Тренд пошуку "День Захисника України 2026"

Українська графічна дизайнерка Анна Маслік представила новий шрифт "Цибулька". Його можна отримати за благодійний внесок, а зібрані кошти спрямують на актуальні збори для українських військових.
Про створення шрифту Анна Маслік повідомила у своїх соцмережах, пише Рубрика.
Дизайнерка розповіла, що "Цибулька" вийшла у світ в останній день літа. Тепер шрифт існує не лише на її планшеті, ноутбуці, у блокнотах та роздруківках, а й доступний іншим людям. Його можна додати до власної бібліотеки шрифтів і використовувати у своїх роботах.
"У цьому шрифті я нарешті дорвалась до лігатур і вирішила зробити декілька рослинних гліфів. За основу взяла елементи з петриківського розпису, а саме листочки, калину, квітку кучерявку та цибульку. Остання і дала назву шрифту", пояснила мисткиня.
Фото: Інстаграм / anci.graphics
Мисткиня зазначає, що "цибулька" є одним із базових елементів петриківського розпису. Художники та каліграфи часто використовують цей мотив для стилізації літер.
"Тож план такий: я вам шрифт, а ви донат 500 грн на банку в профілі. Всі гроші з банки підуть на актуальні збори. Посилання має зʼявитись автоматично", написала дизайнерка.
Фото: Інстаграм / anci.graphics
Усі зібрані кошти Маслік перерахує на актуальні збори для потреб армії.
Фото: Інстаграм / anci.graphics
Після оплати посилання на завантаження має з'явитися автоматично. Шрифт має відкриту ліцензію, тому підійде для будь-якого комерційного чи особистого використання.
Дизайнерка також побажала користувачам приємної роботи зі шрифтом:
"Гарного вам користування, нехай вас тішить і не робить вам сліз", йдеться у дописі.
Нагадаємо, що українські розробники представили браузерне розширення "Шрифторіз", яке визначає російські шрифти на сайтах і пропонує користувачам українські альтернативи.
Також Національна комісія зі стандартів державної мови 1 березня 2026 року затвердила Український правопис як єдиний офіційний стандарт державної мови.
Окрім того, дизайнери створили перший український меморіальний шрифт UAF Memory. Ним робитимуть написи на памʼятниках та надгробних каменях загиблих захисників та захисниць.
↓Читайте також





Із Покровська до Дніпра евакуювали скульптуру Шубіна, виготовлену із солі Соледара







У Львові відтворили втрачену 60 років тому мозаїку художника Станіслава Серветника







Через ігри та штучний інтелект: як "Кар'єрний ліфт" відкриває нові можливості для мешканців Дніпропетровщини



The post В Україні створили шрифт з петриківськими мотивами: його можна отримати за донат військовим appeared first on Рубрика.

У Києві на станції метро «Золоті ворота» відкрили фотовиставку «Вдома мені не бути». Проєкт присвячений пам'яті Пилипа «Cody» Аверенкова, мандрівника, вчителя і військовослужбовця, який загинув у квітні 2025 року, захищаючи Україну.

Про це інформують у КП «Київський метрополітен», пише Рубрика.

Організаторами проєкту виступили – благодійний фонд «Патронатна служба «Вовків Да Вінчі» «Відголос»». 

Фотовиставка налічує 30 світлин Пилипа «Cody» Аверенкова, зроблених у різних країнах світу. Кожна фотографія супроводжується короткою історією, що допомагає побачити не лише подорожі, а й особистість людини, яка жила яскраво і з великою любов'ю до світу.

Фото: Інна Стрельченко

«Важливо те, скільки доброти я зустрів на своєму шляху. Світ добрий, я переконався в цьому на власному досвіді», – Пилип Аверенков, 2018 рік.

Історія Пилипа – про життя, сповнене мандрів, відкриттів, людей і вражень. Про життя, яке могло б тривати далі, утім після початку повномасштабної війни він, як і сотні тисяч інших українців, обрав захист своєї країни. Ця виставка нагадує, що за кожним ім'ям полеглого Захисника чи Захисниці не лише військовий шлях, а й мрії, професія, подорожі, друзі, захоплення та плани на майбутнє.

Фото: Інна Стрельченко

Мета проєкту – це збереження пам'яті про Пилипа та, через його історію, можливість нагадати про кожного й кожну, хто віддав найцінніше – своє життя – у боротьбі за незалежність і свободу України. Пам'ятати їх не лише як військовослужбовців, а передусім як людей, чиє існування було яскравим, наповненим любов'ю, мріями та прагненнями. Адже вшанування полеглих – це і збереження того, яке життя вони захищали для всіх нас.

Переглянути світлини та прочитати історії можна з 26 серпня до 8 вересня 2026 року у вестибюлі станції метро «Золоті ворота».

↓Читайте також "Плач предків" та "Коріння ідентичності": українська художниця представила колажі на виставці у Нью-Йорку Мистецький потяг "Укрзалізниці" вирушив у турне Молдовою з виставкою "Відвага нації" Від купола Ради до кабінету президента: у Києві працює інтерактивна виставка "Той день"

The post “Вдома мені не бути”: на столичній станції метро відкрили фотовиставку, присвячену пам’яті Пилипа “Cody” Аверенкова appeared first on Рубрика.

19–20 вересня у Черкасах відбудеться перший марафон в історії міста — благодійний забіг MHP Run4Victory. 100% коштів із реєстрацій та донатів спрямують на реабілітацію ветеранів у МСК "Дніпро". Кожен учасник після фінішу отримає медаль зі стрічкою, у яких поєднали символи Черкас і творчість Народного художника України Миколи Теліженка.











Перший марафон в історії Черкас проведуть МХП, Благодійний фонд "МХП-Громаді" та спортивний організатор NewRun.

У дизайн медалі та стрічки заклали локальні символи Черкащини. На медалі зобразили одні з найбільш впізнаваних символів міста: готель "Слов'янський" та пам'ятник Богдану Хмельницькому.



Народний художник України Микола Теліженко




Дизайн стрічки створили за мотивами творчості Миколи Теліженка — народного художника України, автора прапора Черкас та герба Черкащини. Символічно, що 2026-й рік на Черкащині оголосили роком митця.



Дизайн стрічки створили за мотивами творчості Миколи Теліженка — народного художника України



Реєстрація на благодійний MHP Run4Victory Черкаси марафон відкрита — обирайте дистанцію за посиланням.Стрічка, що ближче знайомить із культурною спадщиною Черкащини
Участь у забігу візьмуть бігуни з усієї країни. Організатори продовжать їхнє знайомство з творчістю Миколи Теліженка завдяки стрічці та QR-коду на ній: він переносить до віртуального музею митця. Там можна дізнатися більше про роботи художника, його спадщину та особливий стиль — "витинанки". Так спортивний атрибут отримав ще одну функцію — знайомити людей із культурою регіону.



Завдяки QR-коду на стрічці можна дізнатися більше про роботи художника та особливий стиль — «витинанки»



"Для тата Черкащина завжди була не лише місцем життя, а джерелом образів, символів і сенсів. Мені особливо цінно, що сьогодні його творчість продовжує жити у нових форматах і знайомить із ним людей, які, можливо, раніше не знали його робіт. А тут вона ще й стає частиною благодійної події, що допомагає ветеранам повертатися до активного життя. Думаю, для нього це мало б особливе значення", — наголошує Олеся Теліженко, донька митця.


Донька митця, Олеся Теліженко



Медаль як символ внеску у відновлення ветеранів
Усі кошти з донатів та реєстрацій на MHP Run4Victory — спрямують на реабілітацію ветеранів у МСК "Дніпро". Тут ветерани проходять фізичне та психологічне відновлення, займаються спортом та повертаються до активного життя після поранень.
"Для нас важливо, щоб участь у MHP Run4Victory мала продовження після фінішу. Наша медаль — пам'ять про подолану дистанцію та нагадування: ця участь стала внеском у відновлення ветеранів. А поєднання благодійної мети з культурними символами — об'єднує людей навколо спільних цінностей та дозволяє більшій кількості українців краще пізнати свою спадщину", — зазначає Володимир Забела, директор Благодійного фонду "МХП-Громаді".


Володимир Забела, директор Благодійного фонду "МХП-Громаді"




MHP Run4Victory проводять третій рік поспіль. У травні на київському забігу понад 7 тисяч учасників об'єдналися навколо збору на протезування захисників. Забіг у Черкасах сфокусований на реабілітації ветеранів.
Як отримати унікальну медаль MHP Run4Victory Черкаси марафонуРеєструйтеся та 19–20 вересня, долайте будь-яку дистанцію: на 2, 5, 10, 21 чи 42 км, інклюзивну "Люди Титани", дитячі старти, Pet-friendly-дистанцію, або обирайте онлайн-участь. Її можна пробігти з будь-якої точки світу у будь-який зручний день і час та долучитися до підтримки ветеранів: https://timer.newrun.com.ua/event/213
Для корпоративних команд від 10 учасників діє знижка 15%. Щоб отримати — пишіть info@newrun.com.ua. Участь для дітей, військових, ветеранів і людей з інвалідністю — безкоштовна, реєстрація: info@newrun.com.ua.

В Українській Прем'єр-лізі відбулися матчі четвертого туру сезону-2026/27. Поєдинки проходили на тлі безпрецедентних російських атак. Попри терористичні удари країни-агресорки, усі заплановані матчі відбулися.
Головною подією стала перемога Полісся над Шахтарем у центральному матчі туру. Львівські Карпати втратили перші очки в сезоні, але зберегли лідерство. Рівненський Верес на виїзді завдав поразки віцечемпіону, Харків у багатостраждальному матчі обіграв Зорю, а Буковина створила найбільшу сенсацію туру, розгромивши Динамо.
"Чемпіон" у традиційному огляді підбиває підсумки четвертого туру УПЛ.
П'ятниця, 28 серпня
Колос – Оболонь 0:0
Субота, 29 серпня
Кудрівка – Епіцентр 0:3
Лівий Берег – Карпати 1:1
Шахтар – Полісся 0:2
Неділя, 30 серпня
Чорноморець – Кривбас 1:0
ЛНЗ – Верес 0:1
Зоря – Харків 0:3
Понеділок, 31 серпня
Буковина – Динамо 3:0
Матчі під гул повітряної тривоги
Російські терористи зіпсували практично кожен матч четвертого туру. Через повітряні тривоги довелося відкласти старт п'яти з восьми поєдинків.
Найбільш драматично розвивалися події у Черкасах, де матч ЛНЗ – Верес тричі переривали через повітряні тривоги. У підсумку поєдинок тривав понад 6,5 години. Натомість зустріч Зоря – Харків у Києві через затяжну тривогу не вдалося завершити в неділю – команди дограли матч наступного дня.
Через постійні російські атаки на Київ та область матчі в столиці проходять без глядачів, адже безпека залишається на першому місці.
Варто нагадати, що влітку російська армія зруйнувала базу Чорноморця та пошкодила головну арену в Одесі. Крім того, був приліт поблизу стадіону "Динамо" імені Валерія Лобановського. Відтак проведення чемпіонату України дедалі частіше стикається з безпековими викликами.


Стадіон "Чорноморець"


ФК Чорноморець



Оболонь знову не дозволила Колосу перемогти
"Пивовари" – незручний суперник для Колоса. Ця теза вкотре підтвердилася у сьомому очному протистоянні команд, яке завершилося без забитих м'ячів.
Підопічні Руслана Костишина володіли перевагою та створили достатньо моментів, щоб здобути першу перемогу в сезоні. Особливо активним у складі ковалівців був Кане, який постійно перегравав опонентів на своєму правому фланзі.




ФК Колос



Зрештою Оболонь могла й вирвати перемогу, якби у компенсований час Маткевич був влучнішим. У підсумку кияни, які через реконструкцію домашньої арени проводять старт сезону на виїзді, здобули третю нічию. Колосу варто терміново виправляти становище, адже команда попри перший зароблений бал залишилася на дні турнірної таблиці.

Відеоогляд матчу Колос – Оболонь







Епіцентр не помітив втрати лідера
Матч проти Кудрівки став для Епіцентра другим після відходу в Карпати лідера команди Хоакіна Сіфуентеса. Попередній кубковий поєдинок залишив відкритим головне питання – хто замінить іспанця в організації атак. Проте "подоляни" довели, що вони насамперед тренерська команда.
Героєм зустрічі став півзахисник Епіцентра Артем Козак, який оформив три асисти. Спочатку він двома розрізними передачами вивів на ударну позицію автора дубля Вадима Сидуна. А наприкінці зустрічі Козак асистував Карлосу Рохасу, який забив ефектним ударом з гострого кута в стилі Марко ван Бастена.


Артем Козак


ФК Епіцентр



Кудрівка не заслуговувала на розгромну поразку. "Сіверяни" мали нагоди відігратися, а особливо небезпечними були стандарти у виконанні Олександра Бєляєва. Однак скористатися своїми шансами господарям не вдалося.

