Тренд пошуку "Ан 12"

Міністерство оборони Індії надіслало два запити на закупівлю 60 багатоцільових транспортних літаків та 150 навчально-тренувальних реактивних літаків.
Загальна вартість двох оборонних програм оцінюється у $12 мільярдів, повідомляє Armádní noviny.
Найбільшим є проєкт із придбання 60 транспортних літаків вантажопідйомністю від 18 до 30 тонн на суму $10,5 мільярда.
Тендер відкритий лише для індійських компаній, які мають створити спільні підприємства із закордонними виробниками. За вимогами політики Make in India, перші 12 бортів поставлять готовими, а решту зберуть у країні з локалізацією виробництва до 60%.
Головними претендентами є компанії Mahindra Defence у партнерстві з бразильською Embraer та літаком C-390 і Tata Advanced Systems із американським C-130J Super Hercules від Lockheed Martin.
Embraer C-390 Millennium заходить на посадку у Празі. 06 липня 2026 року. Фото: 24.základna dopravního letectva Praha-Kbely
Своєю чергою, концерн HAL розглядає відновлення спільного проєкту з Росією щодо літака Ил-214. Нові машини мають замінити застарілий флот із приблизно сотні транспортників Ан-32.
Друга програма вартістю близько $1,8 мільярда передбачає придбання 150 навчальних реактивних літаків категорії Stage-III (F) для підготовки пілотів винищувачів.
Підписання контракту очікується протягом наступних 12–16 місяців, а самі поставки мають завершитися впродовж 60 місяців після набрання чинності угодою.
Новопридбана техніка змінить застарілі навчальні літаки Hawk Mk132 та забезпечить підготовку льотчиків до керування бойовими винищувачами Rafale, Tejas і Су-30MKI.
Перший серійний навчально-тренувальний літак T-7A Red Hawk під час посадки на базі Сан-Антоніо. Фото: Boeing
Попередні затримки із закупівлею реактивних навчальних бортів у минулому призводили до високого рівня аварійності через брак навичок у пілотів під час переходу на надзвукові машини.
Головним місцевим кандидатом на постачання навчальних літаків є проєкт HLFT-42 від індійської корпорації HAL.
Серед можливих іноземних конкурентів розглядають італійський Leonardo M-346 Master, південнокорейський KAI T-50 Golden Eagle та американо-шведський Boeing/Saab T-7A Red Hawk.

