Search trend "Вибори президента РФ"

ФБР розпочало кримінальні розслідування щодо екс-директорів ЦРУ та ФБРФедеральне бюро розслідувань розпочало кримінальні розслідування щодо колишнього директора ЦРУ Джона Бреннана та екс-директора ФБР Джеймса Комі. Розслідування стосуються ймовірних порушень, пов&ароs;язаних із попередніми урядовими розслідуваннями щодо втручання РФ у вибори президента США 2016 року.

Президент Чехії Петр Павел не виключає, що парламентські вибори у жовтні можуть змінити уряд країни. Це вплине на подальші пріоритети, зокрема, щодо підтримки України. Втім, наразі оцінити позицію майбутньої влади важко, заявив Павел у інтерв'ю ВВС. "Зараз я зосереджений на збереженні єдності у питаннях безпеки і оборони, зокрема в нашій політиці щодо України, адже вважаю підтримку Києва невід'ємною частиною власної безпеки", - заявив він. Президент повідомив, що обговорює це питання з лідерами парламентських партій, які можуть увійти до нового уряду. "Я наголошую на необхідності збереження принципів у безпековій та зовнішній політиці навіть після виборів, але поки не можу гарантувати результат - багато що залежить від підсумків голосування", - додав він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Держдеп спростував припинення всієї допомоги Україні: "Наші зобов'язання незмінні" За словами Павела, у 2024 році Чехія поставила Україні близько 1,5 млн од. великокаліберних боєприпасів, а цього року обсяг постачань зросте до 1,8 млн, з яких близько 800 тис. - калібру 155 мм. Раніше він запевняв, що ця ініціатива не опиниться під загрозою. Президент підкреслив, що співвідношення вогневої потужності між Україною та Росією значно покращилося - з 1:10 до приблизно 1:2, що дозволяє українському командуванню ефективно планувати операції за умови стабільних поставок боєприпасів. Павел також закликав західних лідерів посилити тиск на президента РФ Володимира Путіна і примусити його сісти за переговорний стіл. Він висловив готовність вести діалог із Кремлем, але лише за умови реалістичного підходу РФ, без безкомпромісних вимог. Крім того, президент Чехії звернув увагу на активну гібридну війну Росії проти західних демократій, включно з шпигунством, саботажем, кібератаками та дезінформацією. Він пообіцяв посилити протидію російським агентам у Чехії. "Російська розвідка веде численні спроби саботажу на нашій території, тож ми зобов'язані захищати наше суспільство", - підкреслив Павел. Парламентські вибори в Чехії заплановані на 3-4 жовтня 2025 року. Вперше право голосу отримають чехи, які проживають за кордоном, що може підвищити явку. Як повідомляється, одним із головних претендентів на посаду прем'єр-міністра у разі перемоги опозиції є експрем'єр Андрій Бабіш, який у 2023 році програв Павелу у другому турі президентських виборів. Хоча Бабіш прагнув завоювати підтримку виборців, незадоволених активною допомогою України, він не мав чітких проросійських позицій на посаді прем'єра. Нинішній уряд Чехії очолює Петр Фіала з Громадянської демократичної партії, який відомий своєю підтримкою України у протистоянні російській агресії. Раніше президент Чехії Петр Павел поділився деталями неформального обговорення під час закритої вечері на саміті НАТО в Гаазі. За його словами, лідери країн Альянсу намагались переконати президента США Дональда Трампа у необхідності більш жорсткого економічного тиску на Росію, однак той залишився нерішучим. Павел зазначив, що всі лідери виступали дуже послідовно і одностайно, аргументуючи, що настав момент для рішучих дій. "Не з метою спричинити економічний колапс Росії - це не в наших інтересах, - а щоб вона усвідомила, що альтернативи переговорам просто немає", - підкреслив він.

У новому звіті ЦРУ підтверджуються попередні висновки про те, що Росія втручалася у вибори в США 2016 року, щоб допомогти на той час кандидату від республіканців Дональду Трампу перемогти демократичну суперницю Гілларі Клінтон.

Президент України Володимир Зеленський має балотуватися на другий термін. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак назвав Зеленського "дуже сильною людиною", "демократом" і відзначив, що той "не виснажився", очолюючи країну протягом трьох років війни, Єрмак заявив в інтерв'ю Тhе Тіmеs. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Зламати українців терором не вийде" - Єрмак відреагував на масований обстріл Києва Єрмак пообіцяв, що в Україні відбудуться вибори, як тільки "з'явиться можливість" і буде скасовано воєнний стан. "Я вважаю, що він має балотуватися, бо це найкращий президент, якого моя країна бачила за роки своєї незалежності", - сказав Єрмак. Голова Офісу президента України Андрій Єрмак дедалі більше дратує американський політичний істеблішмент. Від початку повномасштабного вторгнення РФ, Єрмак регулярно відвідує столицю США, виступаючи ключовим переговірником від імені президента Володимира Зеленського. Втім, його підхід сприймається як надмірно вимогливий, грубуватий та такий, що демонструє слабке розуміння американської політичної культури й процесів, зокрема на Капітолійському пагорбі.

Колишня посол США в Україні Бріджит Брінк оголосила про намір балотуватися в Конгрес від 7-го округу штату Мічиган. Вона зазначила, що присвятила життя захисту демократії та боротьбі за свободу. Про це Брінк заявила на своїй сторінці в соцмережі Х. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: РФ прагне захопити всю Україну - Трамп Дипломатка нагадала, як працювала на посаді. "Саме тому ми протистояли Путіну, і саме тому я виступала проти Трампа. Тепер моя наступна місія - боротися за правильні речі вдома", - заявила Брінк. 7-й округ Мічигану вважається конкурентним, з невеликою перевагою республіканців. Наступні вибори до Конгресу для представника від цього округу відбудуться в листопаді 2026 року. Брінк була послом США в Україні з червня 2022 по квітень 2025 року. Брінк заявила, що пішла у відставку з посади посла через тиск, який адміністрація президента Дональда Трампа чинила на офіційний Київ, а не на країну-агресора РФ. Бріджит Брінк у травні заявила, що залишила посаду посла США в Україні через тиск адміністрації Дональда Трампа на Київ. Натомість щодо країни-агресорки РФ таких дій не було.

