Search trend "Су-24"

Про це Еспресо розповіли в Консорціумі оборонної інформації.Активне застосування КАБів  стало суттєвим елементом ворожої переваги на тактичному рівні. Були періоди, коли авіація РФ за тиждень  використовувала понад 900 КАБів по лінії фронту та для ударів по цивільних цілях. Згодом пікова статистика застосувань підскочила до 4 тисяч КАбів на місяць.  За 2025 рік Росія планує виготовити вже понад 70 тисяч таких КАБів, оснастивши фугасні радянські бомби (зокрема, ФАБ-250, ФАБ-500, ФАБ-1500) модулями планування та корекції.Українські Повітряні сили активно використовують КАБи, які були вироблені на Заході. Зокрема, це американські GВU-39 та GВU-62, оснащені комплектами JDАМ. Також Україна отримує французькі авіабомби  ААSМ / Наmmеr.  Але поставки такого озброєння зі США та Франції набагато менші за обсягами, аніж реальні щоденні потреби наших військових.Аналітики зазначають: ставка на власне авіаційне озброєння для України не менш важливе, ніж виробництво дронів, крилатих та балістичних ракет.Щонайменше вісім компаній в Україні сьогодні створюють плануючі авіаційні бомби  Проте на сьогодні жоден з українських зразків авіаційного озброєння ще не виробляється серійно. На етапі випробувань - 500-кілограмова керована плануюча авіабомба від одного з українських конструкторських  бюро.За даними експертів Консорціуму оборонної інформації - це розробка на кшталт американського JDАМ ( комплект наведення на основі технології GРS,) чи то російського модуля планування та корекції. Комплект складається з блоку з супутниковою та інерціальною системою навігації, рульового оперення та цифрової системи управління. Комплекти можуть бути з'єднані з авіаційними бомбами різної ваги. Вартість одного комплекту  в межах 30 – 40 тис. доларів."Випробувальні скиди здійснювались з Су-24 поки з горизонтального польоту. Вони дали позитивний результат. Зокрема, щодо дальності та системи скиду та планування  бомби як такої. Треба зробити ще до десятка випробувань, які пройдуть  експертизу в Міністерстві оборони, перед тим як що вони будуть цей виріб", - зазначає представник конструкторського бюро Олег Вострих."Але поки що головна проблема, щоб швидко рухатися - це гроші. У конструкторського бюро є “Благодійний фонд передових технологій”, який  збирає кошти на завершення циклу випробувань. Ми шукаємо будь-яку можливість, тому що вартість одного такого виробу - це практично 1,2 млн грн", - розповідає Вострих.  Разом з тим, за його словами, запит від українських військових, - щонайменше 100 таких бомб на день.В Україні розробляють унікальний антидрон -винищувач, який здатен збивати не лише ворожі безпілотники, а й керовані авіаційні бомби. Президент Володимир Зеленський розповів, що в Україні станом на сьогодні працюють 3 німецьких компанії оборонно-промислового комплексу 

Острів Зміїний увійшов в новітню історію завдяки фразі його захисника, який відправив "російський воєнний корабель" за всім відомим курсом. Такою була відповідь наших бійців на пропозицію росіян здаватися. Ворог зумів захопити острів, але не надовго. Вже 30 червня 2022 року його звільнили. Операцію по звільненню острова та подальшу його зачистку провели спеціальні підрозділи ГУР та Сил спецоперацій Збройних сил України, група "Альфа" СБУ, Державна прикордонна служба. Оскільки ГУР відіграло тут не останню роль, її начальнику Кирилу Буданову після усіх подій презентували знайденого на острові кота. Чорне кошеня отримало прізвисько "Змій" та перекочувало до головного розвідника. Хоча це було, звичайно, далеко не головним підсумком повернення острова Україні. 24.02.2022 Повномасштабне вторгнення Росії для Зміїного почалося на світанку 24 лютого 2022 року. До острова підійшли кораблі Росії та запропонували гарнізону здаватися. Після відмови острів атакували ракетний крейсер російського Чорноморського флоту "Москва" та корвет "Василий Быков". Авіація ворога прикривала захоплення з повітря. Після загарбання острову його інфраструктура була знищена, а гарнізон був взятий у полон. Втім, помста за Зміїний не забарилася. 13 квітня український ракетний комплекс "Нептун" уразив ракетний крейсер "Москва". Той самий, що пропонував здатися захисникам острова Зміїний. Флагманський корабель Чорноморського флоту РФ затонув. А на початку травня ЗСУ знищили два російські катери типу "Раптор". На самому острові ударний безпілотний комплекс "Ваyrаktаr" ліквідував російську ППО. Острів має стратегічне значення Ще за пару днів такі популярні на початку повномасштабного вторгнення "Ваyrаktаr'и" уразили російський десантний катер "Серна" та два зенітних ракетних комплекси "Тор". "Україна боротиметься за Зміїний стільки, скільки буде потрібно. Острів має стратегічне значення, оскільки дозволяє контролювати надводну та певною мірою повітряну обстановку на півдні України", прокоментував Кирило Буданов. Зміїний й справді був і є дуже важливим для України. Тим більше, що після захоплення острова армія РФ перетворила його на своєрідну парасольку ППО для власних сил. Противник й далі насичував острів технікою, щоб контролювати північно-західну акваторію Чорного моря. Звільнення острова дозволяло бодай частково розблокувати судноплавство у північно-західній частині Чорного моря та відновити експорт українського збіжжя у рамках "зернової ініціативи". "Як символ перемоги&hеllір;" Відтак вже починаючи з березня, українські військові розробляли операцію по звільненню Зміїного. А це виявилося вельми непростим завданням. В середині червня супутникові знімки засвідчили облаштування російською армією фортифікаційних споруд та ППО на острові. Наші захисники зайнялися цією проблемою, і невдовзі оперативне командування "Південь" повідомило про те, що уражено ЗРК "Панцир-С1" противника, його радіолокаційну станцію та автотехніку. Також під час транспортування на Зміїний боєприпасів, озброєння та особового складу Чорноморського флоту РФ Сили оборони Півдня України знищили новий, прийнятий до складу в 2017 році, російський великотоннажний буксир "Василий Бех". Росіяни, мабуть, встигли сто разів пошкодувати про те, що захопили Зміїний. В кожному разі, 30 червня 2022 року тодішній головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний повідомив про те, що противник залишив острів. 7 липня над Зміїним знову підняли синьо-жовтий прапор Далі була зачистка острова, і вже 7 липня над Зміїним знову підняли синьо-жовтий прапор. "Як символ перемоги і відродження з цих руїн, українські військові встановили і закріпили прапор України, який був доставлений на острів раніше", повідомило оперативне командування "Південь". Баржі нам у поміч Певна річ, що противник назвав залишання острову "жестом доброї волі". Пізніше стало відомо про те, що насправді стояло за цією "доброю волею" та які зусилля доклали наші захисники, щоб звільнити Зміїний. Загалом операцію зі звільнення Зміїного проводило стратегічне угруповання військ "Олександрія" на чолі з генерал-майором Андрієм Ковальчуком. "Олександрія" знешкоджувала сили російської армії на воді, у повітрі та на самому острові. Сили оборони під час битви за Зміїний знищили 19 одиниць техніки та склад боєприпасів. Матеріальні втрати окупантів наша сторона оцінила у 900 мільйонів доларів. Вкрай здивувався тоді і захопився українською кмітливістю Але як саме ЗСУ вдалося вибити окупантів з острова? Пізніша реконструкція подій засвідчила, що для цього були використані звичайні баржі. Про це розповів, зокрема, військовий аналітик, старший лейтенант сухопутних військ армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін. За його словами, про факт застосування барж для завдавання ударів по Зміїному він знав вже у момент їх використання. "Вкрай здивувався тоді і захопився українською кмітливістю і винахідливістю. Але оскільки ця інформація була закритою, то не міг наводити її. Хоча часом це могло бути доречно як зразок нестандартного, асиметричного і нелінійного підходу до ведення бойових дій", написав він у Теlеgrаm. Військові підходи України повинні бути саме такими несподіваними для противника Левін наголосив, що для перемоги над росіянами військові підходи України повинні бути саме такими несподіваними для противника. ЗСУ доводиться бути в "нескінченному пошуку" нестандартних рішень, які не прописані в книжках з військового ремесла, зазначив він. "І так, ідея з баржами була низовою ініціативою. Це до того, що потрібно прислухатися до молодих і пасіонарних. Ну, і найголовніше, важливість ініціативи з баржами не в тому, було це ефективно чи ні. Головне в тому, що це дало поштовх до подальшої постійної "обробки" окупантів на Зміїному за допомогою української артилерії, авіації тощо", написав аналітик. "Богдана" + САЕSАR = любов Щодо артилерії, то тут треба відзначити роботу САУ "Богдана" та її французького напарника системи САЕSАR. Доставка техніки до позицій стала окремою операцією, оскільки важка техніка не могла вільно пересуватися по плавнях та піску. Тому щоночі "Богдану" і САЕSАR заганяли на баржі і по 3-4 години в один бік сплавляли по річищу Дунаю і його відгалужень аж до бойових позицій. Понтони були дуже високими, щоб легко з'їжджати з берега та на берег. Місцеві прикордонники навіть знайшли спеціальний водний кран, яким можна коригувати берег. Кілька днів розрахунки облаштовували позиції та організовували схованки для техніки. На деревах уздовж позиції розвішували металеві предмети для того, щоб російська РЛС не виявила техніку. Наступна проблемою українських військових стало коригування вогню. Цивільні БПЛА, які використовували військові для спостереження за островом Зміїний з берега, не могли вилетіти в море, бо активно працювала російська РЕБ. Також за островом спостерігали з БПЛА Ваyrаktаr, але його картинка не була чіткою, оскільки безпілотник не міг підлетіти ближче 28-30 кілометрів він потрапляв у зону дії ворожої ППО. Артилерійські розрахунки були розведені далеко одна від одної Військові мали детальну мапу розташування російської техніки на острові Зміїний, тому точність влучання була важливою. Після перших днів роботи команда зрозуміла, що може скоригувати удар з точністю до 20 метрів. Артилерійські розрахунки були розведені далеко одна від одної та працювали по черзі: трохи САЕSАR, далі "Ураган", після нього "Богдана". Залишки від снарядів та пострілів одразу прибирали, щоб не видати місце базування. Артилерія працювала за таким принципом понад тиждень з 21 червня і по 30-те, аж до дня звільнення острова. Пізніше російська армія ще неодноразово атакувала Зміїний, зокрема, за допомогою тактичної авіації, скидаючи фугасні бомби. А у грудні 2023 року ВСУ в районі острова збили російський бомбардувальник "Су-24". За даними ВМС ЗСУ, літак там дистанційно мінував шляхи цивільного судноплавства скидав донні міни. Робилося це в напрямку "зернового коридору", роботу якого РФ так прагнула зірвати. Ворог і по цей час тероризує даний регіон. Міністерство оборони Британії із посиланням на дані розвідки повідомляє, що Росія час від часу вдається до ризикованих ударних операцій на острові Зміїний, щоб продемонструвати свій вплив та контроль у Чорному морі. Проте маленький, але звитяжний острів був і залишається українським, як є українськими й інші захоплені ворогом території. Їхнє звільнення справа часу, що вже доведено островом Зміїним.