Реактивні дрони "Паляниця", ракети "Нептун", морські безпілотники та ударні системи з морських платформ спрацювали по цілях за понад 300 кілометрів від лінії фронту. Наслідок – щонайменше чотири пошкоджені військові кораблі, уражена ППО та портова інфраструктура. Але за фасадом гучної вивіски ховається незручна арифметика: Україна б'є вигадливо саме тому, що не має достатньо того, чого нам треба саме зараз – американських протиракет від російської балістики. Більше про це розповість Еспресо. Чому саме НоворосійськЩе навесні 2022-го Чорноморський флот РФ базувався у Севастополі – і саме звідти отримував найболючіші удари: "Нептун" по крейсеру "Москва", серії атак морськими дронами, які змусили росіян ховати кораблі по бухтах. Логіка була проста: поки флот стоїть у Криму, він у зоні досяжності. Тому впродовж 2023–2024 років Кремль поступово перетягнув основну частину бойових кораблів – фрегати, ракетні катери, десантні судна – подалі від Криму, у Новоросійськ на Кубані. На думку росіян, це мала стати тиха гавань: подалі від морських дронів, під прикриттям гір, за сотні кілометрів від лінії фронту…Саме тому Зеленський у своєму зверненні назвав Новоросійськ останнім основним форпостом російського флоту в Чорному морі. Це не просто риторична фігура. Після втрати можливості безпечно базуватися в окупованому Криму росіяни фактично звезли туди, що залишилось боєздатного: ворог перемістив сюди значну частину своїх кораблів після успішних спецоперацій Сил оборони, коли втратив можливість безпечно базуватися в тимчасово окупованому Криму. Але цей притулок виявився не таким уже й безпечним, адже Україна періодично б'є по одній з небагатьох речей, якими Кремль ще міг похвалитися на морі.Варто додати важливий контекст. На початку серпня Україна за посередництва США погодилася не завдавати ударів по неросійських танкерах та об'єктах Каспійського трубопровідного консорціуму поблизу Новоросійська – після серії атак на судна, які загрожували експорту казахстанської нафти. Тобто удар був хірургічно спрямований саме проти військових і портових об'єктів, а не проти всього, що рухається в акваторії.Що зробило операцію справді унікальноюфото: Володимир ЗеленськийГоловна відмінність цього удару від десятків попередніх – не в потужності окремо взятого засобу, а в масштабі синхронізації. Як повідомив Володимир Зеленський, для удару по Новоросійську Україна вперше одночасно застосувала 15 видів зброї – це рекордне число для однієї операції. "Уперше в одній операції злагоджено спрацювали "Паляниця", "Пекло", "Барс" і "Довгий Нептун", а також дрони MICH, Fire Point, "Рамзай", "Січень", "Траст", "Харьок", "Бобер", "Лютий", "Довбуш" та БЕК "Сарган" і "Мамай", - відзначив президент України. У ній, за офіційними повідомленнями, узгоджено діяли Служба безпеки України, Генеральний штаб, ГУР, Держприкордонслужба, Військово-морські сили, Сили спеціальних операцій та інші компоненти Сил оборони.Результат такої масштабної оркестровки – не одна пошкоджена ціль, а ціла картина ураження. Генштаб підтвердив пошкодження чотирьох кораблів різного ступеня важкості: ракетних фрегатів проєкту 11356Р "Адмірал Макаров" і "Адмірал Ессен", малого ракетного корабля "Буян-М" та сторовжового корабля "Василь Биков". СБУ додала дані про уражені позиції ППО – зокрема радіолокаційну станцію зенітно-ракетного комплексу С-300 – та інфраструктуру: причали, паливний термінал "Шесхаріс" і мобільну вогневу групу в порту. За супутниковими знімками, які проаналізував і оприлюднив аналітик Інституту вивчення війни (ISW) Джордж Баррос, видно пошкодження саме у верхній частині обох фрегатів – там, де розміщені пускові установки для "Калібрів" і зенітний комплекс "Штиль". Це не випадковість: "Адмірал Макаров" і "Адмірал Ессен" – це саме ті кораблі, з яких Росія регулярно запускала крилаті ракети по цивільній інфраструктурі України. Наприклад, "Адмірала Макарова", за даними СБУ, влітку 2025-го стріляли "Калібрами" по підприємству в Мукачеві.Defense Express звертає увагу на неприємну для Кремля дилему, яка постала після удару: спробувати відремонтувати обидва фрегати у Новоросійську, якщо це взагалі буде можливо без відповідного оснащення, або відправити їх у окупований Севастополь під ще ближчі удари України. Тобто навіть ця "безпечна гавань" більше не гарантує спокійного ремонту – вибір лишається між поганим і ще гіршим варіантом.Українська зброя, яка це зробилафото: Генеральний штаб ЗСУЗа офіційними даними, по цілях у Новоросійську відпрацювали українські безпілотники, реактивні дрони-ракети "Паляниця", "Пекло" і "Барс", крилаті ракети "Довгий Нептун", ударні дрони різних типів та безекіпажні катери. Кожен із цих компонентів варто розкласти окремо, бо йдеться не про постачання від партнерів, а про власну розробку."Нептун" / "Довгий Нептун" – крилата ракета українського виробництва (конструкторське бюро "Луч"). Базова протикорабельна версія Р-360 мала дальність близько 280–300 км і бойову частину близько150 кг. Модифікація "Довгий Нептун" (РК-360Л) збільшила дальність до 1000 км і вагу бойової частини до260 кг, зберігши можливість роботи як по морських, так і по наземних цілях. Саме "Нептун" у квітні 2022-го відправив на дно крейсер "Москва" і відтоді залишається символом української спроможності діставати ворога далеко за лінією фронту."Паляниця" – реактивний безпілотник (ракета-дрон). Поєднує відносну дешевизну та масовість дрона зі швидкістю й бойовою частиною, ближчою до ракети. Дальність – до 650 км, бойова частина – близько 100 кг, максимальна швидкість заявляється до 900 км/год. Назва не випадкова: "паляниця" стала своєрідним паролем, який росіяни фізично не можуть вимовити правильно, тож зброя з такою назвою – ще й культурний жест."Пекло" – наступна в лінійці реактивних дронів-ракет. Розроблена з нуля приблизно за рік, перші партії передані військам у грудні 2024-го. Дальність – до 700 км, швидкість – до 700 км/год. По суті, швидший і дещо більш "ракетний" варіант порівняно з "Паляницею"."Барс" – ще один реактивний дрон-ракета середньої дальності. Дальність оцінюється в 700–800 км (деякі модифікації заявляють до 1000 км), бойова частина – від десятків до понад 100 кг залежно від варіанту. Запускається з наземних установок за допомогою твердопаливного прискорювача. Головна перевага – можливість масового виробництва всередині України.Морські безекіпажні системи продовжують лінію, яку розпочали Magura та Sea Baby. У цій операції працювали БЕК "Сарган" і "Мамай". "Мамай" – швидкісний безекіпажний катер (розробка, пов’язана зі СБУ), відомий ще з 2023 року; здатен нести значну бойову частину і розвивати високу швидкість. "Сарган" – новіша платформа, яка вже застосовувалася в операціях і існує в кількох модифікаціях (ударна, з можливостями ППО тощо). Саме морські дрони свого часу змусили залишки Чорноморського флоту тікати з Криму – і тепер дістають їх у новій гавані.Окрему роль відіграли ударні дрони різних класів:Fire Point (FP-1 та інші) – одна з основних платформ глибоких ударів; дальність FP-1 сягає 1600 км, бойова частина – 60–120 кг, відносно недорогий і масовий."Рамзай", "Січень", "Траст", "Харьок", "Довбуш" – різні типи далекобійних ударних дронів українського виробництва (частина з них – середньої та великої дальності, частина – спеціалізовані)."Бобер" (UJ-26) – один із перших масових далекобійних дронів ГУР, з’явився ще 2023 року."Лютий" (Ан-196) – один із основних "робочих коней" глибоких ударів; дальність офіційно до 1000–1200 км (у бою фіксували й далі), бойова частина 50–75 кг.MICH – лінійка ударних безпілотних літальних апаратів далекої дії, створена у 2024 році, яку використовує Центр спеціальних операцій СБУ "Альфа"; за зовнішнім виглядом нагадує "Шахед", але є українською адаптацією/розробкою. Лінійка містить MICH 2000 – автономний апарат для ударів поза зоною дії засобів зв'язку, та MICH PLUS – апарат із керуванням у реальному часі.MICH 2000 – автономний ударний БпЛА із дальністю до 2000 км, призначений для ударів у глибині території противника, поза зоною дії засобів зв'язку. Апарат діє за попередньо запрограмованим польотним завданням: автономно прямує до визначених цілей та уражає їх, не потребуючи постійного зв'язку чи керування з боку оператора.MICH PLUS – ударний БпЛА з радіусом дії від 250 до 1700 км залежно від обраної конфігурації бойового навантаження. Апарат виконано за схемою «літаюче крило» без хвостового оперення, з двома вертикальними кілями.Стосовно лінійки MICH, у них система зв’язку в реальному часі (супутник, цифровий радіо, mesh) забезпечує ручне керування, зміну завдання та корекцію маршруту. Мережа підтримує до 42 апаратів з рознесенням до 60 км. ATR автоматично розпізнає й наводить на цілі. Відео — денне/тепловізійне; є лазерний цілевказівник і ГСН. Злітна маса — 156 кг, бойове навантаження — 20–70 кг. Розміри: довжина 3050±50 мм, розмах 2200±50 мм. Політ до 630 хв, висота 50–160 м (макс. 2000 м). Швидкості: 144 / 162 / 180 км/год. Точність навігації (автономна) — ≤10 м. ДВЗ (поршневий/імпелерний), старт з RATO. Навігація: GNSS INS Starlink ATR CRPA (8–12 ел.) візуальна. Захист від РЕБ — CRPA. Експлуатація: −20… 40 °C, вологість до 98 %, вітер до 15 м/с. Комплект: НСК, засоби зв’язку, пускова рейка, ЗІП. 6 варіантів пускових систем. Власне виробництво БЧ (25/33/40/60 кг: HE, HE-FRAG, EFP, тандем), прискорювачів і двигунів. Потужність — 6000 од./рік. Мін. вартість — $40 000.Сукупно це все вже не поодинокі експериментальні зразки, а усталена, серійна лінійка озброєнь власного виробництва. Те, що саме вони (а не імпортна зброя) стали основою для найбільш "упорядкованого" і масштабного комбінованого удару війни – промовиста ілюстрація того, наскільки виросла українська оборонна промисловість за майже п’ять років повномасштабної війни.Зворотний бік медалі: чому Україна змушена бити точковоCистема ППО Patriot, фото: GettyImagesТут варто проаналізувати один момент. Настільки складна, ретельно скоординована операція – це не лише демонстрація сили. Це також компенсація браку західної протиповітряної оборони винахідливістю ударів углиб території ворога, як задля зменшення можливостей противника, так і інформаційної картини. Ситуація з ППО дійсно критична. У першому півріччі 2026 року обсяги постачання ракет для ППО скоротилися втричі порівняно з аналогічним періодом торік – і Росія цим відверто користується, нарощуючи саме балістичні удари (особливо по Києву та Київщині), проти яких у України найменше засобів перехоплення. Аналітики прямо кажуть, що Росія активізувала удари балістичними ракетами, користуючись нестачею в України протиракет-перехоплювачів, і Путін прагне максимально посилити тиск напередодні зими. Генерал Ігор Романенко в коментарі ТСН описує це через таку показову деталь: він нещодавно зустрічався з представниками Київської зенітної бригади, які змушені бити однією ракетою по кожній балістичній цілі – тобто буквально "один постріл – одна ціль", без запасу, хоча в теорії треба як мінімум 3-4. Але в цьому дефіциті є й дзеркальна сторона. Той-таки американський аналітик Роб Лі з Інституту досліджень зовнішньої політики звертає увагу, що дефіцит працює в обидва боки: Україна може виробляти більше безпілотників для нанесення ударів углиб, ніж Росія, у деяких випадках, може виробляти ракет ППО. Тобто поки українська ППО голодує через залежність від західних поставок, українська наступальна зброя – "Нептуни", "Паляниці", морські дрони і так далі – це власне виробництво, яке не залежить від чужого політичного рішення про чергову партію ракет. Військовий експерт Дмитро Снєгирьов формулює цю логіку прямо: на тлі дефіциту ракет-перехоплювачів Україні варто зміщувати акцент – не тільки просити партнерів про постачання, а системно бити по підприємствах російського оборонно-промислового комплексу, які виробляють ракети та безпілотники.Саме тут і народжується поняття асиметричної відповіді. Це не про те, щоб зрівнятися з Росією у прямому воєнному потенціалі – ресурсів на це просто немає. Це про те, щоб знаходити точки, де відносно недорога, повністю своя зброя завдає шкоди, непропорційної своїй вартості: топить чи калічить фрегат вартістю в сотні мільйонів доларів, паралізує роботу нафтового терміналу, змушує ворога забирати кораблі подалі навіть від, здавалося б, тилової бази. І в цьому є друга, не менш важлива функція таких ударів – не суто військова. Коли ППО не встигає за балістикою, а черги по ракетах-перехоплювачах розписані на місяці вперед, суспільству – і всередині країни, і за кордоном – потрібно бачити не лише оборону, а й відповідь. Новоросійськ у вогні – це наочний доказ того, що Україна не просто відбивається тим, чим може, а й боляче кусає у відповідь своїми домашніми заготівками. Читайте також: Резиденції-фортеці Путіна: де диктатор ховається від дронів і власного оточення