Ситуація з безпекою у світі погіршуватиметься, каже Роман Безсмертний, політик і дипломат 2025 року відбулися значні зміни в міжнародній політиці: новий президент у Сполучених Штатах Америки, новий уряд у Німеччині, новий Папа у Ватикані. Як ці зміни впливають на Україну? Чи не витісняють вони питання українсько-російської війни з порядку денного? &еnsр;Війна все більше вражає інші держави й поширює свій вплив на людство. Теми російської агресії та близькосхідної війни стають невіддільними складовими міжнародних відносин і диктують зовнішню політику багатьох країн. Ці два вогнища однієї війни війни між віссю зла та несформованою коаліцією свободи й демократії визначають поведінку держав та їхніх лідерів. І це показник того, що ситуація з безпекою у світі погіршуватиметься. Без адекватних рішень людство впевненими темпами рухатиметься до континентальної та глобальної війни. Ще недавно принципом Німеччини було "триматися подалі від мілітаризму", а тепер вона збільшує фінансування армії та посилює підготовку війська. Британія також змінює свою військову доктрину. Європа готується до війни з Росією? &еnsр;Вона довго очікувала, що агресію Росії вдасться вгамувати іншим способом, але в лютому 2022 року Рубікон було перейдено. Країни ЄС нині на етапі швидкого зростання оборонно-промислового комплексу, пере­оснащення збройних сил у рамках НАТО. Це підготовка до протидії агресії Кремля, про яку необхідно говорити. Це гібридна війна, що йде проти переважної більшості європейських держав. РФ виношує плани ударів по країнах НАТО. Є різноманітні варіанти, найімовірніші з них відпрацьовують на навчаннях у районі Балтики. Ті, хто розуміє цю загрозу, починають швидкими темпами посилювати підготовку та збільшувати допомогу Україні. Бо ЗСУ сьогодні забезпечують час, вкрай необхідний європейським державам, щоб підготуватися до високо­ймовірної агресії Москви. Щодо можливих варіантів прояву такої агресії, то Євро­па нині сконцентрована на Балтиці, бо напруженість там зростає. У цієї напруженості є два вогнища. Перше для Росії це одне з джерел формування її мілітаристського бюджету, бо Балтика є ключовим каналом для постачання на чорний ринок тіньовим флотом нафти й нафтопродуктів. Друге нарощування сил у районі Балтики з боку Росії, що є повторенням ситуації, яка відбувалася на українсько-російському кордоні впродовж 20192021 років. Чи можна сподіватися, що згадувана вами "несформована коаліція свободи й демократії" оформиться в реальний антиросійський союз? &еnsр;Коаліція свободи й демократії має серйозне підґрунтя, щоб бути оформленою. Таким підґрунтям є формат "Рамштайн", що діє в межах технологічних необхідностей. Йому варто тільки доповнити вищий воєнно-політичний рівень, утворити об'єднаний штаб і сформувати відповідні підрозділи під його командуванням, а також спільний оборонно-промисловий комплекс. Чи є необхідність у формуванні окремих європейських збройних сил? Переконаний, що складовою коаліції мають бути спеціальні сили оборони Європи, невіддільною частиною яких повинні стати Збройні сили України. Балаканина про вступ України в НАТО втратить сенс Росія продовжує реалізовувати свій план зі знищення України та відновлення імперії. Важливо, щоб сили оборони Європи почали активно взаємодіяти між собою. За рік ми зрозуміємо, що вся балаканина про вступ України в НАТО втратить сенс. Ситуація може бути така, що Альянс запрошуватиме Україну до вступу. До цього все йде балачки президента США Дональда Трампа створюють серйозну загрозу для Європи. Тому європейцям треба всіляко дбати, щоб реалізувати те, про що каже посол України у Великій Британії, генерал Валерій Залужний, утворення оборонного альянсу Європи, в який увійшла б Україна, і формування на основі європейських армій сили протидії Росії. Виборчий цикл у сусідніх з Україною державах показав, що недружні до Києва політсили набирають вагу. Як зупинити радикалізацію європейського суспільства? &еnsр;За останні 1015 років кожна європейська країна проходила випробування і лівими, як Греція, і правими, як Нідерланди, радикальними силами. Європа це електоральна демократія, яка передбачає можливість приходу до влади різних сил у конституційних рамках. Тому вона допускає такі речі, як вихід у фінал президентських виборів Джордже Сіміона в Румунії або обрання сподіваюся, востаннє Віктора Орбана в Угорщині та повернення в політику Словаччини Роберта Фіцо після гучних звинувачень проти нього. Також слід пам'ятати, що є різні праві. Новий німецький канцлер Фрідріх Мерц належить до правоконсервативного крила, як і голова італійського уряду Джорджа Мелоні. Водночас і вони дотримуються єврооптимістичної позиції, хоча Мерц значно правіший за Ангелу Меркель. Важливо, щоб праві політичні сили не підігрували ні Путіну, як це роблять Орбан із Фіцо, ні Трампу. Бо ми бачили, як періодично Орбан кидається то виконувати доручення Москви й паскудити Україні, то виконувати доручення Трампа й руйнувати Європейський Союз. Чи є загроза тотального формування антиукраїнських сил? Ніколи не кажи "ніколи". З огляду на результати виборів у Польщі перемоги Кароля Навроцького з його особливими поглядами щодо України треба готуватися до гіршого варіанта, але сподіватися на краще. Маємо розуміти, що сповідувати певні погляди право кожного європейця. Інша річ наскільки ці погляди стають офіційними. У Молдові, Румунії, Португалії, Німеччині на останніх виборах перемогли здебільшого правоконсервативні сили, але не антиукраїнські. Власне, часто в людей на виборах одна поведінка, і зовсім інша біля керма. Вибори часом здіймають таку піну, і на ній стільки сміття підіймається, що за ним не бачиш істини. Треба відстежувати, яку політику провадить той чи той обранець. Якщо виходити з балансу держав членів ЄС, то ситуація сприятлива для України. Проти двох прихильників Москви Орбана й Фіцо маємо абсолютну більшість прихильників України. Путін розглядає переговори як засіб ведення війни Як можете прокоментувати перемогу Кароля Навроцького на президентських виборах у Польщі? &еnsр;Колишній мер Варшави Рафал Тшасковський мав серйозні шанси перемогти, кількість прихильників у нього й Навроцького була приблизно однакова. Польща розколота навпіл: половина за ліберально-консервативний шлях, половина за традиціоналістсько-консервативний. Перевага визначилася кількістю тих, хто прийшов на вибори. Якби активність молоді була вища переміг би Тшасковський. Функції президента Польщі чималі, але вони не визначають внутрішньої та зовнішньої політики. Тому виборці й поводяться досить флегматично. У Польщі політично активніша молодь, але дисципліна на виборах краща в людей старшого віку. Загалом же в Європі скрізь видно зростання популярності правих сил. 510 років тому цей правий ухил спостерігався на Півночі, а нині він скотився до Центральної Європи й, очевидно, покотиться далі на Південь, де нещодавно повністю домінували ліві. Це маятник електоральної демократії. Перевага Європи в тому, що вона об'єднана спільним інтересом громадян її держав. ЄС ухвалив 17-й пакет антиросійських санкцій, спрямований, зокрема, проти тіньового флоту РФ. Урсула фон дер Ляєн заявила про підготовку 18-го пакета, який вдарить по найбільших російських газопроводах. Чи можуть ці санкції зупинити агресора? &еnsр;Санкції підривають економіку ворога. Чи є вони визначальними? Ні. Санкційна політика неочікувана. Чи могли ми 2020 року уявити, що 2024-го російським банкам заборонять використання системи SWІFТ, не кажучи про енергетичні санкції, визначення ціни на сиру нафту? Санкції мають проміжний характер, але вони діють. Не говоритиму про їхню ефективність, бо винятки із санкцій створюють обхідні маневри для ворога. Фривольне дотримання санкцій багатьма європейськими столицями дає рашистській системі змогу уникати обмежень. Інакше як потрапляють європейські комплектуючі в РФ? А їх можна знайти в більшості ракет, які прилітають в Україну. Потрібні не тільки санкції, а й дисципліна їх виконання та покарання за недотримання. Тож санкції мають вплив, але не є визначальним фактором перемоги над ворогом. У Стамбулі відбулися переговори між РФ та Україною. Чи виправдали вони очікування Києва? Чи можна перемогти Росію за столом переговорів? &еnsр;Кремль не вважає міжнародні відносини й дипломатію інструментом вирішення питань. Він розглядає переговори як засоби ведення війни, мета якої відновлення контролю над Центральною та Східною Європою. Росія висловила дві тези, яких не чують у Вашингтоні. Перша теза: "Законні територіальні інтереси РФ" а це кордон впливу до 1991 року, тобто східний кордон колишньої Федеративної Республіки Німеччина. Друга теза: "Виведення військ НАТО зі Східної та Центральної Європи" тобто повернення Альянсу до кордонів 1991 року, виведення з Європи американських військ і ракетних комплексів. Москва трактує вступ України в НАТО як небезпеку для себе. Росія це чорна діра, що продукує війну і кров Ми входимо в декілька років, які потребуватимуть чітких і жорстких рішень, спрямованих на формування коаліції свободи і демократії, щоб подолати російську агресію і відновити світовий порядок. Чи створити новий порядок, що базуватиметься на нормах міжнародного права і статуті ООН. Або ж закласти нові інституції, які забезпечували б дотримання норм міжнародного права. Щодо подальших переговорів українська сторона має продумувати свою інформаційну політику, яка обслуговувала б цей процес. Після попередніх раундів в Ер-Ріяді, Джидді і Стамбулі інформаційний простір був забитий рашистськими наративами. До ведення переговорів, особливо їхнього інформаційного забезпечення, треба серйозно готуватися зосереджуватися не тільки на матерії переговорів, а й на інформуванні всього світу про їх перебіг. Очевидно, що приховування змісту документів із російського боку є бажанням подиктувати наративи. Коли наша сторона прибуває на переговори, вона не знає, що обговорюватиме. Можу запропонувати такі варіанти поведінки. Перший подякувати за надані матеріали та взяти паузу для ознайомлення з ними. Другий розцінювання запізнілого надання документів як крок до зриву переговорів і заява про це. Третій із російського боку на переговори приїздить склад, що може виконувати роль стенографістів або диверсантів і не відповідає рівню події. Україна ж представлена особами, що уповноважені ухвалювати рішення, бо обтя­жені політичною відповідальністю. Зробити заяву про непродуктивність російської делегації в цій ситуації абсолютно коректно. Щодо переговорної тактики має бути відпрацьована спільна позиція української делегації та європейських партнерів. Коли відбулася перша зустріч у Стамбулі, мене здивувало, що з українського боку ніхто не сказав про резолюції, ухвалені Генеральною асамблеєю ООН після початку так званої СВО. У них дано чітку оцінку російській агресії з 2014 року та рекомендації як світу реагувати на це. Зокрема є вказівки на необхідність надання допомоги Україні, додержання принципу територіальної цілісності й суверенітету. Шкода, що представники української делегації забули про це. Ми всі заскочені думками про безсилля ООН, але не вказувати ворогу на пряме порушення цих резолюцій підігрування тим, хто хоче імпотентності Генасамб­леї. Рашистські делегати останнім часом навіть підтримують нікчемні резолюції Вашингтона. Це свідчить про небезпечну ситуацію в Раді Безпеки ООН. Але резолюції Генасамблеї не можна ігнорувати й не використовувати як аргумент для відстоювання інтересів України. 15 червня в Канаді відбудеться саміт G7, 24 червня заплановано саміт НАТО в Гаазі. Чого можна очікувати Україні від цих заходів? &еnsр;До цих подій я додав би ще червневу зустріч Європейської ради. Всі вони дадуть відповідь на запитання: як розвиватиметься ситуація далі (розмовляємо з Романом Безсмертним на початку червня Країна)? Якщо "Велика сімка" й НАТО ухвалять резолюції, що стосуватимуться об'єднання сил і збільшення допомоги Україні, буде один варіант розвитку. Якщо ж ізоляціоністські підходи Вашингтона підіграють Кремлю, восени ми станемо свідками агресивних дій Кремля в районі Балтики. Москва затягує переговори у Стамбулі, щоб отримати сигнал: що буде на зібранні "сімки" й саміті НАТО. Від цього залежатиме її поведінка посилення чи гальмування агресії. Якщо "сімка" й НАТО продемонструють єдність у підтримці України та формування нової моделі глобальної безпеки, це означатиме, що московський фюрер завів себе у капкан йому доведеться катастрофу видавати за перемогу. Дональд Трамп на початку своєї каденції робив реверанси в бік Кремля, однак після масованих травневих атак по Україні заявив, що розчарувався в Путіні. Чи означає це, що Трамп дозрів до рішучих дій? &еnsр;Розраховувати можна лише на те, що в результаті зміни кадрів до керівництва США прийдуть фахові, підготовлені люди. Не вірю, що сам Трамп може радикально змінити позицію. Він не бачить себе в системі координат, які передбачають сильну дію разом з європейськими партнерами. З його відносин із Беньяміном Нетаньягу видно, що союзництво для нього не існує як цінність. Трампа цікавлять не так державні, як особисті інтереси. Що ж до дієвої допомоги Україні вона буде, якщо в результаті кадрових змін з'являться люди, які візьмуть на себе цю роботу, як це було під час першої каденції Трампа. Я довго не розумів, як Трамп прийняв рішення про надання допомоги "джавелінами". Але згодом дізнався, що він до цього не має стосунку. Що ж до спільних дій, то активність Хакана Фідана (міністр закордонних справ Туреччини. Країна) це прояв того, що Трамп передоручає Реджепу Ердогану частину своїх функцій. У процес вступає Туреччина, яка періодично дружить то з Мос­квою, то з Києвом. Мої політичні вчителі казали: "Ніколи не довіряйте людині, яка не усміхається". А Ердоган якраз не усміхається. Тому треба бути обережним, тим паче, що для Трампа кумирами є Ердоган, Путін і Кім Чен Ин. Захід усе ще вважає РФ демократичною країною, а масові випуски ракет по українських містах непорозумінням. Як можна змінити ставлення Заходу до країни-агресора й зняти з нього рожеві окуляри? &еnsр;Починаючи з ХVІІ століття Захід сприймав Росію як тоталітарну державу. В геополітичному розкладі це чорна діра, що продукує війну і кров. Вона завжди полювала на європейські держави. Настільки низькоінтелектуальне суспільство не може бути демократичне. Захід помиляється в тому, що конкурентне середовище в Росії можливе. І перехід від розвалу Радянського Союзу до ринкової моделі сприйняли як перехід на західну модель суспільних відносин. Тому й виникла ця ідея: Росія така, як ми, з нею можна говорити. У цю гру Америка не Захід! грала від Джорджа Буша-старшого з його промовою "Котлета по-київськи". Далі був Білл Клінтон ядерне роззброєння, Джордж Буш-­молодший спершу атака на Кремль, потім пом'якшення після 11 вересня, Барак Обама перезавантаження відносин. Джо Байден і Дональд Трамп спочатку хотіли "зустрітися й вирішити", але це зазнало краху. Але то все США, не колективний Захід. Президент Володимир Зеленський заявив, що сподівається на завершення війни в червні 2026 року. Чи є у президента реальні підстави говорити про конкретні терміни завершення війни? &еnsр;Я так зрозумів, що президент спирався на дані української розвідки. Є певні дії, в результаті яких війна може завершитись і в червні наступного року, і в інший час. Усе залежатиме від ключових акторів міжнародної політики. Якщо коаліція свободи й демократії буде сформована, це прискорить перемогу над тоталітаризмом. Якщо ні розтягуватиме війну в часі, утворюватиме її нові вогнища. Будь-який конфлікт ставатиме міжнародним. 2025 року російські втрати сягнуть мільйона осіб це в Європі. Кричущий, неприпустимий факт. Такі речі мають лягти в основу дій лідерів і Європи, і США. Цю війну не можна заморозити, вона не охолоджується. Якщо знизити напруженість по лінії Москва Київ, то напруженість по лінії Москва Брюссель буде така, що запалить і Київ. Якщо погасити напруженість по цій лінії, то лінія Москва Вашингтон запалить усю Європу. Цього не розуміють у багатьох столицях світу. І це впливає на часові рамки. Ще треба згадати небувалий технологічний стрибок у площині зброї цієї війни. Вона показує війну майбутнього. І це також впливає на часові рамки. Тому визначати ці рамки можна залежно від того, як світ реагуватиме на рашистську агресію. Якщо зволікатиме з реакцією, війна набере континентального, а тоді й глобального характеру. Політика стає заручницею призначених осіб Суспільству нав'язали модель двох думок офісно-президентської і неправильної. Ворожим ІПСО називають усе, що відрізняється від позиції влади. Чи справді це так? &еnsр;Причина цього слабкість політичної системи, яка за часів Віктора Януковича була зруйнована й не відродилася. Слабкість системи призводить до слабкості політичних партій, а це призводить до відсутності в політиці професіоналів. Їх відсутність веде до заміни функції представництва в державних органах, де замість політиків з'являються мародери й рекетири. Політика стає заручницею призначених осіб. Не треба жалітися на поведінку президента, коли у країні знищено політичну систему. Через це метастази розростаються по всьому державному організму. Спроба пояснити це війною змушує мене сказати: "Не знаєте, що робити, дивіться в Конституції". Але певні особи трактують Конституцію як хочуть. Це лягає на ґрунт низької правової культури. У результаті маємо, з одного боку, громаду людей, які прикривають свої дії війною, з іншого тих, кому нав'язують монополію на істину від влади. Але немає тих, хто фахово заявив би, що цього робити не можна незалежно від того, є стан війни чи немає, бо так прописано в Конституції. Це стосується не лише тиску на певних людей та інституції, а й усіх подій, що відбуваються в державі в бізнесі, економіці, фінансовій сфері. Передплатити журнал "Країна"

