Search trend "17 листопада свято"

Sign up, for leave a comments and likes
Еспресо on espreso.tv
Чому в справі польсько-української історії весь Сейм голосував на догоду Росії
Еспресо наводить переклад статті Wybоrсzа.6 червня урядова Комісія в справах вивчення російського і білоруського впливу на внутрішню безпеку і справи Республіки Польщі в 2004-2024 рр. підвела підсумки річної діяльності. Тихо – оголошення на сайті Міністерства юстиції, яке відповідало за її організацію і діяльність, з’явилося через 4 дні і без феєрверків.Відповідно до оголошення Комісія, яка складається з 11 експертів під керівництвом генерала Ярослава Стружика, керівника Служби Військової Контррозвідки, обговорила тайний рапорт, який 7 квітня передала прем’єру Дональду Туску. Тематика аналізу – це питання безпеки, зовнішньої політики, дезінформації та економіки. Як висновок представлено 50 рекомендацій, які "повинні слугувати укріпленню супротиву країни російським впливам".Дональд Туск, фото: з відкритих джерел Генерал Стружик нагадав, що Комісія направила в прокуратуру клопотання про порушення розслідування проти Антоні Мачеревіча (звинувачення в дипломатичній зраді) і полковника Пьотра Погоновського, колишнього керівника Агентства внутрішньої безпеки (ліквідація 10 з 15 делегувань).Міністр юстиції Адам Боднар підсумував: "В умовах сучасних геополітичних викликів, які в даний час є причиною найсерйозніших загроз безпеці Польщі, висновки та рекомендовані заходи, представлені Комісією, а також висновки, подані до прокуратури, є важливим внеском у покращення безпеки Польщі".Це лише декларації. Міністри, присутні на засіданні, - крім Боднара, це міністр внутрішніх справ та координатор спеціальних служб Томаш Шемоняк та міністр культури Ганна Врублевська - та члени Комісії повністю пропустили те, що двома днями раніше було викинуто до кошику аналіз впливу Росії на польсько-українські відносини.За ініціативою ПСЛ уряд (один депутат утримався) та опозиція проголосували за Закон про створення нового державного свята: 11 липня поляки відзначатимуть Національний день пам’яті для поляків - жертв геноциду ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки.Направленого - визначає акт - у 1939-1946 роках "на польське населення" "українськими націоналістами з організації українських націоналістів (ОУН), української повстанської армії (УПА) та іншими українськими націоналістичними утвореннями, що діяли на східних землях Другої Польської Республіки (воєводства Волинське, Тарнопольське, Станіславівське, Львівське, Поліське), а також сучасних воєводств Люблінського і Підкарпатського".Чому немає свята 17 вересня 1939 року, ані дня Катині, але є свято волинської бійніЦе відкрито антиукраїнські дії, оскільки немає державного дня пам'яті ані 17 вересня (вторгнення СРСР до Другої Польської Республіки в 1939 р.), ані 5 квітня (рішення радянського політбюро 1940 р. про вбивство польських офіцерів у Катині), ані також 11 серпня (наказ 00485 від 1937 р. керівника НКВС Миколи Єжова в справі так званої польської операції в СРСР, в результаті якої розстріляно 111 000 осіб).Натомість вже в 2016 році Сейм і Сенат проголосували за рішення про створення 11 липня Національного дня пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами щодо громадян Республіки Польщі.А оскільки закон мовчить про скасування резолюції, то 11 липня поляки відзначатимуть з того ж приводу і Національне свято і Національний день пам’яті. Абсурд? Не єдиний.В законі також немає згадки про те, що в 2018 році до Закону про Інститут національної пам’яті - на додаток до "єврейських" поправок, які передбачають покарання за приписування польському народу чи польській державі відповідальності за злочини, вчинені нацистською Німеччиною – введено також "українські" поправки. Згідно з ними злочини українських націоналістів були прирівняні до комуністичних та нацистських злочинів, визначено, що вони тривали в період 1925-1950 років, також встановлено штрафи за заперечення їх.Президент Анджей Дуда та Адам Боднар, тогочасний речник Громадянських Прав, засудили використання фрази "українські націоналісти" та "Східна Малопольща".Трибунал погодився з їхніми застереженнями та видалив обидва терміни з закону.фото: з відкритих джерел Виконання судових рішень Конституційного трибуналу - це зобов'язання законодавчих та виконавчих органів влади, але протягом 6 років ані влада ПіС, ані нинішня не зробили нічого. Тобто закон зобов’язує, але без визначення того, хто вчинив злочин проти поляків у 1925-1950 роках та на якій території.У грудні парламентський клуб ПіС приніс проєкт, в якому було зазначено, що злочин було вчинено 2 членами та співробітниками ОУН - Бандера (ОUN -В) і УПА та іншими українськими формуваннями, що співпрацюють з Третім Німецьким Рейхом". І що мова йде про вчинки 1921-1950 років. Перше читання проєкту відбулося в Сеймі 6 лютого, після чого він опинився в комітеті.