Відеоогляд матчу Кудрівка – Епіцентр







Лідер спіткнувся об Лівий Берег
Команда Франа Фернандеса прибула до Києва у статусі лідера чемпіонату. У трьох попередніх матчах "леви" здобули три перемоги та забили суперникам 10 голів. Черговий іспит на них чекав у грі проти непоступливого Лівого Берега.
Неприємності для "зелено-білих" почалися ще перед матчем – через ушкодження не зміг зіграти результативний Ян Костенко. На позицію центрфорварда вийшов літній новачок Карпат Жозе Сері.




ФК Карпати



Підопічні Фернандеса закрутили справжню карусель на половині поля "лелек". Не вистачало лише завершального удару, щоб втілити перевагу в результат. На початку другого тайму бразилець гостей Фелліпе забив свій третій гол у чемпіонаті. Проте господарі одразу ж відігралися завдяки діям Назарія Воробчака.
Карпати так і не змогли дотиснути непоступливого суперника. Лідер втратив перші очки в чемпіонаті, хоча розраховував здобути максимум.

Відеоогляд матчу Лівий Берег – Карпати







Перша поразка чемпіона в сезоні
Донецький Шахтар виставив на гру проти Полісся лише трьох українців. Завдяки новим регламентним нормам донеччани мають змогу задіяти вісьмох легіонерів, якщо один із них має паспорт ЄС.
Головний тренер Полісся Руслан Ротань теж зумів здивувати стартовим складом. Вперше після майже річної перерви у ворота став Олег Кудрик, який замінив нестабільного Георгія Бущана. На позиції опорного півзахисника зіграв новачок "вовків" Андрусв Араухо, а правим захисником вийшов резервіст Микита Кравченко.


Матч Шахтар – Полісся


ФК Шахтар



Ці зміни принесли результат. Полісся надійно зіграло в обороні, не дозволивши бразильцям "гірників" відзначитися. "Вовки" відкрили рахунок після флангового проходу Леандро Андраде, який віддав асист на Олександра Назаренка.
Другий гол вкотре продемонстрував проблеми в захисті чемпіона. Джокер Ротаня Олександр Андрієвський не потрапив в офсайдну пастку та встановив остаточний рахунок зустрічі.
Полісся завдало першої поразки Шахтарю в сезоні. Тренерському штабу Арди Турана варто попрацювати над помилками, оскільки в єврокубках буде ще складніше. Натомість Полісся довело статус незручного суперника для донеччан, здобувши четверту перемогу у семи очних матчах в УПЛ.

Відеоогляд матчу Шахтар – Полісся







Одесити реабілітувалися після кубкового провалу
Напередодні матчу з Кривбасом "моряки" зазнали ганебної поразки від Вільхівців (0:1) у Кубку України. Тож команда Романа Григорчука прагнула реабілітуватися перед власними вболівальниками.




ФК Чорноморець



Долю матчу вирішив гравець, який вийшов на заміну після перерви. На 77-й хвилині півзахисник "моряків" Віталій Фарасєєнко забив диво-гол, який приніс одеситам перемогу.
Чорноморець здобув першу перемогу в сезоні та може дещо перевести подих. Втім, попереду на одеситів чекають непрості поєдинки.

Відеоогляд матчу Чорноморець – Кривбас







Несподівана звитяга Вереса
Через повітряні тривоги матч у Черкасах тривав з 15:30 до 22:15. Рваний темп виявився більш сприятливим для команди, що обороняється. Свій шанс рівненські "вовки" отримали під час розіграшу кутового. Після подачі від прапорця першим до м'яча встиг Данило Чечер, який забив дебютний гол в УПЛ.


Віталій Пономарьов


ФК ЛНЗ



Після гри головний тренер віцечемпіонів Віталій Пономарьов назвав поразку незаслуженою.
"Третя поспіль домашня поразка від Вереса? У Вереса один удар у площину воріт, і суперник забив після кутового. Я не бачу тут якихось закономірностей, просто треба виходити і грати з першої хвилини максимально налаштовано, максимально зібрано", – сказав Пономарьов.
Верес перервав свою безвиграшну серію з дев'яти матчів. Натомість ЛНЗ зазнав другої поразки, зіткнувшись із "кризою другого сезону".

Відеоогляд матчу ЛНЗ – Верес







Харків дотиснув Зорю у дограному матчі
Ще одним центральним поєдинком туру стала зустріч Зорі та Харкова. Недільний матч командам довелося догравати в понеділок.
У першій частині поєдинку харків'яни повели в рахунку завдяки голу Ітодо, який скористався виходом сам на сам. Натомість героєм другої частини став Батон Забергджа. Косоварський легіонер "золотисто-багряних" оформив дубль, фактично знявши питання про переможця.




ФК Харків



Харків здобув важливу перемогу, особливо після поразок від Полісся (1:3) і Шахтаря (0:1). Натомість Зорі бракує стабільності – команда Віктора Скрипника вдруге провалилася після яскравої перемоги.

Відеоогляд матчу Зоря – Харків







Фіаско Динамо на тлі помилок Суркіса
Молодий голкіпер Динамо В'ячеслав Суркіс став головним антигероєм поєдинку з Буковиною. Через його помилки "жовто-чорні" здобули перевагу у два м'ячі, деморалізувавши фаворита матчу.


В'ячеслав Суркіс


ФК Динамо



На 60-й хвилині головний тренер гостей Ігор Костюк замінив Суркіса, випустивши Іллю Ольхового. Проте результат матчу фактично був уже вирішений. Третій гол у ворота киян у виконанні Олега Ільїна став логічним підсумком поєдинку.
Буковина здобула першу перемогу після повернення до елітного дивізіону та вперше в історії обіграла Динамо. Ба більше, до матчу з Динамо "жовто-чорні" ще не забивали в нинішньому сезоні УПЛ.
Столичний гранд зазнав нищівної поразки, яка може коштувати Костюку тренерського крісла.

Відеоогляд матчу Буковина – Динамо







Найкращі бомбардири
У списку бомбардирів відбулися зміни. До Кауана Еліаса, який забив три голи, приєднався його співвітчизник з Карпат Фелліпе.


Фелліпе


ФК Карпати



До чільної десятки увійшли Вадим Сидун з Епіцентра та Батон Забергджа з Харкова, які оформили дублі в звітному турі. Також другий гол у сезоні забив нападник харківського клубу Петер Ітодо.
1. Кауан Еліас (Шахтар) – 3 голи (4 матчі)
2. Фелліпе (Карпати) – 3 голи (4 матчі)
3. Ян Костенко (Карпати) – 2 голи (3 матчі)
4. Матвій Пономаренко (Динамо) – 2 голи (3 матчі)
5. Батон Забергджа (Харків) – 2 голи (4 матчі)
6. Петер Ітодо (Харків) – 2 голи (4 матчі)
7. Ігор Краснопір (Полісся) – 2 голи (4 матчі)
8. Вадим Сидун (Епіцентр) – 2 голи (4 матчі)
9. Владислав Бабогло (Карпати) – 2 голи (3 матчі)
10. Хоакін Сіфуентес (Епіцентр) – 2 голи (3 матчі)
Турнірна таблиця після 4 туру УПЛ
Львівські Карпати завдяки поразці Шахтаря одноосібно очолили турнірну таблицю. Лише одним балом лідеру поступається Полісся, яке посідає друге місце. Замикає трійку чинний чемпіон – Шахтар.
У спину лідерам дихає Епіцентр, який несподівано опинився на високому четвертому місці. Буковина, яка стала автором однієї з найбільших сенсацій туру, завдяки перемозі над Динамо піднялася з 13-го на восьме місце.
На дні турнірної таблиці також відбулися зміни. На останнє місце опустився Колос, який набрав один бал у трьох зіграних матчах. На 15-й сходинці розмістилася Кудрівка з двома очками.




Чемпіон



Що далі в чемпіонаті УПЛ?
Наступний тур в Українській Прем'єр-лізі стартує найближчої п'ятниці, 4 вересня. Ігрову програму відкриє поєдинок між Чорноморцем і Лівим Берегом.
Центральним матчем туру стане битва у Львові, де зустрінуться Карпати і Шахтар. Не менш цікавим обіцяє бути протистояння Динамо та ЛНЗ. Полісся прийматиме Кудрівку, а Харків зустрінеться з Оболонню.

"Вийти з буса ТЦК – 10 тисяч доларів, із приміщення ТЦК – 15 тисяч. А тепер з'явилася послуга "під ключ" за 50–70 тисяч доларів людину просто з буса переправляють за кордон", – розповідає уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Він одним із перших публічно заговорив про порушення під час примусової мобілізації. Тому частина колег у правозахисному середовищі підозрює Лубінця у спробах використати антимобілізаційну риторику як політичний трамплін і навіть пропонує обмежити право омбудсменів балотуватися певний час. Сам уповноважений Верховної Ради з прав людини, чия каденція закінчується за рік, переконаний: війна – надовго, а вибори неможливі до повного завершення бойових дій.
В інтерв'ю "Українській правді" Лубінець пояснює, в чому полягає його пропозиція щодо мобілізації, розповідає про переговори з росіянами і катастрофічну ситуацію, в якій опинилися оборонці Маріуполя.
"Безкарність породжує безкарність"
– Розпочну з вашої ж нещодавньої цитати: "Напруга довкола мобілізації досягла небезпечного рівня. І до такої ситуації призвели, зокрема, недопрацювання попереднього керівництва Міністерства оборони". Що ви мали на увазі? І який рівень наступний, якщо нинішній ви розцінюєте як небезпечний?
– Суспільний супротив. Його випадки будуть траплятися на території всієї України і щодня. До цього призвели дії усіх попередніх міністрів оборони та командувачів Сухопутних військ, починаючи з 2022 року. Немає одного винуватця, є в цілому недопрацювання державної політики. У 2022 році до мене звернулися 18 людей щодо захисту їхніх прав під час мобілізації, вже за рік ця кількість зросла в рази, а на початку 2024 – у сотні разів.
– Що тоді сталося?
– У 2022–2023 більшість людей долучалися до Сил оборони добровільно. У 2024 почали затримувати примусово, навіть без повідомлень (про виклик у ТЦК – УП) затягати в буси – з'явилося саме поняття бусифікації. Тоді варто було запустити додаткову аргументацію для людей, чому треба долучатися до війська. Замість цього було ухвалене чергове просте рішення: давайте поставимо план, що нам треба приблизно 30 тисяч громадян України в місяць на території всієї України.
Виконуючи план, почали забирати всіх підряд і з'явилася тотальна корупція в системі мобілізації. Коли цілком придатна людина може відкупитися, її за фінансовий аргумент відпускають. А план же треба було виконувати. Почали брати всіх підряд: недужих, наркозалежних, людей старшого віку. Кількість порушень прав людини під час примусової мобілізації почала зростати.Суспільство для себе ухвалило рішення, що якщо наші права порушуються, то ми їх будемо відстоювати самостійно, вчиняючи кримінальні злочини.
Безкарність породжує безкарність. Я засуджую напади на службовців ТЦК та СП і так само засуджую з боку працівників ТЦК та СП скоєння кримінальних правопорушень. Не можна робити вигляд, що одним можна діяти поза законом, а іншим – ні.
– Який закон регулює силову мобілізацію і які саме його норми порушують військовослужбовці ТЦК?
– Одна з моїх перших ініціатив – юридичне врегулювання процедури через постанови уряду та внутрішні накази Міністерства оборони, встановлення порядку дій працівників ТЦК. Цього справді досі немає. Відсутність юридичного документа якраз і використовують працівники ТЦК та СП, кажуть: у нас же немає постанови, як діяти.
Але ніхто не відміняв Конституцію України і Кримінальний та Цивільний кодекси України. Ніхто не може затримати людину довше, ніж на 3 години. Затримуєте довше – складайте протокол про адміністративне затримання. Більше того, законом передбачено, хто це повинен робити – органи правопорядку: Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба України.
– Чому тоді згадані вами органи самоусунулися і переклали цю функцію на військових?
– У 2025 році юридично було врегульовано, що всі групи оповіщення повинні мати в складі представників Національної поліції. Почалося хоч якесь мляве реагування – наприклад, у ТЦК з'явився обов'язок носити бодікамери. Інша історія, що вони ніколи не працюють.
На мою думку, зараз ситуація почне поліпшуватися. Цього року за моїми матеріалами ДБР, Нацпол та СБУ почали відкривати провадження щодо порушень під час мобілізації. Це може трохи заспокоїти українське суспільство. Точку неповернення ми ще не пройшли, але дуже до неї наблизилися.
Чому в той час самоусунулися правоохоронні органи? На мій погляд, питання мобілізації настільки непопулярне, що до нього ніхто не хоче торкатися.
Хоча відповідно до закону, мобілізацією повинні займатися різні органи, зокрема й місцевого самоврядування. Парафією військових є лише облік та перевірка військово-облікових документів.