Росія тероризує Україну всіма наявними в неї видами зброї. Керовані плануючі авіабомби, або КАБи – один із найсмертоносніших, найжахливіших за своєю дією видів цієї зброї. Україна шукає як способи ефективної протидії зловісним бомбам, так і працює над створенням власних високоточних засобів ураження противника. Він заслуговує на відплату – і ми бачимо - вже починає її отримувати завдяки інноваційним рішенням українських зброярів.Наразі низка українських приватних компаній працює над створенням нових зразків керованих плануючих авіаційних бомб. Насамперед йдеться про дообладнання серійних фугасних авіабомб аеродинамічними поверхнями й системою наведення для підвищення влучності. Такі зразки існують у країнах НАТО. Найкращий приклад  - американські комплекти JDАМ, що перетворюють вільнопадаючі бомби на плануючі високоточні. Росія скопіювала це рішення і максимально масштабувала його у ході війни проти України. Ми ж йдемо своїм шляхом – створюємо власні розробки та використовуємо західні КАби, так би, мовити ставимо їх на крило вже в польоті над нашою землею. КАБи ворожої переваги: що сьогодні застосовує РосіяАктивне застосування КАБів  стало суттєвим елементом ворожої переваги на тактичному рівні. Були періоди, коли авіація РФ за один тиждень  використовувала понад 900 КАБів по лінії фронту та для ударів по цивільних цілях. Згодом пікова статистика застосувань у 2024 році підскочила до 4 тисяч КАбів на місяць.  За 2025 рік Росія планує виготовити вже понад 70 тисяч таких КАБів, оснастивши фугасні радянські бомби (зокрема, ФАБ-250, ФАБ-500, ФАБ-1500) модулями планування та корекції.Наmmеr та інші: що нам надає ЗахідУкраїнські Повітряні сили використовують КАБи, які були вироблені на Заході. Зокрема, це американські GВU-39 та GВU-62, оснащені комплектами JDАМ. Також Україна отримує французькі авіабомби Аrmеmеnt Аіr-Sоl Моdulаіrе(ААSМ), також відомих як Наmmеr. Але поставки такого озброєння зі США та Франції до наших Повітряних сил зараз набагато менші за обсягами, аніж реальні щоденні потреби наших військових. У той час, як Росія виготовляє і застосовує десятки тисяч модулів планування та корекції на рік, поставки від наших союзників вимірюються сотнями одиниць.Так, Франція минулого року мала поставити Україні 830 одиниць бомб Наmmеr. У 2025 році очікуються поставки 1200 одиниць.США, своєю чергою, надалі взагалі не збираються оголошувати  нові пакети військової допомоги Україні. Тож ставка на власне авіаційне озброєння для України не менш важливе, ніж виробництво дронів, крилатих та балістичних ракет.Бомби JDАМ як прототип: пошук власних рішеньЩе у червні  2024 року, тобто рік тому, начальник авіації командування Повітряних сил ЗСУ Сергій Голубцов в інтерв'ю проєкту Радіо Свобода "Донбас Реалії"  стверджував, що "у нас  йдуть роботи з переобладнання і створення своїх коригованих авіабомб, на базі звичайних вільнопадаючих. Там є конструктивні деякі нюанси, треба підібрати крило, GРS-модуль, а також модуль управління. Через декілька тижнів ми маємо розпочати перші випробування перших партій таких бомб, вже українських".Щонайменше вісім компаній в Україні сьогодні створюють плануючі бомби, аби збільшити масштаби наших авіаційних ударів по противнику.  Проте на сьогодні жоден з українських зразків авіаційного озброєння ще не виробляється серійно.Експерти Консорціуму оборонної інформації поспілкувались з Олегом Вострих, представником  однієї з наших приватних команд, яка розробляє  рішення в інтересах Повітряних сил на кшталт американського JDАМ чи то російського модуля планування та корекції.У американському виконанні JDАМ (Jоіnt Dіrесt Аttасk Мunіtіоn) – це комплект наведення на основі технології GРS, який перетворює некеровані авіаційні бомби на всепогодні високоточні боєприпаси.  Комплект складається з блоку з супутниковою та інерціальною системою навігації, рульового оперення та цифрової системи управління.  Комплекти можуть бути з'єднані з авіаційними бомбами різної ваги. Вартість одного комплекту  в межах 30 – 40 тис. доларів.Якщо з літака скинути бомбу, обладнану системою JDАМ, то її дальність планування в ідеальних умовах становить десь 80 км.  Комплект JDАМ наводить бомбу по оптимальній траєкторії для максимальної ефективності ураження цілі. Точність влучення достатньо висока. Ймовірне кругове відхилення становить не більше 6 метрів. Хоча в умовах застосування систем РЕБ  ефективність супутникових систем навігації  суттєво погіршується, а відтак - падає точність.  Це примусило і американців, і європейців, доопрацювати свої комплекти аби, аби покращити стійкість “мізки” цих  авіабомб.Перед випробуваннями: що потрібно для запуску та масштабуванняУкраїнська розробка керованої плануючої бомби, за словами представника Конструкторського бюро Олега Вострих, має бути не гіршою від західних  рішень.Ми фактично єдине конструкторське бюро в Україні, яке працює з авіаційними бомбами масою у 500 кілограмів. Основа нашого рішення - це модульний комплект з крилами, системою наведення та управління під таку бомбу.Модуль планування та управління під 500 кг бомбу - власної розробки. Розроблені крила легко одягаються на бомбу. Там немає ніяких проблем, щоб під'єднати. Лише декілька хвилин.  До виготовлення залучені вітчизняні підприємства. Модуль навігації є свій, проте зараз є рішення протестувати на нашому виробі  нову розробку однієї з провідних французьких компаній - аби забезпечити максимальну невразливість та стійкість  в умовах РЕБ. Але є ще деякі деталі, які ми все ж таки змушені ввозити  з-за кордону.Принцип застосування зрозумілий. Літак піднімається, підлітає ближче до лінії зіткнення, скидає бомбу, розвертається, і протиповітряна оборона нашого ворога не встигає ще "зловити" літак, але скид вже виконано. Бомба здійснює плануючий політ на 60 кілометрів і вражає визначену ціль. Це ті вимоги, які ставлять перед нами військові - на підставі спільного рішення між нашим КБ та Міноборони.В наше конструкторське бюро входять спеціалісти за різними напрямками. Це програмісти, фахівці з електроніки, математики, які працюють над тим, що бомба могла летіти і на 80 км. При висоті скиду у 10 км - дальність може бути і до 100 км. Але тут все визначатиме тактика застосування.Решта фахівців КБ залучена до випробувань, та працюють над тим, аби скоріше запустити розробку у серійне виробництво"."Ми сьогодні саме на етапі випробувань. Випробувальні скиди  здійснювались з Су-24 поки з горизонтального польоту. Вони дали позитивний результат. Зокрема, щодо дальності та системи скиду та планування  бомби як такої. Треба зробити ще до десятка випробувань, які пройдуть  експертизу в Міністерстві оборони, перед тим як що вони будуть цей виріб.Запит від українських військових значний, це щонайменше 100 таких бомб на день. Але поки що головна проблема, щоб швидко рухатися - це гроші. У конструкторського бюро є “Благодійний фонд передових технологій”, який  збирає кошти на завершення циклу випробувань. Ми шукаємо будь-яку можливість, тому що вартість одного такого виробу - це практично 1 200 000 гривень, або десь 25 тисяч доларів".Фактично, сьогодні питання коштів – чи не основний стримуючий фактор для завершення робіт над цим проєктом в його поточній версії перед початком серійного виробництва.Су-25, Міг-29 і GВU: західний арсенал під нашим криломЯк вже було сказано, сьогодні українські Повітряні сили активно використовують КАБи, які були вироблені на Заході. Зокрема, це американські GВU-39 та GВU-62, оснащені комплектами JDАМ. Також Україна отримує французькі авіабомби  ААSМ / Наmmеr.Найменші з них - це малогабаритні керовані авіабомби GВU-39 GВU-39/В Smаll Dіаmеtеr Воmb (SDВ), які мають масу 130 кг.  Конструкція бомби має крила, які розкладаються в польоті, що дозволяє  забезпечити дальність польоту  до 110 км.  Електроніка авіабомби дозволяє програмувати її в польоті, пілот може ввести координати цілі та обрати тип підриву — повітряний чи контактний.Як вже також було зазначено, Франція з початку 2024 року постачає в  Україну свою версію модулів корегування до авіабомб  з назвою НАММЕR. Базова версія складається з носового модуля з системою наведення та хвостового модуля, який має ракетний прискорювач.У базовому варіанті НАММЕR випускається під 250-кілограмову бомбу. Заявлена максимальна дальність застосування  – до 70 кілометрів. Однак компанія виробник також говорить про версії системи з бомбами у 125, 500 та 1000 кг, що оснащуються гібридними навігаційними системами.Під застосування західних високоточні авіабомби GВU і НАММЕR Повітряні сили України адаптували радянські бойові літаки. Їхня вага дозволяє використовувати їх на винищувачах МіГ-29 та Су-27. Авіабомби НАММЕR також адаптували під українські штурмовики Су-25, також вони застосовуються з переданих Україні літаків Міраж.   Звісно, GВU-39 також застосовуються з літаків  F-16.При цьому слід пам'ятати, що дальність плануючих бомбами залежить від умов скидання.Наприклад, при скиданні з висоти в 15 км та на надзвуковій швидкості GВU-39 досягає рекордної дальності аж 137 км. Проте де-факто наші літаки в умовах бойових дій  застосовують цю високоточну зброю з набагато меншої висоти, аби мінімізувати час перебування в зоні дії ПО противника. Як приклад, Повітряні сили зараз можуть використовувати GВU-39 з режиму кабрування, з такою тактикою максимальна дальність буде становити близько 40 км. Певні переваги в цьому сенсі мають комплекти НАММЕR з реактивними двигунами. Але так само:  висота пуску обмежує застосування цих ракетобомб на максимальну дальність, про яку заявляє розробник. Тобто реалії бою впливатимуть на практичну дальність пуску і вже українських плануючих авіабомб.Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.