Слідчі вважають, що до схеми могли бути залучені не лише військкоматівці, а й представники місцевої громадської організації в Одесі.
Як повідомляє suspilne.media.
Кількість підозрюваних у справі про незаконне утримання людей і насильство в одному з одеських РТЦК та СП зросла до 13 осіб. Слідчі встановили ще чотирьох людей, які можуть бути причетними до порушень.
Про це 12 серпня повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань.
Що встановило слідство
За даними слідства, працівники РТЦК та СП незаконно доставляли чоловіків до приміщення установи та утримували їх там. Представники місцевої громадської організації, за версією слідчих, допомагали розшукувати людей і збирали інформацію про них.
Потерпілих незаконно утримували, били, залякували та психологічно тиснули на них
– Державне бюро розслідувань
Працівникам РТЦК та СП оголосили про підозру за статтями Кримінального кодексу України. Водночас у повідомленні не уточнили, за якими саме статтями підозрюють чотирьох нових фігурантів.
Перші підозри у справі
У червні ДБР викрило шістьох працівників цього РТЦК та СП і трьох представників місцевої громадської організації. Дев’ятьом затриманим оголосили про підозру за частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України – незаконне позбавлення волі, а також за частиною 4 статті 186 – грабіж.
Наразі у справі фігурують 13 підозрюваних. Досудове розслідування триває, а причетність кожного з фігурантів мають встановити під час слідчих і судових процедур.
Вас можуть зацікавити такі матеріали:
ДБР повідомило про підозру ще чотирьом працівникам ТЦК на Одещині у незаконному утриманні та насильстві щодо громадян. Загалом у справі 13 підозрюваних.
Журналісти назвали імена двох підозрюваних у вбивстві Анастасії Березовської, серед яких співробітник ГУР; слідство перевіряє зв’язок із замахом у Монако.
Український Ан-124 у Лейпцигу був завантажений боєприпасами, коли біля літака знайшли дрон із вибухівкою. Німецькі слідчі розслідують можливу атаку.
The post У справі про насильство в одеському РТЦК зросла кількість підозрюваних до 13 first appeared on Межа. Новини України..