Лубінець: Громадянин України, згідно із законодавством України, може звернутися до омбусмана, де б він фізично не перебував. Із закордону я отримував багато звернень
Автор фото: Українська правда


– Як ви ділите повноваження з Офісом військового омбудсмана?
– Конституція визначає лише одного омбудсмана, до якого громадяни України можуть звертатися щодо захисту своїх прав. Інші омбудсмани, за всієї поваги, Основним законом не прописані.
– Але існує закон про військового омбудсмана, він не був оскаржений…
– До появи інституту військового омбудсмана всі громадяни України, зокрема і військові, зверталися до уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Тепер вони просто пишуть дві скарги. Я не маю права їх не розглядати. Що має робити військова омбудсмен пані Ольга? Те саме – зобов'язана відкривати провадження і діяти в межах своїх повноважень.
У нас хороша комунікація, і ми ще думаємо, як врегулювати ситуацію, щоб не було дублювання.
Щодо ТЦК: туди потрапляють цивільні. Поки вони не мобілізовані, то не підпадають під мандат військового омбудсмана. Вся система порушень ТЦК та СП підпадає в першу чергу під мою діяльність. Скарги військових щодо проблем з переведеннями, штурмових військ, порушення статутів – це вже її парафія.
Хоча щодо проблеми штурмових військ, наприклад, зверталися і до мене, і до Решетилової (Ольга Решетилова, у шлюбі Кобилинська – військовий омбудсман – ред.). І обидва офіси реагували. За нашими матеріалами відкриті кримінальні провадження. Тобто ми з двох сторін робимо все, щоб ситуація покращилася.
– Ви публічно оприлюднили такі цифри: вийти з буса ТЦК – 10 тисяч доларів, вийти з приміщення ТЦК – 15 тисяч доларів, 2% доходить до фронту з усієї маси мобілізованих на місяць. Сумніви викликає остання цифра. Підтверджуєте її?
– Так. Більше того, я надав свої рекомендації, однією з яких був аналіз ефективності кожної обласної ТЦК. На мою думку, ефективність повинна визначатися не кількістю людей, яких для галочки мобілізували, а кількістю людей, які дійшли до лінії фронту. Саме це я рекомендую нинішньому головкому. Можливо, тоді буде потрібно не 30 тисяч на місяць, а менше. Бо коли буде перед керівником ТЦК стояти задача набрати людей, які здатні дійти до лінії фронту, він буде думати не про те, як обілетити.
Одна з останніх історій, яку ми поки що підтверджуємо: у прикордонній області з'явилася нова послуга "під ключ" – людина може заплатити від 50 до 70 тисяч доларів, і тоді її прямо з буса переправляють за межі України.
Причому чинник корупції максимально розвинувся на Закарпатті, але його практично немає у Запоріжжі чи в Харкові. Те саме з нападами на ТЦК – чим далі від фронту, тим більше це трапляється. Але знову ж таки, я це в першу чергу пов'язую з проваленою державною політикою.
Зараз у мене є сподівання, що ситуація буде виправлятися. Ми вже говорили з уповноваженими людьми нового головкома Михайла Драпатого, яких він визначив відповідальними за напрямок мобілізації.
– З його попередником Олександром Сирським були такі розмови?
– Я особисто добре знайомий як із Драпатим, так і з Сирським. Не було жодного разу, щоб попередній головком на реагував на мої звернення. Проблема в іншому. Головком повинен займатися війною, а не непритаманними функціями. Мобілізація і є такою непритаманною функцією. Мені немає за що критикувати попереднього головкома чи нинішнього, але деякі відповідальні особи в сухопутних військах робили дуже багато негативних історій.
Те, що ми встановили на Закарпатті, важко пояснити з точки зору законодавства і з точки зору людської – там все було поставлено на потік: "Спочатку ми, потім держава. Ні, держава не потім, а далі, далі, далі".
Була реакція СБУ, виявлено купу готівки. Після появи інформації в публічній площині, очільника Берегівської ТЦК звільняють. А через 2 місяці він повертається у статусі тимчасового виконувача обов'язків на 30 днів. Я знову пишу офіційні листи. Мені відповідають: він ефективний. Місяць ефективний, другий ефективний, третій. Ми проводимо перевірки, встановлюємо незаконні затримання, встановлюємо людей, у яких є законно оформлене право на відстрочку, це право відміняється якоюсь комісією.
Одна людина перебувала у приміщенні ТЦК 55 днів. Ще один – ветеран з посвідченням, який пройшов Бахмут. Його затримали, кажуть: ні, підеш воювати або вези кошти. Або: 1500 достатньо молодих людей в один день знято з військового обліку і протягом тижня частина з них виїжджають за кордон. Або забирають студентів і кажуть: або 15 тисяч не гривень (доларів – УП), і ми вас відпускаємо, або ми у вас забираємо відстрочку.
І це я публічно демонструю 1% від того, що ми знаходимо.
– Чи можете підтвердити, що посада очільника ТЦК коштує в середньому 50 тисяч доларів?
– За моєю інформацією, коштувала. Але зараз відбуваються зміни, я знаю людей, які зайшли на цей напрямок від нового головкома. Наскільки це можливо, вони наведуть порядок.
"Ми не впливаємо на те, кого росіяни повернуть з полону"
– Інший важливий трек вашої діяльності – обміни полоненими. 19 серпня відбувся крайній, як кажуть у ці часи. Додому повернулося 103 людини. Того ж дня між вами і новим російським омбудсменом Яною Лантратовою відбулися переговори. Про що вони були?
– Яна Лантратова була призначена в кінці травня 2026-го року. До того я з 2022 року вів переговори з Тетяною Москальковою. Моя перша комунікація з Лантратовою відбулася через добу після її призначення. Тоді ми домовилися про зустріч і вже 5 червня вона відбулася одночасно з обміном, про який ми домовилися. 26, 27 червня були обміни військовополоненими, 17-го – окремий трек щодо цивільних, і ми повернули сімох людей, які були в полоні з 2022-го.
19 серпня відбувся обмін 103 на 103, і ми аналізували відповіді на запити, один до одного – працюють апарати, визначена одна особа з мого боку, одна особа з її боку. У щоденному робочому режимі вони працюють над передачею інформації і додатковою верифікацією.
– Останній обмін відбувся за сприяння Сполучених Штатів і Об'єднаних Арабських Еміратів. Яка їхня роль?
– Як це відбувається? Приймається рішення на політичному рівні. Політичний трек – це не моя історія, це історія президента України. Залучаються посередники, які додатково тиснуть на російську сторону. І потім російська сторона в робочому режимі виходить на операційний рівень, я це так називаю. Це якраз рівень Лантратової, плюс – представники різних, як кажуть росіяни, компетентних органів. На операційному рівні комунікація відбувається щодня. Востаннє я вів переговори з Лантратовою вчора – ми обмінювалися списками, інформацією.
– Наскільки розумію, ви формуєте списки за складною схемою і за погодженням з різними сторонами, а віддають вам усе одно – кого вважають за потрібне?
– Це основна проблема. Ще з Москальковою я намагався вийти на фіксацію критеріїв формування списків. Перший пріоритет – важко поранені, важко хворі. Це визначено міжнародним гуманітарним правом, женевськими конвенціями. Якщо прямо читати третю Женевську конвенцію, то важко поранені і важко хворі військовополонені повинні взагалі репатріюватися в обхід обмінних процесів і без привʼязки до кількості. Росіяни на це ніколи не підуть.
Друга категорія пріоритетності – жінки. У нас досі їх дуже багато в полоні. Не розумію, чому росіяни не хочуть віддати українських героїнь. Перший спеціальний серйозний обмін, який ми довго пропрацьовували із Москальковою, стосувався повернення жінок, це відбулося 17 жовтня 2022 року. З Лантратовою зараз ми ведемо подібні перемовини.
І третій критерій – хто найдовше в полоні, має виходити найшвидше. У нас є окремий список тих, хто в полоні ще з 2014 року.
Росіяни спочатку сказали: так, ми не проти розглянути критерії. Потім це було винесено на політичний рівень. За моєю інформацією, на політичному рівні в Стамбулі росіяни спочатку погодилися з принципами формування списків. Але рівно на наступний обмін вони привезли людей, які не підпадають під ці принципи. Тому з нашого боку завжди це відбувається наступним чином: я передаю списки за категоріями, наполягаючи на пріоритетності. Але кого насправді росіяни віддають, ми не знаємо, не впливаємо, не можемо напряму тиснути. Можуть тиснути десь наші посередники, партнери, яких ми зокрема публічно згадуємо. Інколи це працює. Зверніть увагу, що більш-менш почали віддавати хлопців, які в полоні з 2022 року.
Зараз ми ведемо окремі перемовини щодо найбільш складної категорії – оборонців Маріуполя. Ці перемовини максимально важкі.
– Командир "Азова" Денис Прокопенко вважає, що нинішня переговорна стратегія України щодо військовополонених вичерпала себе, і запропонував визначати пріоритетність з огляду на тривалість перебування в полоні, стан здоров'я, умови утримання. Чи вичерпала, на вашу думку, переговорна стратегія України і в чому відмінність критеріїв?
– Він перелічує ті пріоритетні категорії, на яких ми наполягаємо. Щодо нових підходів... Знаєте, з перемовною групою з української сторони ми спілкуємося щоденно. Як правило, у нас щодня виникають нові ідеї: що додатково ми можемо зробити, кого залучити, кого запросити, через кого спробувати натиснути, куди ще треба поїхати, де можна залучити родини військовополонених, зниклих безвісти, до якого іноземця їх можна відправити.Тобто ініціативи з нашого боку народжуються щодня. Ми ніколи не сиділи і не думали, що ми максимально ефективно виконуємо свою роботу. Доки хоч один чи одна залишаються в російському полоні, наша робота буде неефективною в очах родин, які чекають своїх.
Немає проблем з ініціативами. Є проблема з російською позицією. І проблема в тому, що тільки одна людина в Росії може кардинально міняти принципи повернення.
– Путін особисто поставив на стоп повернення захисників маріупольського гарнізону?
– Я не скажу, що вони поставили на стоп. Я попросив би дочекатися наступних обмінів і дати тоді оцінку переговорній стратегії переговорної групи з української сторони.
"Ми верифікували 186 офіційних місць, де тримають громадяни України"
– Щодо цивільних полонених: на днях росіяни дали 15 років 70-річній мешканці окупованого Токмака за донат 1500 гривень на українську армію. Скільки станом на зараз таких полонених?
– У нас створений спеціальний реєстр зниклих безвісти за особливих обставин. На теперішній час там в районі 16 тисяч. Верифікованих через цивільних через Міжнародний комітет Червоного Хреста – 840. Верифікованих за нашими джерелами – 1850. За це окрема подяка СБУ, ГУРу, СЗР. Додатково ми зараз ведемо верифікацію щодо ще 2275 цивільних осіб в російському полоні.
Насправді цифра може бути набагато, набагато більша. Є випадок, коли ми дізналися про незаконне затримання конкретної особи з Маріуполя тільки тоді, коли одна з членів родини виїхала з непідконтрольної території і офіційно до нас звернулася. До того часу люди елементарно боялися повідомити, що ще в 2022 році член родини був затриманий імовірно ФСБ.
Багато хто вже загинув від тортур чи був убитий. Навіть коли закінчаться активні бойові дії, російська сторона ніколи офіційно нас не поінформує, що з цими людьми сталося.
Щодо Світлани Рой, жінки, яку росіяни засудили на 15 років, я офіційно направив лист на Лантратову і прошу поінформувати про стан здоров'я, можливість відвідання і прошу передати її в Україну. Чекаю на відповідь. Подібні листи я направляю чи не щодня на російську сторону.

