Тренд пошуку "30 серпня свято"

30 серпня в Україні відзначають своє професійне свято українські пілоти. З нагоди урочистостей Повітряні сили показали кадри роботи українських асів під час виконання бойових завдань.

30 серпня відзначають Міжнародний день жертв насильницьких зникнень та Міжнародний день вина “Каберне Совіньон”. Церква сьогодні згадує святих Олександра, Івана, Павла, патріархів Царгородських. Запис 30 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.

30 серпня в Україні відзначають День авіації – свято цивільних авіаторів та працівників промисловості й транспорту, а головне – військових, які боронять свободу та незалежність. Історія світової авіації тісно пов’язана з Україною. Тут творили конструктор одного з перших літаків Олександр Можайський, засновник теорії ракетобудування Микола Кибальчич, творець бойових ракет Олександр Засядько. До того ж українські […] The post Понад 14 тисяч бойових вильотів та сотні нагород: в Україні 30 серпня відзначають День авіації appeared first on Прямий.

30 серпня віряни вшановують пам'ять святих Олександра, Івана, Павла, патріархів Царгородських. Вони віддано служили Господу протягом усього свого життя. Повний текст новини

Сьогодні, 30 серпня, День авіації України. Віряни вшановують пам’ять святих Олександра, Івана, Павла, патріархів Царгородських. До Нового року залишилося 123 дні.

У народі свято прозвали Олександрів день

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.ua.

30 серпня віряни вшановують святих Олександра, Івана, Павла, патріархів Царгородських. Їхні життя та діяльність залишили вагомий слід у розвитку християнства в Візантії та у всьому християнському світі. Святий Олександр жив у IV столітті і був одним із найвідоміших захисників православної віри проти аріанства. Аріанство було єретичним вченням, що заперечувало божественність Ісуса Христа, і в той час воно поширилося в багатьох регіонах Візантійської імперії. Олександр служив архієреєм при святому Митрополітові Митрофану, а після смерті Митрофана 326 року був обраний патріархом Константинопольським. Він відзначився своєю участю в Першому Вселенському Соборі в Нікеї (325 рік), де активно виступав проти аріанства та підтримував формулювання Нікейського Символу Віри, який стверджує єдиносущність Сина з Отцем. Святий Олександр відзначався також мирним і лагідним характером, завдяки якому здобув велику повагу серед християн і навіть язичників. Помер у глибокій старості близько 337 року. Святий Іван Златоуст (ок. 347-407) є одним із найвідоміших патріархів Константинополя і вважається одним із Трьох Святителів разом зі святими Василієм Великим та Григорієм Богословом. Іван народився в Антіохії і отримав блискучу освіту. Спочатку жив як пустельник, але через слабке здоров'я повернувся до цивілізації, де був висвячений у диякони, а потім у священики. 398 року він був обраний патріархом Константинопольським. Святий Іван Златоуст відомий своїми проповідями, які відзначаються глибоким богословським змістом і красномовством. Він виступав проти зловживань серед духовенства та вищих верств суспільства, що призвело до його конфлікту з імператрицею Євдоксією та іншими впливовими особами. Через це Івана кілька разів виганяли з Константинополя, і він помер у вигнанні 407 року. Його праці, зокрема тлумачення на Святе Письмо і літургійні тексти, мають великий вплив у християнській традиції. Літургія святого Івана Златоуста є основною богослужбовою формою в Православній Церкві. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Календар державних та професійних свят на вересень: що відзначаємо у перший місяць осені Святий Павло Ісповідник (пом. 350) був патріархом Константинопольським у IV столітті, під час боротьби між православними та аріанами. Павло був обраний патріархом після смерті святого Олександра, але його патріаршество було сповнене боротьби. Аріанська партія, яка мала підтримку імператора Констанція II, не визнавала Павла і призначила на його місце Євсевія Нікомідійського. Павло був кілька разів вигнаний з Константинополя, але продовжував твердо відстоювати православну віру. Зрештою, він був засланий до Кукузу (вірменське місто), де був задушений аріанами 350 року. За свою непохитність у вірі і страждання за неї святий Павло отримав титул "Ісповідник". Прикмети Птахи літають в небі і не поспішають в теплі краї - до теплої осені. Бджоли почали закривати вулик - зима буде ранньою. Їжак вирив нору на узліссі - до теплої погоди взимку. Що не можна робити Не можна цього дня приносити у будинок кошеня - це стане причиною бід і невдач. Не варто перестилати постіль - вночі будуть снитися жахіття. Не можна пліткувати та обманювати - на таку людину чекають хвороби. Цього дня наші предки влаштовували застілля. Вони вірили, щоб стати успішним, потрібно встигнути саме в цю дату навести в будинку порядок і поприбирати на могилах рідних. У вересні віряни відзначатимуть кілька великих свят, що мають особливе значення для кожного православного християнина. Це час для роздумів, молитви та вшанування святих. 8 вересня - Різдво Пресвятої Богородиці Це одне з найбільших, дванадесятих свят. Воно присвячене народженню Діви Марії, яка стала матір'ю Ісуса Христа. Це свято символізує початок спасіння людства, адже саме з цієї події починається земний шлях Пресвятої Діви. 14 вересня - Воздвиження Чесного та Животворящого Хреста Господнього. Це ще одне важливе свято, яке нагадує про страждання Ісуса Христа на хресті. Воно символізує перемогу над смертю та гріхом. У цей день у церквах виносять хрест для поклоніння.

