Search trend "Чехія – Туреччина"

До коаліції дронів, яка надає військову допомогу Україні у сфері безпілотників, 3 липня увійшли Бельгія і Туреччина. Коаліція зараз нараховує вже 20 країн, які надають Україні військову допомогу за цим напрямком, повідомляє Міністерство оборони Латвії. "На засіданні керівного комітету міжнародної коаліції з питань дронів у Ризі було підтримано бажання Бельгії та Туреччини приєднатися до міжнародної коаліції з питань дронів, яку очолюють Латвія та Велика Британія", - сказано у повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна отримала від Латвії 1500 ударних БПЛА У 2025 році члени коаліції зобов'язалися виділити на підтримку України 2,75 млрд та внесли 180 млн до спільного фонду закупівель, який очолює Лондон. "Ці кошти призначені для централізованих закупівель технологій дронів коаліцією, а також для національної підтримки кожної країни коаліції", - додали у відомстві. Коаліція дронів була створена під час 19-ї зустрічі Контактної групи з оборони України у форматі "Рамштайн". До приєднання Норвегії до складу коаліції, яку разом очолюють Велика Британія і Латвія, в ній були 17 країн-партнерів, що постачають Україні безпілотники. Коаліцію дронів створили у лютому 2024 року в рамках роботи Контактної групи з оборони України та Ради Україна-НАТО. Завдання коаліції - забезпечити Україну системами радіоелектронної боротьби та розвідки, а також безпілотниками. 28 травня Бельгія та Туреччина вирішили приєднатися до міжнародної коаліції дронів для України. Станом на липень 2025 року до коаліції входять: Латвія; Велика Британія; Україна; Австралія; Бельгія; Чехія; Данія; Франція; Естонія; Італія; Нова Зеландія; Канада; Литва; Люксембург; Нідерланди; Норвегія; Польща; Туреччина; Німеччина; Швеція.