Лубінець: Сплеск скарг на ТЦК почався у 2024 році
Автор фото: Українська правда


– Вам відома достеменна кількість незаконних місць утримання українців на кшталт тих, у яких спочатку перебувала журналістка "Української правди" Вікторія Рощина?
– Ми верифікували 186 офіційних місць, де утримуються громадяни України – як військовополонені, так і цивільні. За нашими даними, неофіційні місця – такі як ями, гаражі, підвали – це як мінімум ще 150.
Місць, в яких перебувають наші громадяни України, більше 300. Насправді російський закон – це дуже умовна річ. Те, що вони роблять з громадянами України, є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права. Навіть російський закон забороняє катування, але вони це роблять свідомо і системно. Росіяни публічно страчують українських військових на передовій з чітким розумінням, що це фіксується органами влади України. Це черговий сигнал світу – "ви з нами нічого не зробите, ми свідомо порушуємо Міжнародне гуманітарне право".
Затримали трьох офіційних співробітників ОБСЄ з дипломатичним імунітетом, піддали катуванням, засудили ще до початку повномасштабної агресії. Російська Федерація – член ОБСЄ. Коли Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Російської Федерації і уповноваженого російського президента із захисту прав дитини, Путін спеціально поїхав в одну з країн, яка ратифікувала Римський статут. На жаль, міжнародне співтовариство не зрозуміло, що Путін воює не проти України, він воює проти всього демократичного світу. І воює не сам, а з союзниками – Північною Кореєю, Іраном, країнами, які допомогають обходити санкції.
Переконаний, що російська армія почне в найближчому майбутньому робити прямі атаки на країни, які є членами НАТО. Якщо дрон залетів з Росії в Румунію, значить, він туди і планував. Це випробування реакції, вона була млява, отже для росіян це сигнал робити більше.
"Юридично у нас зафіксовано страту 345 українських військових. В реальності ця цифра щонайменше у 5 разів більша"
– Змінюється поле бою – зростає кілл-зона. Як змінюється ситуація зі стратами полонених на полі бою?
– 345 вбитих наших військових на лінії зіткнення. Останній випадок 22 липня. Хлопець у Донецькій області потрапив у полон, це було зафіксовано, після цього зафіксували, що його розстріляли. По кожному випадку я надсилаю окремі листи до Організації об'єднаних націй, МКЧХ, міжнародних, європейських інституцій, які повинні досліджувати, фіксувати ці злочини. Окремо працює Офіс Генерального прокурора України. Для нас дуже важливо, щоб у майбутньому у нас були юридичні підстави засудити конкретних російських військових.
Є військові частини, яким, таке враження, поставили задачу брати в полон якомога більше українців. Інші – просто розстрілюють наших хлопців.
Юридично у нас зафіксовано страту 345 українських військових, відкриті кримінальні провадження, це фіксується Офісом Генерального прокурора. В реальності ця цифра набагато більша – щонайменше у 5 разів.
– Які шанси, що росіяни будуть притягнуті за ці воєнні злочини відповідно до норм Міжнародного права?
– Дуже складна історія з наданням юридичної оцінки, дуже забюрократизована неефективна система. МКС відкрив кримінальне провадження, видав 2 ордери на арешт. Але МКС досліджує виключно воєнні злочини, злочини геноциду. На мій погляд, все, що роблять росіяни по відношенню до українських дітей – підпадає під 6 статтю Римського статуту про геноцид. МКС відкрив кримінальне провадження за 8 статтею – це скоєння воєнних злочинів, злочинів проти людяності.
У нас є позитивний трек – це створення спецтрибуналу. Це те, що не може юридично охопити МКС. Мова йде про оцінку вищому політичному і військовому керівництву Російської Федерації за сам факт розпочинання війни проти України. Скільки мине часу, поки ми отримаємо судове рішення, за яким буде засуджений президент Російської Федерації, я не знаю і не знає ніхто. Але наша задача – створити спецтрибунал рішенням Ради Європи і зробити це терміново. Принаймні в цьому році треба юридично запустити спецтрибунал, починати збирати докази і переходити до судового процесу.
Третє, що, на мій погляд, має зараз максимально розповсюдитися як практика – універсальна юрисдикція, щоб національні суди і органи правопорядку могли судити за воєнні злочини.
Вже є перший прецедент – Фінляндія засудила громадянина Російської Федерації, хоча у нього був фінський паспорт, за злочин 2014 року. Зокрема і розстріл українського військовополоненого. Ми просили про екстрадицію цього громадянина в Україну. Нам відмовили на підставі рішення Європейського суду прав людини про факти катування в українській пенітенціарній системі. Наскільки я знаю, Офіс Генерального прокурора шукає юридичний шлях, як все-таки цього громадянина забрати в Україну. Він нам треба як свідок в першу чергу.
Польща, Литва також роблять перші кроки з відкриття кримінальних проваджень. Фінляндія – це пілотне судове рішення. Я б дуже хотів, щоб усі країни Європи, почали це робити. У нас є купа фактів, які вони можуть брати до роботи.
Перший генеральний прокурор, який це зробив – генеральний прокурор Німеччини. Після початку повномасштабної агресії він відкрив перше кримінальне провадження за скоєння воєнних злочинів та злочинів проти людяності проти окремих представників російської армії. Є сподівання, що з одного боку вони будуть надавати оцінку цим фактам, з іншого боку, правильно розбиралися, що відбувається.
Бо коли затримали нашого Сергія Кузнєцова в Італії, якого підозрюють у підриві Північних потоків, Німеччина його забрала до себе. За моєю інформацією, там порушуються його права. Я піднімав це питання на найвищому рівні серед своїх європейських колег, європейського керівництва, європейської мережі національних інституцій захисту прав людини. Ми вимагаємо, щоб мені надали доступ до нього. Мені відомо, що до Кузнєцова негативне, ганебне ставлення. Це при тому, що Німеччина розуміє, що Росія скоїла цю агресію, є рішення Великої Британії про те, що ця газова гілка підпадає під ознаки військової інфраструктури. А отже – може бути ціллю для української армії.
На жаль, затриманий і другий хлопець. Спочатку у Польщі, де за рішенням польського суду його відпустили. Його дії були проаналізовані і визнані як законні. Для нас стало абсолютною несподіванкою, що він був затриманий у Хорватії. І зараз Німеччина звернулася за екстрадицією вже другого нашого громадянина.

Лубінець: Моя помилка, що мені треба було в публічність вийти ще в 2024 році
автор фото: Українська правда


"Зніміть, врешті-решт, рожеві окуляри. Без припинення бойових дій організувати вибори не тільки неможливо, це прямо забороняє Конституція"
– Цікава ваша думка як омбудсмана щодо виборів. Екс-міністр оборони Михайло Федоров фактично до цього закликав. За його словами, неефективна система потребує перезавантаження. На шальках терезів з одного боку – право громадян на зміну владу, з іншого – неможливість гарантувати можливість як голосувати, так і бути обраними. Ви за який варіант?
– Найлегше у цій ситуації – зробити публічний пост на мільйон лайків.
Чи можете уявити, що під час продовження бойових дій можна забезпечити право кожного голосувати чи бути обраним? 4,6 млн громадян України зі статусом ВПО зараз по всій території України. 8,5 млн громадян України виїхали за кордон, їх окремо треба перерахувати і передати бюлетені. Приміщення, організація голосування військових, створення реєстру виборців і ризик витоку інформації – кібератаки не припиняються.
Я організовував президентські і парламентські вибори у Волновасі у 2014-му. Забезпечити право голосу значної частини військових не вийшло. Без припинення бойових дій організувати вибори не тільки неможливо, це прямо забороняє Конституція.
Нам треба усвідомити, що війна надовго. І навіть припинення вогню не означатиме, що війна закінчилася. Зніміть, врешті-решт, рожеві окуляри.
– Низка правозахисних організацій вважає, що людина на посаді омбудсмена повинна бути позбавлена права обиратися на політичні посади певний час після закінчення каденції. Це має убезпечити посаду від перетворення на майданчик для піару. Чи підтримаєте цю ініціативу?
– Слухайте, я готовий підтримати будь-яку ініціативу, яка посилить інституцію. Якщо, на думку правозахисників це допоможе, я готовий підтримати. Але я не переконаний, що це нас посилить. І не тому, що маю політичні плани.
Проти нас воює сильний, підготовлений, підступний, заможний, сильний ворог. Це не закінчиться швидко. До цього треба готуватися в першу чергу.
Влада нарешті повинна зрозуміти, що із суспільством треба говорити. Говорити відверто і на серйозні теми. Час популярних рішень закінчився у перший день вторгнення. Зараз усі повинні займатися лише тим, щоб держава вижила і не зникла з політичної мапи світу.
Тетяна Даниленко

Напередодні листопадових виборів нові вимоги вже викликали гостру суперечку між федеральною владою, штатами та захисниками виборчих прав мільйонів американців.

Федеральна суддя в Бостоні Індіра Талвані тимчасово заблокувала ключові положення нового правила Поштової служби США, яке мало посилити вимоги до голосування поштою перед листопадовими виборами до Конгресу.

Як повідомляє Reuters

Рішення суддя ухвалила 27 серпня за позовом штатів, де при владі перебувають демократи, та груп із захисту виборчих прав. Позивачі звернулися до суду після того, як 24 серпня Верховний суд США скасував попередні заборони, що стримували план президента Дональда Трампа щодо обмеження поштового голосування.

Нове правило Поштової служби США почало діяти 26 серпня. Воно передбачає, що штати мають передавати службі списки виборців, яким надсилають бюлетені, а на всіх конвертах для надсилання та повернення бюлетенів повинні бути унікальні штрихкоди.

За цими вимогами Поштова служба США могла відмовитися доставляти бюлетені, якщо конверти не відповідають новим стандартам або якщо дані виборця відсутні у наданих штатами списках.

Суд побачив ризик позбавлення виборців права голосу

Талвані зазначила, що правило може перешкодити громадянам проголосувати поштою, якщо штати не отримають схвалення Поштової служби США для використання певних конвертів та не завантажать дані про кожного виборця до електронного порталу відомства.

Суддя наголосила, що служба не надала доказів шахрайства під час голосування поштою, які могли б виправдати такі обмеження. На її думку, правило, ймовірно, є незаконним і суперечить Конституції США, яка наділяє штати повноваженнями організовувати вибори.

Інтерес Поштової служби США у виправленні непідтвердженої проблеми ймовірно неконституційними засобами значно поступається величезному ризику масового позбавлення виборчих прав громадян, які потребують можливості голосувати поштою.

– Індіра Талвані

Тимчасова заборона діятиме 14 днів, поки суддя вирішуватиме, чи запровадити тривалішу попередню судову заборону на застосування правила. Розгляд цього питання призначено на 3 вересня.

Позивачі заявили про загрозу хаосу перед виборами

Софія Лін Лейкін, юристка груп із захисту виборчих прав в Американській спілці захисту громадянських свобод, заявила, що рішення суду зупиняє незаконне розширення повноважень.

Сьогоднішнє рішення ставить на паузу незаконне захоплення повноважень, яке могло б посіяти хаос і плутанину для мільйонів виборців, котрі залежать від бюлетенів, надісланих поштою.

– Софія Лін Лейкін

Білий дім і Поштова служба США не надали коментарів щодо рішення суду.

Правило запровадили для виконання указу, який Дональд Трамп підписав у березні. Президент роками наполягав на жорсткіших правилах голосування поштою та поширював неправдиве твердження, нібито його поразка Джо Байдену на президентських виборах 2020 року стала наслідком масових фальсифікацій.

Усі 50 штатів дозволяють певну форму голосування поштою. У 29 штатах виборцям не потрібно пояснювати причину, щоб отримати бюлетень для такого голосування, а вісім штатів проводять вибори винятково поштою.

За даними Поштової служби США, під час виборів 2024 року вона опрацювала майже 100 мільйонів бюлетенів. За підрахунками штатів, близько 30% виборців по всій країні віддали голоси поштою.

Штати-позивачі вважають, що нові федеральні обмеження можуть позбавити частину громадян можливості проголосувати. Вони також наголошують, що напередодні виборів вимоги змусять штати купувати нові конверти й обладнання, створювати додаткові системи та навчати персонал.

Читайте також:

• Федеральний суд тимчасово заборонив правило Міністерства освіти, яке могло позбавляти працівників громадської служби права на списання федеральних студентських позик, посилюючи судовий спротив політиці адміністрації Трампа.
• Республіканці США сумніваються, що дводенний з’їзд у Далласі допоможе кандидатам перед проміжними виборами через витрати, незручний час і надмірну увагу до Трампа.
• Федеральна суддя США тимчасово заблокувала план Поштової служби, який міг обмежити голосування поштою перед проміжними виборами 2026 року.

The post Суддя у США тимчасово заблокувала правило Трампа про нові вимоги до голосування поштою first appeared on Межа. Новини України..

Станом на кінець серпня 2026 року в Україні понад 114 тисяч людей вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Про це 30 серпня, у Міжнародний день жертв насильницьких зникнень, повідомило Міністерство закордонних справ України.
У МЗС зазначили, що після початку повномасштабної агресії Росії насильницькі зникнення стали одним з інструментів терору на тимчасово окупованих територіях. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні встановила, що російська окупаційна влада часто свавільно затримувала мирних жителів і приховувала інформацію про те, де вони перебувають та що з ними сталося.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ООН підтвердила масові катування українських полонених у Росії


За словами МЗС, Україна створює комплексну систему для пошуку, ідентифікації та повернення зниклих людей. Держава збирає ДНК-зразки й веде Єдиний реєстр зниклих безвісти.
До пошуку долучені міжнародні партнери, зокрема ООН, Міжнародний комітет Червоного Хреста та Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти. Зібрані матеріали передають міжнародним судовим і правозахисним механізмам.
«Ми продовжуємо документувати злочини, передавати зібрані матеріали міжнародним судовим та правозахисним механізмам та домагатися притягнення винних до відповідальності», йдеться в заяві МЗС.
24 серпня Україна та Росія провели спеціальний етап обміну полоненими. Додому повернулися десять українських захисників, які раніше вважалися зниклими безвісти.
2026 рік має особливе значення для міжнародної спільноти. Цьогоріч виповнюється 20 років з дня ухвалення Міжнародної конвенції для захисту всіх людей від насильницьких зникнень.
Цьогорічна кампанія проходить під гаслом «Передусім жертви. Дії зараз» (Victims first. Actions now). Воно наголошує на праві кожної людини та її родини знати правду, домагатися справедливості та отримувати відшкодування.Після початку повномасштабного вторгнення насильницькі зникнення українців на окупованих територіях стали системною практикою. Російські військові та окупаційна влада викрадали цивільних, зокрема активістів, журналістів, волонтерів і представників місцевої влади. Частину людей згодом звільнили або повернули з полону, але про долю багатьох досі немає інформації.
Проблема стосується і українських військових. Частина звільнених із полону раніше мала статус зниклих безвісти. У вересні 2024 року омбудсмен Дмитро Лубінець повідомляв, що близько 40% звільнених українців до цього вважалися зниклими безвісти. Для пошуку людей Україна також посилює міжнародну співпрацю.
У квітні 2026 року МЗС призначило спеціального посла з питань полонених і зниклих, який має координувати цю роботу та посилювати тиск на Росію. Міжнародний комітет Червоного Хреста також отримує тисячі звернень від родин, які розшукують зниклих через війну.