Також проводиться підрахунок кількості польських жертв. У законі, прийнятому 4 червня, мова йде про 100 тисяч осіб, Інститут національної пам’яті стверджує, що їх було 120 тисяч, а Пшемислав Чарнек, який представляв проєкт ПіСу, - 200 тисяч.У випадку польсько-українських історичних відносин немає ані норм, ані здорового глузду, оскільки все можна сказати і прийняти.Партія "Право і справедливість", фото: gеttyіmаgеs Зовсім не Інститут національної пам’яті. Де розташований "центр Путіна" в ПольщіЩо стосується проєкту Народної партії, уряд не зайняв позиції, оскільки, як заявив заступник міністра культури Мачей Врубел під час парламентської дискусії, "наразі вже нічого не стоїть на шляху урочистого святкування 11 липня, але Міністерство культури та національної спадщини, звичайно, не вносить поправок до цього парламентського законопроекту". Чому, можна запитати, очевидно, що влада вмила руки? Зрештою, у випадку обговорених історичних законів ми маємо справу з показовою присутністю московських фахівців."Українські" поправки до Закону про Інститут національної пам’яті були написані в інтересах Росії та її спеціальних служб. Не інакше є щодо закону, внесеного ПСЛ (Польською Селянською Партією). Войцех Чухновский заявив у "Газеті Виборчій", що в лютому комісія генерала Стружика надіслала список з 25 імен людей, що розповсюджують пропаганду Кремля в Агентстві Внутрішньої Безпеки.Зі слів його співрозмовника та члена Комісії, найважливішим джерелом пропаганди Кремля в Польщі є середовище, зосереджене навколо Видавничого Дому "Польська Думка" - "головний центр" для проросійських ініціатив у Польщі."Польська думка", перерахував співрозмовник Чухновського, має власне інтернет-телебачення, просуває там Гжегожа Брауна, закликає українців, які живуть у Польщі, щоб "поверталися додому", і розповсюджує фальшиві новини про прихильність до українців у черзі до лікаря, їх злочин і гроші, які вони отримують від держави і за які вони "не виражають вдячності".У своєму підході Європейський Союз є "тоталітарним творінням", Україна це "бандерівсько - фашистська держава", а "спеціальна операція в Україні" була спровокована американцями.Крім телеканалу "Польської думки", комісія в листі до Агентства внутрішньої безпеки назвала інші портали: Nаtіоnаlіsts.nеt, Nаtіоnаl.іnfо, krеsy.іnfо. Анонімний член Комісії заявив, що загальними цілями публікації цих ЗМІ є:• зменшення довіри до польського уряду (як попереднього, так і теперішнього);• розпад Європейського Союзу;• послаблення Заходу в цілому;• посварити Польщу з Україною.І він зробив висновок: "Цими порталами як джерелами користуються сторінки в соціальних мережах, які заражають польський публічний простір. Вони значною мірою обслуговуються спеціальними підрозділами російської армії, призначеними для підтримки фейкових сторінок".Після таких висновків експертів з російської дезінформації повинні включитися всі контрольні лампи в структурах, які дбають про безпеку держави.Вони не включилися. Навпаки, лампи, що застерігають від "центрів Путіна", згасли, натомість включилися лампи, що попереджають про "небезпеку" від України.Ексгумації йдуть добре, і ПСЛ обирає дипломата з ПНР та кореспондента з МосквиПредставником для звітності по Закону від 4 червня обрали депутата Тадеуша Самборського. У 1977 році він захистив докторську дисертацію в університеті імені Ломоносова в Москві, в 1970 -х та 1980 -х роках він був першим секретарем посольства Польської Народної Республіки у В’єтнамі та Лаосі, а потім був московським кореспондентом "Зеленого Прапора", органу Об’єднаної народної партії – партії-сателіта Польської об’єднаної робітничої партії на початку існування Польської Народної Республіки.Він двічі засідав у Сеймі від імені ПСЛ (1993-1997, 2001-2005), у 2023 році він отримав мандат від списків партії "Третій Шлях", був президентом фонду "Допомога полякам на Сході", до 2017 року він належав до керівництва Товариства "Польща - Схід" - до 1990 року Товариства польсько-радянської дружби.Самборський є постійним автором "Польських думок", він часто пише про злочини ОУН-УПА, у 2023 році він опублікував збірку своїх текстів у її видавничому будинку. "Польська Думка" - це медіа-покровитель його фестивалю.Майкл Олшевський, керівник закордонного департаменту "Виборчої", - один із небагатьох журналістів, який критично писав про закон, заявив, що "заявники з ПСЛ і "Третього Шляху" побачили шанс в антиукраїнських настроях і - як практично весь наш політичний клас - стали заручниками антиукраїнської риторики".Послідовність подій показує, що мова йде не лише про перегони, хто першим досягне союзу з Конфедерацією та Брауном. Наприкінці листопада міністри закордонних справ Польщі та України, Радослав Сікорський та Андрій Сибіга підписали декларацію, яка розблокувала питання про ексгумацію польських жертв в Україні та українських жертв у Польщі.Робоча група почала працювати під егідою міністерства культури. 