11 серпня, роковини однієї з найбільших трагедій в історії спорту і навіть авіації загалом.
Цього дня у 1979 році в небі над Курилівкою, що поблизу Кам'янського, зіткнулися два лайнери ТУ-134.
178 жертв, ніхто не вижив – можете уявити?
І на борту одного з літаків була, мабуть, найкраща футбольна команда в історії Узбекистану – Пахтакор українського тренера Олега Базилевича.
***
"Моє ім'я Туляган в перекладі з узбекської означає "оплачений".Мене так назвали, бо до мене дев'ятеро братів та сестер померли. Це були 1930-ті – голод, злидні, хвороби. І коли я народився, батьки сказали, що вони вже заплатили богу сповна", – розповідав один з лідерів Пахтакору-1979 Туляган Ісаков.
Мало кому це ім'я пасувало, як йому.
11 серпня 1979-го Туляган би обов'язково сів на фатальний рейс, якби не важка травма:
"У травні в Москві проти Динамо їхній захисник Алєксандр Новіков серйозно мене зламав. Епізод ігровий, але я страшно обурився".
Ну ще б пак.
Пахтакор під керівництвом колишнього компаньйона Валерія Лобановського Олега Базилевича виступав дуже добре, виграв три поспіль матчі в чемпіонаті, закріпився на 8-му місці. 








За всю історію Узбекистану не було сильнішої команди. Її лідери Міхаїл Ан та Владімір Федоров виграли молодіжне Євро у 1976-му, викликалися до національної збірної СРСР.
"Ан був класним хлопцем, поле бачив унікально. Федоров теж у великому порядку. Київ запрошував його багато разів, а він не йшов. Заманювали Європою, єврокубками, але він казав: "Поки Пахтакор чемпіонат не виграє, нікуди не піду".
Не дивно, що Ісаков хотів повернутися якомога швидше.
Це вже потім, після всього, його батько запросив Новікова в гості...
"Він накинув йому на плечі чапан. Віддячив так, що він мені життя врятував".
***
Це доля.
Весь день 11 серпня Ісаков провів у Москві на обстеженні у якогось світила з реабілітації. 








