Search trend "Україна Молдова"

Про це повідомив голова фінкомітету ВР Данило Гетманцев.За його словами, цей кластер, хоч і має лише чотири розділи, є одним із найбільших за обсягом регулювання, включаючи понад 3 тис. європейських нормативних актів, з яких близько 400 треба імплементувати в українське законодавство.Під час сесії українська делегація обговорила з європейськими партнерами стан законодавства та плани щодо автомобільного, залізничного, авіаційного та морського транспорту, а також питання безпеки, екології, перевезень небезпечних вантажів, управління транспортними мережами та інші.Загалом Україна вже пройшла скринінг за 27 з 33 розділів переговорної рамки. В кластері 4 залишився один розділ, 15 "Енергетика". Кластер 5 включає 5 розділів і присвячений сільському господарству, безпеці харчових продуктів, рибальству, регіональній політиці та фінансам."Які б складні процеси не відбувалися в питаннях прийняття рішень з боку наших європейських партнерів, ми повинні швидко та якісно виконувати свої "домашні завдання" на шляху до членства в ЄС", - резюмував Гетманцев.Нагадаємо, що скринінг - це аналіз адаптації законодавства України на відповідність до права Європейського Союзу.Вступ України до ЄС: що відомо28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу за спеціальною процедурою.23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.8 листопада 2023 року Єврокомісія рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до ЄС.У січні 2024 року Єврокомісія підтримала рішення про початок скринінгу законодавства України.25 червня Україна та Молдова розпочали перемовини про вступ до ЄС.30 жовтня Європейська комісія повідомила, що готова до відкриття перших переговорних кластерів з Україною у 2025 році за виконання необхідних умов.9 квітня 2025 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що Україна вже виконала 81% своїх зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС. Пізніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос сказала, що до кінця 2025 року можна відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України до Євросоюзу.

Данія виступає за посилення тиску на Угорщину через порушення основних правил Євросоюзу. Копенгаген пропонує застосувати статтю 7, що дозволяє обмежити права держави-члена, зокрема позбавити її голосу в Раді ЄС. Про це повідомила міністерка з питань Європи Марі Б'єрре, передає Роlіtісо. "Ми все ще фіксуємо порушення базових цінностей. Саме тому ми продовжуємо розгляд справи Угорщини у межах статті 7 і слухання з цього приводу", - сказала вона під час візиту Єврокомісії до Орхуса, де Данія зараз головує у Раді ЄС. Стаття 7 є частиною договору ЄС. Вона дає змогу іншим країнам-членам запроваджувати санкції проти держав, які порушують норми блоку. Цю норму іноді називають "ядерним варіантом", адже вона може призвести до суттєвих обмежень у правах держави. Проте поки що вона не застосовувалась, незважаючи на численні закиди Угорщині. Б'єрре додала, що Євросоюз також повинен розглянути варіант зупинення фінансування для країн, які ігнорують європейське законодавство. Вона різко розкритикувала блокування Будапештом просування України до членства в ЄС. За її словами, Данія "готова обговорювати всі можливі політичні і практичні кроки для прогресу". Якщо країни ЄС погодяться активувати статтю 7, Угорщину можуть позбавити права голосу у ключових питаннях, серед яких і розширення Євросоюзу. Таким чином вона втратить можливість блокувати вступ України. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Угорщина та Словаччина блокують 18-й пакет санкцій ЄС проти Росії Оскільки Угорщина наполегливо протидіє членству України, існують припущення, що Єврокомісія може окремо продовжити переговори з Молдовою. Можливе офіційне відкриття переговорного "кластера" найближчим часом. Україна і Молдова рухаються паралельно до ЄС, тому роз'єднання процесів викликає сумніви. Проте Б'єрре заявила, що Данія не підтримує поділ заявок на членство. "Ми хочемо одночасно відкрити перший кластер для України та Молдови", - підсумувала вона. Європейська рада не змогла ухвалити 18-ий пакет санкцій для Росії за війну проти України. Лідери ЄС заявили, що активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою війну агресії проти України та не компенсує їй збитки, завдані цією війною.

