Search trend "Андрія 2024"

Планована на 7 липня масштабна заміна урядовців не відбудеться у заплановані терміни. Рішення перенесли з кількох причин. Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на джерела в парламенті та уряді. Насамперед у країні немає достатньої кількості народних депутатів для проведення голосування. Улітку чимало парламентарів поєднують робочі візити на саміти та конференції з особистими відпустками за кордоном. Щоб не ризикувати провалом голосування, у владі вирішили зачекати. "Проголосують усе, але десь 15 липня - тоді буде плановий пленарний тиждень", - пояснив один зі співрозмовників УП у "Слузі народу". Другою причиною називають міжнародний графік: 10-11 липня в Римі пройде Ukrаіnе Rесоvеry Соnfеrеnсе. Як зазначають в уряді, їхати на конференцію всією делегацією у статусі тимчасово виконуючих обов'язки було б "плювком в лице" італійським партнерам. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шмигаля можуть звільнити найближчими тижнями - ЗМІ Третя причина - кадрова невизначеність. Для деяких міністерств досі не знайдено кандидатів, зокрема для Міністерства національної єдності, створеного у 2024 році. Після скандалу з Олексієм Чернишовим бажаючих очолити відомство майже немає. За даними журналістів, у владі розглядають варіант ліквідації міністерства або його приєднання до МЗС. "Інтерес до цієї теми у влади спав: швидких виборів не видно, а підтримка за кордоном виявилася значно слабшою, ніж очікувала Банкова", - йдеться у статті. Міністр оборони Рустем Умєров, ймовірно, збереже свою посаду навіть після майбутніх кадрових змін в уряді. У політичних колах раніше активно обговорювали варіант, за яким Умєров міг би залишити Міністерство оборони й очолити посольство України у США. Такий сценарій мав сенс лише у випадку, якби нинішній керівник СБУ Василь Малюк перейшов у Міноборони, а близький до голови ОП Андрія Єрмака генерал Поклад став очільником Служби безпеки.

