Search trend "Данілов"

Верховна Рада України ІХ скликання працює рекордно найменшою кількістю депутатів 400 осіб. За п'ять років роботи парламенту достроково склали повноваження 52 народні депутати, а із провладної фракції "Слуга народу" вийшов 41 депутат. Серед них 21 - склав мандат і ще 20 - перейшли в інші фракції та групи. Чисельність фракції більшості за цей час скоротилась з 254 до 233 членів. Нагадаємо, за результатами виборів 2019 року "Слузі народу" вдалося завести до Ради рекордні 254 депутати 124 списочники та 130 мажоритарників, які вперше в історії українського парламентаризму утворили монокоаліцію. Формально "слугам" досі вдається зберегти більшість у парламенті, адже фракція усе ще і має у своєму складі понад 226 членів. І це попри те, що за п'ять років фракцію покинув 41 нардеп. Війна. Криза політичного жанру. Не бажання аналізувати, оприлюднювати найгостріші моменти державного значення. Дехто з депутатів так і не зрозумів, де опинився. Дехто зрозумів і від жаху усвідомлення пішов у депутатське підпілля, а хтось взагалі позбувся мандату. Багатьох вибила з колії хоч не гласна, але основна вимога влади лояльність і вилизування черевиків, котрі ходять по червоних доріжках високих кабінетів, а не професійність та здатність до нестандартних проривів, необхідних під час війни. Це лише декілька факторів, котрі вказують на те, що парламент інтелектуально просів. Потреби й треби Частина депутатів вийшли з фракції у зв'язку з переходом на посади. Однак з більшістю попрощались через гучні корупційні скандали чи незгоду окремих нардепів щодо лінії партії. Троє "слуг" спершу лідер списку Дмитро Разумков та Руслан Стефанчук, а після рокіровки Олександр Корнієнко увійшли до керівництва парламенту, тому формально вийшли з фракції, ставши позафракційними. А після відкликання з посади голови ВР, наприкінці 2021 року, Дмитро Разумков не повернувся у фракцію влади. На той момент луна від гуркоту побитих із президентом горщиків котилась не лише в урядововму кварталі, а й поза межами київських околиць. Тож перший номер списку "Слуги народу" залишився позафракційним. Тоді ж Разумков оприлюднив список депутатів нового міжфракційного об'єднання "Розумна політика", до якого увійшли і 21 депутати від "слуг". Утім, формально нардепи залишились членами провладної фракції. Згодом з фракції "Слуга народу" виключили двох представників групи Разумкова Людмилу Буймістер та скандального одеського мажоритарника Артема Дмитрука. Через внутрішні чвари в грудні 2019-го зі "Слуги народу" попросили мажоритарників Анну Скороход та Антона Полякова, які згодом перейшли до групи "За майбутнє" (Коломойського). Тоді ж з фракції виключили й нардепа Романа Іванісова через наявність інформації про судимість депутата за зґвалтування. Майже через рік із фракції виключили Гео Лероса, який відкрито критикував президента, а також звинуватив голову ОП Андрія Єрмака і його брата у торгівлі посадами. Останнім гучним демаршем став вихід із фракції одіозної депутатки Марʼяни Безуглої. Через декілька днів після цього фракцію СН з третьої спроби також покинула Юлія Яцик. Чимало "слуг" покинули фракцію на тлі гучних скандалів, пов'язаних із корупцією. Зокрема, НАБУ висуноло підозу в хабарництві київському мажоритарнику Олександру Юрченку. У 2022-му із фракції вийшов Олег Воронько, щодо якого відкрили провадження за підробку документів. А у 2023 році зі "Слуги народу" витурили любителів подорожей - Миколу Тищенка після його спроби створення тероборони Таїланду та Богдана Торохтія через відпочинок нардепа за кордоном під час війни. Анатолія Гунька спіймали на хабарі. Напевне, не знає таблички ділення. Покинули фракцію і троє нардепів, підозрюваних у держзраді. Так навесні 2021 року "слуги" вигнали скандального мажоритарника Олександра Дубінського через внесення його до санкційного списку США. Тепер він "смалить" проти влади та президента Зеленського, навіть перебуваючи під вартою. А через кілька місяців із фракції виключили ще одного скандального мажоритарника Євгена Шевченка, який публічно підтримував білоруського диктатора Олександра Лукашенка. У 2022 році "Слуга народу" також виключила нардепа-колаборанта Олексія Ковальова, який від початку вторгнення активно допомагав росіянам на окупованій Херсонщині. Прикметно, що шестеро скандально відомих "слуг" врешті опинились у групі "Відновлення України", рятуючи об'єднання проросійських депутатів від можливого розпаду. Так у грудні 2023 року, коли до групи доєднався Анатолій Гунько в ній знову стало 17 депутатів, що є мінімально допустимою кількістю (адже для існування депутатської групи до її складу має входити не менше депутатів, ніж до найменшої фракції Ради). Крим і Донбас вакантні місця досі не заповнені Нинішнє скликання Ради стало вже другим, котре розпочало роботу не в повному конституційному складі. У 2019 році присягу склали 423 депутати, а 27 мандатів залишились вакантними, оскільки дострокові парламентські вибори не проводились в округах окупованих Криму, деяких районів Донеччини та Луганщини. І наразі в парламенті залишилось працювати рекордно мало депутатів 400. Загалом за п'ять років дотерміново припинили повноваження 52 нардепи. Було дві великі хвилі здачі мандатів на початку каденції у 2019 році та після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Найбільша кількість депутатів, які склали повноваження, від "Слуги народу" - 21 чоловік. Більшість з них звільнили місця в парламенті через перехід на інші посади. Так восьмеро обранців від "Слуги народу" пересіли у міністерські крісла, двоє свого часу очолювали Генпрокуратуру, а ще троє "слуг" були призначені головами ОДА. Посади отримували також кілька вихідців з інших фракцій. Зокрема, нинішній Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець ("За майбутнє") та ексголова Фонду Держмайна, а нині міністр оборони Рустем Умеров ("Голос"). В опозиційних фракціях також були випадки дострокового припинення повноважень. Так, за власним бажанням склали мандати депутати від "Євросолідарності" Ірина Луценко та генерал-лейтенант і Герой України Михайло Забродський. У "Батьківщині" припинили повноваження Ольга Бєлькова та Віталій Данілов. Також достроково відмовився від депутатства лідер і перший номер списку партії "Голос" Святослав Вакарчук. Крім того, п'ятеро нардепів цього скликання передчасно покинули земне життя. Це мажоритарник з Чернігівщини Валерій Давиденко, колишній "слуга"-мажоритарник Антон Поляков , "слуга"- колаборант Олексій Ковальов, мажоритарник з Прикарпаття Андрій Іванчук та списочник від "Голосу" Олег Макаров. Добровільно вимушено Другій хвилі дострокової здачі мандатів дала поштовх велика війна. Депутатські повноваження втратили 11 з 44 обранців проросійської ОПЗЖ після того, як діяльність партії була призупинена, а згодом заборонена. До речі, більшість з них відмовились від депутатства, добровільно склавши мандати. Першим у березні 2022-го це зробив держзрадник Ілля Кива. До середини 2023 року заяви написали ще шестеро колишніх членів ОПЗЖ. Також добровільно відмовились від мандатів позафракційні колишні "регіонали" Андрій Аксьонов, Вадим Новінський, Дмитро Шенцев, Дмитро Шпенов, Максим Єфімов ("Відновлення України"). Уперше в історії українського парламентаризму аж шестеро нардепів були достроково позбавлені мандатів через втрату громадянства. Це козирні представники забороненої ОПЗЖ Віктор Медведчук, Вадим Рабінович, Тарас Козак, Ренат Кузьмін, також "слуга" - мажоритарник з Одещини Ігор Васильковський та позафракційний проросійський мажоритарник Андрій Деркач. За власним бажанням склали мандати кілька нардепів, котрі потрапляли в корупційні скандали, зокрема пов'язані з виїздом за кордон на відпочинок під час воєнного стану. Це "слуги" Юрій Арістов та Андрій Холодов, а також фігурант скандальної ДТП Олександр Трухін. Гортаючи всі ці історії, звісно суспільство зачекалось на нові обличчя парламенту. Увесь цей антагоністичний склад домінусував і продуктивність, і якість прийнятих законів. А від співставлення життя сьогоднішніх обраних з дійсністю більшості українців явний перекос лише посилює праведний гнів.