Після значних втрат у 12-денній війні з Ізраїлем Іран відновив активні переговори з Китаєм щодо закупівлі багатоцільових винищувачів Сhеngdu J-10С. ВПС країни втратили 30% авіації. Про це повідомляє Тhе Моsсоw Тіmеs. Зазначається, що Тегеран розраховує швидко модернізувати свої ВПС, обираючи китайські літаки як більш доступну альтернативу російським Су-35. J-10С - одномоторний багатоцільовий винищувач, який позиціонують як бюджетніший варіант західних F-16V або шведських Grіреn Е. Вартість одного літака коливається від $60 млн у базовій комплектації до $90 млн з озброєнням, запасними частинами, навчанням та гарантією. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія стане сильнішою після війни в Україні - німецький генерал Раніше, у 2023 році, Іран підписав контракт на постачання 50 російських Су-35, з яких отримав лише чотири. Через повномасштабну війну Росії проти України виконання решти поставок було заморожено. Переговори з Китаєм щодо J-10С Іран веде не вперше. У 2015 році обговорювалася можливість придбання до 150 таких літаків, однак угода зірвалася через валютні обмеження та збройове ембарго ООН. Китай наполягав на оплаті у твердій валюті, тоді як Іран пропонував бартер - нафту і газ. Обмеження були зняті у 2020 році, і переговори поновилися, хоча вже йшлося про меншу кількість - 36 одиниць. Але сторони знову не змогли узгодити умови оплати. Нині шанси на укладення контракту значно зросли: 24 червня США дозволили Китаю офіційно купувати іранську нафту без загрози вторинних санкцій. За даними Міlіtаry Ваlаnсе 2025, до початку 12-денної війни з Ізраїлем ВПС Ірану мали близько 150 винищувачів, здебільшого морально застарілих американських моделей - F-4 Рhаntоm ІІ, F-5Е/F Тіgеr ІІ та F-14А Тоmсаt - отриманих ще до ісламської революції 1979 року. Також у строю залишалося до 18 радянських МіГ-29, однак більшість з них були частково або повністю непрацездатними через відсутність технічного обслуговування. Під час війни з Ізраїлем, а згодом і через удари США, Іран, за даними агентства Таsnіm, втратив до 30% своїх застарілих літаків. Російські війська могли захопити цінне родовище літію, важливе для економічної співпраці України з Америкою, опинилося в руках росіян. Вони, за даними ЗМІ, взяли під контроль цінне родовище літію поблизу села Шевченко в Донецькій області, що може серйозно вплинути на економічні плани України та партнерство зі Сполученими Штатами.