Росія на тлі обмінів військовополоненими продовжує дезінформаційну кампанію про нібито масові випадки катування росіян в українському полоні. Представник МЗС РФ Родіон Мірошник заявив, що українська сторона начебто катує російських полонених у "секретних тюрмах", передає Центр протидії дезінформації. "У заявах Мірошника, прикрашених типовим для російської пропаганди набором штампів про "електричні стільці", "ампутації" та "цькування собаками", не міститься жодних переконливих доказів. Усі звинувачення у "тортурах" будуються на словах обміняних російських полонених, фізичний стан яких викликає сумніви щодо правдивості цих свідчень. Подібні вкиди мають одну мету - перекласти провину за воєнні злочини з агресора на жертву та створити інформаційну ширму навколо нових свідчень про злочини Росії", - йдеться у повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В ООН заявили про збільшення кількості жертв агресії РФ серед цивільних в Україні Водночас ООН фіксує нові випадки страт українських військовополонених, повідомляє про тортури, побиття, удари струмом, сексуальне насильство й приниження в російських тюрмах. Україна відкрито співпрацює з міжнародними організаціями, тоді як Росія блокує доступ і приховує умови утримання полонених. На анонімних телеграм-каналах поширюється сфальсифікований документ нібито від імені Одеського обласного ТЦК та СП. У ньому йдеться про начебто мобілізацію осіб із подвійним громадянством (Україна-Молдова). В ТЦК назвали цю інформацію фейком.

Розширення ЄС є одним з пріоритетів головування Данії у Європейському Союзі, і Данія хотіла б, щоб Україна та Молдова рухалися на цьому шляху одночасно.

Про це повідомили Сухопутні війська ЗС України.Із семи інцидентів, які активно обговорювалися в медійному просторі, шість (або 86%) виявилися маніпуляціями, фейками та ІПСО. Лише 36 випадків (14%) підтвердилися, мали під собою реальні підстави та були перевірені.За результатами розслідувань:1 особу відсторонено від виконання обов’язків;5 осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності;30 службових розслідувань тривають.Командування Сухопутних військ підкреслило важливість інформування громадськості про реальні факти порушень, їх розслідування та покарання винних. "Ми розуміємо, що лише відкрита звітність, прозорість та правда можуть протистояти величезному ресурсу російської пропаганди, на яку ворог не шкодує, ані грошей, ані зусиль", - підсумували в Сухопутних військах.У мережі, зокрема в анонімних Теlеgrаm-каналах, поширюється сфальсифікований документ нібито від імені Одеського обласного ТЦК та СП. У ньому йдеться про начебто мобілізацію осіб із подвійним громадянством (Україна — Молдова).

Про це повідомили на сайті премії.20-та літературна премія Центральної Європи "Ангелус-2025" оприлюднила довгий список. Журі премії "Ангелус" обрало 14 книжок зі 137 запропонованих. Українська письменниця Євгенія Кузнєцова стала однією з авторів, номінованих на престижну премію, за роман "Драбина" у перекладі Івони Борошковської.Довгий список включає репрезентативні книги з 10 країн. Як зазнаили на сайті премії, "історії, розказані тут, утворюють складну, але водночас дуже характерну для нашого регіону історію про суспільства та окремих людей, минуле, сьогодення та те, що може нас ще чекати".До довгого списку також потрапили:Румена Бужаровська, "Мій пан чоловік", пер. Дорота Йованка Чирліч, видавництво Віurо Lіtеrасkіе (Північна Македонія);Дарко Цв’єтич, "Ліфт Шиндлера", пер. Дорота Йованка Чирліч, Оfісynа Lіtеrасkа Nоіr sur Вlаnс (Боснія і Герцеговина);Інга Гайле, "Скарбенєк", пер. Даніель Любінський, Wydаwnісtwо Маrрrеss (Латвія);Еліза Коньцька, "Учора ти злилася на зелено", Wydаwnісtwо Каrаktеr (Польща);Ліса Кренцлер, "Запізно", пер. Дорота Строїнська, Віurо Lіtеrасkіе (Німеччина);Фатос Любонья, "Другий вирок", пер. Дорота Городиська, Fundасjа Роgrаnісzе / Оśrоdеk Роgrаnісzе – sztuk, kultur, nаrоdów (Албанія);Анета Примака-Онішк, "Каміння мусило полетіти. Витерте минуле Підляшшя", Wydаwnісtwо Сzаrnе (Польща);Клеменс Є. Шец, "Втіха круглих речей", пер. Агнешка Ковалюк, Wydаwnісtwо Fіltry (Австрія);Кшиштоф Сівчик, "На перетині артерій", Віurо Lіtеrасkіе (Польща);Слободан Шнайдер, "Час міді", пер. Сініша Касумович, Wydаwnісtwо Wаrsztаty Кultury w Lublіnіе (Хорватія);Катаржина Собчук, "Мала імперія", Wydаwnісtwо Dоwоdy (Польща);Леело Тунґаль, "Мала товаришка і листи", пер. Марта Перлікевич, Wydаwnісtwо КЕW (Естонія);Йоанна Віленговська, "Король Вармії і Сатурна", Wydаwnісtwо Сzаrnе (Польща).Короткий список премії оголосять у вересні, а переможця чи переможницю — 18 жовтня."З моменту свого заснування премія підтримує та вказує на найважливіші літературні явища та найвидатніших письменників з цієї частини світу. Ризикнемо сказати, що "Ангелус" став літературним дороговказом для Європи. Люди, відзначені або номіновані на "Ангелус" у наступні роки, отримували найважливіші нагороди у літературному світі, включаючи Міжнародну Букерівську премію та Нобелівську премію з літератури", - наголосили організатори.Літературна нагорода Центральної Європи "Ангелус" — літературна відзнака, яку вручають щороку за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою у попередній рік. Організатором і фундатором відзнаки є місто Вроцлав. Лавреатом може стати письменник, що походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія). 