Тим часом у Харківському центрі управління польотами заступила на чергування нова зміна. Очолював її Сергій Сергеєв, якому допомагали Володимир Сумський та Микола Жуковський.
Стаж роботи Жуковського – лише 2,5 місяця.
По суті, просто стажер, і Сергеєв мав би контролювати його особисто, проте доручив це Сумському. Перша помилка в смертельній партії.
Загалом-то район Харкова ще з початку 1970-х називали одним з найскладніших для авіуруху. Інтенсивність була така, що диспетчерам доводилося вести по 10 літаків одночасно. "Зверху" знали, що проблема існує, але вирішувати? Ну ні, якось пізніше.
Ну, а в Ташкенті 14 футболістів, другий тренер, адміністратор та лікар вже сіли у літак...
Окрім них мали ще бути масажист Анатолій Дворніков та журналіст Олег Якубов, проте перед вильотом напилися в дрова – і обох вигнали з клубу.
Також не було й Базилевича:
"Дружина з дитиною відпочивали в Сочі. Ми давно не бачилися, тож я вирішив заїхати до них, а вже звідти – на гру. Зайшов, значить, в Ташкенті до начальника спорткомітету Ібрагімова. Якби він не пустив – я був би в тому літаку. Але він сказав: "Олеже, звісно, 40 днів без сім'ї... їдь в Сочі".
Українець не затримався в Узбекистані надовго, але лишив добру пам'ять, навчив місцевих дисципліні. 








"Передсезонка у нього дуже важка була, триразові тренування. Інтенсивність височенна, пульс по 180. Бігали рвано, в різному темпі – і все це якось науково рахували. Пауз між вправами майже не давав. Зате вже влітку всі хлопці відчули – ми можемо перемагати кого завгодно", – пригадував Ісаков.
А паралельно Челябінська на Кишинів вилетів інший Ту-134...
***
Від самого ранку 11 серпня небо над центральною Україною затягнули хмари – аж до висоти 9000 м.
Пілоти нічого не бачили і орієнтувалися лише на слова диспетчера.
Тобто, на 20-річного Жуковського, який ще й запанікував через несподіваний стрес.
"Коли ми заступили, нас повідомили, що йтиме літерний літак. Літерний рейс "А" – це той, на якому завжди літали найвищі керівники. Наприклад, Брежнєв і ще пара людей. Уся зона була перекрита, закриті певні ешелони і за висотою, і за радіусом", – пояснював потім Сумський.
Тобто, раз кругом перекрито, треба було імпровізувати.
Ну чого вони посадили стажера?! 


Авіадиспетчер за робочим місцем у радянські часи, kun.uz



Жуковський тричі помилково відмовив молдовському рейсу в наборі висоти, лишивши його на тих же 8400, що й "ташкентський".
Ба більше, він неправильно розрахував, що літаки розминуться в часі у точці перетину приблизно на 3 хвилини, тоді як насправді навіть у найкращому разі йшлося про 10-20 секунд.
Сумський мав би його контролювати, але ж 14 трас, 15 точок перетину, понад 700 літаків на добу...
Коли він побачив, що відбувається, до зіткнення лишалося трохи більше хвилини.
І як назло, саме у цей момент в коридор, але помітно вище, залетів випадковий ІЛ-62. Чорні скриньки записали цю останню спробу запобігти лиху.
– 676-й, Харків, займіть 9600
– Повторюю, 676-й, Харків, займіть 9600. 735-й, а ви займіть 9. Над Дніпродзержинськом 8400, що перетинається з вами
– Зрозумів 9600, 676-й
На цьому місці Сумський відчитав стажера і повернувся на своє місце. Він і гадки не мав, що говорив не з "ташкентським" рейсом, а з ІЛ-62, який нікому не заважав. 


Місце падіння Ту-134 з Пахтакором на борту, mis.dp.ua



***
"Базаров, 18-річний хлопчисько, взагалі не повинен був тим рейсом летіти, він у дублі грав. Але до нього приїхав батько на день народження, і він відпросився на один день..." – бідкався Ісаков.
А тим часом в Курилівці 11 серпня справляли весілля. Чорний град – рештки фюзеляжу, взуття; куски людей – посипався прямо на столи. Червона доріжка одного з лайнерів повисла на дротах. Фільм жахів відпочиває.
Диспетчерам про біду, що сталася, першим розповів пілот Ан-2, який пролітав над полями.
Далі на місце приїхала міліція. Побували й мародери...
"12 серпня до нас до пансіонату несподівано приїхав працівник Держкомспорту Узбекистану. Він повідомив, що трапилася неприємність: під час обіду вся команда нібито чимось отруїлася та потрапила до лікарні. Правду ми дізналися лише наступного дня від знайомих у Мінську", – розповідала вдова одного із загиблих.
Нещасна ридала – казала, що чоловіку не спалось перед вильотом, і всю ніч він чомусь переповідав їй своє життя.
Авжеж, їй слова не дали. Рідним та знайомим загиблих КДБ роздала суворий припис мовчати про катастрофу. У СРСР не було не тільки сексу, а й поганих новин.
У наступному номері газет матчу Динамо Мінськ – Пахтакор навіть не існувало.
Лише за тиждень в пресі вийшов куценький некролог – і на тому все. 








