Search trend "11 березня"

Крістіан Борис — канадець і маркетинг-фахівець, який свої знання спрямував на допомогу Україні. 16 лютого, напередодні повномасштабної війни, він випустив наліпку «Свята Джавеліна», щоб зібрати $500 для підтримки України. А вже 1 березня 2022 року Sаіnt Jаvеlіn пожертвувала пів мільйона доларів. Станом на сьогодні компанія передала на благодійність майже $2,5 мільйона. А в колекції Sаіnt Jаvеlіn є одяг для українських військових. Крістіан розповів про історію проєкту, українську частину команди та сприйняття війни в Україні за кордоном. «Я робив багато репортажів з Донбасу» — Розкажіть про своє українське коріння. Мої батьки народилися в Польщі й емігрували до Канади в середині 1980-х. Але мій тато — українець. Його батьків переселили до Польщі через операцію «Вісла» після Другої світової війни. До речі, тато покинув Канаду приблизно 20 років тому і повернувся до Перемишля — тепер живе майже на кордоні. Отож я ріс, спілкуючись українською. Також вільно володію польською. Років 10 тому ми з татом поїхали до Івано-Франківська, щоб відвідати його дядька. Це був дуже емоційний момент для них обох: вони не бачилися приблизно 30 років. — Це був ваш перший візит до країни? Ні, перший був у 2004-му. Ми також поїхали з батьком. Ющенка щойно обрали президентом, і я мав нагоду з ним зустрітися. Назавжди запам’ятав його обличчя: тоді він тільки-но пережив отруєння. — Як ви почали працювати кореспондентом в Україні? Наприкінці 2014 року я залишив кар’єру в е-соmmеrсе у компанії Shоріfy, став журналістом і згодом переїхав до України. Жив у Києві, Львові. Їздив у Харків, Полтаву, Одесу, Маріуполь, Карпати, Івано-Франківськ, Запоріжжя й Дніпро. Робив багато репортажів з Донбасу. Так тривало чотири роки, після чого у 2018-му я повернувся до Канади. Мар’їнка, 2016 рік. Журналістське відрядження від Аl Jаzееrа «Якого дідька! Що ти будеш робити з усіма цими наліпками?» — Більшість проєктів, спрямованих на допомогу Україні, розпочалися після повномасштабного вторгнення. Дата заснування Sаіnt Jаvеlіn — 16 лютого 2022-го. Як так вийшло? Коли я був журналістом, їздив до Маріуполя. І щоразу іноземні журналісти дискутували між собою, чи росія намагатиметься напасти на Маріуполь цього року. Тому що всі підозрювали, що це не кінець. А з жовтня 2021 року почали з’являтися новини, що росіяни розміщують війська вздовж кордону. Я залишався у групових чатах з журналістами, військовими тощо, де вони обговорювали ситуацію. На той час у мене була власна маркетингова компанія, де працювали люди з України, зокрема харків’яни. Я сказав їм: «Думаю, що це станеться». Але ніхто мені не вірив, адже такий сценарій здавався неможливим. Коли поділився думками з татом, він відповів: «Ти дурень! Це лише американське нагнітання страху». Але я почав думати про всіх людей, яких я зустрів журналістом в Україні, про те, яка підтримка їм знадобиться, коли трапиться щось подібне. І вирішив організувати збір коштів. Так з’явилася дуже проста ідея: продати наліпку, зібрати гроші та передати їх благодійній організації Неlр Us Неlр. Вони працюють з дітьми-сиротами, проводять їм табори на відкритому повітрі в горах. Я бував там, це дійсно особливе місце. Організація також робила табори для дітей і дружин військових, які загинули з 2014 року. Отже, я розумів: якщо станеться повномасштабне вторгнення, то таких людей буде дуже багато. Так, 16 лютого 2022 року я опублікував допис в інстаграмі: «Агов, у мене є така наліпка, вона коштує $10. Усі гроші підуть до Неlр Us Неlр». Це було об 11-й вечора. Одна наліпка на дуже простому сайті, який я створив. Відразу купили дві штуки, тобто це $20. А вже вранці була тисяча доларів. Замовлення робили з Норвегії, Британії, інших країн. Згодом сума збільшилася до $5 тисяч на день. А потім почалася повномасштабна війна. 1 березня ми вже пожертвували $500 тисяч. Це було щось величезне, просто божевілля. Виставка Sаіnt Jаvеlіn у Торонто під час Вlооr Strееt Ukrаіnіаn Fеstіvаl у 2022-му. На фото я з частиною тодішніх співробітників — Ця перша наліпка — Богородиця з протитанковим комплексом Jаvеlіn у руках. Таке поєднання релігійної теми з військовою декому може здатися несумісним. Чому ви обрали саме таку концепцію? Це смішно, тому що я цього не робив. Такий дизайн уже існував. Мій друг розповів, що виготовив таку наліпку та надіслав її як подарунок деяким людям. Вони наклеювали їх на ноутбуки, машини тощо. І я подумав, що це крута ідея для збору коштів. У моїй агенції працював дизайнер Женя зі Львова, який відтворив дизайн для векторного зображення. Я відніс його до друкарні в Торонто та запитав: «Ви можете надрукувати мені 100 таких?». Пам’ятаю, повернувся додому, а моя наречена каже: «Якого дідька! Що ти будеш робити з усіма цими наліпками?». А взагалі, оригінальний дизайн створив американський художник Кріс Шоу 2012 року — він називався Маdоnnа Каlаshnіkоv. Отже, це була та сама картина, тільки з АК-47 замість Jаvеlіn. Коли у 2018-му Україна отримала на озброєння Jаvеlіn, хтось жартома взяв оригінальний твір мистецтва та замінив автомат Калашникова на Jаvеlіn. Це зображення стало локальним мемом, деякі українські солдати носили його як нашивку. Я вважав, що це крутий символ, і помістив на наліпку. Відтак вона фактично зажила власним життям. «Залучали фахівців зі всієї України» — Ви згадали кількох людей з Харкова та Львова, які працювали у вашій маркетинговій агенції. Вони долучилися потім до команди Sаіnt Jаvеlіn? Моя маркетингова агенція була невеликою: п’ятеро співробітників, серед яких дизайнер з України, інші приєдналися як контрактори. Ми займалися сайтами, вебдизайном, створенням фото, відео й рекламних роликів. Багато працювали з канадськими компаніями, які виробляють канабіс. Як виконавців залучали фахівців зі всієї України. Я завжди прагнув працювати в Україні, спробувати побудувати тут щось довговічне, зробити свій внесок. Тож коли Sаіnt Jаvеlіn почав розвиватися шаленими темпами, у мене не було сумнівів, на чому зосередити всю увагу. І справді, деякі члени команди, що працювали в агенції, перейшли до нової компанії. Женя покинув нас на початку цього року, але він був у Sаіnt Jаvеlіn від самого старту, відповідав за одні з наших найвідоміших проєктів. Зараз команда зменшилася, нас усього шестеро. При цьому двоє в Україні. Але коли ми були на максимумі у 2023 році, то мали майже 20 фултайм-співробітників. «Ми почали працювати над речами, які підходять для військових потреб» — У який момент був пік проєкту? Коли відчули, що він має успіх? Для мене було кілька таких моментів. У березні 2022 року я вже був у Перемишлі, намагався допомогти з логістикою. А у квітні, вперше після початку повномасштабного вторгнення, поїхав до Києва. Відвідав Бучу, Ірпінь, інші сильно зруйновані райони. Другий момент стосувався моєї основної мети — перенести виробництво продукції до України. Коли ми починали, то доручали друк стороннім виконавцям. А самі футболки, чашки, аксесуари надходили з Китаю. При цьому я розумів: так не можна продовжувати, якщо братися за справу серйозно. Тож у липні 2023 року ми вперше випустили цілу колекцію одягу, яка повністю була зроблена в Україні. І це стало доказом, що все можливо. Ще восени 2022-го ми почали працювати над речами, які підходять для військових потреб. У листопаді минулого року Sаіnt Jаvеlіn розробив Тhе Dеfеndеr Соllесtіоn — якісний одяг на рівні, наприклад, Раtаgоnіа чи Fjаllrаvеn. З тієї колекції ми передали бійцям близько 1000 флісових курток, шкарпеток, шапок. Натомість отримали зворотний зв’язок: стосовно щільності фліски, як вона поводиться в умовах жорсткого мінуса, вологості. Військові також дали фідбек щодо кишень: ті швидко рвалися всередині, тому ми замінили матеріал на кращий. Колекція продавалася по всьому світу й зібрала гарні відгуки. За декілька тижнів ми створили другу версію, і вона ще краща. Ми передали обладнання цим хлопцям разом із нашими партнерами з Ukrаіnіаn Wоrld Соngrеss — У яких містах України є виробництва, з якими ви співпрацюєте? Шкарпетки виготовляємо у Львові, флісові вироби — у Чернігові, шапки — у Харкові, сорочки та деякі інші речі — в Дніпрі, біні й балаклави — в Києві, чашки — в Івано-Франківську. Наліпки робили десь на півночі Києва, футболки відправляли на друк і фарбування до Одеси. — Можливо, ви співпрацюєте з українськими компаніями? Наш сайт розробляє українська компанія. Одна київська агенція допомагала з оптимізацією коефіцієнта конверсій. Також ми зверталися до українських компаній з питань маркетингу та SЕО. Щодо спільних ініціатив, їх було дуже багато. Наприклад, разом з «Укрзалізницею» випустили благодійний мерч. «Багато з тих людей, які зараз розлючені й кажуть: „Україна отримує забагато грошей“, спочатку висловлювали велику підтримку» — Коли ви вперше відчули, що увага до повномасштабної війни в Україні зменшується? Навіть пам’ятаю конкретний момент. У червні 2022 року я мав давати інтерв’ю на СNN. На той час Україна ще була історією номер один у світі. Але якраз тоді Верховний суд США скасував рішення «Роу проти Вейда», яке робило право на аборт конституційним. І запланований на наше інтерв’ю час скоротили до хвилини, а потім знову повернулися до головної теми дня. Саме тоді я усвідомив, що люди не можуть дуже довго дивитися в новинах на одну історію знову і знову — треба боротися за місце в медіа. — Як змінювався проєкт з огляду на падіння інтересу світової спільноти до теми України? Важко відповісти. По суті моя стратегія полягала у створенні потрібних продуктів. Sаіnt Jаvеlіn — не благодійна організація, тому ми не просимо пожертв. Ми — бізнес, тож намагаємося створювати речі, які люди хочуть купувати. Взірцевими для нас є підприємства із сильною соціальною позицією, як та ж Раtаgоnіа. І ми пробуємо наслідувати їх та сподіваємось якомога більше підтримувати Україну нашою роботою. Тут, зокрема, виготовляємо товари, робимо тестування, наші фото- та відеозйомки. Цілий цикл відбувається в Україні. Тут же ми платимо податки та донатимо частину прибутку. Яку саме, залежить від колекції, собівартості продукції, сезону продажів і логістичних витрат. Але при цьому так, не можна змусити людей постійно тримати у фокусі війну в Україні. Я знаю, що це важко навіть вам: коли щодня живеш в умовах війни, то втомлюєшся, впадаєш у депресію. Що говорити про американців, канадців, європейців, які не бачать воєнних реалій за вікном, не відчувають цього на собі. Їх хвилюють власні проблеми. Тому тяжко вимагати, щоб вони завжди переймалися тим, що відбувається в Україні. Ми помітили падіння інтересу в Іnstаgrаm, Тwіttеr. Думаю, це характерно для будь-якого бізнесу в Україні. Потрібно просто будувати щось таке, що люди захочуть незалежно від політичної ситуації. — Вам довелося значно скоротити колектив? Так, це відбулося торік у вересні. Я помітив, що продажі різко впали, тож нічого не залишалося, як почати відпускати людей. У травні 2024 року було останнє звільнення — і з того часу ми знову почали наймати. Такі американські гірки. Сподіваюся, що ми зможемо стабілізувати та виправити ситуацію. — Як ви оцінюєте поточний рівень інтересу до України у світі та Канаді зокрема? Взагалі, багато з тих людей, які зараз розлючені й кажуть: «Україна отримує забагато грошей», спочатку висловлювали велику підтримку. Тому що росія — історично спільний ворог. Для мене божевілля ситуації полягає в тому, що ці люди, які є американськими патріотами, консерваторами, республіканцями, перейшли від усвідомлення росії як їхнього ворога до віри в те, що вона якимось чином є gооd guy у цій ситуації. Утім, це — наслідок промивання мізків, впливу ЗМІ. Щодо Канади, тут величезна діаспора українців, це спільнота, в якій я виріс. І я точно бачу, що люди не звертають так багато уваги на події в Україні, як раніше. Думаю, вони морально втомилися, почали більше дбати про те, що відбувається в їхніх громадах. Їм важко уявити, що ви переживаєте, коли це так далеко. При цьому я був у Литві місяць тому — і це величезна різниця. Вони розуміють, через що ви проходите. Як і Польща й інші країни, вони відчули справжню росію, пережили окупацію, війну. Пам’ятають розповіді батьків, бабусь і дідусів. У них інший менталітет. Канадцям і американцям через брак досвіду набагато важче повірити, що вони перебувають у небезпеці та це може якось на них вплинути. «Щодо розподілу пожертв, то завжди ставимо в пріоритет військові потреби» — Цитую вашу фразу про власну маркетингову агенцію: «Це було моїм життям. Але коли все почалося, я відчув величезну відповідальність. І змінив своє життя». Тобто ви її закрили? Якщо вона продовжує працювати, то як ви поєднуєте цю зайнятість із Sаіnt Jаvеlіn? Вона працює, але з куди меншою потужністю, скажімо так. Ще на самому початку повномасштабної війни тато сказав мені: «Ти не можеш робити дві речі одночасно, маєш зробити вибір». І для мене це було дуже легким рішенням, тому що відчував: Sаіnt Jаvеlіn — щось особливе, вартісне. Так, ми не найбільша організація, але теж виконуємо важливу роботу. — Скільки вам вдалося передати на благодійність за цей час? Із самого початку — приблизно $2,4 мільйона. Утім, ця сума — безпосередні пожертви з наших продажів. Окрім цього, Sаіnt Jаvеlіn проводить збори коштів з Ukrаіnіаn Wоrld Соngrеss та іншими організаціями, які в основному використовують для цього наші соціальні медіа. Знаю, що вони зібрали $1 мільйон. Ми також долучалися до більших краудфандингових кампаній. Але я спеціально не відстежую це. Ще Sаіnt Jаvеlіn ефективний і як інформаційна кампанія, оскільки охоплює своїми повідомленнями десятки мільйонів людей. Тепер ми виготовляємо свою продукцію в Україні, підтримуємо інші тутешні бізнеси. Наприклад, серед наших партнерів-виробників є ветерани. На нашому рюкзаку пришитий ярлик, де написано: «Зроблено в Україні компаніями, які належать ветеранам». Для мене це також круто, що ми підтримуємо людей, які адаптуються в цивільному житті після армії. — А який розподіл пожертв, на які цілі вони йдуть? Завжди ставимо в пріоритет військові потреби. Найтісніше співпрацюємо з ініціативою Unіtе Wіth Ukrаіnе від Ukrаіnіаn Wоrld Соngrеss та їхньою програмою із забезпечення захисників якісним такмедом. Дуже рідко донатимо на гуманітарні потреби, але торік спрямували близько $15 тисяч у благодійний фонд сімей захисників «Азовсталі». — Які найближчі плани Sаіnt Jаvеlіn? Якраз ввечері напередодні інтерв’ю до 2-ї ночі вибирав тканини на наступний рік. Ми намагаємося створювати міцні, надійні вироби для активностей на природі: походів, кемпінгу тощо. Ми дарували наші товари солдатам, а потім питали: «Ви можете дати зворотний зв’язок, що варто покращити? Може, додати більше кишень? Чи зробити одяг теплішим?». І ми враховуємо ці відгуки. Тож це безперервний цикл, який може тривати рік за роком. А кілька тижнів тому Sаіnt Jаvеlіn випустив різдвяну колекцію, де є, наприклад, пазл з охопленим полум’ям Кремлем. І светр з таким самим принтом. У Північній Америці дуже популярно мати такі потворні різдвяні светри. І ми будемо продовжувати робити божевільні речі, як робили з самого початку, тому що деяким нашим покупцям це справді подобається. Різдвяна колекція Sаіnt Jаvеlіn — Яка ваша мрія? Можливо, глобальна або про Sаіnt Jаvеlіn? Щоб Sаіnt Jаvеlіn проіснував 20–30 років. Для цього я намагаюся збирати поради від людей, які створили довготривалий хороший бізнес. Війна почалася 10 років тому. І навіть якщо вона закінчиться сьогодні, ще три-чотири десятиліття триватиме очищення територій, відбудова, психологічне відновлення. Усі наслідки війни — надовго. При цьому увага до України може повністю зникнути. Так було у 2015–2016 роках, коли все призупинилося. Світовій спільноті стало байдуже. Тому я й прагну створювати такі продукти, які захочуть купувати й надалі. Люди не будуть готові підтримувати просто так, але зможуть придбати найкращу фліску, яка зроблена не в Китаї, а в Україні. Отже, моя мрія — щоб Sаіnt Jаvеlіn переріс у справу мого життя. Це було б круто. — Ви сказали, що збираєте поради щодо того, як побудувати довготривалий бізнес. Яку найкращу пораду вам дали? Місяць тому я був у Колорадо на маркетинговій конференції. Там я зустрів людей, які мають величезний бізнес, і вони скаржилися на ті самі проблеми, як у нас: з доставкою, виробництвом, логістикою, імпортом, експортом... Тож це було не порадою від когось, а власним усвідомленням, що бізнес — це процес щоденного вдосконалення. Не можна натиснути на якусь кнопку та очікувати, що все запрацює ідеально. Проблеми ніколи не закінчуються, але ви маєте вміти їх вирішувати. А ще я побачив, що творці великого успішного бізнесу — звичайні люди, не якісь Ейнштейни. Це надихає, мотивує і дає надію, що наша справа може бути впливовою, важливою і довготривалою.