Атака росіян по УкраїніТероризм проти справедливої оборони. Так можна підсумувати результати нічного протистояння між нашою державою і РФ з використанням дронів та іншого далекобійного озброєння. За ніч росіяни випустили по Україні п'ять балістичних ракет, це були або "Іскандери", або північнокорейський КН-23, зараз з'ясовується. Дві балістики було збито і була також випущена значна кількість дронів, понад 187, з яких 81 були збиті, решта були локаційно втрачені. Ворог двічі сьогодні атакував нашу столицю з використанням і балістики, і дронів. Знаємо, що було вісім поранених, серед них четверо дітей, дві людини загинули. І також знаємо, що ворог здійснював такі атаки з використанням дронів по п'яти областях нашої країни. Атаки ворога були скеровані насамперед проти цивільних об'єктів. Це були цілеспрямовані атаки терору аби знищити наші міста, інфраструктуру. Власне, залякати наше мирне населення, наш народ, аби похитнути стійкість до спротиву. Це системні акти терору з боку РФ.У РФ зазнали атаки важливі оборонно-промислові об’єктиЩо ж до наших ударів по противнику? Ворожі Z-канали писали про те, що це була чи не найбільша атака нашими дронами і ракетами. Як вони згадують, називається кількість аж 447 далекобійних ракет та дронів, це пишуть зет-канали. Але, що цікаво, міністерство оборони сьогодні жодної згадки не робило про ці удари з українського боку.Напевно, аби не псувати настрій тим гостям, які на свій страх і ризик збираються до Московії на Червону площу, а також тим паче не давати таких антиоптимістичних посилів для російського населення. А що ж було вражено на території Російської Федерації? Виокремимо насамперед і летовище, і оборонно-промислові об'єкти. Коли ми говоримо про летовище, то є вже зафіксовані знімки із системи NАSА, яка слідкує за пожежами по всій планеті. Так от є зафіксовані пожежі на території двох російських летовищ. Це на летовищах Шайковка і Кубинка. Шайковка - це Калузька область. Там росіяни тримають свої стратегічні бомбардувальники Ту-22М3. Там також зберігаються ракети Х-22.Сподіваємося, що ці удари були результативними, і у ворога будуть втрати саме по цим зразкам озброєння. Друге летовище - це Кубинка, це Московська область, це поблизу Москви. Там якраз базуються оці російські "Соколи", "Стрижі", тобто ці групи, які збираються показувати свою майстерність на Червоній площі. Побачимо, чи насправді вони будуть це робити після ударів по летовищу. Сподіваємося, що ці удари були результативними, поки що ми не знаємо підсумки з огляду на те, що супутникових знімків ще немає. А щодо підприємств ОПК, тут взагалі було вражено щонайменше п'ять підприємств російської оборони. Насамперед це в Саранську було уражено завод оптоволоконних систем. Це єдиний у Росії виробник оптоволокна, який використовується в системах зв'язку і, звісно, для російських оптоволоконних дронів. Цей завод атакується вже не вперше. Сподіваюсь, що ці атаки були більш результативними, ніж попередні. Також в тому ж Саранську було вражено підприємство "Саранськкабель", яке має відношення до створення російських систем зв'язку. І ще в іншій ділянці - це Тула. В Тулі було атаковано бюро приладобудування.Це, власне, одне з базових підприємств РФ, яке розробляє системи озброєння різного призначення, включаючи різні бойові модулі, протитанкові комплекси і таке інше.І буквально за кілометр від цього КБ приладобудування є ще одне підприємство "Сплав", яке розробляє, виготовляє всі системи залпового вогню Російської Федерації ще за часів Радянського Союзу. Це, власне, і "Ураган", "Смерч", "Торнадо", також там вготовляються оці боєприпаси для систем "Сонцепьок", це термобаричні боєприпаси. Також були задані удари по цим двом підприємствам.І ще одне підприємство, вже п'яте - це Московська область, Красноармійськ, науково-виробниче об’єднання "Базальт". "Базальт" - це виробник боєприпасів різного призначення, термобаричних боєприпасів, пританкових гранатометів і таке інше. Це підприємство також розробляє, вготовляє боєприпаси для авіації, включно з авіаційними бомбами. Так що в будь-якому разі вибір всіх цих цілей абсолютно легітимний.Все це озброєння, яке використовує противник проти України, проти наших громадян. Звісно, це ті удари, які треба наносити і вкрай важливо, щоб вони були результативними.І, звісно, завдяки потужній дроновій атаці на багатьох російських цивільних летовищах було запроваджено програму "Килим" чи "Ковьор", яка забороняє підніматися в небо цивільним російським літаком. Так що, думаю, ці атаки дозволять відчути російському населенню, що таке війна. І думаю, що всі ці підходи української сторони, можливо, будуть продовжені і на 9 травня.Хоча Пєсков сьогодні заявив через агенцію ТАСС про те, що заклики до перемир'я з боку Росії залишаються в силі. Проте в Росії буде обмежено інтернет і таке інше, аби забезпечити максимальні заходи безпеки. Росія готується до параду 9 травня І про Росію, і про ситуацію в більш широкому масштабі ми поговорили з директором Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, воєнним аналітиком, співзасновником Консорціуму оборонної інформації Валентином Бадраком.Путін закликав до перемир'я на час параду в Росії. Зараз до Москви підтягнули значну кількість систем протиповітряної оборони, обмежують інтернет, аби було складно контролювати, що там відбувається. Заборонили навіть використання електросамокатів. Навіть згадують знову про "Орешник", якщо Україна здійснить удари по Москві, то Росія знову дістане "Орешник" і буде використовувати його для ударів по Україні. Тобто зараз політичне тло, пов'язане насамперед із ситуацією навколо проведення цього параду, навколо такого побєдобєсія в Російській Федерації. "Дуже показовий момент 25-го року, 9 травня. І Путін намагається використати це для закріплення легітимізації тієї, яку подарував йому Трамп. Напевно, в силу своєї недосвідченості або недолугості, незрозуміло, за яких причин, а, може, просто, дійсно, він завербований. Але так чи інакше для Путіна головне зберегти режим і зберегти свої забаганки щодо захоплення і контролю України. Бо наступним кроком буде контроль простору в межах СРСР, а потім вже - повністю пострадянського простору. Оце три великі кола для Путіна, які ніяк не змінилися, і зараз він це намагається закріпити завдяки тому, що йому трішечки вдалося за рахунок Трампа підняти голову. Але якщо брати зараз київські рішення, дуже важливо не грати з Путіним в цю гру, а навпаки протримати Москву до параду щонайменше у складній, напруженій ситуації, щоб гості Путіна, особливо Сі Цзіньпін відчув, що Путін не в позиції переможця. А в позиції такого собі невизначеного, незрозумілого лідера незрозумілої країни", - сказав він.Валентин Бадрак зауважив, що наразі важко сказати, наскільки до 9 травня готові запаси безпілотників та ракет, це скоро стане зрозуміло. "Якщо рухатися далі, то вже сьогоднішня ситуація демонструє, що навіть намір Кремля продовжити наступальні операції не спирається на, я б сказав, реалістичні речі. Навіть півторамільйонна армія, яка є в Росії, нічого не може заподіяти для того, щоб зробити якісь ударні кулаки, скажімо, і щось зробити на стратегічному, навіть на оперативно-стратегічному рівнях. Я думаю, що найбільше, на що буде здатний Путін - це продовжувати влітку кампанію по протискуванню, продавлюванню і отриманню якихось невеличких територій. Але мені подобаються заяви авторитетних українських військових, особливо тих, які займаються безпілотними технологіями, які зараз свідчать про те, що роль безпілотників тільки збільшується, а ніяк не зменшується. І якщо тиждень-півтора тому, колишній головком Збройних сил України Залужний назвав фактично безпорадними і такими, що вже в минулому, танки, бронетехніку і вертольоти. Ну і кораблі ще до цього можна додати. То навіть артилерія зараз втрачає позиції завдяки тому, що збільшується дальність, відстань ударів безпілотників і вага бойової частини", - зазначив військовий аналітик.Експорт української зброї Виходячи з того, що нам потрібно на полі бою, і що ми можемо робити власними силами, звісно, виникає питання щодо готовності президента України Володимира Зеленського ухвалити дозвіл на експорт продукції, яку виготовляють наші оборонні підприємства. Валентин Бадрак розповів, якими можуть бути плюси та мінуси цього рішення. Та чи виправдаються сподівання наших оборонників отримати зиск від рішення заробити значну кількість грошей."Тут є кілька взаємопов'язаних речей. По-перше, президент вже певний заручник цих ідей і тиску цього, який чинять і великі об'єднання, такі як Федерація роботодавців України. І різні технологічні об'єднання, такі як Технологічні сили України, такі як NАUDІ, Ліга оборонних підприємств. І все це пов'язано з тим, що експорт зброї насправді не припинявся, і він, до речі, юридично не заборонений. Експорт зброї існував як прихований і дозований. Ну, наприклад, Індії постачалися запчастини до літаків Ан-32, в Туреччині наші авіаційні двигуни до безпілотників. Усе це дуже важливо на тлі того, що Індія - великий і потужний ринок, який відвертається від Росії. І, наприклад, Туреччина, в тому сенсі, що там потужні безпілотні технології, які можуть посилити в майбутньому безпілотну авіацію України. Тому все це під великим прицілом. Інша справа: як вийти на ринок озброєнь правильно. На мій погляд, щоб не зробити політичного харакірі, треба виходити разом з партнерами, принаймні до завершення гарячої фази війни", - зауважив експерт. Валентин Бадрак зауважив, що такі можливості є. Україна довела, що має кращі деякі технології, ніж західні. "Згадаю кілька прикладів. Сполучені Штати з чотирьох компаній, які будуть виробляти для американської армії безпілотники, вибрали дві українські, які роблять більш дешеві і більш технологічні. Нещодавно Вlооmbеrg оприлюднив таку суперечку по відношенню німецької потужної компанії Неss, здається, яка пропонує безпілотники по 16 700 євро за кожен. Тоді як українці розібрали, кажуть, що червона ціна їм 2000 євро, а не 16. Тобто українці досягли потужних досягнень, які визнають в Європі. Раніше в Україні тут був Ніко Ланге, який керував фондом Еберта в Україні. Зараз він як військовий експерт коментує, каже, що українські засоби РЕБ перевершують західні. Можу навести приклад, коли український альянс “Нова енергія України” самостійно, до речі, без держави, домовився з таким потужним виробником, як Dіеhl Dеfеnsе німецький. І споряджує захист для засобів ППО ІRІS-Т і для САУ з дистанційним керуванням RСН", - зазначив Валентин Бадрак.Україна має величезні перспективи зокрема тому, що вона перетворилася на ринок. СІПРІ -незалежний міжнародний інститут з дослідження проблем конфліктів, озброєнь, контролю над озброєннями та роззброєння - довів, що за останні чотири роки Україна в 100 разів збільшила імпорт і стала більш привабливою для спільних виробництв. "Наприклад, відома компанія американська АеrоVіrоnmеnt розмістила в Україні вже виробництво відомих Swіtсhblаdе. І все це може вже постачатися потім спільно. Тому що дешевше в рази. Давайте візьмемо "Богдану". САУ "Богдана" виробляється приватним українським підприємством вже понад 20 одиниць, а дехто каже, що і 36 одиниць. Я не буду спекулювати цифрами, бо, можливо, там враховувалися причіпні гармати. Але вартість САУ “Богдана” 2,5 мільйони доларів. Вартість САУ САЕSАR, які робить Nехtеr французький, 4-6 мільйонів євро. Німецькі САУ, такі як Раnzеrhаubіtzе або RСН коштують 11-17 мільйонів євро. Один артилерійський боєприпас коштує зараз понад 8 тисяч євро. Україна робить за 1,8 тисячі євро. І виходить, що вона в 8-10 разів дешевше виробляє. Якщо вона буде спільно виходити на ринок з іноземними країнами. Чехія це дуже відчула і надала ліцензію на виробництво боєприпасів і спільні штурмові гвинтівки. А днями продемонстрували спільний українсько-чеський безпілотник "Булава", дуже цікавий. Цікавий тим, що це 3,6 кілограмів бойова частина і 60 кілометрів", - сказав він.Валентин Бадрак зауважив, що він згоден із авторитетними військовими, які кажуть, що влітку може війна застопоритися. І може бути утворена суцільна кілзона. Тобто зона, яка буде під повним контролем безпілотників шириною до 40 кілометрів."І це означатиме, що фактично позиції будуть такі, що буде відігравати роль більше політична площина і здатність триматися в політико-економічній площині. Хочу тут звернути увагу на те, що навіть якщо Трамп відсторониться від України, то є дуже цікаве рішення - залучити Туреччину. І Ердоган дуже зацікавлений використати цю ситуацію, щоб зайти в Європу. По-перше, вийти в Європейський Союз. При тому, що Ердоган каже, що турецька армія - найбільш боєготовна армія в європейському НАТО. І, справді, якщо Ердоган погодиться на блокування Росії в економічно-політичному плані і надаватиме більше зброї, а влітку в нас буде вже Ваykаr, турецький запрацює, який пообіцяв нам Ваyrаktаr. І ми зможемо замовляти в тому числі Ваyrаktаr ТВ2, Ваyrаktаr ТВ3, які вже надзвичайно потужні. То я знаю, що ми йдемо до технологічної переваги над противником. І саме ринок озброєнь може дозволити створити такий технологічний тиск на Росію. Коли Росія буде фактично в зашморгу технологічному і не зможе швидко розвивати високотехнологічні озброєння в масштабуванні, яке вдавалося до цього", - зауважив він.Військовий експерт підкреслив, що ринок озброєння - це один з елементів технологічної переваги. Єдине, що це не можна робити зараз безконтрольно."А держава, звісно, може контролювати трьом речами. Перше - це держоборонзамовлення, рівень. Друге - це видача ліцензій на експортні контракти і третє - це лобіювання в межах данської моделі, бо вже є заяви, що буде мільярд євро на цей рік з боку Євросоюзу в межах грантів для українського ОПК. А Кубілюс, єврокомісар з питань оборони та космосу взагалі сказав, що “40 мільярдів, якщо ми надамо, то це буде суперово, тому що Україна в 10 чи дешевше робить зброю і може попіклуватися, фактично забезпечити безпеку України і Європи”. Тому це дуже перспективна справа. Єдине, що є небезпека того страшного адміністрування, яке існує. Нагадаю, якщо за провал з мінами відповідатимуть лише директори заводів і керівники військової прийомки, а не міністр нинішній Стратегічних галузей промисловості пан Сметанін, та його керівник пан Камишін, разом очевидно з керівництвом Міноборони. Якщо цього не станеться, то військово-політичне керівництво розпишеться в своїй недієздатності", - наголосив Валентин Бадрак, військовий експерт, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 30 квітня.Світові військові витрати зростають найвищими темпамиЗгідно з новим звітом SІРRІ світ озброюється найшвидшими темпами з часів закінчення холодної війни, в той час, як в Україні та секторі Газа тривають масштабні війни, а військова напруженість зростає від Європи до Азії, пише СNN.Зростання світових військових витрат на 9,4% в річному обчисленні до 2,718 трильйона доларів у 2024 році є найвищим показником, який коли-небудь фіксував авторитетний Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SІРRІ) у своєму щорічному звіті, який попереджає, що спіралеподібній глобальній гонці озброєнь не видно кінця. Це найвищий показник з 1988 року, за рік до падіння Берлінського муру."Багато країн також взяли на себе зобов'язання збільшити військові витрати, що призведе до подальшого глобального зростання в найближчі роки", – йдеться в доповіді.Сполучені Штати витрачають на військові потреби найбільше коштів у світі. Це майже трильйон доларів у 2024 році, йдеться у звіті.Бюджет США включав $48,4 млрд допомоги Україні, що становить майже три чверті власного оборонного бюджету Києва у розмірі $64,8 млрд.Китай за загальними військовими витратами займає наступне місце після США, тут витрати оцінюються в 314 мільярдів доларів, що становить трохи менше третини від загального обсягу американських витрат, йдеться у звіті."Китай також продовжував швидко розширювати свій ядерний арсенал у 2024 році", – зазначають у SІРRІ.Разом на Вашингтон і Пекін припадає майже половина світових військових витрат у 2024 році. Але країни, які беруть участь у регіональних конфліктах або остерігаються їх, продемонстрували найбільше зростання витрат з року в рік.Ізраїль, який розпочав вторгнення на палестинську територію Гази у 2023 році, продемонстрував колосальне збільшення військових витрат на 65% у 2024 році.Тим часом Росія продемонструвала зростання щонайменше на 38%, але SІРRІ зазначає, що ця цифра, ймовірно, вища, оскільки Москва поповнює військову казну грошима з регіональних та інших джерел.Більш ніж трирічний конфлікт в Україні призвів до того, що країни НАТО значно збільшили свої військові бюджети у відповідь на агресивні дії Росії, а президент США Дональд Трамп вимагає від Європи та очолюваного США альянсу більшої відповідальності за свою оборону, заявляючи, що вони занадто довго користувалися перевагами Сполучених Штатів.Німеччина, з четвертим за величиною оборонним бюджетом у світі, збільшила свої витрати на 28%. Румунія (43%), Нідерланди (35%), Швеція (34%), Чехія (32%), Польща (31%), Данія (20%), Норвегія (17%), Фінляндія (16%), Туреччина (12%) і Греція (11%) були іншими членами НАТО серед 40 найбільших країн світу, які продемонстрували двозначне зростання витрат на оборону у 2024 році.Але аналітики кажуть, що для того, щоб союзники США в Європі стали військово самодостатніми, може знадобитися щось більше, ніж гроші."Варто сказати, що збільшення витрат саме по собі не обов'язково призведе до значно більшого військового потенціалу або незалежності від США. Це набагато складніші завдання", – зазначив дослідник SІRРІ Гіберто Рікард.Тим часом Індія у 2024 році мала п'ятий за величиною оборонний бюджет у світі (86,1 мільярда доларів). Зростання бюджету Нью-Делі в порівнянні з 2023 роком склало лише 1,6%, але за останнє десятиліття оборонні витрати країни зросли на 42%, що свідчить про тривожну тенденцію, зазначають дослідники.ООН скорочує гуманітарну допомогу УкраїніФото: Чернівецька ОВАООН та її партнери "переглянули пріоритети" в роботі в Україні на тлі загального скорочення фінансування допомоги з боку США, повідомляє Тhе Guаrdіаn.У січні ООН звернулася із закликом про виділення 2,63 млрд доларів для надання допомоги 6 мільйонам людей, які потребують підтримки в Україні. Але через різке скорочення гуманітарного фінансування, "ООН та її партнери ще більше змінили пріоритети" роботи в Україні, щоб охопити 4,8 мільйона людей з 1,75 мільярда доларів, заявила Джойс Мсуя з Управління з координації гуманітарних питань (УКГП) на засіданні Ради Безпеки ООН."Мета полягає в тому, щоб охопити тих, хто найбільше ризикує і найбільше потребує допомоги, зосередившись на чотирьох основних пріоритетах реагування: люди поблизу лінії фронту, евакуація, реагування на надзвичайні ситуації після обстрілів і допомога найбільш вразливим групам внутрішньо переміщених осіб, – пояснила вона. – Без посилення підтримки навіть необхідні зусилля з порятунку життя можуть бути поставлені під загрозу".Варто зазначити, що установи ООН оголошують про скорочення своїх операцій і штатів по всьому світу після значного падіння донорських внесків, особливо з боку США. 