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

В ніч на святу неділю, та в перший день літа Служба безпеки України провела спеціальну таємну операцію, аналогів якої немає у військовій історії. До дальніх і "недосяжних" аеродромів російської авіації, відразу в кількох регіонах, приїхали "вулики" на колесах, з яких вилетіли бойові бджоли і знищили понад 40 стратегічних літаків. Особливо важливо, що цілком знищені та виведені з ладу відразу два А-50. Це літаки ДРЛО (дальнього радіолокаційного виявлення), вартістю сотні мільйонів доларів. Їхня відсутність робить і протиповітряну оборону і стратегічну авіацію - "сліпими". У Росії немає можливості відновити ці літаки. За деякими даними, в них взагалі залишився лише один такий борт. Дроновий удар - колосальна ганьба для Путіна і російського командування... Дроновий удар - колосальна ганьба для Путіна і російського командування - написала Dіе Wеlt. Видання також пише про сором в російських військових колах і паніку в регіональних адміністраціях, які не були готові до такої глобальної інфільтрації. В України є "козирі", всупереч всім твердженням Дональда Трампа - пише Тhе Теlеgrарh. Недосяжних об'єктів в Росії більше не існує, включно з силами ядерної "тріади". А 3 червня Служба безпеки України провела ще одну унікальну операцію. До Керченського мосту, під водою, було доставлено більше тонни вибухівки. О 4.44 ранку перший вибуховий пристрій був активований. Підводні підпірки опор сильно пошкоджені на рівні дна. Фактично, міст перебуває в аварійному стані. І це попри те, що міст охороняють майже так само ретельно, як і самого Путіна. Ці успіхи українських спецслужб можуть змінити стратегічний характер війни. А досвід українських сил неодмінно увійде у підручники з основ військової майстерності у всіх країнах світу. Чергові українсько-російські перемовини в Стамбулі закінчилися тим, чим і мали закінчитися: нічим! Чергові українсько-російські перемовини в Стамбулі закінчилися тим, чим і мали закінчитися: нічим! За інсайдерською інформацією, на окремих переговорах між спецпредставником Путіна Мединським та міністром оборони України Умеровим Росія запропонувала Україні відмовитися від прозахідної орієнтації та піти шляхом Грузії і Білорусі. Тобто шляхом повільного і добровільного узалежнення. За це нам обіцяли дати дешевий газ і коробку пряників. Не на тих напали. На всі свої забаганки Росія отримала однозначну й категоричну відмову. Україна наполягає на негайному припиненні вогню без всяких попередніх умов. Але Росія не бажає припинення вогню. І це вже зрозуміло всьому світові, навіть тугодумній адміністрації 47-го президента США. Радник постпредства США при ООН Антон Йонгенейл на засіданні Радбезу сказав: "Кожен член Радбезу розуміє, що Україна не є перешкодою для припинення вогню&hеllір; Це Росія! Саме Росія!". Ми ж чекаємо від Білого дому обіцяних серйозних висновків щодо Кремля. Зокрема, вбивчого пакету санкцій за авторством сенатора Ліндсі Грема. Однак Дональд Трамп все ще перебуває в "хорошому діалозі" з Путіним. Про це він навіть написав пост у власній соціальній мережі, в якому зазначив, що "розуміє російського диктатора у його бажанні помститися за знищені стратегічні бомбардувальники". Потім Трам пост видалив, бо, очевидно, хтось із оточення таки наважився сказати, що він виглядає як закінчений довбень. Загалом справи у "найуспішнішого президента в історії Америки" - так собі. Ядерної угоди з Іраном, скоріше за все, не буде Загалом справи у "найуспішнішого президента в історії Америки" - так собі. Ядерної угоди з Іраном, скоріше за все, не буде. Китай купляє літаки Аіrbus, а не Воеіng. Комп'ютерні чіпи Пекін згоден надати Європі, але не США. Мита на американську продукцію зростають. А восени в Штатах вибори, які для республіканців можуть закінчитися дуже погано. До всього іншого, Трамп брутально посварився з Маском. Скінчилася і любов, і дружба. Маск натякнув, що має компромат на президента. Зокрема, йшлося про можливі його зв'язки з одіозним сексуальним злочинцем Джефрі Епштейном та про співучасть у секс-торігівлі. У п'ятницю Маск видалив аккаунт Трампа з соціальної мережі Х. А Трамп сказав, що хоче продати свою "Теслу", яку він придбав після виборів. Таке враження, що спостерігаємо не за реальною політикою в найпотужнішій державі світу, а дивимося чергову серію "Чорного дзеркала". Буде весело, коли за наказом Трампа Маска депортують до Південної Африки. А ще недавно казали, що Маск - можливий наступник діда Дональда. Сік транзіт глорія мунді&hеllір; Через цю сварку акції "Тесли" обвалилися вщент: мінус 150 мільярдів впродовж одного дня. У четвер Збройні Сили України в координації з СБУ завдали результативного удару по пускових комплексах "Іскандер" на Брянщині. Ворог цілився на Київ. Це - також дуже крута операція. Бо збивати "іскандери" може лише "Петріот", яких у нас мало. А тут - знищено відразу три ворожі пускові, на землі, і ще до пусків. До цього ще варто додати, що виявити на землі таку ціль, як пускові "іскандерів", майже неможливо. В ніч на п'ятницю Росія атакувала Україна чотирма ТУ-шками. Раніше було по 15-ть. Цікаво, куди вони поділися? Нідерланди передадуть Україні великий пакет військової підтримки у сфері морської безпеки, до якого входять кораблі, катери та морські безпілотники. Про це повідомив міністр оборони країни Рубен Брекельманс. Німеччина виділяє новий пакет на 5 мільярдів, до якого ввійде фінансування далекобійного озброєння, що вироблятиметься в Україні. ...європейські члени НАТО та Канада вже покривають близько 60% усієї західної військової допомоги... 350 мільйонів фунтів надасть Британія на виробництво ста тисяч дронів. Від Бельгії - протимінні кораблі. А ще окремі пакети - від Норвегії та Канади. Генерал Бундесверу Крістіан Фройдинг, який очолює Оперативний штаб допомоги Україні, заявив, що європейські члени НАТО та Канада вже покривають близько 60% усієї західної військової допомоги, й за наявності політичної волі здатні фактично повністю компенсувати навіть повне зникнення підтримки США. На президентських виборах у Польщі перемогли "не наші". Вірніше - не наш. Новим главою держави з мінімальною перевагою обрано Кароля Навроцького, значна частина виборчої кампанії якого була побудована на антиукраїнській риториці. Його ще іноді називають "польським Трампом". Втім, нічого аж такого драматичного в цьому немає. Якщо новий президент Польщі і не проукраїнський, то вже точно й не проросійський. Цікаво, що відразу після оголошення результатів виборів, міністерство внутрішніх справ РФ проголосило нового президента Польщі в розшук. Таким був ще один тиждень 2025-го року. Перший тиждень цього літа. А завтра - свята Трійця, велике свято для всіх християн. Пора йти по клечання, яким можна прикрасити оселю: любисток, чабрець, аїр, полин, м'ята, меліса. У нас красиві свята. І ми - красиві! Тримаймося!

Про це в етері Еспресо розповів журналіст Віталій Портников."Щодо публічної сварки Маска з Трампом, то я погоджуюся з Маском, що без нього Трамп ніколи б удруге не став президентом США. Адже купівля Маском Тwіttеr перетворила цю соціальну мережу на справжню інформаційну зброю за допомогою певних алгоритмів. Відкрийте свій акаунт в Х і ви побачите, що вам рекомендують: 150 твітів Маска, 160 твітів Трампа, 290 твітів представників республіканської партії, а потім серед рекомендованих можете знайти якихось сенаторів-демократів чи ліберальних журналістів. Я вважаю, що внесок Маска як інформаційний, так і фінансовий у перемогу Трампа є визначальним", - підкреслив Віталій Портников.На його думку, є якась складна аналітика, а є арифметика, яка говорить: олігарх, який приводить випадкову, непрофесійну людину в кабінет очільника держави, стає першою жертвою власних амбіцій. І ми можемо сказати, що Маск не перший, бо перед ним є два прекрасні, геніальні приклади."Перший приклад - Борис Березовський, якого можна назвати автором президентської перемоги Володимира Путіна. У 1999 році, особливо у 2000 році, коли Путін став виконувачем обов'язків президента РФ, Березовський не просто допомагав Путіну перемогти на виборах президента РФ, він створив для нього партію, яка фактично стала альтернативою номенклатурному блоку, що мав завадити успіху Путіна. Ця партія зараз називається "Єдина Росія", але тоді це була "Єдиність" - партія, яка фактично стала головною рушійною силою путінської подальшої політичної кар'єри. Березовський мав вплив на "Перший канал" російського телебачення, що можна порівняти з Тwіttеr Маска". – зауважив журналіст.За його словами, Березовський вважав, що Путін у нього в кишені. Але потім був дуже здивований, коли той вибрався з кишені, вигнав Березовського з Росії, почав проти нього кримінальні справи та позбавив майна, а потім і життя."Є наступна постать - Ігор Коломойський. Таке саме ставлення до політичної реальності: я сам все тут буду вирішувати. Така ж готовність допомогти претенденту на посаду президента. Телеканал "1+1", на якому виходить у світ знаменитий культовий серіал, - це можна порівняти із Тwіttеr Маска. Тріумфуючий переможець на виборах президента і сам олігарх, який роздає інтерв'ю направо і наліво. Пам'ятаєте, скільки Коломойського було в інформаційному просторі у 2019 році? Більше, ніж Зеленського. Коломойський вирішив, що це він президент України, що він може у людини, яку підтримали 73% виборців, відібрати можливість ухвалювати рішення. Яка дивовижна зухвалість! І в результаті - ув'язнення та абсолютно незрозумілі перспективи в майбутньому. І це приблизно такі ж емоції, які Путін мав до Березовського, Зеленський має до Коломойського. Маск просто входить в цю тріаду, в цей тріумвірат", - резюмував Портников. Президент США Дональд Трамп сказав, що мав з Ілоном Маском, який раніше очолював департамент ефективності його уряду, чудові стосунки. Але глава Білого дому не знає, чи будуть вони такими ж надалі. Згодом Трамп висловився, що Маск збожеволів. Натомість Маск заявив, що чинний лідер Дональд Трамп програв би президентські вибори, якби не він. Згодом він написав, що у файлах Епштейна, якого звинуватили в педофілії, є згадки про чинного главу Білого дому. Видання Ахіоs зазначили, що суперечка між американським мільярдером Ілоном Маском та президентом США Дональдом Трампом коштувала обом чималих грошей. На тлі конфлікту інвестори почали масово позбуватися акцій їхніх компаній, що спричинило мільярдні втрати. 

Еспресо розповість, чого вдалось досягнути на цьому етапі перемовин, про що попереджають експерти та чого вимагає Росія. Меморандум про припинення вогню та "меморандум про капітуляцію України"Основною вимогою, яку висувала Україна та до якої показала повну готовність – це повне припинення на воді, на суші та у повітрі. "Одна з ключових — безумовне припинення вогню щонайменше на 30 днів. Це наш принцип і позиція партнерів протягом багатьох місяців", – повідомив міністр оборони та очільник української делегації Рустем Умєров. Попри те, що Україна передала свій меморандум з умовами миру заздалегідь, аналогічні документи Росія надала вже під час зустрічі. У них, до слова, були фактично ті ж вимоги, що й у лютому 2022 року. Якщо коротко пройтись по кожному з них, то основними вимогами України були, повне та безумовне припинення вогню як необхідна передумова та передумова для мирних переговорів, звільнення усіх цивільних та військових полонених, неповторення агресії та гарантії безпеки з залученням міжнародної спільноти, абсолютний суверенітет України, а також визначення територіальних питань, яке передбачає старт переговорів щодо цього з лінії зіткнення.Окрім того, важливим аспектом українського меморандуму була зустріч керівників обох країн, аби узгодити ключові аспекти остаточного мирного врегулювання.Що ж до російського, то в американському аналітичному центрі "Іnstіtutе fоr thе Study оf Wаr" (ІSW) вказали, що він відображає давні публічні вимоги Кремля до України щодо значних територіальних і політичних поступок, тоді як Москва не пропонує жодних поступок зі свого боку. "Російський меморандум просякнутий давньою вимогою РФ про те, що будь-яке мирне врегулювання має враховувати "першопричини" війни, як їх бачить Росія", - констатують фахівці ІSW. Вдаючись в деталі, то основні російські вимоги у "меморандумі" полягали у визнанні міжнародною спільнотою окупації Луганської, Донецької, Запорізької та Харківської областей, а також Криму, вивівши звідти всі війська. Йдеться і про безтерміновий обов’язок України залишатись нейтральною, захист "прав, свобод та інтересів" росіян та російськомовного населення в Україні, а також нам необхідно припинити всі зусилля щодо формування військ, розпочати демобілізацію, скасувати воєнний стан. Путін пропонує спершу прямі перемовини у Стамбулі, а потім перемир'я, Фото: Ніч з 10 на 11 травня 2025 року, Кремль (з трансляції krеmlіn.ru)Як підкреслив політичний експерт Віталій Портников, усі ці вимоги були висунуті, аби жодні з серйозних питань у межах цього меморандуму не могли обговорюватися. Поруч із тим, він наголосив на іншому пункті – проведення виборів президента не пізніше, аніж через 100 днів після завершення воєнного стану. "РФ дозволяє собі абсолютно відверто втрутитися у внутрішнє життя України та нав’язувати нам терміни проведення виборів у нашій власній країні, ніби йдеться про існування Радянського Союзу", – пояснив Портников. Про що таки вдалось домовитисьНа пресконференції за підсумками переговорів України та Росії у Стамбулі Рустем Умєров заявив, що сторони домовилися про обмін "всіх на всіх" важкопоранених та тяжкохворих військовополонених. Також делегації домовилися про обмін усіх молодих солдатів віком від 18 до 25 років. Що не менш важливо, у заяві йшлось і про обмін тілами загиблих бійців у форматі "6000 на 6000".Сам очільник міноборони назвав це єдиним прогресом домовленості щодо звільнення полонених.Також українська делегація передала повністю верифікований список викрадених українських дітей. Однак, очікувано, на це очільник російської делегації Володимир Мединський назвав це "шоу для жалісливих європейців", а також заперечив, що Росія викрала дітей. За його словами, є "тільки врятовані російськими солдатами діти".Згодом, вже після зустрічі у Стамбулі, президент Зеленський повідомив про ще один обмін полоненими на "1000 на 1000", а також, що поки неточно, ще додатковий обмін 200 на 200То про що ж був черговий раунд перемовин у СтамбуліЯк у коментарі для Еспресо розповів журналіст та один із представників України у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України (червень 2020 — лютий 2022) Денис Казанський, цей процес слід розцінювати виключно як імітацію переговорів, адже це хороша можливість для країни-агресорки показати, що вона здатна до розмов. "Мети переговорів у РФ і немає. Для своєї внутрішньої аудиторії вони це кажуть абсолютно відверто. Що можна додати до сьогоднішньої заяви Мєдвєдєва про те, що ніяких компромісів не може бути, що ніяких переговорів і бути не може", – пояснив Казанський. Власне, додамо повний абзац тексту, який написав голова Радбезу РФ Дмитро Мєдвєдєв у своєму Теlеgrаm-каналі. "Переговори в Стамбулі потрібні не для компромісного миру на придуманих кимось нереальних умовах, а для нашої якнайшвидшої перемоги та повного знищення неонацистської влади. У цьому сенс російського меморандуму, який учора було опубліковано", – йдеться у публікації Мєдвєдєва.Що ж до вимог так званого "меморандуму", Денис Казанський погодився і з ІSW, і з Віталієм Портниковим, що абсолютно нічого нового у ньому немає, а також додав, що наразі про жодне припинення вогню і завершення війни не йдеться. "Поки Росія здатна, вона буде продовжувати цю війну, бо Путіну комфортно і подобається, для нього війна – це сенс життя", – вказав журналіст. наслідки атаки РФ по Чернігову, 03.06.25, фото: t.mе/bryzynskyіПопри таку виставу від Росії, за його словами, Україні необхідно продовжувати ці процеси перемовин, адже РФ, яка і розпочала війну, вже багато років звинувачувала нас у тому, що нібито ми затягуємо її й затягуємо."Це ж і звинувачення Зеленського, про те, що він вибори проводити не хоче, і мова про те, що Україна миру не хоче. Оскільки від нас лунали заяви про наміри відбити території, то російська пропаганда і її сателіти подавали це як войовничість та небажання до спокою. А зараз українська позиція однозначна й агресором у ситуації залишається виключно РФ. Власне ми навіть від Орбана перестали чути закиди щодо цього в сторону України, бо ініціатива щодо кровопролиття виключно на Росії", – наголосив Казанський, додавши, що таким чином, ми забираємо в агресора простір для чергових брехливих маневрів. Читайте також: Результати зустрічі України та РФ у Стамбулі, а Трамп і досі може змусити Путіна до миру. Акценти світових ЗМІ 3 червня