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Ворожий фейк: в Одесі ширяться чутки про мобілізацію українців з паспортами МолдовиВ мережі поширюється сфальсифікований документ від імені Одеського обласного ТЦК та СП про мобілізацію осіб з подвійним громадянством Україна-Молдова. Керівництво Одеського обласного ТЦК та СП спростовує інформацію та вказує на ознаки підробки документа.

Мережею шириться сфальсифікований документ нібито від Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про «мобілізаційні заходи» щодо осіб із подвійним громадянством (Україна-Молдова).

Наразі Молдова має менше перепон на цьому шляху, ніж Україна.

Відкриття переговорних кластерів для України блокує Угорщина.

Про це в ефірі Еспресо сказала кореспондентка Тетяна Висоцька."Сьогодні на саміті лідерів ЄС порушуватиметься тема вступу України до ЄС, яку блокує Орбан. Маю новину, яку зранку не наважувалась озвучити, бо консультувалася з колегами, які володіють румунською мовою, щоб точно підтвердити, що саме сказав президент Румунії Нікушор Дан перед початком саміту. І тепер у мене є офіційний переклад від румунських журналістів. Вони зазначили, що президент Румунії перед початком саміту заявив, що 4 липня у Кишиневі планується засідання Ради Молдова – ЄС, на якому буде відкрито перший кластер у переговорах про вступ Молдови до ЄС", - пояснила Висоцька.За словами журналістки, відкриття кластерів для Молдови 4 липня – досить несподівана тема, адже Молдова рухається до вступу в ЄС "у пакеті" разом з Україною. І оскільки Угорщина наразі блокує процес щодо України, Молдова також чекала на одночасне відкриття кластерів."Якщо президент заявив, що 4 липня буде відкрито перший кластер для Молдови, це може свідчити про одне з двох: або Орбана якимось чином переконають, і кластер буде відкрито також і для України, або Україну та Молдову розділять у цьому процесі.Я говорила з кількома депутатами, але вони кажуть, що нічого про це не чули. Тож звідки в президента Румунії ця інформація? Навіщо він вирішив її озвучити? Поки що це незрозуміло, але ось такий сигнал ми отримали сьогодні", – наголосила Висоцька.Вступ України до ЄС: що відомо28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу за спеціальною процедурою.23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.8 листопада 2023 року Єврокомісія рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до ЄС.21 лютого 2024 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що переговорна рамка для вступу України до ЄС буде готова на початку літа - після європейських виборів.21 червня Рада Європейського Союзу офіційно підтвердила переговорні рамки для України та Молдови щодо вступу до блоку.25 червня Україна та Молдова розпочали перемовини про вступ до ЄС.30 жовтня Європейська комісія повідомила, що готова до відкриття перших переговорних кластерів з Україною у 2025 році за виконання необхідних умов.9 квітня 2025 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що Україна вже виконала 81% своїх зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС. Пізніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос сказала, що до кінця 2025 року можна відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України до Євросоюзу.Читайте також: Вступ України до ЄС: основні досягнення та перспективи на 2025 рік

