Тренд пошуку "національний кешбек"

Ангеліна Завадецька: Вітаю! Ви слухаєте або дивитеся подкаст «Що з економікою?» від Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку. Мене звати Ангеліна Завадецька, я комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк: А я Максим Самойлюк, старший економіст ЦЕС. І сьогодні про те, куди рухається українська економіка, якою буде інфляція і курс долара, ми говоритимемо з Оленою Білан, головною економісткою інвестиційної компанії Dragon Capital. Олено, привіт.
Олена Білан: Вітаю, Максиме. Вітаю, Ангеліно. Дякую за запрошення.
Ангеліна Завадецька: Додам, що Олена — учасниця нашої наглядової ради в ЦЕС.
І ми з тобою зустрічаємося традиційно раз на рік — часто це виходить якраз після нашого макропрогнозу, який ми збираємо в ЦЕС. Ми збираємо прогнози шести, а іноді й більше аналітичних організацій щодо ключових макропоказників на поточний і наступні роки. Отак ми зібралися поговорити про 2026–2027-й. І хочеться почати з того, в якому стані українська економіка, що з нею зараз, станом на серпень 2026 року.
Олена Білан: Це дуже хороше питання, Ангеліно. Хоча, можливо, якби ми зустрічалися вже через тиждень, відповіді були б інші — зараз знову такий період, коли події змінюються буквально щодня, щотижня, і наші прогнози теж змінюються залежно від того, що відбувається. Усі ці фактори передбачити неможливо.
Якщо відповідати системно, я б розділила на те, що з економікою відбувалося донедавна — у першому й другому кварталах, — і те, що змінилося відтоді й впливатиме на подальший розвиток. Якщо подивитися трохи назад, перший квартал був для економіки дуже складний. Думаю, ми всі ще пам’ятаємо ті обстріли енергетики, які припали на дуже холодний період, і великі дефіцити електроенергії. За нашими оцінками, вони були рекордні — близько 15–20% попиту, навіть не пікового, а середньоденного. Звісно, це негативно впливало і на споживачів, і на промисловість, на сектори, що залежать від електроенергії. Тому в першому кварталі економіка скорочувалася — за офіційними даними, незначно, на 0,6 в.п., але це вперше за довгий період.
З березня ситуація змінилася: Росія стала менше обстрілювати енергетичну інфраструктуру. Причини можемо лише припускати, але це дозволило доволі швидко відновити частину пошкоджених потужностей і допомогло економіці оговтатися. Тому в другому кварталі вже вийшли на невеличке зростання, дзеркальне до падіння, — плюс 0,6%. Але це зростання було нижчим, ніж ми очікували: ми розраховували на суттєвіше відновлення. Що сталося? Десь із травня Росія почала тероризувати населення великих міст балістикою, і це негативно вплинуло на бажання й можливість людей робити покупки — ми бачимо сповільнення роздрібного товарообороту. Також на економіку тиснуло зростання цін на пальне, насамперед на дизель, попри урядову допомогу — кешбек на пальне.
Максим Самойлюк: Кешбек на пальне. «є-Бак» — є така народна назва.
Олена Білан: Але для бізнесу ці кошти не компенсувалися, тож для декого з підприємців це було відчутним негативним фактором. А з липня додався великий негативний фактор, який і спричинив перегляд нашого прогнозу вниз, — це обстріли Росією нашої портової інфраструктури і, що важливо, прямі атаки на кораблі. Портову інфраструктуру обстрілювали доволі регулярно, а от атаки на кораблі дуже сильно вплинули: судна перестали заходити в порти Великої Одеси. Цей фактор сильно впливатиме на економіку, адже 90% нашого сільськогосподарського експорту йшло портами, 60% експорту сталі й десь половина експорту руди. Усі ці потоки повністю переорієнтувати на альтернативні канали неможливо — лише частково. Тому, за нашою оцінкою, блокування портів протягом року — якщо припустити, що воно триватиме рік, а ніхто не знає, як довго, — знизить ВВП на 1–1,5%.
Багато залежить від того, як швидко вдасться переорієнтуватися на альтернативні канали і чи будуть вони доступні. Останні події — це те, що Росія почала атакувати шляхи до портів Дунаю і самі ці порти. Тож переорієнтація буде складнішою: можливо, і дунайські порти будуть недоступні. Тоді залишаються фактично лише наземні шляхи через кордони з сусідами — далі або до портів у Румунії, у Констанцу, або до портів у Польщі, у Гданськ. Це складний і дорогий шлях, з обмеженнями по пропускній спроможності. За результатами цього року вплив буде менший, ніж я казала, — близько пів відсотка, можливо, 0,7 в.п. ВВП, бо півроку ми вже прожили. Але впливати воно буде негативно. Ще одні важливі та негативні для економіки події — це атаки балістикою на логістику, на склади, на АЗС. Конкретний ефект кожної атаки оцінити неможливо — таких даних фактично немає, — але зрозуміло, що це додатковий негативний вплив до блокування портів.
Утім, поки що ми не бачимо якихось апокаліптичних сценаріїв. Усе, що я назвала, не є таким. Гадаю, ми це переживемо, частково переорієнтуємо експортні потоки. Компанії, що постраждали в логістиці, теж переорієнтовуються — на дорожчу, але стійкішу, менш вразливу до атак модель: менше складів, можливо, постачання просто «з коліс», від дрібніших постачальників. За ці роки ми на більшості територій України звикли, що побутове життя не надто відрізняється від довоєнного: усі продукти доступні, більшість сервісів працює. Нічні атаки — це, звісно, складно, але вдень життя плюс-мінус не сильно змінилося. А тепер, мабуть, зміниться: бізнесам треба буде переорієнтуватися, а населенню — звикнути, що Нова пошта, можливо, не завжди доставлятиме день у день чи наступного дня, що це займатиме більше часу, і що не всі товари будуть у магазинах. Але це не означає, що все закінчилося. Усе буде, гадаю, гаразд.
Максим Самойлюк: Додам цифру з консенсусу неурядових макроекономічних прогнозів: зростання ВВП на 2026 рік — 1,1%. Притому ще наприкінці минулого року ті самі неурядові економісти очікували значно швидшого зростання — 2,4%. І сам Dragon Capital нещодавно знизив свій прогноз із 1,5% до 1%. Ми проговорили великим блоком, що економіка хитається, але не впаде, — на цьому можна далі не продовжувати, бо негативні впливи великі, але не апокаліптичні. А моє питання — звідки взагалі береться цей 1% зростання в прогнозі Dragon Capital? Яка динаміка, наприклад, у великій цивільній частині економіки і яка — в оборонно-промисловому комплексі? Бо зараз ми знаємо, що ці дві частини економіки розвиваються трохи по-різному.
Олена Білан: Абсолютно правильно. Оборонно-промисловий комплекс — це той великий позитивний драйвер, який підтримуватиме економічне зростання цього року. Наприкінці 2025 року ми не були такими оптимістами — прогнозували зростання на рівні 1,5%. Зараз понизили до 1%, тобто зниження несуттєве. Але якщо подивитися, як цей 1% розкладається на компоненти, то фактично ОПК нас вивозить: ми оцінюємо, що цього року цей сектор дасть внесок у ВВП 1,5% — тобто більше, ніж саме зростання ВВП. А це означає, що все інше падає.
Те, що ми називаємо цивільною частиною економіки, за нашою оцінкою, матиме негативний внесок — мінус 1 в.п. Невеличкий плюс буде за рахунок того, що цього року сприятливі погодні умови й непоганий урожай зернових. Але я не можу назвати це частиною цивільної економіки — це радше додатковий бонус, який, на жаль, ми не зможемо повноцінно використати, якщо порти будуть заблоковані. Тобто технічно на показники ВВП воно вплине, але по суті цього року ми спостерігатимемо скорочення в цивільному секторі.
І тут, Максиме, я перепрошую, уточню один важливий момент: і попередній наш прогноз, і цей уже враховують негативний вплив енергодефіцитів. Вони були на початку року, і ми очікуємо, що повернуться взимку, а можливо, і восени. Тобто оце скорочення на 1 в.п. — не тільки через порти й логістику, а й через те, що був і буде дефіцит електроенергії.
Максим Самойлюк: І чи коректно казати, що цивільна економіка України вже в рецесії?
Олена Білан: Формальна, «технічна» рецесія — це два квартали поспіль скорочення. У нас динаміка по кварталах нерівна, тому я б сказала, що ми на межі рецесії. Але, на жаль, рухаємося туди: вже немає драйверів, які так сильно підтримували б цивільну економіку, як у перші роки війни. Тоді була адаптація: у 2023 році це був, мабуть, найбільший фактор — усі зрозуміли, що в цих умовах можна працювати, і почали працювати.