Щороку в останню суботу серпня відзначають День авіації України. Цього це професійне свято припадає на 30 серпня. Повний текст новини

Дата 30 серпня в Україні вважається важливим святом із цікавими звичаями.

30 серпня: День авіації, а також День пам'яті трьох святителів

30 серпня в церковному календарі – День пам'яті трьох патріархів Царгородських Олександра, Івана та Павла

У православне свято сьогодні в народі заведено накривати багаті столи і збирати гостей.

Вперше День Незалежності України 24 серпня відзначили 1992 року. Але свято державності було й до того. 1991-го День Незалежності святкували 16 липня. Gazeta.ua нагадує історію свята. День Незалежності в історії українського державотворення святкувався й до 1990 року. Але, зрозуміло, в діаспорі. Або ж підпільно. Закордонні українці впродовж 70 років Днем Незалежності вважали 22 січня дату, коли 1919-го проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки. А ще роком раніше Четвертим універсалом Центральна рада фактично проголосила повну державну самостійність УНР. Щороку 22 січня українці за кордоном не тільки проводили різноманітні культурні й просвітницькі заходи з нагоди Дня Незалежності, а й намагалися якнайширше залучити до них офіційні структури інших держав. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПЦУ офіційно повідомила про рішення перейти на новоюліанський календар Першим Днем Незалежності вже в Україні стало 16 липня. Цього дня 1990 року Верховна Рада тоді ще УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Одразу ж депутати проголосували за постанову "Про День проголошення незалежності України". "Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість ухвалення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України", ішлося в документі. 16 липня 1991-го в Україні був вихідним. Верховна Рада подбала про це 18 червня. Відповідні зміни внесли до Кодексу законів про працю. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Воєнний стан і мобілізацію продовжили на три місяці Але минуло трохи більше місяця і в СРСР відбулася спроба державного перевороту, що прискорила розпад Союзу й проголошення на його руїнах самостійності колишніх республік. Україна свою повну державну Незалежність проголосила 24 серпня 1991 року. "Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду й інші акти законодавства республіки", ішлося в Акті проголошення незалежності. 1 грудня 1991-го на Всеукраїнському референдумі 90,32% виборців, які прийшли на дільниці, підтвердили проголошення незалежності. Наступного року день 16 липня хоча й зберігав історичну цінність, мусив "поступитися" місцем 24 серпня. "Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: вважати день 24 серпня Днем Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України", ішлося в новій постанові ВРУ від 20 лютого 1992 року. Офіційним вихідним 24 серпня проголосила постанова ВРУ від 5 червня. Таким чином, 24 серпня 1992-го Україна вперше повноцінно відзначила День Незалежності. З кожним роком росла палітра традиційних святкових заходів до Дня Незалежності. Незмінними залишаються хіба що урочисті зустрічі, мітинги, відзначення державними нагородами, концерти різних напрямів і масштабів. А з 1994 року традиційним став і військовий парад на Хрещатику. Рік символічний, бо 5 грудня в Будапешті був підписаний Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Підписи під документом поставили лідери США, Росії, України й Великої Британії. Як Будапештський меморандум реалізується на практиці, весь світ побачив 2014-го, а потім з новою силою 2022 року. Щоправда, були часи, коли військовий парад не проводили. Наприклад, у 20052007 роках Хрещатиком крокували військові, "озброєні" лише музичними інструментами. Тоді надали перевагу парадам військових оркестрів. Хоч як парадоксально, не було військового параду в столиці й на честь 20-ї річниці незалежності. Тоді при владі був далекий від патріотичних сентиментів Віктор Янукович. Хоча офіційно відмову від параду пояснили економією грошей. Питання про доцільність військового параду на Хрещатику 24 серпня 2014 року спричинило жваві дискусії в суспільстві на тлі окупації Криму та агресії РФ на сході країни. Але він відбувся. І проводили парад щороку аж до 2019-го, коли новообраний президент Володимир Зеленський захотів оновити традиції. Але тоді громадськість за активної підтримки ветеранів російсько-української війни провела альтернативний Марш захисників. Схожою була ситуація 2020 року. Але вже 2021-го, на 30-ту річницю незалежності, військовий парад відбувся. Цього року головне державне свято України - День Незалежності припадає на неділю, 24 серпня. Поки діє воєнний стан, всі державні вихідні скасовують. Торік святкування Дня Незалежності не пов'язували з додатковим відпочинком.

