Тренд пошуку "Давос"

Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки
Фільтр новин
Над Україною нависла ще одна прихована небезпека
Деякі з цих натисків більш помітні, ніж інші. Блокування допомоги, бої за Авдіївку, втрати військових, жертви серед цивільного населення, нескінченні бомбардування, руйнування інфраструктури, спадщини та самої тканини суспільства – це частина видимої картини. Проте Україна лишається стійкою. Що стосується менш помітного тиску – ми маємо натяки на нього лише періодично, наприклад: боротьба за владу в уряді, контрольована державою монополізація ЗМІ, помилки у військовій стратегії та кілька корумпованих осіб. Ми всі неохоче звертаємо увагу на такі речі через страх вплинути на внутрішню єдність і моральний дух. Але інколи найкраща гігієна – це прозорість, навіть у важкий час, тому що морок і шахрайство можуть завдати більшої шкоди. Антиукраїнські пропагандисти люблять згущувати фарби навколо неблагополучності країни через корупцію. Це правда, що в минулому в деяких сферах були жахливі рівні корупції, зокрема в енергетичному секторі, не в останню чергу через вплив Росії. Але загалом у розмові на цю тему бракує нюансів. Корупція в Україні була такою ж мірою знаряддям колоніального панування Москви, як і спадщиною старої радянської системи. Протягом останніх 20 років дедалі більша частина українського суспільства виступає за зміну моделі управління країною з метою встановлення верховенства права та викорчування глибоко вкоріненої корупції. Яскравим прикладом цього був Майдан. Нещодавно виповнилося 10 років від його початку. Кремль зображує повстання на Майдані як "неконституційний переворот" проти демократично обраного президента того часу Віктора Януковича, але ось правда: це було піднесення народної волі покласти край розкраданню бюджетних коштів кланом Януковича та вимога покращення відносин з Європою. Відтоді, а особливо після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, Україна наблизилася до Європи. Тепер Україна офіційно є кандидатом на членство в ЄС і почала трудомісткий процес переговорів про вступ, щоб привести своє законодавство у відповідність зі стандартами ЄС. Серед найбільших перешкод для членства стоїть підзвітність уряду та впровадження антикорупційних реформ. Не забуваймо, що сам Зеленський на виборах 2019 року успішно балотувався на основі реформаторського та антикорупційного меседжу, обіцяючи звільнити бізнес "від сваволі чиновників". Едмунд Берк, видатний британський парламентар 18 століття, прирівняв приватну власність до індивідуальної свободи та верховенства права. Саме такі цінності незалежності та зрештою свободи – це те, за що бореться Україна. Повага до свободи та приватної власності є основною західною цінністю, яка формує суспільне ядро найбільших союзників України: США, Великобританії та ЄС. Саме тому вони наполягали на тому, щоб Україна вжила заходів проти корупції, і Зеленський точно не хоче відштовхувати своїх союзників. Паралельно з макрофінансовою та військовою підтримкою, зміцнення верховенства права в Україні стало головним політичним курсом уряду США. Спеціальний представник США з питань економічного відновлення України, колишній міністр торгівлі Пенні Пріцкер, заявила на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, що Україні необхідно постійно інвестувати в боротьбу з корупцією, а уряд і громадяни повинні контролювати один одного, щоб досягти необхідних стандартів. ЄС так само віддав пріоритет захисту прав власності як умови для того, щоб Україна стала державою-членом. ЄС також рекомендував Україні продовжувати накопичувати надійну історію розслідувань, судових переслідувань та остаточних судових рішень у справах про корупцію на високому рівні, включаючи арешт та конфіскацію злочинних активів, по суті, запропонувавши свого роду антиолігархічну ініціативу. "Ми всі можемо погодитися з тим, що вкрай необхідним є своєчасне та стабільне виконання Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки", – заявляють в ЄС. З метою захисту прав власності уряд України запровадив Державну антикорупційну програму, яка наразі розгортається міністерствами, відомствами, обласними державними адміністраціями та іншими державними органами, яким потрібно сформувати власні антикорупційні програми. Крім того, запуск Цифрової екосистеми для підзвітного управління відновленням (DREAM) для покращення цілісності та прозорості процесу закупівель є лише одним із прикладів типів проєктів, які можна реалізувати для підтримки реконструкції країни. Такі структурні реформи важливі не лише для дипломатичної співпраці, а й для стимулювання приватного сектору вдома та за кордоном інвестувати в Україну. Успіх у таких реформах стане необхідним для залучення прямих іноземних інвестицій та підтримки відновлення країни. У нещодавньому звіті Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) організація