Кароль Навроцький виграв президентські перегони у Польщі з мізерною перевагою - менше одного відсотка. І вже анонсував протистояння з проєвропейским урядом, який підтримує Україну. Він є кандидатом від польських правих, істориком і директором Інституту національної пам'яті Його суперником був математик і міський голова Варшави, центрист Рафал Тшасковський. За даними Держвиборчкому Польщі, Навроцький набрав 50,89%, Тшасковський - 49,11%. Меру столиці для перемоги не вистачило трохи більше, ніж 370 тисяч голосів. Та і Каролю Навроцькому святкувати зарано. Відразу після закриття виборчих дільниць він пообіцяв "об'єднати патріотичний табір" та, - наче просигналізував українцям і Брюсселю, - створити "нормальну Польщу без нелегальних мігрантів". Зробити це буде, м'яко кажучи, нелегко. "Поділяє світогляд Орбана" Європу результат польських перегонів насторожив: після виборів у Німеччині та Румунії це перша перемога наслідувачів МАGА на континенті. Партійні соратники чинного президента США після поразок консерваторів у ЄС, Канаді та Австралії очікують реваншу "на повну" у Польщі. Відтак переможцю виборів доведеться бути яскравим і не зраджувати консервативного порядку денного. "Навроцький буде гіршим за Дуду, - прогнозує директор Інституту політичної думки Габріеля Нарутовича Адам Лещинський. - Значно радикальніший, особливо після звинувачень Туска і його союзників. Він налаштований на саботаж багато чого і поділяє світогляд Орбана". Утім, з Орбаном не зблизиться, переконаний український дипломат Роман Безсмертний, бо це "буде занадто". Битва поколінь Переможець Навроцький закликав до єднання лише патріотів. І тепер, враховуючи безпекову нестабільність на континенті через війну в Україні, виникла серйозна загроза євроцентристам. Вони намагатимуться сформувати стійку більшість у Сеймі для підтримки уряду Туска. Польща стане одним із найважливіших майданчиків "боротьби поколінь в одній із провідних демократій світу" На загальноєвропейському рівні боротьба лібералів із популістами-симпатиками Трампа та Орбана загостриться. Польща стане одним із найважливіших майданчиків "боротьби поколінь в одній із провідних демократій світу", припускає політичний історик з Університету Джорджа Вашингтона Метт Даллек. Програли вибори - виграли шанс Будь-який результат боротьби стане проміжним. Якщо ліберали виграють битву за більшість, Навроцький застосовуватиме право вето, як Дуда до Туска. Зараз у нього мікроскопічний відрив від Тшасковського, тому новий президент зосередиться на збільшенні рейтингового відриву на свою користь. Чергові парламентські вибори у Польщі у 2027 році, а отже, у єврооптимістів є час. Найвірогідніше, він буде використаний Брюсселем для ревізії відповідності Варшави принципам ЄС. Підстави вже є. формально Брюссель усе ще має претензії до Варшави У 2023 році Туск обіцяв Брюсселю провести судову реформу для розблокування мільярдів євро з європейського бюджету. Тоді Єврокомісія висловила сумніви щодо верховенства закону у країні. Реформу заблокував Анджей Дуда. Отже, формально Брюссель усе ще має претензії до Варшави. І зараз ключовою може стати Україна. Спільна загроза Досі Польща була "адвокатом" нашої країни в ЄС і в НАТО. Базова заява Навроцького неприємна: "Країна, що не може відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів". Відтак формально Волинська трагедія має стати визначальною у ставленні Навроцького до України. Однак, за іншою його заявою, наша країна повинна стати "буферною зоною" між Польщею та Росією. Але при цьому Навроцький усе ж вважає РФ загрозою своїй країні. Більше сил Європі Офіційний Київ, вірогідно, сподівається на ці та інші збіги позицій, котрі не дадуть відносинам між країнами суттєво погіршитися. Президент Володимир Зеленський привітав Кароля Навроцького і висловив сподівання на "незмінно плідну співпрацю". За його словами, обидві країни, зміцнюючи одна одну, дають "більше сил Європі у глобальній конкуренції" і наближають "досягнення реального і тривалого миру". (Не)здоровий прагматизм Найближчим часом варто очікувати зміни політичного ландшафту у Польщі з правим акцентом, розповів Gаzеtа.uа кандидат політичних наук Олексій Буряченко, оскільки частина політсил у чинній коаліції тяжіють до консерватизму або готові переорієнтуватися на президента Навроцького. Зміни матимуть вияв у польщоцентризмі та прагматичнішому підході. Оскільки партія "Право і справедливість" центриста Дональда Туска залишатиметься потужним гравцем, до більшоїх радикалізації стосовно нашої країни не дійде. "Це не зрада і не перемога. Україні на шляху до ЄС усе одно довелося б вирішувати з польськими сусідами складні питання, як-от транзит сільгосппродукції, логістика", - пояснив експерт. Дискусії посилять увагу до України як у політичних процесах всередині Польщі, так і в діалозі Варшави з Брюсселем. Заяви для виборців і "золота середина" На користь України спрацюють Білий дім і субвенції від ЄС, із якими Польщі комфортно і вигідно, наголосив Олексій Буряченко. Не очікує різких змін у ставленні Польщі до України і польський експерт Петро Кульпа. "Заяви про неучасть польського контингенту в опорі Росії та про несприйняття вступу України в НАТО більше розраховані на виборців і не матимуть вияву у діях", - прогнозує він. Важливо, як саме Київ вибудовуватиме діалог із Варшавою, застеріг політолог Ігар Тишкевич, і тут важливо знайти "золоту середину". На думку експерта, є ризик конфронтації, якщо Україна жорстко відстоюватиме свою позицію, і перетворення на територію у разі згоди на всі польські забаганки. Натомість Україні є що запропонувати, скажімо, розвивати потужний військово-промисловий хаб, що виник на кордоні двох держав. Тишкевич не виключив спільного заходу країн до регіонів, де діятимуть потужні підприємства ВПК, що дуже вигідно Польщі. Водночас він припустив ускладнення у відносинах між двома країнами у питаннях культури та історії. Політикам краще замовкнути Щоб уникнути цього, український дипломат, експосол України у Польщі Андрій Дещиця радить засудити підрозділи обох держав, котрі вбивали мирне населення. "І політики мають не виносити це у політичну площину", - наголосив він. Україна захищає Польщу від Росії та від прямої загрози з Балтики, вважає дипломат Роман Безсмертний, тому, загострюючи відносини з нами, новий президент, перш за все, посилить ризики для власної країни. "Є рішення на всі заяви Навроцького, котрі виголошені. Я би прогнозував напруження, дискусії, але на тлі російської агресії, диверсій путінської агентури у Польщі вони не будуть визначальними, - прогнозує він. - У тому числі, щодо вступу до ЄС ів НАТО".

Таку думку висловив в етері Еспресо журналіст Віталій Портников."Щодо зустрічі на рівні лідерів України, США та РФ, то Зеленський вже говорить, що готовий на якісь зустрічі, коли Трамп виступає в ролі посередника у форматі Трамп – Зеленський і Трамп – Путін. Серйозне питання – чи зустрінуться у такій редакції Путін – Зеленський. Розуміємо, що говорити про зустріч президентів РФ та України не доводиться, бо, з точки зору Путіна, повноваження президента України Володимира Зеленського є давно вичерпаними, відповідно, зустріч із ним – визнати його легітимність. І це абсолютно неприпустимо для українського політичного керівництва – діяти так з російською стороною, щоб давати їй можливість визначати, легітимний Зеленський чи ні", - прокоментував Віталій Портников.На його думку, Путіну також незручно зустрічатися з Зеленським після того, як у Кремлі неодноразово говорили, що президент України вже давно є людиною, яка просто узурпує владу, бо його повноваження завершені. Відповідно, така людина не може підписувати будь-які документи, які пов'язані з миром. Навіть якщо будуть досягнуті якісь домовленості, в яких братиме участь Зеленський, то документи мають бути підписані іншою людиною. З позиції РФ, проведення виборів в Україні – найкращий вихід із ситуації щодо легітимності. Тобто спочатку провести вибори, а потім вже підписувати якість серйозні документи."Звичайно, що це демагогія, яка далека від права, але вона нам дозволяє зробити висновок – зустріч між президентами РФ та України не відбудеться. Я можу зрозуміти, що цієї зустрічі прагне президент України, але ми розуміємо, що її точне не прагне президент РФ. Чи є у Трампа можливості спонукати Путіна зустрітися із Зеленським? Ні, немає. Я взагалі не впевнений, що Трамп може переконати Путіна зустрітися з собою. Бо для Путіна зараз зустріч із Трампом, з точки зору російського очільника, - нагорода Трампу, почесний приз, який Трамп отримає, якщо перестане морочити голову з Україною. І тому Путін намагається маринувати Трампа так довго, щоб президент США усвідомив, що дорога до рукостискання з ним лежить через ліквідацію української суверенності", - зауважив журналіст.За його словами, якщо Трамп цього не розуміє, то і така зустріч не дуже швидко відбудеться, хоча докладаються зусилля щодо її організації."І Туреччина вирішила: якщо вона зробить зустріч Путін – Зеленський – Ердоган – Трамп, то це, можливо, дасть російському президенту більш широкий простір для маневру. Адже це вже буде не участь у перемовинах чи особиста зустріч, а така собі міжнародна конференція, на яку Путін приїхав, де є Зеленський і Трамп. Але це не особисті побачення, заради яких він прибув до Стамбула, тобто це не буде нагорода Трампу чи нагорода Зеленському. Але я не думаю, що президент Росії так легко на це купиться", - резюмував Портников. Що відомо про перемовини з РФ16 травня у Стамбулі відбулася тристороння зустріч делегацій України, США та Туреччини, за якою слідували прямі переговори між представниками Росії та України. За словами міністра оборони Рустема Умєрова, ключовими питаннями були: обмін полоненими у форматі "1000 на 1000", можливість припинення вогню та потенційна зустріч президентів Зеленського та Путіна.19 травня Дональд Трамп, після розмови з Володимиром Путіним, заявив про негайний початок мирних переговорів між Україною та РФ. Однак вже 20 травня речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що жодних часових рамок для підготовки мирного меморандуму немає.  Згодом, 22 травня, російське МЗС заявило, що Володимир Зеленський не має повноважень підписувати мирний меморандум, і Україна має обрати нового президента. 27 травня спецпредставник президента США Кіт Келлог повідомив, що Вашингтон отримав від України документ з умовами для миру і тепер очікує меморандум від Росії. Він також назвав можливе місце майбутніх перемовин між сторонами. Цього ж дня міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан запропонував Стамбул як місце для нового раунду переговорів між Росією та Україною.28 травня глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що про новий раунд переговорів української та російської сторін нібито буде оголошено найближчим часом. Водночас прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков зазначив, що зустріч Путіна та Зеленського можлива лише за умови досягнення конкретних домовленостей. Він також додав, що робота над російським проєктом меморандуму майже завершена.28 травня Володимир Зеленський повідомив, що Рустем Умєров телефонував помічнику російського диктатора Володимиру Мединському, однак меморандуму від РФ українська сторона так і не отримала.Після цього Лавров заявив, що російська делегація готова представити свій меморандум на другому раунді переговорів з Україною у Стамбулі 2 червня. Міністерство закордонних справ України вважає, що російська сторона гальмує мирний процес щодо завершення війни.

