
Україна «поступово, повільно програє» війну. Це слова не кремлівського пропагандиста, а колишнього міністра оборони України Михайла Федорова, які він сказав виданню Reuters минулого тижня. У дні після його похмурого прогнозу Росія посилила свої атаки на Україну майже до апокаліптичного рівня. Підступно ефективним кроком Кремля став перехід від масованих ударів безпілотниками та ракетами до безперервних 60-годинних хвиль бомбардувань. Це призвело до 19 повітряних тривог у Києві за один день, що виснажує захисників та зменшує запаси ракет протиповітряної оборони, пише The Telegraph.
Зробити Київ мертвим
Удар по складу боєприпасів у передмісті Києва Бучі — місці найжорстокіших масових убивств українських цивільних у квітні 2022 року — призвів до загибелі щонайменше 38 цивільних людей, зокрема більшості жителів будинку для людей похилого віку. Росія також завдала ударів по продовольчих складах, гіпермаркетах, поштових терміналах, книжкових складах та інших підприємствах навколо столиці. «Росія має на меті зробити Київ мертвим містом», — зазначає український військовий і активіст Сергій Сумленний.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Росія вважає дипломатію вичерпаною та готує посилення ударів по Україні — Bloomberg
Тим часом заяви України про те, що вона перехоплює ініціативу у війні завдяки глибоким ударам по нафтопереробних заводах і логістичних складах у глибині Росії, нівелюються значно масштабнішими кампаніями помсти з боку РФ. Українські далекобійні дрони спалили близько 20% Wildberries. Однак, за словами міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, російські удари у відповідь знищили близько 90% сучасного складського фонду України. Це сталося після попередніх хвиль концентрованих ударів Росії по Одесі та інших портах, які підірвали спроможність України експортувати зерно та інші агротовари морем.
Загроза для прифронтових міст
Стратегія Кремля зробити українські міста непридатними для життя, схоже, принесла перший жахливий успіх. У серпні російські балістичні ракети знищили головну електростанцію, яка обслуговувала прифронтовий Херсон на гирлі Дніпра. У результаті місцева влада попередила жителів, що залишилися, про необхідність евакуації з великих районів міста, які тепер неможливо буде обігріти взимку.
Міста Харків та Запоріжжя, які розташовані лише за кілька кілометрів від російських позицій, також зазнають нищівних ударів. Польський кореспондент Пйотр Кашувара повідомляє, що ворог застосовує абсолютно все:
керовані авіаційні бомби;
ударні БпЛА типу «Шахед»;
FPV-дрони;
безпілотники на волоконно-оптичних кабелях;
важкі дрони «Вампір»;
реактивні системи залпового вогню «ГРАД»;
касетні боєприпаси, артилерію та диверсійно-розвідувальні групи.
Технологічне протистояння
З червня Україна завдає серйозної, але не смертельної шкоди російській економіці за допомогою роїв низькотехнологічних дронів і крилатих ракет «Фламінго». Незабаром очікується поява балістичної ракети українського виробництва. Минулого тижня прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем передав Володимиру Зеленському в Києві креслення для локального виробництва англо-французьких крилатих ракет Storm Shadow.
Проте наступальні спроможності Росії зростають набагато швидше за українські, свідчать останні звіти НАТО. На авіаційну версію безпілотника «Герань» встановили реактивні двигуни, що подвоїло дальність його польоту майже до 1000 км і втричі збільшило швидкість. Усвідомлюючи, що маса важливіша за точність, Росія заявляє про готовність виробити наступного року 10 тисяч нових дешевих ракет «Дан-Т», які мають бойову частину та дальність, аналогічні Storm Shadow, але коштують у шість разів дешевше.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Не для наступу, а для зачистки: у ЗСУ прокоментували трансформацію штурмових підрозділів
Ще однією дешевою та ефективною російською зброєю стала крилата ракета повітряного базування «Бандероль». Вона перетворила чорноморське узбережжя України на небезпечну зону для вантажних суден і очолила кампанію Москви проти Одеси з моменту запуску в серійне виробництво наприкінці липня. Крім того, Кремль, за наявними даними, отримав великі балістичні ракети з Північної Кореї та розробив систему глушіння Starlink «Волна Купол Гарант», яка може серйозно порушити українські системи командування та управління на передовій.
Рівень втрат
Який план має Зеленський, щоб зупинити це жорстоке покарання і не дати зламати опір країни? Схоже, що Україна перебуває у переломній точці, яка визначить її майбутню траєкторію. І цілком можливо, що Київ має вікно лише у кілька місяців для ухвалення ключових рішень. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що «наступні шість місяців будуть вирішальними… Україні потрібна більша повітряна підтримка, яка також є вирішальною для нашої безпеки».
Зеленський звертався з проханнями про постачання систем ППО Patriot. Однак керівник ОП (офісу президента) та колишній очільник військової розвідки генерал Кирило Буданов визнав, що «дива не буде» і прориву чекати не варто, оскільки Росія «все ще має значні резерви». Буданов також заявив, що Україна повинна мобілізувати щонайменше 30 тисяч людей на місяць — це «мінімальна кількість, необхідна для утримання того, що ми маємо», що свідчить про втрати, набагато більші, ніж визнавалося офіційно.
Тим часом російські війська просуваються до передмість Слов'янська — одного з двох міст-фортець на Донбасі, які все ще перебувають під контролем України. Владімір Путін продовжує агресивну риторику, розповівши дивну анекдотичну історію про те, як косатки об'єднуються проти білих ведмедів, що, на його думку, «пояснює, чому ми ведемо нашу спеціальну військову операцію». Кремль офіційно оголосив, що мирні переговори перебувають на «тривалій паузі». Натомість ворог планує використати всі ресурси, щоб знищити енергетичну, транспортну та логістичну інфраструктуру України цієї зими. Завдання України та її союзників — акумулювати ресурси та засоби ППО, щоб витримати цей удар.
Безробіття в Росії тримається на рівні рекордно низьких 2,2%, а зайнятість зросла до рекордних 74,8 мільйона людей. Отже, ринок праці вичерпав резерв повністю, і відтепер будь-яка примусова мобілізація вибиватиме людей не з надлишку, а з робочих підприємств включно з ВПК. Економіст Олег Саркіц у статті «Ціна мобілізації. Скільки Росія заплатить за кожні 100 тисяч солдатів» пояснює ціну нової хвилі примусової мобілізації для економіки Росії.
Перейти на zn.ua
Росія п’ятий рік поспіль закриває втрати контрактниками, і щороку це дається дорожче. Питання примусової мобілізації періодично повертається в російський публічний простір, тому варто порахувати, у скільки вона обійдеться економіці. Йдеться не про військовий бік справи, а про суто господарський. Мобілізація вилучає людей із ринку праці, знижує кваліфікацію тих, хто залишається, і запускає нову хвилю виїзду. Усе це накладається на економіку, стан якої суттєво відрізняється від осені 2022 року.
Ринок праці, з якого вже нема чого взяти
Головна обставина полягає в тому, що вільної робочої сили в Росії не залишилося. Безробіття у червні 2026 року становило 2,2%, робоча сила — 76,5 мільйона людей, а зайнятість сягнула рекордних 74,8 мільйона. Голова Центробанку Ельвіра Набіулліна ще у квітні визнала, що сучасна Росія ніколи не стикалася з таким гострим дефіцитом працівників, а віцепрем’єр Алєксандр Новак у середині травня заявив, що зайнятість вийшла на пікові рівні й вільних трудових ресурсів практично немає. За оцінками з відкритих джерел, потенційний трудовий резерв країни впав до 4,4 мільйона людей — це на 40%, або на 2,6 мільйона менше, ніж 2021 року. Bloomberg Economics оцінює поточну нестачу в 1,5 мільйона працівників, а Російський союз промисловців і підприємців прогнозує дефіцит близько 3 мільйонів до 2030 року.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
У Росії набирає обертів прихована мобілізація: у 17 регіонах чоловіків силою змушують підписувати контракти
Люди з цього резерву вже пішли у трьох напрямках. Частину забрала війна, але статистику набору до армії не можна механічно прирівнювати до кількості людей, вилучених із цивільного ринку праці. Восени 2022 року мобілізували 300 тисяч людей. 2023 року на службу залучили близько 420 тисяч контрактників і понад 80 тисяч «добровольців», 2024 року — близько 450 тисяч контрактників і понад 40 тисяч «добровольців», 2025 року — 422,7 тисячі контрактників і близько 32 тисяч «добровольців». Частина виїхала. Решту забрала демографія, адже працездатне населення Росії скоротилося приблизно на 4,9 мільйона людей іще між 2015 і 2022 роками. Замістити ці втрати мігрантами теж не виходить. Кількість іноземців у Росії між січнем 2025 і січнем 2026 року впала на 10%, а на будівництвах у першому кварталі 2025 року їхня чисельність була на 15–20% нижчою, ніж роком раніше. У такій конфігурації кожні 100 тисяч мобілізованих доведеться забирати безпосередньо з робочих місць, бо іншого джерела просто немає.
Кадрова деградація і межі заміщення
Другий ефект стосується якості робочої сили. Центробанк фіксує найбільшу нестачу кадрів у сільському господарстві, обробній промисловості, енергетиці та водопостачанні, тобто саме в галузях із переважно чоловічою зайнятістю, звідки мобілізація й забирає людей. Промисловість уже працює на межі. У листопаді 2025 року на «Уралвагонзаводі» повідомляли про оптимізацію до 10% персоналу окремих центрів, служб та управлінь, хоча підприємство заперечувало формулювання про масові звільнення. АвтоВАЗ у вересні 2025 року перейшов на чотириденний робочий тиждень, але з січня 2026 року повернувся до п’ятиденного. Російські залізниці оголосили про скорочення близько 6 тисяч посад, насамперед в адміністративно-управлінському апараті. Водночас картина в промисловості змінилася. У липні 2026 року індекс PMI обробної промисловості збільшився до 50,7, а виробництво зростало третій місяць поспіль, хоча підприємства і далі скорочували персонал і скаржилися на дефіцит робочих рук.
Потік новобранців в окупаційну армію впав по всій Росії — ЗМІ
Замінити мобілізованих Кремлю фактично нема ким. Ставку роблять на залучення молоді на ринок праці ще до завершення навчання, розширення праці ув’язнених і трудову міграцію. За оцінкою Foreign Policy, всі ці заходи перерозподіляють уже наявну дефіцитну робочу силу, а не збільшують її. Показовим є приклад із самої армії. У першому півріччі 2026 року Міноборони РФ заявляло про понад 8 тисяч підготовлених спеціалістів військ безпілотних систем. За розрахунками з відкритих джерел на основі оприлюдненого графіка набору, до середини року їх мало бути близько 34,4 тисячі, а річний орієнтир становив приблизно 78,8 тисячі. Механізм кадрової деградації тут очевидний. Досвідченого працівника забирають, на його місце ставлять менш кваліфікованого, продуктивність падає, а відновити її нема кому.
Еміграція — і чим 2026 рік відрізняється від 2022-го
Досвід 2022 року дає точну шкалу. Після оголошення часткової мобілізації 21 вересня 2022 року Forbes Russia із посиланням на джерело в адміністрації президента оцінював, що за два тижні країну могли залишити близько 700 тисяч людей, хоча Кремль цю оцінку публічно заперечував. Загалом, за різними оцінками, через мобілізацію з РФ виїхало близько 2 мільйонів людей. Їхній профіль і становить головну втрату. За даними опитувань нової російської еміграції, середній вік тих, хто виїжджав, — близько 32 років, а вищу освіту мали до 86% опитаних проти приблизно 27% серед населення загалом.