24 квітня, завдяки особистому залученню прем’єр -міністра Дональда Туска та президента Володимира Зеленського, ексгумаційні роботи розпочалися в Пужниках на Тернопольщинні, завершилися в травні виявленням останків 42 поляків, убитих УПА. Прем'єр-міністр назвав цю подію "проривом".У відповідь Чарнек сказав, що прориву немає. Він стверджував, що після її прийняття "неможливо буде в Польщі під загрозою покарання прославляти УПА, бандеревців, всіх тих українських націоналістів, які вбивали наших співвітчизників 80 років тому"."Закон також покладе край цим ганебним переговорам Міністерства культури та національної спадщини з українською державою щодо можливих подальших пам’ятників УПА в Польщі", - додав він, представляючи поправку від ПіС до Закону про Інститут національної пам’яті.Здавалося б, усі розуміють, що "в нас є довоєнні часи", як зазначає Туск, і що якщо Україна потрапить під удари росіян і зраду американців, ми будемо сусідами з Росією Путіна не на ділянці 628 кілометрів (Кролівець, у російській номенклатурі Калінінград плюс Білорусь), а 1163. Можливість ведення Москвою гібридної війни від дезінформації та радіоелектронної боротьби до регулярного саботажу радикально зросте.Здоровий глузд вимагає мінімізувати все, що розділяє поляків та українців. Москва навіть не приховує, що однією з її цілей є конфлікт наших націй. Але це не так - Україна також є ворогом для численних польських політиків.Чи полегшує РSL завдання БраунуСвій проєкт Польська селянська партія (РSL) подала до маршалківської палати 25 квітня, тобто на другий день після початку ексгумації у Пужниках.Тими ж днями невідомі особи на поруйнованій могилі 62 вояків УПА на горі Монастир – також відомій як Монастир – у ґміні Горинець-Здруй встановили табличку з написом: "Спільна могила українців, членів УПА, відповідальних за терор і геноцид беззахисного польського, українського та єврейського населення. Господи Боже, змилуйся над ними і не зараховуй їм тих страшних вчинків, яких вони допустилися супроти своїх братів. "Прощення не означає забуття, але – зцілення болю"".Міністерства культури Польщі та України у спільній заяві назвали цей інцидент "свідомою провокацією, що слугує інтересам держави-агресора Росії  і має на меті зірвати конструктивний діалог, який останніми місяцями розвивається між нашими країнами".Табличку демонтували, тож Браун не зміг урочисто "відкрити" її 2 травня, як це собі планував.І можна було б відзначити невеликий поступ у розплутуванні польсько-українського вузла, якби не РSL і той спосіб, у який народники домоглися ухвалення свого проєкту.Генерал Стружик передав прем’єрові закритий звіт комісії 7 квітня, у якому містилася оцінка видання "Мyśl Роlskа" ("Польська думка") як "осередку Путіна" в Польщі, а також 50 рекомендацій щодо обмеження російського та білоруського впливу.фото: jаgіеllоnіа.оrg Чи передав глава уряду звіт Владиславу Косіняку-Камишу? Ми не знаємо, хоча це було фактично непотрібно, адже віцепрем’єр і міністр оборони делегував до комісії професора Ґжеґожа Мотику – керівника Військового історичного бюро та відомого дослідника польсько-українських відносин. Генерал Стружик кілька разів доповідав про результати роботи комісії на засіданнях уряду.Спочатку доповідачем проєкту, який підписав Косіняк-Камиш, мав стати віцеспікер Сейму Пьотр Зґожельський, який змагається у радикалізмі з Брауном щодо стигматизації українських націоналістів. Однак народний політик виявився недостатньо принциповим, і 30 травня його замінили на Самборського.Це трапилося перед другим туром президентських виборів, коли РSL сподівався на перемогу Рафала Тшасковського.Метою внесення на розгляд і проштовхування законопроєкту була не лише боротьба з антиукраїнським радикалізмом і зрив ексгумації. Йшлося також про те, щоб показати, що з "хабом Путіна" не може статися нічого поганого, незалежно від висновків комісії генерала Стружика та поточної політичної констеляції. До речі, представник "хабу" був делегований для того, щоб переконатися, що в антиукраїнському котлі під коаліцією, яка називає себе демократичною, не бракує політичних дров.Символічно, що закон про антиукраїнське національне свято був прийнятий 4 червня, в День свободи і прав людини, який відзначається в пам'ять про вибори 1989 року,  які призвели до краху комунізму в нашій країні (єдиний, хто помітив цей збіг, був Владислав Фрасинюк на шпальтах Nеwswееk) та ініціювали зміни в усьому регіоні, що незабаром привели до розпаду СРСР і становлення 15 його республік, зокрема й України, як незалежних держав.Донедавна польська влада представляла безперервність повстань за свободу і демократію в нашому регіоні як підставу для польської слави і політичної величі. Від польського Жовтня 1956 року та Угорського національного повстання, через Празьку весну, Солідарність 4 червня та Осінь народів 1989-го року до українських Майданів 2004-го та 2013-2014 років і нинішньої боротьби українців проти російських окупантів.