Тим часом Сумського з Жуковським – чомусь без Сергеєва – взяли під варту і судили. Важкий видався процес. Кажуть, одна матір прийшла туди з сокирою. І які ж різні люди! Впродовж усього суду Жуковський намагався звинуватити колегу, який натомість нічого не заперечував і лише вибачався.
В підсумку обом дали по 15 років колонії.
"Пам'ятаю, у ті дні на екрани вийшов фільм, у якому "Конкорд" зазнав аварії над Атлантикою. Коли я побачив молодих веселих хлопців, які сідали в літак, загравали зі стюардесами і не замислювалися про те, що через кілька годин можуть розбитися, то не зміг витримати сцени", – Базилевич розчулювався навіть через 30 років.
Ну, а Ісаков і поготів не міг собі пробачити, що вижив.
Яке там поле? Який футбол? Ветеран Пахтакору двічі намагався накласти на себе руки:
"Щодня мені снилися хлопці, я хотів бути з ними. Коли я вдруге мало не повісився, батько зрозумів, що я зовсім поганий. Він вигнав мене з дому, щоб не сидів у чотирьох стінах. Я виїхав в інше місце, де люди зі мною постійно розмовляли".
***
Крапля людяності в океані біди – це і передача іншими клубами своїх гравців Пахтакору на новий склад.
Серед українців тоді поїхали Володимир Нечаєв із Чорноморця та Сергій Страшненко з Карпат.
У тому числі їхніми зусиллями узбеки не вибули з еліти, завершили сезон в середині таблиці.
Спад у них почався пізніше – вже без Базилевича.
Ну, а ще далі розвалився Союз – і ми навіть не знаємо достеменно, що сталося із засудженими диспетчерами. Відомо, що Сумський ще жив у Харкові на початку 2000-х. Про Жуковського ж одні казали, що помер на зоні, інші – що вижив.  Хтозна.


Меморіал загиблим футболістам в Курилівці, wikimedia.org



Лише у 2009-му вдови футболістів за підтримки клубів зібрали гроші на повноцінний меморіал в Курилівці – журавель, що рветься в небо на тлі розколотої плити.
Гарний символ для всіх, хто в темі, але навряд чи це про дітвору, яка снує повз граніт на скутерах і самокатах.
Час не лікує рани, а лише забирає тих, хто їх пережив.
Тулягана Ісакова не стало у листопаді 2025-го. Тепер найсильніший Пахтакор знову у повному складі.
Телеграм-канал автора: Футбольні історії