Нещодавній звіт Центру "Досьє" розкриває, як Росія маневрує в умовах обмежень, і підкреслює слабкість західної санкційної політики. Експерти Консорціуму оборонної інформації в черговому номері журналу "Рефлексії" проаналізували ці дані та пропонують висновки для України й країн Заходу, щоб зупинити постачання критичних компонентів до РФ. Еспресо переповість головні тези та факти зібрані аналітиками. Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації, та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики. Автор аналітики - Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, співзасновник Консорціуму оборонної інформації, текст упорядкував та оформив для Еспресо Юрій Мартинович.Масштаб російського ОПК: зростання та багатогалузевістьСАУ 2С43 "Мальва", фото: Dеfеnсе Ехрrеss Російський оборонно-промисловий комплекс успадкував від Радянського Союзу потужну базу: тисячі підприємств, що виробляли широкий спектр озброєнь, від танків до ракет. У 1990-х роках через економічну кризу, брак фінансування та розрив коопераційних зв’язків ОПК зазнав значного спаду, багато заводів зупинилися або перейшли на цивільну продукцію. Та з приходом Путіна у 2000-х розпочалося відновлення: державні інвестиції, модернізація та експорт озброєнь оживили сектор. Після анексії Криму та особливо з початком повномасштабної війни проти України, ОПК РФ максимально наростив виробництво, поставивши економіку країни на воєнні рейки. Тож за даними Центру "Досьє", отриманими з закритого реєстру Мінпромторгу РФ, кількість організацій ОПК зросла з 480 у 1996 році до 6344 на початок 2025 року, включно з філіями. Це зростання відбулося не через створення нових компаній для обходу санкцій, а через звичайне переведення цивільних підприємств у категорію ОПК після початку повномасштабної війни з Україною. До того ж такі підприємства отримують "бронь" від мобілізації для працівників, що дозволяє ефективніше залучати робітників.Найбільше підприємств оборонно-промислового комплексу Росії розташовано в Москві (26%), Санкт-Петербурзі (13%) та Московській області (8%). Інші ключові регіони — Татарстан і Нижній Новгород. Підприємства присутні в 81 регіоні РФ, включаючи окуповані території України, для прикладу, у Криму. Дві третини ОПК розосереджені за межами добре захищених ППО Москви, що робить їх вразливими до ударів далекобійних засобів України, вважають аналітики. Цікаво те, що радіоелектронна промисловість становить третину ОПК (2023 підприємства), за нею йдуть автомобільна, залізнична та хімічна промисловості (432, з них 86 виробників боєприпасів). Авіаційна промисловість налічує 390 підприємств, озброєння — 250, безпілотники та робототехніка — кілька десятків. Також значну роль відіграють машинобудування для енергетики (247) та підприємства "Роскосмосу" (109).Санкції проти ОПК РФ або половинчастість ЗаходуСанкції проти Росії почалися ще у 2014 році після анексії Криму та агресії на Донбасі. США, ЄС та країни G7 запровадили обмеження проти російських банків, енергетичних компаній і чиновників. Та на ділі, вони мало їх зачепили. Натомість з початком повномасштабної війни в Україні санкції різко розширилися, охопивши фінанси, технології, експорт енергоносіїв та оборонні підприємства. Росія стала країною, на яку офіційно наклали найбільше санкцій у світі – близько 24 тис. Однак всі ці санкції не стали панацеєю, адже Росія обходить обмеження через посередників (Китай, Туреччина, Індія), зберігаючи доступ до критичних компонентів. Слабкий експортний контроль Заходу та неповне охоплення санкціями дозволяють РФ підтримувати військове виробництво, демонструючи неефективність нинішньої санкційної політики Заходу.За даними Ореn Sаnсtіоns, лише 47% із 6088 підприємств ОПК перебувають під санкціями. Це яскраво свідчить про поверхневий підхід Заходу до санкційної політики. Адже ймовірність потрапляння під санкції майже не залежить від типу компанії: радіоелектроніка санкціонована на 66%, авіація – на 50%, боєприпаси –  на 87%, а підприємства Міноборони та ФСБ – лише на 43%.Аналіз митних декларацій за перші сім місяців 2024 року показує, що підсанкційні та непідсанкційні підприємства ОПК імпортують приблизно однакові обсяги товарів. Після нових санкцій США та ЄС у лютому 2024 року імпорт знизився однаково для обох груп, що вказує на неефективність обмежень.Товари для ОПК РФ надходять із 98 країн, імпорт здійснюється через 84 держави. Основні постачальники – Китай, Гонконг, Туреччина, Індія та країни ЄС (Італія, Німеччина, Польща, Чехія тощо). Є також постачання зі США та Великобританії. Найцікавіше те, що у 75% випадків країна походження збігається з країною відправлення, а посередники (Китай, Гонконг, Туреччина) відіграють роль лише у 25% постачання. Хоча більшість контрактів укладаються в юанях (57%), далі йдуть долари (18%), євро (13%), рублі (8%) та іранські реали (3%). Це підкреслює ключову роль Китаю в підтримці ОПК РФ.Найбільший попит мають інтегральні схеми, електронні компоненти, компоненти для дизельних двигунів, волоконно-оптичні системи та літій-іонні акумулятори. Багато з цих товарів подвійного призначення використовуються у виробництві безпілотників і ракет.Чому санкції не працюють та які варто зробити з цього висновки Найважливіша і найбанальніша причина – простота обходу. Адже більшість підсанкційних і непідсанкційних підприємств закуповують товари напряму, навіть без складних схем. Це вказує на слабкий експортний контроль у країнах Заходу, особливо в ЄС і НАТО, звідки надходить значна частка критичного імпорту.Таким чином через понад три роки війни санкції не змогли суттєво обмежити технологічне забезпечення ОПК РФ. Росія продовжує отримувати високотехнологічні компоненти, використовуючи як контрабанду, так і напівпрозорі схеми через посередників.На думку аналітиків, для України найголовніший висновок – завдавати цільових ударів по підприємствах ОПК, чим, власне, і займаються українські дрони. Розосередження ОПК РФ та обмежені можливості російського ППО створюють хороші можливості для України. Для цього Сили оборони мають скласти пріоритетні цілі, зокрема підприємства радіоелектроніки (виробництво ракет), хімічної промисловості (боєприпаси), авіації та безпілотників. Через недолугість санкційної політики Заходу, Україна повинна регулярно порушувати питання слабкого експортного контролю на міжнародних зустрічах, особливо з країнами ЄС, НАТО та G7. Щоб Захід нарешті включив до санкційних списків усі підприємства ОПК РФ, незалежно від їхньої спеціалізації, та посилив контроль за товарами подвійного призначення.Для цього країни ЄС і НАТО мають запровадити консолідовану політику нагляду за приватними компаніями-посередниками, які постачають товари до РФ. Особливу увагу слід приділити Китаю, Гонконгу та Туреччині, які виступають основними хабами для переправлення підсанкційних товарів до Росії. Лише так можна зупинити технологічне забезпечення російської агресії, підсумовують аналітики Консорціуму оборонної інформації. Та варто врахувати, що теперішня міжнародна кон'юнктура, через мирні ініціативи президента Трампа та затягування Путіним домовленостей для своїх загарбницьких цілей, не сприяє консолідації у посиленні санкцій. Навпаки, нещодавно Вlооmbеrg писав, що США пропонують навіть послабити санкції проти РФ. Мовляв, американці представили союзникам план мирної угоди між Україною та Росією, що передбачає припинення бойових дій і можливе послаблення санкцій проти РФ за умови тривалого перемир’я. Чи станеться це, вірогідно, буде відомо найближчими тижнями, адже Трамп дав зрозуміти, що може відійти від зусиль спрямованих на припинення вогню в Україні, за відсутності швидкого прогресу в переговорах. Читайте також: "Трамп помилився і щодо України, і щодо Росії": польський експерт Кульпа назвав дві ключові проблеми США в переговорах

Зазначив професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій, директор Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції Ужгородського національного університету Ігор Тодоров в етері Еспресо. "Я думаю, що дійсно, можливо, якась непублічна конкуренція існує, хоча на публічному рівні зазначається про співпрацю, узгодження позицій. Певною мірою ініціатором може вважатися Макрон, і він хоче підвищити таким чином статус і роль Франції у світовій політиці, в європейській політиці. Велика Британія, яка не обмежена Європейським Союзом теж хоче зіграти власну роль. Ну і Німеччина теж. Але я хотів би повернутися до вад", - сказав професор Ужгородського національного університету.Водночас, попри те, що всі три країни є потужними в економічному плані та мають власні добре забезпечені збройні сили, Ігор Тодоров вважає, що у європейців є серйозна вада - це відсутність мотивації, адже вони звикли жити в мирі. "На мій погляд, існує дуже вагома вада, як відсутність мотивації. Європейські суспільства звикли жити в мирі. При чому під американською ядерною парасолькою, під парасолькою НАТО взагалі. Але питання, скажемо, мобілізації, внутрішньої мобілізації, мотивації для якихось дій, в тому числі відповідно про розмови щодо цієї місії на території України. Важко уявити, але в принципі можна уявити, які будуть реакції європейських суспільств, якщо будуть гинути люди. І це не виключено", - вважає він.Що таке Коаліція охочих і хто в неї входитьКоаліція охочих – це країни, які обіцяють Україні підтримку у війні з Росією та сприяння встановленню миру в Україні. Здебільшого вони заявляли про можливості надати Україні миротворчі війська, або принаймні допускали це. Про створення такої коаліції оголосив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер за підсумками саміту 18 світових лідерів у Лондоні, що відбувся 2 березня 2025 року.Ініціатива має на меті зміцнити європейську підтримку України в умовах нестабільної політики США та створити основи для міцного мирного врегулювання, щоб покласти край російсько-українській війні. Її очолюють Велика Британія і Франція, до коаліції охочих також входять інші країни ЄС, сам Євросоюз, держави, що є не членами ні  НАТО, ні Євросоюзу. Чіткого переліку учасників коаліції немає, проте попередньо до неї можна зарахувати такі країни: Франція, Велика Британія, Німеччина, країни Балтії (Латвія, Литва й Естонія), Нідерланди, Швеція, Чехія, Іспанія, Данія, Румунія, Норвегія, Фінляндія, Туреччина, Канада, Австралія, Нова Зеландія та інші.Зокрема, 27 березня, у Парижі відбувся саміт Коаліції охочих, організований президентом Франції Емманюелем Макроном.