А коли День волонтерів, які допомагають біженцям з УкраїниРозуміння цієї традиції могло б підштовхнути до заснування Дня польського волонтера в пам'ять про неймовірну солідарність, виявлену мільйонам українців після 24 лютого 2022 року. Тоді величезна частина польського населення показала здивованій Європі, що таке людська щедрість і серце і в чому проявляється дух старого континенту та його цінності.Натомість політики надірвали польську солідарність щодо України, додавши ще один ком у могилу знаменитої "лінії Ґедройця" у польській східній політиці.Інституції, такі як комісія генерала Стружика, мають пройти два випробування, щоб оцінити їхню реальну користь для безпеки держави.Першим є виявлення ворожих впливів серед попередньої влади. З цим, як видається, комісія справляється.Друге – виявлення російських та білоруських впливів серед своїх. А цим керівники держави знехтували. І менш важливо – чому: чи через підтримку коаліції заради голосів народників, чи змагання у антиукраїнстві з правими, чи відверті докори "невдячним українцям", які "не хочуть знати правду про Волинь".Значення має результат – те, що в польсько-українських відносинах ми зайшли в глухий кут.Українці вчинили мудро, коли надали кілька нових дозволів на ексгумацію, попри ворожий крок Польщі.А оскільки мости не спалено, варто шукати шляхи виходу з нинішньої ситуації.Починати варто із найголовнішого, тобто з громадської думки. Під час ексгумаційних робіт у Пужниках Кароліна Левицька в ефірі ТОК FМ розмовляла з професором Мотикою. Вона зазначила, що причиною запровадження Україною у 2017 році ембарго на ексгумаційні роботи було те, що їх проведення виявило б "ще більше полів, братських могил, наповнених кістками жертв з-поміж цивільного населення. І Києву рано чи пізно довелося б зіткнутися з цією дуже складною і темною сторінкою своєї історії".Вона додала, що, зрештою, зруйновані у 2015-2017 роках "невідомими зловмисниками" українські могили та меморіали, були незаконними.Брак знань не повинен звільняти від журналістської етики. Насправді частину руйнувань здійснили місцеві органи влади, тоді як російська агентура діяла відкрито, розміщуючи відео зі своїх дій на порталах так званої Донецької Народної Республіки. Могила на горі Монастир була впорядкована на підставі угоди Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва зі Спілкою українців у Польщі.Після кількарічних складних переговорів було домовлено, що на табличці з іменами з’явиться напис "загинули за вільну Україну". Головою Ради тоді був Станіслав Бронєвський, керівником "Сірих шеренг", у переговорах брав участь Світовий союз солдатів АК, зокрема середовище 27-ї Волинської дивізії.Ці люди знали події Другої світової війни з власного досвіду, їхні близькі загинули від рук українців, вони самі брали участь у польсько-українських боях. І все ж вони підтримали угоду Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (RОРWіМ) зі Спілкою українців у Польщі (ЗUwР), вбачаючи в ній елемент ширшого порозуміння між поляками та українцями.Ось чому Росія та її агентура, а також проросійські та ендеківські сили роблять усе можливе, щоб могили на горі Монастир не відновили у погодженому вигляді. Кремль зацікавлений, щоб поляки і українці показали, що не здатні осмислити драматичне минуле і думати про спільне майбутнє.Дослідження професора Галагіди та неприємні факти для польських істориківКілька зауваг щодо істориків. У польській правовій системі відбувається жонглювання датами, назвами українських формувань і такими термінами, як "українські націоналісти", а також кількістю жертв. Це означає, що роль дослідників зведена до нуля, бо польська держава не зважає на їхні дискусії та висновки, проголошуючи "правду" залежно від політичних потреб.І це в контексті ситуації, коли під час підготовки до ексгумаційних робіт з'ясувалося кілька не дуже приємних для польської держави фактів.Підтвердилося, що єдині комплексні дослідження щодо ідентифікації жертв польсько-українського конфлікту 1940-х років проводить команда професора Ігоря Галагіди в Українському католицькому університеті у Львові. За 7 років роботи дослідники встановили імена понад 22 тисяч українських жертв і визначили їхню загальну кількість - понад 30 тисяч. Наразі вони працюють над ідентифікацією польських жертв.Завдяки цьому українська сторона змогла представити список із 200 населених пунктів у Польщі, у яких загинуло щонайменше 5 цивільних осіб української національності.Такого комплексного переліку для населених пунктів на території України не змогли представити ні Інститут національної пам’яті (ІРN), ні жодна з численних установ, що займаються історичною політикою.Те саме стосується кількості польських жертв і встановлення якомога більшої кількості імен.Також з'ясувалося, що, всупереч твердженням деяких істориків, політиків і журналістів, ексгумація не є способом встановлення кількості жертв та їхньої ідентифікації. Стосовно конкретних населених пунктів – це ефективний і необхідний метод, але не для всієї території, на якій у 1940-х роках розгорталася польсько-українська драма.