24 серпня Україна відзначатиме найголовніше свято державності День Незалежності. В умовах війни святкування важливої дати буде обмеженим. Але українці на честь 32-річчя Незалежності можуть святково накрити стіл і відсвяткувати в колі найближчих. Можна обрати страви старовинної української кухні, вшанувати батьківщину за географічними ознаками й приготувати по страві з регіону або ж урізноманітнити стіл жовто-блакитними фарбами. Gazeta.ua зібрала три цікаві рецепти, які варто спробувати. Торт "Слава Україні" Цей десерт вражає як простотою складників, так і стилізацією, адже символізує український прапор. Інгредієнти: 200 г кефіру; 12 яйця; 1 склянка манки; 1 склянка цукру; 1 склянка борошна; 100 г топленого маргарину; мигдальне масло для випічки (4 краплі); 1 ч. л. розпушувача; 23 ст. л. згущеного молока (або 50 г білого шоколаду); барвники для випічки: жовтий і синій (блакитний). Приготування: 1. Змішати манну крупу, кефір, цукор, трохи збиті яйця. Залишити на 40 хв. (Через 30 хв. можна вмикати духовку розігріватися до 180°C). 2. Доки тісто відпочиває, підготуйте форми для випічки. Якщо маєте дві однакові невеликі форми, це добре: не потрібно чекати, доки спечеться один кекс, потім другий. А якщо маленьких форм немає, їх можна зробити самотужки: форму застелити фольгою і посередині зробити перегородку. Тоді тісто різних кольорів не перемішається і приготується одночасно. 3. Після закінчення 40 хв. додати топлений маргарин, просіяти борошно, змішане з розпушувачем, додати мигдальне масло для випічки. Все перемішати міксером. 4. Форму для випікання змастити маслом або застелити фольгою. Тісто розділити на дві однакові порції: в одну додати жовту фарбу, в іншу синю. Добре перемішати. Вилити в форми. Випікати 3040 хв. 5. Дати їм охолонути 5 хв. Дістати з форми, зрізати зовнішні стінки. Змастити можна масляним кремом (100 г масла збити з 50 г згущеного молока). Обмазати тим же кремом, а зверху посипати змолотими в крихту в блендері зрізані стінки від кексу. Пиріжки з калиною Це забутий найсмачніший український десерт. Наші пращури знали про цілющі властивості цієї ягоди й використовували її не лише в лікуванні, а й як смачну начинку для пирогів. Інгредієнти: 800 г пшеничного борошна для тіста й 3050 г для начинки; 1 пакетик сухих дріжджів (15 г); 500 мл молока; 4060 г цукру для тіста і 100 г для начинки цукор; 2 яйця; 80 мл олії; 1 ч. л. солі; 2 склянки калини. Приготування: 1. Розпочніть приготування з тіста. Нагрійте молоко, щоб було теплим, і влийте в глибоку миску. Туди ж додайте сухі дріжджі, яйця, сіль, цукор і ретельно перемішайте вінчиком до однорідності. Після цього почніть повільно вливати в тісто олію. Не забувайте постійно помішувати все вінчиком. 