Search trend "посольство сша в україні"

З огляду на складність і ретельність логістики військової допомоги, важко уявити, що постачання відбуваються хаотично, за принципом: "прийшли 50 Stіngеr — куди б їх покласти?". Тому виглядає дивно, що журналісти Роlіtісо дізналися про це рішення раніше, ніж Міністерство оборони України.Наразі складно розібратися, що відбувається насправді. Українське МЗС викликало тимчасового повіреного в справах США для пояснень, однак, як з’ясувалося, саме посольство теж дізналося про ситуацію з преси. За словами американських посадовців, Пентагон не повідомив про це ані Державний департамент, ані посольство США в Києві, ані команду Кіта Келлога. Представники обох партій висловлюють подив і наголошують: припинити допомогу, затверджену Конгресом, без погодження самого Конгресу — неможливо. Тож складається враження, що у Вашингтоні також не розуміють, що відбувається, й теж намагаються знайти пояснення.Це, зокрема, пояснює розбіжності в риториці представників Білого дому, Держдепу, Пентагону та окремих політиків від Демократичної та Республіканської партій.Читайте також: Припинення постачань з боку США: перевірка стратегічної довіриЩодо нібито виснажених американських запасів ракет Раtrіоt через постачання їх Україні, то це не зовсім так. Перші партії дійсно надходили зі складів США, але були компенсовані закупівлею таких же ракет у Японії. Надалі ракети надходили з експортних партій, які взагалі не стосувалися стратегічних резервів Пентагону. За даними 2023 року, США виробляли близько 500 ракет Раtrіоt щороку. З запуском нового заводу в Арканзасі виробництво зросте до 750 на рік. Отже, призупинення постачання 20 ракет жодним чином не впливає на обороноздатність Сполучених Штатів.Попри всю цю інформаційну плутанину, Роlіtісо повідомляє, що в Білому домі працюють над організацією розмови між президентами США та України. Сподіваюся, це допоможе прояснити ситуацію, і ми отримаємо більше зброї для захисту.Але незалежно від того, коли й скільки отримаємо ракет, одне залишиться незмінним: головна гарантія нашої безпеки — не кілька десятків ракет ППО, а українські солдати на фронті. І підтримка з тилу для них важливіша за будь-які заяви сенаторів. Тому, якщо ви не на передовій — підтримуйте військових, донатьте, допомагайте волонтерам. Бо перемога — це наша спільна справа.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.

Посольство США в Україні прокоментувало російський масований комбінований удар по Україні у вівторок, 17 червня. Американські дипломати доєднались до дня жалоби за жертвами атаки по Києву.

Посольство США в Україні засудило масовану російську атаку на Україну 17 червня та приєдналося до Дня жалоби в Києві.

Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні відреагувало на масштабну комбіновану атаку РФ на Київ у ніч проти 17 червня. У соціальних мережах посольство 18 червня заявило, що приєднується до дня жалоби в Києві за жертвами російського обстрілу напередодні. "Ми висловлюємо найглибші співчуття родинам загиблих. Цей безглуздий напад суперечить заклику президента США Дональда Трампа зупинити вбивства та покласти край війні", - сказано в дописі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США відреагували на масований обстріл росіянами Києва і смерть свого громадянина Напередодні російську атаку також прокоментувала речниця Державного департаменту США Теммі Брюс. "Сполучені Штати засуджують такі атаки. Ми знаємо про вчорашню нічну атаку на Київ, яка призвела до численних жертв, включаючи трагічну загибель громадянина США. Ми засуджуємо ці удари і висловлюємо наші найглибші співчуття жертвам і сім'ям усіх постраждалих", - заявила вона. Водночас Брюс не назвала, хто саме вдарив по столиці України. Президент США Дональд Трамп, перебуваючи на борту Аіr Fоrсе Оnе, здивовано відреагував на інформацію про масштабну нічну атаку Росії на Київ. Коли кореспондент запитав президента США, як він оцінює останній обстріл столиці України, унаслідок якого загинули 16 людей, Трамп, здається, не знав про подію. Він поцікавився, коли саме це сталося.

Американське дипломатичне представництво назвало атаку "безглуздою"

