Search trend "З Різдвом"

Свято Різдва Іоанна Хрестителя, також відомого як Іоанн Предтеча - одне з найбільших у християнському календарі, яке має глибоке духовне значення. Іоанн Хреститель відіграв ключову роль у підготовці народу до приходу Ісуса Христа, його життя та діяльність мають особливе місце в християнській традиції. Крім того, цього дня відзначають ще свято Івана Купала, що пов'язане з літнім сонцестоянням і культом родючості, води та вогню.Хто такий Іоанн Хреститель та яка його місія?Іоанн Хреститель народився у подружньої пари священика Захарії та його дружини Єлисавети. Його народження вважається чудесним, адже батьки були вже в похилому віці і не могли мати дітей. Ангел Гавриїл з'явився Захарії, щоб сповістити про народження сина, який стане великим пророком і підготує шлях для Месії.Іоанн Хреститель провів майже все своє життя у пустелі, ведучи аскетичний спосіб життя. Його проповіді були сповнені закликів до покаяння та духовного очищення. Він хрестив людей у річці Йордан, символічно очищуючи їх від гріхів і готуючи їх до приходу Ісуса Христа.Одним із найважливіших моментів у житті Іоанна Хрестителя було хрещення Ісуса в річці Йордан. Саме тоді на Ісуса зійшов Святий Дух у вигляді голуба, і голос з неба проголосив Його Сином Божим. Цей епізод став ключовим у християнському вченні про Трійцю.У церковному календарі є шість свят, що присвячені Івану Хрестителю. Всі вони вшановують різні етапи життя і діяльності Іоанна Предтечі, який відіграв важливу роль у християнській історії та духовному житті.Фото: УНІАН /Іоанн Предтеча хрестив у водах річки Йордан Ісуса Христа)Свято Івана Купала та Різдво Іоанна Хрестителя: зв’язок та походженняУ слов'янських країнах християнське свято Різдва Іоанна Хрестителя подекуди поєдналося з давнім язичницьким святом Івана Купала, яке також відзначається в цей період. Івана Купала пов'язане з літнім сонцестоянням і містить багато елементів, що символізують природу та родючість, зокрема вогнища, купання у воді, плетіння вінків та інші обряди.Головні відмінні риси:Походження: Різдво Івана Хрестителя має християнське походження, тоді як Івана Купала – язичницьке.Відзначення: свято Іоанна Хрестителя супроводжується переважно релігійними обрядами, в той час як Івана Купала – народними традиціями і обрядами, пов'язаними з природою.Символіка: Івана Купала пов'язане з культом природи, води та вогню, тоді як Різдво Івана Хрестителя – з релігійними аспектами народження святого.Церква, прагнучи інтегрувати народні традиції у християнську культуру, часто зіставляла свята, так сталось і цьому випадку. Багато традицій Івана Купала стали частиною святкування Різдва Іоанна Хрестителя, збагачуючи і доповнюючи одне одного. Однак, варто пам'ятати, що це різні за змістом та значенням свята.Ще декілька років тому, на офіційній сторінці ПЦУ у Fасеbооk з'явився допис про те, що важливо чітко розрізнювати ці події, адже вони не є тотожними. Церковнослужителі зазначають, що не було у християн такого святого як "Іван Купало", і це все давні язичницькі основи, що не мають нічого спільного зі славним пророком Іоаном:Тож, "Івана Купала" та Різдво Іоана Предтечі – це цілком різні відзначення.Свято Різдва Іоанна Хрестителя – це не лише можливість згадати про великого пророка і його внесок у християнську історію, але й нагода для кожного вірянина замислитися про важливість покаяння, духовного очищення та підготовки до зустрічі з Богом. Це свято об’єднує духовні цінності християнства з багатими народними традиціями, створюючи унікальну і багатогранну культурну спадщину.Коли Івана Купала та свято Іоанна Предтечі у 2025 році?Раніше свято Іоанна Хрестителя відзначали в Україні 7 липня згідно з юліанським календарем, але після переходу ПЦУ на новоюліанський календар святкування цих дат перенесли.Тому, Різдво Івана Хрестителя тепер відзначається 24 червня, як і в інших країнах, які використовують григоріанський або новоюліанський календар. Це означає, що Івана Купала, яке традиційно відзначалося одночасно з Різдвом Івана Хрестителя, також відзначатимуть в ніч із 23 на 24 червня.Різдво Іоанна Хрестителя та Івана Купала: традиції Свято Різдва Іоанна Хрестителя відзначається урочистими богослужіннями, під час яких читаються спеціальні молитви та піснеспіви. У багатьох країнах в цей день влаштовують хресну ходу, де віряни несуть ікони Іоанна Хрестителя і співають духовні пісні.Крім того, церква закликає до милосердя і допомоги нужденним, наслідуючи приклад Іоанна, який жив скромно і присвятив себе служінню іншим.Якщо ж говорити про давньослов’янські звичаї, свято Івана Купала — це одне з найяскравіших і найтаємничіших свят у календарі слов'янських народів. Це свято поєднує в собі язичницькі обряди та традиції, зокрема:Стрибки через багаття. Вважається, що це очищує від злих духів і захворювань, приносить удачу та здоров'я. Молоді пари часто стрибають через вогонь разом, тримаючись за руки, щоб перевірити силу своїх почуттів: якщо руки не розімкнуть під час стрибка, то їхній шлюб буде міцним.У цю ніч вода набуває цілющих властивостей. Люди купаються у річках, озерах чи ставках, вірячи, що вода змиває всі негаразди, хвороби та очищує душу і тіло, однак, обов’язково до заходу сонця.На Івана Купала збирають різноманітні трави, оскільки вважають, що вони мають особливу силу саме цього дня. Зібрані рослини використовують для лікувальних настоїв та оберегів.Дівчата плетуть вінки з польових квітів і трав. Потім ці вінки пускають на воду, щоб дізнатися про свою долю. Вважається, що якщо вінок пливе далеко і не тоне, то дівчина скоро вийде заміж.Фото: вільні джерела.За легендою, в ніч на Івана Купала цвіте папороть, і той, хто знайде цю квітку, буде мати особливі здібності, зможе знайти скарби та отримати велику удачу. Хоча науково доведено, що папороть не цвіте, цей обряд залишається однією з найромантичніших традицій свята.Співання обрядових пісень, що супроводжуються танцями, є важливою частиною святкування. Пісні славлять природу, сонце та воду. Молоді дівчата часто ворожать на свою майбутню долю, намагаючись дізнатися, чи скоро вийдуть заміж і яким буде їхнє майбутнє.Свято Івана Купала поєднує в собі духовні, релігійні та природні аспекти, створюючи неповторну атмосферу єдності з природою і глибокого символізму. Це свято продовжує жити і розвиватися, зберігаючи давні традиції та пристосовуючись до сучасного світу.Що заборонено робити цього дня?Іоанн Хреститель загинув мученицькою смертю — був обезголовлений за наказом царя Ірода. У зв'язку з його мученицькою смертю, деякі церковні служителі зазначають, що все ж краще відмовитися від веселощів, співів, танців та уникати сварок. Також варто уникати дій, що пов’язанні із розрізанням круглих предметів, зокрема хліба, кавунів чи будь-яких інших круглих плодів.Однак, всі ці заборони все ж більше стосуються відзначення дати Усікновення глави Іоана Хрестителя, що припадає на 29 серпня. Різдво Іоанна Хрестителя - це світле свято народження, що немає таких суворих обмежень. Головне - це молитва, покаяння та духовне очищення. Якщо ж говорити про Івана Купала, тут існує ряд заборон та обмежень, які пов'язані з народними повір'ями та традиціями:Люди вірили, що в ніч на Івана Купала активізуються злі духи, відьми та інші надприродні сили. Тому важливо було мати з собою обереги з трав, які збирали в цей день, щоб захиститися від злих сил. Крім того, щойно сонце ховалось за обрій, входити у воду або гуляти лісом сувого заборонялось. Інакше, можна нібито потрапити до рук цих міфічних істот, заблукати чи навіть зникнути безвісти. Не варто цього дня давати гроші в борг або підбирати знайдені на вулиці кошти. Це вважається поганою прикметою, що може принести фінансові труднощі.Не варто говорити про відьом, злих духів чи інші темні сили, щоб не привертати їхню увагу і не накликати на себе біду.Ці заборони та обмеження базуються на давніх віруваннях і традиціях, які передавалися з покоління в покоління. Дотримуючись їх, люди намагалися захистити себе від можливих небезпек та забезпечити добробут своїм родинам.