2. Тепер поступово додавайте борошно. Розмішуйте тісто дерев'яною лопаткою або руками. Готове тісто накрийте харчовою плівкою, аби воно не обвітрилося. Обгорніть миску рушником або ковдрою та поставте у тепле місце, наприклад, біля батареї, на 40 хв. Якщо у приміщенні прохолодно, тісто можна поставити в заздалегідь підігріту духовку. 3. Доки тісто підходить, приготуйте начинку. Вимиту калину розкладіть на жаровню, додайте трохи води й поставте в духовку на 40 хв. 4. Підготовлену калину відкиньте на сито, щоб вийшов зайвий сік. До речі, він дуже корисний, тож радимо випити його. Після цього додайте у начинку борошно та цукор, ретельно перемішайте. 5. Тепер залишилося сформувати пиріжки. Розкачайте тісто в довгий джгут та поріжте на однакові частинки. Нехай тісто відпочине 5 хв. І вже після цього можна формувати пиріжки. Головне міцно защіплювати краї, щоб начинка не витікала. Готові пиріжки покладіть на деко, змащене олією, і накрийте лляним рушником. Нехай тісто ще трошки підійде. 6. Тим часом увімкніть духовку на 180200°С. Коли вона розігріється, змастіть пиріжки яєчним жовтком і поставте пектися на 2530 хв. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яблучний Спас: п'ять смачних і легких рецептів, які варто спробувати Крученики Центр України славиться простою, ефектною та смачною стравою кручениками. Назва страви невигадлива, походить від слова "крутити": щоб приготувати крученики, начинку потрібно закрутити в м'ясо. До речі, і начинка, і м'ясо, можуть бути різними, все залежить від регіону. Інгредієнти: 500 г свинини; 200 г чорносливу; 200 г сиру; сіль, перець на смак. Приготування: 1. Для початку свинину потрібно порізати на стейки завтовшки 11,5 см і зробити битки. 2. Чорнослив порізати дрібними шматочками, сир натерти на терці. 3. Викласти начинку на м'ясний биток і загорнути в рулетики. Щоб крученик тримав форму, його можна перев'язати ниткою чи защепити зубочисткою. 4. Заготовки покладіть у глибоке деко, залийте бульйоном і поставте в духовку на 3035 хв. Вперше День Незалежності України 24 серпня відзначили 1992 року. Але свято державності було й до того. 1991-го День Незалежності святкували 16 липня. День Незалежності в історії українського державотворення святкувався і до 1990 року. Але, зрозуміло, у діаспорі. Або ж підпільно. Закордонні українці впродовж 70 років Днем Незалежності вважали 22 січня дату, коли 1919-го проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки. А ще роком раніше Четвертим універсалом Центральна Рада фактично проголосила повну державну самостійність УНР.