Економічний слід тієї хвилі вимірюваний. Робоча сила скоротилася на 1–1,5% рік до року, а сама хвиля еміграції була непропорційно молодою й освіченою, що посилювало якісні втрати ринку праці. Гроші пішли за людьми, адже вже у вересні 2022 року лише 17% тих, хто виїхав, продовжували працювати на російську компанію, а до літа 2023 року цей показник упав до 13%. Різниця з нинішньою ситуацією полягає в подушці. Восени 2022 року безробіття трималося приблизно на 3,9%, і ринок мав із чого абсорбувати відтік. Сьогодні безробіття становить 2,2%, а сам резерв скоротився на 2,6 мільйона людей. Відтік такого самого масштабу тепер буде значно відчутнішим для економіки, у якої не залишилося запасу міцності.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
РФ відкриває фронт для нових категорій ув’язнених: кого ще Кремль планує відправляти на війну
Це навантаження накладатиметься на наявні макропроблеми
Тепер накладімо це на стан бюджету й економіки. За січень–липень 2026 року дефіцит федерального бюджету сягнув 6,455 трлн руб. — це приблизно на 70% більше за річний план у 3,786 трлн. Нафтогазові доходи за цей самий період скоротилися на 16,8% рік до року. Ключова ставка тримається на рівні 14%, а зростання ВВП у другому кварталі становило близько 1,3% рік до року. Регіони, які за законом роблять доплати за підписання контрактів, уже в дефіциті, у першому кварталі 2026 року дефіцит зафіксували у 56 регіонах. Корпоративний сектор теж просідає: за січень–травень 2026 року близько 22 тисяч російських організацій відзвітували про збитки, а частка збиткових компаній зросла до 34,4%. За підсумками 2025 року сукупний прибуток прибуткових організацій скоротився на 1,3%.
На цьому тлі мобілізація вдвічі підвищує навантаження на бюджет. Кожна людина, вилучена з економіки, припиняє виробляти й починає споживати бюджетні гроші, а вартість утримання армії вже й так висока.
Що з цього випливає
Мобілізація в Росії: чоловіки масово виїжджають до Грузії
Головна відмінність примусової мобілізації від нинішнього вербування полягає в тому, звідки береться людина. Контрактна армія витягує значну частину людей із бідних регіонів і з нижнього сегмента ринку праці, купуючи їх грошима. Мобілізація забирає працівника просто з робочого місця, включно з підприємствами ВПК і суміжних галузей, які й без того відчувають гострий кадровий дефіцит. Економіка від цього втрачає двічі: спершу вироблену продукцію, а потім іще й бюджетні кошти на утримання того самого чоловіка в армії.
Через це ціна такого рішення для Кремля вимірюється не лише значними бюджетними витратами, а й здатністю промисловості працювати далі. Ринок праці, який 2022 року мав резерв і зміг поглинути й мобілізацію, й відтік, що, за однією з оцінок, міг сягати близько 700 тисяч людей за перші два тижні після оголошення мобілізації, сьогодні працює без запасу міцності за безробіття у 2,2% та браку близько 1,5 мільйона працівників. Нова хвиля виїзду забере тих самих освічених людей віком близько 30 років, яких економіка вже втратила чотири роки тому й не повернула. Саме тому Кремль так довго уникає цього кроку й воліє докуповувати солдатів за дедалі вищими цінниками. Момент, коли грошей на це вже не вистачатиме, а людей іще бракуватиме, і стане для російської економіки найважчим.
Перейти на zn.ua
Геополітична напруга одночасно вдарила по акціях і підштовхнула ціни на нафту, а інвестори готуються до нових рішень ФРС.
Азійські фондові ринки 31 серпня знизилися на тлі нового загострення між США та Іраном. Одночасно дорожчала нафта, а прибутковість державних облігацій США залишалася високою після того, як інвестори підвищили оцінку ймовірності підняття базової ставки Федеральною резервною системою вже у вересні.
Як стало відомо з Reuters
Жовтневі ф’ючерси на нафту марки Брент додали 2,8% і сягнули 90,60 долара за барель. Рух цін посилився після удару американських сил по двох іранських пускових установках на острові Ларак у неділю. У відповідь Іран атакував американські підрозділи, розміщені в Йорданії, повідомив телеканал Фокс Ньюз.
Дональд Трамп заявив, що острів Харг, де розташований головний нафтовий термінал Ірану, “знищується вщент”. Водночас військові не підтвердили цю інформацію.
Ризик нового прискорення інфляції посилив напруження на борговому ринку. Голова Федеральної резервної системи Кевін Ворш 28 серпня наголосив, що центробанку ще потрібно працювати над стримуванням зростання цін.
Після його заяви учасники ринку оцінили ймовірність підвищення американської ставки у вересні в 57%. Це спричинило різке зростання прибутковості короткострокових казначейських облігацій США та вирівнювання кривої дохідності.
Ми й надалі очікуємо, що підвищення ставки відбудеться не раніше грудня, хоча погоджуємося, що вересневе засідання може завершитися таким рішенням. Незалежно від точного часу підвищення, виступ Ворша засвідчив, що голова Федеральної резервної системи готовіший перетворювати занепокоєння інфляцією на жорсткішу монетарну політику.
– Майкл Феролі, головний економіст США в Джей Пі Морган
Важливими для рішення у вересні стануть дані щодо зайнятості у США за серпень, які оприлюднять у п’ятницю, а також показники споживчої інфляції, заплановані на 11 вересня.
Аналітики прогнозують збільшення кількості робочих місць на 58 тисяч після неочікуваного липневого скорочення на 23 тисячі. Рівень безробіття, за очікуваннями, залишиться на позначці 4,1%. Імовірність вересневого посилення монетарної політики могла б істотно зменшитися лише за значно слабших даних.
Інфляційний тиск також може спонукати центральний банк Нової Зеландії вдруге поспіль підвищити ставку на засіданні в середу. Водночас Банк Канади, за прогнозами, збереже чинний рівень ставки, зважаючи на ризики для економіки через торговельне протистояння зі США.
Азійські індекси та ринки Європи знизилися
Поєднання високої прибутковості облігацій і геополітичної напруги спричинило падіння японського індексу Ніккей на 1,6%. Південнокорейські акції втратили 2,2%, а широкий індекс акцій Азійсько-Тихоокеанського регіону без урахування Японії знизився на 1,2%.
Китайські акції найбільших компаній подешевшали на 0,7%. Офіційний індекс ділової активності у промисловості Китаю зріс із 49,2 пункту в липні до 49,8 пункту в серпні, однак залишився нижче рівня 50 пунктів, що свідчить про слабку виробничу активність.
Ф’ючерси на індекс ЄвроСтокс 50 втратили 0,5%, на німецький індекс DAX – 0,4%. На Волл-стріт ф’ючерси на індекс S&P 500 знизилися на 0,4%, а на Насдак – на 0,5%.
Долар утримується вище 160 єн
Інфляція та процентні ставки стануть головними темами зустрічі міністрів фінансів і керівників центральних банків країн Групи двадцяти, яка відбудеться в Північній Кароліні 31 серпня та 1 вересня.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що планує зустрітися з керівником Банку Японії. Ринки припускають, що японський центробанк також може підвищити ставку у вересні.
Аналітики вважають, що для підтримки єни необхідна серія підвищень ставок. У п’ятницю японська валюта знову опустилася нижче позначки 160 єн за долар.
Коментуючи рух єни, Бессент назвав його достатньо контрольованим. Це свідчить, що послаблення валюти не вважають настільки хаотичним, аби виникла потреба у повторній спільній валютній інтервенції Японії та США.
Долар знизився на 0,1% – до 159,78 єни, але залишався помітно нижче липневого максимуму в 163,99 єни. Японські облігації продовжили реагувати на п’ятничний розпродаж казначейських паперів США: прибутковість десятирічних держоблігацій Японії знову досягла найвищого рівня з 1996 року.
Прибутковість дворічних казначейських облігацій США трималася на рівні 4,34% після стрибка майже на 12 базисних пунктів у п’ятницю. Прибутковість 30-річних паперів була стриманішою – 5,2080%, оскільки інвестори позитивно сприйняли акцент Ворша на боротьбі з інфляцією.
Євро незначно зміцнився до 1,1590 долара після падіння на 0,6% у п’ятницю. Дані щодо інфляції в Європейському Союзі, які оприлюднять цього тижня, можуть закріпити очікування ринку щодо ще одного підвищення ставки Європейським центральним банком 10 вересня.
На товарних ринках американська нафта подорожчала на 2,5% – до 85,50 долара за барель. Золото втратило 1% і торгувалося біля 4405 доларів за унцію, продовживши падіння після зниження на 3,2% у п’ятницю через різке зростання прибутковості облігацій.
Вас можуть зацікавити такі матеріали:
- Азійські фондові ринки торгувалися майже без змін перед звітом Nvidia. Нафта дешевшала, облігації дорожчали, а інвестори оцінювали перспективи витрат на штучний інтелект.
- Світові ринки балансували між тиском високої прибутковості американських облігацій, інфляційними ризиками та оптимізмом навколо штучного інтелекту й сильних корпоративних звітів.
- Скотт Бессент втрачає довіру інвесторів: прибутковість держоблігацій США наближається до 5%, а бюджетний дефіцит і політичний тиск посилюють ризики для економіки.
The post Азійські фондові ринки падають через загострення між США та Іраном, нафта дорожчає first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net
Уряд Ірану визнає економічні наслідки війни зі США для країни. Зокрема, верховний лідер Моджтаба Хаменеї закликав владу вжити заходів для подолання скрутного становища, а президент Масуд Пезешкіан повідомив, що через американські санкції та блокаду обсяги зовнішньої торгівлі скоротилися на третину, пише Reuters.
«Необхідно серйозно підійти до вирішення низки економічних проблем та труднощів, пов’язаних із засобами до існування, таких як інфляція, безробіття, регулювання цін та ринок товарів і послуг», — наголосив Хаменеї.
Водночас у суботу Тегеран не продемонстрував готовності поступатися. Там заявили, що мають намір протистояти тиску США, продовжувати дипломатичні зусилля та, за їхніми словами, зберігати контроль над Ормузькою протокою.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Трамп погрожує відновити бомбардування, якщо Іран “не поводитиметься належним чином”
Агентство пише, що уряд Ірану у заяві, поширеній державними ЗМІ, визначив подолання економічного тиску через санкції та війну своїм пріоритетом. Для цього влада має намір стримувати інфляцію, регулювати ринки, створювати робочі місця, підтримувати вітчизняне виробництво інвестиціями та поступово зменшувати залежність від долара.
Так, через шість місяців після початку війни, яку розпочали США та Ізраїль, переговори зайшли в глухий кут. На цьому тлі адміністрація президента Дональда Трампа посилила фінансовий тиск на Іран.
