Search trend "Вибори президента РФ"

Про це - в інтерв"ю Марії Гурській, яке пубікує видання Sеstry.uа.Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що західні системи ППО, які отримає Польща, захищатимуть повітряний простір виключно країн НАТО. Ідеться про отримання Варшавою норвезьких багатоцільових літаків F-35, зенітних систем NАSАМS, а також додаткових систем Раtrіоt для захисту повітряного простору. Як слід розцінювати заяву Косіняка-Камиша? Чи є вона елементом передвиборчої риторики напередодні президентських виборів, які можуть відбутись у травні 2025 року? Чи можливий консенсус щодо закриття неба принаймні над Західною Україною з боку Польщі? Я особисто виступаю за збиття російських ракет над територією України, але це має бути рішення всього НАТО, в тому числі, звичайно, США. Я не думаю, що заява міністра Косіняка-Камиша була елементом передвиборчої гри, хоча проблема, звичайно, експлуатується на виборах, особливо крайніми правими, зокрема, «Конфедерацією», яка стверджує, що якби було ухвалено рішення про введення військ в Україну, як це пропонують французи, або якби ракети НАТО збивали російські ракети над територією України, то це було б автоматичним оголошенням війни Росії з боку НАТО або Польщі. Це неправда. Але ми повинні усвідомлювати, що будь-які рішення про залучення потужностей Північноатлантичного Альянсу Польщею мають бути рішеннями всього НАТО.Україна повинна працювати над переконанням всіх членів Альянсу, тому що це — елемент спільної союзницької оборониКанцлер Німеччини Олаф Шольц за довгий час вперше відвідав  Україну — очікувалось, що він привезе з собою рішення про надання Україні німецьких крилатих ракет великої дальності Таurus. Дива не сталося. Чи очікувати Україні посилення оборонних потужностей після виборів у Німеччині, які заплановані на лютий 2025 року?Про нові декларації Німеччини та нову, можливо, більш рішучу її стратегію щодо Росії ми зможемо дізнатися лише після виборів. Це стане можливим, якщо там переможуть сили, які будуть менш дипломатично обережними, ніж канцлер Шольц і його коаліція. Зараз в міжнародній та європейській політиці дуже багато змінних — і це не лише вибори в Німеччині і зміна команди в США, а й зміна геополітики в Центральній і Західній Європі, невизначеність щодо багатьох урядів. Ми, наприклад, не знаємо, хто буде при владі у Румунії, а це дуже важливо для України та Польщі, враховуючи дедалі більшу проросійську позицію не лише Угорщини, до чого ми, на жаль, звикли, а й Словаччини. Зараз час для дипломатичного наступу України. Потрібно знову і знову нагадувати про базові речі, що це Росія напала на Україну, що це вона хоче знищення українських земель та народу, що це вона вчиняє військові злочини, а Україна захищається. А як виглядає ситуація з допомогою Україні між виборами і інавгурацією нового президента в США?Союзники України — країни Скандинавії, Нідердланди, Велика Британія ​​і, звісно ж, адміністрація Джо Байдена продовжують підтримувати Україну і надсилати важливі оборонні системи. Переламним став крок президента Байдена, який, хоч і з запізненням на два роки, але все ж зняв обмеження на застосування американських ракет великої дальності для ураження цілей на території Росії. І все ж ключовим в поточній ситуації буде поворот — невідомо, в який бік та наскільки глибокий, — який відбудеться в американській політиці після 20 січня, коли Дональд Трамп знову вступить на посаду президента країни. Тим не менше спікер Палати представників США Майк Джонсон відхилив запит адміністрації президента США Джо Байдена включити $24 мільярди допомоги Україні до законопроєкту про короткострокові витрати, який Конгрес має ухвалити до 20 грудня. Чи отримає Україна кошти на оборону і чого чекати далі?Я сподіваюся, що Україна все ж отримає ці десятки мільярдів доларів допомоги ще за адміністрації президента Джо Байдена. Серед республіканців також є значна група, можливо, навіть домінуюча, яка не хоче, щоб Україна і Захід програли в російсько-українській війні. Навпаки, хочуть щоб Україна і Захід у цій війні виграли. Звичайно, оточення Трампа різноманітне, там є люди, які хотіли б перемир'я або припинення вогню за будь-яку ціну, однак, мені здається, що переважають там ті, хто не хочуть дати Путіну забагато, тому що це було б капітуляцією не лише України і європейців, а й нового американського уряду. Про цю тенденцію говорить висунення Марка Рубіо на посаду очільника Державного департаменту.Трамп не може дозволити собі імідж слабака, тому що він сам звинувачував в цьому Джо Байдена — в основному, коли йшлося про Афганістан, але й не тількиНа Заході зростають побоювання, що Володимир Путін може вирішити вторгнутися в Східну Європу найближчими роками. Як пише Тhе Тіmеs, на думку воєначальників НАТО, Велика Британія має бути готовою до конфлікту до 2027 року. У випадку ізоляціонізму США за Трампа, чи візьме Європа відповідальність за власну безпеку? Яким є тут погляд Польщі?Якби Путін, не дай Боже, переміг, а я визначаю його можливу перемогу в першу чергу в тому аспекті, що Україна була б позбавлена ​​можливості приєднатися до ЄС і НАТО, для всієї Європи і передусім для нашого регіону є очевидним, що Путін піде далі, він не відступить. Відновивши сили, він захоче отримати ще більше геополітичних здобутків. Цілі Росії, чітко визначені МЗС Росії у грудні 2021 року, не змінилися — РФ хоче не тільки підпорядкувати собі Україну, а й вимагає виведення військ НАТО зі Східної Європи, на що, звісно, ​​не погодиться ані Польща, ані інші країни Центральної Європи, ані весь Північноатлантичний альянс, включаючи США/Польща перебуває серед країн, які найсуттєвіше збільшують витрати на оборону. Цього року буде понад 4% ВВП, а наступного, я сподіваюся, ще більше. Як член комітету з питань оборони можу сказати, що збільшити армію в 2-2,5 рази за кілька років зі зміною більшості систем озброєнь або їхнім значним розширенням — це дуже складний процес, але ми це робимо, бо це необхідно. Водночас я не вважаю, що президент Трамп виведе США з НАТО і відмовиться від допомоги Україні. Це — частина великої глобальної політичної гри, яка ведеться головно між Вашингтоном і Пекіном. У цій грі найважливішим союзником США є Європа, а найважливішим союзником Китаю — Росія. Відмовитися допомагати Україні і Європі для Трампа буде невигідноТому я не з тих, хто вірить, що ми зіткнемося з трагічно негативними рішеннями адміністрації нового американського президента в перші тижні чи місяці. Це не означає, що можна забути про розбудову оборонного і стратегічного потенціалу Європи. Це беззаперечний пріоритет.‍Володимир Зеленський заявив про готовність до переговорів щодо припинення війни за умови вступу України в НАТО — тією частиною території, яка не є тимчасово окупованою Росією. Про таку можливість раніше говорили в апараті Генсека НАТО, висловлювалися на цю тему й інші європейські політики. Наскільки це реалістично станом на зараз?Я сподіваюся, що так виглядатиме кінець цієї війни. Мені дуже подобаються сильні заяви з цього приводу, наприклад, Марка Рютте, нового генерального секретаря НАТО. Та скажу вам трохи навпаки. Я вважаю, що не можна погоджуватися на жодне перемир'я, яке містило б умову невходження України в структури ЄС і НАТО. Це значило б, що Путін досягнув своєї цілі, заради якої він розпочав цю війну, а саме — геополітичної васалізації України. Ані Захід, ані Україна не можуть на таке погодитися, і я сподіваюся, що США під керівництвом нового президента також на таке не погодяться і не запропонують цього.‍В якій часовій перспективі, на вашу думку, може реально відбутися вступ України в НАТО? По-перше, я вважаю, що Україна може вступити в НАТО і в ЄС навіть, якщо частина території України буде окупована. Тут я згадую випадок Кіпру, який приєднався до ЄС, коли частина його території була і досі залишається окупованою турками. Не бачу причин, чому так не могло б відбутися і з Україною. Скажу так: хотілося б, щоб це відбулося якнайшвидше. Та все залежить від політичної волі. Потрібно переконати всіх 32-х членів НАТО погодитися на це. Вступ до ЄС — це інше, тому що це не просто політичний процес, а дуже складний юридичний процес. Польща майже десять років вела переговори про вступ до Європейського союзу. Звичайно, політична воля має велике значення, але передусім ідеться про готовність з боку України, українського парламенту та української адміністрації якомога швидше провести переговори та адаптувати українське законодавство до європейського права в різних аспектах — від сільського господарства до промисловості, від верховенства права до боротьби з корупцією. У цьому випадку все залежатиме від швидкості дій самої України та її влади.Польща дуже хоче допомогти, і я знаю, що вже готуються місії експертів для допомоги Україні в переговорах з Євросоюзом, у тому числі тих, які понад 20 років тому вели переговори про вступ Польщі до ЄС‍Якщо ми говоримо про ЄС, вступ — це перспектива близько 5-ти років. Якщо говорити про НАТО, це може відбутися швидше. Як швидко? Я політик і не хотів би бавитись у ворожку, тому просто підкреслю — вступ України в ЄС і НАТО — це пов’язані, але різні процеси. Процес вступу до Євросоюзу є правовим і політичним процесом і вимагає реформ. Вступ до Північноатлантичного альянсу вимагає переважно політичної волі. Нагадаю, що Фінляндія та Швеція увійшли в НАТО протягом року від декларації готовності до завершення процесу ратифікації в усіх країнах.‍Російська пропаганда зараз активно експлуатує меседж про те, що Східний щит» є спробою Польщі відгородитися від війни в Україні. Яке місце цей проєкт відіграє в обороні Польщі і яке значення він має для України?Це абсурдна і тупа пропагандистська гра Росії. "Східний щит" призначений для захисту Польщі від можливого нападу з боку РФ або російсько-білоруських сил. Ми маємо дуже довгий кордон з Білоруссю, понад 400 кілометрів, але також бачимо загрозу на півночі, з боку Крулевецької або Калінінградської області, де маємо майже 300 км кордону. Ми повинні його зміцнювати, але це не змінює нашої дуже твердої позиції допомагати Україні усім, чим можемо, і доставляти вам західну допомогу, яка тече транспортними коридорами в Україну через наш південно-східний кордон. Як я вже сказав, між цими проєктами немає конкуренції — один доповнює інший. Ми хочемо вам допомогти, і це збігається з нашим власними інтересами максимально відштовхнути від Польщі росіян.Після великої перерви фермерські протести на кордоні Польщі та України знову поновилися. Фермери погрожують посилити їх після 10 грудня. Який відсоток внутрішньої політики у цих протестах? Чи є тут елементи російського впливу? І як бути з тим, що кожен такий протест є ударом по економіці воюючої країни?Причини протестів фермерів різні. Частково вони справедливі, адже угода ЄС з країнами Меркосур (це економічний союз держав у Південній Америці, до якого входять Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай й Болівія, а також асоційовані члени — Чилі, Болівія, Перу, Колумбія та Еквадор. — Авт.) може й справді вплинути на них. Але методи цих протестів абсолютно неправильні. Те, що кордон з Україною є елементом протесту проти угоди з країнами Південної Америки, — це абсурд. Я думаю, що польський уряд не дозволить перекрити кордон. І те, що деякі фермери пробують це зробити, свідчить про те, що, на жаль, у тих громадах є російська агентура.Щойно досягли порозуміння голови МЗС Польщі та України у питаннях ексгумацій жертв Волинської трагедії, як представники РіS зареєстрували в парламенті законопроєкт, згідно з яким пропонується карати за "пропагування ідеології" ОУН-б та Української Повстанської Армії, які, мовою законопроєкту, призвели до "геноциду поляків на Волині та суміжних територіях в 1943-1945 роках". Голова міжпарламентської групи співпраці з Республікою Польща у Верховній Раді України Микола Княжицький каже: "Емоційності українців годі дивуватися, бо це чергова хвиля політичних спекуляцій на темі Волині під час геноцидної війни Росії проти України".  Попри декларації прем'єра Польщі Дональда Туска про підтримку України, ризик політизації теми спільного минулого перед президентськими виборами зростає. Чого очікувати?На жаль, це вже не ризик, а реальність. Я вважаю, що і "Конфедерація", тобто крайні праві сили, і, на жаль, набагато більша і серйозніша сила "Право і Справедливість" вже розігрують цю карту у внутрішній політиці, абсолютно забуваючи про дві речі. РіS за вісім років свого правління не змогла зробити нічого, щоб розпочати процес ексгумацій на Волині. Тож тепер, коли це сталося за менше, ніж рік правління нашої коаліції, вони будуть робити ставку на націоналізм, щоб завоювати довіру свого електорату. Ось як я прочитав цю постанову. Я вважаю, що на даний момент ми досягли того, чого можна було досягти, того, що було правильним і реалістичним, і я сподіваюся, що ексгумації розпочнуться.Потрібен серйозний польсько-український діалог про УПА і його ключових діячів — таких, як Бандера чи Шухевич — постатей, які належать до національного пантеону українців, оскільки боролися з радянською владою за незалежність України й водночас яких ми оцінюємо однозначно негативно через Волинську різанину. Та для дискусій про це настане час після війни, коли Україна не буде змушена чинити відсіч російській агресії. На жаль, через свій передвиборчий цинізм про це забувають наші праві сили — від "Конфедерації" до РіS. Україна перебуває у смертельній загрозі, і зараз ми повинні, не забуваючи про важку історію, якомога більше допомагати їй у війні з Росією. Крапка.‍Чи буде ухвалений скандальний законопроєкт і чи не призведе передвиборче роздмухування пристрастей до погіршення підтримки України і ставлення до українських біженців в Польщі?До нового року Сейм не займатиметься цим проектом. Чи ухвалять його — не знаю, але це точно не буде справжня дискусія про історію. Це інструмент пропаганди РіS та її виборчої кампанії, їхнього кандидата на президентських виборах. Такі умови ускладнюють щиру розмову про важку історію. УПА ніколи не буде для нас тим, чим вона є для українців, бо для нас це сила, відповідальна за Волинь. Та те, що пишуть про УПА в підручниках у Польщі та Україні, мають визначити історики, а не постанови Сейму, і зараз для цього точно не час. Ключові політичні сили оголосили своїх кандидатів на пост президента Польщі.  У чому полягатиме різниця для України у випадку перемоги того чи іншого кандидата?Звісно, ​​є більший ризик якогось загострення польсько-українських відносин через історію, якщо б виграв Кароль Навроцький, який протягом останніх років очолював наш Інститут національної пам’яті і не продемонстрував здатності ефективно та конструктивно співпрацювати з колегами в Україні. Але у Польщі зовнішню та оборонну політику проводить уряд, а не президент.Президент, звичайно, має велике символічне значення. Він є главою держави, але поки Дональд Туск буде прем’єр-міністром Польщі, а Радослав Сікорський — міністром закордонних справ, суттєвих змін у політиці щодо України не буде.‍Як ви для себе формулюєте головне питання польсько-українского діалогу сьогодні і який головний спільний виклик для Польщі і України?Перше і головне — Польща, як самостійно, так і в складі західної коаліції, має максимально допомогти Україні виграти цю війну. Друге — це, безсумнівно, процес вступу України до ЄС. Польща як найбільша країна, яка зробила це за останню чверть століття, може дуже допомогти, тому що ми маємо досвід, професіоналізм, знання і хочемо поділитися ними з вами. І, нарешті, третє — знешкодження так званих мін. Об’єктивно існують розбіжності щодо нашої непростої історії або в сільськогосподарських відносинах. Таких деструктивних моментів не бракує. Та геостратегічна мета Польщі та України полягає в перенесенні кордону безпечної, інтегрованої зі структурами Заходу Європи  до східного кордону України, а також, розбудові сильного осередка всередині структур Заходу, тобто, ЄС і НАТО, Центральної та Східної Європи, головними опорами яких мають бути Польща та Україна. Так я оцінюю стратегічні цілі Польщі, і вони незмінні з 1991 року, відколи Україна відновила незалежність і вже точно з 2014 року, коли Україна чітко заявила, що хоче бути членом ЄС і НАТО. 