Хочу дещо прояснити.1. Я не голосував за Зеленського у 2019 році й не збираюся цього робити на майбутнє.2. Зеленський є легітимним Президентом України, обраним на вільних виборах українським народом. Через повномасштабну агресію Росії він продовжує виконувати свої повноваження. І тільки нашому народу і більше нікому вирішувати, кого обирати на післявоєнних виборах. 3. Починаючи з 2018 року, коли вибори президента Російської Федерації вперше організовувалися на окупованих територіях (тоді — Автономна Республіка Крим і місто зі спеціальним статусом Севастополь, а зараз також частини Донецької, Запорізької, Луганської й Херсонської областей), Путін втратив свою легітимність як очільник Росії. Читайте також: Вибори та широкомасштабна війна4. Втратила свою легітимність також і Державна Дума Федеральних Зборів Росії, абсолютна більшість депутатів яких (229 з 450), починаючи з 2016 року, балотувалися як кандидати на окупованих територіях.5. Відтак нелегітимним є сформований нелегітимним Путіним і за участі нелегітимної Державної Думи весь склад Уряду Російської Федерації. 6. Ознаки легітимності зберігає лише Рада Федерації Федеральних Зборів Росії, більшість членів якої наділялися повноваженнями у належний спосіб. Мабуть, це і на краще. Має залишатися хоча б один легітимний інститут влади в Росії, спроможний у майбутньому прийняти умови від вільного світу.ДжерелоПро автора. Андрій Магера, юрист, колишній заступник голови ЦВКРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Трамп, Трамп, Трамп&hеllір; Речитатив, яким починаються будь-які світові новини на щодень. Такі наші часи, трампові&hеllір; На початку тижня Дональд Трамп поговорив з Путіним по телефону. Вірніше, кожен поговорив про своє. І кожен почув те, що хотів чути. Розмова німого з глухим. Переговори про переговори. Трамп здатен продукувати "велике ніщо". Його прагнення - здобути лаври миротворця та робити великий бізнес з Росією. У Путіна інша мотивація. Йому треба відповісти, навіщо він то все затіяв і чого досяг? Щоб відповісти, треба мати якісь результати. А результатів - немає! "Трампові санкції" - то вже ціла притча про неспроможність, нерішучість і безпорадність. Потрібні справи... Про неминучість суворих санкцій проти Росії у разі відсутності перемир'я офіційна Америка тільки говорить. Це - стара пісня. Набридла й зужита. Давно чуємо. "Свиня з рову - свиня в рів" - так в українському селі кажуть про безплідні й позбавлені сенсу рухи. "Трампові санкції" - то вже ціла притча про неспроможність, нерішучість і безпорадність. Потрібні справи, слова давно перестали працювати в сучасному світі. Ймовірно, на нас чекає ще одна імітація двосторонніх перемовин. Можливі місця проведення - Туреччина, Швейцарія, Ватікан. Окрім іншого, Дональд Трамп туманно натякав про якісь "червоні лінії" в своїй голові, які він не може перетнути, але й говорити про них не здатен, чим остаточно заплутав світ, і заплутався сам. В той же час, 62(!) відсотки американських виборців виступають за те, щоб Сполучені Штати продовжували надавати військову підтримку Україні та впроваджували санкції проти Росії, - такі дані опитування Наrvаrd САРS/Наrrіs Роll. І майже 60% американців незадоволені слабкою позицією Трампа щодо Кремля. Замість того, аби воювати з путінською диктатурою, Трамп воює з вільною Європою, якій вже вкотре проголосив збільшення митних тарифів на 50%, чим частково обвалив європейські акції. Політика Трампа потроху призводить до того, що з позицією Штатів можна не рахуватись Тим часом Ізраїль готується завдати удару по ядерних об'єктах в Ірані, всупереч позиції адміністрації президента США. Політика Трампа потроху призводить до того, що з позицією Штатів можна не рахуватись. Європа - послідовніша. ЄС ухвалив 17-й пакет санкцій проти Російської Федерації. Вони спрямовані, головним чином, проти 200 кораблів тіньового флоту. Топ дипломатка ЄС Кая Каллас повідомила, що готуються нові, ще жорсткіші санкції. А Литва закликала вдатися до таких санкцій проти Кремля, які завдадуть "справжнього болю". Такого болю Росії можуть завдати ціни на нафту. Євросоюз вже запропонував країнам G-7 додатково знизити граничну ціну на російську нафту, що транспортується морським шляхом до 50 доларів за барель. Україна пропонує - не більше, як по 30 доларів за барель. Ціна на нафту - це та сама голка зі смертю російського Кощія, яку треба зламати. Також ЄС ввів заборонні мита на мінеральні добрива з Росії та Білорусі. Країни G-7 ухвалили рішення, що активи РФ будуть заморожені до припинення агресії та відшкодування збитків Україні. Путін заявив про ідею створити буферну зону між Україною і Росією. Як завжди, геть невідомо, що саме він має на увазі. Щодо українців, то вони на кордоні з РФ воліли б бачити велику стіну, рів з крокодилами, колючий дріт і табличку "Кінець цивілізації. Далі - життя не існує". На віки вічні. Президент Володимир Зеленський відвідав церемонію інтронізації нового Папи Римського Лева ХІV і зустрівся з понтифіком. Президент України подякував Ватикану за готовність стати майданчиком для прямих переговорів між Україною й РФ та подарував Папі ікону, написану на ящику з-під важкої зброї. У Румунії відбулися доленосні й драматичні президентські вибори, 2-й тур. Новим главою держави став Нікушор Дан, прозахідний політик. Він здолав неймовірне відставання (понад 20%) від ультраправого та проросійського популіста Джордже Сіміона. Мусимо подякувати румунам за здорову громадянську позицію, бо Румунія для нас важлива. В Польщі 1-го червня відбудеться другий тур президентських виборів. Нам важливо, аби перемогу на них не здобув польський "Янукович" Кароль Навроцький, що виступає проти членства України в НАТО. ...Вперше з часів закінчення Другої світової війни, Європа витратить на закупівлю зброї більше, ніж Сполучені Штати. Європа, слава богу, отямилася... У 2025-му році, вперше з часів закінчення Другої світової війни, Європа витратить на закупівлю зброї більше, ніж Сполучені Штати. Європа, слава богу, отямилася, бо змушена жити "по-новому". Це всьому притомному світові на користь. Данія надасть Україні військову допомогу на суму 630 мільйонів доларів. Мова йде про артилерійські гармати та боєприпаси до них, в рамках "чеської ініціативи". Фінляндія, за рахунок доходів від заморожених російських активів, надасть 90 мільйонів євро. Норвегія до кінця року передасть Україні всі обіцяні винищувачі F-16. Кількість літаків не розголошується. Бельгія, з свого боку, намагається пришвидшити передачу винищувачів, - повідомив міністр оборони країни Тео Франкен. У ніч на 23 травня Сили спеціальних операцій завдали удару по оборонному підприємству "Енергія" в місті Єлець Липецької області. Завод виробляв батареї для авіабомб, ракет "Іскандер" та морського озброєння. В іспанській столиці застрелили одіозного Андрія Портнова, ексдепутата українського парламенту, колишнього заступника в адміністрації президента Віктора Януковича. Андрій Портнов був причетний до підготовки "диктаторських законів" 16 січня 2014-го року та ручного управління судовою системою. Окрім цього, Портнов закликав до створення "фільтраційних таборів" для опозиції та ліквідації непокірних. Але доля розпорядилася так, що ліквідували саме його. Так воно сталося, що Портнов втрапив до "списків Портнова". "Як роса на сонці"&hеllір; ...Шон Пен просить мільярдерів світу витратити 300 мільйонів доларів, щоб придбати для України дві ескадрильї винищувачів F-16 та системи протиракетної оборони... Американський актор Шон Пен просить мільярдерів світу витратити 300 мільйонів доларів, щоб придбати для України дві ескадрильї винищувачів F-16 та системи протиракетної оборони. Шона Пена - в президенти США! Наші повертаються додому. 490 українських військових повернуто з російського полону в результаті обміну. Чекаємо на всіх інших. Чекаємо вдома. А завтра - день Києва. Остання неділя травня. Попри те, що на Київ сьогодні летять "шахеди" й балістика, Київ був, є і буде містом гордих, вільних, красивих людей. І саме для них "знову цвітуть каштани"&hеllір; Тримаймося!

На тлі переговорів, що відбулися у Стамбулі, Москва знову заговорила про "нелегітимність" президента України Володимира Зеленського. Питання про легітимність Зеленського матиме принципове значення, коли дійде до підписання мирної угоди, заявив очільник МЗС РФ Сергій Лавров, передають пропагандистські ЗМІ. Очільник російської дипломатії фактично дав зрозуміти, що РФ не сяде за стіл переговорів з президентом України. Також Лавров заявив, що проведення виборів в Україні було б "оптимальним варіантом" при вирішенні питання про те, хто від Києва міг би підписати мирну угоду. Раніше у МЗС РФ назвали Зеленського "нелегітимним" і заявили, що для підписання меморандуму з Росією українці мають обрати іншого президента. 19 травня президент Зеленський після розмови з Дональдом Трампом висловив думку, що Україна і РФ можуть підписати меморандум, який стане основою для подальшого мирного договору. Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що встановлення будь-яких термінів для підготовки мирного меморандуму є неможливим. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Необізнаність Трампа дає Путіну досягати своїх цілей Росія також відмовляється проводити переговори з Україною у Ватикані: "Уявіть собі Ватикан як місце проведення переговорів, трошки це неелегантно, я б сказав, коли православні країни будуть на католицькому майданчику обговорювати питання, що стосуються усунення першопричин, а одна з першопричин - це курс на знищення української православної церкви", - сказав сьогодні Лавров на конференції "Історичні південно-російські землі, національна ідентичність і самовизначення народів". За його словами, для Ватикану також буде "не дуже комфортно" приймати делегації двох країн. Попри те, що формально президентські повноваження Зеленського мали закінчитися в травні 2024-го, Україна не змогла провести вибори, оскільки після початку повномасштабного вторгнення Росії діє воєнний стан. Неможливість проведення виборів за таких умов закріплена в українському законодавстві. Щодо цього також є згода серед провідних політичних сил, включно із опозиційними до Зеленського. Припинення вогню й затяжні переговори можу призвести до того, що Україна отримає розділену країну. Становище Києва є складним, заявив ексрадник президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа з питань національної безпеки Джон Болтон.