Зокрема, Вашингтон попередив інші країни, що їм слід припинити ділові зв’язки з Іраном, інакше проти них можуть запровадити вторинні санкції. Водночас Міністерство фінансів США не стало вводити обмеження проти найбільших торговельних партнерів Ірану — Китаю та Індії, оскільки це могло б негативно вплинути на американську та світову економіку.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
США запровадили додаткові санкції проти Ірану: яке відомство потрапило під обмеження
Нагадаємо, Міністерство фінансів США запровадило санкції проти майже 60 компаній, людей і суден, пов’язаних з Іраном. Обмеження спрямовані проти мереж, що мають стосунок до ядерної та ракетної програм країни, кібердіяльності та нафтової галузі.
Про новий пакет санкцій у Вашингтоні повідомив глава американського Мінфіну Скотт Бессент. Він заявив, що США розпочинають масштабний економічний тиск на фінансові зв’язки Ірану в усьому світі в межах плану Operation Economic Outcast.
Перейти на zn.ua
Допомогу з безробіття призначають із першого дня після подання заяви та отримання відповідного статусу. У 2026 році її розмір залежить від категорії отримувача. Мінімальна виплата становить 1 650 грн, а для окремих категорій — 3 900 грн. Максимально можна отримати 8 647 грн. Водночас виплати можуть затримувати або тимчасово припиняти з кількох причин.
Чому буває затримка виплат із безробіття та що робити у такому разі, розповіли Факти ICTV, передають Новини.LIVE.
Від чого залежить виплата допомоги з безробіття
Право на допомогу з безробіття регулюється Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
У 2026 році мінімальна сума допомоги становить 1 650 грн. Її, зокрема, отримують особи віком до 35 років, які не мають страхового стажу, а також громадяни, звільнені з роботи за окремі порушення трудового законодавства.
Виплата у розмірі 3 900 грн передбачена для людей, які протягом року перед отриманням статусу безробітного не мали щонайменше семи місяців страхового стажу. До цієї категорії також належать внутрішньо переміщені особи, які не мають документів про страховий стаж, та громадяни, які працювали менш як сім місяців перед реєстрацією як безробітні.
Водночас максимальний розмір допомоги у 2026 році не може перевищувати 8 647 грн.
Під час воєнного стану тривалість отримання допомоги також обмежена. Для більшості безробітних виплати можуть здійснюватися не довше 90 календарних днів, тоді як для людей передпенсійного віку цей строк може становити до 360 днів.
Чому гроші можуть не надходити вчасно
Затримка допомоги не завжди означає, що людину позбавили права на виплату. Причина може бути пов’язана як із загальними організаційними обставинами, так і з діями самого отримувача.
Серед можливих причин:
завершення встановленого строку виплати;
технічні або організаційні проблеми під час нарахування;
необхідність перевірити достовірність інформації, поданої безробітним;
помилки або невідповідності у документах;
невиконання людиною обов’язків, передбачених для зареєстрованих безробітних.
Зокрема, отримувач допомоги повинен з’являтися до центру зайнятості у визначені дати, повідомляти про обставини, які перешкоджають відвідуванню, інформувати про працевлаштування та не приховувати отримання доходу.
Також безробітний має виконувати рекомендації кар’єрного радника щодо пошуку роботи.
У яких випадках виплати можуть скоротити або призупинити
Закон передбачає не лише припинення допомоги, а й можливість відкладення, тимчасового зупинення або скорочення періоду її виплати.
Повністю припинити виплати можуть, зокрема, після завершення встановленого строку допомоги або у разі втрати людиною статусу безробітного.
Тимчасове припинення можливе, якщо жінка зі статусом безробітної починає отримувати допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.
Окремі правила діють і для людей, які після звільнення отримують вихідну допомогу або інші компенсаційні виплати. У такому випадку допомогу з безробіття можуть відкласти. Якщо компенсація виплачена одноразово, відтермінування становить не більше 30 днів. Якщо ж кошти надходять щомісяця, виплату допомоги відкладають на період отримання такої компенсації.
Крім того, строк виплати може бути скорочений через певні порушення. Зокрема:
на 30 днів — у разі звільнення за власним бажанням без поважної причини або за угодою сторін;
на 60 днів — за окремі порушення трудової дисципліни;
на 90 днів — якщо людина приховала працевлаштування або отримання доходу під час отримання допомоги;
на 15 днів — за невиконання рекомендацій щодо працевлаштування;
на 30 днів — у разі повторної реєстрації після втрати статусу через неявку без поважної причини понад 30 днів;
на 30 днів — якщо безробітний без поважної причини припинив навчання або підвищення кваліфікації, призначене службою зайнятості.
Коли виплату можуть поставити на паузу
Окремою підставою для призупинення є перевірка достовірності інформації, яку людина подала для призначення допомоги. Така перевірка може тривати до 15 робочих днів.
Якщо в результаті перевірки порушень або підстав для припинення допомоги не виявлять, виплату поновлюють із дати, коли її було зупинено.
Також виплати можуть тимчасово не здійснюватися на період участі безробітного у громадських, тимчасових або суспільно корисних роботах. Після завершення такої діяльності виплата допомоги поновлюється.
Що робити, якщо допомога не надійшла
Якщо виплата з безробіття не прийшла у визначений термін, насамперед варто з’ясувати причину в центрі зайнятості.
Передусім потрібно перевірити, чи не завершився період, на який призначили допомогу. Якщо строк минув, варто звернутися до центру зайнятості та уточнити подальші можливості.
Якщо строк ще не завершився, потрібно зв’язатися зі своїм кар’єрним радником. Можливо, для продовження виплат необхідно актуалізувати інформацію або надати додаткові документи.
Для консультацій також можна звернутися на гарячу лінію Державної служби зайнятості за номером 0 800 600 288.
Раніше Новини.LIVE розповідали, що деяким українцям виплатять по 19 400 грн. Проєкт нової фінансової допомоги для вразливих категорій громадян знаходиться на вирішальній стадії. Фінансувати його будуть міжнародні партнери України.
Також Новини.LIVE писали, які пенсії отримають особи з інвалідністю І-ІІІ груп у вересні. Розмір виплати залежить від групи інвалідності та встановлюється у відсотках до пенсії за віком. При цьому сума не може бути нижчою прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Перейти на novyny.live
На тому самому місці, де колись лунав заклик до рівності, протестувальники знову нагадали Америці про незавершену боротьбу.
У Вашингтоні тисячі людей вийшли на марш “Марш на Вашингтон 2026: Захистимо право голосу”, щоб заявити про загрозу виборчим правам і громадянським свободам у США. Акцію провели 28 серпня біля Меморіалу Лінкольна – більш ніж через шість десятиліть після історичного виступу Мартіна Лютера Кінга-молодшого на цьому ж місці.
Як стало відомо з Reuters
Учасники наголошували, що боротьба за рівність, яку Кінг вважав незавершеною, залишається актуальною. На Національній алеї зібралися кілька тисяч людей різного віку, зокрема члени профспілок, студенти, представники афроамериканських студентських братств і сестринств із грецькими літерами та активісти з різних штатів.
Марш на тлі суперечок щодо виборчих округів
Акція відбулася після того, як Верховний суд США у 2026 році послабив одну з ключових норм Закону про виборчі права. Це спричинило нову хвилю суперечок щодо зміни меж виборчих округів у південних штатах.
Законодавчі органи штатів, де більшість мають республіканці, почали оперативно переглядати карти округів до проміжних виборів у листопаді. У деяких випадках нові межі пропонували вже за кілька днів після судового рішення.
Ми знаємо, що в цій боротьбі протистоїмо могутнім силам, але саме тому сьогодні зібралися тут. Саме тому ми прагнемо об’єднати американців доброї волі всіх рас і з усіх куточків країни, щоб якомога рішучіше дати відсіч.
– Марк Моріал
Марш організували Національна мережа дій Ела Шарптона, Інститут барабанного майора Мартіна Лютера Кінга ІІІ та Андреа Вотерс Кінг. До ініціативи також долучилися понад 90 громадських партнерських організацій, серед яких Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населення та Національна міська ліга.
Захист права голосу означає захист основи нашої демократії. Через шістдесят три роки після того, як мій батько стояв біля Меморіалу Лінкольна, нас знову закликають вийти на марш – не лише задля пам’яті, а й заради дій.
– Мартін Лютер Кінг ІІІ
Заклики захистити громадянські права
Організатори заявили, що марш має протистояти системному згортанню громадянських прав. Вони вказали на зусилля президента Дональда Трампа щодо обмеження голосування поштою, послаблення антидискримінаційного захисту у федеральних установах і перегляду самого підходу до громадянських прав.
Ми стоїмо на тій самій землі, бо робота ще не завершена. Право голосу, сама основа нашої сили, поступово руйнують у законодавчих органах штату за законодавчим органом. Коли послаблюється голосування, разом із ним вразливішими стають усі інші права.
– Ел Шарптон
Програма розпочалася о 9:00 за східним часом. Серед заявлених промовців були сенатор США від штату Вермонт Берні Сандерс, представниця Палати представників від штату Нью-Йорк Александрія Окасіо-Кортес і лідер демократичної меншості в Палаті представників Хакім Джеффріс.
Джеффріс звернув увагу на зростання безробіття серед темношкірого населення, скорочення рівня володіння житлом серед темношкірих американців і тиск на їхнє політичне представництво в південних штатах. Він порівняв частину таких практик із методами епохи Джима Кроу – системою законів про расову сегрегацію, що діяла на американському Півдні до 1960-х років.
Учасники маршу підкреслили, що захист права голосу вони розглядають як одну з ключових умов збереження рівності та демократичних інституцій у Сполучених Штатах.
Ще цікаві матеріали:
Міністр внутрішніх справ США Дуг Бургум заявив, що не було підстав зупиняти марш білорасистської групи Patriot Front у Вашингтоні через захист свободи слова.
DHS посилило перевірку виборчих списків у США, заявивши про потенційних негромадян. Штати вимагають методологію, оскільки помилки можуть призвести до незаконного виключення виборців.
Високий суд Лондона визнав незаконною заборону Palestine Action як терористичної організації, що стало важливою перемогою для громадянських свобод у Великій Британії.
The post Тисячі людей вийшли на марш у Вашингтоні, вимагаючи захистити право голосу first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net
Для підтримки українського бізнесу, логістичні хаби і складські комплекси якого постраждали внаслідок російських обстрілів, державна політика у цій сфері має кардинально змінити орієнтири та перейти від простої компенсації пошкоджених активів до оперативного збереження виробничих функцій і кадрового потенціалу. Про це у своїй статті «Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації» зазначає керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка.
За словами експерта, відбудований через рік склад не зможе автоматично повернути фахівця, який за цей час виїхав, змінив кваліфікацію або залишив ринок праці. Першочерговим кроком з боку держави має стати запровадження швидкого протоколу роботи з людьми, які втратили робочі місця внаслідок атак.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Резервні площі, перенесення персоналу та кредити: експерт розповів, як бізнесу мінімізувати втрати після знищення складів
“У перші дні Державна служба зайнятості повинна отримувати від постраждалої компанії перелік професій і, за згодою самих працівників, одразу зіставляти їх з конкретними вакансіями не формально в межах області, а в радіусі реального щоденного доїзду. Там, де робота є за 40-60 км, доцільно компенсувати проїзд, підтримувати корпоративні шатли або короткотермінову релокацію”, — пише автор.
Він зазначає, що для державного бюджету це значно вигідніше, ніж виплата допомоги по безробіттю та втрата податкових надходжень із заробітних плат.