Про це повідомляє Rеutеrs із посиланням на заяву американських чиновників і помічника конгресмена, які розповіли про перші контакти США з цією групою.Зазначається, що американці закликали повстанців не переймати владу автоматично без будь-якого офіційного процесу, а забезпечити формування більш представницького перехідного уряду.Комунікація з угрупованням ведеться в координації з близькосхідними союзниками Вашингтона, в тому числі з Туреччиною. За словами одного з чиновників, адміністрація також контактує з командою новообраного президента США Дональда Трампа з цього питання.Вашингтон вважає, що перехідний уряд повинен представляти бажання сирійського народу, і не підтримає перехід влади до рук повстанців без формального процесу обрання нових лідерів.Що відбувається в СиріїУ Сирії відбулася масштабна військова операція опозиційних сил проти урядових військ. Сирійська опозиція почала активний наступ уранці 27 листопада і після двох днів зіткнень узяла під контроль 56 населених пунктів у провінціях Алеппо й Ідліб та підійшла до околиць Алеппо.У суботу, 30 листопада, російська авіація вперше з 2016 року завдала авіаударів по місту Алеппо, до центру якого дійшли сирійські повстанці. Водночас РФ пообіцяла режиму Асада додаткову військову допомогу.Того ж дня Rеutеrs з посиланням на військові джерела повідомило, що сирійські повстанці захопили місто Мараат аль-Нуман в провінції Ідліб, таким чином узявши під свій контроль всю цю провінцію.Російська влада вирішила відправити у відставку командувача угруповання військ у Сирії Сергія Киселя на тлі втрат і зростання паніки серед російських військових. Ситуація для російського контингенту в Сирії погіршується - повстанські війська наступають на півдні країни, міські бої відбулися в Хамі, Хомсі та Сувейді.Міністерство закордонних справ України заявило, що відповідальність за деградацію безпекової ситуації в Сирії несуть Росія та Іран. 4 грудня збройні сили США завдали удару з метою самозахисту проти систем озброєнь у східній Сирії. 5 грудня сирійські повстанці ввійшли в ключове центральне місто Хама. Сили режиму Асада вийшли з міста. Наступного дня МЗС України закликало громадян утриматися від поїздок до Сирії.Станом на 6 грудня сирійські повстанці, очолювані джихадистським угрупованням "Хайят Тахрір аль-Шам" (ХТС), наблизились до Хомса, третього за величиною міста Сирії. Крім того, підтримуваний США альянс на чолі з сирійськими курдами захопив Дейр-ель-Зор, головне місто на сході Сирії та головний пункт перетину кордону з Іраком.Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган запропонував допомогти сирійському лідеру Башару Асаду в формуванні майбутнього Сирії, однак його пропозиція була відхилена.7 грудня сирійські опозиційні сили оголосили про взяття під контроль міста Дараа, розташованого на південному заході країни. А вже згодом повстанці заявили, що увійшли в столицю країни Дамаск і оголосили про падіння уряду диктатора Башара Асада. Президент нібито покинув країну.Крім того, існує дуже висока ймовірність, що президент Сирії Башар аль-Асад міг загинути в авіакатастрофі 8 грудня, коли тікав із країни з наближенням повстанців до столиці. У Росії кажуть, що він сам вирішив покинути країну.У неділю, 8 грудня, Російська Федерація почала виводити свої військові кораблі з бази у сирійському Тартусі після взяття повстанцями Дамаску.Пізніше прем'єр-міністр Сирії Мухаммед Аль-Джалілі заявив, що країні необхідно провести вільні вибори, щоб надати народу можливість обрати своє керівництво.Віld писало, що Асад планував передати владу протурецьким силам та виїхати до Росії. Переговори про цю передачу відбувалися в столиці Катару Досі.Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив, що сирійський диктатор Башар Асад перебуває у Росії "в безпеці". 

Про це він розповів в етері телеканалу "Еспресо"."На різних зустрічах і виступах на Кримській платформі президент Туреччини підкреслював інтереси України в плані територіальної цілісності, зокрема щодо Криму і кримських татар, а також вступу України до НАТО. Після сирійських подій, коли Ердоган зустрінеться з Трампом, це буде дуже сильна позиція на Близькому Сході. Трамп зацікавлений у такому потужному партнері, регіональному лідері. Тому нам обов'язково треба використати наші дружні відносини та захищати свої інтереси. Нашим високопосадовцям потрібно активно працювати з Польщею і Туреччиною, готуючи зустрічі, які мають відбутися до, а не після", - зазначив він.Вміння використовувати ситуацію на користь своїх інтересів є дуже правильною позицією президента Туреччини. Те, що не вдалося зробити багатьом потужним лідерам за стільки років, саме Ердоган зміг реалізувати, як і в Карабаху, зауважив Чийгоз."Ми їздили з групою дружби й зустрічалися на високому рівні з посадовцями, обговорюючи питання України. Знаючи, що в Ердогана дуже правильні стосунки з таким же потужним лідером, як Трамп, ми сподіваємося, що він стане на захист інтересів України. Нас запевнили, що політика і підтримка України з боку Америки не зміниться, і це буде позиція на зустрічі президента Ердогана і Трампа", - сказав він.Коли йдеться про намагання зробити розмінною картою Криму, Чийгоз впевнений, що Ердоган чітко орієнтується в питаннях Криму, Чорного моря і Кавказу, розуміючи, наскільки Крим впливає на ситуацію в Росії та особисто на Путіна: "Тож зараз українським дипломатам потрібно активно спілкуватися на різних рівнях, а президенту Зеленському обов'язково зустрічатися з Ердоганом, щоб захистити інтереси України в питанні Криму", - додав він.Що відбувається в СиріїУ Сирії триває масштабна військова операція опозиційних сил проти урядових військ. Сирійська опозиція почала активний наступ уранці 27 листопада і після двох днів зіткнень узяла під контроль 56 населених пунктів у провінціях Алеппо й Ідліб та підійшла до околиць Алеппо.У суботу, 30 листопада, російська авіація вперше з 2016 року завдала авіаударів по місту Алеппо, до центру якого дійшли сирійські повстанці. Водночас РФ пообіцяла режиму Асада додаткову військову допомогу.Того ж дня Rеutеrs з посиланням на військові джерела повідомило, що сирійські повстанці захопили місто Мараат аль-Нуман в провінції Ідліб, таким чином узявши під свій контроль всю цю провінцію.Російська влада вирішила відправити у відставку командувача угруповання військ у Сирії Сергія Киселя на тлі втрат і зростання паніки серед російських військових. Ситуація для російського контингенту в Сирії погіршується - повстанські війська наступають на півдні країни, міські бої відбулися в Хамі, Хомсі та Сувейді.Міністерство закордонних справ України заявило, що відповідальність за деградацію безпекової ситуації в Сирії несуть Росія та Іран. 4 грудня збройні сили США завдали удару з метою самозахисту проти систем озброєнь у східній Сирії. 5 грудня сирійські повстанці ввійшли в ключове центральне місто Хама. Сили режиму Асада вийшли з міста. Наступного дня МЗС України закликало громадян утриматися від поїздок до Сирії.Станом на 6 грудня сирійські повстанці, очолювані джихадистським угрупованням "Хайят Тахрір аль-Шам" (ХТС), наблизились до Хомса, третього за величиною міста Сирії. Крім того, підтримуваний США альянс на чолі з сирійськими курдами захопив Дейр-ель-Зор, головне місто на сході Сирії та головний пункт перетину кордону з Іраком.Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган запропонував допомогти сирійському лідеру Башару Асаду в формуванні майбутнього Сирії, однак його пропозиція була відхилена.7 грудня сирійські опозиційні сили оголосили про взяття під контроль міста Дараа, розташованого на південному заході країни. А вже згодом повстанці заявили, що увійшли в столицю країни Дамаск і оголосили про падіння уряду диктатора Башара Асада. Президент нібито покинув країну.Крім того, існує дуже висока ймовірність, що президент Сирії Башар аль-Асад міг загинути в авіакатастрофі 8 грудня, коли тікав із країни з наближенням повстанців до столиці. У Росії кажуть, що він сам вирішив покинути країну.У неділю, 8 грудня, Російська Федерація почала виводити свої військові кораблі з бази у сирійському Тартусі після взяття повстанцями Дамаску.Пізніше прем'єр-міністр Сирії Мухаммед Аль-Джалілі заявив, що країні необхідно провести вільні вибори, щоб надати народу можливість обрати своє керівництво.Віld писало, що Асад планував передати владу протурецьким силам та виїхати до Росії. Переговори про цю передачу відбувалися в столиці Катару, Досі.Російські ЗМІ увечері 8 грудня повідомили, що Асад разом зі своєю родиною прилетів до Москви, де Росія нібито надала їм притулок.Головне управління розвідки МОУ заявило, що Росія запустила дезінформаційну кампанію про авіакатастрофу літака з Башаром Асадом для прикриття операції з його порятунку.Згодом сухопутні війська Ізраїлю вперше з часів Жовтневої війни 1973 року відкрито увійшли на територію Сирії, перетнувши демілітаризовану зону на кордоні.Глава зовнішньополітичного відомства Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що падіння режиму диктатора Башара Асада є "історичним моментом" для сирійського народу.Очільник Пентагону Ллойд Остін вважає, що міжнародна терористична організація "Ісламська держава" може скористатися поваленням режиму диктатора Башара Асада в Сирії.Протягом ночі та ранку вівторка, 10 грудня, Армія оборони Ізраїлю завдала чисельних ударів по Сирії, включно зі столицею Дамаском, знищивши дослідницький центр сирійського міністерства оборони та військово-морський флот Асада.

