Search trend "Мобілізація Жінок"

Sign up, for leave a comments and likes
Update your interests
Також, Ви можете змінити вподобання в налаштуваннях Стрічки
24 Канал on we.ua
Правила мобілізації в Україні постійно змінюються, однак часто нововведення залишаються лише на рівні обговорень. Так і у вересні “на слуху” будуть суттєві зміни в призові, які теоретично влада може запровадити. Повний текст новини
 on we.ua
Українська правда on we.ua
"Вийти з буса ТЦК – 10 тисяч доларів, із приміщення ТЦК – 15 тисяч. А тепер з'явилася послуга "під ключ" за 50–70 тисяч доларів людину просто з буса переправляють за кордон", – розповідає уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Він одним із перших публічно заговорив про порушення під час примусової мобілізації. Тому частина колег у правозахисному середовищі підозрює Лубінця у спробах використати антимобілізаційну риторику як політичний трамплін і навіть пропонує обмежити право омбудсменів балотуватися певний час. Сам уповноважений Верховної Ради з прав людини, чия каденція закінчується за рік, переконаний: війна – надовго, а вибори неможливі до повного завершення бойових дій.
В інтерв'ю "Українській правді" Лубінець пояснює, в чому полягає його пропозиція щодо мобілізації, розповідає про переговори з росіянами і катастрофічну ситуацію, в якій опинилися оборонці Маріуполя.
"Безкарність породжує безкарність"
– Розпочну з вашої ж нещодавньої цитати: "Напруга довкола мобілізації досягла небезпечного рівня. І до такої ситуації призвели, зокрема, недопрацювання попереднього керівництва Міністерства оборони". Що ви мали на увазі? І який рівень наступний, якщо нинішній ви розцінюєте як небезпечний?
– Суспільний супротив. Його випадки будуть траплятися на території всієї України і щодня. До цього призвели дії усіх попередніх міністрів оборони та командувачів Сухопутних військ, починаючи з 2022 року. Немає одного винуватця, є в цілому недопрацювання державної політики. У 2022 році до мене звернулися 18 людей щодо захисту їхніх прав під час мобілізації, вже за рік ця кількість зросла в рази, а на початку 2024 – у сотні разів.
– Що тоді сталося?
– У 2022–2023 більшість людей долучалися до Сил оборони добровільно. У 2024 почали затримувати примусово, навіть без повідомлень (про виклик у ТЦК – УП) затягати в буси – з'явилося саме поняття бусифікації. Тоді варто було запустити додаткову аргументацію для людей, чому треба долучатися до війська. Замість цього було ухвалене чергове просте рішення: давайте поставимо план, що нам треба приблизно 30 тисяч громадян України в місяць на території всієї України.
Виконуючи план, почали забирати всіх підряд і з'явилася тотальна корупція в системі мобілізації. Коли цілком придатна людина може відкупитися, її за фінансовий аргумент відпускають. А план же треба було виконувати. Почали брати всіх підряд: недужих, наркозалежних, людей старшого віку. Кількість порушень прав людини під час примусової мобілізації почала зростати.Суспільство для себе ухвалило рішення, що якщо наші права порушуються, то ми їх будемо відстоювати самостійно, вчиняючи кримінальні злочини.
Безкарність породжує безкарність. Я засуджую напади на службовців ТЦК та СП і так само засуджую з боку працівників ТЦК та СП скоєння кримінальних правопорушень. Не можна робити вигляд, що одним можна діяти поза законом, а іншим – ні.
– Який закон регулює силову мобілізацію і які саме його норми порушують військовослужбовці ТЦК?
– Одна з моїх перших ініціатив – юридичне врегулювання процедури через постанови уряду та внутрішні накази Міністерства оборони, встановлення порядку дій працівників ТЦК. Цього справді досі немає. Відсутність юридичного документа якраз і використовують працівники ТЦК та СП, кажуть: у нас же немає постанови, як діяти.
Але ніхто не відміняв Конституцію України і Кримінальний та Цивільний кодекси України. Ніхто не може затримати людину довше, ніж на 3 години. Затримуєте довше – складайте протокол про адміністративне затримання. Більше того, законом передбачено, хто це повинен робити – органи правопорядку: Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба України.
– Чому тоді згадані вами органи самоусунулися і переклали цю функцію на військових?
– У 2025 році юридично було врегульовано, що всі групи оповіщення повинні мати в складі представників Національної поліції. Почалося хоч якесь мляве реагування – наприклад, у ТЦК з'явився обов'язок носити бодікамери. Інша історія, що вони ніколи не працюють.
На мою думку, зараз ситуація почне поліпшуватися. Цього року за моїми матеріалами ДБР, Нацпол та СБУ почали відкривати провадження щодо порушень під час мобілізації. Це може трохи заспокоїти українське суспільство. Точку неповернення ми ще не пройшли, але дуже до неї наблизилися.
Чому в той час самоусунулися правоохоронні органи? На мій погляд, питання мобілізації настільки непопулярне, що до нього ніхто не хоче торкатися.
Хоча відповідно до закону, мобілізацією повинні займатися різні органи, зокрема й місцевого самоврядування. Парафією військових є лише облік та перевірка військово-облікових документів.

Лубінець: Громадянин України, згідно із законодавством України, може звернутися до омбусмана, де б він фізично не перебував. Із закордону я отримував багато звернень
Автор фото: Українська правда