Президент США буде змушений йти на поклін до Путіна, бо в руках у кремлівського диктатора опинилася "золота акція" - той зараз у становищі "миротворця" і може або врятувати Трампа від міжнародної ганьби, або знищити його політично. Путін це вже почав використовувати: зявивив, що поговорив з прем'єром Ізраїлю Нетаньягу та президентом Ірану Пезешкіаном і тепер "сприятиме деескалації конфлікту між Іраном та Ізраїлем". У ніч на п'ятницю, 13 червня, Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) провела спецоперацію "Лев, що піднімається" проти ядерних об'єктів Ірану. Було задіяно понад 200 винищувачів проти 100 цілей на території Ірану, пов'язаних з ядерною програмою. Тегеран спершу відповів сотнею БпЛА, які випустив по території Ізраїлю, а увечері здійснив ще й масові запуски балістичних ракет. ЦАХАЛ ліквідував близько двох десятків іранських високопосадовців. Серед них командувач Корпусу стражів ісламської революції (КСІР) Хоссейн Саламі, голова Генштабу Повітряних сил Ірану Мухамед Багрі, науковці-ядерники. Тяжко поранений радник Верховного лідера Ірану. Офіційний Тегеран швидко призначив нових голову Генштабу Повітряних сил і КСІР: Хабіболлу Саярі та Ахмала Вахіді. Конфлікт "Іран - Ізраїль" триває з 1979 року, коли після Ісламської революції Тегеран розірвав відносини з Тель-Авівом і розпочав програму протистояння "сіонізму", до якої, зокрема, входять і так звані антиізраїльські проксі-угруповання на територіях інших держав. Найвідоміші з них: ХАМАС у Секторі Газа і "Хезболла" у Лівані. Проти "Хезболли" ЦАХАЛ провів успішну спецоперацію, у ХАМАСі знищив кілька важливих лідерів і нині ведуться переговори за посередництва Єгипту і Катару та за активної модерації США. Наприкінці каденції президента США Джо Байдена було укладено угоду про перемир'я між ХАМАСом та Ізраїлем, проте до тривалого припинення вогню справа так і не дійшла. Підважені переговори Ескалація поставила хрест на складних переговорах між США та Іраном по ядерній угоді. Білий дім наполягав на повній відмові Тегерану від усіх програм по збагаченню урану. Іран погоджувався лише на мораторій протягом року на таку діяльність. Посередником у перемовинах виступав Оман. Беньямін Нетаньягу неодноразово заявляв про наміри завдати удару по ядерних об'єктах Ірану Спецоперація Ізраїлю "Лев, що піднімається" була довгоочікуваною: після обміну масованими ударами восени 2024 року між країнами прем'єр Беньямін Нетаньягу неодноразово заявляв про наміри завдати удару по ядерних об'єктах Ірану, котрі загрожують Ізраїлю. Однак ані Джо Байден, ані Дональд Трамп не схвалили таких дій. Новий президент США зосередився на переговорах по ядерній угоді з Іраном, котрі мали на меті знищити загрозу отримання Ісламською республікою ядерної бомби. Бо конфлікт на Близькому сході міг би стати ядерним. Напередодні цієї спецоперації ЦАХАЛу ізраїльська розвідка вже мада інформацію, що Тегерану залишилося кілька місяців до отримання власної ядерної бомби. "Схвалив чи не схвалив" Реакція світу на спецоперацію Ізраїлю не забарилася. Журналістка наближеного до республіканців телеканалу Fох nеws Дженніфер Гріффін написала у соцмережі Х, як одна з її колег у ніч на п'ятницю розмовляла по телефону з Трампом про ядерні переговори з Іраном. Президент США нібито сказав: "У керівництві Ірану є пара людей, котрі вже не повернуться за стіл переговорів". Офіційно президент США висловив сподівання на продовження переговорів з Іраном. Саме Трамп восени 2024 року утримав Нетаньягу від ударів по ядерних об'єктах Ірану, тому він не міг не здогадуватися про спецоперацію ЦАХАЛу 13 червня 2025 року. Карма за Джо У такому разі США втягуються у війну, набагато масштабнішу і страшнішу, ніж війна Росії в Україні, за котру республіканці досі шматують Джо Байдена і демократів. Держсекретар Марко Рубіо поспішив завірити: удари Ізраїлю по території Ірану є "односторонньою дією". І закликав Іран не атакувати американський збройний контингент у регіоні. Водночас Рубіо наголосив - Ізраїль повідомив американців, про "дії, потрібні для самооборони". Ескалація на Близькому сході означає провал політики чинної адміністрації США в регіоні Тому офіційно "схвалив чи не схвалив" - так і залишається без відповіді. Ескалація на Близькому сході означає провал політики чинної адміністрації США в регіоні. З огляду на попереднє стрімке насичення Ізраїлю зброєю (у тому числі, через скорочення такої допомоги Україні), це було очікувано. Непевність щодо схвалення спецоперації ЦАХАЛу свідчить, що Трамп не визначився, як діяти далі. Ще б пак: дибки стали важливі держави Близького Сходу і не лише вони. Критики і примиренці Світові лідери поділилися на два табори: одні закликали до стриманості, інші - не шкодували гострих слів на адресу Ізраїлю. Нетяньягу о другій годині ночі спілкувався з канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом За даними німецького видання Dеr Sріеgеl, Нетяньягу о другій годині ночі спілкувався з канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом і попередив його про спецоперацію. На загал Мерц закликав до стриманості, як і британський прем'єр Кір Стармер. Про поміркованість і про продовження переговорів говорив і генсек ООН Антоніу Гутерріш. Катар назвав дії Ізраїлю проти Ірану "кричущим порушенням суверенітету і безпеки Ісламської республіки", котре заважає дипломатичним зусиллям по врегулюванню конфлікту. Засудили Ізраїль: Туреччина, Саудівська Аравія, Оман, Об'єднані Арабські Емірати. Посольство Китаю в Ірані назвало ситуацію складною і закликало співгромадян подбати про безпеку. Директор МАГАТЕ Рафаель Гросі повідомив, що радіаційний фон в Ірані не перевищений, але сторонам краще утриматися від подальшої ескалації. Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї пообіцяв "сіоністському режиму" гірку долю, "до котрої треба йому вже готуватися". Над мечеттю Джамкаран в Ірані підняли червоний прапор помсти. Підготовка до "гіркої долі" Іранська помста може бути жорстокою, вважає директор іранської програми в аналітичному центрі Інституту досліджень нацбезпеки Раз Зіммт. Іран атакуватиме ізраїльські міста і села. Водночас Зіммт звертає увагу, що в ході спецоперації ЦАХАЛу не вдалося вразити іранські потужності по виробництву балістичних ракет, котрі були майже знищені восени минулого року, але з допомогою Китаю швидко відновлені. Іран все ще може виробляти до 50 балістичних ракет на місяць Нині Іран все ще може виробляти до 50 балістичних ракет на місяць. Отже, слід очікувати на серію атак між країнами і переростанням війни до статусу світової. "Якщо іранці дадуть відповідь, а Ізраїль потому знову нападе, і не один раз, у якийсь момент американці не зможуть залишатися осторонь", - вважає Зіммт. Український інтерес Подальший розвиток подій у регіоні залежить від Ірану, але зрозуміло, що спецоперація ЦАХАЛу суттєво вплине і на безпекову дискусію в Європі, зокрема, навколо України. "Лев, що піднімається" стане основним пунктом обговорення на саміті НАТО. Тим паче, президента США і лідерів Альянсу, схоже, позбавляють права вибору. У відгомоні подій 13 червня особливо цікавою є реакція Росії. У Кремлі нагадали про Договір про поглиблене стратегічне партнерство. За аналгією з договором з КНДР, документ містить пункт про спільну відповідь сторін на агресію проти однієї з них. Можливо, тому Путін поки реагує обережно. За словами його речника Дмитра Пєскова, Росія занепокоєна ескалацією напруги між Ізраїлем та Іраном, МЗС РФ скоро випустить розгорнуту заяву. Якщо Трамп прагнутиме переговорів на Близькому Сході, це ставить його у залежність перед кремлівським диктатором Для Ірану настав момент істини - чи допоможе Росія відбитися від атак? Тим часом ситуація дуже вигідна Путіну, бо на світовому ринку аж на 13% зросли ціни на нафту, що збільшить прибутки Кремля. Під час свого останнього спілкування Трамп і Путін більше говорили про Іран, ніж про Україну, і Путін запропонував своє посередництво з Тегераном. Якщо Трамп прагнутиме переговорів на Близькому Сході, це ставить його у залежність перед кремлівським диктатором. І Путін цим скористається вимагатиме чого завгодно: хоч закріплення за собою Криму, хоч територій України. Оскільки Іран залежний від Росії через ресурси, то Путіну буде легко домогтися від Тегерана або відплати, або згоди на переговори. Судячи з нічної заяви Кіта Келлога про можливість "заморозки" російської війни в Україні по фактичній лінії розмежування, Білий дім усвідомлює ризики і надсилає сигнали Кремлю про геополітичні торги довкола України, щоб швидко залатати репутацію Дональда Трампа. Вибір у Трампа невеликий. Якщо він відкрито або приховано підтримає Ізраїль у війні проти Ірану, то зруйнує домовленості, досягнені із Саудівської Аравією та ОАЕ під час свого близькосхідного турне. У тому числі, про збільшення видобутку нафти від "ОПЕК+", що мало стати важливим важелем тиску на РФ у стримуванні проти України та Європи. Якщо домагатиметься відновлення переговорів - без Росії таки не обійтися. За інших сценаріїв розвитку подій, Кремль розпочинає наступ на Україну і силовим шляхом закріплює все, куди зможе дійти, а "угода про надра" перетворюється для США з "дуже вигідної" на порожні папірці.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