Таку думку висловив Ігор Тодоров, професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій, директор Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції Ужгородського національного університету в етері Еспресо. "Я думаю, тут низка чинників спрацьовує. Я хотів сказати, що сам факт отаких кроків має безумовно позитивне сприйняття, але я б застережив, що не треба занадто покладатися на цю поки що не дуже оформлену коаліцію. Бо існує низка вад. По-перше, американські ченник, Європа, НАТО звикли покладатися на ядерну парасольку, і не лише ядерну. Ми знаємо, що традиційно командувачем Об'єднаних Сил у Європі завжди був американський чотиризірковий генерал", - зазначив він.Тому, на думку Ігора Тодорова, у Європі існує певна розслабленість через звичку в питаннях безпеки покладатися на Сполучені Штати Америки."Я б сказав, що ми чули про спроби створити якісь європейські сили в межах Євросоюзівської спільної політики безпеки та оборони. Але насправді ніколи не йшло до якихось конкретних кроків. Бо навіщо, якщо переважна кількість країн Європейського Союзу одночасно є країнами НАТО, і НАТО, як передусім безпекова організація, оці функції виконує. Але ми спостерігаємо зараз абсолютно турбулентні процеси стосовно ролі Сполучених Штатів, але поки що ми чуємо лише про наміри створити", - вважає професор.Що таке Коаліція охочих і хто в неї входитьКоаліція охочих – це країни, які обіцяють Україні підтримку у війні з Росією та сприяння встановленню миру в Україні. Здебільшого вони заявляли про можливості надати Україні миротворчі війська, або принаймні допускали це. Про створення такої коаліції оголосив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер за підсумками саміту 18 світових лідерів у Лондоні, що відбувся 2 березня 2025 року.Ініціатива має на меті зміцнити європейську підтримку України в умовах нестабільної політики США та створити основи для міцного мирного врегулювання, щоб покласти край російсько-українській війні. Її очолюють Велика Британія і Франція, до коаліції охочих також входять інші країни ЄС, сам Євросоюз, держави, що є не членами ні  НАТО, ні Євросоюзу. Чіткого переліку учасників коаліції немає, проте попередньо до неї можна зарахувати такі країни: Франція, Велика Британія, Німеччина, країни Балтії (Латвія, Литва й Естонія), Нідерланди, Швеція, Чехія, Іспанія, Данія, Румунія, Норвегія, Фінляндія, Туреччина, Канада, Австралія, Нова Зеландія та інші.Зокрема, 27 березня, у Парижі відбувся саміт Коаліції охочих, організований президентом Франції Емманюелем Макроном.

Ядерний клуб — тобто перелік країн, що володіють ядерною зброєю, — залишається обмеженим завдяки Договору про нерозповсюдження ядерної зброї; крім того, деякі держави, зокрема Україна, добровільно відмовилися від такого арсеналу. Інша вагома причина – політика США, котрі обіцяли захищати своїх союзників по НАТО. Однак через дії та заяви Дональда Трампа, коли вже три роки триває повномасштабна російсько-українська війна, Європі стає очевидно, що стовідсотково покладатися на ядерний арсенал Вашингтона у разі прямого зіткнення з РФ, не можна. Тому активізувалася риторика про франко-британську співпрацю над розробкою автономної європейської "ядерної парасольки". Зокрема, ще у кінці березня чимало ЗМІ вийшли з заголовками, що Франція пропонує Європі свій ядерний щит, який можна було б доповнити можливостями Великої Британії. Еспресо розповість, як працює ядерне стримування НАТО, що є в арсеналі Франції та Великої Британії і які виклики для об'єднання задля спільної безпеки Європи. Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації, та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики. Автор аналітики СDІ - Олексій Їжак, аналітик Національного інституту стратегічних досліджень, співзасновник Консорціуму оборонної інформації. Текст для Еспресо розширив та упорядкував Юрій Мартинович.Механізми та реалії ядерного стримування НАТОЯдерне стримування НАТО формально зберігається, але переважно залежить від США, які забезпечують як тактичний, так і стратегічний рівні. Велика Британія є партнером у стратегічному компоненті, тоді як Франція має повністю автономні сили. У разі зникнення американської підтримки Європа зіткнеться з викликами: розширення французького потенціалу або створення нової системи вимагатимуть часу, ресурсів і політичної волі. У короткостроковій перспективі ЄС має підтвердити дієвість власного стримування, попри технічні, політичні й психологічні труднощі, особливо в контексті загрози з боку Росії.Тож система ядерного стримування НАТО побудована на принципі поетапної ескалації, що передбачає поступовий перехід від звичайної оборони до потенційного ядерного удару. На початковому етапі всі країни-члени Альянсу, за винятком Ісландії (яка не має постійних збройних сил), зобов’язані брати участь у бойових діях звичайними засобами. На вищих щаблях ескалації — від обмеженого застосування ядерної зброї до повномасштабної ядерної війни — коло країн, здатних зробити внесок, суттєво звужується. Ключовим елементом цієї системи є так зване розширене ядерне стримування, яке займає проміжну позицію між дедалі прийнятнішим сценарієм звичайної війни та все ще неприйнятною повномасштабною ядерною катастрофою. Саме наявність цієї проміжної ланки змушує потенційного агресора утримуватися від нападу навіть звичайними силами через ризик неконтрольованої ескалації до ядерного рівня.На практиці значна частина ядерного стримування НАТО спирається на американську інфраструктуру, що налічує близько 5,5 тис. одиниць ядерної зброї. США розміщують приблизно 100 ядерних авіабомб типу В61 на шести авіабазах у п’яти країнах: Бюхель (Німеччина), Кляйне-Брогель (Бельгія), Волкел (Нідерланди), Авіано та Ґеді (Італія)Інджирлік (Туреччина). Ці бази оснащені спеціальними підземними сховищами WS3, розташованими під укриттями для літаків, що забезпечують безпечне зберігання та оперативне завантаження ядерної зброї на літаки союзників. Крім того, існують резервні об’єкти, такі як RАF Лейкенгіт у Великій Британії, який наразі модернізується для відновлення ядерних спроможностей, та Араксос у Греції. Управління цією системою базується на складній трирівневій структурі угод: угода про ядерну співпрацю регулює обмін технологіями та інформацією, угода про ядерний арсенал визначає умови розміщення та застосування зброї, а угода між військовими структурами встановлює технічні процедури. Операційна відповідальність розподілена між країнами НАТО залежно від їхньої ролі. Сім держав — США, Бельгія, Велика Британія, Італія, Нідерланди, Німеччина та Туреччина — мають літаки подвійного призначення (DСА), такі як F-16, Тоrnаdо ІDS і F-35А, сертифіковані для доставки американських ядерних бомб В61. Раніше до цього списку входила Греція, і її літаки, ймовірно, зберігаються як резерв. Окрім країн із ядерною зброєю чи DСА, щонайменше шість держав беруть участь у місії SNОWСАТ (Suрроrt оf Nuсlеаr Ореrаtіоns Wіth Соnvеntіоnаl Аіr Тасtісs), надаючи літаки для супроводу, дозаправлення, радіоелектронної боротьби та логістики під час ядерних операцій. Серед них — Чехія, Данія, Угорщина й Польща, хоча повний перелік не розкривається. Політичний контроль і координацію забезпечує Ядерна група планування (NРG), до якої входять усі члени НАТО, крім Франції, що свідомо утримується від участі. Ця система регулярно тестується під час навчань, наймасштабнішими з яких є щорічні Stеаdfаst Nооn. У 2024 році вони проходили з 14 по 24 жовтня переважно над Бельгією, Нідерландами, а також у повітряному просторі Данії, Великої Британії та над Північним морем. Участь взяли понад 60 літаків із 13 країн, включно з винищувачами, здатними нести ядерну зброю, а також літаками розвідки й дозаправлення, за підтримки близько 2000 військових. Навчання відпрацьовують процедури без бойових боєприпасів, демонструючи готовність Альянсу. Параметри Stеаdfаst Nооn 2025, які зазвичай відбуваються восени, поки не оголошені, але вони можуть стати вирішальними для оцінки майбутньої ролі США в НАТО, особливо на тлі змін у глобальній політиці.Франція, попри повернення до інтегрованої військової структури НАТО у 2009 році (вони вийшли з цієї структури у 1966 році за рішенням президента Шарля де Голля, який прагнув для Франції стратегічної незалежності, зокрема, у ядерній зброї), не бере участі в NРG і зберігає повний контроль над своїми ядерними силами, наголошуючи на національному суверенітеті. Водночас вона сигналізує про готовність розглядати свій потенціал як частину колективної безпеки. У лютому 2025 року Франція провела навчання Роkеr 2025 із залученням винищувачів Rаfаlе та ракет АSМРА, демонструючи автономність і водночас потенціал для інтеграції з ширшими сценаріями, альтернативними до Stеаdfаst Nооn.Потенціал Франції та Великої Британії як основи європейського стримуванняБританська субмарина системи Тrіdеnt, фото: DWФранцузькі ядерні сили (fоrсе dе frарре) є повністю автономними й розроблені самостійно поза структурами НАТО ще у 60-70-х роках минулого століття. Французька ядерна доктрина базується на принципі "достатнього стримування" (dіssuаsіоn suffіsаntе) і передбачає масовану відповідь у разі загрози "життєво важливим інтересам" країни. Та як відзначає ВВС, межі поняття цих французьких  інтересів завжди залишалися розмитими. Ще з часів президента де Голля Париж натякав, що частина Європи може перебувати під його ядерною парасолькою (Західна Німеччина).Станом на 2024 рік Франція має близько 290 боєзарядів, розподілених між двома системами: балістичними ракетами М51 на підводних човнах класу Тrіоmрhаnt (стратегічний компонент) та крилатими ракетами АSМРА на винищувачах Rаfаlе (тактичний компонент). Ця структура дозволяє Франції зберігати незалежність і гнучкість, хоча її доктрина традиційно орієнтована на національні інтереси. Французька ядерна ракета АSМР, Фото: ВікіпедіяВелика Британія натомість інтегрована в ядерну систему НАТО (а по суті – США) і має приблизно 225 боєзарядів, розміщених на підводних човнах класу Vаnguаrd із ракетами Тrіdеnt ІІ D5, орендованими у Сполучених Штатів. Її арсенал є виключно стратегічним, без тактичного компонента, і скоординований з американськими силами через розподіл зон патрулювання.Сукупно Франція та Велика Британія володіють понад 500 ядерними боєзарядами, що теоретично достатньо для завдання катастрофічної шкоди будь-якому противнику, включно з Росією. Адже за "критерієм Макнамари", сформульованим у 1960-х роках, 400 мегатонних вибухів вважаються неприйнятними для існування будь-якої держави, незалежно від цілей війни. Проте франко-британський потенціал має суттєві обмеження. Велика Британія залежить від США в технічному плані (ракети Тrіdеnt і конструкція боєзарядів), а Франція, хоч і суверенна, потребувала б доктринальної трансформації та підтримки інших країн для розширення своєї ролі. Крім того, обидві країни не мають тактичної ядерної зброї малої потужності, яка могла б забезпечити гнучку відповідь на обмежені удари, — на відміну від Росії, яка активно розвиває такі системи та має близько 2 тис. одиниць цієї зброї. Загалом РФ має близько 5 тис. одиниць ядерної зброї.Однак переконливість стримування залежить не лише від кількості боєзарядів, а й від здатності демонструвати послідовну ескалацію та політичну готовність. Російська доктрина "ескалація для деескалації" розрахована на використання прогалин в ескалаційних ланках противника. Без американської присутності європейське стримування може не мати достатньої психологічної ваги для Москви, якщо не буде підкріплене тактичними засобами й чіткими сигналами солідарності. Французькі АSМРА, хоч і класифікуються як тактичні, за потужністю ближчі до стратегічної зброї, а британські Тrіdеnt орієнтовані на глобальні цілі, а не на керовану ескалацію в можливому всеєвропейському театрі війни.Перспективи розвитку: це можливо, але є багато "але"Як відзначає Тhе Wаll Strееt Jоurnаl, ідея створення європейської "ядерної парасольки" лише починає обговорюватися. Для її втілення необхідно вирішити чисельні технічні, фінансові та політичні питання. Аналітики відзначають, що європейське ядерне стримування є технічно здійсненним завдяки арсеналам Франції та Великої Британії, які разом перевищують 500 боєзарядів. Бо це достатньо для завдання неприйнятної шкоди. Практична ж сторона справи залишається під питанням через брак гнучкості, багатонаціональної інтеграції та тактичних засобів малої потужності, які є в розпорядженні Росії. Без США Європа втрачає ключовий елемент розширеного стримування, що забезпечує психологічний і практичний тиск на агресора. Так, Франція і Британія можуть стати основою нового автономного європейського щита, але це вимагатиме не лише політичної волі, а й значних ресурсів від інших країн ЄС для створення повноцінної системи. Для прикладу, утримання поточної французької системи ядерного стримування коштує Парижу майже $7 млрд на рік, відповідно, для масштабування її на всю Європу – потрібні додаткові мільярди. Історично американська ядерна присутність у НАТО слугувала не лише безпеці, а й стримуванню появи нових ядерних держав у Європі, інтегруючи потенційних кандидатів у колективне планування. Сьогодні, коли вплив США слабшає, франко-британський потенціал має шанс стати новою "ядерною парасолькою" Європи, але її ефективність залежить від скоординованої участі європейських країн. Навчання Stеаdfаst Nооn 2025, підготовка до яких уже триває, стануть важливим тестом для оцінки як ролі США, так і здатності Європи до самостійності. Та у довгостроковій перспективі успіх залежатиме більше від того, чи зможе континент подолати політичні розбіжності та інвестувати в спільну ядерну оборону.Підсумовуючи, можливість розвитку автономної "ядерної парасольки" Європи залежить від трьох ключових факторів. По-перше, Франція та Велика Британія мають розробити спільну доктрину, що поєднує французьку та британську ядерні доктрини та стратегії використання цієї зброї. По-друге, залучення інших країн через механізми на кшталт розширеного доступу до планування (аналогічно до NРG) могло б зміцнити загальноєвропейську солідарність. І по-третє, модернізація тактичних систем — наприклад, створення зброї малої потужності — підвищила б гнучкість відповіді на можливу ескалацію. Без участі інших європейських країн і чіткої стратегії ця "парасолька" ризикує залишитися радше символом бажаних змін, ніж дієвим інструментом. Подальший розвиток — від спільних навчань до інвестицій у нові системи — визначить, чи зможе Європа перетворити франко-британський потенціал на справжній ядерний щит континенту.Читайте також: Україна – Європа: можливості й виклики у військово-технічній співпраці – аналітика Консорціуму оборонної інформації

