Тренд пошуку "Боєприпаси"

Попередньо відомо про пошкодження 296 об’єктів, зокрема 225 приватних будинків.

Командир першого окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла Дмитро Філатов зазначив, що потрібно будувати склади зберігання вибухових речовин, розміщені під землею та за містом.

В Росії почалися роботи над оновленням комплексу активного захисту «Арена-М» зі збільшенням кількості захисних боєприпасів з 12 до 36 одиниць.
Про це в коментарі Мілітарному розповів дослідник історії танкобудування Андрій Тарасенко.
Це обумовлено третім етапом оновлення системи, який мають завершити до початку І кварталу 2027 року.
Можливі складності реалізації та варіанти вирішення
Андрій Тарасенко назвав низку ключових інженерних проблем для реалізації цього завдання. Зокрема йдеться про обумовленість встановлення контрбоєприпасів (захисних боєприпасів) лише на башті.
«Неможливість встановлення на корпусі в даній конфігурації системи зумовлена як компонувальними факторами, так і факторами необхідності передачі потоку цифрової інформації з башти в корпус, на який не розраховані наявні обертові контактні пристрої (ВКУ)», – розказав дослідник.
Водночас додавання нових захисних боєприпасів вимагає збільшення габаритів башти по ширині, що, наприклад, призводить до унеможливлення відкриття кришки моторно-трансмісійного відділення (МТО) для її обслуговування.
Схема КАЗ «Арена-М». Джерело: «Известия».
Ще один важливий аспект – це встановлення контбоєприпасів під точним кутом (від 10 до 45 градусів), який залежить від типу цілей, що уражаються: атакуючих за горизонтальною траєкторією або ж зверху.
Також є вимоги до високої початкової швидкості захисного боєприпасу комплексу «Арена-М» для перехоплення ракет протитанкових комплексів, які зумовлюють великий пороховий метальний заряд і масивні приварені до башти кронштейни для кріплення захисного боєприпасу з урахуванням віддачі.
«Тому уявні «очевидні» ідеї на кшталт встановити захисні боєприпаси на «Мангал» або якийсь виносний пристрій неможливі», – уточнює Андрій Тарасенко стосовно розміщення КАЗ на захисній конструкції.
Схема розміщення комплекту «Арена-М» на танку Т-90М. Зображення: t.me/btvt2019
Він оцінює, що реалізувати трикратне збільшення кількості в наявних габаритах неможливе, проте є можливість зміни існуючого боєприпасу, що за своєю дією є надлишковим для дронів, на спеціалізований проти дронів. Тому у випадку розробки антидронового боєприпасу для системи «Арена-М» він може мати менші габарити і тому збільшення їх кількості втричі чи більше цілком можливе.
«На підставі цього можна зробити висновок, що (необхідне) збільшення захисних боєприпасів у 3 рази при збереженні існуючого типу захисного боєприпасу не може бути реалізоване. Водночас архітектура комплексу дозволяє задіяти інші системи захисту об’єкта (фугасні, картечні або інші типи захисних боєприпасів), як спільно зі штатними захисними системами, так і окремо. Більше того, штатний захисний боєприпас, що розроблявся у 1990-ті роки для захисту переважно від ПТРК, є надлишковим для ураження малошвидкісних цілей типу FPV-дронів. Тому при підборі спеціалізованих протидронових боєприпасів немає тих вимог щодо часу реакції (швидкодії), установки та габаритів, які пред’являються до штатних захисних боєприпасів, що робить завдання нарощування боєприпасів утричі і навіть більше разів можливим», – розказав Андрій Тарасенко.
Розвиток КАЗ «Арена-М»
КАЗ «Арена-М» розробило Конструкторське бюро з машинобудування з міста Коломна як модернізацію комплексу «Арена», роботи над якою почались ще в СРСР у 1980-х роках.
В порівнянні з оригінальною «Арена», вона вже має імпульсні двигуни корекції контрбоєприпасів, які дозволили позбутися батареї шахт із захисними боєприпасами довкола башти, а також масивного модулю РЛС в ценрі башти замінивши його на чотири компактні.
«Але цей комплекс не мав можливості роботи по ПТУР, що атакують зверху – Javelin та йому подібним.», – сказав Андрій Тарасенко.
Схема встановлення та принцип роботи комплексу «Арена-М» у танку Т-90М. Зображення: t.me/btvt2019
В коментарі Мілітарному дослідник розповів, що 1-й етап модернізації «Арена-М» полягав у розміщенні 4-х з 12-ти захисних боєприпасів під кутом ~0…10 градусів, що дало можливість уражати ракети від протитанкових ракетних комплексів, які атакують зверху. Також змінили установку приймально-передавальних модулів РЛС.
«Коли вони це доопрацювали, Javelin перестав бути головною загрозою. Розпочався 2-й етап апгрейду – зробили захист від дронів, але «несподівано» виявилося, що дронів може бути більше ніж 6–7 штук», – сказав Андрій Тарасенко.
Наступним етапом розвитку системи, на думку дослідника, після збільшення кількості антидронових боєприпасів вказує на можливість інтеграції з іншими засобами ураження та системами броньованої машини. Комплексно йдеться про створення «ешелонованої» протидронової системи в тому числі і з інтеграцією елементів ШІ.
«Приклад взаємодії КАЗ із СУО, реалізований ще в 1990-ті роки, полягає в тому, що комплекс активного захисту після виявлення, супроводження та обчислення кута підльоту атакуючого засобу (наприклад, РПГ) видає сигнал, пропорційний цьому куту, у приводи наведення башти, забезпечуючи автоматичне наведення основного озброєння бойової машини в напрямку прихованої танконебезпечної цілі, одночасно з нейтралізацією самого атакуючого засобу за допомогою захисного боєприпасу КАЗ. На наступному етапі вдосконалення можлива інтеграція «Арени-М» з оптичними датчиками, акустичними датчиками, оптикоелектронними системами, системами постановки завіси, додатковим озброєнням об’єкта (кулеметні установки) для створення «ешелонованої» протидронової системи в тому числі і з інтеграцією елементів ШІ. Цей формат розширення вже закладено в архітектурі системи, але не реалізований», – розказав Андрій Тарасенко.
Історія застосування «Арена-М»
Перший і поки єдиний епізод застосування російського танкового комплексу активного захисту «Арена-М» відбувся у липні 2026 року коли ворог штурмував позиції в районі населеного пункту Маяк на Донеччині.. Тоді Центр спеціальних операцій «Омега» Національної гвардії України вперше знищив Т-72Б3А оснащений цим комплексом.
Момент ураження танка Т-72Б3А «133» з КАЗ «Арена-М» та пустими комірками для контрбоєприпасів. Стопкадр із відео СБУ.
Українські оборонці витратили 7 дронів для спустошення КАЗ, а загальні витрати для знищення російського танку склали від 15 до 20 FPV на одну машину.
КАЗ «Арена-М»
Розробка російських комплексів активного захисту почалась ще в радянський період. Попри численні демонстрації системи та заяви про її масштабне розгортання, серійна інтеграція до бойових підрозділів тоді не відбулася.
Перехоплення протитанкової ракети 9М113 комплексом «Арена-М». 2021 рік. Стопкадр з пропагандиського відео
Відомо, що російські конструктори працювали над інтеграцією КАЗ «Арена» на танки Т-72Б3 і Т-90М щонайменше з 2019 року, а вогневі випробування відбулися у 2021 році — це підтверджують кадри з полігону, показані російським телебаченням.
Після початку широкомасштабного вторгнення росіяни декілька років тому заявляли про відправлення Т-72 із КАЗ «Арена-М» на фронт, але у бойових діях вони тоді так і не з’явилися. Натомість машини використали для зйомок пропагандистського фільму.