4 червня посольство США в Україні оприлюднило попередження щодо підвищеної ймовірності масованого ракетного удару з боку Росії. Про це йдеться у заяві посольства. У посольстві заявили, що протягом останніх тижнів зросла кількість атак із застосуванням ракет і дронів. Представництво наголосило на постійній загрозі масштабних авіаударів. "Посольство США в Києві закликає громадян США бути особливо уважними. Ми, як завжди, рекомендуємо в разі сигналу тривоги негайно перейти в укриття", - йдеться в повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В трьох районах Києва не працюють сигнали повітряної тривоги Офіційних причин оприлюднення цього попередження не вказано. Водночас його було опубліковано після масштабної операції СБУ "Павутина", яка спричинила суттєві втрати для російської авіації. Попереднє аналогічне звернення посольство розміщувало 9 травня. Тоді американці також попереджали про загрозу великого ракетного удару впродовж кількох днів. Інколи під час злету в РФ винищувачів МіГ-31К повітряну тривогу в Україні можуть не оголошувати. Зокрема, якщо відомо, що літак перебуває на дальніх підступах. Однак, МіГ-31К залишається загрозою для України. Про це розповів речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Він нагадав, що МіГ-31К може нести надзвукову ракету "Кинджал". Від оголошення повітряної тривоги до "прильоту" таких ракет може пройти лише кілька хвилин.

Про це йдеться на сайті представництва.Американці наголосили, що наразі існує постійний ризик значних повітряних атак з боку РФ."Посольство США в Києві закликає громадян США дотримуватися належної обережності. Як завжди, ми рекомендуємо бути готовими негайно сховатися в укриття в разі оголошення повітряної тривоги", – заявили в повідомленні. 9 травня посольство Сполучених Штатів Америки в Києві опублікувало попередження для своїх громадян щодо можливої масштабної повітряної атаки на Україну протягом найближчих кількох днів.

Закликає американських громадян бути обережними

Посольство США в Києві попередило про постійну загрозу російських ракетних та дронових атак і закликало громадян Сполучених Штатів уважно стежити за повідомленнями української влади щодо повітряної небезпеки.

У посольстві закликають своїх громадян, які перебувають в Україні бути обережними.

Посольство Сполучених Штатів Америки в Києві попередило своїх громадян про загрозу "значних повітряних атак".

Посольство США попередило громадян, які перебувають в Україні про загрозу значних повітряних атак

Посольство рекомендує своїм громадянам бути готовими негайно пройти в укриття в разі оголошення повітряної тривоги