А тому історики повинні виконати свою роботу, і село за селом, місто за містом намагатися встановити імена жертв, щоб порахувати їх з відносною точністю. Це єдиний і найнадійніший спосіб дізнатися реальну картину минулого і віддати данину пам'яті тим, хто був убитий.     В ефірі ТОК FМ професор Мотика назвав дослідників, які ставлять під сумнів польську цифру 100 тисяч, "науковими антивакцинаторами". Тому що ніхто не ставив під сумнів польські дослідження, які називають таку цифру. Слова професора мають державну вагу, адже він є найважливішою посадовою особою в історичній політиці нинішньої влади. Окрім того, що він очолює ВБГ і є членом комісії генерала Стружика, він також входить до Колегії ІНП.   Але польська історіографія досі оперує оцінками, за якими кількість розстріляних обчислюється десятками тисяч людей, хоча минуло достатньо часу для ретельного дослідження цього питання.Маючи певні знання про літературу на цю тему, польські, українські, радянські та німецькі документи, а також про часткові результати ідентифікації польських жертв, я можу дати дружню пораду. Історики зроблять суспільству послугу, коли почнуть готувати громадян до сприйняття інформації про те, що польських жертв було незрівнянно менше, ніж загальноприйняті 100 тисяч.Що не применшує значення того факту, що жертв було десятки тисяч, і що кожна з них заслуговує на поховання, відновлення імені й прізвища і пам'ять.І на завершення кілька слів до службовців із ліквідації загроз для безпеки Польщі. У гучному інтерв'ю Донати Субботко "Росія вже тут" генерал Пьотр Питель, голова Служби військової контррозвідки у 2014-2015 роках, заявив, що "все, що сталося в Польщі після 2015 року, відповідає російським інтересам". І що польські служби залишили державу "голою і незахищеною" перед обличчям російської загрози.Через півтора року після того, як колеги генерала повернулися до виконання службових обов'язків, доводиться констатувати, що у сфері впливу Росії на польсько-українські відносини такий стан справ зберігається і сьогодні.
we.ua - Чому в справі польсько-української історії весь Сейм голосував на догоду Росії
Еспресо on espreso.tv
Євробачення-2025: мовник SRG SSR розкрив деталі трьох шоу, які відбуватимуться у прямому ефірі
Про це повідомили на сайті Євробачення.Швейцарський мовник частково оприлюднив лайнап виступів в інтервал-актах. Шоу в прямих ефірах відбудуться 13, 15 травня (перший і другий півфінали) та 17 травня (гранд-фінал).SRG SSR реалізує три святкові теми. У фокусі буде повернення до початків Євробачення. Глядачам нагадають, що перший конкурс провели саме у Швейцарії в 1956 році.Кожне з шоу розповість свою історію, які разом об’єднаються девізом "Ласкаво просимо додому".Перший півфінал, який відбудеться 13 травня, проведуть під темою "З чого все почалося", щоб вшанувати Луґано - місце народження пісенного конкурсу "Євробачення".Другий півфінал, 15 травня, відзначатиме шанувальників Євробачення - "Фанати Євробачення". Це буде свято для єврофанів усіх часів.Гранд-фінал, 17 травня, відбудеться під гаслом "Святкуймо нового переможця". 26 країн змагатимуться за омріяний скляний трофей.Хейзел Бруггер і Сандра Студер будуть ведучими двох півфіналів, а у гранд-фіналі до них приєднається Мішель Хунцікер.На шоу виступатимуть виконавці, які об’єднають різні музичні жанри: від неочікуваних сюрпризів до суміші швейцарської самобутності та міжнародної попкультури.Виступатимуть представники Швейцарії попередніх років — Раоlа, Реtеr, Suе & Маrс, Luса Нännі та Gjоn’s Теаrs, які виконають попурі, присвячене багатій спадщині країни. Окремо віддадуть шану історичній перемозі Nеmо на конкурсі 2024 року.До створення шоу приєдналась шведська хореографка, танцівниця й продюсерка Саша Жан-Батист, яка працювала над виступами Lоrееn, Елені Фурейри та Gjоn’s Теаrs.У суботу, 8 лютого 2025 року, відбувся фінал національного відбору на Євробачення-2025, у якому переміг гурт Zіfеrblаt з піснею Віrd оf Рrаy. Після змін умов для отримання листа сприяння від Мінкульту для перетину кордону митцями і медійниками у МКСК пояснили, чи зможе Zіfеrblаt поїхати на Євробачення за новими правилами виїзду.Гранд-фінал 69-го пісенного конкурсу "Євробачення-2025" відбудеться 17 травня в місті Базель, а півфінали проведуть 13 і 15 травня. Раніше у липні правохристиянська націонал-консервативна політична партія Швейцарії "Федерально-демократичний союз" (UDF) виступила проти фінансування пісенного конкурсу "Євробачення-2025". Питання про це політики запропонували винести на референдум. Наприкінці листопада Базель проголосував за фінансування Євробачення-2025. Виборці підтримали рішення про державне фінансування Євробачення на суму майже $40 млн.У Базелі оголосили, що гаслом пісенного конкурсу залишається "Об'єднані музикою", а також показали, який вигляд матиме головна сцена Євробачення-2025.
