Search trend "Су-24"

Росія переважає Україну за кількістю людей, танків, артилерії та ракет. Проте в галузі безпілотників співвідношення сил інакше. Обидві країни розбудовують її просто під час повномасштабної війни, швидко адаптуючи технології й тактику. Для України дрони стали ключовим інструментом компенсації переваги ворога.
Особлива роль належить морським дронам. Концепція з’явилася ще за Першої світової війни в Німеччині, але та спроба провалилася. Україна стала першою державою, яка успішно застосувала їх у бою.
Завдяки безпілотникам Magura (підрозділ Group 13 ГУР МО) і Sea Baby (СБУ) Україна суттєво обмежила спроможності російського Чорноморського флоту й знищила низку ворожих кораблів — без залучення власного флоту. Відтоді номенклатура морських дронів значно розширилася, а сама галузь докорінно змінилася.
DOU з’ясував, як працює ринок морських дронів, з чим тут борються та чи здатні безпілотники замінити традиційні кораблі. Також ми поспілкувалися з компаніями-членами Асоціації морських дронів і дізналися, чим живе закрите комʼюніті.
Дрон 3-ПАК / Фото компанії Noah X
Роль морських дронів у війні в 2026 році
Часто в медіа можна побачити тезу, що «країна без флоту знищила чорноморський флот», однак це неправда. Україна має флот, хоча він на початку російського вторгнення значно поступався у можливостях ворожому.
Cтарший інструктор «Повернись живим» Костянтин Миргородський наголошує, що несправедливо також вважати, що морські дрони в Україні з’явилися лише після 24 лютого 2022 року.
«Концепція малих і безпілотних платформ з’явилася в Україні ще до повномасштабної війни. Після 2014 року обговорювалась ідея переходу від великих кораблів до великої кількості малих, швидких і багатоцільових платформ.
Проте тоді технологічно не вистачало можливостей для стабільного дистанційного управління такими системами на великих відстанях. Розвиток супутникового зв’язку значно змінив цю ситуацію. У результаті те, що раніше було концепцією, стало реальною бойовою спроможністю», — каже Миргородський.
29 жовтня 2022 року морський дрон зайшов у Севастопольську бухту. Це був одноразовий борт-камікадзе, який мав одну ціль — знищувати ворожі кораблі. Відтоді спектр завдань став ширшим, і концепція змінилася. Тож яке зараз місце посідають морські дрони у російсько-українській війні?
Дістати військові кораблі морським дроном стало складніше, бо ворог ховає їх у російських портах на Чорному морі. Водночас під час операції «МоЛоЧКа» цього літа, коли Сили безпілотних систем почали завдавати систематичних ударів по російських суднах в Азовському і Чорному морях, в хід пішли повітряні безпілотники. Станом на 22 серпня 2026 року дрони підрозділів СБС уразили 246 російських суден. Чи використовували морські дрони як носіїв платформ, — невідомо.
Одне з останніх великих уражень російських кораблів за допомогою морського дрона відбулося торік у грудні. Тоді у Севастопольській бухті таким безпілотником вдалося уразити підводний човен класу 636 «Варшавянка», який використовували для пуску крилатих ракет «Калібр».
В Асоціації морських дронів кажуть, що робота в акваторії триває постійно і полягає не лише в ураженнях. За допомогою безпілотних катерів ведуть патрулювання, спостереження і бойову роботу. І не завжди про цю роботу говорять публічно..
Нині на ринку є близько 25 компаній, що входять до Асоціації морських дронів. Вони виготовляють безпілотники різних типів: морські, річкові, підводні, а також супутні компоненти.
«На ринку представлені різні розробки, але ми не можемо сказати, що він переповнений або перенасичений», — коментують в Асоціації.
Зміна ролі морського дрона у війні змушує розробників змінювати підходи і втілювати нові рішення. І найперша зміна, що відбулася у сфері виробництва морських дронів: одноразові борти поступово відходять у минуле.
Дрон MAGURA / Фото UFORCE
Від дронів-камікадзе до багатофункціональних платформ
Розробники морських дронів констатують, що галузь поступово зміщується в бік багатофункціональних і модульних платформ. Якщо раніше йшлося про борт виключно як камікадзе, то тепер він може виступати носієм іншого озброєння, ретранслятором, платформою для систем радіоелектронної боротьби чи протиповітряної оборони.
У компанії UFORCE, яка є розробником одного з найпопулярніших морських дронів Magura, на власному прикладі пояснюють, як зараз змінюється концепція безпілотника.
«Magura V7 є прикладом цього переходу: та сама платформа може бути ударною, нести засоби ППО, працювати як „матка“, що запускає повітряні дрони для удару вглиб берега, виконувати логістику чи мінну війну. Ми свідомо будуємо платформу як конструктор, а не як виріб», — каже представник компанії.
Результат красномовний: у травні 2025 року дрони Magura V7 збили два російські винищувачі Су-30 над Чорним морем. Безпілотники запустили ракети AIM-9 й успішно уразили літаки.
У найближчому майбутньому морські безпілотники мають стати платформами, які можна швидко адаптувати під конкретне завдання. Так зокрема вважає Андрій, СЕО компанії Noah X, яка є розробником морських дронів «Гарпун», «Баклан», «Карась», «Варвар» і «3-ПАК». Усі ці системи є багатофункціональними.
Дрон «Гарпун» компанії Noah X
Прикладом багатофункціональності морського дрона є й система Barracuda, розроблена Військово-морськими силами ЗСУ. Безпілотник може запускати некеровані ракети, а ще обладнаний як платформа для запуску FPV-дронів
Такий підхід дозволяє робити морські дрони більш економічними, адже борти перестають бути одноразовими — після відпрацювання по цілі ракетами й ударними дронами, морський безпілотник повертається і може бути використаний знов. Поновлювати запас ракет та FPV дешевше.
Адаптація бортів та можливості виконувати різні типи завдань одним і тим же бортом зараз є пріоритетним напрямом. В Асоціації морських дронів розповідають, що тепер це базова вимога до виробників, хоча раніше було лише конкурентною перевагою.
«Тепер це характеристика, яка по дефолту має бути закладена в кожен проєкт. І навіть якщо за умовами контракту виробник, скажімо, постачає МБпС-носій FPV-дронів, у військових має бути можливість, умовно кажучи, зняти бокси із FPV і встановити перехоплювачі, або інші модулі корисного навантаження», — кажуть в Асоціації.
Старший інструктор-водолаз фонду «Повернись живим» Костянтин Миргородський перелічує ключові напрямки застосування морських дронів:
ударні місії;розвідка і спостереження;мінування;протимінна боротьба;ППО та перехоплення повітряних цілей;логістика;евакуація;вогнева підтримка;транспортування інших безпілотних платформ.
Зараз морська система не може виконувати тільки одне завдання з цього переліку, бо це просто невигідно.
Окремої уваги варта взаємодія морських безпілотних систем із іншими платформами у ролі носія. У цьому контексті прикладом є десантування НРК за допомогою морського дрона, яке здійснили бійці 123-ї бригади ТРО у липні цього року.
Інтеграція морських безпілотників із іншими системами може дати перевагу. Наприклад, можна збільшити радіус ураження цілей FPV-дронами чи іншими ударними бортами.
Проте модульність не означає, що один безпілотний катер має бути універсальним рішенням для всіх типів місій. Створити борт, який може виконати будь-яке завдання, не так і просто. Тому виробники здебільшого обирають певний спектр місій, для яких їхня система підійде.
Наприклад, для проєкту «Дельфін», розробника однойменного дрона, пріоритетним напрямком стало створення рубежу протиповітряної оборони в морі саме завдяки інтеграції борта з іншими системами.
«„Дельфін“ спроєктований так, щоб нести на борту як спеціалізовані дрони-перехоплювачі, так і важке вогневе оснащення. Зараз ми створюємо мобільний рубіж ППО прямо в морі, щоб позбавити противника переваги в повітрі над акваторією», — каже «Томас», представник проєкту.
Морський дрон «Дельфін» / Фото надане DOU
Локалізація, спуск дронів і розробка підводних бортів. Виклики галузі
Значну частину потрібних для виробництва деталей, як і з БПЛА, доводиться купувати в інших країнах, насамперед у Китаї.
Проте за останні роки, як відзначають в Асоціації морських дронів, вдається збільшувати частку локалізації компонентів у безпілотниках.
«Гарний приклад — морська стабілізована камера з тепловізійним сенсором. 95% всіх морських безпілотних систем застосовують одну й ту саму камеру виробництва компанії Teledyne FLIR. Її ціна від $22 000 до $35 000, в залежності від модифікації. Альтернатив їй не було, але в нас були запити на камери з дещо іншими технічними характеристиками. У результаті ми вже маємо щонайменше три компанії які роблять „український флір“. Дві з них уже готові продавати своє рішення іншим учасниками ринку. Різниця в ціні — в три рази», — кажуть в Асоціації.
У компанії Noah X звертають увагу на ще один виклик: процес спуску платформ на воду. Зараз дрон на воду спускають люди. Місця спуску морських дронів можуть стати ціллю для ворога.
«Ми працюємо над рішенням, за якого людина не повинна брати участь безпосередньо у спуску апарата: це мають робити роботизовані системи. Для нас це логічне продовження», — каже Андрій, СЕО компанії.
Морський дрон від Noah X / Фото надане DOU
Костянтин Миргородський з «Повернись живим» звертає увагу на ще один виклик — розробку підводного дрона. З переваг: він може довше залишатися непомітним. Але сконструювати його нелегко, адже є труднощі з навігацією й керуванням.
«Вода не пропускає радіохвилі, тож передачу даних доводиться робити пакетами в режимі, коли дрон спливає на поверхню. Для орієнтації під водою використовують складні інерційні системи та доплерівські датчики швидкості, а для пошуку цілей — сонари. Дронам надається можливість автономної роботи через неможливість прямого звʼязку з оператором. Все це набагато складніше, ніж у надводних безпілотних катерах, стійкий звʼязок із якими можна мати за допомогою терміналів Starlink», — пояснює Миргородський.