Посольство США закликає громадян Америки проявляти обережність

Хоча Росія наразі відкидає будь-які посередницькі ініціативи, крім продовження зустрічей у Стамбулі, де висуває свої ультиматуми, Україна та США вказують на Ватикан, як на один із можливих варіантів (серед інших – нейтральна Швейцарія). Однак саме Святий Престол залишається символом нейтрального посередника, що історично намагався примирити ворогуючі сторони. Попри свою неоднозначну роль у деяких конфліктах, Ватикан неодноразово виступав ініціатором переговорів, припинення війн або посередницьких місій. Більше про історичну роль папської дипломатії та значення для російсько-української війни, розповість Еспресо.Історична роль Ватикану: між миром і війноюХоча католицька церква виникла як духовна інституція, Ватикан із давніх часів відіграє важливу роль у міжнародній політиці. Папа, як глава християн, завжди вважався не лише релігійним лідером, а й моральним та політичним авторитетом, здатним закликати, що цікаво, як до миру, так і до війни. Найяскравіший приклад цьому – Хрестові походи, що почалися у ХІ столітті як "священні війни" за повернення християнських святинь на Близькому сході (але не лише). Ці походи, що тривали майже два століття, мали змішані наслідки: з одного боку, вони об’єднали європейських християн під релігійним прапором, але з іншого – призвели до величезних людських втрат, міжрелігійної ворожнечі з мусульманами та внутрішньої конкуренції серед хрестоносців та монархів (знищення французьким королем тамплієрів у п’ятницю 13 жовтня 1307 року і до сьогодні відлунюється в забобонах). Тобто Хрестові походи ілюструють цей парадокс: Ватикан, який декларує мир як одну зі своїх цінностей, у певні історичні періоди вважав війну виправданою для захисту віри та інтересів престолу (папські війни за територію).Водночас уже в середньовіччі Папи не раз виступали в ролі арбітрів у суперечках між монархами чи імперіями. Наприклад, Папа Інокентій ІІІ на початку ХІІІ століття намагався виступати посередником у конфліктах між англійською короною і баронами. А Папа Урбан V шукав компромісу між Францією та Англією під час їхньої "Столітньої війни". Коли монголи вдерлися у Європу, Папа Інокентій ІV направив кілька дипломатичних місій до них. Натомість у сучасний період Папа Бенедикт ХV у роки Першої світової війни виступив з активною миротворчою ініціативою, яку тоді відхилили як Антанта, так і Четверний союз. Так само Папа Пій ХІІ намагався виступити посередником у перші роки Другої світової війни, пропонуючи переговори між воюючими сторонами. Хоча його заклики до миру залишалися без відповіді, частково через надмірну обережність щодо засудження нацистського режиму.Попри суперечливі сторінки історії та часто безрезультатні ініціативи, все ж Ватикан має також низку прикладів успішного посередництва в конфліктах.Напевно, найбільш показовий момент, коли Папа Іван Павло ІІ відіграв ключову роль у врегулюванні територіального спору між Чилі та Аргентиною щодо каналу Бігля. Понад 40 років тому Ватикан виступив посередником, запропонувавши нейтральний майданчик для переговорів, що завершилося підписанням мирного договору в 1984 році. Ще одним із сучасних прикладів успішної міжнародної політики Святого престолу може вважатися історія кубинсько-американської політичної відлиги. Саме Папа Франциск сприяв відновленню дипломатичних відносин між США та Кубою. Завдяки таємним переговорам, які проводилися за посередництва Ватикану, президенти Барак Обама та Рауль Кастро оголосили про нормалізацію відносин, що стало історичним проривом після десятиліть ворожнечі.Роль Ватикану в російсько-українській війніЗустріч Зеленського з Трампом на похороні Папи Франциска (Ватикан, 26.04.2025), фото: Офіс президента УкраїниПапа Франциск із перших днів війни висловив свою позицію проти насильства. Уже 25 лютого 2022 року, наступного дня після початку повномасштабного вторгнення, він здійснив безпрецедентний крок, особисто відвідавши посольство Росії у Ватикані, щоб висловити занепокоєння війною. Протягом усього понтифікату Франциск неодноразово закликав до припинення бойових дій. У своїх молитвах він регулярно згадував Україну, закликаючи міжнародну спільноту докладати зусиль для припинення війни. Однак проблема Франциска була в тому, що він часто транслював російські наративи розуміння історії обох країн, коли, для прикладу, 15 грудня 2024 року під час візиту на Корсику Папа молився за "довгоочікуваний мир для українського та російського народів", назвавши їх "братами " і закликавши до порозуміння. Одна з найбільш контроверсійних заяв Франциска прозвучала в інтерв’ю швейцарському каналу RSІ у березні 2024 року, коли він закликав до переговорів, використовуючи образ "білого прапора". Хоча Папа мав на увазі необхідність дипломатичного діалогу, його слова сприйняли в Україні як заклик до капітуляції. Пресслужба Ватикану та державний секретар кардинал П’єтро Паролін згодом уточнили, що Франциск виступав за припинення вогню та переговори, а не за поразку України, наголосивши, що першою умовою миру є припинення агресії з боку Росії.Також цікаво те, що Папа Франциск, як і зараз Дональд Трамп, завжди уникав відкритого визначення Росії як агресора. У Ватикані пояснювали, що це було зроблено для того, щоб тримати двері до діалогу відчиненими, навіть коли той здавався безнадійним. Тому Ватикан і не розірвав дипломатичних стосунків з Москвою.Попри всі ці двозначні заяви, Ватикан активно долучався до гуманітарної діяльності. Папа Франциск неодноразово закликав до підтримки постраждалих від війни, зокрема поранених, біженців і тих, хто втратив рідних. Святий Престол надавав гуманітарну допомогу Україні через свої благодійні організації. Особливу увагу Ватикан приділив питанню повернення українських дітей, депортованих Росією. У 2023 році Папа Франциск доручив кардиналу Маттео Дзуппі, префекту Дикастерії сприяння цілісному людському розвитку, координувати зусилля з повернення дітей. Дзуппі здійснив кілька візитів до Москви та Києва, співпрацюючи з українськими та міжнародними організаціями. Ці зусилля мали частковий успіх, адже було повернуто лише кілька десятків дітей, хоча тисячі досі залишаються в Росії.