Еспресо пояснить, кого за мобілізацією можуть призвати вже у липні, а також нові законодавчі ініціативи.На тлі повномасштабного вторгнення в Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, за які було проголосовано Верховною Радою та вкотре продовжено строком на 90 днів – з 9 травня до 6 серпня 2025 року.Під поняттям "загальна мобілізація" розуміють систему швидкого доукомплектування Збройних Сил, яка діє одночасно по всій території України. Цей механізм дає змогу збільшити кількість військових для ведення оборони країни, а також створити резерв громадян, готових служити в армії у разі необхідності.Мобілізація по-новому: останні нововведення та нові законопроєктиНаприкінці січня 2024 року на веб-порталі Верховної Ради з'явився  законопроєкт №10449  від уряду, який було розроблено спільно з Генштабом та народними депутатами. Основна мета запропонованих змін полягає в удосконаленні процесу формування особового складу ЗСУ, ротації та інших процесів, з урахуванням зростання загрози з боку агресора та його прагнення до подальшої окупації нових територій.Після другого читання, 11 квітня, законопроєкт про мобілізацію №10449 було схвалено, а 16 квітня його підписав Президент Володимир Зеленський. Основна частина закону набула чинності через місяць з дня, наступного після його публікації у виданні "Голос України", тобто з 18 травня.Законом скасовано систему строкової служби. Натомість буде впроваджено з 1 вересня 2025 року базову загальновійськову підготовку для громадян України віком від 18 до 25 років в усіх навчальних закладах, яка буде тривати до п'яти місяців у мирний час, а під час воєнного стану - до трьох місяців. Люди, які успішно пройшли цю підготовку, поставлять на військовий облік у ТЦК за місцем проживання. Початком перебування на військовій службі вважається момент відправлення людини до військової частини. Мобілізованого військовослужбовця не можуть одразу скерувати на фронт, оскільки перед цим необхідно пройти базову військову підготовку протягом 2-3 місяців.Крім того, як зазначив народний депутат Олексій Гончаренко, чоловіків віком від 50 до 60 років можуть мобілізувати лише за спеціальним мобілізаційним розпорядженням. Цю позицію підтвердив у коментарі для LІGА.nеt народний депутат Федір Веніславський, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Однак, у цьому питанні все не так однозначно. У ТЦК та СП зазначають, що в Україні немає прямої заборони щодо мобілізації військовозобов'язаних у віці 50-60 років, а відповідну процедуру називають "цілком прозорою". Про це в інтерв’ю "Главреду" розповів Сергій Монукало, начальник сектору мобілізаційно-оборонної роботи Сумського обласного ТЦК та СП. Він пояснив, що військовозобов'язаних цього віку направлятимуть не до штурмових підрозділів, а до забезпечувальних частин або на службу у Державну спеціальну службу транспорту (ДССТ).Важливо зазначити, що парламент затвердив проєкт закону № 10313 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліціянтів на соціальний захист", а президент його підписав на початку квітня 2024 року. Цей закон спрямований на гарантування прав військовослужбовців на отримання інформації, медичного забезпечення та відпусток, а також надання поліціянтам права на одноразову грошову допомогу у разі загибелі чи визначення втрати працездатності. Крім того, один із пунктів проєкту виключає з переліку висновків ВЛК "обмежену придатність", натомість залишилось дві категорії: придатні та непридатні. Тобто ті, хто раніше був визнаний обмежено придатним, зобов'язані повторно пройти медкомісію протягом дев'яти місяців із набуття чинності закону (до 4 лютого 2025 року).Однак, через велике навантаження на ТЦК та медкомісії, терміни "перепроходження" були продовжені ще на чотири місяці, тобто до 5 червня. А також, наприкінці січня з'явилась можливість щодо отримання електронного направлення для проходження медобстеження, замість звичайного паперового. Оновлений список захворювань, що слугують підставою рішення ВЛК щодо непридатності або звільнення від мобілізації затверджено від 27 квітня 2024 року №262 Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.Не підлягають призову військовозобов'язані з інвалідністю всіх груп та люди, які згідно з рішенням ВЛК є тимчасово непридатними для проходження служби на період від 6 до 12 місяців (з наступним переоглядом).Зміни, що стосуються процедури військового обліку призовників, а також процедури вручення повісток вже в дії. Громадяни за бажанням зможуть зареєструвати свій електронний кабінет у системі призовника, військовозобов'язаного або резервіста "Резерв+", але повістки у електронному форматі не будуть розсилати. Крім того, всі військовозобов'язані після введення в дію закону протягом 60 днів (до 16 липня 2024 року) мали оновити дані за допомогою цього кабінету або особисто прийти в ЦНАП чи ТЦК. Сьогодні громадяни все ще можуть це зробити, але тепер лише двома способами: через застосунок Резерв+ або в ТЦК та СП.Наприкінці червня 2024 року у мобільному додатку "Резерв+" з'явилася можливість використовувати QR-код. За словами Лазуткіна, QR-код з юридичної сторони має таку ж силу, як і традиційний паперовий документ. У разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись тимчасове обмеження за рішенням суду на право керування особистим транспортом.Оновлений законопроєкт "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" також розглядав можливість демобілізації після 36 місяців безперервної служби у війську, однак ця норма була повністю видалена. Натомість Міноборони планує створити окремий проєкт закону, що буде присвячений питанням демобілізації та ротації військовослужбовців. Цей документ буде створений з урахуванням всіх можливих загроз та ризиків. Таку інформацію озвучив речник відомства Дмитро Лазуткін в етері телемарафону.Законопроєкт про демобілізацію залишається складною темою, яка торкається соціальної справедливості та обороноздатності, зазначає Сергій Згурець. Генштаб не підтримує ухвалення нового проєкту закону від Міноборони через ризик одночасного звільнення понад 108 тисяч військових, що може послабити бойові підрозділи. Натомість Міноборони пропонує альтернативи: реабілітація, відпустки та обов’язкова ротація. Однак, будь-які запропоновані варіанти потребують затвердження на державному рівні. У зв’язку з цим відомство пропонує перенести розгляд законопроєкту.Нещодавно стало відомо, що українських бійців, які перебувають на фронті ще з 2022 року, поступово планують відводити з передової. Про це розповів генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, колишній заступник міністра оборони, пише Укрінформ. За його словами, нині триває завершальна стадія розробки спеціального механізму ротацій, який дасть змогу оновлювати особовий склад та залучати нових людей для підготовки і своєчасної зміни військових, що беруть участь у бойових діях.Зміни стосуються і мотивації для військовослужбовців, зокрема, після підписання контракту надається можливість одноразового отримання сертифіката на придбання автомобіля на суму 150 тисяч гривень, а також компенсація в розмірі 50% від суми першого внеску за держпрограмою "Є-оселя" та інше.Оновлення стосуються також військовозобов'язаних, які перебувають за кордоном. Без військово-облікових документів чоловіки тепер не мають змоги оформити паспорт, закордонний паспорт або отримати консульські послуги. Для уникнення неприємностей українці, які перебувають за кордоном, мали також оновити свої персональні дані протягом 60 днів після набуття чинності закону про мобілізацію. Це можна зробити, зв'язавшись з ТЦК за допомогою телефону або через електронну пошту.Ще одна ініціатива, яка стосується українців, які перебувають закордоном, може скоро набути чинності. Громадянам нададуть можливість дистанційно оформити бронь від мобілізації, що дозволить офіційно працевлаштуватися в Україні через спеціальні центри за кордоном - Unіty Нub. Про це розповів міністр національної єдності Олексій Чернишов, пише Економічна правда."Наше завдання таке, щоб людина, коли перетинає кордон, вже мала такий статус, який не дозволяє йому потрапити у ситуацію, коли між кордоном і заводом його мобілізують", - пояснив Чернишов.Крім того, запуск нового мобільного додатку для військовослужбовців під назвою "Армія+" вже відбувся. Він має полегшити виконання повсякденних завдань для всіх військовослужбовців. Про це розповів у вечірньому відеозверненні Президент Володимир Зеленський.Раніше, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко розповідала, що українські військові можуть скористатися найважливішими функціями цього додатку. По-перше, військове ІD - посвідчення військовослужбовця, а також ще одна дуже важлива функція - це електронні рапорти, пише УНІАН.У вересні 2024 року до Парламенту було подано законопроєкт №12076, який пропонує зміни до Закону "Про військовий обов’язок і військову службу", зокрема щодо військового обліку 17-річних. Нині документ вже набув чинності, тож тепер юнакам не потрібно проходити ВЛК перед постановкою на облік. Також, того року, коли юнаку виповнюється 17 років, він має стати на облік саме у період з 1 січня до 31 липня. Зміни передбачають і нові способи постановки на військовий облік та уточнюються обставини, коли порушення цих строків не тягне за собою покарання. Важливо також те, що нині у Верховній Раді розглядають законопроєкт №12442, який передбачає кримінальну відповідальність через порушення законів у сфері оборони та мобілізації. Йдеться про притягнення до відповідальності керівників ТЦК та СП, а також голів та членів ВЛК у разі порушень, пов’язаних із мобілізаційною підготовкою та призовом.Документ передбачає покарання посадовців ТЦК та СП, а також членів ВЛК, хто незаконно відправляють на службу людей, які непридатні, або ж, навпаки, допомагають уникнути призову тим, хто має служити.Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже у липніІз початку липня, як і раніше, отримати повістки можуть чоловіки віком від 18 до 60 років, які є військовозобов'язаними, відповідають вимогам за станом здоров’я та не мають інших підстав для відтермінування служби.Загалом, військове керівництво країни зазначає, що насамперед для доукомлектації армії потрібні люди з бойовим досвідом – штурмовики, артилеристи тощо. Другорядно - фахівці з різних сфер: водії, ІТ-спеціалісти, зв'язківці. Адже мобілізаційні процеси здійснюються не лише для бойових дій на фронті, а також для виконання різноманітних завдань. Один із можливих напрямків служби у таких випадках - це робота в штабі. Це означає, що в армії є потреба в професіоналах різних спеціальностей.Так, мобілізації можуть підлягати такі групи військовозобов'язаних:чоловіки віком від 18 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони мають військовий досвід;чоловіки віком від 25 років до 60 років, які придатні та обмежено придатні (повинні були повторно пройти військово-лікарську комісію — до 5 червня 2025 року та отримати статус "придатні" чи "непридатні") за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони не мають досвіду військової служби;чоловіки віком від 18 до 60 років, які зняті та виключені з військового обліку, однак визнані придатними або обмежено придатними (повинні були повторно пройти військово-лікарську комісію — до 5 червня 2025 року та отримати статус "придатні" чи "непридатні")  через стан здоров'я в умовах воєнного стану на підставі рішення ВЛК.Граничний вік для мобілізації залишився незмінним та не застосовується до чоловіків, які досягли 60-річного віку.Добровільно прийняти рішення щодо вступу на військову службу можуть:жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров’я; призовники віком від 18 до 25 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом;люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини.Наприкінці вересня до Верховної Ради внесли законопроект №10084, метою якого є внесення змін до закону про військовий обов'язок і військову службу, аби зняти вікове обмеження на добровільне проходження військової служби. Йдеться про військовослужбовців, які будуть визнані ВЛК придатними до служби, володіють значним рівнем професійної підготовки та практичним досвідом. Як зазначалось раніше, в Україні максимальний граничний вік мобілізації – 60 років.Автори проєкту Юрченко Олександр та Бурміч Анатолій зазначають, що цим документом вони усувають "вікову дискримінацію". Адже обов'язок захищати Батьківщину є закріпленим у Конституції і відмова українцям у проходженні служби у віці понад 60 років є порушенням їхніх конституційних прав. До того ж нардепи наголошують, що таким чином можна поповнити лави армії, вмотивованими та досвідченими військовими. Проєкт був зареєстрований на сайті Верховної Ради у вересні 2023, однак і досі перебуває на етапі опрацювання в комітеті.На противагу цьому, на порталі Парламенту 18 листопада 2024 року було зареєстровано законопроєкт №12222, що передбачає зниження граничного віку проходження військової служби з нинішніх 60 до 55 років. Сьогодні проєкт перебуває на стадії опрацювання в комітеті. Водночас, член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Федір Веніславський у коментарі "Українському радіо" заявив, що цей документ наразі не має високі перспективи для розгляду в найближчий час. За його словами, у нинішніх умовах, коли ворог активізує мобілізаційні зусилля, Україна не може дозволити собі такі зміни. Ще одним гучним нововведенням стала реєстрація на сайті Верховної Ради законопроєкту №11079-1 про мобілізацію засуджених, він також був підписаний 17 квітня 2024 року. Цим документом вносять певні зміни до законодавства, які передбачають надання засудженим можливості умовного дострокового звільнення від відбування покарання за умови, що вони погодяться на контрактну службу за Збройних Силах України. До цього часу чинне законодавство не дозволяло мобілізувати людей, які відбувають покарання та тих, хто мають судимість, навіть у випадках, коли вони виявляють бажання служити.Мобілізація молодшаєУ квітні 2023 року на сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт № 9281, який передбачає зменшення граничного призовного віку з 27 до 25 років. Таке рішення було обумовлено тим, що значну кількість чоловіків призовного віку не могли мобілізувати, оскільки вони не досягли віку 27 років та не мали статусу "резервіста" та  "військовозобов’язаного", тобто їх могли призвати лише на строкову службу, яка в умовах війни не проводиться. Згодом, законопроєкт підтримав Кабмін та 5 травня 2023 року його було передано на підпис до президента. Майже через рік, а саме 2 квітня 2024 року, ухвалений парламентом закон таки був підписаний Володимиром Зеленським. Тобто, з 4 квітня набув чинності Закон № 3127-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", де йдеться про зменшення призовного віку із 27 до 25 років.В оборонному відомстві зазначають, що під час воєнного стану таке тривале перебування людей призовного віку на обліку є недоцільним. До того ж це є прямим наслідком того, що до лав ЗСУ не можуть залучити значну частину придатних до служби чоловіків. Як зазначають військові, на фронті не вистачає молодих людей.Насправді, тут потрібно враховувати всі фактори і не перетнути "тонку межу" між бажанням щодо захисту держави та перспективами майбутнього України після перемоги, зазначає історик та військовий експерт Михайло Жирохов. Йдеться про демографічні причини, настрої в суспільстві та рівень загальної підготовки юнаків. До того ж не варто забувати, що з початком повномасштабного вторгнення, до лав Збройних Сил добровільно приєдналась значна кількість молодих людей, яким ледь виповнилось 18 років, тому сьогодні у війську можна побачити всі вікові категорії.У Верховній Раді 16 вересня 2024 року розглянули доопрацьований законопроєкт №11379-д, який передбачає заборону мобілізації юнаків до 25 років. Проєкт було прийнято, нині він чекає на підпис Президента. Через наявну "прогалину" в законодавстві, сьогодні було можливо мобілізувати військовозобов'язаних віком до 25 років, якщо вони визнані непридатними в мирний час або обмежено придатними під час воєнного стану. У Теlеgrаm-каналі нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що мобілізацію обмежено придатних чоловіків, яким 18-25 років, офіційно зупинили відповідно до директиви Командування Сухопутних Військ. Хоча українська влада нині й досі рішуче відкидає ідею мобілізації з 18 років, яку пропонують США, в Офісі президента України вже впровадили зміни до законодавства та указів глави держави, щодо запровадження добровільного контракту для чоловіків віком до 25 років. Ініціатива "Контракт 18-24" спрямована на залучення тих, хто не підлягає обов’язковій мобілізації, та передбачає низку привілеїв, суттєву матеріальну підтримку для добровольців.Так, контракт на суму 1 мільйон гривень має авансовий платіж у розмірі 200 тисяч гривень одразу після підписання, а залишок у 800 тисяч гривень буде виплачено у декілька етапів. Молоді добровольці, залежно завдань, можуть отримувати "зарплату" до 120 тисяч гривень, а також додаткові виплати за участь у бойових операціях. В результаті загальна сума виплат за рік контракту може досягти до 2 мільйонів гривень. Крім того, для військових передбачені вигідні умови: пільгова іпотека, безкоштовне навчання та медичне обслуговування, а також можливість виїжджати за кордон після виконання контакту.Електронний реєстр військовозобов'язанихЩе у вересні 2023 року на сайті Верховної Ради з'явився законопроект, який стосується створення електронного реєстру військовозобов'язаних. Народні депутати запропонували зібрати всю доступну особисту та службову інформацію про військовозобов’язаних і резервістів у електронних реєстрах і базах даних у єдиний е-реєстр.Тобто, передати Міністерству оборони інформацію з державних реєстрів: МВС, Податкової служби, МОЗ, Держміграційної служби та інших відомств. Відповідно до проєкту закону, в автоматичному режимі військове відомство буде отримувати інформацію та особисті дані про українців віком 18-60 років. Включно з номерами телефонів, електронною поштою, відомостями про сімейний стан, роботу військовозобов’язаних та інше.Сьогодні е-реєстр "Оберіг" працює повноцінно, а в особистому кабінеті громадяни зможуть уточнити внесені дані та подати відомості до ТЦК через "Резерв+"."Це закрита система, яка має свій захищений контур. Всі вимоги (захисту - ред.) до неї витримані. Це достатньо захищений продукт, який немає жодних натяків на можливість бути вразливим. І ми бачимо, що за півтора року повномасштабної війни немає витоку сенситивної інформації", - заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у коментарі Еспресо.У свою чергу, Мінцифри проєкт "смарт-мобілізація", про що було анонсовано під час пресконференції в Медіацентрі Україна ще у 2023 році вже працює. З його допомогою військовозобов’язані зможуть самостійно обрати бажану для мобілізації спеціальність та підрозділ. Так, у застосунку "Резерв+" вже є функція пошуку вакансій в Силах оборони. Уникнення або мінімізація корупційних схем є однією з основних завдань, які вирішує ця ініціатива. З іншого боку, новий підхід ґрунтується на максимальній прозорості та доступності інформації для кожного громадянина. Прийнявши рішення мобілізуватися, людина отримує можливість обрати таку спеціальність, яка відображає її унікальні здібності та особисті прагнення. До того ж зникає фактор невідомості, адже подавши заявку, та успішно пройшовши відбір, вона має можливість пройти навчання та здобути посаду, що відповідає саме її вибору. Такий підхід дозволяє кожній особі реалізувати свій потенціал та отримати можливість працювати в сфері, яка найбільше відповідає її уподобанням та навичкам.На початку квітня 2024 року, АрміяІnfоrm опублікувала інтерв’ю з Черногоренко, яка відповідає за напрямки цифрового розвитку, трансформацій та цифровізації. "Я вважаю, що людина має мати можливість мобілізуватися або підписати контракт саме до такого командира, якому він чи вона довіряє. Це - цільовий рекрутинг. Цивільна аналогія: коли після випуску з вишу за кращих студентів борються працедавці", - розповіла Черногоренко.Фото: соцмережіХто має право на виїзд за кордон? Заборона виїзду для військовозобов'язаних громадян України, які віком від 18 до 60 років, за певними винятками, залишилась незмінною.Це правило спрямоване на забезпечення безпеки та добробуту громадян України під час періодів, коли держава перебуває в стані війни або мобілізації, але враховує індивідуальні потреби людини.На час дії воєнного стану питання перетину кордону громадянами України регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 57. Згідно з цим правовим актом виїжджати за територію країни можуть такі військовозобов'язані чоловіки:ті, хто з медичних причин отримали дозвіл на виїзд (за станом здоров’я)за сімейними обставинамиза професієюз метою допомоги ЗСУдержслужбовціТакож, радимо звертати увагу на інформацію, яка є на офіційному веб-порталі Державної прикордонної служби України. Працівники цієї служби діють згідно з наказами та вказівками свого безпосереднього керівництва. Це важливо враховувати, оскільки їхні дії можуть базуватися не лише на загальних правилах, але й на конкретних внутрішніх інструкціях та розпорядженнях.Щодо жінок, відповідно до закону громадянки України можуть вільно виїжджати за кордон. Проте не слід забувати, що існують винятки. Обмеження на виїзд розповсюджуються на жінок, які обіймають посади в уряді та народних депутатів.Військовий облік медикинь та чи буде мобілізація жінок?З 1 жовтня 2023 року в Україні жінки з медичною та фармацевтичною освітою стали на військовий облік. Однак у пресслужбі МОЗ пояснили, що постановка на облік у ТЦК не обов'язково передбачає їхню мобілізацію. Такий облік дає можливість побачити об’єктивні резерви медичного персоналу та дає змогу визначити наявний медичний потенціал серед жінок та їхню готовність допомагати в умовах воєнного стану. "Тому з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Постановка на військовий облік не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків у державі", - зазначили у відомстві.До того ж такі норми законодавчо закріплено ще 1992 року ч. 11 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу". Жінки медичних професій підлягають військовому обліку, якщо вони відповідають віковим (до 60 років) та медичним (визначається ВЛК) критеріям для проходження служби.Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. № 1487, жінки, які мають відповідну медичну та фармацевтичну освіту, але не перебувають на обліку у ТЦК, можуть влаштовуватись на роботу як невійськовозобов’язані ще протягом трьох років, тобто до кінця 2026 року, - як пояснила юристка Галина Токмач.Проте роботодавці зобов’язані повідомити ТЦК СП про те, що співробітниця їх організації/установи має медичну освіту, але не перебуває на військовому обліку. Якщо жінка працює не за фаховою спеціальністю та не надавала роботодавцю документ про наявну медичну освіту, то відповідно ТЦК СП ця інформація не стане доступною ніяким чином.