Другим ключовим напрямом, за словами Ігоря Крупки, має стати адресна фінансова підтримка бізнесу на період відбудови, але з чіткою прив’язкою до збереження зайнятості. Для компаній, які планують відновлювати діяльність, доцільно запровадити тимчасову часткову компенсацію заробітної плати або оплати простою.
“Така підтримка має бути обмеженою в часі, залежати від підтвердженого воєнного пошкодження і припинятися після відновлення нормальної діяльності, щоб не перетворюватися на постійну субсидію”, — наголошує експерт.
Також на думку автора, паралельно держава має створити системний механізм резервування складських площ. Він нагадав, що уряд уже анонсував рішення щодо кредитної підтримки, децентралізації міжнародної логістики, страхування воєнних ризиків і надання бізнесу пріоритетного доступу до державних приміщень для розосередження потужностей. Ігор Крупка наголошує на необхідності перетворення цих ініціатив на постійну систему із цифровим каталогом придатних майданчиків та типовими швидкими договорами оренди.
Також експерт відзначає важливість запровадження окремого державного обліку робочих місць, втрачених через російські удари по інфраструктурі.
“Така статистика дала б змогу точніше спрямовувати кредити, страхові програми, перенавчання та допомогу з працевлаштуванням туди, де удар по інфраструктурі справді перетворюється на довготривале безробіття”, — констатує автор.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Удар по логістиці: росіяни знищили нафтобазу KLO, склади VARUS, Yves Rocher та інших компаній
Експерт також зазначав, що прямі звільнення — хоча такі й трапляються — не є автоматичною реакцією кожної компанії на удари по продовольчій інфраструктурі. Крупка зауважив, що знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії.
Також він зазначає, що для мінімізації збитків та збереження команди після потенційної атаки на складські приміщення, компаніям необхідно завчасно формувати не лише резерви, а й систему переведення кадрів та використання державної підтримки.
Перейти на zn.uaА Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма? Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.
То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.
Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.
Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.
Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.
Дізнатись подробиці
Втрата складських приміщень унаслідок російських обстрілів вимагає від українського бізнесу внесення низки змін до планування діяльності. Для мінімізації збитків та збереження команди після потенційної атаки, компаніям необхідно завчасно формувати не лише резерви, а й систему переведення кадрів та використання державної підтримки, пише у статті «Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації» керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка.
За його словами, план виживання бізнесу має охоплювати не лише сервери, товар і резервний склад. Компаніям варто заздалегідь розробити «резервну карту зайнятості», яка визначає, куди саме переводитимуться критичні групи працівників, скільки людей може прийняти альтернативний майданчик та які процеси підлягають першочерговому перенесенню.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Удар по логістиці під Борисполем: Росія знищила склади Comfy, Будинку іграшок, Roshen та інших
“Це означає розосереджувати не лише запаси, а й ключові функції: не концентрувати весь критичний товар, обладнання та команду в одному хабі, заздалегідь мати резервні договори на додаткові складські площі, пункти перевантаження і транспорт”, — пише експерт.
Ще одним елементом стійкості, за його словами, є збереження людей у перші тижні після обстрілу. Зокрема, галузеві оператори можуть укладати попередні домовленості про тимчасове взаємне працевлаштування. Якщо один із майданчиків зазнає руйнувань, суміжні підприємства тимчасово приймають вивільнених водіїв, комплектувальників, вантажників та операторів до відновлення роботи постраждалої компанії.
Експерт додає, що одночасно бізнесу потрібно інвестувати у внутрішню мобільність персоналу.
Автор статті наголошує, що важливим інструментом для перезапуску процесів є державна підтримка.
“У червні 2026 року уряд запустив у програмі «5-7-9%» окремий напрям для бізнесу, майно якого зруйноване або пошкоджене війною: компенсаційна ставка становить 0,1% річних у перші два роки, а максимальний кредит на відновлення — до 150 млн грн. Для середнього і малого бізнесу це може бути різницею між «звільнити сьогодні» та «утримати людей до запуску нового майданчика»”, — констатує Ігор Крупка.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
РФ не припиняє бити по складах: експерт пояснив, як це впливає на економіку та бюджет
Експерт також зазначав, що прямі звільнення — хоча такі й трапляються — не є автоматичною реакцією кожної компанії на удари по продовольчій інфраструктурі. Крупка зауважив, що знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії, кількості альтернативних майданчиків, дефіциту кадрів у галузі та очікуваного строку відновлення. Водночас на різних працівників удари по складах мають різний вплив.
Перейти на zn.ua
Новий підхід голови регулятора може змінити звичний діалог із ринками, але інвестори вже готуються до меншої передбачуваності.
Комунікація центрального банку може впливати на економіку не менше, ніж безпосередні рішення щодо процентних ставок. Голова Федеральної резервної системи США Кевін Ворш, який перебуває на посаді три місяці, прагне змінити підхід регулятора до публічних заяв. Він вважає, що ФРС надто часто пояснює ринкам свої дії та фактично позбавляє інвесторів потреби самостійно оцінювати ризики.
За даними Reuters
Дискусія про межі прозорості ФРС триває давно. Різні керівники американського центробанку по-різному оцінювали, скільки інформації слід надавати ринкам. Бен Бернанке робив ставку на докладні роз’яснення, тоді як Алан Грінспен був відомий складними й неоднозначними формулюваннями. Пол Волкер, навпаки, привертав увагу насамперед жорсткими практичними кроками в боротьбі з інфляцією.
Монетарна політика на 98% складається з розмов і лише на 2% – з дій.
– Бен Бернанке
За часів Бернанке ФРС пережила світову фінансову кризу 2008 року, різко знизила ставки до нуля та запустила масштабний викуп облігацій. За таких умов регулятору було важливо не лише діяти, а й пояснювати свої рішення громадянам, компаніям та інвесторам. Саме тоді центральний банк почав активніше застосовувати прогнозні орієнтири та розширювати публічну звітність.
Як змінювалася комунікація Федеральної резервної системи
Протягом останніх трьох десятиліть ФРС рухалася до більшої відкритості. Навіть за Алана Грінспена Федеральний комітет з операцій на відкритому ринку у 1999 році почав оприлюднювати заяви після кожного рішення щодо монетарної політики.
Після фінансової кризи цей процес прискорився. У 2007 році ФРС запровадила регулярне оприлюднення прогнозів ключових економічних показників. Згодом з’явилися пресконференції після засідань, а також так звана “точкова діаграма” – анонімні оцінки членів комітету щодо зростання економіки, інфляції, безробіття та майбутнього рівня ставок.
У 2012 році ФРС офіційно закріпила цільовий рівень інфляції у 2% на рік. До цього такий орієнтир фактично існував із середини 1990-х, але не був формалізований. Сьогодні голова регулятора двічі на рік звітує перед Конгресом, після кожної зустрічі проводять пресконференцію, а протоколи засідань публікують для широкого доступу.
Крім того, керівники ФРС і президенти регіональних резервних банків регулярно виступають, дають інтерв’ю та коментують економічну ситуацію. У засіданнях комітету можуть брати участь до 19 осіб, тому публічних сигналів від регулятора справді накопичується багато.
Чому Кевін Ворш хоче менше заяв від ФРС
Кевін Ворш переконаний, що надмірна кількість коментарів перетворює комунікацію на інформаційний шум. Він створив одну з п’яти робочих груп із реформування роботи ФРС саме для перегляду того, як регулятор пояснює обговорення та рішення в умовах невизначеності.
На щорічному економічному симпозіумі у Джексон-Гоулі у штаті Вайомінг Ворш заявив, що більш стримана та цілеспрямована комунікація може краще допомогти центральному банку виконувати свої завдання.
Тихіша ФРС, яка більш цілеспрямовано підходить до комунікацій, здатна краще досягати своїх цілей.
– Кевін Ворш
Прихильники широкої прозорості вважають, що чіткі пояснення роблять політику регулятора підзвітнішою. Вони також дають бізнесу та інвесторам змогу зрозуміти, як ФРС реагуватиме на інфляцію, зміну зайнятості або економічне уповільнення. Це особливо важливо для інфляційних очікувань: коли люди та компанії вірять, що ціни залишатимуться контрольованими, менше ризиків виникнення спіралі “ціни – зарплати”.
Противники такого підходу вказують, що надто докладні орієнтири можуть створювати помилкове відчуття передбачуваності. Інвестори можуть почати розраховувати на постійне втручання центробанку в разі проблем на ринках і брати на себе надмірні ризики.
Ще один ризик полягає у тому, що прогнози регулятора можуть виявитися неправильними. Інфляція у США вже понад п’ять із половиною років перевищує ціль ФРС у 2%. Водночас після останнього підвищення ставки минуло понад три роки, а відтоді цільову ставку федеральних фондів скоротили на 175 базисних пунктів. Що більшим стає розрив між заявами та фактичними результатами, то сильніше ринки сумніваються в ефективності комунікації.
Небезпека мовчання для ринків і вартості запозичень
Скорочення кількості публічних сигналів може мати й небажані наслідки. Довгострокові прибутковості державних облігацій США, зокрема реальні прибутковості з урахуванням інфляції, залишаються історично високими. Інфляція водночас знижується повільніше, ніж хотіла б ФРС.
Важливим індикатором є строкова премія – додаткова компенсація, якої інвестори вимагають за купівлю довгострокових облігацій замість постійного переоформлення короткострокового боргу. Цей показник наблизився до найвищих значень за 12 років і відображає побоювання щодо інфляції, перспектив економіки, фінансової стабільності та можливих помилок у політиці.
Друга пресконференція Ворша після липневого засідання ФРС викликала чимало запитань у ринкових учасників. Інвестори намагалися зрозуміти, чи не змінюється підхід центробанку до його інфляційної цілі. Така невизначеність може бути особливо небезпечною у період високої вартості запозичень.
Ми перебуваємо в небезпечній точці перелому. Підзвітність має принципове значення. Скорочення прогнозів, які монетарні керівники надають колективно й індивідуально, посилить невизначеність на ринках і погіршить економічні результати.
– Віллем Бойтер, економіст і колишній посадовець Банку Англії
Упродовж чотирьох десятиліть до пандемії COVID-19 інфляція та ринкові процентні ставки загалом знижувалися. Цей період називають “Великою поміркованістю”. Однак навіть тоді траплялися різкі стрибки волатильності – зокрема під час кризи британського фунта у 1992 році, після терактів 11 вересня 2001 року та в перші місяці світової фінансової кризи.
Нинішня ситуація не повторює жодної з тих криз, проте сумніви щодо незалежності, довіри та комунікаційної стратегії ФРС посилюються. Разом із ними зростає і вартість залучення коштів для держави, бізнесу та споживачів.
Щоб повернути інфляцію до цільового рівня, ФРС, імовірно, доведеться бути готовою до підвищення ставок. Але не менш важливим стане здатність Кевіна Ворша зрозуміло пояснити, за яких умов і чому регулятор готовий піти на такий крок.
За такого занепокоєння мовчання ФРС звучить оглушливо.
– Джейсон Томас, керівник глобальних досліджень та інвестиційної стратегії компанії Карлайл
Реформа комунікації ФРС може зробити її заяви точнішими та змістовнішими, але надмірне мовчання здатне лише посилити нервозність на ринках. Для Кевіна Ворша головним випробуванням стане пошук балансу між меншою кількістю слів і достатньою ясністю щодо політики центрального банку.