Інерційні системи, зокрема, використовують підводні дрони «Толока» та «Марічка». Про бойове застосування цих безпілотників інформації вкрай мало. Однак у Defence Express припускають, що саме дроном СБУ атакувала Кримський міст у червні минулого року.
Штучний інтелект у морських дронах
Штучний інтелект допомагає автоматизувати частину функцій оператора та дає змогу бортам виконувати окремі завдання навіть за нестабільного зв’язку. Проте такі зміни у дронах не означають, що вони вже можуть самостійно виконувати завдання.
У компанії STRUG, що виробляє багатофункціональні дрони STRUG 404, STRUG 505, STRUG 615 і STRUG CAT 820, певні, що така еволюція можлива. Проте процеси в цьому керунку відбуваються повільніше, ніж у сфері безпілотних літальних апаратів.
«Казати, що ШІ здатен повністю виконувати місію, ще зарано. Це справа найближчого майбутнього. У безпілотних катерах ця еволюція відстає від повітряних дронів просто через меншу кількість бойових вильотів, на яких обкатуються нові рішення», — зазначає Олександр, співзасновник компанії.
Морський дрон компанії STRUG / Фото надане DOU
Зараз автономність дронів не є недосяжною. Однак, як наголошують розробники, за критичні рішення під час операцій відповідатиме людина.
Ще один напрям розвитку — координація кількох автономних бортів. У цьому впевнені в компанії-виробнику дрона «Олег», яку заснували колишні військовослужбовці. Компанія небагато розповідає про свої кейси, але відомо, що команда працює над проєктом безпілотного комплексу «Олег». Представник компанії каже, що взаємодія бортів є наступним етапом розвитку морських безпілотників.
«Наступний крок, над яким ми вже зараз працюємо, — це групова робота, рій. Це коли кілька бортів ідуть разом, самі обмінюються даними через mesh, розподіляють цілі й перегруповуються, якщо один із бортів збили», — каже представник компанії.
Морський дрон «Олег» / Фото надане DOU
Окремі елементи такої автономності вже використовують у бойових сценаріях. «Томас», представник проєкту «Дельфін», навів приклад застосування ШІ на борту: система забезпечує автоматичне захоплення та розпізнавання цілей, а також розрахунок траєкторії для їхнього ураження.
«У роботі з 412 бригадою Nemesis був створений світовий прецедент. Із нашого БЕК „Дельфін“ запустили дрон-перехоплювач, який успішно збив ударний шахед над морем. Окрім шахеда, за допомогою перехоплювачів з „Дельфіна“ ми вже ліквідували десятки ворожих розвідувальних БПЛА: Zala, Orlan, Supercam. Ми знищуємо їх ще на підльоті, не підпускаючи до нашого узбережжя», — розповів «Томас».
В Асоціації морських дронів уточнили, що епізод, про який розповів «Томас», стався у квітні 2026 року. Морський дрон «Дельфін» є єдиним, який має підтверджене ураження шахеда. Хоча Асоціація прогнозує, що в найближчій перспективі такі відпрацювання будуть звичними.
У компанії UFORCE вважають, що штучний інтелект у перспективі також допоможе протидіяти засобам радіоелектронної боротьби, щоб навіть попри спроби заглушити зв’язок борт виконував свої завдання.
«Справжня цінність ШІ в морі не в тому, щоб прибрати людину, а в тому, щоб стиснути час циклу й вижити в середовищі глушіння», — каже представник компанії.
Інтерес іноземних компаній до морських дронів
За останні кілька років Україна стала важливим гравцем на ринку оборонних технологій. Хоча про продаж зброї зараз майже не йдеться. Українська армія здобуває його у реальній війні, тому тут необхідно діяти швидко. Створити рішення, випробувати, отримати фідбек, внести зміни і знову випробувати. Андрій, СЕО компанії Noah X, вважає, що саме цей досвід є вкрай цінним для багатьох закордонних компаній.
Як приклад Андрій наводить роботу над платформою «Гарпун», яка у першій модифікації мала швидкість 15 кілометрів на годину. Після випробувань і навіть успішного ураження цілей військові сказали, що такої швидкості вже недостатньо. Тому в наступній версії швидкість «Гарпуна» зросла до 35 кілометрів.
«Але річ не лише у швидкості. Від відносно простого управління ми перейшли до значно складнішої архітектури, яка створює основу для подальшого впровадження елементів штучного інтелекту, групової роботи кількох платформ, більш гнучкого використання різних каналів зв’язку та розвитку функцій автономної навігації й донаведення. Тобто змінюється вже не окрема характеристика, а сама логіка платформи та її можливостей», — каже Андрій.
Україна зараз на етапі, коли не копіює наявні закордонні рішення, а створює власні й одразу втілює їх на полі бою. Виробник дрона «Олег» вважає, що саме це найбільше цікавить закордонних виробників.
«Іноземні компанії звикли проєктувати все роками за підручниками й тестувати в ідеальних умовах. А коли приходять до нас, їх цікавить не просто залізо, а перш за все софт, алгоритми, стійкість зв’язку і реальна тактика застосування в реальних умовах», — зазначає представник компанії.
У компанії STRUG зауважують, що обмежений доступ до іноземного ринку може створювати й ризики: українські виробники втрачають частину потенційних можливостей, а іноземні компанії можуть самостійно розвивати або копіювати рішення, які Україна вже випробувала на практиці.
«Проте робота не заблокована повністю — точкові колаборації з іноземними виробниками відбуваються, мережа контактів розширюється, і цей потенціал накопичується на майбутнє», — каже Олександр, співзасновник компанії.
Зокрема, STRUG разом із американською компанією PowerUs провели спільні випробування кінетичного дрона-перехоплювача Guardian із борта платформи українського виробництва.
Перехоплювач Guardian-1 / Фото PowerUs
В Асоціації морських дронів кажуть, що ринок чекає на розвиток експорту, проте аби це відбулося, українські рішення мають пройти певний шлях: впровадження стандартів STANAG, розбудову інфраструктури для обслуговування засобів та навчання людей.
Рій дронів замість флоту
Зважаючи на успіхи безпілотників, постає питання: чи має сенс класичний військовий флот? Чи варто вкладатися в будівництво величезних дорогих кораблів, кожен із яких можуть знищити відносно дешеві дрони?
Тому ми поцікавилися у виробників морських дронів, яким вони бачать майбутнє безпілотних систем у військовому флоті.
У компанії-виробнику дрона «Олег» вважають, що великі кораблі у контексті бойових операцій уже втрачають свій сенс через появу безпілотних катерів. Однак це не означає, що вони зникнуть із флоту, просто матимуть іншу роль.
«Великі кораблі залишаться, але вони відсунуться далі в тил і стануть пунктами управління, плавучими базами й центрами логістики, а також інтегруються з безпілотною складовою. А всю брудну, небезпечну й ризиковану роботу на передньому краю — розвідку, штурмові операції та мінування — остаточно заберуть на себе автономні системи», — вважає представник компанії.
У компанії STRUG звертають особливу увагу на роль кораблів у логістиці: для переміщення людей і техніки, зокрема для десантних операцій, альтернатив немає. Безпілотні катери не можуть перейняти цю роль на себе, принаймні поки що. Тому пілотований флот залишається важливим компонентом, але він змушений враховувати виклики, створені дронами.
«У далекій перспективі можна уявити масові ударні операції й операції контролю, що виконуються безпілотно, а також якісно новий рівень розвідки й ситуаційної обізнаності на морі завдяки датчикам, радарам і засобам виявлення. Але флот у будь-якому разі продовжуватиме існувати, просто буде змушений підлаштовуватись під нові ризики, які створюють безпілотні катери», — каже Олександр, співзасновник компанії.
Mорська платформа STRUG
Андрій, СЕО Noah X, також вважає, що кораблі залишатимуться у флоті, проте його структура буде повністю змінена через морські дрони.
«Один великий корабель — це одна дуже дорога і помітна ціль. А десятки або сотні безпілотних систем можуть бути розосереджені на великій території, виконувати різні завдання та швидко замінюватися. Тому я бачу флот майбутнього як комбінацію традиційних кораблів, підводних сил, авіації та великої кількості автономних безпілотних систем», — каже Андрій.
У компанії UFORCE вважають, що у флоті майбутнього і кораблі, і дрони, матимуть свої ролі. Проте класичне уявлення про флот було зламане, коли Україна бортами вартістю кількасот тисяч виводить з ладу корабель, збудувати який коштує мільярд.
«Майбутнє — це суміш high/low: пілотовані кораблі для присутності, витривалості й управління, безпілотні — для стримування, удару, розвідки й виснаження. Великий корабель стає мобільною базою-вузлом для безпілотних систем, а не самостійним ударним засобом. Модель змінюється не тому, що дрони замінять кораблі, а тому, що організуючим принципом флоту стає швидкість адаптації», — коментує представник компанії.
Дрон MAGURA компанії UFORCE / Фото ГУР МО
Водночас Костянтин Миргородський із «Повернись живим» наголошує, що в майбутньому класичний флот може працювати в поєднанні з безпілотними засобами для операцій, наприклад, в океанах. Станом на зараз морські безпілотники добре працюють у відносно невеликих морських акваторіях. Однак якщо розглядати операції в океанах, то поки що складно забезпечити необхідну автономність бортів. У цьому випадку можуть допомогти класичні кораблі, які можуть бути носіями морських дронів.
Зараз морські безпілотні системи не можуть перейняти всю роботу крейсерів, есмінців чи фрегатів. Проте потрібно не тільки інтегровувати морські дрони у сучасний флот, а й враховувати виклики, які вони створюють. І зменшувати загрози для людей.