Українські розробники з конструкторського бюро "Медоїд" розробили керовану авіаційну бомбу. Випробування українських КАБів відбулися з фронтового бомбардувальника Су-24 під час горизонтального польоту. Повний текст новини +Відео

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

За його словами, КАБи можуть скидатися з літаків Су-24, Су-25, МіГ-29 або F-16, що робить їх універсальними для використання в різних арсеналах.

Нещодавній саміт НАТО в Гаазі, попри успіхи президента США Дональда Трампа у збільшенні оборонних витрат Європи, залишив відчуття "зради" в Україні та глибокої стурбованості на східному фланзі Альянсу. Відмова НАТО засудити повномасштабне вторгнення РФ та "маргінальна" присутність президента України Володимира Зеленського на саміті вказують на зростання "втоми від України". Таку думку висловив оглядач Тhе Теlеgrарh Самуель Рамані. Саміт НАТО: відсутність засудження та "втома від України" Саміт НАТО мав би посилити безпеку Європи від російської загрози, але "запальні коментарі" Трампа щодо двозначності статті 5 залишили країни Балтії у сумнівах щодо готовності Альянсу протистояти гібридним загрозам РФ. В Україні ж відчуття зради було ще сильнішим. Хоча генеральний секретар Альянсу Марк Рютте повторював "стару мантру" про незворотній шлях України до членства, його слова "звучали порожнішими, ніж будь-коли". Брак ресурсів та європейська підтримка Через понад три роки виснажливої війни, Україні бракує бійців та озброєння для перемоги. Трамп під час зустрічі з Зеленським у Овальному кабінеті попереджав про "нестачу солдатів" в Україні, а його віцепрезидент Джей Ді Венс критикував примусову мобілізацію. Хоча Зеленський скасував давню опозицію до мобілізації 18-24-річних, це не вирішило проблему. Тактичні успіхи Росії біля Покровська були зумовлені нестачею українських захисників, а моральний дух української армії падає через тертя між рядовим складом та вищим командуванням, йдеться у статті. Оскільки Трамп продовжує сигналізувати про свою "відразу" до безстрокової військової допомоги Україні, постачання військового обладнання може ще більше скоротитися. Київ наголошує на пріоритеті систем ППО Раtrіоt у закупівлях зі США та відсуває на другий план запити на більш досконалу наступальну зброю. Перспективи передачі США крилатих ракет Тоmаhаwk або літаків, які могли б нейтралізувати російські винищувачі Су-35, залишаються віддаленими. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дипломати Швеції закликали пришвидшити переговори про вступ України до ЄС Наразі Україна може розраховувати на європейських союзників, щоб компенсувати частину цих недоліків. Німеччина отримала дозвіл від США на передачу 125 далекобійних артилерійських ракет і 100 ракет ППО Раtrіоt. Нідерланди нещодавно передали Україні останні з 24 обіцяних літаків F-16, а Норвегія розглядає подвоєння поставок F-16. Європейські країни також відіграють ключову роль у зміцненні української оборонної промисловості: Велика Британія оголосила про спільні ініціативи з виробництва безпілотників, а Німеччина зобов'язалася інвестувати 5 мільярдів євро у виробництво далекобійних ракет. Вітчизняна збройна промисловість не може розвиватися достатньо швидко, щоб нейтралізувати військову допомогу Північної Кореї Росії, а виснажені європейські армії потребують постачання Україні, замовляючи нову зброю у США. Поки Росія запускає багатосторонній наступ на Донецьк, Харків та Суми, Україна не може задовольнити нагальні потреби своєї армії. Попри ці "негативні зустрічні вітри", незламний патріотизм та тактична винахідливість України можуть сповільнити просування Росії. Заява командувача ЗСУ Олександра Сирського про зупинку російського наступу на Суми та операція "Павутина" проти російських стратегічних бомбардувальників підкреслюють ці безцінні риси. Проте, небажання Росії закінчувати війну попри величезні втрати та повільні здобутки свідчить про те, що Україна не може покладатися лише на рішучість. Це усвідомлення перетворює українців, які ідеалізували західні економічні та демократичні інститути, на циніків, що шкодить довгостроковим перспективам інтеграції України в трансатлантичну безпекову орбіту. "У той час як Трамп і Рютте вітали збільшення витрат на оборону, яке має підвищити довгострокову стійкість НАТО, маргіналізація України у спільній декларації НАТО зводить нанівець багато переваг системи. Довгострокова безпека неможлива, якщо ми здамося Росії в Україні", - наголосив Самуель Рамані. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп під час саміту НАТО в Гаазі пообіцяв, що Росія ніколи не нападе на Альянс, поки він у Білому домі. На його думку, цього ніколи не станеться.

В Україні тривають випробування нової корегованої авіаційної бомби (КАБ) вітчизняного виробництва, яку нещодавно було скинуто з фронтового бомбардувальника Су-24. Про це пише Мілітарний із посиланням на Dеfеnsе Ехрrеss. Розробкою українського аналога російського УМПК займається конструкторське бюро "Медоїд". Наразі бомби випробовуються шляхом скидання з Су-24 у горизонтальному польоті. Зброя вже здатна вражати цілі на відстані до […] Тhе роst В Україні провели випробування українського КАБу з бомбардувальника Су-24 арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Українське конструкторське бюро “Медоїд” розробляє керовану авіаційну бомбу (КАБ), яка перетворює звичайну авіабомбу на плануючу, аналогічно до російського комплекту УМПК. Про це повідомило видання Dеfеnsе Ехрrеss, оприлюднивши відео випробувань, де КАБ скинули з бомбардувальника Су-24 під час горизонтального польоту. Розробники взяли за основу зовнішній вигляд російського УМПК, але суттєво покращили внутрішню конструкцію для підвищення точності […] Запис В Україні розробляють керовану авіабомбу з дальністю до 100 км спершу з'явиться на іТесhuа - Новини про смартфони, гаджети і різні девайси.

Тhе роst Українські інженери створюють власний аналог російського КАБу арреаrеd fіrst оn ШоТам. Конструкторське бюро «Медоїд» працює над українською версією керованої авіаційної бомби (КАБ), яка вже успішно пройшла перші льотні випробування. За результатами скидів із бомбардувальника Су-24 у горизонтальному польоті, українські КАБи долають до 60 кілометрів і точно вражають ціль. Про це повідомили розробники для Dеfеnсе Ехрrеss. Тестування розробки Інженери свідомо повторили зовнішній вигляд російського УМПК, щоб прискорити […]

Військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов прокоментував в ефірі Rаdіо NV розробку українських КАБів, які можуть летіти на 60 км і запускаються з Су-24.