Корисне для прочитання:
- Кевін Ворш виступить на симпозіумі в Джексон-Гоулі, де ринки очікують сигналів щодо ставок ФРС, інфляції, економічних ризиків і державного боргу США.
- Nvidia підняла американські фондові індекси після сильного звіту, тоді як інвестори очікують сигналів ФРС щодо інфляції, ставок і майбутньої монетарної політики.
- Новий голова ФРС відходить від надмірної прозорості, що підвищує невизначеність на ринках і змушує інвесторів орієнтуватися на економічні дані замість слів центробанку.
The post Кевін Ворш хоче скоротити публічні заяви ФРС, але ринки побоюються зростання невизначеності first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net
Росіяни продовжують бити по складах українського бізнесу. І це впливає як на безпосередньо працівників, так і на економіку країни та бюджет в загалом. Як саме це відбивається на економічному секторі, у статті «Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації» розповів керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка.
«Перший ефект — знищення капіталу та запасів. Це не просто бухгалтерський збиток: компанія має знову профінансувати те, що вже один раз купила. Кошти, які могли піти на нову крамницю, автоматизацію, підвищення зарплат чи нові робочі місця, спрямовують на відновлення старої потужності. Для країни це означає нижчу віддачу від інвестицій: частина інвестиційного ресурсу не розширює економіку, а лише повертає її в точку до обстрілу», — пише автор.
Другим ефектом Крупка називає здорожчання логістики. Якщо розташувати склади окремо один від одного, то ризик одночасної втрати всіх запасів зменшиться. Але разом з тим збільшиться кількість переміщень, з’явиться необхідність продублювати обладнання, найняти більше охорони та управлінського персоналу, а також послуг зв’язку. Частину цих витрат бізнес поглинає маржею, частину передає в ціни. Тобто атаки на логістику можуть не лише зменшити зайнятість у певному знищеному хабі, а й навпаки створити попит на працівників у нових, менших вузлах.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Удар по логістиці під Борисполем: Росія знищила склади Comfy, Будинку іграшок, Roshen та інших
«Третій ефект — фіскальний. Коли зникає зарплата, публічні фінанси втрачають ПДФО та військовий збір, а система соціального страхування — ЄСВ. У 2026 році стандартні ставки для найманої праці становлять 18% ПДФО, 5% військового збору та 22% ЄСВ, який нараховує роботодавець. Наприклад: якщо через звільнення працівників повністю зникає 1 млн грн місячного нарахованого фонду зарплати, то за стандартних ставок і без урахування спеціальних пільг чи меж бази ЄСВ під ризиком опиняється приблизно 450 тис. грн щомісячного потоку податків і соціальних внесків: 180 тис. грн ПДФО, 50 тис. грн військового збору та 220 тис. грн ЄСВ», — зазначає Крупка.
Та за словами автора, це не всі втрати. Чим меншим стає обсяг продажів, тим більше падає база ПДВ і прибуток. Якщо ж бізнес припиняє своє існування, то зникає податок на прибуток підприємств та частина місцевих платежів.
«Якщо людина довше шукає роботу — держава витрачає кошти на допомогу з безробіття, перенавчання та програми зайнятості. Якщо ж працівник переходить до іншого роботодавця швидко, значна частина цього фіскального ефекту просто переміщується, а не зникає. Саме тому швидкість повторного працевлаштування має не лише соціальне, а й бюджетне значення», — додає експерт.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Удар по логістиці: росіяни знищили нафтобазу KLO, склади VARUS, Yves Rocher та інших компаній
Тож, за словами Крупки, найближчими місяцями не варто очікувати на загальнонаціональний стрибок безробіття. Натомість, ймовірно, відбудеться збільшення кількості локальних вивільнень, простоїв і переведень. Український ринок праці досі відчуває дефіцит кадрів у багатьох робітничих професіях, тож значна частина водіїв, операторів техніки, ремонтників і досвідчених логістів зможе знайти нову роботу порівняно швидко. Однак у випадку із працівниками масових складських операцій в районах, де РФ знищила кілька великих об’єктів, ризики з працевлаштуванням будуть вищими. Те саме стосується сервісного персоналу з низькою мобільністю.
«Набагато небезпечніший сценарій — повторювані удари по одному логістичному кластеру. Після першого знищеного складу мережа ще має резервну площу. Після другого — резерв дорожчає. Після третього — бізнес починає не лише переміщати операції, а й зменшувати їх, відкладати інвестиції, скорочувати асортимент, більше віддавати на аутсорсинг або переносити частину функцій за кордон. Саме за таких умов тимчасове безробіття може перетворитися на структурне», — підсумував Крупка.
Експерт також зазначав, що прямі звільнення — хоча такі й трапляються — не є автоматичною реакцією кожної компанії на удари по продовольчій інфраструктурі. Крупка зауважив, що знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії, кількості альтернативних майданчиків, дефіциту кадрів у галузі та очікуваного строку відновлення. Водночас на різних працівників удари по складах мають різний вплив.
Перейти на zn.ua
Лише протягом минулої доби росіяни знищили склади Comfy, «Будинку іграшок», Roshen та інших компаній. І це не перші удари по складах українського бізнесу, і, найімовірніше, не останні. Як втрата складу відбивається на різних працівниках у статті «Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації» розповів керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка.
«Для виробничої компанії склад є частиною технологічного ланцюга. Знищення складу сировини або комплектуючих може зупинити виробничу лінію, навіть якщо сам цех неушкоджений. Знищення складу готової продукції позбавляє бізнес товару, оборотного капіталу й можливості виконувати контракти. Тому для виробничих працівників ризик часто починається не зі звільнення, а з простою, скорочення змін і перенесення замовлень на інші заводи компанії. Якщо відновлення затягується, тимчасовий простій може перетворитися на звільнення», — пише Крупка.
Водночас для професійного логістичного або складського оператора атака по складу — це удар по активу, який генерує виторг. Адже відсутність площі означає, що немає зберігання, обробки палет, орендного доходу та частини контрактів. Крупка додає, що оператори, які мають кілька майданчиків, можуть перемістити і клієнтів, і своїх працівників. Однак, компанія з одним великим хабом завжди ризикує втратити клієнта та команду.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
На Київщині та в Сумах РФ знищила склади «Нової пошти». А в Святопетрівському дісталося виробництву
Для ритейлера чи дистриб’ютора склад — це серце оборотного капіталу. Після атаки на склад мережа має вчасно замінити товар, знайти нові площі, переналаштувати автоматизовану систему управління складом, змінити маршрути та зробити все, аби не було порожніх полиць.
Деякі бізнеси власні запаси можуть замінити на більш «легку» модель, тобто ширше використовувати маркетплейс, прямих відвантажень постачальникам чи вдатися до аутсорсингової логістики. Однак у таких випадках частину складських робочих місць можуть не відновити навіть коли ситуація стабілізується. Це означає, що воєнний шок може призвести не лише до тимчасового зменшення зайнятості, а й стати причиною пришвидшення зміни бізнес-моделі.
«Найуразливіший — малий і середній бізнес із одним складом. Велика мережа може втратити вузол, але зберегти систему. Малий підприємець може втратити систему разом із вузлом. Для нього відсутність страхування, застави для нового кредиту чи резервної площі швидко перетворює майновий збиток на закриття бізнесу і повне вивільнення команди», — підсумував Крупка.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Повторна атака на Чернігів: пошкоджено склад, кількість постраждалих зросла
Експерт також зазначав, що прямі звільнення — хоча такі й трапляються — не є автоматичною реакцією кожної компанії на удари по продовольчій інфраструктурі. Крупка зауважив, що знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії, кількості альтернативних майданчиків, дефіциту кадрів у галузі та очікуваного строку відновлення.
Перейти на zn.ua
Після кожного масштабного удару РФ по продовольчій інфраструктурі українці починають будувати припущення, що працівників компанії, яка постраждала, очікують масові звільнення, та проаналізувавши деякі випадки, керівник аналітичного відділу мережі "АНТС" Ігор Крупка дійшов висновку, що прямі звільнення — хоча такі й трапляються — не є автоматичною реакцією кожної компанії. Як один із прикладів у статті для ZN.UA "Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації" він навів харківську компанію "Омега": там люди справді втратили робочі місця через знищення складу у травні 2025-го.
Представниця компанії Олена Андросова підтвердила, що майже 200 із 250 працівників складу звільнили, адже підприємство більше не могло забезпечити їх роботою. Водночас партнери "Омеги" запропонували частині вивільнених працівників нові вакансії.
Автор нагадав про ще один випадок. Після удару по розподільчому центру Rozetka в Броварах 5 серпня співзасновниця компанії Ірина Чечоткіна публічно підтвердила оптимізацію штату: на об’єкті працювали понад 1000 людей, більшість з них компанія перевела на інші склади, але не всіх.
Та є й протилежні приклади, пише Крупка. Після знищення логістичного комплексу Amtel під Києвом у липні 2026-го компанія ELIT Ukraine заявила, що всіх співробітників, які працювали на ураженій локації, переведуть до інших підрозділів. Автор наголошує, що це — модель великої мережевої компанії, де організація має куди перевести працівників і товарні потоки.
Ще один кейс повʼязаний з заводом Flex у Мукачеві. Після ракетного удару влітку 2025-го виробничий персонал перевели в простій зі збереженням оплати, а невиробничий — на дистанційну роботу. Автор наголошує, що у такого рішення є ціна для роботодавця, але воно зберігає людський капітал і дає змогу швидше відновити виробництво.
"Знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії, кількості альтернативних майданчиків, дефіциту кадрів у галузі та очікуваного строку відновлення", — розповів автор.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Від учора РФ атакувала Київщину 38 разів. Через сьогоднішні обстріли загинули та постраждали люди
Більше матеріалів керівника аналітичного відділу мережі "АНТС" Ігоря Крупки читайте на ZN.UA.
Перейти на zn.ua
Вид на столицю Ісландії Рейк’явік у серпні, сфотографований із вежі церкви Гатльґрімскірк’я напередодні загальнонаціонального референдуму щодо відновлення переговорів про вступ до ЄС. Деніс Балібус/Reuters
Безпекова ситуація в Арктиці змінює звичну дискусію про суверенітет, рибальство та валюту — тепер прихильники ЄС бачать нові аргументи.
Ісландія готується винести на референдум питання про поновлення переговорів щодо вступу до Європейського Союзу. Вперше країна подала заявку на членство у 2009 році, після масштабної фінансової кризи. Згодом правоцентристський уряд зупинив цей процес, наголошуючи на ризиках для державного суверенітету та контролю над рибальськими водами.
Як пише CNN
Лівоцентристська коаліція, яка нині керує країною, пообіцяла провести голосування про відновлення діалогу з ЄС не пізніше 2027 року. Її зовнішньополітичний курс передбачає також поглиблення взаємодії з Євросоюзом, державами Півночі та НАТО.
Хоча головними темами дискусії залишаються економічні наслідки, можливий перехід на євро та правила рибальства, дедалі важливішим чинником стає безпека. Занепокоєння в Ісландії посилилося через дії адміністрації Дональда Трампа щодо Гренландії та загострення ситуації в Арктиці. Країна має берегову охорону, проте не утримує власної армії та не має міністерства оборони.
Водночас Ісландія вже тісно пов’язана з європейськими структурами. Вона є членом НАТО, входить до Європейського економічного простору та Шенгенської зони. Нещодавно країна уклала домовленість із чотирма іншими державами НАТО про посилення морської безпеки в Арктиці та Північній Атлантиці на тлі активності російського флоту.
