Search trend "Тарнавський"

11 листопада 2022 року у Херсоні замайорів український прапор. Понад вісім місяців місто було під російською окупацією. В той день в центрі Херсона місцеві мешканці вийшли на вулиці з українськими прапорами. Синьо-жовтий стяг встановили поруч із будівлею Херсонської обласної адміністрації, а також біля будівлі поліції. Херсон був єдиним обласним центром, який контролювала РФ після повномасштабного вторгнення. Окупанти навіть "приєднали" його до РФ, провівши псевдореферендум. Місто було захоплено на початку війни. Сотні людей виходили на проукраїнські мітинги. Кидалися на ворожі танки, без зброї проганяли колони з буквами Z. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗСУ продовжують наступ і готуються до звільнення лівого берега Херсонщини карти боїв У Бузковому парку росіяни розстріляли місцеву тероборону, яка намагалася чинити спротив. Також чимало людей були заарештовані за проукраїнську позицію. Деяким довелося покинути місто. 9 листопада 2022 року росіяни заявили, що йдуть з Херсона. 11 листопада з'явилися кадри пересування воїнів ЗСУ Херсоном та місцевих мешканців, які вийшли на вулиці, щоб зустріти своїх. Українці у соцмережах з радістю сприйняли довгоочікувану новину про деокупацію Херсону. А фото прапора над Херсонською ОВА відразу стало "вірусним". 11 листопада 2022 року українські військові зайшли до Херсона, який понад вісім місяців перебував у російській окупації - від 2 березня. 14 листопада президент Володимир Зеленський приїхав до звільненого від російських окупантів Херсона. Над містом офіційно замайорів прапор України. Херсон мав символічне значення для президента РФ Володимира Путіна, оскільки став єдиним обласним центром, який вдалося тимчасово окупувати після 24 лютого. На оборону Херсона Москва спрямувала значні сили, зокрема й елітні частини повітрянодесантних військ, а також підкріплення з мобілізованих росіян. Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ "Таврія" Олександр Тарнавський через рік після звільнення міста заявив, що росіянам довелось тікати з Херсона, щоби уникнути оточення і не бути знищеними. У них не було іншого виходу, як тікати.

Командування Української Галицької Армії уклало союзний договір із білогвардійською армією Антона Денікіна 6 листопада 1919-го. Серед основних причин називають епідемію плямистого тифу та відсутність боєприпасів. Війська ЗУНР мали допомагати частинам УНР у боротьбі за українські землі. Воювали проти "білих" і "червоних", але внаслідок небезпечної епідемії у війську залишилось близько 10 тис. боєздатних чоловіків. "Роль стратегії вже скінчена. Ми переможені ворогами, а вороги ті: тиф, холод, незабезпеченість армії, без якого жодна армія нездатна боротися. Ворогам не треба великої напруги, щоб винищити до ноги нас всіх", - зазначав один із командирів УНР Володимир Сальський. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На марках зобразили українських вояків Генерал УГА Мирон Тарнавський пішов на переговори із Денікіним заради збереження війська. Угоду підписали в селищі Зятківці - тепер Гайсинського району Вінницької області. Вона передбачала збереження автономії військ УГА та контролю над нею з боку уряду ЗУНР. Також українцям дали обіцянку не використовувати їй у боях проти військ Симона Петлюри. Хворим надавали медичну допомогу. Попри спільне рішення головного отамана УНР Симона Петлюри та диктатора ЗУНР Євгена Петрушевича засудити дії командування УГА, угода засвідчила про остаточний розрив між двома українськими державами. Найславетніша операція Української галицької армії УГА, розпочалась 7 червня 1919-го. Українські військові змусили відступати втричі переважаючі польські та французькі війська по всій лінії Галицького фронту. Наступальні дії ввійшли в історію як "Чортківська офензива".