– Як ви ділите повноваження з Офісом військового омбудсмана?
– Конституція визначає лише одного омбудсмана, до якого громадяни України можуть звертатися щодо захисту своїх прав. Інші омбудсмани, за всієї поваги, Основним законом не прописані.
– Але існує закон про військового омбудсмана, він не був оскаржений…
– До появи інституту військового омбудсмана всі громадяни України, зокрема і військові, зверталися до уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Тепер вони просто пишуть дві скарги. Я не маю права їх не розглядати. Що має робити військова омбудсмен пані Ольга? Те саме – зобов'язана відкривати провадження і діяти в межах своїх повноважень.
У нас хороша комунікація, і ми ще думаємо, як врегулювати ситуацію, щоб не було дублювання.
Щодо ТЦК: туди потрапляють цивільні. Поки вони не мобілізовані, то не підпадають під мандат військового омбудсмана. Вся система порушень ТЦК та СП підпадає в першу чергу під мою діяльність. Скарги військових щодо проблем з переведеннями, штурмових військ, порушення статутів – це вже її парафія.
Хоча щодо проблеми штурмових військ, наприклад, зверталися і до мене, і до Решетилової (Ольга Решетилова, у шлюбі Кобилинська – військовий омбудсман – ред.). І обидва офіси реагували. За нашими матеріалами відкриті кримінальні провадження. Тобто ми з двох сторін робимо все, щоб ситуація покращилася.
– Ви публічно оприлюднили такі цифри: вийти з буса ТЦК – 10 тисяч доларів, вийти з приміщення ТЦК – 15 тисяч доларів, 2% доходить до фронту з усієї маси мобілізованих на місяць. Сумніви викликає остання цифра. Підтверджуєте її?
– Так. Більше того, я надав свої рекомендації, однією з яких був аналіз ефективності кожної обласної ТЦК. На мою думку, ефективність повинна визначатися не кількістю людей, яких для галочки мобілізували, а кількістю людей, які дійшли до лінії фронту. Саме це я рекомендую нинішньому головкому. Можливо, тоді буде потрібно не 30 тисяч на місяць, а менше. Бо коли буде перед керівником ТЦК стояти задача набрати людей, які здатні дійти до лінії фронту, він буде думати не про те, як обілетити.
Одна з останніх історій, яку ми поки що підтверджуємо: у прикордонній області з'явилася нова послуга "під ключ" – людина може заплатити від 50 до 70 тисяч доларів, і тоді її прямо з буса переправляють за межі України.
Причому чинник корупції максимально розвинувся на Закарпатті, але його практично немає у Запоріжжі чи в Харкові. Те саме з нападами на ТЦК – чим далі від фронту, тим більше це трапляється. Але знову ж таки, я це в першу чергу пов'язую з проваленою державною політикою.
Зараз у мене є сподівання, що ситуація буде виправлятися. Ми вже говорили з уповноваженими людьми нового головкома Михайла Драпатого, яких він визначив відповідальними за напрямок мобілізації.
– З його попередником Олександром Сирським були такі розмови?
– Я особисто добре знайомий як із Драпатим, так і з Сирським. Не було жодного разу, щоб попередній головком на реагував на мої звернення. Проблема в іншому. Головком повинен займатися війною, а не непритаманними функціями. Мобілізація і є такою непритаманною функцією. Мені немає за що критикувати попереднього головкома чи нинішнього, але деякі відповідальні особи в сухопутних військах робили дуже багато негативних історій.
Те, що ми встановили на Закарпатті, важко пояснити з точки зору законодавства і з точки зору людської – там все було поставлено на потік: "Спочатку ми, потім держава. Ні, держава не потім, а далі, далі, далі".
Була реакція СБУ, виявлено купу готівки. Після появи інформації в публічній площині, очільника Берегівської ТЦК звільняють. А через 2 місяці він повертається у статусі тимчасового виконувача обов'язків на 30 днів. Я знову пишу офіційні листи. Мені відповідають: він ефективний. Місяць ефективний, другий ефективний, третій. Ми проводимо перевірки, встановлюємо незаконні затримання, встановлюємо людей, у яких є законно оформлене право на відстрочку, це право відміняється якоюсь комісією.
Одна людина перебувала у приміщенні ТЦК 55 днів. Ще один – ветеран з посвідченням, який пройшов Бахмут. Його затримали, кажуть: ні, підеш воювати або вези кошти. Або: 1500 достатньо молодих людей в один день знято з військового обліку і протягом тижня частина з них виїжджають за кордон. Або забирають студентів і кажуть: або 15 тисяч не гривень (доларів – УП), і ми вас відпускаємо, або ми у вас забираємо відстрочку.
І це я публічно демонструю 1% від того, що ми знаходимо.
– Чи можете підтвердити, що посада очільника ТЦК коштує в середньому 50 тисяч доларів?
– За моєю інформацією, коштувала. Але зараз відбуваються зміни, я знаю людей, які зайшли на цей напрямок від нового головкома. Наскільки це можливо, вони наведуть порядок.
"Ми не впливаємо на те, кого росіяни повернуть з полону"
– Інший важливий трек вашої діяльності – обміни полоненими. 19 серпня відбувся крайній, як кажуть у ці часи. Додому повернулося 103 людини. Того ж дня між вами і новим російським омбудсменом Яною Лантратовою відбулися переговори. Про що вони були?
– Яна Лантратова була призначена в кінці травня 2026-го року. До того я з 2022 року вів переговори з Тетяною Москальковою. Моя перша комунікація з Лантратовою відбулася через добу після її призначення. Тоді ми домовилися про зустріч і вже 5 червня вона відбулася одночасно з обміном, про який ми домовилися. 26, 27 червня були обміни військовополоненими, 17-го – окремий трек щодо цивільних, і ми повернули сімох людей, які були в полоні з 2022-го.
19 серпня відбувся обмін 103 на 103, і ми аналізували відповіді на запити, один до одного – працюють апарати, визначена одна особа з мого боку, одна особа з її боку. У щоденному робочому режимі вони працюють над передачею інформації і додатковою верифікацією.
– Останній обмін відбувся за сприяння Сполучених Штатів і Об'єднаних Арабських Еміратів. Яка їхня роль?
– Як це відбувається? Приймається рішення на політичному рівні. Політичний трек – це не моя історія, це історія президента України. Залучаються посередники, які додатково тиснуть на російську сторону. І потім російська сторона в робочому режимі виходить на операційний рівень, я це так називаю. Це якраз рівень Лантратової, плюс – представники різних, як кажуть росіяни, компетентних органів. На операційному рівні комунікація відбувається щодня. Востаннє я вів переговори з Лантратовою вчора – ми обмінювалися списками, інформацією.
– Наскільки розумію, ви формуєте списки за складною схемою і за погодженням з різними сторонами, а віддають вам усе одно – кого вважають за потрібне?
– Це основна проблема. Ще з Москальковою я намагався вийти на фіксацію критеріїв формування списків. Перший пріоритет – важко поранені, важко хворі. Це визначено міжнародним гуманітарним правом, женевськими конвенціями. Якщо прямо читати третю Женевську конвенцію, то важко поранені і важко хворі військовополонені повинні взагалі репатріюватися в обхід обмінних процесів і без привʼязки до кількості. Росіяни на це ніколи не підуть.
Друга категорія пріоритетності – жінки. У нас досі їх дуже багато в полоні. Не розумію, чому росіяни не хочуть віддати українських героїнь. Перший спеціальний серйозний обмін, який ми довго пропрацьовували із Москальковою, стосувався повернення жінок, це відбулося 17 жовтня 2022 року. З Лантратовою зараз ми ведемо подібні перемовини.
І третій критерій – хто найдовше в полоні, має виходити найшвидше. У нас є окремий список тих, хто в полоні ще з 2014 року.
Росіяни спочатку сказали: так, ми не проти розглянути критерії. Потім це було винесено на політичний рівень. За моєю інформацією, на політичному рівні в Стамбулі росіяни спочатку погодилися з принципами формування списків. Але рівно на наступний обмін вони привезли людей, які не підпадають під ці принципи. Тому з нашого боку завжди це відбувається наступним чином: я передаю списки за категоріями, наполягаючи на пріоритетності. Але кого насправді росіяни віддають, ми не знаємо, не впливаємо, не можемо напряму тиснути. Можуть тиснути десь наші посередники, партнери, яких ми зокрема публічно згадуємо. Інколи це працює. Зверніть увагу, що більш-менш почали віддавати хлопців, які в полоні з 2022 року.
Зараз ми ведемо окремі перемовини щодо найбільш складної категорії – оборонців Маріуполя. Ці перемовини максимально важкі.
– Командир "Азова" Денис Прокопенко вважає, що нинішня переговорна стратегія України щодо військовополонених вичерпала себе, і запропонував визначати пріоритетність з огляду на тривалість перебування в полоні, стан здоров'я, умови утримання. Чи вичерпала, на вашу думку, переговорна стратегія України і в чому відмінність критеріїв?
– Він перелічує ті пріоритетні категорії, на яких ми наполягаємо. Щодо нових підходів... Знаєте, з перемовною групою з української сторони ми спілкуємося щоденно. Як правило, у нас щодня виникають нові ідеї: що додатково ми можемо зробити, кого залучити, кого запросити, через кого спробувати натиснути, куди ще треба поїхати, де можна залучити родини військовополонених, зниклих безвісти, до якого іноземця їх можна відправити.Тобто ініціативи з нашого боку народжуються щодня. Ми ніколи не сиділи і не думали, що ми максимально ефективно виконуємо свою роботу. Доки хоч один чи одна залишаються в російському полоні, наша робота буде неефективною в очах родин, які чекають своїх.
Немає проблем з ініціативами. Є проблема з російською позицією. І проблема в тому, що тільки одна людина в Росії може кардинально міняти принципи повернення.
– Путін особисто поставив на стоп повернення захисників маріупольського гарнізону?
– Я не скажу, що вони поставили на стоп. Я попросив би дочекатися наступних обмінів і дати тоді оцінку переговорній стратегії переговорної групи з української сторони.
"Ми верифікували 186 офіційних місць, де тримають громадяни України"
– Щодо цивільних полонених: на днях росіяни дали 15 років 70-річній мешканці окупованого Токмака за донат 1500 гривень на українську армію. Скільки станом на зараз таких полонених?
– У нас створений спеціальний реєстр зниклих безвісти за особливих обставин. На теперішній час там в районі 16 тисяч. Верифікованих через цивільних через Міжнародний комітет Червоного Хреста – 840. Верифікованих за нашими джерелами – 1850. За це окрема подяка СБУ, ГУРу, СЗР. Додатково ми зараз ведемо верифікацію щодо ще 2275 цивільних осіб в російському полоні.
Насправді цифра може бути набагато, набагато більша. Є випадок, коли ми дізналися про незаконне затримання конкретної особи з Маріуполя тільки тоді, коли одна з членів родини виїхала з непідконтрольної території і офіційно до нас звернулася. До того часу люди елементарно боялися повідомити, що ще в 2022 році член родини був затриманий імовірно ФСБ.
Багато хто вже загинув від тортур чи був убитий. Навіть коли закінчаться активні бойові дії, російська сторона ніколи офіційно нас не поінформує, що з цими людьми сталося.
Щодо Світлани Рой, жінки, яку росіяни засудили на 15 років, я офіційно направив лист на Лантратову і прошу поінформувати про стан здоров'я, можливість відвідання і прошу передати її в Україну. Чекаю на відповідь. Подібні листи я направляю чи не щодня на російську сторону.

Лубінець: Сплеск скарг на ТЦК почався у 2024 році
Автор фото: Українська правда


– Вам відома достеменна кількість незаконних місць утримання українців на кшталт тих, у яких спочатку перебувала журналістка "Української правди" Вікторія Рощина?
– Ми верифікували 186 офіційних місць, де утримуються громадяни України – як військовополонені, так і цивільні. За нашими даними, неофіційні місця – такі як ями, гаражі, підвали – це як мінімум ще 150.
Місць, в яких перебувають наші громадяни України, більше 300. Насправді російський закон – це дуже умовна річ. Те, що вони роблять з громадянами України, є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права. Навіть російський закон забороняє катування, але вони це роблять свідомо і системно. Росіяни публічно страчують українських військових на передовій з чітким розумінням, що це фіксується органами влади України. Це черговий сигнал світу – "ви з нами нічого не зробите, ми свідомо порушуємо Міжнародне гуманітарне право".
Затримали трьох офіційних співробітників ОБСЄ з дипломатичним імунітетом, піддали катуванням, засудили ще до початку повномасштабної агресії. Російська Федерація – член ОБСЄ. Коли Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Російської Федерації і уповноваженого російського президента із захисту прав дитини, Путін спеціально поїхав в одну з країн, яка ратифікувала Римський статут. На жаль, міжнародне співтовариство не зрозуміло, що Путін воює не проти України, він воює проти всього демократичного світу. І воює не сам, а з союзниками – Північною Кореєю, Іраном, країнами, які допомогають обходити санкції.
Переконаний, що російська армія почне в найближчому майбутньому робити прямі атаки на країни, які є членами НАТО. Якщо дрон залетів з Росії в Румунію, значить, він туди і планував. Це випробування реакції, вона була млява, отже для росіян це сигнал робити більше.
"Юридично у нас зафіксовано страту 345 українських військових. В реальності ця цифра щонайменше у 5 разів більша"
– Змінюється поле бою – зростає кілл-зона. Як змінюється ситуація зі стратами полонених на полі бою?
– 345 вбитих наших військових на лінії зіткнення. Останній випадок 22 липня. Хлопець у Донецькій області потрапив у полон, це було зафіксовано, після цього зафіксували, що його розстріляли. По кожному випадку я надсилаю окремі листи до Організації об'єднаних націй, МКЧХ, міжнародних, європейських інституцій, які повинні досліджувати, фіксувати ці злочини. Окремо працює Офіс Генерального прокурора України. Для нас дуже важливо, щоб у майбутньому у нас були юридичні підстави засудити конкретних російських військових.
Є військові частини, яким, таке враження, поставили задачу брати в полон якомога більше українців. Інші – просто розстрілюють наших хлопців.
Юридично у нас зафіксовано страту 345 українських військових, відкриті кримінальні провадження, це фіксується Офісом Генерального прокурора. В реальності ця цифра набагато більша – щонайменше у 5 разів.
– Які шанси, що росіяни будуть притягнуті за ці воєнні злочини відповідно до норм Міжнародного права?
– Дуже складна історія з наданням юридичної оцінки, дуже забюрократизована неефективна система. МКС відкрив кримінальне провадження, видав 2 ордери на арешт. Але МКС досліджує виключно воєнні злочини, злочини геноциду. На мій погляд, все, що роблять росіяни по відношенню до українських дітей – підпадає під 6 статтю Римського статуту про геноцид. МКС відкрив кримінальне провадження за 8 статтею – це скоєння воєнних злочинів, злочинів проти людяності.
У нас є позитивний трек – це створення спецтрибуналу. Це те, що не може юридично охопити МКС. Мова йде про оцінку вищому політичному і військовому керівництву Російської Федерації за сам факт розпочинання війни проти України. Скільки мине часу, поки ми отримаємо судове рішення, за яким буде засуджений президент Російської Федерації, я не знаю і не знає ніхто. Але наша задача – створити спецтрибунал рішенням Ради Європи і зробити це терміново. Принаймні в цьому році треба юридично запустити спецтрибунал, починати збирати докази і переходити до судового процесу.
Третє, що, на мій погляд, має зараз максимально розповсюдитися як практика – універсальна юрисдикція, щоб національні суди і органи правопорядку могли судити за воєнні злочини.
Вже є перший прецедент – Фінляндія засудила громадянина Російської Федерації, хоча у нього був фінський паспорт, за злочин 2014 року. Зокрема і розстріл українського військовополоненого. Ми просили про екстрадицію цього громадянина в Україну. Нам відмовили на підставі рішення Європейського суду прав людини про факти катування в українській пенітенціарній системі. Наскільки я знаю, Офіс Генерального прокурора шукає юридичний шлях, як все-таки цього громадянина забрати в Україну. Він нам треба як свідок в першу чергу.
Польща, Литва також роблять перші кроки з відкриття кримінальних проваджень. Фінляндія – це пілотне судове рішення. Я б дуже хотів, щоб усі країни Європи, почали це робити. У нас є купа фактів, які вони можуть брати до роботи.
Перший генеральний прокурор, який це зробив – генеральний прокурор Німеччини. Після початку повномасштабної агресії він відкрив перше кримінальне провадження за скоєння воєнних злочинів та злочинів проти людяності проти окремих представників російської армії. Є сподівання, що з одного боку вони будуть надавати оцінку цим фактам, з іншого боку, правильно розбиралися, що відбувається.
Бо коли затримали нашого Сергія Кузнєцова в Італії, якого підозрюють у підриві Північних потоків, Німеччина його забрала до себе. За моєю інформацією, там порушуються його права. Я піднімав це питання на найвищому рівні серед своїх європейських колег, європейського керівництва, європейської мережі національних інституцій захисту прав людини. Ми вимагаємо, щоб мені надали доступ до нього. Мені відомо, що до Кузнєцова негативне, ганебне ставлення. Це при тому, що Німеччина розуміє, що Росія скоїла цю агресію, є рішення Великої Британії про те, що ця газова гілка підпадає під ознаки військової інфраструктури. А отже – може бути ціллю для української армії.
На жаль, затриманий і другий хлопець. Спочатку у Польщі, де за рішенням польського суду його відпустили. Його дії були проаналізовані і визнані як законні. Для нас стало абсолютною несподіванкою, що він був затриманий у Хорватії. І зараз Німеччина звернулася за екстрадицією вже другого нашого громадянина.