Питання України та російсько-української війни все сильніше визначає політичні розклади. Кремль активно використовує гібридні інструменти – дрони, ракети, дезінформацію та підтримку ультраправих – щоб послабити підтримку Києва і просувати сили, які хочуть "переговорів" на умовах Москви. Більше про це розповість Еспресо. Лейпциг: вибухівка біля українських літаків і страх перед втручаннямфото: Ярослав ГорбуновДнями на аеродромі Лейпциг/Галле виявили дрон із професійною вибухівкою. Апарат лежав біля українських транспортних літаків Ан-124, один із яких, за даними ЗМІ, перевозив боєприпаси (хоча МВС Німеччини офіційно це заперечило). Міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт назвав цей епізод "гібридним сценарієм атаки" і "новим рівнем небезпеки", не виключаючи участі "іноземних держав".Аеропорт Лейпциг/Галле – важливий логістичний хаб для НАТО і постачання в Україну. Як відзначають у Politico, інцидент стався саме перед ключовими земельними виборами в східній Німеччині: 6 вересня в Саксонії-Ангальт і 20 вересня в Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні. Там сильні позиції в ультраправої "Альтернативи для Німеччини" (AfD), яка відкрито виступає проти військової допомоги Україні та за відновлення відносин із Росією. Опитування дають AfD шанс на перемогу чи перше місце в цих землях.Стефан Майстер, експерт із Росії Німецької ради з питань зовнішньої політики, прямо каже: ці вибори – "головна ціль російського впливу", бо вони "вирішальні в серці Європи". За його словами, Москва веде широку гібридну кампанію на користь AfD і партії Сари Вагенкнехт (BSW). Якщо ультраправі вперше прийдуть до влади на земельному рівні, це може серйозно послабити федеральний уряд канцлера Фрідріха Мерца.Читайте також: Мерц опинився на межі відставки: вересневі вибори можуть визначити майбутнє канцлера Німеччини, — Der SpiegelІталія: допомога Києву розколює і лівих, і правихфото: Getty ImagesПаралельно Politico фіксує, що Україна стає "лінією розлому" на наступних виборах в Італії (2027 року). Колишній прем’єр Джузеппе Конте, лідер "Руху п’яти зірок", заявив, що партія більше не підтримуватиме нові поставки зброї і наполягатиме на переговорах. За його словами, Україна вже має "добре оснащений арсенал". Це спровокувало скандал у лівоцентристському таборі: Демократична партія на чолі з Еллі Шляйн вважає підтримку Києва принциповою.На правому фланзі ситуація теж непроста. Прем’єрка Джорджа Мелоні послідовно підтримує Україну, але її партнери з "Ліги" Маттео Сальвіні традиційно ближчі до Москви. Громадська думка в Італії – одна з найслабших у Західній Європі: лише близько 32 % італійців, за даними YouGov, вважають важливим, щоб Україна перемогла. Пацифістські традиції країни стикаються з геополітичною реальністю.У Франції після Макрона – невідомість Емманюель Макрон, фото: gettyimagesОкреме і, можливо, найважливіше політичне поле бою –  Франція. У квітні 2027 року закінчується другий і останній термін Емманюеля Макрона, і країна йде на президентські вибори, де ультраправе "Національне об’єднання" (Rassemblement National) уже кілька місяців лідирує в усіх опитуваннях. За різними соціологічними даними, кандидат партії – чи то Марін Ле Пен, чи її протеже Жордан Барделла – набирає 31–37 % у першому турі. Це створює реальну перспективу приходу ультраправих до влади в одній із ключових країн Європи, яка досі була серед найпослідовніших союзників Києва.Хоча після повномасштабного вторгнення 2022 року партія Ле Пен формально засудила російську агресію і пом’якшила свою риторику, її позиція щодо допомоги Україні залишається обережною і умовною. "Національне об’єднання" послідовно виступає проти відправлення французьких військ, проти постачання далекобійної зброї, яка може бити по території Росії, і скептично ставиться до великих пакетів європейської фінансової підтримки. Барделла неодноразово заявляв, що Франція не повинна втягуватися в "ескалацію", а Ле Пен наголошує на пріоритеті національних інтересів і переговорах. У разі їхньої перемоги військова та політична підтримка Києва з боку Парижа, найімовірніше, суттєво скоротиться або стане значно більш обмеженою.Це матиме серйозні наслідки не лише для України. Франція – ядерна держава, постійний член Ради Безпеки ООН і один із лідерів "Коаліції охочих". Послаблення її ролі різко зменшить вагу європейської підтримки Києва і відкриє додатковий простір для тих сил у Німеччині, Італії та інших країнах, які вже зараз виступають за "мир будь-якою ціною". США: реверанси республіканців на тлі сенатських перегонівВолодимир Зеленський і Дональд Трамп 28.07.2026, фото: Володимир ЗеленськийНавіть у Сполучених Штатах, де адміністрація Дональда Трампа скептично ставиться до масштабної допомоги, Україна залишається політично чутливою темою. Наприкінці липня Володимир Зеленський прибув на похорон сенатора-республіканця Ліндсі Грема – одного з найпослідовніших прихильників України. Зеленський зустрівся з Трампом і десятками сенаторів. Сенат проголосував 86 голосами проти 12 за просування законопроєкту Грема про санкції проти Росії та Ірану – один із найсильніших двопартійних сигналів підтримки Києва за останній час.Такий реверанс не випадковий. Республіканці змушені зважати на внутрішньопартійні настрої і майбутні вибори до Сенату. Повна відмова від України могла б коштувати політичних балів у ключових штатах і серед частини електорату, яка все ще бачить у війні питання принципів і безпеки.Стратегія Кремля: лякати і підживлювати антиукраїнські силифото: gettyimagesРосія системно працює на те, щоб посилити сили, які виступають проти допомоги Україні. Це не лише дезінформація. Дрони над Румунією, порушення повітряного простору Польщі ракетами і дронами, інциденти в країнах Балтії – усе це створює атмосферу страху і втоми.Мета очевидна: показати європейцям, що підтримка Києва має ціну, і підштовхнути виборців до партій, які обіцяють "мир" через поступки. У Німеччині це AfD і BSW, в Італії – елементи "Ліги" та радикальніші праві, у Франції та інших країнах – подібні сили. Експерти фіксують і фінансові, і інформаційні канали впливу, і пряму координацію наративів.Стефан Майстер і інші аналітики підкреслюють, що Москва не обов’язково має "керувати" цими партіями. Їй достатньо, щоб вони зростали і блокували рішення щодо України. Кожен успіх ультраправих чи популістів у виборах – це додатковий важіль для послаблення європейської єдності.Україна – вже давно не "далека війна" для світуТе, що відбувається зараз, – це вже не просто зовнішньополітичне питання. Війна стала внутрішньополітичним фактором першого порядку. Від того, чи зможуть проукраїнські сили утримати підтримку в Німеччині, Італії та США, значною мірою залежить, чи матиме Київ достатньо ресурсів, щоб продовжувати опір.Кремль грає на довгій дистанції. Він не просто лякає дронами і ракетами, а підживлює політичні сили, які готові "закрити тему", і чекає, поки втома зробить свою справу. Звідси всі ці часті заяви різних розвідок, що Путін готовий напасти на НАТО. Зокрема, днями WSJ писав про це, що РФ "може спробувати перевірити" готовність НАТО до колективної оборони вже цієї осені.Так, Європа і Америка поки що відповідають – іноді рішуче, іноді з оглядкою на внутрішні розклади. Але лінія розлому вже проведена. І вона проходить саме через Україну. Тобто те, що відбувається на полі бою, прямо стосується і долі інших демократій. Все менше експертів вірить, що Путін готовий до реальних переговорів, оскільки досі відчуває силу і фінансові та суспільні можливості, щоб продовжувати агресію. Однак Україна продовжує завдавати своїх точкових болючих ударів по нафто-доларах Кремля, а в поєднанні з новими сильними санкціями, які, можливо, запровадить Дональд Трамп восени,  – вони можуть або змінити думку російського диктатора, або навпаки – ще більше посилити його ізоляціонізм і бажання воювати до останнього. Читайте також: Путінський Starlink уже над Україною: як Кремль будує космічний інтернет для війни