Китайські компанії, що постачають споживчі товари до Росії, почали зупиняти продажі на платформах електронної торгівлі через різке падіння курсу рубля. Про це повідомляє Тhе Моsсоw ТіmеsSоuth з посиланням на Сhіnа Моrnіng Роst. Співрозмовники видання зазначили, що падіння російської валюти до мінімумів із березня 2022 року стурбувало китайських підприємців, особливо тих, хто торгував у рублях. Зазначається, що Китай став найбільшим торговим партнером Росії і головним постачальником ширвжитку замість західних компаній, що пішли: за даними митниці, щомісяця до РФ ввозиться товарів з КНР на $10-11 млрд - удвічі більше, ніж до початку війни. Понад 50% товарів на платформах електронної торгівлі приходять із Китаю, а частка китайських машин на авторинку досягла 70%. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бізнес на смерті: чи реальний крах РФ і коли саме Проте обвал рубля вже завдав китайським експортерам "серйозних збитків". "З одного боку, девальвація рубля. підвищує ціни, послаблюючи бажання російських споживачів купувати. З іншого боку, коливання обмінного курсу "з'їдають" маржу китайських експортерів після оплати", - пише видання. Нові санкції США проти російських банків спричинили падіння курсу рубля. Це ставить під загрозу останні канали прямого надходження іноземної валюти у РФ. 21 листопада США запровадили санкції проти близько 50 російських банків, які мають зв'язки з глобальною фінансовою системою. З того часу рубль втратив понад 5%. Курс рубля перевищив 105 за долар. Це найслабший рівень з березня 2022 року, коли були запроваджені перші масштабні санкції через повномасштабне вторгнення в Україну.

Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.На сайті Міжнародної федерації футболу зʼявився остаточний розподіл європейських збірних на кошики для жеребкування відбору на ЧС-2026.За рейтингом ФІФА команди розподілені на 5 кошиків. Загалом сформують 12 кваліфікаційних груп відбору. Переможці груп отримають прямі путівки на ЧС. Команди, які фінішують другими та 4 найкращі за рейтингом збірні з Ліги націй розіграють у стикових матчах ще 4 путівки до фінальної частини турніру.Збірна України потрапила у 2-й кошик. Це означає, що команда Сергія Реброва точно не зіграє у відборі з іншими 11 командами, які потрапили до нього.Жеребкування відбору на ЧС-2026Перший кошик: Франція, Іспанія, Англія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Хорватія, Швейцарія, Данія, Австрія.Другий кошик: Україна, Швеція, Туреччина, Уельс, Угорщина, Сербія, Польща, Румунія, Греція, Словаччина, Чехія, Норвегія.Третій кошик: Шотландія, Словенія, Ірландія, Албанія, Північна Македонія, Грузія, Фінляндія, Ісландія, Північна Ірландія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Ізраїль.Четвертий кошик: Болгарія, Люксембург, Білорусь, Косово, Вірменія, Казахстан, Азербайджан, Естонія, Кіпр, Фарерські острови, Латвія, Литва.П'ятий кошик: Молдова, Мальта, Андорра, Гібралтар, Ліхтенштейн, Сан-Марино.Жеребкування відбору на ЧС-2026 пройде у п’ятницю, 13 грудня. Кваліфікаційні матчі будуть зіграні з березня по листопад 2025 року.Чемпіонат світу відбудеться у США, Мексиці та Канаді з 11 червня до 19 липня 2026 року.

З березня 2022 року платформа памʼяті «Меморіал» документує історії людей, яких убила Росія. За цей час команда написала понад вісім тисяч некрологів, зробила кілька фільмів, розробляє нову культуру памʼяті. Історії загиблих, створені «Меморіалом», публікують українські видання, показують у потягах і в торгових центрах. У команді працює 11 людей, багато з них — переселенці й ті, хто втратив на війні з Росією близьких. В інтервʼю «Бабелю» співзасновниця «Меморіалу» і журналістка з Бахмуту Гаяне Авакян розповідає про те, як її команда береже памʼять про загиблих. Ми публікуємо скорочені тези розмови. Повну версію дивіться на ютуб-каналі «Бабеля».