Польські винищувачі перехопили російський літак радіоелектронної та розвідувальної діяльності Ил-20 поблизу узбережжя Польщі.
Про це повідомив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
Приблизно за 30 км на північ від Леби винищувачі перехопили російський літак-розвідник Ил-20, який виконував політ над Балтійським морем.
За інформацією польських військових, російський літак не порушував повітряного простору Польщі. Польські винищувачі перехопили його та здійснили супроводження відповідно до встановлених процедур.
У Збройних силах Польщі зазначили, що Росія таким чином знову перевірила готовність польських систем стримування та протиповітряної оборони.
Винищувачі F-16C/D Повітряних сил Польщі під час демонстраційних польотів. Фото: Lockheed Martin
Від початку 2026 року польські винищувачі щонайменше дев’ять разів здійснювали перехоплення російських військових літаків над Балтійським морем.
Перший зафіксований випадок стався 13 березня, коли польські МиГ-29 перехопили та супроводили російський розвідувальний літак Ил-20.
У квітні кількість таких інцидентів зросла. 8 квітня польські F-16 перехопили російський Ил-20. Наступного дня, 9 квітня, польські винищувачі знову перехопили російський Ил-20.
24 квітня польські F-16 перехопили два російські винищувачі Су-30 над Балтійським морем.
Винищувач МиГ-29 Повітряних сил Польщі та літак FA-50. 2023 рік. Фото: flickr.com
Наступний подібний випадок зафіксували 13 травня. Польські винищувачі перехопили російський розвідувальний літак Ил-20 над міжнародними водами Балтійського моря.
Особливо активним став липень. 14 липня польські винищувачі перехопили Ил-20 приблизно за 30 км від Устки. 15 липня вони перехопили два російські Су-30СМ2, які прибули з Калінінградської області.
16 липня польська авіація двічі піднімалася для перехоплення російських літаків. Спочатку винищувачі перехопили два Су-30, а згодом того ж дня — Ил-20.
Таким чином, протягом 2026 року польські винищувачі дев’ять разів здійснювали окремі операції з перехоплення російських військових літаків.
Окрім самої Польщі, за захист повітряного простору країн Балтії також відповідають багатонаціональні сили в межах місії НАТО Baltic Air Policing.
Так, у червні 2026 року французькі винищувачі Rafale, які виконували місію НАТО з патрулювання повітряного простору країн Балтії, перехопили шість російських військових літаків у Балтійському регіоні.