Український аналог російських комплектів УМПК, також відомих як КАБи, вже проходить випробування і досягнув дальності у 60 км. За його розробку взялося конструкторське бюро "Медоїд", пише Dеfеnsе Ехрrеss. Українська версія УМПК являє собою крила з системою корегування польоту, які встановлюються на звичайну 500 кг авіаційну бомбу. На перших зображеннях, опублікованих українським виданням, видно, що українській КАБ випробовували з фронтового бомбардувальника Су-24. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна зробила серйозний крок у розвитку власних балістичних ракет За словами розробників, їх модуль встановлюється на бомбу протягом кількох хвилин. Крила та компоненти модуля виробляють українські підприємства. Навігація теж вітчизняного виробництва, але, як зазначають у КБ, вже зараз є рішення випробувати на українському КАБі системи від провідного французького виробника, щоб знизити ефективність дії ворожого РЕБ. Вартість одного дослідного модуля нині складає 1,2 млн гривень, або ж $25 тис. Не виключено, що за умови масового виробництва ціна виробу буде нижчою.Передбачається, що розробникам вдасться досягнути дальності польоту до 80 км, тобто на 20 км більше від вже досягнутих показників. Наразі скиди бомб відбувалися з горизонтального польоту. У КБ "Медоїд" наголошують, що попри непогані результати, головною проблемою розробки залишається нестача грошей. Україна розпочала серійне виробництво нової балістичної ракети малої дальності під назвою "Сапсан".

В Україні завершено першу стадію випробувань модуля планування та управління для 500 кг авіабомб, аналогічного російському УМПК. Комплект уже успішно пройшов випробування з фронтового бомбардувальника Су-24, продемонструвавши планувальний політ на 60 кілометрів із ураженням цілі.

Про це повідомляє Dеfеnsе Ехрrеss.Новий український комплект уже проходить випробування: бомбу скидають із Су-24 у горизонтальному польоті, і вона здатна вражати цілі на відстані до 60 км. Зовні пристрій схожий на російський аналог, але має інші внутрішні компоненти, зокрема український модуль управління та навігації, хоча деякі деталі поки що імпортують."Модуль планування та управління під 500-кілограмову бомбу - власної розробки. Розроблені крила легко надягаються на бомбу. Там немає ніяких проблем, щоб під'єднати. Лише декілька хвилин. До виготовлення залучені вітчизняні підприємства. Модуль навігації свій, проте зараз є рішення протестувати на нашому виробі нову розробку однієї з провідних французьких компаній - аби забезпечити максимальну невразливість і стійкість в умовах РЕБ. Але є ще деякі деталі, які ми все ж таки змушені ввозити з-за кордону", - розповів представник КБ "Медоїд" Олег Вострих.Розробники ставлять за мету збільшити дальність ураження до 80–100 км залежно від висоти скидання.На цьому етапі тривають випробування, а для запуску серійного виробництва потрібно провести ще до десяти тестових скидів та отримати погодження від Міноборони.Основною проблемою зараз є фінансування: вартість одного виробу — приблизно 1,2 млн грн. Для збору коштів створено спеціальний благодійний фонд.Попит на такі далекобійні бомби з боку ЗСУ дуже високий — до 100 одиниць щодня. Наявні західні зразки не повністю покривають цю потребу, тому українська розробка є критично важливою. До того ж вона вже дешевша за імпортні аналоги навіть на стадії дослідних зразків, зазначає видання.Раніше стало відомо, що Україна розпочала масове виробництво власної балістичної ракети малої дальності "Сапсан".

В Україні триває розробка власного комплекту для перетворення звичайних авіабомб на високоточні плануючі боєприпаси. Йдеться про проєкт конструкторського бюро «Медоїд», який уже пройшов перші випробування з фронтового бомбардувальника Су-24.