Притулок для тварин в Кривому Розі потребує вашої допомоги!
https://send.monobank.ua/jar/3CRSWzHb7p
Оголошено постійний збір коштів на поточні потреби притулку: на закупівлю корму для собак та котів; на лікування та обробку тварин; на забезпечення їх виживання в холодний період року. Ваша допомога і кожна гривня важлива! Будемо вдячні за репост, чи поширення посилання на mono-банку.

Більше інформації про притулок - в Facebook:
https://fb.com/anna.yankovaya.2025

Через шість тижнів після відставки Михайло Федоров офіційно став радником Гвідо Крозетто з оборонних інновацій. В Україні реакція вийшла класичною: захисники кажуть про міжнародне визнання і що нічого не порушує, але більшість описує це, як "римські канікули" на тлі руїн, а дехто почав перевіряти, чи не станеться з цим витоку державних таємниць.Тож, якою була реакція українців на цю ново роботу Федорова, більше розповість Еспресо. Несподіванка без сюрпризуГвідо Крозетто зробив пропозицію Федорову ще наступного дня після звільнення того з посади міністра оборони України, але "рекламна пауза" між відставкою і працевлаштуванням тривала трохи більше місяця. Тобто це не спонтанна реакція, а пропозиція, що пролежала на столі шість тижнів, поки в Україні тривали протести, дискусії про те, хто має бути очільником Мінборони.А вже 28 серпня, коли стало очевидно, що Зеленський не змінить рішення, Михайло Федоров вирушив у міжнародне турне і повідомив, що прийняв пропозицію міністра оборони Італії стати його радником з оборонних інновацій. За словами Федорова, йдеться про дрони, автономні системи, протиповітряну оборону, оборонні технології та загалом адаптацію оборонної сфери до нових безпекових викликів. Тобто фактично – про те, що Федоров робив в Україні, тільки тепер частину цього досвіду він допомагатиме переносити в італійську оборонну систему, однієї з важливих країн НАТО.Пресофіс Федорова нагадав, що практика працевлаштування ексочільників урядів радниками інших держав – цілком міжнародна: Ріші Сунак консультує Зеленського з економічного відновлення, Христя Фріланд і навіть Борис Джонсон теж не сидять без роботи. Аргумент чесний, але для української публіки, яка ще не відійшла від літніх протестів на підтримку Федорова і одночасно від скандалів довкола оборонних закупівель, він прозвучав приблизно як "не хвилюйтеся, це нормально" – фраза, після якої хвилюватися хочеться ще більше.Провал комунікації: тепер всі думають, що він "тікає, поки не пізно"Михайло Федоров та Гвідо Крозетто, фото: facebookГоловний офіційний подразник – це не Італія сама по собі, а збіг у часі. Ще до призначення Федорова радником італійського міністра, голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради нардеп Олексій Гончаренко публічно заявив, що ексміністр оборони України ігнорує виклик ТСК на засідання 31 серпня щодо операції "Мідас", і погрожував примусовим приводом: "Неповага до парламенту України закінчиться боляче". На цьому тлі новина про престижну міжнародну посаду в Римі виглядає для частини коментаторів не визнанням заслуг, а на диво вчасним алібі: важко відповідати на незручні запитання комісії, коли твій робочий графік раптом наповнився зустрічами міжнародного рівня.Журналістка та політична оглядачка Марина Данилюк-Ярмолаєва прямо звинуватила команду ексміністра в провальній комунікації. За її словами, історію з італійською посадою можна було нормально пояснити ще місяць тому, а мовчання лише дало паливо для стереотипів – про пляжі, Венеційський кінофестиваль і шопінг у Мілані, які тепер намертво приліпилися до образу Федорова. Її вердикт по адресу піар-команди був у стилі "звільняйте політтехнологів, поки рейтинг не став мінус тридцять", тобто навіть симпатики визнають, що подача цієї історії вийшла так собі."Тепер низка людей вважають, що Федоров утік і буде чавити в Італії виноград як Челентано, розсікатиме на кабріолеті до Венеції з Джорджією Мелоні на злість Насті і попиватиме просекко в віллах Форте-дей-Мармі", - іронізує Данилюк-Ярмолаєва.А що з Держтаємницею? Натомість журналістка Зоя Казанжи звернула увагу на чутливу тему, яка пов’язана із державною таємницею, бо це викликала багато питань. "Як бути з доступом до державної таємниці? Федоров лише в липні 2026 року перестав бути міністром оборони. Тобто це людина, яка ще кілька тижнів тому за посадою мала доступ до надзвичайно чутливої інформації про українську оборону. Звільнення з посади не звільняє людину від обов’язку зберігати державну таємницю. Про це прямо говорить Закон України  "Про державну таємницю". І цей обовʼязок фактично переживає саму посаду. Ну і яким чином Федоров, розповідаючи італійцям про український мілтех, інноваційні моделі, організацію виробництва зможе дотримуватися законних вимог?! Навіть якщо це відбувається у дружній нам країні, це все одно іноземна країна!", - написала Казанжи.Олексій Гончаренко повідомив, що  направив звернення до Держекспортконтролю про те, чи оформлено відповідний дозвіл у громадянина Федорова."Розумію, що в Римі хочеться випити апероль чи прогулятись біля Колізею. Але 10 хвилин на прочитання закону не завадить. Закон регулює не тільки вироби. Технічна допомога — інструктажі, консультації, навчання, передача технологій і ноу-хау — теж. Порушення закону — це стаття 333 Кримінального кодексу", - зауважив Гончаренко.Пресслужба ексміністра тим часом наполягає, що юридично все чисто, мовляв, посада радника не передбачає розголошення державної таємниці, передачі інформації про розробку чи виробництво військової продукції, а закон не забороняє консультувати іноземні уряди. Втім, сам факт, що це доводиться пояснювати окремою заявою – красномовно свідчить, наскільки ця комунікація символу "картонних протестів" із суспільством кульгає.  "Чому не став радником в Україні?"Михайло Федоров та Гвідо Крозетто, фото: facebookЧимало українців не зрозуміло іншого: чому Федоров не обрав стати радником когось в Україні, хто допомагає фронту? Зокрема, найпопулярніший коментар під постом Федорова про нову роботу, звучить так:"Радником у італійця бути погодився, а віце-прем'єром в Україні - ні. Пріоритети, коли твоя країна стікає кров'ю".Політичний оглядач Сергій Руденко каже, що Федоров, фактично, здійснив політичне самогубство цим рішенням. "Це  дуже дивне рішення Федорова. Ти можеш бути крутим спецом, мати команду, боротися з корупцією, але війна нині - не в Італії, а в Україні. Стань радником міністра Хмари чи віце-прем'єром з оборонних інновацій. Байдуже, що у тебе із Зеленським. Ти його привів до влади і був членом його команди. Ти також несеш політичну відповідальність за ситуацію в Україні за останніх 7 років. Тебе підтримав Картонковий майдан, рейтинг довіри до тебе зріс удвічі за останній місяць. І тут таке прикре політичне самогубство", - зауважив Руденко. Звісно, були питання, чому Федоров не пішов у військо і як зміг безперешкодно виїхати. "У війську купа посад, де можна ефективно рахувати рожевих поні, впроваджувати ініціативи і готуватися до виборів. Ніт, Миша звалив, хлопнувши дверима. Я навіть не хочу задавати питання про підстави виїзду з країни, бо закон і бусік – для простих смертних, а для своїх усе інше", - ці слова військового Олександра Москалюка зібрали два десятки тисяч лайків у фейсбук.Частина українців відреагувала на серйозну політичну новину також найщирішим способом – сарказмом. У соцмережах виникли меми про Федорова та Італію. Наприклад, на одному з них слово "корупція" замінила на "сієста" і приписали Федорову слова: "Я думаю, що роль сієсти трохи перебільшена"."Більше цікавлюся громадянською позицією тих молодих людей з картонками, які люто скандували біля театру Франка “Фе! До! Роф!” – я ж там був, я це чув на власні вуха. Шо скажете тепер, шановні “небайдужі співгромадяни”? Будете далі виправдовувати свого кумира? І як?", - питає Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки. У сухому залишку маємо типову ситуацію: великі очікування, які суспільство покладає на одну людину, рано чи пізно розбиваються об політичну реальність – складну, суперечливу і таку, що неминуче комусь не подобається."Дуже ймовірно, що суспільство більше не покладатиметься на Михайла Федорова, але це також не означає, що поверне довіру до президента, який цю кризу спровокував", - зауважив журналіст, активіст та військовий Богдан Логвиненко. Читайте також: Італія наймає "короля дронів": як іноземні ЗМІ описують призначення Федорова радником Крозетто