Про це повідомляє Аl Jаzееrа.У своїй телевізійній промові Мохаммед аль-Башир заявив, що його призначили тимчасовим прем'єр-міністром перехідного сирійського уряду до 1 березня 2025 року.У виданні зазначили, що аль-Башир має тісні зв'язки з ХТШ - угрупованням, яке очолило захоплення Дамаска - і очолює їхній "Уряд порятунку Сирії", що базується в Ідлібі.Довідково: Аль-Башир народився у 1983 році в районі Джабаль Завія, провінції Ідліб, Сирія. У 2007 році він закінчив університет Алеппо, здобувши освіту за спеціальністю "Електротехніка". До 2011 року працював керівником секції точних приладів на газовому заводі Сирійської газової компанії. У 2021 році Аль-Башир здобув ступінь у галузі шаріату і права в Ідлібському університеті, а також має сертифікат у галузі державного управління.Протягом 2022-2023 років він обіймав посаду міністра розвитку і гуманітарних питань у кабінеті "Уряду порятунку Сирії" в Ідлібі. У січні 2024 року Рада Шури уряду порятунку обрала його прем'єр-міністром. Раніше видання Lе Fіgаrо повідомляло, що на пост прем'єра в перехідний період планували призначити колишнього очільника сирійського уряду Ріяда-Фаріда Хіджаба.Що відбувається в СиріїУ Сирії триває масштабна військова операція опозиційних сил проти урядових військ. Сирійська опозиція почала активний наступ уранці 27 листопада і після двох днів зіткнень узяла під контроль 56 населених пунктів у провінціях Алеппо й Ідліб та підійшла до околиць Алеппо.У суботу, 30 листопада, російська авіація вперше з 2016 року завдала авіаударів по місту Алеппо, до центру якого дійшли сирійські повстанці. Водночас РФ пообіцяла режиму Асада додаткову військову допомогу.Того ж дня Rеutеrs з посиланням на військові джерела повідомило, що сирійські повстанці захопили місто Мараат аль-Нуман в провінції Ідліб, таким чином узявши під свій контроль всю цю провінцію.Російська влада вирішила відправити у відставку командувача угруповання військ у Сирії Сергія Киселя на тлі втрат і зростання паніки серед російських військових. Ситуація для російського контингенту в Сирії погіршується - повстанські війська наступають на півдні країни, міські бої відбулися в Хамі, Хомсі та Сувейді.Міністерство закордонних справ України заявило, що відповідальність за деградацію безпекової ситуації в Сирії несуть Росія та Іран. 4 грудня збройні сили США завдали удару з метою самозахисту проти систем озброєнь у східній Сирії. 5 грудня сирійські повстанці ввійшли в ключове центральне місто Хама. Сили режиму Асада вийшли з міста. Наступного дня МЗС України закликало громадян утриматися від поїздок до Сирії.Станом на 6 грудня сирійські повстанці, очолювані джихадистським угрупованням "Хайят Тахрір аль-Шам" (ХТС), наблизились до Хомса, третього за величиною міста Сирії. Крім того, підтримуваний США альянс на чолі з сирійськими курдами захопив Дейр-ель-Зор, головне місто на сході Сирії та головний пункт перетину кордону з Іраком.Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган запропонував допомогти сирійському лідеру Башару Асаду в формуванні майбутнього Сирії, однак його пропозиція була відхилена.7 грудня сирійські опозиційні сили оголосили про взяття під контроль міста Дараа, розташованого на південному заході країни. А вже згодом повстанці заявили, що увійшли в столицю країни Дамаск і оголосили про падіння уряду диктатора Башара Асада. Президент нібито покинув країну.Крім того, існує дуже висока ймовірність, що президент Сирії Башар аль-Асад міг загинути в авіакатастрофі 8 грудня, коли тікав із країни з наближенням повстанців до столиці. У Росії кажуть, що він сам вирішив покинути країну.У неділю, 8 грудня, Російська Федерація почала виводити свої військові кораблі з бази у сирійському Тартусі після взяття повстанцями Дамаску.Пізніше прем'єр-міністр Сирії Мухаммед Аль-Джалілі заявив, що країні необхідно провести вільні вибори, щоб надати народу можливість обрати своє керівництво.Віld писало, що Асад планував передати владу протурецьким силам та виїхати до Росії. Переговори про цю передачу відбувалися в столиці Катару, Досі.

Про це повідомляє Тhе Тіmеs оf Іsrаеl.Протягом ночі та ранку вівторка, 10 грудня, Армія оборони Ізраїлю нанесла чисельних ударів по Сирії, включно зі столицею Дамаском, знищивши дослідницький центр сирійського міністерства оборони та військово-морський флот АсадаЗа даними Сирійського центру моніторингу військових дій, удари, завдані Ізраїлем по району Барзех в Дамаску, повністю зруйнували науково-дослідний центр міністерства оборони.У виданні зазначили, що західні країни, в тому числі США, завдали удару по цьому об'єкту у 2018 році, вважаючи, що він пов'язаний з сирійською "інфраструктурою хімічної зброї".Ранком вівторка у Дамаску пролунали нові вибухи через кілька годин після того, як Сирійський центр моніторингу за дотриманням прав людини повідомив про близько 250 ізраїльських авіаударів по сирійській території з моменту падіння президента Башара Асада.Крім того, протягом ночі ізраїльські ВМС провели масштабну операцію зі знищення військово-морського флоту колишнього режиму Асада в Сирії.За даними військових джерел, в результаті ударів, завданих ракетними катерами ВМС Ізраїлю по бухті Мінет-ель-Бейда і порту Латакія на сирійському узбережжі, було знищено численні сирійські військово-морські судна, озброєні ракетами класу "море-море".Як пояснили у виданні, метою ударів було запобігання потраплянню сил і засобів сирійського флоту до рук ворожих сил після падіння режиму Асада.Що відбувається в СиріїУ Сирії триває масштабна військова операція опозиційних сил проти урядових військ. Сирійська опозиція почала активний наступ уранці 27 листопада і після двох днів зіткнень узяла під контроль 56 населених пунктів у провінціях Алеппо й Ідліб та підійшла до околиць Алеппо. У суботу, 30 листопада, російська авіація вперше з 2016 року завдала авіаударів по місту Алеппо, до центру якого дійшли сирійські повстанці. Водночас РФ пообіцяла режиму Асада додаткову військову допомогу.Того ж дня Rеutеrs з посиланням на військові джерела повідомило, що сирійські повстанці захопили місто Мараат аль-Нуман в провінції Ідліб, таким чином узявши під свій контроль всю цю провінцію.Російська влада вирішила відправити у відставку командувача угруповання військ у Сирії Сергія Киселя на тлі втрат і зростання паніки серед російських військових. Ситуація для російського контингенту в Сирії погіршується - повстанські війська наступають на півдні країни, міські бої відбулися в Хамі, Хомсі та Сувейді.Міністерство закордонних справ України заявило, що відповідальність за деградацію безпекової ситуації в Сирії несуть Росія та Іран. 4 грудня збройні сили США завдали удару з метою самозахисту проти систем озброєнь у східній Сирії. 5 грудня сирійські повстанці ввійшли в ключове центральне місто Хама. Сили режиму Асада вийшли з міста. Наступного дня МЗС України закликало громадян утриматися від поїздок до Сирії.Станом на 6 грудня сирійські повстанці, очолювані джихадистським угрупованням "Хайят Тахрір аль-Шам" (ХТС), наблизились до Хомса, третього за величиною міста Сирії. Крім того, підтримуваний США альянс на чолі з сирійськими курдами захопив Дейр-ель-Зор, головне місто на сході Сирії та головний пункт перетину кордону з Іраком.Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган запропонував допомогти сирійському лідеру Башару Асаду в формуванні майбутнього Сирії, однак його пропозиція була відхилена.7 грудня сирійські опозиційні сили оголосили про взяття під контроль міста Дараа, розташованого на південному заході країни. А вже згодом повстанці заявили, що увійшли в столицю країни Дамаск і оголосили про падіння уряду диктатора Башара Асада. Президент нібито покинув країну.Крім того, існує дуже висока ймовірність, що президент Сирії Башар аль-Асад міг загинути в авіакатастрофі 8 грудня, коли тікав із країни з наближенням повстанців до столиці. У Росії кажуть, що він сам вирішив покинути країну.У неділю, 8 грудня, Російська Федерація почала виводити свої військові кораблі з бази у сирійському Тартусі після взяття повстанцями Дамаску.Пізніше прем'єр-міністр Сирії Мухаммед Аль-Джалілі заявив, що країні необхідно провести вільні вибори, щоб надати народу можливість обрати своє керівництво.Віld писало, що Асад планував передати владу протурецьким силам та виїхати до Росії. Переговори про цю передачу відбувалися в столиці Катару, Досі.Російські ЗМІ увечері 8 грудня повідомили, що Асад разом зі своєю родиною прилетів до Москви, де Росія нібито надала їм притулок.Головне управління розвідки МОУ заявило, що Росія запустила дезінформаційну кампанію про авіакатастрофу літака з Башаром Асадом для прикриття операції з його порятунку.Згодом сухопутні війська Ізраїлю вперше з часів Жовтневої війни 1973 року відкрито увійшли на територію Сирії, перетнувши демілітаризовану зону на кордоні.Глава зовнішньополітичного відомства Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що падіння режиму диктатора Башара Асада є "історичним моментом" для сирійського народу.Очільник Пентагону Ллойд Остін вважає, що міжнародна терористична організація "Ісламська держава" може скористатися поваленням режиму диктатора Башара Асада в Сирії.

Калейдоскопічні ротації у вищих владних колах низки країн свідчать про глобальний тренд. Gаzеtа.uа робить огляд головних політичних подій у світі. Росія підтвердила надання притулку експрезиденту Сирії Башару Асаду. Після повідомлень про те, що його літак нібито зник з радарів, його долю уже порівнювали з долею загиблого у трощі гелікоптера президента Ірану Ібрагіма Раїсі. Рішення про прихисток сирійському диктатору ухвалив особисто Путін. Тим часом у Сирії опозиція взяла під свій контроль столицю - Дамаск. Лідер повстанців Ахмед Аль-Шараза зустрівся з прем'єром Сирії Мохаммедом Джалалі і віце президентом Фейсалом Междадом. Вони домовилися сформувати перехідний уряд. За останніми даними, його очолить колишній прем'єр Ріяд Хіджаб. Падіння злочинного режиму є історичним моментом для сирійського народу, заявила головна європейська дипломатка Кая Каллас. Генсек ООН Антоніу Гутерріш наголосив: майбутнє Сирії обирати лише самим сирійцям. Голова МЗС Туреччини Хакан Фідан оголосив про готовність підтримати нову владу Сирії. У США спростували чутки про спроби Асада зв'язатися з Білим домом і наголосили, - схвильовані хіба що сховищами хімічної зброї. Південна Корея. По суботах буде чим зайнятися Хоча парламент Південної Кореї у суботу, 7 грудня, "провалив" рішення про імпічмент президенту Юн Сок Йолю, сюжет із держзрадою глави держави триває. Голосів за його імпічмент не вистачило, бо пропрезидентська партія "Народна сила" не підтримала відповідний проєкт, хоча напередодні її лідер заявляв про готовність висловитися "за". Це не зупинило опозицію - її лідер пообіцяв вносити нові проєкти про імпічмент кожної суботи, а 12 рудня (у найближчий четвер) поставить на голосування питання про розслідування незаконного захоплення влади. Також по країні готуються протестувати профспілки з вимогою відставки Юн Сок Йоля. Сам чинний президент перед голосуванням у парламенті за імпічмент публічно вибачився за спробу запровадити військовий стан і висловив готовність понести відповідальність а свої дії. Міністерство юстиції країни заборонило йому покидати межі Південної Кореї на час розслідування можливої держзради. Є висока вірогідність дострокової відставки Юн Сок Йоля. Принаймні, за неофіційними джерелами, до цього його схиляють і лідери правлячої партії. Румунія. Маніпулятори Тіk-Тоk Після скасування Конституційним судом першого туру президентських виборів у Румунії тепер шукають маніпуляторів. У Богдана Пєщира, відомого як "правитель Тіk-Тоky", у ході обшуків вилучили $7 млн. Пєщир є одним із найбільших донорів умовно незалежного кандидата Коліна Георгеску, котрий переміг у першому турі президентських виборів 24 листопада, результати якого скасували. Румунська розвідка переконана - саме через цей додаток Росія здійснювала вплив на перебіг перегонів. Натомість проросійські політичні сили не збираються чекати, склавши руки. Як повідомив патріархат Румунії, ті збираються їздити по єпархіях, щоб підбурювати вірян до протестів. Патріархат закликає священників і вірян не брати в цьому участі. А на кордоні спецслужби Румунії вже затримали групу озброєних чоловіків, діяльність яких пов'язують із Георгеску та підозрюють у підготовці провокацій. Натомість лідер румунських соціалістів Джордже Сіміон, котрого вважали одним із фаворитів перегонів, закликав опозицію консолідуватися. Це відбувається перед початком переговорів по формуванню нової коаліції у парламенті за результатами парламентських виборів. Гана, Буркіна-Фасо, Гаїті. Росія формує "чорний кулак" У Буркіна-Фасо лідер військової хунти і президент перехідного періоду Ібрагім Траоре призначив міністра зв'язку Римтальу Жана Еммануеля Уедраого новим прем'єром. Попередника - Аполлінера Жоахіма К'єлема де Тамбелу - було усунено з посади без пояснення причин. Тембелу був незмінним прем'єром при президенті Траоре. На Гаїті, щоправда, обійшлося без високої політики, але банда Сіте-Солей є вагомою силою щоб з нею не рахуватися. У понеділок, 9 грудня, стало відомо про різанину у нетрях, у ході якої бандити з Сіте-Солей вбили щонайменше 110 осіб. Лідер банди Мона Фелікс запідозрив, що його дитину вбили за допомогою чаклунства. Трагедія розігралася з подачі жерця вуду, який звинуватив у хворобі дитини осіб старших за 60 років. Бандит дав наказ своїм поплічникам вбивати усіх людей цього віку. Різанина привернула увагу Верховного комісара ООН. Кількість загиблих на Гаїті через дії банди цього року уже сягнула до 5 тисяч осіб. У Тонге пішов у відставку прем'єр Сіаосі Совалені. А у Гані на президентських виборах переміг експрезидент і лідер лівого "Національного демократичного конгресу" Джон Драмані Махама. Його головним конкурентом був чинний віце-президент і кандидат від правлячої консервативної "Нової патріотичної партії" Махамуд Бавумія. Махаму називають "африканським Трампом" за його вдалу спробу повернутися у президентське крісло. Вітер змін і перші наслідки Вибори і політичні рокіровки у країнах Африки цими вихідними цікаві тим, що напряму стосуються Росії. Якщо брати королівство Тонга, то якраз 7-8 грудня РФ включила його до переліку країн, чиї громадяни можуть без віз відвідувати РФ. Це дружній дипломатичний жест, більш характерний для китайської зовнішньої політики. Буркіна-Фасо і Гана разом з Малі й Нігером створили конфедерацію держав Сахеля. Нова структура має акцент на стабільних відносинах з Росією. Переможець президентських виборів у Гані - Махама - навчався у Росії, володіє російською мовою, має зв'язки в РФ і може відкрити ширші можливості для російського бізнесу в Гані. З огляду на те, що відбувається у Малі, Махама може розраховувати на підтримку Кремля. Якщо Бавумія орієнтувався на політичну підтримку американських демократів, Махама може вийти і на республіканців через тих же росіян. Особливості передвиборчої кампанії недвозначно свідчать про політичні симпатії Махами. У Москві, до слова, сподіваються на зміну зовнішньої політики Гани щодо України. Нагадаємо, Гана - одна з небагатьох держав Африки, котра взяла участь у Саміті миру (Швейцарія, 2024 рік). Цікаві політичні процеси у Південній Кореї спрямовані насамперед на обмеження влади Юн Сок Йоля, котрий контролює збройні сили. Румунія страхується від російських упливів а Грузія, чия президентка цими вихідними зустрілася в Парижі з Володимиром Зеленським, має все більшу ізоляцію. У понеділок 9 грудня, про припинення взаємодії з урядом Грузії оголосила Велика Британія. З огляду на це та на останні події у Сирії, Росія планує нову геополітичну гру - вже під Дональда Трампа. Ця гра відбуватиметься відразу на кількох континентах і у кількох регіонах. Влади країн готуються до можливого розгортання подій як можуть, а сам обраний президент США недвозначно натякає на Третю світову війну. Ця передгрозова атмосфера не сприяє очікуванням швидкого перемир'я. З іншого боку, помітно припинилися публічні дискусії про нову архітектоніку європейсько чи світової безпеки.

Про це він написав у телеграм.За словами президента, події в Сирії є яскравим прикладом, що пояснює, чому Україні потрібна непохитна підтримка й упевненість наших партнерів. Він наголосив, що світ бачить, яке значення має Україна та війна Росії проти України."Режим Асада впав не лише завдяки силі опозиції. Це сталось і тому, що достатньої кількості російських військ там немає. Чому? Тому що вся боєздатна російська армія перебуває на території України. І це говорить саме про те, що вся армія цієї псевдоімперії сьогодні воює проти українського народу", - підкреслив Зеленський.Він зауважив, що те саме відбувається в Африці: "Ми знаємо, що там були "вагнерівці". І ми знаємо, скільки "вагнерівців" було знищено в Україні. Росія хоче свої режими в Африці, які впливали б на Африканський континент, і для цього використовували "вагнерівців".На думку президента України, сьогодні дуже важливо, щоб усі країни, які цінують світ без війни, цінують безпеку, – європейські країни, Сполучені Штати, інші країни світу, світові лідери — "розуміли цю перспективу: зараз і саме тут вирішується багато чого"."Від сили України залежить, чи сильна армія Росії. Бо якщо впаде Україна, Путін повернеться і в Сирію, щоб помститись, і в Африку, і в багато різних інших регіонів, які його цікавлять. І мені здається, це найголовніше, що всім треба розуміти: у цьому об’єднанні навколо України успіх – загальний успіх світу. Успіх, який єднає. І єдність, яка дає успіх", - резюмував Зеленський.Що відбувається в СиріїУ Сирії триває масштабна військова операція опозиційних сил проти урядових військ. Сирійська опозиція почала активний наступ уранці 27 листопада і після двох днів зіткнень узяла під контроль 56 населених пунктів у провінціях Алеппо й Ідліб та підійшла до околиць Алеппо.У суботу, 30 листопада, російська авіація вперше з 2016 року завдала авіаударів по місту Алеппо, до центру якого дійшли сирійські повстанці. Водночас РФ пообіцяла режиму Асада додаткову військову допомогу.Того ж дня Rеutеrs з посиланням на військові джерела повідомило, що сирійські повстанці захопили місто Мараат аль-Нуман в провінції Ідліб, таким чином узявши під свій контроль всю цю провінцію.Російська влада вирішила відправити у відставку командувача угруповання військ у Сирії Сергія Киселя на тлі втрат і зростання паніки серед російських військових. Ситуація для російського контингенту в Сирії погіршується - повстанські війська наступають на півдні країни, міські бої відбулися в Хамі, Хомсі та Сувейді.Міністерство закордонних справ України заявило, що відповідальність за деградацію безпекової ситуації в Сирії несуть Росія та Іран. 4 грудня збройні сили США завдали удару з метою самозахисту проти систем озброєнь у східній Сирії. 5 грудня сирійські повстанці ввійшли в ключове центральне місто Хама. Сили режиму Асада вийшли з міста. Наступного дня МЗС України закликало громадян утриматися від поїздок до Сирії.Станом на 6 грудня сирійські повстанці, очолювані джихадистським угрупованням "Хайят Тахрір аль-Шам" (ХТС), наблизились до Хомса, третього за величиною міста Сирії. Крім того, підтримуваний США альянс на чолі з сирійськими курдами захопив Дейр-ель-Зор, головне місто на сході Сирії та головний пункт перетину кордону з Іраком.Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган запропонував допомогти сирійському лідеру Башару Асаду в формуванні майбутнього Сирії, однак його пропозиція була відхилена.7 грудня сирійські опозиційні сили оголосили про взяття під контроль міста Дараа, розташованого на південному заході країни. А вже згодом повстанці заявили, що увійшли в столицю країни Дамаск і оголосили про падіння уряду диктатора Башара Асада. Президент нібито покинув країну.Крім того, існує дуже висока ймовірність, що президент Сирії Башар аль-Асад міг загинути в авіакатастрофі 8 грудня, коли тікав із країни з наближенням повстанців до столиці. У Росії кажуть, що він сам вирішив покинути країну.У неділю, 8 грудня, Російська Федерація почала виводити свої військові кораблі з бази у сирійському Тартусі після взяття повстанцями Дамаску.Пізніше прем'єр-міністр Сирії Мухаммед Аль-Джалілі заявив, що країні необхідно провести вільні вибори, щоб надати народу можливість обрати своє керівництво.Віld писало, що Асад планував передати владу протурецьким силам та виїхати до Росії. Переговори про цю передачу відбувалися в столиці Катару, Досі.Російські ЗМІ увечері 8 грудня повідомили, що Асад разом зі своєю родиною прилетів до Москви, де Росія нібито надала їм притулок.Головне управління розвідки МОУ заявило, що Росія запустила дезінформаційну кампанію про авіакатастрофу літака з Башаром Асадом для прикриття операції з його порятунку. Згодом сухопутні війська Ізраїлю вперше з часів Жовтневої війни 1973 року відкрито увійшли на територію Сирії, перетнувши демілітаризовану зону на кордоні.Глава зовнішньополітичного відомства Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що падіння режиму диктатора Башара Асада є "історичним моментом" для сирійського народу. 

Про це повідомляє Rеutеrs із посиланням на власні джерела.Зазначається, що після того, як повстанці поділилися своїми планами з Туреччиною, вони отримали мовчазне схвалення дій."Повстанці не могли діяти, не попередивши про це Туреччину, яка була головним спонсором сирійської опозиції з перших днів війни", - сказали у джерелах.Уряд президента Туреччини Тайіпа Ердогана тривалий час виступав проти такого масштабного наступу повстанців, побоюючись, що це призведе до нової хвилі біженців. Однак, як кажуть джерела, повстанці відчули жорсткість позиції Анкари щодо Асада на початку цього року, після того, як він відкинув неодноразові пропозиції Ердогана, спрямовані на просування політичного вирішення військового глухого кута, в результаті якого Сирія розділена між режимом і повстанськими угрупованнями, що мають численних іноземних прихильників.Джерело в сирійській опозиції повідомило, що повстанці показали Туреччині деталі плану після того, як спроби Анкари домовитися з Асадом зазнали невдачі."Інший шлях не спрацьовував роками - спробуйте наш. Вам не потрібно нічого робити, просто не втручайтеся", - йшлося у посланні.Що відбувається в СиріїУ Сирії триває масштабна військова операція опозиційних сил проти урядових військ. Сирійська опозиція почала активний наступ уранці 27 листопада і після двох днів зіткнень узяла під контроль 56 населених пунктів у провінціях Алеппо й Ідліб та підійшла до околиць Алеппо.У суботу, 30 листопада, російська авіація вперше з 2016 року завдала авіаударів по місту Алеппо, до центру якого дійшли сирійські повстанці. Водночас РФ пообіцяла режиму Асада додаткову військову допомогу.Того ж дня Rеutеrs з посиланням на військові джерела повідомило, що сирійські повстанці захопили місто Мараат аль-Нуман в провінції Ідліб, таким чином узявши під свій контроль всю цю провінцію.Російська влада вирішила відправити у відставку командувача угруповання військ у Сирії Сергія Киселя на тлі втрат і зростання паніки серед російських військових. Ситуація для російського контингенту в Сирії погіршується - повстанські війська наступають на півдні країни, міські бої відбулися в Хамі, Хомсі та Сувейді.Міністерство закордонних справ України заявило, що відповідальність за деградацію безпекової ситуації в Сирії несуть Росія та Іран. 4 грудня збройні сили США завдали удару з метою самозахисту проти систем озброєнь у східній Сирії. 5 грудня сирійські повстанці ввійшли в ключове центральне місто Хама. Сили режиму Асада вийшли з міста. Наступного дня МЗС України закликало громадян утриматися від поїздок до Сирії.Станом на 6 грудня сирійські повстанці, очолювані джихадистським угрупованням "Хайят Тахрір аль-Шам" (ХТС), наблизились до Хомса, третього за величиною міста Сирії. Крім того, підтримуваний США альянс на чолі з сирійськими курдами захопив Дейр-ель-Зор, головне місто на сході Сирії та головний пункт перетину кордону з Іраком.Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган запропонував допомогти сирійському лідеру Башару Асаду в формуванні майбутнього Сирії, однак його пропозиція була відхилена.7 грудня сирійські опозиційні сили оголосили про взяття під контроль міста Дараа, розташованого на південному заході країни. А вже згодом повстанці заявили, що увійшли в столицю країни Дамаск і оголосили про падіння уряду диктатора Башара Асада. Президент нібито покинув країну.Крім того, існує дуже висока ймовірність, що президент Сирії Башар аль-Асад міг загинути в авіакатастрофі 8 грудня, коли тікав із країни з наближенням повстанців до столиці. У Росії кажуть, що він сам вирішив покинути країну.У неділю, 8 грудня, Російська Федерація почала виводити свої військові кораблі з бази у сирійському Тартусі після взяття повстанцями Дамаску.Пізніше прем'єр-міністр Сирії Мухаммед Аль-Джалілі заявив, що країні необхідно провести вільні вибори, щоб надати народу можливість обрати своє керівництво.Віld писало, що Асад планував передати владу протурецьким силам та виїхати до Росії. Переговори про цю передачу відбувалися в столиці Катару, Досі.Російські ЗМІ увечері 8 грудня повідомили, що Асад разом зі своєю родиною прилетів до Москви, де Росія нібито надала їм притулок.Головне управління розвідки МОУ заявило, що Росія запустила дезінформаційну кампанію про авіакатастрофу літака з Башаром Асадом для прикриття операції з його порятунку.Згодом сухопутні війська Ізраїлю вперше з часів Жовтневої війни 1973 року відкрито увійшли на територію Сирії, перетнувши демілітаризовану зону на кордоні.

9 грудня 2019-го відбулася перша особиста зустріч президентів України Володмира Зеленського та РФ Володимира Путіна. Перед цим був діалог між лідерами "нормандської четвірки", яку перервали заради перемовин глав двох країн тет-а-тет. Вони проходили в Єлисейському палаці понад годину. У частині розмови брали участь представники Нафтогазу - Юрій Вітренко, Газпрому - Олексій Міллер та український і російський міністри, відповідальні за питання енергетики - Олексій Оржель та Олександр Новак. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали передумову, за якої можлива зустріч Зеленського з Путіним Після переговорів за участю делегацій Путін і Зеленський зустрілися віч-на-віч, які тривали 10-15 хв. Вони говорили про вибори на Донбасі і відновлення українського контролю над кордоном, але якихось домовленостей не досягли, водночас погодили новий обмін утримуваними. "Зустріч тет-а-тет з Путіним мала тривати 20 хвилин, а тривала десь годину. Чи можна з ним домовлятися? Складно домовлятися. Дуже. Тому чи можна в цілому домовитися, чи ні, - ми з вами точно побачимо. Сьогодні були якісь такі поступки я це відчув. Сьогодні були моменти, коли ми у чомусь домовилися, у деяких питаннях", - зазначив Зеленський. Стосовно особистих вражень про Путіна, він зауважив, що про це ще "дуже рано говорити - мало часу". Потім лідери зібралися "нормандського формату" на спільну робочу вечерю у форматі "четвірки", де були присутні також глави Франції Еммануель Макрон та Німеччини Анґела Меркель. За результатами опитування, трохи менше половини українців вважають, що прямий діалог президента Володимира Зеленського та президента РФ Володимира Путіна необхідний. 20% людей переконані, що це може нашкодити країні.

У розвідці розповіли, як РФ просувала свого кандидата в соцмережах.

Міністерство закордонних справ України висловило солідарність із Румунією після скасування результатів першого туру виборів президента.

Про це йдеться на сайті МЗС.Там зазначили, що втручання РФ у внутрішні справи Румунії є спробою позбавити румунський народ конституційного права на волевиявлення, та додали, що це черговий епізод ширшої гібридної агресії Росії проти Європи та решти вільного світу."Втручання Росії у внутрішні справи Румунії підтверджує попередні заяви МЗС України про те, що агресивні плани Кремля виходять далеко за межі України та поширюються зокрема на країни ЄС і НАТО. Відповідь на такі російські загрози має бути спільною та рішучою, зокрема максимальна підтримка України в протидії російській агресії заради збереження стабільності в Європі та світі", – йдеться в заяві.В МЗС також наголосили, що солідарність України з румунським народом залишається непохитною, та висловили сподівання, що в ході подальшого електорального процесу громадяни Румунії матимуть змогу реалізувати своє виборче право без іноземних втручань.Що відомо про вибори в Румунії24 листопада в Румунії відбувся перший тур голосування на президентських виборах. Перемогу в першому турі здобув антизахідний кандидат Калін Георгеску. Раніше він називав румунських фашистських політиків 1930-х років національними героями й мучениками, критикував НАТО і позицію Румунії щодо України та заявляв, що країна повинна співпрацювати з Росією, а не кидати їй виклик. А днями заявив: якщо стане очільником держави, припинить допомогу УкраїніВерховний суд Румунії 28 листопада ухвалив рішення про перерахунок голосів після першого туру президентських виборів. ЦВК Румунії припустила повторне проведення 1-го туру виборів президента, якщо Верховний суд анулює голосування. Зрештою Конституційний суд Румунії 2 грудня визнав результати першого туру виборів дійсними.Європейська Комісія звернулась до ТіkТоk через підозри у впливі на вибори в Румунії. Згодом Вища рада національної оборони Румунії розсекретила документи, пов'язані з передвиборчою кампанією Георгеску. Відповідно до цих даних, для підвищення популярності Георгеску в його виборчій кампанії використали 25 тисяч облікових записів ТіkТоk. Можливо, для цього залучали "ботоферми". Спецслужби Румунії припускають, що на таку операцію витрачено значні кошти, а її масштаби й географія вказують на "державного оператора". Конституційний суд Румунії 6 грудня анулював результати першого туру виборів президента. Калін Георгеску назвав це рішення конституційного суду державним переворотом.

Gаzеtа.uа розповідає про політичні пристрасті, які вирують у різних країнах, серед яких - партнери України. Ми писала про поїздку української делегації до США задля зустрічі з оточенням Дональда Трампа. Керівник делегації, Андрій Єрмак не конкретизував з ким зустрічався: "Поки без прізвищ - джентльменська домовленість". Натомість зазначив, що "продуктивно попрацювали з радником з національної безпеки Президента США Джейком Салліваном". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Програма-мінімум. Про що говорила українська делегація із командою Трампа Та вже відомо, що Єрмак зустрічався з головою Гельсінської комісії США, співголовою Українського кокусу в Конгресі Джо Вілсоном, співголосами Юридичного комітету Сенату Ліндсі Гремом і лідером сенатської республіканської більшості Мітчем МакКоннеллом. Опосередкованим підтвердженням двопартійної підтримки є перемовини з лідером демократів у Палаті представників Гакімом Джеффрісом і заступником держсекретаря США Джо Бассом. За даними Роlіtісо, українська сторона назвала підсумок зустрічей продуктивним і змістовним. В Офісі президента України додали деталей: обговорювали, як завадити реалізації планів Росії, хоча поїздка була більше ознайомчою, ніж націленою на результат. За іншими даними, Джейк Салліван пообіцяв Андрію Єрмаку надати великий пакет збройної допомоги протягом одного місяця. Однак інші американські ЗМІ поки що не змінили своїх висновків про зміст і наслідки "українського десанту". Франція. "Не вийде - не піду!" Емманюель Макрон, як і прогнозувала Gаzеtа.uа, розкритикував ініціаторів вотуму недовіри уряду Мішеля Барньє. Особливо дісталося ультраправим Марін Ле Пен, котра то виступала за негайну відставку Макрона, то зазначила, що не прагне її. За версією Макрона, ультраправі об'єдналися з ультралівими "проти правильного вибору Барньє", щоб отримати владу, котру мали "вчора". Ці сили він затаврував як антиреспубліканські. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Політичний шторм у Франції. Підтримка України під загрозою Президент Франції пообіцяв якнайшвидше назвати кандидатуру нового прем'єра й анонсував, що запропонує закон про продовження дії держбюджету-2024, доки не буде ухвалено держбюджет-2025. Також Емманюель Макрон акцентував на тому, що обраний до 2027 року і у відставку не збирається. Схоже, остаточно він визначиться з подальшою тактикою після зустрічі з обраним президентом США Дональдом Трампом у Парижі 7 грудня на відкритті Собору Паризької Богоматері. Південна Корея. Слідство триває, військові заговорили Після невдалого запровадження воєнного стану президент країни Юн Сок Йоль опинився під тиском: правляча партія "Сила народу" хоче усунути його від влади. Лідер партії Хан Дон Хун раніше заявляв, що блокуватиме такі зусилля опозиції. Однак після того, як стало відомо, що президент збирався масово арештовувати депутатів Хан Дон Хун змінив свою думку і навіть натякнув на те, що Юн Сок Йоль не полишив задуму щодо репресій. Розгляд питання про імпічмент Юн Сок Йоля запланований на 7 грудня. Тим часом, головком Операціями сил спецпризначення Республіки Корея Квак Чон Гин офіційно попередив - новий указ про воєнний стан не виконуватиме. За його твердженням, розпорядження затримувати депутатів, котрі йшли до парламенту голосувати про скасування указу про воєнний стан від Юн Сок Йоля віддавав не він, а безпосередньо міністр оборони країни. Грузія. Перші арешти політиків і президент "під ялинку" Після масових протестів у Грузії відкрили 23 кримінальні справи проти лідерів опозиційних партій. Деяких активістів уже заарештовано. Серед тих, кого затримувала поліція за участь у акціях є громадянин України. У офісі лідерки "Коаліції за зміни" Ніни Гварамії відбулися обшуки. Грузинська ЦВК сформувала Виборчу колегію для обрання президента Грузії. До неї увійшли 150 із 300 народних депутатів парламенту, 20 депутатів Верховної Ради Абхазії, 21 член Верховної Ради автономної республіки Аджарія і 109 представників місцевого самоврядування (з них 55 осіб - представники опозиційних сил, 54 представники "Грузинської мрії"). За партійним складом, якщо брати представництво парламентів і самоврядування сукупно, новосформована Колегія переважно складається з представників "ГМ" (156 осіб), далі партія "Єдиний національний рух" (54 особи), також інші політсили у менш ніж 20 представників кожна ("Для Грузії", "Коаліція за зміни", "Сильна Грузія"). Вибори відбудуться саме цією Колегією 14 грудня, інавгурація запланована на 29 грудня. Україна 5 грудня запровадила санкції проти тієї частини влади Грузії, котра причетна до фейкових парламентських виборів. Чинна президентка Саломе Зурабішвілі заявила, що усунути її від влади ці парламентарі не можуть, бо вони обрані із порушенням закону і подякувала Володимиру Зеленському за санкції. Румунія. Вибори скасовано - все починається з початку У неділю, 8 грудня, румуни мали остаточно, у другому турі визначитися з новим президентом. Раніше Конституційний суд затвердив результати першого туру, котрі оскаржував один із кандидатів, оскільки голова ЦВК після перерахунку голосів заявив, що суттєвих відхилень немає. Однак увечері 6 грудня з'явилася новина, що КС Румунії повернувся до цього питання у зв'язку з великою кількістю нових запитів про скасування результатів першого туру президентських виборів. За даними румунських ЗМІ, у численних запитах були посилання на секретні документи Вищої ради оборони країни, згідно з якими перемога Коліна Георгеску у першому турі відбулася через маніпуляції з-за кордону. Тож нині все у Румунії з президентськими виборами розпочинається з нуля: визначення дати - висунення кандидатів. Росія. Задушевної розмови не вийшло, Лаврову зраджує витримка Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров був на саміті ОБСЄ на Мальті, тоді як у країні-агресорці обговорюють його інтерв'ю Такеру Карслону. Подія не мала того резонансу, як інтерв'ю Путіна тому ж таки Карлсону. Лавров не виголосив нічого принципово нового. Але він більш-менш чітко окреслив умови Кремля для консультацій по Україні. Зокрема, це: входження у склад РФ чотирьох регіонів України в адмінкордонах (Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька області), жодних військових, у тому числі, військових місій та інструкторів на території України (демілітаризація), скасування так званих "русофобських" законів і захист прав російського населення. Лавров похвалив особисто Дональда Трампа, але пригрозив, що РФ застосує всі засоби для захисту своїх інтересів, за посланням Заходу у вигляді "Орєшніка" можуть бути й інші. За даними Rеutеrs, частково ці умови перегукуються з тим, що радить Трампу його оточення. Натомість основна незгода простежується у питанні, чи може Україна мати іноземні військові бази, чи ні. У цьому питанні наразі максимум, який може бути обговорений у Трампа, - "заморозка" шляху України до НАТО. Сирія-Туреччина-Іран. Асад відмовив Ердогану Президент Сирії Башар Асад відмовив президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану у спільному врегулюванні ситуації. Про це розповів сам Ердоган. Тим часом, ситуація загострюється, опозиційні Асаду сили за тиждень змогли оволодіти Алеппо і зайняти важливе місто Хаму й націлилися на Хомс. У п'ятницю, 6 грудня, представники Ірану, Іраку і Сирії терміново зустрілися у Багдаді. Як розповіло джерело, поінформоване про настрої переговорників, Ірак і Іран мало схильні робити ставку на те, що армія Асада зможе переломити на свою користь хід подій. Іншими словами, своїх бійців країни Сирії не нададуть, принаймні, "тут і зараз". Вагання посилює розкол між шиїтами і сунітами в Іраку, адже суніти виступають категорично проти допомоги Сирії. Натомість лідери сунітів в Іраку закликають допомогти сирійцям дати "рішучу відсіч наступу західних сил". Тим часом, Іран звинуватим Україну у збройній допомозі повстанцям (за аналогією зі звинуваченнями у підтримці туарегів у Малі). Офіційний Тегеран заявив, що надасть Сирії ракети. БпЛА і військових радників. Гана. Африканський Трамп 7 грудня у Гані мають відбутися президентські вибори, котрі країна зустрічає у жахливій економічній ситуації. Чинний президент Нана Акуфо-Аддо не може балотуватися через заборону обіймати цю посаду довше, ніж два терміни. За голоси виборців змагатимуться віце-президент Махамуд Бавумія й експрезидент (нині лідер опозиції) Джон Махама. Останній цікавий тим, що хоче повторити траєкторію обраного американського президента Дональда Трампа - повернутися до влади. Як і Трамп, він обіцяє "перезавантажити країну" і "оновити систему влади", у тому числі, через скорочення видатків на держструктури. Натомість Бавумія акцентує на досягненнях чинного уряду, якому вдалося стримати інфляцію з 52 до 22%. Не на користь віцепрезиденту, щоправда, рівень інфляції на час його приходу до влади - 15%. Ключовим питанням на виборах є економіка, заявив СNN професор з фінансів у Школі бізнесу Університету Гани Тодфред Боклін. Оскільки разом з президентом ганці обиратимуть і депутатів до парламенту, боротьба очікується напруженою.

Спецслужби країни повідомляють про "агресивні російські гібридні дії" та використання алгоритмів деяких соцмереж для підвищення популярності проросійського кандидата.

Події у Сеулі 3-4 грудня можуть назавжди змінити суть і контекст політичного процесу навколо України. Як саме, досліджувала Gаzеtа.uа. 3 грудня пізно увечері президент Південної Кореї Юн Сок Йоль звернувся до нації. Він звинуватив опозиційну Демократичну партію у симпатіях до північнокорейських комуністів та у паралічі державної влади у Південній Кореї. На цім запровадив воєнний стан. Сновидіння стали жахами Умови воєнного стану у Республіці Корея жорсткі. Посилаючись на законодавство, Юн Сок Йоль заборонив політичну діяльність, розпустив парламент і, за неофіційними повідомленнями, дозволив обшуки та арешти без ордерів. Коли депутати Національної асамблеї терміново прибули до парламенту, будівлю вже оточили військові. Багато хто з сеульців побіг до своїх рідних і близьких, чимало наляканих громадян натрапили на патрульних поліцейських, котрі попереджали про можливі арешти. На тлі паніки і хаосу лідер опозиційної президенту Демократичної партії Лі Дже Мьон назвав указ про воєнний стан неконституційним та антинародним: "Танки, бронетехніка і солдати зі зброєю і мечами скоро контролюватимуть країну". Цікаво, що і лідер пропрезидентської правлячої партії "Сила народу" Хан Дон Хун охарактеризував указ як незаконний. Депутати змогли прорватися до парламенту й оголосили указ про воєнний стан незаконним. Юн Сок Йоль у відповідь запевнив, що скасує його і дотримався обіцянки. Тож воєнний стан тривав шість годин. Після цього із затримкою та неохоче військові полишили парламент. Кілька опозиційних партій закликали до імпічменту президента, а під парламентом і досі мітингують громадяни, обурені зазіханням на демократичні свободи. Така стрімкість дій південнокорейських політиків пояснюється просто: у 1979 році внаслідок убивства президента Пак Чон Хі Південна Корея пережила військовий переворот і жорсткий військовий стан. Але не всі поза межами країни зрозуміли калейдоскопічність розвитку ситуації, котра все ще далека від стабільної. Без нас навколо нас Юн Сок Йоль не попередив США про спробу запровадити воєнний стан, хоча у Південній Кореї базуються сукупно понад 30 тисяч американських військових. Представник Радбезу США, утім, запевнив, що адміністрація Джо Байдена стежить за розвитком подій і виказує серйозне знепокоєння. Заступник держсекретаря Курт Кемпбелл наголосив на непорушності союзу США з Південною Кореєю. Та саме з цим можуть виникнути проблеми. Військова співпраця двох країн є підвалиною стабільності в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР). Зближення з Японією, з якою США також мають угоду про взаємну оборону, і з Філіппінами мало б на меті зміцнити "трикутник безпеки" в АТР, на ризиках ескалації в якому наголошувати перед самітом МЗС країн НАТО 3-4 грудня 2024 року. Генсек Альянсу Марк Рютте повідомив стежать за ситуацією у країні, котра "є нашим важливим партнером". Будь-яка нестабільність у Південній Кореї має серйозні наслідки для нашої політики в АТР, заявив полковник США у відставці Седрік Лейтон, навіть попри те, що американські військові завжди готові до вірогідних збройних зіткнень. Між США і Південною Кореєю запроваджено з 2023 року механізм ядерної співпраці з метою стримування (КНДР), додала старша наукова співробітниця Stіmsоn Сеntеr у Вашингтоні Рейчел Міньон Лі. За неповною аналогією, Республіка Корея не має власної ядерної зброї, тому покладається на таку зі США. Але останні дії президента Юн Сок Йоля поставлять під сумнів надійність і передбачуваність Південної Кореї як союзника і партнера в очах США, зазначила Рейчел Лі. Адже не виключено, що він намагався вирішити свої вузько політичні проблеми за рахунок військових, ескалації ситуації провокування КДР і, можливо, США. Політичні інтриги по-корейськи Юн Сок Йоль виграв президентські вибори як кандидат від консервативної партії "Сила народу" з незначною перевагою (47,85%) над конкурентом від Демократичної партії Хон Чжун Пхьо (41,50%). У розпал передвиборчої кампанії під час праймеріз він, як колишній генпрокурор, був звинувачений у тому, що нібито влаштував політично вмотивовані переслідування своїх конкурентів. Зокрема, і Хон Джун Пхьо. Також у пресі з'являлися повідомлення про схильність Юн Сок Йоля до шаманських практик і про його захоплення колишнім військовим диктатором Чон Ду Хваном. За публічні висловлювання про це йому довелося публічно вибачатися, проте Юн згодом розмістив у соцмереж відеоролик, де він годує собаку яблуком. Ієрогліфи "яблуко" і "вибачення" у корейській мові є ідентичними, тож відео було сприйняте неоднозначно. Кумир президента Чон Ду Хван відомий тортурами і жорсткими переслідуваннями інакомислячих. Тому підстави непокоїтися за свої життя 3 грудня виникли як у самого Юн Сок Йоля, так і у представників опозиції, а також у частини пропрезидентської партії. Цим пояснюється швидкість реакції: коли перші військові входили до будівлі парламенту, туди також прямували й депутати, а вільне місце на площі заповнили протестувальники з демократичними гаслами проти воєнного стану. опозиційна Національна асамблея блокувала чимало рішень президента, а той, у відповідь - їхні. Формальним, хоча і не озвучуваним, приводом для збурення президента Південної Кореї стала відмова парламенту затвердити держбюджет, але насправді проблема глибша: опозиційна Національна асамблея блокувала чимало рішень президента, а той, у відповідь - їхні. Відстоюючи міністра оборони, президент мав намір залучити на свій бік військових. Саме міністр оборони, до слова, є відповідальним за воєнний стан. У південнокорейських джерелах повідомляється про таємну нараду Юн Сок Йоля, після якої він у пізній час і вийшов із приголомшливим зверненням. Нині міноборони Кім Ен Хен подав у відставку, вибачився перед усіма за те, що сталося і взяв на себе повну відповідальність за події 3-4 грудня. Це може бути тактичним кроком, адже шість опозиційних партій вимагають імпічменту Юн Сок Йоля, його позиції непевні, адже найближчі чиновники і радники подають у відставку, а люди по всій країні продовжують мітингувати. Натомість США закликають до вирішення ситуації "мирним шляхом у відповідності з принципом верховенства закону", заявив держсекретар Ентоні Блінкен, котрий привітав скасування президентом Південної Кореї свого указу. Отже, певні гарантії Юн отримав. Хоча, за останніми даними, назріває зустріч президента Південної Кореї з прем'єром Хан Док Су і лідерами правлячої партії "Сила народу" після реєстрації звернення шести політсил про імпічмент. Якщо його відправлять у відставку (для цього потрібна більшість голосів у парламенті, у тому числі, кілька з правлячої партії), тимчасово країною керуватиме прем'єр, а нового президента південні корейці мають обрати протягом 60 днів. Поки без хеппі енду У Росії вважають, що до хеппі енду далеко речниця МЗС Марія Захарова висловила сподівання, що "трагічні" події" у Південній Кореї не позначаться на громдасько-політичній обстановці на Корейському півострові. Водночас і Москва, і Пекін, і Пхеньян особливо пильно відстежують ситуацію, тому стримані в оцінках. Особливо обережний лідер КНДР, адже Демократичну партію звинувачено у симпатіях до північнокорейських комуністів. Кім Чен Ину будь-яка дестабілізація у південної сусідки вигідна, проте не до такого рівня, щоб це потребувало втручання США. Юн Сок Йоль, на противагу своєму попереднику, займав жорсткішу позицію по Північній Кореї, але на подив, це може бути більш вигідним Ину, ніж політики, котрі у Сеулі заявляють про дипломатичні шляхи порозуміння із Пхеньяном. У Китаю міркування набагато складніші: КНДР є союзницею РФ, унаслідок подій у Сеулі зміцнить себе зсередини, принаймні, на рівні пропаганди. Відтак стане більш схильною до поглиблення дружби з Росією. Невдала спроба запровадити воєнний стан, та ще й без консультацій або попередження головного стратегічного союзника, завдає серйозного удару по трикутнику і відкриває можливості для лідера Північної Кореї Кім Чен Ина. У КНДР люблять жартувати над будь-якою дестабілізацією у Південній Кореї, розповів викладач політології Оксфордського університету Едвард Хауелл. Тому "ми не маємо бути здивовані якщо Пхеньян використає внутрішню кризу у республіці Корея у своїх інтересах, риторично або в інший спосіб", - зазначив він. Але в який? КНДР вичікує, адже криза у південної сусідки розвивається. Український інтерес Останнім часом Юн Сок Йоль привернув увагу всього світу інформацією про участь північнокорейських бійців у війні в Україні на боці РФ. Путін не підтвердив, але і не спростував цього. Питання розглядалося на кількох засіданнях ООН зокрема, радбезом, де представник КНДР також не спростував, але і не підтвердив цього, зазначивши лишень, що між Північною Кореєю та РФ є угода про стратегічне партнерство, котра відповідає нормам міжнародного права передбачає співпрацю економічну, політичну, наукову, культурну і військову. Представники США, Великої Британії, Південної Кореї та помічник генсека ООН з посиланням на дані розвідки попереджали про стрімке зростання обсягів передислокації північнокорейських військових на територію РФ, де вони воюють у Курській області за фальшивими паспортами жителів Далекого Сходу Росії. 4 грудня 2024 року Головне управління розвідки Міноборони України вкотре повідомило не лише про наявність північнокорейських бійців на нашій території, але уже й про їхні скарги на погане харчування. Українська сторона неодноразово підтверджувала що північні корейці задіяні на полі бою, однак Пентагон досі не підтвердив цього. Південна Корея допомагає Україні гуманітарно. Минулого тижня надійшов перший транш бюджетної підтримки, але продавати зброю Сеул не хоче, навіть після візиту міністра оборони України Рустема Умерова, який туди їздив саме за цим. У цей же час до Пхеньяна літав міноборони РФ Андрій Бєлоусов і навіть зустрівся з Кім Чен Ином. Чи зачепить нас загострення на Корейському півострові? Адже не виключено, що Юн насправді хотів перехопити можливу збройну ескалацію. Нові реалії на міжнародній арені Тому, незалежно від фіналу політичної кризи у Південній Кореї, те, що відбулося підвищить міжнародні ставки у поточному політичному моменті, зазначив Хауелл. На його думку, водночас події 3-4 грудня у Сеулі поставлять під питання або навіть суттєво ускладнять співпрацю Південної Кореї з військовими союзниками. Інтерес Сеула у війні в Україні після того, як у неї повномасштабно вступила КНДР, окреслений чітко, тепер важливо, чи вдасться його реалізувати попри внутрішні політичні дискусії. Йдеться, наприклад, про постачання зброї або бюджету підтримку. Те чи інше рішення може надати Путіну тимчасову перевагу в разі, якщо новий президент США скоротить підтримку України, нехай і лише на час аудиту. І водночас посилить КНДР, котрій не потрібно буде відволікати значні сили на допомогу РФ. А на міжнародних майданчиках неможливо буде обговорювати відособлено війну в Україні та напругу на Корейському півострові.

Про це він розповів у вечірньому відеозверненні.Президент зазначив, що сьогодні глава української розвідки Кирило Буданов доповів щодо намірів РФ у найближчий час та про ситуацію в Сирії і як розташування сил може змінити глобальні обставини."Також була доповідь по ситуації в Грузії. І це в Грузії, звичайно, не лише проблема одного народу і не тільки нашого регіону – як сьогоднішня влада в Грузії штовхає країну на очевидну залежність від Росії. Це просто ганебно, на які речі вони йдуть зараз проти свого ж народу. І коли в Москві хвалять цю владу в Грузії, це чітко окреслює, на кого вони зараз у Тбілісі працюють і для кого розганяють протести", - сказав Зеленський.За його словами, Київ готує свою юридичну реакцію на дії грузинської влади й співпрацює з європейцями й іншими партнерами щодо конкретних дій. "Доручив підготувати відповідні санкційні рішення", - додав Зеленський.Як у Грузії розгортається нова Революція26 жовтня 2024 року в Грузії відбулися чергові парламентські вибори. Згідно з офіційним рішенням центрвиборчкому, на них нібито перемогла орієнтована на Росію правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня, тобто в новий 2025 рік Грузія вже може увійти з новим президентом.Опозиційні партії, президентка Саломе Зурабішвілі, а також країни Заходу результати виборів на користь "Мрії" не визнали.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.Читайте також: Зурабішвілі: легітимного президента обере легітимний парламент, а доти я є главою державиПри цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.Під час протесту в Тбілісі затримали одного з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураба Гірчі Джапарідзе. Загалом МВС країни оголосило про 224 затриманихВ ніч на 3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. Зокрема, на протест вийшли студенти професійних училищ, вони мали плакати з гаслами "Вперед до Європи" та "Ми обираємо європейський шлях".4 грудня в офісах грузинської опозиції відбулись обшуки за статтею про організацію групового насилля: затримали лідера коаліції "За зміни" Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.

З часів заснування Республіки Корея 1948-го багатьом президентам "свербіло" оголосити воєнний стан. Останній — і, можливо, найвідоміший — стався після вбивства 1979 року президента Пак Чон Хі, ексгенерала, який сам використовував воєнщину для придушення політичних протестів і опозиції з моменту захоплення влади в 1961 році. У країні неодноразово виникали повстання, що придушувалися десантниками та бронетехнікою. З 1980-х Республіка Корея вважається найпрогресивнішою демократією у континентальній та Східній Азії. Саме тоді від влади де-факто відкотилися військові, і в країні почали відбуватися вільні президентські вибори. На історичну традицію наклалися і характерні особливості нинішнього президента Юн Сук Йоля, який дуже нагадує за характером Міхеїла Саакашвілі: ніщо так не заважає його реформаторству, як пута демократії та необхідність рахуватися з чужою думкою.Юн, лідер консерваторів, ніколи не був особливо популярним. Він переміг з перевагою лише в 0,8%, і за нього голосували "по приколу", тобто — проти його ліберального попередника.Читайте також: У Південній Кореї скасували воєнний стан: він тривав близько 6 годинЯк і Саакашвілі, Юн любить гучно боротися з корупцією. Як генеральний прокурор, він посприяв увʼязненню навіть тодішнього лідера власної партії Пак Кин Хе, розчистивши собі дорогу на вершину влади. З "кадилом" антикорупції він переслідував президентів держави й навіть керівника могутнього Sаmsung. Ті нападки були гучними, принесли Юну славу, але не завжди ефективними з погляду антикорупції."Диктаторський" указ Юн Сук Йоля став кульмінацією багаторічної ворожнечі між двома основними політичними таборами країни. Опозиційна до нього Демпартія зберегла свою більшість у Національних зборах, а потім наростила її на чергових парламентських виборах у квітні. Не маючи більшості у парламенті, він не міг провести потрібні для змін закони: починаючи від зменшення корпоративних податків і завершуючи ухваленням держбюджету. На додачу, демократи виношували ідею імпічменту президентові, для цього  їм потрібно було лише з десяток голосів консерваторів.Президент РК оголосив воєнний стан, намагаючись заблокувати парламент. Та через декілька годин скасував його. Що пішло не так? Почнемо з соціального тла: збільшується прірва між доходами різних прошарків населення. Ціни на житло зростають, як і безробіття, і воно дедалі "молодіє". Страйкують лікарі, а громадяни скаржаться на недоступність медобслуговування, і всі разом звинувачують у своїх бідах політиків та корупцію.  На тлі цієї катастрофи спершу виник скандал про незаконне збагачення дружини президента, яка хизується коштовними речами, а потім він під гаслом "північні корейці наступають" спробував ввести диктатуру. Читайте також: Міністр оборони Південної Кореї взяв відповідальність за оголошення воєнного стану і заявив про готовність піти у відставкуОголошення диктатури шокувало південнокорейців, які ще не забули бурхливу епоху військового правління. Тисячі протестувальників зібралися в Сеулі, вимагаючи арешту глави держави: країна, яку вважали зразком культурної м’якої сили та азійським лідером демократії, раптово повернула в іншому напрямку.Президент наказав блокувати парламент, але армія не дуже сумлінно виконувала вказівку, і тому депутати-демократи потрапили на свої робочі місця, створивши телевізійну картинку для світу. У Юна не залишилося іншого виходу, як задкувати.Тепер опозиція рефлексує на зрадницьку витівку президента, розкачуючи йому імпічмент. Відтепер головна увага південнокорейського політикуму буде сконцентрована не на протидії зовнішнім загрозам в особі Кореї Північної, Китаю та РФ, а ворогам внутрішнім… тобто опонентам по політичному горизонту.Так часто трапляється в політиці, що процес підміняє результат, тобто утримання влади — понад зміцнення держави та посилення її обороноздатності. І не лише в Південній Кореї…Тим часом Вісь зла потирає руки, очевидно, гадаючи: чи не настав час нацькувати Кіма на увесь цей демократичний безлад.ДжерелоПро автора. Орест Сохар, журналіст, шеф-редактор ОbоzrеvаtеlРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Треба готуватися до найгіршого примусу до втрати територій і частини суверенітету та заборони доступу до американської зброї, каже Олександр Хара, експерт Центру оборонних стратегій На виборах президента у Сполучених Штатах Америки переміг Дональд Трамп. Як це вплине на західний світ, яких змін слід чекати? &еnsр;Феномен Трампа є реакцією на глибинні проблеми в політичному й економічному житті США. Період бурхливого розвитку глобалізації, поштовх якому дав розвал СРСР, завершився. Лише невелика частина американського суспільства, передусім еліта, мала зиск із цього. Натомість перенесення виробництва в Азію в рамках глобалізації вдарило по робітничому класу електорату демократів. Також питання толерантності було доведене до екстремального рівня, приклад коли в Конгресі троє ректорів найпрестижніших університетів були неспроможні засудити заклики до геноциду ізраїльтян. Крайні ліві настрої підштовхнули невдоволених ними, передусім білих чоловіків середнього віку та консервативних поглядів, голосувати за Трампа. Також для консервативної частини американців було неприйнятним обрати жінку змішаного походження, що є провідницею ідей толерантності. Значна кількість трампістів критично ставиться до підтримки України. Росію вони вважають консервативною країною, яку Байден спровокував напасти, підштовхуючи Україну до НАТО. Що зміниться, залежить від того, який кабінет збере Дональд Трамп. Із можливих позитивних призначень на держсекретаря висунули Марко Рубіо, на радника з питань національної безпеки Майка Волца. Це консервативні люди з чітким світоглядом і негативним ставленням до авторитарних режимів. Серед негативних на посаду генпрокурора висунуто Метта Гетца, який погрожує переслідуванням держслужбовців, задіяних у розслідуванні можливих злочинів Трампа та його команди. На керівника національної розвідки пропонують Тулсі Габбард, яка в лютому 2022-го казала, що Зеленський має обійняти Путіна й відмовитися від НАТО. Але реальні призначення на посади відбудуться не раніше 20 січня 2025-го, після інавгурації Трампа. Новий президент зніме обмеження на видобуток нафти й інших енергоресурсів, щоб пожвавити економіку. Спробує з метою знизити ціну на нафту й гарантувати безпеку стратегічному союзнику Ізраїлю покращити відносини із Саудівською Аравією, що погіршилися за каденції Байдена через війну в Ємені. Будуть торговельні війни з Китаєм, ЄС. Колишній радник Трампа з питань нацбезпеки Джон Болтон казав, що той кілька разів збирався виходити з Альянсу. Імовірно, американці підштовхуватимуть європейців більше платити за власну безпеку та зменшити свої зобов'язання, що вплине, зокрема, й на українців. Тобто Трамп прагне зосередитися на внутрішніх проблемах? Чи означає це, що США йдуть у тінь і можуть втратити роль глобального лідера? &еnsр;Це можливо, якщо його урядування призведе до хаосу. Попри велику кількість ізоляціоністів серед виборців Трампа, навряд чи Вашингтон поступиться своїми економічно вигідними позиціями. У 1990-х, після розпаду СРСР, США були єдиною надпотугою. І хоча для Трампа внутрішні проблеми на першому плані, він не обмежиться ними. Є загроза з боку Китаю найбільшого виробника синтетичної наркотичної речовини фентонілу. Також інтереси США й КНР перетинаються в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема щодо ­Тайваню. Нерозв'язані північнокорейська та російсько-українська проблеми. Трамп не зможе відвернутися від урегулювання геостратегічних питань у відносинах з іншими країнами. Період бурхливого розвитку глобалізації завершився Перемога Трампа призвела до падіння курсу євро, а його обіцянки запровадити торгові мита можуть суттєво нашкодити європейській економіці. Чи можуть економічні проблеми порушити політичну єдність Заходу? &еnsр;Неортодоксальний підхід Трампа до дипломатії вже спричиняв невдоволення в Європі. Але іншого союзника для європейців немає. Їхні уряди здебільшого центричні чи лівоцентричні. Політики розуміють: треба докладати більше зусиль, щоб США лишилися в Європі як гарант безпеки. Євросоюз відстоюватиме свої економічні інтереси, але так, щоб не погіршити відносин із Вашингтоном. Європейцям доведеться збільшувати видатки на оборону 2/3 членів НАТО витрачають на неї лише 2 відсотки бюджету. Європа має інвестувати у власний оборонний комплекс, бо розуміє, що такі конфлікти, як між Росією і Україною, вимагають шаленої кількості ресурсів. Вона ж до такого конфлікту не готова, не виробляє в достатній кількості снарядів і ракет. Це потрібно Трампу, оскільки деякі види боє­припасів європейці купуватимуть у США. Тому ЄС балансуватиме між захистом власних інтересів і збереженням нормальних відносин із новою американською адміністрацією. В адміністрації Джо Байдена заявили про необхідність передати Україні 6 мільярдів доларів безпекової допомоги до інавгурації Трампа. Це сигнал про подальше згортання допомоги з боку США? &еnsр;Байден і його уряд розраховували, що Камала Гарріс стане президентом. Але після перемоги Трампа стало очевидно, що ці гроші треба якнайшвидше використати на користь України. Деякі кошти підуть на фінансування нашого оборонного комплексу або купівлю зброї і техніки в інших країнах. Тепер адміністрація Байдена в цейтноті, бо є велика ймовірність, що першими кроками Трампа з "дипломатичного врегулювання української кризи", як він її називає, буде урізання допомоги Україні. Він ніколи не казав про "завершення війни" чи "українську перемогу" лише: "Треба припинити вбивства". Ми залежимо від Заходу на дев'яносто відсотків Цим він нагадує одного українського політика, який казав: "Треба просто перестати стріляти". &еnsр;Вони схожі. Хоча мені Трамп за способом мислення і поведінкою більше нагадує Януковича. Він також може спровокувати таку кризу. Є побоювання, що він намагатиметься забетонувати владу республіканців через зміни до законодавства. Поки що це лише страшилки демократів, але їх підживлюють висловлювання Трампа на зразок: "Я буду диктатором на один день". У традиціях американської політики такі слова недо­зволені: президент перебуває нижче Конституції, норм і принципів права. У Трампа буде спокуса розв'язати конфлікт, тиснучи на слабку ланку, якою є Україна, бо ми залежимо від Заходу на 90 відсотків. Мається на увазі фінансова та безпекова допомога. Тому логічно запропонувати Путіну й Зеленському якусь формулу компромісу, щоб потім припинити надавати допомогу Україні. І це буде той тиск, що може змусити президента України погодитися на переговори. Тому європейська єдність критично важлива для нас щоб вони, якщо не збільшували допомогу, то надавали її вчасно. Завдяки цьому ми купимо собі час на пів року, щоб витримати перший "ковбойський наскок" Трампа на вирішення російсько-­української проблеми. Щоб він опинився в ситуації, коли має ухвалені інші рішення, ніж очікують у Москві. Сподіваюся, в Марко Рубіо, який ненавидить авторитарні режими, вистачить дипломатичного таланту переконати Трампа, що здача України буде поразкою для США й особисто для нього. Звісно, багато залежить від нас ми маємо показати, що здатні продовжувати боротьбу й не боїмося тиску, пояснити європейцям, що в їхніх інтересах і надалі нам допомагати й що не на часі будь-яка дипломатія з РФ. Треба виходити також на оточення Трампа, бо серед республіканців чимало тих, хто нас підтримує, і працювати з його електоратом: США демократична країна, що дослухається до думки своїх громадян. У США також відбулися вибори до обох палат Конгресу сенату та палати представників, над якими Республіканська партія здобула контроль. Як це вплине на Україну? &еnsр;Будуть два лакмусові папірці: голосування за кандидатуру Метта Гетца на генпрокурора й Тулсі Габбард на керівника національної розвідки. Республіканська більшість у сенаті хитка 52 відсотки проти 48. Уже двоє сенаторів-республіканців заявили, що не голосуватимуть за цих кандидатів. Результати голосувань за ці посади будуть показником, чи поглинув Трамп Республіканську партію. Для ухвалення ключових рішень потрібно щонайменше дві третини голосів, що неможливо, бо сенат і палата представників поділені майже навпіл. Тому Трамп не абсолютно вільний у своїх діях він може багато чого зробити, але системи стримувань і противаг поки що не порушено. Німецький канцлер Олаф Шольц уперше за два роки вийшов на прямий зв'язок із Путіним. Його дії підтримав канадський прем'єр Джастін Трюдо. Чи пов'язані ці спроби встановити контакт із російським лідером із результатами виборів у США? Чи є вони виявом слабкості, готовністю Заходу йти на компроміси? &еnsр;Трамп не раз висловлювався за добрі відносини з РФ і переговори з Путіним. Олаф Шольц діяв у цьому руслі. Це хибне мислення, що базується на нерозумінні менталітету росіян, коли їх сприймають як "інших європейців". Ми ж знаємо, що це азійщина ХVІ століття, орда. Європейці ж вважають, що з ними можна порозумітися через дипломатію, і в цьому їхня глобальна помилка. Маємо активно діяти у кримському напрямку Одна з причин нинішньої урядової кризи в Німеччині питання допомоги Україні. Адже, коли виділяють кошти на допомогу іншій країні, треба затягувати паски. Для політиків це тяжко потрібно своїм громадянам, які звикли до умовного бутерброда з ікрою, пояснити, що ікри буде вдвічі менше, бо треба допомагати Україні, де триває війна, і якщо вона програє воювати з Росією доведеться їм. Німці, які прийняли мільйон біженців, розуміють, що відбувається в нас, але не готові далі обмежувати свій добробут. Економічна модель країни базувалася на виробництві високоякісної техніки за рахунок дешевого російського газу, яку вони продавали на російський і китайський ринки. Тепер з РФ не можна торгувати й купувати газ. Політика подальшої підтримки України вимагатиме жертв, на які Шольц не хоче йти. У Франції нині також криза і проблеми в економіці. Це й підштовхує їх до прямих переговорів із Росією. Торгувати чужими землями завжди легше. 1938 року дозволили розірвати Чехословаччину, але Гітлера це не спинило. На жаль, європейці не зробили висновків. Джастін Трюдо мене здивував. Усім хочеться зберегти хороші відносини з Трампом, але такі заяви не додають перспектив миру в Україні та не посилюють Заходу. Після оголошення результатів виборів у США активізувалися обстріли українських територій. Чи зможе нова хвиля російської агресії змінити позицію Трампа щодо війни із замирювальної на більш рішучу? &еnsр;До Трампа має бути особливий підхід. Він хоче видаватися вдалим переговорником, що посилює США, тому не йде на невигідні їм поступки. Найперше, він дослухатиметься до думки пересічних американців, а не своїх союзників у Європі. Якщо Путін робитиме щось таке, що виставить слабкими США загалом і Трампа зокрема, це може змінити його позицію. Він не буде такий чутливий, як Байден чи Обама, до злочинів Росії, які підштовхували наших партнерів щось робити. Після анексії Криму проти РФ запровадили надто м'які санкції. І лише збиття малайзійського Боїнга ­МН-17 спричинило перші серйозні антиросійські санкції. Те саме ми спостерігали 2022 року, коли розблокували допомогу Україні. Буча й Ірпінь стали поштовхом, після якого партнери почали нам постачати артилерію та іншу військову техніку. І постійно, коли відбувалися якісь жахіття, ми отримували нову допомогу. Адміністрація Байдена, зціпивши зуби, надала Україні касетні боєприпаси, бо бачила, що на сході критична ситуація. Їх постійно підштовхувало до дій, коли ми опинялися на межі відчутної поразки. Вони намагалися вирівняти ситуацію, щоб Україна із сильнішими позиціями сіла за стіл переговорів. Курська операція конвертація воєнного інструменту в політичний Дозвіл, який нам дали на використання оперативно-­тактичних ракет по Курській області, пов'язаний із тим, що, по-перше, треба відреагувати на появу там північнокорейських солдатів, а по-друге допомогти Україні втримати Курщину, щоб, коли Трамп наполягатиме на переговорах із Росією, мати цей козир. Але це одна з кількох провальних стратегій Байдена. Перша з них збагнути Росію. Це провалений урок усього дипломатично-розвідувального класу США. Друга стримати РФ спершу 2021-го, а потім 2022 року. Третя неохоче збільшення допомоги Україні 2022-го, втрачені можливості: через побоювання ядерної ескалації нам не надали потрібного. Якби адміністрація Байдена зробила ставку на перемогу України, ситуація 2023-го була б інша. Але стратегічної мети поразки Росії та звільнення Україною всіх окупованих територій адміністрація Байдена, на жаль, не переслідувала. Наскільки дозвіл бити американськими далекобійними ракетами по території РФ посилить позиції України? Чи є ризик, що його можуть скасувати після інавгурації Трампа? &еnsр;Такий ризик є. Дональд Трамп-молодший відреагував на цей дозвіл Байдена, заявивши, що це крок до Третьої світової війни. Імовірно, таке мислення притаманне і Трампу-старшому. Тому наші військові мають використати цю зброю з максимальним ефектом. Є достатня кількість важливих цілей на території РФ, які можна вразити. Свого часу Валерій Залужний писав, що, враховуючи асиметрію в ресурсах, Україна має отримати технологічну перевагу. Тобто ворога треба знищувати дистанційно. Для цього потрібні потужні технологічні системи, завдяки яким ми можемо зменшити втрати серед наших військових і мирного населення. Завдяки дозволу на застосування далекобійних ракет нашим силам у Курській області буде трохи легше, більша кількість бійців залишиться живими. І ми ще більше підірвемо спроможність РФ на гнучкі дії. Заборона ударів по російській території західною зброєю це був повітряний щит над РФ. Ми просили закрити небо хоча б над Заходом України, натомість Байден із 2022 року закривав його над Росією. Тепер, після дозволу бити ракетами, росіянам доведеться свої склади й командні пункти тримати поза зоною ураження, їм важче буде накопичити сили на кордоні. Це додаткове навантаження на й без того неефективну систему управління в їхніх збройних силах. Можливий розкол НАТО Росіяни розконсервували радянські запаси танків і бронетехніки, що значно менш ефективна й легше знищується. Сподіваюся, ми дотиснемо німців і зможемо пожвавити курортний сезон у Криму, бо знищення Керченського мосту важливе. І найголовніше Курська операція є першою з 2022-го конвертацією воєнного інструменту в політичний. Ми показали партнерам свою здатність до активних дій навіть з обмеженими ресурсами. Водночас Путіну довелося проковтнути це вторгнення він не оголосив війни Україні та загальної мобілізації. Будь-яка авторитарна модель базується на мовчазній згоді плебсу з політикою фюрера. Але одна річ, коли покидьки з депресивних регіонів РФ ідуть убивати українців за гроші, а інша коли мажори Москви, Петербурга й інших великих міст будуть вимушені йти вбивати за копійки. Курська операція показала, що Росія має обмежені ресурси, тому й підтягнула солдатів із КНДР. Маємо активно діяти у кримському напрямку фізично увійти туди нині не можемо, але знищення інфраструктури, що дає змогу тримати на півострові велике угруповання ворожих сил і засобів, буде додатковим політичним тиском на Кремль. Чи є ризик того, що просування України в ЄС і НАТО загальмується чи буде поставлене на паузу? &еnsр;Це може статися, якщо США почнуть тиснути, щоб Україна змирилася з вимогами Путіна не долучатися до будь-яких оборонних чи політичних структур. Я не вірю, що Зеленський може на це погодитися, бо українське суспільство цього не сприйме. Щодо НАТО, то його можуть використати як розмінну фішку для встановлення хиткого миру чи припинення вогню. Але євроатлантичну інтеграцію не буде поставлено на паузу. Ми маємо проводити реформи, які роблять нас більш боєздатними. Треба йти фінським шляхом швидкий вступ Фінляндії в НАТО був обумовлений не лише геостратегічними розрахунками й політичною волею, а й готовністю фінів. Тому ми так само маємо посилювати себе. НАТО також може бути під загрозою: я вже казав, що Трамп збирався виходити з Альянсу. Принаймні він може передислокувати сили в Індо-Тихоокеанський регіон, але це дасть поштовх європейцям. У французького лідера Макрона була ідея стратегічної автономії, щоб витіснити американців з Європейського континенту. Можливий розкол НАТО, оскільки моделі ухвалення рішень там застарілі Угорщина досі блокує співпрацю Києва й Альянсу. Можливо, буде нова безпекова структура на базі країн, що розуміють загрозу з боку Росії. Як Україні поводитися в цій ситуації? &еnsр;Ми доросла нація, тому треба готуватися до найгіршого. Найгіршим є примус до втрати територій і частини суверенітету, а також заборона доступу до американської зброї. Щоб цього не сталося, маємо працювати з адміністрацією президента США, з Конгресом, із громадськістю. Європейці мають втримати єдність, сформовану 2022-го, й виконувати обіцяне нам. Для України найважливіша національна єдність. Вона врятувала нас на початку повномасштабної війни, коли нація об'єдналася перед смертельним викликом, а політичні чвари відійшли на другий план. Передплатити журнал "Країна"

Свою заяву 23-річний Хвіча Кварацхелія опублікував у Іnstаgrаm."Я слідкую за подіями, що відбуваються в нашій країні. Бажання і воля грузинського народу - йти європейським шляхом, це наш історичний вибір, єдиний правильний вибір, і звернути не можна. Ця країна належить народу, і ніхто не стоїть вище волі народу. Болить за мою країну, мій народ. Боляче фізично та емоційно дивитися ролики, які поширюються. Зупиніть насильство та агресію. Сьогодні Грузія як ніколи заслуговує на Європу", - написав лідер збірної Грузії з футболу.До початку повномасштабної агресії Росії проти України Кварацхелія грав у чемпіонаті РФ. У березні 2022 року футболіст покинув країну-агресора та перейшов у "Динамо" Батумі.Після цього Хвіча Кварацхелія перейшов в італійський "Наполі", де став справжньою зіркою європейського футболу та допоміг команді здобути історичне чемпіонство.Тrаnsfеrmаrkt оцінює Кварацхелію у 80 млн євро.Протести у Грузії. Головне26 жовтня 2024 року в Грузії відбулися чергові парламентські вибори. Згідно з офіційним рішенням центрвиборчкому, на них нібито перемогла орієнтована на Росію правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня, тобто в новий 2025 рік Грузія вже може увійти з новим президентом.Опозиційні партії, президентка Саломе Зурабішвілі, а також країни Заходу результати виборів на користь "Мрії" не визнали.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.При цьому партія "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні три дні, з 28 листопада.Оглядачі кажуть про сповзання Грузії до моделі проросійської диктатури білоруського зразка.  

Про це ввечері у суботу, 30 листопада, заявила чинна очільниця Грузії Саломе Зурабішвілі. Її відеозвернення з'явилося на офіційному фейсбуці політикині.Незаконно обраний, а отже нелегітимний парламент, за її словами, не зможе обрати нового легітимного президента, відповідно, інавгурація не відбудеться і її мандат продовжиться до обрання нового президента новим парламентом, пояснила Зурабішвілі."Я хочу сказати, що і з цього питання, у громадськості є національний консенсус з президентом, який є єдиним незалежним, легітимним інститутом. Завтра представники суспільства та політичні партії зустрінуться зі мною. Разом ми керуємо політичним процесом, яким керуєте ви зовні, на вулиці та в різних сферах суспільства", - зазначила президентка Грузії.Читайте також: Олег Манчура. Чому Грузії (наразі) не вдалося? "Я буду на чолі політичного процесу, залишаючись вашою президенткою", - запевнила Зурабішвілі."Легітимного парламенту немає, тому нелегітимний парламент не може обрати нового президента, тож не може бути інавгурації. Мій мандат діє доти, доки не буде законно обрано парламент, який законно обере когось замість мене. Я зараз з вами й буду з вами надалі", - підсумувала очільниця Грузії, яка всупереч урядовій партії "Грузинська мрія" пов'язаного з РФ олігарха Бідзіни Іванішвілі займає виразну проєвропейську позицію. Як у Грузії розгортається нова Революція26 жовтня 2024 року в Грузії відбулися чергові парламентські вибори. Згідно з офіційним рішенням центрвиборчкому, на них нібито перемогла орієнтована на Росію правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня, тобто в новий 2025 рік Грузія вже може увійти з новим президентом.Опозиційні партії, президентка Саломе Зурабішвілі, а також країни Заходу результати виборів на користь "Мрії" не визнали.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.При цьому партія "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні три дні, з 28 листопада.Оглядачі кажуть про сповзання Грузії до моделі проросійської диктатури білоруського зразка.