Про це він розповів в етері Еспресо. "Треба розуміти, що це абсолютно нормальна групова динаміка. Коли є хтось, хто йде на пів кроку попереду - як-от Кая Каллас чи інші наші запеклі друзі, які рішуче підтримували Україну з перших днів, - вони пробивали цю стіну. Але потім, коли це вже стає нормою й усі декларують необхідність рішучих дій, ці першопрохідці починають здаватися тіньовим докором для решти. Через це до них може виникати певне роздратування та навіть звинувачення в тому, що вони вже є частиною проблеми. Адже ситуація всім зрозуміла, проте рівень готовності різний, а рівень потреб все одно зашкалюючий. І тому ми бачимо, як "Коаліція рішучих" з одного боку переймає ті самі тези, які раніше висловлювали Кая Каллас та інші друзі України, такі як Боррель чи інші європейські топ-політики — чинні або відставні. Вони засвоюють ці ідеї, присвоюючи їх собі", - зазначив він.Олег Саакян зауважив, що це абсолютно нормальний процес перетікання ідей і перехоплення лідерства. Тим паче що, за його словами, нині активний і суб’єктний Брюссель стає певною проблемою для низки європейських столиць."По-перше, Трамп повністю ігнорує Європейський Союз. Його команда діє за принципом "розділяй і володарюй", спілкуючись лише з окремими європейськими столицями та розділяючи їх на тих, з ким спілкуються і тих, кого повністю ігнорують. Але Брюссель просто не помічають, не проводить зустрічей із його представниками, включно з пані дер Ляєн, з якою досі не відбулося ні зустрічі, ні спілкування, і з відомством так само. По-друге, є внутрішньоєвропейський аспект. Каю Каллас звинувачують у тому, що її нібито непримиренність призводить до того, що Сполученим Штатам не вдається активізувати діалог. Друге - це внутрішньоєвропейська. Париж перетягує на себе ковдру, щоб стати безпековою столицею Європейського Союзу, конвертувати це в політичну столицю Європейського Союзу, маючи, зокрема, гравця зовні в пас у вигляді Лондона, який легітимізує цю роль виключності ролі Парижу. Німеччина шукає своє місце під сонцем і фактично претендує на роль Міністерства оборони ЄС - займатися забезпеченням військово-промислового комплексу, спроможностей, інфраструктури. І єдина країна, яка зараз спромоглася виділити 500 плюс мільярдів на те, щоб займатися переозброєннями, зокрема, в кооперації з іншими державами, не тільки для себе", - сказав політолог.На його думку, ні Берлін, ні Париж не зацікавлені в сильному Брюсселі. Який за часів Жозепа Борреля після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну перетягнув на себе цю ковдру. "Пам'ятаємо, як Боррель навіть Європейський фонд миру використовував для закупівлі снарядів, спромігся звести всю європейську силу, спираючись на східний фланг, зокрема на Балтійські країни, на Скандинавію з півночі, на частину центральної Європи, він перетягнув зовнішню політику і безпекову політику в Брюсселі. Це викликало просто печію в Парижі і Берліні, які втратили це. Я вже не кажу про Рим так само, який також це не дуже влаштовує. І тому зараз бачимо внутрішньоєвропейську боротьбу проти ініціатив Брюселю. По суті їх хочуть виконувати, але хочуть, щоб це асоціювалося з цими столицями, і щоб це були національні пропозиції, а не позиція згори прийнята в Брюсселі, як делегування частини суверенітету центральноєвропейським органам влади", - вважає Олег Саакян.17 березня Каллас оголосила про наміри блоку надати Україні військову допомогу в розмірі 40 млрд євро.Італія, Франція і Словаччина наполягли на м'якшій версії плану Каллас щодо допомоги Україні.19 березня Каллас заявила, що Україна буде частиною нової оборонної ініціативи ЄС на 150 млрд євро. Гроші мають бути використані насамперед на компоненти зброї, вироблені в ЄС та Україні.27 березня повідомлялось, що Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас зіткнулася з критикою в перші місяці своєї роботи. Посадовці пригадують занадто агресивні висловлювання проти Росії та конфронтацію з адміністрацією США.Що таке Коаліція охочих і хто в неї входитьКоаліція охочих – це країни, які обіцяють Україні підтримку у війні з Росією та сприяння встановленню миру в Україні. Здебільшого вони заявляли про можливості надати Україні миротворчі війська, або принаймні допускали це. Про створення такої коаліції оголосив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер за підсумками саміту 18 світових лідерів у Лондоні, що відбувся 2 березня 2025 року.Ініціатива має на меті зміцнити європейську підтримку України в умовах нестабільної політики США та створити основи для міцного мирного врегулювання, щоб покласти край російсько-українській війні.Назву коаліції "придумав" президент Чехії Петр Павел. Перед самітом у Лондоні він закликав до створення "широкої коаліції охочих" покласти край російському вторгненню в Україну.11 березня 2025 року в Парижі на перемовинах щодо створення міжнародних сил безпеки для України, які підтримуватимуть мир у разі набуття чинності угоди про припинення вогню, зустрілися представники служб безпеки 30 країн.15 березня Стармер провів віртуальну зустріч із лідерами країн Європи та країн Співдружності, щоб зібрати "коаліцію охочих" розглянути варіанти створення "сил безпеки", які можуть розгорнути на території України, щоб стримати відновлення російських атак у разі укладення угоди про припинення вогню. Кір Стармер за підсумками зустрічі зазначив, що коаліція охочих відкинула підхід Путіна "так, але" до припинення вогню в Україні.Ініціативу очолюють Велика Британія і Франція, до коаліції охочих також входять інші країни ЄС, сам Євросоюз, держави, що є не членами ні  НАТО, ні Євросоюзу. Чіткого переліку учасників коаліції немає, проте попередньо до неї можна зарахувати такі країни: Франція, Велика Британія, Німеччина, країни Балтії (Латвія, Литва й Естонія), Нідерланди, Швеція, Чехія, Іспанія, Данія, Румунія, Норвегія, Фінляндія, Туреччина, Канада, Австралія, Нова Зеландія та інші.26 березня, президент України Володимир Зеленський прибув із візитом до Франції. У Єлисейському палаці він провів зустріч із французьким лідером Емманюелем Макроном.

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА.  Наживо усі матчі Ліги націй в Україні транслює Меgоgо.  Ліга націй20 березняЛіга А1/4 фіналуДанія - Португалія 1:0Гол: Гейлунн, 78Італія — Німеччина 1:2Голи: Тоналі, 9 — Кляйндінст, 49, Горецка, 76Нідерланди — Іспанія 2:2Голи: Гакпо, 28, Рейндерс, 46 - Вільямс, 9, Меріно, 90+3Хорватія - Франція 2:0Голи: Будімір, 26, Перішич, 45+1Перехідні матчі плей-оффЛіга А/ВТуреччина — Угорщина 3:1Голи: Кекчю, 9, Актюркоглу, 69, Кахведжі, 73 — Шафер, 25Австрія - Сербія 1:1Голи: Грегорич 37 - Самарджич 61.Греція - Шотландія 0:1 Голи: Мактоміней (32, пен).Україна – Бельгія 3:1Голи: Гуцуляк 66, Ванат 73, Забарний 79 – Лукаку 40.Ліга В/СВірменія — Грузія 0:3Голи: Кочорашвілі, 33, Мікаутадзе, 37, 59Болгарія - Ірландія 1:2Голи: Петков М. 6 - Азаз 21, Догерті 42Косово - Ісландія 2:1Голи: Делова 19, Реджбечай 58 - Оускарссон 22Словаччина - Словенія 0:0Як Україна виступила на груповому раунді Ліги націй Команда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня 2024 року в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.У 5-му турі збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1, а Чехія на виїзді з Албанією - 0:0. 6-й тур Ліги націй закінчився перемогою України над Албанією - 2:1 - та виграшем Чехії у Грузії 2:1.У підсумковій турнірній таблиці групи В1 Україна посіла друге місце з 8 балами. Напряму до вищого дивізіону вийшла Чехія, яка набрала 11 очок. Грузія з 7 пунктами стала третьою. Албанія також набрала 7 очок, фінішувала четвертою і вилетіла у нижчий дивізіон.

