Go to gazeta.ua
Go to gazeta.uaБагато чоловіків можуть бути мобілізовані незаконно через помилку або халатність працівників ТЦК. Наприклад, людина має чинну бронь чи відстрочку, але її все одно направляють на ВЛК та призивають до війська. Чи можна після цього скасувати мобілізацію? Українські суди вже дали на це відповідь, але вона не є однозначною.
Показовою є справа №400/11496/24. Чоловік працював на критично важливому підприємстві та мав чинне бронювання до 22 липня 2025 року. Попри це, 19 листопада 2024 року його призвали на військову службу. ТЦК мав інформацію про бронювання, але не врахував її.
Миколаївський окружний адміністративний суд 28 лютого 2025 року задовольнив позов чоловіка. А 3 червня 2025 року П’ятий апеляційний адміністративний суд залишив це рішення в силі. Суд визнав наказ ТЦК про мобілізацію протиправним та зобов’язав військову частину звільнити чоловіка і виключити його зі списків особового складу.
При цьому військова частина посилалася на позицію Верховного Суду у справі №160/2592/23 від 5 лютого 2025 року, відповідно до якої процедура призову є незворотною. Але апеляційний суд вирішив, що обставини справ різні, а висновок Верховного Суду не є підставою для відмови саме в цій справі.
Є й протилежний приклад.
13 квітня 2025 року було оприлюднено рішення апеляційного адміністративного суду у справі щодо заброньованого працівника. Суд визнав рішення ТЦК про його призов протиправним, тобто фактично погодився, що чоловіка не мали права мобілізувати. Однак у частині звільнення з військової служби суд відмовив.
Причина – суд зазначив, що закон не передбачає окремої підстави для звільнення військовослужбовця саме через «незаконну мобілізацію». Тобто визнання наказу ТЦК протиправним саме по собі не означає автоматичного звільнення людини з армії.
Таким чином, виникає досить незвична ситуація: суд може погодитися, що чоловіка із бронюванням мобілізували незаконно, але водночас не зобов’язати військову частину звільнити його.
Втім, рішення П’ятого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2025 року демонструє протилежний підхід. Суд прямо зазначив, що якщо незаконна мобілізація порушила права людини, зобов’язання військової частини звільнити її може бути ефективним способом захисту.
Ще один показовий приклад з’явився 21 липня 2026 року. Суд розглянув справу чоловіка, якого мобілізували попри чинну відстрочку через те, що відповідні відомості не були внесені до Реєстру. Суд дійшов висновку, що мобілізація в такій ситуації не є незворотною, та зобов’язав військову частину звільнити чоловіка.
Отже, судова практика демонструє дві різні позиції. В одному випадку – справа №400/11496/24, постанова від 3 червня 2025 року – чоловіка з чинним бронюванням не лише визнали незаконно мобілізованим, а й зобов’язали звільнити з військової служби.
В іншому випадку – рішення, оприлюднене 13 квітня 2025 року – суд погодився з незаконністю призову заброньованого чоловіка, але не побачив законної можливості звільнити його лише через скасування наказу ТЦК.
Тому сьогодні немає одностайного правила: «якщо ТЦК помилково мобілізував – суд обов’язково демобілізує».
Для суду важливо, чи була бронь або відстрочка чинною саме на момент мобілізації, чи була вона належним чином оформлена, чи мав ТЦК інформацію про неї та які саме вимоги заявляє позивач.
Фактично українська практика показує: оскаржити незаконну мобілізацію можливо, але результат залежить від конкретної справи та позиції суду. Вже є випадки, коли мобілізованих із бронюванням повертали зі служби, але є й рішення, де навіть незаконність призову не стала підставою для автоматичного звільнення.
Сообщение Чоловік мав бронь, але його мобілізували: чи можна через суд скасувати призов появились сначала на ТехноФан.
Go to tehnofan.com.uaПоки один американський авіаносець перевищив 250 днів розгортання, інший уже вирушив до регіону. Причини ротації привертають дедалі більше уваги.