Вересень - це місяць, багатий на важливі церковні події. Віряни відзначатимуть кілька великих свят, що мають особливе значення для кожного православного християнина. Це час для роздумів, молитви та вшанування святих, пише Gazeta.ua 8 вересня - Різдво Пресвятої Богородиці Це одне з найбільших, дванадесятих свят. Воно присвячене народженню Діви Марії, яка стала матір'ю Ісуса Христа. Це свято символізує початок спасіння людства, адже саме з цієї події починається земний шлях Пресвятої Діви. 14 вересня - Воздвиження Чесного та Животворящого Хреста Господнього Це ще одне важливе свято, яке нагадує про страждання Ісуса Христа на хресті. Воно символізує перемогу над смертю та гріхом. У цей день у церквах виносять хрест для поклоніння. 17 вересня - День святих мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії У цей день церква вшановує пам'ять чотирьох святих, які постраждали за свою віру в Христа. Їхня історія є прикладом безмежної вірності та відданості Богу. 26 вересня - День святого апостола і євангеліста Івана Богослова Він був одним із дванадцяти апостолів, улюбленим учнем Христа. Його вважають покровителем письменників, іконописців та учнів. Календар церковних свят на вересень 1 вересня - преподобного Симеона Стовпника і матері його Марфи Каппадокійської; мучениць 40 дів постниць і священномученика Аммуна Іраклійського, диякона. 2 вересня - мучеників Маманта, батька його Феодота і матері мучениці Руфіни; святителя Іоанна Постника, патріарха Цареградського; преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських. 3 вересня - священномучеників Анфіма, єпископа Нікомидійського, і Феофіла, диякона, мучеників Дорофея, Мардонія, Мігдонія, Петра, Індіса, Горгонія, Зінона, мучениці Домни діви і мученика Євфимія; преподобного Феоктиста Палестинського, сподника Євфимія Великого. 4 вересня - ікони Божої Матері "Неопалима Купина"; священномученика Вавили, єпископа Великої Антіохії, і з ним трьох отроків: мучеників Урвана, Прилідіана, Епполонія і матері їх Христодули; пророка Мойсея Боговидця. 5 вересня - пророка Захарії і праведної Єлисавети; преподобномученика Афанасія Брестського, ігумена; вбивство благовірного князя Гліба. 6 вересня - спогад дива Архистратига Михаїла; мучеників Євдоксія, Зінона і Макарія. 7 вересня - передсвяття Різдва Пресвятої Богородиці; мученика Созонта Помпеольського; преподобномученика Макарія Канівського, ігумена Пінського, Переяславського чудотворця. 8 вересня - Різдво Пресвятої Богородиці; Почаївської ікони Божої Матері. 9 вересня - праведних Богоотців Іоакима і Анни; мученика Северіана Севастійського; набуття і перенесення мощей святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського. 10 вересня - мучениць Мінодори, Митродори і Німфодори; преподобного Павла Слухняного, Печерського. 11 вересня - преподобної Феодори Олександрійської Молодшої; преподобного Силуана Афонського. 12 вересня - священномученика Автонома Італійського, єпископа. 13 вересня - пам'ять оновлення (освячення) храму Воскресіння Христового в Єрусалимі; передсвяття Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього; священномученика Корнилія Сотника. 14 вересня - Воздвиження Хреста Господнього; представлення святителя Іоанна Златоуста, архієпископа Константинопольського. 15 вересня - великомученика Микити Готфського. 16 вересня - великомучениці Євфимії Всехвальної. 17 вересня - мучениць Віри, Надії, Любові і матері їхньої Софії. 18 вересня - Молченської ікони Божої Матері. 19 вересня - благовірного великого князя Ігоря Чернігівського і Київського; мучеників Трохима, Саватія і Доримедонта. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли постувати в 2025 році: збережіть нові дати за церковним календарем 20 вересня - великомучеників Євстафія Плакіди, дружини його Феопістії і чад їх Агапія і Феопіста; мучеників і сповідників Михайла, князя Чернігівського, і боярина його Феодора, чудотворців. 21 вересня - апостола від 70-ти Кодрата. 22 вересня - пророка Іони. 23 вересня - зачаття чесного, славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна. 24 вересня - первомучениці рівноапостольної Текли. 25 вересня - преподобної Єфросинії Олександрійської. 26 вересня - преставлення апостола і євангеліста Іоанна Богослова. 27 вересня - мученика Каллістрата і дружини його; апостолів від 70-ти Марка, Аристарха і Зіни. 28 вересня - преподобного Харитона Сповідника. 29 вересня - преподобного Киріака Відлюдника. 30 вересня - священномученика Григорія, єпископа, просвітителя Великої Вірменії; святителя Михаїла, першого митрополита Київського. 29 серпня українці відзначають Усікновення голови Івана Хрестителя. Цього дня церква згадує про смерть Івана Предтечі, який хрестив Ісуса Христа, та його перехід у царство вічне. Згідно з біблійними переказами, Предтечу кинули до в'язниці за наказом дружини царя Ірода Іродіади, яка люто ненавиділа святого. Коли дочка Іродіади на ім'я Саломія задовільнила бажання царя своїм екзотичним танцем під час бенкету, то він пообіцяв їй виконати будь-яке бажання дівчини. Порадившись зі своєю матір'ю, Саломія попросила принести їй на тарілці голову Івана Хрестителя. Ірод, недовго думаючи, наказав обезголовити святого.