Потім, наприкінці 2023 року, відкрилися порти — і це був великий драйвер для економіки у 2024 році. А тепер навпаки: порти закриваються. Люди пристосувалися, але пристосуватися до умов, коли на голови сиплеться балістика, а в прифронтових територіях тривоги дуже часті, дрони й усе інше, — набагато складніше.
Ангеліна Завадецька: Олено, наскільки у цьому внеску ОПК у зростання допомагає європейський кредит на €90 млрд, частина якого йде на виробництво озброєння в Україні?
Олена Білан: Цей кредит для нас узагалі такий… не хочу казати «рятувальний круг»…
Ангеліна Завадецька: Рятівний жилет?
Олена Білан: не рятівний жилет — але суперважливий фактор. Не тільки через те, що ти сказав: кошти з цього пакета справді підуть напряму на виробництво дронів та іншої продукції нашого ОПК. А ще й тому, що ми фактично на два роки маємо достатньо фінансування і для бюджету, і для того, щоб підтримувати обороноздатність. Це дуже важливий крок з боку Європейського Союзу. І українська сторона теж сильно долучилася до підготовки, адже, нагадаю, шлях до цього пакета був непростим — були блокування з боку окремих країн Євросоюзу. Спочатку хотіли використати заморожені російські активи — не вийшло. Тоді придумали інший варіант. Тобто Україна не платитиме за цим кредитом зі своїх ресурсів: ми виплачуватимемо його лише тоді, якщо отримаємо репарації від Росії або ці заморожені активи. Тому, я не хочу, щоб ми про це забували, цей кредит для нас дуже важливий.
Якщо повертатися конкретно до твого питання про вплив на український ОПК — так, він сильно підтримує. Причина, чому ми очікуємо такий великий внесок ОПК у зростання економіки, саме в тому, що фінансування цього сегмента сильно збільшиться — насамперед завдяки пакету на €90 млрд. Буде невелика переорієнтація з прямого бюджетного фінансування: частина закупівель, які фінансувалися з бюджету, частково перейде на цей кредит. Але загалом це означає, за нашими оцінками, що цього року виробництво всього сектору перевищить $20 млрд. Минулого року, за оцінками, було $12–13 млрд. Це суттєвий стрибок, який став можливим завдяки додатковому фінансуванню.
Ангеліна Завадецька: Чи можна сказати, що ОПК залишиться з нами й після війни — на рівні з агро, з металургією, як це було до повномасштабного вторгнення, — з такою ж великою часткою в українській економіці?
Олена Білан: Думаю, це залишиться великою перевагою української економіки. А от чи буде це формально велика частка — не факт. Навіть зараз, попри це зростання, ОПК займатиме у ВВП близько 4–5%, тоді як сільське господарство — 10%. Тобто навіть за дуже активного зростання сектор формально не досяг тієї частки, яку мають наші традиційно найбільші сектори. Але це не означає, що його роль вимірюється лише часткою: не було б ОПК — не було б і сільського господарства. Тому я б казала, що це сектор, який став і буде великою українською перевагою порівняно з іншими країнами, зокрема економічною.
Максим Самойлюк: Ми вже говорили про споживання: у попередні роки саме воно було одним з головних драйверів економіки — у людей були гроші, і вони їх витрачали. Зараз ти кажеш, що споживання падає, зокрема з психологічних причин, через обстріли балістикою. Водночас, за вашою оцінкою, реальні доходи населення — навіть з урахуванням інфляції — все ще зростають. Невже психологічні причини переважають навіть це зростання, і люди менше витрачають?
Олена Білан: Тут важливий момент: ми не кажемо, що споживання падає. Воно не падає — воно сповільнюється. Зростає, але не так швидко, як раніше. При цьому, за непрямими оцінками, реальні доходи населення зростають, можливо, навіть швидше — прискорюються. Чому? Бо в економіці зберігається високий темп зростання зарплат, він не сповільнюється. Ми очікували, що цього року почне сповільнюватися, — ні. Зарплати зростають приблизно на 20% на рік, і це триває вже з 2023 року, а в приватному секторі зростання навіть швидше — близько 25% на рік. Усе через те, що в економіці не вистачає робочих рук — кадровий голод, якщо простою мовою.
Але водночас ми всі бачимо, як зростають ціни. Хоча якщо порівняти початок цього року з інфляцією на початку минулого, то зараз зростання цін не таке швидке — воно теж сповільнюється. Тому реальна купівельна спроможність у більшості населення радше зростає, бо інфляція не така висока. І все ж ми бачимо сповільнення товарообігу. Це наштовхує на думку, що люди не готові витрачати всі свої доходи на споживання: задумуються, якою буде зима, чи не варто більше заощадити — можливо, щоб переїхати в інший регіон України чи тимчасово виїхати за кордон. Та й, мабуть, немає настрою ходити по магазинах після важкої ночі. Тож я не скажу, що споживання падає, — воно залишається важливим компонентом економіки, на ньому багато чого тримається. Але його динаміка погіршується.
Максим Самойлюк: Якщо люди не витрачають, а заощаджують — чи бачимо ми перетікання цих заощаджень в інвестиції? Чи це радше долари під матрац на зиму?
Олена Білан: Якогось різкого розвороту не бачимо. Скоріше це «під матрац», умовно, і на зиму. Навіть якщо покласти на депозит — максимум на три місяці, бо зима вже близько, — можливо, немає особливого сенсу: багато за три місяці все одно не заробиш. А ще ж треба оформити договір, подумати, у який банк покласти, і так далі. Гадаю, більшість тих, хто перестав споживати й вирішив більше заощаджувати, думають радше про те, щоб відкласти на зиму, ніж кудись це інвестувати.
Ангеліна Завадецька: Ще трохи поговорімо про зростання цін та інфляцію. Аналітики прогнозують у середньому інфляцію 9,6% на кінець року. Чи є ця динаміка нормальною, на ваш погляд, і які головні чинники на неї впливають? Чи можна сказати, що найбільше впливає логістика, дефіцит працівників чи зростання зарплат, — чи це все разом?
Олена Білан: Тут складне питання «нормальності». Звісно, хотілося б нижче. Політика Нацбанку спрямована на те, щоб інфляція наближалася до 5%, — так краще і для споживачів, і для економіки загалом. Але є об’єктивні фактори, що цьому перешкоджають. Навряд чи можна прямо виділити, що з цього ключове — логістика чи ціни на пальне. Те, що ми спостерігаємо, — це так званий фундаментальний тиск, який посилився. Що це таке? Фактично тиск з боку витрат підприємств.
Підприємства витрачають більше на початку року на електроенергію, постійно витрачають більше на зарплати. Потім ціна на електроенергію для комерційних споживачів знизилася, але зросли ціни на дизель, на пальне. Усе це підживлює витрати підприємств, і вони, звісно, перекладають їх у фінальні ціни для споживачів.
До того ж обстріли, логістика: певні роздрібні мережі втратили логістичні потужності й мають десь взяти кошти, щоб їх частково відновити чи перебудувати бізнес. Ці кошти не з’являться з повітря — вони візьмуть кредит, але все одно перекладуть це на кінцевих споживачів, інакше бізнес не існуватиме. Такий фундаментальний тиск — ключовий фактор, чому інфляція вища за ті 5%, які таргетує Національний банк. І Нацбанк реагує на цей тиск своєю політикою.
Максим Самойлюк: До речі, ми згадали, що офіційна ціль інфляції для Національного банку — 5%, і цей показник встановили ще до повномасштабної війни. Зараз на кінець року матимемо 9,6% за прогнозом неурядових прогнозистів — це менше, ніж психологічна відмітка в 10%, тобто до 10-ти ще не дотягуємо. На твій погляд, наскільки 10% є важливою відміткою, і чи орієнтується Нацбанк у своїй політиці більше на цю психологічну 10%, ніж на офіційні 5%?
Олена Білан: Якщо розкласти все по поличках, 5% залишається орієнтиром — усі дії Нацбанку спрямовані на те, щоб у перспективі 2–3 років ми все ж рухалися до 5%. Але на цьому шляху Нацбанк враховує дуже багато факторів, зокрема те, де зараз перебуває інфляція і наскільки вона відхилилася від цілі через об’єктивні причини. І коли вона відхиляється суттєво, особливо перевищує 10%, це вже ризикована ситуація. Чому? Бо після цього люди починають нервувати. Нацбанк навіть провів спеціальне дослідження — дивилися на запити в Google щодо цін і побачили, що коли інфляція більша за 10%, такі запити різко зростають.