Як пише CNN
Сполучені Штати перекидають на Близький Схід авіаносну ударну групу USS George Washington, яка має змінити в регіоні USS Abraham Lincoln. За словами американського посадовця, ця ротація була запланована заздалегідь.
USS George Washington 5 серпня завершив портовий візит до В’єтнаму та взяв курс у напрямку Близького Сходу. Точні строки прибуття авіаносної групи до регіону не розголошують.
USS Abraham Lincoln виконує завдання поза портом приписки вже понад 250 днів. Авіаносець залишив Сан-Дієго в листопаді минулого року, а згодом його переорієнтували на Близький Схід для підтримки американських операцій у війні з Іраном, яка триває шостий місяць.
Тривале перебування корабля в морі викликало занепокоєння щодо умов служби та стану його екіпажу. Родини моряків говорили про проблеми з проживанням на борту й психічним здоров’ям військовослужбовців. Демократи в Конгресі також вимагали від Пентагону пояснень.
Піт Геґсет назвав інформацію про ситуацію на USS Abraham Lincoln “повністю викривленою”. Водночас минулого місяця один із моряків опинився за бортом корабля, однак його швидко врятували та передали медикам для огляду.
Також з’являлися дані про кілька випадків, коли члени екіпажу намагалися стрибнути за борт. Ця інформація ґрунтувалася на розмовах із моряками та їхніми родинами.
Заміна USS Abraham Lincoln авіаносною групою USS George Washington має завершити заплановану ротацію американських сил у регіоні.
Інші новини, які можуть вас зацікавити:
Станом на 8 серпня, за неповний місяць із моменту відновлення морської блокади Ірану США перенаправили 53 комерційні судна, вивели з ладу два та висадили оглядові групи ще на два судна.
Про це повідомила пресслужба Центрального командування США.
Зазначається, що Центральне командування США (CENTCOM) також дозволило понад 30 суднам із гуманітарною допомогою пройти крізь блокаду.
США оголосили про відновлення блокади 13 липня 2026 року через недотримання Іраном перемир’я та поновлення атак на вантажні судна й танкери, що проходили протокою.
Вона поширюється на судна, які прямують до іранських портів, виходять із них або перевозять пов’язані з Іраном вантажі. Водночас США офіційно не блокують транзит Ормузькою протокою до портів інших держав.
Наприкінці червня Іран уперше після підписання мирної угоди зі США атакував танкер в Ормузькій протоці.
Зона морської блокади США. Фото CENTCOM6 липня іранські військові завдали ракетних ударів по комерційних суднах в Ормузькій протоці, уразивши щонайменше два танкери. Уже 8 липня на саміті НАТО Трамп заявив, що режим припинення вогню з Іраном більше не діє.
Того ж дня Центральне командування США заявило про «високоточні удари» по іранських системах ППО, пунктах командування та управління, прибережних радіолокаційних станціях, протикорабельних ракетних комплексах, а також по суднах Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) в Ормузькій протоці та поблизу неї.
Своєю чергою, у КВІР заявили, що іранські військово-морські сили та авіація атакували 85 військових об’єктів США, розташованих у Бахрейні та Кувейті.
Попередня блокада тривала з 13 квітня до 18 червня 2026 року. За цей час американські військові перенаправили понад 140 суден, вивели з ладу дев’ять і пропустили понад 50 суден із гуманітарними вантажами.
Танкери та вантажні судна видно в Оманській затоці, вздовж судноплавних маршрутів, що з’єднують Ормузьку протоку та Аравійське море, вівторок, 16 червня 2026 року. (Фото AP)Згідно із заявами американських посадовців, Сполучені Штати знімуть блокаду іранських портів після оголошення угоди про відновлення безперешкодного торговельного судноплавства.
«У переговорах між Оманом та Іраном щодо протоки є прогрес, і ми очікуємо на укладення угоди найближчим часом. Щойно сторони оголосять про угоду щодо відновлення безперешкодного торговельного судноплавства, Сполучені Штати знімуть блокаду іранських портів», — заявив американський посадовець у коментарі Reuters.
Go to mezha.net