Про це та більше він сказав в інтерв’ю для преслужби Повітряних Сил ЗСУ.Винищувачі, які стали бомбардувальникамиГоловна трансформація останніх років – функціональна. Літаки, які створювалися для одного завдання, освоюють зовсім інші."Якщо зараз можна сказати про літак МіГ-29, що це по своєму функціоналу в основному винищувач, то зараз це фактично багатоцільовий літак. Він працює і по повітрю, і по землі", – пояснює командувач. Те саме, за його словами, відбулося із Су-24: "Ніхто не думав, що літак Су-24 стане потужним ракетоносцем, який засвоїв Storm Shadow, SCALP, виконуючи вогневі задачі на хорошу глибину".Дяків наголошує, що це не разова адаптація, а безперервний процес: пілотована авіація розвивається так само, як і всі інші роди військ, і нарощує спроможності разом з освоєнням нових типів озброєння.Чи залишилось місце для Су-25?Штурмовик Су-25, який часто вважають застарілим, за словами командувача, і досі виконує серйозні бойові завдання. "На цих літаках виконувалось дуже багато завдань. Є багато героїв, які виконували ці задачі, на жаль, є загиблі, але це війна", – каже Дяків.При цьому він натякає, що можливості цієї платформи ще не вичерпані:"Він ще себе покаже, тому що у нас є задумки, у нас є розробки і ми працюємо на це".Дяків підтверджує, що йдеться про нові типи озброєння, які вже проходять військові випробування: "У нас є сюрпризи для наших сусідів... вони починають працювати, вони проходять військові випробування, і я не даремно говорю про те, що ці літаки вступлять в бій".Авіаційна коаліція: не ініціатор, а реалізаторОкремий блок розмови – робота авіаційної коаліції, створеної для підтримки української авіації. За словами Дяківа, формат співпраці з партнерами змінився принципово: рішення про те, яка техніка потрібна Україні, ухвалюють українські військові, а не донори."Авіаційна коаліція – в них більше позиція не ініціатора, а реалізатора наших ініціатив, тому що тільки ми розуміємо, чому потрібен нам саме цей вид літак, саме ця платформ", – підкреслює командувач. За його словами, процес інтеграції нових розробок іде активно: "Нас чують, з нами працюють, нам допомагають". Три платформи майбутнього: "Гріпен", Rafale, F-16Вибір нових типів літаків для Повітряних Сил, за словами Дяківа, був результатом ґрунтовного аналізу спільно з Міністерством оборони – враховували ціну озброєння, вартість інфраструктури й експлуатації, логістику, наявність запчастин, швидкість ремонту й усунення бойових пошкоджень. "Ми прийшли до того, що Україна може з максимальною ефективністю використовувати три платформи. Це "Гріпен", це Rafale і F-16", – заявляє командувач. F-16 у цьому переліку — вже освоєна платформа: "У нас вже є, і ми знаємо, що робити з цим літаком, ми досить непогано на ньому працюємо".За його словами, наявний досвід підготовленого персоналу – льотчиків, техніків, обслуговуючого складу – дає впевненість, що так само вдасться освоїти і два інші типи.Дяків окремо звертає увагу на шведський "Гріпен":"Історично сам "Гріпен" створювався саме для боротьби з літаками радянського парку".Це багатоцільова машина, яка несе ракету класу "повітря-повітря" "Метеор" з дальністю понад 200 км, а також Storm Shadow і SCALP, здатна злітати з непідготовлених ділянок доріг і потребує мінімум персоналу – одну-дві людини – для підготовки до повторного вильоту за 15–20 хвилин.Досвід не купишОдна з наскрізних тез Дяківа – цінність бойового досвіду, який неможливо придбати разом із технікою. "Літак можна купити, можна купити ракету, можна купити бомбу, але досвід не купиш", – каже він. За його словами, з українськими льотчиками, техніками й офіцерами бойового управління постійно працюють групи іноземних адвайзерів, які не лише допомагають, а й самі навчаються.Цей досвід, зазначає командувач, підвищує попит на техніку, яку використовує Україна: "Кожна країна, кожен постачальник отримав фідбек, причому дуже хороший. На цьому, звичайно, зростає різко попит на цю зброю".Новий навчальний центр і структурна реформаОсвоєння нових платформ, каже Дяків, тягне за собою паралельну трансформацію системи підготовки кадрів. Планується створення навчального центру, який передаватиме напрацьований досвід – спочатку молодим українським пілотам, а згодом і партнерам. Підготовка вже відбувається у співпраці з Харківським національним університетом Повітряних Сил та з льотними школами й центрами за кордоном – в Європі та за океаном.Змінюється й структура самих Повітряних Сил. За словами командувача, авіаційне крило – формат, який уже діє в Україні, – довело свою ефективність у плануванні місій і аналізі бойового досвіду. Тому авіаційні бригади поступово переводитимуть на структуру авіаційних крил, а забезпечувальні підрозділи – на авіаційні бази, здатні обслуговувати будь-який тип літака на будь-якому аеродромі.Водночас Дяків застерігає від різких кроків: "Можна побудувати нову систему, але тоді треба змінити або, вибачте, зламати стару... Зламати те, що працює, а ми бачимо, що воно 5 рік працює, і не мати нового – ну це було би неправильно".Темп переходу, за його словами, залежить насамперед від кількості підготовлених людей і від того, наскільки плавно надходить нова техніка.Читайте також: Остання битва за Донеччину: на що вказують призначення Прокопенка і Білецького