«Україна та Молдова вже виконали умови для початку початкового циклу переговорів – так званого кластера «фундаментальних питань»

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що наразі не бачить причин сподіватися на швидке завершення війни в Україні. Він наголосив, що РФ не зацікавлена в реальних переговорах і продовжує лише створювати ілюзію мирного процесу, передає "РБК-Україна". Президент Литви визнав, що сподівається на закінчення війни до початку наступного періоду формування бюджету ЄС. Проте сам він не поділяє оптимізму. На його думку, дії Кремля свідчать про відсутність щирих намірів зупинити агресію. "Я не великий оптиміст. Не бачу світла в кінці тунелю. Це результат того, що Росія не хоче йти вперед. Вона лише прикидається, імітує діалог", - зазначив він. Він наголосив, що тільки припинення вогню може стати точкою відліку для реального мирного діалогу. Та поки такого немає, світ має реагувати твердо. "Має бути запроваджений 18-й пакет санкцій. Він достатньо потужний. Проте нам важливо не допустити жодних винятків чи пом'якшень", - підкреслив Науседа. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін зробив гучну заяву про закінчення війни в Україні Президент Литви виступив за тіснішу співпрацю в рамках трансатлантичного альянсу. Він вважає, що до європейських програм оборонних закупівель варто залучати й інші країни. Щодо шляху України до членства в ЄС, Науседа наполягає на пришвидшенні процедури. Він звернув увагу на те, що деякі країни-кандидати отримують нерівне ставлення. Це, за його словами, неприпустимо. "Молдова і Україна активно працюють над реформами та демонструють гідні результати. Але Україна досі не може відкрити перший кластер переговорів через двосторонні політичні бар'єри", - пояснив він. На його переконання, цей бар'єр має бути подоланий найближчим часом. Також він вважає, що всі переговорні кластери потрібно розпочати до кінця поточного року. Науседа запропонував встановити чітку мету - бачити Україну повноправним членом ЄС із 1 січня 2030 року. Він визнав, що це складне завдання, проте воно стане сильною мотивацією для всіх учасників процесу. Президент України Володимир Зеленський повідомив про тривалу та змістовну зустріч із президентом США Дональдом Трампом. "Хороша зустріч із президентом США в Гаазі. Торкнулися різних тем - від безпекової співпраці до гуманітарних обмінів", - зазначив Зеленський після перемовин. Ключовою темою зустрічі стало посилення захисту українських міст і цивільного населення за допомогою сучасних засобів протиповітряної оборони. Зеленський наголосив, що Україна готова закуповувати американські системи ППО та підтримати американських виробників озброєння.

Про це "Радіо Свобода" повідомили поінформовані джерела в дипломатичних колах.Видання нагадує, що для відкриття переговорних кластерів потрібна згода всіх 27 країн-членів Євросоюзу.Однак напередодні саміту ЄС, запланованого на 26-27 червня, де потенційно могло бути схвалене це рішення, дипломати на правах анонімності сказали журналістам, що не вірять у можливість прориву в останній момент, не бачать ознак того, що угорський прем'єр Віктор Орбан може на це погодитися.На саміті очікують почути від прем’єр-міністра Угорщини результати референдуму щодо членства України в ЄС, який він організував у себе в країні. Проте навіть незалежно від цього настрої залишаються песимістичними — чиновники визнають, що важко передбачити, коли ситуація зрушить з мертвої точки.Представники ЄС, які не мають повноважень робити офіційні заяви, повідомили журналістам, що технічна робота над євроінтеграційним процесом триває. Вони підкреслили важливість позитивного сигналу для України — це стосується як виконання умов для вступу, так і сприятливої оцінки прогресу з боку Єврокомісії.Наступний саміт Європейської Ради відбудеться 26–27 червня, на нього запрошено президента України Володимира Зеленського. Це останній великий саміт під головуванням Польщі в Раді ЄС. Попри намір Варшави просунути початок переговорів про вступ України та Молдови в першій половині 2025 року, через блокування з боку Угорщини ці плани наразі виглядають малореалістичними — принаймні щодо України.Вступ України до ЄС: що відомо28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу за спеціальною процедурою.23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.8 листопада 2023 року Єврокомісія рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до ЄС.21 лютого 2024 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що переговорна рамка для вступу України до ЄС буде готова на початку літа - після європейських виборів.21 червня Рада Європейського Союзу офіційно підтвердила переговорні рамки для України та Молдови щодо вступу до блоку.25 червня Україна та Молдова розпочали перемовини про вступ до ЄС.30 жовтня Європейська комісія повідомила, що готова до відкриття перших переговорних кластерів з Україною у 2025 році за виконання необхідних умов.9 квітня 2025 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що Україна вже виконала 81% своїх зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС. Пізніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос сказала, що до кінця 2025 року можна відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України до Євросоюзу.Читайте також: Вступ України до ЄС: основні досягнення та перспективи на 2025 рік