we.ua - Євробачення-2025: мовник SRG SSR розкрив деталі трьох шоу, які відбуватимуться у прямому ефірі
Gazeta.ua on gazeta.ua
Що не можна брати до рук, щоб не накликати на себе біди: заборони дня
20 листопада, в православному календарі день пам'яті блаженної преподобної Йосафати. Блаженна преподобна Йосафата (в миру Юлія-Євгенія Хоружинська) народилася 17 листопада 1869 року в родині православних християн у селі Кривчинці, на Чернігівщині. Вона з раннього дитинства виявляла глибоке релігійне почуття і прагнення служити Богу. Юлія отримала освіту в родині та в монастирських школах. Протягом своїх молодих років вона відчувала великий потяг до духовного життя. Згодом, 1892 року, після смерті батька, вона вирішила вступити до монастиря. Її прихід до монашества припав на час, коли в Україні спостерігалися значні релігійні переслідування, зокрема через намагання польських католицьких сил і російських урядових кіл асимілювати православних українців у католицьку церкву. 1894 року вона прийняла чернецтво і отримала ім'я Йосафата на честь святої праведної Йосафати, яка також була відома своєю відданістю монашому життю. Йосафата оселилася в монастирі святого Йоана Богослова в Лаврові (нині - Лаврівський монастир), який став центром її духовної діяльності. 1905 року Блаженна Йосафата була призначена настоятелькою Житомирського жіночого монастиря, де працювала над відновленням православ'я серед українських католиків, борючись за те, щоб люди не втрачали своїх духовних коренів у важкі часи. 1919 року, під час хвилі політичних та релігійних переслідувань, Йосафату арештували більшовицьким режимом за її активну підтримку православної віри. Її заслали в табори, де вона терпіла великі страждання. Померла Блаженна Йосафата 7 грудня 1919 року, ймовірно, від фізичних страждань або від хвороби, яку вона здобула в таборах. 20 листопада - день пам'яті святого преподобного Григорія Декаполіта. Святий Григорій народився приблизно в кінці VІІ на початку VІІІ століття на території сучасної Малої Азії (на території Візантійської імперії). Він походив з багатої та знатної родини. В юному віці Григорій відчув потяг до монашого життя і прийняв рішення стати ченцем. У монастирі він отримав глибоке духовне виховання, що зміцнило його в рішенні слідувати за Христом в монашому житті. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Святвечір: яку страву першою поставити на стіл серед 12 інших займався місіонерською діяльністю, проповідуючи християнство серед язичників і тих, хто ще не сприймав істинну віру. Особливу відзнаку святий Григорій здобув завдяки своїй боротьбі з іконоборцями, що було однією з найбільших єресей його часу. Прикмети Сніжить весь день до заморозків. Домашні тварини не виходять на вулицю - будуть сильні морози. Сонячно - чекайте на відлигу. Що не можна робити Не можна брати до рук будь-які гострі предмети, особливо ніж. Тому що інакше можете накликати на себе біди. Також не слід відправлятися у далеку дорогу, подорож буде невдалою. Що можна робити Щоб захистити себе і свою оселю від людей з поганими думками, перед входом ставили віник і вішали ніж. Вірили, якщо віник впаде, значить, людина, яка прийшла в гості, має негативні думки. Ніж же їх всі "відріже". 21 листопада українці відзначають Введення в храм Пресвятої Богородиці. В народі це свято називають Третьою Пречистою. Раніше, до переходу ПЦУ на новоюліанський календар, його відзначали 4 грудня. Свято присвячене Діві Марії, матері Ісуса Христа, та вважається одним із найважливіших релігійних подій. Введення в храм Пресвятої Богородиці - це духовне народження Марії. За значимістю це двунадесяте свято порівнюють із Різдвом. Основна ідея цього свята полягає в тому, що батьки-віряни мають залучати також своїх дітей до віри. Також цей вдалий для того, щоб привести дитину для першої сповіді.