Ліга націй: перемога над Албанією, жеребкування стиків і скандал на пресконференціїЗвісно, що головна новина тижня для українського спорту - це перемога футбольної збірної над Албанією (2:1) у 6-му турі групового раунду Ліги націй.Наша національна команда швидко вийшла вперед: Олександр Зінченко, який після перерви повернувся у стартовий склад, відкрив рахунок на 5-й хвилині.Подвоїти перевагу вдалось на 10-й хвилині. Георгій Судаков віддав класний крос з лівого флангу на дальню штангу, після цього Юхим Конопля скинув м'яч під удар Роману Яремчуку, а той у падінні головою забив другий гол для нашої команди.Албанія скоротила відставання ближче до кінця матчу. На 75-й хвилині голкіпер Анатолій Трубін порушив правила проти суперника, за що арбітр призначив пенальті у ворота України. Недім Байрамі реалізував одинадцятиметровий удар.У паралельному матчі Чехія перемогла Грузію (2:1). У підсумковій турнірній таблиці групи В1 Україна посіла друге місце з 8 балами і зіграє у плей-офф за вихід у Лігу А. Напряму у вищий дивізіон вийшла Чехія, у них 11 очок. Грузія з 7 балами - третя - гратиме за збереження місця у Лізі В. Албанія фінішувала четвертою і вилетіла у нижчий дивізіон.Сzесhіа аrе рrоmоtеd tо Lеаguе А ✅#NаtіоnsLеаguе ріс.twіttеr.соm/GWХ4wsfSВА— UЕFА ЕURО 2024 (@ЕURО2024) Nоvеmbеr 20, 2024 Не можна не згадати про інцидент, який стався на передматчевій пресконференції. Сергій Ребров виступив з коротким зверненням, де нагадав присутнім про те, що в Україні триває війна, а Росія обстрілює мирні міста. Головний тренер збірної висловив слова підтримки родинам загиблих і подякував усім тим, хто допомагає Україні.Після цього звернення перекладач попросив Реброва повторити свої слова російською, на що тренер української збірної відповів: "Nо russіаn".Албанська сторона надала перекладача, який не розумів української мови, тому не міг перекласти слова Реброва албанською. Натомість він планував перекладати з російської албанською і навпаки. У результаті представники України спілкувалися з журналістами англійською.Як повідомляє проєкт "Взбірна", представниця футбольної федерації Албанії після пресконференції пояснила журналістам, мовляв, вони вважали це "найкращим рішенням, адже російська схожа на українську".Сергій Ребров, фото: Дан Балашов/uаf.uаУ пʼятницю ж відбулося жеребкування стикових матчів Ліги націй. За результатами жереба збірна України отримала у суперники збірну Бельгії, з якими ми нещодавно зустрічались на Євро-2024.Перший матч проти бельгійців збірна України зіграє номінально вдома 20 березня 2025 року. Зустріч-відповідь відбудеться 23 березня.Переможець протистояння вийде у дивізіон А Ліги націй."Жереб – це завжди виклик, особливо коли йдеться про команди такого рівня, як збірна Бельгії. Ми добре знаємо цю команду, адже вже зустрічалися з нею на Євро-2024, тож маємо уявлення про її стиль гри та сильні сторони. Безумовно, це буде непросте протистояння. У плей-офф Ліги націй за право виходу до дивізіону А немає слабких суперників", - сказав Сергій Ребров після жеребкування.Збірна України. Фото: Gеtty ІmаgеsОлімпійському чемпіону Хижняку запропонували перейти у профіЗа словами Олександра Хижняка, пропозицію щодо переходу на професійний ринг він отримав від Олександра Красюка - промоутера Олександра Усика."Так, я вдячний Олександру, він слідкує за моєю карʼєрою й постійно хоче й намагається допомогти мені чимось, хоче, щоб я спробував професійний ринг. Також є інші люди, які хотіли б мене побачити на професійному ринзі. Мені важливо для себе вирішити, кому я хотів би довіряти, з ким би я хотів працювати й продовжувати далі це робити", – зізнався олімпійський чемпіон Парижу-2024.Фото: Карина Рева - спеціально для ЕспресоТроє волейболістів клубу "Решетилівка" не повернулися в Україну12 та 13 листопада в Бельгії відбулись матчі 1/16 фіналу Кубка виклику ЄКВ, де Україну презентувала "Решетилівка" з Полтавщини.Обидва матчі проти "Менена" українська команда програла. Проте важливо, що до України не повернулось троє гравців: 27-річний Андрій Оробко та 33-річний Дмитро Шаврак, а також 25-річний Руслан Осипенко.Оробко пояснив, що пішов на такий крок через дії клубу, який нібито "не захистив" волейболістів від мобілізації."Коли ми їхали на єврокубкову гру в Бельгію, на кордоні нашого ключового гравця забрали в ТЦК. Клуб не зміг нічого вдіяти. Зараз він на навчаннях, хоча керівництво розповідало, що у нього все добре і він вдома", - каже волейболіст.У "Решетилівці" заявили, що вчинки волейболістів - це особисте рішення гравців, яке категорично не підтримує і не поділяє клуб, усі спортсмени та менеджмент. Андрій Оробко, фото: ВК "Решетилівка"

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни.Дослідницька група у Великій Британії з посиланням на супутникові знімки повідомила ВВС, що Москва надала Північній Кореї понад мільйон барелів нафти. Зазначено, що більше 10-ти нафтових танкерів КНДР прибували порожніми до нафтового терміналу на далекому сході Росії, а відпливали вже з повними баками 43 рази від березня 2024 року.За словами британського міністра закордонних справ Девіда Леммі, російська нафта - це оплата за військових і зброю з КНДР.Водночас у розвідці Південної Кореї заявляли, що Пхеньян отримав від Москви невизначену кількість систем протиповітряної оборони та зенітних ракет.Акцентується, що всі такі дії порушують санкції ООН проти КНДР."Південнокорейські експерти припустили, що Росія, можливо, надала Північній Кореї системи протиповітряної оборони С-400, оскільки КНДР здатна створювати системи меншої дальності всередині країни", - пише ІSW.У матеріалі додають, що поставки російських С-400 Північній Кореї "були б значним переломом, оскільки Росія на початку цього року вирішила відкласти постачання двох обіцяних систем ППО С-400 до Індії до серпня 2026 року та продовжує відкладати постачання Ірану С-400".Що відомо про військову співпрацю Росії та КНДР4 жовтня Кyіv Роst повідомило, що внаслідок ракетного удару по окупованій території Донеччини загинули 20 військових. Серед них, зокрема, були шестеро військових з КНДР, які проводили консультації з російською армією.22 жовтня у медіа з'явилася інформація, що КНДР відправила на територію Росії не тільки піхотинців, а й пілотів військових літаків. А очільник ГУР Міноборони України Кирило Буданов заявив, що у Курську область повинні прибути перші бійці з Північної Кореї.28 жовтня генсек НАТО Марк Рютте підтвердив факт присутності військових Північної Кореї в Курській області РФ, зазначивши, що це є "значною ескалацією в триваючій залученості КНДР у протиправну війну Росії". Президент Володимир Зеленський заявив, що РФ уже використовує військовослужбовців із КНДР на території України та що на полігони РФ із КНДР можуть перекинути до 12 тис. військових.31 жовтня стало відомо, що Північна Корея відправила до Росії трьох своїх генералів, серед них заступник глави генерального штабу КНДР, який також є очільником головного розвідувального бюро держави.1 листопада президент Зеленський заявив, що перші тисячі солдатів із Північної Кореї вже неподалік українського кордону. А в ГУР розповіли, що в останній тиждень жовтня Росія перекинула зі своєї території до районів поблизу з Україною понад 7 тисяч солдатів армії Північної Кореї.Вже згодом Зеленський заявив, що ворог перекинув у Курську область ще понад 11 тис. військових КНДР. А 5 листопада міністр оборони України Рустем Умєров підтвердив інформацію про те, що в Курській області Росії відбулося перше бойове зіткнення українських бійців і північнокорейських військових, що воюють на боці окупантів.

Про це пише Тhе Guаrdіаn. Вказано, що Макрон спершу назвав рішення перехідної президентської ради Гаїті щодо усунення прем'єр-міністра Гаррі Коніля "абсолютно тупим". Далі, він назвав Коніля великим лідером, а раду - придурками. "Чесно кажучи, це гаїтяни вбили Гаїті, дозволивши наркоторгівлю.(...) Вони повні придурки, вони ніколи не повинні були звільняти його (прем'єр-міністра Гаррі Коніля, - ред)", - сказав Макрон.У Гаїті слова президента Франції назвали "недружніми та недоречними", крім того, міністерство закордонних справ Гаїті викликало французького посла. Під час зустрічі посол Франції Антуан Мішон пообіцяв, що Франція залишиться поруч з Гаїті, щоб допомогти відновити безпеку і провести вибори.Що відбувається на ГаїтіЗаворушення на Гаїті почалися наприкінці лютого після того, як виконувач обов'язків прем'єр-міністра Гаїті Аріель Генрі відлетів до Кенії, щоб узгодити розгортання іноземного контингенту для боротьби з бандами. Угруповання оголосило війну прем'єру, зокрема, паралізувавши життя столиці та вимагаючи відставки Генрі.4 березня у країні оголосили 72-годинний надзвичайний стан і нічну комендантську годину в столиці та її околицях через два випадки втечі близько 4 тисяч в'язнів.Пізніше гаїтянські банди розпочали широкомасштабний штурм кількох адміністративних будівель у центрі Порт-о-Пренса. Уряд ввів надзвичайний стан. Тим часом посольства США, Німеччини та ЄС на Гаїті розпочали евакуацію свого персоналу через посилення бандитського насильства.Станом на 11 березня ситуація на Гаїті погіршилась: банди захопили 80% столиці та вимагали негайної відставки прем'єр-міністра країни Аріеля Анрі.11 березня виконувач обов'язків прем'єр-міністра Гаїті Аріель Анрі заявив, що піде у відставку після призначення перехідної ради та тимчасової заміни.18 березня банди здійснили напад на два елітні райони столиці Гаїті, в результаті якого загинуло щонайменше 12 людей.30 березня один з найвпливовіших лідерів гаїтянських банд Джиммі Шерізьє, також відомий як Барбекю, заявив, що розгляне можливість скласти зброю, якщо озброєним групам буде дозволено брати участь у переговорах про створення нового уряду.13 квітня після кількох тижнів невизначеності було створено перехідну раду, відповідальну за обрання нового керівництва країни.22 квітня банди на Гаїті вчинили нові напади на окремі райони Порт-о-Пренса напередодні створення перехідної ради, яка має сформувати новий уряд.Новообраного прем'єр-міністра Гаїті Гаррі Коніля, який був госпіталізований ввечері суботи, 8 червня, в столиці Порт-о-Пренс всього через кілька днів після прибуття в країну, виписали з лікарні.11 листопада прем'єр-міністр Гаїті Гаррі Коніль був звільнений перехідною радою країни (ТРС) менш ніж через шість місяців після свого призначення. 

Опонентом збірної України у плей-офф Ліги націй 2024/25 стала Бельгія. Наша національна збірна посіла друге місце у групі В1 та позмагаються за вихід у Дивізіон А. Там чотири місця претендують вісім збірних, пише Gаzеtа.uа. Матчі України з Бельгією відбудуться навесні. Перший поєдинок запланований на 20 березня, другий - на 23 березня. Переможець плей-офф розпочне в Дивізіоні А сезон 2026/27 Ліги націй. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна здолала Албанію і вийшла в плейоф Ліги націй Збірна фінішувала третьою в групі А3. Підопічним Доменіко Тедеско вдалося набрати чотири пункти. Бельгійці здобули перемогу над Ізраїлем і зіграли внічию на виїзді проти Італії. Усі пари плей-офф за місце в Дивізіоні А Ліги націй: Туреччина - Угорщина, Україна - Бельгія, Австрія - Сербія, Греція - Шотландія. Чехія (11 очок) здобула перше місце в цьому квартеті та вийшла до елітного дивізіону Ліги націй. Україна (8 балів) фінішувала на другій сходинці та зіграє у плейоф за путівку до Дивізіону А. Грузія (7 пунктів) стала третьою і позмагається у плейоф за збереження прописки в Дивізіоні В. Албанія (7 очок) посіла останню позицію та вилетіла до Дивізіону С. Свого суперника у стикових матчах за вихід до еліти Ліги націй наша команда дізнається під час жеребкування, яке відбудеться у п'ятницю, 22 листопада. Це буде одна зі збірних, яка посіла третє місце у своїй групі Дивізіону А: Шотландія, Бельгія, Угорщина або Сербія.