Лубінець: Моя помилка, що мені треба було в публічність вийти ще в 2024 році
автор фото: Українська правда


"Зніміть, врешті-решт, рожеві окуляри. Без припинення бойових дій організувати вибори не тільки неможливо, це прямо забороняє Конституція"
– Цікава ваша думка як омбудсмана щодо виборів. Екс-міністр оборони Михайло Федоров фактично до цього закликав. За його словами, неефективна система потребує перезавантаження. На шальках терезів з одного боку – право громадян на зміну владу, з іншого – неможливість гарантувати можливість як голосувати, так і бути обраними. Ви за який варіант?
– Найлегше у цій ситуації – зробити публічний пост на мільйон лайків.
Чи можете уявити, що під час продовження бойових дій можна забезпечити право кожного голосувати чи бути обраним? 4,6 млн громадян України зі статусом ВПО зараз по всій території України. 8,5 млн громадян України виїхали за кордон, їх окремо треба перерахувати і передати бюлетені. Приміщення, організація голосування військових, створення реєстру виборців і ризик витоку інформації – кібератаки не припиняються.
Я організовував президентські і парламентські вибори у Волновасі у 2014-му. Забезпечити право голосу значної частини військових не вийшло. Без припинення бойових дій організувати вибори не тільки неможливо, це прямо забороняє Конституція.
Нам треба усвідомити, що війна надовго. І навіть припинення вогню не означатиме, що війна закінчилася. Зніміть, врешті-решт, рожеві окуляри.
– Низка правозахисних організацій вважає, що людина на посаді омбудсмена повинна бути позбавлена права обиратися на політичні посади певний час після закінчення каденції. Це має убезпечити посаду від перетворення на майданчик для піару. Чи підтримаєте цю ініціативу?
– Слухайте, я готовий підтримати будь-яку ініціативу, яка посилить інституцію. Якщо, на думку правозахисників це допоможе, я готовий підтримати. Але я не переконаний, що це нас посилить. І не тому, що маю політичні плани.
Проти нас воює сильний, підготовлений, підступний, заможний, сильний ворог. Це не закінчиться швидко. До цього треба готуватися в першу чергу.
Влада нарешті повинна зрозуміти, що із суспільством треба говорити. Говорити відверто і на серйозні теми. Час популярних рішень закінчився у перший день вторгнення. Зараз усі повинні займатися лише тим, щоб держава вижила і не зникла з політичної мапи світу.
Тетяна Даниленко
Go to pravda.com.ua
Новини.Live on we.ua
У Чернігівській області судили жінку, яка била поліцейського по руках під час перевірки військово-облікових документів у її співмешканця. За скоєне суд призначив їй певне покарання.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на "Суспільне Чернігів".
Деталі справи 
Згідно з матеріалами справи, 4 березня 2026 року на території Менської громади поліцейський спільно з представниками ТЦК здійснював заходи з виявлення чоловіків, які ухиляються від мобілізації.
Близько 8:00 у селі Волосківці під час перевірки військово-облікових документів у співмешканця обвинуваченої жінка втрутилася в ситуацію. Вона зірвала з інспектора патрульної поліції жетон, після чого почала штовхати правоохоронця та била по руках.
Під час судового засідання жінка повністю визнала свою провину. Вона розповіла, що вранці 4 березня їй зателефонував співмешканець і сказав, що біля школи його намагаються забрати працівники ТЦК та СП. Після цього, за словами обвинуваченої, вона одразу вирушила до місця події.
"Там перебувало декілька працівників ТЦК та працівник поліції. На місці події співмешканець намагався втекти від працівників ТЦК та поліції. Щоб йому допомогти, почала штовхати поліцейського. В ході штовханини зірвала з працівника поліції жетон, який впав на землю. Також декілька разів вдарила по руках працівника поліції", — розповіла громадянка.
Свій вчинок жінка пояснила бажанням не допустити того, щоб її співмешканця забрали працівники ТЦК. Вона розкаялася та попросила суд не призначати їй суворе покарання.
Рішення суду
Менський районний суд визнав жінку винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 ККУ. Йдеться про умисне завдання працівникові правоохоронного органу побоїв, легких або тілесних ушкоджень середньої тяжкості у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків.
За скоєне суд призначив обвинуваченій один рік позбавлення волі. Водночас від реального відбування покарання її звільнили, призначивши один рік іспитового строку.
Рішення Менського районного суду ще може бути оскаржене. Апеляційну скаргу сторони мають право подати до Чернігівського апеляційного суду впродовж 30 днів від дати проголошення вироку.
Як повідомляли Новини.LIVE, у Івано-Франківській області судили мешканку Нижнього Березова, яка зливала у Viber інформації про місця перебування ТЦК. За скоєне суд заборонив їй покидати Україну.
Також ми писали, що у Тернополі суд розглянув справу щодо ситуації, коли ТЦК мобілізували чоловіка з шизофренією. Суддя визнав такі дії протиправними.
Go to novyny.live
5 канал on we.ua
Верховна Рада працюватиме і під час повітряних тривог у Києві. Про це повідомила народна депутатка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк. Після оголошення тривоги небезпеки обранці повинні спуститися у підвал.
"Під час загрози депутатам буде даватися 10 хвилин на спуск в укриття. Тут уже підготовлена інфраструктура, розставлені стільці для 330 народних обранців. Про це повідомив на фракції спікер ВР Руслан Стефанчук", – написала народна депутатка. 
Ольга Василевська-Смаглюк додала також, що вже вдалося розробити і нову систему голосування з укриття. Для цього обранці зможуть використовувати, скажімо, власні смартфони.
"Депутати за особистим QR-кодом заходитимуть на сторінку для голосувань зі своїх планшетів або телефонів. Найближчі кілька днів депутати спускатимуться по 20 осіб та перевірятимуть нову систему. Це дозволить не переривати засідання та працювати ефективніше", – вважає представниця "Слуги народу". 
Народна депутатка додала, що пленарне засідання Верховної ради має відбутися вже завтра, 1 вересня.
Нагадаємо, що комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки повідомив, що мобілізація жінок в Україні не планується. Про це йдеться в офіційній заяві. У відомстві також наголосили, що жінки можуть долучитися до Сил оборони виключно добровільно.
Крім того, Сухопутні війська ЗСУ заявили, що жодної підготовки до мобілізації жінок немає – інформація, яка шириться в мережі, є маніпуляцією. Там наголосили, що останні заяви в медіа та соцмережах не відповідають дійсності та мають ознаки інформаційної кампанії.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Go to 5.ua
УНІАН on we.ua
Зараз деякі українські чиновники та західні прихильники воєнних дій обговорюють ідею мобілізації жінок в Україні.
Go to unian.ua
Новини.Live on we.ua
У 2026 році ухилення від медогляду автоматично вносить дані громадянина до бази "Оберіг" для розшуку поліцією. Поряд із цивільними, обов'язкову військово-лікарську комісію мають пройти жінки-медики з дипломами від 2025 року та чоловіки, які не оновили скасований статус обмежено придатних.
Про це повідомляє Новини.LIVE, посилаючись на Міністерство оборони України, де наголосили на важливості ВЛК.
Що буде за ігнорування вимоги пройти ВЛК та хто мусить прибути
Тотальний обов'язок проходити ВЛК нині стосується одразу кількох категорій українців. Насамперед це призовники з повістками, добровольці перед підписанням контракту та чинні військовослужбовці після поранень.
Окрему увагу держава звертає на чоловіків, які раніше мали статус "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час". Якщо після скасування цього статусу у 2024 році вони так і не пройшли повторний огляд, візит до комісії є для них обов'язковим, за винятком уже офіційно визнаних осіб з інвалідністю.
Також діють жорсткі правила для жінок, які здобули медичну чи фармацевтичну освіту після 2025 року. Протягом 60 днів після автоматичного взяття на облік вони мусять оновити дані, отримати документи та пройти ВЛК.
Чи треба йти на ВЛК з наявним бронюванням чи відстрочкою
Натомість громадяни з оформленою відстрочкою або бронюванням звільняються від медогляду. Вони можуть проходити комісію лише за власним бажанням або перед укладанням контракту.
Який документ обов'язковий для ВЛК і хто йогот видає
Щоб потрапити на медичний огляд, громадянину обов'язково потрібне направлення, яке не варто плутати зі звичайною повісткою для уточнення даних. Водночас видавати цей документ мають право очільники територіальних центрів комплектування, керівники рекрутингових центрів ЗСУ та командири військових частин.
Але для цивільних військовозобов'язаних запрацювала спрощена процедура. Вони можуть самостійно згенерувати електронне направлення у застосунку "Резерв ". Для цього у розділі "Сервіси" достатньо обрати опцію "Направлення на ВЛК" і надіслати запит, після чого документ з'явиться в особистому кабінеті. Це позбавляє необхідності йти до військкомату особисто, але працює лише тоді, коли людина планує проходити комісію при своєму ТЦК.
Своєю чергою діючі військові можуть оформити направлення через цифровий рапорт у додатку "Армія ", обов'язково додавши медичний висновок із рекомендацією лікаря щодо перегляду стану здоров'я.
Що буде за неявку на ВЛК 
У 2026 році за неявку на медогляд без поважних причин передбачена сувора відповідальність. Спочатку порушник отримує адміністративний штраф у розмірі від 17000 до 25500 гривень, а його дані миттєво потрапляють до бази "Оберіг".
Після цього громадянин автоматично отримує статус розшукуваного ТЦК, що дає поліції право на його затримання та може призвести до обмеження водійських прав.
Якщо ж особа систематично ігнорує виклики, настає кримінальна відповідальність, яка загрожує ув'язненням на строк від трьох до п'яти років. Оскаржити направлення можна лише в судовому порядку, якщо документ видали з порушеннями, однак це не скасовує самого обов'язку пройти комісію.
Які підстави дозволяють не з'явитися на ВЛК у визначений час
Єдиними законними причинами не з'явитися вчасно залишаються підтверджена лікарем хвороба, яка унеможливлює пересування, смерть близького родича, стихійне лихо або активні обстріли.
Як уже повідомляли Новини.LIVE, українки з медичним чи фармацевтичним фахом підлягають обов'язковому військовому обліку та мають пройти медичний огляд. Проте взяття на облік не передбачає примусового призову на службу й не обмежує право на виїзд з України, оскільки для них діє загальний порядок перетину держкордону.
Водночас військово-лікарські комісії іноді безпідставно відмовляються визнавати громадян непридатними, посилаючись на наявність у них роботи, або продовжують призначати вже скасований статус "обмежено придатного". Адвокати підкреслили, що будь-які усні запевнення лікарів не захищають від мобілізації чи вуличних перевірок ТЦК.
Go to novyny.live
Еспресо on we.ua
В Україні розглядають можливість змінити правила призовуНаразі обговорюють можливі зміни до правил мобілізації та призовного віку. Так, розглядається обмеження призову громадян старше 50 або 55 років. Однак станом на 31 серпня ці пропозиції ще не набули чинності, а правила залишаються без змін.За нинішнім законодавством, військовозобов’язаними є чоловіки віком від 25 до 60 років, які підлягають військовому обліку та не мають законних підстав для відстрочки, бронювання чи інших обмежень.Чоловіки віком до 25 років, які не мають статусу військовозобов’язаного, не підлягають примусовій мобілізації. Водночас вони можуть долучитися до війська добровільно, зокрема за відповідним контрактом. Якщо ж людина до 25 років уже має статус військовозобов’язаного, правила для неї можуть відрізнятися.Станом на 31 серпня основною категорією для призову залишаються військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, якщо вони придатні до служби та не мають відстрочки або бронювання.Бронювання працівників: що зміниться з 1 вересняВже 1 вересня закінчується перехідний період для критично важливих підприємств, які мали підтвердити свій статус за новими правилами.До цієї дати старі бронювання працівників таких підприємств залишалися чинними. Після 1 вересня бронювання діятиме лише для працівників компаній, які підтвердили свій статус критично важливих за новими вимогами уряду.Нові правила Кабмін затвердив наприкінці травня. Основні зміни такі:Зарплата. Працівник, якого хочуть забронювати, має отримувати щонайменше 25 941 грн — це три мінімальні зарплати. Для підприємств на прифронтових територіях вимога нижча — 21 618 грн;Сумісники. Якщо людина працює одразу на кількох підприємствах або вже має відстрочку з іншої причини, її можна врахувати в квоті на бронювання лише за одним місцем роботи;Підтвердження статусу. Підприємства, які вже були визнані критично важливими, мали перевірити, чи відповідають вони новим критеріям, і повторно підтвердити свій статус.Для деяких підприємств уряд зробив виняток. Якщо їхні критерії критичності не змінилися, вони могли залишити старе рішення чинним і після 1 вересня. Для цього потрібно було підтвердити виконання зарплатної вимоги та подати документи до 10 серпня.Відстрочка для студентівЗ 1 вересня змінюються правила відстрочки від мобілізації для студентів та аспірантів. Тепер її надаватимуть не на весь період навчання, а лише на один семестр — максимум на шість місяців.Після завершення семестру право на відстрочку потрібно буде підтверджувати знову. Системи перевірятимуть інформацію про навчання через ЄДЕБО.Якщо людина більше не має права на відстрочку, її можуть скасувати протягом семи днів. Наприклад, це станеться у разі відрахування або переведення на заочну форму навчання.Тому студентам варто перевірити, чи правильно в ЄДЕБО вказана інформація про їхнє навчання, а також чи відображається чинна відстрочка у військово-обліковому документі.Відстрочку матимуть студенти та аспіранти, які:навчаються на денній або дуальній формі;послідовно здобувають наступний рівень освіти — бакалаврат, магістратуру чи аспірантуру;отримують цей рівень освіти вперше.Тобто навчання заради отримання ще однієї вищої освіти не дає права на відстрочку.Студентів із чинною відстрочкою не повинні направляти на ВЛК. Виняток — якщо людина сама хоче пройти комісію або планує укласти контракт на службу в ЗСУ.Якщо після скасування студентської відстрочки у людини з'явилася інша підстава для відстрочки, потрібно звернутися до ТЦК та СП із відповідною заявою. Поки її розглядатимуть, попередня відстрочка залишатиметься чинною.Мобілізація жінокНа тлі чуток в соціальних мережах щодо запровадження жіночої мобілізації у парламентському комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки наголосили, що мобілізація жінок в Україні не проводиться, не готується і не розглядається."Жодних законодавчих ініціатив, законопроєктів чи навіть внутрішніх обговорень щодо мобілізації жінок немає. Жінки в Україні долучаються до Сил оборони виключно добровільно. Заяви окремих спікерів, які публічно розмірковують на цю тему, не відображають реальної законодавчої роботи та позиції комітету", - йдеться у заяві. У ВР закликали не піддаватися маніпуляціям та користуватися лише офіційними джерелами інформації.Спрощена система повернення з СЗЧДо 20 вересня діє спрощений механізм добровільного повернення з СЗЧ. Військовослужбовці, які залишили службу до 12 червня, мають можливість уникнути кримінальної відповідальності без судів і СІЗО, самостійно обрати нову частину із понад 70 доступних підрозділів та повністю відновити грошове забезпечення й всі соціальні виплати. Для повернення достатньо подати рапорт через сайт Сил оборони або застосунок "Армія ". Після 20 вересня перевестися напряму вже не вийде — легалізація відбуватиметься виключно через суд і резервні батальйони.Буданов: мінімальна необхідна кількість мобілізованих в місяць – 30 тис. людейКерівник Офісу президента Кирило Буданов заявив про необхідність мобілізувати щонайменше 30 тис. людей щомісяця, аби підтримувати нинішню ситуацію на фронті."Не можна мобілізувати менше за 30 тис. людей на місяць. Це мінімальна необхідна кількість для підтримки того, що є", – сказав Буданов.Водночас, він наголосив на змінювати підходи до роботи ТЦК та СП.  "Я сподіваюся, що можна змінити трохи підходи з цією силовою бусифікацією, яка інколи існує. Це не поголовно, але такі факти є. З цим треба боротися", – наголосив голова ОП.
Go to espreso.tv
Громадське радіо on we.ua