В аеропорту Лейпцига триває розслідування інциденту з невідомим дроном, який виявили поблизу українського транспортного літака Ан-124. За даними МЗС України, ніхто не постраждав, а літаки компанії "Антонов" не зазнали пошкоджень. Німецькі правоохоронці не виключають, що йдеться про можливу диверсію.
Про це пише Sueddeutsche Zeitung із посиланням на своє розслідування, проведене спільно з іншими медіа, hromadske, яке посилається на пресслужбу МЗС.
Як зазначили у зовнішньополітичному відомстві, українські дипломати перебувають у постійному контакті з німецькими слідчими після інциденту в аеропорту Лейпцига.
В українському МЗС уточнили, що внаслідок події постраждалих немає, а літаки компанії "Антонов" залишилися неушкодженими.
Наразі справу розслідують Центральний підрозділ із протидії екстремізму Саксонії при Генеральній прокуратурі Дрездена та поліційний центр боротьби з тероризмом і екстремізмом Державного кримінального управління Саксонії. Посольство України в Німеччині підтримує зв'язок зі слідчими та представниками компанії "Антонов".
Нагадаємо, що інцидент стався в ніч на 5 серпня. Через виявлення безпілотника роботу аеропорту Лейпцига, який є одним із ключових логістичних центрів для транспортування західної допомоги Україні, тимчасово призупинили.
За даними розслідування Sueddeutsche Zeitung, спочатку влада повідомляла лише про "невідомий літальний об'єкт". Згодом біля південної злітно-посадкової смуги знайшли пристрій, який оглядали за допомогою робота-розмінувальника.
Журналісти з посиланням на конфіденційний поліцейський документ стверджують, що на дроні могла бути закріплена невідома речовина, ймовірно вибухова, із детонатором. Після обстеження сапери здійснили контрольований підрив безпілотника.
За інформацією видання, слідчі припускають, що це був модифікований дрон, який перебував у безпосередній близькості до українського літака Ан-124. Поліція розглядає версію навмисної диверсії та встановлює особу оператора безпілотника.
Крім того, тієї ж ночі стався ще один інцидент. Вантажний літак, який не зміг сісти в Лейпцигу через тимчасове закриття аеропорту, під час польоту, за даними слідства, зіткнувся з невідомим об'єктом.
Після посадки на запасному аеродромі в Ганновері на літаку виявили незначні пошкодження носової частини. Поліція Нижньої Саксонії також розслідує цей випадок як можливий злочин, що належить до сфери державної безпеки.
Що відомо про порушення повітряного простору в Європі
З кінця серпня в країнах Європи фіксуються порушення повітряного простору, як-от проліт невідомих дронів над місцевими аеропортами.
Ситуація загострилася в ніч проти 10 вересня 2025 року, коли росія вкотре атакувала Україну дронами й ракетами: кілька БпЛА зайшли в повітряний простір Польщі, і там щодо них уперше застосували зброю з літаків. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що повітряний простір Польщі було порушено щонайменше 19 разів.
Нагадаємо, аеропорт "Ольборг" на півночі Данії в ніч з 24 на 25 вересня був закритий через дрони в його повітряному просторі.
2 жовтня німецька служба управління повітряним рухом (DFS) обмежила польоти в аеропорту Мюнхена. Згодом їх зовсім призупинили через виявлення дронів у повітряному просторі.
12 вересня стало відомо, що НАТО розпочинає операцію "Східний вартовий" для посилення оборони східного флангу Європи у відповідь на вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі 10 вересня.
↓Читайте також





У ВМС пояснили, як український морський дрон опинився в порту Констанци







Київ запропонував направити експертів до країн Балтії після інцидентів із дронами



The post Біля українського Ан-124 у Лейпцигу знайшли дрон: в МЗС розповіли деталі appeared first on Рубрика.