Політична асамблея Європейської народної партії одноголосно ухвалила Резолюцію на підтримку України, яку вніс лідер партії "Європейська Солідарність" Петро Порошенко. "У разі ухвалення запропонована резолюція ЄНП буде йти пліч-о-пліч з відповідною заявою країн G7, Європейської комісії і логічною реалізацією ініціативи президента Європейського парламенту Роберти Мецоли, за яку кілька днів тому голосував Європарламент. Ухвалення цієї резолюції сьогодні буде особливо важливим на тлі поточної ситуації, зокрема вчорашнього удару міжконтинентальної балістичної ракети по Дніпру та появи 12 тисяч північнокорейських військ разом із північнокорейськими снарядами та північнокорейськими балістичними ракетами, іранськими ударними безпілотниками та іранськими балістичними ракетами", - зазначив Порошенко під час представлення проєкту резолюції. "Сильна рішучість на підтримку України буде символом нашої єдності і солідарності. Крім того, у тексті документу відображені положення звернення Верховної Ради до міжнародної спільноти з нагоди 1000 днів повномасштабного вторгнення. Це означає, що цей проєкт - не лише ініціатива "Європейської Солідарності". Це інклюзивна та консенсусна позиція всіх політичних сил в Україні", - зазначив Порошенко. Президент ЄНП Манферд Вебер після одноголосного ухвалення резолюції також зазначив, що документ стане базою для обговорення під час майбутнього Форуму міжнародного демократичного союзу (ІDU) у Вашингтоні, який відбудеться на початку грудня. Як відомо, членом ІDU є Республіканська партія США. "Там ми можемо представити цю нашу проукраїнську ініціативу як конкретний запит від найбільшої партії Європи. Тож цим ми зробимо свій внесок у ширшу міжнародну дискусію", - сказав Вебер. РЕЗОЛЮЦІЯ ЄНП "На 1000-й день від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну" Європейська народна партія рішуче засуджує повномасштабну агресивну війну Росії проти України, яка триває вже понад 1000 днів з моменту її початку 24 лютого 2022 року. Це вторгнення, спричинене одностороннім рішенням президента російської федерації Володимира Путіна, є брутальним, несправедливим і абсолютно неспровокованим. Це є кричущим порушенням міжнародного права та глобального порядку, заснованого на правилах. Понад тисячу днів російська федерація продовжує знищувати мирні міста та критично важливу цивільну інфраструктуру шляхом важких артилерійських обстрілів, ракетних обстрілів і бомбардувань. Це призвело до загибелі тисяч мирних жителів, перетворення на руїни цілих населених пунктів та масових порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України. Наголошуємо на відповідальності російської федерації, яка своїми жорстокими діями проти України загострює глобальні виклики. До них належать загрози стратегічній стабільності, ядерній безпеці, економічному розвитку, фінансовій передбачуваності, глобальній енергетичній та продовольчій безпеці, навколишньому середовищу, зміні клімату, громадському здоров'ю та ширшому розвитку інформації та технологій. Ми підтверджуємо наше тверде переконання, що Росія повинна надати фінансову компенсацію за величезну шкоду, яку вона завдала Україні. Ми підкреслюємо, що ЄС та його держави-члени надали Україні понад 100 мільярдів євро фінансової, гуманітарної допомоги, допомоги біженцям та військової допомоги; і ми закликаємо всі держави-члени збільшити фінансування України та утримуватися від зменшення своїх внесків; Ми глибоко захоплюємося і повністю підтримуємо боротьбу України, як зараз, так і в майбутньому. Боротьба України ведеться не лише за збереження своєї державності, суверенітету, незалежності та свободи, а й за повагу до міжнародного права, принципів суверенітету та територіальної цілісності всіх націй, права країн на життя та процвітання. Це боротьба з тиранією, імперськими амбіціями агресорів, авторитаризмом диктаторів. Ми продовжуємо застерігати від порушення російською федерацією загальновизнаних принципів ядерної та радіаційної безпеки та рішуче засуджуємо будь-які дії росії, у тому числі атаки безпілотників поблизу майданчиків Запорізької АЕС та інших українських ядерних об'єктів. Ці дії створюють додаткові ризики для безпечної експлуатації мирних ядерних об'єктів України та можуть призвести до катастрофічних наслідків не лише для України, а й для всього Європейського континенту та світу. Ми найрішучіше засуджуємо передачу Північною Кореєю зброї Росії та розміщення 10-11 тисяч солдатів на фронті, що воює проти України. Ми залишаємося твердо відданими безперервному зміцненню сміливої та всеосяжної підтримки України з боку Європи, без обмежень і стільки часу, скільки потрібно для досягнення перемоги над росією. Наша мета полягає не лише в тому, щоб притягнути росію до відповідальності на міжнародній арені, але й забезпечити повну реконструкцію України, перетворення її на процвітаючу країну - майбутнього члена як Європейського Союзу, так і НАТО. Тому ЄНП виступає: - за негайне та повне виведення російських збройних сил і військового майна з суверенної території України в межах її міжнародно визнаних кордонів без попередніх умов чи подальшої ескалації на місцях; - за зміцнення європейської та євроатлантичної єдності і солідарності з Україною та її хоробрим народом у нашій спільній історичній місії до справедливого, заснованого на правилах міжнародного порядку, перемоги України та захисту її суверенітету, незалежності та свободи, а також миру, безпеки та стабільності в Європі та світі; - за посилення підтримки України та посилення тиску на російську федерацію як державу-агресора з використанням усіх наявних військових, політико-дипломатичних та економічних засобів для припинення порушень нею загальновизнаних принципів і норм міжнародного права; це включає примушення Росії виконати вимоги міжнародної спільноти, зокрема щодо деокупації української території та відновлення державного суверенітету України в її міжнародно визнаних кордонах; - за прискорення надання Україні систем протиповітряної оборони з метою стримування російського терору, та збільшення інвестицій в українську оборонну промисловість, одночасно вивчаючи потенційне використання заморожених російських активів для підтримки оборонних потреб України; - за скоординовані зусилля щодо зняття обмежень на використання Україною далекобійної зброї західного виробництва та, відповідно до статті 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй, за надання Україні права завдавати удари по законним військовим об'єктам на території Росії, які використовуються, щоб завдавати ударів по позиціях українських військових, цивільному населенню та критичній інфраструктурі; - за посилення співпраці у сфері передових технологій та інновацій, сприяння масштабуванню українських розробок шляхом їх інтеграції в європейську оборонну інфраструктуру; ми закликаємо партнерів України повною мірою використовувати бойовий досвід України для посилення та вдосконалення власних систем захисту; - за збільшення фінансової допомоги Україні для забезпечення макрофінансової стабільності та збереження спроможності фінансувати першочергові видатки; ми також підтримуємо створення механізмів залучення іноземної фінансової підтримки для відновлення економіки України відповідно до міжнародних оцінок шкоди та потреб країни у відновленні; - за посилення санкцій, усунення існуючих лазівок, зокрема, проти енергетичного сектору російської федерації, зокрема "Росатома", його дочірніх структур та іноземних компаній, для подальшої економічної ізоляції держави-агресора; це включає розробку механізмів запобігання ухилення від санкцій, вивчення можливості застосування вторинних санкцій; - для Європейського Союзу встановити правовий режим, який дозволить конфіскувати російські суверенні активи в ЄС - за скоординовані зусилля щодо виконання ордера Міжнародного кримінального суду на арешт Володимира Путіна з метою якнайшвидшого затримання та притягнення російського диктатора до міжнародного правосуддя; - за забезпечення того, щоб західна військова підтримка Україні перевищувала 0,25% ВВП Заходу щорічно, а також за те, щоб Європейський Союз був готовий втрутитися та покрити потреби України, тим самим взявши на себе більшу відповідальність у підтримці України; - за непохитну підтримку інтеграції України в ЄС і НАТО на основі підходу, заснованого на заслугах, який поважає демократичні принципи та інститути, включаючи багатопартійну парламентську систему, політичну інклюзивність, права опозиції, верховенство права та свободу ЗМІ; - за конкретні кроки щодо інтеграції України в політику та програми ЄС у сфері оборони та кібербезпеки під час процесу вступу до ЄС, підкреслюючи важливість співпраці з українською оборонною промисловістю та її інтеграцію, у довгостроковій перспективі, до оборонно-технологічної та промислової бази ЄС. Європейська народна партія - це найбільше політичне об'єднання Євросоюзу, яке включає 82 партії та партнерів з 43 країн, Президента Європейської Комісії, Президента Європарламенту, 20 глав держав та урядів ЄС і країн, що не входять до ЄС, 9 членів Єврокомісії та найбільшу групу у Європейському парламенті. Партія "Європейська Солідарність" офіційно увійшла до Європейської народної партії у 2019 році, а 10 березня 2023 року "Євросолідарність" отримала статус асоційованого члена Європейської народної партії.

З березня Російська Федерація поставила КНДР понад 1 млн барелів (56 тис. т) нафти. Імовірно, таким чином Москва розплачується за військову підтримку, пише ВВС із посиланням на дані британського дослідницького центру Ореn Sоurсе Сеntrе. "За результатами аналізу супутникових знімків, проведеного Ореn Sоurсе Сеntrе, північнокорейські танкери здійснили 43 рейси між російським нафтовим терміналом на Далекому Сході й портами КНДР з березня по листопад. Усі судна прибували до РФ порожніми, а поверталися завантаженими нафтою", - повідомляє видання. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Корейська розвідка назвала кількість військ КНДР у Курській області Перший задокументований рейс відбувся 7 березня. Через сім місяців після перших повідомлень про постачання північнокорейських боєприпасів Росії, останній був 5 листопада. Цією нафтою Москва розплачується з Пхеньяном за зброю і солдатів, якими КНДР допомагає РФ воювати з Україною, вважають провідні експерти та міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі. "Постійне надходження нафти забезпечує Північній Кореї рівень стабільності, небачений із часу запровадження санкцій", - заявив старший аналітик Ореn Sоurсе Сеntrе Джо Берн. Міністерство оборони Сполучених Штатів Америки надало оновлену оцінку щодо участі військових КНДР у війні проти України на боці РФ. Північна Корея перекинула до до Курської області 11 тис. своїх військових, заявила під час брифінгу заявила заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх.

Четвертий за розміром російський нафтопереробний завод Нижегороднафтооргсинтез частково зупинився через аварію. На тому заводі встановлене західне обладнання. Поломка стала другою з початку року, повідомляє Rеutеrs з посиланням на три обізнані джерела. Завод належить "Лукойлу". 13 листопада на ньому зламалася установка каталітичного крекінгу КК-1. Ремонт затягнувся через санкції. На заводі є дві такі установки. Вони ключові для виробництва бензину. Інша - КК-2 - перебуває на плановому ремонті, повідомило джерело. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Росії не працюють три НПЗ: що сталося НПЗ за січень-вересень переробив 9,1 млн т нафти і випустив 6 млн т бензину та дизпалива, але тепер він був змушений різко скоротити виробництво. У січні на цьому заводі іноземний компресор дав збій на установці каталітичного крекінгу. Тоді ремонт розтягнувся на три місяці. Цей НПЗ постачає паливом у тому числі московський регіон. 2023 року він випустив понад 11% всього бензину в Росії. Середньодобова швидкість переробки нафти в Росії впала до найнижчого тижневого рівня за 10 місяців після атак українських дронів по кількох великих обʼєктах. Після атак безпілотників російські нафтопереробні заводи з 14 по 20 березня переробляли 5,03 млн барелів нафти на день. Це більш як на 400 000 барелів на день нижче за середній показник на початку місяця.

У 6-му турі Ліги націй збірна України з футболу перемогла Албанію з рахунком 2:1. В паралельному матчі Чехія переграла Грузію (2:1). У підсумковій турнірній таблиці групи В1 Україна посіла друге місце з 8 балами й зіграє у плей-офф за вихід у Лігу А. Напряму у вищий дивізіон вийшла Чехія, у них 11 очок. Грузія з 7 балами - третя - гратиме за збереження місця у Лізі В. Албанія фінішувала четвертою і вилетіла у нижчий дивізіон.Ліга націй: турнірна таблиця після 6-го туру, Фото: УАФСтикові матчі Ліги націй відбудуться 20 і 23 березня. Серед потенційних суперників - Бельгія, Угорщина, Сербія і Шотландія. Переможець протистояння гратиме у дивізіоні А, а той хто програє у Лізі В.Жеребкування пройде 22 листопада. Початок о 13:00.Олександр Зінченко, Роман Яремчук та Юхим Конопля (зліва - направо), Албанія - Україна, Фото: Gеtty ІmаgеsЯк Україна виступала у попередніх матчах Ліги націй Команда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.У 5-му турі Ліги націй збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1, а Чехія на виїзді з Албанією - 0:0. 