Важливим доповненням є те, що українки, які перебувають на військовому обліку, зможуть перетинати кордон під час воєнного стану. Пресслужба МОН офіційно підтвердила інформацію: "Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок - не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади". Однак, нова хвиля занепокоєння щодо мобілізації жінок почала ширитись соціальними мережами наприкінці вересня 2024 року. Тоді, на веб-порталі Верховної Ради зареєстрували проєкт №12076, який пропонує внести зміни до ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу". У ньому зокрема йдеться про уточнення норм щодо військового обліку жінок, які мають бажання пройти базову військову підготовку. Згідно із запропонованими змінами, перед початком служби вони, за власною згодою, будуть поставлені на військовий облік призовників. Після базової підготовки таких жінок зараховуватимуть до військового обліку військовозобов'язаних, зазначають в матеріалі ЮРЛІГА. У січні 2025 року документ набув чинності, адже його підписав Президент. Згідно з Конституцією України, всі зобов’язання, які покладені на чоловіків під час дії воєнного стану, автоматично поширюватимуться і на цих жінок. Водночас законодавство про мобілізацію не передбачає обов’язкового проходження служби жінок у ЗСУ. Представниці жіночої статі можуть долучитися до армії виключно на добровільній основі, уклавши відповідний контракт. Що означають поняття "повна мобілізація" та "посилення мобілізації" на практиціБойові дії тривають, і Україна не припиняє наступати для звільнення всіх своїх територій. Незважаючи на такі значні цифри втрат серед окупантів, з української сторони теж існує потреба у поповнені резервів. Якщо ж говорити про "повну мобілізацію", то в правовому полі України таке поняття взагалі відсутнє. Існують лише терміни – часткова і загальна мобілізація. Тож страхітливі історії про повну мобілізацію всіх чоловіків можна сприймати лише як добре продуману ІПСО.Наприкінці березня 2024 року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив у інтерв'ю Укрінформу, що завдяки оптимізації навантаження між різними частинами та підрозділами Сил оборони, а також проведенню оцінки можливостей українського війська, вдалося "значно знизити" потребу в мобілізації резервістів."За рахунок перегляду наших внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу ЗСУ ця цифра (500 тис. резервістів, — ред.) була суттєво зменшена. Ми очікуємо, що у нас буде достатньо людей, здатних захищати Батьківщину. Йдеться не лише про мобілізованих, а й про добровольців", - розповів Сирський.Однак, 29 жовтня секретар РНБО Олександр Литвиненко, під час промови у Верховній Раді наголосив на потребі додаткової мобілізації в Україні, пише LІGА.nеt. Відповідно до його слів, для досягнення 85% укомплектованості військових частин необхідно призвати ще 160 тисяч військовозобов'язаних. Він підкреслив, що такі дії є ключовими для зміцнення обороноздатності країни, зважаючи на поточні виклики, які постали через ситуацію на фронті.Нині точні цифри та плани щодо мобілізації не повідомляють. Водночас Сирський підкреслив, що головний шлях доукомплектування армії – це подальше проведення мобілізаційних заходів, пише РБК-Україна. Головнокомандувач також акцентував, що процес має бути прозорим, відповідати закону та не створювати шоку в суспільстві:"Водночас я наполягаю на мобілізації з обов’язковим дотриманням законності та прозорості в роботі ТЦК. Для людей мобілізація не має бути шоком. Всі наші територіальні центри комплектування повинні змінитися. Визначено завдання президентом України - верховним головнокомандувачем".Фото: gеttyіmаgеsЯкі бувають види повісток та де їх можуть вручити Сьогодні в Україні передбачено законом чотири види повісток. Однак, відповідно до доповнення статті 18−1 ЗУ про військовий обов’язок і військову службу, в період воєнного стану не відбувається призов на строкову військову службу. Оскільки новий проєкт щодо мобілізації схвалено, з моменту набуття чинності (18 травня 2024 року) всі військовозобов'язані чоловіки повинні були оновити свої дані в ТЦК, ЦНАПі або через е-кабінет протягом 60 днів.Крім того, сьогодні й досі діють норми визначені Порядком проведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, закони про мобілізацію, військову підготовку та обов'язок. Відповідно до цих правил існують випадки, коли чоловікам необхідно самостійно звертатися до територіального центру комплектації без отримання повістки, зокрема, щоб оновити дані.У 2025 році чоловіки можуть отримати такі види повісток:Для уточнення облікових даних. Видаються з метою оновлення та уточнення інформації про стан здоров'я особи, склад сім'ї, місця роботи та інших важливих даних. На проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця повістка підписана начальником Територіального військового комісаріату, вимагає пройти медичний огляд. Разом з повісткою додається спеціальна картка дослідження та медичного обстеження. У цій картці буде внесено висновок ВЛК щодо придатності до військової служби, непридатності або обмеженої придатності.Мобілізаційне розпорядження. Така повістка видається військовозобов'язаному після того, як медкомісія визнала його придатним для військової служби.Повістка щодо призову на військову службу до Збройних Сил України.Тож, в повістці обов'язково повинна бути зазначена мета виклику військовозобов'язаної людини.Нові правила у процедурі вручення повісток Речниця територіального центру комплектування та соціальної підтримки Аліна Кривошея розповіла, хто має право вручати повістки: "Повістку може вручити не лише посадова особа ТЦК та СП, а й органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти".А з місцем вручення даного документу трохи важче. На практиці законодавством не встановлено конкретне місце для вручення повістки, тому фактично це може відбутися в будь-якому місці, як-от у парку, на блокпості чи в іншому громадському місці, або за місцем проживання. Новий закон містить вимогу: під час мобілізації громадяни України у віці 18-60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ і пред'являти його за вимогою представника ТЦК, поліцейського чи представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Тепер процес перевірки документів буде проводитись із фото- та відеофіксацією. Крім того, при врученні повістки представники ТЦК зобов'язані за вимогою надавати свої особисті дані, зокрема ПІБ та посаду, а також пред'являти службові посвідчення для підтвердження своєї ідентифікації. У такому випадку повістка буде вважатись врученою після того, як людина особисто її отримала та поставила підпис.Важливо, що з 18 липня 2024 року повістки чоловікам можуть надсилати звичайною поштою після закінчення встановленого законом 60-денного строку на уточнення військово-облікових даних. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів №560 від 16 травня.Відповідно до цього документу, повістку вважатимуть підтвердженою навіть у разі відмови від її отримання або відсутності людини проживання за вказаною адресою. Таке "заочне" оповіщення дозволяє вважати чоловіка повідомленим без підпису на повістці.Якщо людина не оновила дані в ТЦК, ЦНАПі або через Резерв+, тоді під час перевірки військо-облікових документів громадянин отримає повістку для оновлення даних. Цю ситуацію пояснив юрист "Столичної правової групи" Володимир Прядка на YоuТubе-каналі компанії."Перевірки військо-облікових документів у громадян на вулиці нікуди не зникнуть і будуть проходити після 16 липня. Результати цих перевірок залежатимуть від того, чи будуть у військовозобов'язаного громадянина оновлені військово-облікові дані, чи ні. У випадку, коли у військовозобов'язаних не виявиться відповідних документів, чи їхні документи будуть неактуальними або не оновленими відповідно до вимог закону про мобілізацію, тоді, такій особі, буде вручена повістка до ТЦК СП на оновлення військово-облікових даних", — розповів юрист.Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування Повторно чоловік може отримати повістку, якщо він не з’явився в ТЦК з першого разу (після першої повістки). До того ж, відповідно до законів України, усі військовозобов’язані протягом семи днів після зміни будь-яких облікових даних мають повідомляти ТЦК. Це стосується зміни місця проживання, роботи, сімейного стану тощо. З цього виходить, що повістку можуть видати знову як для повторного проходження ВЛК (якщо минуло більше року з проходження огляду), так і для перевірки персональних даних чи обставин відстрочки.Згідно з новим законом, у разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись тимчасове обмеження за рішенням суду на право керування особистим транспортом. Тобто, у випадку невиконання військовозобов'язаним своїх обов'язків ТЦК має право звернутися до Нацполіції для адміністративного затримання та приведення військовозобов'язаного. Якщо це неможливо здійснити, ТЦК надсилає громадянину лист з вимогою щодо виконання обов'язків. У разі невиконання цієї вимоги протягом 10 днів, ТЦК може звернутися до суду з проханням про обмеження у праві керування автомобілем. Однак, і це обмеження не може бути застосоване, якщо кермування - це основне джерело заробітку людини або авто є необхідністю, оскільки в родині є людина з інвалідністю."Вимога ТЦК - це не повістка ТЦК. Зверніть увагу, що ТЦК подає щодо вас позов для обмеження в праві керування у разі невиконання вами вимоги, а не повістки. Це два різні юридичні терміни. Якщо раніше з повісткою ТЦК потрібно було якось ще морочитися, щоб вручити її особисто, то вимога вважається доправленою автоматично у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу громадянина. Форма такої вимоги ТЦК ще не існує, принаймні досі її офіційно не опубліковано та не затверджено Міноборони", - розповів юрист Роман Сімутін в матеріалі ТСН.Щодо ігнорування повістки, як зазначає адвокат Ростислав Кравець, передбачена також адміністративна відповідальність – у вигляді штрафу, та кримінальна відповідальність за ігнорування вказівок щодо мобілізації – обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до п’яти років. Але треба мати на увазі, що кожен з таких випадків розглядають індивідуально та з використанням цілого комплексу заходів.У Верховній Раді було зареєстровано ще в грудні 2023 року проєкт закону №10379, що стосується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Він спрямований на посилення відповідальності за порушення військового законодавства. Хоча цей документ зазнав значної критики та юристи наголошують на доцільності впровадження такого документу, його все ж таки було підписано Президентом 17 травня 2024 року.Відповідно до закону, штрафи для людей, які ухиляються від мобілізації, такі: за недотримання правил військового обліку накладається штраф у розмірі від 3 400 до 5 100 гривень. За порушення повторно або в особливий період сума зростає до 17 000-25 500 гривень. Крім того, передбачена відповідальність за порушення законодавства, що стосуються оборони та мобілізації.Однак у березні 2025 року парламент ухвалив законопроєкт, що передбачає знижку на штраф від ТЦК для військовозобов’язаних, які сплатять їх добровільно. Відповідно до документу №12093, якщо військовозобов’язаний, якого оштрафували, впродовж 10 днів звернеться до відповідних органів та внесе платіж, сума штрафу буде зменшена вдвічі, тобто буде надана знижка у розмірі 50%. Це означає, що замість 17 000 гривень, а саме така сума мінімального штрафу, громадянину доведеться сплатити лише 8500 гривень.Крім зниженої суми штрафу, даний законопроєкт також передбачає скасування адміністративних проваджень щодо порушень військового обліку для громадян, які самостійно приймуть рішення щодо вступу до лав Збройних сил. Нині документ вже підписано Володимиром Зеленським. У Мінюсті розповіли, що за несплату штрафів щодо порушення правил мобілізації, можливе блокування рахунків, а далі навіть вилучення коштів, рухомого та нерухомого майна, пише Суспільне. Штраф слід сплатити протягом 15 днів після отримання постанови (ст. 307 КУпАП). Якщо ж цього не зробити, справа передається виконавчій службі (ст. 308 КУпАП), яка може заморозити банківські рахунки, нарахувати подвійну суму штрафу та додаткові витрати, передбачені урядом. У першу чергу стягнення проводиться з коштів у гривні чи валюті. За їх відсутності – із майна, яке не підпадає під арештний захист.Хто не підлягає мобілізації через відстрочку Оновлений закон має низку норм, які стосуються відстрочки від призову під час мобілізації. Тому, коли 18 травня документ набув чинності, саме таким категоріям осіб тепер надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації:люди, які заброньовані державними органами, підприємствами, установами тощо;люди з інвалідністю (наприклад, якщо у людини 2 група інвалідності, мобілізація такої особи можлива лише за власним бажанням);люди, які тимчасово непридатні за рішенням ВЛК (на період 6-12 місяців, потім потрібно пройти переогляд);люди, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей на утриманні (тобто, мобілізація багатодітних батьків не буде проводитись). Винятком є ті, у кого є заборгованість з оплати елементів, якщо загальний розмір заборгованості перевищує суму платежів за 3 місяці;жінки та чоловіки, які мають на утриманні неповнолітню дитину або дітей, у випадку, якщо другий з батьків цієї дитини помер, був позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або оголошений померлим;люди, які виховують неповнолітню тяжкохвору дитину або дитину з інвалідністю;люди, на утриманні яких повнолітня дитина з інвалідністю І-ІІ групи;усиновлювачі, на утриманні яких перебувають діти до 18 років, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, які позбавлені батьківського піклування;ті, хто займаються постійним доглядом за хворою дружиною/чоловіком, дитиною, а також своїми батьками або батьками чоловіка чи дружини (згідно певних умов), які за висновком спеціальних медичних комісій потребують неперервного догляду;опікуни людини, яка визнана судом недієздатною;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність І-ІІ групи;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність ІІІ групи внаслідок важких захворювань, втрати кінцівок та органів або за наявності у людини, яка має інвалідність ІІІ групи важкої хвороби, психічного розладу, паралітичних синдромів та інше;люди, в яких один із своїх батьків або батьків чоловіка (дружини) має інвалідність І-ІІ групи та згідно з законом зобов’язані їх утримувати, за умови, що немає інших людей, які не входять до числа військовозобов’язаних (виключенням є люди, які самі мають інвалідність, потребують постійного догляду або знаходяться у в'язниці). У випадку відсутності невійськовозобов'язаних людей, які могли б здійснювати догляд за людиною з інвалідністю І-ІІ групи, такий догляд може здійснювати лише один військовозобов'язаний, якого має обрати людина з інвалідністю.члени родини з числа другого ступеню споріднення (не більше одного) людини з інвалідністю І-ІІ групи, які займаються постійним доглядом за нею, за умови відсутності людей з числа родини першого ступеня споріднення або, якщо люди першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду згідно з рішенням спеціальної медичної комісії. Якщо відсутні члени родини першого та другого ступеня споріднення, ця норма застосовується до членів родини третього ступеня споріднення людини з інвалідністю.якщо жінка з чоловіком є військовослужбовцями та мають неповнолітню дитину, один з них може отримати відстрочку та право на звільнення від військової служби (чи то чоловік, чи то жінка);керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів та органів державного управління, чиї повноваження охоплюють всю країну;нардепи України, депутати Верховної Ради АР Крим, уповноважений ВРУ з прав людини;голова та члени Рахункової палати;судді, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тощо;працівники різноманітних органів військового управління, військових частин та оборонних організацій, такі як Міноборони, ЗСУ, СБУ, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служба зовнішньої розвідки України, Нацгвардія, Державна прикордонна служба України, Управління державної охорони України, апарат МВС та установи експертної служби МВС;службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України та люди, які мають ранг Надзвичайний та Повноважний Посол;держслужбовці, які оцінюють та готують проекти нормативно-правових актів, проводять їх експертизу. Також це стосується спеціалістів з кібербезпеки, кіберзахисту та інформаційних технологій, які відповідають за розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних та інші дії, які забезпечують діяльність президента України, ВРУ та КМУ;інші військовозобов’язані або деякі категорії людей у випадках, що передбачені законом.Відстрочку від призову на особливий період під час мобілізації мають:студенти денної або дуальної форми, які здобувають професійну або професійно-технічну, фахову передвищу та вищу освіту. За умови, що цей рівень освіти є вищим за попередньо здобутий. Це стосується також докторантів та тих, хто проходить інтернатуру.наукові працівники установ вищої або передвищої освіти й наукових організацій, які мають науковий ступінь. Також педагогічні працівники в закладах фахової передвищої, професійної, професійно-технічної та загальної середньої освіти, за умови їхньої роботи у відповідних закладах або організаціях не менше ніж на 0,75 ставки;люди, які втратили (смерть або зникли безвісти) близьких родичів (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) під час їхньої участі у Антитерористичній операції, збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпечені оборони та стримуванні збройної агресії проти України під час воєнного стану (військовослужбовці, люди, які мали відношення до забезпечення безпеки та оборони України та інші).члени родини (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) людей, яким було присвоєно звання Герой України посмертно, за мужність, яка була виявлена у період Революції Гідності.Крім того, наприкінці серпня 2024 року парламент ухвалив законопроєкт №11391, що надає відстрочку від військової служби тим, чиї неповнорідні родичі, зокрема, брат чи сестра, загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях з РФ. Раніше ця норма стосувалась лише рідних та повнорідних братів/сестер. Наразі документ вже підписав президент.Не можна також призвати військових, які служили під час воєнного стану та були звільнені в запас через звільнення з полону. До того ж призову під час мобілізації не підлягають військовозобов’язані чоловіки, які пройшли базову загальновійськову підготовку, але не досягли 25-річного віку. Ці дві категорії військовозобов'язаних можуть проходити військову службу за власним бажанням.Проте, Міністерство освіти планує внести зміни до законодавства, які можуть скасувати відстрочку від мобілізації для студентів віком від 25 років. Про це розповів заступник міністра освіти Михайло Винницький у коментарі Новини.LІVЕ. За його словами, зміни можуть торкнутись тих, хто здобуває другу або третю освіту у профтехучилищах."У нас є феномен дуже цікавий. Особа, якій 35-40 років і вона отримувала різні дипломи про вищу освіту, професійну освіту у часи, коли не було загального реєстру дипломів… В нас єдина державна електронна база з'явилася приблизно 10 років тому. Ну і, відповідно, хто вчився раніше, дуже часто може сказати: "А я загубив свій диплом". І раптом він вступає в професійно-технічну освіту без іспитів, бо там не треба НМТ", - зазначив Винницький.Уряд пропонує також дозволити педагогам певних напрямків отримувати відстрочку від мобілізації. Право на це матимуть ті працівники державних і комунальних закладів позашкільної освіти, які станом на 1 січня 2025 року були офіційно працевлаштовані за основним місцем роботи та мали навантаження щонайменше 0,75 ставки. Йдеться про викладачів, що працюють у сферах еколого-натуралістичних, науково-технічних, дослідницько-експериментальних напрямів та військово-патріотичного виховання.Наразі законопроєкт із пропозиціями змін до статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" перебуває на розгляді профільного комітету.Бронювання працівниківБронювання військовозобов'язаних працівників надає ключовим співробітникам підприємств, компаній, установ та організацій тимчасову відстрочку від мобілізації на термін до шести місяців. Ці працівники є критично важливими для забезпечення стабільної роботи їхніх установ. Про це пише ЛІГА:ЗАКОН.  Наприкінці січня 2023 року Кабмін прийняв порядок №76, що стосується реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Тоді було оновлено попередню процедуру бронювання військовозобов'язаних. Однак, згодом уряд ще вдосконалив процедуру бронювання військовозобов'язаних під час мобілізації та воєнного стану постановою "Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану" № 400, яка стала чинною 2 травня.Відповідно до тексту Порядку, бронюванню підлягають керівники, заступники, а також 50 % від кількості військовозобов'язаних працівників (за певними винятками), що працюють:на підприємствах з мобілізаційними завданнями, якщо це необхідно для їх виконання;на підприємствах, що забезпечують виробництво товарів і послуг для Збройних Сил України та інших військових формувань;на критично важливих для економіки та життєдіяльності населення підприємствах.Ця процедура мала б забезпечувати стабільне функціонування ключових установ в особливий період. Однак, впродовж осені 2024 Кабмін знову переглянув правила бронювання працівників і критерії для визначення підприємств критично важливими. Постанова № 1332 затверджує оновлений порядок бронювання військовозобов'язаних, наприклад, щодо розбронювання, але й впроваджує додаткові обов’язкові вимоги для установ та підприємств. Ігнорування цих змін може унеможливити бронювання працівників, зазначають в Економічній правді. Чинності постанова набрала вже з початку грудня.Якщо заробітна плата співробітника не перевищує 20 000 грн на місяць (або 2,5 мінімальних зарплат на сьогодні), таку людину не можна бронювати навіть у разі роботи на критично важливих підприємствах. Це змушує компанії забезпечувати прозорість виплат і переглядати рівень зарплат відповідно до нових норм. Тобто, фактично економічне бронювання, яке викликало значний резонанс у суспільстві та серед військових, було частково інтегровано до звичайного бронювання.Раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів в інтерв'ю Новини.LІVЕ, що економічне бронювання сприятиме збільшенню фінансування Збройних Сил України."Ще раз нагадаю, що на одного військового припадає п'ять платників податків. Детінізація української економіки в ідеальному вигляді не відбулася, відтак гроші треба шукати. На сьогодні теж є певне бронювання, виходячи із забезпечення критичної інфраструктури. Те ж саме буде стосуватися економічного бронювання, тільки за прозорими процедурами. Ми додатково бронюємо певну кількість людей і додатково за них платимо. Не розумію, звідки тут про нерівність", - розповів Подоляк. Однак, звісно є чимало противників такого законопроєкту, які вважають, що "економічне бронювання" можна розглядати як спосіб відкупитися від обов'язку захищати країну.Військовий адвокат та юрист Центру підтримки ветеранів Роман Лихачов у матеріалі для NV зазначив, що нові правила бронювання передбачають автоматичне скасування відстрочки за кількох обставин. Серед них: завершення терміну дії відстрочки, припинення підприємством діяльності/виконання робіт, пов’язаних із забезпеченням армії, позбавлення компанії статусу критично важливої чи ліквідація установи, звільнення працівника чи навіть тимчасове припинення трудових відносин.Крім того, як зауважив Лихачов, органи, які присвоюють підприємствам статус критично важливих, мають право здійснювати перевірки у будь-який момент щодо відповідності критеріям "критичності". У разі втрати цього статусу співробітники автоматично позбавляються відстрочки та підлягають мобілізації.