На Північному Заході Туреччини в місті Ізміт 17 серпня 1999-го відбувся землетрус силою 7,4 бала за шкалою Ріхтера. Це був один із найбільш руйнівних землетрусів ХХ століття. Місто Ізміт знаходиться за 100 км від Стамбула. Зона руйнування охопила територію площею близько 30 тис. кв. км в найбільш густонаселеній північно-західній частині країни, торкнувшись й частини Стамбула. Підземний поштовх практично вщент зруйнував Ізміт, на місцевому нафтопереробному заводі виникла пожежа. Стамбул залишився без електрики - сталося автоматичне відключення електромережі. 150 тис. жителів Туреччини ще довгий час були змушені жити в контейнерних будинках. У регіон доставлялася допомога, зібрана за допомогою гуманітарних організацій. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Землетрус і цунамі спустошили острів Число жертв землетрусу - понад 15 тис. осіб, ще 25 тис. осіб отримали поранення. 600 тис. залишилися без даху над головою. Загиблих терміново ховали в братських могилах, аби запобігти поширенню хвороб. У місті знищені усі лінії електропередачі і зв'язку, серйозно постраждали лінії водопостачання. Збиток оцінили в $25 млрд. 13 країн надали допомогу постраждалим в ізмітському землетрусі, виславши літаки з медикаментами, продуктами харчування та фахівцями для надання першої допомоги і проведення рятувальних робіт. У Венесуелі 12-го березня 1812-го стався землетрус. Найбільше постраждала столиця Каракас. Землетрус у Венесуелі потужністю 7 балів за шкалою Ріхтера стався на свято Чистого четверга. Якраз вирувала війна за незалежність Венесуели. Діюча влада пояснили це божественним покаранням за повстання проти іспанської корони. Архієпископ Каракаса сказав, що місцеві заслужили цю біду. До 1830-го Каракас відбудували і він залишається столицею досі.