Для Європейського Союзу Ісландія в безпековому середовищі є значно важливішим партнером, ніж, скажімо, десять років тому. Це зовсім інший контекст.
– Альмут Меллер, директорка з європейських і глобальних питань Європейського політичного центру
Чому Ісландія знову обговорює вступ до ЄС
Прем’єр-міністерка Кріструн Фростадоуттір вважає, що нинішня геополітична ситуація може зміцнити переговорні позиції Рейк’явіка. Її уряд пропонує спочатку оцінити умови, яких країна могла б домогтися в переговорах із Брюсселем, а вже потім проводити окреме голосування про безпосередній вступ до ЄС.
Це чудовий час для вступу Ісландії через геополітичну ситуацію, у якій ми перебуваємо. Гадаю, це також дає нам сильнішу позицію на переговорах про приєднання.
– Кріструн Фростадоуттір, прем’єр-міністерка Ісландії
Прихильники відновлення переговорів вважають, що приєднання до єврозони могло б додати стабільності економіці країни, де національна крона схильна до коливань. Серед можливих переваг вони також називають залучення інвестицій, фінансування арктичного сільського господарства, доступ до інфраструктурних кредитів і ширшу участь у наукових програмах.
Опоненти членства в ЄС натомість побоюються, що Ісландії доведеться передати Брюсселю частину повноважень, зокрема у сфері управління ресурсами. Особливо гостро обговорюється питання доступу іноземних суден до ісландських рибальських угідь. Рибна галузь формує приблизно 6,5% валового внутрішнього продукту країни, а контроль над природними ресурсами є одним із ключових аргументів євроскептиків.
Яка цінність місця за столом, якщо останнє слово не за нами?
– Гудрун Гавстейнсдоттір, лідерка Партії незалежності
Референдум в Ісландії: голоси виборців майже розділилися порівну
Опитування Ґеллапа демонструє мінімальну перевагу прихильників поновлення переговорів. Серед тих, хто визначився зі своєю позицією, 51,5% підтримують діалог із ЄС, тоді як 48,5% виступають проти. Водночас частина громадян ще не ухвалила остаточного рішення.
Якщо референдум матиме позитивний результат, Ісландія проведе ще одне загальнонаціональне голосування. На ньому громадяни вирішуватимуть, чи звертатися з формальною заявкою про вступ до Європейського Союзу. Такий референдум може відбутися більш ніж через рік. Міністр закордонних справ Ісландії заявляв місцевим медіа, що переговори про угоду потенційно триватимуть 18 місяців.
Ісландія належить до десятки країн світу з найвищим валовим внутрішнім продуктом на душу населення: цей показник становить приблизно 98 300 доларів. Держава має низький рівень безробіття та розвинену соціальну систему. Водночас наслідки кризи 2008 року, висока вартість життя, інфляційні ризики й обмеження невеликої національної валюти роблять питання зближення з Європою особливо чутливим.
Навіть підтримка на референдумі не означатиме автоматичного вступу Ісландії до ЄС. Вирішальними залишаться майбутні умови домовленостей, передусім щодо рибальства, сільського господарства та контролю над природними ресурсами.
Інші новини, які можуть вас зацікавити:
- Напередодні референдуму 29 серпня ісландці майже порівну поділилися щодо відновлення переговорів про вступ країни до Європейського Союзу.
- Москва готова застосувати військово-технічні контрзаходи у відповідь на мілітаризацію Гренландії, наголошуючи на збереженні Арктики як зони миру та співпраці.
The post Ісландія готує референдум про відновлення переговорів щодо вступу до ЄС first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net
Втрата складу — це не тільки згорілі приміщення й товарні запаси. Це зникнення робочої зміни, логістичного маршруту, замовлення, частини фонду оплати праці та податкової бази. Проте знищення складу не завжди автоматично означає звільнення: вирішальними є мережа резервних складських площ, ліквідність бізнесу й здатність швидко перевести працівників на інший об’єкт логістичної інфраструктури.
Коли після обстрілу горить логістичний центр, у новинах зазвичай повідомляють про площу, інколи — про вартість будівлі й товарних запасів. Для повної економічної оцінки наслідків цього недостатньо. Склад — це не пасивна будівля з металу та бетону, а виробничий вузол, до якого прив’язані сотні або навіть тисячі робочих місць: від водія й комплектувальника до диспетчера, охоронця, прибиральника, бухгалтера та менеджера закупівель.
У ніч на 5 серпня, за даними МВС, на п’яти локаціях Київщини пожежі після російських ударів охопили близько 230 тис. кв. м; серед зруйнованих об’єктів були продуктові склади, логістичні центри мереж супермаркетів і поштовий об’єкт. Саме тому економічні наслідки удару треба вимірювати не лише балансом компанії. Вони охоплюють ринок праці, споживчі ціни, податкові надходження, соціальні виплати, інвестиції та географію зайнятості. І головне питання тут — не «Чи будуть звільнення?», а «Кого, коли й за яких умов компанія вже не зможе забезпечити роботою?».
Фабрика зайнятості
У великому розподільчому центрі в одному місці зібрано кілька різних сегментів ринку праці. Є операційний напрям (ядро) — приймання товару, комплектування замовлень, сортування, пакування, навантаження, робота з технікою. Є транспортний — водії, експедитори, диспетчери, планувальники маршрутів. Є сервісний — охорона, прибирання, технічне обслуговування, ремонт. І є адміністративний — управління персоналом, бухгалтерія, закупівлі, документообіг, комунікації, інформаційні технології, керівники змін і складу.
Коли будівлю знищено, працівники, які забезпечують функціонування цих напрямів, втрачають роботу неоднаково. Наприклад, працівникові бухгалтерії достатньо ноутбука й доступу до системи. Водія можна перевести на інший маршрут. Експедитора — на інший хаб. А вантажнику чи сортувальнику потрібні конкретні рампи, конвеєри, стелажі, сканери, зона відбору й товарний потік. Якщо все це згоріло, разом з активом (складом) тимчасово зникає й саме робоче місце.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Врятують окремі райони: як Україна готується до складної зими
Тому економічна логіка проста: що сильніше професія прив’язана до фізичного майданчика й що менше в компанії резервних потужностей, то вищий ризик звільнення. І навпаки — що ширша мережа складів і філій у компанії, то більше шансів на переведення.
Чи справді після обстрілів звільняють
Публічний простір легко породжує перебільшення: після кожної великої пожежі з’являється припущення, що «всіх працівників звільнять». Проаналізовані випадки засвідчують складнішу картину. Прямі звільнення трапляються, але вони не є автоматичною реакцією кожної компанії.
Прикладом прямого зв’язку між знищенням складу і втратою робочих місць може слугувати компанія «Омега» на Харківщині. Після удару російських дронів 26 травня 2025 року її розподільчий центр у Васищевому було фактично знищено. Представниця компанії Олена Андросова повідомила в інтерв’ю Радіо «Накипіло», що на складі працювало 250 людей і майже 200 із них довелося звільнити саме тому, що компанія після втрати об’єкта не могла забезпечити їх роботою. Водночас партнери «Омеги» запропонували частині вивільнених працівників свої вакансії. Отже, обстріл справді створив безробіття на рівні конкретного роботодавця, але частина людей змогла швидко перейти до іншого бізнесу.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
"Обставини виявилися сильнішими": Rozetka скорочує працівників та змінює бізнес через знищення складу у Броварах
Свіжіший випадок — Rozetka після удару по розподільчому центру в Броварах 5 серпня. Співзасновниця компанії Ірина Чечоткіна публічно підтвердила оптимізацію штату: на об’єкті працювало понад 1000 людей, більшість із них компанія переводить на інші склади, але надати альтернативне місце всім не зможе; скорочення стосуватимуться кількох відділів. На момент перевірки публічно було відомо про втрати в комунікаційній та PR-команді, тоді як підтверджень звільнення IT-фахівців не було. Точної загальної кількості звільнених компанія не назвала.
Є й протилежні приклади. Після знищення логістичного комплексу Amtel під Києвом у липні 2026 року ELIT Ukraine заявила, що всіх співробітників, які працювали на ураженій локації, переведуть до інших підрозділів. Це модель великої мережевої компанії: фізичний актив втрачено, але організація має куди перевести працівників і товарні потоки.
Так само не кожен удар по виробничо-складській інфраструктурі завершується звільненнями. Після ракетної атаки на завод Flex у Мукачеві в серпні 2025 року виробничий персонал перевели в простій зі збереженням оплати, невиробничий — на дистанційну роботу, а представниця компанії прямо заявила, що звільнень не планують. На той момент на підприємстві працювало близько 2600 людей. У такого рішення є ціна для роботодавця, але воно зберігає людський капітал і дає змогу швидше відновити виробництво.
Отже, знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії, кількості альтернативних майданчиків, дефіциту кадрів у галузі та очікуваного строку відновлення.
Для різних працівників наслідки різні
Для виробничої компанії склад є частиною технологічного ланцюга. Знищення складу сировини або комплектуючих може зупинити виробничу лінію, навіть якщо сам цех неушкоджений. Знищення складу готової продукції позбавляє бізнес товару, оборотного капіталу й можливості виконувати контракти. Тому для виробничих працівників ризик часто починається не зі звільнення, а з простою, скорочення змін і перенесення замовлень на інші заводи компанії. Якщо відновлення затягується, тимчасовий простій може перетворитися на звільнення.
Для професійного логістичного або складського оператора обстріл б’є безпосередньо по активу, який генерує виторг. Немає площі — немає зберігання, обробки палет, орендного доходу та частини контрактів. Тут критично важлива диверсифікація: оператор із кількома майданчиками може перемістити клієнтів і працівників; компанія з одним великим хабом ризикує втратити і клієнта, й команду.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Який вигляд має "Епіцентр" у Харкові після удару росіян: фото та відео
Для ритейлера чи дистриб’ютора склад — це серце оборотного капіталу. Після удару треба одночасно замінити товар, знайти нову площу, переналаштувати автоматизовану систему управління складом, змінити маршрути й не допустити порожніх полиць. Якщо бізнес переходить від власного запасу до «легшої» моделі — більше маркетплейсу, прямого відвантаження постачальниками чи аутсорсингової логістики — частина складських робочих місць може не повернутися навіть після стабілізації. Тобто воєнний шок здатен не тільки тимчасово зменшити зайнятість, а й пришвидшити зміну бізнес-моделі.
Найуразливішим є малий і середній бізнес із одним складом. Велика мережа може втратити вузол, але зберегти систему. Малий підприємець може втратити систему разом із вузлом. Для нього відсутність страхування, застави для нового кредиту чи резервної площі швидко перетворює майновий збиток на закриття бізнесу й повне звільнення команди.
Економіка й бюджет
Перший ефект — знищення капіталу та запасів. Це не просто бухгалтерський збиток: компанія має знову профінансувати те, що вже раз купила. Кошти, які могли піти на нову крамницю, автоматизацію, підвищення зарплат чи нові робочі місця, спрямовують на відновлення старої потужності. Для країни це означає нижчу віддачу від інвестицій: частина інвестиційного ресурсу не розширює економіку, а лише повертає її в точку до обстрілу.