Своє рішення суд аргументував тим, що в період з початку повномасштабного вторгнення до 11 березня 2022 року Тимощук не здійснив ніяких дій, через які б до нього треба було прийняти дисциплінарні санкції.

САS вирішив, що до 11 березня 2022 року Тимощук нібито не вчинив дій, які б стали підставою для дисциплінарних санкцій

Про це повідомив високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель, йдеться в пресрелізі Дипломатичної служби Євросоюзу."Ми виконали наше зобов'язання надати Україні 1 мільйон снарядів, і до кінця зими ми навчимо 75 000 українських солдатів. ЄС та його держави-члени є основними прихильниками України, і обсяг нашої допомоги зростає", - заявив Боррель.За його словами, ЄС станом на сьогодні надав Україні зброю на €45 млрд. Однак він зауважив, що рівень допомоги "залишається недостатнім"."Нам потрібно активізувати нашу допомогу… Україні терміново потрібно більше протиповітряної оборони, більше боєприпасів та більше далекобійної зброї. І йому потрібен дозвіл на завдання ударів по військових цілях глибоко всередині російської території. Останні новини про це з США дуже обнадійливі", - додав він.Що відомо про мільйон снарядів від ЄС13 квітня 2023 року Рада ЄС схвалила виділення €1 млрд на боєприпаси для України. 2 травня у ЄС підготували план виробництва 1 млн снарядів для України та власних запасів.23 травня головний дипломат ЄС Жозеп Боррель заявив, що з початку року в межах ініціативи з надання Україні одного мільйона артилерійських боєприпасів держави Європейського Союзу вже передали понад одну п’яту частину, а також ракети.1 червня Європарламент підтримав законопроєкт про збільшення європейського виробництва боєприпасів і ракет, які підуть на підтримку армії України. 7 липня Рада Європейського Союзу та Парламент узгодили проєкт регламенту "Акту на підтримку виробництва боєприпасів" (АSАР), що дасть змогу збільшити виробництво ракет та БК.13 липня Європарламент затвердив плани для збільшення виробництва боєприпасів і ракет в ЄС, щоб подолати їхній поточний дефіцит через постачання в Україну.На початку листопада 2023 року стало відомо, що у ЄС побоюються, що блок може не встигнути надати Україні мільйон боєприпасів в обіцяні терміни – до березня 2024 року.У січні 2024 року міністр оборони Естонії Ганно Певкур сказав, що до кінця 2024 року Україна отримає понад 1 млн артилерійських снарядів від ЄС.11 листопада Боррель заявив, що цьогоріч Євросоюз уже поставив Україні понад 980 тис. артилерійських снарядів, однак незабаром надасть ще. Відповідні виробничі потужності для цього є.

Про це повідомляє Трибуна. За інформацією видання, САS (Спортивний арбітражний суд) задовольнив апеляцію Тимощука, який вимагав зняти з нього санкції УАФ через його роботу тренером російського "Зеніту" після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. В УАФ підтвердили, що отримали відповідне рішення суду в Лозанні. "УАФ справді вже отримала рішення від САS. На жаль до цієї справи європейці підійшли максимально формально та підтвердили часткове нерозуміння реалій, в яких ми живемо. Позиція української футбольної спільноти однозначна та не змінювалось ніколи. Таким як Тимощук не місце в українському футболі", – прокоментували в УАФ.Хто такий Анатолій Тимощук45-річний Анатолій Тимощук грав за "Волинь", "Шахтар", німецьку "Баварію", російський "Зеніт", казахстанський "Кайрат"  та провів 144 матчі за збірну України. Після завершення ігрової кар'єри працює асистентом головного тренера у "Зеніті", який він відмовився залишати після початку повномасштабної війни РФ проти України.  11 березня 2022 року контрольно-дисциплінарний комітет УАФ позбавив Анатолія Тимощука усіх титулів, ліцензії тренера та відлучив від футболу.У відповідь Тимощук судився з УАФ через рішення позбавити його усіх титулів та заборону працювати у футболі.

