Українські новини про Технології

Експерти з електроніки закликають власників смартфонів ніколи не заряджати свої пристрої до 100%.

Виявилось, що між Сонячною системою та віддаленими зорями існують «гарячі коридори».

Метавсесвіт уже перестав бути темою лише для айтішників і футурологів. Сьогодні це слово дедалі частіше з'являється у новинах, бізнес-стратегіях великих компаній і навіть в освітніх програмах. Ми поговорили з людиною, яка не просто спостерігає за розвитком цієї технології, а сама її створює. Дмитро Полтавський - український інженер і фронтенд-лідер великого міжнародного проєкту в сфері блокчейн-ігор. Нещодавно він увійшов до числа небагатьох українських фахівців, які отримали статус Senior Member у міжнародній технічній асоціації IEEE - організації, що розробляє стандарти для мільярдів пристроїв у всьому світі. Але сьогодні він розповів не про регалії, а про те, яким бачить майбутнє метавсесвіту і місце України в ньому. Дмитре, давайте почнемо просто. Що таке метавсесвіт простими словами і навіщо він звичайним людям? Якщо зовсім просто, метавсесвіт - це віртуальний простір, у якому люди можуть взаємодіяти одне з одним і з цифровими об'єктами так, як ми робимо це у реальному світі. Але на відміну від звичних соцмереж чи ігор, він не обмежений однією функцією. Там можна працювати, навчатися, проводити дозвілля, купувати й продавати цифрову власність. Для звичайної людини це спосіб отримувати нові враження, знаходити друзів по всьому світу чи навіть заробляти. Ви самі є користувачем таких світів чи ставитеся до них лише як розробник? Я і користувач, і розробник. Я керую фронтенд-розробкою в проєкті Upland - це один із найбільших віртуальних світів, у якому можна купувати цифрові копії реальної нерухомості. Там уже понад три мільйони гравців. Я не просто пишу код - я постійно тестую продукт, спілкуюся з користувачами і розумію, що їм справді потрібно. І все це на блокчейні. Але навіщо звичайній людині блокчейн? Блокчейн - це спосіб зробити цифрові активи справді "вашими". Якщо ви купили ділянку в метавсесвіті, то інформація про це зберігається в розподіленій мережі, і вона не залежить від одного сервера чи компанії. Це означає, що ніхто не може просто так "стерти" або змінити ваш запис. У традиційних онлайн-іграх чи сервісах усе зберігається на серверах розробників, і якщо проєкт закриється, ви можете втратити все. У блокчейні ж ваші активи існуватимуть навіть тоді, якщо сама платформа змінить модель роботи. Крім того, блокчейн забезпечує прозорість - можна перевірити історію кожної транзакції. Для користувачів це гарантія чесності, а для розробників - можливість будувати цілі економіки, де внутрішня валюта й предмети мають реальну вартість за межами віртуального світу. Тому, коли ми говоримо про майбутнє метавсесвітів, блокчейн - це не "модне слово", а фундамент, на якому будується довіра. Але ж подібні технології майбутнього вимагають від фахівців особливого підходу. Які якості, на Вашу думку, сьогодні найважливіші для інженера, який працює з такими рішеннями? Думаю, це гнучкість, уміння швидко вчитися і адаптуватися. Технології змінюються дуже швидко, і важливо бути в курсі не лише того, що відбувається у вашій ніші, а й світових трендів. Тому я намагаюся бути у професійних спільнотах, де можна спілкуватися з колегами з усього світу. Наприклад, нещодавно я став Senior Member в IEEE. Це міжнародна асоціація інженерів, де ми обговорюємо і розробляємо стандарти для технологій, які використовуватимуться вже за кілька років. Спілкуючись із провідними експертами своєї індустрії та обговорюючи такі теми, Ви, напевно, стикалися з різними точками зору - від серйозних прогнозів до кумедних уявлень. А який найнезвичніший або навіть смішний міф про метавсесвіти вам доводилося чути? Найпопулярніший міф - що метавсесвіт потрібен лише геймерам. Мовляв, це така "іграшка" для тих, хто любить сидіти в VR-окулярах. Насправді все набагато ширше. У метавсесвітах уже проводять лекції університетів, міжнародні виставки, концерти, навіть ділові переговори. Я бачив проєкти, де компанії створювали віртуальні офіси, а художники продавали свої роботи у цифровому форматі. Тобто це не про "пограти годинку", а про повноцінну платформу для роботи, спілкування й творчості. Щодо України. Чи є у нас шанс не просто бути користувачами, а щось змінювати? Однозначно. У нас сильна IT-школа, і це визнають у світі. Українські розробники вже беруть участь у створенні складних міжнародних проєктів, але часто залишаються "за кадром" як підрядники. Якщо ми підключимося до розробки стандартів і ключових технологій для метавсесвітів, то зможемо не просто обслуговувати наявні рішення, а формувати архітектуру цих світів. Йдеться не лише про програмування. Метавсесвіт - це поєднання інженерії, дизайну, кібербезпеки, економіки, а також правового регулювання. Україна може брати участь у цих напрямках на рівних, якщо інвестуватиме в RD і підтримуватиме експертів, які працюють у міжнародних професійних спільнотах. Я бачу для нас шанс вийти за межі аутсорсу і зайняти стратегічну позицію - бути серед тих, хто визначає, якими будуть цифрові стандарти, інтерфейси та правила взаємодії в метавсесвітах через 5-10 років. Це питання не лише технологій, а й цифрового суверенітету країни. А який проєкт, окрім Вашого, Вас по-справжньому надихнув? Був проєкт, де люди будували цілі віртуальні міста. Це не просто красиві декорації - там була повноцінна інфраструктура: ринки, концертні майданчики, музеї, житлові квартали. Користувачі не лише гуляли цими вулицями, а й вели бізнес, організовували концерти, відкривали галереї, а місцеві спільноти навіть проводили вибори мера. Усе це працювало на блокчейні, що дозволяло закріплювати права власності, вести прозору економіку й уникати шахрайства. Мене вразило те, як люди ставилися до цих міст - як до реальних місць, із якими вони пов'язували емоції, спогади і навіть дохід. Ось тоді я подумав: "Так, саме так метавсесвіт зможе стати частиною нашого повсякденного життя, а не лише розвагою". Технології змінюються дуже швидко, й іноді на горизонті з'являються рішення, які прямо "вау". Яка технологія Вас вразила останнім часом? Штучний інтелект у генерації 3D-світів. Уявіть: алгоритм буквально за секунди створює ціле місто - з вулицями, будівлями, парками - і ти можеш одразу туди "зайти" та дослідити. Причому це не просто набір випадкових об'єктів: ШІ може враховувати архітектурний стиль, клімат, історичні деталі, а в майбутньому - навіть поведінку мешканців. Для розробників це колосальна економія часу, адже такі інструменти дозволяють швидко тестувати ідеї, будувати прототипи й адаптувати їх під різні сценарії. А для користувачів це означає, що світи ставатимуть дедалі більш деталізованими й унікальними. Це мене справді захоплює, бо дає зрозуміти, наскільки близько ми до створення метавсесвітів, які відчуватимуться як справжні міста. Ваша робота тісно пов'язана з глобальними проєктами та експертними спільнотами. Що дає Вам таке міжнародне взаємодіяння? Передусім це доступ до знань і досвіду, які неможливо отримати, працюючи лише в локальному контексті. Коли ти спілкуєшся з інженерами з Google, MIT, Qualcomm чи Стенфорда, ти бачиш, які технології вони розробляють сьогодні, і можеш зрозуміти, що стане трендом завтра. Для мене міжнародні спільноти, зокрема IEEE, - це не просто професійні контакти. Це середовище, у якому можна обмінюватися ідеями, отримувати зворотний зв'язок і знаходити рішення, які самотужки шукати було б набагато складніше. Крім того, таке взаємодіяння дає відчуття, що ти не просто працюєш над окремим проєктом, а робиш внесок у розвиток технологій, якими користуватимуться мільярди людей у всьому світі. І це, мабуть, найсильніша мотивація продовжувати рух уперед.

На Сонці збільшується корональна діра, через що вчені зробили важливе попередження про наслідки.

Космічний телескоп Hubble, який належить NASA/ESA, сфотографував спіральну галактику NGC 2835. Вона знаходиться за 35 мільйонів світлових років від Землі у сузір’ї Гідри. Відповідне фото оприлюднила обсерваторія ESA. Фахівці зазначили, що дане зображення NGC 2835 відрізняється від раніше опублікованих світлин цієї спіральної галактики, адже фіксує певну довжину хвилі червоного світла (H-альфа). Яскраві області випромінювання H-альфа […] The post Hubble показав спіральну галактику в сузір’ї Гідри: неймовірне фото appeared first on Прямий.

Дослідження показало, що стовбурові клітини мишей, які перебували у космосі шість місяців, здатні давати здорове потомство. Вчені вивчають вплив космічних польотів на репродуктивну систему для майбутніх місій людини.

У росіян нема технологічних можливостей запустити ЗАЕС - ГринчукМіністерка енергетики Світлана Гринчук заявила, що росіяни не мають технологічних можливостей запустити Запорізьку АЕС. Їхня присутність на станції створює небезпеку для всього світу через ігнорування міжнародних правил безпеки.

The post Український інженер створив технологію «цифрового безсмертя» на основі ШІ appeared first on #ШоТам. Український інженер і програміст Родіон Сорокін запатентував технологію AI Time Capsule™, яка дозволяє зберегти особистість людини для майбутніх поколінь. Про це повідомили у команді розробника. Що відомо про технологію Ідея винаходу виникла на тлі війни в Україні. За словами Сорокіна, він хоче, щоб діти могли почути голоси батьків, навіть якщо їх більше немає поруч, запитати […]

Дослідження підтверджує, що предки людини планували використання ресурсів та долали значні відстані заради якісної сировини.

Пристрій із камерою та голосовим управлінням став інструментом відновлення незалежності у повсякденному житті.

Організм пацієнта із діабетом 1 типу вперше почав виробляти інсулін після трансплантації модифікованих клітин.

Вчені вважають, що деякі частини тіла, які колись були життєво важливими, можуть зникнути за непотрібністю.

Це може відкрити шлях до створення нових квантових матеріалів і технологій майбутнього.

Україна розпочала серійне виробництво ракет "Фламінго" дальністю понад 3 тис. кмУкраїна завершила випробування та розпочала серійне виробництво ракет "Фламінго" з дальністю понад 3000 км. Ракета вагою 6 тонн має бойову частину 1000 кг та швидкість до 900 км/год.

Розробка заснована на зчитуванні нейронної активності моторної кори мозку – зони, яка відповідає за формування мови.