Посада генерального прокурора залишалася вакантною з моменту звільнення Андрія Костіна 31 жовтня 2024 року.

Апеляційний суд постановив поновити Андрія Горба на посаді міського голови Підгородного на Дніпропетровщині. Його повноваження припинили рішенням міськради у жовтні 2024 року на сесії міськради

Росія взяла свідому тактику терору мирного населення і час поговорити серйозно, чи можемо ми покращити наші можливості виживання. Ні, ніхто у світі поки не придумав ППО, яке збивало б 100% цілей. На прикладі військового конфлікту між Ізраїлем та Іраном ми бачимо, що навіть їхні міста не справляються — хоча скажімо відверто, там обоє учасників вчать у школах математику і не угробили свою інженерну галузь.Найбільший удар по наших містах завдає саме іранська розробка «шахед», але після такого винаходу як мобільна вогнева група з осені 2022 року для боротьби з цим — у нас так і не зʼявилось.Наші фахівці військової справи придумали кілька рішень, як цьому протидіяти, але донині вони не масштабовані й не запущені серійно. Це пряма відповідальність наших ставок, міністрів стратегпрому і шановного пана Рустема Умєрова, який все більше перебирає на себе функції міністра закордонних справ.Утім останній рік Банкова займалась тим, що випилювала несвоїх людей із Міністерства оборони, тож не варто дивуватись, що у нас з оборонними замовленнями все дуже скромно. І дійшло до того, що лише після публічного інтервʼю командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького про те, що 3-тя штурмова не отримала від держави жодного FРV-дрона за 3 місяці — почались якісь реакції від чиновників.Лише у травні президент Володимир Зеленський заявляв, що Україні необхідно $30 млрд для запуску виробництва на повну потужність — і тут ми розуміємо, що бюджетні гроші варто було б спускати  не на програми національного кешбеку чи чергові намагання купити у Болгарії російські атомні реактори.«Де наші ракети?», «коли будуть українські аналоги "шахедів"? — ці питання стають все гучніше та тривожніше. Оскільки, ми бачимо як впадає в старечий чи то Альцгеймер, чи то відверте свинство Дональд Трамп. Ми чуємо відверті й досить цинічні слова генсека НАТО Марка Рютте, що припинення вогню в Україні дозволить Росії накопичувати зброю і підвищить ризики для НАТО. Разом з тим, угорські та словацькі друзі Путіна, а подекуди й недоброчесні польські політики роздмухують ненависть до України. Що ось, вона найбільша загроза — не катівні російських окупантів у будь-якому житловому комплексі на території Східної Європи, а о боги — Україна в ЄС. Ба більше, наші фермери, які уміють працювати не просто без дотацій з Брюсселя, а в умовах замінованих полів і частки трактористів, які змінили "джондіри" на БТРи.У нас немає друзів, а є лише ситуативні союзники. Поки США шукає себе у новому десятилітті — наша мета отримувати американську зброю бодай за гроші. Далі — треба пройти тонку грань між бажаннями наших чиновників украсти й втекти в субтропіки Іспанії та боротьбою за незалежність. Бо ж знаєте, якось недобре, коли урядовці Данії та Німеччини питають, чи можна красти трохи менше на закупівлях зброї.Ми прийшли до сумної квінтесенції, де популізм і бажання мати лише одного переможця нинішньої війни — бʼє по наших розробках, мінусує наші потужності, які ще не рознесла русня. І врешті — це є справжня розмова про всенародну єдність та незламність.Виробництво власних дронів, зенітно-ракетних комплексів та ракет є пріоритетом номер один для нинішньої держави. Загалом це і є та важлива сила для країни, яка прагне себе захищати та бути озброєною наче дикобраз, про що не раз останнім часом натякає лідерка Євросоюзу Урсула фон дер Ляйєн.Свої ракети — це означає, що ні в кого не треба просити дозволу і вимолювати право на перший удар. Саме з ними тобі один чоловік з віспою на лиці не буде розказувати про «контрольовану ескалацію», а на завтра інша партія його наступників — не переконуватиме підписати капітуляцію, бо дуже треба «бізнес діл» з хорошим другом Владіміром.Ракети українського виробництва — це регулярні удари по РЖД, логістичних хабах, аеродромах і мережі енергетики, яка насправді набагато хиткіша за нашу. Росіяни це розуміють, тому уже десятки разів жбурляли кращу свою балістику по всім відомим центрам у Києві та Дніпрі. Їхня мета не лише знищити наші розробки, а й зміни, які паяють щось попри все.Коли кажуть, що українські ракети неможливі — згадаймо, як ХАМАС розкопує у пустелі труби й робить із них ракети, які вражають Ізраїль, ще з 2021 року. Гроші на це є, бо попри пруфи й численні відео в ТіkТоk ЄС не зупинив свої програми з фінансування водогонів і всього за 10 останніх років виділив 100 мільйонів євро на будівництво інфраструктури в районах, які контролюють ХАМАС.Поставмо питання руба, чому середньовічні бородаті гопники можуть напиляти ракет, а ми держава, чиї інженери серйозно доклалися до слави СРСР як космічної ядерної наддержави — пасемо задніх?Ще в кінці 2024 року Зеленський давав доручення під особистим контролем, що виробники мають виготовити мінімум 30 тис. далекобійних дронів та щонайменше 3000 крилатих ракет і ракет-дронів.Що ж, варто виконувати цю обіцянку. Бо у президента та його оточення може не стати опорних округів для політичної карʼєри — нагадаю, що ворог уже на підступах Дніпровщини, яка породила зірочок Кварталу та укрсучполітики.

У понеділок 17 червня, Верховна Рада України призначила голову Державної податкової служби Руслана Кравченка генпрокурором. Він є наймолодшим, 35-річним генеральним прокурором за всю історію України. Ця структура була без очільника з кінця жовтня 2024 року - сім з половиною місяців, відколи парламент і президент прийняли нібито добровільну відставку Андрія Костіна той вирішив піти з посади після гучного скандалу з фіктивною інвалідністю прокурорів у Хмельницькій обласній прокуратурі. Увесь цей час за лаштунками владних сценаріїв за кандидатуру генпрокурора був тривалий бій, бо офіс президента не зміг оперативно визначитись із фаворитом на цю посаду. Водночас, ще в минулому році вважалось, що серед усіх фаворитів найбільші шанси очолити генеральну прокуратуру були саме в Руслана Кравченка. На той час він очолював Київську державну адміністрацію. Подейкують, що його призначення лобіював заступник голови офісу президента Олег Татаров, якого вважають негласним "куратором" правоохоронної системи від імені Банкової. Хто такий Руслан Кравченко? За фахом Руслан Кравченко спеціаліст з військової юстиції. З 15 років він навчався у Київському військовому ліцеї імені Богуна, а з 17-ти в Харківській юридичній академії імені Ярослава Мудрого. Після завершення навчання отримав направлення на роботу слідчим у Севастопольську військову прокуратуру та згодом покинув півострів і перевівся до Львова. В 2014-2015 роках уже на посаді військового прокурора служив у Дебальцевому та Бахмуті. Тож Кравченко - учасник бойових дій. Молодий прокурор перебирав на себе чимало інших гучних розслідувань Навесні 2015 року Руслана Кравченка перевели у Київ - прокурором Головної військової прокуратури. Попри, здавалося б, очевидну спеціалізацію на злочинах всередині армії та амбіції тогочасного керівника військової прокуратури Анатолія Матіоса, молодий прокурор перебирав на себе чимало інших гучних розслідувань: від зловживань домайданівської влади до актуальних правопорушень під час АТО на Донбасі. І це були чи не найрезонансніші справи. Скажімо, вже восени 2015 він виступив обвинувачем у справі російських розвідників Олександра Александрова та Євгенія Єрофеєва, захоплених українськими військовими в полон під Щастям на Луганщині. Процес над російськими гру-шниками Євгенієм Єрофеєвим і Олександром Александровим став для Руслана Кравченка першою резонанансною справою. Упіймати президента Та крім російських, Кравченку доводилось обвинувачувати і українських військових, зокрема, бійців спецроти МВС "Торнадо", яким закидали низку тяжких злочинів проти мирного населення на його рідній Луганщині. Обвинувачував експрезидента у державній зраді Однак справжнім викликом для 31-річного прокурора стало кримінальне переслідування Віктора Януковича. Він спочатку керував слідством, а з весни 2017 року в суді обвинувачував експрезидента у державній зраді та пособництві у веденні агресивної війни проти України через лист-звернення до російської влади ввести війська після своєї втечі з Києва. Суперскандальний процес тривав майже два роки - за цей час обвинувачення та захист Януковича постійно закидали один одному зловживання та зневагу до основ правосуддя. Самого Кравченка навіть заочно арешутвали в Москві - місцевий Басманний суд вирішив взяти його під варту в рамках обвинувачень у "притягненні до відповідальності завідомо невинуватої людини". Зрештою колегія Оболонського райсуду Києва заочно засудила експрезидента Януковича до 13 років позбавлення волі. У ході резонансних процесів і кар'єра Кравченка стрімко йшла вгору. Вже в 2018 році він став начальником відділу, а в 2019-му - заступником військового прокурора всього Центрального регіону. Невдовзі нова влада взагалі розформувала інститут військової прокуратури. Кравченка звільнили з військової служби і поставили на чолі вкрай непублічного управління з розслідування злочинів в оборонно-промисловому комплексі. Вже звідти в березні 2021 року він вперше перейшов до повністю цивільного кримінального права - очолив Бучанську окружну прокуратуру на Київщині. І згодом Кравченко знову опинився у полі зору журналістів, як вітчизняних, так і закордонних. Після звільнення Бучі від російської окупації він координував оперативний збір доказів і розслідування масових злочинів проти мирного населення в районі: вбивств, катувань та мародерства. Кравченко впав у око керівництву Офісу президента Попри певну незлагодженість дій різних правоохоронних органів в ті дні, як запевняє близьке до генпрокуратури джерело, Кравченко впав у око керівництву Офісу президента своєю витримкою та слухняністю. У серпні 2022 року Зеленський нагородив Кравченка орденом "За заслуги". Згодом його призначили головою Київської обласної військової адміністрації. На цій посаді колишній прокурор пропонував змінити герб області, водночас запроваджуючи перевірку численних тендерів з повоєнної відбудови. Несподівані ходи й виходи Крісло очільника Київської обласної адміністрації Кравченко покинув так само несподівано, як і зайняв. У переддень Нового 2025 року Кабінет міністрів призначив його новим головою Державної податкової служби. До речі, уперше за три з половиною роки повноцінним керівником, а не виконувачем обов'язки. Прикметно, що й посада генерального прокурора тоді була вакантною уже два місяці. під керівництвом Кравченка ДПС не продемонструвала якихось помітних реформ Тоді це призначення пов'язували зі зміною контролю над Державною податковою службою. Утім неповні пів року під керівництвом Кравченка ДПС не продемонструвала якихось помітних реформ. Сам він натомість звітував про стабільне перевиконання плану податкових надходжень та антикорупційні заходи всередині податкової. Важливий штрих. Перебуваючи на різних високих посадах, на котрі його приводила Банкова, паралельно Руслан Кравченко брав участь у конкурсі на посаду директора Національного антикорупційного бюро. Однак невдало - комісія мала сумніви щодо його доброчесності, закидаючи йому приватизацію службової квартири та необґрунтоване збагачення родини батька.