У Києві стартував 17-й Одеський міжнародний кінофестиваль, який триватиме до 4 вересня. Цьогорічна програма акцентована на документалістиці, фільмах про війну та найкращих міжнародних стрічках. 
На церемонії відкриття побувала журналістка Новини.LIVE Анна Сірик.
Церемонію відкриття ОМКФ присвятили 35-річчю України
Церемонія відкриття Одеського міжанродного кінофестивалю розпочалася хвилиною мовчання на вшанування полеглих захисників та українських митців, що загинули під час російсько-української війни.
На початку церемонії ведучі наголосили, що XVII Одеський міжнародний кінофестиваль присвячено 35-річчю Незалежності України. А головна тема фестивалю цього року — "Свобода в твоїй ДНК". 
Церемонія відкриття ОМКФ 2026. Фото: пресреліз
Віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики, Міністерка культури України Тетяна Бережна у своєму вітальному слові зазначила:
"Кіно — це спосіб, яким вільна країна може не тільки говорити з мешканцями своєї ж країни та всім світом, а й писати історію після себе. Тому потрібно робити це гідно, відповідально, з розумінням того, що кіно — це культурний продукт, який буде говорити після нас зі світом ще довгі роки. І ми дуже щасливі, що цього року держава також відповідально підходить до створення культурного продукту — не лише словами підтримки, а й конкретними діями, конкретними ресурсами". 
Пані Бережна також нагадала, що нещодавно завершився пітчинг "Тисячовесна". Протягом наступних трьох років мають відзняти 92 ігрових фільмів та серіалів, 70 документальних проєктів та ще 30 в сфері анімації та дитячого кіно.
Міністерка культури України Тетяна Бережна. Фото: пресреліз
Ведучі також висловили вдячність Українському культурному фонду та особисто виконавчій директорці Анастасії Образцовій за багаторічну підтримку українських проєктів у різних сферах культури – від кіно й музики до літератури, культурної спадщини та креативних індустрій.
Одеський кінофестиваль — це не червоний хідник, а величезна любов до кіно 
Голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов на церемонії відкриття зазначив:
"ОМКФ — це насамперед не червоний хідник, спалахи камер чи протокольні промови. В його основі — величезна любов до кіно і сміливість уже сімнадцятий раз збирати найкращих серед рівних. Фестиваль продовжує нести світло Одеси та її кінематографа, і я вірю, що ми обов’язково повернемо кінофестиваль до Одеси".
На церемонії відкриття ОМКФ дякували захисникам. Фото: пресреліз
Із вітальним словом до присутніх звернулася Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова: "17-й Одеський міжнародний кінофестиваль проходить у Києві — це може виглядати дивно для тих, хто не дуже добре знайомий із реаліями життя, з якими ми зараз стикаємось.  І я хочу, щоб ми з вами подумали про тих, хто зараз в Одесі і через що проходять вони, так само, як і люди в Києві. І я переконана, що Одеський кінофестиваль повернеться до Одеси і ми будемо разом дивитися покази там".
Спеціальний гість ОМКФ — Даніс Тановіч
Спеціальним гостем 17-го Одеського міжнародного кінофестивалю став Даніс Тановіч – режисер і сценарист, чиє кіно давно стало важливою частиною європейського кінематографа. Його дебютний повнометражний фільм "Нічия земля" / No Man’s Land перетворив цей погляд на мову, зрозумілу всьому світу, і приніс Данісу Тановічу "Оскар" за найкращий іноземний фільм, "Золотий глобус" та приз за найкращий сценарій Канднського кінофестивалю.
Даніс Танович отримує нагороду від Вікторії Тігіпко. Фото: пресреліз
Одеський міжнародний кінофестиваль відзначив Даніса Тановіча спеціальною нагородою Lifetime Achievement Award — за видатний внесок у світове кіномистецтво. Нагороду режисерові вручала президентка Одеського міжнародного кінофестивалю Вікторія Тігіпко.
"У мене дві пристрасті — венчур і кіно. Обидві тривають сімнадцять років. У венчурі ми ризикуємо капіталом. У кіно митці ризикують собою. Але є ризик, якого ми не приймаємо ніколи, ні за яку ціну: коли на кону життя людей і життя країни. Саме тому Україна не здалася і не здасться. Ми не чекаємо кінця війни, щоб знімати про війну. Світ дивиться на нас зараз. Знімати під час війни — це спротив. Будувати кіноіндустрію під час війни — це вже стратегія", — сказала  Вікторія Тігіпко.
Для проведення благодійної частини церемонії відкриття Одеського міжнародного кінофестивалю на сцену запросили журналіста, телеведучого і військовослужбовця — речника 8-го корпусу Десантно-штурмових військ Збройних сил України Вадима Карп’яка.
На екрані по черзі з’являлися шість QR-кодів, за якими гості фестивалю могли задонатити на той чи інший збір: 8-й корпусу Десантно-штурмових військ Збройних сил України, 2 корпусу НГУ "Хартія", збір на НРК Штабного фонд "Трійки", збір на освітні потреби дітей загиблих захисників від фонду "Діти Героїв", збір на мобільні групи ППО 37 ОБрМП та дрони-бомбери Heavy Shot для бригади "Рубіж" від Руху VETERANKA та збір на 3 НРК для ББпС "Ведмеді" Військово-морських сил ЗСУ.  
Анна Мачух та Вікторія Тігіпко. Фото: пресреліз
"Золотий Дюк" з частинкою війни
Для офіційного відкриття XVII Одеського міжнародного кінофестивалю на сцену запросили генеральну директорку Одеського міжнародного кінофестивалю Анну Мачух.
"Свобода для українців — це поняття, за яке ми боремося століттями. А для автора кіно — ще й життєва необхідність. Лише там, де можна сперечатися, ставити незручні запитання й шукати власні відповіді, народжується щось велике. Одеський міжнародний кінофестиваль багато років існує як територія свободи: місце, де можна чесно говорити, дивитися на світ під різними кутами, не боятися складних тем і не погоджуватися одне з одним — але залишатися разом", — наголосила Анна.
Вона також нагадала, що цьогорічні статуетки для переможців зробили військові із тубусів для артилерійських снарядів, якими ми виборюємо свою свободу, і додала: "Нехай ці золоті Дюки нагадують про її ціну й про силу тих, хто щодня її захищає". 
"Золотий Дюк" зроблений з артилерійських снарядів. Фото: пресреліз
У програмі фестивалю понад 80 фільмів
Протягом 8 днів глядачі Одеського міжнародного кінофестивалю зможуть переглянути понад 80 фільмів у 10 програмах. Конкурсні програми фестивалю — Національний та Міжнародний конкурс, що представляють нові імена й актуальні теми сучасного кіно. Окрім конкурсних секцій, передбачені тематичні програми "Фестиваль фестивалів", "Гала-прем’єри", "Focus on Georgia", "Фокус на Ізраїль", ретроспектива фільмів Сергія Буковського. 
Важливою частиною ОМКФ є індустрійні заходи секції Film Industry Office: панельні дискусії, майстер-класи і воркшопи, а також під час фестивалю проходять зустрічі з режисерами, Q&A після показів, що відкривають глядачам залаштунки кіновиробництва та актуальні тенденції індустрії.
Раніше Новини.LIVE писали, чому варто всім українцям побачити фільм про життя та творчість артиста Андрія Кузьменка. На презентації стрічки "Кузьма: Страшно веселий" режисер розповів, що переглянув сотні архівних відео, щоб створити проєкт.
Також журналісти Новини.LIVE  побували на етно-електронному фестивалі "Вирій". Його відвідали 17 тисяч гостей, які були вбранні в стилістиці національного вбрання. 
Ваша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчилася

Про це повідомляє Офіс президента.Зеленський наголосив, що синьо-жовті прапори на кладовищах по всій країні — це рана на українському серці, яку час не вилікує, і закликав пронести пам'ять про захисників від покоління до покоління. Присутні вшанували полеглих хвилиною мовчання. "Ми шануємо українських воїнів, ми шануємо сміливість народу України", — сказав президент.Звання Героя України з врученням ордена "Золота Зірка" присвоєно посмертно дев'ятьом воїнам. Серед них — матрос Олександр Давиденко, який на Херсонщині здійснив понад 50 бойових виходів на човні під вогнем, доправляючи боєприпаси й евакуюючи поранених, і загинув під час однієї з таких евакуацій 31 грудня 2023 року; капітан Назар Самчук, чия розвідгрупа 7 жовтня 2025 року взяла в полон сімох окупантів і відкрила шлях до звільнення Кучерового Яру на Донеччині, але сам він того ж дня загинув від удару дрона; і солдат Дмитро Єгізаров, який організував оборону на Донеччині, знищивши разом із побратимами два танки й БМП, а загинув під мінометним обстрілом уже під час ремонту техніки.Ще троє віддали життя вже цього року. Капітан Павло Стрелюк, попри поранення, евакуював важкопораненого побратима з-під вогню й особисто знищив кількох окупантів, перш ніж загинути в бою 12 січня. Старший лейтенант Сергій Либенський у липні забезпечив захоплення ворожого опорного пункту, а невдовзі, атакований дроном разом із побратимом, відштовхнув його в укриття й прийняв смертельний удар на себе. Підполковник Олександр Дроздецький у березні кілька днів поспіль знищував окупантів у ближньому бою на Донеччині, а завершальним закиданням ворожої позиції гранатами спричинив детонацію боєкомплекту, що й коштувало йому життя.Звання отримали також оборонець Маріуполя старший лейтенант Богдан Усенко, який у березні 2022-го тримав оборону біля заводу імені Ілліча й загинув у російському полоні (про це стало відомо лише торік, після обміну тілами), підполковник Олександр Шараєвський, який координував штурми ворожих позицій з 2022 року і загинув під час ротації на Запоріжжі, та головний сержант Олексій Симоненко, який у 2023-му рятував побратимів під шквальним вогнем і витягнув трьох заблокованих з-під завалів, а сам загинув, прикриваючи їхній відступ.Відзнаку "Хрест бойових заслуг" посмертно отримала родина головного сержанта Віктора Мамотька, який брав у полон окупантів і здобував розвідінформацію на трьох напрямках фронту, а загинув у січні 2026-го від мінометного вогню й атаки дронів.Живими цю ж відзнаку отримали ще 11 захисників. Старший лейтенант Олексій Васильєв на Донеччині закрив собою побратима від удару дрона і, попри ампутацію кисті, зумів евакуювати його з поля бою. Молодший сержант Андрій Бречка на Сумщині відмовлявся від евакуації попри поранення, а розроблена ним тактика маскування врятувала весь підрозділ. Капітан Артур Михальчук цієї весни й літа керував кількома проривами ворожої оборони на Донеччині, у результаті яких ліквідовано понад 100 окупантів.Оператори безпілотників серед нагороджених показали, мабуть, найвищі бойові рахунки: старший лейтенант Євгеній Дудка з січня по серпень забезпечив знищення близько 150 окупантів на Харківщині й Сумщині, а молодший сержант Роман Рудик лише за три весняно-літні місяці ліквідував понад 300 ворогів, зокрема автівку з російським підполковником.Ще п'ятеро отримали нагороду за стійкість і рятування побратимів під вогнем: солдат Олександр Донець 227 діб утримував позицію під Покровськом; старший лейтенант Олександр Воробей забезпечив знищення десятків опорних пунктів ворога на трьох напрямках; старший лейтенант Денис Гусляков під час оборони Мирнограда знищив п'ятьох диверсантів і врятував пораненого бійця, збивши на ходу ворожий дрон; солдат Артем Картамишев, попри власне поранення, виніс на собі двох побратимів із поля бою; а солдат Павло Микитишин після поранення відмовився від евакуації, доки не вивів усю розвідгрупу із зони ураження. Молодший лейтенант Олег Брижатюк завершує список — його розрахунки цієї зими знищили вісім мінометів і гармат, два танки та понад 60 окупантів.Нагадаємо, о 09:00 Майдан Незалежності зупинився на загальнонаціональну хвилину мовчання з нагоди Дня пам'яті — цю ж мить о дев'ятій ранку по всій країні щодня вшановують загиблих унаслідок російської агресії.

Фото: Львівської ОДА

На старті кожен учасник тримав не просто номер, а ім’я конкретного захисника, якого хотів вшанувати, зберігаючи пам’ять про його подвиг.

У Стрийському парку у Львові провели меморіальний забіг “Шаную воїнів, біжу за Героїв України”, присвячений Дню пам’яті захисників України. До події приєдналися понад 1500 людей: військовослужбовці, ветерани, волонтери, молодь, рідні загиблих воїнів і мешканці міста.

Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА.

Кожен учасник стартував із персональним номером, де було вказано ім’я захисника, якому присвячував свій забіг. Для одних це були близькі люди або друзі, для інших – воїни, з якими вони не були знайомі особисто.

Кожен учасник біг із символічним номером, на якому було зазначене ім’я Героя, пам’ять про якого він хотів вшанувати. Для когось це був близький родич чи друг, для когось – захисник, якого вони ніколи не знали особисто.

– йдеться в повідомленні Львівської обласної державної адміністрації

Забіг у Львові став наймасовішим у межах всеукраїнської ініціативи

Львівська подія зібрала найбільшу кількість учасників серед заходів цьогорічної всеукраїнської ініціативи. Бігуни могли обрати дистанцію відповідно до власної підготовки.

Дистанцію 10 кілометрів подолали 265 учасників. На п’ять кілометрів зареєструвалися понад 400 людей, а забіг на 2,5 кілометра обрали майже 500 учасників. Ще 38 людей долучилися до скандинавської ходьби.

Усім зареєстрованим учасникам вручили пам’ятні медалі. Меморіальні забіги також відбулися в Рудках, Золочеві, Самборі, Новому Роздолі, Стрию та Шептицькому. До вшанування загиблих оборонців приєдналися навчальні заклади й військові частини Львівщини.

Історія забігу “Шаную воїнів, біжу за Героїв України”

Всеукраїнську акцію започаткували 2018 року Олег Дурмасенко – батько загиблого “кіборга” Олексія Дурмасенка – разом з однодумцями. Відтоді забіг щороку об’єднує людей, які прагнуть ушанувати пам’ять військових, полеглих у російсько-українській війні.

Проведення заходу на Львівщині профінансували з обласного бюджету. У Комплексній програмі розвитку фізичної культури та спорту Львівщини на 2021–2026 роки для організації забігу передбачили близько 300 тисяч гривень.

День пам’яті захисників України

День пам’яті захисників України щороку відзначають 29 серпня. У цей день вшановують військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Символом цієї пам’ятної дати є соняшник. Він нагадує про серпень 2014 року, коли на соняшникових полях загинула значна кількість українських воїнів.

Можливо, вам буде цікаво:

• У Празі близько ста людей долучилися до меморіального забігу «Шаную воїнів, біжу за Героїв України», присвятивши дистанції полеглим захисникам.
• У Страсбурзі втретє провели пам’ятний забіг «Шаную воїнів – біжу за Героїв України» на честь загиблих захисників України.

The post У Львові понад 1500 людей пробігли на честь загиблих Героїв України first appeared on Межа. Новини України..