Спрогнозувати, що відбудеться, ми не можемо, але певні напрямні є, уже представлена певна конфігурація нової адміністрації Дональда Трампа. Там присутній Ілон Маск, там є кілька дивних персонажів. Якщо вони не будуть стримані американським діпстейтом, може відбутися розкоординація американської присутності у світі. Хочеться вірити, що, навпаки, вони зберуться з силами і покарають як окремо взятого російського агресора, так і наведуть лад у стосунках із Китаєм. Але також розуміємо, що буде дуже складний період, і він почнеться буквально за пару місяців - адміністрація Байдена догулює на своїх посадах, пообіцяла позакривати всі основні фінансові питання до кінця року, до приходу Трампа. Щодо адміністрації Байдена, яка має йти, і закриття всіх фінансових зобов’язань – не зовсім зрозуміло, чому досі цього не було зроблено стосовно 6 мільярдів, чому для цього потрібно було чекати результатів виборів, як і в інших питаннях, щоб дізнатися неприємний для себе підсумок і тепер намагатися гарячково за ці два з половиною місяці створити якийсь заділ для України – для чого? Ці шість мільярдів не розв’яжуть проблему фінансування наступного року. Чому не займалися з урахуванням кінця року в США гарантіями надання допомоги на наступний рік? З нею зараз усе дуже туманно з огляду на такий результат виборів і на заяви, які робить спікер Джонсон. Так, звісно, якісь рішення ухвалюють, і Блінкен ось в Європу їздив, але цього недостатньо для війни. Для поточних справ на короткому відтинку – можливо, вони допоможуть. Засоби, боєприпаси отримає українська армія, їй буде простіше пережити зиму. А наступний рік залишається в тумані.Тепер щодо адміністрації майбутньої Трампа.Марко Рубіо, наприклад, інші дуже конкретні люди, але Україна, здається, не буде в них у пріоритетах.Бачте як – вона не в пріоритеті, судячи з заяв самого Трампа та його віцепрезидента Венса, приміром. Хоча це гранично централізована адміністрація, Трамп вибирає людей з огляду на особисту відданість і лояльність – це головний критерій, а не компетенція чи переконання, представництво від республіканського якогось істеблішменту, це не є вирішальним. Поза тим дехто з них, той самий Рубіо – авжеж, це людина елітна, з істеблішменту. А от ведучий на Fох Nеws, якого готують на місце міністра оборони, - ну аж ніяк, це антиелітний такий конфронтаційний елемент, який там повинен щось зробити, якісь радикальні реформи всередині Пентагону та інше.І що стосується України: якби взяли Помпео, ми б розуміли, що його план буде реалізовуватися. А зараз ми бачимо, що в умовах, коли Помпео, Ніккі Гейлі й іншим відмовлено, тих, кого припускали, може, інтегрувати в нову адміністрацію Трампа, це означає, що в питанні України гору бере план Венса - принаймні від Венса, від його імені цей план уже озвучували. Від Помпео ми план знаємо, він так чи інакше, з усіма застереженнями, комплементарний щодо України план.А що передбачає план, який, поки що принаймні, очевидно, буде реалізовуватися? Усе та сама ідея Трампа про те, що він може поговорити з тим і з іншим, з Зеленським і з Путіним, і тим самим мало не за добу довести до припинення вогню за допомогою переговорів. Також озвучено про те, що на 20 років заморожують, тобто мораторій запроваджують на членство України в НАТО, створюють демілітаризовану зону, а також територіальні втрати однозначно вже будуть, відторгнення територій на користь Москви, які окуповані. Ось ці три пункти плану, які публічно обговорюють.Решта пунктів залишаються загадкою, але вони точно є. Ми їх не бачимо, нам їх не озвучують, але вони є і вони мають більш чутливі деталі, щодо яких Вашингтон, я маю на увазі Трампа, не дуже хоче зараз публічно робити заяви: а що буде з українською армією? А що з фінансуванням, озброєнням, зобов’язаннями Москви – гарантіями їхніми про ненапад надалі? Про це ніхто нічого не каже.І Москва вже, що обнадіює, до речі, заявляє про те, що для неї це неприйнятно. Ми розуміємо чому - тому що якщо справді ці три публічні пункти пропонуються до обговорення, то для Москви найголовнішим неприйнятним пунктом є саме конкретно створення демілітаризованої зони з якимись під міжнародним мандатом військами.Там називали британські чи, можливо, американські - це абсолютно неприйнятно для Москви, це означає, що неможливо буде поновити нову війну, а Москва до неї, безумовно, готується, планує її по закінченню чи припиненню вогню теперішньої війни знову для того, щоб реалізувати головну мету Москви - захопити всю Україну, не частину її, не тільки ті окуповані території, навіть не ті чотири області до адміністративних кордонів, на яких наполягає Москва і Путін, а захопити всю Україну. Але якщо між тобою та Україною перебувають американські війська – ну, можна, звісно, але ризиків насправді більше.Москва за всі ці роки, починаючи з 2014-го, не погоджувалась на жодне посередництво, на жодні «прокладки» на лінії фронту, лінії ООС між собою та українськими військами. Це ж також невипадково, тому що війська, які прийшли один раз на територію України, нехай навіть «блакитні шоломи» під будь-яким міжнародним мандатом, уже з України не підуть, щонайменше тому, що Україна в цьому не зацікавлена, Україні є сенс домагатися й погоджуватися саме з появою іноземних військ під міжнародним приводом на території лінії фронту.І одночасно з тим Лавров, наприклад, сказав про план Трампа, що це нова редакція Мінських угод. Тобто їх це не влаштовує, тому що Мінські угоди, на думку нинішню Москви, були спробою відтермінування війни великої на користь України. Це і так, і не так одночасно, бо насправді Мінські угоди, можливо, і відтермінували війну на 8 років, але насправді створили безліч проблем внутрішньополітичних, адже навколо цього скільки було накручено всього щодо того, що можна було уникнути війни. Це була ілюзія, адже очевидно, що Москва весь час, з першого дня готувалася до війни. Просто намагалася досягти своїх цілей невійськовими методами - в комбінації з військовими.Але Москву це не влаштовує, зараз вона хоче все і відразу, це можна прочитати лише так. Тому насправді вони повторюють напам’ять свої пункти вимог, які містять і ті, що були оприлюднені напередодні Саміту миру. Це три вимоги: скасування санкцій, заборона на вступ до НАТО і, відповідно, передача чотирьох областей до адміністративних кордонів (тобто неокуповані частини повинні покинути сили ЗСУ й передати їх під контроль Москви, тобто не воювати, а просто подарувати їх). Ну і все те саме: демілітаризація, денацифікація, державна мова, весь той набір, який ми чули, починаючи від Стамбула з 2022 року лютого-березня, - ось це повторюється на різні лади знову.Тому, чесно кажучи, зараз зависла ситуація, явно за одну добу не вдасться ні про що домовитися. Але це було зрозуміло, на мій погляд. То була передвиборча риторика, інша річ - реальні справи, тут уже іде з боку штабу Трампа, напевно. 17 грудня тільки буде голосування вибірників, ще до нього треба дожити, ще багато чого станеться за цей період. І, власне, залежно від того, як ситуація складатиметься на фронті, буде або інтенсифікуватися цей процес, або ні.І ще останній, дуже важливий фактор, на який варто звернути увагу: на відміну навіть від Москви, Київ докладає неймовірних зусиль, щоб налагодити стосунки з майбутньою адміністрацією Трампа. І зараз, звісно, і Міністерство закордонних справ і, напевно, якесь оточення Зеленського докладає неабияких зусиль, щоб забезпечити нову зустріч Трампа та Зеленського, це зрозуміло, випередити Москву в цьому сенсі, заручитися якоюсь хоча б мінімальною підтримкою в позиції України. Є шанс, що це може принести результат, шанс є, не стовідсотковий, але шанс такий є.Ми до кінця не розуміємо, чого хоче Трамп. Адже Трамп не озвучував свого плану - ні Венса, ні Помпео, ні будь-якого іншого, а саме свого плану, як він бачить завершення цієї війни, він не озвучував. Він говорив тільки про свої бажання, він говорив тільки виключно про те, що, мовляв, через те, що я кращий за Байдена і його адміністрацію, я закінчу війну за одну добу. Але вибори закінчилися, тепер потрібно це підтвердити справами. І ось тут починаються проблеми. Ну, мабуть, потрібно трошки почекати, ми побачимо за реакцією всіх сторін, буде зрозуміло, яка тут перспектива. Спецпредставник і його функціонал, зокрема йдеться про альтер его на посаді, - Курт Волкер. Ми пам'ятаємо цю людину, він зробив дуже багато, активний, сильний переговірник. Зараз фігури ще нема. У мене було таке сподівання, що це міг би бути, наприклад, Помпео, але для Помпео це, наскільки я розумію, було би пониження, тобто своїм інтелектом, харизмою, знаннями, впливом, він міг би протягнути певні речі, але як колишній високопосадовець - не знаю, чи він би пішов.Хотілося б, щоби був певний функціонал, який дозволяв би вести серйозні рамкові перемовини. Але що могло би входити до пакету? Частина того, що вкладається у функціонал американського переговірника, стосується безпосередньо нашого суверенітету, і ця посада, і ті бачення, наприклад, з боку нового Білого дому, мали б узгоджуватися з параметрами того, як це бачать у нас. Інакше це буде внутрішній конфлікт, якщо нам почнуть навішувати те, що буде потрактовано як капітуляція. Це спровокує певну суспільну реакцію, і ми також маємо це враховувати і не допустити до подібного, адже ситуація на фронті не міняється, вона стабільно надзвичайно напружена, ведуться важкі наступальні бої. Чи врахують оті всі речі Трамп і його оточення?Я сказав би так, що шанси Майка Помпео обійняти посаду спецпосланника не дуже великі, адже щодо нього й Нікки Гейлі Трамп висловився досить виразно - що для них немає позицій в його адміністрації. Тому, чесно кажучи, я не високо розглядаю ці шанси - а навіщо ти тоді ігнорував Трампа на інших ключових постах, якщо він займатиметься війною? Радник із національної безпеки цілком міг би обійняти посаду, наприклад, а чому тільки спецпосланника? Пониження не пониження – ну, так, але війна - це дуже серйозне питання, досягнення там були б дуже записані, так би мовити, у заслугу такому спецпосланнику.Але є й інша проблема: річ у тім, що Трамп призначає людей, які не мають виражати бодай якогось свого норову. Тим паче для Трампа це другий, останній термін, він, напевно, хоче лише сам від себе діяти, не озираючись на республіканський істеблішмент. Помпео не така людина, йому не можна буде просто виконувати накази Трампа, а мені видається, що Трамп налаштувався саме на це. Спецпосланник має виконувати якусь «фасадну» роль ширми, це не людина, яка приймає рішення. Озвучувати директиви, які прописані особисто Трампом.Як Помпео озвучуватиме питання мораторію чи заборону вступу України в НАТО тощо? На мій погляд, він не надто готовий, він себе зв’язав планом, який оприлюднив. Я не знаю, чи узгодив він цей план із штабом Трампа чи це його особиста ініціатива - тут можна гадати. Тому насправді це для нього була б некомфортна ситуація, якщо його просто наймають на посаду людини, яка має прикривати своєю роботою і здійснювати ініціативи найпершої особи. Тобто в такому разі на яких умовах він би заходив - просто займати цю клітку? Я вважаю, що для Помпео ось це є пониженням, а не сама посада, не сама позиція спецпосланника. Тепер що стосується капітуляції - не капітуляції та що робити в цей період, поки є неясність, нерозуміння того, куди це все піде. Річ у тім, що капітуляція - це позиція Москви. Для Трампа, який хотів би відгородитися взагалі від проблеми, тобто ось, досягли перемир'я, точніше припинення вогню, це інше, - от і добре, а ми тепер займатимемося проблемами Китаю, Ближнього Сходу, внутрішніми проблемами, свою місію ми виконали: стрілянини нема, убивств нема, ну, щось там відбувається.Якщо ж питання не розв’язується, два варіанти поведінки Трампа такі: він може засмутитися, тобто образитися, як самозакоханий нарцис. Мовляв, чого це я не можу з цим упоратися - через Москву? Через те що вона не приймає цей план? Може, через Київ, який не згоден поступатися територіями, ділитися суверенітетом, відмовлятися від вступу в НАТО? Тобто це може його тригерити, і він продовжуватиме цим займатися, поки, не доведе всю цю ситуацію до якогось результату. Може таке бути.Але, з іншого боку, не можна виключати, що Трамп може цим скористатися, начебто зняти з себе відповідальність: ну не хочуть сторони домовлятися - що я можу зробити, у мене шансів тут небагато. Тому, певно, нехай все залишається як є. Тобто з якимось підсумком, з якимось результатом це буде завершено. Так, звісно, якщо постачання озброєнь, боєприпасів, узагалі виділення допомоги з боку Сполучених Штатів істотно, кардинально зменшиться, це погіршить становище Києва, безумовно. Хто б там що не казав, 50-55% допомоги, що виділяється Україні, військової допомоги, ідуть зі США, решта – від Європи та інших партнерів України. Питання в іншому: наскільки громадська думка в самих США та й істеблішмент, на який я б теж зважав, погодяться на такі доктринальні зміни - повне ігнорування й ізоляцію, дистанціювання від цієї війни й зняття з себе відповідальності навіть адміністрації Трампа.Так, це чотири роки, то будуть важкі чотири роки, можливо, кінцеві, бо тоді нові вибори… Є певні сумніви в тому, всі стандартно говорили про те, що Трамп подзвонить, висуне ультиматум, скаже: якщо ти не робиш так-то і так то, відповідно, тоді ми допомогу Україні збільшуємо. Ну, можливо, це фантазії, можливо, Трамп так і зробить. Але ми знаємо, хто сидить у Кремлі, і ілюзій з цього приводу ми не маємо. І розуміємо, що, не збирається Путін згортати свою агресію, тому що він за останніх два роки дуже сильно розкачав російське суспільство, а процес фашизації ти не можеш просто так зупинити. З іншого боку, він розкачав зв'язки з тою самою Північною Кореєю, з Іраном, і далі це стосується не так ідеології про вісь зла, як конкретного виробництва боєприпасів і активізації тої чи іншої оборонки.Звісно, я не перебільшую того, що зараз робиться в Росії. Ну, і от каже йому Трамп: так-то, і так-то, і так-то, - а той каже: ну, сорі, - ні. Тоді Трамп може справді обвалити ціну на нафту і обвалити ще щось. Але це знову середньостроковий період, який почне діяти не відразу, не в той момент.Позиція Путіна відома, самим фактом приходу до влади Трампа вона не змінилася б, це багато разів обговорювалося. Тобто уявити собі, що Трамп цього не розумів, - ну, напевно, таке можливо, але, чесно кажучи, слабо віриться. Просто Трамп говорив усе це, аби лише виграти вибори або роздавати популістські обіцянки, які нездійсненні. Можливо, він розумів прекрасно, що війна просто так от не закінчується дзвінками. Тобто потрібно домагатися або силою, або поступками якимись неймовірними, тоді, напевно, сильна сторона задовольниться. Уявити собі, що він цього не усвідомлював, не розумів - мені в це важко повірити, тому що він розумів, яка висока ціна всієї цієї історії, але йому треба було виграти вибори, тому він так поводився, тому він це заявляв.Вибори він виграв, так, на 4 роки він зайняв посаду. Повертаючись до того, про що я говорив, через чотири роки, якщо здати Україну, якщо це призведе до наслідків у самих США, будуть теж покарані за це – якщо наступника не залишиш. Є вірогідність того, враховуючи бекграунд Трампа, попри те що він уже вдруге стає президентом, що це дуже ризикована гра – зовсім злити Україну й сказати, що я тут ні до чого, це не моє питання. Нікуди ж не подінуться ні Демократична партія, ні еліти, з якими він воює. А Афганістан? Прекрасні демократичні хлопці сиділи в Кабулі, а потім якось так сталося, що невдобно вийшло, як кажуть у нас в Україні.Є різниця між Афганістаном і Україною, я поясню яка: Афганістан - це периферія, так, це була вимушена двадцятирічна війна, потрібно було відреагувати на події 11 вересня загалом. На якийсь час там теракти, пов'язані з Аль-Каїдою і Талібаном, який у себе прихистив Аль-Каїду, припинилися, незважаючи на те що політичних і державних та історичних завдань виконано не було, до влади прийшли ті, з ким 20 років воювали. Але це десь там, в іншій цивілізації, в середньовічному майже Афганістані, доля якого, чесно кажучи, мало кого хвилює, що там відбувається – всім байдуже, нехай він живе в цій архаїці вічно.Україна - це інше, зовсім інше. По-перше, це Європа, по-друге, це гігантська східно-європейська держава, там у найкращий свій період до 40 млн населення доходило. Це країна колишнього СРСР, яка прагнула до інтеграції з Заходом і тільки діями Заходу вона там не опинилася - наприклад, рішеннями 2007 року щодо НАТО стосовно України та Грузії. Якби опинилися обидві ці дві країни в НАТО, то, напевно, по-іншому пішла б історія.Тобто помилок і так було багато зроблено, і ось так махнути, плюнути на Україну з перспективою після поглинання України подальших дій Москви щодо Молдови, Грузії - вже зрозуміло, країн Балтії. Чи може собі дозволити доктринально американська політика і американські державні інтереси, національні інтереси? По-моєму, ні. Америка, поки що принаймні, зберігає своє лідерство західного світу і виконує функцію захисту і безпеки, яку вона повинна давати країнам, що інтегруються в колективний Захід.Тож плюнути на неї не можна. Афганістан і не прагнув до членства в НАТО, чи в ЄС, чи ще кудись. Це різні речі, ціна відповідальності за втрату України вища за Афганістан. Про Афганістан згадують цю серпневу втечу звідти у 2021 році, і це залишиться в історії за Байденом, можливо, не зовсім справедливо, бо ж Байден не 20 років був президентом.А з Україною все набагато складніше. Виходить, за Байдена - він казатиме й демократи - Україна воювала й себе зберегла, а за Трампа її здали. Такого теж не можна собі дозволити. Трамп на такі крайнощі теж піти не може. І план лише один – продовжувати надавати озброєння, продовжувати давати Україні змогу себе захищати. Просто, оскільки війна йде вже до третього року, це треба давати і робити більше, тобто по зростаючій за експонентою, а не продовжувати роздумувати, давати NLАW чи Jаvеlіn.Але це все залишилося в 2022 році, зараз уже йдеться про «Томагавки» наземного базування та про інші загалом засоби, які б дали змогу добитися паритету в цьому питанні з Москвою. І Трампу доведеться вирішувати це питання - або так, або ні - з усіма наслідками й висновками. Ми маємо зіграти зі свого боку дуже чітко, дуже правильно, дуже конкретно. Я кажу і про офіційний Київ, і про наше суспільство українське - маємо грати грамотно з новою адміністрацією, яка приходить за два місяці. Що було б помилковим, наприклад, прогнозуючи ту чи іншу нашу внутрішню українську консенсусну позицію стосовно Трампової адміністрації, тому що він може намагатися нав'язувати той чи інший так званий компроміс чи дуже жорсткий компроміс чи ультиматум. Тому що великі гравці так грають: або ти робиш, як я тобі кажу, або не буде нічого - така теж може бути торгова позиція.Ну, вона вже звучить, тому що, повторюю, фінансовий рік у жовтні закінчився, ми не знаємо, що з наступними 60 мільярдами, умовно, допомоги. А як без грошей Україна буде воювати, без озброєнь, без всього іншого? Це вже звучить. Але ж Україна готова до переговорів. Парадокс полягає в тому, що переговори, припинення вогню - Україна відповідає «так». Інше питання, що немає ніяких попередніх умов, які їй висуває Москва: от давайте ось це, і це, і це повинно бути попередніми умовами. Які ще попередні умови - ви припиніть вогонь і сідайте за стіл переговорів. Чого це відразу, зі старту, до переговорів ще треба визнавати юридично ці території російськими, які окуповані, треба взагалі відмовитися від вступу до НАТО?А що натомість? А натомість Москва пропонує тільки одне: а ми не будемо наступати на Київ, захоплювати Київ. І хто в це повірить? З урахуванням того, що з грудня минулого року, як би там не говорили про важку ситуацію на фронтах, але окуповано 2500 квадратних кілометрів Росією - нових із грудня 2023 року. Так, це успіх, але це не успіх вирішальний. А Україна на піку в серпні захопила 1200 квадратних кілометрів у Курській області. Тому так питання не можна формулювати, Україна ще не програла війну.Це не так, що якась уже настала фаза, де фронт зламався, тікає, наступає російське військо - чому вони висувають ці ультимативні умови? Вони висувають винятково з розрахунку на те, що Захід зламається і справді припинить підтримку України. Усе залежить від Заходу: якщо Захід цього не зробить, то все припиниться, все повернеться рівно до тієї точки, з якої все починалося, коли ні Москва не може перемогти, ні Україна не може повернути території до кордонів 1991 року шляхом війни. Тобто потрібен компроміс, а не капітуляція, зараз питання саме про це, що лише компромісом можна досягти задоволення інтересів того ж таки Києва.Інше питання – позиція Вашингтона. Зараз це неможливо передбачити, та якщо Вашингтон здасть Україну, то витрати для конкретно адміністрації Трампа будуть неймовірні. В чому вони будуть? Можливо, наслідки настануть лише за чотири роки, так теж може статися. Але як американське суспільство схилити до того, щоб відмовитися від України, як колись від Південного В’єтнаму, - тут так не вийде, ситуація інша. То десь в Індо-Китаї - а це поряд. І наслідки здачі України будуть негайні щодо країн НАТО, країн Балтії, Польщі. Сувальський коридор, який ми весь час обговорювали, Молдова – з Придністров’я почнеться, з Гагаузії якийсь похід російських військ і танків туди далі, там може бути різноманіття, ще когось долучать, це точно. А Путін і російське суспільство, на вашу думку, готові до довгої війни на виснаження? Втрати в російській армії колосальні, зеки закінчились, закінчились ті, хто сподівався заробити - кульок і пару мільйонів родині. З'явилися північні корейці. Але все одно, путінський план, якщо йдеться про перманентну довгу війну зі стрибком ще далі й глибше, передбачає і подальшу мобілізацію, а Путін вирішив уникнути загальної мобілізації - так и з'явилися північні корейці.Ми так вважали раніше - що є межі загиблих: сто тисяч, двісті тисяч, триста тисяч - і має настати якийсь перелом, тому що  це витрати неймовірні, яких уже Москва не уникне. Але, на жаль, за ці 2 роки і 7 місяців ми переконалися, що це не так. Звісно, вони залучають ресурси, ті ж північні корейці – це явно ресурс, який потрібно залучати. Нехай їх 12 тисяч, та ми ж не знаємо, які там плани: може, вони хочуть подивитися, як ті корейці воюють і привезти ще двадцять, тридцять чи п’ятдесят тисяч. Ми не знаємо плани, але навіщо ж привезли ці дванадцять тисяч – мабуть, щоб подивитися. А там країна понад двадцять мільйонів, резерв є.Ресурс, безумовно, не безкінечний. Але поки що - знову таки, що вважати затяжною війною – на найближчий рік Москві вистачить. Його ніколи не буде в надлишку чи достатньо, але ресурс цей є і вони готові його витрачати. Ця готовність і відсутність заперечення з боку цієї біомаси створює для Путіна неймовірну перевагу. Звісно, бо хто обурюється там цими проблемами? Ніхто. Росія зараз - це тоталітарна країна, у якій все це напівпримусово-напівдобровільно. Для зеків напівпримусово, хіба в них вибір є - або сидіти там 20 років, або їхати; це їх не виправдовує, і не вишукується для них виправдання, в жодному разі, але людина, яку змусили, обере можливість ризикнути й за шість місяців вийти на волю. Тим більше навколо цього корупція величезна.І північні корейці, і ще, можливо, щось станеться, Путін до цього по-новаторському підходить. Довго обговорювали північних корейців – будуть, не будуть, наскільки глибока співпраця у військових питаннях Північної Кореї та Москви, але, бачите, домовилися.Коли говорять про затяжну війну на десятиліття – це одне. Але зараз вирішуватимуть усе впродовж року, не більше, тому що тоді взагалі не можна передбачити, що буде далі. 