Про це він сказав на засіданні Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі.Дипломат закликав ЄС до рішучих дій проти Росії, наголосивши на потребі нищівних санкцій, зокрема щодо банків, енергетики, тіньового флоту й нафти. Також Сибіга нагадав, що російський диктатор Володимир Путін відкидає мир і посилює терор.Сибіга звернув увагу на важливість зміцнення української оборони, зокрема ППО, ракет, артилерії, дронів, та закликав до інвестицій у військову промисловість.Також він наголосив на необхідності прискорити вступ України до ЄС."Ставши членом, Україна значно посилить ЄС у різних сферах, включаючи безпеку та зовнішню політику, технології, діджиталізацію та енергетику. Нові кроки для прискорення переговорів про вступ України до ЄС наразі є критично важливими, слугуючи джерелом натхнення для українського народу, особливо для наших воїнів, перед обличчям російського терору та агресії", - сказав Сибіга.Окремо міністр підкреслив взаємозв’язок глобальних загроз — від Москви до Тегерана — і подякував країнам ЄС за підтримку України.Вступ України до ЄС: що відомо28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу за спеціальною процедурою.23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.8 листопада 2023 року Єврокомісія рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до ЄС.21 лютого 2024 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що переговорна рамка для вступу України до ЄС буде готова на початку літа - після європейських виборів.21 червня Рада Європейського Союзу офіційно підтвердила переговорні рамки для України та Молдови щодо вступу до блоку.25 червня Україна та Молдова розпочали перемовини про вступ до ЄС.30 жовтня Європейська комісія повідомила, що готова до відкриття перших переговорних кластерів з Україною у 2025 році за виконання необхідних умов.9 квітня 2025 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що Україна вже виконала 81% своїх зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС. Пізніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос сказала, що до кінця 2025 року можна відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України до Євросоюзу.Читайте також: Вступ України до ЄС: основні досягнення та перспективи на 2025 рік