Другий ефект — дорожча логістика. Розосереджені склади зменшують ризик одночасної втрати всіх запасів, але збільшують кількість переміщень, дублюють обладнання, потребують більше охорони, послуг зв’язку та управлінського персоналу. Частину цих витрат бізнес поглинає маржею, частину передає в ціни. Це означає, що атаки на логістику можуть одночасно зменшувати зайнятість у конкретному знищеному хабі й створювати попит на працівників у нових, менших вузлах.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Удар по логістиці під Борисполем: Росія знищила склади Comfy, Будинку іграшок, Roshen та інших
Третій ефект — фіскальний. Коли зникає зарплата, публічні фінанси втрачають ПДФО та військовий збір, а система соціального страхування — ЄСВ. 2026 року стандартні ставки для найманої праці становлять 18% ПДФО, 5% військового збору та 22% ЄСВ, який нараховує роботодавець. Наприклад, якщо через звільнення працівників повністю зникає 1 млн грн місячного нарахованого фонду зарплати, то за стандартних ставок і без урахування спеціальних пільг чи меж бази ЄСВ під ризиком опиняються приблизно 450 тис. грн щомісячного потоку податків і соціальних внесків: 180 тис. грн ПДФО, 50 тис. грн військового збору та 220 тис. грн ЄСВ.
Однак це ще не всі втрати. Якщо знижується обсяг продажів — зменшується база ПДВ та прибуток. Якщо бізнес закривається — зникає податок на прибуток підприємств і частина місцевих платежів. Якщо людина довше шукає роботу — держава витрачає кошти на допомогу по безробіттю, перенавчання та програми зайнятості. Якщо ж працівник переходить до іншого роботодавця швидко, значна частина цього фіскального ефекту просто переміщується, а не зникає. Саме тому швидкість повторного працевлаштування має не лише соціальне, а й бюджетне значення.
Тому базовий сценарій на найближчі місяці через удари по складах — не загальнонаціональний стрибок безробіття, а збільшення кількості локальних вивільнень, простоїв і переведень. Український ринок праці залишається дефіцитним у багатьох робітничих професіях, тому значна частина водіїв, операторів техніки, ремонтників і досвідчених логістів зможе знайти нову роботу порівняно швидко. Більше ризику матимуть працівники масових складських операцій у районах, де одночасно втрачено кілька великих об’єктів, а також сервісний персонал із низькою мобільністю.
Значно небезпечніший сценарій — повторювані удари по одному логістичному кластеру. Після першого знищеного складу мережа ще має резервну площу. Після другого — резерв дорожчає. Після третього — бізнес починає не лише переміщувати операції, а й зменшувати їх, відкладати інвестиції, скорочувати асортимент, більше віддавати на аутсорсинг або переносити частину функцій за кордон. Саме за таких умов тимчасове безробіття може перетворитися на структурне.
Що мають робити компанії
Для бізнесу план безперервності має охоплювати не лише сервери, товар і резервний склад, а й «резервну карту зайнятості». Ще до потенційної атаки компанія має розуміти, куди може перевести кожну критичну групу працівників, скільки людей здатен прийняти альтернативний майданчик і які операції можна швидко перенести. Це означає розосереджувати не лише запаси, а й ключові функції: не концентрувати весь критичний товар, обладнання та команду в одному хабі, заздалегідь мати резервні договори на додаткові складські площі, пункти перевантаження й транспорт.
Другий елемент стійкості — збереження людей у перші тижні після обстрілу. Галузеві компанії можуть заздалегідь домовлятися про тимчасове взаємне працевлаштування: якщо один майданчик знищено, партнери або суміжні оператори на певний період приймають вивільнених водіїв, вантажників, комплектувальників чи операторів.
Водночас бізнесу потрібно інвестувати у внутрішню мобільність персоналу.
Варто використовувати вже доступні інструменти відновлення. У червні 2026 року уряд запустив у програмі «5–7–9%» окремий напрям для бізнесу, майно якого зруйновано або пошкоджено війною: компенсаційна ставка становить 0,1% річних у перші два роки, а максимальний кредит на відновлення — до 150 млн грн. Для середнього й малого бізнесу це може бути різницею між «звільнити сьогодні» та «утримати людей до запуску нового майданчика».
Що має зробити уряд
Державна політика повинна перейти від логіки «компенсувати пошкоджений актив» до логіки «зберегти виробничу функцію й зайнятість». Відбудований склад за рік не поверне автоматично працівника, який за цей час виїхав, змінив професію чи залишив ринок праці.
Першою ланкою державної реакції має бути швидкий протокол роботи з вивільненими працівниками після атаки. У перші дні Державна служба зайнятості повинна отримати від постраждалої компанії перелік професій і, за згодою самих працівників, одразу зіставляти їх із конкретними вакансіями не формально в межах області, а в радіусі реального щоденного доїзду. Там, де робота є за 40–60 км, доцільно компенсувати проїзд, підтримувати корпоративні шатли або короткотермінову релокацію: для бюджету це часто дешевше, ніж оплачувати тривале безробіття й втрачати податкові надходження із зарплати.
Другий напрям — підтримка самого роботодавця на період відновлення, але з чіткою прив’язкою до збереження зайнятості. Для життєздатних компаній, які реально планують відновити роботу, можна запроваджувати тимчасову часткову компенсацію оплати простою або зарплати за умови збереження робочих місць. Така підтримка має бути обмеженою в часі, залежати від підтвердженого воєнного пошкодження й припинятися після відновлення нормальної діяльності, щоб не перетворюватися на постійну субсидію.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Зробити так, щоб атаки не вдарили по українцях»: Стубб анонсував постачання Україні критично важливих засобів ППО
Ще один системний напрям — резерв складських площ і окремий облік втрати роботи через обстріли. Після атак 5 серпня уряд уже заявив про підготовку рішень щодо кредитної підтримки, децентралізації міжнародної логістики, страхування воєнних ризиків та пріоритетного доступу бізнесу до наявних державних приміщень для розосередження складських потужностей. Це варто перетворити на постійний механізм із цифровим каталогом придатних площ і типовими швидкими договорами. Водночас держава має окремо фіксувати робочі місця, втрачені саме через фізичне знищення активів унаслідок атак: така статистика дала б змогу точніше спрямовувати кредити, страхові програми, перенавчання та допомогу з працевлаштуванням туди, де удар по інфраструктурі справді перетворюється на тривале безробіття.
***
Україна має важливу перевагу: дефіцит на ринку праці змушує бізнес триматися за людей. Тому багато компаній переводять працівників, оплачують простій і перебудовують мережу замість негайного масового звільнення. Але цей запас міцності не безмежний. Що частіші удари, то менше резервних площ, дешевих кредитів і корпоративних ресурсів для утримання команди.
Тому правильна відповідь на удари по логістиці — не відновити той самий великий склад у тому самому вигляді. Потрібно будувати розподілену логістичну систему, в якій резерви мають і товар, і маршрут, і робоче місце. Тоді російська ракета зможе знищити будівлю, але не зможе так само легко знищити зайнятість, податкову базу і здатність бізнесу працювати.
Перейти на zn.uaУкраїна живе в новій економічній реальності, але державна політика на ринку праці значною мірою залишається заручницею підходів, сформованих десятки років тому. Колись головною проблемою було безробіття. Саме тому 26 років тому було створено Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Повний текст новини
Перейти на 24tv.uaРівень безробіття у Швейцарії надзвичайно низький.
Перейти на unian.uaБілл Гейтс вважає, що цього разу технологічна революція відбуватиметься значно швидше, а частина професій може зникнути назавжди
Перейти на glavcom.uaАмериканський мільярдер Білл Гейтс оприлюднив новий тривожний прогноз щодо розвитку штучного інтелекту, попередивши людство про загрозу масштабного біотероризму та масового безробіття.
Перейти на tsn.ua
Співзасновник Microsoft Білл Гейтс заявив, що штучний інтелект становить значно більшу загрозу, ніж публічно визнають технологічні компанії. На його думку, світ має терміново запровадити нові правила контролю, інакше наслідками можуть стати масове безробіття та навіть використання ШІ для створення біологічної зброї, чого найбільше боїться більшість техногігантів. Про це Гейтс заявив в інтерв'ю The New York Times, а згодом детально виклав свої погляди у статті на власному сайті.
Гейтс стверджує, що публічно багато компаній уникають жорстких заяв, адже це може зашкодити інвестиціям у галузь. Він наголосив: “Вони (розробники) кажуть одне одному: “Слухай, не кажи цього. Це нам зашкодить — адже ми намагаємося залучити наступний трильйон доларів””.
За словами співзасновника Microsoft, він вирішив виступити саме зараз через те, що розвиток ШІ відбувається швидше, ніж він очікував. Гейтс вважає, що індустрія проігнорувала кілька критичних моментів, які раніше вважалися сигналом для більш обережного підходу.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Ризик самовдосконалення систем: Anthropic пропонує запровадити міжнародний контроль над ШІ
Загроза створення біологічної зброї
Серед найбільших загроз Гейтс називає втрату контролю над системами штучного інтелекту та можливість використання таких технологій для створення біологічної зброї. На його думку, компанії продовжують розробку, сподіваючись, що користь переважить ризики.
“Вони просто рухаються вперед на повній швидкості, сподіваючись, що користь переважить шкоду”, — підкреслив Гейтс.
Водночас керівники провідних технологічних компаній — OpenAI, Google DeepMind, Anthropic та Meta — звернулися до Конгресу США із закликом законодавчо посилити контроль над продажем синтетичної ДНК та РНК. Техногіганти тоді попередили, що стрімкий розвиток ШІ здатний суттєво спростити створення біологічної зброї та небезпечних патогенів.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Провідні експерти посперечалися про майбутнє ШІ: чи замінять технології людей
Ризики для ринку праці
Окрему увагу Гейтс приділив ринку праці. Він вважає, що цього разу технологічна революція не повторить попередні сценарії, коли нові професії компенсували втрату старих. Так вважає і понад 200 провідних економістів, дослідників та керівників технологічних компаній, що опублікували спільну заяву We Must Act Now, в якій закликали терміново готуватися до економічних наслідків розвитку ШІ.
На думку Гейтса, ШІ проникне майже в усі сфери економіки, тому працівникам буде значно важче знайти нову роботу після автоматизації їхньої професії. Саме тому він пропонує запровадити спеціальний “податок на токени” — платіж за використання ШІ, який допоможе зробити заміну людей машинами менш вигідною та створить фонд підтримки тих, хто втратить роботу.
Гейтс також вважає, що окремі професії слід законодавчо залишити за людьми. Насамперед це стосується роботи, яка потребує особистого спілкування, наприклад догляду за людьми. Проте економіст Тайлер Коуен говорить, що в цій сфері людська праця завжди залишатиметься особливо потрібною.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Робота не зникає, а трансформується: чому прогнози про масове безробіття через ШІ не справдилися
Міжнародний контроль
Співзасновник Microsoft закликав укласти міжнародні угоди щодо контролю за найнебезпечнішими можливостями ШІ. Йдеться про обов'язкову перевірку систем, які можуть допомагати створювати нові молекули або інші потенційно небезпечні біологічні матеріали.
“Саморегулювання щодо найнебезпечнішого інструменту, коли-небудь винайденого людством? Ні, дякую!” — заявив Гейтс.