Стосовно миротворчих ініціатив, у травні 2023 року Франциск анонсував "секретну мирну місію" для припинення війни, однак деталі залишалися нерозкритими. Державний секретар П’єтро Паролін підтвердив, що і Київ, і Москва були поінформовані про ініціативу, але жодна зі сторін не висловила тоді готовності до переговорів за посередництва Ватикану. Після смерті Франциска новий Папа Лев ХІV продовжив миротворчу риторику, заявивши, що Ватикан готовий стати посередником задля досягнення миру. Тому нещодавно кардинал Паролін знову підкреслив про важливість початку переговорів, заявивши, що "війну необхідно терміново зупинити", і Ватикан готовий надати майданчик для діалогу.Така пропозиція Ватикану як місця для переговорів отримала підтримку від президента США Дональда Трампа, який у травні закликав до діалогу за участі Святого Престолу, назвавши це "чудовою ідеєю". З цим погодилася і прем’єр-міністр Італії. Президент Зеленський також сказав, що цінує позицію нового Папи, мовляв, Україна готова розглядати Ватикан як один із варіантів місця подальших переговорів з РФ.Проте Росія відкинула цю ідею, назвавши Ватикан "нереалістичним" майданчиком. Що більше, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров іронічно натякнув про те, що це Росія та Україна православні країни і обговорювати у католицькому Ватикані відносини "буде не елегантно". За словами джерел Вlооmbеrg, Російська православна церква також виступає проти участі Ватикану в мирних переговорах. А у Rеutеrs кажуть, що Росія не розглядає Ватикан як майданчик для мирних переговорів з Україною, бо країна "оточена Італією, яка є членом НАТО та ЄС". З іншого боку, Туреччина, де відбуваються стамбульські зустрічі між Москвою та Києвом, також є членом НАТО, однак треба враховувати особливі відносини, які за 20 років склалися між Путіним та Ердоганом.Читайте також: Що об'єднує Ердогана і Путіна, та чи можуть турки пропустити військові кораблі РФ в Чорне мореЩо кажуть експерти: чи може Ватикан стати посередником зустрічі Путіна та ЗеленськогоВолодимир Зеленський та Володимир Путін на фоні Ватикану, фото: створено СhаtGРТСтолиця католицизму давно втратила свій особливий вплив на міжнародну політику, тому миротворчі ініціативи Ватикану можуть мати успіх лише в разі добровільної згоди обох сторін. Однак поки Росія категорично проти такого розвитку подій. Та варто пам’ятати, що Ватикан досі залишається важливим символічним місцем з тисячолітньою історією, а обрання нового Папи завжди привертає увагу світу до Святого Престолу. Тому мінімальний шанс зберігається. Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко вважає, що Папа Лев ХІV має можливість стати посередником у переговорах з РФ."Новий Папа хоче розвивати дипломатичну діяльність, підіймати дипломатичну роль Ватикану, служити майданчиком для перемовин України та Росії, а також просувати ідею примирення. Можливості для цього в нього є. Дипломатичні можливості католицької церкви недооцінені. Вони дуже великі. Ватикан володіє чудовими аналітичними організаціями, розвідорганізаціями, чудовим досвідом багатовікової європейської політики, і досить успішної. Він проходив світові війни, різні конфлікти та катаклізми. За участю Ватикану багато країн виходили з неприйнятних ситуацій, де здавалося, що виходу немає", – зазначив експерт в етері FRЕЕДОМ. Також газета Тhе Wаshіngtоn Роst відзначає, що для нового Папи Лева ХІV можливість стати посередником у припиненні найгіршого конфлікту в Європі з часів Другої світової війни додало б впливу його папства вже на ранньому етапі, щоб сформувати репутацію вагомого діяча і закріпити значення церкви у секуляризованому світі.  У виданні додають, що угода про мирні переговори у Ватикані ускладнена санкціями ЄС, які обмежують поїздки російських чиновників до Італії, що оточує Святий Престол. Хоча Італія, згідно з Латеранським договором 1929 року, гарантує безпечний проїзд дипломатів до Ватикану. Візит російського міністра культури Ольги Любімової на похорон Папи Франциска став вдалим тому прикладом. Однак переговори потребують також дозволу на проліт російських літаків через повітряний простір Європи, що ускладнює логістику.До того ж юридичні експерти кажуть, що залишається незрозумілим, чи підпадатиме під дію Латеранського договору більш високопоставлені особи, зокрема Путін."Питання для росіян полягає в тому, чи переваги переважують ризики", – наголошують у Тhе Wаshіngtоn Роst. Та не всі згідні з оптимістичним сценарієм. Зокрема, теолог Айхштетт Беньямін Дальке, якого вважають одним із провідних експертів з католицької церкви та теології у США, в інтерв'ю Dеutsсhе Wеllе сказав, що президент Трамп "хоче залучити нового гравця" для переговорів через безвихідь. "Під час передвиборчої кампанії Трамп оголосив, що завершить війну протягом одного дня. Це, очевидно, не спрацювало. Він дещо роздратований. Ось чому я думаю, що він насправді не знає, що робити, і хоче залучити нового гравця, Ватикан, щоби надати новий імпульс. Однак, послужний список дипломатії Ватикану за останні роки був дуже неоднозначним. Реальних успіхів майже не було. Не було досягнуто значних успіхів ні у відносинах з Китаєм, ні в конфлікті в Газі. Ось чому я трохи стримано це оцінюю", - вважає експерт.Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський в інтерв’ю Укрінформу також відзначив, що сумнівається у можливості Ватикану стати посередником. "Це говорить про прагнення Папи Лева до миру, але навряд чи його посередництво буде прийнято країною-агресором. Україна вдячна всім посередникам, але розраховувати на те, що росіяни розчуляться і щось зроблять для нас… Треба розуміти, що посередник – це лише посередник. Люди, залучені до процесів обмінів, свідчать: жодному посередникові, незалежно від репутації, росіяни нікого не віддали. Жодна українська людина, жоден бранець і жодна дитина не були повернуті в Україну просто так. Уся ця робота – виснажлива праця наших фахівців, яким партнери або нейтральні актори надають платформи", – сказав він.У ВВС вдало зауважують, що фактичне місце проведення переговорів не має великого значення для Кремля, адже "все, що він хоче, це щоб дискусія проходила на умовах Володимира Путіна"."Кремль швидше воліє залишитися в Туреччині. Бо говорить про процес під назвою "Стамбул плюс", представляючи будь-які переговори як продовження угоди, яку спочатку обговорювали в Туреччині невдовзі після повномасштабного вторгнення. Тому перспектива суттєвого прогресу виглядає малою. Росія готова грати в довгострокову гру, яка не передбачає компромісів", - підсумовують у виданні.Читайте також: Чому зірвалися переговори в Стамбулі у 2022-му та чого чекати від "Стамбула-2". Пояснюємо