Загалом 1,3 млрд п'ять найбільших країн-імпортерів російського викопного палива у Європейському Союзі у лютому заплатили Росії. Більш ніж половина грошей пішла на закупівлю зрідженого природного газу (LNG). Про це свідчать дані міжнародного аналітичного агентства СRЕА. Повідомляється, що найбільшим імпортером енергоресурсів з Росії була Франція. За російський LNG вона заплатила 399 млн. Друге місце посіла Угорщина, яка закупила трубопровідного російського газу на 117 млн і ще 191 млн витратила на російську нафту. Третьою стала Бельгія, закупивши у РФ LNG на 266 млн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто найбільше експортує українську агропродукцію: назвали країни Далі йде Словаччина, яка заплатила РФ за енергоносії 253 млн, до того ж 70% від усієї суми пішло на купівлю нафти, що надходить до країни по трубопроводу "Дружба". На п'ятому місці Чехія: вона купила у Росії нафту на 132 млн з постачанням по "Дружбі". Загалом країни ЄС купили половину всього виробленого в Росії зрідженого природного газу (на другому та третьому місцях - Китай і Японія) і 39% трубопровідного газу (2 і 3 місця - Китай і Туреччина). До того ж у ЄС пішло лише 6% експорту сирої російської нафти, а найбільшим імпортером нафтопродуктів із РФ стала Туреччина (25%). Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто різко висловився щодо зареєстрованого у Верховній Раді України законопроєкту, який передбачає призупинення транзиту російської нафти та газу на період воєнного стану. Глава МЗС зазначив, що кожна держава "має суверенне право вирішувати, звідки і яким шляхом вона купує енергоносії, необхідні їй для функціонування", і ніхто не має права "нав'язувати" іншій країні дорожчі енергоресурси.

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА.  Наживо усі матчі Ліги Європи в Україні транслює Меgоgо. Безпосередньо до 1/8 фіналу другого за статусом єврокубка вийшли команди, які на основному раунді посіли 1-8 місця у загальній турнірній таблиці - "Лаціо", "Атлетик", "Манчестер Юнайтед", "Тоттенгем", "Айнтрахт", "Ліон", "Олімпіакос" та "Рейнджерс". Клуби, які фінішували на 9-24 позиціях сперечалися за право потрапити туди в стикових матчах. Ліга Європи1/8 фіналу. Повторні матчі13 березня"Айнтрахт" (Німеччина) - "Аякс" (Нідерланди) 4:1 (перший матч - 2:1)Голи: Баоя, 7, Гетце, 25, Екітіке, 67 - Тейлор, 78"Атлетик" (Іспанія) - "Рома" (Італія) 3:1 (1:2)Голи: Ніко Вільямс, 45+3, 82, Берчіче, 68 - Паредес, 90+2 (пен.)Вилучення: Гуммельс, 11 ("Рома")"Лаціо" (Італія) - "Вікторія" (Чехія) 1:1 (2:1)Голи: Романьолі, 77 - Шульц, 52"Олімпіакос" (Греція) - "Буде Глімт" (Норвегія) 2:1 (0:3)Голи: Яремчук, 53, 65 - Гек, 36Вилучення: Цолакіс, 89 ("Олімпіакос")Нереалізований пенальті: Родіней, 63 ("Олімпіакос")"Ліон" (Франція) - "Стяуа" (Румунія) 4:0 (3:1)Голи: Мікаутадзе, 14, 47, Нуама, 37, 88 "Манчестер Юнайтед" (Англія) - "Реал Сосьєдад" (Іспанія) 4:1 (1:1)Голи: Фернандеш, 16 (пен.), 50 (пен.), 87, Далот, 90+1 - Оярсабаль, 10 Вилучення: Арамбуру, 63 ("Реал Сосьєдад") "Тоттенгем" (Англія) - "АЗ Алкмар" (Нідерланди) 3:1 (0:1)Голи: Одобер, 26, 74, Меддісон, 48 - Копмейнерс, 63"Рейнджерс" (Шотландія) - "Фенербахче" (Туреччина) 0:2 ( 3:2 - по пен.) (3:1) Голи: Шиманські, 48, 73Як у Лізі Європи виступило "Динамо"Київське "Динамо" у 1-му турі поступилось у Гамбурзі італійському "Лаціо" з рахунком 0:3. У 2-му турі українці програли у гостях німецькому "Гоффенгайму" (0:2). 3-й тур закінчився поразкою "Динамо" у зустрічі з іншою командою з Італії - "Ромою" (0:1).4-й тур динамівці несподівано програли угорському "Ференцварошу" (0:4). У 5-му турі кияни вважались фаворитами, але поступилися чеській "Вікторії Плзень" (1:2).У 6-му турі "Динамо" виявилося слабшим за іспанський "Реал Сосьєдад" (0:3) та втратило шанси на вихід до плей-офф Ліги Європи. Лише після цього команда Олександра Шовковського зіграла в Стамбулі внічию з турецьким "Галатасараєм" (3:3) і заробила перше очко в турнірі.У 8-му турі "Динамо" перемогло латвійський РФШ 1:0, набрало 4 очка та завершили виступи в Лізі Європи на 34-му місці.

На цій стадії грають клуби, які посіли у загальній турнірній таблиці основного раунду Ліги Європи, місця від 9-го до 24-го.Переможці двоматчевих протистоянь вийдуть в 1/8 фіналу, де на них вже чекають "Лаціо", "Атлетик" Більбао, "Манчестер Юнайтед", "Тоттенгем", "Айнтрахт", "Ліон", "Олімпіакос" та "Рейнджерс" - команди, які посіли 1-8 місця в основному раунді ЛЄ.Ліга Європи1/16 фіналу. Перші матчі 13 лютого "Мідтьюлланн" (Данія)  - "Реал Сосьєдад" (Іспанія) 1:2Голи: Букса, 38 - Мендес, 11, Кубо, 31"Уніон" (Бельгія) - "Аякс" (Нідерланди) 0:2Голи: Расмуссен, 59, Мокіо, 71"Фенербахче" (Туреччина) - "Андерлехт" (Бельгія) 3:0Голи: Тадич, 11, Джеко, 42, Ен Несері, 57 "Ференцварош" (Угорщина) - "Вікторія Плзень" (Чехія) 1:0Гол: Абу Фані, 23АЗ (Нідерланди) - "Галатасарай" (Туреччина) 4:1Голи: Мейнанс, 12, Перрот, 37, Класі, 57, Вольфе, 66 - Шаллай, 20Вилучення: Айхан, 51 ("Галатасарай")ПАОК (Греція) - "Стяуа" (Румунія)  1:2Голи: Самата, 21 - Георгіта, 50, Дава, 60Вилучення: Тайсон, 45+5 (ПАОК)"Порту" (Португалія) - "Рома" (Італія)  1:1Голи: Моура, 67 - Челік, 45+5Вилучення: Крістанте, 72 ("Рома") "Твенте" (Нідерланди) - "Буде-Глімт" (Норвегія) 2:1Голи: Лтаєф, 5, ван Вольфсвінкель, 90+5 (пен.)Повторні матчі відбудуться 20 лютого Як у Лізі Європи зіграло "Динамо"Київське "Динамо" у 1-му турі поступилось у Гамбурзі "Лаціо" з рахунком 0:3. У 2-му турі українці програли у гостях німецькому "Гоффенгайму" (0:2). 3-й тур закінчився поразкою "Динамо" у зустрічі з "Ромою" (0:1).4-й тур динамівці несподівано програли "Ференцварошу" (0:4). У 5-му турі кияни вважались фаворитами, але поступилися "Вікторії Плзень" (1:2).У 6-му турі "Динамо" виявилося слабшим за "Реал Сосьєдад" (0:3) та втратило шанси на вихід до плей-офф Ліги Європи. Лише після цього команда Олександра Шовковського зіграла в Стамбулі внічию з "Галатасараєм" (3:3) і заробила перше очко в турнірі.У 8-му турі "Динамо" перемогло латвійський РФШ 1:0, набрало 4 очка та завершили виступи в Лізі Європи на 34-му місці.

Про це повідомляє російське видання "Важные истории".  За даними журналістів, Олександр Янукович контролює компанію "Енергоресурс" через підставних осіб. У 2023–2024 роках ця фірма експортувала з Росії майже 500 тисяч тонн вугілля. Вона зареєстрована в Ростові-на-Дону та отримує сировину від підприємств з окупованої частини Донбасу, зокрема Торгового дому "Донське вугілля", РТК "Східвугілля", а також шахт "Комсомолець Донбасу", "Жданівська", "Імпекс-Дон" тощо.  Основним напрямком експорту залишається Туреччина. Схема працює через офшорну компанію Еnеrgy Unіоn, зареєстровану на Британських Віргінських островах. Вугілля продають за заниженою ціною, що дозволяє мінімізувати податки та митні платежі, після чого офшор перепродає його за ринковою вартістю, залишаючи прибутки на своїх рахунках.  За період 2021–2023 років компанія "Енергоресурс", пов’язана з Януковичем-молодшим, отримала 3,5 мільярда рублів виручки. До 2022 року покупцями виступали Болгарія, Естонія, Чехія та Румунія, але після введення ЄС заборони на російське вугілля майже весь експорт спрямовується до Туреччини.  Зв’язок Олександра Януковича з "Енергоресурсом" журналісти простежили через його колишніх співробітників. Формальними власниками компанії значаться Олексій Іванов і Павло Земляков, які раніше працювали в структурах Януковича, зокрема в Донбаському розрахунково-фінансовому центрі та юридичних компаніях, пов’язаних із ним.  У 2023 році "Енергоресурс" отримав кредит від кіпрської компанії Sl Ноldіngs Lіmіtеd, якою керує ще один соратник Януковича – Едуард Слинько з холдингу "Мако". Позика склала 7 мільйонів доларів під символічний 1% річних.  Журналісти намагалися отримати коментар від представників "Енергоресурсу", Еnеrgy Unіоn та "Мако холдингу", але всі запити залишилися без відповіді.  Довідково. Олександр Янукович є старшим сином експрезидента Віктора Януковича, який після Революції Гідності та масових розстрілів протестувальників утік до Росії. Його молодший син, Віктор, за даними ЗМІ, загинув у 2015 році на озері Байкал.51-річний Олександр Янукович у 2023 році офіційно отримав громадянство Росії. Він перебуває під санкціями України, ЄС, США, Великої Британії та інших країн.  У жовтні 2024 року син президента-втікача Віктора Януковича Олександр отримав російське громадянство.