we.ua - Що не можна брати до рук, щоб не накликати на себе біди: заборони дня
Еспресо on espreso.tv
17 листопада - День студента в Україні. Як виникло свято
Історія Міжнародного дня студентівІсторія бере початок з розгону мирної демонстрації з нагоди 21-ї річниці створення Чехословацької Республіки поліцією і підрозділами СС. Це сталося 28 жовтня 1939 року в місті Прага. Під час розгону був тяжко поранений студент медичного факультету Ян Оплетал. Через два тижні хлопець помер у лікарні. Його похорон почався 15 листопада й переріс у масштабний протест проти окупації. В протесті взяли участь тисячі людей. Знову дійшло до сутичок з поліцією. 16 листопада у Берліні відбулася нарада за участю Адольфа Гітлера. На цій нараді було прийнято рішення закрити чеські вищі навчальні заклади. Майно університетів підлягало конфіскації. 17 листопада в Празі та інших університетських містах відбулися вже масові арешти чеських студентів. 9 провідних ватажків студентських організацій було страчено в празьких в'язницях, понад 1200 студентів було заарештовано.  На зборах у Лондоні в 1941 році Міжнародна рада студентів прийняла заяву, в якій день 17 листопада було оголошено Міжнародним днем студентів в пам'ять про події в Чехії. Сьогодення 17 листопада серед студентської молодіВ наші дні День студента вже традиційно позиціюють не як траурний день пам'яті, а як свято молодості та великих звершень. У цей день студенти розважаються, збираються разом, слухають музику, танцюють, спілкуються.Традиційно відбуваються такі формати святкування:самоорганізовані вечірки в гуртожиткуквартирникисамоорганізовані вечірки в університетахвечірки клубного типуофіційні заходи з нагоди Дня студентаВ такий день заведено проводити у вишах різні заходи, конференції тощо.
we.ua - 17 листопада - День студента в Україні. Як виникло свято
Фокус on focus.ua
Українські зірки в День студента поділилися спогадами зі своїх студентських років
Щороку тадиційно 17 листопада відзначають Міжнародний день студента. День який святкують усі студенти світу. Для когось День студента – це просто звичайни день в календарі, а для когось – привід зустрітися з друзями і повеселитися. Однак, хто і як би не сприймав це свято, усі, хто пізнав смак студентського життя завжди знайдуть, що цікавого розповісти.
we.ua - Українські зірки в День студента поділилися спогадами зі своїх студентських років
24 Канал on 24tv.ua
3 культові фільми, які передають дух незабутнього студентського життя
17 листопада – це Міжнародний день студента, свято, яке об'єднує молодих людей по всьому світу. Цей день ідеально підходить для того, щоб привітати студентів, адже студентські роки – це не лише період навчання, а й час великих мрій, пошуків, першого кохання, нових можливостей і неймовірних вражень. Повний текст новини
we.ua - 3 культові фільми, які передають дух незабутнього студентського життя
Sprava Hromad on we.ua
Public organization «Sprava Hromad»
The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!
we.ua - Public organization «Sprava Hromad»
Фокус on focus.ua
Григорій Решетнік, Надія Матвєєва та інші розповіли, якими було їх студентське життя
Щороку тадиційно 17 листопада відзначають Міжнародний день студента. День який святкують усі студенти світу. Для когось День студента – це просто звичайни день в календарі, а для когось – привід зустрітися з друзями і повеселитися. Однак, хто і як би не сприймав це свято, усі, хто пізнав смак студентського життя завжди знайдуть, що цікавого розповісти.
we.ua - Григорій Решетнік, Надія Матвєєва та інші розповіли, якими було їх студентське життя
24 Канал on 24tv.ua
День студента 2024: особлива історія та цікаві традиції свята
Сьогодні, 17 листопада, у світі та в Україні відзначають День студента. Це свято вшановує хлопців і дівчат, які здобувають вищу освіту. Повний текст новини
we.ua - День студента 2024: особлива історія та цікаві традиції свята
УНІАН on unian.ua
Що можна і що не можна робити 17 листопада: чому цей день небезпечний
Народне свято 17 листопада відоме під назвами Григорій Зимовказатель, день Єремія
we.ua - Що можна і що не можна робити 17 листопада: чому цей день небезпечний
24 Канал on 24tv.ua
Яке церковне свято у неділю, 17 листопада: чому сьогодні не можна приміряти чужі прикраси
17 листопада віряни вшановують пам'ять святого Григорія Чудотворця, єпископа Неокесарійського. Він навернув багато язичників до християнства. Повний текст новини
we.ua - Яке церковне свято у неділю, 17 листопада: чому сьогодні не можна приміряти чужі прикраси
ТСН on tsn.ua
Яке сьогодні, 17 листопада, свято – все про цей день, яке церковне свято, що не можна робити
Сьогодні, 17 листопада, Міжнародний день студента і День студента в Україні. Віряни вшановують пам'ять святого святителя Григорія, єпископа Неокесарійського. До Нового року залишилося 44 дні.
we.ua - Яке сьогодні, 17 листопада, свято – все про цей день, яке церковне свято, що не можна робити
24 Канал on 24tv.ua
З Днем працівників сільського господарства України: зворушливі привітання у картинках і словах
У третю неділю останнього місяця осені українці відзначають День працівників сільського господарства. Це свято цьогоріч припадає на 17 листопада. Повний текст новини
we.ua - З Днем працівників сільського господарства України: зворушливі привітання у картинках і словах
24 Канал on 24tv.ua
Нових знань і можливостей: найкращі привітання з Днем студента 2024 у прозі та віршах
У неділю, 17 листопада, в Україні та світі відзначають День студента. Це свято для здобувачів вищої освіти, які вміють поєднувати веселощі та радощі разом з сумлінним навчанням. Повний текст новини
we.ua - Нових знань і можливостей: найкращі привітання з Днем студента 2024 у прозі та віршах
24 Канал on 24tv.ua
З Днем студента України: найгарніші привітання у картинках і листівках
17 листопада в Україні та світі відзначають День студента. Це свято впровадили в нашій країні у 1999 році. Повний текст новини
we.ua - З Днем студента України: найгарніші привітання у картинках і листівках
ТСН on tsn.ua
17 листопада — яке церковне свято, що вважається найбільшим гріхом цього дня
Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.