В росії заявии про масштабну атаку безпілотниів - атаковано НПЗ "Киришинефтеоргсинтез"  у Ленінградській області та військовий аеродроном в Єйську Краснодарського краю.
Про це пишуть росЗМІ.
Вибухи поблизу "Киришинефтеоргсинтез"
 
В області зафіксували понад 60 БпЛА.. Губернатор регіону Олександр Дрозденко оголосив про загрозу атаки та попередив про можливі перебої в роботі мобільного інтернету. Згодом він заявив про нібито знищення 30 безпілотників.
Водночас російські моніторингові ресурси повідомили про вибухи в районі нафтопереробного заводу "Киришинефтеоргсинтез" (КІНЕФ) у Киришах. За попередньою інформацією, один із дронів міг уразити територію підприємства.
КІНЕФ належить до найбільших НПЗ росії. Завод здатен переробляти близько 20 млн тонн нафти щороку і є ключовим підприємством паливної промисловості на північному заході рф. Підприємство входить до структури "Сургутнефтегаза".
Попередньо, під ударом могли опинитися окремі виробничі об'єкти заводу, зокрема установки Л-35-11/1000, ЛЧ-35-11/600, АТ-1 та комплекс гідроочищення ЛЧ-24-9/2000. Масштаб можливих пошкоджень наразі встановлюється.
Вибухи на аеродромі у Єйську
 
У Краснодарському краї місцеві заявили про атаку на військовий аеродром. Після першого вибуху там пролунали нові детонації. За попередніми повідомленнями, вибухи та детонація боєприпасів могли тривати понад годину.
Єйський аеродром використовується російськими військовими та авіацією, зокрема для забезпечення бойових дій проти України. Наразі інформація про точні наслідки атак уточнюється.
Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, бійці СБС вполювали винищувачі Су-33 та МіГ-29, а також ударно-розвідувальний дрон "Оріон".

29 серпня відзначають День авіації України, яка у мирні часи складалась з військових літаків та цивільних авіалайнерів. З початком війни РФ у небі над українцями ширяє лише військова авіація. Під російськими ударами поки не наважують відродити цивільні польоти, щось модернізовувати чи купувати. Натомість Повітряні сили освоїли західні літаки, які допомагають бити по російських цілях. У День авіації Фокус розповів, який повітряний "зоопарк" (чи "пташник") з'явився в Україні.

Сили оборони України уразили низку військових об’єктів російських окупантів у тимчасово окупованому Криму. Серед них — дві радіолокаційні станції, комплекс зв’язку та радіорелейна станція. У Севастополі підтвердили ураження навчального центру противника. Також під ударом опинилися цілі окупантів у Запорізькій та Донецькій областях.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Генштаб ЗСУ.

Удари по Криму

27 серпня та в ніч на 28 серпня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по низці військових цілей російських військ. Найбільше уражень зафіксували на території тимчасово окупованого Криму.

У районі Оленівки уразили радіолокаційну станцію "Небо-СВ", апаратну радіолокаційну станцію "П-18" та мобільний комплекс засобів зв’язку противника. У районі Фрунзе під удар потрапила радіорелейна станція "Ніколаєвка".

Ще один важливий об’єкт уразили в Севастополі. Там підтверджено ураження навчального центру підготовки російських військових.

Інші удари

Поза Кримом Сили оборони уразили пункти управління безпілотниками окупантів у районі Успенівки Запорізької області та Курахового на Донеччині. Також у районі Красної Гори Донецької області уражено місце зосередження озброєння та військової техніки російських військ.

За даними Сил оборони, ступінь завданих противнику збитків наразі уточнюється. Крім того, підтверджено результати попередньої атаки. 24 серпня 2026 року було знищено російську радіолокаційну станцію "Каста" у Караїчеві Ростовської області РФ.

Що уразили в Криму

"Небо-СВ" — це радіолокаційна станція метрового діапазону, призначена для виявлення та супроводу повітряних цілей. Станція може виявляти літаки, малопомітні цілі та визначати їхні координати. В"Небо-СВУ" заявлена дальність огляду до 360 км.

"П-18" — це мобільна двокоординатна РЛС розвідки та цілевказання. Вона призначена для виявлення, супроводу та визначення координат повітряних цілей, а також передачі радіолокаційної інформації системам управління.

Мобільний комплекс зв’язку — забезпечує обмін інформацією та зв’язок між військовими підрозділами.

Радіорелейна станція "Ніколаєвка" — її використовують для передавання інформації між віддаленими пунктами зв’язку радіоканалами.

Як повідомляли Новини.LIVE, у тимчасово окупованому Криму Військово-морські сили ЗСУ уразили стартові позиції та місце дислокації російського берегового ракетного комплексу "Бастіон". Саме з таких комплексів окупанти запускають по Україні ракети "Онікс" і "Циркон". Військові очікують, що результати удару будуть суттєвими, хоча остаточні втрати росіян ще встановлюють.

Також Новини.LIVE писали, що Сили оборони України знищили російський фронтовий бомбардувальник Су-24М на військовому аеродромі "Саки" у тимчасово окупованому Криму. Разом із літаком росіяни втратили чотири одиниці аеродромної техніки. Це підтверджені результати попередніх українських ударів по військовому об'єкту.