Деякі з будинків знищені повністю, певна частина має часткові руйнування або незначні пошкодження.

Обставини детонації складу із боєприпасами у селі Мила Київської області, внаслідок якого загинули цивільні люди,  потребують оцінки не лише з точки зору можливих військових службових злочинів, заявив юрист, колишній заступник генпрокурора, який раніше курував розслідування міжнародних злочинів в Офісі генпрокурора, а нині займає посаду заступника начальника Військової служби правопорядку Збройних сил України Гюндуз Мамедов.
«Якщо буде встановлено, що значний обсяг боєприпасів зберігався в безпосередній близькості до житлової забудови, у межах розслідування слід перевірити дотримання застосовних норм міжнародного гуманітарного права. Стаття 58 Додаткового протоколу I передбачає обов’язок сторін конфлікту максимально можливою мірою уникати розміщення військових об’єктів у густонаселених районах або поблизу них, а також вживати необхідних заходів для захисту цивільного населення від небезпек, що виникають унаслідок воєнних операцій», - написав він у Х.
Мамедов зазначив, що саме по собі розташування військового об’єкта поруч із житловими будинками не дає змоги автоматично зробити висновок про наявність воєнного злочину. Для правової оцінки, насамперед, необхідно встановити обставини розміщення об’єкта, наявність практично здійсненних альтернатив, характер і кількість боєприпасів, що зберігалися, оцінку ризиків і вжиті запобіжні заходи.
І вже окремої оцінки потребуватимуть обставини самого російського удару, зокрема його відповідність принципам розрізнення, пропорційності та вжиття запобіжних заходів під час нападу.
«Міжнародне гуманітарне право встановлює обов’язки для обох сторін конфлікту. Тому можливі порушення мають ретельно перевірятися незалежно від того, якій стороні вони можуть бути інкриміновані. Для України принципово важливо бути послідовною в дотриманні цих норм і відповідальною перед власними громадянами», - наголосив юрист.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Детонація снарядів у Милі: Міноборони закликало керівників ОПК провести повний аудит місць зберігання боєприпасів