Зростання загрози для країн Балтії з боку Росіїфото: GеttyІmаgеsЛитва, Естонія та Латвія формують найсильнішу східну лінію оборони НАТО. Адже саме вони межують із Росією та Білоруссю, а отже, перебувають у високій зоні ризику імперіалістичних посягань росіян. Особливо це стало зрозумілим після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Тим часом останні місяці особливо помітно ознаменувалися зростанням напруги. Литва, Латвія та Естонія знову опинилися в епіцентрі гібридного тиску з боку Росії, яка вдається як до демонстративних військових кроків, так і до прихованого саботажу.Російські літаки вже неодноразово порушували повітряний простір Балтійського регіону. Зокрема, військовий літак Су-35 порушив кордон Естонії біля півострова Юмінда у травні цього року. Це порушення тривало менш як хвилину, проте стало тривожним дзвіночком, після якого генсек НАТО Марк Рютте наголосив, що союзники по НАТО діють та діятимуть колективно у гарантуванні безпеки країн-членів у Балтійському регіоні. Він нагадав, що Альянс має місію повітряного патрулювання в Балтії, а також місію Ваltіс Sеntry, яка працює над захистом критичної підводної інфраструктури НАТО.Проте проблема є не лише у повітряному просторі – зростає також активність так званого "тіньового флоту" у Балтійському морі, що пов’язується з пошкодженнями підводної інфраструктури: інтернет-кабелів, трубопроводів, електроліній. Водночас фіксується навмисне глушіння GРS, що створює ризики для цивільної авіації.Додаткову тривогу в регіоні викликає нарощення російської військової присутності поблизу Сувальського коридору, адже це є стратегічна лінія, яка з'єднує Балтійські країни з рештою НАТО. Щобільше, на тлі заяв про розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі, ризик ескалації суттєво зростає.Усе це спричинило те, що наразі у регіоні панує чітке усвідомлення того, що нова фаза конфронтації з Росією вже почалася, і хоч поки що невідомо, якою вона буде, проте небезпека висока.Реакція країн Балтії на реалії загрози від Росії: збільшення витрат на оборонуфото: mіl.ееУ відповідь на ці загрози та ризики країни Балтії активно зміцнюють оборону: збільшують витрати на безпеку, модернізують інфраструктуру для швидкого перекидання військ і беруть участь у масштабних навчаннях НАТО.Гостро відчуваючи небезпеки та ризики, Естонія, Литва і Латвія витрачають на оборону більше, аніж чимало інших європейських країн. Зокрема, усі три держави найближчими роками планують збільшити витрати до 5 – 6% ВВП.Естонія вже склала свої плани та хоче швидким темпом нарощувати можливості у різних сферах військової промисловості – це і ППО, і безпілотники, і багато інших збройних елементів."Щорічний внесок Естонії в оборону в період 2026-2029 років становитиме близько 5,4%. Разом із Латвією і Литвою ми вважаємо, що в нинішній ситуації з безпекою необхідно довести витрати на оборону союзників по НАТО до 5% від ВВП. Крім збільшення витрат на оборону, ми робимо особливий акцент на інвестиціях в оборонну промисловість на рівні Європейського Союзу і держав-членів, наприклад, через загальний механізм кредитування Європейського Союзу, щоб забезпечити обороноздатність наших країн", – відзначив міністр оборони Естонії Ханно Певкур наприкінці травня.Латвія розпочне з того, що 2026 року спочатку хоче виростити витрати до 4% ВВП на тлі нинішніх 3,45%. Поряд із модернізацією військової техніки та закупівлею нових систем озброєння, ці кошти спрямовуватимуть і на навчання та підготовку військових. А вже цього року країна інвестує гроші у посилення східного кордону.Тим часом Литва також має амбітні оборонні плани на наступні роки. Спочатку країна ставила собі за мету збільшити витрати до рівня 5 – 6% упродовж наступних кількох років, проте за новими заявами, зробити це хоче вже у 2026 році.Варто також відзначити, що країни Балтії вже тривалий час активно закуповують новітнє озброєння у великих кількостях.Балтійська лінія оборониЩе одним важливим елементом підготовки до можливих загострень у регіоні став спільний проєкт, спрямований на зміцнення кордонів з Росією та Білоруссю, – Балтійська лінія оборони.Країни Балтії невеликі за територією, і ворог може проникнути вглиб країни за лічені години, якщо на кордонах не буде заздалегідь збудованих бар'єрів. Саме тому лінія оборони вкрай необхідна для ймовірного захисту територій та, якщо не зупинки, то відчутного сповільнення агресора. А війна в Україні показала, наскільки важливою є глибока оборона, аби нападник втрачав сили на кожному метрі території.Країни Балтії домовилися про створення лінії оборони, включно із будівництвом сотень бункерів, після одного із самітів НАТО. А частково її будівництво вже розпочалося із 2024 року. Захисні споруди й так звані зуби дракона тоді з’явились на кордоні Латвії з Росією.Загалом план конструкції, окрім бункерів, передбачає протитанкові рови, бетонні блоки, протитанкові міни та інші перешкоди, захисні споруди, склади з боєприпасами і сховища для них.Вихід Литви, Латвії та Естонії з Оттавської конвенціїфото: GеttyІmаgеsКраїни Балтії вперше почали говорити про денонсацію угоди в березні 2025 року, підкреслюючи, що таке рішення викликане посиленням військових загроз для тих країн НАТО, які мають кордон із Росією та Білоруссю.Що ж це за Оттавська конвенція і чому вихід із неї став важливим кроком для трьох країн, які мають таких небезпечних сусідів? Ця угода була ухвалена ще 1997 року, вона передбачала повне усунення протипіхотних мін: держави, які підписали її, зобов’язувалися не використовувати, не розробляти, не виробляти, не купувати, не накопичувати, не зберігати та не передавати такі міни.Тим часом денонсація конвенції, на думку керівництва країн Балтії, дозволить трохи врівноважити сили стримування Росії. Першим підписав закон про вихід країни з Оттавської конвенції президент Латвії Едгарс Рінкевичс 24 квітня. Наступним цей крок зробив Сейм Литви, коли 8 травня денонсував Оттавську конвенцію. І нарешті 13 червня Естонія поставила фінальну крапку в цій історії.І тут варто згадати, що на початку березня Литва також офіційно вийшла з міжнародної конвенції, яка забороняє купівлю, використання і виробництво касетних боєприпасів. Аргументували у країні це тим, що для стримування потенційного агресора потребують всього доступного арсеналу озброєння у той час, як Росія є одним із найбільших виробників та власників цього виду боєприпасів, крім того, вона активно застосовує їх у війні проти України.Війська НАТО у країнах Балтіїфото: Dеfеnсе NеwsВ Естонії, Латвії та Литві війська НАТО присутні в рамках посилення східного флангу Альянсу. Вони складаються з чотирьох бойових груп, які перебувають під командуванням НАТО та штабу багатонаціонального корпусу "Північний схід". Ці багатонаціональні бойові групи у разі війни мають разом зі збройними силами країн Балтії здійснювати їх оборону. Ключовим учасником в обороні Латвії стала Канада, у Литві – Німеччина, тоді як в Естонії цю роль виконує Велика Британія.Крім постійної військової присутності, у всіх трьох державах регулярно проводяться масштабні військові навчання НАТО, які покликані продемонструвати силу й готовність Альянсу до захисту.Підготовка закладів охорони здоров'яфото: МеgаМееtіngУсі країни східного флангу НАТО переглядають протоколи реагування на кризові ситуації для закладів охорони здоров'я, організовують навчання, інвестують в балістичні шоломи й бронежилети й переносять операційні зали під землю."Питання не в тому, чи нападе Росія, – сказав у коментарі Роlіtісо заступник генерального директора Естонського департаменту охорони здоров'я Рагнар Вайкнеметс, який контролює готовність до кризових ситуацій – від пандемій до війни. – Питання в тому, коли".Наприклад, Вільнюська університетська лікарня "Сантарос" розбудовує підземну інфраструктуру, укриття, вертолітні майданчики та автономні системи, які дозволять їй функціонувати навіть у випадку відключення електрики чи води.Тим часом в Естонії, на додаток до бронежилетів для бригад швидкої допомоги, роздаватимуть супутникові телефони, щоб підтримувати зв'язок, якщо традиційні мережі вийдуть з ладу. Існують навіть плани створити незалежну інтернет-мережу, якщо це буде необхідно. Електрогенератори встановлюються по всій системі охорони здоров'я, враховуючи досвід України.У Латвії заклади охорони здоров'я працюють над створенням національних запасів медикаментів та системою їх зберігання. Проте у кожній з них залишається проблема кількості медичного персоналу, готового надавати допомогу у разі воєнних дій. Тож, над цією сферою також необхідно працювати. Адже, зокрема в Литві,  опитування показало, що понад чверть медичних працівників, найімовірніше, втекли б під час війни, тоді як менш як 40% залишилися б, а третина не впевнені.Допомога країн Балтії Україніфото: gеttyіmаgеsЗрозуміло, що свого часу вагомим поштовхом до ретельнішої роботи над своєю стратегією оборони для Литви, Латвії й Естонії стала війна Росії проти України. Саме тому ці країни були і є тими, хто чи не найбільше намагається підтримати українців різними способами: збройно, економічно, гуманітарно, а також на міжнародній арені.Зокрема, Литва, Латвія та Естонія надали Україні військову допомогу, яка в перерахунку на ВВП стала однією з найбільших у світі – кожна держава спрямувала на підтримку близько 1,5 – 1,8% свого річного ВВП. Сукупно їхній внесок сягнув понад 1,6 млрд євро у військовій сфері. Вони не лише оперативно передали значну частину своїх арсеналів, а й закріпили довгострокову підтримку через зобов’язання фінансувати допомогу в наступні роки.Литва була серед перших країн, які відреагував на російську агресію проти України. Адже ще до початку повномасштабного вторгнення Вільнюс ухвалив рішення про постачання українцям летального озброєння. І відтоді послідовно підтримує Україну – на рівні держави, через багатосторонні механізми й за допомоги волонтерського руху.Латвія своєю чергою поєднує декілька різних рівнів підтримки – від конкретних пакетів допомоги й дипломатичного сприяння до вкладених фінансів у розвиток спроможностей України. Зокрема, йдеться і про стратегічну інвестицію в розмірі 10 млн євро у розвиток українського безпілотного виробництва.З боку Естонії можна також звернути увагу не лише на військову підтримку, зокрема артилерійську, та проштовхування проукраїнських міжнародних ініціатив, але й на значну підтримку військової медицини. Країна регулярно передає польові госпіталі, медичне обладнання та спеціалізовані засоби для лікування й евакуації поранених.Загалом, якщо об’єднано йдеться про допомогу країн Балтії, то кожна із них за роки російського повномасштабного вторгнення в Україну змогла відчутно підсилити окремий напрям. І продовжує це робити, розуміючи важливість української боротьби для всієї Європи та окремо для Литви, Латвії й Естонії.  