Рота дальнього ураження бригади «Ахіллес» уразила російську радіолокаційну станцію «Небо-У» на військовому аеродромі «Миллерово» у Ростовській області.
Ураження завдавали українським ударним дроном RAM-2X повідомили у соцмережах 429-ї бригади безпілотних систем «Ахіллес».
Напередодні удару український розвідувальний безпілотний літальний апарат виконав аеророзвідку об’єкта, де зафіксував переміщення винищувача Су-30 та розташування комендатури аеродрому.
Тривимірна РЛС метрового діапазону «Небо-У» призначена для виявлення, супроводження та вимірювання координат повітряних цілей на дальності до 600 км і висоті до 75 км.
Уразили РЛС «Небо-У» у ростовській області
Рота дальнього ураження 429 бригади «АХІЛЛЕС» уразила РЛС «Небо-У» на аеродромі «Міллерово» у ростовській області. Орієнтовна вартість «Небо-У» – $100 млн.
Встановлюємо вогневий контроль над військовим аеродромом «Міллерово» у… pic.twitter.com/qQEQq4MsWA
— 429 окрема бригада БпС «АХІЛЛЕС» (@achilles_429) August 27, 2026
Військовий аеродром «Миллерово», розташований за 170 км від лінії бойового зіткнення, противник використовує для запуску ударних безпілотників типу Shahed та завдавання авіаційних ударів.
Раніше 24 серпня Сили оборони України уразили російський винищувач МиГ-29 на аеродромі «Миллерово».
Розвідка та ураження російської РЛС «Небо-У» на аеродромі «Миллерово» у Ростовській області. Серпень 2026 року. Стоп-кадр із відео 429-ї бригади
Ураження завдав 1-й Центр Сил безпілотних систем.

У Росії пригрозили Великій Британії «напіввійськовими діями» та атаками на виробників безпілотників й компонентів для ракет через передачу Україні військових технологій.
Про це в коментарі BBC заявив колишній заступник міністра закордонних справ Росії Андрєй Федоров, якого західні ЗМІ називають «радником Кремля».
Він сказав, що щодо Великої Британії «раніше чи пізніше» може бути не лише словесна, а й «видима реакція» з боку Росії.
За його словами, Москва не виключає «напіввійськових дій» проти підприємств, які виробляють для України безпілотники та компоненти до ракет.
Відповідаючи на запитання, що саме може означати така відповідь, Федоров заявив, що «щось може статися» із британськими заводами.
«На них може напасти не Росія, а невідомі джерела», — заявив він.
Ракета SCALP EG під крилом українського Су-24М, 2023 рік. Фото: ПС ЗСУ
Заява прокремлівського політолога пролунала після оголошення Великою Британією рішення поділитися з Україною технологіями виробництва крилатих ракет Storm Shadow/SCALP EG авіаційного базування.
Російський режим часто використовує різних так званих експертів чи колишніх посадовців, щоб озвучувати радикальні погрози країнам Заходу, які офіційні дипломати або діючі чиновники поки не можуть сказати прямо.
Nyan One Way Effector під час демонстрації на полігоні Солсбері-Плейн, Велика Британія, 1 червня 2026 року. Фото: Міністерство оборони Великої Британії (UK MoD).
Це вже не перша погроза на адресу Великої Британії. Минулого тижня російське посольство в Лондоні пригрозило «наслідками» через використання українськими військовими британських реактивних безпілотників для ударів по об’єктах на території РФ.
SCALP EG для України
Нагадаємо, 24 серпня стало відомо, що Велика Британія дозволить MBDA розсекретити дані про її компоненти, що використовуються у крилатих ракетах SCALP, для розгортання їхнього виробництва в Україні.
У липні президент Еммануель Макрон заявив, що Франція надасть Україні ліцензії на виробництво цих крилатих ракет.
Він також анонсував розгортання виробництва зенітних ракет Aster 30 для комплексів ППО SAMP/T й авіаційних бомб AASM Hammer.

Сили оборони уразили ворожі комплекси РЕБ і склади. Крім того, підтверджено пошкодження винищувача МіГ-29 на аеродромі "Міллерово" у Ростовській області рф. Про це повідомив Генштаб.
24 серпня та в ніч на 25 серпня 2026 року підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці військових цілей російського агресора.
У Луганську уражено спеціалізований комплекс радіоелектронної боротьби "Пересвет-М";
у Мирному (ТОТ АР Крим) уражено станцію радіоелектронного подавлення супутникового зв'язку Starlink;
у Бердянську Запорізької області уражено склад паливно-мастильних матеріалів та боєприпасів противника;
у Приморську Запорізької області уражено склади матеріально-технічних засобів підрозділу окупантів.
Крім того, за результатами аналізу даних підтверджено пошкодження 24 серпня винищувача МіГ-29 на аеродромі "Міллерово" у Ростовській області рф.
Ступінь завданих збитків уточнюється.
[social type="telegram" url="https://t.me/GeneralStaffZSU/42014"]
Також, Міноборони підтвердило знищення першого хабу російської компанії Ozon.
Нагадаємо, 22 серпня 2026 року підрозділи Сил оборони України завдали успішного вогневого ураження по резервуарах із паливно-мастильними матеріалами Єйського нафтоналивного комплексу, що розташований у Краснодарському краї рф. Унаслідок влучання на території об'єкта спалахнула пожежа.
Раніше повідомлялося, Сили оборони України завдали чергового результативного удару по військовій інфраструктурі російських загарбників на тимчасово окупованому Кримському півострові. За підтвердженими даними, на військовому аеродромі "Саки" в Новофедорівці знищено ворожий літак Су-24М.
Читайте також: СБС і Генштаб підтвердили ураження Новокуйбишевського НПЗ у росії (оновлено).
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

У День Незалежності України українські військові в Ростовській області РФ на аеродромі "Міллерово" пошкодили багатоцільовий винищувач МіГ-29, зазначили в Генеральному штабі Збройних Сил України. 
У Мирному на території тимчасово окупованого Криму захисники влучили у станцію радіоелектронного подавлення зв’язку Starlink, а в тимчасово захопленому Луганську — у комплекс радіоелектронної боротьби "Пересвет-М".
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Московській області розбився новітній російський винищувач


ЗСУ також завдали серію ударів по російських складах матеріально-технічних засобів, боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів у Приморську та Бердянську на запорізькому напрямку. 
Кілька днів тому на військовому аеродромі "Саки" Сили оборони знищили російський надзвуковий  бомбардувальник Су-24М та чотири одиниці аеродромної техніки. У липні цей аеродром двічі атакували дрони СБУ. Уражено сім літаків тактичної авіації РФ: винищувачі Су-30СМ, Су-30 та бомбардувальники Су-24.  

Сили оборони України завдали ураження низці військових цілей противника 24 серпня та в ніч на 25 серпня. У результаті ударів уражено ворожі комплекси РЕБ, склади та пошкоджено винищувач МіГ-29.
Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.
Сили оборони вночі уразили:
спеціалізований комплекс радіоелектронної боротьби "Пересвет-М" в тимчасово окупованому Луганську,
станцію радіоелектронного подавлення супутникового зв’язку "Starlink" у Мирному на ТОТ Криму,
склад паливно-мастильних матеріалів та боєприпасів противника у Бердянську Запорізької області,
склади матеріально-технічних засобів підрозділу окупантів у Приморську Запорізької області.
 