Хоч ці маневри є частиною регулярних навчань білоруської та російської армій, але їхній контекст, масштаби та й зрештою минулі прецеденти змушують багатьох аналітиків і офіційних осіб уважно стежити за подіями. Еспресо розповість ключові деталі про ці навчання, потенційні загрози, а також думки експертів щодо можливих сценаріїв.Що відомо про навчання "Захід-2025" Навчання "Захід-2025" є спільними стратегічними маневрами Росії та Білорусі, які проводяться в рамках так званої "Союзної держави" кожні два роки починаючи ще з 2009 року. За інформацією Міністерства оборони Білорусі, підготовка до теперішніх навчань розпочалася ще в жовтні 2024 року, а їхній активний етап заплановано на середину вересня 2025 року. Офіційно заявлено, що в маневрах візьмуть участь понад 13 тисяч військовослужбовців, хоча аналітики, зокрема з естонської розвідки, припускають, що фактична кількість може сягати до 100 тисяч осіб, якщо врахувати технічну підтримку та резерви.Цікаво те, що в кінці травня Білорусь офіційно оголосила про зменшення масштабів навчань і перенесення основних маневрів углиб своєї території, подалі від західних кордонів із країнами НАТО (Польщею та Литвою). Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін назвав це рішення "демонстрацією миролюбної позиції" та готовності до "діалогу й зниження напруженості в регіоні". Проте такі заяви викликають скептицизм, оскільки Росія раніше використовувала подібні навчання як прикриття для підготовки до війни в Україні.Зокрема, у 2022 році навчання "Союзна рішучість" передували повномасштабному вторгненню Росії в Україну з території Білорусі. Аналогічно, у 2021 році навчання "Захід" із залученням близько 200 тисяч військових стали плацдармом для концентрації російських військ перед нападом. Тому ці прецеденти роблять "Захід-2025" об’єктом пильної уваги з боку України та країн НАТО. До того ж останнім часом аналітики з АvіVесtоr зафіксували активне перекидання російських військових вантажів до Білорусі, зокрема на авіабазу "Мачулищі", літаками Іл-76 та Ан-124. Це може вказувати на підготовку до формування значного військового угруповання, хоча офіційно такі дії пояснюються логістикою для навчань.Натомість аналітики Інститут вивчення війни пояснюють скорочення масштабів навчань і перенесення маневрів углиб Білорусі тим, що це може бути спробою, щоб створити "видимість співпраці та відволікти увагу від обмеженого військового потенціалу Росії за межами українського театру військових дій". Чому ці навчання становлять небезпеку для Українифото: колаж ЕспресоБілорусь межує з північними областями України (Волинською, Рівненською, Житомирською, Київською та Чернігівською), що робить її зручним плацдармом для потенційних наступальних дій. Як вже було згадано, історичний прецедент використання навчань як прикриття є головним побоюванням України. Росія неодноразово використовувала військові маневри для маскування підготовки до наступальних операцій, при цьому до останнього заявляючи, що цього не станеться.Нещодавно президент України Володимир Зеленський наголосив, що Росія може готувати "щось" під виглядом "Захід-2025", і закликав бути готовими до різних сценаріїв, включно з можливими атаками на Україну, Литву чи Польщу."Подивіться на Білорусь – цього літа Росія готує там щось, прикриваючись військовими навчаннями. Саме так зазвичай починаються її нові атаки. Але куди цього разу? Я не знаю. Україна? Литва? Польща? Не дай боже! Але ми всі маємо бути готовими", - сказав Зеленський. За словами спікера Державної прикордонної служби України Андрія Демченка, під час навчань загроза для України зростає, оскільки Росія може перекинути додаткові підрозділи до Білорусі. Хоча наразі ударних угруповань на кордоні не зафіксовано, сам факт присутності російських військ у Білорусі створює ризик. "Потрібно відстежувати, яку кількість своїх сил Росія зможе або планує залучити під час цієї активної фази, адже не можна виключати ні провокацій, ні інших дій. Вкотре можу зазначити, що цей напрямок є для нас загрозливим", - додав речник ДПСУ.Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський також не виключає, що навчання можуть бути використані для створення ударного угруповання."Всі навчання мають якусь мету. І одна з таких цілей – це приховане створення угруповань наступальних військ. Тобто видимість навчань — це найбільш прийнятний спосіб перебазувати, перекинути війська, сконцентрувати на якомусь напрямку і створити угруповання військ. Власне, так розпочиналося і 2022 року", - сказав Сирський. Заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ Максим Жорін висловив думку, що Росія може використати навчання для підготовки наступу на Україну, але швидше за все їх голова мета – розсіяти увагу ЗСУ. "Загроза існує, хоча рішення в Москві ще, ймовірно, не ухвалене. Остаточно ситуація проясниться ближче до початку навчань. Очевидно, що це спроба змусити Україну перекидати частину сил на північ, послаблюючи інші напрямки. Якщо ж Росія побачить там недостатню оборону, може спробувати прорвати кордон", - сказав Жорін.Натомість військовий експерт Ігор Романенко в інтерв’ю ТСН зазначив, що основну роль у цих навчаннях вірогідно відіграватимуть білоруські війська, оскільки Росія сама вже має обмежені ресурси через війну в Україні. Спільний наступ за участі російських і білоруських сил залишається можливим сценарієм, оскільки Путін хоче втягнути Лукашенка у війну, як це вже зробив з КНДР."Лукашенко "маневрує" вже четвертий рік. Він всіляко допомагає Путіну з озброєнням, технікою, надає аеродроми, навчальні центри для тренувань, лікує поранених росіян у шпиталях. Але цього Путіну замало. Маючи досвід співпраці з Північною Кореєю, російський диктатор прагне втягнути Білорусь у війну, точніше, в активні бойові дії. А Лукашенко, намагається цього уникнути, оскільки розуміє, чим для нього особисто це може закінчитися", - вважає Романенко. Однак генерал армії України, голова Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010) Микола Маломуж в етері Еспресо чітко сказав, що в будь-якому разі "повтору не буде", ситуація 2022 року з проривом кордону не повториться. "Тоді ми не забезпечили потужні укріпрайони та дії на кордоні нашими й ракетними артилерійськими системами, спецпідрозділами, що неодноразово говорили перед війною: "Перекрити основні траси між лісами, які забезпечують просування російських військ". Оце була величезна помилка. Цю помилку врахували, тепер постійні укріпрайони. Бойові позиції надзвичайно потужні. Відслідковуємо будь-які маневри російських і білоруських військ. Тобто ніяких альтернативних дій ми їм не дозволимо робити в режимі онлайн. Мало того, знищуючи величезну кількість на східному фронті, а це 1300 кілометрів, ще Росії відкрити один фронт на Білорусі, ще 2 тисячі кілометрів, я прямо скажу, реально в Росії ресурсів немає. Але провокації можуть бути з боку російських спецпідрозділів і деяких спецпідрозділів Білорусі. Армія Білорусі не готова воювати. І я думаю не вступить в бій", - сказав він.Що викликає тривогу у Литви й ПольщіСувалкський коридор, фото: dеfеnсе-uа.соmРозвідка західних країн давно попереджає, що Росія має плани наступу на країни Балтії, Фінляндію та Польщу. Тому навчання можуть бути використані для підготовки таких операцій. Зокрема, нещодавно голова Федеральної розвідувальної служби Німеччини Бруно Каль заявив, що "є конкретні докази", що РФ планує напад на територію НАТО, бо не вірить у дотримання 5 статті колективної безпеки. Фактично, Путіну цікаво "перевірити свою теорію". Дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Білорусь (2010-2011) Роман Безсмертний в етері Еспресо теж висловив думку, що "Захід-2025" спрямований не на Україну, а, власне, на західні країни."На білоруському напрямку йде формування угруповання військ із плануванням російського удару по країнах Балтики. Це не буде удар по Україні. Росіяни чудово розуміють, що удар по Україні нині не дасть Росії жодного ефекту. Балтійський напрямок буде актуальним для Росії. І він надзвичайно важливий для того, щоб зміцнювати потужність НАТО, європейських країн і ЄС", - наголосив Безсмертний.Кандидат історичних наук, співробітник Секретаріату ООН (1987-2019 рр.) Дмитро Довгополий в етері Еспресо вказав можливу ціль – це Сувальський коридор."Я б там очікував чи збройних провокацій, чи якихось дипломатичних демаршів", - відзначив він. Власне, що росіян давно цікавить Сувальський коридор – вузька ділянка території між Польщею та Литвою, що межує з Білоруссю та російським Калінінградським регіоном. Цей невеличкий регіон є стратегічно важливою зоною для НАТО, натомість росіяни мріють прокласти сухопутний коридор через Білорусь до Калінінграда (Кенігсберга, що був ними анексований у Німеччини після Другої світової). Тому є припущення, що Росія може використати навчання для створення потужного угруповання, здатного захопити цей коридор, ізолюючи країни Балтії від решти НАТО. А заяви МЗС РФ, де неодноразово погрожували Естонії, лише посилюють ці побоювання."Латвія вважає, що там буде від 100 до 150 тисяч військових. Але все залежить від війни в Україні. Якщо буде якесь перемир'я, вони можуть перекинути сили з фронту в Україну до Білорусі й тренувати призовників, бо, дуже ймовірно, в навчаннях братимуть участь і призовники, і резервісти", - сказав в інтервʼю Rаdіо NV заступник державного секретаря міністерства оборони Латвії з питань логістики, національний директор з озброєння, генерал-майор Андіс Діланс. Прем’єр Литви Гінтаутас Палуцкас заявив, що литовські спецслужби та НАТО уважно стежать за підготовкою до навчань, але наразі не бачать додаткових загроз. Однак це може бути слова для заспокоєння населення, адже водночас Литва, Латвія та Естонія домовилися розробити плани масової евакуації населення та обміну даних на тлі можливих ризиків. Крім цього НАТО посилило свою повітряну присутність у Литві задля моніторингу ситуації. Цікаво, що Польща проведе спільні військові навчання з країнами НАТО у відповідь на маневри Росії та Білорусі "Захід", тобто також готується адекватно реагувати на маневри."Це буде відповідь, пропорційна масштабам використання російсько-білоруських військ. Треба показати силу і єдність", - сказав заступник міністра національної оборони Польщі Цезарій Томчик.Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська теж зазначила, що "Захід-2025" може становити загрозу для східного флангу НАТО.Тож навчання "Захід-2025" викликають у багатьох занепокоєння через можливе використання їх як прикриття для агресії, з огляду на попередні дії РФ та близькість Білорусі до України, Польщі й Литви. Попри заяви Мінська про "миролюбність", всі експерти попереджають про ризики для Сувальського коридору та півночі України. Адже Путін завжди шукає слабинки оборони, щоб ними скористатися і ще більше просунути своїх окупантів. Тому НАТО та Україна посилюють моніторинг, зміцнюють кордони й готуються до потенційних провокацій.Читайте також: Підготовка до війни чи стратегічний тиск: Росія розширює військові бази біля кордонів НАТО. Пояснюємо

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Про це поінформував нардеп Ярослав Железняк. За відповідне рішення проголосували 273 депутати. Руслан Кравченко офіційно обійме посаду генерального прокурора після того, як указ про його призначення підпише президент.Раніше Железняк повідомляв, що комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував на парламенту призначити Руслана Кравченка генпрокурором.Вказано, що 15 представників комітету проголосували за призначення Кравченка, двоє утрималися. Раніше Железняк розповідав, що процедура призначення у залі розпочнеться сьогодні, одразу після початку роботи Ради за порядком денним. Що відомо про Руслана КравченкаУ 2012 році Руслан Кравченко розпочав кар'єру слідчого у Севастопольській прокуратурі, де займався військовими правопорушеннями в Криму. Після анексії Криму у 2014 році його перевели до Рівненської та Львівської прокуратур, де він продовжив роботу у сфері військового законодавства.З 2015 по 2020 рік Руслан Кравченко працював у Головній військовій прокуратурі та на посаді заступника військового прокурора Центрального регіону. Пізніше його перевели до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері.У 2021 році він очолив Бучанську окружну прокуратуру, де розслідував воєнні злочини росіян. Згодом, у квітні 2023 року політика призначили головою Київської обласної державної адміністрації. За значні заслуги у зміцненні державності та захисті суверенітету України він був нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.30 грудня 2024 року Кравченка було призначено в.о. голови Державної податкової служби України.31 жовтня 2024 року президент України Володимир Зеленський звільнив Андрія Костіна з посади генерального прокурора.16 червня Зеленський направив до Верховної Ради своє подання про призначення Руслана Андрійовича Кравченка на посаду генерального прокурора України. 

Про це повідомив спікер парламенту Руслан Стефанчук."Відповідно до пункту 11 частини першої статті 106 та частини третьої статті 131-1 Конституції України до Верховної Ради України надійшло подання Президента України Володимира Зеленського про надання згоди на призначення КРАВЧЕНКА Руслана Андрійовича на посаду Генерального прокурора", - зазначив він.За його словами, Верховна Рада розгляне це подання на одному із найближчих пленарних засідань.Що відомо про Руслана КравченкаУ 2012 році Руслан Кравченко розпочав кар'єру слідчого у Севастопольській прокуратурі, де займався військовими правопорушеннями в Криму. Після анексії Криму у 2014 році його перевели до Рівненської та Львівської прокуратур. Тут він продовжив роботу у сфері військового законодавства.З 2015 по 2020 рік Руслан Кравченко працював у Головній військовій прокуратурі та на посаді заступника військового прокурора Центрального регіону. Пізніше його перевели до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері.У 2021 році він очолив Бучанську окружну прокуратуру, де розслідував воєнні злочини росіян. Згодом, у квітні 2023 року політика призначили головою Київської обласної державної адміністрації. За значні заслуги у зміцненні державності та захисті суверенітету України він був нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.30 грудня 2024 року Кравченка було призначено в.о. голови Державної податкової служби України.31 жовтня 2024 року президент України Володимир Зеленський звільнив Андрія Костіна з посади генерального прокурора. 

Про це повідомили у fасеbооk Одеської кіностудії.Продюсерку, директорку Оdеsа Fіlm Рrоduсtіоn Ганну Дочеву призначили виконувачкою обов’язків голови правління Одеської кіностудії. Вона змінила на цій посаді Андрія Осіпова, який очолював студію з кінця 2016 року. Нещодавно він очолив Державне агентство України з питань кіно.Дочева працює на кіностудії з 2018 року. Упродовж останніх п’яти років вона очолювала дочірнє підприємство Оdеsа Fіlm Рrоduсtіоn. Вона також є продюсеркою. Серед проєктів, над якими Дочева працювала, — повнометражні фільми "Нереальний КОПець", "Чому я живий", "Дві правди", "Край ріки", "Довженко", а також низка короткометражок і YоuТubе-проєктів.З 2024 року Ганна Дочева є членкинею правління Одеського відділення Національної спілки кінематографістів України. Вона входить до дирекції щорічного конкурсу короткометражних проєктів імені Кіри Муратової "Короткі зустрічі", координує премію "Легенди Одеської кіностудії" та є членкинею дирекції Українського національного кінофестивалю "Кіно заради Перемоги" (Сіnеmа fоr Vісtоry).Наприкінці травня Кабмін призначив продюсера Андрія Осіпова головою Держкіно. 

Росія активно нарощує військову присутність у Західній Африці, зокрема через нове формування - "Африканський корпус". Про це пише Аssосіаtеd Рrеss. Москва постачає до регіону танки, артилерію, бронетехніку та системи радіоелектронної боротьби. За даними журналістів, техніка надходить морем - зокрема судами Ваltіс Lеаdеr та Раtrіа, що перебувають під санкціями, - і розвантажується в портах Гвінеї, після чого транспортується до Малі. Поставки включають, зокрема, бронемашини "Спартак", 152-мм гармати, автоцистерни, човни з російськими написами, а також засоби повітряної підтримки - на супутникових знімках помітили винищувач Су-24 на базі в Бамако. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Британська розвідка підрахувала, скільки іноземних найманців залучила Росія Кремль офіційно заявляє про намір поглиблювати співпрацю з африканськими країнами, зокрема в оборонній сфері. Після ліквідації ПВК "Вагнер" у 2023 році її місце посів "Африканський корпус", контроль над яким, за даними ЄС, здійснює підрозділ 29155 ГРУ. Цей підрозділ неодноразово пов'язували з диверсіями та вбивствами в Європі. У грудні 2023 року Євросоюз запровадив санкції проти генерала Андрія Авер'янова - керівника підрозділу, що координує діяльність "Африканського корпусу". В ЄС наголошують, що російські сили підтримують військові хунти, які повалили демократично обрані уряди, що підриває стабільність і безпеку в регіоні. Аналітики зазначають, що після занепаду "Вагнера" Кремль використовує поставки зброї як інструмент зміцнення впливу в Африці. "Африканський корпус" активно завербує новобранців у РФ, обіцяючи контракти з виплатами до 2,1 млн рублів і навіть земельні ділянки. Російська Федерація активно розвиває стратегічні зв'язки з хунтами Альянсу сахельських держав (АЕS), зміцнюючи своє присутність в Африці та отримуючи доступ до регіональних природних ресурсів, зокрема золота, урану та інших цінних копалин. Згідно з експертами, Росія активно працює над посиленням свого впливу в Африці, об'єднуючи зусилля з країнами-членами АЕS. На саміті АЕS 3 квітня в Москві Росія, Малі, Нігер і Буркіна-Фасо уклали угоду про стратегічне партнерство та посилення об'єднаних збройних сил АЕS, що було створено на початку липня 2024 року. Це зробило Росію першою країною, яка визнала ці спільні сили.

У Сумах невідомі вандали вирізали літеру "Z" на банері на Алеї пам'яті полеглих захисників і захисниць України. За розслідування інциденту уже взялися правоохоронці. Пошук особи, причетної до вандалізму, триває, повідомив очільник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров. Голова ОВА пообіцяв відновити пошкоджене полотно та прибрати сліди вандалізму. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жінка пошкодила меморіал пам'яті загиблих героїв на Майдані Незалежності "Ми не дозволимо зневажати пам'ять наших героїв. Кожен такий випадок - це біль для всього суспільства. Але водночас - це ще й привід згуртуватися та ще міцніше стояти за свою країну, за правду і за тих, хто віддав за неї життя", - підсумував Григоров. Символ "Z" - знак російської агресії, що є прямою наругою над пам'яттю про наших героїв, які боролися за свободу України, нагадав він. В ніч на 20 червня 2024 року, у Києві було сплюндровано могили захисників та героїв, що лежать на Аскольдовій могилі - Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла, Андрія "Джуса" Пільщикова та Павла Петриченка. Вандали пошкодили світлини, що стояли на могилах, розбили лампадки та навіть обмалювали український прапор біля однієї з могил. Жінку, яка вчинила наругу над могилами героїв в Києві, помістили до психлікарні.

