У долі Башара Асада немає таким чином нічого такого, що б дозволяло говорити про неї як про феномен. Вона ще раз нагадує, і про це сьогодні сказали у Міністерстві закордонних справ України, що будь-який диктатор, який сподівається на допомогу Москви, рано чи пізно має зіткнутися із ситуацією кремлівської зради просто тому, що Москва здатна перемикнутися на якісь інші пріоритети у своїй агресії. І доля тих режимів, на які вона могла робити ставку ще кілька років перед своєю черговою агресією, її просто перестає цікавити. Я не буду говорити, що Путіна не цікавить доля Асада. Зовсім ні. Просто у російського очільника не було реальних фізичних можливостей для того, щоб допомогти сирійському диктатору залишитися при владі, коли почав відбуватися рішучий наступ опозиції. Не треба недооцінювати Збройні сили України. Вони не просто відтягли на себе ресурси збройних сил Російської Федерації. Вони значно скоротили ці ресурси. Вони залишили Росію без можливостей додаткового реагування на всі ці події, які відбуваються у різних куточках світу. І я думаю, що падіння сирійського режиму при повній нездатності росіян допомогти Асаду — це тільки початок зменшення російського впливу в тих країнах, де росіяни ще намагаються тримати свій вплив і боротися із Заходом. Адже Сирія, як відомо, була хабом для злочинців різного рівня, які відправлялися з військових баз Російської Федерації до країн Африки або Азії, щоб підтримувати диктаторські режими, збагачувати режим самого Путіна. А тепер всьому цьому фактично настає кінець. Росія вже невдовзі позбавиться єдиної бази, яка дозволяла їй виходити до моря, яке допомагало Москві розміщувати своїх найманців на Близькому Сході та африканських країнах. Російські військові перебувають в оточенні сирійських повстанців. І міністерству закордонних справ Російської Федерації доводиться принижуватися і домовлятися із представниками сирійської опозиції, щоб російських військових службовців випустили з цього оточення і дали їм можливість вийти з Сирії для продовження своєї злочинної діяльності в інших місцях.І можна собі уявити, як побоюються ці так звані дипломати, які насправді є кадровими співробітниками Федеральної служби безпеки Російської Федерації, що їх може спіткати доля їхніх іранських колег, посольство яких було сьогодні просто розгромлене сирійським народом. Ну, а у Башара Асада все ще попереду з погляду реального оприлюднення всіх тих фактів злочинів, які він та його жахливий батько здійснили за десятиріччя свого правління у Сирії. Зараз відкриються сирійські в'язниці. З них вийдуть люди, які десятиріччями не мали жодного зв'язку із зовнішнім світом, яких били, над якими знущались, яким відмовляли в елементарних правах, які будуть розповідати про вбивства своїх товаришів. Зараз відкриються архіви спеціальних служб Сирії, і ми багато що дізнаємося і про злочинні накази самого Башара Асада, і про те, яку участь у його злочинній діяльності брали такі його союзники, як Путін чи Аятола Хаменеї. Зараз зі свідченням про дії свого колишнього господаря почнуть один за одним розповідати чиновники бандитської партії "Баас" та сирійського уряду. Вони будуть цими своїми розповідями, звичайно ж, купувати собі право на участь у подальшому сирійському політичному житті або хоча б на свободу. І Башар Асад досить швидко з колишнього диктатора перетвориться на розшукуваного військового злочинця. Реальні злочини якого будуть задокументовані та доведені. Звичайно, для путінського режиму це нічого не означає, Асад буде не першим злочинцем, якого вони будуть рятувати від справедливої помсти його співвітчизників. Однак сирійський диктатор має пам'ятати, що він не така вже елітна людина, а російський режим теж може виявитися не вічним. І перше, що зробить нова російська влада після Володимира Путіна, просто віддасть його до Дамаску для справедливого суду, і ніщо йому не допоможе. Хай Асад згадає про долю Еріха Гонекера, колишнього лідера НДР, який віддавав накази стріляти у власних співвітчизників, які хотіли залишити цю колиску соціалізму. Після того, як НДР зникла, разом зі своєю дружиною втік до Москви, а потім, коли почала змінюватися влада в Радянському Союзі, був просто виданий Федеративній Республіці Німеччина для справедливого суду за свої злочини. А злочини Башара Асада... Я думаю, що колишній сирійський диктатор прекрасно усвідомлює, що вони за своєю кривавістю і підлістю, навіть і порівняти не можна зі злочинами Еріха Гонекера. Так що я не думаю, що той політичний притулок, який Башар Асад разом зі своєю сімейкою отримав сьогодні у Росії, це остання станція його перебування.Сподіваюся, що останньою станцією перебування Башара Асада буде в'язниця у Сирії. Та сама в'язниця, в якій він катував політичних опонентів. Та сама в'язниця, в якій його працівники служби безпеки давали волю своїм тваринним інстинктом. Та сама в'язниця, в якій мій він має вислухати справедливий вирок суду за всі ці злочини, які він зробив під час свого перебування на посаді президента Сирійської Арабської Республіки. І ніхто тепер не зможе гарантувати Башару Асаду, що він до цієї в'язниці не потрапить.ДжерелоПро автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. ШевченкаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
... More