Про це повідомила пресслужба Адміністрації морських портів України (АМПУ)."Український коридор продовжує демонструвати свою ефективність та надійність, навіть у надскладних умовах війни. Станом на сьогодні, завдяки його функціонуванню було транспортовано вже понад 85 млн т вантажів, із яких 56,7 млн т зернових успішно відправлено на експорт для забезпечення світової продовольчої безпеки", - йдеться у повідомленні.Зазначається, що загалом за час роботи коридору понад 3000 суден скористалися його можливостями."Попри постійні обстріли, повітряні тривоги та вимушені зупинки роботи, портовики продовжують виконувати свої завдання з максимальною віддачею. Їхня праця – це фундамент стабільності, який підтримує економіку України та забезпечує зв'язок зі світом. Кожна тонна вантажу – це ще один крок до спільної перемоги на економічному фронті та підтримки глобальної продовольчої стабільності", - додали в АМПУ.Що відомо про роботу морського коридору17 липня 2023 року Росія оголосила про припинення дії зернової угоди. У відповідь на це президент України Володимир Зеленський заявив, що слід продовжувати використовувати зерновий коридор, навіть попри вихід РФ з угоди.Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов 4 серпня заявив, що Україна відправлятиме кораблі з власним зерном туди, куди вважає за необхідне, і ні в кого не проситиме на це дозволу.10 серпня Військово-Морські сили Збройних Сил повідомили про тимчасовий гуманітарний коридор для торговельних суден, що йдуть до та з портів України.12 серпня в Україні відкрили реєстрацію торговельних суден та їхніх власників, які готові проходити тимчасовими маршрутами до українських портів у Чорному морі.16 серпня з Одеського порту вийшло перше судно після оголошення Росією про припинення дії зернової угоди.14 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має намір залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн світу, зокрема на Африканському континенті.Станом на 10 березня 2024 року з українських портів Чорного моря вийшли 1005 кораблів. Вони доставили близько 30 млн тонн вантажів на світові ринки.18 вересня президент Зеленський сказав, що за рік роботи морського коридору з українських портів вийшли понад 2500 суден, які вивезли 70 млн тонн вантажів.Російська окупаційна армія 14 жовтня атакувала балістичною ракетою припортову інфраструктуру Одеси. Внаслідок цього загинула людина, 8 постраждалих. Також пошкоджені два цивільних судна. Однак у Мінінфраструктури запевнили, що обстріл не вплинув на роботу морського коридору.На початку листопада повідомлялося, що українським морським коридором перевезли понад 80 млн тонн вантажів.