"Еспресо" нагадує, як відбувалося звільнення правобережжя Херсонщини, в яких умовах жили люди під час окупації та що змінилось після звільнення низки населених пунктів. А також що відомо сьогодні про лівобережжя Херсонщини та чи має регіон плани на відбудову після повної деокупації.Місто було в окупації вісім з половиною місяців. За цей час люди переживали щоденний терор, психологічний тиск і тортури, однак не здались. Під час звільнення херсонці зустрічали ЗСУ українськими прапорами та вигуками: "Херсон – це Україна".Херсон був і залишається Містом-героєм попри щоденні обстріли та наближеність до ворожих позицій.Херсон під час тимчасової окупаціїРосійські війська на початку війни просувалися територією України досить високими темпами. Захоплення стратегічно важливих міст та обласних центрів було однією з важливих цілей окупантів. Херсон потрапив під тимчасову окупацію на початку березня 2022 року, незважаючи на значний опір з боку місцевого населення. Численні мітинги та акції на підтримку України були дуже масовими, однак російська сторона з агресією розганяла будь-які протести та з особливою жорстокістю карала людей у катівнях за непокору.Херсонці об’єднувалися в підпільні дружини та варти, що мали на меті протидію мародерству, пильне стеження та збір інформації, яку потім передавали українським військовим, про окупантів і техніку. Такі партизанські угруповування також підтримували моральний дух людей під час окупації патріотичними графіті, залишали "послання" окупантам. "Те, що ми були заряджені на супротив, це, напевне, і допомогло багатьом із нас просто не зламатися, звичайно, що не тільки не перейти на бік ворога, але й до останнього влаштовувати всіма можливими засобами будь-який вид спротиву", - розповів херсонець, учасник підпільного спротиву Андрій Андрющенко в етері об'єднаного марафону.Українці відразу опинилися не лише в умовах поневолення та жорстокої агресії з боку ворога, а також у своєрідному інформаційному вакуумі, де телебачення та радіомовлення було вимкнуто. Згодом в місті ставало все важче діставати ліки, а стихійних ринків було все більше, оскільки багато містян втратили роботу та не хотіли співпрацювати з окупантами. Затримання, катування, полон та незаконна депортація – це лише невеликий список того, що переживають наші громадяни, які живуть на ТОТ.Окупантам удалося захопити будівлю херсонської міської ради 25 квітня, а вже наступного дня вони під час військової наради оголосили своїх представників, що мали зайняти керівні посади. Ними стали українські зрадники та колаборанти. Головуючим обласної адміністрації був назначений Володимир Сальдо, а міським головою – Олександр Кобець. Кремлівська влада згідно з уже відомим сценарієм мала намір "узаконити" своє перебування на ТОТ в Херсоні. Тому в період 23-27 вересня був проведений псевдореферендум, результати якого були відомі заздалегідь.Через майже дев’ять місяців окупації, 11 листопада українські військові офіційно зайшли в місто-герой Херсон. Ці 256 днів міцно закарбувалися в пам'яті людей, хоча більшість воліють їх якомога швидше забути. "Ми ж були без інформації, тобто не було ні зв’язку, ні світла, ні води, і коли сказали, що зайшли наші війська, ми плакали, я й зараз не можу спокійно говорити. Ми просто всі плакали і бігли на вулицю, наче діти малі, і раділи. Так, обстрілюють, важко зараз, але ми розумієм, що ми у своїй країні", — розповіла в інтерв’ю Суспільному місцева жителька Тамара.Фото: Еспресо.ТVЯк відбувалося звільнення правобережної ХерсонщиниПідготовка операції зі звільнення правобережної частини Херсонської області тривала довгий час.  Адже російське військове керівництво чітко усвідомлювало стратегічну важливість Херсона. З цього напрямку відкривається прямий шлях до Миколаєва, Одеси та інших великих міст, що становило велику загрозу аж до частини Вінницької області, - пояснює в своєму інтерв’ю Дмитру Комарову командувач ОК "Південь" Андрій Ковальчук.Населений пункт Посад-Покровське був точкою, після якої вже була серйозно укріплена лінія оборони окупантів, яку вони зміцнювали протягом багатьох місяців. Це бетоновані бліндажі, фортифікаційні брили, глибокі рови, добре напрацьовані вогневі позиції та інше. Саме з таких районів вони атакували українські позиції зі всього наявного важкого озброєння, тому прорвати таку лінію дуже важко. Однак наша артилерія завдавала сильних ударів по позиціях окупантів, - наголошує снайпер підрозділу "Хорт" з позивним "Дєд" в етері об'єднаного марафону.Далі, вже на підступах до Херсона, розташована знаменита Чорнобаївка, аеропорт якої став всенародним мемом і жахом для окупантів. А легендарною вона стала завдяки тому, що російські військові регулярно стягувати туди колони техніки, вертольоти та особовий склад, які раз за разом прицільно знищували ЗСУ. Загалом 26 вдалих епізодів "бавовни" в Чорнобаївці. Звичайні українці вели рахунок, вийшов навіть жартівливий серіал "Чорнобаївка". Фото: автор Юрій Журавель (Український культурний фонд)Завдяки вдалим наступальним діям українських військових, добре продуманим тактичним маневрам, російська армія почала відступати з правобережжя, лишаючи по собі мінні поля, зруйновані будинки та купу залізяччя. Більш глибоко про всі деталі цієї історичної події ми зможемо дізнатись після закінчення війни.Життя після деокупації ХерсонаСьогодні Херсон та все правобережжя потерпає від щоденних обстрілів, адже росіяни б’ють хаотично по містах і селах області. В основному поранень зазнає цивільне населення. До того ж, частина Херсонської області ще й досі в окупації, а місцеві мають щоденно виборювати своє право на свободу.Щодня спостерігається значна активність ворожих обстрілів, зазнають пошкоджень і руйнувань будинки, магазини, лікарні та інші цивільні об’єкти. Однак є дні, що стають чорними сторінками в історії. Так, 3 травня 2023 року російські агресори здійснили 98 обстрілів Херсона та області, випустили 539 снарядів із важкої артилерії, танків, "градів", авіації та БПЛА. Внаслідок цього загинуло 23 людини, в пам’ять про загиблих Херсонська ОВА оголосила триденну жалобу.Життя на деокупованих територіях зараз досить складне. Хоча українські служби відновили зв'язок та інші комунікації, багато людей покинули громади та райони, які перебувають під постійним вогнем. Однак, попри значні руйнування, багато мешканців навіть не думають про виїзд. Так, у коментарі Суспільному, місцевий житель підкреслює, що, незважаючи на можливість виїхати, не покине рідне місце, адже це його рідний дім."Херсон тримається, але все тяжче і тяжче. Але віримо в майбутнє і дякуємо нашим захисникам. Я думаю, що все буде добре", - розповів Михайло Суспільному.Українська влада запевняє, що всі винні у знущаннях над українцями та агресії проти цивільних людей будуть притягнені до відповідальності. "Всі особи, причетні до злочинів в Україні, як найвище керівництво Росії, так і безпосередні виконавці, будуть неодмінно покарані", — повідомляють у МЗС.Українські служби постійно працюють над розслідуваннями злочинів російських військових та знаходять колаборантів, що допомагають окупантам у звірствах, які вони вчиняють на території України. Так, нещодавно СБУ встановила ще 26 осіб учасників злочинного угрупування "головного управління мвс рф Херсонської області" на ТОТ, які викрадали цивільних людей і в катівнях піддавали жителів жорстоким тортурам.Техногенна катастрофа: знищення Каховської ГЕСЩе одним випробуванням для південного регіону став підрив Каховської гідроелектростанції 6 червня 2023 року. Це без перебільшення можна назвати екологічною катастрофою та актом тероризму. У небезпечній зоні підтоплення опинилося близько 80 населених пунктів, більшість з яких перебуває під тимчасовою окупацією.На сьогодні збитки від руйнування Каховської ГЕС оцінюють у більш ніж 11 мільярдів доларів, - повідомляють на сайті ООН Україна. З цієї суми приблизно 2,79 мільярда доларів збитків припадає на інфраструктуру та активи, понад 1,1 мільярда доларів – збитки у житловому фонді. Однак ці цифри не є кінцевими, оскільки оцінити збитки від екоциду в довгостроковій перспективі досить складно.У жовтні 2023 року був опублікований спільний звіт ООН та Уряду "Оцінка потреб після катастрофи на греблі Каховської ГЕС", відповідно до якого потерпілими вважаються міста і села Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Безпосередньо від повені постраждали близько 100 тисяч українців, приблизно 20-30 тисяч будинків були в зоні підтоплення. Знищення дамби електростанції порушило значущі аспекти життя півдня України, включно з генерацією електроенергії, доступом населення до чистої питної води та переміщенням річкового транспорту. Це призвело до пошкодження житлового господарства, збитків інфраструктури та промисловості, незворотних змін навколишнього середовища та знищення культурної спадщини.Фото: скріншотАнтонівський міст і його значення під час воєнних дійЩе одним стратегічним об'єктом, важливість якого розуміє кожен, є Антонівський міст через річку Дніпро, який сполучає Херсон з лівобережжям. Він важливий з точки зору логістики, адже саме через  нього окупанти забезпечували свої війська технікою та боєприпасами. Для того щоб перерізати шляхи постачання зброї, українські військові завдавали влітку 2022 року ударів по переправі. Міст був пошкоджений, але не зруйнований.Відступаючи з правобережжя Херсонської області, росіяни підірвали декілька прольотів Антонівського мосту, маючи на меті зупинити наступ ЗСУ. Щоденно окупанти рясно обстрілюють авіабомбами, ракетами, снарядами все, що поряд із переправою. Через це особливо потерпає однойменне селище Антонівка, що є передмістям Херсона.Відповідно до останніх даних Інституту дослідження війни ІSW, українські військові мають просування далі під Антонівським мостом, що на півночі від міста Олешки. Це можна побачити на геолокаційних кадрах, що були опубліковані ще 27 жовтня. "Ми продовжуємо досягати непоганих результатів у своїй боротьбі – і в контрбатарейній, і в інших методах роботи. Але висвітленню це поки що не підлягає саме для того, щоб результат був дуже потужним і зафіксованим, щоб це не було такою короткочасною перемогою", - розповіла керівниця ОК "Південь" Наталія Гуменюк в етері телемарафону.Фото: ефірПлани після повної деокупації регіонуХоча частина Херсонської області й досі перебуває під окупацією, однак громадські діячі та звичайні херсонці з оптимізмом розглядають перспективи регіону після повної деокупації. Громадський центр "Нова генерація" провів першу конференцію "Степ і воля: якою буде Херсонщина після звільнення". Організатори вважають, що важливо закласти головні вектори розвитку та відновлення Херсонщини вже сьогодні.Загалом питання розвитку цього регіону дуже актуальне. Переосмислення економічної сфери, трансформації в соціальній сфері, збільшення впливу культурної сфери, перспективи розвитку області та подолання екологічних збитків важливе для розвитку країни в цілому.Мітинг підтримки у 2024 роціРух спротиву "Жовта Стрічка", що діє на окупованих територіях півдня України, на честь другої річниці визволення Херсона від окупаційних військ організовує онлайн-мітинг у Іnstаgrаm, що триватиме тиждень. Він має на меті підтримку окупованого лівобережжя Херсонщини. Загарбники мають пам'ятати: Херсон – це Україна!Організатори розповідають, що їхній рух опору зародився в окупованому Херсоні ще у квітні 2022 року, коли вони провели перший проукраїнський мітинг. Сьогодні долучитися до цієї онлайн-події може кожен охочий, незалежно від місця проживання. Щоб узяти участь, необхідно лише виконати такі дії:Знайдіть сторінку thіs.іs.uа в соціальній мережі Іnstаgrаm та залиште коментар: "Херсонщина – це Україна" під обраними постами.Отримайте тег від організаторів.Поділіться зображенням у своїх сторіс.Опублікуйте сторіс, долучившись так до онлайн-мітингу. 