Для людей це психологічно важливий рівень, після якого вони починають нервувати. А чому це важливо для Нацбанку? Бо якщо люди нервують, вони починають думати, що така інфляція надовго, — формуються так звані інфляційні очікування. А для Нацбанку це означає, що надалі буде складніше привести інфляцію до цілі: населення — це частково і бізнес, і якщо власник малого чи середнього підприємства думає, що ціни зростатимуть, він їх піднімає. Починається самопідживлюваний процес, з яким потім буває складно впоратися. Тому коли Нацбанк бачить, що інфляція наближається до 10%, для нього це сигнал реагувати активніше, різкіше — вживати більше заходів, щоб люди відчули протидію, заспокоїлися й не перекладали це у свої очікування.
Максим Самойлюк: Нещодавно НБУ підвищив облікову ставку — основний інструмент впливу регулятора на інфляцію — з 15% до 15,5%. Як ти оцінюєш це рішення? Чи воно виправдане в поточній ситуації, коли інфляція пришвидшувалася? Чи, можливо, НБУ надто обережно дивиться на інфляцію і не враховує інших кризових обставин — і краще було б не підвищувати ставку, дати бізнесу трохи більше повітря?
Олена Білан: По-перше, це підвищення незначне — 0,5 в.п. НБУ до того попереджав: якщо бачитиме негативні процеси, що інфляція й надалі рухатиметься не в тому напрямку, який вони вважають оптимальним, то підвищуватиме ставку. Не думаю, що це маленьке підвищення сильно вплинуло на ставки за банківськими кредитами чи депозитами. До того ж, окрім підвищення ставки, НБУ трохи змінив так званий операційний дизайн монетарної політики — простими словами, зробив так, щоб ставки за банківськими кредитами й депозитами не зростали пропорційно. Тому це рішення радше сигнальне: воно каже, що НБУ бачить проблему і реагуватиме на неї.
Знову ж таки, воно спрямоване на управління очікуваннями — тепер люди розуміють, що НБУ не сидить осторонь, а реагує активно і вчасно. Чесно кажучи, ми не очікували, що цього разу НБУ підніме ставку, і майже ніхто з прогнозистів, за якими ми стежимо, теж. Знаю лише один закордонний інвестиційний банк, який очікував підвищення саме в цю заплановану дату. Тож для ринку й експертів це було трохи неочікуване рішення — а отже, у певному сенсі НБУ спрацював навпаки, наперед, заздалегідь, проактивно.
Ангеліна Завадецька: Питання, заради якого нас, можливо, люди й дослухали до цього моменту. Олена посміхається — вже знає, про що я питатиму. Курс долара. Прогнозисти очікують курс на кінець 2027 року на рівні 49 гривень за долар. Я хочу запитати: наскільки реалістичні ці прогнози, чи це погано і що найбільше тисне на гривню?
Олена Білан: По курсу ситуація така. Динаміку курсу, як і в більшості світу, у нас визначає передусім Національний банк. Тому яким буде курс на кінець цього чи наступного року — залежить від Нацбанку. Звісно, у своїх діях він враховує дуже багато показників: що відбувається на валютному ринку, з резервами, з інфляцією. Це комплексний набір факторів, і на його основі Нацбанк вирішує, з якою швидкістю гривня має, наприклад, девальвувати щодо долара США, бо долар для нашої економіки залишається основною валютою. Тому, у певному сенсі, всі прогнозисти вгадують, як Нацбанк реагуватиме на ті чи інші події.
Є загальне розуміння, що Нацбанк абсолютно не зацікавлений, щоб курс став джерелом нестабільності — і так вистачає різних шоків, особливо з боку ворога. Тож різких рухів курсу точно не буде. Ми очікуємо повзуче, поступове послаблення гривні до долара — чи це буде 46 на кінець цього року, чи 47, чесно, важко сказати, залежить від Нацбанку. Так само й наступний рік: 49 — це і наш прогноз. Очікуємо поступову девальвацію, яка посилюватиметься внаслідок негативних подій на валютному ринку. Ось, наприклад, війна в Ірані: зросли ціни на нафту й на пальне, люди теж почали нервувати, скуповувати валюту — Нацбанк дозволив гривні швидше девальвувати, ситуація заспокоїлася, і курс заспокоївся. Приблизно так, гадаю, буде й найближчим часом.
Максим Самойлюк: Якщо подивитися на два графіки — як зростає курс долара і як зростають валютні інтервенції Національного банку, — побачимо, що інтервенції, особливо цього року, дуже сильно зросли, а офіційний курс так і не перетнув позначку 45. Чи не означає це, що Нацбанк знову тримається за психологічні орієнтири і радше витрачатиме ще більше резервів, щоб утримати курс, ніж обережно його девальвуватиме?
Олена Білан: Не думаю, що є психологічні відмітки, — я б точно відійшла від парадигми, що існує якийсь психологічний рівень курсу, який Нацбанк не хоче перетинати. Що ж до валютних інтервенцій — так, цього року вони справді сильно зросли. Але Нацбанк розрізняє дві причини, які на них впливають. Перша — та частина попиту на валюту, що формується, наприклад, ОПК або якимось критично важливим для економіки імпортом.
Скажімо, треба було закуповувати газ чи обладнання для ремонту пошкоджених енергетичних потужностей. Це так звана частина структурного дефіциту, яка, на думку Нацбанку, взагалі не має сприяти девальвації, — адже його резерви зростають завдяки міжнародній допомозі, тож він має ресурси, щоб цей структурний дефіцит повністю закрити. Але залишається маленька, неструктурна частинка. Що це? Наприклад, населення купує валюту, яка по-хорошому не дуже й потрібна; або знизився експорт чи зріс імпорт споживчих товарів. Це не структурний дефіцит, і якщо він зростає, тоді Нацбанк дозволяє гривні активніше девальвувати.
Максим Самойлюк: Тут одразу треба згадати про золотовалютні резерви. Минулого року ми говорили приблизно про $40–50 млрд і про те, що це вже дуже велика подушка безпеки для української економіки. Зараз НБУ сам прогнозує на кінець цього, 2026-го, року майже $70 млрд золотовалютних резервів. Звідки береться таке велике зростання — насамперед європейський кредит на €90 млрд? І чи означає ця величезна сума резервів, що НБУ може досить довго й спокійно контролювати гривню за будь-яких негативних сценаріїв?
Олена Білан: Ви, по-перше, дуже правильно кажете, що зростання резервів — це результат надходжень міжнародної допомоги. І оскільки цього року її буде більше — з урахуванням оборонної частинки, яка піде на внутрішнє, локальне виробництво зброї, — то й темпи зростання резервів будуть вищими. Але треба зважати, що й важливий імпорт — ми називаємо його не критичним, а «важливим під час війни» — теж швидко зростає, і він нам потрібен у будь-якому разі: частину зброї все одно доведеться закуповувати, потрібні й компоненти для виробництва.
Тому економісти міряють резерви в місяцях імпорту. І хоча в доларах вони зростають — це добре, — але оскільки імпорт теж зростає, то в місяцях імпорту наші резерви вищі за мінімально необхідний рівень у три місяці, проте вже не зростають так швидко, як раніше. Зараз це близько 5–6 місяців імпорту, і приблизно так воно й залишатиметься.
Ангеліна Завадецька: Олено, наостанок хочу запитати пораду українцям та українському бізнесу. Ми проговорили, що чекає на економіку в найближчий рік, і перспективи не можна назвати дуже оптимістичними. Ми, звісно, адаптуємося. Що би ти порадила — економити, інвестувати, скуповувати валюту? Чи навпаки, не відкладати рішення, жити тут і зараз, витрачати, бо «завтра буде завтра»?
Олена Білан: Це складне питання — давати поради зараз дуже й дуже складно. Мені здається, кожен вирішує сам. Звісно, треба й жити, бо життя дається лише раз, — але так, щоб завтра не опинитися без коштів до існування. Зважаючи на те, що ми проговорили про курс, за девальвацію гривні точно не варто переживати. Якщо є бажання і можливість, цілком можна придивитися до інвестицій у гривні. Загалом парадигма, в якій працює Нацбанк, така, що своєю політикою він намагається підтримувати привабливість гривневих активів — щоб на них можна було заробити більше, ніж інфляція. Тому варто принаймні подумати, придивитися до таких альтернатив.
 