заявила, що як приватні фірми, так і державні підприємства (ДП) в Україні можуть підтримати впровадження антикорупційних заходів. Тож поки Україна бореться за виживання у війні, вона водночас бореться за внутрішні реформи та оновлення. Завдання не з легких, і, мабуть, для будь-якої іншої країни було б неможливим, але Україна може і зробить це. Тиск на президента Зеленського, від якого вимагають впоратися з усіма цими першочерговими задачами… дай Боже йому сили, як то кажуть. Понад усе, він не повинен виглядати, а тим паче бути причетним чи упередженим в будь-якому з рішень, які має ухвалити уряд, керуючись верховенством права. У минулому, наприклад, його засуджували за надто близьке ставлення до олігарха-монополіста Ігоря Коломойського (зараз перебуває під вартою в Україні), безжального апологета насильницького захоплення інших компаній. Ці тіні над Зеленським з часом розвіялися. Однак його становище, як можна собі уявити, залишається таким, яке ретельно перевіряється та постійно відкрите для критики. Ось чому йому потрібно бути обережним, наприклад, із такою справою, як суперечка з Ferrexpo, особливо зважаючи на весь застарілий і проросійський шум про корумпованість України. Поводження з інвестиціями Ferrexpo в Україні викликало значне занепокоєння щодо порушення зобов’язань України за міжнародним правом та фундаментальних принципів верховенства права судами України, а також елементами всередині уряду України. Чому Ferrexpo є особливо делікатним випробуванням? Коротка відповідь: це величезна компанія, яка підтримується великими обсягами поважних іноземних інвестицій, які Україна справді не повинна відчужувати. Саме тому провідні ЗМІ, такі як Financial Times, уже зосередилися на суперечці. Ferrexpo є третім у світі експортером залізорудних окатків. Компанія котирується на Лондонській фондовій біржі та входить до індексу FTSE 250. У 2021 році дохід компанії становив 2,5 мільярда доларів США, а потім через фактори, пов’язані з вторгненням Росії в Україну, у 2022 році дохід знизився приблизно до 1,2 мільярда доларів США. Компанія є важливим партнером для преміальних європейських виробників сталі, які постачають високоякісну сталь європейським автовиробникам. Його багаті на магнетит родовища в Україні є одними з найбільших у світі, з майбутніми запасами на понад 50 років. А відмінні практики сталого розвитку компанії означають, що Україна заручилася більшою підтримкою для переходу на "зелену" економіку, аніж більшість країн. Це включає стратегію декарбонізації ЄС. Отже, ми говоримо про досить значущу структуру, щоб показати приклад того, як в Україні ставляться до коштів з іноземних інвестицій. Так виглядає загальна картина. Але диявол криється в деталях, тому треба розповісти більше. Засновником і колишнім мажоритарним акціонером Ferrexpo є Костянтин Жеваго, якого багато хто називає "олігархом". Жеваго разом із сім’єю володіє 49,5% акцій компанії. Акціонерами компанії є багато інституційних інвесторів, пенсійні фонди та приватні особи. П’ять найбільших інституційних акціонерів FerrexpoPlc належать до США та Великобританії, а саме BlackRockBLK +0,9% (7,5%), SchroderInvestmentManagement (6,5%), AcadianAssetManagement (3%), HSBC HBA 0,0% (2%) та VanguardGroup (2%). Попри репутацію Жеваго як олігарха ці інвестори, схоже, мають достатню довіру до власності та функціонування компанії, щоб підтримати її настільки суттєво. Поміркуйте над цим. Але також важлива користь від роботи компанії для країни. З моменту свого первинного розміщення на Лондонській фондовій біржі у 2007 році FerrexpoPlc інвестувала понад 3 мільярди доларів США у свою діяльність в Україні, сплатила понад 1,3 мільярда доларів США прямих податків в Україні, надала пряму підтримку місцевим громадам в Україні та є одним із найбільших роботодавців у Полтавській області, штат якої налічує 10000 співробітників та підрядників. У 2022 році Ferrexpo створила Гуманітарний фонд і на сьогодні виділила 19 мільйонів доларів США затвердженого фінансування на підтримку людей, які постраждали від війни. Тепер перейдемо до суті суперечки. Це найбільша українська компанія, зареєстрована на основному майданчику Лондонської фондової біржі, але вона стала мішенню (див. нижче) багатьох державних структур України, які сьогодні є синонімом Зеленського. Ось чому, попри те, що він був знахідкою для України під час війни, Зеленський повинен навчитися бути обережним, коли йдеться про дружні до України публічні компанії з іноземними інвестиціями, які інвестували в країну. У нещодавньому інтерв’ю Financial Times голова Ferrexpo, Лучіо Дженовезе, сказав, що судові позови загрожують підірвати довіру інвесторів до України саме тоді, коли країна почала залучати капітал, — і особливо довіру іноземних компаній, які вже стурбовані дотриманням принципу верховенства права в Україні. Отже, як українська держава атакувала Ferrexpo різними