Вовк мав допомогти "легалізувати" Януковича в захопленому росіянами Києві. Це підтвердив тодішній секретар РНБО Данілов.  Вовк – не просто один з найзашквареніших суддів в історії України. Він разом з Портновим перетворив судову систему на те лай*о, яке ми лише почали розгрібати нашою реформою. Отвєточка прилетіла, коли звільнення Вовка стало очевидним. Його і Портнова подєльник  – адвокат Кравець – організував мені четверте кримінальне провадження (знову в ДБР). Феноменальні клоуни.   Кравець, якщо хто не знає, яскравий представник ФСБшно-портновського кодла, який активно грає на боці русні, підриваючи мобілізацію та обороноздатність України.  Чорт записує відео з мільйонними переглядами, в яких переконує, що за ухилення від мобілізації немає кримінальної відповідальності. Або – що заборона виїзду чоловікам за кордон теж незаконна. Одним словом – класичний набір російської пропаганди. При цьому всьому ані в ДБР, ані СБУ питань до Кравця не має. І якщо з татарівським ДБР все зрозуміло, то бездіяльність СБУ мені зрозуміти важко. До речі, памʼятаєте чорта, який недолуго за мною слідкував, а потім злив фото ФБСшно-портновським "медіа" і ТГ-каналам? Так от – це колишній підполковник СБУ.Читайте також: Влада садитиме антикорупціонерів?Повторюся, ФСБшно-портновська група й далі вільно оперує в Україні руками підконтрольних Татарову силовиків, ТГ-каналами та "медіа".Але все це не заважає нам вичавлювати цих покидьків. На жаль, вони поки що не сідають за ґрати. Поки що. Принагідно нагадую, що Вовк і його шобла на волі через те, що ВАКС за 2,5 роки так і не спромігся організувати нормальний розгляд їхньої справи…ДжерелоПро автора. Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