У серпні 2026 року учасники бойових дій та інші категорії Захисників і Захисниць України можуть розраховувати на кілька видів державної грошової підтримки. Йдеться про щомісячні виплати за особливі заслуги, разову допомогу до Дня Незалежності та оплату лікарняних у розмірі 100% середньої зарплати незалежно від страхового стажу. 
Новини.LIVE розповідають, кому доступні ці виплати та як їх оформити.
Щомісячна виплата за особливі заслуги
Як пояснюється на Єдиній цифровій платформі для ветеранів, ветеранок та їхніх сімей "Ветеран Pro", учасники бойових дій, які мають звання Героя України або державні нагороди за захист суверенітету й територіальної цілісності України, а також члени сімей загиблих (померлих) громадян із числа нагороджених мають право на гарантовану державою щомісячну грошову виплату.
Розмір допомоги залежить від конкретної нагороди та визначається у відсотках від мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня відповідного року.
Як отримати
Заяву можна подати онлайн через портал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Для цього потрібно авторизуватися за допомогою КЕП та у розділі "Комунікації з ПФУ" вибрати послугу "Заява про призначення щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян". Після цього необхідно заповнити форму та надіслати її.
Також звернутися можна особисто до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду або надіслати заяву поштою.
Виплата до Дня Незалежності
Учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих Захисників і Захисниць України передбачена щорічна разова грошова допомога до Дня Незалежності.
Виплату здійснюють до 24 серпня — автоматично або після звернення, залежно від категорії отримувача.
Як отримати
Якщо ви отримуєте пенсію, кошти нараховують автоматично разом із пенсійною виплатою.
Якщо ви працюєте або проходите військову службу, гроші виплачують через військову частину або організацію на підставі відповідної заявки роботодавця.
Якщо ви не отримуєте пенсію та не працюєте, необхідно самостійно подати заяву до 1 листопада 2026 року.
Звернутися можна:
до сервісного центру Пенсійного фонду або ЦНАПу;
поштою до територіального органу Пенсійного фонду;
онлайн через портал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Допомога по тимчасовій непрацездатності
Для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей загиблих Захисників і Захисниць України передбачена оплата лікарняного у розмірі 100% середньої заробітної плати, незалежно від тривалості страхового стажу.
Як отримати
Зверніться до лікаря, який сформує електронний або оформить паперовий листок непрацездатності.
Передайте необхідні документи роботодавцю та надайте копію посвідчення, що підтверджує відповідний статус.
Після підтвердження права на пільгу допомогу нараховують у розмірі 100% середньої зарплати або доходу за весь період тимчасової непрацездатності.
Таким чином, державна підтримка для УБД та інших визначених законом категорій включає не лише разові виплати, а й постійні доплати та соціальні гарантії.
Важливо перевірити, до якої категорії ви належите, та за потреби вчасно подати необхідні документи.
Раніше Новини.LIVE розповідали, що батьки УБД в Україні можуть отримати пільгу на комунальні послуги. Їм належить така ж знижка, як і ветеранам — 75% від вартості газу, електроенергії та інших видів ЖКП. Проте надають пільгу лише за певних умов. 
Також Новини.LIVE писали, що УБД та члени їхніх сімей можуть безплатно навчатися в автошколах. Держава компенсує вартість як теоретичного, так і практичного курсу. Щоб отримати компенсацію, необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання.

За сторінками видання стоять не лише дати й нагороди, а долі людей, яких пам’ятають рідні та вся Тернопільщина.

У Тернополі відбулася презентація першого тому книги “На щиті”, у якій зібрано історії уродженців Тернопільщини, полеглих у російсько-українській війні. Видання присвячене захисникам України, які загинули, обороняючи державу від російської агресії.

Як повідомляє онлайн-медіа Укрінформ.

Книга стала частиною мультимедійного проєкту “Книга пам’яті Тернопільщини. Герої російсько-української війни”. Упродовж чотирьох років команда проєкту збирала відомості про воїнів, записувала їхні біографії та наповнювала матеріалами сайт. До першого тому ввійшло понад сто розповідей про Героїв Небесної сотні та військовослужбовців із Тернопільщини, які загинули у період від 2014 року до початку повномасштабного вторгнення.

Це видання – про наших земляків, які стали на захист України від російської агресії та повернулися додому на щиті. Їхні історії не мають загубитися серед щоденних новин, дат і статистики.

– Тарас Савчук

Історії полеглих захисників Тернопільщини

Найбільше у книзі представлено воїнів із Тернопільської громади – 22 захисники. Серед героїв видання 60 військових нагороджені орденами “За заслуги”, восьмеро отримали орден Богдана Хмельницького. Дев’ятеро захисників мають звання Героя України, ще четверо відзначені нагородою “Народний герой України”. П’ятьох воїнів нагородили медалями за оборону Донецького та Луганського аеропортів.

На презентацію книги “На щиті” прийшли рідні захисників, чиї життєві історії увійшли до збірки. Серед учасників були Марія Гурняк – мати Героя України Віктора Гурняка, який загинув 19 жовтня 2014 року на Луганщині, та Галина Цимбаліста, мати розвідника, підполковника Михайла Цимбалістого.

Михайло Цимбалістий загинув 14 вересня 2019 року на Донеччині внаслідок пострілу ворожого снайпера. Його історію, як і розповіді про інших полеглих оборонців, укладачі зберегли для майбутніх поколінь.

Мій син любив книги, багато читав і свідомо обрав військову службу. Важливо, що його історія та історії інших захисників збережені в цій книзі. Ми маємо пам’ятати кожного воїна, який боронив і боронить нашу державу.

– Галина Цимбаліста

Перший том “На щиті” став документом пам’яті про людей, які віддали життя за Україну. Видання зберігає не лише дати та відомості про службу, а й особисті історії захисників Тернопільщини.

Дивіться ще:

• Українська громада Вроцлава відзначила День Соборності молитвою за Україну та полеглих героїв, підкреслюючи важливість національної єдності та миру.
• Мистецький потяг «Укрзалізниці» з фотовиставкою «Відвага нації» розпочав міжнародний маршрут у Молдові. Експозицію безкоштовно покажуть у Кишиневі, Унгенах і Бєльцях до 4 вересня 2026 року.

The post У Тернополі презентували книгу про полеглих захисників області first appeared on Межа. Новини України..

29 серпня вшановують пам'ять Усікновення голови пророка, Іоана Предтечі.

Це одне з великих церковних свят і водночас суворий пісний день. У 2026 році 29 серпня також припадає на суботу та День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

Що потрібно зробити

Цього дня віряни можуть відвідати храм, помолитися та згадати мученицьку смерть Іоанна Предтечі. Оскільки це пісний день, варто дотримуватися посту, присвятити час молитві, добрим справам і духовним роздумам. За церковним календарем у свято дозволяється пісна їжа з олією.

Також 29 серпня особливо важливо помолитися за Україну та її захисників і вшанувати пам'ять усіх воїнів, які віддали життя за нашу державу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Різдво Богородиці та Воздвиження Хреста Господнього: які важливі церковні свята відзначаємо у вересні

Прикмети

Ясна й тепла погода - осінь може бути довгою та погожою.

Ранковий туман - до гарної погоди найближчими днями.

Журавлі вже відлетіли у вирій - зима може прийти рано.

Багато павутиння в повітрі - до сухої та теплої осені.

Гроза цього дня - осінь буде теплою, але дощовою.

Холодний ранок - може віщувати швидке похолодання.

29 серпня вшановують одну з найскорботніших дат церковного календаря - Усікновення глави Іоанна Предтечі. Це день пам'яті про мученицьку смерть пророка Іоанна Хрестителя, який не побоявся говорити правду навіть могутньому правителю.

Цього дня наші предки намагалися не користуватися ножами та іншими гострими предметами, а хліб не різали, а ламали руками. Побутувало також повір'я, що не слід різати круглі овочі та фрукти, які символічно пов'язували з образом голови.

Ветеран Інтернаціонального легіону Лі Б'янг Хун долучився до ветеранської мандрівки Карпатами. Чоловік з ампутацією піднявся на Говерлу і Петрос та подолав маршрут до озера Несамовите.
Про це повідомили в організації "Волонтерські мандрівки", передає Рубрика.
Лі Б'янг Хун — морпіх із Південної Кореї. Він добровольцем долучився до захисту України, приєднавшись до Інтернаціонального легіону. Під час війни чоловік зазнав поранення внаслідок влучання російського дрона та втратив руку.
Фото: Фейсбук / Волонтерські мандрівки
Після лікування Лі Б'янг Хун вирішив залишитися в Україні. Нині він живе в Івано-Франківську, долучився до української команди з ампфутболу та допомагає іншим ветеранам.
Чоловік продовжує вести активне життя. Нещодавно він став учасником ветеранської мандрівки Чорногорою.
Під час подорожі Лі Б'янг Хун, попри ампутацію руки, піднявся на Петрос і Говерлу. Крім того, він подолав маршрут до озера Несамовите.
Фото: Фейсбук / Волонтерські мандрівки
Що відомо про проходження іноземцями військової служби в Україні
У 2022 році з іноземців сформували окремий підрозділ – Інтернаціональний легіон територіальної оборони України.
У лютому 2026 року стало відомо, що інтернаціональні легіони оборони України інтегрували до складу штурмових підрозділів Сухопутних військ. Після трансформації військовослужбовці отримали розширені можливості служби, доступ до додаткового озброєння та ресурсів регулярних з'єднань.
Наразі у підрозділах Сухопутних військ Збройних сил України служать добровольці з 75 країн світу. Щомісяця контракти підписують у середньому близько 600 іноземців.
↓Читайте також





Ветеран, який втратив на війні всі 4 кінцівки, здійснив заповітну мрію – піднявся в небо на параплані над Карпатами







"Крила пам'яті" над Нанга-Парбат: Антоніна Самойлова присвятила сходження загиблим альпіністам-захисникам







Ветерани Київщини та Закарпаття піднялися на Говерлу







Британці піднялися на Еверест за допомогою нового методу менш ніж за 5 днів



The post Південнокорейський морпіх, який воював за Україну, підкорив Говерлу та Петрос після ампутації руки appeared first on Рубрика.

Мистецький потяг із галерейними вагонами АТ "Укрзалізниця" з фотопроєктом "Відвага нації" вирушив у турне Молдовою. Кишинів став першою зупинкою потяга-галереї за межами України.

Про це повідомило у Фейсбуці АТ "Укрзалізниця", передає Рубрика.

"Першою зупинкою Мистецького потяга "Укрзалізниці" за межами України став Кишинів у День Незалежності Республіки Молдова. Після Кишинева поїзд вирушить до ще двох молдовських міст – Унгени та Бельці", – йдеться у повідомленні.

Фото: Фейсбук / Укрзалізниця

З 27 серпня до 4 вересня 2026 року включно у трьох містах Молдови всі охочі зможуть безкоштовно відвідати виставку "Відвага нації", а також культурно-залізничний простір, облаштований у вагонах потяга.

Мистецький потяг розповідає про війну в Україні через фотографії, які демонструють в атмосфері спеціально підібраних світла та музики. Колекцію світлин створили під час подорожей філантропа, фотографа та великого друга "Укрзалізниці" Говарда Баффетта.

Експозиція охоплює історії окупації та визволення, жертовності українських захисників і захисниць, відновлення та тріумфу життя.

Фото: Фейсбук / Укрзалізниця

Творче натхнення концепції проєкту належить Мухаммеду Мухейсену – всесвітньо відомому фотографу, дворазовому лавреату Пулітцерівської премії, фотожурналісту та досліднику The National Geographic.

Перший у світі потяг-галерею створили на власних потужностях "Укрзалізниці" за підтримки The Howard G. Buffett Foundation у 2025 році. За перший рік понад 48 тисяч людей у 43 містах України – від Ізюма до Чопа – відвідали цю виставку. В експозиції було представлено 60 авторських різножанрових фоторобіт.

Фото: Фейсбук / Укрзалізниця

Загальна довжина маршруту Мистецького потяга територією України сягнула 9 тисяч кілометрів.

У 2026 році художню експозицію частково оновили. Відтак у співпраці з Молдовською залізницею CFM та посольством України в Молдові "географію" мандрівного мистецтва розширили.

Після Молдови в планах міжнародного турне Мистецького потяга – міста:

• Румунії,
• Болгарії,
• Угорщини.

Фото: Фейсбук / Укрзалізниця

Як повідомлялось, Укрзалізниця запускає унікальний мистецький поїзд з фотовиставкою Говарда Баффетта про незламність українців.

Цей поїзд курсував через всю країну — від лінії фронту до найвіддаленіших куточків заходу України. Він несе з собою не просто фотографії, а історії — про біль, силу, надію й світло.

Проєкт створений, щоб торкнутися кожного серця, щоб нагадати: ми разом. Ми тримаємось. Ми підтримуємо одне одного — і продовжуємо йти вперед, незважаючи ні на що.

↓Читайте також Єдиний у світі поїзд-виставку про незламних українців можна побачити на вокзалі у Львові

The post Мистецький потяг “Укрзалізниці” вирушив у турне Молдовою з виставкою “Відвага нації” appeared first on Рубрика.