Що це було? Чому Путін виліз зі своїми "одкровеннями" і почав заводити вічну балалайку про те, що в Стамбулі "ми все вирішимо", і вислав технічну делегацію? Задача Путіна, наскільки я розумію, була прив'язати "старий Стамбул", на якому було поставлено жирний хрест Україною, європейцями та американцями. Але він хоче пролонгації, повернутися до кремлівського канібальського ультиматуму. На вашу думку, що рухало Путіним, коли він почав говорити про немовби готовність без якихось додаткових умов до переговорного процесу?Треба трішки відмотати до того, коли Путін розважав Сі Цзіньпіна, коли сиділи ці ряджені ветерани та відбувався парад. Як сказав Трамп, Путін був дуже зайнятий цим парадом, тому йому не до мирних переговорів. Трампа це відверто дратувало.А в цей час в Україні відбулася знакова подія, коли лідери чотирьох європейських країн прибули до Києва і фактично дуже чітко сформулювали вимогу, яку Росія небезпідставно назвала ультиматумом. Путіну було сказано, що є декілька днів, і якщо до 12-го числа без усіляких еківоків, без придумувань ти або зупиняєш вогонь, або тобі мало не здасться. А щоб підкріпити цю позицію, під телекамерами поставили телефон на спікер і Макрон поінформував про цей сценарій, вимоги 30-денного припинення війни. До речі, Трамп давно пропонував це сам, відповідно, цю ініціативу європейців він підтримав.Далі було чітко зрозуміло, що Путіну треба було щось робити, бо включили ультиматум. Мало того, пунктуальні німці години рахували, і Макрон про це нагадував. Європа казала, що лічильник запрацював: 12 травня не погоджуєтеся, не припиняйте війну, ми починаємо вас рвати на шматки, як мавпа газету.Що зробив Трамп? І що зробив Путін? Путін робив це, виключно розраховуючи на реакцію Трампа, як завжди, і не прогадав. Путін виступає з цією ідеєю, а європейські союзники після консультації беруть паузу. Трамп вимагає просто ультимативно, щоб обов'язково Зеленський був у Стамбулі. Він не вимагає цього і від Путіна, адже вірить, що Путін теж там буде, щоб почалися переговори.Трамп своїм втручанням практично зруйнував трансатлантичну позицію. У дуже дурному стані виявилися європейці, бо ну вони реально були налаштовані, це було видно по їхній риториці, як говорили їхні міністри закордонних справ, як говорили Макрон, Стармер, Мерц, що вони були налаштовані на рішучі кроки й були впевнені, що з ними в альянсі стоїть Трамп.Тепер для Путіна питання цього ультиматуму просто зникло, адже він уже не відбувся. Пройшло і 15 травня, і 16 травня, і я можу вас переконати, що тепер з цими новими нюансами тільки особиста зустріч Путіна і Трампа може вирішити проблему. І тепер до цієї зустрічі знову всі підвішені. Не буде ж зараз Америка, Трамп підтримувати якісь драконівські санкції, якщо він готує зустріч із Путіним. Це ж логічно.Таким чином ми виявилися в дуже дивній ситуації, коли, здавалося б, уже 12 травня і Путіну не було куди діватися, він робить оцей крок, про який ми з вами кажемо, і в результаті ситуація повертається на круги своя. Знову для Путіна важлива зустріч із Трампом, але не Україна має бути центральною темою.Ми і європейці в досить дурному становищі, тому що Путін буде продовжувати наступальні операції. Він хоче започаткувати ці перемовини, в яких Росія живе, як мікроби в унітазі, бо дуже швидко розмножуються в такій атмосфері. І тоді все для Путіна нормально. Вони неприховано готують літній наступ, за результатами якого, скоріше за все, ми повернемось до цієї теми десь на осінь.А поки будемо чекати зустрічі Трампа і Путіна. У нас мільйон питань до цієї зустрічі. Де логіка?Щодо логіки зустрічі, в мене є невеличке уточнення. Розуміємо, що на Близькому Сході було все накрито: скатертина-самобранка, зустріч з близькосхідними падишахами, червона килимова доріжка, приїхав Трамп, то і Путін міг би мотнутися. А Трамп каже: Путін, звісно, не поїхав, тому що знав, що я не поїду. А я не поїхав, бо чого я поїду, якщо Путін не поїде. Це такий елементарний геополітичний розводняк. Частина персонажів це проковтнула. Але суттєвий момент: це планувалося. Якщо вислали туди Рубіо, який мав комунікувати не з Мединськими, то планувалися якісь представники, можливо, серйознішого рівня. Я не впевнений у тому, що Путін би наважився, але хтось міг би бути вище. Однак упродовж декількох днів планочку опустили нижче плінтуса. Прислали відомого пропагандиста, який засідав в Стамбульській групі, показував чужі документи. Це відвертий, неприхований демарш Путіна, який поставив у дуже незручне положення європейців. Ідея була принизити Зеленського, але тут складніше з цим, тому що він досить майстерно комунікує.І для Зеленського, і для української делегації було що робити: були зустрічі з Ердоганом, потім переліт в Албанію ще на одну важливу зустріч. Ми були готові. Ми продемонстрували цю готовність. І знову Україна це робить з однією метою - показати, хто не хоче, хто все провалює, хто все відтягує, хто відверто знущається з Трампа. Але в цьому сенсі Трамп так не вважає. Щось мені підказує, що він уже сказав, що розуміє, чому там не було Путіна.Я не розумію, чому Трамп наполягав на зустрічі в Стамбулі та говорив, що треба провести цю зустріч, щоб подивитися, хто хоче миру, а хто не хоче. Путін це чудово зрозумів, послав другорядну чи третьорядну делегацію. Але Трамп все одно скаже, що вперше за всі роки війни він змусив країни сісти за стіл переговорів. А що буде на виході, то не так важливо, бо Трамп знову ж таки казав, що без нього нічого не вирішиться. Однак усе, галочку поставили.Тепер будуть готуватися до зустрічі на вищому рівні, як говорив Трамп, також про це зазначав і Рубіо. Якби в Стамбулі був міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, то держсекретар США Марко Рубіо міг би обговорювати можливу зустріч Путіна з Трампом. Але зараз Трамп взяв все на себе. Путіну не треба нічого пояснювати, його дії зараз пояснює, "відмиває", захищає Трамп, руйнуючи всі домовленості. А що робимо ми, поки вони там готують собі зустріч із Путіним? Як нам зруйнувати очевидний сценарій Путіна: імітувати переговори, за цей час захопити максимальну кількість української території та десь на осінь, з урахуванням реалій, продемонструвати бажання до миру?Є декілька напрямів. Один із них - потрібно працювати з Трампом, пояснюючи, що Путін його використовує. Трамп придумав собі версію про зустріч із Путіним. Цікаво, як він бачить успіх цієї зустрічі? Але ми тонко відчуваємо, що на цій зустрічі Путін буде намагатися мінімально приділяти увагу Україні, а спробує заманити Трампа в російські обійми іншими багатомільярдними, трильйонними перспективами busіnеss dеаls.Дуже важливий сигнал, який ми побачили, - збираються реанімувати так звану раду Росія - НАТО. Путін буде намагатися продавати сфери впливу і можливої демілітаризації Центральної Європи. Адже Путін напад на Україну вчинив під гаслом "збирайте манатки й забирайтеся до кордонів 1997 року (чи 2004 року)", він вимагає цього. Нас в Україні цікавить зупинення війни та виведення російських інтервентів з наших територій. Але розуміємо, що Путіну цього мало, плани в нього більші. Європейці ж недарма приїздили до Києва, спілкувалися з Володимиром Зеленським і казали, що наступними можуть бути вони.Європейці невпевнені ні у Трампові, ні в тому, що спрацює 5-та стаття. Відповідно, мали б зараз поглиблювати безпекову комунікацію та укладати союзницькі відносини з Україною. Укладати конкретні безпекові угоди, тобто в разі нападу на члена-підписанта союзники зреагують у такий спосіб. Це може бути навіть поза НАТО. Якраз я збирався до цього переходити, бо українців цікавить, що ми робитимемо в цій ситуації. Не тільки європейці, а ми розуміємо, що Трамп, при всій повазі, можна багато зробити реверансів і компліментів, але це точно не є надійним і прогнозованим партнером. Ми бачимо, що Путін грається з ним, досить легко і впевнено маніпулює. Тому вибудовувати будь-яку стратегію, яка будується на тому, що ми маємо Сполучені Штати в одній команді, як відповідального гравця в коаліції протидії Путіну, ми не можемо.Ми не можемо - і європейці не можуть. Тобто європейці тепер у досить складному становищі, бо прокукурікали, тому що фактично виставили ультиматум, який закінчився нічим – його зруйнував Трамп. А щоб повторно якийсь ультиматум робити, я думаю, що час для цього вже минув. Тоді що залишається? Те, про що вони говорили, що європейці обіцяли, як ви назвали це оформленням союзу, але більше політично-дипломатичного, а в реальності нас не стільки це цікавить, як зброя. Тобто ми розуміємо, що зараз попре русня, будуть валити по полях, погода їм допомагає, поки що їм це легко зробити. Вони накопичили сили, накупили велосипедів, байків і всього іншого. Будуть перти. Відповідно, їх треба переробляти, залишати в українській землі.