 
Запис Що чекає на українську економіку: ВВП, курс долара, ціни та оборонка спершу з'явиться на Громадське радіо.

Програми «Доступні кредити 5-7-9%» та розширення страхування воєнних ризиків потребують десятків мільярдів гривень, ці кошти можна взяти з «Національного кешбеку».

«Національний кешбек» є неефективним...

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів,
податкової та митної політики Данило Гетманцев виступив за припинення програми
«Національний кешбек». За його словами, її вплив на економіку є незначним, а
державні кошти варто спрямувати на здешевлення кредитів для бізнесу.

Гроші від програми хочуть спрямувати на кредитування бізнесу

Потреби програм "Доступні кредити 5-7-9%" та розширеного страхування від воєнних ризиків сягають десятків мільярдів гривень. Необхідне фінансування можна залучити завдяки оптимізації та перерозподілу неефективних статей держбюджету - зокрема, за рахунок згортання програми "Національний кешбек".

У серпні 2026 року одній категорії клієнтів державної фінустанови "ПриватБанк" надано право подавати запити для зарахування 2 000 грн на картки. Згідно з умовами програми, йдеться про надання коштів, які можна буде використати на чітко визначений перелік медичних обстежень українським громадянам, вік яких перевищує 40 років.
Про те, як отримати виплати, розповідає видання Новини.LIVE.
Кому ПриватБанк нараховує на картки 2 000 грн 
Йдеться про реалізацію державної грошової допомоги "Скринінг здоров’я 40 " на медичні обстеження для кожного 40-річного українського громадянина.
Зокрема, клієнтам доступна можливість оформлення виплат на картки на комплексне медобстеження через державний ПриватБанк.
Національна ініціатива, спрямована на ранню діагностику найбільш поширених хвороб українців старшого віку. Йдеться про обстеження на предмет виявлення:
Серцево-судинних захворювань;
Цукрового діабету;
Проблем психічного здоров’я.
У серпні така можливість стала доступна всім, хто відсвяткував 40-річчя.   
Як отримати кошти через ПриватБанк
Згідно з умовами програми, для нарахування відповідних виплат у рамках національної програми громадянам передусім потрібно відкрити спеціальну картку у ПриватБанку. 
Загалом передбачені два шляхи зарахування коштів, залежно від того, чи користується людина цифровими сервісами. Картки для виплат можуть бути як віртуальними, так і фізичними.
Для першого варіанту отримання коштів потрібно мати:
телефон, що підтримує NFC;
мобільний застосунок держпослуг "Дія";
у застосунку — цифровий документ у вигляді ID-картки.
Якщо клієнти не мають сучасних смартфонів з NFC, то такі картки можна відкрити у банківському відділенні та замовити пластик. 
Далі потрібно буде звернутися до Центру надання адмінпослуг (ЦНАП) та подати заявку. 
Кошти з картки можна буде використати тільки аналізи та обстеження в медичних закладах:
з кодами діяльності (MCC 8011, 8062, 8099, 8071);
зареєстрованими в програмі МОЗ. 
За умовами, зняти готівку з таких карток чи переказати на інші рахунки буде неможливо.
Раніше Новини.LIVE розповідали, що ПриватБанк за однією з акцій нарахує 300 грн. Йдеться про можливість рекомендувати продукти банку комусь із друзів. Фінустанова нарахує на картки по 150 грн обом. Такі суми виплатять у програмі лояльності "Привіт". Водночас, клієнти мають  необмежені можливості щодо кількості подібних запрошень. 
Ще Новини.LIVE писали, що у ПриватБанку можна отримати винагороду за акцією "Ліміт із кешбеком на день народження". Згідно з умовами, власники карток Mastercard та Visa зможуть отримати кешбек у 3%. Максимальну виплату, на яку зможуть розраховувати учасники за період акції сягатиме 500 грн, враховуючи утримання податків. 