Список оприлюднили на сайті Шевченківської премії.31 жовтня завершився прийом супровідних документів та літературно-мистецьких творів, висунутих на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2025 року. Після опрацювання секретаріат комітету сформує остаточний перелік літературно-мистецьких творів за номінаціями і оприлюднить його на офіційному сайті. Перший тур конкурсу серед номінованих творів планується провести у третій декаді листопада 2024 року.Національна премія України імені Тараса Шевченка, або Шевченківська премія — державна нагорода України, заснована у 1961 році, що вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.ЛітератураВіктор Терен, книга поезій "Любов і свобода"Петро Саноцький, книга "В очікуванні весни. Сокальщина в боротьбі за волю України"Олександр Скороход, роман "Наречена"Анатолій Шкуліпа, книга поезій "Навстіж – як небеса"Зиновій Легкий, книга "Час каяття і розплати"Микола Славинський, поетичне трикнижжя "Магічний кристал", "Магічний кристал 2", "Магічний кристал 3"Маркіян Камиш, роман "Хазяїн"Олександр Балабко, роман "Кімоно для Баттерфляй. Із життя Соломії Крушельницької"Іван Малярчук, книга "Доброславʼя"Микола Павленко, епізодичний роман "Малолітня матуся"Світлана Поваляєва, книга поезій "Мінлива хмарність з проясненнями"Світлана Короненко, поетична книга "Поезії"Володимир Нікітенко, дилогія "Зануда Рауль і лист старої маркізи" та "Зануда Рауль та інші брехуни"Олаф Клеменсен, книга поезій "Імена, що залишилися"Рауль Чілачава, книга "Бельканто"Артем Чех, роман "Пісня відкритого шляху"Юрій Іздрик, книга поезій "Колекція"Юрій Тарнавський, роман "Теплі полярні ночі"Сергій Піддубний, книги "Ілар Хоругин. Велесова книга", "Велесова книга для юнацтва", "Велесова книга – історія українців з прадавніх часів і священний кодекс слав’ян"Богдан Томенчук, книга поезій "Вишийте, мамо, бронежилет"Ірен Вітуш (Ірина Квасниця), збірка казок та легенд "Казки бабусі Ірени. Любій Малечі на кожен добрий вечір" на YоuТubе-каналіОксана Рубаняк, книга поезій "Назустріч смерті"Літературознавство і мистецтвознавствоІгор Набитович, книга "Сага мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький"Роман Яців, антології, науково-мистецькі видання, наукові виданняЛюдмила Тарнашинська, книги "Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти", "Україна в огні" Війна 2022 крізь призму Довженка: 100 днів протиСТОяння"Публіцистика і журналістикаВолодимир Мула, документальний проєкт "Футбол має тривати"Олег Баган, книга "Феномен Галичини"Іван Малярчук, книга "Доброслав’я"Людмила Калабуха, книга "Зробіть навпаки: життя та продажі до і під час війни"Ірина Говоруха, книга "Код нації"Павло Казарін, проєкт "Публіцистика воєнного часу на "Українській правді"Віктор Жадько, книга "Іду дорогами твоїми"Музичне мистецтвоОлександр Шимко, "ВИРІЙ" сакральна містерія для мішаного хору, автентичних голосів, сопрано та симфонічного оркестру на стародавні молитовні, біблійні та українські народні текстиМарія Бурмака, музичний альбом "Улюблені класики"Мар’ян Пирожок, Олександр Драчук, Маркіян Турканик, музичний альбом "Зелений", гурт "Пиріг і Батіг"Зоряна Кушплер, компакт-диск "Українське інтерМеццо" (СD Ukrаіnіаn ІntеrМеzzо)Рубен Толмачов, музично-поетичний перфоманс Хоровий цикл для читця, бандури та мішаного хору на тексти поетичних переспівів Тараса Шевченка "ПСАЛМИ ДАВИДОВІ"Олексій Скрипник, хоровий концерт "Катарсис", Симфонія №3 "Галина" для скрипки і симфонічного оркеструТеатральне мистецтвоВасиль Вовкун, опера "Лис Микита", модерн-балет "Пізнай себе!", театральна кантата "Псальми війни", балет "Тіні забутих предків", опера "Діалог кармеліток"Олена Галл-Савальська, моновистава "Буде тобі, враже, так, як відьма скаже" (за п’єсою Олени Маляренко "Протитанкова відьма")Візуальне мистецтвоЗореслава Пилипишак, картина "Серце Ісуса"Юлій Скаканді, серія живописних творів "Ностальгія"Анатолій Федірко, мистецький проєкт "Відродження України" (серія вітражів для Головної Синагоги Буковини імені родини Марбергів, м.Чернівці)Катерина Косьяненко, мистецький проєкт Vісtоry (серія творів станкового живопису)Григорій Лоїк, мистецький проєкт "МАЙДАН-ВІЙНА-МАРЕ"Віра Баринова (Кулеба), проєкт "Крик мовчання" (твори: "Додому. До мами", "Допоможіть", "Катерина", "Наймичка")Борис Крилов, Олесь Сидорук, пам’ятник Великому князю Литовському та королю Польщі Олександру Ягеллончику у м.КаунасВолодимир Козюк, поліптих "Україна крізь віки"Декоративно-прикладне мистецтвоОлег Боньковський, мистецька серія "Хресна дорога України" (2012-2023)Валентина Карпець-Єрмолаєва, Андрій Пікуш, Марія Пікуш, Наталія Рибак, мистецький проєкт "Петриківський розпис: на захисті ідентичності" (серія художніх робіт автентичного петриківського декоративного розпису).Наразі у категорії "Кіномистецтво" претендентів на Шевченківську премію не оголошено.Одна людина може отримати нагороду раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.