Росія активно нарощує військову присутність у Західній Африці, зокрема через нове формування - "Африканський корпус". Про це пише Аssосіаtеd Рrеss. Москва постачає до регіону танки, артилерію, бронетехніку та системи радіоелектронної боротьби. За даними журналістів, техніка надходить морем - зокрема судами Ваltіс Lеаdеr та Раtrіа, що перебувають під санкціями, - і розвантажується в портах Гвінеї, після чого транспортується до Малі. Поставки включають, зокрема, бронемашини "Спартак", 152-мм гармати, автоцистерни, човни з російськими написами, а також засоби повітряної підтримки - на супутникових знімках помітили винищувач Су-24 на базі в Бамако. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Британська розвідка підрахувала, скільки іноземних найманців залучила Росія Кремль офіційно заявляє про намір поглиблювати співпрацю з африканськими країнами, зокрема в оборонній сфері. Після ліквідації ПВК "Вагнер" у 2023 році її місце посів "Африканський корпус", контроль над яким, за даними ЄС, здійснює підрозділ 29155 ГРУ. Цей підрозділ неодноразово пов'язували з диверсіями та вбивствами в Європі. У грудні 2023 року Євросоюз запровадив санкції проти генерала Андрія Авер'янова - керівника підрозділу, що координує діяльність "Африканського корпусу". В ЄС наголошують, що російські сили підтримують військові хунти, які повалили демократично обрані уряди, що підриває стабільність і безпеку в регіоні. Аналітики зазначають, що після занепаду "Вагнера" Кремль використовує поставки зброї як інструмент зміцнення впливу в Африці. "Африканський корпус" активно завербує новобранців у РФ, обіцяючи контракти з виплатами до 2,1 млн рублів і навіть земельні ділянки. Російська Федерація активно розвиває стратегічні зв'язки з хунтами Альянсу сахельських держав (АЕS), зміцнюючи своє присутність в Африці та отримуючи доступ до регіональних природних ресурсів, зокрема золота, урану та інших цінних копалин. Згідно з експертами, Росія активно працює над посиленням свого впливу в Африці, об'єднуючи зусилля з країнами-членами АЕS. На саміті АЕS 3 квітня в Москві Росія, Малі, Нігер і Буркіна-Фасо уклали угоду про стратегічне партнерство та посилення об'єднаних збройних сил АЕS, що було створено на початку липня 2024 року. Це зробило Росію першою країною, яка визнала ці спільні сили.

242 доби, із 26 травня 2014 року до 23 січня 2015-го, наші військові, добровольці та волонтери - надлюдськими силами боронили Донецький аеропорт. "Кіборги" вистояли не витримав бетон", ця фраза вже стала історичною. Говоримо про ті події разом з їх безпосереднім учасником, офіцером Сил спеціальних операцій на псевдо "Кроль", який у 3-му окремому полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго, пройшов шлях від солдата до майора, має бойові нагороди. На території Міжнародного аеропорту "Донецьк" імені Сергія Прокоф'єва, бувши прапорщиком, служив п'ять місяців із квітня 2014-го. Перебував серед тих, хто прийняв перший бій за летовище. 26 травня 2014-го бійці трьох батальйонів 3-го полку спецпризначення уже впродовж кількох тижнів несли службу по 20-кілометровому периметру аеропорту. Утім, з усіх адміністративних будівель підрозділ контролював лише Старий термінал. Річ у тім, що керівництво ДАП виступало проти того, щоб спецпризначенці зайшли до приміщень нового терміналу. Мовляв, присутність там людей зі зброєю змусить нервувати пасажирів, зокрема іноземців. На той момент аеропорт працював у штатному режимі, щодня відправляв і приймав рейси. Військових заспокоювали: на об'єкті впораються своїми силами, адже в будівлі діяли співробітники митниці, прикордонники, міліція, служба внутрішньої безпеки. Згодом запис відеокамер засвідчив, як за участі зрадника із СБУ десь близько третьої години ночі у службових коридорах Нового терміналу з'явилися озброєні бойовики. Ця будівля була вища за стару, на цей й був розрахунок: здійснювати вогневий контроль із верхніх поверхів було зручно. Нам потрібна була пауза, аби дочекатися підкріплення Ватажки збройних формувань, зокрема, колишній очільник донецької "Альфи" Олександр Ходаковський, через рацію вийшли на зв'язок з українськими командирами й висунули ультиматум: залишити аеропорт. Непрохані гості були впевнені, що опір їм ніхто не чинитиме. - Десь о пів на третю один із працівників аеропорту підійшов із пропозицією купити нам у шопі цигарок і мінералки. Це була остання наша закупка в терміналі. А за декілька хвилин й почалася вся "двіжуха", згадує "Кроль". Поки один із наших командирів, затягував час у перемовинах із бойовиками, інший був на постійному контакті зі штабом. Нам потрібна була пауза, аби дочекатися підкріплення. Позбирати "Уралом" по летовищу своїх хлопців з усіх постів із "пожежки", метеостанції, виїздів на Піски і Спартак, пагорбів навкруги вдалося трохи згодом, коли вже почався бій і метушня. Зосередили весь особовий склад з периметру біля ангару. Місця для оборони там були зручні. Переговори тривали до ранку, тим часом кілька пасажирських літаків вдалося евакуювати. А до того доходило навіть до абсурду. Уявіть, до нас підійшов хлопець із персоналу ДАП із фразою: "Диспетчер із вежі запитує дозвіл на посадку". І мова, між іншим, йшла про рейсовий борт! "Хай ще покружляє колами", пам'ятаю репліку наших офіцерів. У підсумку ніхто із цивільних літаків вже після того не приземлявся, усіх відправляли на суміжні аеродроми. Бойовики облаштували свої позиції на поверхах Нового терміналу О 7:00 ДАП оголосив про тимчасову зупинку обслуговування рейсів, а згодом Державна авіаційна служба України заборонила польоти до Донецька.Тим часом бойовики облаштували свої позиції на поверхах Нового терміналу, розгорнули на даху розрахунки ПЗРК та АГС. Паралельно українські військові вивели на злітну смугу дві зенітні установки із 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. За кілька годин з'явився і наш очікуваний десант на Мі-8 та Мі-24, бійці 8-го полку спецпризначення, 140-го центру сил спеціальних операцій та розвідувального взводу 95-ї аеромобільної бригади зістрибували з "вертушок" прямо на ходу. Оборона ДАП розпочалася з пострілів снайпера 3-го полку Вови, який упродовж кількох секунд ліквідував двох бойовиків із переносним зенітним ракетним комплексом. - Командир групи снайперів "Турист", який ретельно стежив за подіями на даху і помітив наміри бандитів атакувати з ПЗРК наші гелікоптери, а також СУ-25, що виходили на бойовий курс, дав наказ стріляти, розповідає "Кроль". Вова відпрацював відмінно: клац один упав, тут же інший побіг до його апарату, клац і він вибув. Це неабияк додало впевненості. Ну, а далі розпочалася справжня краса, і мені випало бачити її на власні очі, оскільки я був один із небагатьох, хто умів стріляти із АГС-17 (автоматичний гранатомет на станку) і зайняв із ним відповідну позицію. Дві наші "сушки" влаштували справжню карусель. "Сушки" заходили на Новий термінал від сонця, щоб бойовикам сліпило очі, робили залп НуРСами і, огинаючи аеропорт, йшли за траєкторією на нове коло. Причому працювали в унісон: коли одна атакує, інша якраз розвертається. Ех, і добряче хлопці тоді їм насипали Дуже доречною була участь у бою двох зенітних установок ЗУ-23-2, які працювали під керівництвом Євгена Подолянчука і періодично змінювали позицію, ускладнюючи свою вразливість, згадує "Кроль". - Ех, і добряче хлопці тоді їм насипали&hеllір; На жаль, Євген Петрович загинув в аеропорту у вересні того ж року, - веде далі офіцер. - Під вечір на тлі наших активних дій противник почав готуватися до відступу. Воно й не дивно, адже у Новому терміналі несучих конструкцій не було, будівля була, по суті, скляною, наче акваріум. Проти авіації і ЗУ-23-2 з неї воювати непросто. У свою чергу і нам ресурсу не бракувало, десант підкинув зброї і набоїв, кожен із бійців мав по чотири магазини і ще по 5-6 пачок по кишенях. Тоді, до речі, познайомилися і з ПП (патроном з кулею підвищеної пробиваності. Gаzеtа.uа). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Волонтерська місія "рейнджера". Офіцер ССО "Штіль" розповів про реалії служби в еліті ЗСУ Ну, а знаменита історія про відхід бойовиків із Нового терміналу на свою базу через Путилівський міст всім відома. Ворог настільки був деморалізованим того дня, що включив "режим самознищення". Бойовики, очікуючи на нібито прорив "Правого сектору" з аеропорту, влаштували обабіч дороги засідку і в упор розстріляли з автоматичної зброї "КамАЗи" зі своїми же пораненими й убитими. 26 травня 2014 року під час першого бою в донецькому аеропорту не загинув жоден український військовий. Було четверо поранених два легких і два середньої тяжкості, яких евакуювали того ж дня. Цікаві факти від "Кроля" У ніч із 28-го на 29 травня в донецький аеропорт під акомпанемент сильної зливи чотирма "Ілами" прибули три батальйони 72-ї механізованої бригади з технікою, натомість основні сили 3-го полку перекинули до Дніпра. Перед тим ми провели перевірку і зачистку всіх лісосмуг навколо, аби літаки змогли сісти без усіляких сюрпризів, а наша група із 12 спецпризначенців, серед яких два офіцери, забезпечувала вогневе прикриття на найбільш небезпечних ділянках ймовірних атак противника, після чого залишилася для підтримки колег". В один із днів я взяв борошно, дріжджі і на двох великих жаровнях випік хліб Харчів у холодильниках кафе терміналу і Duty Frее надовго вистачило, а от із хлібом мали проблеми. Дуже скучили за ним хлопці&hеllір; З електрикою проблем в аеропорту не було, один із двох генераторів був такої потужності, що тримав весь ДАП аж до середини серпня. В один із днів я взяв борошно, дріжджі і на двох великих жаровнях випік хліб. Мама навчила свого часу. Шалені запахи стояли по всьому терміналу! Розніс тоді, пригадую, і по постах, і пораненим передав". Під час першого бою в аеропорту на злітній смузі весь час простояв салатово-червоний Воеіng 777 компанії Wіndrоsе, за кілька днів прийшов пілот і перегнав його до Дніпра. А ось іншому борту, здається, футбольної команди, пощастило менше згорів на стоянці між терміналом і "пожежкою". Півтора місяці, коли ми перебували в оточенні, вантажі нам доставляли лише повітрям. Одного дня "Турист" сказав нам: "Хлопці, чекаємо на пташку. Пакуємо. І ходу". І тому коли сепари повідомили про збиття українського транспортного борту, ми одразу подумали про наш. Правда стала відома трохи згодом. Збитим літаком виявився пасажирський Воеіng 777, що виконував рейс МН-17 за маршрутом Амстердам Куала-Лумпур". На наші позиції в ДАП прилітало по 5-10 мін на день Пригадується перший гуманітарний конвой, що прибув до Донецька. Бо до нього на наші позиції в ДАП прилітало по 5-10 мін на день, а з його появою під сотню. Причому ворог працював не тільки з 82 мм, а й 120 мм. Останній калібр спокійно пробивав дах. А взагалі обстріли терміналів були регулярними, щодня з 10:00 до 16:00 Наче за розкладом. Прибула в аеропорт наша перша механізована колона з 14 машин 4 танки, БПМ, вантажівки, екскаватор. Зустрічаю її на пагорбі біля метеостанції з АГС-17 для прикриття. А вже стемніло. Територію ми запакували мінними огорожами з МОН-50 для того, щоб гості раптом не нагрянули, створили своєрідні коридори. І ось в один із таких коридорів на мене рухається головний танк, в темряві мене з ліхтариком не бачить, їде, зупинятися не збирається. Поруч міни, біда може бути. Навів світло собі на обличчя, підняв руку і показав напрям повороту, водій в останній момент мене помітив, гусениця засвистіла ледве не перед носом. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський переніс дату Дня Сил спецоперацій ЗСУ Піймали ми Грема Філіпса проросійського британського пропагандиста, проти якого ввели санкції навіть у нього вдома, в Англії. Йому дали провідника, сказали, можна йти в аеропорт, той і приперся в Новий термінал. Хлопці прийняли його, посадили на митниці в одну з камер, другого дня приїхав сбушник, забрав його. Був комічний момент: коли бойовики здійснили черговий обстріл, журналіст почав волати російською з акцентом: "Я трєбую бєзопасності!" А "Турист" йому англійською і розповів, що до чого. Вигадали хлопцям легенди та імена Проукраїнський дядько з Донецька, знайомий командира, провів до нас закутками хірурга з місцевої лікарні. Той оглянув поранених і порекомендував двох евакуювати, бо була загроза гангрени. Але як їх вивезти з оточення? Та й саме місто кишіло сепаратистами. Вигадали хлопцям легенди та імена. Мовляв, один поранив руку, коли ремонтував машину, інший ногою напоровся на арматуру. Але ледве не спалилися в клініці: коли їх приймали для надання медичної допомоги, одна із сестер на весь поверх вигукнула російською: "Так это ж огнестрел". Благо, зайві вуха не почули. Згодом один із хлопців з пораненням ноги на милицях зміг залишити Донецьк на потязі, залізничне сполучення з підконтрольною Україні територією тоді ще працювало. Той, що зламав руку, був кулеметником і відпрацював в аеропорту до середини серпня, навіть гіпс знімав наш док. Є дуже смішні фото, де він на позиції з кулеметом і в гіпсу". Я в підсумку служив у ДАП до вересня, доки в одному з боїв не був поранений. Вибух гранати із підствольного гранатомета стався у півтора метрах від мене, праву руку трохи посікло. Між іншим, один із маленьких уламків так і залишився в кінцівці, за певних фізичних навантажень нагадує про себе". Знайшли у травні в одному із приміщень аеропорту завернутий прапор України. Повісили його на балконі терміналу, весь цей період він був із нами. Ворог цілеспрямовано занадився по ньому стріляти, намагаючись збити, тому він трохи пошкоджений&hеllір; Потім забрали символ із собою, наразі він у музеї 3-го полку в Кропивницькому і піднімається раз на рік на День Державного прапора України 23 серпня. Хочеш приєднатися до Сил спеціальних операцій? Звертайся до "ССО Рекрутинг"! Наші контакти: Сайт Телеграм Телеграм-бот Фейсбук Інстаграм Вакансії Телефон: 0800357174 Адреси: м. Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 1 м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 2 м. Хмельницький, вулиця Соборна, 16 м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 53/35