Для багатьох родин будь-яка додаткова виплата має значення, особливо коли сім’я розраховує на державну допомогу. Тому кошти, які ветерани війни та члени їхніх сімей отримують до Дня Незалежності, можуть викликати побоювання: чи не зменшиться через них базова соціальна допомога? Насправді цю одноразову виплату під час розрахунку середньомісячного доходу сім’ї не враховують.
Про це розповідає Новини.LIVE з посиланням на Юридичний порадник для ВПО.
Для призначення базової соціальної допомоги визначають середньомісячний сукупний дохід сім’ї. Він обчислюється як середній за місяць дохід усіх членів сім’ї, отриманий протягом трьох місяців, що передують місяцю, який передує місяцю звернення.
Розрахунок проводять відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для всіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632.
Важливе значення має пункт 7 цього Порядку. Він передбачає, що одноразова допомога або компенсація, отримана протягом одного календарного року відповідно до законодавства або за рішенням органів державної влади чи місцевого самоврядування, не включається до середньомісячного сукупного доходу сім’ї.
Тому грошова виплата до Дня Незалежності України не враховується під час визначення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для призначення БСД.
Які ще доходи не враховують
Перелік надходжень, які не включаються до середньомісячного сукупного доходу, є досить широким. Зокрема, до нього належать:
суми сплачених аліментів, якщо є документальне підтвердження їх фактичної сплати;
спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб;
оплата праці членів виборчих комісій та осіб, залучених до роботи в них;
допомога громадських і благодійних організацій;
допомога на поховання;
матеріальна допомога дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям та сім’ям, у яких проживають троє і більше дітей, у тому числі дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, технічних та інших засобів реабілітації, а також відповідна грошова компенсація;
вартість отриманих дитячих новорічних подарунків;
суми, виплачені як відшкодування шкоди, завданої здоров’ю працівника під час виконання ним трудових обов’язків;
одноразова натуральна допомога "пакунок малюка";
допомога, отримана в межах соціальної благодійної програми з відновлення добробуту мешканців і розвитку територіальних громад Донецької та Луганської областей;
доходи від розміщення депозитів;
суми, які виплачуються з державного чи місцевого бюджету на придбання житла.
Коли продаж житла не збільшує дохід сім’ї
Окремо передбачено ситуацію з продажем житла. До доходу не включаються кошти, отримані від продажу квартири або будинку, якщо це було єдине житлове приміщення у власності особи, за умови, що протягом шести місяців після продажу вона придбала іншу квартиру або будинок.
Тобто в такому випадку отримані від продажу кошти не враховуються як дохід під час відповідного розрахунку.
Інші виплати, які не враховують
До середньомісячного сукупного доходу також не включають:
допомогу на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї;
бюджетні кошти, отримані батьками або особами, які їх замінюють, для оплати послуг з оздоровлення та відпочинку дітей;
одноразову виплату коштів на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів чи піклувальників;
одноразову державну грошову допомогу "Зимова підтримка";
державну грошову допомогу "Національний кешбек";
виплати законному представнику дитини, яка була депортована або примусово переміщена, або перебувала під ризиком депортації та/або примусового переміщення внаслідок збройної агресії РФ проти України;
суми виплати державної допомоги за кредитами, забезпеченими предметом іпотеки, наданими ВПО та особам, місце проживання (перебування) яких зареєстровано або задекларовано на територіях, де ведуться чи велися бойові дії, або які перемістилися на ці території з територій, тимчасово окупованих РФ.
Раніше Новини.LIVE писали, що родини загиблих військових мають право на гарантовані пенсійні виплати, навіть якщо розрахована сума виявилася меншою. У серпні 2026 року мінімум становить 12 810 гривень для одного отримувача або 10 020 гривень на кожного, якщо пенсію призначено двом чи більше членам родини.
Також Новини.LIVE розповідали, що українці з однаковим стажем і зарплатою можуть отримувати дуже різні пенсії лише через рік виходу на заслужений відпочинок. У Верховній Раді вже говорять про зміну формули та запровадження пенсійних балів, які мають зробити виплати справедливішими.

У державній фінустанові "Ощадбанк" розповіли про правила відкриття пенсійних карток для отримання виплат в країні та за кордоном у 2026 році. Також громадянам назвали типові помилки, через які Пенсійний фонд України (ПФУ) може призначити менші виплати чи повністю відмовити.
 