Вперше День Незалежності України 24 серпня відзначили 1992 року. Але свято державності було й до того. 1991-го День Незалежності святкували 16 липня. Gazeta.ua нагадує історію свята. День Незалежності в історії українського державотворення святкувався й до 1990 року. Але, зрозуміло, в діаспорі. Або ж підпільно. Закордонні українці впродовж 70 років Днем Незалежності вважали 22 січня дату, коли 1919-го проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки. А ще роком раніше Четвертим універсалом Центральна рада фактично проголосила повну державну самостійність УНР. Щороку 22 січня українці за кордоном не тільки проводили різноманітні культурні й просвітницькі заходи з нагоди Дня Незалежності, а й намагалися якнайширше залучити до них офіційні структури інших держав. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПЦУ офіційно повідомила про рішення перейти на новоюліанський календар Першим Днем Незалежності вже в Україні стало 16 липня. Цього дня 1990 року Верховна Рада тоді ще УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Одразу ж депутати проголосували за постанову "Про День проголошення незалежності України". "Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість ухвалення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України", ішлося в документі. 16 липня 1991-го в Україні був вихідним. Верховна Рада подбала про це 18 червня. Відповідні зміни внесли до Кодексу законів про працю. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Воєнний стан і мобілізацію продовжили на три місяці Але минуло трохи більше місяця і в СРСР відбулася спроба державного перевороту, що прискорила розпад Союзу й проголошення на його руїнах самостійності колишніх республік. Україна свою повну державну Незалежність проголосила 24 серпня 1991 року. "Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду й інші акти законодавства республіки", ішлося в Акті проголошення незалежності. 1 грудня 1991-го на Всеукраїнському референдумі 90,32% виборців, які прийшли на дільниці, підтвердили проголошення незалежності. Наступного року день 16 липня хоча й зберігав історичну цінність, мусив "поступитися" місцем 24 серпня. "Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: вважати день 24 серпня Днем Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України", ішлося в новій постанові ВРУ від 20 лютого 1992 року. Офіційним вихідним 24 серпня проголосила постанова ВРУ від 5 червня. Таким чином, 24 серпня 1992-го Україна вперше повноцінно відзначила День Незалежності. З кожним роком росла палітра традиційних святкових заходів до Дня Незалежності. Незмінними залишаються хіба що урочисті зустрічі, мітинги, відзначення державними нагородами, концерти різних напрямів і масштабів. А з 1994 року традиційним став і військовий парад на Хрещатику. Рік символічний, бо 5 грудня в Будапешті був підписаний Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Підписи під документом поставили лідери США, Росії, України й Великої Британії. Як Будапештський меморандум реалізується на практиці, весь світ побачив 2014-го, а потім з новою силою 2022 року. Щоправда, були часи, коли військовий парад не проводили. Наприклад, у 20052007 роках Хрещатиком крокували військові, "озброєні" лише музичними інструментами. Тоді надали перевагу парадам військових оркестрів. Хоч як парадоксально, не було військового параду в столиці й на честь 20-ї річниці незалежності. Тоді при владі був далекий від патріотичних сентиментів Віктор Янукович. Хоча офіційно відмову від параду пояснили економією грошей. Питання про доцільність військового параду на Хрещатику 24 серпня 2014 року спричинило жваві дискусії в суспільстві на тлі окупації Криму та агресії РФ на сході країни. Але він відбувся. І проводили парад щороку аж до 2019-го, коли новообраний президент Володимир Зеленський захотів оновити традиції. Але тоді громадськість за активної підтримки ветеранів російсько-української війни провела альтернативний Марш захисників. Схожою була ситуація 2020 року. Але вже 2021-го, на 30-ту річницю незалежності, військовий парад відбувся. Цього року головне державне свято України - День Незалежності припадає на неділю, 24 серпня. Поки діє воєнний стан, всі державні вихідні скасовують. Торік святкування Дня Незалежності не пов'язували з додатковим відпочинком.

