Search trend "кременець"

Кременецький замок у місті Кременець Тернопільської області є справжнім магнітом для тих, хто шукає пригоди та краєвиди, від яких перехоплює дух. Залишки старовинної фортеці оповиті легендами. Розташована на вершині гори Бона, ця велична споруда вражає своєю атмосферою. Це романтична локація для фото, мандрів і відпочинку з ноткою містики. Туристів приваблює не лише архітектура й панорама Кременця, а й чутки про підземелля, привиди та таємничу княгиню Бону. Історична сага Перші укріплення тут з'явилися ще в давньоруські часи - згадки про Кременець датуються ХІІІ століттям, коли угорський король Андраш ІІ невдало намагався його взяти, пише tеlеgrаf. У 124041 роках замок витримав облогу хана Батия, ставши одним з небагатьох неприступних міст Київської Русі. У 1261 році за наказом Бурундая його навмисне зруйнували, але вже наприкінці століття відновили під владою князя Мстислава. ХІVХVІ ст.: литовські князі Любарт, Вітовт, Свидригайло збудували три вежі, два мости, княжий палац, порохівні та церкву. Епоха королеви Бони З 1536 року замок належав королеві Боні Сфорца, на честь якої гора й отримала назву. Вона перебудувала фортецю в ренесансному стилі, укріпила мури, доклала арсенал, порохівки, княжий палац і глибокий колодязь. Штурм, руїни та спадок У 1648 році під час козацького повстання фортеця впала після півторамісячної облоги під проводом Максима Кривоноса. Уцілілих розстріляли, замок так і не відновили. Наразі - руїни: двоярусна надбрамна башта з готичною аркою, фрагменти стін завтовшки 23 м та до 12 м заввишки, і "вежа над Новим домом". Археологічні роботи 1970-х років запустили ідеї відновлення, але фінансування - мінімальне. Містика і легенди Скарби королеви Бони. У замковому колодязі (80 м глибини) нібито заховані її скарби; кажуть, є підземні ходи до міста й сусідніх фортець. Кров та вампіризм. За народними оповідями, Бона приймала "душ із крові незайманих дівчат", вбиваючи сотні, що породило моторошні чутки про вампіризм і жорстокі ритуали. Міст із волосся і привиди. Легенда розповідає, що Бона мала міст із жіночого волосся, по якому вона заїжджала в замок каретою. Одного разу міст обірвався - цей факт підживив чутки про діявольські зв'язки. Деякі вірять, що її привид інколи виходить навесні з колодязя з золотим ключем від скарбів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Продають пожежну частину, в якому знімали культову кінострічку "Щоденник прицеси": який вигляд має будинок Що відомо про королеву Бону Бона Сфорца, королева, що славилася своєю вродою, гострим розумом та непересічним характером, часто згадується у легендах як фігура досить суперечлива, а подекуди й моторошна. Коли її чоловік був далеко, живучи у Кракові, подейкували, що її "апетити" були настільки великими, що при замку навіть утримувався цілий чоловічий "гарем". Окрім цього, розповідають, що Бона нещадна жінка, яка не гребувала інтригами задля досягнення власних цілей. Особливо похмуро виглядають чутки про те, що вона нібито зжила зі світу двох своїх невісток. Причиною цьому називають їхнє "недостойне" походження, яке, мовляв, йшло всупереч з амбітними політичними планами королеви. Та найжахливіша легенда переносить нас у світ темних угод. Розповідають, нібито Бона Сфорца уклала пакт із самим дияволом, отримавши обіцянку вічної молодості. Як дістатися до замка Координати: 50&dеg;05&рrіmе;42&Рrіmе; пн. ш. 25&dеg;43&рrіmе;51&Рrіmе; сх. д. Локація: Замкова гора (гора Бона), м. Кременець, Тернопільська область. На авто зі Львова до Кременець приблизно 125 км по дорозі. А з Києва до Кременець близько 332343 км. Як доїхати автобусом Прямі автобуси Львів &rаrr; Кременець Відправлення зі Стрийського автовокзалу. Час у дорозі: ~3 год 50 хв. Вартість: від 375 грн Прямі автобуси Київ &rаrr; Кременець Відправлення з Центрального автовокзалу (Деміївська площа). Час у дорозі: близько 6 годин. Вартість: близько від 700 грн. Буцький каньйон, що розташований тут на річці Гірський Тікич, входить до рейтингу 100 найгарніших місць України. Довгий час про нього знали тільки місцеві. Популярним це місце зробили випадкові туристи, українські й закордонні зірки, які приїжджали сюди знімати кліпи та фільми. Буцький каньйон вважають місцем сили, бо тут люди відчувають підйом енергії. Раніше в цій місцині козаки-характерники навчали молодих. Примушували із зав'язаними очима бігти берегом по скелях, а з найвищої - стрибати. В момент падіння у людини з'являлися магічні здібності. Або вона помирала. Казали, що характерники могли зникати в одному місці, а з'являтися в іншому.

У селі Кременець Луцького району тверезий водій виїжджав з власного подвір'я та збив свого односелця, кий кермував електроскутером. Скутериста госпіталізували

На Тернопільщині до 6 років позбавлення волі засудили мотоцикліста, який збив жінку з дитиною у місті Кременець. Також мотоцикліст сплатить 76 тисяч 906 гривень матеріальної та 60 тисяч гривень моральної шкоди

У рамках міжрегіонального проєкту «Музейні студії» у місті Кременець було презентовано унікальний археологічний артефакт — керамічну писанку кінця ХІ — початку ХІІ століття, знайдену під

15 березня 1923 року Рада послів Антанти в Парижі прийняла остаточне рішення про передачу Польщі Східної Галичини і Західної Волині. Згоди в населення земель не питали. Ще за 2 роки до того із підписанням Ризького мирного договору завершилася війна між Польщею і Радянською Росією. За Польщею закріплювалася частина Полісся, західна частина Волинської губернії з містами Луцьк, Рівне і Кременець. Також РСФРР і УСРР відмовилися від претензій на Східну Галичину. На той період УНР та ЗУНР на території України більше не існувало - уряди діяли в еміграції. З кінця 1922 року Україна перебувала у складі Радянського Союзу, в якому не відмовилися від ідеї "світової пролетарської революції". Польща ж мала сильну підтримку Франції, яка вбачала в ній надійну противагу більшовикам. Ухвалу про передачу підписали прем'єр-міністр Франції Раймон Пуанкаре, а також представники Великої Британії, Італії та Японії. Рада послів була міжнародним виконавчим органом після завершення Першої світової війни. "Враховуючи, що польський уряд звернувся 15 лютого 1923 року до Конференції послів із проханням, щоб держави, представлені на Конференції, використали своє право, враховуючи, що Австрія відмовилася від прав на територію поза кордонами Австрії, враховуючи, що Польща визнає, що етнографічні умови вимагають автономного статусу для східної частини Галичини, і враховуючи, що між Польщею та країнами Антанти існує договір від 28 червня 1919 року, яким підтверджені національні гарантії для всіх жителів незалежно від раси, мови і релігії, враховуючи Ризький мир про кордон із Росією, Конференція послів вирішує визнати за Польщею всі права суверена на територіях, розташованих між вищеозначеними кордонами й іншими кордонами польської території", - йшлося в ухвалі. Ризький мир фактично узаконили. В результаті під владою Польщі опинилися землі з понад 9 млн населення. 7 млн із нього становили етнічні українці. Вони ж стали найчисельнішою етнічною групою Польщі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зірвали наступальну операцію українських військ Рішення Ради послів Антанти українці не визнали. Повсюди проходили акції протесту та мітинги. У Львові деякі українці заговорили про невизнання влади Польщі і заприсяглися використовувати усіляку можливість для створення єдиної української держави. Митрополит Андрей Шептицький, який тоді перебував у Парижі, прибув до Раймона Пуанкаре і намагався переконати його змінити рішення, але марно. Після прийняття ухвали в уряді ЗУНР створили ліквідаційну комісію на чолі з Костем Левицьким. Вона прийняла рішення про розформування усіх урядових установ та дипломатичних представництв ЗУНР. До організації повстань на території України не закликали. Тоді ж диктатор ЗУНР Євген Петрушевич подав у відставку. 30 квітня 1923 року в Женеві він представив проєкт "Основи державного ладу Галицької Республіки". За ним на території Східної Галичини мали утворити нову державу з 3 панівними націями: українською, польською та єврейською. Але підтримки проєкт не знайшов. У свою чергу, вимога до Польщі щодо дотримання режиму автономії для Східної Галичини виявилася декларативною. Польща не дотримувалась її протягом усього міжвоєнного періоду. А проти рішення Ради послів виступали лише уряди РСФРР і УСРР. "Проклямацію Української Національної Ради" проголосили у Львові 19 жовтня 1918 року. Тоді добігала кінця Перша світова війна і розпадалася Австро-Угорська імперія. На західноукраїнських землях виникла Українська держава. 9 листопада вона отримає назву Західноукраїнська Народна Республіка - ЗУНР. За 4 доби Рада прийме "Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії", яким затвердить її існування.

Через скарги в медіа та соцмережах щодо неякісного обслуговування провели перевірку на автобусному маршруті Кременець-Тернопіль. Під час перевірки виявили порушення транспортного законодавства

Медики швидкої та пожежники не встигають доїхати на виклик, а перевізники відмовляються виходити у рейси — так про автомобільну дорогу Острог — Кременець, розповіли жителі села Межиріч, що на Рівненщині

У місті Кременець на Тернопільщині горіло стихійне сміттєзвалище. Аби його загасити залучили п'ять пожежних машин і десять рятувальників