На початку вересня ХарківПрайд відбудеться у місті вже увосьме. Це єдиний прайд в Україні, який проходить у прифронтовому місті. 5–6 вересня пройде ПрайдФест — благодійно-освітня подія, а 12 вересня відбудеться Марш ХарківПрайду.
Про це інформує Рубрика з посиланням на організаторів.
Зазначається, що протягом усього ПрайдТижня ХарківПрайд та БФ Shields збирають 500 000 грн на пікап для 160-ї ОМБр.
Вхід на ПрайдФест безплатний, однак організаторки закликають донатити на пікап. Протягом двох днів одночасно працюватимуть кілька просторів: лекторій із панельними дискусіями, творчі майстерні, простір для спілкування, майстерня з домедичної допомоги та маркет українських брендів і дружніх харківських бізнесів. Частина учасників маркету передаватиме відсоток від виторгу на підтримку роботи ПрайдХабу — ресурсного центру, де ЛГБТК людям та жінкам надають безоплатну допомогу.
«Ми, як і багато інших людей у Харкові, попри все продовжуємо проводити культурні та благодійні події. Щороку на ПрайдФесті ми створюємо простір, де можна знайти підтримку, навчитися чогось корисного і просто побути серед своїх. Цього року, наприклад, проведемо майстерню з домедичної допомоги. У Харкові це знання, яке справді може врятувати життя.
Як і завжди, фест допомагає нам збирати кошти для Сил оборони: торік завдяки Прайду ми придбали дві автівки для військових, а цього року збираємо на пікап», — розповідає Яків Лавринець, співорганізатор ХарківПрайду.
Формат Маршу ХарківПрайду щороку змінюється, оскільки змінюється і безпекова ситуація в місті, а безпека учасників та учасниць — пріоритет для організаторок. У 2022 році хода проходила в харківському метро, у 2023-му замість ходи вздовж проспекту Науки символічно розмістили сотню силуетів людей, а у 2024 та 2025 роках Прайд відбувався у форматі автопробігу.
Цього року до Харкова почали долітати FPV-дрони на оптоволокні, стійкі до традиційних засобів радіоелектронної боротьби. Тому остаточний формат і локацію маршу організаторки повідомлять лише зареєстрованим учасницям та учасникам.
«Прайд у прифронтовому Харкові потрібен саме тому, що війна не поставила на паузу наше життя і боротьбу за рівні права. За 35 років незалежності українське суспільство дуже змінилося: за даними останнього опитування, 72% українців підтримують рівні права для ЛГБТК людей.
Та держава досі не спромоглася запровадити навіть реєстровані партнерства. У місті, де щодня є ризик загинути, особливо гостро відчувається, що твоя близька людина перед законом залишається ніким», — говорить Софія Єніна, співорганізаторка ХарківПрайду.
Тема захисників та захисниць — одна з ключових на ПрайдФесті. У програмі:
зона пам'яті з портретами загиблих та зниклих безвісти ЛГБТК військових,
активності зі збору донатів на пікап для військових,
панельна дискусія «Як знищити росію в собі та гомофобію в нашому війську: ЛГБТК військові про обов'язок служити державі та право бути собою».
«На Харківщині в різних підрозділах служать ЛГБТК військові, які виконують ті самі обов'язки, але досі не мають тих самих прав. Цього літа під час презентації "Тисячовесни" президент Володимир Зеленський особисто сказав мені: "Ми однакові, і у нас однакові права абсолютно". Та на практиці це, на жаль, не зовсім так.
У Харкові військовослужбовець був змушений через суд доводити, що його партнер — це його сім'я, але суд йому відмовив. Захисники України не повинні одночасно боротися з росіянами на фронті й за свої базові права у судах», — обурюється Олександр Деменко, ветеран, оборонець Маріуполя та «Азовсталі», голова ГО «УКРАЇНСЬКІ ЛГБТ ВІЙСЬКОВІ».
Час і місце: ПрайдФест — 5–6 вересня 2026 року, з 12:00 до 20:00; Марш ХарківПрайду — 12 вересня. Локації та інші деталі повідомлять зареєстрованим учасницям та учасникам напередодні.
Зареєструватися можна за посиланнями: реєстрація на Марш ХарківПрайд та реєстрація на ПрайдФест.
Довідка
ХарківПрайд — наймасштабніша щорічна ЛГБТК подія на Сході України, яку з 2019 року організовує ГО «ХЖО Сфера». У межах Прайду проводяться освітні та благодійні події, перформанси й марші на підтримку прав людини. Також цілорічно працює ПрайдХаб — єдиний на Сході України ресурсний центр для ЛГБТК людей та жінок.
↓Читайте також





У Харкові відкриють оновлений "ПрайдХаб" з коворкінгом та веселковою крамницею







ХарківПрайду не дозволили розмістити рекламу. Команда прагне змінити ситуацію з контролем реклами у місті







У Харкові провели марш ХарківПрайд: у чому рішення



The post ХарківПрайд 2026: ПрайдФест відбудеться 5–6 вересня, марш – 12 вересня appeared first on Рубрика.

Фото: Укрзалізниця

Після року подорожей Україною потяг уперше перетнув кордон і повіз історії війни до молдовських міст, де їх побачать тисячі відвідувачів.
Мистецький потяг АТ “Укрзалізниця” з фотовиставкою “Відвага нації” розпочав міжнародний маршрут у Молдові. Першою закордонною станцією став Кишинів, де експозицію відкрили 27 серпня, у День незалежності Республіки Молдова.
Про це повідомляє АТ «Укрзалізниця» у Facebook.
Першою зупинкою Мистецького потяга “Укрзалізниці” за межами України став Кишинів у День незалежності Республіки Молдова. Після Кишинева поїзд вирушить до ще двох молдовських міст – Унгенів та Бєльців.
– йдеться в повідомленні АТ “Укрзалізниця” у Фейсбуці
До 4 вересня 2026 року жителі та гості Кишинева, Унгенів і Бєльців зможуть безкоштовно відвідати виставку у спеціально облаштованих вагонах. Простір поєднує документальну фотографію, музичний супровід і тематичне освітлення.
Фотовиставка “Відвага нації” у вагонах мистецького потяга
Експозиція присвячена російсько-українській війні та досвіду українців, які пережили окупацію, бойові дії й визволення своїх міст і сіл. Відвідувачам покажуть світлини філантропа й фотографа Говарда Баффетта, зроблені під час його поїздок Україною.
Фотографії розповідають про службу українських захисників і захисниць, відбудову постраждалих громад, життя людей у прифронтових районах та стійкість країни в умовах війни.
Концепцію проєкту розробив фотограф і фотожурналіст Мухаммед Мухейсен – дворазовий лавреат Пулітцерівської премії та дослідник журналу “Нешнл Джіографік”.
Маршрут мистецького потяга Україною та Європою
Потяг-галерею створили на виробничих потужностях “Укрзалізниці” за підтримки Фонду Говарда Г. Баффетта у 2025 році. Протягом першого року проєкт побував у 43 містах України, подолавши загалом 9 тисяч кілометрів маршруту – від Ізюма до Чопа.
За цей час виставку відвідали понад 48 тисяч людей. У вагонах було представлено 60 авторських фоторобіт, присвячених подіям війни та людським історіям.
У 2026 році експозицію частково оновили, а міжнародну частину подорожі організували разом із Молдовською залізницею та Посольством України в Молдові. Після Унгенів і Бєльців мистецький потяг має продовжити маршрут містами Румунії, Болгарії та Угорщини.
Не пропустіть інші новини:
Володимир Зеленський прибув до Кишинева на День Незалежності Молдови для зустрічей із Маєю Санду та переговорів за участю президента Румунії на тлі російських дронів у повітряному просторі Молдови.
Мандрівна фотовиставка Говарда Баффетта “Courage of a Nation” подорожує українськими вокзалами, показуючи реалії війни та незламність народу. Відвідування безкоштовне, реєстрація обов’язкова.
Президент Сербії Александр Вучич не бачить швидкого завершення російсько-української війни та попереджає про складну зиму для України й світу.
The post Мистецький потяг Укрзалізниці відкрив міжнародний маршрут у Молдові first appeared on Межа. Новини України..

Перший у світі поїзд-галерея, створений Укрзалізницею, вирушив у свій перший міжнародний тур. Першою зупинкою Мистецького поїзда за межами України стала столиця Молдови Кишинів. Туди склад прибув у День Незалежності Республіки 27 серпня. Далі експозиція вирушить до Унгенів та Бельців.
Про це повідомила Укрзалізниця, передають Новини.LIVE.
Концепція та історія проєкту
Мистецький поїзд із галереєю всередині показує всю правду про повномасштабну війну в Україні через фотографії в атмосфері спеціально підібраного освітлення та музики. Експозиція складається зі світлин філантропа й фотографа Говарда Баффетта. Світлини були зроблені під час його поїздок Україною. Фотороботи висвітлюють історії окупації, визволення, жертовності захисників і відновлення життя. Концепцію проєкту розробив дворазовий лауреат Пулітцерівської премії та фотожурналіст The National Geographic Мухаммед Мухейсен.
Поїзд-галерею збудували на потужностях Укрзалізниці за підтримки The Howard G. Buffett Foundation у 2025 році. За перший рік виставку з 60 авторських фотографій відвідали понад 48 тисяч людей у 43 українських містах від Ізюма до Чопа, а маршрут склав 9 тисяч кілометрів.
Виставка в одному з вагонів мистецького потягу. Фото: Укрзалізниця
Розклад роботи виставки в Молдові
У 2026 році художню експозицію частково оновили та розширили її географію завдяки співпраці з Молдовською залізницею CFM, Посольством України в Молдові та домовленостям міністрів інфраструктури двох країн — Миколи Калашника та Владимира Болі.
З 27 серпня до 4 вересня включно в трьох містах Молдови діє безкоштовна виставка "Відвага нації":
у Кишиневі 27-29 серпня — з 11:00 до 19:00, і 30 серпня — з 11:00 до 15:00;
далі потяг рушить до Унген і буде там з 31 серпня до 1 вересня включно — з 11:00 до 19:00;
кінцевою точкою виставки у Молдові стануть Бельці, де склад буде з 2 по 4 вересня — з 11:00 до 19:00.
Всі деталі доступні на офіційному сайті. Наступними зупинками міжнародного турне Мистецького поїзда стануть міста Румунії, Болгарії та Угорщини.
Що ще варто знати
Нещодавно Новини.LIVE розповідали, чому в УЗ можуть не працювати розетки під час подорожі. На неналежний стан роботи поскаржилась одна з пасажирок сполучення "Перемишль — Харків". Вона заявила, що з 4 наявних розеток працювала лише одна.
Також Новини.LIVE повідомляли, на який напрям курсують поїзди УЗ з 3-ярусним купе. Про це одна з мандрівниць показала у своєму блозі в соціальній мережі TikTok. У купе три полиці і пасажирка запевнила, що якщо вам доведеться їхати на останній — вам не пощастило.

Учасники стартують у забігу пам’яті «Шаную воїнів, біжу за Героїв України», присвяченому загиблим українським військовослужбовцям. Прага, Чехія, 27 серпня 2026 року

Учасники несли імена полеглих захисників на пам’ятних табличках, перетворивши спортивну дистанцію на особистий жест пам’яті та вдячності Україні.

У Празі 27 серпня провели щорічний меморіальний забіг “Шаную воїнів, біжу за Героїв України”. За словами організаторки Анастасії Сігнаєвської, до заходу цього року приєдналися приблизно сто людей.

Як повідомляє онлайн-медіа Радіо Свобода.

Перед початком забігу учасників привітав посол України в Чехії Василь Зварич. Він підкреслив, що пам’ять про загиблих оборонців України є важливою для суспільства та світу, адже вона утверджує прагнення до правди й справедливості.

Насправді це дуже сильний меседж світові, що ми пам’ятаємо про своїх героїв. І поки ми їх пам’ятаємо, вони завжди житимуть із нами. Герої, як в Україні кажуть, не вмирають. Я дякую вам за те, що ви зберігаєте пам’ять про них, і за те, що так само, кожен на своєму місці, боретеся за правду та справедливість.

– Василь Зварич

Дистанції забігу в Празі

Долучитися до меморіальної події можна було як бігом, так і пішки. Організатори запропонували три дистанції: 2, 5 або 10 кілометрів.

Кожен учасник присвячував подоланий маршрут конкретному загиблому військовослужбовцю чи військовослужбовиці. На одязі учасники закріплювали пам’ятні таблички з іменами та світлинами полеглих захисників України.

Сьогодні я біг за свого однокласника і друга Дениса Харлашка. Він, на жаль, загинув ще у 2022 році під час Харківської наступальної операції. Як і минулого року, я пробіг 10 кілометрів у пам’ять про свого товариша і полеглого героя України.

– Дмитро Хурсенко

У 2025 році для участі в празькому забігу зареєструвалися 214 людей. Водночас деякі охочі долучалися до ініціативи з власноруч зробленими пам’ятними табличками.

Історія меморіального забігу

Ініціативу “Шаную воїнів, біжу за Героїв України” у 2018 році започаткував Олег Дурмасенко – батько загиблого військового Олексія Дурмасенка. У столиці Чехії захід проводять від 2022 року.

Забіг присвячений Дню пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. В Україні цю пам’ятну дату щороку відзначають 29 серпня.

Схожі новини для вас:

• 29 серпня у Будапешті відбудеться п’ятий благодійний забіг «Шаную воїнів, біжу за героїв України», присвячений пам’яті полеглих захисників.
• У Празі втретє відбувся Фестиваль української культури з мистецтвом, музикою, українською кухнею, майстер-класами та благодійною підтримкою України.

The post У Празі близько ста людей пробігли за Героїв України first appeared on Межа. Новини України..