Search trend "Коновальця"

8 листопада благодійний фонд українського інвестора Максима Кріппи МК Fоundаtіоn вчергове поповнив автопарк підрозділів Сил Оборони. 50 фургонів Vоlkswаgеn Тrаnsроrtеr слугуватимуть потребам бійців 3-ї Окремої штурмової бригади, Головного управління розвідки, спецпідрозділу "Кrаkеn", та Військової школи імені Євгена Коновальця. Про це повідомляється на офіційному сайті фонду. Транспортні засоби відремонтовані та готові рушати в зону бойових дій. 20 фургонів з'являться на Ізюмському напрямку у складі технічного парку 3-ї ОШБр. За словами військовослужбовця "Джонні", росіяни не полишають спроб просунутись вглиб української території на Харківщині. Через постійні обстріли артилерією та ударними БПЛА втрачається, зокрема, і транспорт. "Автівок завжди не вистачає. Сьогодні це розхідник, а поповнення автопарку колісною технікою відбувається зазвичай завдяки волонтерам. Тому ці 20 бусів закриють для нас багато питань", зазначає "Джонні". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Допомога в дії: Фонд МК Fоundаtіоn забезпечив Центр хірургії та трансплантології новими реанімобілями Захисникам Харківщини спецпідрозділу ГУР "Кrаkеn" і військовій школі імені Євгена Коновальця передали по 10 автівок. "Ці машини будуть перевозити БК, людей, евакуювати поранених бійців з полю бою. Ми часто використовуємо такий транспорт для вивезення людей з прифронтових територій. Ці буси економні, невибагливі в обслуговуванні, надійні і максимально універсальні, адже їх можна переобладнати під будь-які задачі", коментує "Гром", військовослужбовець одного з підрозділів ГУР. "Машини будуть задіяні як у навчальному процесі новобранців, так і на виїздах в зону виконання бойових дій. Наші інструктори пройшли важкий шлях в складі 3-ї ОШБр та "Азову". Проте, немає нічого кращого, ніж знання, які можна передати, спираючись на власний досвід, тому вони продовжують їздити на фронт, здобувати нові навички, щоб потім вчити цьому курсантів", розповіла голова служби військової техніки підрозділу Військової школи імені полковника Коновальця Олена з позивним "Дама". "Доля цих авто служити і допомагати нашим військовим бороти російську навалу. Ми щиро вдячні та низько вклоняємось кожному нашому військовому за їхній неоціненний внесок у боротьбу за Україну. Зі свого боку, МК Fоundаtіоn робить все, щоб бути для них надійним тилом та надавати саме ту допомогу, яка потрібна тут і зараз", підкреслив директор благодійного фонду Олександр Осока. На сьогодні за сприяння МК Fоundаtіоn було придбано понад 1800 авто, 30 авто медичного призначення, 5 пожежних авто, а також моторні човни, генератори, зарядні станції та спецтехніка. Загальна сума допомоги сягнула 869,8 мільйона гривень.

Автівки на фронт: МК Fоundаtіоn передав 50 фургонів Збройним Силам УкраїниБлагодійний фонд МК Fоundаtіоn передав 50 фургонів Vоlkswаgеn Тrаnsроrtеr для підрозділів Сил Оборони. Транспорт розподілять між 3-ю ОШБр, ГУР, "Кrаkеn" та Військовою школою імені Коновальця.

Більшовицький переворот відбувся 7 листопада 1917 року у Петрограді - тепер Санкт-Петербург. У СРСР цей день відзначали, як державне свято. У підручниках переворот називали Велика Жовтнева соціалістична революція. За старим календарним стилем подія відбулася 25 жовтня - тому Жовтнева. Причини Жовтневого перевороту На початку 17-го року Російська імперія потрапила у смугу криз. Практично весь бюджет перекинули на армію. Промисловість працювала на потреби фронту. Людям бракувало найнеобхіднішого. Багато працівників заводів, селян, інтелігенцію мобілізували в армію. Від царя Миколи ІІ вимагали змін. Він їх ігнорував. Прихильники лівих ідей були переконані, що допоможе державі лише революція. Провідні партії не сприймали серйозно більшовиків. Але вони завдяки популістським гаслам восени 1917 року здобули підтримку людей. Вони захопили резиденцію Тимчасового уряду Зимовий палац та всі стратегічні пункти Петрограду. На з'їзді Рад лідер більшовиків Володимир Ленін заявив про перехід влади у Росії до його політсили. Більшовики проголосили "Декрет про мир" і пообіцяли домовитись про завершення війни з німцями. Заявили, що уся поміщицька земля буде розділена між селянами. Питання України В Україні діяли політичні сили, які не могли домовитися між собою щодо подальшого розвитку - Українська Центральна Рада, Рада робітничих і селянських депутатів - пробільшовицьке утворення та Штаб Київського військового округу - прихильники Тимчасового уряду. Більшовицька партія в українських містах не мала більшості, але 17 листопада 1917 року вони підняли повстання проти військового штабу у Києві. Використовували робітників заводу "Арсенал". Центральна Рада не втручалась, а потім стала їм допомагати. Представники Тимчасового уряду залишили місто. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На харківському вокзалі прощались з більшовиками Центральна Рада видала ІІІ Універсал - проголосила Українську Народну Республіку. Більшовики були проти цього. Ленін висунув ультиматум, який у Києві не задовольнили. Почалася війна. За три роки протистоянь перемогу здобули більшовики Наслідки більшовицького перевороту Воєнний комунізм у 1919-1921 роках - терор проти приватних власників різних рівнів та українського селянства. Розстріляне відродження - знищення української інтелігенції у 1920-1930-х роках. Цензура, переслідування та арешти письменників та митців тривали й протягом 1950-70-х років. Знищували національну культуру і традиції. Голодомор - геноцид українського народу у 1932-33 роках. Його створили штучно. Забрав життя 7 млн селян. Психічні травми і страх голоду досі передається українцям на генетичному рівні. Гоніння церкви відбувалося протягом всього періоду існування СРСР. Існувала лише православна церква московського патріархату, яку контролювали спецслужби. У храмах влаштовували склади і клуби. Начиння грабували, а священиків репресували. Вбивство видатних української діячів Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Степана Бандери. Фальсифікації та викривлення історичних фактів. Нехтування родинними традиціями і повагою до минулого. 5 вересня 1918-го в Україні почався "червоний терор" - злочинна репресивна політика комуністичного режиму. 100 років тому радянський уряд ухвалив Декрет про "червоний терор", мета якого - боротьба з контрреволюцією. Радянська політична пропаганда висвітлювала "червоний терор", як відповідь на "білий терор". Вбивства, репресії та насильства були узаконені й обгрунтовані на державному рівні - 30 серпня 1918-го на Леніна скоїли замах, а голову Петроградської ЧК Моїсея Урицького вбито.