Про нову загрозу з боку Придністров’я майже одночасно попередили прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан і президент України Володимир Зеленський. Це сигнал не тільки для регіону, а й для всієї Європи: Москва знову грає за знайомим сценарієм, але намагається діяти швидше і підступніше.План Кремля зрозумілий. Спочатку — виграти парламентські вибори в Молдові. Потім руками нового проросійського уряду відкрити шлях для перекидання російських військ у Придністров’я. А далі — створення плацдарму для можливого удару по півдню України, передусім по Одесі.Звучить абсурдно? Але ми вже бачили, як "абсурдні" плани Кремля ставали реальністю — від захоплення Криму до повномасштабної війни проти України.Придністров’я насправді є давньою прелюдією російського імперіалізму. Саме тут ще наприкінці 1980-х Москва вперше протестувала сценарій дестабілізації під виглядом "захисту російськомовного населення".І хоча Радянський Союз уже доживав останні роки, Горбачов і Єльцин почали процес розчленування Молдови, який триває й досі. Інструментом стала присутність радянського, а згодом російського військового контингенту в Тирасполі — "столиці" так званої Придністровської Молдавської Республіки.Протягом багатьох років ми неправильно визначали цю реальність — говорили про "сепаратистський регіон", хоча насправді йдеться про окуповану територію. Таку саму, як сьогодні Мелітополь чи Бердянськ. Просто тоді світ не був готовий називати речі своїми іменами.Чому Росія, яка втратила мільйон убитими та пораненими в Україні, продовжує триматися за клаптик землі біля Дністра? Бо це частина довгострокового плану — мати важіль впливу на регіон. Навіть у слабкому стані російський контингент у Придністров’ї змушує Україну тримати там частину сил, що відволікає ресурси від інших ділянок фронту.І ось прем’єр Молдови заявляє: Кремль хоче перекинути до 10 тисяч російських військових у регіон. Це в сім разів більше, ніж є зараз. Проблема лише в одному — як перекинути? Придністров’я замкнене між Україною та Молдовою. Але історія показує: навіть після анексії Криму російські військові пересувалися через Кишинів звичайними рейсами. І це можливо, якщо до влади повернуться проросійські сили.Восени 2025 року в Молдові — парламентські вибори. І Кремль готується до "спецоперації" з електорального перевороту. Цього разу — під виглядом мирної "революції в джинсах". Гібридне Придністров’я — стара гаряча точка, яка знову загоряється? й сценарій передбачає використання цивільних агентів впливу, які прибудуть у Кишинів "під прикриттям".Кремль уже призначив куратора — Сергія Кирієнка, досвідченого технократа, який спеціалізується на соціальній інженерії. Саме він стоїть за багатьма російськими інформаційними й політичними кампаніями в Україні, Грузії, Молдові.Дехто запитує: чому Україна просто не розв'яже питання Придністров’я військовим шляхом? Відповідь проста: ми — не Росія. Ми діємо за міжнародним правом. І введення українських військ можливе лише на запрошення молдовської влади. Майя Санду поки що не робила такого запиту. Причини — як тактичні, так і стратегічні. І це її право як лідерки суверенної держави.Замість силових рішень Україна має сконцентруватися на іншому: забезпеченні вільних і чесних виборів у Молдові. Бо саме на це буде спрямована нова атака Росії. Кремль уже витрачає на підтримку своїх кандидатів сотні мільйонів доларів. І це лише початок.Що можемо зробити? Багато чого. І частина цього вже відбувається. Молдовська влада запускає контркампанії, Україна та Румунія — тримають периметр. Але потрібно більше. По-перше, створити Європейський центр протидії виборчому втручанню. По-друге, активізувати стратегічний трикутник: “Україна — Молдова — Румунія”. І по-третє — говорити вголос, називати речі своїми іменами.Бо Придністров’я — це лакмусовий папір для майбутнього Європи. Якщо Росії вдасться закріпитись там — завтра ми захищатимемо не тільки Одесу, а й Бухарест.Україна, Молдова, Румунія — три країни, які зараз тримають рубежі демократії. І мають перемогти не тільки на фронті, а й на виборчих дільницях, в інформаційному просторі та в серцях людей, які не хочуть повернення імперій.Джерело:  