10 листопада 1948 року вийшов указ президії ВС РРФСР "О выделении города Севастополя в самостоятельный административно-хозяйственный центр". Згодом у поточних документах СРСР Севастополь разом із Кримом став частиною УРСР, зокрема, його адміністративна, господарча та партійна ланки підпорядковувалася Сімферополю та Києву. Місто вивели на рівень області. Фінансували з республіканського бюджету. Жителі могли обирати своїх депутатів до Обласної ради Криму. Всі його структури підпорядковувалися Кримській області. Постановою президії верховного суду РРФСР від 5 лютого 1954 року "О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав УССР" місто, як і весь півострів Крим, передали Українській РСР. Місту зберегли його статус. "Севастополь був закритим. Потрапити туди на службу було важко. Було військове місто. Центр розбудований, а околиці не дуже. У Качі воду давали по годинах. Людей з інших міст пускали неохоче. Напевно, тому всі досі такі пихаті", - каже Олена Михайлівна, місцева жителька. У самому місті й на його околицях активно вибудовували військові об'єкти. Здебільшого це були засоби берегової охорони та сховища боєприпасів, в тому числі і ядерних. Через це потрапити в Севастополь можна було лише за наявністю перепустки. "Безбілетників" ловили патрулі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні можуть відпустити "мисливця за кримськими татарами" - Чийгоз "Там були найгарніші дискотеки. Пам'ятаю, як ми з подругами ховалися в електричках. Брали із собою плаття в кульках. Потім перевдягалися в кущах і йшли танцювать. Одного разу нас схопили розбірки були до маминого начальника, але воно було того варте", згадує Світлана з Джанкоя. У севастопольських жінок було модним видавати доньок за військових. Відбір дівчат був дуже жорстким, оскільки професія була дуже престижною й видавали квартири. 29 жовтня 1955 року, вночі, вибухнув старий італійський лінкор "Юлій Цезар" (дістався СРСР при розділі італійського флоту-Gаzеtа.uа). Загинули 611 осіб. Родичі та знайомі досі розповідають, як моряки стукали по стінках та співали "Варяг". На початку 60-х Микита Хрущов відкрив місто. Після розвалу СРСР 1990 року Крим та Севастополь залишилися у складі України. Місто зберегло свій особливий статус та звання Героя. 19 листопада 1990 року між РСФСР та УРСР було підписано договір про дружбу та партнерство. 1997 року його розірвали та уклали Договір про дружбу та партнерство. Документ передбачав повагу та ненапад на сусідню державу. 2014 року Росія окупувала Севастополь. Нарощує там власний військовий контингент. Місцевих жителів вичавлюють за допомогою нелюдських умов життя та роботи. Натомість завозять росіян. Росія найближчим часом може розмістити ядерну зброю на окупованому півострові. Про це заявил секретар РНБО Олексій Данілов.

"Думаю, що у 2024 році це питання точно зрушить з мертвої точки", - так колишній секретар РНБО Олексій Данілов висловлювався про відновлення цивільного авіасполучення в нашій країні. Але 2024-й наближається до кінця, а поки що Україна презентувала лише дорожню карту відкриття повітряного простору в умовах воєнного часу.

Україна досі не призначила посла в Молдові &mdаsh; попереднього звільнили ще в березні цього року

Після його звільнення вже минуло понад пів року

Про це повідомила пресслужба Адміністрації морських портів України (АМПУ).Згідно з повідомленням, експорт 53,5 млн тонн агропродукції став ключовим фактором для забезпечення продовольчої безпеки в багатьох країнах."За даними Мінекономіки у жовтні 2024 року Україна встановила річний рекорд з експорту товарів, поставивши продукції на 3,8 млрд доларів, що на 18,7% більше показників вересня. Загальний експорт з початку року досяг 34,6 млрд доларів. Зростання відбулося передусім завдяки збільшенню експорту агропродукції та ефективній роботі морського коридору", – зазначив голова ДП "АМПУ" Юрій Литвин.За оперативними даними січня-жовтня 2024 року, українські морські порти обробили 82,1 млн тонн вантажів, що майже вдвічі перевищує показник 2023 року (46,1 млн тонн). З них 50,7 млн тонн становить аграрна продукція.Порти Дунайського регіону залишаються надійним альтернативним маршрутом для українського експорту та критичного імпорту, наголосили в АМПУ. Там зазначили, що всі порти на 100% забезпечено альтернативними джерелами живлення для їхньої безперебійної роботи.Що відомо про роботу морського коридору17 липня 2023 року Росія оголосила про припинення дії зернової угоди. У відповідь на це президент України Володимир Зеленський заявив, що слід продовжувати використовувати зерновий коридор, навіть попри вихід РФ з угоди.Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов 4 серпня заявив, що Україна відправлятиме кораблі з власним зерном туди, куди вважає за необхідне, і ні в кого не проситиме на це дозволу.10 серпня Військово-Морські сили Збройних Сил повідомили про тимчасовий гуманітарний коридор для торговельних суден, що йдуть до та з портів України.12 серпня в Україні відкрили реєстрацію торговельних суден та їхніх власників, які готові проходити тимчасовими маршрутами до українських портів у Чорному морі.16 серпня з Одеського порту вийшло перше судно після оголошення Росією про припинення дії зернової угоди.14 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має намір залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн світу, зокрема на Африканському континенті.Станом на 10 березня 2024 року з українських портів Чорного моря вийшли 1005 кораблів. Вони доставили близько 30 млн тонн вантажів на світові ринки.18 вересня президент Зеленський сказав, що за рік роботи морського коридору з українських портів вийшли понад 2500 суден, які вивезли 70 млн тонн вантажів.Російська окупаційна армія 14 жовтня атакувала балістичною ракетою припортову інфраструктуру Одеси. Внаслідок цього загинула людина, 8 постраждалих. Також пошкоджені два цивільних судна. Однак у Мінінфраструктури запевнили, що обстріл не вплинув на роботу морського коридору.