5 серпня Хорватія відзначає найважливіше державне свято – День перемоги та вдячності Батьківщині і День хорватських захисників.

Яблучний Спас - це не лише свято врожаю, а й чудова нагода побалувати рідних ароматними десертами з яблуками. Солодкі, соковиті, з легкою кислинкою фрукти стають ідеальною основою для випічки. Gazeta.ua пропонує три рецепти, які підкорять серце кожного. Вони прості у приготуванні, але неймовірно смачні. Пиріг з яблуками і меренгою Інгредієнти на форму 21 см: 80 г м'якого масла 80 г цукру, ваніль 3 жовтки 80 г сметани 150 г борошна 8 г розпушувачу 1 ст.л. молока Начинка: 4-5 яблук, 1/3 ч.л. кориці, 30 г крохмалю, 1 ст.л. лимонного соку(за бажанням) Меренга - 3 білки, 80 г цукру Як приготувати М'яке масло з'єднуємо з цукром, збиваємо міксером до білого кольору 5-6 яблук 3-4 ст. л. цукру (за смаком) 1 ст .л кориці з гіркою 30 г панірувальних сухарів 50 г горіхів Як приготувати Для тіста в мисці змішуємо яйце, олію, теплу воду та сіль. Всипаємо борошно, найкраще додавати частинами і потім за необхідності підсипати, якщо тісто буде надто сильно липнути до рук. Вимішуємо тісто 5-7 хв та залишаємо відпочивати на 20-30 хв, поки будемо готувати начинку. Для начинки нарізаємо тоненькими скибочками, збризкуємо лимонним соком ~1 ст. л, додаємо цукор, корицю, панірувальні сухарі, горіхи і перемішуємо до однорідності. Повертаємось до тіста - беремо рушник, присипаємо борошном, викладаємо зверху тісто, спершу розкочуємо, далі розтягуємо ручками від центру до середини в тоненький пласт. На край викладаємо начинку, а залишок тіста змащуємо розтопленим маслом. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яблучний Спас: що покласти в кошик для освячення Закручуємо штрудель за допомогою рушничка, як показую на відео, загортаючи краї тіста всередину, щоб начинка не витікала, але якщо це все таки станеться, не переймайтеся, нічого страшного в цьому немає. Перекладаємо його на деко швом донизу, зверху також змащуємо масло, посипаємо маком/мигдальними пластівцями і в духовку. Випікаємо 180С 30-40 хв до золотистої скоринки. Тісто виходить смачне та крихке, тому перед тим як нарізати штрудель на шматочки, дайте йому трішки охолонути з морозивом буде просто підпал. Переглянути цей допис в Instagram Допис, поширений Наталі | Фудблог Смачні рецепти ✨ (@nata.cooking) Яблучні мафіни зі штройзелем Інгредієнти Тісто: 150 г яєць (3 шт.) 70 г білого цукру (2 ст. л. з гіркою + 1 ст. л. без гірки) 70 г тростинного цукру (2 ст. л. з гіркою + 1 ст. л. без гірки) 130 мл соняшникової олії (рафінованої) 170 г білого йогурту або кефіру 300 г борошна (10 ст. л. з гіркою) 8 г розпушувача (2 ч. л.) дрібка солі ванільний цукор кориця (за бажанням) 200 г яблук (2 шт.) Штройзель: 50 г борошна (2,5 ст. л. без гірки) 50 г тростинного цукру (2 ст. л. з гіркою) 35 г вершкового масла Як приготувати Штройзель: Змішуємо борошно з цукром, додаємо кубики вершкового масла та розтираємо його кінчиками пальців, щоб утворилась крихта. Ставимо її в морозильну камеру на 10-15 хвилин. Тісто: Змішуємо всі сухі інгредієнти: борошно, цукор білий та тростинний, розпушувач, сіль, ванільний цукор та корицю. Змішуємо всі вологі інгредієнти: яйця, рослинну олію та білий йогурт. Ретельно перемішуємо. Додаємо до сухих інгредієнтів та знову перемішуємо. Додаємо кубики яблук та перемішуємо. Беремо паперові формочки діаметром 6,5 см, висотою - 4 см та заповнюємо тістом на 2/3, тому що воно добре піднімається. Зверху присипаємо замороженою крихтою. З цієї кількості тіста виходить 14 мафінів. Відправляємо випікатися мафіни в розігріту до 180 градусів духовку на 25 хвилин. Дістаємо яблучні мафіни, даємо їм охолонути та насолоджуємось. Переглянути цей допис в Instagram Допис, поширений Ліза Глінська Україна - це ми! (@lizaglinskaya) 1 серпня українці відзначали Медовий Спас, або Маковія. Саме в цей день печуть пироги з маком та іншу запашну випічку, якою пригощають рідних та друзів. Gazeta.ua публікує три прості й смачні рецепти макових десертів, які зникнуть зі столу першими.