Гарна ініціатива в Мерца - не треба звітувати Путіну про свої дії. Але тепер на хвилі наступу росіян ми маємо мати стільки зброї, щоб вистачило на усіх цих окупантів. І про це не треба багато говорити, але це точно потрібно робити. Європейці мають це усвідомлювати. Ми вже почули багато теоретичних погоджень щодо розуміння небезпеки. Макрон сказав, що всю зброю, яку виробили у Франції, віддають Україні. Мерц, не називаючи ТАURUS, сказав, що зроблять все, що можуть, а також робитимуть німецьку армію найбоєздатнішою в Європі, бо зараз вона одна з найменш боєздатних. Тобто ми почули багато правильних слів.Ми чули паралельно і про контингенти європейських країн, які могли б стояти чи десь на кордонах з Білоруссю, чи десь в Одесі, чи в якихось важливих українських містах, що дуже-дуже вкурвило росіян, які аж до стелі стрибали. Але одні кажуть, що наші влада та дипломати не підхопили вчасно цю ініціативу. Інші кажуть, коли доходиш до деталей, то між своїми, європейськими країнами, нема погодження. Зрозуміло, що це теж лежить на карті, бо там умовою було припинення війни.А що робити, якщо ні миру, ні війни? З погляду Путіна і Трампа - будуть іти мирні переговори, з погляду України - русня буде на нас перти,  з погляду європейців - не наступає той момент, коли можна гарантовано, спокійно посилати своїх солдатів. Але це треба якось змінити. Якщо це не змінити, то нам доведеться до осені зробити максимально все для того, щоб російський наступ захлинувся, щоб вони не просунулися, а якщо будуть знову переговори на осінь, то ми були б у більш сильній позиції.Тут величезна відповідальність і величезний виклик для європейців. Повторюю, Трамп для нас уже зрозумілий, при всій повазі, - йому треба гроші. Він каже, що він любить гроші, йому треба новий літак. У нього багато проблем. Йому треба ще якісь мільярдні контракти, треба домовлятися з Китаєм.Наприклад, законопроєкт Ліндсі Грема. Я не дуже в нього вірю, бо він передбачає 500% підвищення тарифів для країн, які купують російські енергоресурси. Це дві країни - Китай і Індія. Обидві країни, з якими Трамп зараз заграє і намагається вибудувати стосунки. Тобто у нього купа інших проблем. Тому Трамп для нас тут - як мінімум ненадійний партнер.Для того, щоб ми вистояли, щоб вистояла Європа, треба робити не стільки декларативні речі, скільки, можливо, без жодного публічного розголосу, але Україна має отримати точну далекобійну зброю, якою можна буде завдавати удари далеко в глиб Росії по командних постах. Можливо, вже час Кримський міст якось послати на дно Чорного моря. Одним словом, нам потрібна зброя, нам потрібно бути готовим до того, щоб захлинулася російська атака. І тоді Трампу буде легше. Трампу можна легко це пояснювати.Ми не надто покладаємося на Дональда Фредовича, адже він демонструє надзвичайно дивну, підозрілу непослідовність. Якщо говорити про перспективи того чи іншого великоформатного мирного процесу, бо РФ намагається переділити сфери впливу, щоб до себе, як у вирву, затягнути Україну. Не факт, що американці будуть в теперішній грі перегравати на нашу користь. Можливо, нам треба якось полоскотати трішки наших прекрасних американських друзів з адміністрації Трампа. Які перспективи створення принципово нової конференції, де можна було б за допомогою різних сторін спонукати американців бути більш дієвими, щоб зсунути все з такої замороженої точки?Експерти привертають увагу на те, що Путін пішов о 02:00 ночі робити свою заяву після начебто теплої зустрічі з Сі Цзіньпінем. Хоча ми не знаємо, про що йшла у них мова, але ідуть витоки про те, що Сі міг спонукати Путіна до активних дій. Коли в різних форматах учасники закритих конференцій порушують тему, особливо європейці в присутності американців, говорячи їм про те, що "ви вже дістали", то, можливо, є сенс робити якийсь певний альянс з Китаєм. Але американці стрибають до стелі й кажуть, що це дуже небезпечно і цього не можна допускати.Для мене основна проблема - спроможності нашої дипломатії. Бо тільки на одних колишніх прокурорах і чиновниках, які після корупційних скандалів стали послами, важко будувати таку далекоглядну дипломатію, яка могла б готувати подібні речі. Ми тут точно не можемо бути самостійними, не можемо зараз робити це без європейців. Найперспективніший шлях – вибрати серед європейського товариства тих, хто називає себе рішучими, чи сміливими, чи готовими, і сформувати абсолютно нову реальність, яка б діяла узгоджено, яка б не будувалася виключно на бажанні або готовності Трампа їх підтримати.Трампа треба якось заманювати, йому треба дарувати літаки, це Катар робить. Йому треба купувати маленькі компанії. Я прочитав нещодавно, що маленька компанія, яка пов'язана з іншою маленькою компанією, яка володіє ТікТок в Америці, просто купила на $300 млн оцих мемкоїнів, які випустив Трамп. Потім береш цей рахуночок, ідеш до лобістів у Вашингтоні й вирішуєш свої питання. Ми не можемо їх перебити, у нас немає можливості купити стільки мемкоїнів самого Трампа, подарувати йому щось таке, дати йому якісь багатомільярдні перспективи. Європейці теж цього не можуть зробити. А китайці в такі ігри грають. І росіяни в такі ігри грають. Тому нам туди треба рухатися. Нам потрібно вибудовувати оцей союз дуже активно. Якщо зараз перспектива перемир'я якось відсувається мінімум на осінь, я цього не знаю, але досить впевнено можу стверджувати, що переговори закінчаться нічим. Далі можу впевнено говорити, що для Трампа це не буде підставою для жорстких акцій.Європейський Союз оголосив 17-й пакет, зараз може бути 18-й, але європейські дипломати відверто кажуть: усе, що можна було  вичерпати санкціями, ми вже вичерпали.Оцей інцидент з естонськими морськими та повітряними силами, танкером, який упіймали на території Естонії, але туди прилетів російський винищувач. І що? Це відвертий виклик, це натівське море, натівські літаки, а танкер собі пішов далі, закінчилось нічим. Естонія викликала посла й оголосила якийсь протест. Це країна НАТО. Росія відверто демонструє, що вона готова своїми літаками захищати фактично свій тіньовий флот від санкцій.Що більше? Які ще потрібні речі? Ми ж розуміємо, що росіяни, не моргнувши оком, будуть іти на загострення. Це не раз уже було, і в Балтійському морі, і в повітряному просторі, і в Чорному морі. І кожного разу їм це сходить з рук.Тому з таким настроєм брати Росію на перевірку і сподіватися, що вона десь блимне і зупиниться, - неможливо, поки не буде відчутна сила, готовність, взаємодія європейців в якомусь колі. Цікаво, що для Мерца це особливо образлива ситуація, бо він пішов, я б сказав, буром. Німецьке посольство почало говорити, що там залишилось стільки-то годин. Мерц сказав, що треба зробити все, щоб припинилась війна. Правильно, це свіжа кров з'явилася, бо Макрон і Стармер це і раніше говорили. У Польщі зараз вибори. Було відчуття, що європейці вже точно спалять мости, але зараз ці мости зависли, але до теми треба повертатися.Якщо не сформувати те, про що ви говорите, необов'язково політично, а в реалії, то Путін буде вести свою гру, а Трамп буде йому підігрувати. І ми з вами будемо свідками оцієї тягомотини а-ля "Стамбул" або в якихось інших містах. Є там ще Швейцарія, де вони з Китаєм зустрічаються. Наскільки це перспективно з Китаєм - можливо, але реально небезпечно. І я не знаю, чи у нас є спроможності. Я можу впевнено говорити, що не нашим топменеджерам грати в такі складні ігри. Ой-ой-ой, не нашим. Там просто тисячолітня історія китайської дипломатії, і нам сам на сам нема там що робити. Ми вже в часи Януковича пробували підписувати контракти, за якими мали б віддати Херсонську область, чорнозем, всі урожаї на багато-багато років уперед і ми б уже мали китайські міста по всій Україні.Тут необов'язково щось аж підписувати з Пекіном. Але незабаром відбудеться щось таке сакраментальне в україно-китайських відносинах, і тоді, можливо, Дональд Фредович був би змушений зарухатись.Я дуже сподіваюся, що це для нас не буде основною грою. Ми можемо використовувати, і це роблять європейці. Зверніть увагу, що європейці стосовно до Китаю займають принципово відмінну позицію від Сполучених Штатів. Тому це вже має бути викликом для Трампа. Якщо Європейський Союз і Україна не будуть жорсткими союзниками Трампа в протистоянні з Китаєм, то Трампу буде дуже важко, тому що потенційно ринки ЄС, України та Китаю, стосовно до яких Європа буде мінімум нейтральною, зробить неможливим для Трампа здійснювати тиск. Він уже і так змушений відступати. Тому я дуже сподіваюсь, що прийде розуміння Трампом, що Європа - це важливо. Хоча він зараз каже, що Європа - складніше, а з Китаєм мати справу легше, що Європа - складна зі своїми інституціями, процедурами. 