Гейтс визнав, що сам довгі роки був одним із головних рушіїв розвитку комп'ютерної індустрії, однак тепер вважає своїм обов'язком відкрито говорити про її ризики. Він пообіцяв порушувати тему штучного інтелекту під час зустрічей зі світовими лідерами нарівні з питаннями глобальної охорони здоров'я.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Як штучний інтелект змінює уявлення про незалежність держав: що показав Stanford AI Index 2026
Три технологічні прориви
Під час інтерв'ю Гейтс також розповів про три технологічні прориви, які найбільше вразили його за кар'єру. Першим він назвав появу графічного інтерфейсу комп'ютерів у 1980 році, другим — демонстрацію технології від OpenAI, що згодом стала ChatGPT, а третім — інструмент для програмування Claude Code компанії Anthropic. Саме останній приклад змусив його усвідомити, наскільки швидко змінюються можливості сучасного ШІ.
“Думка про те, що тепер ці системи в суттєвому сенсі перевершують мене, викликає реакцію на кшталт: “Що за чортівня?” — зазначив Гейтс.
Наприкінці розмови Гейтс визнав, що йому непросто виступати з такими попередженнями. Він підсумував: “Мені не до вподоби повідомляти людям погані новини й казати, що інновації можуть мати більше негативних наслідків, ніж позитивних. Але така вже нинішня реальність”.
Нещодавно генеральний директор Palantir Алекс Карп також виступив з різкою критикою провідних розробників ШІ, звинувативши їх у непрозорості, запозиченні чужої інтелектуальної власності та сумнівній ефективності моделі монетизації через продаж токенів. Просуваючи концепцію “суверенного ШІ”, Карп закликав бізнес зберігати повний контроль над власними даними замість передачі їх стороннім лабораторіям.
Перейти на zn.ua
Оголошення пролунало із запізненням, а головна інтрига тепер пов’язана не лише з датами, а й із майбутньою роллю сербського лідера.
Як повідомляє zn.ua.
Дострокові парламентські вибори в Сербії мають відбутися 18 або 25 жовтня 2026 року. Таке рішення ухвалив чинний президент Александар Вучич, який раніше оголосив про намір залишити посаду. Водночас обіцянка визначитися з датою протягом кількох тижнів не була виконана: оголошення пролунало лише наприкінці серпня, майже через два місяці.
Натомість дата дострокових президентських виборів досі не названа. Така невизначеність породжує припущення, що Вучич не планує остаточно залишати владу до завершення свого другого президентського терміну в жовтні 2027 року.
З президентського крісла – до уряду
Один із можливих сценаріїв передбачає перехід Александара Вучича на посаду прем’єр-міністра Сербії. Це дозволило б йому зберегти контроль над виконавчою владою вже в іншому статусі та водночас формально виконати обіцянку піти з посади президента.
Такий крок відповідає політичному стилю Вучича, який упродовж кар’єри неодноразово демонстрував здатність пристосовуватися до внутрішніх обставин і міжнародного тиску. Його можливе переміщення до уряду нагадує політичні трансфери, зокрема шлях, який свого часу використовував чорногорський прем’єр-президент Міло Джуканович.
Вучич перебуває в політиці з 1998 року. За цей час він тричі обирався депутатом Народної скупщини Сербії, був градоначальником Белграда, першим віцепрем’єр-міністром і міністром оборони, відповідав за боротьбу з корупцією, а 2014 року очолив уряд. У квітні 2017 року його обрали президентом Сербії – тоді він отримав 55,08% голосів.
Економічні здобутки та політичні суперечності
До президентської влади Вучич прийшов у складний для Сербії період. Країна переживала економічну кризу, відчувала нестачу інвестицій, мала високий рівень безробіття та погіршення добробуту населення.
За час його правління Сербія, за оцінками прихильників президента, змогла вийти з кризи й перетворитися на одного з економічних лідерів регіону. Країна залучила стабільні інвестиції, покращила фінансові показники та посилила роль транспортного вузла Європи.
Серед позитивних змін називають зниження інфляції, фінансову стабілізацію, зменшення безробіття та поступове зростання доходів населення. Середня нетто-зарплата, за наведеними даними, збільшилася з 350–400 євро у 2010 році до 999–1100 євро у 2015-му. Середня пенсія зросла з 204 євро у 2012 році до 484 євро у 2026-му.
Водночас економічне зростання розподіляється нерівномірно. Найшвидше зарплати підвищуються в ІТ-секторі та Белграді. Окремі інвестиційні проєкти викликають питання через потенційні ризики для здоров’я людей і довкілля. Корупція залишається загрозою для безпеки та розвитку, а молодь продовжує виїжджати до країн Європейського Союзу.
Критики Вучича звинувачують його в системному послабленні демократичних інститутів, обмеженні свободи преси та інакодумства, а також у посиленні каральних органів. Реформи держави фактично загальмувалися, тоді як зв’язки політичної влади з організованою злочинністю залишаються предметом гострих дискусій.
Євроінтеграція та баланс між Заходом і Росією
На початку свого правління Вучич обіцяв наблизити Сербію до Європейського Союзу. Однак останніми роками необхідні реформи були заблоковані, а процес євроінтеграції фактично зупинився. При цьому 42% опитаних сербів підтримують зближення з ЄС, тоді як орієнтацію на Росію поділяють 30%.
Зовнішня політика Белграда не завжди узгоджується із загальним курсом Євросоюзу. Сербія намагається одночасно підтримувати відносини з ЄС, США, Китаєм і Росією. 17 липня було започатковано стратегічний діалог зі Сполученими Штатами, однак така політика балансування дедалі більше викликає втому та роздратування як на Заході, так і на Сході.
Окремим джерелом напруження залишаються повільні переговори щодо нормалізації відносин між Белградом і Приштиною. Додаткові побоювання в сусідів викликають ідеї “сербського миру”, заклики об’єднати всіх сербів незалежно від країни проживання та активізація перегонів озброєнь. У регіоні, який ще пам’ятає балканські війни, це сприймають як потенційну загрозу стабільності.
Політика Вучича щодо України також залишається неоднозначною. Сербія підтримувала проукраїнські резолюції в ООН, постачала Україні боєприпаси та надала 80 млн євро невійськової допомоги. Водночас Белград не приєднався до антиросійських санкцій.
15 липня Вучич уперше від початку повномасштабної війни відвідав Україну, де взяв участь у п’ятому саміті Україна-Південно-Східна Європа. Однак він став єдиним учасником, який не підписав підсумкову декларацію із закликом до Москви припинити агресію проти України. Після повернення до Белграда президент Сербії зустрівся з російським послом, а за кілька днів прийняв Володимира Зеленського, який прибув із першим від початку війни офіційним візитом до Сербії. У Москві такі контакти сприйняли негативно.
Чому Вучич оголосив про відставку
Заява про відставку та дострокові вибори з’явилася на тлі падіння суспільної підтримки президента й тривалих протестів. За наведеними оцінками, рівень підтримки Вучича зменшився з 60% у 2023 році до 40% у 2025-му та 35% у 2026 році. Водночас 67% сербів, а в червні – 62%, не схвалюють його автократичний стиль управління.
Ще одним фактором стали студентські протести, які почалися понад півтора року тому після обвалу частини вокзалу в Нові-Саді. Згодом вони переросли в потужний політичний рух, здатний серйозно вплинути на майбутнє влади.
Якби голосування відбулося найближчим часом, результати основних політичних сил могли б бути такими:
- Сербська прогресивна партія – 35,7%, що на 9 пунктів менше, ніж у червні;
- Соціалістична партія, союзник СПП, – 3,8%;
- Студентський список – 44,9%, що на 8,2 пункту більше, ніж раніше.
На рішення Вучича також могла вплинути поразка Віктора Орбана та криза його політичної системи. Для сербського президента це стало сигналом, що авторитарна модель не гарантує довічного збереження влади. Перехід на посаду прем’єра може стати спробою одночасно втримати вплив, продемонструвати суспільству готовність до змін і виконати обіцянку студентам “піти”.
Окреме значення мають конституційні обмеження: президент Сербії не може обіймати посаду більш як два терміни. Другий мандат Вучича завершується в жовтні 2027 року, тому перехід до уряду дозволив би йому залишатися центральною фігурою сербської політики без прямого порушення Конституції.
Що чекає на Сербію після відставки президента
Після відставки президента його повноваження тимчасово перейдуть до спікерки Скупщини Ани Брнабич. Вона має офіційно оголосити дату президентських виборів, які повинні відбутися протягом 90 днів. Наразі невідомо ні коли саме відбудеться голосування, ні хто стане основними кандидатами.
Імовірно, Вучич прагнутиме привести до президентського крісла лояльну до себе людину без значних політичних амбіцій. Сам він, найімовірніше, очолить партійний список на парламентських виборах і претендуватиме на посаду прем’єр-міністра.
Про такий сценарій у червні заявив лідер Сербської прогресивної партії Мілош Вучевич. На багатолюдному мітингу СПП він закликав Александара Вучича очолити уряд і партійний список. Вучич погодився та пообіцяв до кінця липня оголосити про відставку й назвати дату позачергових парламентських виборів. Фактично це відбулося лише наприкінці серпня.
Вперше в Сербії парламентські та президентські вибори планують провести окремо. Це може розглядатися як поступка опозиції та студентському руху, які вимагали політичних змін. Водночас розділення виборчих кампаній дає Вучичу більше простору для маневру.
Студенти, російський вплив і ризики виборчої кампанії
Студентський список, який набирає популярності, здатен ускладнити плани президента. Якщо його представники отримають більшість місць у парламенті, формування уряду за участю Вучича може опинитися під питанням.
Окреме занепокоєння викликають спроби Росії посилити вплив на студентський рух. У ньому дедалі помітнішими стають настрої великосербства та проросійські погляди. Раніше Володимир Путін закликав підтримувати “патріотично налаштованих” студентів Сербії.
Очікується, що виборча кампанія буде короткою та жорсткою. Стислі терміни вигідні Вучичу і СПП, адже опозиція матиме менше часу на організацію. Серед ризиків називають підкуп виборців через соціальні виплати, маніпуляції з виборчими списками, фальсифікацію результатів, тиск на членів виборчих комісій і залучення сербів із Республіки Сербської.
Одним із можливих нововведень може стати висунення двох окремих списків на парламентських виборах: одного від керівної СПП та іншого – від решти політичних сил. Такий підхід здатен додатково заплутати виборців і ускладнити оцінку реальної підтримки партій.
Результат виборів визначить не лише майбутнє Александара Вучича, а й зовнішньополітичний напрям Сербії. Перемога СПП може забезпечити йому ще приблизно п’ять років фактичного контролю над владою. Поразка, навпаки, здатна започаткувати глибокі зміни та вплинути на подальше зближення Белграда з Євросоюзом. Не можна виключати й інший сценарій – посилення орієнтації Сербії на Кремль.
Ще цікаві матеріали:
- Президент Сербії Александар Вучич заявив у Києві про підтримку суверенітету і євроінтеграції України, пообіцяв гуманітарну допомогу, участь у відбудові міста та підтримку енергетичного сектору.
- Президентка Косова Вйоса Османі призначила дострокові вибори на 28 грудня через політичну кризу та неможливість сформувати уряд.
- Міністр освіти Індії Дхармендра Прадхан подав у відставку після масових протестів через витік завдань NEET та скасування результатів, що спричинило повторне тестування.
The post Вучич оголосив дострокові вибори в Сербії, але дату президентських не назвав first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net