способами? Почалося з того, що проти Жеваго почалися судові процеси, пов’язані з банком "Фінанси та Кредит" (бізнес, яким Жеваго володів до 2015 року як приватна особа, і який не входив до групи Ferrexpo). Банк збанкрутував, і стверджується, що Жеваго незаконно вивів з нього кошти для фінансування інших своїх підприємств у таких обсягах, що спричинили його крах. При цьому Ferrexpo не отримувала позик у банку "Фінанси та Кредит". Насправді компанія втратила гроші, які мала на депозиті в банку. У січні 2023 року Фонд гарантування вкладів порушив справу проти Жеваго про відшкодування збитків у розмірі понад 45,9 млрд грн у зв’язку з ліквідацією банку. Його звинуватили у розтраті та відмиванні грошей, проте вироку за це він ще не отримав. Навпаки, французькі суди (він живе у Франції) відмовили в його екстрадиції. Однак він кваліфікується як олігарх в Україні за більшістю мірок, тому можна стверджувати, що його втягнення в українську антиолігархічну кампанію є цілком передбачуваним. Можливо, що й справедливим. Але проблема – і проблема велика – виникає, коли прокуратура порушує справу проти Ferrexpo у гонитві за зниклими коштами з розваленого приватного банку Жеваго. Українська влада діє поза межами закону. Оскільки США, ЄС і Велика Британія підтримують принцип деолігархізації, влада відчуває, що має право нехтувати належним процесом і переслідувати Жеваго як заманеться. Поведінка Києва не обмежується Ferrexpo – так, нещодавно за звинуваченнями в незаконній купівлі землі українською владою був затриманий генеральний директор інвестиційної компанії ConcordeCapital, Ігор Мазепа. Пан Мазепа заперечує будь-які правопорушення та стверджує, що його затримали через його скарги на недотримання принципу верховенства права при боротьбі з корупцією в Україні. Західним партнерам потрібно бути обережними та не потурати порушенням принципу верховенства права, замаскованим під деолігархізацію. Через кілька днів після цього арешту Мазепа був звільнений під заставу. Український уряд заморозив активи Ferrexpo в Україні – фактично понад 50% її акцій у гірничодобувних дочірніх компаніях. Якщо це механізм відшкодування грошей через банк Жеваго, то це слизький хід, оскільки колишній банк Жеваго та Ferrexpo є окремими організаціями, і не можна карати всіх акціонерів Ferrexpo через те, що ви переслідуєте одного з акціонерів. Звичайно, не відразу, до отримання будь-яких вироків у суді. Це величезна проблема верховенства права. Тим часом прокуратура також переслідувала керівника гірничорудної компанії Ferrexpo за те, що він вивозив вантажівками щебінь з території кар’єру, стверджуючи, що щебінь є корисною копалиною, яку необхідно декларувати як таку й вимагати сплати роялті. Керівника Віктора Лотоуса заарештували та взяли під варту на 38 діб. Що б українська влада не заявляла про суть справи, це теж виглядає сумнівно і непроцесуально. По суті, прокуратура стверджує, що Полтавський ГЗК (Ferrexpo Poltava Mining) порушив ліцензію на видобуток корисних копалин, незаконно видобувши в період з 2015 по 2021 рік 20 мільйонів кубометрів корисних копалин, відмінних від залізної руди, в основному щебеню. Українські прокурори вимагають відшкодування збитків на загальну суму 4,31 мільярда доларів США, що значно перевищує загальний дохід компанії від продажу продукції, який становив 620000 доларів США у 2022 році. Позиція ПГЗК полягає в тому, що корисні копалини, про які йде мова, не є окремим мінеральним ресурсом, а є відходами, отриманими в результаті подрібнення залізної руди під час технічного процесу виробництва залізорудних окатків. Йому призначили заставу у майже 1 мільярд грн (понад 26 млн доларів) – одну з найбільших сум в історії України. Зрештою компанія заплатила трохи менше половини, щоб визволити його. Досить сказати, що перспективи для України не дуже хороші, особливо тому, що США сподіваються, що Київ продемонструє готовність покращити бізнес-середовище зараз, щоб стимулювати інвестиції як спосіб підвищення стійкості країни. Негарне поводження з Ferrexpo є негативним сигналом для міжнародних партнерів України. Адже саме від них залежить, чи втримається українська економіка на плаву. Верховенство права, права приватної власності, відчуження міжнародних інвесторів, встромляння палиць в колеса дуже успішній та вигідній компанії, вигідної на багатьох рівнях, – усе це надзвичайно чутливі червоні лінії. Потенційно це може дуже зашкодити Україні. Києву потрібно бути дуже акуратним у цьому питанні.  Джерело: Forbes, переклад ЦЕНЗОР.нет Про автора: Мелік Кайлан – журналіст, міжнародний оглядач  Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
we.ua - Над Україною нависла ще одна прихована небезпека
У разі отримання дозволу на польоти аеропорт "Бориспіль" готовий відновити роботу за три тижні