Після вже знаменитої телефонної розмови між Трампом та Путіним Трамп дав зрозуміти союзникам, що вірить у перемогу Росії у війні в Україні. Це – попри те, що лінія фронту з початку року змінилася несуттєво і президенту США це відомо.Американські аналітики вже не підбирають слів:"Путін має багаторічний досвід управління Трампом, і він знає, що американський президент любить оголошувати угоди, навіть коли угоди не існує"."Телефонна розмова стала болючим нагадуванням про те, що Трамп є молодшим партнером у російсько-американських відносинах, і що Путін продовжуватиме свою кампанію масових вбивств в Україні доти, доки йому це зійде з рук"."Трамп зробив Америку функціонально союзником Росії та, здається, особисто боїться розлютити Путіна".Багато хто з українців звинувачував демократів на чолі з Джо Байденом у недостатній підтримці та рішучості, які б дозволили Україні, якщо не перемогти Росію, то як мінімум покращити позиції на полі бою. Політики, політичні експерти та просто споживачі новин вважали, що Трамп точно буде рішучішим за Байдена й "зажене" Путіна. Сам Трамп підтримував таке уявлення про себе, обіцяючи закінчити війну за 24 години.Читайте також: Трамп ідеІ дійсно, Трамп рішучий. Він рішуче намагається сподобатися Путіну ціною інтересів України та європейських країн-партнерів, лідери яких ніяк не звикнуть не дивуватися самовбивчим політичним крокам президента США.В результаті війна триває. З Путіним Трамп говорив уже тричі й не зміг натиснути так, щоб Путін забрався з України зі своєю армією, виплачуючи репарації та даючи свідчення в міжнародному трибуналі. Навпаки, Путін продовжує вбивати українців з іще більшою жорстокістю, а Трамп – ігноруючи заклики до припинення вогню – рішуче відмовляється від санкційного тиску на РФ і, найімовірніше, від надання нової військової допомоги Україні, коли закінчиться пакет Байдена. Натомість він декларує "поліпшення відносин" з РФ та неперевершену економічну співпрацю.Любов Трампа до Путіна почалася не сьогодні. Ті, хто уважно спостерігав за першим президентським терміном Трампа, не мали ілюзій. А навпаки – мали погане передчуття.Згадаймо: 2016 рік, американські розвідки одноголосно заявили, що РФ втрутилася у вибори президента США, на яких переміг Трамп. Трамп це назвав полюванням на відьом, а згодом на спільній з Путіним пресконференції шокував заявою, що Путін заперечив втручання РФ, і він (Трамп) йому вірить – поставивши під сумнів авторитет країни, яку очолює.У 2018 році радники намагалися відмовити Трампа від ідеї привітати Путіна з перемогою на виборах президента РФ, пояснюючи, що Кремль використає слова американського президента, щоб заявити, що провідна світова демократія благословила його шахрайські вибори. Однак Трамп переповнювався гордістю за Путіна, був вражений масштабом перемоги й наполіг на розмові, під час якої радники Трампа поклали табличку з написом великими літерами: "не вітати".Читайте також: Багнюка та козиріТрамп і Путін розмовляли близько сорока хвилин, весело обговорюючи, як вони можуть вести економічні справи між своїми країнами. Трампа ніхто не зміг зупинити, і, проігнорувавши табличку, він привітав Путіна, що Кремль миттєво й використав.Тоді від близької дружби між Путіним і Трампом врятувало розслідування щодо втручання РФ у президентські вибори у США, на яких переміг Трамп. Багато хто ставив його перемогу під сумнів, і тому Трамп не міг робити кроки на підтримку РФ, окрім вербальних. Ці обставини сприяли тому, що президенту Порошенку вдалося переконати Трампа підписати Кримську декларацію (США визнають, що Крим – це Україна) та надати Україні Jаvеlіn.Друге президентство – кардинально відрізняється. Приголомшлива перемога та цілковита впевненість у собі, що межує з самодурством, дають Трампу карт-бланш на будь-які дії – шкідливі передусім для самих Сполучених Штатів. Знищення рівності та підтримки десятиліттями дискредитованих меншин, відмова від м’якої сили США, яка дозволяла впливати не зброєю, а підтримкою свободи слова, прав людини та наданням критично важливої для виживання допомоги.Чому Трамп підтримує Путіна? Якщо відкинути конспірологічні версії, то Путін йому просто подобається, бо має необмежену владу – ту, до якої прагне сам Трамп, знищуючи державні інституції.Читайте також: Заяви Трампа: убогість мислення прирікає на поразкуЩе у 2018-му Путін проявив уміння маніпулювати Трампом, змусивши того повірити, що удвох вони можуть реалізувати багато справ, якщо ігноруватимуть своїх радників, серед яких багато ненадійних. Він сказав Трампу, щоб той нікому у вашингтонській адміністрації не довіряв, тому що "наші підлеглі ведуть боротьбу проти нашої дружби". Трамп, який є параноїком, у це звісно повірив.Трамп бачить світ очима політика ХІХ століття, де працювало виключно право сили, міжнародного права не існувало, і можна було спокійно анексувати що завгодно, якщо ти міг.Заяви, що Канада – 51-й штат США, та намір анексувати Гренландію – це світогляд Путіна, який вже анексував Крим і розпочав війну проти самого існування України.Це і є ключові елементи симпатії, якою повною мірою користується Путін, якого Трамп називає милим джентльменом.Спеціально для ЕспресоПро авторку. Катерина Рошук, українська політологиня, медіаменеджеркаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ІSW).Так, аналітики розглянули заяви заступника голови ради безпеки Росії Дмитра Медведєва, який 20 травня сказав, що поки немає українських посадовців, які мають повноваження укладати мирний договір із РФ. Медведєв поставив під сумнів суверенітет України і повторив давні російські вимоги, рівносильні повній капітуляції України.В ІSW наголосили, що заяви Медведєва прямо суперечать повідомленій домовленості Путіна з президентом США Дональдом Трампом негайно розпочати двосторонні переговори з Україною і свідчать про те, що російський диктатор не наказав своїм чиновникам зупинити наративи з дискредитації України у відповідь на обіцянки, які той нібито дав Трампу. На думку аналітиків, російський лідер не має наміру вести добросовісні переговори з Україною.Фахівці ІSW також зазначають, що російські чиновники неодноразово поширювали хибний наратив про те, що Зеленський і український уряд є нелегітимними, аби виправдати відмову Росії брати участь у добросовісних переговорах з Україною і сприяти досягненню давньої воєнної мети Росії – встановлення проросійського маріонеткового уряду в Києві. "Конституція й українське законодавство чітко зазначають, що Україна не може проводити вибори, поки діє воєнний стан, і що українська влада не може скасувати воєнний стан, поки існує «загроза нападу або небезпека для державної незалежності України і її територіальної цілісності». Зеленський також нещодавно уточнив, що президентський указ від вересня 2022 року не перешкоджає йому вести переговори з Путіним", – йдеться у звіті Інституту вивчення війни.В ІSW вкотре наголосили, що будь-яка довгострокова мирна угода між РФ й Україною повинна включати чітке визнання Росією легітимності президента, уряду і Конституції України.19 травня президент США Трамп провів телефонну розмову з російським диктатором Путіним. Трамп заявив, що Росія та Україна негайно розпочнуть переговори щодо припинення вогню і війни.

Про те, що Верховна Рада України у 2025 році зіштовхнеться з політичною кризою, експерти передбачали ще два роки тому. Першими ознаками було те, що парламентарі чим далі, тим менше генерували власні ініціативи. А всі голосування стосовно реформ країни, - це вимоги міжнародних партнерів. Однак, зараз мова про те, чого побоювався і водночас прогнозував голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Він бачив проблему в корені - наростаючому розколі парламентської єдності. "Слуга народу" не спромоглася зберегти монобільшість протягом усього періоду роботи. Однак, більш гостро стоїть питання збереження в умовах війни суб'єктності парламенту як органу, який може самостійно ухвалювати рішення? Так само можна ставити під сумнів і суб'єктність депутатів. Турборежим розколу фракції СН Верховна Рада ІХ скликання працює найдовше в історії українського парламентаризму. Майже шість років. Скільки ще триватиме його робота передбачити неможливо. Зазначимо, вибори у 2019 році привели до парламенту першу монокоаліцію. На початку скликання у провладній фракції було 252 "слуги". Зараз там уже 232 нардепи. "Медовий місяць" монобільшості тривав до середини 2020 року. Потім провладна сила почала дробитись і міліти. І далі лише у 14% випадків "слугам" вдавалось самостійно забезпечити ухвалення рішень. У решті - депутатам з монокоаліції була потрібна підтримка інших фракцій та груп. Нагадаємо, чимало законів було ухвалено монобільшістю у серпні-вересні 2019 року в стані, так званого, "турборежиму". У листопаді того ж року "слуги" також обʼєднали більше 226 голосів за низку законопроєктів, пов'язаних з відкриттям ринку землі. У березні 2020 року монобільшість ще забезпечила необхідний мінімум голосів за відставку уряду Олексія Гончарука і призначення прем'єром Дениса Шмигаля. Та після цього єдність у голосуваннях серед "слуг" почала стрімко спадати. Окрім повʼязаних з повномасштабною війною законопроєктів, що мали високу підтримку у парламенті, - постанова про організацію роботи Верховної Ради в умовах воєнного стану, звернення до влади США щодо визнання РФ державою-спонсором тероризму, зміни в держбюджет 2022 року, зміни до КПК щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом. А від початку повномасштабного вторгнення за останні три роки монобільшість спромоглася самостійно підтримати мінімальними 226 і більше голосами лише 16 рішень. Конкуренція? Забудьте Якщо не занурюватись і дивитись відсторонено, то видається, що український парламент працює як завжди: депутати пишуть закони й голосують, або не голосують; іноді блокують трибуну. Словом, усе як завжди. Однак, є суттєва відмінна деталь сьогоднішньої діяльності нардепів. Їх усе більше й глибше затягує під дах Офіса президента. Тобто парламент наразі не має жодного самостійного впливу та ваги. Також і спойлери - окремі олігархи, котрі мали вплив на певні депутатські групи зараз здебільшого усунені від цього процесу. І чим далі, тим більше ця воронка Банкової втягує опозиційні фракції. Звісно, ми не можемо говорити про вплив олігархів як про позитивний, але бодай про якусь конкуренцію, що насправді є необхідною в політичних процесах і спонукає до пошуку якісних змін, узагалі сьогодні не йдеться. Депутати за викликом, чи за ідеєю? Першими, хто підставив плече монобільшості, стали депутати колишньої проросійської партії. Якщо на початку 2020-го в парламенті монокоаліцію "Слуги народу" з голосами "підстраховували" дві депутатські групи - "Довіра" (позафракційні) та "За майбутнє" (вважається групою Ігоря Коломойського), то далі голосування не проходять без системної підтримки депутатських груп, утворених з уламків колишньої ОПЗЖ. Після розпуску найбільшої проросійської фракції у Верховній Раді, яка налічувала 44 нардепи, її представники перегрупувались у дві депутатські групи: група впливу Фірташа-Льовочкіна - ПЗЖМ (Платформа за життя та мир) та Столара-Абрамовича - "Відновлення України". Динаміка голосувань колишньої ОПЗЖ помітно змінилась після повномасштабного вторгнення. Якщо до 2022 року ця фракція "з понтами" давла найнижчий рівень участі в голосуваннях, то після заборони діяльності згаданої партії на території України у 2022 році ситуація змінилась. Сталась неймовірна трансформація проросійської партії. Після якої соратники Медведчука забороняли російську музику і кнопками "вступали" в ЄС. Причиною такої зміни насамперед стало те, що нардепи забороненої політсили, ймовірно, боялися отримати судові провадження. І також вони досі роблять все можливе, аби демонструвати свою потрібність та залишитись у політичній системі. Тому наразі вони голосують в унісон зі СН. Однак, кажучи про опозиційних депутатів ми не маємо на увазі колишніх з ОПЗЖ. Бо, як ми бачимо, там усе залежало від ситуації. Зараз ми зазначаємо, що до коаліції влади потихеньку перетікають депутати і з опозиційних ВО "Батьківщина" та партії "Голос". На сьогодні, за різними підрахунками, вважається, що опозиційними в парламенті можна нарахувати лиш трохи більше 50 депутатів. Кажуть, зараз Рада ділиться на дві частини. Перша - ті, хто голосують, бо так вимагає ОП, та ті, хто проти, бо їм навіть і не пропонують. І доки за лаштунками проходить це перетікання, схоже, лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія виграв чергову, кількамісячну битву з главою Офіса президента Андрієм Єрмаком. Чималою мірою новий треш у взаєминах Арахамії та Єрмака та певне тимчасове послаблення позиції голови президентської фракції "Слуга народу" були викликані протистоянням між чинним главою уряду Денисом Шмигалем та віцепрем'єром Олексієм Кулебою. Як відомо, Ден Браун (Арахамія) входить до тріумвірату Шмигаль-Арахамія-Гетманцев. Необхідність виконати завдання, поставлені ОП перед віцепрем'єром Олексієм Кулебою, схоже, змусили президента Володимира Зеленського знеструмити Арахамію. Відтак ключові фінансові "потоки", котрими раніше відав Данило Гетманцев, почали перетікати під контроль Офіса. Ще в 2019 році Арахамію рекомендували Зеленському, як хорошого переговірника. Він це неодноразово доводив. Арахамія постійно зустрічається із впливовими бізнесменами, котрі все ще мають вагу в середовищі депутатського корпусу та постійно тримає за маріонеткові мотузки депутатів різних груп і фракцій аби постійно забезпечувати потреби Банкової. Та й президенту завжди було комфортно з Арахамією. І втрачати такого кадра, що б там не хотів Єрмак, наразі не на руку. Особливо, коли на черзі голосування дуже важливих законів. Тож сьогодні Давида Арахамію уже називають "директором" Верховної Ради, хоча спікером залишається Руслан Стефанчук. Водночас, як би там не вправлявся Арахамія, йому не під силу протистояти зростанню впливу на депутатів Офіса президента. Тож наразі бачимо, що в депутатів не лише проблема з орієнтацією, мірою самостійності, а й серйозна криза власного, вітчизняного державотворчого жанру. І не дивно, не всі в неволі можуть розмножуватись. І вочевидь, самостійний політ законотворчих ідей не входить в плани ОП.