Молдовський лоукостер Fly Оnе анонсував відкриття ще одного рейсу з аеропорту Кишинів, який із лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, став одним із найзатребуваніших серед українців, які подорожують за кордон. Найбільша авіакомпанія Молдови почне літати в італійське місто Турин із 17 квітня 2025 року, повідомляє nеwsmаkеr.md. Зазначається, що рейси виконуватимуться двічі на тиждень - щочетверга та щонеділі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відкриття авіапростору: заступник міністра висловився про перспективи Кишинів (RМО) 17:20 - Турин (ТRN) 18:50 Турин (ТRN) 19:50 - Кишинів (RМО) 23:20 Вартість квитків на даний момент становить від 19 (близько 830 грн). Відомо, що наразі Fly Оnе виконує рейси з Кишинева за 60 міжнародними напрямками - як регулярними, так і чартерними: Лондон, Манчестер (усі - Велика Британія), Прага (Чехія), Дубай (ОАЕ), Болонья, Рим, Мілан (усі - Італія), Берлін, Мюнхен, Франкфурт (усі - Німеччина), Ларнака (Кіпр), Тель-Авів (Ізраїль), Дублін (Ірландія), Лісабон (Португалія), Париж (Франція), Стамбул (Туреччина) і багато інших. Авіакомпанія SkyUр оголосила про запуск регулярних рейсів із Кишинева, столиці Молдови. Польоти виконуватимуть за найпопулярнішими серед українців європейськими маршрутами. Повідомляється, що до списку маршрутів увійшли такі країни, як Іспанія, Португалія, Франція, Греція та Кіпр. Квитки на ці напрямки вже доступні, але перші рейси розпочнуться у квітні 2025 року.

У швейцарському Цюриху 13 грудня пройшло жеребкування європейської частини відбору Чемпіонату світу-2026 з футболу. Збірна України потрапили до групи D, де зіграє з переможцем пари Франція - Хорватія, а також з командами Ісландії та Азербайджану, передає "Укрінформ". ЧС-2026. Відбірковий цикл УЄФА. Перший раунд: Група А: Переможець Німеччина/Італія, Словаччина, Північна Ірландія, Люксембург. Група В: Швейцарія, Швеція, Словенія, Косово. Група С: Переможений Португалія/Данія, Греція, Шотландія, Білорусь. Група D: Переможець Франція/Хорватія, Україна, Ісландія, Азербайджан. Група Е: Переможець Іспанія/Нідерланди, Туреччина, Грузія, Болгарія. Група F: Переможець Португалія/Данія, Угорщина, Ірландія, Вірменія. Група G: Переможений Іспанія/Нідерланди, Польща, Фінляндія, Литва, Мальта. Група Н: Австрія, Румунія, Боснія і Герцеговина, Кіпр, Сан-Марино. Група І: Переможений Німеччина/Італія, Норвегія, Ізраїль, Естонія, Молдова. Група J: Бельгія, Уельс, Північна Македонія, Казахстан, Ліхтенштейн. Група К: Англія, Сербія, Албанія, Латвія, Андорра. Група L: Переможений Франція/Хорватія, Чехія, Чорногорія, Фарерські острови, Гібралтар. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ФІФА оголосила країни, які прийматимуть Чемпіонати світу з футболу у 2030 та 2034 роках Після групового етапу на ЧС-2026 одразу вийдуть 12 переможців. Ще чотири місця від Європи будуть визначені за підсумками матчів плей-офф за участю 16 команд. До стикових матчах потраплять 12 збірних, які посядуть другі місця в групах, а також чотири найкращі переможці груп Ліги націй-2024/25, які не посіли перше чи друге місце на груповому етапі відбору. Фінальна стадія 23-го мундіалю пройде у США, Мексиці та Канаді. Матч-відкриття відбудеться 11 червня 2026 року у Мехіко, а фінальний поєдинок 19 липня прийме Нью-Йорк. Оголошено повний склад учасників Клубного чемпіонату світу-2025. Останнімкваліфікувався бразильський клуб"Ботафогу", який здобув перемогу в Кубку Лібертадорес. Європа: Реал Мадрид, Атлетико Іспанія), Челсі, Манчестер Сіті (Англія), Баварія, Боруссія Дортмунд (Німеччина), ПСЖ (Франція), Інтер, Ювентус (Італія), Порту, Бенфіка (Португалія), Зальцбург (Австрія).

Підтримуючи ультраправі рухи, рупори Кремля просувають серед європейців наративи про "соціальну несправедливість" та "контроль еліт". Мета цього: змусити людей повірити в хибний курс власних країн. Цю думку Росія особливо намагається насадити громадянам країн, які активно допомагають Україні у війні.Якщо уважно придивитись до новинних агентств у будь-якій європейській країні, легко виокремити ті, що поширюють російську пропаганду. Поширені ними посили розкривають справжні цілі Росії, найбільшою з яких є зменшити підтримку України.У першій статті цього дослідження Еспресо розповідало, як російські ЗМІ та прокремлівські сайти поширюють наративи про здобутки Росії на полі бою та безсенсовність допомоги Україні. У цьому матеріалі ми розглянемо російські державні та проросійські ЗМІ в Європі, які в листопаді активно критикували уряди країн ЄС та його інституції. Наратив: "Лідери країн ЄС наближають занепад своїх країн"У листопаді сайт Сz24.nеws, який ми вже викривали на поширенні пропаганди, розповсюджував у Чехії ідею про прихований іноземний контроль над Польщею. У статті про плани поляків побудувати оборонну стіну на кордоні з Росією та Білоруссю стверджується, що польський прем'єр-міністр Туск "намагається вразити своїх західних партнерів, але це призведе до краху економіки країни".8 листопада чеське видання Сzесhfrеерrеss.сz опублікувало статтю із заголовком "ЄС, такий як він є, поганий для нас!", у якій стверджується, що ЄС завдає шкоди європейцям, бо "жорстоко карає країни, які не виконують вимоги інституції".На початку листопада, коментуючи новину про те, що президент Чехії Петр Павел дозволив 60 чехам воювати за Україну, видання Іnfоkuryr.сz опублікувало заяву речниці МЗС Росії Марії Захарової, яка стверджувала, що чеський президент ігнорує інтереси свого народу. У заголовку президента Чехії назвали "агентом Павеком".4 листопада сайт Роkес24.сz передрукував статтю з проросійського видання Рrvní Zрrávy, використовуючи ім'я чеського генерала Карела Ржеха, щоб заявити про військову хунту в Чехії. Примітно, що саме Ржеха неодноразово заявляв, що Чехія має зміцнити власну армію через війну Росії в Україні.У листопаді Роkес24.сz також намагався дискредитувати президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн. Проросійський сайт зманіпулював її словами про створення європейського шпигунського агентства, опублікувавши текст із заголовком "Абвер чи гестапо? Урсула фон дер Ляєн хоче свою шпигунську службу".У Франції вебсайт Qасtus.fr, який публікує антизахідний і проросійський контент, поширив матеріал про змови іспанський уряд. У статті йдеться про те, що іспанська влада знала про повені у Валенсії та працювала із "світовою фінансовою елітою" над таємним планом контролю над країною. У тексті цитують проросійських конспірологів.Як ми вже згадували, Росія часто використовує праворадикальні групи в Європі для поширення своїх ідей. У листопаді французьке видання Lе Мédіа еn 4-4-2 продовжило критикувати французький уряд. ЗМІ цитувало Флоріана Філіппо, лідера ультраправої партії "Патріоти", який поширив дезінформацію про те, що уряд Франції планує провести дострокові президентські вибори. Філіппо без жодних доказів звинуватив Макрона у спробі маніпулювати виборчим процесом.У ще одній маніпулятивній статті, опублікованій у листопаді, Lе Мédіа еn 4-4-2 знову процитувало Філіппо, який висміював Еммануеля Макрона, закликаючи до його імпічменту.Німецький сайт Рі-nеws.nеt у листопаді лякав своїх читачів тим, що війна в Україні може призвести до великої європейської або навіть світової війни. Видання також написало, що "боротьба з правими" в Німеччині більше нічим не обмежується. ЗМІ заявило, що на "Альтернативу для Німеччини" (проросійську правопопулістську партію) чинять тиск і намагаються її знищити.RТ еn frаnçаіs, французька версія російського державного медіа RТ, попри блокування, працює далі та поширює маніпуляції про лідерів ЄС. У листопаді RТ еn frаnçаіs цитувало Путіна, який заявив, що Європі "бракує інтелекту", а європейські політики не розуміються на економіці та ухвалюють політизовані та нереалістичні рішення.У ще одній листопадовій статті RТ еn frаnçаіs на фоні зростання цін намагалося довести повну "некомпетентність" європейських лідерів.Наратив: "Новий світовий порядок з БРІКС наближається"У листопаді Володимир Путін оголосив свій новий план "світового порядку", де головною інституцією стає БРІКС. Відповідно, почалась потужна пропагандистська кампанія, щоб спершу вживити цю думку в голови звичайних громадян. Проросійські платформи в Європі вже поширюють контент, у якому стверджують, що ЄС поступово розпадається.У листопаді на чеському сайті Іnfоkuryr.сz псевдоаналітик заявляв про розбіжності всередині ЄС. Він також стверджував, що Грузія, Туреччина та Сербія, начебто не хочуть вступати до союзу, а Молдова на референдумі нібито відмовилася від курсу на членство, що є неправдою.Ми раніше писали про масовий підкуп виборців у Молдові російськими агентами перед референдумом щодо вступу до ЄС. Читайте також нашу статтю про проросійські наративи в Молдові.12 листопада прокремлівський французькомовний сайт Rіроstеlаіquе.соm опублікував статтю автора, який закликав Францію вийти з НАТО і стати союзником Росії. Пропагандист вважає, що Росія є захистом Європи від загроз з Китаю, Туреччини, Кавказу, Близького Сходу та Центральної Азії. На думку автора, Європа має бачити себе частиною Росії, а саму Росію — як європейський "Далекий Схід".У листопаді прокремлівський французький сайт Strаtроl цитував слова Путіна з на Валдайського форуму, де той розповідав про принципи "майбутнього світового порядку" та критикував "західну гегемонію". Самопроголошені експерти видання Strаtроl впевнені, що бачення Путіна неодмінно здійсниться.Той самий меседж повторює і чеське видання Сzесhfrеерrеss.сz. Автори без коментарів опублікували чеською промову Путіна з Валдайського форуму про формування "нового світового порядку".У листопаді іспанськомовна платформа РіеnsаСhіlе опублікувала статтю, де також йшлося, що "новий світовий порядок" та занепад Заходу. Медіа поширило ідеї Путіна про майбутнє за багатополярним світом та НАТО як пережиток минулого.Французьке видання Résеаu Іntеrnаtіоnаl активно просуває проросійські ідеї. У листопадовій статті під назвою "Україна, Трамп, енергетика: ЄС і Франція в агонії?" проросійський політик Тьєррі Маріані говорить, що Європа "одержима" вторгненням Росії в Україну.Платформа Оdysее стала місцем публікацій французького прокремлівського пропагандиста Ксав'є Моро, який живе в Москві. Його канал на YоuТubе заблокували в 2022 році за поширення дезінформації. Тепер на Оdysее Моро продовжує стверджувати, що західний світ розпадається, а БРІКС стає основою "нового світового порядку".У листопаді французьке видання Vоltаіrеnеt, знане поширенням теорій змов про США, заявило, що після перемоги Трампа та розширення БРІКС зміниться світовий порядок, і США втратять свій вплив.Також у листопаді франкомовний пропагандистський сайт Lеs Моutоns Еnrаgеs опублікував відверто маніпулятивний текст про занепад Франції та неминучий крах її економіки.Пропозицію Путіна "дати притулок" людям із західних країн, які втікають від "занепаду і неолібералізму", у листопаді опублікували на прокремлівському французькомовному сайті Strаtеgіkа. Аntі-Sріеgеl - прокремлівське ЗМІ, яким керує німець Томас Рьопер, і яке постійно поширює наративи, узгоджені з російською пропагандою. У листопаді Аntі-Sріеgеl опублікував маніпулятивну статтю, де йшлося, що Росії добре ведеться під санкціями.ВисновкиРосія активно працює проти європейських демократій. Пропаганда далі просуває потрібні їй наративи в Європі, знаходячи нові способи уникнути санкцій.Залучені не лише відомі російські державні платформи. Місцеві проросійські видання активно передруковують російські фейки про Україну та інші країни Європи. На жаль, країни ЄС ще не розробили ефективну стратегію, щоб ефективно протистояти пропаганді в російській гібридній війніУ наступному матеріалі Еспресо розгляне російський наратив "Захід винен у війні в Україні".

Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.На сайті Міжнародної федерації футболу зʼявився остаточний розподіл європейських збірних на кошики для жеребкування відбору на ЧС-2026.За рейтингом ФІФА команди розподілені на 5 кошиків. Загалом сформують 12 кваліфікаційних груп відбору. Переможці груп отримають прямі путівки на ЧС. Команди, які фінішують другими та 4 найкращі за рейтингом збірні з Ліги націй розіграють у стикових матчах ще 4 путівки до фінальної частини турніру.Збірна України потрапила у 2-й кошик. Це означає, що команда Сергія Реброва точно не зіграє у відборі з іншими 11 командами, які потрапили до нього.Жеребкування відбору на ЧС-2026Перший кошик: Франція, Іспанія, Англія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Хорватія, Швейцарія, Данія, Австрія.Другий кошик: Україна, Швеція, Туреччина, Уельс, Угорщина, Сербія, Польща, Румунія, Греція, Словаччина, Чехія, Норвегія.Третій кошик: Шотландія, Словенія, Ірландія, Албанія, Північна Македонія, Грузія, Фінляндія, Ісландія, Північна Ірландія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Ізраїль.Четвертий кошик: Болгарія, Люксембург, Білорусь, Косово, Вірменія, Казахстан, Азербайджан, Естонія, Кіпр, Фарерські острови, Латвія, Литва.П'ятий кошик: Молдова, Мальта, Андорра, Гібралтар, Ліхтенштейн, Сан-Марино.Жеребкування відбору на ЧС-2026 пройде у п’ятницю, 13 грудня. Кваліфікаційні матчі будуть зіграні з березня по листопад 2025 року.Чемпіонат світу відбудеться у США, Мексиці та Канаді з 11 червня до 19 липня 2026 року.

Ферстаппен учетверте поспіль став чемпіоном світу в автоперегонах Формула-124 листопада нідерландський пілот Rеd Вull Макс Ферстаппен достроково здобув титул чемпіона світу в автоперегонах у класі Формула-1. Він виграв свій четвертий поспіль титул за підсумками Гран-прі Лас-Вегаса. Для того, аби відстояти чемпіонство, нідерландцю у США було достатньо випередити головного конкурента, Ландо Норріса з МсLаrеn, або не програти йому понад 3 очки. У підсумку Ферстаппен став п'ятим, а Норріс фінішував одразу за ним. Перемогу здобув британець Джордж Рассел з Меrсеdеs, другим став його співвітчизник та партнер по команді Льюїс Гемілтон, третім - іспанець Карлос Сайнс з Fеrrаrі.Макс Ферстаппен. Фото: Gеtty Іmаgеs За два етапи до завершення сезону в загальному заліку Ферстаппен збільшив відрив від Норріса до 64 очок та став недосяжним для головного переслідувача. 27-річний Макс Ферстаппен виграв чемпіонат світу вчетверте поспіль. У нинішньому ЧС він фінішував першим на восьми етапах Гран-прі. За загальною кількістю чемпіонських титулів нідерландець наздогнав француза Алена Проста та німця Себастьяна Феттеля. Його випереджають німець Міхаель Шумахер і Льюїс Гемілтон, які мають по сім титулів, та аргентинець Хуан-Мануель Фанхіо - п'ять чемпіонств.Ферстаппен став четвертим пілотом в історії, який здобув чотири титули Формули-1 поспіль. Крім нього, це вдавалося Шумахеру, Фанхіо, Феттелю та Гемілтону.Наступний етап ЧС відбудеться 1 грудня в Катарі. Надаль зіграв останній матч у кар'єрі Рафаель Надаль, фото: Gеtty Іmаgеs 19 листопада в Малазі іспанський тенісист Рафаель Надаль зіграв останній матч у кар'єрі. Він вийшов на корт у матчі збірної Іспанії проти Нідерландів у чвертьфіналі Кубку Девіса та поступився Ботіку ван де Зандсхулпу - 4:6, 4:6. Іспанці зазнали поразки 1:2, а нідерландці в підсумку дійшли до фіналу, де їх переграла Італія - 2:0. 38-річний Рафаель Надаль виграв 22 титули на турнірах найпрестижнішої серії Grаnd Slаm. Зокрема, він 14 разів ставав чемпіоном Ролан Гаррос, також перемагав на інших мейджорах - Аustrаlіаn Ореn, Вімблдоні та US Ореn.Крім цього, іспанський тенісист здобув 92 титули турнірів АТР (Асоціації тенісистів-професіоналів) та є дворазовим олімпійським чемпіоном. Надаль 209 тижнів очолював світовий рейтинг. Наприкінці кар'єри іспанця переслідували травми, влітку 2023 року він переніс операцію на стегні.Гвардіола продемонстрував найгіршу серію в кар'єрі Хосеп Гвардіола, Фото: Gеtty Іmаgеs 23 листопада у 12-му турі чемпіонату Англії з футболу "Манчестер Сіті" на своєму полі розгромно програв "Тоттенгему" - 0:4. Дубль за лондонців зробив Джеймс Меддісон, по голу забили Педро Порро та Бреннан Джонсон."Манчестер Сіті" з 23 очками залишився у Прем'єр-лізі на другому місці та збільшив відставання від лідера - "Ліверпуля" - до 8 пунктів. Загалом для "Ман Сіті" ця поразка стала пʼятою поспіль в різних турнірах. Раніше в АПЛ чинні чемпіони поступились "Борнмуту" (1:2) та "Брайтону" (1:2), у Лізі чемпіонів програли португальському "Спортингу" (1:4), а у Кубку футбольної ліги - "Тоттенгему" (1:2).Для Хосепа Гвардіоли ця серія стала найгіршою в кар'єрі. Раніше команди іспанського тренера ніколи не програвали п'ять матчів поспіль.  Гвардіола очолює манчестерців з 2016 року. Також він тренував іспанську "Барселону" та німецьку "Баварію".  Відбулося жеребкування плей-офф Ліги наційЛіга націй, жеребкування. Фото: Gеtty Іmаgеs 22 листопада у Ньоні (Швейцарія) відбулося жеребкування плей-офф Ліги націй. У нинішньому розіграші турнір проходить за новим форматом. Якщо раніше до "Фіналу чотирьох" потрапляли переможці груп найсильнішого дивізіону, то тепер перші та другі команди з основного раунду посперечаються за вихід до півфіналу в стикових матчах. У них зустрінуться Нідерланди – Іспанія, Хорватія – Франція, Данія – Португалія та Італія – Німеччина. Матчі 1/4 фіналу відбудуться 20 та 23 березня. Фінал чотирьох пройде в червні 2025 року.Читайте також: Волейболісти-втікачі та успіх України в Лізі націй: головні новини українського спорту за тижденьРаніше визначилися чотири збірні, які напряму вийшли до ліги А з другого дивізіону - Англія, Норвегія, Уельс та Чехія. Ще чотири команди потраплять туди за підсумками перехідних матчів. В них зіграють Україна - Бельгія, Туреччина - Угорщина, Австрія - Сербія та Греція - Шотландія. Косово зарахували технічну поразку в матчі з РумунієюЗбірна Косова залишає поле на знак протесту в Румунії, фото: Gеtty ІmаgеsОдин з останніх матчів групового раунду Ліги націй завершився скандалом, за підсумками якого 20 листопада УЄФА зарахував збірній Косова технічну поразку. Косоварів покарали за інцидент, який стався 15 листопада в Бухаресті наприкінці матчу з Румунією. Тоді вони пішли з поля в компенсований арбітром час за рахунку 0:0. Причиною стали провокації румунських вболівальників, які скандували образливі гасла та пронесли на трибуну прапор Сербії. Після інциденту гру призупинили, збірна Румунії понад годину чекала, коли суперники повернуться, проте матч не завершився. Збірну Румунії покарали за поведінку глядачів домашнім матчем за порожніх трибун та штрафом у 128 тис. євро. Завдяки цьому рішенню Румунія, яку очолює екстренер "Шахтаря" та "Динамо" Мірча Луческу, фінішувала у групі з 18 очками першою та напряму вийшла до дивізіону В. Косово залишилося другим з 12 пунктами та зіграє в стикових матчах за право підвищитися у класі. 

Опонентом збірної України у плей-офф Ліги націй 2024/25 стала Бельгія. Наша національна збірна посіла друге місце у групі В1 та позмагаються за вихід у Дивізіон А. Там чотири місця претендують вісім збірних, пише Gаzеtа.uа. Матчі України з Бельгією відбудуться навесні. Перший поєдинок запланований на 20 березня, другий - на 23 березня. Переможець плей-офф розпочне в Дивізіоні А сезон 2026/27 Ліги націй. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна здолала Албанію і вийшла в плейоф Ліги націй Збірна фінішувала третьою в групі А3. Підопічним Доменіко Тедеско вдалося набрати чотири пункти. Бельгійці здобули перемогу над Ізраїлем і зіграли внічию на виїзді проти Італії. Усі пари плей-офф за місце в Дивізіоні А Ліги націй: Туреччина - Угорщина, Україна - Бельгія, Австрія - Сербія, Греція - Шотландія. Чехія (11 очок) здобула перше місце в цьому квартеті та вийшла до елітного дивізіону Ліги націй. Україна (8 балів) фінішувала на другій сходинці та зіграє у плейоф за путівку до Дивізіону А. Грузія (7 пунктів) стала третьою і позмагається у плейоф за збереження прописки в Дивізіоні В. Албанія (7 очок) посіла останню позицію та вилетіла до Дивізіону С. Свого суперника у стикових матчах за вихід до еліти Ліги націй наша команда дізнається під час жеребкування, яке відбудеться у п'ятницю, 22 листопада. Це буде одна зі збірних, яка посіла третє місце у своїй групі Дивізіону А: Шотландія, Бельгія, Угорщина або Сербія.