Еспресо пояснить, чому ця ініціатива спростить життя подорожувальникам з України в Європу та навпаки. Україна закони підписала, лиш треба зачекати на ЄСНещодавно Україна фактично завершила нормативне наближення до законодавства ЄС у сфері електронних комунікацій. Що це означає? Ще 3 червня президент Володимир Зеленський підписав закон, який є частиною масштабного процесу приєднання до європейської ініціативи Rоаm Lіkе Аt Ноmе. Як повідомляє Національна комісія з регулювання у сферах електронних комунікацій, ухвалення цього закону дозволяє завершити необхідне законодавче "домашнє завдання" для подальшого входження до Єдиного цифрового ринку ЄС у сфері роумінгу. За словами ж прем’єра Дениса Шмигаля, Європейська комісія вже 17 червня погодила приєднання України до політики Rоаm Lіkе Аt Ноmе, а вже незабаром Рада ЄС схвалить це рішення і з початку 2026 року Україна стане частиною єдиного європейського комунікаційного простору.Цікавим також є і те, що Україна буде першою країною, яка приєднається до Rоаm Lіkе Аt Ноmе, при тому не перебуваючи фактичною членкинею Євросоюзу. "Цим створюємо важливий прецедент – досі жодна з країн поза межами Євросоюзу не долучалася до політики Rоаm lіkе аt Ноmе", – пише прем’єр-міністр.Без віз та без роумінгуІдея позбутися надлишкових сплат, окрім тих, які вимагає ваш український мобільний оператор, у країнах ЄС є зовсім не новою. Ще до повномасштабного вторгнення Росії, у 2021 році, Молдова, Білорусь, Азербайджан, Грузія, Вірменія та Україна підписали угоду про регіональний роумінг з ЕU4Dіgіtаl – ініціативи ЄС з підтримки цифрової економіки та суспільства. У квітні 2022 року європейські та українські оператори домовилися про добровільні заходи, які дозволять понад 4 мільйонам біженців, які шукають притулку в ЄС, мати доступний доступ до зв'язку. Ця угода, дію якої продовжено дотепер, дозволила громадянам ЄС та України здійснювати роумінг без націнок та доступні міжнародні дзвінки за кордон.Однак сьогодні йдеться не про тимчасову ініціативу, а перманентну й без необхідності щопівроку поновлювати угоди. "Ми хочемо, щоб українські громадяни залишалися на зв’язку зі своїми рідними у ЄС та вдома. Тому ми пропонуємо приєднати Україну до нашої роумінгової сім’ї. Це ще одне свідчення нашої непохитної підтримки України та її громадян", – зазначила щодо цього президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Урсула фон дер Ляєн, фото: рrеsіdеnt.gоv.uаВідтак роумінг у ЄС стане безплатним, тому у межах 27 країн діятимуть ті ж тарифи, що й в Україні. Ба більше, вартість послуг не залежатиме від конкретної країни в межах Євросоюзу, а ще користувачі зможуть безперебійно залишатися на зв’язку, не шукаючи при цьому Wі-Fі та не маючи мороки з покупкою місцевих SІМ-карток.На практиці це означає, що мандрівники з України, які відвідують ЄС, і мандрівники з ЄС, які приїдуть в Україну, не платитимуть додаткових зборів за роумінг.Також в межах Rоаm Lіkе Аt Ноmе передбачено, що якість зв’язку та швидкість інтернету залишатимуться такими ж, як і вдома, а доступ до екстрених служб буде безплатним.Безоплатний роумінг – це добре, але чи ростиме вартість послуг після приєднання до зони покриття ЄСЯк у коментарі для "РБК-Україна" пояснював представник мобільного оператора Vоdаfоnе, не всі українські тарифи будуть діяти в Європі, адже в ЄС послуги українцям фактично надаватимуть європейські оператори, які не можуть працювати "в мінус"."Саме тому не всі тарифи європейських операторів діють по всіх країнах ЄС. Є й такі, що діють в межах лише їхніх країн. Разом з тим, ми опрацьовуємо з європейськими операторами максимально пільгові умови, аби тарифи були доступними для українських абонентів", – наголосили у Vоdаfоnе.Окрім того, європейське законодавство з регуляції роумінгу, відповідно до якого оновили й українське, передбачає граничні тарифи на послуги між різними операторами зв’язку. Тому вартість, для прикладу, 1 гігабайту мобільного інтернету в європейських країнах може доволі сильно відрізнятися від України, що потрібно буде змінювати та підлаштовувати під нові реалії. фото: Юрій ПогуляйкоНа цьому моменті необхідно зазначити, що послуги зв’язку у нас є одними з найдешевших у Європі через різницю у рівні доходів громадян.Однак, як у коментарі "УНІАН" розповів експерт у питаннях комунікацій Олександр Глущенко, з остаточним приєднанням України до Rоаm Lіkе Аt Ноmе, наповнення тарифних планів операторів, що вже передбачають пільговий роумінг у ЄС, суттєво не зміниться. Власне, він наголосив, що абоненти вже частково сплачують за роумінгові послуги у складі своїх тарифів, навіть якщо ними не користуються. Тому, знову ж таки, приєднання до зони євророумінгу не повинно стати приводом для чергового підвищення цін.У цьому контексті не варто відкидати і той факт, що передача даних шляхом мобільного зв’язку сама по собі стає дедалі дешевшою у всьому світі, що також відіграє позитивну роль у незмінності цінової політики. Підкреслимо, що наразі уся аналітика мобільних операторів та експертів зводиться до прогнозів та передбачень, а прорахувати точно, чи сильно зростуть тарифи, здається, ніхто остаточно не може. Відтак залишається очікувати, коли Рада Європи затвердить угоду про приєднання України до Rоаm Lіkе Аt Ноmе й наступить січень 2026 року. Наразі ж стверджувати можна лише одне – ця ініціатива є суттєвим кроком, який зближує Україну і ЄС, а також відіграє одну з ключових ролей у процесі її євроінтеграції.

Зеленський заявив, що Україна, незважаючи на власні проблеми, підтримає сусідню країну.

Під час своєї поїздки до Одеси президент Нікушор Дан також візьме участь у тристоронній зустрічі Румунія-Молдова-Україна