Детонація складу із боєприпасами у селі Мила Бучанського району неподалік Києва розпочалась ввечері у п’ятницю, 28 серпня. Значних пошкоджень зазнав пансіонат для людей з інвалідністю та похилого віку — більшість загиблих є його мешканцями.
Вранці у неділю, 30 серпня, президент Володимир Зеленський заявив, що від удару та подальшої детонації загинули 38 людей, серед яких голова Дмитрівської ОТГ Тарас Дідич. Ще четверо людей вважаються зниклими безвісти. Двадцять людей постраждало, серед них дві дитини.
Він зазначив, що більшість пожеж рятувальникам вдалося загасити, а на місці цілодобово працюють піротехнічні підрозділи ДСНС, які виявляють та знешкоджують вибухонебезпечні предмети.
За даними «Суспільного», місцеві мешканці подали уже 230 заяв про пошкоджене майно. Більшість із села Мила, де відбулася детонація, але  є пошкодження у сусідніх Петрушках, Шпитьках та Дмитрівці.
СБУ відкрила кримінальне провадження  за фактом удару РФ по складах у селі Мила в Бучанському районі на Київщині й вторинної детонації боєприпасів за статтями про злочин агресії та недбале ставлення до військової служби.

Кількість загиблих через детонацію боєприпасів на Київщині зросла до 38

У селі Мила, що на Бучанщині, правоохоронні органи розпочали масштабне розслідування через надзвичайну подію — вибух на складі боєприпасів. Ситуація набула особливого резонансу через те, що небезпечний об'єкт знаходився в безпосередній близькості до житлових будинків,...

Служба безпеки України 29 серпня розпочала кримінальне провадження після російського удару по складах у селі Мила Бучанського району Київської області та подальшої вторинної детонації боєприпасів.  Унаслідок трагедії загинули щонайменше 37 людей.

Про це повідомляє СБУ, передає Новини.LIVE.

СБУ розпочала кримінальне провадження

Досудове розслідування розпочали за статтями Кримінального кодексу України про злочин агресії та недбале ставлення до військової служби. За даними СБУ, російські війська завдали удару безпілотником типу "Герань-4". Після влучання сталася вторинна детонація боєприпасів, що призвело до значних руйнувань і численних жертв.

Внаслідок вибухів пошкоджено близько 130 житлових будинків, а також низку інших цивільних об’єктів. Співробітники СБУ працюють на місці події з перших хвилин після трагедії. Для координації заходів із ліквідації та локалізації наслідків надзвичайної ситуації правоохоронці розгорнули оперативний штаб.

Наразі слідчі СБУ та прокурори продовжують встановлювати всі обставини трагедії. Досудове розслідування триває у співпраці з іншими відповідними органами.

Поліція, СБУ та Офіс Генпрокурора вже опитали 40 свідків і з'ясовують, чому склад боєприпасів розташовувався поруч із житловими будинками.

Як повідомив Іван Вигівський, чотири людини вважаються безвісти зниклими. Через російський удар та подальшу детонацію боєприпасів евакуювали близько 400 людей. Також рятувальники визволили 10 осіб, які перебували у підвалах і не могли самостійно вийти.

Як повідомляли Новини.LIVE, 29 августа Володимир Зеленський відреагував на трагедію у селі Мила Бучанського району Київської області, де після російського удару сталася детонація боєприпасів. Глава держави назвав ситуацію жахливою та наголосив, що зберігати вибухонебезпечні речовини поруч із житловими будинками неприпустимо.

Як повідомляли Новини.LIVE, у Київській області 30 серпня оголосили Днем жалоби за жертвами масованої російської атаки, що сталася напередодні. У регіоні вшановуватимуть пам’ять загиблих, а також висловлюватимуть співчуття їхнім рідним і близьким.

Розслідування трагедії у селі Міла Київської області, де після російського удару відбулася детонація боєприпасів, ведеться за статтею про службову недбалість. Правоохоронці окремо з’ясовують обставини розміщення складу серед житлової забудови. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Іван Виговський. За його словами, поліція працює спільно зі співробітниками СБУ та Офісу генерального прокурора. Головне питання слідства – чому склад із боєприпасами перебував у безпосередній близькості від звичайних житлових будинків та чи були дотримані всі вимоги безпеки. Наразі відомо про 37 загиблих. Особи частини жертв ще встановлюються. Ще чотири особи вважаються зниклими безвісти. На місці продовжують працювати поліцейські та рятувальники. Слідчі вже опитали близько 40 потерпілих та свідків. Речові докази спрямовані на експертизи, які мають допомогти встановити причини та обставини того, що сталося. Наслідки вибуху виявилися масштабними. Пошкоджено близько 130 житлових будинків на кількох вулицях. Окремі осередки займання продовжують гасити, а територія біля місця детонації залишається небезпечною для людей. У ніч після удару із небезпечної зони евакуювали близько 400 людей. Правоохоронці та рятувальники також допомогли вибратися більше десяти людям, які перебували у підвалах та не могли самостійно залишити будівлі. Для мешканців розгорнули намети ДСНС та поліції, де надають необхідну, у тому числі психологічну допомогу. Мобільні підрозділи МВС та міграційної служби допомагають відновлювати втрачені документи. На трасі Київ – Житомир уже частково відновили рух. За словами Виговського, до ліквідації наслідків залучили сили та техніку із чотирьох регіонів України. Роботи на місці продовжуються, а перебіг розслідування та ліквідації наслідків доповідають президенту. Головне тепер – встановити не лише масштаби руйнувань, а й хто і чому припустився розміщення боєприпасів фактично серед житлової забудови. Читайте на порталі "Коментарі" - Зеленський розкрив наслідки удару РФ по Київщині: кількість загиблих знову зросла.

Детонація боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області стала другим подібним випадком після вибухів у Вишневому, а обставини зберігання вибухівки поруч із людьми має встановити слідство.
За словами президента Володимира Зеленського, детонація в Милі почалася після російського удару по місцю зберігання боєприпасів. Він назвав ситуацію наслідком жахливої недбалості та заявив, що боєприпаси не мали зберігатися поруч із людьми.
"Жахлива ситуація, жахлива недбалість тих, хто зберігав вибухові речовини просто поруч із людьми", - заявив Зеленський.
Президент наголосив, що після ситуації у Вишневому це вже другий подібний випадок. Він назвав такі обставини абсолютно неприпустимими та висловив сподівання, що деталі події оперативно представлять суспільству.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війська Росії знову атакували склади Нової пошти на Київщині, застосовуючи тактику повторних ударів
Перше влучання, за словами Зеленського, припало на місце зберігання боєприпасів, якого там не мало бути. Йдеться про склади Сил оборони, після удару на яких почалася масштабна детонація снарядів, мін, інших боєприпасів і дронів.
Зеленський повідомив, що обговорив ситуацію з Генеральним прокурором, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки України та головнокомандувачем ЗСУ. За його словами, всі необхідні ресурси для проведення розслідування є.
Окремо глава держави подякував усім, хто працює на місці події та в інших районах, які зазнали російських ударів, і допомагає рятувати людей.
Росія регулярно завдає атаки по Києву та області. Внаслідок ворожого удару у Бучанському районі Київської області 28 серпня після влучання виникла пожежа з подальшою детонацією.

Генеральний штаб Збройних Сил України прокоментував детонацію боєприпасів у селі Мила Бучанського району Київської області, яка виникла після російського удару 28 серпня.

Президент пообіцяв, що Росія отримає на це відповідь.

Президент України Володимир Зеленський відреагував на ситуацію у селі Мила Бучанського району Київської області, де після російського удару розпочалася детонація боєприпасів. Глава держави назвав ситуацію жахливою та наголосив на неприпустимості зберігання вибухонебезпечних речовин поруч із житловими районами.

Про це він заявив у соцмережах, передає Новини.LIVE.

Зеленський розповів про ситуацію в селі Мила

"Перше влучання було в місце зберігання боєприпасів, якого там точно не повинно було бути — складів Сил оборони. Детонація снарядів, мін, інших боєприпасів і дронів. Значний масштаб", — заявив Зеленський.

Президент зазначив, що обговорив ситуацію з Генеральним прокурором, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки України та Головнокомандувачем ЗСУ. За його словами, відповідні органи мають усе необхідне для проведення розслідування.

Зеленський також наголосив, що очікує на оперативне представлення суспільству деталей події.

"Я хочу окремо подякувати кожному, хто на місці там і в інших місцях російських влучань усе робить для допомоги, для порятунку людей", — додав президент.

Як повідомляли Новини.LIVE, у Бучанському районі Київської області зросла кількість загиблих унаслідок російського удару по складу та подальшої детонації. Наразі відомо про 37 жертв. На місці тривають пошукові та рятувальні роботи.

Як повідомляли Новини.LIVE, вранці 29 серпня у Бориспільському районі Київської області внаслідок масованої атаки російських безпілотників загинула 14-річна дівчинка. Окупанти завдали ударів по цивільних об’єктах, через що зафіксовано значні руйнування. Серед мирного населення також є багато постраждалих.

У Варшаві затримали трьох громадян Росії чеченського походження, у квартирі яких правоохоронці виявили три одиниці вогнепальної зброї та боєприпаси

Лісові пожежі в Європі створили додаткову загрозу для пожежників через нерозірвані боєприпаси часів Першої та Другої світових воєн. Повідомлення про вибухи старих бомб і мін уже надходили з Франції, Бельгії, Німеччини та Нідерландів.
Про це повідомляє Associated Press.
Висока температура під час лісових пожеж може спричинити детонацію вибухових речовин, які десятиліттями залишаються в землі. Через це до районів, де вогонь може поширитися на відомі місця захоронення боєприпасів, іноді направляють саперів.
У деяких випадках місця потенційної небезпеки вдається визначити заздалегідь, оскільки вони відомі як райони, де залишилися нерозірвані боєприпаси.
Зокрема, поблизу французького Бордо залишаються захоронені боєприпаси часів Другої світової війни. У бельгійській провінції Льєж нещодавно пролунало кілька вибухів, а також були оприлюднені фотографії пожежника, який працював із іржавою бомбою.
У лісах цього регіону під час Другої світової війни встановлювали міни-пастки та залишали боєприпаси. У перші 4 роки після капітуляції Німеччини у 1945 році через вибухи цих боєприпасів загинули 6 мирних жителів.
Цього року пожежі також виникали поблизу місць масштабних боїв Другої світової війни – вздовж хребта Ельзенборн та у Хюртгенському лісі. Бої там тривали 88 днів і призвели до загибелі близько 33 000 американських та 28 000 німецьких військових.
Особливо складною ситуація залишається у Бельгії. Міністерство оборони країни повідомило, що приблизно щотижня отримує запити про допомогу у знешкодженні вибухонебезпечних предметів у районах, пов’язаних із бойовими діями минулих воєн.
Щороку бельгійська служба з пошуку та знешкодження вибухових пристроїв реагує більш ніж на 3000 викликів. За цей час фахівці утилізують від 200 до 250 тонн боєприпасів, що залишилися після Першої та Другої світових воєн.
Нагадаємо, що цього літа в Італії лісові пожежі знищили близько 70 тисяч гектарів землі. Це приблизно відповідає площі 100 тисяч футбольних полів і більш ніж удвічі перевищує середній показник за останні 20 років.
Раніше повідомлялося, що масштабні лісові пожежі у Франції та Іспанії змусили владу евакуювати понад 220 тисяч людей і запровадити надзвичайні заходи. Іспанія вперше оголосила надзвичайний стан через пожежі, а Франція звернулася до Європейського Союзу по допомогу. Згодом, країни розпочали підготовку програм фінансової підтримки для регіонів, що постраждали від масштабних лісових пожеж, які не вщухають уже понад тиждень. Попри те, що осередки займання досі не вдалося повністю локалізувати, уряди обох країн вже працюють над механізмами допомоги.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
 
The post У Європі через лісові пожежі почали вибухати боєприпаси часів світових воєн appeared first on Прямий.

Масштабні лісові пожежі у країнах Європи відкривають доступ до бомб, мін та інших боєприпасів часів Першої та Другої світових війн, які десятиліттями залишалися прихованими під землею.
Водночас сильна спека та вогонь можуть провокувати детонацію старих боєприпасів, створюючи додаткову небезпеку для пожежників, повідомляє Associated Press.