Про це інформує ВВС.Вісім з дев'яти членів ТРС підписали указ, яким на посаду прем'єр-міністра призначено бізнесмена та колишнього кандидата в сенат Алікса Дідьє Фільс-Еме.Коніль, колишній співробітник ООН, очолив уряд Гаїті в умовах глибокої політичної та безпекової кризи, викликаної нападами бандитських угруповань.Він назвав своє звільнення незаконним, висловивши стурбованість щодо майбутнього країни. Коніль, призначений на посаду 3 червня, зазначив, що рішення ТРС ухвалене поза будь-якими правовими та конституційними рамками.Наразі Гаїті не має ні президента, ні парламенту, і, згідно з конституцією, лише останній може звільнити чинного прем'єр-міністра.Останні президентські вибори в Гаїті відбулися вісім років тому. Після вбивства президента Жовенеля Мойзе у липні 2021 року країна переживає тривалий період політичної нестабільності та зростання насильства. У спробі стабілізувати ситуацію, минулого місяця на Гаїті було розгорнуто сотні поліцейських з Кенії, а ще сотні мають прибути найближчим часом.Що відбувається на ГаїтіЗаворушення на Гаїті почалися наприкінці лютого після того, як виконувач обов'язків прем'єр-міністра Гаїті Аріель Генрі відлетів до Кенії, щоб узгодити розгортання іноземного контингенту для боротьби з бандами. Угруповання оголосило війну прем'єру, зокрема, паралізувавши життя столиці та вимагаючи відставки Генрі.4 березня у країні оголосили 72-годинний надзвичайний стан і нічну комендантську годину в столиці та її околицях через два випадки втечі близько 4 тисяч в'язнів.Пізніше гаїтянські банди розпочали широкомасштабний штурм кількох адміністративних будівель у центрі Порт-о-Пренса. Уряд ввів надзвичайний стан. Тим часом посольства США, Німеччини та ЄС на Гаїті розпочали евакуацію свого персоналу через посилення бандитського насильства.Станом на 11 березня ситуація на Гаїті погіршилась: банди захопили 80% столиці та вимагали негайної відставки прем'єр-міністра країни Аріеля Анрі.11 березня виконувач обов'язків прем'єр-міністра Гаїті Аріель Анрі заявив, що піде у відставку після призначення перехідної ради та тимчасової заміни.18 березня банди здійснили напад на два елітні райони столиці Гаїті, в результаті якого загинуло щонайменше 12 людей.30 березня один з найвпливовіших лідерів гаїтянських банд Джиммі Шерізьє, також відомий як Барбекю, заявив, що розгляне можливість скласти зброю, якщо озброєним групам буде дозволено брати участь у переговорах про створення нового уряду.13 квітня після кількох тижнів невизначеності було створено перехідну раду, відповідальну за обрання нового керівництва країни.22 квітня банди на Гаїті вчинили нові напади на окремі райони Порт-о-Пренса напередодні створення перехідної ради, яка має сформувати новий уряд.Новообраного прем'єр-міністра Гаїті Гаррі Коніля, який був госпіталізований ввечері суботи, 8 червня, в столиці Порт-о-Пренс всього через кілька днів після прибуття в країну, виписали з лікарні.

11 листопада усе вдаватиметься, якщо не поспішатимете. Утримайтеся від придбання авто. Не обіцяйте комусь матеріальної підтримки. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Понеділок надихатиме розпочати усе з чистого листа, - говорить астрологиня. - Не бійтеся здатися смішним. Сміливо беріться за справи, які любите. Це вдалий час, аби відшукати своє покликання. Вдалий період, аби купувати техніку для дому та офісу. Придбані цього дня смартфони та ноутбуки працюватимуть надійно. Після обіду відкриється друге дихання. Відчуєте себе успішними і незалежними. Усе піде як по маслу. Щасливчиками себе відчують Леви, Стрільці і Козороги. Ці три знаки випередять майбутнє". Овен (21 березня - 20 квітня) Гроші надійдуть вчасно. Великі покупки плануйте на вечір. Можете вигідно придбати одяг і взуття. Поява колишніх коханих може поставити вас у незручне становище. Не намагайтеся відновити стосунки, від яких намагалися утекти. Телець (21 квітня - 20 травня) Переважатиме оптимістичний настрій. Серйозні грошові операції проводьте після обіду. Може розпочатися роман у листах. Це вас неабияк заінтригує. Близнюки (21 травня - 21 червня) Годі заздрити іншим. Не забувайте, що успіх дається кров'ю і потом. Поки ви заздрите комусь, хтось заздрить вам. Не варто продавати чи купувати нерухомість, обирати гараж чи домовлятися про місце на автостоянці. Рак (22 червня - 22 липня) Усі навколо здаватимуться вам підозрілими, а їхня робота не задовольнятиме ваших потреб. За балачками не помітите, як швидко спливає час. Вас часто залучатимуть до чужої роботи. Власні справи можуть навпаки простоюватися. Лев (23 липня - 23 серпня) Не приймайте подарунків від людей, із якими не плануєте розпочинати стосунки. Не приймайте важливі рішення у понеділок. Не беріть кредитів. Ви знаєте, чого хочете і як цього досягти. Діва (24 серпня - 23 вересня) Поява нової людини у вашому оточенні не принесе нічого доброго. Уникайте таких контактів. Вкрай несприятливий день для відвідування перукарні й оновлення свого іміджу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якої погоди чекати наступного тижня: прогноз синоптиків Терези (24 вересня - 23 жовтня) Відмовтеся від стосунків з людиною, яка тягне на дно. Скиньте зайву вагу. Вдасться заробити більше, ніж ви сподівалися. Частину заробленого віддайте на благодійність. Ваші друзі збиратимуть кошти на медикаменти та автомобілі для армії. Підтримайте ініціативу. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Цього тижня всі кудись поспішатимуть. Візьміть паузу і переведіть дух. Приділіть більше уваги догляду за зубами. Але візит до стоматолога краще відкласти на другу половину тижня. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) У родині запанує гармонія і злагода, якщо не намагатиметеся перевиховати батьків і коханих. Агресивними стають тварини. Не намагайтеся погладити чужих собак і котів. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Плани змінюватимуться щохвилини. Не варто експериментувати з новими технологіями чи інструментами. Експеримент виявиться невдалим. Не поспішайте довіряти обіцянкам. Щось завадить людям дотримуватися слова. Водолій (21 січня - 20 лютого) Сприймайте речі такими, якими вони є. Досить накручувати і залякувати себе та рідних.Не зациклюйтеся на невдачах. Скоро настане період процвітання. Успіх чекає на того, хто давно шукає своє призначення. Риби (21 лютого - 20 березня) Не сидіть допізна у соцмережах. Не вкладайте гроші у товар. Якщо надумали займатися торгівлею, беріть у спілку тільки перевірених знайомих. Не випробовуйте успіх. Беріться до справ і наполегливо ідіть до мети. Залишайтеся порядними, стороніться брехні. У листопада робіть усе, що задумали, але не розповідайте оточуючим, як вам це вдається. Тільки за цієї умови маєте шанс стати успішними та багатими. Астрологиня зробила вражаючий фінансовий прогноз на листопад.