Крім того, в Генштабі підтвердили пошкодження винищувача МіГ-29 на аеродромі "Міллерово" у Ростовській області рф. Ступінь завданих збитків уточнюється.
"Робота по ключових військових цілях противника триває", - додали військові.
Нагадаємо, в Генштабі підтвердили знищення ворожого літака Су-24М у тимчасово окупованому Криму. Під час того удару Сили оборони знищили літак Су-24М та чотири одиниці техніки аеродромного забезпечення противника.
Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, підрозділи Сил оборони України уразили нафтопереробний завод "Афіпський" у Краснодарському краї та дві установки сепарації газу на Астраханському газопереробному заводі в Астраханській області рф.

Про це в етері Еспресо розповів начальник відділення комунікацій 37-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ Денис Бобков на позивний "Журналіст"."Варто для початку відмітити, що ці контрнаступальні дії на Олександрівському напрямку здійснюються у тісній співпраці багатьох підрозділів Сил оборони України. Це і 20-й армійський корпус, це і 17-й армійський корпус, це і десантно-штурмові війська, це і наша бригада: 37-ма бригада морської піхоти. Це такий великий комплекс заходів", - зазначив він.Бобков пояснив, що важливим фактором для українських військових є не лише чисельність особового складу, а й необхідність максимально берегти кожного бійця."В першу чергу це пов'язано не лише з тим, що у нас менше особового складу, ніж у противника, а й, в принципі, із відношенням до цього особового складу, тому що ми цінуємо кожного бійця. Для нас кожний боєць - це фахівець, якого просто не можна собі дозволити втрачати якимись глупими, непродуманими наступальними діями чи оборонними", - наголосив начальник відділення комунікацій бригади.За його словами, тому українські військові роблять ставку на технологічність та ефект несподіванки."Тому в першу чергу, звісно, ставка йде на технологічність, на ефект внезатності, що також грає нам на руку, тому що противник не може очікувати, як далі розвернеться наступ, в якому з відтинків Олександрівського напрямку будуть здійснюватись подальші контрнаступальні дії. І, як я вже казав, в першу чергу, ставка йде на технологічність", - розповів Бобков.Військовий зазначив, що перед заходом українських піхотних і штурмових груп активно працюють артилерія та безпілотники різних типів."Звісно, масово перед заходом піхотних груп, штурмових, груп закріплення. Звісно, масово працює артилерія, масово працюють дрони різних рівнів ураження, у тому числі і middle strike для того, щоб викосати логістику противника, для того, щоб послабити його оборонні позиції, зменшити, скажімо так, інтенсивність опору", - пояснив він.Окремо Бобков розповів про російську тактичну авіацію, яку противник застосовує на цьому напрямку."Щодо авіації противника, яку він застосовує, це так, зазвичай Су-24, Су-25. Зазвичай пуски відбуваються з населених пунктів поблизу Великої Новосілки Донецької області. Це Урожайне, це сама Велика Новосілка. От з того квадрату в основному ворог здійснює пуски", - повідомив військовий.За його словами, українські сили мають можливості впливати на російську логістику та активність авіації."Теоретично є можливість діставати туди дронами, які здійснюють middle strike. Є можливість впливати на логістику противника, також відповідно є можливість впливати на активність його тактичної авіації. Тим не менш, ми бачимо, що ворог продовжує активно її застосовувати. Ми фіксуємо вильоти, майже щодня противник здійснює", - сказав Бобков.Водночас минулої доби у смузі відповідальності 37-ї бригади росіяни не застосовували КАБи. Загалом військові зафіксували 50 обстрілів, 47 із них були здійснені FPV-дронами, ще три - за допомогою скидів."Активність ворога залишилась на такому, назвемо це, штатному режимі. Для ворога це, в принципі, як і для наших захисників, для наших бійців, це був черговий день на фронті. Ніяких змін ми не побачили. В принципі, активність залишилась на тому ж самому рівні. Здебільшого ворог обстрілював прифронтові території у нашій смузі відповідальності за допомогою FPV-дронів", - розповів військовий.Він додав, що російська авіація загалом продовжує працювати досить активно."Якщо ми говоримо назагал, то, в принципі, ворог також активно доволі працює тактичною авіацією, тобто КАБи противник застосовує доволі активно. Це зазвичай по три-чотири КАБи за добу падає в смузі відповідальності нашої бригади", - зазначив Бобков.Також військовий прокоментував ситуацію із трьома населеними пунктами Дніпропетровської області, які, за словами президента Володимира Зеленського, ще залишаються під впливом російських військ."Складність конкретно з тими населеними пунктами, які наразі залишаються під впливом ворога, здебільшого це все-таки пов'язано з ландшафтом, з не дуже вигідними позиціями саме для наступу, з радіогоризонтом в тому числі. Там є домінуючі висоти в цих населених пунктах, тому у сторони, яка обороняється, є, скажімо так, свої певні переваги", - пояснив Бобков.Водночас він запевнив, що складність місцевості не означає неможливість звільнення цих населених пунктів."Тим не менш, це не означає, що ці населені пункти не вдасться відбити. Зараз по ним, скажімо так, іде активна робота. І сподіваємось, найближчим часом ми почуємо або побачимо хороші новини саме з цих населених пунктів Дніпропетровської області", - підсумував начальник відділення комунікацій 37-ї бригади.12 серпня Володимир Зеленський повідомив, що від січня по серпень цього року воїни десантно-штурмових військ та інших залучених підрозділів провели ефективну наступальну операцію на Олександрівському напрямку та звільнили 26 населених пунктів у трьох областяхЯк розповів військовослужбовець Десантно-штурмових військ ЗСУ Павло Пец, у населених пунктах, які Сили оборони України звільнили під час багатомісячної операції, російських військових немає. Проте в деяких селах досі залишаються цивільні, переважно люди старшого віку.16 серпня повідомлялося, що на Дніпровщині тривають бойові дії зі звільнення територій від російських військ. Наразі під окупацією залишається лише населений пункт Дачне.