Про це у чотирнадцятому епізоді 2 сезону правозахисного подкасту «Я чую інших» — проєкту Максима Буткевича та Дарʼї Бурої на Громадському радіо — говоримо із керівницею аналітичного напряму благодійного фонду «Повернись живим» Ярославою Братусь.

Як змінилася система мобілізації та ставлення до неї 

Максим Буткевич: Почну з особистої історії. Коли я приєднався до війська на початку повномасштабного вторгнення, це переважно була «армія добровольців». Коли мене звільнили з російського полону восени 24-го — стало зрозуміло, що ситуація змінилася. А протягом 2025 року стало очевидно, що вона змінилася кардинально. Які зміни відбувалися в системі мобілізації та в ставленні до неї між 2022 і 2026 роками?

Ярослава Братусь: Наприкінці 2025 року ми проводили комплексне дослідження мобілізаційних процесів, хоча відстежували їхній перебіг і до цього.

Динаміку змін із 2022 по 2026 рік можна розділити на чотири ключові етапи.

  • Перший етап (початок повномасштабного вторгнення) — етап «армії добровольців». Потреби в мобілізації як такій на початках фактично не було, оскільки система намагалася впоратися з величезним потоком охочих. Ми фіксували випадки, коли люди певний час перебували у війську ще до офіційного оформлення.
  • Другий етап — планомірна мобілізація. Після первинного пориву стався перехід до планової мобілізації. Це був напівдобровільний призов: люди отримували повістки, проходили ВЛК та йшли служити без значного суспільного резонансу.
  • Третій етап (кінець 2024–2025 рік) — зміни 2024 року та перегляд 402-го наказу Міноборони (який регулює діяльність ВЛК і перелік хвороб для визначення придатності) розпочали буремніший період. Суттєво зросла кількість прецедентів силового затримання військовозобов’язаних, що спричинило суттєве зростання інформаційної напруги у 2025 році.
  • Четвертий етап (сучасний стан на 2026 рік) — перехід до інформаційно-агресивної фази та фізичного протистояння. Наразі є непоодинокі факти порушення прав військовозобов’язаних під час сповіщення чи затримання. Водночас фіксуються випадки застосування сили вже проти військовослужбовців ТЦК, що призводить до шкоди їхньому здоров’ю та навіть загибелі. Напруга вийшла далеко за межі Telegram-каналів і переросла в активні конфліктні дії.

Що зараз відбувається з реформою мобілізації 

Дарʼя Бура: Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявляв, що реформу мобілізації планували презентувати в липні, запустити в серпні й уже у вересні суттєво змінити ситуацію з комплектуванням війська. Що з цією реформою зараз? Чи є вже розуміння, коли суспільству представлять конкретну модель?

Ярослава Братусь: Оскільки нещодавно відбулися зміни в уряді й Михайло Федоров більше не очолює Міністерство оборони, про долю обіцяної реформи наразі складно говорити. Досі ми бачили лише окремі комунікаційні прояви — зокрема інформацію про плани щодо реформування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Які ще етапи передбачали ці зміни, нам достеменно невідомо.

Водночас важливо розуміти: будь-яка реформа не здатна дати миттєві позитивні результати. Проблеми в системі мобілізації накопичувалися роками. Тому заяви про запровадження реформи в серпні та покращення ситуації вже у вересні лунали надто оптимістично. Швидко розв’язати задавнені системні виклики об’єктивно неможливо — для цього потрібен тривалий час.

Чи є відсутність чітких термінів служби головною проблемою мобілізації?

Дарʼя Бура: Чи не є головною проблемою мобілізації сьогодні відсутність зрозумілого горизонту та термінів служби?