У Борисполі побував кореспондент Еспресо Дмитро Дідора Наразі в аеропорту повністю порожньо. Тут є лише працівники летовища. Їх понад 3,5 тисячі, і вони продовжують працювати над тим, аби аеропорт відновив своє функціонування, коли буде змога.  Як  повідомив керівник робочої групи з відновлення операційної діяльності аеропорту "Бориспіль" Ігор Рябоконь, після отримання дозволів на польоти потрібно три тижні, щоб повністю відновити діяльність аеропорту, приймати та відправляти рейси у звичному режимі.  У "Борисполі" наголошують: міжнародний аеропорт не працює від 24 лютого 2022 року, від моменту закриття повітряного простору України. Жоден цивільний рейс не вилетів з летовища за цей період.  Проте працівники аеропорту щодня підтримують всю аеропортову інфраструктуру й обладнання в належному стані, аби була можливість швидкого відновлення роботи, як тільки це дозволить безпекова ситуація. У січні заступник глави Офісу президента України Ростислав Шурма на панельній дискусії в Українському домі в Давосі наголосив, що Україна докладає зусиль для відновлення авіасполучення з Києва та Львова, перерваного з початком великої війни в лютому 2022 року
we.ua - У разі отримання дозволу на польоти аеропорт
Чи зможе Україна відновити авіасполучення в умовах війни. Пояснюємо
Еспресо пояснює чи можливе відновлення авіасполучення з Україною до завершення війни.  У статті йдеться про: Що заявляє українська влада щодо відкриття повітряного простору країни Які перешкоди необхідно усунути, перш ніж відновити діяльність цивільної авіації Чи готові авіакомпанії відновити свою діяльність в Україні Чи готові українські аеропорти до відкриття Чому відновлення авіасполучення важливе для України Влітку 2023 року питання відновлення польотів цивільної авіації, призупинених з 24 лютого 2022 року, набуло широкого розголосу в Україні.  У липні 2023 року європейська авіакомпанія Ryanair направила до Києва делегацію, щоб оцінити ситуацію та запропонувати план відновлення авіасполучення в країні. Хоча розглядались варіанти відновлення роботи аеропортів у ключових містах України, таких як Київ, Львів, Одеса та Ужгород, конкретні рішення так і не були прийняті. У січні 2024 року дискусії відновилися, і Ростислав Шурма, заступник голови Офісу президента, під час панельної дискусії в Українському домі в Давосі підтвердив, що робота над відновленням авіасполучення таки ведеться. Що говорить українська влада про відкриття повітряного простору країни Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олексій Данілов пояснив, що для відновлення повітряного сполучення необхідно вирішити чотири ключові компоненти.  "Це дуже важливе для нас питання (відновлення авіасполучення, – ред.). Тому що сьогодні, коли йдеться про приїзд до нашої країни представників тих чи інших країн, чи то з питань бізнесу, чи то з питань якихось інших речей, – це дуже-дуже важливий компонент. Думаю, що в наступному році це питання точно зрушить з мертвої точки", - сказав Данілов. Фото: Getty Images За його словами, наразі розглядаються різні пропозиції, з фокусом на вирішення чотирьох ключових компонентів: охорона аеропортів, підготовка та сертифікація інфраструктури, впровадження механізму страхування та визначення авіакомпанії, яка буде здійснювати польоти. "Я думаю, що спільними зусиллями всі ці питання ми обов'язково закриємо і рано чи пізно зможемо користуватися нашим небом", - підкреслив Секретар РНБО. За словами мера Львова Андрія Садового, авіасполучення потенційно може відновитися вже у 2024 році, якщо будуть виконані певні умови. Серед таких умов - посилення протиповітряної оборони, забезпечення страхування авіакомпаній, а також міжнародні дії.  "З точки зору безпеки це питання достатньо чутливе. Але розмови ведуться, на різних рівнях, і це реально. Для цього, звичайно, треба трішки змістити системи ППО з польської сторони на українську територію. Там треба небагато — 70 км, поставити ряд. Плюс відповідні [кроки] мають бути зроблені на міжнародному рівні"..." Я вірю, що в цьому році авіаційне сполучення світ - Україна відновиться", - зазначив міський голова Львова. Президент України Зеленський також зазначив, що обговорює це питання з міжнародними партнерами та має чітке розуміння необхідних кроків. "Скажу відверто, ми ставимо таке питання нашим партнерам і знаємо, що конкретно нам потрібно для цього", - сказав він. Фото: Getty Images Які перешкоди необхідно усунути перед відновленням діяльності цивільної авіації Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента, підкреслив, що Україні необхідно вирішити кілька завдань, пов'язаних з відновленням польотів.  "Це може обговорюватися, може відбуватися підготовка. І вона відбувається, в тому числі – в "Борисполі". Однак питання безпеки мають бути більш об'ємно і більш суттєво вирішені", - підкреслив радник. Він наголосив, що важливо, аби інтенсивність повітряних загроз з боку Росії знизилась. Допоки Україна ефективно не вирішить ці безпекові виклики, відкриття нового хабу для авіаперевезень залишатиметься складним завданням. Подоляк наголосив на необхідності укладення угод з партнерами щодо посилення систем протиповітряної оборони України.  "Я думаю, що тут буде багато різних рішень. І зараз ці рішення десь вже логістично завершені", - зазначив він. Раніше Андрій Єрмак, керівник Офісу президента, висловив упевненість у швидкому відновленні роботи аеропорту "Бориспіль", заявивши, що вживаються заходи для забезпечення безпеки об'єкту. Ростислав Шурма також підтвердив ці оцінки у своїй останній заяві. Він підкреслив, що потенційне відновлення авіасполучення в Україні залежить від рішень міжнародних партнерів, незалежних регуляторів та страхових компаній. Крім того, успіх цього процесу частково залежить від спроможності України забезпечити фізичну безпеку польотів. "Послухайте, маємо внутрішню дорожню карту й графік. Ви маєте рацію, але я не хочу називати якісь конкретні терміни... Якби це залежало лише від нас. Можливо, я був би готовий публічно взяти на себе зобов'язання, але думаю, що частка нашої домашньої роботи тут не більше ніж 20%", - заявив він.  "Наша команда й військові тісно співпрацюють з ізраїльськими колегами для вивчення їхнього досвіду. Ми абсолютно впевнені, що нам це вдасться", - підтвердив заступник голови Офісу президента. Крім того, він наголосив на важливості отримання схвалення європейського регулятора IATA (Міжнародна асоціація повітряного транспорту) та створення надійних страхових механізмів для заспокоєння лізингодавців щодо надання повітряних суден. "І тут перед нами стоїть те саме завдання: створити правильні інструменти ризику, щоб авіакомпанії могли літати до Києва, який ми плануємо відкрити", - підсумував Шурма. Тобто, за його словами, відновлення авіасполучення значною мірою залежить від спроможності України гарантувати фізичну безпеку польотів, а також від рішень міжнародних партнерів, незалежних регуляторів та страхових компаній. Чи готові авіакомпанії відновити свою діяльність в Україні Кілька авіакомпаній висловили намір відновити польоти в Україну та з України, щойно безпекова ситуація дозволить це зробити.  У інтерв'ю агентству Інтерфакс-Україна генеральний директор Ryanair Майкл О'Лірі представив два потенційні сценарії відновлення польотів. Перший сценарій передбачає відновлення авіасполучення одразу після завершення війни, тоді як другий, більш прагматичний, пропонує запустити обмежену кількість рейсів. Фото: Reuters О'Лірі уточнив, що отримання дозволу на відновлення польотів в Україні залежить від отримання позитивної оцінки від EASA (Агентства з авіаційної безпеки Європейського Союзу).  "Якщо агентство скаже, що це безпечно, то немає причин не літати в Україну", - пояснив генеральний директор. Він зазначив, що переговори з українською владою з цього приводу тривають. Він підкреслив, що позитивне рішення EASA є ключовим для розблокування можливості здійснювати польоти в Україну. "Ми представили міністру (віце-прем’єр-міністру відновлення Олександру Кубракову – ред.) план відновлення авіації в Україні. Згідно з ним, ми взяли на себе зобов’язання, якщо EASA підтвердить відкриття неба та в аеропортах буде конкурентоспроможна вартість, ми забезпечимо 5 мільйонів пасажирських місць на літаках в Україні в перший рік. Упродовж шести тижнів після відкриття неба ми вважаємо можливим з’єднати Київ з 25-ма європейськими містами", - сказав він. Представники Ryanair відзначили досвід Ізраїлю як прецедент проведення польотів в умовах військових дій. "Це можливо. Подивіться, що робить ізраїльська влада. Ми працюємо в Ізраїлі та за його межами. Ми літаємо в аеропорт Тель-Авіва. Іноді із Західного берега річки Йордан прилітають ракети, які випускає ХАМАС. Отже, це можливо, але ми повинні переконати європейські органи безпеки, що це безпечно. Аеропорт і уряд тут повинні показати, що вони можуть захистити рейси до і з Києва та Львова, тому що без цього органи безпеки і страхові компанії не дозволять здійснювати польоти". Втім, конкретних вказівок від EASA щодо відновлення польотів в Україну поки що немає. Отже, навіть якщо Україна самостійно відкриє свій повітряний простір, авіаперевізники зіткнуться з обмеженнями. Українська авіакомпанія SkyUp також готова бути в авангарді повернення в небо після відкриття цивільної авіації. Авіакомпанія готова запустити перші рейси вже за кілька днів після відновлення авіасполучення, хоча повне відновлення роботи може зайняти кілька місяців. SkyUp зберігає свою команду і флот, активно впроваджуючи нові технології для підвищення безпеки польотів. "Питаннями побудови діючої системи безпеки польотів займається глобальна екосистема, куди входять світові та регіональні компетентні організації. Якщо говорити про запуск роботи цивільної авіації до завершення війни, то очевидно, що першочерговий дозвіл має бути від Збройних Сил", - підкреслили в