Після відкриття ринку сільськогосподарської землі для юридичних осіб у 2024 році її вартість зросла щонайменше на 40%. Однією з головних причин стрибка цін стали агресивні покупки найякісніших наділів компаніями, пов’язаними із родинами Петра Порошенка та Андрія Веревського.

В Україні 4 червня вшановують пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Росії проти України. Щорічно саме 4 червня відзначається Міжнародний день дітей - безневинних жертв агресії, заснований Генеральною асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 9 серпня 1982 року. За час повномасштабного вторгнення Росія вбила в Україні 631 дитину. Ще понад 1975 були скалічені, зникли безвісти - 2244. Ці цифри, станом на 26 травня, не остаточні. Адже важко встановити кількість загиблих та поранених в зоні ведення бойових дій, а також на окупованих територіях. Найбільше постраждало дітей у таких областях: Донецькій - 645, Харківській - 492, Херсонській - 208, Дніпропетровській - 242, Київській - 146, Запорізькій - 181, Миколаївській - 119, Сумській - 139. Лише 25 травня під час масованої атаки внаслідок обстрілу міста Коростишів Житомирської області загинули троє дітей: два хлопчики віком 8 та 17 років, дівчинка віком 12 років, а також травмовано 14-річного хлопчика. У Харкові постраждав 14-річний хлопчик. Під час обстрілу населених пунктів Київської області травмовано вісім дітей: дівчатка віком 10, 13, 17 років, хлопчики віком 8, 10, 11, 13 років. У Миколаєві травмовано 17-річного хлопця. Gаzеtа.uа розповідає 15 історій дітей, яких убили російські окупанти. Роман, Тамара та Станіслав Мартинюки були відмінниками У будинок сімʼї Мартинюків 25 травня вночі влучила російська ракета під час масованої атаки на Україну. Тато Ігор і мама Олена втратили трьох дітей - 17-річного Романа, 12-річну Тамару та 8-річного Станіслава. Самі ж батьки отримали травми. Жінка знаходиться в лікарні у важкому стані. Під час прощання директор ліцею № 1, де навчалися діти, описує їх як таких, що "прагнули досконалості у всьому", але не походили повз тих, хто потребував допомоги. Роман був випускником, готувався до НМТ і палко захоплювався історією України. Він доводив свою думку. Поряд з історією у нього була фізика. Казав, що вона легка. Тамара приводила за руку на заняття молодшого брата. Діти вчилися грати на домрі, були відмінниками. Для маленької Томи була заготовлена грамота за відмінні успіхи в навчанні. Як і мама, дівчинка хотіла бути вчителем математики. А Станіслав такий слухняний та розумний був. Все умів за своїм віком. Данило Худя обожнював футбол Вночі 24 квітня російські терористи під час атаки на Київ знищили ракетою будинок, в якому на першому поверсі жив 17-річний Данило Худя з Києва. Хлопець загинув разом з батьком Олегом та мамою Вікторією. Друзі хлопця цілий день сподівалися побачити Данила живим, проте цього не сталось. Данило був студентом Київського авіаційного фахового коледжу Навчався на спеціальності "Авіаційна та ракетно-космічна техніка". Завжди був на позитиві, постійно грав футбол на стадіоні 185-ї школи. У Данила залишились дві сестри і старший брат. З родиною Худя російськими терористами були убиті ще 9 їхніх сусідів. Маргарита Тітаренко любила математику, співи та танці 29 квітня 2025 року росіяни убили 12-річну Маргариту Тітаренко Губиниха Самарського району Дніпропетровщини. Росіяни вдарили дроном по її приватному будинку. Дівчинка спала у кімнаті на першому поверсі будинку. Коли рятувальники дістали її з-під завалів, вона була ще живою. Її шестирічна сестра отримала травми. Ще з дитсадка дівчинка росла вихованою, товариською та талановитою. Займалася співом та танцями. Найбільше любила математику і українську мову. В ліцеї перемагала на різних творчих конкурсах і предметних олімпіадах. Дівчинка прийшла уві сні й попрощалася - у білій сукні та з німбом над головою Сонячна Ліза йшла до логопеда Сонячній Лізі Дмитрієвій із Вінниці було 4 роки, коли її вбила російська ракета. Це сталося 14 липня 2022 року. Це був один з найкривавіших днів. Тоді Росія скинула на Вінницю чотири ракети - загинули 28 людей, понад 200 поранених. В момент влучання ракети мама Ірина везла доньку у візку до логопеда. Дівчинка загинула одразу. Її мама отримала численні травми. З її тіла дістали два десятки уламків ракет. Від неї якийсь час приховували, що донька загинула. Жінка каже, що дівчинка прийшла до неї уві сні й попрощалася - у білій сукні та з німбом над головою. Ірина сім місяців перебувала на реабілітації за кордоном. Тепер заново вчиться жити. Ірина вела блог в соцмережі. Постійно знімала відео та розповідала свою історію та історії про свою доньку. Вона писала, що є мамою особливої дівчинки, яка має синдром Дауна. Останнє відео мама дівчинки записала і виклала в інтернет за 1,5 години до влучання в місто ракети. На ньому вони з усміхненою та життєрадісною дівчинкою йдуть по тротуару на заняття. Ліза знімалася в різдвяному ролику Олени Зеленської 2021 року. В той день перша леді країни виклала відеоролик на своїй сторінці і попросила подивитись на дівчинку, якою вона була за життя. Ярослава Камєнєва убила ракета "Іскандер" перед евакуацією 9-річний Ярослав Камєнєв жив у місті Селідове Курахівського району Донецької області. Напередодні чергового обстрілу міста планував з мамою Наталією евакуйовуватись до Кривого Рогу. Там у гуртожитку одного з інститутів їм підготували кімнату. Але у хлопчика піднялась температура під 40&dеg;С. Його госпіталізували. Лежав під крапельницями. Саме в цю лікарню і поцілила ракета росіян 14 лютого 2024 року. Дитина з мамою загинули на місці. Також тоді загинула 38-річна вагітна жінка, яка перебувала в закладі на збереженні. Померла на руках у матері 7-річна Богдана Косаченко з містечка Середина-Буда на Сумщині сиділа в машині з вітчимом, коли позаду "Ниви" прилетіла ракета 28 листопада 2023 року. В той час її мама Галина саме пішла в магазин "Аврора". Чоловік і дитина отримали тяжкі поранення. Галина та інші люди, які були в магазині, вибігли. Занесли поранених усередину. Богдана померла на руках у матері. Богдана Косаченко навчалася у другому класі місцевої школи. Добре навчалася, гарно малювала, обожнювала тварин. Родина збиралась виїжджати з міста, бо життя тут ставало нестерпним. Не встиг загадати новорічне бажання Для 11-річного Гліба Федюка з Херсона 2023 рік став останнім у його житті. 31 грудня він був на вулиці, коли окупанти обстріляли Корабельний район. Гліб не встиг загадати новорічне бажання. Хлопець міг вирости видатним піаністом, бо навчався у музичній школі. Гліб був учнем п'ятого класу фортепіанного відділу школи мистецтв №1 міста Херсон. За два дні до смерті відсвяткував день народження Станіславу Нагорному із села Багатир Великоновосілківської громади Волноваського району Донеччини тепер назавжди 11 років. 12 жовтня 2023 року російська армія атакувала село із реактивної артилерії. Було дев'ять прильотів у житловому секторі. За два дні до трагедії хлопчик відзначив свій останній день народження. Його згадують здібним учнем, веселим і кмітливим хлопчиком. Був душею компанії, завжди енергійний та усміхнений. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вбивство росіянами родини з дітьми у Волновасі: в мережі повідомили нові подробиці злочину У вогняній пастці 7-річний Олексій Путятін з братами 4-річним Михайлом та 10-місячним Павлом згоріли живцем разом з батьками у власному будинку. 9 лютого 2024 року сімʼя опинилася у вогняній пастці внаслідок обстрілу Немишлянського району Харкова. Російські дрони поцілили у нафтобазу. Стався витік палива, яке розтеклося вниз по вулиці Котельна, на якій жила сім'я Путяніних. Вулиця перетворилася на пекельну лаву. На подвірʼя увірвалося полумʼя і вони не змогли вибратися на вулицю. Жінка тримала дітей в обіймах Зазвичай, Григорій та Ольга Путятіни з дітьми ховалися у підвалі. Але цього разу всі стали заручниками полум'я. Попередньо встановили, що старший та молодший хлопчики були біля мами. Вони намагалися врятуватися у ванній. Жінка тримала дітей в обіймах. Кістки і тіло немовляти перетворилися на попіл. Доводилось проводити експертизу ДНК. Середній Михайло завжди бігав за татом. Чоловік ймовірно, знепритомнів першим, а малий - забився в куток, сам в кухні. Саме там його і знайшли. Ользі Путятіній було 35 років. Працювала прокурором Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури. На цей час перебувала у декретній відпустці. Родина на деякий час виїжджала з Харкова. Зрештою повернулися додому. Їх знали і любили сусіди. Сім'ю поховали у Харкові. Найменшого синочка ховали в одній труні з мамою. Завалило підвал з бетонним перекриттям 6-річного Назара Грицкова із села Новодмитрівка на Херсонщині Росія вбила 14 вересня 2023 року. Його будинок попав під обстріл окупантів. 15 вересня родина планувала виїжджати на Миколаївщину, де знайшла уже собі новий будинок. Останніми словами Назара було: "Мамо, ми завтра поїдемо". Коли почався обстріл фугасними снарядами, саме Назар попросив, щоб сім'я спустилася до підвалу. Вони ніколи раніше цього не робили. Назар дуже наполягав. Почав істерити. Щоб його заспокоїти, родина спустилася до підвалу з бетонним перекриттям. Але воно не витримало і підвал завалило. Весь удар припав на те місце, де сидів Назар з братом Богданом, який отримав важкі травми. Назар Грицков був роботящим хлопчиком. Вставав о шостій ранку і йшов поратись по господарству. Він дуже хотів учитись. Говорив, що виросте і буде моряком, як і старший брат. Нині батько із середнім сином орендує квартиру в Миколаєві, а мама Анастасія з 13-річним сином у лікарні на заході України. Від атаки загинули 52 людей. Ваня - наймолодший 8-річний Іван Козир із села Максимівка, що на Харківщині, загинув 5 жовтня 2023 року у кафе в селі Гроза. Люди зібрались на поминки на честь військового Андрія Козиря родича Вані по татовій лінії. Разом із хлопчиком там були його тато, мама, тітка і дідусь. Від тієї атаки загинули 52 людини, Ваня наймолодший. Його мама Ксенія вижила під час ракетного удару. Проходить лікування в Австрії. Вона вже потроху починає спілкуватись із рідними. Ваня був єдиною дитиною у родині Ігоря та Ксенії Козирів. Його згадують дуже товариським, позитивним і непосидючим. Любив ходити в гості до сусідів, кататись на велосипеді та рибалити. Навчався у першому класі. Мріяла служити в ЗСУ 12-річна Єва Лисенко з міста Костянтинівка Донецької області 24 липня 2023 року саме відпочивала з мамою Тетяною та молодшою сестрою Діаною на березі, коли російські окупанти обстріляли місто касетними боєприпасами. Також поцілили у місцеву водойму. Жінку з дітьми завезли у лікарню Дніпра. але наступного дня через осколкове поранення голови серце Єви зупинилося. Дівчинка навчалася у місцевій школі №5 в сьомому класі. Була дуже товариською, відкритою та щирою і мала багато друзів. Любила життя та своїх рідних. Займалася танцями. Мріяла стати поліцейською або піти служити у лави ЗСУ. Йшов до церкви освячувати великодній кошик 17-річний В'ячеслав Гіщак із села Павлівка Снігурівської громади, що на Миколаївщині, загинув від російської ракети 16 квітня 2023-го, на Великдень. В'ячеслав із 18-річною подругою Вікторією Воткаленко йшли освячувати великодній кошик до церкви у селі Василівка. Ворожий снаряд влучив у зруйнований магазин, де вони мали зустрітися з друзями. Хлопець і дівчина загинули. В'ячеслав Гіщак був 11-класником. Мріяв після школи навчатися на автомеханіка. Був невибагливими, дуже добрим, слухняним, не конфліктним. До всього ставився з гумором. В Україні за два роки повномасштабного вторгнення Росії загинули щонайменше 10&thіnsр;582 цивільних людей, ще 19&thіnsр;875 були поранені. Зокрема, 587 загиблих і 1298 поранених - це діти. Реальна кількість жертв серед цивільного населення значно вища, бо багато випадків залишаються досі непідтвердженими. Збройний напад Росії на Україну, який скоро триватиме вже третій рік і якому не видно кінця, продовжує спричиняти серйозні й масові порушення прав людини, знищуючи життя і засоби для існування", - зазначив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк. За приблизними підрахунками української влади, тільки в Маріуполі за перші три місяці повномасштабної війни загинули щонайменше 22 тис. людей.

Народного депутата Андрія Одарченка, обраного від президентської партії "Слуга народу", звільнили з посади ректора Державного біотехнологічного університету ще 26 листопада 2024 року.

Президент Володимир Зеленський зберігає найвищий рівень довіри, водночас існує суспільний запит на нових лідерів в особі військових і волонтерів - вони нарощують вплив. Про це йдеться в матеріалі видання "Фокус", яке проаналізувало політичну ситуацію у травні 2025 року. За даними КМІС, президенту довіряють 74%, не довіряють - 22%. Заступник директора КМІС Антон Грушецький вважає, що такі результати значною мірою обумовлені ефектом "згуртування навколо прапора". Як пише "Фокус", подальші електоральні позиції Зеленського залежатимуть від тривалості війни, умов миру і вирішення внутрішніх проблем, за що відповідальна президентська команда. На тлі суспільних очікувань нових лідерів зростає вплив Андрія Білецького, командира Третього армійського корпусу. Останні соціологічні дослідження за листопад 2024 року давали йому 6% голосів, стільки ж мали Сергій Притула і Юлія Тимошенко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 99% українців не готові до поступок РФ - соціолог На користь Білецькому - образ сучасного ефективного командира та публічні прояви. Він говорить не тільки про проблеми в армії та необхідність реформ, а навіть дозволяє собі критикувати Міноборони, озвучує власне бачення розвитку військово-промислового комплексу, правоохоронного блоку, взаємин із партнерами і навіть освіти. За даними "Фокуса", це забезпечило командиру Третього корпусу прихильність груп впливу. Серед них - дотичні до Демократичної партії США антикорупційні активісти, волонтери, журналісти. Не випадковою видання називає часту появу Білецького у медіа медіамагната Томаша Фіали. "За однією з версій, завдання "мінімум" для цих груп - вивести Білецького на керівні посади у командуванні ЗСУ та/або Міноборони. Після чого можна буде замахнутися вже й на вищі позиції, аж до глави держави", - йдеться в матеріалі. Раніше в інтерв'ю Наталії Мосейчук Білецький заявив, що військовослужбовці мають повне моральне право бути у владі після закінчення війни. Додав, що поки що бачить себе виключно в армії.