Про це розповідає видання Новини.LIVE із посиланням на інформацію банку. 
Як в Ощадбанку відкрити пенсійну картку та типові помилки
За інформацією банку, для того, щоб почати отримувати пенсію на банківську картку Ощадбанку, необхідно особисто звернутися у відділення. Це потрібно, оскільки для зарахування пенсійних виплат закон вимагає фізичної ідентифікації громадян.
Зробити це можна у будь-якому відділенні банку, повідомивши менеджеру про необхідність оформлення рахунку для надходження пенсії. Громадянин має виконати такі кроки:
надати оригінал паспорта;
ідентифікаційний код;
заповнити та підписати заяву для відкриття рахунку;
оформити миттєву чи персоналізовану картку;
отримати довідку з банківськими реквізитами IBAN для ПФУ.
Далі представник Ощадбанк самостійно передасть до фонду заяву на нарахування пенсії разом із реквізитами карти.
Відповідна процедура також доступна онлайн на порталі електронних послуг ПФУ в особистому кабінеті. Окрім того, оформити пенсію можна у будь-якому сервісному центрі фонду.
Також у банку назвали популярні помилки, через які Пенсійний фонд може призначити менший розмір пенсії чи взагалі відмовити в оформленні. 
Для скорочення процедури нарахування виплат, потрібно ретельно підійти до підготовки документів та уникати наступних помилок:
Неподачі повного пакета документів, зокрема без витягу з реєстру до ID-картки чи довідки про заробітну плату.
Відсутності надання банківських реквізитів або допуску помилок під час заповнення заяви.
Ненадання довідки про доходи до 2000 року, що може скоротити суму пенсійної виплати на 10-20%.
Пропуску граничного терміну подачі заяви для призначення пенсії за віком, через що можна втратити від трьох місяців виплат.
Як пояснили у банку, громадяни повинні дотриматися чітких термінів для звернення за призначенням пенсії, адже є загроза  втрати виплат у перші місяці.
Згідно з чинними правилами, заяву про призначення пенсії за віком громадяни зобов'язані подавати упродовж трьох місяців з дати, коли досягли пенсійного віку. За таких умов виплати призначать з дня, наступного після дати народження, тобто перші місяці повністю компенсують. Якщо пропустити цей термін, то пенсія буде призначена тільки з дня звернення, а виплати за попередні місяці будуть втрачені.
Також важливо зважати на те, що найраніше подати документи громадяни можуть тільки за один місяць до досягнення пенсійного віку.
Чи можна оформити пенсію за кордоном у 2026 році
За даними банку, громадяни, які перебувають за кордоном, можуть оформити пенсійні виплати через офіційний портал електронних послуг Пенсійного фонду. 
Також можна подати стандартний список документів через дипломатичні установи у країні перебування чи через поштове відправлення. 
Зокрема, для дистанційного подання заяви можна скористатися кваліфікованим е-підписом КЕП або "Дія. Підписом". Водночас важливо попередньо відкрити рахунок для соцвиплат в українському банку.
Раніше Новини.LIVE розповідали, що клієнтам Ощадбанку доступна можливість взяти участь в акційній програмі, що передбачає надання знижок до 50% на деякі послуги. За правилами, йдеться про максимальну суму знижки до 10 євро (у національній валюті близько 500 грн). Така акція поширюється на деякі перевезення. 
Ще Новини.LIVE писали про нову кешбек-програму, яку Ощадбанк реалізує спільно з міжнародною платіжною системою Mastercard. У її рамках можна отримати компенсації за купівлю авіаквитків. За умовами, нададуть грошові винагороди у вигляді 10% кешбеку за придбання квитка однієї з авіакомпаній-партнерів банку. 

У держфінустанові "Ощадбанк" розповіли, як правильно вчинити клієнтам з купюрами американської валюти старих зразків, які перебувають в обігу, однак є острах, що їх не приймуть чи відмовлять в обміні. Там пояснили, що існують легальні способи позбутися старих банкнот, зокрема, шляхом зарахування на валютний депозит чи на картку.
Про те, як правильно це зробити, розповідають Новини.LIVE. 
Як клієнтам Ощадбанку діяти з доларами старих зразків  
За інформацією банку, всі купюри доларів старого зразка, випущені з 1914 року, вважаються повноцінним платіжним засобом, вони відтоді не втратили своєї вартості. За нормами Національного банку України (НБУ), обмін такої валюти повинен здійснюватися без відмови. 
Проте, якщо клієнти мають острах, що старі долари не приймуть чи відмовлять в обміні, то є три варіанти їх використання:
Поклавши на валютний депозит — такий підхід дасть змогу збільшити заощадження, а в підсумку отримати нові банкноти;
Витративши за межами країни — в європейських країнах та Сполучених Штатах скрізь приймають "старі" долари;
Поповнивши власну валютну картку — йдеться про поповнення в касі банку свого рахунку і використання картки для онлайн-платежів або оплати за межами країни.
Як зарахувати стару готівку на депозит чи на картку в Ощадбанку
У банку пояснюють, що покласти готівкову американську валюту на депозит чи карту Ощадбанку можна за стандартною процедурою, однак є певні особливості:
Клієнт повинен прийти до відділення фінустанови;
Працівникові банку у касі потрібно повідомити про намір відкрити вклад у валюті/поповнити депозит за наявності;
Касир має перевірити банкноти на детекторі;
У разі підтвердження справжності — зарахувати суму за курсом 1:1.
У фінустанові зауважують, що комісії за вік купюр не передбачені. 
Також, згідно з інструкцією НБУ, фінустанова не має права фільтрувати купюри під час поповнення безготівкового клієнтського рахунку.
Також там наголосили, що важливим фактором під час операцій з валютою є не те, до якого року вона дійсна, а ступінь зношеності банкнот. 
Визнаються значно пошкодженими купюри:
сильно обгорілі;
навпіл розірвані;
зі значною кількістю написів. 
Якщо американську валюту було визнано значно пошкодженою, то її можуть прийняти лише через інкасо. Працівники банку мають відправити купюру до банку-емітента США для здійснення заміни.
Комісія за відповідну операцію становить 10–30% від номінальної вартості, а термін очікування заміни може тривати до одного року.
Раніше Новини.LIVE розповідали, що в Ощадбанку передбачені певні правила опрацювання переказів. Оскільки термін більш тривалий, аніж в інших банках, через це можуть виникати певні труднощі. За таких умов на рахунку може виникнути кредитний борг під час здійснення фіноперацій. 
Ще Новини.LIVE писали, що в Ощадбанку діє програма, що дає можливість отримати кешбек від 20% до 40%. Такі компенсації можуть надати під час оплати підписки на сервіси Netflix, YouTube та ChatGPT Plus. Важливо лише викристовувати картки платіжної системи Mastercard. Акція діятиме до 31 жовтня 2026 року. 

Минуло лише кілька днів від початку подачі заяв на державну допомогу «Пакунок школяра», а перші виплати вже поступово надходять на рахунки отримувачів.
Про це пише Рубрика, посилаючись на Міністерство соціальної політики, сімʼї та єдності України.
Зазначається, що Мінсоцполітики спрямувало вже понад 308,4 млн гривень для майже 61 тисячі родин, які оформили допомогу в перші дні. 
Подача заяв на «Пакунок школяра» розпочалася 3 серпня, відтоді через Пенсійний фонд України та застосунок «Дія» надійшло понад 99 тисяч заяв від батьків майбутніх першокласників.
"Якщо ви вже подали заяву, але кошти ще не надійшли, хвилюватися не варто. Виплати здійснюються поетапно після опрацювання заяви, і всі, хто має право на допомогу та оформив її, отримають кошти", – наголошують у Мінсоцполітики.
Податись на виплату можна до 1 листопада.
«Пакунок школяра» – це одноразова державна допомога в розмірі 5 000 гривень для родин, чиї діти цього року йдуть до першого класу. Кошти можна витратити на товари, необхідні для підготовки дитини до школи: одяг, взуття, канцелярське приладдя, книги та іншу дитячу продукцію. 
Як оформити?
Це можна зробити онлайн — через застосунок Дія. Для цього потрібно мати в Дії ID-картку або закордонний паспорт та верифікований податковий номер (РНОКПП). Спершу вам надійде сповіщення про можливість оформити заяву, в ньому буде — покрокова інструкція. 
Відкрийте розділ Сервіси → Допомога від держави → Пакунок школяра. 
Оберіть дитину, на яку оформлюєте заяву.
Виберіть або відкрийте Дія.Картку для виплат.
Перевірте дані та підпишіть заяву Дія.Підписом. 
Для подачі через сервісний центр Пенсійного фонду потрібно подати письмову заяву та показати документ, що посвідчує особу, РНОКПП, а за потреби – документи, що підтверджують повноваження законного представника дитини.
Хто може отримати допомогу?
Батьки або законні представники дітей, які йдуть у 2026 році до першого класу в Україні. 
Важливо: за умовами програми, отримати допомогу може лише один із батьків або законних представників дитини. Крім того, родинам, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях, допомога призначатиметься після їх повернення в Україну. 
Нагадаємо, що наприкінці червня Кабінет міністрів України ухвалив рішення про збільшення фінансування програми "Національний кешбек" у 2026 році на 799,2 млн грн, згідно з урядовим розпорядженням. Після коригування обсяг коштів, передбачених Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства, зріс з 2 138 100 тисяч грн до 2 937 364 тисяч грн.
Варто додати, що наприкінці квітня Кабінет міністрів продовжив дію експериментального проєкту "Національний кешбек" до 30 квітня 2028 року.
↓Читайте також