Ярослава Братусь: Спираючись на результати нашого дослідження, де ми спілкувалися з військовозобов’язаними з різним рівнем мотивації (від тих, хто підписує контракт, до тих, хто незаконно виїхав за кордон або уникає зустрічей із ТЦК та СП), можу сказати: відсутність чіткого горизонту служби — це вагомий, але далеко не єдиний і часто не головний бар’єр.

Серед інших ключових факторів стримування респонденти називали:

  • Інстинкт самозбереження: У період активної війни військо сприймається цивільними першочергово через ризик поранення, каліцтва або смерті.
  • Негативний інформаційний фон: Проблеми у війську активно транслюються в соцмережах. Побоювання потрапити до некомпетентного командира або бути призначеним на посаду не за фахом суттєво знижують мотивацію.
  • Страх «м’ясних штурмів»: Наслідки інформаційних вкидів та чуток про штурмові підрозділи ще з періоду 2023–2024 років відклалися в колективній свідомості та перетворилися на стримувальний бар’єр.
  • Відчуття соціальної несправедливості: Особливо в малих містах люди бачать, як інші використовують гроші, зв’язки, фіктивне навчання чи умовне бронювання для ухилення від призову.

Спроби команди Михайла Федорова запровадити контракти з чіткими термінами вирішують проблему лише для частини людей. Для більшості ж ці кроки не знімають загрозу для життя чи страх несправедливості.

Крім того, багатьом притаманна відстороненість. Військо для багатьох існує в паралельній реальності, поки не торкнеться їх особисто. Дослідження серед новобранців показує: до зустрічі з групою сповіщення більшість узагалі не думала про службу, керуючись позиціями «якщо трапиться — піду» або «зі мною цього не станеться».

Дарʼя Бура: Позиція «якщо трапиться — піду» є цілком зрозумілою. Але робити вигляд, що війна тебе не стосується, у країні, яка воює вже 13-й рік — це дуже дивно.

Якою є реальна потреба Сил оборони в людях зараз

Максим Буткевич: Ще у 2024 році та й пізніше від посадовців лунали заяви, що мобілізація близько 30 тисяч людей на місяць є достатньою для потреб Сил оборони. Відтоді риторика змінилася, і зараз чути, що цього замало. Чи зрозуміло, якою є потреба війська в людях станом на зараз?

Ярослава Братусь: Це складне питання, оскільки така інформація не є публічною. Проте важливо враховувати виклики, які стоять перед нами:

  • Загрози на фронті: В інформаційному просторі лунають застереження про складну осінньо-зимову кампанію, потенційне розширення зони бойових дій та посилення наступу противника, зокрема на півночі.
  • Дії ворога: Зазвичай визначення потреб Сил оборони відбувається дзеркально до дій противника. Повідомлення про посилення або запровадження жорсткішої мобілізації в Росії означають, що наші потреби в людському ресурсі потенційно також зростатимуть.

Оцінити точний стан комплектування підрозділів важко: з одного боку створюються нові бригади, а з іншого — наявні підрозділи декларують суттєвий брак особового складу. Тому питання точної потреби залишається закритою та дискусійною темою, щодо якої ми навряд чи отримаємо вичерпні публічні дані.

Портрет мобілізованого: хто сьогодні йде до війська

Максим Буткевич: Чи відомо, ким є теперішній середньостатистичний мобілізований? Які його вік, походження (міська чи сільська місцевість), сімейний стан? Чи є відмінності в географічному розподілі мобілізації між регіонами?

Дарʼя Бура: Доповню запитання Максима: який відсоток жінок серед мобілізованих?

Ярослава Братусь: Точних статистичних даних у публічному доступі немає. Наразі не можна сформувати єдиний чи середньостатистичний портрет людини, яка долучається до війська.

Із одного боку, продовжується добровільний рекрутинг: люди самостійно шукають підрозділи та підписують контракти, здолавши свої попередні стримувальні бар’єри. Тобто твердження, ніби добровільний приплив повністю зупинився, є хибним.

Із іншого боку, соціально-демографічний зріз тих, хто долучається зараз, є надзвичайно різноманітним:

  • За віком: До лав Сил оборони входять як люди віком 50 та 40 , так і молодь.
  • За географією та соціальним статусом: Дослідження показує, що серед новобранців є жителі як сільської місцевості, так і мегаполісів, зокрема Києва. Серед них трапляються фахівці найрізноманітніших галузей — від робітничих професій до тімлідів у провідних IT-компаніях. Стереотип про те, що мобілізують виключно людей старшого віку із сіл, не відповідає дійсності.

Щодо залучення жінок: це важливий аспект мобілізаційних процесів. Жінки активно долучаються за контрактом, зокрема до специфічних підрозділів — таких як Перший окремий медичний батальйон, де є велика потреба у фахівцях із відповідною освітою. Крім того, жінки обіймають значну кількість посадових позицій у війську, і це далеко не тільки тилові посади.

Однак назвати точні відсотки чи загальну статистику наразі неможливо, оскільки ці дані залишаються закритими.

Від ВЛК до СЗЧ: головні причини втрати мобілізованих та шляхи їх розв’язання

Максим Буткевич: Неодноразово лунали заяви — зокрема від керівника фонду «Повернись живим» Тараса Чмута — про те, що з нинішньої кількості мобілізованих до бойових частин доходить лише меншість. Це відбувається через стан здоров’я, уточнення відстрочок, СЗЧ тощо. Чи можливо виправити цю ситуацію?

Ярослава Братусь: Відтік людей на різних етапах існуватиме завжди, проте ключовим є питання його відсотка від загальної кількості.

Втрати особового складу до моменту потрапляння в бойові бригади зумовлені кількома основними причинами.

Зокрема, низька культура охорони здоров’я та правова грамотність: багато людей не звертаються до лікарів вчасно, тому їхні хронічні хвороби виявляються вже на ВЛК чи в навчальних центрах. Те саме стосується статусу пільговіків: люди вчасно не оформлюють відстрочки (наприклад, батька-одинака чи опікуна особи з інвалідністю) і починають робити це вже після призову. За принципом «поки півень не клюне», оформлення документів починається занадто пізно.

Ще одна причина — СЗЧ на етапі підготовки. Як показує наше дослідження, значна частина випадків самовільного залишення частини відбувається під час базової загальновійськової підготовки (БЗВП) або в період очікування на неї. Причини різні: від свідомого небажання служити до важкої психологічної адаптації під час переходу з цивільного життя у військове.

Щоб зменшити цей відтік, необхідний комплексний підхід:

  1. Якісніший контроль на вході: Більш ретельне оцінювання фізичного стану та морально-ділових якостей кандидатів.
  2. Умови в навчальних центрах: Перше повноцінне знайомство з армією відбувається саме під час БЗВП. Належні побутові умови, збереження людської гідності та плавна адаптація суттєво знижують відсоток СЗЧ.
  3. Робота з родинами з першого дня: Мобілізація часто відбувається спонтанно, і якщо у військовослужбовця вдома залишаються хворі батьки чи маленькі діти, тривога за них заважає фокусуватися на підготовці й провокує СЗЧ. Військо має комунікувати з близькими відразу, а не лише у випадку трагедій чи поранень.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».  

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі 

 

Запис ТЦК, СЗЧ, страх і недовіра: що не так із системою мобілізації в Україні спершу з'явиться на Громадське радіо.

Go to hromadske.radio
Українська правда on we.ua

Державне бюро розслідувань викрило двох співробітників СБУ в Закарпатській області, яких звинувачують в організації незаконного перетину кордону України військовозобов'язаними чоловіками за 33 000 доларів.

Джерело: ДБР

Дослівно: "Працівники ДБР у взаємодії з СБУ повідомили про підозру двом працівникам Служби безпеки України на Закарпатті, які були залучені до організації незаконного переправлення військовозобов'язаних чоловіків через державний кордон".

Деталі: За інформацією ДБР, підозрювані намагалися переправити через кордон двох жителів Львівщини. За це працівники СБУ вимагали по 16 000 доларів США з людини. За додаткову плату військовозобов'язаним також пропонували безперешкодний проїзд зі Львова до Закарпаття.

Один з учасників схеми забрав чоловіків у Львові та перевіз до Ужгорода, використовуючи службове посвідчення для проїзду через блокпости. Там військовозобов'язаних розмістили у помешканні одного з працівників СБУ. Звідти інший правоохоронець перевіз чоловіків до місця перетину кордону зі Словаччиною.

Фото: ДБР

Підозрювані встигли отримати частину з загальної суми винагороди за організацію схеми, що становила 33 000 доларів США. Чоловіків викрили безпосередньо перед переправленням через кордон.

Співробітникам СБУ повідомили про підозру сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів. Ця стаття передбачає позбавлення волі на строк до 9 років.

Наразі слідчі встановлюють інших учасників схеми.

Передісторія:

Наприкінці серпня у Києві затримали росіянку з посвідкою на проживання в Україні, яку звинувачують в організації схеми нелегального вивозу за кордон військовозобов'язаних чоловіків.

На початку серпня в столиці також викрили схему організації фіктивних шлюбів військовозобов'язаних чоловіків з жінкою з інвалідністю за 7 тисяч доларів. Такий союз мав дозволити їм уникнути мобілізації та виїхати за кордон.

