Search trend "Туреччина Грузія"

Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.На сайті Міжнародної федерації футболу зʼявився остаточний розподіл європейських збірних на кошики для жеребкування відбору на ЧС-2026.За рейтингом ФІФА команди розподілені на 5 кошиків. Загалом сформують 12 кваліфікаційних груп відбору. Переможці груп отримають прямі путівки на ЧС. Команди, які фінішують другими та 4 найкращі за рейтингом збірні з Ліги націй розіграють у стикових матчах ще 4 путівки до фінальної частини турніру.Збірна України потрапила у 2-й кошик. Це означає, що команда Сергія Реброва точно не зіграє у відборі з іншими 11 командами, які потрапили до нього.Жеребкування відбору на ЧС-2026Перший кошик: Франція, Іспанія, Англія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Хорватія, Швейцарія, Данія, Австрія.Другий кошик: Україна, Швеція, Туреччина, Уельс, Угорщина, Сербія, Польща, Румунія, Греція, Словаччина, Чехія, Норвегія.Третій кошик: Шотландія, Словенія, Ірландія, Албанія, Північна Македонія, Грузія, Фінляндія, Ісландія, Північна Ірландія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Ізраїль.Четвертий кошик: Болгарія, Люксембург, Білорусь, Косово, Вірменія, Казахстан, Азербайджан, Естонія, Кіпр, Фарерські острови, Латвія, Литва.П'ятий кошик: Молдова, Мальта, Андорра, Гібралтар, Ліхтенштейн, Сан-Марино.Жеребкування відбору на ЧС-2026 пройде у п’ятницю, 13 грудня. Кваліфікаційні матчі будуть зіграні з березня по листопад 2025 року.Чемпіонат світу відбудеться у США, Мексиці та Канаді з 11 червня до 19 липня 2026 року.

До політичних криз у Грузії, Молдові та у Румунії додалося найбільше за останні роки загострення у Сирії. Що їх поєднує та чому Москва дивно себе поводить у ці дні, розбиралася Gаzеtа.uа. Після жорсткого розгону мітингувальників у ніч на 29 листопада прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе пригрозив "дипломатичними заходами" послу ЄС Павлу Герчинському за те, що він висловився на підтримку опозиції. Це може бути, наприклад, видворення дипломата. У Румунії 15 грудня можуть провести перевибори президента, якщо Верховний суд країни скасує результати вже проведеного голосування. Нагадаємо, там лідером несподівано став проросійський політик Колін Георгеску. Суд призначив перерахувати понад 9 мільйонів голосів і відбулися масові протести проти Георгеску. У Молдові Конституційний суд підтвердив перемогу Майї Санду на виборах президента, але Партія соціалістів республіки Молдова вимагає висловити недовіру уряду Доріна Речана через кризу в енергетиці. Додали перцю Стрімкі політичні загострення поєднує одне: Грузія, Молдова і частково Румунія перебувають у сфері інтересів Росії. У всіх трьох державах лунали заяви про російське втручання у вибори. І Кремль протягом тижня виявляв ознаки роздратування, повторюючи, що "не втручався, але пильно стежить". Та втрутитися довелося, бо рвонуло далеко і болісно. 28 листопада стало відомо про найбільшу за останні 5 років ескалацію у Сирії. Там Росія свого часу підтримала президента Башара Асада проти повстанців, найкривавішими були бої за місто Алеппо, котрі й переломили хід війни на користь Асада. Нині збройні сили повстанців перейшли у масований контрнаступ і захопили близько 100 квадратних кілометрів території, військову техніку, зайняли від 50 населених пунктів на півночі країни і обстріляли Алеппо. Це стало найбільшим досягненням повстанців протягом останніх років. Башар Асад негайно прибув до Москви з неоголошеним візитом і, попри відсутність Путіна, який був у Казахстані на саміті ОДКБ, вирішив чекати. Є куди ракети кидати Речник диктатора Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі не коментують візит Асада до Москви з міркувань безпеки, але "ситуація в Алеппо є зазіханням на суверенітет Сирії, Росія виступає за наведення порядку у країні". Як саме, Пєсков не уточнив. Але у російських пабліках шириться версія можливих ракетних ударів по сирійській опозиції, котру нібито інструктують турецькі спецпризначенці. Причому нібито Ердоган таким способом помстився Росії за нічні удари по "зерновому коридору" на території України. У західних ЗМІ акцентують на перемир'ї на близькому Сході як на вірогідному приводі для наступу опозиції у Сирії. За даними джерела ТWZ, Башар Асад попросив Путіна повернути сирійців, котрі воюють в Україні на боці РФ, однак дістав відмову. Нагадаємо, кілька місяців тому з аналогічним проханням до нього звертався прем'єр Індії Нарендра Моді. Його клопотання було задоволене. сирійська армія Башара Асада самотужки не здатна довго й ефективно опиратися, хоча Асад і оголосив контрнаступ. Отже, Путін перед болісним вибором Роздратування Кремля пояснюється просто: РФ і Туреччина були посередниками в укладанні перемир'я у Сирії, за яким Росія вивела частину своїх військ. Наступ сирійських повстанців зіштовхує лобами Росію з Туреччиною. Регулярна сирійська армія Башара Асада самотужки не здатна довго й ефективно опиратися, хоча Асад і оголосив контрнаступ. Отже, Путін перед болісним вибором: або після років обережних маневрувань бити горщики з Ердоганом, або обмежено підтримати Асада без завдання суттєвої шкоди повстанцям, щоб не розсваритися з Ердоганом. Якщо посваритися, то під загрозою буде "Південний потік". Та є ще один гравець, котрий спонукає до стриманості, - Іран. Іранський слід За даними іранських ЗМІ, 28 листопада сирійські повстанці вбили генерала Корпусу стражів ісламської революції (КСІР), що викликало осуд офіційного Тегерану. Наступ повстанців став частиною плану "диявольського режиму Ізраїлю і США", заявив представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї. Логічно, що Росія мала б послати сигнали до Ірану, однак, на думку низки російських пропагандистів, нині Путіну треба терміново розбиратися з керівництвом російської групи військ у Сирії, котра проґавила потужний наступ повстанців. Натомість Іран роздратовано попередив Туреччину не втручатися у справи Сирії, бо КСІР і російські війська там перебувають за запрошенням Асада, а турецькі - ні. Проґавили загрозу Для армії Асада атака опозиції стала такою несподіванкою, що вона нездатна була відбити удари, звернув увагу директор аналітичного центру Рамі Абдель Рахман. Довелося поспіхом залучати російську авіацію. "Дивно спостерігати, як силам режиму завдають такі потужні удари попри російську авіаційну підтримку. Явні ознаки підготовки до наступу були, але їх не взяли до уваги. Можливо, розраховували на підтримку проіранського угруповання "Хезболла?" - припустив він. Але у "Хезболлі" якраз цими днями було чим зайнятися, - попри перемир'я, Ізраїль завдав ще низки ударів по територіях, де, за даними розвідки, спостерігалася активність бойовиків. Відтак дії сирійської опозиції є превентивними, вважає аналітик з Інституту стратегії та політики Нік Герас. "У них тісні зв'язки з угрупованнями, котрі підтримує Туреччина. Бойовики намагаються попередити можливість сирійської військової кампанії у районі Алеппо", - наголосив він. Вогняне коло як шлях до миру? Тож, схоже, у Кремля загострилися застарілі болячки: Грузія, Молдова, Румунія, Сирія. Якщо Путін розсвариться з Ердоганом, не виключено, що дружба з Іраном також ускладниться. Кремлівський диктатор, судячи з його поведінки під час прес-підходу в Астані, не почув на саміті ОДКБ бажаного і опинився у вогняному колі. І наявність кількох "Орєшніків" не гарантує вирішення тривалих проблем. Тому наступ сирійської опозиції видається важелем примусу Путіна до мирних переговорів, вважає голова ГО "Україна в НАТО" Юрій Романюк, адже він може бути частиною великого плану по створенню для нього складної ситуації. Причому, припускає експерт, цей план міг бути погоджений обраним президентом США Дональдом Трампом через генсека НАТО Марка Рютте, оскільки зрозуміло, що за незмінності його позицій переговори по Україні навіть теоретично неможливі. "Асаду немає чим захищатися, а російські військові були переведені на війну з Україною, - пояснив він. - Ердоган невдало з'їздив на саміт БРІКС, де його не прийняли, він затаїв образу і нині допомагає у Сирії проти Асада. Це другий фронт для Путіна. Він на шпагаті сидить. Він не може кинути Сирію, бо це його стратегічна військова закордонна база, і на фронті проти ЗСУ дуже напружена ситуація. І йому або кидати Сирію - або Україну. Тут відкривається вікно можливостей для нас". На думку експерта. Іран навряд чи допоможе Сирії, бо армія і проксі-угруповання крани значно ослаблені. Воювати ніким - воювати нічим У соцмережах пояснюють наступ сирійської опозиції так: Туреччина та її проксі воюють з Росією, Іраном, Сирією та її проксі, причому нібито готується повстання всередині армії Асада. Якщо збурення проти Башара Асада буде успішним, він ризикує залишитися без армії. Частково цим можна пояснити миттєвий візит Асада до Росії. З іншого боку, залучення до атаки на режим Башира Асада узбецького ополчення "Таухід і Джіхад" - це удар під дих Путіну, котрий протягом останніх кількох місяців спілкувався з президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим і був більш ніж задоволений результатами перемовин. Такий демарш Узбекистану став можливим тільки за однієї умови - Мірзійоєв знає, що не варто боятися відповіді, бо її не буде. Путін у війні проти України (у тому числі, в Курській області) задіяв до 90% особового складу своїх збройних сил, у гарнізонах на території РФ залишилося 10-13% особового складу, розповів військовий експерт Сергій Грабський. Та і всередині країни потрібно залишити контингент, щоб лякати сусідів, зокрема, країни НАТО. "Путін не має чим поділитися із вірним васалом Башаром Асадом. А як перекидати війська - кораблями? Сумніваюся, що хтось дозволить через Боспор і Дарданели. Літаками? Навіть із цієї точки зору, від позиції Туреччини залежить дуже багато", - зазначив він. А керівники інших держав зроблять висновки - для великої геополітичної гри одного "Орєшніка" явно недостатньо. І якщо що силою придушувати демократичний поступ - це не "вирішувати" проблему, а заганяти углиб, звідки вона обов'язково "рвоне".

Опонентом збірної України у плей-офф Ліги націй 2024/25 стала Бельгія. Наша національна збірна посіла друге місце у групі В1 та позмагаються за вихід у Дивізіон А. Там чотири місця претендують вісім збірних, пише Gаzеtа.uа. Матчі України з Бельгією відбудуться навесні. Перший поєдинок запланований на 20 березня, другий - на 23 березня. Переможець плей-офф розпочне в Дивізіоні А сезон 2026/27 Ліги націй. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна здолала Албанію і вийшла в плейоф Ліги націй Збірна фінішувала третьою в групі А3. Підопічним Доменіко Тедеско вдалося набрати чотири пункти. Бельгійці здобули перемогу над Ізраїлем і зіграли внічию на виїзді проти Італії. Усі пари плей-офф за місце в Дивізіоні А Ліги націй: Туреччина - Угорщина, Україна - Бельгія, Австрія - Сербія, Греція - Шотландія. Чехія (11 очок) здобула перше місце в цьому квартеті та вийшла до елітного дивізіону Ліги націй. Україна (8 балів) фінішувала на другій сходинці та зіграє у плейоф за путівку до Дивізіону А. Грузія (7 пунктів) стала третьою і позмагається у плейоф за збереження прописки в Дивізіоні В. Албанія (7 очок) посіла останню позицію та вилетіла до Дивізіону С. Свого суперника у стикових матчах за вихід до еліти Ліги націй наша команда дізнається під час жеребкування, яке відбудеться у п'ятницю, 22 листопада. Це буде одна зі збірних, яка посіла третє місце у своїй групі Дивізіону А: Шотландія, Бельгія, Угорщина або Сербія.

На знешкодження 400 мін у Чорному морі Україні знадобиться до п'яти років. Для цього потрібна буде й допомога інших чорноморських країн. Речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук сказав про це на брифінгу в Меdіа Сеntеr Ukrаіnе, передає Gаzеtа.uа. "Розмінування в морі сильно відрізняється від розмінування на суходолі, де є лише одна площина і дві координати, а в морі їх три, бо є ще глибина. На суходолі міни перебувають у статичному положенні, а в морі ситуація динамічна - якщо шторм, міну відриває від рамки, вона починає дрейфувати, може переміщуватись дном. Через підрив росіянами Каховської ГЕС в акваторію Дніпро-Бузького лиману й Чорного моря окрім морських мін потрапили якірні річкові, протидесантні, звичайні міни, якими було заміновано обидва береги Дніпра. Тому ситуація там доволі не проста", - пояснив він. За його словами, розмінування відбуватиметься в кілька фаз. Основна фаза може тривати до п'яти років. "Перша фаза протимінної операції триватиме від трьох до семи місяців - це розмінування місця стоянок кораблів, портів. Нагадаю, у нас залишаються заблокованими Херсонський і Миколаївський порти, зокрема, через мінну небезпеку й контроль росіянами Кінбурнської коси. Потім від трьох до п'яти років триватиме основна фаза розмінування більшої частини моря. На жаль, і надалі море періодично підкидатиме сюрпризи", - вказав Плетенчук. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Забруднено третину території: скільки триватиме розмінування України Він висловив сподівання на участь країн-партнерів України у чорноморському регіоні у розмінуванні і зазначив, що така співпраця вже відбувається. "Всі ці вибухонебезпечні предмети потрапляють до румунських, болгарських берегів, турецької протоки і навіть грузинського узбережжя. Тож сподіваємося, що до розмінування долучиться якась протимінна група. Наприклад, у Європі таких груп є дві - на Балтиці і в Середземному морі. Ми сподіваємося, що в повномасштабній операції з розмінування візьмуть участь наші партнери - Румунія, Болгарія, Туреччина, Грузія. Зараз у нас вже є взаємодія й співпраця, яка стосується підготовки фахівців, які це розмінування проводять щодня. Ці команди постійно працюють, перевіряють фарватери", - підсумував речник. Українські рятувальники випустили спеціальні дитячі комікси, котрі допоможуть батькам пояснити про небезпеку вибухових предметів дітям та підліткам. У коміксі Суперкоманда розповідає дітям як бореться з вибухонебезпечними предметами. Окрім цього він має ряд інтерактивних завдань, які допоможуть дітям запам'ятати правила поводження з вибухівкою.

Чотири опозиційні партії Грузії здобули першу перемогу після низки вуличних протестів відразу після виборів. Це удача чи ефективність нового підходу, - досліджувала Gаzеtа.uа. У вівторок, 5 листопада, стало відомо про рішення Окружого суду Грузії щодо скасування результатів голосування на 30 дільницях. Причина - порушення таємниці волевиявлення. Зокрема, досудова перевірка показала, що на зворотному боці бюлетеня були відмітки маркером проти певної партії. Відтак кожен перехожий повз рахувальну машину міг точно дізнатися, за кого віддав голос той чи інший виборець. Це прецедент для правової системи Грузії, тому шанси на те, що ЦВК країни оскаржить рішення суду, мінімальні. Але опозиція не задоволена. Як стверджують в Асоціації молодих юристів Грузії, насправді порушення, котрі могли викривити результати голосувань, зафіксовані більш ніж на 2 тисячах виборчих дільниць, однак переважна більшість судів (зокрема, столичний та в інших містах) не взяли позови і скарги до роботи. Нарада і три складові Схоже, грузинська опозиція розробила план подальших дій і презентувала його на мітингу у понеділок, 4 листопада. За словами члена партії "Сильна Грузія" Левана Цуцкірідзе, передбачається активно діяти за двома напрямками: показувати, пояснювати, доводити маніпуляції, фальсифікації та інші викривлення, а