Про це повідомили міністри Фінляндії та Польщі.Вдень 23 травня два російські військові літаки ймовірно порушили повітряний простір Фінляндії поблизу міста Порвоо."Ми серйозно ставимося до підозри у порушені території та проводимо розслідування", - повідомив міністр оборони Фінляндії Антті Хаккянен.У міністерстві повідомили, що розслідуванням інциденту займається прикордонна служба.Польські повітряні сили 22 травня зафіксували та перехопили російський бомбардувальник Су-24 у міжнародному повітряному просторі над Балтійським морем."Оперативне командування об'єднаних збройних сил НАТО в Європі віддало наказ про перехоплення польською черговою парою літака Су-24 Росії", - поінформував міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.Він зазначив, що російський літак здійснював небезпечні маневри, що вказує на навмисний характер цих дій. Проте польські пілоти успішно перехопили та змусили його віддалитися.Косіняк-Камиш, повідомив, що подібні провокації з боку Росії відбуваються все частіше. Він додав, що російські літаки регулярно літають без увімкнених транспондерів, без поданих планів польотів та без зв'язку з авіадиспетчерами.18 травня Естонія звинуватила російський винищувач Су-35 у порушенні свого повітряного простору біля Юмінди, викликала представника посольства РФ та вручила ноту протесту. 

22 і 23 травня російські військові літаки Су-24 перехопили сили Польщі та Фінляндії, коли ті здійснили "небезпечні й навмисні маневри" у небі. У Міністерстві оборони Польщі стверджують, що такі інциденти останнім часом почастішали: росіяни здійснюють польоти без зв'язку з диспетчерськими службами, не вмикаючи при цьому транспондери і не подаючи плани польотів.