Українці та весь світ готуються до найсвітлішого свята року – Великодня. Порівняно з Різдвом, про це свято зняли не так багато фільмів та серіалів. Та попри невеликий вибір, є стрічки, які варто подивитися до свят. Повний текст новини

Українці часто допускають мовну помилку, коли йдеться про свята. Мовознавець Олександр Авраменко вказав, де саме ми помиляємось під час обговорення святкування Великодня. "Паска - солодкий хліб, який випікають до Великодня. Пасха - назва відповідного єврейського свята. Великдень, ВелИкодня - християнське свято Воскресіння Христа", - пояснює Олександр Авраменко. Крашанка або писанка (крашанкАми, писанкАми) розмальовані яйця, зауважив він. Свята: де падає наголос "Словники дозволяють наголошувати і свЯта, і святА", - зауважив мовознавець. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вітати" чи "бажати": філологиня пояснила, чому ці слова зовсім не стосуються свят та знакових подій Святвечір чи свят-вечір ПРАВИЛЬНО: Святвечір. НЕПРАВИЛЬНО: Свят-вечір. Слова, утворені з іменника та прикметника, пишуться разом (святий вечір, отже Святвечір). Напередодні якогось великого свята доволі часто можна почути "З наступаючим!". Є кілька варіантів, якими можна замінити слово "наступаючий". Можемо сказати "З прийдешнім святом!". Наприклад, "З прийдешнім Новим роком!" або "З передсвятом!". Варто вітати зі святом без позначення часової наступності. Краще казати просто "З Новим роком!" або "З Різдвом Христовим!".

Хто фінансує гуманітарну спецоперацію москви? Чому наші дипломати не блокують ворожу пропаганду? І що має робити Україна, щоб зупинити це?На майбутніх переговорах щодо завершення війни Москва не планує відмовлятися від своїх максималістських вимог у гуманітарній сфері — церква, мова, освіта. Для Кремля це так само критично, як і так звана "демілітаризація" — зменшення чисельності української армії та обмеження виробництва ракет. Чому? Тому, що це також про здатність країни до опору - не тільки тут і зараз, а й на покоління вперед. Саме тому для нас це червоні лінії, відступати від яких ми не маємо права. Я пишаюся, що причетний до ухвалення законів, які сьогодні так заважають ворогу. Ще до повномасштабного вторгнення нам вдалося ухвалити закон про мову, про національні меншини, про квоти на телебаченні та радіо. А минулого літа нарешті було заборонено діяльність РПЦ в Україні.Втративши вплив усередині України, Москва не відмовилася від своїх планів і тепер зосередилася на нашій діаспоріМайже 5 мільйонів українців які втекли від війни, та ще кілька мільйонів трудових мігрантів стали мішенню спеціальної гуманітарної операції. Сценарій той самий, що й колись в Україні: ворог діє через школи та церкви, використовуючи їх як інструменти впливу. Як захистити українців за кордоном від руйнівного впливу ворожої пропаганди? Що має зробити держава, щоб протидіяти цьому?"Українські діти дуже часто обирають російську мову у школах країни перебування, щоби підвищити свої результати оцінювання. Вони вже вчаться мовою країни, де перебувають. Як першу іноземну мову вибирають англійську, а як другу, щоб спростити собі завдання, замість французької, польської чи італійської, обирають російську, яку чули та знають", - розповідає Любов Любчик, голова виховно-освітньої ради Світового конгресу українців.Що мала б зробити наша влада, аби виправити цю ситуацію? Передусім – вимагати від партнерів запровадження української мови в навчальний процес як іноземної.  Але я вже неодноразово говорив: наше Міністерство освіти повністю провалило роботу з дітьми за кордоном. Влада фактично ігнорує нову чисельну діаспору.  Наприклад, ще навесні минулого року Міністерство освіти Польщі погодилося впровадити гуманітарні дисципліни для українських дітей у польських школах – мову, літературу, історію. Це могло б зберегти українську ідентичність . Але вже майже рік, як цей процес стоїть на місці. Чому? Бо наше Міністерство освіти не виявляє належної активності. Спочатку фактично скасували онлайн-освіту, а потім мовчазно погодилися на асиміляцію українських дітей.Тому питання було лише у часі: коли ними займуться росіяни? І ось цей момент настав.Священник ПЦУ Петро БокАнов з Франфуркта-на-Майні скаржиться, що РПЦ вдалося домогтися впровадження уроків релігії в німецьких школах, де навчаються українські діти. Вони привезли священників з України, з так званого Московського патріархату, які маскуються під "своїх" - не цураються вертепів і колядок, а тим часом пропагують “какуюразніцу” та заклики пробачити Росію за її злочини.Я вже розповідав, як активно Московський патріархат діє в Європі. Перед Різдвом на цю проблему також звернув увагу предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук.Звісно, церкви роблять усе можливе, але їхніх зусиль недостатньо. Наприклад, ПЦУ, згідно з канонічним правом, не може відкривати свої парафії за межами України. Залишається сподіватися, що в Константинополі усвідомлять загрозу РПЦ і знайдуть рішення, яке допоможе нейтралізувати її вплив у Європі. Адже після повномасштабного вторгнення кількість парафій, що маскуються під УПЦ Московського патріархату, різко зрослаСвященник Петро Боканов ділиться своїми спостереженнями про хитру тактику, яку застосовують московські попи, щоб задурити мізки українцям. Не виключено, що московські церкви також виконують роль шпигунських осередків. Адже серед українських біженців багато жінок, чиї чоловіки воюють на фронті, а отже, вони можуть володіти чутливою інформацією, важливою для національної безпеки. Ця ситуація потребує активного втручання держави , не лише специфічних заходів контррозвідувального характеру. Тут якраз маємо позитивні новини: голова СБУ Василь Малюк заявив, що спецслужба досліджує діяльність церков Московського патріархату на території Євросоюзу, де проти них вже запроваджено санкції.За словами Василя Малюка, голови СБУ, це дійсно – надпріоритетний напрямок. "При цьому ми залишаємося сповідувати принцип свободи совісті й віросповідання. Тут жодних питань бути не може. Але якщо там виглядають «вуха» російських спецслужб, будемо працювати", - зазначає він.Після вторгнення СБУ демонструє послідовну позицію щодо діяльності РПЦ в Україні, системно викриваючи її диверсійну роботуНатомість до інших органів влади залишається багато питань.Чому, наприклад, священникам Московського патріархату надають право виїзду за кордон, де вони займаються ворожою пропагандою?  Чому наші дипломатичні установи не діють активно, не контактують з органами влади та безпеки європейських країн та не вимагають контролю за такими речами? Усі ці питання мали б стати частиною роботи нового Міністерства національної єдності. Минуло вже майже три місяці з моменту створення міністерства, а згодом з’явилося ще й Агентство національної єдності. А який результат? Ні чіткої стратегії повернення українців додому, ні зрозумілого плану порятунку діаспори від асиміляції. Єдине, що запам’яталося з їхньої активності – оголошення про створення “хабів єдності” в Польщі, Чехії та Німеччині:  було задекларовано, що ці хаби мають підтримувати українців за кордоном. "Йдеться про збереження єдності зв’язків з Україною. Головне, щоб українці розвивалися професійно і розвивали українство, здобували освіту, підтримували Україну", - заявляа міністр національної єдності Олексій Чернишов.Маю риторичне питання: навіщо витрачати обмежені ресурси на створення додаткових структур, які просто дублюватимуть роботу наших консульств? Адже всі завдання, які перераховує міністр, — це пряма відповідальність українських дипломатів за кордоном.Можливо, вже час припинити імітацію діяльності й нарешті взятися за реальну роботу?Як працювати з ВПО всередині країни, як зберегти українську ідентичність за кордоном, чи можемо подолати демографічну кризу? Відповіді на ці ключові питання я дав у своєму законопроєкті "Про основи державної демографічної політики", який з літа 2024 року не хоче розглядати провладна партія в парламенті.  А, даремно, адже виклики, з якими Україна стикається після обрання Дональда Трампа, за масштабом знову наближаються до найкритичніших місяців 2022 року. Подолати їх можна лише в єдності – не тій, що існує лише на табличках міністерств, а справжній: коли розумні ініціативи не відкидають лише тому, що вони належать опозиції. ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.

За попередніми прогнозами, консервативний альянс ХДС/ХСС здобуде найбільшу підтримку, проте не матиме достатньо мандатів для самостійного формування уряду, тож після виборів доведеться шукати партнерів.Праворадикальна та відверто проросійська партія "Альтернатива для Німеччини" (АfD), яку несподівано почала підтримувати адміністрація Дональда Трампа продовжує нарощувати підтримку і може набрати до 20% підтримки. Втім, традиційні партії зберігають такий собі захисний "брандмауер", який унеможливить їхню участь в коаліції.Які можливі коаліційні конфігурації після виборів? Чи вдасться ХДС/ХСС домовитися з Зеленими або СДПН? Як політичні розклади вплинуть на військову підтримку України?Про ці виклики та майбутнє німецької політики в ексклюзивній розмові з Еsрrеsо розповідають німецькі журналісти Йоханна Урбанчик та Олівер Майєр Рут. Дозвольте спершу запитати про ваші враження від промови Джей Ді Ванса. Чи не здається вам, що його промову в частині щодо Німеччини можна назвати певним чином втручанням у вибори? Як ви вважаєте?Олівер Майєр Рут: Особисто я, якщо хтось мене критикує, то, звісно, якщо це не надто різко, я завжди думаю: а може є сенс спочатку послухати, а потім трохи обдумати, що інша людина сказала. Але, звісно, те, що сказав Венс... Чи було це втручанням у німецькі вибори — я не впевнений, тому що він говорив загалом про Європу. Але я був там, на Мюнхенській конференції з безпеки, я слухав його виступ. Всі очікували, що він скаже щось про Україну та Росію, а він взагалі не торкнувся цієї теми. І для мене було більшою образою, що він відвів усю дискусію в інше річище – до теми демократії в Європі.Олівер Майєр Рут. Фото: www.tаgеssсhаu.dе Йоханна Урбанчик: Я відчуваю, що зараз, після Мюнхенської конференції, та того, що відбувалося потім - коментарів Джей Ді Венса та Трампа, які назвали Зеленського диктатором – не має достатньої реакції, й не має спроб хоч щось зробити, щоб Україна стала ключовим питанням передвиборчих кампаній. Особисто я вважаю, що це тому, що питання війни лякає людей.Для громадської думки це немає жодного ефекту. І реакція (на тиск США - ред.) - не така, як в Україні, коли величезна кількість людей, які згуртовуються навколо якогось кандидата чи політика. Я думаю, що коли мова йде про США, коли мова йде про коментарі Джей Ді Венса, у нас більше пасивна реакція тому, що ми не маємо такого досвіду, як Україна.Я колись говорила про це з колишнім міністром закордонних справ України й запитала його про те, що має статися, щоб ми, німці, європейці, особливо німці, дійшли до цієї точки (гостро реагували на агресивну політику Росії - ред.). І він сказав: "нічого не станеться, поки перша ракета не вдарить у німецьке місто". І я погоджуюся з цим, то так нічого і не змінюється.Якщо подивитися на наші оборонні витрати, можна сказати, що у нас природною реакцією є не згуртування навколо політика, а згуртування навколо нашого власного оборонного бюджету. Тому що наш Бундесвер, наша армія, зараз абсолютно не здатна протистояти будь-якій загрозі. Тому що в останні десятиліття не було достатньо інвестицій.Йоханна Урбанчик. Фото: з соцмереж Але чи не здається вам дивним, що наступного дня Джей Ді Венс зустрівся з лідеркою "Альтернативи для Німеччини" (АfD) і так гучно наголосив на її відсутності під час конференції?Олівер Майєр Рут: Зустріч із Вайдель не стала великою подією. Наприклад, факт, що Ілон Маск на платформі Х підтримав АfD, був набагато значнішим. Вони записали чи то інтерв’ю, чи то подкаст – називайте це як хочете – на Х. Це мало значно більший резонанс. Але сама зустріч Ванса з Вайдель не була такою вже великою темою в Німеччині.Йоханна Урбанчик: Ілон Маск з'явився на одному з їхніх (АfD - ред.) партійних мітингів, на екрані позаду, будучи схожим на Джорджа Орвелла. Це свого роду залучення США, але технічно він не є частиною американської адміністрації, але водночас ніби, як і є. Тож цей вплив був з самого початку і це не є чимось новим. Це шокує, так, але я думаю, що з усіма цими подіями в США, Німеччина неначе заморожена і перебуває у стані шоку.Що в Україні повинні зрозуміти про різних акторів у політичному ландшафті вашої країни та їхню взаємодію між собою? Яку картину нам потрібно уявляти в Києві, щоб краще розуміти Німеччину, особливо в контексті виборів?Йоханна Урбанчик: Мені здається, що Німеччина загалом зараз перебуває в цій передвиборчій бульбашці. Пріоритетом є міграція. І це затьмарює всю кампанію, затьмарює значною мірою все і деякі внутрішні проблеми. Але так, я думаю, що вся країна зараз перебуває в певній мильній бульбашці. Втім, Німеччина не схожа на інші країни, де ми можемо очікувати великих сюрпризів, сподіваюсь.Олівер Майєр Рут: Почну з консервативного альянсу — ХДС/ХСС. Це партійний альянс, яким керувала канцлерка Ангела Меркель. За опитуваннями, вони отримали приблизно 6% зростання. Очікується, що на виборах вони матимуть близько 30%, що зробить їх найсильнішою партією. З іншого боку, соціал-демократи, які були найсильнішою партією у 2021 році на минулих виборах, можуть розраховувати приблизно на 15%, що означає втрату 10% у порівнянні з минулими виборами. Партія Зелених може отримати близько 13%. Минулого разу вони мали 15%, тож це невелика втрата. Ліберали, які раніше мали близько 11%, можливо, навіть не подолають 5-відсотковий бар'єр для входу в парламент. ХДС/ХСС, соціал-демократи, Зелені та ліберали формували чинну коаліцію. А крім цих чотирьох партій, у нас є ще праворадикальна "Альтернатива для Німеччини" (АfD), яка, за прогнозами, отримає приріст у 10%. Минулого разу вони всього мали 10%, а зараз можуть отримати 20%. Це суттєве зростання і це досить багато. І потім у нас є дві партії з лівого флангу — Dіе Lіnkе (Ліва партія) та "Альянс Сара Вагенкнехт". "Альянс Сара Вагенкнехт" певним чином відокремився від Dіе Lіnkе. Спочатку здавалося, що вони можуть увійти до парламенту, але можливо цього й не станеться, оскільки зараз вони мають нижче 5% у соціологічних опитуваннях. Натомість Dіе Lіnkе знову почала набирати популярність, особливо серед молоді. І це цікаво. Тож, підсумовуючи, маємо таке явище: як на крайньому лівому, так і на крайньому правому флангах партії набирають голоси, що ускладнює формування стабільної демократичної коаліції в центрі.Чи бачите ви, можливо, два-три ймовірні сценарії щодо того, яка коаліція може сформуватися після виборів?Йоханна Урбанчик: Отже, найкращий варіант — це коаліція ХДС/ХСС із Зеленими, але, знаєте, поки не почнуться переговори, нічого не можна виключати або підтвердити. Це найкращий сценарій і виходячи з їхніх (передвиборчих - ред.) маніфестів.Наприклад, і ХДС, і Зелені хочуть, щоб Україна була якомога сильнішою у військовому плані, щоб коли відбудуться переговори, щоб Україна мала сильніші позиції, а не слабші (під час перемовин - ред.). Це той момент, де ці партії мають схожі погляди, коли справа доходить до оборонних витрат або нашої власної армії. Вони також дуже схожі, коли мова йде про обов’язкову службу, військову службу.Другий нейтральний варіант — це коаліція між СДПН та ХДС. І відбудеться один із цих двох варіантів  - це будуть або Зелені, або СДПН (партнерами християнських демократів по коаліції - ред.).Але якщо, наприклад, подивитися на маніфест СДПН, у ньому написано, що вони не надсилатимуть ракети Таurus в Україну. У маніфесті ХДС цього немає. І Мерц неодноразово казав, що він може їх відправити, що він це розглядає. Але те, що люди також мають знати про Фрідріха Мерца, це те, що він багато чого говорить, а потім швидко відмовляється від своїх слів або просто не пам’ятає, що він говорив.Найгірший сценарій, в який я особисто не надто вірю — це коаліція між ХДС та АfD. Це вперше з часів Другої світової війни дало б ультраправій партії роль у німецькому уряді або якусь посаду в уряді. Я не думаю, що це станеться. Для цього має статися щось справді велике, і, сподіваюся, цього не буде.Що стосується України - АfD навіть не згадала Україну у своєму маніфесті. Слово "Україна" там взагалі відсутнє. Так само, як і слово "війна". Єдине, що вони хочуть у своєму маніфесті,  - це говорити з Росією, і щоб мати з Росією гарні відносини. І ще одна річ, яка зазначена в їхньому маніфесті: вони хочуть, щоб Україна залишалася поза НАТО та ЄС. Це дві єдині речі, які вони зазначили щодо України – вони хочуть, щоб Україна була нейтральною.ХДС (як лідеру - ред.), потрібен партнер по коаліції, і тепер це або СДПН, або «зелені», тому що у нас в Німеччині є така річ, яка називається «брандмауер», - це традиційні партії, а це практично всі партії, окрім АfD і ХДС - який фактично означає, що ці традиційні партії не підуть на жодні коаліційні переговори з ультраправою АfD, зважаючи на історію Німеччини.Олівер Майєр Рут: Згідно з німецьким законодавством, президент запропонує пану Фрідріху Мерцу, голові консервативної партії, сформувати коаліцію, тобто уряд. І тут питання: перше, що він, ймовірно, зробить — це переговори з соціал-демократами. Питання в тому, чи матимуть вони разом достатньо місць у парламенті для формування стабільної коаліції, тобто більшості.Якщо стабільної більшості не буде, їм доведеться залучити третю партію. Якщо ліберали подолають 5-відсотковий бар’єр (зараз вони нижче цього рівня у соцопитуваннях), то вони можуть стати третьою партією в уряді. Але, звісно, трипартійний уряд, як ми бачимо зараз, завжди менш стабільний, ніж коаліція з двох партій.Це коаліція, яку ми мали до цього часу й ось чому вона розпалася. Тому що, з одного боку, соціал-демократи та Зелені хотіли реалізувати свої проєкти. Наприклад, енергетичний перехід на "зелену" енергетику, оновлення інфраструктури, а також фінансування військової сфери. Вони хотіли зробити це шляхом збільшення боргового навантаження. Але, згідно з німецьким законодавством, у нас є обмеження на боргове навантаження, яке не можна перевищувати.А ліберали хотіли захистити цей борговий ліміт. Через це коаліція розпалася. Тож трипартійний уряд завжди менш стабільний, ніж двопартійний. Але, як я вже сказав, після виборів перше, що відбудеться, — це переговори між консерваторами та соціал-демократами щодо формування уряду.АfD, звісно, запропонувала консерваторам сформувати коаліцію — альянс між правими радикалами та демократичними консерваторами. Згідно з опитуваннями, це дійсно могло б дати стабільну коаліцію. Але Фрідріх Мерц категорично відкинув цю ідею. Він кілька разів відкидав такий варіант.АfD підтримує Путіна, вони мають зв’язки з Москвою. А консервативна партія повністю відкидає ідею домовлятися з Москвою без України за столом переговорів. Консерватори хочуть підтримувати Україну, підтримувати її військову оборону, тому що вони бачать Росію як серйозну загрозу, тож коаліція з АfD неможлива. Крім цього, звісно, у Німеччині є ще одне складне питання — це міграція і це велика проблема для Німеччини. Але АfD просуває ксенофобський наратив про те, що  усіх цих людей потрібно позбутися. Консервативна партія, навпаки, говорить, що потрібно зменшити кількість людей, які отримують соціальну допомогу. Але ті, хто працює в Німеччині, важливі для нашого ринку праці. Усі ці питання суперечливі. Але я вважаю, що консервативна партія навіть на секунду не розглядає можливість створення коаліції з крайніми правими.Як різні політичні партії проявляють себе у публічних виступах і як вони підтримують цей суперечливий елемент у своїх позиціях? Яке ставлення суспільства до них?Олівер Майєр Рут: У Німеччині, як я вже казав, міграція є великою темою. Також важливими є економіка та останнім часом нова політика Вашингтона щодо НАТО і Росії. Але якщо ви запитаєте мене, міграція — це найголовніше питання.Протягом тривалого часу консервативна партія ХДС/ХСС займала обережну позицію щодо цього питання. Але нещодавно її лідер заявив, що потрібно говорити відкритіше про міграцію та пропонувати заходи для скорочення кількості біженців. До цього часу ця тема була ніби монополізована крайніми правими, які постійно вимагають від політиків розв'язання питання міграції.Люди розуміють, що у нас одночасно є економічні виклики, і ми повинні вкладати багато коштів у нашу армію, оборону та безпеку. Тому ми більше не можемо приймати всіх біженців з усього світу і виплачувати їм соціальну допомогу. Громадськість це добре усвідомлює.З іншого боку, люди бачать, як змінюються їхні міста: з’являється більше закладів з кебабами, більше перукарень, більше кальянних. І люди, знаєте, якимось чином відчувають, що їхнє середовище змінюється, і вони цього не хочуть. У Німеччині багато консервативних людей, і вони вимагають від політиків розв'язувати це питання.Якщо майбутня коаліція після виборів не візьметься за це питання — і це мій прогноз — АfD буде ставати все сильнішою і сильнішою. Тому демократичні партії повинні розв’язати цю проблему, оскільки вона є найважливішою для суспільства.Йоханна Урбанчик: Я думаю, це також пов'язано і з кількома нещодавніми терористичними атаками: перед самим Різдвом, 21-го чи 20-го числа, була машина, начебто чоловік із Саудівської Аравії, який живе тут вже 20 років, вʼїхав в натовп на машині. Загинуло близько семи людей. Як тільки такі речі трапляються, а потім оприлюднюється національність підозрюваного, питання про міграцію просто спалахує і огортає всю країну. Тож партії та кандидати майже ні про що не говорять, окрім міграції.Пізніше, в Баварії, в місті під назвою Ашаффенбург, була атака на групу дітей у дитячому садку та їхніх вихователей. Тоді це був шукач притулку з Сирії, який зарізав дворічну дитину та перехожого, який намагався допомогти.Згодом Фрідріх Мерц, кандидат від ХДС, хотів внести проєкт закону до Бундестагу, який називався «план з п'яти пунктів», який передбачав і закриття кордонів, депортації й все таке інше. Він, мабуть, хотів отримати підтримку традиційних партій, але вони вважали цей проєкт занадто екстремальним, і натомість АfD, тобто ультраправа партія, проголосувала за його законопроєкт, і це був перший випадок, коли традиційна консервативна партія проголосувала за прийняття навіть не законопроєкту.Водночас у Берліні було кілька протестів біля Бранденбурзьких воріт, і це завжди були антиправі протести. Там завжди близько двохсот, трьохсот тисяч людей протестують проти того, щоб Німеччина рухалася далі вправо.Чи очікуєте ви якесь втручання Росії у вибори в Німеччині? Можливо, ви вже бачите певні ознаки таких спроб?Фото: Gеtty ІmаgеsОлівер Майєр Рут: Наша розвідка каже, що, звісно, вони намагаються маніпулювати соціальними мережами. Але ця тема вже стільки разів обговорювалася в німецьких медіа, що, здається, люди ставляться до цього дійсно обережно. Щось подібне було в Румунії, хоча я не маю 100% інформації про те, що там сталося. Але вибори там були скасовані після цього. Я не думаю, що такий сценарій можливий в Німеччині.При цьому я не впевнений, що це (маніпуляції та дезінформація в соціальних мережах - ред.) дійсно має силу змінити результати наших виборів.Йоханна Урбанчик: У нас є дві проросійські партії, вони, звісно, не називають себе проросійськими. У нас є ВSW, яку очолює Сара Вагенкнехт, яка раніше була частиною Лівої партії й вийшла з неї чи то у 2023, чи то у 2024. Ця партія відтворює прокремлівські наративи. Особисто я вважаю її медіа-феноменом, тому що до того, як наш попередній уряд розпався, її запрошували на кожне токшоу. І через це рейтинги її партії зростали.У нас є велика проблема дезінформації в соціальних мережах, і радикалізація відбувається в кожній віковій групі тут також, і особливо, коли йдеться про Росію. Я думаю, якби повномасштабне вторгнення Росії в Україну було б краще комуніковане партіями, які ми маємо зараз, про загрозу, що йде від Росії, сприйняття було б інше. Тому що люди тут налякані, тому що наш канцлер, говорить наступне: "О, якщо я відправлю цей танк, ми будемо частиною війни, нас знищать ядерною зброєю", а потім він відправляє танк, тому що Джо Байден відправляє танки, і ви знаєте, такого роду поведінка від провідної, тобто правлячої партії, змушує людей почуватися невпевнено і певним чином підштовхує їх до проросійських партій, які кажуть: "Подивіться на це, він робить всі ці речі, вас буде знищено ядерною зброєю, якщо ще один танк буде відправлено".Я думаю, що проблема в тому, що у нас є проросійські партії або проросійськи налаштовані партії, такі як АfD, ВSW, але все це складніше, тому, що у навіть традиційні партії, такі, як СДПН приховують від своїх виборців свої звʼязки з Росією. Наприклад, якщо ви подивитеся на Герхарда Шредера, нашого колишнього канцлера, у нього двоє дітей, усиновлених з Росії. Він дуже близький друг Путіна. Він досі в партії. Зв'язки з Росією мають політики з кожної партії, окрім Зелених.Якщо праворадикальна партія все ж отримає найзначніший вплив, чого варто очікувати? Чи це не той випадок, зважаючи на нинішні цифри?Олівер Майєр Рут: Дивіться, вони отримають приблизно 20%. Всі опитування показують, що вони мають від 19 до 21-22%. І якщо всі соцопитування показують приблизно однакові цифри, я... ну, звісно, це все ще опитування, а майбутнє передбачити складно. Але, виходячи з досвіду, ймовірно, що вони отримають — 20%. Але навіть з 20% вони не матимуть достатньо впливу, щоб вимагати участі в коаліції.Ви згадали випадок у Румунії, і я хочу запитати про соціологічний розрив. Раніше сталася подібна ситуація в Молдові, коли соцопитування не показували реальної картини через приховані мережі впливу російських агентів на місцях. Люди просто не висловлювали свою справжню думку під час опитувань, а потім результати голосування значно відрізнялися від прогнозів. Чи можливе таке в Німеччині? І чи можлива ситуація, коли вибори будуть скасовані? Чи ви бачите якісь неочікувані ризики, чи загрози в цьому контексті? Адже, з одного боку, є тиск з боку США, з іншого – з боку Росії. І, думаю, десь у цій грі також присутній вплив Китаю. Яка найбільша загроза, якщо можна щось подібне наразі передбачити?Олівер Майєр Рут: Я не надто цим стурбований. Це інша ситуація, ніж у Румунії чи Молдові, я не хочу судити про те, що там сталося, бо не маю достатньо інформації. Але в Німеччині інститути дуже сильні. З іншого боку, якщо подивитися, де найбільше виборців крайніх правих і крайніх лівих, то це Східна Німеччина. У Східній Німеччині демократія не має такої давньої традиції, як у Західній Німеччині. Але більшість населення живе саме у Західній Німеччині. А там люди голосують так, як завжди голосували. Розумієте, про що я?Це їхня політична традиція. Наприклад, я не буду вам казати, за яку партію я голосуватиму. Але мій батько мав друкарню та видавництво в Баварії. І через це моя сім'я, моє походження – у нас є певна політична ідея, і я голосую відповідно до неї. Так само, коли мої діти виростуть, вони, ймовірно, голосуватимуть приблизно так само. Звісно, все може змінитися, але з іншого боку, це типовий для Німеччини підхід: голосувати за партію, яка є традиційною для вашої родини, вашого середовища, ваших друзів.Якщо людина походить із робітничого середовища, вона зазвичай голосує за соціал-демократів. І люди не змінюють своїх уподобань так швидко лише тому, що російські спецслужби поширюють дивні ідеї у соцмережах. Розумієте, про що я?Йоханна Урбанчик: США та Німеччина - давні партнери, союзники, і Олаф Шольц, коли Джо Байден ще був президентом, зробив велику справу з трансатлантичних відносин. І, здається, цього вже немає. І я вважаю, що це дуже невдалий час для виборчої кампанії, тому що наш уряд перебуває у своєрідному глухому куті, ніби нічого не відбувається до виборів у неділю і до коаліційних переговорів. Тому я вважаю, що це дуже невдалий час.Так, так, дуже цікава думка. Насправді я наразі працюю з Румунії, тому нам цікаві такі паралелі. Як ви вважаєте, зростання ультраправих тенденцій у Європі – це певний взаємопов’язаний процес, чи все ж існують локальні особливості, що використовують суспільні настрої та підвищують популярність таких сил у різних країнах? Де проходить межа між їхньою спільною координацією та суто місцевими наративами?Олівер Майєр Рут: Наприклад, я знаю, що вони взаємопов’язані в Брюсселі – ультраправі партії формують там спільні фракції. Наскільки мені відомо, наприклад, Ле Пен у Франції вважає АfD проблемною партією. Раніше вони співпрацювали, але зараз більше не працюють разом. Тож я не знаю, наскільки міцні ці кооперації та альянси. Звісно, це явище спостерігається по всій Європі. Якщо ви питаєте мене, то, на мою думку, це багато в чому пов’язано з питанням міграції та біженців.Після 2014-2015 років до Європи прибуло багато людей, і, на жаль, уряди спочатку не мали чіткого плану, як з цим впоратися. Я думаю, що щойно демократи зрозуміють, як знайти рішення для цієї проблеми, ситуація знову стане стабільною. Це моя думка. Але вони мусять розв'язувати це питання. Якщо вони не вирішать його, а ще більше біженців прибуватиме до наших країн, люди будуть реагувати. І ми бачимо наслідки.Йоханна Урбанчик: я думаю, що європейські вибори були доволі цікавими, є цікавим випадком для цього аналізу, тому що АfD у Німеччині, або принаймні була до цих виборів, єдиною партією, яка знала, як використовувати соціальні медіа. Вони знали, як дістатися до молодших виборців, як із ними говорити, і вперше голоси молодих виборців, тих, хто голосує вперше, для АfD були дуже високими. Це було вперше, тому що зазвичай молодші виборці голосують більше за лівоцентричні партії.

Сервісна ІТ-компанія Сіklum зараз має понад 2000 фахівців в Україні. Однак ця кількість поступово падає: ще влітку 2022-го у Сіklum було понад 3000 фахівців. Серед причин відтоку — релокація, легалізація фахівців за кордоном та плинність кадрів. DОU поспілкувався з регіональним керівником Сіklum Віталієм Нужним про роботу і найм в Україні, перегляд зарплат і пожвавлення світового ринку. А ще про потенціал Dеfеnсе Тесh і те, як українському ІТ скористатися вікном можливостей у 2025-му. «Ми живемо в постковідному часі». Про роботу регіонального кластеру Сіklum та українських фахівців — Рік тому Сіklum об’єднала офіси України, Польщі та Болгарії, Румунії в єдиний кластер, який ви очолили. Чого ви очікували від цього об’єднання і який результат? Об’єднання географічно близьких ринків під одним дахом — це доволі звична практика для компаній, які прагнуть глобалізації. Якщо клієнта турбує, що певне критичне делівері робиться в Україні, або він заводить новий проєкт, ми можемо створити спільну команду. Одна частина буде в Україні, а інша, наприклад, у Польщі. Ми тісно співпрацюємо зі Сполученим Королівством. Тут є штаб-квартира, де працює голова нашого інжинірингу й солюшенінгу, який добре розуміється на потребах клієнтів і консультує їх з погляду архітектури. Є колеги з маркетингу, які гарно розбираються у місцевих івентах і просуванні нашої пропозиції. Також є команда сейлзів, акаунт-менеджерів з місцевого ринку, які мають власний нетворк і клієнтів. Ми живемо в постковідному часі, і клієнти все частіше зустрічаються особисто, це доволі ефективно. Щодо Румунії, Болгарії, Польщі, то це передусім делівері-центри й інженерні команди. — А в Україні? Фахівці з України працюють з усіма локаціями. Крім проєктних команд, є команда архітекторів, які допомагають зробити dіsсоvеry і з’ясувати, що саме клієнту потрібно. Є термін ехреrіеnсе еngіnееrіng. Це коли ми хочемо зрозуміти погляд і потреби клієнта: що саме продукт повинен робити і чому зараз цього не робить. До прикладу, нинішня молодь до 25 років — це повністю цифрове від народження покоління. Їхня увага тримається кілька секунд, і це вимагає повного переосмислення інтерфейсів, фронтенду і загалом розробки мобільних застосунків. Способи взаємодії повинні бути швидші, ніж раніше. До того ж це покоління дуже вимогливе до комфорту, зручності, функціональності, цінності продукту. Ми працюємо над такими проєктами останні пів року чи рік. До прикладу, це програми навчання, де обов’язково повинні бути елементи гейміфікації, емоційного залучення, щоб було цікаво позмагатися. Також треба брати до уваги культурні навички. Українська бізнес-культура в ІТ доволі пряма: у нас можна отримати прямий фідбек, коли щось не працює. Англійська культура більше використовує напівтони, це важливо. Тож фахівці в Англії допомагають нам оформлювати очікування від роботи, а колеги з України створюють технічну частину, і чітко, структурно, швидко розказують, що треба робити. — Чи вдалося кластеру заспокоїти замовників щодо співпраці з Україною? Скільки нині активних проєктів у Сіklum, скільки з них нові? Ми маємо понад 120 проєктів, близько третини з них нові. Переважно це команди, які вже мають досвід з нашими замовниками. Якщо фахівець працює кілька років на проєкті, то він концентрує унікальні знання і клієнту важко буде знайти заміну. Інженери з України часто цікавляться бізнесовою частиною, фінансами, логістикою — усім, що допомагає зрозуміти проблему клієнта. Попри те, що ми працюємо в сервісній індустрії, наші фахівці нерідко працюють над конкретними продуктами, внутрішніми або зовнішніми. Тобто, по суті, це до певної міри продуктова розробка. — Які плани щодо зростання в чотирьох країнах кластеру і в Україні зокрема? З одного боку, український делівері-центр залишається ключовим для компанії. А з іншого — заводити клієнтів важко, тому наш пріоритет — утримувати бізнес і таланти, розширюючи взаємодію з клієнтами. Нині у нас близько 20 клієнтів з Ізраїлю, і найбільше зростання останні роки в нас саме в ізраїльському секторі. Ці клієнти більш толерантні до певних ризиків, якщо порівнювати з будь-якими іншими ринками. Як і весь сектор, ми відчуваємо складнощі через обмеженість бронювання і відряджень. Це друга причина, чому непросто заводити нові контракти й втримувати показники експорту. Якби фахівець міг виїхати й показати замовнику свою експертизу з України, це дало б можливість залучити ще 5-10 співробітників Одна людина може навколо себе сформувати команду, створити нові робочі місця або убезпечити поточні. У цьому є прямий економічний зиск. Тому, якщо буде спосіб розблокувати цю можливість, це допомогло б нам втримувати показники експорту. Про роботу компанії в Україні та спеціалістів — Сіklum за минулий рік найняла 131 фахівця в Україні. Чи можете розказати, скільки у вас фахівців в українській локації і скільки з них заброньовано? Нас зараз 2050 — дещо менше, ніж було в липні (під час випуску останнього топ-50 у Сіklum було 2170 фахівців в Україні — ред.). Зрозуміло, що продовжується локалізація спеціалістів за кордоном, також є певний відсоток плинності. 26 співробітників заброньованих, у війську 89 колег. За минулий рік у нас було 17 джуніорських наймів, сім з яких у напрямі suрроrt еngіnееrіng, ще шість джунів прийшли в делівері-команду, чотири розробники — в інжиніринг. Конкурс був дуже високий. Якщо у 2023 році було в середньому 46 відгуків на джуніорську позицію, то у 2024 — 79. Маємо відкриті позиції для джуніорів і мідлів у QА-напрямі. Конкурс стабільно високий, але можливості періодично з’являються. — А як фахівцям підвищити свої шанси? Як вирізнитися, що є таким додатковим плюсом? Для програмістів це може бути банальне розв’язання задач на LееtСоdе. Якщо поставити собі челендж і щодня робити одну задачу, це сильно вас прокачає в очах роботодавця. Дуже важливі софт-скіли. Звертаємо увагу на знання, прагнення розвиватися, вміння комунікувати, відповідальність, позитивний майндсет. Безумовно, має значення рівень англійської мови, сильні технічні навички. Є багато проєктів, які можна робити рrо bоnо, якщо ви ще не мали серйозного досвіду роботи. Не застрягайте ніде на роки, якщо вам за це не платять. Робіть невеликі проєкти, які можна продемонструвати. Якщо ви мобільний розробник і у вас є застосунок в Арр Stоrе або Gооglе Рlаy, то це чудово. І знову ж, ніхто не скасовував фрилансерські платформи, на яких можна здобути певний досвід. — Яка ситуація в Сіklum з переглядом зарплат в Україні? Є перформанс-цикл, до результатів якого прив’язаний перегляд компенсації. З одного боку, критерії перегляду більш-менш однакові для всіх. Основний принцип — перегляд відбувається раз на рік, є пряма залежність між річними результатами та винагородою. Це дуже важливо для утримання талантів і для того, щоб показати ключовим співробітникам, що ми про них піклуємося і що Україна залишається стратегічною локацією. Зрозуміло, що фактор війни має найбільший вплив, рівень невизначеності дуже високий. І навіть досвідчені спеціалісти, на яких є попит в умовах ринку роботодавця, радше залишаються, ніж змінюють роботу. З 2022 року у нас дуже низький плин кадрів. Навіть якщо закінчується проєкт, то людину залишаємо ще певний час на бенчі. — Який час? Залежно від рівня спеціалістів, місяць-два чи більше. Також у нас є tаlеnt рооl. Ми ще до пів року шукаємо фахівцю новий проєкт, не перериваємо з ним зв’язків і в разі потреби можемо залучити до роботи буквально за день. Також у нас є чітка однозначна позиція щодо підтримки армії та наших фахівців у війську. Сплачуємо їм щомісячну фіксовану матеріальну компенсацію, зберігаємо медичне страхування і доступ до всіх бенефітів. Маємо ініціативи для ветеранів, які повертаються до роботи, як-от розширений пакет психологічної допомоги. Наразі у нас 12 співробітників повернулися після служби. Про Дія Сіty та комунікації з державою — У вашому інтерв’ю DОU за 2022 рік ви сказали, що Дія Сіty є хорошим експериментом, «а вдасться він чи ні ми побачимо в майбутньому». Як на вашу думку, чи це досі вдалий експеримент? Тут є кілька аспектів. Точно вдалося те, що ІТ стало важливим у публічному дискурсі в Україні. Певні компанії навіть виокремили свої ІТ-підрозділи, бо це стало чимось суттєвим для них. ІТ-фахівці отримали власну ідентичність. З погляду податкового режиму: на жаль, державі довелося підвищити військовий збір. З одного боку, це порушило обіцяні 25 років гарантії. З іншого — ми вимушені це робити, це внесок в оборону країни. Було багато побоювань, що скасують ФОП або будуть ще жорсткіші заходи. На щастя, цього не сталося, і, як на мене, тут Дія Сіty теж успішна. Вона не зруйнувала нічого з того, що працювало, створила нові можливості. Мені здається, що повністю оцінити Дія Сіty ми зможемо тільки після припинення воєнних дій. Коли побачимо, як відновлюється країна і зростають інвестиції в розвиток ІТ-галузі. — Коли Сіklum приєднався до Дія Сіty, то в компанії сказали, що основний плюс спецрежиму — це чіткі та передбачувані умови для галузі, а основний недолік — неможливість забронювати гіг-контракторів. Чи змінився цей погляд? Усе приблизно так само. Плюс — це зрозумілий податковий режим, який легко пояснити іноземним колегам. Мінуси залишаються ті самі. — На вашу думку, які дії з боку держави можуть сильно вплинути на українське ІТ? Який найгірший сценарій? Не хочеться давати поганих ідей, але, безумовно, це може бути скасування нашої ФОП-групи. Це може бути подальше погіршення податкових умов в Дія Сіty. Безумовно, грошей у державі все одно недостатньо, і це один з варіантів, до якого можуть у гіршому випадку дійти. Будь-які рішення, звичайно, мали б обговорюватися з представниками галузі, бізнесу, щоб отримати позитивний ефект або принаймні нейтральний для подальшого розвитку індустрії. — Ви загалом відчуваєте свою агентність з погляду комунікації з державою? Я б сказав, що точно відчувається агентність асоціацій: до прикладу ІТ Ukrаіnе, Львівського ІТ-кластеру чи Дія Сіty. Відбувається багато брейнштормінгів, і галузь бере в них участь. Без цього було б точно гірше. — А що можна зробити, щоб було краще? Мені здається, нічого не змінювати у 2025 році. Це дуже проста, але складна для держави відповідь. Водночас треба сказати, що держава робить дуже багато. Ми цінуємо, що зусиллями Сил оборони та завдяки балансуванню енергетичної системи у нас взимку менше відключень, ніж було літом. Це круто, і ми вдячні. — Який у вас основний ботлнек з бронюванням? Що саме незрозуміло, що б хотілося змінити? Якби була економічна складова з бронюванням за кожного критичного співробітника, це було б вигідно для компаній і зрозуміло. Про українські оборонні технології Цікавить робота в оборонці? — Ми бачимо, як активно зростає український дефенс-тек. Припустімо, що з часом відкриється експорт ОПК. На вашу думку, чи можемо ми стати продуктовою країною з погляду виробництва оборонних технологій? В Ізраїлі багато місяців була війна, але це не сильно вплинуло на бізнес-активність і на запити від клієнтів. Чому? Тому що вони працюють на іноземних замовників і їх цінують саме за круті рішення та проривні технології. Я б розглядав наш мілтек як нову рушійну силу. Вона спирається на технології та підприємницькі можливості, але водночас це щось більше. У мене багато знайомих, керівників і співзасновників у мілтеку. Для них усіх це поклик, життєва місія. Я не здивуюся, якщо в нас з’явиться одночасно кілька єдинорогів, щойно Україні дозволять міжнародний експорт Або через кілька місяців чи рік. Ми швидко посядемо лідерські позиції у світі, і це прикольно. Це мене надихає. Є багато челенджів, безумовно, у цій галузі. Наприклад, стовідсоткове бронювання є лише у тих, хто має прямі контракти з Міноборони. Також є суворі перевірки з обшуками. Але галузь працює і вона вже дуже сильна. Вона вивчить, як оперувати на інших ринках після тих челенджів, які долаються саме тут і зараз. Ця комбінація підприємницької винахідливості, волі до перемоги і технологій, дуже крута і створює образ нової України, де хочеться жити. — Як гадаєте, чи може мілтек піти шляхом українського ІТ, розмежуватися на продукт і сервісні компанії? Якщо ми подивимося на глобальний ринок, то є велика кількість сервісних компаній, які працюють на мілтек уже сьогодні. Військові підрядники, військові компанії, які займаються виробництвом, вони замовляють багато різних сервісів. Вони, по суті, нічим не відрізняються від інших ентерпрайз-клієнтів або виробництва. — Як вам, на вашу думку, чи українські сервісні компанії достатньо вмикаються в мілтек-історію в Україні? Безумовно. Ми знаємо багато прикладів, як компанії напряму створюють розробки. Зрозуміло, що цей перетин з компаніями відбувається на рівні експертизи співробітників або на рівні співзасновників. Тобто людини, яка займалася все життя, наприклад, сервісним бізнесом, а тепер має і мілтек-бізнес. Ну і фокус на цьому важливий для оборони країни. Про роботу в Європі, Штатах і плани на рік — В Україні ви не дуже плануєте наймати спеціалістів, а як щодо Польщі, Болгарії, Румунії? Кожна локація має свою ціннісну пропозицію. Є один спільний аспект: вони зручно географічно розташовані. Якщо клієнт хоче зустрітися для воркшопу, можна це зробити як у його країні, так і в іншій. Польща — це великий європейський ІТ-хаб, де є високий рівень технічної експертизи, багато колег з України, великий ринок талантів, порівняно швидкий найм. Польща за останні роки багато зробила, щоб мати більш гнучку систему залучення спеціалістів. Зараз на ринку переважає форма В2В, яку вони чесно підгледіли в Україні й оцінили її гнучкість. Болгарія порівняно невеликий ІТ-ринок, 42 тисячі айтівців. І якщо в Польщі є багато великих локацій (крім Варшави, це Краків, Вроцлав, Гданськ), то у Болгарії все прив’язано до столиці. Утім там багато студентів, це прекрасне місце для розгортання команд підтримки. Є індустріально сформовані навички спеціалістів NОС. Тобто це команди, які можуть робити сервіс 24/7 на дуже високому рівні. Там достатня кількість студентів технічних спеціальностей, джунів. Румунія — це другий за розміром ринок ІТ-спеціалістів у Центральній Європі, велика кількість спеціалістів з wеb, mоbіlе, аutоmоtіvе розробки. По суті, Румунія — наш найменший центр за кількістю людей, але ми очікуємо розгортання цифрового хабу для одного з великих клієнтів цього року. Тобто кожна локація пропонує мікс можливостей, тому є потенціал розвитку усюди. — Перемкнемося трошки західніше. Серед ваших найбільших ринків є США та Британія. Як Сіklum почувається в цих локаціях? З одного боку, компанії говорять про пожвавлення ринку, з іншого — про політичну кризу. Що на вас впливає більше? Для бізнесу треба позитивні очікування. Якщо підприємці вірять, що відбуваються зміни на краще, вони починають діяти. Вибудовують плани, залучають інвестиції, знаходять партнерів і роблять бізнес. Ринок США дуже пожвавився після виборів. Сіklum інвестував торік у розвиток нашого представницького офісу у США, суттєво збільшивши команду з продажів. Також є кілька українських спеціалістів на ролі технічних директорів, ми значно посилили команду акаунт-менеджменту. Є сеньйорна команда. І кілька нових клієнтів, з якими ми щойно розпочали співпрацю. Ви знаєте, що Різдво — найбільш тихий період для бізнесу, коли 3-4 тижні до клієнтів неможливо достукатися. Але цього року сейлзи були зайняті весь час, зустрічі проходили буквально до останнього дня перед Різдвом. І це був пуш з боку клієнтів «зустріньмось зараз, щоб почати обговорювати», бо далі очікується багато роботи. ІТ, диджиталізація, кастомна розробка — це те, без чого не обходиться жоден бізнес. Скажімо, Трамп хоче заново індустріалізувати Америку, обіцяє податкові знижки, разом з тим активно залучаються інвестиції в ШІ... Навколо всього цього треба буде багато айтішної роботи. Дуже багато запитів у Сіklum саме в США Америка ефективна у видобутку нафти і газу, в них найкращі технології, це досягається і завдяки софтверним рішенням. Сюди можна і Масhіnе Lеаrnіng долучити. Тобто ми бачимо тренд на індустріалізацію США, багато галузей отримають буст, і вже зараз очікуються інвестиції. Так само це буде впливати на інші світові ринки. Я згадував ринок Великої Британії. З одного боку, країна перебудовує свої процеси, є фокус на ІТ і подальшу диджиталізацію. Після Вrехіt особливо треба вибудовувати сильну економіку, то чому б це не була саме цифрова економіка? А ще поточний уряд лейбористів. Йому ще чотири з половиною роки працювати, і зараз він намагається втілити певні реформи. Тож тут є стабільність з погляду політики на найближчі роки. Європа — великий ринок, який має амбіції бути лідером. Тому попит тут є. Практично всі компанії на ринку очікують суттєве зростання, більше ніж 10-20%. Цього року побачимо, наскільки це виправдається. Я думаю, що в нас є всі передумови для того, щоб використати цей момент. І наші команди сейлзів, фахівці, які роблять технічне dіsсоvеry, рrооf оf соnсерt, уже всі зайняті. — Ви кажете, що нині відкрилося вікно можливостей. Як українському ІТ не згубити цей момент? Що робити на рівні компанії, країни, фахівців? Безумовно, багато фахівців долучилися до мілтеку, і це довгостроково буде наша сильна сторона. Це координація, розвідка, дрони. Я думаю, що ми будемо мати власні потужні технології, найкращі у світі, які вийдуть саме з мілтеку. Зрозуміло, є проблема сертифікації, бо ми робимо застосунки, які живуть кілька днів або кілька тижнів, а класична вимога НАТО — це 20 років на складі, після чого технологія повинна працювати. Але якщо це відкинути, то з погляду розпізнавання образів, РЕБ, дронів ми виходимо на першість у світі. Це буде потужний рушій для ІТ. Загалом найбільш оптимістичний сценарій може бути, якщо ми втримаємо нинішній рівень експорту й уникнемо подальшого відпливу ІТ-фахівців, бо таланти — наша ключова цінність. Зараз обговорюють зниження мобілізаційного віку. З одного боку, це зрозуміла вимога, з іншого боку, через це певна кількість молодих людей завчасно поїде на навчання за кордон. І більша частина там і залишиться. Для гармонійного розвитку нам потрібен постійний приплив нових кадрів на ринку. Знову таки, прозорий ефективний процес бронювання з економічною компонентою — це те, чого дуже б хотілося галузі. Компаніям треба думати про глобалізацію. Якщо у вас до 50 людей, то, можливо, вам вистачать однієї локації. Якщо до 100, то ви вже подумайте про другу. 100-150 — раджу мати дві локації на додачу до України. Далі все залежить від того, на якому ринку ви працюєте. Якщо ми говоримо про Америку, то, можливо, слід подумати про щось у тій самій часовій зоні. Є Латинська Америка, але це далеко і складно керувати з України з огляду на часову різницю. Крім того, є така річ, як відповідність пропозиції ринку. Останні три роки зростання було менше, тож великі компанії почали приходити на менші проєкти, зросла конкуренція за проєкти середньої ваги. У вас має бути унікальна пропозиція для ринку, якої не мають ваші конкуренти. З огляду на це, або ви перебудовуєте свій бізнес, щоб відповідати новим вимогам, або випадаєте з цієї конкурентної гри. Важлива тема — це більш виважений і новий підхід до проєктного менеджменту Я цей рік багато працював над розвитком середньої менеджерської ланки. Лідери повинні бути більш мотивованими. Під моїм керівництвом працює 2,5 тисячі інженерів, менеджерів, тестувальників, розробників, аналітиків тощо. По суті, середня ланка — це саме ті люди, які роблять найбільшу кількість проєктів, під ними найбільша кількість талантів, яких треба координувати і мотивувати. Вони повинні вміти не тільки гарно відповідати на запити клієнта, але насамперед бути реорlе-менеджерами. Це важливо, особливо зараз, коли багато фахівців під стресом з різних причин. Тому навички комунікації, емпатія, гнучкість, залучення — це незамінні софт-скіли. Люди повинні вміти працювати з людьми. Команда Сіklum У Сіklum було багато змін, щоб лідери отримали більше простору для рішень. Я люблю посилювати команду, давати їй більше повноважень. Ми переглянули наповнення деяких ролей, щоб вони були більш клієнтоорієнтовані, більш орієнтовані на розвиток бізнесу. Кожен інженер може подати на розгляд своє бачення того, як розвивати компанію і продукт клієнта. А ми допомагаємо цю ідею оформити і зробити щось прикольне. Компанія працює над розвитком фахівців. У нас є програма GЕМ, Grоwth аnd Ехсеllеnсе Маnаgеmеnt, де ми готуємо менеджерів середньої ланки, щоб вони розуміли, що відбувається в індустрії, яка стратегія компанії, що саме треба робити. Діє програма Sраrk, це розвиток наступного покоління інжинірингу, де ми вчимо, як працювати з клієнтами на продажах, на пресейлах. Ну і GеnАІ uрskіllіng рrоgrаm — популярна тема з ШІ-компонентом. Мені здається, це просто одна з навичок, кожен інженер має розуміти, як з цим працювати. Якщо у вашій компанії цього не роблять, то ви повинні вже gеt busy. — Уявімо, що у 2025 році нічого не змінюється для ІТ-індустрії і для України. Які плани в такому разі у Сіklum? Чого ви очікуєте від цього року? Мені здається, це зростання на 20%, може, 25% всіх інших локацій. І зрозуміло, це поява нових технологічних оферів, щоб утримати стабільний хедкаунт в Україні, нам потрібно буде залучити нових клієнтів і проєкти. Цікаво, що ми почали співпрацю з великим телеком-клієнтом в Об’єднаних Арабських Еміратах, і він не проти заводити роботу і проєкти в Україну. Тобто ми шукаємо клієнтів, які нейтрально ставляться до нашої безпекової ситуації, зважаючи на наш досвід. Уже майже три роки вміємо працювати в цих умовах. Коли можемо швидко зібрати команду для дуже складної розробки і реально допомогти клієнту вийти на ринок зі своїм продуктам швидше. Якщо говорити про ринок, то в гіршому разі продовжиться падіння, особливо якщо буде подальше підвищення податків або не буде чітких безпекових гарантій від західних партнерів. Якщо воєнні дії припиняться і будуть відкриті кордони, варто подумати, що ми робимо для того, щоб фахівці залишилися в Україні. В найкращому випадку я думаю, що ми зможемо повернутися до помірного зростання в кілька відсотків по галузі. Це було б дуже класно.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Напруженість між братами піднялася на новий рівень, коли перед Різдвом один з них оголосив про одруження.

Останній вікенд перед Різдвом. Він казковий. Бо дістався Львова і проводжу вечір у її компанії. Хоча важко відігнати думки про робоче завдання тижневої давності. Бурдюг у одному із сіл Донеччини. Там розташовуються бійці батальйону "Шквал" одного з найбільш бойовитих у 59-й бригаді. Сплять у мішках просто на землі. Сама "позиція" нагадує курник місця мало, людей багато. Гаразд, досить у це заглиблюватися. Врешті, відпустка коротка чотири дні. Треба зосередитися на тому, що тут і зараз. І сказати їй, що в армії втратив інтерес до спорту. Є речі важливіші. Залишу собі тільки "Мілан" і теніс. Але все одно даю ствердну відповідь на запитання, чи дивитимуся бій Усик Ф'юрі. Совість не дозволить пропустити подію такого масштабу. Приносять суші. Я дещо психую і замовляю пів літра морквяного фрешу. В армії годують непогано, але такого не дають. Можна відвести душу. Нам комфортно. Говоримо про все і ні про що. І тут у мене дзеленчить телефон. Дивлюся на екран і німію від напису: "Командир". Ні, я отримав добро на поїздку. Але не взяв із собою ноутбук. І якщо зараз буде текстове завдання пропав. Тремтячими руками беру слухавку. Вона каже, що вираз обличчя в мене як у СЗЧшника. Мені щастить. Командир ставить завдання зовсім іншого порядку. Його донька в Лондоні. Там допомагає українцям, має зустріч із Борисом Джонсоном. А сьогодні ввечері хоче подивитися бій Усика і просить підказати, яким чином їй це зробити. Спільними зусиллями їй допомагаємо. За кілька годин дістаюся готелю. Хочеться спати їхав добу через усю країну. Але відставити сон бокс. Він не надто видовищний. Але навіть я розумію: Усик перемагає, бо чудово відпрацював тактично. Ф'юрі підготувався, та все одно втратив свій шанс. Після бою приходить повідомлення з Лондона: "Слава Україні! Ми переможемо".

Санкар та бронзовий призер Кубка світу Ігор Гой розповів про теплу зустріч з українською діаспорою в США.

Колишній нападник київського «Динамо» продовжує святкувати Різдво за старим стилем

Мілевський: З нормальним Різдвом, з таким, яким я народився

Український боксер Олександр Усик звернувся до українців у соціальних мережах. Він привітав шанувальників зі святом Різдва. Повний текст новини

&lаquо;З Різдвом Христовим. Христос народився, славимо його&rаquо;, &ndаsh; написав Усик в Іnstаgrаm

Українські боксери святкують Різдво за старим церковним календарем

Чемпіон світу звернувся до співвітчизників у своїх соціальних мережах

Привітайте своїх близьких з радісним святом

Сьогодні, 7 січня, українці, які дотримуються старого церковного календаря, відзначають одне з найважливіших християнських свят – народження Ісуса Христа. З давніх-давен люди зустрічають цей день зі співами, колядками та привітаннями. Повний текст новини

Водохресний святвечір – це релігійне свято, що відзначається у багатьох християнських традиціях, зокрема в православ'ї. Відбувається у переддень хрещення Ісуса Христа у річці Йордан. У цей день важливо зберігати традиції, пов'язані з одноденним постом, дотримуватися добропорядності та брати участь у спільній молитві.Зазвичай це свято супроводжується особливими обрядами і стравами, зокрема, приготуванням пісної куті або "сочива" — страви з пшениці, меду та маку.Водохресний святвечір: традиції святаВодохреще — важливий день в українському народному календарі. У цей день відбуваються обряди, пов'язані з освяченням води, яка вважається цілющою та має особливу силу у цей період. Основним обрядом є благословення води, яке проводять у храмах, на берегах водойм або водосховищ. Також люди відвідують церкву, щоб принести з собою воду для освячення. Вірують, що ця освячена вода має особливу силу витісняти лихі сили, здійснювати очищення і зцілення.У Водохресний святвечір багато людей відвідують церковні служби та моляться Богу, або моляться просто вдома. У цей день є традиція одноденного посту, що полягає не лише у певному обмежені деяких продуктів харчування, але й у визначеному часі для трапези. Дорослі у цей день практикували пост до появи першої зірки на небі. Потім запрошували рідних та близьких для трапези.Серед традиційних страв на Хрещенський Святвечір важливе місце займає "бідна кутя". Також прийнято ставити на стіл пісний борщ із галушками, вареники з різними начинками, голубці з рисом, овочеві пироги та каші з вівса, ячменю або пшона. Всі ці страви символізують піст і очищення під час цього важливого дня.У народі вважалось, що другий Святвечір не лише передує святу Хрещення, а також є днем, коли по землі блукає погань. У цей час українці уникали впускати незнайомців до своїх будинків, утримувалися від піднімання чого-небудь з землі, сподіваючись уникнути можливих неприємностей. Тому існує ряд традицій, які рекомендується дотримуватись у Водохресний святвечір:Обмитися водою у цей особливий день.Спробувати ложку "голодної" куті або пісної каші.Звернутися молитвою до Бога.Дотримуватися посту та почати трапезу після появи зірок на небі.При можливості, допомогти нужденним, займатися добрими справами.Фото: РіntеrеstДругий Святий вечір: що не можна робитиДругий Святий вечір, як і перед Різдвом, в українських традиціях вважається особливим днем, коли слід дотримуватися певних обмежень. Серед заборон на цей день вважають:Прибирати та прати речі, адже в цей час вода вважається вже священною.Займатися будь-якою важкою фізичною працею.Заборонено брати та позичати речі цього дня, особливо гроші. Крім того, не варто впускати в оселлю незнайомців. Вважається, що це може призвести до втрат.Краще утриматися від конфліктів, образ та негативних бажань, оскільки вони можуть мати погані наслідки.Цей час одноденного посту, тому бажано утриматися від їжі тваринного походження (м'ясо, риба, молочні продукти, яйця).Краще уникати шумних заходів та вечірок.Голодна кутя - рецепт на Водохресний святвечірГолодна кутя — це традиційна страва, яка готується на Другий Святий вечір. Вона є символом духовного очищення і здоров'я. Головний компонент куті - це пшенична каша, що символізує життя і родючість, тому вона є невід'ємною частиною святкового столу в цей день. Готова кутя прикрашається медом, маком, горіхами або сухофруктами.Інгредієнти:пшениця - 350 гмак - 100 гволоський горіх - 100 гродзинки - 100 грідкий мед - 2 ст. л.Покроковий рецепт приготування:Пшеницю необхідно добре промити та замочити на три години у прохолодній воді.Пересипаємо у каструлю кашу, наливаємо воду та після закипання варимо на маленькому вогні 1-1.5 години до готовності.Мак та родзинки в окремних посудинах заливаємо кип'ятком та залишаємо на 30 хвилин. Потім розтираємо мак за допомогою ступки.Смажені горіхи подрібнюємо в блендері або кришим ножем.У посудні змішуємо готову кашу з маком, горіхами, родзинками та додаємо за бажанням мед. Все заправляємо узваром. Смачного!Фото: Моdеrn fаmіly сооk

Олександр Свіщов привітав вотерполістів та всіх українців з Новим роком та Різдвом