Go to pravda.com.ua
Прямий канал on we.ua
В Україні діє воєнний стан і загальна мобілізація. Нині призову підлягають військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років. Водночас закон передбачає низку випадків, коли людина може отримати відстрочку.
Важливо, що самої підстави для відстрочки недостатньо. Її потрібно офіційно оформити. Без цього чоловік залишається військовозобов’язаним, якого можуть призвати.
Хто може отримати відстрочку
Перелік підстав визначений статтею 23 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Зокрема, відстрочку можуть отримати:
працівники критично важливих підприємств, яких забронювали;
військові, звільнені з російського полону;
чоловіки, які виховують трьох і більше дітей, зокрема прийомних;
батьки, які самостійно виховують дитину, якщо мати померла, зникла безвісти або позбавлена батьківських прав;
батьки дітей з інвалідністю або тяжкими захворюваннями;
усиновлювачі дітей-сиріт;
чоловіки з інвалідністю незалежно від групи;
люди, які постійно доглядають за родичем з інвалідністю, якщо більше нікому це робити;
окремі категорії тих, хто доглядає за людиною з інвалідністю III групи, зокрема у випадках тяжких захворювань;
громадяни, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час війни;
студенти професійних і вищих навчальних закладів, якщо вони здобувають освіту вперше та навчаються на денній формі.
Як оформити відстрочку
Зараз для оформлення відстрочки не потрібно йти безпосередньо до ТЦК. Якщо інформація про підставу є в електронних реєстрах, заявку можна подати через “Резерв ”. В інших випадках документи приймають у ЦНАПах.
Пакет документів залежить від конкретної підстави. Наприклад, для відстрочки через догляд за людиною з інвалідністю потрібно підтвердити необхідність такого догляду та відсутність інших людей, які можуть його здійснювати.
Відстрочка має визначений строк дії — зазвичай 6 або 12 місяців. Після його завершення статус потрібно продовжити.
При цьому чоловік із відстрочкою все одно може отримати повістку, наприклад для уточнення військово-облікових даних. Такі виклики не варто ігнорувати.
Коли відстрочку можуть скасувати
Право на відстрочку можна втратити, якщо обставини змінилися. Зокрема:
багатодітний батько перестав сплачувати аліменти;
одна з трьох дітей досягла 18 років;
чоловік з інвалідністю не пройшов повторний огляд або був визнаний придатним;
студент завершив навчання, взяв академвідпустку або перейшов на заочну форму;
людина, за якою здійснювався догляд, більше його не потребує;
дитина втратила статус дитини з інвалідністю.
Відмовити можуть і в оформленні відстрочки. Наприклад, під час оформлення догляду за батьками може з’ясуватися, що в них є інші працездатні родичі, які можуть допомагати.
Також відстрочка припиняється після завершення строку її дії, якщо її не продовжили. У багатьох випадках система робить це автоматично, однак через можливі технічні проблеми в “Резерв ” варто перевіряти, чи актуальний статус.
Раніше повідомлялося, що після заяви спецпредставника президента США Кіта Келлога про можливість мобілізації жінок в Україні в країні знову заговорили про це питання.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Мобілізація з 1 вересня: що зміниться для військовозобов’язаних appeared first on Прямий.
Go to prm.ua
Фокус on we.ua
З 1 вересня 2026 року низка категорій громадян не підлягає мобілізації. Серед них люди з інвалідністю, багатодітні батьки, студенти за наявності оформленої відстрочки, заброньовані працівники та жінки.
Go to focus.ua
Дзеркало Тижня on we.ua
За чотири з половиною роки повномасштабної війни українська армія навчилася не лише комплектуватися, а й шукати людей. Однак вона досі не завжди знаходить належних фахівців на потрібні посади.
Для цього вже створили цілу інфраструктуру: рекрутингові центри Сил оборони, власні рекрутинги корпусів і бригад. Кандидат може обрати підрозділ і посаду серед доступних вакансій, а в окремих випадках — підписати контракт із визначеним строком служби.
Головний парадокс військового рекрутингу полягає в тому, що ЗСУ щомісяця отримують тисячі новобранців і водночас відчувають кадровий дефіцит. У війську потребу визначає не лише загальна кількість людей, а й їхній розподіл за спеціальностями, підрозділами та рівнем підготовки. Вакансія тут — не просто позиція в штаті, а елемент бойової спроможності.
На цивільному ринку роботодавець шукає працівника на конкретну вакансію і сам конкурує за нього. У війську ж усе навпаки: кандидат сьогодні здебільшого сам шукає, куди піти, самостійно оцінює свої компетенції й доводить, чому він потрібен саме тут. Ця асиметрія і є коренем більшості проблем, описаних нижче.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У ЦПД спростували чергові маніпуляції ворога про підготовку до «мобілізації жінок в Україні»


Де рветься ланцюжок
19 серпня 2026 року під час засідання Тимчасової слідчої комісії ВРУ посадовці уточнили кількість нових контрактів, підписаних добровольцями. Оприлюднені дані суттєво відрізняються від заяви генерала Олександра Сирського, який раніше говорив про майже дві тисячі таких угод. Заступник міністра оборони Мстислав Банік підтвердив: фактична кількість у кілька разів більша (але точної цифри не назвав), водночас цей показник становить менш як 1% від загальної чисельності військовослужбовців.
Попит на контрактну модель є, але його масштаб наразі не дає змоги зробити контракт основним механізмом комплектування армії. І тут виникає перша проблема: розподіл кандидатів за спеціальностями нерівномірний. За словами Баніка, лише 5% рекрутів обирають піхотно-штурмовий напрям — найдефіцитніший для армії. Якщо дефіцит піхоти не закривається, його неможливо компенсувати тим, що більше людей захотіли стати операторами дронів чи іншими фахівцями: показником ефективності рекрутингу має бути не загальна кількість підписаних контрактів, а те, скільки саме критичних вакансій реально закрили.
Проблеми не вирішить просте збільшення виплат. Фінансова пропозиція може підвищити загальний інтерес до контракту, але не гарантує пропорційного зростання кількості охочих саме на найризикованіші спеціальності — кандидат зважає і на строк контракту, і на характер завдань, і на рівень ризику. Самі лише гроші не гарантують готовності добровільно прийняти бойові ризики.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У ВР розповіли, як саме в Україні можуть знизити мобілізаційний вік


Є межа, за якою економічна мотивація перестає працювати як звичайний стимул на ринку праці: коли оцінюють не складність роботи чи рівень доходу, а інше — ймовірність не повернутися живим. Для цивільного кандидата без бойового досвіду вибір піхоти — не просто вибір військової спеціальності. Це усвідомлення можливості загинути. І тут додаткові десятки тисяч гривень не скасовують інстинкту самозбереження. Висока винагорода може підвищити привабливість військової служби, але не гарантує, що людина буде готова добровільно обрати піхоту.
Про це свідчать дослідження науковців-психологів Олега Кокуна та Аліси Лізун, у яких взяли участь 172 українські військовослужбовці. Серед них 121 мав бойовий досвід, а 51 — не мав. Дослідники встановили, що одним із найважливіших чинників готовності воювати є внутрішня мотивація — особисте усвідомлення необхідності військової служби. Не менш показовим виявився і власний досвід: ті, хто вже брав участь у бойових діях, демонстрували вищу готовність приймати ризики. У сукупності ці чинники значною мірою пояснювали, чому одні військовослужбовці були готові воювати більше, ніж інші (O. Kokun, A. Lizun, Military Psychology, 2025).
Це дослідження вказує на принципово важливу для рекрутингу річ: готовність приймати ризики формується складнішою системою мотивів, аніж фінансова винагорода. Для кандидата без бойового досвіду невідомість лише посилює страх: він не знає, як поводитиметься під обстрілом, чи зможе виконати завдання й чи варто розраховувати на командира та побратимів. Рекрутер не має стверджувати, що «нічого страшного не станеться». Це було б неправдою. Треба чесно показати, що саме армія робить для зменшення таких ризиків: посилює підготовку, розвідку, тактику, засоби захисту, дрони, евакуацію, медичне забезпечення та якість командування. Майбутнього новобранця потрібно переконувати не лише відповіддю на запитання, скільки він отримає. Він має дізнатися про значно важливіше для піхотинця: чи добре його підготують і наскільки він може довіряти людям, із якими піде в бій?







Не для наступу, а для зачистки: у ЗСУ прокоментували трансформацію штурмових підрозділів




Друга проблема — власне криза довіри між кандидатом і системою. Частину недовіри створює й сама держава: примусові заходи мобілізації на вулицях формують негативне тло, через яке громадянам складніше повірити в прозорість і доброзичливість саме цивільних рекрутингових центрів — навіть коли ті пропонують добровільний, а не примусовий шлях.
Постанова Кабміну від 12 червня 2026 року №768 намагається дати визначеність через чіткі строки контракту (від 6 до 24 місяців) і гарантовані виплати — для бойових посад сума може сягати 460 тис. грн на місяць. Але кандидат погоджується не просто на службу, а на конкретну посаду й підрозділ. Якщо після оформлення чи навчання цей вибір можна змінити рішенням командування, постає закономірне запитання: навіщо проходити рекрутингову процедуру, якщо остаточні правила визначають вже після входження в систему? Армія має зберігати гнучкість для перерозподілу ресурсів під потреби фронту, але залучення добровольця вимагає протилежного — максимальної передбачуваності. Цю дилему наразі не вирішено. І сам Банік визнав проблеми з реалізацією обіцяних виплат — а кожна затримка ще більше підриває довіру до всієї моделі.
Третя проблема — брак повної статистики. Міноборони показує, скільки людей уклали контракти, але не публікує таблиці реальних потреб за спеціальностями. Без такого зіставлення неможливо оцінити, чи справді закриваються критичні вакансії, чи просто зростає загальна, приємна для звіту цифра.
Важливо й те, що рекрутинг у принципі не може замінити загальну систему мобілізації, яка забезпечує комплектування армії значно більшими обсягами. Його завдання інше — максимально точно поєднати конкретного кандидата з конкретною потребою війська, а не стати альтернативним каналом набору мільйонної армії.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Західні танки в Україні іржавіють у тилу: що відбувається з бронетехнікою ЗСУ


Два рішення, які могли б змінити систему
Перше — «карта людського капіталу»: система, що зіставляє компетенції людей із потребами конкретних частин. За даними «Армія FM», рекрутингова інфраструктура вже охоплює шість центрів ЗСУ, 380 підрозділів у бригадах, 500 — у ТЦК і 48 цивільних центрів при ЦНАПах, до яких за рік звернулися близько 42 тисяч громадян. Але звернення по консультацію — це не підписаний контракт і не гарантія посади. Без системи, яка бачить конкретні навички — досвід роботи з безпілотниками, інженерну чи медичну освіту, — потрібні армії люди залишаються для неї невидимими.
Друге — децентралізований, але стандартизований рекрутинг на рівні з’єднань. Третя штурмова перетворила рекрутинг на системну комунікаційну кампанію: вакансії й ролики регулярно поширюють через Instagram, Facebook, YouTube, Telegram і TikTok, а бригада сформувала власний бренд роботодавця з вакансіями від оператора РЛС до штурмовика. 12-та бригада спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України описала процес приєднання як восьмиетапну процедуру — від анкети до базової підготовки, — однаково прозору для громадян України та іноземців. А 429-та окрема бригада безпілотних систем «Ахіллес» пропонує не лише бойові, а й тилові посади (начмед, аналітик з кібербезпеки, діловод), і, за словами представників бригади, значна частина новобранців приходить за рекомендаціями тих, хто вже служить, — довіра тут працює краще за рекламу.
22 жовтня 2025 року в ефірі «Українського радіо» членкиня громадської організації «Інтенція» Наталя Каргапольцева звернула увагу на ще одну причину цього парадоксу: у суспільстві досі немає чіткого повідомлення від держави для військовозобов’язаних — їх можуть мобілізувати, або ж вони можуть самостійно обрати вакансію через військову частину. Поки ця межа розмита, кандидат не завжди розуміє, чи його вибір взагалі на щось впливає.
Але приклади трьох бригад — це наразі винятки, а не модель: до одних частин — черга кандидатів, до інших — порожньо, бо в них немає ресурсів на таку комунікацію. Держава тут має забезпечити мінімальні стандарти відбору й виконання обіцянок у кожному підрозділі — інакше довіра до системи й далі підриватиметься.
Армії потрібен не HR-фахівець у камуфляжі, а система пошуку компетенцій, яка бачить не список вакансій, а карту навичок країни — і сама йде туди, де потрібна людина, а не чекає, поки людина знайде вакансію.
Go to zn.ua
Новини.Live on we.ua
Під час мобілізації оповіщувати військовозобов'язаних та вручати повістки можуть не лише представники територіальних центрів комплектування. До відповідних груп можуть входити представники місцевої влади та поліцейські, а в окремих випадках до оповіщення залучають цивільних осіб.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на ТСН.
Присутність ТЦК не обов'язкова
За словами адвокатки Марини Бекало, склад груп, які проводять оповіщення військовозобов'язаних, визначений урядовою постановою. Тому присутність лише представників ТЦК під час таких заходів не є обов'язковою.
Хто може входити до груп оповіщення
До груп оповіщення можуть входити представники районних і міських державних або військових адміністрацій. Також до них можуть залучати представників виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, представників ТЦК і поліцейських.
У деяких ситуаціях склад таких груп може бути ширшим. Це стосується, зокрема, оповіщення людей за місцем проживання, роботи або навчання.
"Під час оповіщення мешканців багатоквартирних будинків до груп оповіщення також можуть включати цивільних осіб. Зокрема, це можуть бути керівник або голова правління ОСББ, представники роботодавця та закладів освіти", — пояснила Марина Бекало.
Раніше Новини.LIVE писали, що в Офісі Президента України заявили, що не мають інформації про плани знизити верхню межу мобілізаційного віку до 55 років. 
Також Новини.LIVE повідомляли, що до 20 вересня 2026 року військові, які самовільно залишили службу до 12 червня, можуть легально повернутися в армію за спрощеною процедурою і уникнути кримінальної відповідальності. Цей механізм дозволяє самостійно обрати новий підрозділ. 
Крім того, Новини.LIVE інформували, що жінки дедалі частіше підписують контракти із ЗСУ. Багато з них обирають сферу ІТ та керування дронами, попередньо проходячи спеціальні курси. Нерідко додатковим стимулом того, щоб долучитися до ЗСУ, для них стає служба їхніх чоловіків.
Go to novyny.live
Новини.Live on we.ua
В Україні у зв'язку з дією воєнного стану та тривалою російською агресією триває мобілізація. Відтак групи оповіщення ТЦК та СП мають право перевірити документи у громадян, що й буде продовжуватися і з 1 вересня. Саме тому військовозобов'язаним українцям варто завжди мати при собі свіжі паперові документи з електронного кабінету або військовий квиток разом із паспортом. Це убезпечить від поїздки до ТЦК у супроводі поліції, якщо застосунок "Резерв " зависне або виникнуть розбіжності в реєстрах.
Про це повідомила адвокатка Катерина Аніщенко у коментарі для ТСН, передає Новини.LIVE.
Які документи треба мати з собою при виході на вулицю з 1 вересня
Чоловікам краще завжди перестраховуватися і мати при собі паперові копії військових документів. Основна проблема полягає в тому, що інколи програма "Резерв " підводить чоловіка прямо під час перевірки працівників ТЦК. Вона часто не відкривається, якщо раптом зникає інтернет або стається системний збій.
Якщо в такий момент показати екран телефона неможливо, а звичайного паперу на руках немає, ситуація може суттєво ускладнитися. За словами правозахисниці, за таких обставин працівники поліції отримують цілком законне право доставити громадянина прямо до територіального центру комплектування. Там вони будуть уточнювати актуальну інформацію через свої бази.
Щоб уникнути подібних поїздок до ТЦК, Аніщенко радить заздалегідь зробити витяг із додатка на папері. Цей аркуш потрібно регулярно оновлювати. Найкращий варіант — це роздруковувати свіжі дані хоча б один раз на тиждень, а ідеально — безпосередньо в той день, коли виходите з дому і теоретично можете натрапити на перевірку. Це важливо, бо дані у військовому обліку постійно змінюються.
Крім роздруківки, обов'язково треба мати при собі паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Замість аркуша з "Резерв " цілком підійде і звичайний військовий квиток-книжечка, але тільки за умови, що всі дані в ньому оновлені.
Іноді на практиці виникає ще одна проблема: інформація в планшетах перевіряльників не збігається з тим, що написано у вашому додатку "Резерв ". У таких спірних ситуаціях юристка радить не розгублюватися і просити патрульних показати ті дані, на які вони спираються і через які до вас виникли питання.
"Чоловіку повідомили, що він начебто перебуває у розшуку, але у "Резерв " розшуку не було. Чоловік, у якого перевіряли документи, попрохав показати йому інформацію із планшета. Але уточнив, що вимагає того, щоб бодікамера була увімкнена. З теоретичної точки зору, згідно закону, інформація у перевіряючих та в "Резерв " військовозобов'язаного відрізнятись не може, але практика свідчить про протилежне", — зазначила Катерина Аніщенко.
Як писали раніше Новини.LIVE, що у витягах із Реєстру військовозобов'язаних через "Дію" роботодавці дедалі частіше виявляють технічні збої. Виявилось, що система помилково приписує статус призовників жінкам цивільних спеціальностей та літнім працівникам через поточні внутрішні налаштування сервісу.
Також українці нерідко випадково дізнаються з реєстрів про своє переведення на облік до ТЦК в інші області, де вони ніколи не мешкали й не подавали заяв. Через це юристи радять уважно відстежувати свій статус та юридично оскаржувати такі безпідставні зміни.
Go to novyny.live
Рубрика on we.ua
Армія рф втрачає на фронті більше військових, ніж кремлю вдається набрати до війська. Розрив між втратами та темпами вербування становить близько 6 тисяч людей щомісяця. На тлі проблем із поповненням особового складу москва посилює удари по цивільній та енергетичній інфраструктурі України.
Про це пише The Guardian.
Західні посадовці зазначають, що росія досі зберігає високі темпи набору нових військових. Йдеться приблизно про тисячу людей на день. Однак упродовж останніх двох місяців цього вже недостатньо, щоб перекрити кількість втрат російської армії на полі бою.
"За нашими оцінками, розрив між втратами росії та кількістю людей, яких їй вдається завербувати, наразі становить близько 6 тисяч осіб на місяць", зазначив один із західних урядовців.
За його словами, через нестачу живої сили російський диктатор путін обрав шлях подальшої ескалації.
Одним із проявів цієї тактики стали масовані ракетні атаки. Від початку липня російські війська запустили понад 360 ракет. Москва, зокрема, користується обмеженою кількістю засобів, які Україна має для протидії балістичному озброєнню.
Західні урядовці вважають, що окремою ціллю росії є українська енергетика напередодні зими.
"Очевидно, що Москва має намір спробувати підірвати бойовий дух українців, знищивши цієї зими їхню енергетичну інфраструктуру", зазначив посадовець.
За словами західних представників, можливості росії компенсувати фронтові втрати за рахунок нової мобілізації залишаються обмеженими. Чергова кампанія з примусового залучення людей до війська могла б створити для Кремля серйозні політичні та економічні проблеми.
Попередня мобілізація, яку росія провела восени 2022 року, спричинила масштабний виїзд населення за кордон. Тоді країну залишили близько мільйона росіян, переважно висококваліфікованих спеціалістів. При цьому повернулася менш ніж половина з них.
Є й інша проблема – спроможність самої армії прийняти кілька сотень тисяч нових військовослужбовців. Російським силам бракує техніки та офіцерів, тому масштабне збільшення кількості призовників може створити додаткове навантаження на військову систему.
Західні урядовці вважають, що головна стратегічна мета путіна залишається незмінною – вести тривалу війну на виснаження. Москва розраховує на те, що з часом її західні противники втомляться від підтримки України та почнуть скорочувати допомогу Києву, побоюючись російських погроз.
"Важливо пам'ятати, що в цьому немає нічого нового. Протягом останніх років Росія неодноразово вдавалася до погроз можливого застосування ядерної зброї, намагаючись залякати нас і змусити припинити підтримку України", додав інший західний посадовець.
Водночас у новому матеріалі Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що у росії продовжується підготовка до можливої мобілізації. Так, у російському міноборони хочуть внести зміни до законодавства.
"Міністерство оборони росії може прагнути розширити доступ до особистої інформації росіян, що стосується їхньої здатності служити в армії, щоб створити умови для швидшої примусової мобілізації, яку, як повідомляється, путін розглядає для проведення після виборів до державної думи у вересні. Цей проєкт не є показником того, що путін остаточно вирішив провести мобілізацію, а радше вказує, що міністерство оборони готується на випадок, якщо він ухвалить таке рішення", – зазначили в ISW.
Аналітики додали, що доступ до перерахованої персональної інформації піде на користь  російським механізмам призову та формування сил незалежно від примусового призову резервістів.
Нагадаємо, що росія опрацьовує плани проведення додаткової хвилі мобілізації у 2026–2027 роках. За задумом російського керівництва, цього року планують набрати 300 тисяч осіб, а наступного – ще 300 тисяч.
↓Читайте також





"Вони воюють не гірше за чоловіків": Келлог виступив за мобілізацію жінок в Україні







У Раді обговорюють зміни у процесі мобілізації, зокрема щодо призовного віку, – Костенко