we.ua - 17 листопада — яке церковне свято, що вважається найбільшим гріхом цього дня
Gazeta.ua on gazeta.ua
У новому році обов'язково чекає успіх: що треба зробити у день Григорія Чудотворця
17 листопада вшановують Григорія Чудотворця, першого єпископа Неокесарійського, який все життя присвятив служінню Христу. Григорій (при народженні його назвали Феодор) народився в ІІІ столітті в Неокесарії Понтійській. Він походив зі знатної та забезпеченої родини, а виховували його в язичницьких традиціях. Хлопчик отримав гарну освіту і вів цнотливе життя, чим викликав глузування однолітків. У якийсь момент він разом із братом поїхав до Палестини. У той час у Кесарії Палестинській працювала богословська школа християнського вчителя Орігена. Одного разу юнаки почули його проповідь і стали учнями Орігена. Пізніше Григорій охрестився і вирішив усамітнитися від мирської суєти. Але склалося інакше: 245 року єпископ Амасійський Федим висвятив Григорія на єпископа Неокесарійського. Незабаром Григорію відкрився дар чудотворення - він почав зцілювати важко хворих людей, виганяти темні сили, міг помирити ворогів. За своє життя святитель Григорій зробив безліч добрих справ і все життя допомагав людям. Точна дата його смерті невідома. Серед його робіт найціннішою вважається "Символ віри Григорія Чудотворця". Прикмети сніг цього дня - зима буде сніжною; ворони каркають - до дощу; ліс чорніє здалеку - до потепління; білі кола навколо сонця - буде буря; мишей стало більше - зима буде холодною. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День Святого Миколая-2024: головні традиції дня, про які має знати кожний У народі прозвали 17 листопада свято Григорій Зимоуказатель. Цього дня погода з ранку і до полудня вказувала на те, якою буде перша половина зими, а погода з обіду до вечора - якою буде друга. Що не можна робити Розпочався Різдвяний піст, тому потрібно постаратися не робити повсякденних гріхів. Не слід гніватися, лінуватися, впадати у відчай, відмовляти в допомозі. Для тих, хто постує під час посту, заборонена скоромна їжа. Не слід вирушати в далеку дорогу, позичати гроші та ходити в брудному одязі. Що можна робити У Григорія Чудотворця просять про диво - зцілити від різних недуг, подарувати довгоочікувану дитину, зміцнити віру, допомогти подолати труднощі. Цього дня за старих часів обов'язково йшли в лазню - вважалося, що так можна додати собі здоров'я. Саме свято відзначали в колі сім'ї, намагалися відпочити від важкої роботи і провести час якомога радісніше. Важливо було в цей день виконати дану обіцянку - тоді в новому році обов'язково чекає успіх. 21 листопада українці відзначають Введення в храм Пресвятої Богородиці. В народі це свято називають Третьою Пречистою. Раніше, до переходу ПЦУ на новоюліанський календар, його відзначали 4 грудня. Свято присвячене Діві Марії, матері Ісуса Христа, та вважається одним із найважливіших релігійних подій. Введення в храм Пресвятої Богородиці - це духовне народження Марії. За значимістю це двунадесяте свято порівнюють із Різдвом. Основна ідея цього свята полягає в тому, що батьки-віряни мають залучати також своїх дітей до віри. Також цей вдалий для того, щоб привести дитину для першої сповіді.
we.ua - У новому році обов'язково чекає успіх: що треба зробити у день Григорія Чудотворця
ЛІГА.Новини on news.liga.net
Усе про день 17 листопада: яке свято, день ангела та що не можна робити сьогодні
Головні свята цього дня, іменини й заборони
we.ua - Усе про день 17 листопада: яке свято, день ангела та що не можна робити сьогодні
Telegraf on life.telegraf.com.ua
Григорій Чудотворець 17 листопада: що суворо заборонено робити сьогодні у свято
Дізнайтеся, як сьогодні наші пращури пророкували собі благополучне життя
we.ua - Григорій Чудотворець 17 листопада: що суворо заборонено робити сьогодні у свято
Главком on glavcom.ua
17 листопада: яке сьогодні свято, традиції та заборони
В цей день не варто надмірно вживати алкоголь
we.ua - 17 листопада: яке сьогодні свято, традиції та заборони
УНІАН on unian.ua
17 листопада: церковне свято сьогодні, що попросити у чудотворця
Розповідаємо, яке церковне свято відзначають 17 листопада за новим і старим стилем, заборони дня, у кого іменини.
we.ua - 17 листопада: церковне свято сьогодні, що попросити у чудотворця
Last comments

What is wrong with this post?

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules