Тренд пошуку "20 Жовтня"

Трираундовий аукціон відбудеться 1 жовтня о 12:20. Заявки на участь прийматимуться до 20:00 30 вересня.

Туреччина з 1 жовтня 2026 року знизить мито на імпорт насіння соняшнику з 20% до 12%, хоча нижча ставка мала почати діяти лише з 30 листопада.

"Донбас Арена" задумувалася як новий символ Донецька та домашній стадіон "Шахтаря". Ідея будівництва сучасної п’ятизіркової арени з’явилася у Ріната Ахметова після відвідування матчу Франція — Україна на паризькому "Стад де Франс" у 1999 році, а рішення про будівництво було ухвалено у 2003-му. Самі роботи розпочалися 27 червня 2006 року й завершилися трохи більше ніж через три роки.
На будівництво стадіону та благоустрій території навколо нього витратили близько 400 млн доларів, повідомляють Новини.LIVE.
Руйнування на "Донбас Арені". Фото: Юрій Бутусов
Від відкриття з Бейонсе до Євро-2012
"Донбас Арена" офіційно відкрилася 29 серпня 2009 року в День шахтаря та День міста Донецька. Церемонія включала масштабне шоу за участю українських виконавців та футболістів "Шахтаря", а головною музичною подією став концерт американської співачки Бейонсе. Стадіон був розрахований на понад 50 тисяч глядачів і став першою ареною в Україні та Східній Європі, побудованою відповідно до вимог елітної категорії УЄФА.
Одними з найпам’ятніших матчів стали поєдинки Євро-2012: Франція зіграла з Англією 1:1, Україна поступилася Франції 0:2, а потім Англія обіграла українську збірну 1:0. Крім того, арена прийняла чвертьфінал Іспанія — Франція, що завершився перемогою іспанців 2:0, та півфінал Португалія — Іспанія, у якому Іспанія пройшла далі за рахунок пенальті. На клубному рівні особливе місце посіли перемога "Шахтаря" над "Челсі" з рахунком 2:1 у Лізі чемпіонів та нічия 2:2 з дортмундською "Боруссією" у плей-офф турніру.
"Донбас Арена" сьогодні. Фото: Юрій Бутусов
Нинішній стан "Донбас Арени"
Останній офіційний матч на "Донбас Арені" відбувся 2 травня 2014 року: "Шахтар" обіграв "Іллічівець" з рахунком 3:1, а останній гол на стадіоні забив Дуглас Коста. Після початку війни "гірники" покинули Донецьк, а сама арена влітку та восени 2014 року неодноразово зазнавала обстрілів і отримала пошкодження фасаду, комунікацій та обладнання; найсерйознішої шкоди зазнала внаслідок вибуху 20 жовтня. У серпні 2014 року стадіон перетворився на великий логістичний центр гуманітарної допомоги, проте в лютому 2017 року озброєні люди захопили об’єкт, і робота гуманітарного штабу там припинилася.
Стан території навколо стадіону. Фото: Юрій Бутусов
Сьогодні "Донбас Арена" продовжує повільно руйнуватися. У червні 2026 року Рінат Ахметов заявив, що стадіон перебуває в поганому стані, оскільки домашня команда багато років не грає на ньому. Майже півтора місяця потому військовий журналіст Юрій Бутусов показав кадри, на яких видно нові сліди руйнування стадіону. Територія навколо арени повністю заросла травою. Навколо стоять таблички, які попереджають про мінну небезпеку.
Нагадаємо, Новини.LIVE повідомляли про те, що у вересні за збірну України дебютує перспективний захисник Ілля Крупський.
Раніше Новини.LIVE процитували Артема Мілевського, який іронічно пожартував над Матвієм Пономаренком через його ставлення до вболівальників "Динамо".
Ваша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчиласяВаш пробний період Premium закінчивсяВаша пробная версия Premium закончиласьВаша пробная версия Premium закончилась

Україна накопичила у підземних сховищах близько 14 млрд кубометрів газу, а до 20 жовтня цей обсяг може зрости до 14,6 млрд кубометрів. Водночас ситуація залишається залежною від російських ударів по українському газовидобутку.
Про це в етері Громадського радіо розповів Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.
«Ну, сценарії тут окреслити дійсно можна, просто потрібно спочатку зрозуміти, де в якій точці ми знаходимося. Ну, на сьогодні, в принципі, якщо брати закачування, підземне сховище газу, то тут не так все погано, як здається декому. Тобто, в принципі, маємо на сьогодні вже близько 14 мільярдів кубічних метрів газу в підземних сховищах.
Це разом з буферним газом, це технологічний так званий газ, і разом з перехідними залишками 0,6 мільярда — це 14,6 до 20 жовтня. В принципі, цей показник можна досягнути, я думаю, що він буде досягнутий»,— каже Володимир Омельченко.
За словами експерта, проблема полягає не лише в обсягах газу у сховищах. Якщо Росія продовжить бити по українських газовидобувних об’єктах, країні доведеться збільшувати імпорт.
«Проблема в тому, що коли Росія обстрілює сам газовий добуток, то в цілому газовий баланс погіршується. Тому що чим більше Росії вдасться пошкодити наших свердловин, то тим більше доведеться імпортувати природного газу. А імпорт для того, щоб компенсувати втрати і закрити баланс споживання. А що значить імпортувати? Імпортувати означає витрачати більше грошей»,— пояснив директор енергетичних програм Центру Разумкова.
Омельченко зазначив, що ситуація ускладнюється високою ціною газу на зовнішніх ринках.
«Причому в ситуації, коли газ коштує на зовнішніх ринках дуже-дуже дорого. Сьогодні він коштує понад 600 євро за тисячу кубічних метрів. Водночас в Україні вартість газу на біржі вона становить на відсотків 30-35 менше», — додав експерт.
За словами Омельченка, уряд уже частково відреагував на можливе скорочення внутрішнього видобутку. Йдеться про пошук близько 400 млн євро для закупівлі додаткових обсягів газу.
«Уряд вже частково розуміє цю проблему. Раніше цього не планувалося, а зараз заплановано знайти десь 400 мільйонів євро, щоб закупити додаткові обсяги. Саме через компенсацію втрат, через падіння газовидобутку внаслідок рашистських ударів. Це перша опція, яка, в принципі, правильна. Єдине, залишається знайти гроші, а їх знайти дуже важко, оскільки «Нафтогазу» ніхто грошей не дає»,— каже  директор енергетичних програм Центру Разумкова.
Омельченко додав, що фінансовий стан «Нафтогазу» та рівень довіри до компанії з боку міжнародних фінансових установ також є проблемою.
Одним із додаткових варіантів експерт називає постачання зрідженого природного газу — LNG — з Європи.
«Другий момент, що можна зробити в такій ситуації. Я думаю, що однією з опцій має бути поставка децентралізованого газу, тобто не в трубі. А як це не дивно, можна газ поставляти газовозами з Європи. Це LNG-газ. І як зараз поставляються нафтопродукти, паливо, бензин, так можна, в принципі, поставляти і LNG-газ»,— пояснив директор енергетичних програм Центру Разумкова.
Він наголосив, що LNG не зможе повністю замінити трубопровідний газ, однак може стати резервним джерелом для окремих підприємств.
«Цей ринок в Європейському Союзі дуже сильно розвинутий і потужними темпами розвивається і надалі. І не тільки в Європейському Союзі, в Туреччині зараз також цим питанням займаються, там динамічні процеси в цьому плані відбуваються. Тому Україна теж має задуматися про те, як убезпечити, як знизити ризики на випадок дійсно, коли буде великий дефіцит газу.
Безумовно, що LNG-поставки, вони не перекриють трубопровідний газ, але ті підприємства, які будуть мати контракти, мати будуть обладнання відповідне, регазифікаційне, то вони можуть зменшити ризики і, в принципі, протриматися від декількох тижнів до місяця-півтора в дуже складних умовах», —  наголосив Омельченко.
Експерт також вважає, що Україна має поступово повертатися до більш відкритої моделі газового ринку. Водночас, на його думку, можливість експорту газу потрібно оцінювати з урахуванням внутрішнього балансу.
«Це дуже складне питання на фоні дефіциту можливого природного газу. Тут потрібно дійсно дивитися на багато аспектів і в першу чергу експорт можливий. Але в тому разі, якщо ми будемо бачити, що наш баланс сходиться, тобто коли у нас є достатньо ресурсів, тоді безумовно, що ця опція, про яку ви кажете, експорт газу, вона достатньо є релевантною»,—  додав експерт.
За його словами, експорт може створити додаткові стимули для приватних газовидобувних компаній інвестувати у видобуток.
«Оскільки компанії можуть покращити своє фінансове становище, більше грошей вкладати в газовидобуток і таким чином покращувати газовий баланс України не за рахунок імпорту дорогого, а за рахунок власного газу, який є набагато дешевшим. Крім того, податки всі залишаються в Україні, не потрібно також і витрачати валюту якусь, якісь додаткові, надавати валютні гроші і виводити з країни», —  каже директор енергетичних програм Центру Разумкова.
Омельченко водночас наголосив, що експорт можливий лише за умови достатнього внутрішнього ресурсу.
Експерт вважає, що обмеження газового ринку під час повномасштабної війни мало негативний вплив на приватний видобуток.
«Чому? Тому що ми закрили ринок з початку війни газовий, і що ми від цього виграли? А нічого не виграли, тому що в результаті цього закриття ринку ми втратили приблизно 6 мільярдів кубічних газів, метрів кубічного газу, тому що приватні. Якщо брати сумарно за всі ці роки війни, тому що приватні компанії, вони втратили сенс видобувати і інвестувати в власний видобуток, і видобуток почав приватними компаніями значно скорочуватись»,— пояснив Омельченко.
За словами Омельченка, на скорочення інвестицій вплинуло і падіння самого внутрішнього ринку.
«Ось 6 мільярдів ми втратили на рівному місці, це дуже великі обсяги, тому що з одного боку у нас скоротився ринок, оскільки почалася війна, багато підприємств було знищено чи попало в окупаційну зону, стали фінансово не спроможними, а приватним компаніям експортувати не можна було. Нішу комерційного сегменту захопив “Нафтогаз”. Тому приватним компаніям нічого не залишалося, як зменшувати інвестиції в газовий видобуток, а це не дуже гарна історія», — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова.
Окремо Омельченко застеріг від порівняння постачання газу з електроенергією та розмов про можливі погодинні графіки подачі газу.
«Єдине, що можу два слова сказати, особливо коли говорять про графіки поставок газу, як з електричної енергії, відразу цих експертів потрібно відправляти в бан. Тому що ніяких графіків з технічних причин поставок газу не може бути», —підсумував експерт.
Запис Омельченко назвав ризики напередодні опалювального сезону спершу з'явиться на Громадське радіо.

Про це він написав у facebook."Окупанти переключилися зі сховищ безпосередньо на видобуткову інфраструктуру (зокрема на Полтавщині). Від початку року здійснено десятки атак. Чому не сховища? Зруйнувати підземні резервуари практично неможливо через велику глибину, а пошкодження поверхневого обладнання відновлюють доволі оперативно", – зазначив експерт. На цьому тлі в Україні є дефіцит видобутку, адже через удари по свердловинах видобуток періодично скорочується. "Україні може знадобитися додатково закупка орієнтовно 800 млн м³ газу (близько €400 млн)."Нафтогаз" має труднощі із залученням європейських кредитів після реструктуризації боргів", – додає Омельченко. За його словами, нині країна використовує 15–20 млн кубометрів газу на добу, коли весь залишок спрямовується на закачування. Так, наразі Україні вдалося накопичити близько 14 млрд м³ (включно з буферним та перехідним газом). Омельченко підкреслює: це на 35% більше ( або на 3,6 млрд м³) за  показник 2025 року. "Ціль до 20 жовтня: досягти базового орієнтира у 14,6 млрд м³. Поточного власного видобутку вистачає для покриття потреб без імпорту", – додав він. Раніше Азербайджан заявив про готовність постачати газ Україні та розширювати енергетичну співпрацю.

Міністерство економіки України оголосило про старт відбору вітчизняних технологічних підприємств для участі у масштабному Японсько-українському бізнес-форумі. Захід, присвячений інноваціям та передовим розробкам, відбудеться 20 жовтня 2026 року в японському місті...

Про стан здоров’я батька розповів його син Хантер Байден в інтерв’ю BBC NewsnightЗа словами Хантера Байдена, хвороба є дуже болісною та виснажливою."Рак поширився, метастазував у його кістки та далі. Це дуже боляче і дуже виснажливо. Рак - це справді важко. На це справді сумно дивитися", - сказав він.Водночас син колишнього президента заявив, що Джо Байден залишається центром їхньої родини."Мій тато й донині є центром нашої родини. Він найкращий батько, найкращий чоловік, найкращий дідусь", - сказав Хантер Байден.Він також зазначив, що хотів би, аби його батько більше скаржився на свій стан."Єдине, що я можу сказати про свого тата, про його здоров’я зараз, це те, що я хотів би, щоб він більше скаржився", - розповів Хантер.За його словами, Джо Байден попри хворобу залишається політично залученим і планує продовжувати публічні виступи.Хантер Байден також припустив, що хвороба могла вплинути на стан його батька під час президентських дебатів із Дональдом Трампом у червні 2024 року. Він розповів, що, спостерігаючи за дебатами, одразу зрозумів, що з Джо Байденом щось не так."Я був шокований. Я знав, що щось не так", " сказав він.Що відомом про рак Джо БайденаУ травні в Джо Байдена діагностували агресивний рак простати.У вересні колишній президент США переніс операцію з видалення злоякісних новоутворень на шкірі.11 жовтня помічниця Джо Байдена Келлі Скаллі зазначила, що колишній президент Сполучених Штатів проходить променеву та гормональну терапію в межах нового етапу лікування агресивної форми раку простати.Джо Байден 20 жовтня 2025 року завершив курс променевої терапії для лікування агресивної форми раку простати.