Про це йдеться на сайті клубу.26 травня відбулася офіційна презентація Хабі Алонсо як нового тренера "вершкових".✨ #WеlсоmеХаbі ✨ ріс.twіttеr.соm/525kGjАLОs— Rеаl Маdrіd С.F. ???????????????? (@rеаlmаdrіdеn) Маy 26, 2025 Як зазначається, контракт з Алонсо розрахований на три сезони, тобто до літа 2028 року. Алонсо повертається до "Реала", в якому провів шість сезонів кар'єри футболіста. З клубом він вигравав Лігу чемпіонів у 2014-му та чемпіонат Іспанії у 2012 році, ще двічі - національний Кубок Короля.До "Реала" Алонсо переходить після двох повних сезонів на чолі "Баєра", з яким здобув історичне чемпіонство Бундесліги 2024 року, виграв Кубок Німеччини та дістався фіналу Ліги Європи. В "Реалі" Алонсо стане третім тренером голкіпера збірної України Андрія Луніна. Нагадаємо, нещодавно італієць Карло Анчелотті залишив посаду головного тренера іспанського футбольного клубу "Реал".

Еспресо розповість більше про те, як Росія застосовує свою "чудо-зброю" для залякування та впливу на світ, а також нагадає історичні паралелі з подібною політикою тоталітарних режимів. Історичний контекст: як виникла ідея "чудо-зброї"Різновид "чудо-зброї" Гітлера - німецька "Фау-2" (V-2), фото: вікіпедіяТермін Wundеrwаffе (буквально "чудо-зброя") став широко відомим у період Другої світової війни завдяки пропагандистським зусиллям нацистської Німеччини. Однак ідея створення міфів про надпотужну зброю, яка може вирішити всі проблеми режиму, з’явилася значно раніше. Ще з античних часів правителі використовували легенди про надприродну силу чи божественну зброю для зміцнення своєї влади та залякування ворогів. У Стародавній Греції та Римі поширювалися оповіді про "непереможні" фаланги, надзвичайні облогові машини чи божественну підтримку, що мали підвищити бойовий дух і справити психологічний тиск на противника. У Карфагені подібну роль відігравали бойові слони — символ сили й жаху, що мав деморалізувати ворога ще до початку бою.У новий час, із розвитком технологій, ця ідея "чудо-зброї" почала набувати більш конкретних форм. У ХІХ столітті, під час індустріальної революції, європейські імперії змагалися між собою і постійно демонстрували нові гармати, панцерники, парові машини як символи своєї технологічної переваги. Проте справжній прорив у міфологізації зброї відбувся у ХХ столітті, коли тоталітарні режими почали систематично використовувати ідею "чудо-зброї" для політичних і психологічних цілей.Для Гітлера Wundеrwаffе була не чимось одним, а серією з кількох розробок, які нібито мали змінити хід війни на користь Німеччини. Наприклад, мова йде про перші балістичні ракети V-1 і V-2, супергармату V-3, перший реактивний винищувач Ме-262, надважкий танк "Маус" та іншу зброю. Цікавий момент, що союзники до кінця війни вважали, що німці зосереджені на створенні ядерної зброї. Однак реальність була іншою: німецька ядерна програма значно відставала від американського "Манхеттенського проєкту", і більшість ресурсів нацистів спрямовувалася на менш амбітні, але широко розрекламовані проєкти, які мали більше пропагандистське, ніж практичне значення. Ці "чудо-зброї" часто страждали на технічні недоліки, потерпали від браку ресурсів і запізнілого впровадження, але їхній психологічний ефект на союзників і німецьке населення залишався значним, створюючи ілюзію можливої перемоги навіть у безнадійній ситуації.Радянський союз успадкував і розвинув ідею "чудо-зброї" під час Холодної війни, використовуючи її для стримування Заходу та зміцнення внутрішньої підтримки. Одним із перших прикладів став запуск супутника "Супутник-1" у 1957 році, який базувався на технології міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) Р-7. Цей успіх не лише продемонстрував технологічну міць СРСР, а й викликав у США "супутникову паніку", що підштовхнула Захід до прискорення космічної та ракетної гонки.Радянська пропаганда активно просувала образ МБР, таких як Р-16, SS-9 (Sсаrр) чи Р-36М, як зброї, здатної знищити будь-яке місто США. Паради на Красній площі, де демонструвалися ракети, слугували не лише для залякування Заходу, а й для переконання радянського населення в перевазі соціалістичного ладу. Часто реальні можливості цих ракет перебільшувалися, але психологічний ефект був значним. Наприклад, у 1962 році під час Карибської кризи погрози ядерною зброєю змусили США піти на компроміс, хоча СРСР мав значно менше боєздатних ракет, ніж стверджувала пропаганда.Політика Кремля: міжконтинентальні ракети як інструмент тискуРосійський комплекс "Ярс", фото: Dеfеnsе ЕхрrеssСьогодні Росія продовжує радянську традицію використання МБР як інструменту політичного тиску, зокрема в контексті війни проти України та протистояння із Заходом. Ракетний комплекс РС-24 "Ярс", який перебуває на озброєнні з 2009 року, є сучасною модернізацією систем "Тополь-М". Ця триступенева твердопаливна ракета здатна нести кілька ядерних боєголовок з індивідуальним наведенням і має дальність польоту понад 10 000 км, що робить її потенційною загрозою для будь-якої точки світу. Проте, як зазначають експерти, такі ракети, як "Ярс", мають обмежене практичне значення у війні з Україною через їхню стратегічну природу та мінімальну дальність запуску (близько 2000 км), що ускладнює їх використання проти цілей на близькій відстані.Вперше росіяни застосували ракету "Орешник" (модифікацію МБР) для удару по заводу "Південмаш" у Дніпрі, що стало першим випадком використання стратегічної ракети в конвенційній війні. Хоча удар мав більше пропагандистський, ніж військовий ефект, він викликав резонанс у західних медіа, посиливши страх перед ескалацією. За даними ГУР, вдруге це мало статися в ніч на 19 травня. Тоді мав відбутися "навчально-бойовий" запуск міжконтинентальної балістичної ракети РС-24 з комплексу "Ярс". Однак цього не сталося, за інформацією Dеfеnsе Ехрrеss, причина тому, ймовірно, технічні несправності."Чому саме росіяни не здійснили запуск, залишається невідомим. Зрештою, у 2023 році РФ двічі поспіль не змогла штатно здійснити запуски РС-24 "Ярс", які збивалися з курсу. … Не виключена нештатна ситуація на першому етапі польоту відразу після старту. Попри те, що "Ярс" є глибокою модернізацією "Тополя", завжди існує ризик відмови. Також нагадаємо, що наприкінці вересня 2024 року в РФ на космодромі "Плесецьк" у пусковій шахті вибухнув РС-28 "Сармат", - відзначають у виданні.Та цікаво те, що перший удар "Орешником" стався за два тижні після перемоги Дональда Трампа на виборах у США. Тобто він мав продемонструвати готовність Росії до ескалації конфлікту та її прагнення посилити тиск на Україну, США та їхніх союзників. Цей крок, на думку експертів, був символічним актом, спрямованим як нагадування сили Кремля. Тобто типовий для РФ ядерний шантаж в умовах зміни адміністрації у Вашингтоні, яку пропагандисти сприйняли з ентузіазмом, адже з Трампом можна домовлятися. Фактично удар "Орешником" був "попереджувальним пострілом" для адміністрації Трампа, яка ще навіть не вступила на посаду, а вже було "брязкання зброєю", щоб пришвидшити вигідні Кремлю переговори. А от другий запуск також "збігся" з політичними потребами Кремля. Адже мав відбутися напередодні широко тиражованої телефонної розмови Трампа з Путіним. У Dеfеnsе Ехрrеss відзначили, що Кремль не був зацікавлений у тому, щоб перед перемовинами Путіна та Трампа "показати неспроможність своїх сил ядерного стримування", тому й запуск відклали, бо "щось пішло не так". Натомість якби запуск відбувся – це був би черговий "лист Путіна світу", нагадування і залякування "чудо-зброєю", яка може вдарити будь-де, до того ж потенційно з ядерним зарядом.Окрім зовнішнього тиску, запуски МБР та інших "новітніх" ракет мають важливе значення і для внутрішньої аудиторії Росії, щоб переконати населення в "мощи русского оружия". А це дає змогу Кремлю виправдовувати економічні труднощі, мобілізацію та ізоляцію країни, підтримуючи патріотичний настрій "непереможної" країни. Читайте також: "Змити Велику Британію ядерним цунамі": що таке російська торпеда "Посейдон", яку називають "боєголовкою Судного дня"До того ж, як відзначає військовий експерт і голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко, застосування "Ярсу" та подібних міжконтинентальних ракет без ядерної зброї не має логіки, однак страх перед ними здатен сіяти паніку серед населення. Тобто, що така "чудо-зброя" є також черговим елементом російської пропаганди, щоби зсередини впливати на українців.   "Це більше з метою залякування і проти цивільного населення, за умови, що вона не нестиме ядерний боєзаряд. Але ядерний заряд - це вже ядерна зброя, це вже абсолютно інший рівень війни, абсолютно інший рівень реакцій, це набагато більше руйнувань. Проте дозволити собі розпочати ядерну війну Путін, який все життя збагачувався, як і його оточення, не наважиться, тому що це вже точно дорога в один кінець. А от як засіб залякування або якогось геноцидного удару вони можуть її застосувати. В будь-якому випадку повідомлення будуть, і за щонайменшої можливості потрібно завжди йти в укриття", - відзначив він в ефірі Ранок.LІVЕ. Іван Тимочко додає, що вартість таких МБР - 50-100 млн доларів, а на цю суму противник може створити десять "калібрів", які точніші й підходять для завдань Кремля. Загалом експерти сходяться на тому, що ефективність такої стратегії Кремля є малою. Тому використання МБР без ядерного заряду – нічого іншого як звична для Кремля політика залякування.Тим більше, що Україна має відповідь на російську зброю масового знищення завдяки далекобійним ударним дронам. "Розмови про "Орешник" - це російська ІПСО, спрямована на те, щоб залякати українців. Тобто такої зброї в них немає. Це бокова, мертва гілка розробок. ... Ми знаємо, де у РФ розташовані виробництва ракетного палива для рідинних ракет, - а це страшенно отруйна речовина. Ще у радянських довідниках було зазначено, що існує так звана умовно летальна токсодоза і абсолютно летальна токсодоза. У Росії тисячі тонн цього гептилу десь зберігається, і Україна, не використовуючи жодної іншої зброї, окрім своїх добрих БПЛА, може вразити ці сховища, а це страшніше за Чорнобиль. І вони знають, що ми здатні це зробити", - сказав в етері Еспресо ексзаступник командира ракетного полку РСД-10 "Піонер", в.о.начальника відділу контролю за ядерним роззброєнням України Центру верифікації ЗСУ (1992-1995) Микола Стельмах. Не унікальна тактика: подібні приклади залякування Комплекс балістичних ракет середньої дальності КN-15 (Рukguksоng-2), КНДР, фото: відкриті джерелаВикористання демонстративних запусків ракет як політичного інструменту не є унікальним для Росії. Тоталітарні та авторитарні режими по всьому світу застосовують подібну тактику, щоб залякати супротивників, зміцнити внутрішню підтримку та посилити свої позиції на міжнародній арені. Найпершим прикладом такої політики може бути близький союзник Росії – КНДР. Справді, Північна Корея є одним із найяскравіших прикладів використання демонстративних запусків ракет для політичного тиску. Пхеньян регулярно проводить випробування балістичних ракет, щоб привернути увагу до себе, залякати сусідів (зокрема Японію та Південну Корею) і зміцнити позиції на переговорах із США та іншими державами.Наприклад, у листопаді 2017 року Північна Корея здійснила запуск МБР Нwаsоng-15, яка, за твердженням Пхеньяна, може досягти будь-якої точки США. Це був не лише технічний прорив, а й політичний сигнал до адміністрації Трампа. Старший науковий співробітник програми ядерної політики у Саrnеgіе Еndоwmеnt fоr Іntеrnаtіоnаl Реасе Анкіт Панда вважає, що свої ракетні випробування КНДР використовує як "засіб примусу до переговорів на своїх умовах". Нічого не нагадує? Так, саме після цього запуску відбулася історична зустріч Трампа й Кім Чен Ина в Сінгапурі.А у 2022 році КНДР провела рекордні понад 90 запусків, включаючи Нwаsоng-17 – "найпотужнішу ракету у світі" за заявами Пхеньяна. Це збіглося з загостренням відносин зі США. На думку американських аналітиків, такі дії одночасно слугують залякуванню супротивників і посиленню внутрішньої пропаганди. Адже усередині країни ці запуски зміцнюють культ Кіма, відволікаючи населення від економічних проблем і створюючи образ наддержавної могутності. І знову-таки присутні ті самі паралелі з РФ.Ще один союзник РФ з авторитарним режимом регулярно використовує тактику залякування "чудо-зброєю". Мова йде про Іран, що займається не лише успіхами у створенні ядерної зброї, але й випробуваннями та запусками балістичних ракет для тиску на Ізраїль, а також для зміцнення позицій на переговорах щодо ядерної угоди з США. Наприклад, у 2020 році Іран провів серію випробувань балістичних ракет Shаhаb-3 і Qіаm-1 під час військових навчань у Перській затоці. Ці запуски збіглися з напруженими переговорами щодо ядерної угоди та посиленням санкцій США. За словами американскього аналітика Фарзіна Надими з Wаshіngtоn Іnstіtutе fоr Nеаr Еаst Роlісy, ці випробування були спрямовані на демонстрацію Іраном своєї здатності завдавати ударів по Ізраїлю та американських базах у регіоні, тобто стримувати їх дії у відповідь. Звісно, що усередині Ірану ракетні випробування слугують для зміцнення позицій режиму, особливо серед консервативних груп населення. Вони дозволяють відволікати увагу від економічних проблем, викликаних санкціями, і підтримувати образ "опору імперіалізму".Інший близький друг Путіна, а це Сі Цзіньпін, також не відмовляє собі у тактиці залякування китайською зброєю. Адже Китай час від часу використовує демонстративні запуски та публічні покази своїх міжконтинентальних балістичних ракет, таких як DF-41, для підкреслення своєї зростаючої військової могутності та стримування США від втручання в регіональні конфлікти, зокрема довкола Тайваню, Південнокитайського моря та Східнокитайського моря. Наприклад, у 2019 році, під час військового параду до 70-ї річниці заснування КНР, Китай уперше публічно продемонстрував МБР DF-41, яка має дальність до 15 000 км і здатна нести кілька ядерних боєголовок. У 2021 році Китай провів випробування гіперзвукової ракети, яка облетіла Землю по низькій орбіті, викликавши занепокоєння у Пентагоні. За словами експертів, така демонстрація була прямим сигналом для США, що Китай готовий протистояти будь-яким спробам обмежити його вплив у Тихоокеанському регіоні.Тож використання демонстративних запусків ракет як політичного інструменту тиску є доволі спільною рисою авторитарних режимів. Ці країни, подібно до нацистської Німеччини чи Радянського Союзу в минулому, застосовують риторику "чудо-зброї", щоб залякувати супротивників і зміцнювати внутрішню підтримку. Проте ефективність такої політики часто обмежена реальними можливостями зброї і ризиком ще масштабнішої ескалації, що робить Wundеrwаffе більше інструментом психологічної війни, ніж вирішальним фактором у геополітичних конфліктах. Зрештою, як це було від моменту винайдення такої ідеї про "чудо-зброю".Читайте також: Конкурент Герасимова: що відомо про нового головнокомандувача Сухопутних військ РФ Андрія Мордвічева