Про це вона написала у своїй колонці на Dеtrоіt Frее Рrеss.За словами Брінк, робота американським послом в Україні була найважчою в її житті."Я поважаю право та відповідальність президента визначати зовнішню політику США - з належними стримуваннями та противагами. Роль американської дипломатичної служби полягає у виконанні цієї політики. На жаль, політика адміністрації Трампа з самого початку полягала в тому, щоб чинити тиск на жертву - Україну, а не на агресора - Росію", - написала вона.Колишня пані посол підкреслила, що "більше не могла сумлінно здійснювати" політику адміністрації Трампа та відчула, що це її обовʼязок - піти у відставку."Я не можу стояти осторонь, коли країна зазнає вторгнення, демократію бомбардують, а дітей безкарно вбивають. Я вважаю, що єдиний спосіб захистити інтереси США - це стати на захист демократії і протистояти автократам. Мир за будь-яку ціну - це зовсім не мир, це умиротворення. А історія вчить нас знову і знову, що умиротворення не приводить до безпеки, захищеності чи процвітання. Воно призводить до нових воєн і страждань", - резюмувала Брінк.10 квітня надзвичайна і повноважна посолка США в Україні Бріджит Брінк оголосила, що достроково йде у відставку. Тоді FТ повідомляло, що вона звільнилася на тлі зростаючих політичних розбіжностей з адміністрацією президента Дональда Трампа.1 травня Держдеп США призначив тимчасовою повіреною у справах США в Україні Джулі Девіс, яка очолила посольство з 5 травня.

На сайті також зазначено перелік рекомендацій для американських громадян в Україні

Звернення адресували українцям та громадянам США в Україні