Українські сили, ймовірно, розгорнули цілеспрямовану кампанію щодо придушення та знищення російської протиповітряної оборони. Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що серія останніх ударів по об'єктах у прикордонних регіонах Росії та на тимчасово окупованих територіях вказує на системний характер атак. У ніч із 23 на 24 серпня українські сили завдали ударів одразу по кількох військових об'єктах. Командувач Силами безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді повідомив про поразку російського винищувача МіГ-29 та вертольота Ка-52 на авіабазі Міллерово в Ростовській області. Крім того, під удари потрапили два радари повітряного спостереження та датчик системи протиповітряної оборони в Ростовській області. Ще один радіолокаційний комплекс та укриття екіпажу розвідувальних безпілотників типу Zala було атаковано в окупованому Криму. Геолокаційні кадри, опубліковані 24 серпня, підтверджують поразку МіГ-29. Це продовження серії ударів, які українські сили завдавали по російській авіації та системам ППО в Ростовській області, Краснодарському краї та Криму. За даними Генерального штабу ЗСУ, внаслідок удару 23 серпня було пошкоджено російські літаки Су-33 та МіГ-29, а також ударно-розвідувальний безпілотник типу Orion у Краснодарському краї. Паралельно українські безпілотники продовжили атакувати російську економічну інфраструктуру. Під ударами опинилися логістичні центри Ozon у Дагестані, Ставропольському краї та Адигеї. Російська компанія підтвердила виникнення пожеж на кількох об'єктах. В ISW зазначають, що Україна посилює кампанію ударів по складах та логістичним центрам російських маркетплейсів. Після атак на інфраструктуру Wildberries під прицілом все частіше виявляється Ozon. Таким чином, українська стратегія може ставати дедалі комплекснішою: одночасно знищувати військову авіацію та ППО, позбавляти російську армію можливостей спостереження та завдавати ударів по об'єктах, важливих для функціонування економіки та логістики РФ. Читайте також на порталі "Коментарі" - Росія змінює маршрут до Слов'янська: на що тепер роблять ставку окупанти.

Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернхем підтримав передачу Україні технологій, пов’язаних із ракетами Storm Shadow. Він також нагадав, що Велика Британія була серед перших країн, які надали Україні далекобійне озброєння.
Про це він заявив на пресконференції, передає Новини.LIVE.
Бернхем про технології Storm Shadow
За словами британського прем’єра, передача Україні технологій, пов’язаних із ракетами Storm Shadow, є важливим кроком для посилення її оборонних можливостей.
Бернхем нагадав, що Велика Британія однією з перших почала передавати Україні засоби ураження великого радіусу дії. Тепер, за його словами, важливо продовжувати підтримувати українські спроможності та одночасно обмежувати можливості Росії.
Окремо Бернхем наголосив на необхідності перекривати російські ланцюжки постачання, які забезпечують можливість виробляти та використовувати ракети.
"Ми маємо зупинити спроможність Росії запускати ці ракети за рахунок санкцій проти ланцюжків постачання", — наголосив британський прем’єр.
Що таке Storm Shadow і чому це потрібно Україні
Storm Shadow — це авіаційна крилата ракета великої дальності класу "повітря — поверхня", яку спільно розробили Велика Британія та Франція.
Її створили для високоточного ураження захищених стаціонарних цілей на значній відстані, зокрема бункерів, командних пунктів, складів і мостів. 
Відомо, що саме цими ракетами було уражено "Кремній Ел" – виробника мікросхем для російських "Іскандерів".
Ракети Storm Shadow є авіаційним озброєнням і запускаються з бойових літаків. В Україні для їх застосування використовують, зокрема, винищувачі-бомбардувальники Су-24М. Ракета здатна долати до 300 км, а її бойова частина має масу близько 450 кг. Політ на наднизькій висоті — приблизно 30–40 метрів над поверхнею — та швидкість близько 1000 км/год ускладнюють її виявлення й перехоплення засобами протиповітряної оборони.
Новини.LIVE писали, що ЄС виділить Україні 6,1 млрд євро на оборонні закупівлі, про це стало відомо 24 серпня, в понеділок. Програма UASL передбачає для України 30 млрд євро бюджетної підтримки та ще 60 млрд євро на оборонні потреби у 2026–2027 роках. Зокрема, у 2026 році 28,3 млрд євро планують використати для зміцнення українського оборонно-промислового комплексу. 
Новини.LIVE інформували, що під час урочистої церемонії на честь Дня Прапора, стало відомо, що у 2027 році Норвегія планує й надалі підтримувати Україну, зберігши обсяг військової, гуманітарної та фінансової допомоги на рівні близько 9 млрд доларів. Данія, в свою чергу, заявила про готовність безперервно постачати українським військовим озброєння, боєприпаси, винищувачі та системи ППО — доти, доки цього потребуватиме оборона країни. Водночас Латвія посилить підтримку українських захисників і планує прийняти 200 військових на реабілітацію. 

Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив, що 23 серпня на аеродромі «Вітязево» в Анапі Краснодарського краю РФ були пошкоджені винищувачі Су-33, МіГ-29 та безпілотний літальний апарат «Оріон».
Про це повідомив Генштаб.
23 серпня та в ніч на 24 серпня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці військових об’єктів росіян.
Так, уражені пункти управління у Стрілковому Херсонської області та Старомлинівці Донецької області.
Також уражені склади матеріально-технічних засобів російських військ у Степному та Хрустальному Луганської області, а також у районі Вікторівки Запорізької області.
Крім того, уражена радіолокаційна станція СТ-68 у Роздольному (тимчасово окупований Крим).
За результатами попередніх уражень встановлено, що 23 серпня на аеродромі в Анапі зазнали пошкоджень винищувачі Су-33, МіГ-29 та безпілотний літальний апарат «Оріон».
 
Запис Генштаб ЗСУ підтвердив ураження винищувачів та БпЛА на аеродромі «Вітязево» в Анапі спершу з'явиться на Громадське радіо.

Жирона не може втримати гравців, які мали швидко витягати команду з другого дивізіону. Каталонський клуб узгодив з Рейнджерс перехід 20-річного вінгера Мін Су Кіма, стверджує інсайдер Ніл Сола. Шотландський гранд виплатить 10 мільйонів євро компенсації.
Жирона прийняла пропозицію щодо Циганкова – інсайдер розкрив жорстку позицію українця
Жирона вважала Кіма ключовим виконавцем на сезон 2026/27 у Сегунді. На рівні Ла Ліги південнокореєць провів лише 3 матчі – загалом 20 хвилин ще восени 2024 року. Потім була непогана оренда в Андорру на кампанію 2025/26. Там вінгер провів 40 матчів, оформивши 6 голів та 4 асисти.
Нинішній сезон Кім починав у статусі основного гравця Жирони, але пропозиція Рейнджерс виявилася надто спокусливою. Незабаром гравець вирушить до Шотландії для проходження медогляду та завершення усіх формальностей трансферу.
Сьогодні (24 серпня) стало відомо, що Жирона також відпускає Віктора Циганкова в Аякса. За значно зірковішого українця виручили вдвічі меншу компенсацію – 4 млн євро гарантованими 1 млн бонусами.
Жирона без українців зганьбилась з Кордовою в Сегунді – каталонці балансують над зоною вильоту
Футбол 24
Футбол 24