Про те, що Верховна Рада України у 2025 році зіштовхнеться з політичною кризою, експерти передбачали ще два роки тому. Першими ознаками було те, що парламентарі чим далі, тим менше генерували власні ініціативи. А всі голосування стосовно реформ країни, - це вимоги міжнародних партнерів. Однак, зараз мова про те, чого побоювався і водночас прогнозував голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Він бачив проблему в корені - наростаючому розколі парламентської єдності. "Слуга народу" не спромоглася зберегти монобільшість протягом усього періоду роботи. Однак, більш гостро стоїть питання збереження в умовах війни суб'єктності парламенту як органу, який може самостійно ухвалювати рішення? Так само можна ставити під сумнів і суб'єктність депутатів. Турборежим розколу фракції СН Верховна Рада ІХ скликання працює найдовше в історії українського парламентаризму. Майже шість років. Скільки ще триватиме його робота передбачити неможливо. Зазначимо, вибори у 2019 році привели до парламенту першу монокоаліцію. На початку скликання у провладній фракції було 252 "слуги". Зараз там уже 232 нардепи. "Медовий місяць" монобільшості тривав до середини 2020 року. Потім провладна сила почала дробитись і міліти. І далі лише у 14% випадків "слугам" вдавалось самостійно забезпечити ухвалення рішень. У решті - депутатам з монокоаліції була потрібна підтримка інших фракцій та груп. Нагадаємо, чимало законів було ухвалено монобільшістю у серпні-вересні 2019 року в стані, так званого, "турборежиму". У листопаді того ж року "слуги" також обʼєднали більше 226 голосів за низку законопроєктів, пов'язаних з відкриттям ринку землі. У березні 2020 року монобільшість ще забезпечила необхідний мінімум голосів за відставку уряду Олексія Гончарука і призначення прем'єром Дениса Шмигаля. Та після цього єдність у голосуваннях серед "слуг" почала стрімко спадати. Окрім повʼязаних з повномасштабною війною законопроєктів, що мали високу підтримку у парламенті, - постанова про організацію роботи Верховної Ради в умовах воєнного стану, звернення до влади США щодо визнання РФ державою-спонсором тероризму, зміни в держбюджет 2022 року, зміни до КПК щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом. А від початку повномасштабного вторгнення за останні три роки монобільшість спромоглася самостійно підтримати мінімальними 226 і більше голосами лише 16 рішень. Конкуренція? Забудьте Якщо не занурюватись і дивитись відсторонено, то видається, що український парламент працює як завжди: депутати пишуть закони й голосують, або не голосують; іноді блокують трибуну. Словом, усе як завжди. Однак, є суттєва відмінна деталь сьогоднішньої діяльності нардепів. Їх усе більше й глибше затягує під дах Офісу президента. Тобто парламент наразі не має жодного самостійного впливу та ваги. Також і спойлери - окремі олігархи, котрі мали вплив на певні депутатські групи зараз здебільшого усунені від цього процесу. І чим далі, тим більше ця воронка Банкової втягує опозиційні фракції. Звісно, ми не можемо говорити про вплив олігархів як про позитивний, але бодай про якусь конкуренцію, що насправді є необхідною в політичних процесах і спонукає до пошуку якісних змін, узагалі сьогодні не йдеться. Депутати за викликом, чи за ідеєю? Першими, хто підставив плече монобільшості, стали депутати колишньої проросійської партії. Якщо на початку 2020-го в парламенті монокоаліцію "Слуги народу" з голосами "підстраховували" дві депутатські групи - "Довіра" (позафракційні) та "За майбутнє" (вважається групою Ігоря Коломойського), то далі голосування не проходять без системної підтримки депутатських груп, утворених з уламків колишньої ОПЗЖ. Після розпуску найбільшої проросійської фракції у Верховній Раді, яка налічувала 44 нардепи, її представники перегрупувались у дві депутатські групи: група впливу Фірташа-Льовочкіна - ПЗЖМ (Платформа за життя та мир) та Столара-Абрамовича - "Відновлення України". Динаміка голосувань колишньої ОПЗЖ помітно змінилась після повномасштабного вторгнення. Якщо до 2022 року ця фракція "з понтами" давла найнижчий рівень участі в голосуваннях, то після заборони діяльності згаданої партії на території України у 2022 році ситуація змінилась. Сталась неймовірна трансформація проросійської партії. Після якої соратники Медведчука забороняли російську музику і кнопками "вступали" в ЄС. Причиною такої зміни насамперед стало те, що нардепи забороненої політсили, ймовірно, боялися отримати судові провадження. І також вони досі роблять все можливе, аби демонструвати свою потрібність та залишитись у політичній системі. Тому наразі вони голосують в унісон зі СН. Однак, кажучи про опозиційних депутатів ми не маємо на увазі колишніх з ОПЗЖ. Бо, як ми бачимо, там усе залежало від ситуації. Зараз ми зазначаємо, що до коаліції влади потихеньку перетікають депутати і з опозиційних ВО "Батьківщина" та партії "Голос". На сьогодні, за різними підрахунками, вважається, що опозиційними в парламенті можна нарахувати лиш трохи більше 50 депутатів. Кажуть, зараз Рада ділиться на дві частини. Перша - ті, хто голосують, бо так вимагає ОП, та ті, хто проти, бо їм навіть і не пропонують. І доки за лаштунками проходить це перетікання, схоже, лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія виграв чергову, кількамісячну битву з главою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Чималою мірою новий треш у взаєминах Арахамії та Єрмака та певне тимчасове послаблення позиції голови президентської фракції "Слуга народу" були викликані протистоянням між чинним главою уряду Денисом Шмигалем та віцепрем'єром Олексієм Кулебою. Як відомо, Ден Браун (Арахамія) входить до тріумвірату Шмигаль-Арахамія-Гетманцев. Необхідність виконати завдання, поставлені ОП перед віцепрем'єром Олексієм Кулебою, схоже, змусили президента Володимира Зеленського знеструмити Арахамію. Відтак ключові фінансові "потоки", котрими раніше відав Данило Гетманцев, почали перетікати під контроль офісу. Ще в 2019 році Арахамію рекомендували Зеленському, як хорошого переговірника. Він це неодноразово доводив. Арахамія постійно зустрічається із впливовими бізнесменами, котрі все ще мають вагу в середовищі депутатського корпусу та постійно тримає за маріонеткові мотузки депутатів різних груп і фракцій аби постійно забезпечувати потреби Банкової. Та й президенту завжди було комфортно з Арахамією. І втрачати такого кадра, що б там не хотів Єрмак, наразі не на руку. Особливо, коли на черзі голосування дуже важливих законів. Тож сьогодні Давида Арахамію уже називають "директором" Верховної Ради, хоча спікером залишається Руслан Стефанчук. Водночас, як би там не вправлявся Арахамія, йому не під силу протистояти зростанню впливу на депутатів Офісу президента. Тож наразі бачимо, що в депутатів не лише проблема з орієнтацією, мірою самостійності, а й серйозна криза власного, вітчизняного державотворчого жанру. І не дивно, не всі в неволі можуть розмножуватись. І вочевидь, самостійний політ законотворчих ідей не входить в плани ОП.