SkyUp. В іншій заяві, зробленій влітку 2023 року, поділилася своїми планами українська авіакомпанія Air Ocean Airlines. За словами директора компанії В'ячеслава Гериги, Air Ocean Airlines готова розпочати польоти з аеропорту "Ужгород", тільки-но дозволять умови безпеки. У випадку, якщо аеропорт "Ужгород" залишиться закритим для пасажирських перевезень, авіакомпанія Air Ocean Airlines готова здійснювати міжнародні рейси за схемою мокрого лізингу. Це передбачає оренду літаків з екіпажами в інших авіакомпаній. Чи готові українські аеропорти до відкриття Генеральний директор аеропорту "Бориспіль" Олексій Дубревський каже, що аеропорт готується до післявоєнної діяльності, зберігає персонал та укладає угоди з авіакомпаніями. "Ми не хочемо витрачати один-два роки на роздуми: "Що ми будемо робити після війни?". Ми робимо всі необхідні дії, щоб отримати рейси якомога швидше. Нам вдалося усунути всі пошкодження. Ми готові розпочати роботу в найкоротші терміни", - запевнив він. Аеропорт "Бориспіль". Фото: Getty Images Після вторгнення аеропорт "Бориспіль" зіткнувся з блокуванням злітно-посадкових смуг та відключенням навігаційних систем. Незважаючи на ці виклики, аеропорт зберіг свій персонал, забезпечивши їхню зайнятість та підтримуючи сертифікацію в актуальному стані.  У червні 2023 року Максим Козицький, голова Львівської обласної адміністрації, заявив, що є підстави для відновлення роботи Міжнародного аеропорту "Львів" імені Данила Галицького як гуманітарного коридору. Роком раніше, у вересні 2022 року, міністр інфраструктури Олександр Кубраков заявив, що Львів розглядається як перший, який відновить роботу серед українських аеропортів. "Першим аеропортом ми розглядаємо Львівський аеропорт. Я сподіваюся, що, як це було з Чорноморською зерновою ініціативою, коли ми отримаємо гарантовану безпеку, гарантії насамперед від міжнародних партнерів, від ООН, ми розпочнемо, я сподіваюся", - поділився Кубраков. Однак наразі львівський аеропорт провів лише обмежену евакуацію. Чому відновлення авіасполучення важливе для України Відновлення авіасполучення - це не лише відновлення мобільності людей, а й ключовий фактор для економічного відновлення, зростання та міжнародної взаємодії України. Розвинена авіаційна мережа часто розглядається як позитивний фактор для іноземних інвесторів. Відновлення повітряного сполучення свідчить про повернення до нормального життя, що може підвищити довіру до української економіки та залучити іноземні інвестиції. Однією з ключових причин відкриття повітряного простору України заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма назвав контакти з інвесторами та бізнесменами, які хочуть долучитися до проектів в Україні. За його словами, наявність надійної логістики та транспорту, особливо авіаперевезень, є принципово важливими елементами ділової та інвестиційної активності країни. "Якщо інвестори й бізнесмени не зможуть комфортно і швидко добиратися до потрібних їм місць, вони не прийдуть і нічого не зроблять", - констатував він. Відкриття повітряного простору України також матиме символічне значення. Президент Зеленський висловився щодо відновлення роботи аеропорту "Бориспіль", назвавши це ознакою прогресу та успіху України в галузі протиповітряної оборони, що, своєю чергою, буде сигналом посилення економіки.  "Аеропорт "Бориспіль" – це як Чорне море. Це дуже серйозна операція. Відкриття "Борисполя" – це перемога української ППО. І це буде свідчити, що Україна перемагає. Це також потужний економічний крок", - заявив президент.
we.ua - Чи зможе Україна відновити авіасполучення в умовах війни. Пояснюємо
Уряд Швейцарії й далі допомагатиме з проведенням Всесвітнього форуму в Давосі
Уряд Швейцарії погодився надалі надавати підтримку щорічним зустрічам у межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
we.ua - Уряд Швейцарії й далі допомагатиме з проведенням Всесвітнього форуму в Давосі
Благодійний фонд Сергія Притули
Фонд Притули закуповує екіпірування, обладнання, медичні засоби і транспорт для військових. Ще один наш напрямок роботи — гуманітарна допомога. Усі кошти, які надходять на рахунки благодійної організації, потрапляють у загальний волонтерський фонд коштів Сергія Притули разом з грошима з його інших рахунків, з Patreon і PayPal. На усі ці кошти фонд закуповує допомогу для потреб українських військових.
we.ua - Благодійний фонд Сергія Притули
"Євреям лижі не даємо". Давос шокував антисемітський скандал
Швейцарська поліція розпочала кримінальне розслідування щодо того, як у крамниці з гірським спорядженням з’явилося оголошення про те, що там більше не видаватимуть напрокат лижі та санчата клієнтам-євреям.
we.ua -
Лижний курорт у Давосі потрапив у скандал через відмову обслуговувати євреїв
Поліція Швейцарії почала перевірку через скарги на лижний курорт Pischa у Давосі, де євреям нібито відмовляють в оренді спортивного спорядження.