також роль РФ у цьому, закликати демократичний світ не визнавати результати цих виборів. Причому важливим залишаються вуличні протести, котрі, зазначив Цуцкірідзе, мають бути всюди по країні, а не лише у Тбілісі на одній вулиці. Вони наочно демонструють протистояння й активність громадянського суспільства. Активізувати громадянський рух прибула до Грузії всесвітньо відома екологиня Грета Тунберг. "Влаштували істерику" На стратегічні маневри опозиції звернули увагу у чинній владі Грузії. Голова парламенту Шалва Папуашвілі розкритикував опонентів за "істерику через порушення таємниці голосування". Папуашвілі нагадав, що голоси рахувалися за допомогою електронних пристроїв шість виборів підряд "і претензій не було". Він зазначив, що в опозиції просто немає інших аргументів, тому і вхопилася за таємницю голосування. Однак західний соціологічний інститут Еdіsоn Rеsеаrсh звертає увагу на розрив у 13% між офіційними результатами і даними екзитполів. За підрахунками експертів інституту, правляча "Грузинська мрія" мала б отримати 40,9%, опозиційні партії загалом 51,9%. Хто з ким і проти кого Реакція Папуашвілі видається нервовою, хоча Росія мало не кожного дня підтримує "Грузинську мрію". Міністр закордонних справ країни-агресорки Сергій Лавров в інтерв'ю РІА "Новости" 5 листопада звинуватив США у "відвертій брехні" у заявах про втручання РФ у парламентські вибори в Грузії. На його думку, США та ЄС штучно намагаються представити виборчий процес як вибір між Росією і Заходом. Цікаво, що тільки 5 листопада прем'єра Іраклія Кобахідзе привітав президент Ірану Масуд Пезешкіан. А Держдеп США заявив про чітку підтримку євро- та атлантичної інтеграції Грузії, причому натякнув на "додаткові заходи", з якими, якщо виникне потреба, зволікати не стане. Натомість "пряник" від РФ виглядає як "нормалізація відносин між двома країнами" (з 2008 року Грузія та Росія розірвали дипвідносини). На даний момент, Кобахідзе і "ГМ" привітали Китай, Туреччина, Азербайджан, Угорщина (але не від ЄС). Швеція і Канада анонсували перегляд відносин із Грузією. Загроза для України Грузинська опозиція націлена на результат, для цього їй потрібно "підняти маси". Але "Грузинська мрія" продовжує залякувати війною в Україні, щоб обмежити цей ресурс. Натомість у Росії є своя мета, котра безпосередньо стосується нашої країни, вважає член політради "Єдиного національного руху Грузії" Дмитро Шашкін. За його словами, у Кремля є інтерес у контролі над трьома ключовими портами Грузії: Батумі, Поті, Лазика. Якщо це Путіну вдасться, він отримає широкий сухопутний коридор до Європи і зможе перекидати великі обсяги ресурсів, у тому числі, на війну в Україні. А також - обходити санкції. Глухий кут На даний момент, ситуація нагадує глухий кут. Захід стежитиме за розвитком подій у Грузії, це стримуватиме "Грузинську мрію" від різких рухів. Водночас опозиція може загрузнути у судах і втратити час, а силові акції навряд чи матимуть підтримку на кшталт "Революції троянд". Проте і у Кобахідзе з Іванішвілі не так все чудово, як вони малюють. По-перше, у правлячої партії немає парламентської більшості. Відтак оголосити імпічмент президентці Саломе Зурабішвілі "Грузинська мрія" на даний момент нездатна. По-друге, репутаційно втратили і влада, і опозиція. У відповідь на звинувачення у порушенні таємниці голосування виконавчий секретар "ГМ" Мамука Мдінарадзе озвучив нібито наявність фактів про викрадення голосів "Національним рухом" на свою користь у "Грузинської мрії". За його словами, є 81 факт, а опозиція не співпрацює зі слідством. По-третє, влада не збирається відкликати закон про іноагентів, а отже, відносини з ЄС поставлені на паузу. І якщо у містах Грузії виборці за євроінтеграцію, то у глибинці більше переймаються наявністю їжі на кожен день. Кобахідзе, на додачу, обіцяє нормалізацію з Євросоюзом за кілька місяців. І це може спрацювати проти опозиції. Тож несподіваний поворот ще можливий.