Народні депутати планують найближчим часом розглянути в другому читанні законопроєкт народних депутатів Григорія Мамки (обраний від екс-ОПЗЖ) та адепта ФСБ в рясах Максима Бужанського (12320) . Про це повідомляє Фундація DЕJURЕ, і громадській ініціативі "Голка" це ж підтверджують народні депутати.Співавторами є також В'ячеслав Медяник, Сергій Іонушас, Сергій Мінько та Володимир Захарченко. Проєкт передбачає нібито захист адвокатів від журналістів і громадського сектору, аби адвокатів не ототожнювали з клієнтами. Чому ж він виник? Бо про це прямо попросила Національна асоціація адвокатів України (зробила публічне звернення), яку очолює 12 років незмінно соратниця Віктора Медведчука Лідія Ізовітова.Знімок екрана з сайту Національної асоціації адвокатів України, новина від березня 2024 рокуІ схожий проєкт у травні 2024 року зареєстрував представник фракції "Слуга Народу" Василь Ватрас (11279), а згодом з'явився вище згаданий проєкт Мамки, який уже пройшов комітет і готується до другого читання.Чому в соратників Медведчука виник такий запит? Я про це раніше писала на 24-му каналі, але перед розглядом цього законопроєкту треба повторювати знову...Зараз суспільство особливу увагу звертає на тих адвокатів, хто системно представляє в суді інтереси зрадників, "суддів Майдану" та інших шкідників державності. І не просто представляють їхні інтереси, а й активно захищають і відбілюють своїх клієнтів у медіаполі.До прикладу, є такий адвокат не України Ростислав Кравець – захисник В'ячеслава Богуслаєва. Того самого Богуслаєва, що очолював "Мотор Січ", якого звинувачують у державній зраді і який просив Офіс президента обміняти його на наших за кордоном. Тобто Богуслаєв з радістю опинився б не на лаві підсудних в Україні, а в рідній йому рф. І я про це писала не раз.Тут треба також згадати, що адвокат Богуслаєва Ростислав Кравець уже відкрив проти мене кримінальну справу за абсолютно мертвою статтею кримінального кодексу (ч. 1 ст. 397 "Втручання в діяльність захисника чи представника особи"). Тобто за цією статтею немає жодного рішення суду. Але так ватники намагаються показати суспільству, що про це писати не можна. І шукають додаткові важелі впливу, щоб про такі речі боялися писати.Але тут треба додати, що адвокати в Україні можуть самі обирати собі клієнтів. Як і в багатьох інших країнах, наш адвокат може відмовитися від прийняття доручення від клієнта, "виходячи з будь-яких причин та без їх пояснення". На це прямо вказують Правила адвокатської етики, які діють в Україні (ст. 17).Такі відмови можуть мати місце не тільки тоді, коли в адвоката немає часу чи він не відчуває себе спеціалістом у певній сфері, але й, зокрема, тоді, коли репутація адвоката має для нього значення. Якщо у підозрюваного немає адвоката, його може надати держава. Тобто без захисника людина не залишиться. Тому зараз важливо звернути увагу на тих адвокатів, які системно та самостійно обирають собі "ватних" клієнтів і на судових засіданнях відчайдушно їх захищають. Тобто їх на такий захист відповідні органи не уповноважують.Крім Ростислава Кравця є ще й адвокат покійного Іллі Киви – Олексій Шевчук. Сюди ж можна додати і адвоката зрадника Януковича Віталія Сердюка, який розповідав в інтерв'ю журналістам про те, що мир в Україну може повернути тільки Янукович. Більше того, фірма Аvеr Lех, яку представляв Сердюк, у розділі "Про нас" має пункт "Фахівці з комунікацій" – посилюють "захист клієнта в медійній сфері, забезпечують ЗМІ і громадськості через створення інфоприводів і надання коментарів".Знімок екрана з сайту АvеrLехТобто адвокати пишуть, що вони будуть формувати інформаційне поле під клієнтів, як-от із заявами "мир повернеться тільки з Януковичем", а журналісти не зможуть писати про адвокатів-зрадників, бо будуть боятися відповідальності перед законом?Тут також варто згадати адвоката Медведчука та Шарія Володимира Рибіна, який балотувався від "Партії Шарія" у 2020 році до Київради. До речі, Рибіну, який втік в Іспанію в березні 2022 року, СБУ вже повідомила про підозру. Інші троє поки без належної уваги правоохоронців.Знімок екрана зі сторінки Володимира РибінаАдвокатці Тетяні Монтян теж повідомили про підозру, свого часу вона балотувалася в народні депутати в Києві у 2014 році. Через два роки після парламентських виборів під час перетину кордону вона сказала прикордонникам: "Прийде росія і вас тут всіх повішає на телеграфних стовпах. І я буду цьому дуже-дуже рада. Так вам і треба, скотам".З нею тоді був Володимир Бойко, який веде tеlеgrаm-канал "Записки пасквілянта", який входить до кремлівської мережі. Інтереси Бойка нині представляє той таки Ростислав Кравець. Тобто це все одна мережа.Такі "адвокати" не просто захищають своїх клієнтів у залі суду. Вони можуть нести далі їхню ідеологію в маси й формують інформаційне поле.А це вже далеко не адвокатська робота.Фото з соцмереж. Ілля Кива та адвокат ШевчукНескладно переглянути Єдиний державний реєстр судових рішень, щоб визначити, хто був їхніми клієнтами, починаючи, скажімо, з періоду після Революції Гідності. Але для розуміння ситуації можна наразі сконцентруватися на двох одіозних особах – це вже згадані Кравець і Шевчук, які активно і далі діють в інформаційному полі.А Шевчука поставили на посаду спікера Національної асоціації адвокатів України. Саме він представляв інтереси нині покійного зрадника, екснардепа ОПЗЖ Іллі Киви. Такі, як Кравець та Шевчук, загрожуватимуть політичній системі країни не лише зараз, але й у майбутньому.Шевчук уже балотувався в депутати Київради, і під час війни у Fасеbооk помітна його кампанія з прицілом на Оболонський округ столиці (там, де він вибори не виграв).Знімок екрана з fасеbооk-реклами ШевчукаТобто Шевчук уже посилено готується до виборів. У Київраді, до речі, досі залишається депутатом адвокат обвинуваченого в державній зраді Віктора Медведчука – Ігор Кириленко.Кириленко зайшов у раду як представник від нині забороненої ОПЗЖ. Але Верховна Рада ніяк не може ухвалити урядовий законопроєкт (7476), аби позбутися представників заборонених партій у місцевій владі. Проросійські партії суди заборонили два роки тому, а депутати від цих партій – досі з мандатами.З такою державною політикою у нас на виборах після перемоги вкотре може бути реальна загроза для державності – носії імперської ідеології можуть знову зайти у політичну систему. І вони до цього готуються.Адвокат не України Кравець зараз нарощує аудиторію і в Теlеgrаm, і в Yоutubе. Насамперед через навколопрофесійну критику практики мобілізації, бо інші його псевдопрофесійні дописи ніколи не викликали інтересу у притомних громадян. На майбутніх виборах він може або сам балотуватися, або підтримувати "ватних" кандидатів. Нарощувати впізнаваність Кравцю допомагають деякі національні медіа, зокрема "1+1", які його показують як експерта з будь-яких питань.Тому вже сьогодні треба аналізувати діяльність таких адвокатів не України та спонукати спецслужби та законотворців до дій.Кравець. Справа БогуслаєваБогуслаєва, якого захищає адвокат не України Ростислав Кравець, звинувачують не лише в державній зраді. Є ще одна справа, яку слухав антикорупційний суд. У ній позивачем був Мін'юст. Він домігся застосування санкцій – стягнення у дохід держави активів Богуслаєва: більше 30 одиниць нерухомого майна (житлових і нежитлових приміщень, земельних ділянок), корпоративних прав на більш ніж 10 підприємств, майнових прав на торговельні марки та патенти на промислові зразки, чималу кількість вогнепальної зброї тощо.Під час засідання у цій справі Кравець обґрунтовував, чому з Богуслаєва та його родини нічого стягнути не можна. А в його адвокатському виступі чітко зчитується, що якщо було постачання компонентів для російської військової та цивільної авіації, то це не доводить, що ці компоненти використовувалися для збройної агресії проти України.А ось про що йдеться в рішенні Вищого антикорупційного суду Іменем України: "... дії відповідачів були спрямовані на постачання авіаційних двигунів до Російської Федерації, що призвело до накопичення нової та модернізації старої авіаційної техніки Росії, яка активно використовується збройними силами РФ у ході агресивної, неспровокованої війни проти України... постачання підприємствам авіабудівної галузі РФ спеціальної техніки, знарядь, деталей, двигунів чи інших складових частин літальних апаратів... шкодило національній безпеці, ставило під загрозу територіальну цілісність та суверенітет України..."Фрагмент рішення Вищого антикорупційного суду в справі БогуслаєваУ своєму виступі Кравець не обійшовся без маніпуляцій. Він зазначив: "З такою аргументацією можна у половини мешканців Запоріжжя стягнути все майно, яке було ними надбане завдяки тому, що вони десятки років працювали на підприємстві "Мотор Січ", яке ніби належить Богуслаєву".Кравець і "судді Майдану"Від початку війни у 2014 році свідомі українці, які тоді вийшли на Майдан, були під прицілом не просто судової системи, яку вибудував "смотрящий" Януковича за судами Андрій Портнов, а й під прицілом "вати" в адвокатурі.Керівництво Національної асоціації адвокатів України вибачилося перед суддями за поведінку тих адвокатів, які стали на захист майданівців. І так робило не лише керівництво Асоціації в Києві. Рада адвокатів Харківської області від імені нібито всіх адвокатів області висловила підтримку диктаторських законів 16 січня, що обурило спільноту адвокатів, і вони записали відеозвернення. Після скандалу це повідомлення видалили з вебсайту без спростувань і вибачень.Знімок екрана з вебсайту Ради адвокатів Харківської областіГоловою Ради адвокатів Харківської області тоді була і нині залишається Вікторія Гайворонська – соратниця голови Національної асоціації адвокатів України Лідії Ізовітової. Остання незмінно очолює цю асоціацію з часів Януковича.Нереформована адвокатура впливає негативно на судову реформу. Понад 10 років тривають суди, пов'язані з "суддями Майдану". В одних вони оскаржували їхнє звільнення з посади судді, в інших – захищали нібито їхню честь і гідність, а ще в інших – самі були підсудними.Щонайменше одного з таких "суддів Майдану" досі представляє Ростислав Кравець (за даними Єдиного державного реєстру судових рішень інші його клієнти-судді здебільшого потерпіли фіаско у Великій Палаті Верховного Суду). Мова йде про відставного суддю Олександра Хрімлі, який судився з Автомайданом і програв.Знімок екрана з fасеbооk-сторінки Катерини Бутко, очільниці АвтомайдануНа своєму ТГ-каналі Кравець атакує не лише громадський сектор (дописів, у яких згадується Автомайдан, близько 80), але й суддів Верховного Суду, яким потрапила на розгляд справа клієнта Кравця Хрімлі. А з огляду на те, що ТГ-канал Кравця входить до кремлівської мережі, яку виявила громадська ініціатива "Голка", то під час таких інформаційних атак долучаються й анонімні канали. Зокрема "Под мантией".І тут мова йде не лише про спробу тиску на суд у якійсь одній справі, але й про системне намагання Кремля заблокувати хід судової реформи, яка важлива на євроінтеграційному шляху.Кравець наразі виконує завдання, яке дуже потрібне Кремлю, – б'є по ситу судової реформи, намагаючись дезінформаційними вкидами вплинути на підбір кадрів до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.Саме тому завдання спецслужб - виявляти такі мережі і не давати можливості агентурі Кремля, яка формує інформаційне поле, набирати вплив на свідомість громадян.Завдання Комітету з питань правової політики Верховної Ради, який очолює "Слуга Народу" нардеп Денис Маслов, нарешті реформувати адвокатуру, якою незмінно керує соратниця зрадника Медведчука, який є кумом Путіна, Лідія Ізовітова.Так, адвоката не слід асоціювати з клієнтом. Але такі, як Кравець та Шевчук, самі себе з такими клієнтами асоціюють своїми діями та комунікацією, яка відбувається поза судовим процесом.А деякі справи адвокатів просто дуже показові, щоби продемонструвати неперебірливість у зароблянні грошей на захисті інтересів зрадників, колаборантів, перевертнів у мантіях чи у мундирах. Про таких захисників суспільство має знати. Зокрема тому, щоб на найближчих виборах не помилитися і не обрати безпринципних людей до парламенту та місцевих рад.А завдання для комітету, який очолює голова партії "Слуга Народу" Олена Шуляк, – зробити все, аби урядовий законопроєкт (7476), спрямований на очищення місцевого самоврядування від представників заборонених партій, винесли на розгляд Верховної Ради і підтримали.Спеціально для ЕспресоПро авторку. Ірина Федорів, журналістка та викладачка, лідерка громадської ініціативи "Голка"Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це йдеться в матеріалі Радіо Свобода.Уже 8 липня завершується п’ятирічний термін повноважень чинного мовного омбудсмена Тараса Кременя. Попри заяви Уповноваженого з захисту державної мови про готовність продовжити роботу на цій посаді, його кандидатуру не подали на повторний термін. Натомість, як стверджують активісти й деякі політики, Офіс президента втручається у процес обрання нового мовного омбудсмена, просуваючи кандидатів без досвіду у правозахисній сфері. Таке втручання активісти називають небезпечною тенденцією, особливо в час війни.Свої кандидатури на цю посаду подали три державні органи: Міністерство юстиції – Ірину Коваль-Фучило (філологиня, яка спеціалізується на фольклорі), Міністерство культури – Павла Полянського (держчиновник, який працював у МОН), Уповноважений з прав людини – Олену Івановську (профе­сорка кафедри фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук). Однак жоден із них, за словами активістів, не має достатнього досвіду у сфері захисту прав чи державної мови.Читайте також: "Такого рівня досвіду не має жоден із претендентів": Кремінь заявив, що готовий залишатися мовним омбудсменомЛьвів'янин Святослав Літинський, відомий тим, що майже 15 років захищає українську мову, зокрема в судах, а також один із претендентів на посаду мовного омбудсмена у 2020 році, вважає, що це "буде не обрання, а призначення". Літинський звернувся із запитами до трьох структур, які подали своїх кандидатів цьогоріч, щоб надали йому відповідь, чи відповідають вони двом вимогам, відповідно до законодавства. За його словами, процедури не є прозорими, а вимоги до кандидатів ігноруються."Уповноважений з прав людини відповів, що не зобов’язаний надавати інформацію. У міністерствах відповіли, що така інформація потребує збору, даруйте, інформації серед значної кількості даних, тому швидкої відповіді не дадуть. А що відповідати? Я просив відповідь на два запитання. Кандидати, може, й мають добрі знання з української мови, але таке ставлення до подання претендентів, відсутність публічних конкурсів, інформації про них, зокрема, чи відповідають законодавчим вимогам, схиляє до думки, що це буде не обрання, а призначення", ‒ зазначив Літинський.Він наголосив, що такий розвиток подій – коли слабка людина не обирається, а призначається – на руку Росії. "Ми бачили ще з 2014 року, початку війни з Росією. Карта перших земель України, які були загарбані ворогом, на 90% збігалися з даними перепису, коли люди визначали їхньою рідною мовою російську. Ми бачимо чітко, що мовний кордон є дуже важливий, в тому числі для протистояння військовим загарбанням. Як і тоді, так і тепер, така діяльність із захисту державної мови, з утвердження української мови як державної, є важливою з погляду безпеки України. Оскільки ідентифікація людини, що вона є українцем, громадянином України – це існування самої держави, її безпека. А цього разу немає конкуренції щодо обрання мовного омбудсмена. За моєю інсайдерською інформацією, Офіс президента вказав не подавати Кременя і це розпорядження прийшло в останній день подання", ‒ додав Святослав Літинський.Народний депутат від "Європейської Солідарності" Микола Княжицький зауважив: якщо мовним омбудсменом буде людина недосвідчена й без чіткої позиції щодо державної мови, то існує кілька небезпек. Це, на переконання Княжицького, по суті, м’яч у бік Росії."Бо прямою вимогою Росії до України є так звана, як вони кажуть, денацифікація, яка за їхньою точкою зору полягає у скасуванні Закону про мову і в дозволі діяльності Російської православної церкви. По-друге, в Україні відбиватимуться вибори, і, очевидно, Росія підтримуватиме проросійські політичні сили. І будуть кандидати, які розраховуватимуть на цей електорат і будуть зацікавлені в тому, щоб якомога менше людей говорили українською мовою, щоб русифікація продовжувалася. Це не менша небезпека, коли буде продовжуватися русифікація, підтримувана таємно або відкрито РФ або антиукраїнськими силами, а Українська держава не матиме ефективного органу, який міг би цьому запобігти. Таким чином, вони будуть намагатися впливати на результати майбутніх виборів. Має бути виконаний закон, мовним омбудсменом має бути людина з досвідом правозахисної діяльності", ‒ наголосив депутат.Про те, що на тлі загроз русифікації посада мовного омбудсмена набуває особливого значення, зазначив і військовослужбовець Антон Петрівський. Він звернув увагу, що це не лише адміністративна, а й стратегічна фігура."У час війни мовний омбудсмен – це більше ніж державна посада, це інструмент української інформаційної великої політики, в якій українська мова має отримати статус домінуючої в усіх сферах", – зауважив Петрівський.Громадські організації, зокрема Всеукраїнський рух "Єдині", Ініціатива "Бойкот російської попси", Громадська ініціатива "Голка", Громадський сектор Євромайдану, також вважають, що влада намагається послабити інституцію мовного омбудсмена. У заяві понад 20 організацій, поширеній наприкінці квітня, ідеться про неприйнятність кулуарних дій і висування непридатних кандидатів."Влада подала кандидатури потай від громадськості, і більшість із них не відповідають кваліфікаційним вимогам", – наголошують у заяві.Громадські активісти у своєму зверненні вимагають від президента і його офісу "не втручатися в процес призначення Уповноваженого із захисту державної мови, який є виключною компетенцією уряду". Також вони закликали кандидатів, які не відповідають визначеним законом кваліфікаційним вимогам, не бути інструментами реалізації сценарію послаблення важливої інституції та зняти свої кандидатури. Очільників міністерств і відомств, які висунули згадані кандидатури, просять відкликати ці подання і внести натомість кандидатів, що мають досвід діяльності з захисту державної мови та будуть здатні ефективно виконувати покладені на них обов’язки.Активісти й політики наголошують: посада мовного омбудсмена не обмежується звітами про кількість порушень чи мовну ситуацію. Передусім це менеджер процесів лобіювання й інформаційної політики щодо важливості різних законодавчих ініціатив, які посилили б державну мову, яка сьогодні для України є національною безпекою. Саме тому надважливо, щоб на цій посаді була компетентна і досвідчена у правозахисних питаннях людина. Відтак активісти вимагають, щоб влада припинила втручання, а кандидатури були відкрито проаналізовані з урахуванням професійної придатності.Довідково. Проблеми з дотриманням мовного законодавства існують по всій Україні. За даними Офісу мовного омбудсмена, найбільше їх у Києві, Одесі, Харкові та Дніпрі, згідно з останніми даними Уповноваженого з захисту державної мови. Лідером щодо російськомовності є Київ. Часто трапляються випадки, коли молодь у публічних місцях слухає російські пісні, не кажучи про російськомовний контент у соцмережах, який домінує.В українських школах 345 учнів навчаються російською мовою, 109 школярів вивчають її як другу іноземну. За даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, 58% українців виступають проти вивчення російської мови в школах. При цьому 78% громадян України вважають українську мову рідною. Для порівняння, ця цифра 2006 року була лише 52%.