Як у світі реагували на звільнення Залужного, що кажуть про Сирського та проблеми безпеки в Центральній та Східній Європі. Акценти світових ЗМІ 9 лютого
Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 24 січня. Найбільше внутрішнє потрясіння після вторгнення Фото: пресслужба президента України Bloomberg опублікував статтю під назвою "Потворна боротьба Зеленського з генералом призвела до розколу в Україні". Авторка пише, що публічна суперечка Зеленського з головкомом Валерієм Залужним припала на найгірший момент. На полі бою проти російських агресорів Україна програє в озброєнні, тоді як США, її "фінансовий рятувальний круг", не надають допомоги. "Залужного звільнили після того, як повідомлення про їхні часті суперечки дали зрозуміти, що президент утратив довіру до свого головнокомандувача. Розрив стосунків між двома найвидатнішими діячами України є найбільшим внутрішнім потрясінням після вторгнення. Тим часом президент Росії Володимир Путін посміхається, насолоджуючись безкоштовним ефірним часом із колишнім ведучим Fox News Такером Карлсоном", - пишуть у виданні. Обидві події відбувалися окремо, але з різницею в кілька годин, і їхню оптику важко ігнорувати, оскільки вони підкреслюють не лише виклики перезавантаження війни, але й різні долі двох ключових антагоністів. Перемога Путіна на березневих виборах є вирішеною, і на цей час він буде при владі довше, ніж будь-який російський лідер з часів Петра Великого, фігури, з якою він любить себе порівнювати. Зеленський, який прийшов на посаду як агент змін, пропускає вибори цього року. Але хоч українці не проголосують, політика повертається. Український президент ненавидить слово "патовий". У листопаді минулого року в інтерв’ю The Economist Зеленський дорікнув Залужному, коли той наважився використати термін "патова ситуація". Для багатьох це здавалося констатацією факту, але термінологія була делікатною в той час, коли жодна зі сторін не розглядатиме можливість припинення війни шляхом переговорів. Кілька західних чиновників, які постійно спілкуються з українським президентом, кажуть, що перемога залишається єдиним результатом, який погоджуватиме Зеленський. Авторка статті також згадує про Олександра Сирського, який командує сухопутними військами країни. Вона пише, що той може бути готовий тісніше дотримуватися військових цілей президента, але йому не всі довіряють на полі бою та вважають його більш безжальним, ніж його попередник. На відміну від Залужного, він розмовляє українською з акцентом, оскільки виріс у Росії. Іноземні гості — Борис Джонсон, Урсула фон дер Ляєн, Анджеліна Джолі приїжджають не так часто, як раніше. Замість цього Зеленський їздить за кордон, як і минулого місяця, до Давосу та країн Балтії, щоб виступити у справі своєї країни. Своєю чергою іноземні чиновники помічають зміну тональності візитів Зеленського. Він перейшов від аргументу, що Україна програє без їхньої допомоги, до звернення до їхнього інстинкту підтримувати сторону, яка перемагає. Його команда пам’ятає, як після того, як Україна успішно відбила війська, які оточили Київ, США подолали своє небажання надіслати високоточну зброю HIMARS. Останнім часом він наголошує, що союзникам дешевше фінансувати Україну, ніж ризикувати воювати з Росією на власній території. Сирського називають "помітно стриманішою фігурою", ніж Залужний Фото: пресслужба президента України Медіа The Guardian теж написало про звільнення Валерія Залужного з посади. Тут текст вийшов із заголовком "Незрозуміло, як усунення Залужного з посади воєначальника покращить становище України". Автори пишуть, що рішення президента Володимира Зеленського змінити свого найвищого військового командувача може розв'язати політичну проблему, але незрозуміло, як воно може покращити слабшу позицію України на полі бою. Зокрема, відмовившись піти у відставку на прохання президента минулого тижня, Залужний створив непідйомну ситуацію на верхівці. Через вісім днів Залужний визнав реальність, адже Зеленський дав зрозуміти, що хоче зміни керівництва після невдалого літнього контрнаступу. Однак його вибір генерал-полковника Олександра Сирського, командувача Сухопутними військами, не сприймається як радикальний відхід. Українські солдати загалом підтримували Залужного, який культивував прихильників серед бригади "Азов" та інших націоналістичних сил, – тоді як щодо Сирського скептицизм більший. Один критик описав його як "дуже радянськомислячого", а інший - як солдата, більш готового терпіти більші втрати, що може вплинути на зусилля Києва мобілізувати більше сил на передовій. Восени, коли стало зрозуміло, що літній контрнаступ не приніс прориву, саме Залужний попередив, що війна зайшла в "патову ситуацію" – зауваження, яке роздратувало Зеленського, який вважав, що цей коментар був надмірно негативним і збивав з розуму політичну територію, що належить йому самому. Сирський – помітно більш стримана фігура. "Армія поза політикою", — сказав він Economist у грудні 2022 року на тлі чергових припущень про те, що Залужного можуть замінити. Але немає очевидної альтернативної військової стратегії, коли центральна проблема України полягає в тому, щоб переконати американських республіканців розблокувати військову допомогу на 61 мільярд доларів. Як студент-історик, Сирський навряд чи матиме брак ідей, як реагувати на нинішню ситуацію. У червні минулого року генерал стверджував, що основи ведення війни залишалися незмінними протягом століть - навіть якщо сучасна зброя була набагато досконалішою. Проблеми безпеки в Центральній і Східній Європі та як їх вирішити Фото: Німецький солдат на навчаннях у Литві | Шон Геллап Своєю чергою у POLITICO опублікували думку молодшого наукового співробітника програми Євразія в Інституті відповідального державного управління Квінсі, під заголовком "Західна Європа не може ігнорувати