The post Втрати рф випередили темпи вербування на 6 тисяч людей щомісяця: кремль змінює тактику ведення війни appeared first on Рубрика.
Go to rubryka.com
Рубрика on we.ua
Армія рф втрачає на фронті більше військових, ніж кремлю вдається набрати до війська. Розрив між втратами та темпами вербування становить близько 6 тисяч людей щомісяця. На тлі проблем із поповненням особового складу москва посилює удари по цивільній та енергетичній інфраструктурі України.
Про це пише The Guardian.
Західні посадовці зазначають, що росія досі зберігає високі темпи набору нових військових. Йдеться приблизно про тисячу людей на день. Однак упродовж останніх двох місяців цього вже недостатньо, щоб перекрити кількість втрат російської армії на полі бою.
"За нашими оцінками, розрив між втратами росії та кількістю людей, яких їй вдається завербувати, наразі становить близько 6 тисяч осіб на місяць", зазначив один із західних урядовців.
За його словами, через нестачу живої сили російський диктатор путін обрав шлях подальшої ескалації.
Одним із проявів цієї тактики стали масовані ракетні атаки. Від початку липня російські війська запустили понад 360 ракет. Москва, зокрема, користується обмеженою кількістю засобів, які Україна має для протидії балістичному озброєнню.
Західні урядовці вважають, що окремою ціллю росії є українська енергетика напередодні зими.
"Очевидно, що Москва має намір спробувати підірвати бойовий дух українців, знищивши цієї зими їхню енергетичну інфраструктуру", зазначив посадовець.
За словами західних представників, можливості росії компенсувати фронтові втрати за рахунок нової мобілізації залишаються обмеженими. Чергова кампанія з примусового залучення людей до війська могла б створити для Кремля серйозні політичні та економічні проблеми.
Попередня мобілізація, яку росія провела восени 2022 року, спричинила масштабний виїзд населення за кордон. Тоді країну залишили близько мільйона росіян, переважно висококваліфікованих спеціалістів. При цьому повернулася менш ніж половина з них.
Є й інша проблема – спроможність самої армії прийняти кілька сотень тисяч нових військовослужбовців. Російським силам бракує техніки та офіцерів, тому масштабне збільшення кількості призовників може створити додаткове навантаження на військову систему.
Західні урядовці вважають, що головна стратегічна мета путіна залишається незмінною – вести тривалу війну на виснаження. Москва розраховує на те, що з часом її західні противники втомляться від підтримки України та почнуть скорочувати допомогу Києву, побоюючись російських погроз.
"Важливо пам'ятати, що в цьому немає нічого нового. Протягом останніх років Росія неодноразово вдавалася до погроз можливого застосування ядерної зброї, намагаючись залякати нас і змусити припинити підтримку України", додав інший західний посадовець.
Водночас у новому матеріалі Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що у росії продовжується підготовка до можливої мобілізації. Так, у російському міноборони хочуть внести зміни до законодавства.
"Міністерство оборони росії може прагнути розширити доступ до особистої інформації росіян, що стосується їхньої здатності служити в армії, щоб створити умови для швидшої примусової мобілізації, яку, як повідомляється, путін розглядає для проведення після виборів до державної думи у вересні. Цей проєкт не є показником того, що путін остаточно вирішив провести мобілізацію, а радше вказує, що міністерство оборони готується на випадок, якщо він ухвалить таке рішення", – зазначили в ISW.
Аналітики додали, що доступ до перерахованої персональної інформації піде на користь  російським механізмам призову та формування сил незалежно від примусового призову резервістів.
Нагадаємо, що росія опрацьовує плани проведення додаткової хвилі мобілізації у 2026–2027 роках. За задумом російського керівництва, цього року планують набрати 300 тисяч осіб, а наступного – ще 300 тисяч.
↓Читайте також





"Вони воюють не гірше за чоловіків": Келлог виступив за мобілізацію жінок в Україні







У Раді обговорюють зміни у процесі мобілізації, зокрема щодо призовного віку, – Костенко



The post Росія набирає тисячу військових щодня, але цього недостатньо: що змінює Кремль у війні проти України appeared first on Рубрика.
Go to rubryka.com
УНІАН on we.ua
Мобілізація осіб віком 50 та 55 , зміна віку призову та чутки про мобілізацію жінок – що насправді зміниться з 1 вересня.
Go to unian.ua
Новини.Live on we.ua
Відстрочка від мобілізації діє, поки людина має законні підстави для неї. Якщо обставини змінюються, право на відстрочку можна втратити. Це стосується, зокрема, студентів, багатодітних батьків та тих, хто отримав її через стан здоров'я або догляд за близькими.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на УНІАН.

Хто може втратити відстрочку

Право на відстрочку мають різні категорії військовозобов'язаних. Але якщо підстава, за якою її надали, більше не діє, відстрочку можуть не продовжити.

Зокрема, це може стосуватися:

  • багатодітних батьків, якщо виникла заборгованість зі сплати аліментів, яка перевищує встановлений законом розмір;
  • батьків трьох дітей, якщо одна з них досягла 18 років і неповнолітніх дітей залишилося менше трьох;
  • студентів, якщо вони закінчили навчання або більше не відповідають умовам, які дають право на відстрочку;
  • військовозобов'язаних, яким відстрочку надали через тимчасову непридатність до служби, після закінчення встановленого строку;
  • людей, які мають відстрочку через необхідність постійного догляду за близькою людиною, якщо така потреба припинилася;
  • батьків дитини з інвалідністю, якщо підстава для такої відстрочки більше не підтверджується.

Наприклад, закон передбачає право на відстрочку для чоловіків і жінок, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Водночас воно не діє за наявності заборгованості з аліментів, сума якої перевищує платежі за три місяці.

Чи потрібно самостійно продовжувати відстрочку

Більшість відстрочок зараз продовжується автоматично. За даними Міністерства оборони, цей механізм охоплює понад 90% відстрочок. Людині не потрібно щоразу подавати заяву, якщо підстава залишається чинною і система може підтвердити її через державні реєстри.

Перевірити, чи продовжили відстрочку, можна у застосунку "Резерв ". Після автоматичного продовження там має з'явитися відповідна інформація та актуальний строк її дії.

Коли потрібно звертатися до ЦНАПу

Автоматичне продовження може не спрацювати, якщо в державних реєстрах немає необхідної інформації або дані застаріли. Наприклад, система може не знайти актуальних відомостей про інвалідність, родинні зв'язки чи догляд за близькою людиною. У такому разі, якщо право на відстрочку зберігається, потрібно звернутися до ЦНАПу та подати документи, які підтверджують відповідну підставу. Безпосередньо ТЦК документи на оформлення відстрочки зараз не приймає.

Тому військовозобов'язаним, які мають відстрочку, варто перевіряти її актуальний статус у "Резерв ", особливо якщо змінилися особисті обставини або дані в державних реєстрах.

Раніше Новини.LIVE писали, що бронювання від мобілізації в Україні не є безстроковим. Законодавство передбачає чіткі умови його анулювання: від втрати роботодавцем статусу критичного підприємства до завершення оборонного замовлення. 

Також Новини.LIVE повідомляли, що в Україні підприємства, які отримали статус критичності до 2 червня 2026 року і досі не оновили його, більше не зможуть бронювати своїх працівників після 1 вересня. Проте вирішити цю ситуацію ще можливо.

Крім того, Новини.LIVE інформували, що наявність бронювання захищає військовозобов'язаного від мобілізації, але не звільняє його від військового обліку. Тому заброньованому працівнику все одно може прийти повістка. У такому разі ігнорувати виклик не варто, адже ТЦК може запросити людину для уточнення даних, перевірки документів або проходження ВЛК.

Go to novyny.live
5 канал on we.ua
Збройним Силам України необхідно мобілізовувати щонайменше 30 тисяч громадян щомісяця, щоб підтримувати нинішню чисельність війська.
Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов в ефірі єдиного телемарафону, передає УП.
"На жаль, (потрібно) приймати її (мобілізацію) такою, якою вона є. Ми не зможемо інакше. Треба наважитись і чесно сказати: не можна мобілізовувати менше за 30 тисяч людей на місяць. Це мінімально необхідна кількість для підтримки того, що є", – заявив Буданов.
Він також зазначив, що призначення Євгенія Хмари міністром оборони не змінить кількісної потреби в мобілізації.
"З приходом Хмари сильно нічого не зміниться. Тому що запит є, не менше 30 тисяч (громадян). А це величезна кількість людей", – сказав керівник ОП.
За словами Буданова, навіть зміна підходів до призову не вплине на необхідну кількість мобілізованих, а отже, не усуне невдоволення частини суспільства.
"Тому як би ми не казали, що ми будем зараз інакше призивати, від того кількісні показники не зміняться, а це означає, що кількість незадоволених людей теж не зміниться. Нічого з цим не зробиш", – додав він.
Водночас керівник ОП заявив, що підходи до силової мобілізації можна змінити. За його словами, випадки застосування сили під час мобілізаційних заходів не є повсюдними, однак із ними треба боротися.
"Сподіваюся, що можна дещо змінити підходи щодо цієї силової мобілізації, яка іноді має місце. Це не повсюдно, але такі факти є. З цим потрібно боротися", – заявив Буданов.
Раніше повідомлялося, що президент Володимир Зеленський підписав закони про чергове продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації. Обидва режими діятимуть ще 90 діб – до 31 жовтня 2026 року. До цього, очільник ОП Кирило Буданов заявив, що Україна не зможе забезпечити потреби армії виключно за рахунок добровольців, тому мобілізація має продовжуватися.
Нагадаємо, в Україні готують зміни в мобілізації, які можуть стосуватися призовного віку. Про це у проєкті "Говорить великий Львів" заявив секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко. Він повідомив, що влада вже працює над новими підходами до залучення людей до війська. Водночас депутат не уточнив, в який бік можуть змінити віковий поріг.
Читайте також: збій в одному з ТЦК: Міноборони пояснило, чому жінки потрапили на облік.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Go to 5.ua
КоментаріUA on we.ua
Проведення
регулярної мобілізації в Україні є безальтернативним процесом, а
будь-які заяви про можливість повної відмови від призову за рахунок новітніх
технологій не мають нічого спільного з реальністю. Про це на міжнародному
форумі "Україна Завтра" заявив керівник Офісу Президента України Кирило Буданов. За його оцінкою, для
утримання фронту та безпеки державі необхідно залучати до війська не менше ніж
30 тисяч громадян щомісяця.Буданов
наголосив, що без належного поповнення лав Сил оборони країна опиниться під
загрозою існування, а тому питання комплектування армії є першочерговим. Інакше,
за словами керівника ОП,
просто не буде для кого будувати вітчизняну економіку.Коментуючи популярні у суспільстві ілюзії щодо вирішення
кадрового голоду на передовій за допомогою виключно роботизованих систем,
Буданов висловився доволі скептично."Повірте, всі, хто розповідають, можна відмовитись від
мобілізації і, там, замінити якимись чарівними андроїдами, — застеріг від
хибних сподівань Кирило Буданов. — Це тільки казки. Так не буде".Водночас керівник Офісу Президента звернув увагу на економічні виклики в тилу,
спровоковані залученням великої кількості військовозобов'язаних до оборони
країни. За його спостереженнями, приватний сектор наразі демонструє високу
гнучкість в умовах браку робочої сили.Посадовець підкреслив, що комерційні підприємства набагато
оперативніше за державні інституції реагують на виклики сьогодення і вже
шукають альтернативні шляхи вирішення проблеми."Бізнес адаптується до дефіциту працівників швидше за
державу", — резюмував Буданов.Він додав, що для
подолання кадрової кризи українські компанії вже розпочали активні спроби
інтегрувати на ринок праці іноземних робітників, а також суттєво переглядають і
змінюють гендерний склад співробітників у багатьох традиційних професіях.
Нагадаємо, портал
"Коментарі" писав, що Буданов заявляв, що питання призову жінок до лав Збройних
Сил України наразі не є актуальним для держави.
Go to society.comments.ua

Join to the Platform

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules

Back to authorization

Last comments

What is wrong with this post?