Еспресо розповість детальніше, що відомо про російського генерала Андрія Мордвічева та що це може означати у контексті російсько-української війни. Біографія та військова кар’єраАндрій Мордвічев народився 14 січня 1976 року в місті Павлодарі, Казахська РСР (нині Казахстан). У 1997 році він закінчив Новосибірське вище загальновійськове командне училище, а у 2006 році – Загальновійськову академію Збройних сил Російської Федерації. До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році його кар’єра не вирізнялася особливими досягненнями, але з початком війни він швидко здобув вищі звання та посади. Мордвічев розпочав свою кар’єру в російській армії після закінчення військового училища. У 2011 році, у званні полковника, він був призначений командиром 4-ї окремої танкової бригади. У 2017 році, бувши генерал-майором, він очолював Південно-Сахалінський гарнізон і приймав парад Перемоги на Сахаліні як командир 68-го армійського корпусу. У 2018 році Мордвічев обіймав посаду першого заступника командувача та начальника штабу 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу, а у 2021 році керував парадом у Волгограді як начальник штабу 8-ї гвардійської загальновійськової армії.На початку російського вторгнення в Україну у 2022 році Мордвічев, уже у званні генерал-лейтенанта, командував частинами 8-ї армії Південного військового округу, які брали участь у наступі на Маріуполь та штурмі заводу "Азовсталь". У березні 2022 року Генштаб ЗСУ поспішно повідомив про загибель Мордвічева під час авіаудару в Чорнобаївці, але згодом той з’явився на публіці, зокрема на зустрічі з головою Чечні Рамзаном Кадировим, який вважається близьким другом генерала. У лютому 2023 року Мордвічева призначили командувачем військ Центрального військового округу, а у вересні того ж року він отримав звання генерал-полковника. Під його командуванням російські війська захопили Авдіївку в лютому 2024 року, за що він отримав звання "Героя" Росії. А вже у травні 2025 року Мордвічев замінив 70-річного "кабінетного" генерала армії Олега Салюкова на посаді головнокомандувача сухопутних військ РФ. Це показове призначення відображає прагнення Кремля "омолодити" командний склад, просуваючи на ключові посади лояльних і "перевірених у бою" генералів, зокрема своїх "героїв СВО".Воєнні злочини в Україні Андрій Мордвічев разом з Рамзаном Кадировим у Маріуполі, фото: російські ЗМІМордвічева звинувачують у численних воєнних злочинах. Насамперед через його роль у захопленні Маріуполя в 2022 році. Служба безпеки України встановила, що він віддав наказ про штурм міста та заводу "Азовсталь", що призвело до масових руйнувань цивільної інфраструктури та численних жертв серед мирного населення. За даними СБУ та Нumаn Rіghts Wаtсh, під його командуванням російські війська чинили звірства проти українських військових і цивільних, а також блокували гуманітарну допомогу під час облоги. Йому повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за порушення законів і звичаїв війни.За словами президента України Володимира Зеленського, під час облоги та штурму Маріуполя загинуло близько 20 тисяч українців. Шалений опір українських сил в місті призвів також до численних втрат росіян, які сягають тисячі солдатів. Крім того, Мордвічев брав участь у наступі на Авдіївку, де безповоротно втратив близько 20 тис. солдатів, а ще 30 тис. зазнали поранення. А все через улюблену тактику Мордвічева – "м’ясні штурми". Ця тактика передбачає виснаження противника безперервними піхотними атаками з мінімальним урахуванням втрат власних сил.Цікаво, що такі високі втрати викликали критику серед деяких російських провоєнних блогерів, але офіційна Москва моментально нагородила Мордвічева, оскільки він приніс результат. Безкомпромісність генерала свідчать, що він готовий за всяку ціну виконувати завдання, не рахуючись з людськими життями. Також відомо, що з червня 2023 року Мордвічев перебуває під санкціями Європейського Союзу, а з листопада 2023 року – під санкціями України.Оцінка як генералаМордвічев вважається типовим представником російської військової еліти – виконує накази без зайвих питань. Його стрімке кар’єрне зростання, попри значні втрати серед особового складу та цивільного населення, свідчить про те, що Кремль цінує лояльність та готовність до жорстоких дій понад усе. Не дарма після операції в Авдіївці його прозвали "Авдіївським м’ясником", але в Росії за це він отримав звання Героя РФ та інші нагороди.Також варто відзначити, що Мордвічев є одним із наймолодших генерал-полковників російської армії. Він зарекомендував себе, як жорсткий та ефективний воєначальник. Крім цього демонструє певну адаптивність до сучасних умов війни, зокрема у використанні дронів, що вирізняє його серед інших російських генералів старої формації.Популярні російські провоєнні джерела позитивно оцінюють його за тактичні успіхи, насамперед захоплення Маріуполя та Авдіївки, а також за вдосконалення тактики "м’ясних штурмів". Адже Мордвічев найбільш відомий тим, що кидає в бій хвилі піхоти без належної підготовки та підтримки. Хоч це призводить до величезних втрат серед особового складу, але дає видиме просування на карті, якого хоче Москва. Зокрема, аналітики Інституту вивчення війни (ІSW) зазначають, що його призначення на посаду головнокомандувача свідчить про схвалення Кремлем тактики війни Мордвічева, попри її високу ціну в людських втратах. Хоча його успіхи прямо залежать від величезних ресурсів Кремля. Бо зі зменшенням цих доступних ресурсів, таких як резерви, бронетехніка та артилерія, ефективність тактики Мордвічева одразу знижується. Тому його називають грамотним виконавцем, але не більше.  У ВВС пишуть цікавий інстайт з російських військових кіл, де є думка, що начальник Генштабу Валерій Герасимов може бачити в Мордвічеві конкурента через видимі успіхи останнього на фронті (просування окупантів на Донеччині продовжується). Тому останніми тижнями Мордвічев нібито мав обмежений доступ до резервів. Відповідно, є припущення, що наразі його призначення може бути формальним підвищенням без реального впливу на оперативне командування. Адже головнокомандувач Сухопутних військ РФ частково відповідає за адміністративні функції, такі як організація парадів і управління військовими училищами. З іншого боку, новий головком також відповідає за організацію, управління та розвиток Сухопутних військ РФ, що може мати наслідки в майбутньому. Тісні зв’язки Мордвічева з Рамзаном Кадировим можуть свідчити про потенційне зростання його впливу в російській військово-політичній ієрархії. Хоча наразі він залишається виконавцем волі вищих чиновників, без ознак самостійної політичної гри. Однак, якщо Путін таки надумає замінити начальника Генштабу Валерія Герасимова, вірогідно, тоді Андрій Мордвічев може бути одним з претендентів на це місце. У будь-якому випадку, Мордвічев є продуктом системи, яка цінує лояльність і результати. Його висловлювання про те, що "Україна – це тільки початок", та згода з пропагандистськими тезами про можливі напади на інші країни свідчать про його відданість кремлівській ідеології. Таким чином, він виглядає радше як черговий гвинтик системи, ніж як реформатор, що здатний якось кардинально змінити російську військову машину. Підсуваючи, генерал Андрій Мордвічев вважається символом жорсткої та часто неефективної тактики російської армії. Його підхід до ведення бойових дій призводить до значних втрат серед особового складу та не приносить стратегічних переваг. Але все ж дає просування на карті, якого вимагає Кремль, ха це й винагороджують Мордвічева званнями та новими посадами. Можливо, саме він стане майбутньою заміною начальника Генштабу РФ.Читайте також: Радник Януковича та "сірий кардинал" судової влади України: що відомо про вбитого в Іспанії Андрія Портнова

Колишнього першого заступника голови Адміністрації президента України часів Віктора Януковича знайшли вбитим 21 травня 2025 року поблизу Мадрида в Іспанії. Портнова вбили з вогнепальної зброї, коли він підвозив своїх дітей до однієї зі шкіл іспанської столиці. Кілери випустили йому чотири кулі в груди й ще один раз вистрілили у голову. Останній постріл став смертельним. Про це 21 травня повідомили Саdеnа SЕR, Rеutеrs та Sky Nеws. Іспанське видання Еl Ра&іасutе;s пише, що Портнова вбили близько 9.15 ранку 21 травня в елітному районі Мадрида Посуело. До вбивства можуть бути причетні двоє або троє осіб. Також ЗМІ пишуть, що Портнов був за кермом автомобіля Меrсеdеs, коли почалася стрілянина. Також іспанська газета Еl Ра&іасutе;s повідомила, що причиною вбивства, попередньо, вважають борги. Чи можна вважати це вбивство ліквідацією? Сподіваємось, слідство дасть на це чітку відповідь. Він занадто багато знав Убивство Андрія Портнова в Мадриді нагадало нам про ті часи, коли в українській владі працювали ті, хто створював усе можливе й неможливе, щоб припнила існування українська держава. Портнов у роки великої російсько-української війни міг багатьма вважатися маргіналом. Проте сам він себе таким не вважав. Навіть більше, з огляду на численну кількість справ у судах щодо захисту своєї честі і гідності, готуваввся до політичного та ділового реваншу. Як відомо, з 2010 року Андрій Портнов працював у адміністрації колишнього президента України Віктора Януковича, а в січні 2014-го став першим заступником голови АП. Був дотичний до ухвалення "диктаторських законів 13 січня". Він заперечував злочини, вчинені бійцями спецназу проти учасників Революції гідності взимку 2013-2014 років. Одразу після Євромайдану Андрій Портнов утік з України до РФ. Там його родина придбала маєток за $2 млн та комерційну нерухомість за $5,5 млн. Згодом осів у Європі, звідки чинив вплив на судову та правоохоронну системи України. Потім переїхав до Австрії, займався адвокатською діяльністю. У 2014&mіnus;2015 роках перебував під санкціями Європейського Союзу, які згодом були скасовані. Повернувся Портнов до України 19 травня 2019 року. А 15 січня 2020 року Печерський суд Києва ухвалив рішення, яким визнав, що Андрій Портнов проживав останні 5 років на території України. Проти Портнова було заведено низку кримінальних справ, багато з яких він виграв у суді. 2018 року слідчі України почали розслідування причетності Портнова до анексії Криму, СБУ відкрила провадження за статтею "державна зрада", яке було закрите 15 серпня 2019 року. З 2021 року Портнов перебував під візовими та фінансовими санкціями США у зв'язку з причетністю до масштабної корупції в Україні. А в січні вже цього року набрала необхідну кількість голосів петиція до Кабміну із закликом винести на розгляд РНБО пропозиції про застосування санкцій щодо колишнього заступника очільника Адміністрації експрезидента Віктора Януковича Андрія Портнова. І взагалі, зважаючи на те, що суди неодноразово задовольняли позови екснардепа Портнова до низки ЗМІ та громадських організацій щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, можна стверджувати, що наша Феміда працює досить цікаво щодо колишнього одного з топових посадовців часів Віктора Януковича. екснардеп налагодив широкі зв'язки із судовим і правоохоронним апаратом України через хабарництво Чому? На це питання дали відповідь США, коли наклали на Портнова санкції. В обґрунтуванні пояснюється, що екснардеп налагодив широкі зв'язки із судовим і правоохоронним апаратом України через хабарництво. А перед тим, у 2020 році на той час тимчасово виконуючий обов'язки директора Державного бюро розслідувань Олександр Соколов визнав, що в правоохоронних органах є "групи впливу", які розповідали таємницю слідства та важливі деталі розслідувань колишнім чиновникам, зокрема й Андрію Портнову. Атака на медіа діловий піар з трагічним наслідком Ми не можемо оминути одну з найпромовістіших історій судових "понтів" Портнова це суди з провідними ЗМІ України. Суди з українськими медіа, які він зазвичай вигравав, давали йому ще один бонус він був на слуху й про нього не забувала громадськість. Зрештою, це й стало для нього роковою помилкою. У грудні 2024 року Медіарух (об'єднання українських медіа, журналістів та громадських організацій, що відстоює дотримання журналістських стандартів у засобах масової інформації. - Gаzеtа.uа) висловив занепокоєння, що українські суди неодноразово задовольняли позови Портнова проти медіа та громадських організацій. Це відбувається попри наявність серйозних підстав для критичного ставлення до його діяльності. Водночас Медіарух закликав президента України, відповідно до положень Закону України "Про санкції", винести на розгляд РНБО пропозиції щодо запровадження санкцій проти Андрія Портнова. Також Медіарух звернувся до голови Верховного Суду та Вищої ради правосуддя із закликом забезпечити прозорість та об'єктивність у розгляді справ, пов'язаних з публічними особами, такими як Андрій Портнов. Крім того, попросив провести перевірку суддівських рішень у цих справах на предмет їхньої відповідності стандартам правосуддя та суддівської етики. 28 грудня 2024 року Андрій Портнов через свою представницю Каріну Мікітян звернувся до уряду з вимогою видалити петицію із сайту. Як пояснила представниця Портнова, розміщення петиції щодо нього порушує права і свободи Портнова, а отже суперечить законодавству. А на початку цього року, 8 січня, Андрій Портнов надіслав листа низці медіа та громадських організацій, в якому заявив, що вважає заяву Медіаруху про санкції щодо нього "доносом", вмотивованим помстою та неприязню. Кабінет Міністрів не знайшов підстав запроваджувати санкції У січні 2025 року стало відомо, що Кабінет Міністрів не знайшов підстав запроваджувати санкції проти ексголови Адміністрації президента Андрія Портнова. Тож, тримаючи під прицілом українські медіа та суди, Андрій Портнов опинився під прицілами справжніми. Водночас, нагадаємо, що вперше про зраду Портнова почали говорити тоді, коли він із очільника голови виборчого штабу Юлії Тимошенко перетворився на заступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича. Але справа в тому, що він ніколи нікому не зраджував. Портнов просто був вмонотований в українську владу тією системою, котра мала на меті знищити українську державу. І от цікаво, що як і будь-який класичний любитель "русского міра" Портнов вчив своїх дітей у країнах Європи, мав там нерухомість та заощадження, аж ніяк не в країні своєї мрії.