Для сімей першокласників відновили виплати за програмою "Пакунок школяра": як отримати кошти







Від "пакунка малюка" до "пакунка школяра": Верховна Рада ухвалила закон, який посилює допомогу сім'ям







В Україні запустили Дія.Картку: відтепер отримувати державні виплати можна на єдиний мультирахунок



The post Мінсоцполітики: Перші виплати за програмою “Пакунок школяра” вже надходять родинам appeared first on Рубрика.

У держфінустанові "Ощадбанк" запрацювала нова акційна програма, що дає змогу її учасникам отримати кешбек у 20% або 40% у разі оплати підписки на цифрові сервіси Netflix, YouTube та ChatGPT Plus картками міжнародної платіжної системи Mastercard. Скористатися можливістю з отримання винагороди можна у разі виконання правил до 31 жовтня 2026 року.
Про те, як долучитися до акції, розповідають Новини.LIVE.
За яких умов Ощадбанк виплатить на картки кешбек 
За інформацією фінустанови, акційна програма поширюється виключно на картки Mastercard, випущені Ощадбанком, у разі оплати підписок на цифрові сервіси Netflix, ChatGPT Plus та YouTube на офіційних сайтах або в застосунках. Вона передбачає нарахування кешбеку у таких розмірах:
20% — для всіх карт Mastercard від Ощадбанку;
40% — для карт Mastercard World Elite.
Згідно з умовами програми, за кожною відповідною карткою, зареєстрованою для участі в акції, учасник зможе отримати кешбек у розмірі, що не перевищує еквівалент 20 євро у гривні, розрахований за офіційним курсом Нацбанку.
Таким чином, упродовж всього заявленого періоду та наявності
достатнього бюджету акції, максимальна сума нарахованого кешбеку за однією зареєстрованою карткою буде становити 60 євро.
Як правильно зареєструватись для участі в акції Ощадбанку
Відповідно до правил, участь в акційній програмі від Ощадбанку дозволяється будь-якому клієнту, що відповідатиме всім зазначеним умовам:
дієздатна фізична особа — податковий резидент в Україні (за винятком окупованих територій);
на момент реєстрації вік учасника перевищує 18 років;
є власником картки, якій належить дійсна та активована картка Mastercard, емітована Ощадбанком.
Щоб взяти участь в акції, необхідно:
Зареєструвати картку Mastercard від Ощадбанку на офіційній сторінці, шляхом заповнення реєстраційної форми; 
Здійснити відповідну оплату за Netflix, YouTube або ChatGPT Plus з використанням відповідної картки протягом терміну дії кампанії на офіційних сайтах або в офіційних застосунках сервісів;
Отримати кешбек протягом 10 робочих днів автоматично після обробки операції.
"У разі ненадання учасником усіх даних, передбачених реєстраційною формою, Mastercard має право відмовити такому учаснику в участі в кампанії та/або не здійснювати нарахування чи виплату кешбеку. У такому випадку будь-яка компенсація учаснику не здійснюється", — пояснюють у банку.
Відповідна акція буде діяти до 23:59 31 жовтня 2026 року, однак вона обмежена бюджетом кампанії. Сума, виділена на її реалізацію, становитиме еквівалент 100 000 євро, визначений за офіційним курсом гривні до євро, встановленим НБУ. Отже, акція або закінчиться в останній день її дії, або коли буде досягнуто бюджету кампанії. 
Раніше Новини.LIVE розповідали про нову кешбек-програму від Ощадбанку та міжнародної платіжної системи Mastercard. У її рамках клієнти зможуть отримати грошові компенсації у разі придбання авіаквитків. За умовами акції, будуть надані грошові винагороди у вигляді 10% кешбеку за придбання квитка однієї з авіакомпаній-партнерів на сайтах та застосунках. 
Ще Новини.LIVE писали про причини, за якими Ощадбанк може відхиляти платежі, здійснені картками. Зокрема, одним із приводів для скасування транзакцій може бути перевищення встановленого Національним банком ліміту для переказів. Загалом фінустанова оприлюднила вісім основних причин для надання відмов. 

В Україні знову відкрили прийом заявок на державну програму "Пакунок школяра". Родини, чиї діти цього року йдуть до першого класу, можуть отримати 5 тисяч гривень на підготовку до навчального року.
Про це повідомило Міністерство соціальної політики, сімʼї та єдності України, пише Рубрика.
У відомстві нагадали, що державна допомога становить 5 тисяч гривень. Отримані кошти можна використати на придбання одягу, взуття та шкільного приладдя для дитини.
Як писала Рубрика, державна програма "Пакунок школяра", ініційована Президентом України, з 18 серпня 2025 року почала надавати родинам фінансову допомогу для підготовки дітей до школи. 
Як оформити?
Це можна зробити онлайн — через застосунок Дія. Для цього потрібно мати в Дії ID-картку або закордонний паспорт та верифікований податковий номер (РНОКПП). Спершу вам надійде сповіщення про можливість оформити заяву, в ньому буде — покрокова інструкція. 
Відкрийте розділ Сервіси → Допомога від держави → Пакунок школяра. 
Оберіть дитину, на яку оформлюєте заяву.
Виберіть або відкрийте Дія.Картку для виплат.
Перевірте дані та підпишіть заяву Дія.Підписом. 
Для подачі через сервісний центр Пенсійного фонду потрібно подати письмову заяву та показати документ, що посвідчує особу, РНОКПП, а за потреби – документи, що підтверджують повноваження законного представника дитини.
Хто може отримати допомогу?
Батьки або законні представники дітей, які йдуть у 2026 році до першого класу в Україні. 
Важливо: за умовами програми, отримати допомогу може лише один із батьків або законних представників дитини. Крім того, родинам, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях, допомога призначатиметься після їх повернення в Україну. 
Нагадаємо, що наприкінці червня Кабінет міністрів України ухвалив рішення про збільшення фінансування програми "Національний кешбек" у 2026 році на 799,2 млн грн, згідно з урядовим розпорядженням. Після коригування обсяг коштів, передбачених Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства, зріс з 2 138 100 тисяч грн до 2 937 364 тисяч грн.
Варто додати, що наприкінці квітня Кабінет міністрів продовжив дію експериментального проєкту "Національний кешбек" до 30 квітня 2028 року.
↓Читайте також





Старіння з гідністю: чому послуга догляду вдома стає необхідністю







На Сумщині проводять міжпоколінні майстер-класи: як і навіщо це працює







Рішення для внутрішньо переміщених осіб та жителів прифронтових громад: тисячі українців отримали підтримку "Рокади" в межах консорціуму LINK



The post Для сімей першокласників відновили виплати за програмою “Пакунок школяра”: як отримати кошти appeared first on Рубрика.

Українських водіїв попереджають про непростий серпень. На окремих АЗС вже почали діяти обмеження на продаж пального, а ціни можуть перевищити психологічну позначку у 100 гривень за літр. 
Про це повідомив засновник логістичної групи "Прайм", паливний експерт Дмитро Льоушкін в ефірі День.LIVE.
Чому пальне дорожчає
Експерт пояснює, що нинішня ситуація виникла через різке подорожчання гуртового ресурсу. Зараз великі споживачі — аграрії, перевізники та інші підприємства — не можуть купувати дизель за прийнятними гуртовими цінами.
Наприклад, на нафтобазах дизель уже коштує близько 95 гривень за літр, тоді як на деяких автозаправках ціна поки що ще нижча. Тому бізнес почав скуповувати пальне просто на звичайних АЗС.
"Вони беруть єврокуби, іншу тару і їдуть скуповуватися під колонку", — пояснює Льоушкін.
Які обмеження можуть запровадити АЗС
Через підвищений попит окремі заправки можуть тимчасово залишатися без бензину чи дизеля. Але експерт наголошує, що говорити про повноцінний дефіцит поки що не варто.
За його словами, ситуація більше нагадуватиме локальні перебої:
на одній АЗС пальне буде;
на іншій можуть встановити ліміти;
десь окремі види пального тимчасово зникатимуть із продажу.
Тому серпень він називає напруженим, але не критичним.
Чому Україна не закупила достатньо пального
Однією з причин Льоушкін називає складну ситуацію на європейському ринку. За його словами, Україна не змогла закупити необхідні обсяги пального заздалегідь, оскільки:
у Європі також спостерігався дефіцит;
Туреччина активно викупила великі партії пального у Греції — одному з основних напрямків закупівель для України.
Коли бензин коштуватиме понад 100 гривень
На думку експерта, якщо ситуація не зміниться, вже приблизно через десять днів ціни можуть зрости до:
100 гривень і більше за літр бензину;
близько 105 гривень за літр дизельного пального.
Водночас він зазначає, що ситуація на світовому ринку дуже нестабільна. Після заяв Дональда Трампа про припинення війни між Іраном та Ізраїлем світові котирування на нафту трохи знизилися. Але ризики залишаються високими через напруженість на Близькому Сході, атаки хуситів та проблеми з проходженням суден через Ормузьку протоку.
Чи втрутиться держава
Льоушкін припускає, що уряд може спробувати пом'якшити ситуацію. Серед можливих варіантів він називає:
розширення програми "Національний кешбек";
тимчасове зниження податкового навантаження;
інші механізми підтримки ринку.
Раніше Новини.LIVE повідомляли, що на українських АЗС змінилися ціни на пальне. Подорожчало дизельне пальне — одразу на 1–2 гривень за літр у найбільших мережах, тоді як ціни на бензин поки залишилися без змін.
Також Новини.LIVE писали, що державна мережа АЗС "Укрнафта" пропонує одні з найнижчих цін на пальне в Україні. Експерт паливного ринку пояснив, чому компанії вдається стримувати вартість бензину та дизеля, тоді як приватні оператори змушені регулярно підвищувати ціни.

Підприємцям із Криворізького району нададуть гранти у розмірі до 100 000 гривень. Гроші можна буде витратити на розвиток та модернізацію бізнесу. Реєстрацією заявок займатиметься Національна установа розвитку (НУР), а ПриватБанк перевірятиме ділову репутацію учасників перед узгодженням фінансування.
Про це повідомляє пресслужба ПриватБанку, інформує Новини.LIVE. 
Гранти підприємцям від ПриватБанку 
Фінансування передбачене у проєкті "Підтримка відновлення Криворізького району". Програму фінансує уряд Люксембургу. Розмір грантів становить:
до 10 000 євро — для мікропідприємств;
до 50 000 євро — для малого бізнесу за умови 20% співфінансування;
до 100 000 євро — для середнього бізнесу — за умови 30% співфінансування.
Гранти виплачуватимуться двома частинами. 
Як отримати грант
Взяти участь в проєкті зможуть підприємці з Криворізького району, якщо відповідатимуть таким критеріям, як:
зареєстровані не пізніше 1 січня 2025 року;
не мають заборгованостей перед бюджетом;
не перебувають у стані банкрутства чи ліквідації;
не підпадають під санкції та не є політично значущими особами.
"Програма розрахована на розвиток та масштабування локального бізнесу. Підприємці можуть залучити кошти на модернізацію виробництва, придбання обладнання, ремонт комерційних приміщень або заходи з енергоефективності", — розповіли у ПриватБанку.
Реєстація заявок відбуватиметься на IT-платформі НУР до 17 серпня 2026 року. Підприємці, які переможуть у конкурсі, матимуть 20 днів на те, щоб надати ПриватБанку документи з підтвердженням цільового використання коштів. Крім того, вони мають вибрати ПриватБанку фінансовим партнером.
Що ще варто знати 
Нагадаємо, Ощадбанк розігрує сертифікати номіналом 120 000 гривень. Приєднатися до акції можуть клієнти, які оплачуватимуть покупки карткою АТБ від Visa та Ощадбанку.
Сертифікати розігруватимуться до 11 серпня 2026 року. Власники сертифікатів зможуть поїхати у родинну подорож або ж виграють тревел-валізу з подарунками.
Розіграші відбуватимуться щотижня у прямому ефірі на сторінці АТБ.
Раніше Новини.LIVE писали, що у ПриватБанку для підприємців з'явився новий інструмент. Так, ФОПи зможуть отримати бізнес-картки із спеціальним кредитним лімітом. Його прив'яжуть до доходу від бізнесу (у 10% від обсягу і не більш ніж 500 000 гривень). 
Ще Новини.LIVE пояснювали, як отримувати кешбек у 5 000 гривень у ПриватБанку. В банку розповіли, що до 15 жовтня 2026 року розігруватимуть кешбек за сплату комунпослуг. Щомісяця на переможців чекають подарунки: банк повертатиме 100 клієнтам гроші, які були витрачені на комуналку.