своїх східних союзників". Автор пише, що останні два роки війни в Україні загострили страхи в сусідніх країнах, які мають спільний кордон з Росією. Усі ці побоювання зосереджені на потенційному російському вторгненні чи нападі, і хоча вони можуть бути недоречними з огляду на військові невдачі Росії в Україні, через історичні причини закарбувалися в суспільній свідомості. "Не дивно, що країни Балтії наразі виявилися найгучнішими прихильниками вступу України до Європейського Союзу та НАТО. Польща є одним із головних прихильників України, постачаючи Києву зброю та припаси, пропонуючи притулок понад мільйону українців і дозволяючи використовувати територію Польщі для транспортування західних військових вантажів в Україну". Однак український наступ у 2023 році явно провалився, у кращому випадку боротьба зайшла в глухий кут, а в гіршому — до перемоги Росії, пише автор. Таким чином, країни Західної Європи та США, здається, мовчазно визнали можливу необхідність переговорів і певної форми територіального компромісу. І в міру того, як надії на українську перемогу ще більше зникають, тиск на досягнення миру шляхом переговорів неминуче зростатиме. Проте будь-які кроки до припинення вогню українцям зустрінуть сильний спротив з боку багатьох поляків і балтів, оскільки вони інстинктивно відчуватимуть, що це ознака того, що Захід їх покидає. "Під час моїх дискусій у Польщі та Литві одним з аргументів, які я висловлював до нудоти, був страх, що країни Західної Європи просто недостатньо дбають про безпеку території своїх східних союзників. Кілька співрозмовників підкреслили, що посилене стримування в Центральній і Східній Європі є важливішим для їхньої національної безпеки, ніж те, щоб Україна повернула собі всі окуповані території. Таким чином, запевнення цих країн щодо їхньої власної безпеки могло б зіграти корисну роль у зменшенні їхньої опозиції до компромісного миру в Україні". Один зі способів вирішення цієї тривоги, який пропонується, була б орієнтована на Європу стратегія стримування, яка має на меті заспокоїти ці побоювання, не провокуючи без потреби Росію. Зрештою, російські еліти безпеки набагато більше хвилюються про війська США на своїх кордонах, ніж про європейські підрозділи. І, виявивши свою зацікавленість, Франція та Німеччина зараз рухаються в цьому напрямку — хоча й повільно. Бригада німецької армії, яка через кілька років буде постійно дислокована в Литві, є одним із прикладів цього, і це допоможе "зменшити страхи". Поряд зі збільшенням військової присутності європейці також повинні налагодити спільне військове виробництво. Зараз Європа не може виготовити навіть мільйон артилерійських снарядів, які обіцяла доставити Україні до березня. Таким чином, розширення виробництва в загальноєвропейському плані краще позиціонує його для будь-якої майбутньої кризи чи конфлікту, а також забезпечить заспокоєння його східним союзникам. ЄС уже має існуючі механізми, такі як постійне структуроване співробітництво та Європейський оборонний фонд, які мають сприяти такому розвитку. І в цьому випадку також посилення обороноздатності могло б зменшити страх Західної Європи перед Росією, тим самим заохочуючи готовність шукати розумні компроміси з Москвою. Нарешті, для того, щоб розбіжності, які можуть виникнути в результаті врегулювання щодо України, не стали токсичними, Німеччина та Франція повинні бути більш відкритими до перспектив і страхів своїх східних союзників. "Експерти, з якими я спілкувався, вважають, що з новим дружнім до Брюсселя урядом у Варшаві настав час відродити Веймарський трикутник — неформальне угруповання Берліна, Парижа та Варшави, створене понад 30 років тому. І оскільки участь Польщі, де проамериканські та пронатовські погляди залишаються сильними, може допомогти зменшити занепокоєння Вашингтона щодо європейського проєкту самостійності, США також повинні заохочувати це", - каже автор. Звичайно, посилення ролі Польщі в ЄС несе ризик ще більшої ворожості ЄС щодо Росії. Однак, оскільки питання про членство України в ЄС стає все більш актуальним, цілком можливо, що Польща займе більш нюансовану позицію щодо своєї безумовної підтримки України.  Зернова суперечка між Польщею та Україною та блокада далекобійниками українського кордону є передвісниками того, що може стати серйозною протидією реформам і величезними витратами, пов’язаними з приєднанням країни до блоку. І Веймарський формат відкрив би можливість закласти основу для цих надзвичайно складних змін.  
we.ua - Як у світі реагували на звільнення Залужного, що кажуть про Сирського та проблеми безпеки в Центральній та Східній Європі. Акценти світових ЗМІ 9 лютого
Дезінформація — ризик номер один у найближчі два роки: Як навчити дітей медіаграмотності?
Цього року на WEF у Давосі перемогла дезінформація. Поки що лише в рейтингу короткострокових глобальних ризиків у світі. Але експерти застерігають, що протягом двох наступних років дезінформація може стати реальною загрозою для кожного з нас.
we.ua - Дезінформація — ризик номер один у найближчі два роки: Як навчити дітей медіаграмотності?
Політичний Давос і танці з бубнами. До чого можуть привести візити Зеленського до Німеччини, а Путіна до Туреччини
На Мюнхенській конференції з безпеки політичні лідери у швидкому темпі та спрощеному форматі обмінюються поточною інформацією
we.ua - Політичний Давос і танці з бубнами. До чого можуть привести візити Зеленського до Німеччини, а Путіна до Туреччини
Глобальні тренди-2024: як Україна та штучний інтелект "захоплюють" світ
Підводимо підсумки Давосу безпосередньо з учасниками форуму, які розповіли нам про настрої елітарної "тусовки", що керує світом, та про "холодний душ" для українців.
we.ua - Глобальні тренди-2024: як Україна та штучний інтелект

Що не так з цим дописом?

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил