Тренд пошуку "газовий газ"

Астрономи з Університету Кіото, використовуючи телескоп ALMA у Чилі, розкрили загадку, як формуються надмасивні зорі, що у багато разів перевищують Сонце за масою. Випромінювання пилу високомасивної зорі G336.018-00.827 ALMA1 в радіодіапазоні довжин хвиль. Символ зірки вказує на протозоряне положення. Газ обертається і падає вздовж червоної і синьої стрілок. Газовий потік (стример), позначений синьою стрілкою, транспортує … Стаття ALMA виявила таємне паливо для народження гігантських зірок з'явилася спочатку на Цікавості.

На початку цього тижня Нафтогаз повідомив про те, що вперше Україна імпортуватиме азербайджанський газ трансбалканським коридором. На сайті SOCAR Energy Ukraine назвали цю подію "новою сторінкою в енергетичній незалежності України". Та чи справді постачання газу з Азербайджану можуть розв’язати проблеми України у забезпеченні газом.Скільки газу потрібно мати у сховищах до початку опалювального сезонуПісля початку повномасштабного вторгнення Україна використовує приблизно 20 млрд кубометрів газу на рік. Торік вдалось наростити власний видобуток до 19,1 млрд кубометрів, тож імпортували менше мільярда кубів.Однак, опалювальний сезон 2024/2025 виявився найскладнішим в історії України. На початок опалювального сезону у підземних сховищах було приблизно 13 млрд кубометрів. Цього було начебто достатньо, однак у лютому 2025 року Росія атакувала об’єкти видобутку газу, через що видобуток різко впав і довелось збільшувати відбір газу зі сховищ. У Нафтогазі визнали - ситуація була критичною, а відключень вдалось уникнути завдяки терміновому імпорту."Масовані ракетні удари Росії по об’єктах газовидобутку призвели до раптової втрати майже половини обсягів державного видобутку. Усі ці обставини разом утворили критичну конфігурацію — енергетичний доміно-ефект, який, міг в будь-який момент перерости у системний газовий блекаут. Але цього не сталося. Завдяки швидким управлінським рішенням, оперативній координації між підприємствами та високій мобілізації всієї Групи та за підтримки Уряду вдалося стабілізувати ситуацію, відновити інфраструктуру, забезпечити терміновий імпорт газу та гарантувати безперебійне постачання ресурсу для всіх категорій споживачів — без жодного відключення", - повідомляли у Групі Нафтогаз.За даними консалтингової компанії ExPro, станом на 16 квітня 2025 року запаси в сховищах становили понад 5,4 млрд куб. м (разом з буферним газом). Активного газу було майже 670 млн куб. м.  Це — найнижчий показник на кінець сезону за останні 11 років."Цьогорічні запаси газу на початок сезону закачування є найнижчими в історії, оновивши попередній мінімум, який було зафіксовано у 2001 році – 5,8 млрд куб м", – повідомляли в ExPro. А уже з 17 квітня газ почали закачувати у сховища.“Держава поставила ціль закачати 13 млрд кубометрів – це такий самий обсяг, як був торік. Але минула зима була теплою зима. Тобто ми знову орієнтуємось на теплу зиму? Бо для звичайної нам треба до 16 млрд кубометрів, як було у 2023-24 роках", – каже експерт з питань енергетики Юрій Корольчук.Скільки газу планують імпортувати у цьому році20 червня Герман Галущенко, який на той момент був міністром енергетики, заявив, що мінімальний обсяг імпортного газу, який планується закачати цього року, становить не менше ніж 4,6 мільярда кубометрів. З них 2,9 мільярда кубометрів уже законтрактовано й фінансово підтверджено."Зараз закачування газу в сховища йде непогано – в середньому 56 млн кубометрів щодоби. Але вже кінець липня, тож до початку опалювального сезону, який зазвичай стартує 20 жовтня, лишилось не так багато часу. Нам потрібно мати на той момент 13,5 млрд. Ми не зовсім вкладаємось у графіки – виходимо на 12  – 12,5 млрд кубометрів", – каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.За його слова, якщо Україна не встигне закачати потрібний обсяг газу до початку опалювального сезону, катастрофи не станеться. Газ можна буде докупити й взимку. Але це вже коштуватиме дорожче. Саме влітку, коли споживання газу мінімальне, ціни на нього найнижчі.Ще одна проблема, яка може виникнути, – якщо РФ далі атакуватиме видобувну інфраструктуру (як, наприклад, 22 липня), то вітчизняний видобуток може бути меншим, ніж прогнозували. А це означає, що доведеться збільшувати імпорт, а це не так легко зробити.Звідки Україна імпортувала газ у першому півріччі, фото: ExProЗа даними ExPro, Україна у першому півріччі цього року уже імпортувала 2,1 млрд кубометрів газу. Однак у цей обсяг входить також  газ, який імпортували для завершення опалювального сезону 2024/2025.Чи знайдеться "зайвий" газ для України на європейському ринкуПовідомляючи про угоду з "Сокар", голова Нафтогазу Сергій Корецький чесно визнав – йдеться про незначні обсяги. Проблема у тому, що більшість великих споживачів мають багаторічні контракти на поставку газу, тож вільних обсягів на ринку немає. "Наскільки мені відомо, якщо до кінця року ми отримаємо якихось 100 млн кубометрів азербайджанського газу, – це буде щастя. Азербайджан не має вільних обсягів взагалі, – каже Юрій Корольчук. – Нещодавно вони підписали з німцями контракт на 10 років на 1,5 млрд кубометрів щороку. Вони також мають контракти з італійцями, болгарами.  Але, наприклад, коли зима тепла і люди не вибрали законтрактований газ. Тобто якісь обсяги залишаються. І це, в принципі те, що нам пропонують азербайджанці зараз".На думку експерта, "символічний" контракт з "Сокаром" має більше політичне значення, аніж економічне."Мені здається, контракт з Азербайджаном – це більше політична складова. Через певні розбіжності між Азербайджаном і Росією, які є останнім часом (хоча я все одно вважаю їх партнерами), Алієв робить деякі проукраїнські заяви. І цей контракт –  мовляв, вони енергетичну незалежність України забезпечують, це більше елемент політичної гри. Достатніх обсягів газу для України Азербайджан не має", – каже він.Володимир Омельченко підтверджує – практично всі експортні обсяги газу з Азербайджану законтрактовані і Україна можемо купити тільки залишки. Однак, на його думку, це угода на перспективу."Стосовно азербайджанського газу – ці поставки відбуваються практично у тестовому режимі, але це теж не погано, бо в перспективі вони можуть розширюватись залежно від можливості Азербайджану збільшувати газовидобуток", – каже Омельченко.Він переконаний, насправді на зовнішніх ринках достатньо газу, для забезпечення потреб України – це і норвезький, і казахстанський, і катарський газ, і зріджений американський газ.На початку липня група Нафтогаз та польська компанія ORLEN підписали угоду на додаткові 140 млн кубометрів зрідженого природного газу (LNG) зі США, який буде поставлений в Україну. Загалом у межах підготовки до опалювального сезону Нафтогаз законтрактував 440 млн куб. м газу в компанії ORLEN.  Танкер зі зрідженим газом, фото: Група "Нафтогаз""Нафтогазу" бракує грошей на імпортний газ"Стосовно ресурсів у Європі – проблем немає, як і зі шляхами доставки в України. Проблема єдина – у грошах. Нам не вистачає від 1 до 1,1,5 млрд євро, аби законтрактувати мінімальні обсяги газу, які потрібні для проходження осінньо-зимового періоду, – каже Володимир Омельченко. – Пошуком фінансування повинен займатись уряд і Нафтогаз. Це непросте питання. Частину грошей дають українські банки, частину дав ЄБРР, Європейський інвестиційний банк. Мабуть, треба шукати гроші у міжнародних фінансових організаціях. Наші банки, на жаль, обмежені ліквідністю…"23 та 24 липня Група Нафтогаз повідомила про отримання кредитів у Приваті та Укргазбанку по 4,7 млрд грн на підготовку до осінньо-зимового сезону."Ці кредити – це наслідок римських домовленостей. Ці гроші – це приблизно на 400 млн кубометрів газу. І це той газ, який контрактували у квітні-травні. Тобто лише у липні вони дійшли до того, аби за нього заплатити, – каже Юрій Корольчук. – Тому на цей азербайджанський газ і грошей нема, аби говорити про збільшення обсягів. Ситуація насправді складна".  Ускладнює ситуацію і різниця між цінами, за якими Нафтогаз імпортує газ, та тим, за якими він постачає газ окремим категоріям споживачів."Нафтогаз імпортує газ по 24 грн за м3 та згідно ПСО має продавати енергетикам по 14-18 грн (для газової генерації). Енергетики по ринкових цінах продають електрику в ринок та нормально заробляють. А ось Нафтогаз на цьому точно не заробляє. Думаю, що давно ПСО для Нафтогазу варто переглянути і прибрати з нього газ для енергетиків. Як мінімум", – заявив колишній керівник "Оператора ГТС України" Сергій Макогон.    

Про це в етер Еспресо розповів голова ради спілки Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї, міністр палива та енергетики України (1999, 2005-2006) Іван Плачков."Україна вийшла з опалювального сезону з мінімальними запасами газу у сховищах. Як правило, цей газ поповнювався за рахунок власного видобутку і його було достатньо для власного споживання й накопичення у сховищах. Звісно, що Україна паралельно теж закуповувала газ. Цього року, на жаль, нам доведеться закуповувати більше газу для накопичення у сховищах. Оскільки, нам потрібно накопичити необхідний запас. Зокрема, понад 13-14 млрд кубів газу. Якщо нам вдасться накопичити 15 млрд кубів газу, то цього буде цілком достатньо при надійній роботі газотранспортної інфраструктури", - пояснив Плачков.Він зауважив, що головним пріорітетом у підготовці до опалювального сезону залишається накопичення газу у сховищах. Також важливим питанням залишається відновлення газотранспортної інфраструктури."В України є можливості для додаткової закупівлі газу. Крім традиційних схем транспортування газу з Європи до України, цього року зʼявився Трансбалканський газовий коридор, коли ми можемо через Україну транспортувати газ, в тому числі й азербайджанський газ. Тому, якщо по електропостачанню у нас триває підготовка і тут все добре, то по газу нам потрібно ще попрацювати. Зокрема, купувати більші обсяги газу й відновити інфраструктуру", - підсумував він. 12 липня міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що можливість безмитного зберігання азербайджанського газу на українській території передбачена підписаною в суботу, 12 липня 2025 року, в Баку дорожньою картою економічного співробітництва між двома країнами 

Загострення стосунків із Азербайджаном вибудовує політичну блокаду Кремля на південному кордоні РФ. Що це змінює в геополітиці - розповідає Gazeta.ua. 27 червня в Єкатеринбурзі загинули громадяни Азербайджану Зіяддін і Гусейн Сафарови, яких затримали під час спільного рейду поліції, ФСБ та Росгвардії за підозрою у вбивстві, яке сталося у 2001 році. Російський уряд досі не пояснив причин їхньої смерті. МЗС Азербайджану через це викликало посла РФ і висловило йому рішучий протест. На думку азербайджанської сторони, Сафарови були вбиті, а ще кілька їхніх співвітчизників поранені при затриманні. Резонанс від трагедії був таким, що у країні скасували не лише всі культурно-масові заходи за участі росіян, але й візит парламентської делегації до РФ. Згодом в Азербайджані заарештували керівника та співробітника російської інформагенції Sputnik за підозрою у роботі на ФСБ. Ще п'ятеро російських громадян були затримані за контрабанду наркотиків з Ірану та кіберзлочини. У Кремлі вважають реакцію Азербайджану перебільшеною. Попри це, у соцмережах та у вищих ешелонах влади обговорюють нові обмеження для мігрантів на тлі гучої "миттєвої" депортації з Санкт-Петербурга азербайджанського підлітка з усією родиною за бійку з росіянином. 2 червня силовики затримали лідера азербайджанської діаспори в Єкатеринбурзі Махіне Шихлінського, але відпустили після допиту. Генпрокуратура Азербайджану, посилаючись на дані про сліди побиття затриманих азербайджанців, звинуватила країну-агресорку в катуваннях. Пошуки нового ворога На відміну від Кремля, російські політики агресивно атакували Азербайджан. "Не треба взагалі жодних заяв, просто треба щемити бізнес-ОПГ та діаспори по всій країні, мовчки і без будь-яких заяв", - заявив заступник голови комітету Держдуми з регіональної політики Михайло Матвєєв. Це продовження старої історії, стверджував перший заступник голови комітету Держдуми у справах СНД Костянтин Затулін, Азербайджан "від самого початку не був стратегічним партнером Росії." Незрозуміло, чому жителі такої чудової держави натовпами їдуть до Росії, злісно іронізує засновник телеканалу "Царьград" Костянтин Малофєєв. У більшості гострих для себе ситуацій Кремль схильний шукати винних серед "інородців". Наприклад, після теракту у ТЦ "Крокус" флешмобом стали відмови від послуг таксистів чи кур'єрів, які є вихідцями із Кавказу. В агресії проти України Путін звинувачує саму Україну. Південний Кавказ "поплив" подалі Російські пабліки готують громадську думку до розриву з Азербайджаном: РФ, мовляв, економічно нічого не втрачає, бо частка Азербайджану у зовнішній торгівлі 0,6%, Алієв не вдячний росіянам за надбання Нагірного Карабаху, "пригріває" бунтівну до Кремля чеченську та інгушську опозиції, тягне руку за Туреччиною. Водночас відзначається загроза для нафтопроводів по берегах Каспію. війною проти України Росія намагається компенсувати втрату впливу на Південному Кавказі Це може бути складовою тривалої кампанії Кремля по ослабленню Азербайджану. Після завершення бойових дій з Вірменією Азербайджан почав стрімко розвивати свою інфраструктуру, зауважив громадський діяч Расим Мусабеков. А війною проти України Росія намагається компенсувати втрату впливу на Південному Кавказі. Кремль натякає на перегляд підсумків війни за Нагірний Карабах. Помічник президента РФ Володимир Мєдінскій, голова російської делегації на переговорах з РФ, в одному з недавніх інтерв'ю назвав Карабах "регіоном суперечки" між двома країнами, на який перетвориться і Україна у разі припинення вогню без сталого миру. Розвалюється не Росія Справжньою причиною загострення є небажання Кремля визнати нові геополітичні реалії, зокрема, погодитися, що втрачено вплив в Азербайджані, наголосив політолог Вадим Денисенко. За його словами, в Анкарі та в Баку завершення Карабахської війни трактують як "здачу" Росією Вірменії. Аналогічною є поразка Кремля у Сирії та в Ірані. До слова, загострення з Азербайджаном ставить на паузу об'єднання електромереж РФ та Ірану та транспортний коридор "Північ - Південь" із Індією. Путін потрапив у пастку, оскільки без посередництва Анкари врегулювати відносини з Азербайджаном неможливо Тепер Путін потрапив у пастку, оскільки без посередництва Анкари врегулювати відносини з Азербайджаном неможливо, наголосив Денисенко, а це втрата Кремлем геополітичної суб'єктності. "Те, що відбувається у нас, в Азербайджані та у Вірменії, це другий етап розвалу імперії, але не Росії. Процеси, запущені війною в Україні, є незворотніми", - наголосив експерт. Акт прихватизації Але на даному етапі, скоріш, спільні бізнесові інтереси замирять Баку і Москву, особливо якщо проти ескалації конфлікту виступить президент Туреччини, розповів Gazeta.ua провідний науковий співробітник Інституту історії НАН України Андрій Мартинов. На його думку, росіяни зацікавлені у сталих відносинах із Азербайджаном через можливість в обхід санкцій продавати нафту і газ під виглядом азербайджанських. "Тому передчасно говорити про розрив таких зв'язків. Можливо, "Роснафта" остаточно прихопить "Лукойл", який за залишковим принципом належить азербайджанцю Вагіту Алєкпєрову", - прогнозує експерт. Нова противага Не виключено, що у результаті загострення Росії доведеться попрощатися не лише з Південним Кавказом, а і з Каспієм, вважає інтерн Ради зовнішньої політики "Українська призма" Михайло Сінаюк. Експерт звернув увагу на проєкт "Великий туран" (відновлення тюркомовного миру), в рамках якого Анкара і Баку вибудовують нову карту енергетичних відносин. "На протилежному боці Каспійського моря є газовий гігант Туркменістан, який вже давно шукає шляхи виходу на європейський ринок. Європейці не менше зацікавлені в цій співпраці в рамках диверсифікації імпорту енергоносіїв. Доказом цього є візит голови європейської дипломатії Каї Каллас в Ашхабад в березні 2025 року", - наголосив Сінаюк. конфлікт між Москвою і Баку є лише епізодом ширшого політичного протистояння Тому нинішній конфлікт між Москвою і Баку є лише епізодом ширшого політичного протистояння: Ільхам Алієв використовує послаблення Росії, Ірану та дрейф Вірменії до ЄС. Уже станом на зараз можна констатувати втрату Кремлем важелів тиску та стримування Баку в регіоні. Ситуація, що склалася, сприяє зусиллям тюркських держав перетягти Вірменію на свій бік, що дозволить відкрити важливий для логістики Зангезурський коридор між західним Азербайджаном та його ексклавом Нахічеванем. Відтак Грузія, яка вже давно є партнером Анкари та Баку по транспортних шляхах, теж зможе розширяти співпрацю без схвалення Москви, пояснив експерт.

Українці зобов’язані сплачувати за спожитий природний газ відповідно до показників газового лічильника. Встановити цей лічильник повинен оператор газових мереж. Повний текст новини

У Златополі Харківської області жінка застосувала газовий балон проти поліцейських під час перевірки документів у чоловіка, що перебував у розшуку. Їй загрожує до п'яти років позбавлення волі

рф відмовляється від ідеї турецького хабу для доступу на газовий ринок Європи, попри підтримку путіна раніше - BloombergРосійський Газпром призупинив проєкт газового хабу в Туреччині, який мав стати шляхом повернення на європейський ринок. Туреччина не має експортних потужностей, а ЄС планує заборону на газ з рф.

Прикордонний наряд затримав чоловіка, який під час перевірки документів у межах Коростенського прикордонного району чинив опір правоохоронцям і застосував газовий балончик проти військовослужбовця.

Природний газ постачатимуть з Греції до України через Трансбалканський коридор. Оператори газотранспортних систем Болгарії, Греції, Румунії, Молдови та України вже оголосили про запуск спільного продукту. Повний текст новини

Газ / фото ua.depositphotos.comEnergy Club, провідне бізнес-об’єднання енергетичних компаній України, звернулося до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з переліком першочергових пропозицій щодо стабілізації...

На заводі навіть довелося спалювати газ.

Російський завод Арктик СПГ-2, який перебуває під санкціями США, розпочав виробництво на другій технологічній лінії навіть після того, як не зміг продати скраплений природний газ з першої лінії.

Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк. За його словами, у першому читанні за зміни до Бюджетного кодексу зі скороченим строком подання правок проголосували 286 депутатів. Железняк розповів, що передбачено, що внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після того, як угода зі США про корисні копалини стане чинною, від ренти на видобування корисних копалин (нафта, газ, газовий конденсат та усе, що зазначено в Додатку А до Угоди) з нових ліцензій, видачі нових спецдозволів на користування надрами, реалізації державної частини продукції по нових угодах про розподіл продукції.Читайте також: Уряд опублікував текст угоди України та США про створення Інвестиційного фонду відбудови"Ці гроші будуть зараховуватись в спеціальний фонд державного бюджету і за рішенням головного розпорядника (імовірно Мінекономіки) перераховуватимуться до Фонду відбудови", - йдеться у повідомленні. Нардеп додав, що друге читання заплановане на початок червня. Кабмін 2 травня зареєстрував у Верховній Раді проєкт закону про внесення змін до Бюджетного кодексу для реалізації угоди зі США щодо створення Інвестиційного фонду відбудови. 

З початком літньої спеки багато водіїв ставлять собі питання: чи можна заправляти бак до повного влітку, і чому краще уникати цього. Про це розповідає "УНІАН". Чому не рекомендується заправляти повний бак влітку Бензин і дизельне паливо мають властивість розширюватися при нагріванні. Тому в спеку заправляти бак до максимального рівня небажано. Якщо бак заповнений повністю, це може спричинити витік пального через вентиляційний клапан або горловину. Такий витік є небезпечним через можливість загоряння, а також може пошкодити лакофарбове покриття автомобіля. Тому не рекомендується заповнювати бак більш ніж на 90% у спекотні дні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Автомобілі мають приховані функції: п'ять секретних, про які ви не знали Що з газовим паливом Власникам авто з газовим обладнанням варто бути особливо обережними. Газ розширюється ще сильніше, ніж бензин, коли нагрівається. Тому заправляти газовий балон до повного об'єму категорично не рекомендується. Рекомендується заправляти газовий балон не більше ніж на 80% його об'єму, особливо влітку, щоб уникнути надлишкового тиску та можливих витоків. Який бензин краще вибирати влітку Питання вибору пального стає актуальним у спеку. Деякі водії вважають, що влітку краще використовувати бензин з вищим октановим числом, наприклад, А-95 замість А-92. Це пояснюється тим, що при високих температурах збільшується ризик детонації, і бензин з вищим октановим числом може забезпечити стабільнішу роботу двигуна. Однак завжди важливо дотримуватись рекомендацій виробника вашого автомобіля. Tesla Cybertruck виявився надзвичайно дорогим у ремонті. Навіть незначна аварія може вилитися в очікування на кілька місяців і рахунок на десятки тисяч доларів. Редакція сайту Edmunds минулого року придбала такий автомобіль для тривалого тесту. У грудні він потрапив у ДТП. Edmunds погодилися на другий варіант і вирішили звернутися до сервісу в Онтаріо. Але до ремонту справа так і не дійшла. Його вартість становила захмарні $57 тис.

"Безповоротну допомогу від народу Сполучених Штатів Америки, надану через конгресове рішення, адміністрація Трампа конвертує в борг України, який підлягає поверненню. Це неприпустимо", каже експерт з енергетики Михайло Гончар Угода про надра України постійно змінюється, як і риторика президента США Дональда Трампа. Як поясните процеси довкола неї?  Нині можна говорити тільки про підходи й загальні принципи таких угод. Тому що нинішній варіант уже не є угодою про мінерали, про що на початках говорив Трамп. Ідеться вже про надра загалом, про інфраструктуру, зокрема енергетичну, транспорт, порти. Утім, повний і остаточний перелік складових предмета цієї угоди невідомий. По-перше, треба звернути увагу на дискримінаційний підхід із боку США нашого, поки що, формального стратегічного партнера. Безповоротну допомогу від народу Сполучених Штатів, надану через конгресове рішення, тепер адміністрація Трампа заднім числом конвертує в борг України, який підлягає поверненню. Це неприпустимо ні з позиції ділової етики, ні з позиції міжнародного права. По-друге, створення нібито інвестиційного фонду. Найімовірніше, інвестиціями там і не пахне. Це буде механізм висмоктування фінансових результатів, які отримуються в Україні в контексті використання предметів угоди. Це чи рідкісноземельні метали, чи в ширшому контексті мінерально-сировинні й енергетичні ресурси, чи йдеться про використання енергетичної інфраструктури, ГТС, АЕС, портів, залізниці. Організація, яка цим займатиметься, корпоративний суб'єкт з американською реєстрацією, що діятиме за законами США, в органах управління матиме американську більшість. Українська сторона буде позбавлена прав і можливостей впливати на рішення і діяльність такої організації. Інвестиціями там і не пахне По-третє, за підходів, де українська сторона десуверенізована і лише присутня, є ризик, що партнер може передати управління фондом третій стороні. Ясно, що нею, хай навіть замасковано, буде Росія. Така угода може бути в межах розподілу сфер впливу між РФ та США. Вашингтон може легко маневрувати, отримавши натомість від Кремля певні вигоди чи інтереси. Чому четвертий пункт Плану перемоги президента Володимира Зеленського містить пропозицію партнерства з розроблення надр?  Україна пропонувала США та ЄС укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних покладів критичної мінеральної сировини та спільного інвестування й використання потенціалу українських надр. Очевидно, розрахунок був на те, що співпраця відбуватиметься на партнерських і паритетних засадах. Освоєння українських надр у частині критичної мінеральної сировини може забезпечити додатковий фінансовий потік, необхідний для розвитку нашого ОПК і не тільки. Але масштабні проєкти з освоєння надр за участі інвесторів із США та ЄС потребують гарантій безпеки для України. А тут про гарантії безпеки не йдеться, американська сторона відкинула це. Спочатку був меморандум на дві сторінки, а тепер проєкт на 58 сторінок. Тому він підлягає ретельному аналізу. Британський професор права Алан Райлі, старший науковий співробітник Atlantic Council, викладач Лондонського університету, проаналізував цей проєкт угоди й охарактеризував його як "документ про експропріацію". Українська влада веде дипломатичні маневри з уточнення позицій, галузевих аспектів, процедурних нюансів. Але якщо підхід американської сторони та дух цієї угоди залишаться незмінними, підписувати нічого не можна. Якщо визнати борг перед США, то країни ЄС, за прецедентом, можуть також почати вимагати визнати борг?  Так. І треба пам'ятати, що сьогодні в європейських країнах здебільшого прихильні до України уряди, та після виборів там ситуація може змінитися, як у Словаччині, до влади можуть приходити проросійські сили. Створювати такий прецедент небезпечно. В європейській пресі циркулюють вкиди про поновлення роботи гілки "Північних потоків". Чи є небезпека поновлення цієї німецько-російської співпраці щодо газу?  Якщо є нитка й вона у функціональному стані, то ризик є. Про небезпеку я не говорив би, бо з німецького боку є тверда позиція щодо неможливості використання "Північних потоків". Вкиди в медіа це системна робота, з одного боку, росіян через європейські джерела, з другого боку активізувалося німецьке проросійське газове лобі. Відверто діє партнер Путіна Маттіас Варніґ. Також з'явилася американська складова такий собі інвестор Стівен Лінч хоче відновити пошкоджену нитку другого "Північного потоку", а не лише запустити вцілілу. Триває системна кампанія, і так чи так це російський інтерес повернутися на європейський газовий ринок. Атомні електростанції це наша енергетична безпека Путінська політика "повороту на схід", на китайський ринок, провалилася. Та якби й запрацювала, то там довше логістичне плече, на тому кінці труби лише один споживач Китай. Це незіставно з логістично близьким ринком Європи, де багато споживачів, конкуренція, ними можна маніпулювати. Пекін не Берлін, з ним фокуси Кремля не проходять. Стало зрозуміло, що у прямому вигляді повернутися не ви­йде, тому й розробили стратегію прихованого повернення. Звідси були задумки з "азербайджанським" газом транзитом через Україну. І щодо "Північного потоку" схема подібна. Поява американського інвестора передбачає, що на компресорній станції "Славянская", відправній точці ПП2 на російському узбережжі Балтики, відбудеться акт перетворення газу від Газпрому на "американський", який далі прокачуватимуть до німецького Грайфсвальда. Ця схема успішно спрацювала з перетворенням російської нафти на "угорську" на білорусько-українському кордоні. Та є одне "але". Такий схематоз суперечить інтересам американських компаній, які експортують на європейський ринок свій скраплений природний газ. Якщо запустити вцілілу нитку "Потоку" на 27,5 мільярда кубів щорічно, то для Газпрому це свято. Нині вони можуть прокачувати не більш як 16 мільярдів кубів за рік другою ниткою "Турецького потоку". А тут одразу майже вдвічі більше можна прокачати, що означає одразу мінус для американського постачання. Європейський ринок може прийняти й американський, і російський газ?  Особливістю європейського ринку є те, що він досить інтенсивно стискається. Якщо 2010-го споживання газу на ринку ЄС-27 становило 545 мільярдів кубометрів на рік, то 2024-го лише 332 мільярди кубів. Нагадаю, на піку російського газового експорту до ЄС-27 2021 року його обсяг становив 155 мільярдів кубометрів. У рамках політики декарбонізації, попри відсутність газового санкційного пакета проти РФ, в Євросоюзі з року в рік триває скорочення обсягів споживання газу. За цих обставин важко уявити, що серйозний інвестор зі США робитиме ставку на російський проєкт в умовах стиснення європейського ринку газу. Звісно, росіяни хочуть повернутися на ринок ЄС, поновити експорт газової корупції й маніпулювання політиками. Ми ж бачимо, як це працює у випадку з Угорщиною, Словаччиною, Сербією. Як працювало в Болгарії. Та й росіяни були близькі до тотального успіху в Німеччині до повномасштабної війни. Одні країни змогли вибратися з цих "солодких" газових і нафтових пасток Кремля, а хтось, як-от Угорщина, потонув і вважає, що це ідеальний засіб для політичного довголіття. Припускаю, що ми ще побачимо продовження серіалу на тему "українці підірвали "Північні потоки". На жаль, цим і в нас люблять похвалитися. Водночас забувають, що у світі постправди на нас можуть легко це повісити з вимогою десятків мільярдів доларів компенсації за заподіяну шкоду європейському бізнесу. Що таке "угорська схема по нафті"?  Коли 2022 року Європейський Союз приймав шостий санкційний пакет щодо нафти, Угорщина погрожувала заблокувати його прийняття, якщо не буде збережено транзит російської нафти нафтопроводом "Дружба" через територію Білорусі й України. Мовляв, Угорщина не має можливості отримувати нафту в інший спосіб і не може переробляти іншу нафту, крім російського сорту Urals. Єврокомісія пішла назустріч Угорщині, щоб хоч і в урізаному вигляді, але санкційний пакет прийняти. Бо основна російська експортна нафта морська. Вона йде через нафтоперевалку на Балтиці та в Чорному морі. Для угорців зробили виняток, але не назавжди. Ті сказали, що їм потрібно два-три роки, щоб переналаштуватися на інший сорт нафти. Це був обман. Угорці й не збиралися виконувати свої обіцянки. Але торік Україна запровадила санкції проти компанії "Лукойл". І угорці зрозуміли, що може бути кепсько, якщо Україна запровадить санкції загалом проти російської нафти. І вони задіяли схему, придуману росіянами: змінювати на папері в пункті передавання російську нафту на угорську. І в нас теж зраділи, бо немає необхідності оголошувати санкції проти російської нафти загалом: ми тепер не маємо справ із російською нафтою взагалі, бо йде угорська. На папері то вона угорська, а фактично російська та ще й за спец­ціною для режиму Віктора Орбана. Урядова логіка приблизно така: транзит газу зупинили, бо закінчився термін дії угоди й був залізний привід не продовжувати. А мовляв, щодо нафти ми так зробити не можемо, бо діє чинний договір (до 2030 року. Країна). Це хибна логіка. Можемо зупинити. Тільки цього року транзитом "угорської" нафти Україна вже надала РФ можливість заробити приблизно 1,5 мільярда доларів доходу, які підуть на дрони, ракети, КАБи, що летять на Україну. А Будапешт нам "дякує" черговим блокуванням у ЄС допомоги Україні, переговорів про вступ у ЄС та відмовою продовжувати санкції проти агресора. Трамп і Зеленський говорили про повне поновлення роботи Запорізької атомної електростанції та роль США в цьому. З українського боку говорять про інвестиції, а з американського про перехід АЕС під їхній контроль. Росіяни кажуть, що нічого не передаватимуть. Що відбувається?  Російська позиція зрозуміла: "Усе наше, і Запорізька область теж". Однак нині для них ЗАЕС, як валіза без ручки. Станція не генерує й не збуває електроенергію. Але, виходячи з воєнних реалій, вони ставлять на збереження статус-кво, пропозиції США для них неприйнятні. Адміністрація Трампа не заглиблюється в суть справ і бездумно пропонує ідеї. Припускаю, що вони вже зрозуміли: щодо окремо взятої АЕС досягнути прориву не вдасться, бо цього не хоче Кремль, який вони чомусь вважають договороздатним. Тому американська позиція змістилася на те, щоб узяти під контроль наявні в Україні АЕС, бо США, мовляв, мають досвід управління. Ніякого досвіду управління такими АЕС з енергоблоками ВВЕР радянської/російської конструкції вони не мають. Тут та ж небезпека, що й в угоді про надра. Бо якщо ми погодимося на американське управління, то ніщо не перешкоджатиме їм передати його умовній третій стороні з досвідом роботи з енергоблоками ВВЕР. Ця третя сторона може виявитися "Росатомом", замаскованим під формально незалежну компанію з управління активами. Що нині важать атомні електростанції для енергетики та виживання України?  АЕС це наша енергетична безпека. Атомна генерація це 56 відсотків усієї електроенергії, що генерується. Очевидно, нам теж потрібні гарантії безпеки. Захист цих об'єктів потребує розміщення протиповітряних і протиракетних систем типу Patriot і THAAD (протиракетний комплекс рухомого наземного базування для висотного заатмосферного перехоплення балістичних ракет середньої дальності. Країна) та ескадрильї винищувачів F-35. Але теми гарантій безпеки Україні наш формально все ще стратегічний партнер США жахається, як нечиста сила ладану. Тоді й для нас немає предмета розмови. Як ставитеся до енергетичного перемир'я? Є заяви, але жодного документа.  Є джентльменські обіцянки, але між росіянами і США та нами й Білим домом. Відомо: з поки що нашого боку був наказ не завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі. От уже квітень, і ми їх не бачимо. Росіяни розповідають брехню про наші удари по нафтопере­качувальній станції "Кропоткінська", яка не має стосунку до системи транспортування їхньої нафти, а є елементом нафтопроводу Тенгіз Новоросійськ Каспійського трубопровідного консорціуму, оператором якого є "Транс­нефть". До речі, офіційно вони формулюють обережно, бо цією трубою іде головно нафта американських компаній, видобута в Казахстані, й ті бачать, що насправді відбувається. Росіяни пишуть, що "дрон, который летел в направлении…", а прямо не кажуть, що "Кропоткінська" була об'єктом атаки. Бо вона й не була, але вигідно поширити через пропаганду дискредитацію України як порушника енергетичного перемир'я. Ворог відпрацьовує нову тактику ройове застосування дронів Ми в односторонньому порядку дотримуємося "угоди". РФ вважає, що тільки вона її дотримується. Росіяни тепер не б'ють по підстанціях Укренерго, по газотранспортній інфра­структурі, але б'ють по об'єктах обленерго, тобто по розподілу. Вважають, що це не є порушенням. А загалом це квазіперемир'я. Ворог відпрацьовує нову тактику на цивільній інфраструктурі міст ройове застосування дронів. Ніщо їм не заважає повернутися до ударів по енергетичній інфраструктурі, а привід придумати нескладно. Передплатити журнал "Країна"

У столиці 18 квітня в мережі з'явилося відео, на якому зафіксовано бійку між військовослужбовцем районного ТЦК та СП, співробітником поліції та цивільним чоловіком. У Київському міському ТЦК заявили, що саме громадянин спровокував конфлікт. За офіційною версією, під час перевірки документів чоловік поводився агресивно, відмовився надати військово-облікові документи, після чого застосував газовий балончик проти військовослужбовця, що і призвело до бійки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Одещині чоловік із рушницею намагався "врятувати" знайомих від ТЦК Для документування інциденту було викликано слідчо-оперативну групу. Однак, за повідомленням ТЦК, чоловік втік з місця події за сприянням сторонніх осіб, які перешкоджали діям правоохоронців. У військкоматі нагадали, що відповідно до чинного законодавства, зокрема Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", громадяни зобов'язані мати при собі та пред'являти на вимогу представників ТЦК військово-облікові документи. Представники ТЦК також назвали оприлюднене відео маніпулятивним і таким, що дискредитує мобілізаційні заходи, оскільки не демонструє перебіг конфлікту повністю. Чоловіка вже оголосили у розшук. Йому загрожує кримінальна відповідальність за напад на військовослужбовця та перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України. У мережі з'явилося відео конфлікту в Одеській області за участі співробітників територіального центру комплектування та соціальної підтримки, під час якого чоловік погрожував військовим рушницею. Озброєний чоловік намагався захистити двох своїх друзів, які відмовилися надати документи військового обліку для перевірки.

Українська співачка Тетяна Решетняк, більш відома як Tayanna, з сином Даніелем ледь не загинули від чадного газу. У своєму Instagram зірка зазначила, що першими ознаками був головний біль. Згодом почали пекти очі та стало зле. "І почав пищати індикатор газовий на лічильнику. Я викликала службу газу, вони перевірили все і сказали, що в квартиру заходить чадний газ і що ми взагалі могли померти з малим просто вже до завтра приблизно. Така історія", - поділилася жінка. Додала, що разом з хлопчиком труїлася чадним газом протягом зими, але не відчувала цього, оскільки спала з відкритими вікнами. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мусила робити операцію" - Олена Тополя більше не зможе народжувати "Як ми дійшли цього висновку: починаючи з зими, ми стали погано почуватися, особливо я. Я не могла вранці бігати, займатися спортом, в мене було таке враження, що я вранці прокидаюся - а мене наче побили. Я це все списувала, думала, може, в мене депресія, може, якийсь гормональний збій. Аналізи шикарні, все окей, психолог каже: "Ти здорова", і придумати причину, що це міг би бути якийсь там дим чи газ, ми б взагалі не могли", - розказала артистка. Причиною витоку газу стала неправильно встановлена витяжка. Тож Тетяна закликала підписників обережно ставитися до газових установок. "Будь ласка, слідкуйте, в кого газові котли, колонки і все решта, слідкуйте за всім, щоб воно працювало, тому що зараз навіть говорити не можу нормально толком, забуваю слова і мозок не варить", - зізналася вона. Український співак Віктор Павлік розказав подробиці операції із заміни штучного клапану на серці. Артист зізнався, що хірургічне втручання тривало чотири години. Додав, що реабілітацію проходив на Закарпатті. В санаторії чоловік займався лікувальною фізкультурою, дихальними вправами, відвідував басейн, багато ходив на свіжому повітрі.

Застосування газу є ефективним інструментом для опалення будинків і різних об'єктів. Як відповідне обладнання застосовують газовий котел, за допомогою якого енергія, що згоряється, дозволяє нагрівати теплоносій і створювати тепло. Але витрата газу в деяких випадках не дуже прийнятна, тому потрібно враховувати поради та рекомендації щодо економії. Розглянемо ключові поради, як правильно використовувати та налаштовувати котел. Оптимальна температура Попередньо потрібно правильно вибрати потужність котла з урахуванням площі приміщення, що опалюється. Це дозволить сформувати усереднені значення, щоб у результаті газові котли не працювали на межі своїх можливостей, або навпаки, зайва потужність не використовуватиметься. У зимовий період температурних режимів кілька: 40°С. Мінімальна температура, коли котел може зовсім не включатися. Теплова інерція не використовуватиметься, а витрата газу висока; 50°С. Витрата газу невелика, але вбудований насос працюватиме з високою інтенсивністю. Підвищені витрати електроенергії на роботу насоса не помітні; 60°С. Газ спалюватиметься більше, витрата електроенергії мінімальна. Вважається менш економним режимом, зате в приміщенні буде тепло; 70°С. Не ощадливий режим, а в приміщенні допускаються температурні перепади, тому що у котла буде пауза між включеннями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому не можна спати з включеним обігрівачем: експерт пояснила Оптимальну температуру потрібно вибирати виходячи з бюджету на газ та комфортної температури. Налаштування режимів котла Великий плюс подібних котлів у тому, що їх можна вмикати та вимикати будь-коли. На початку сезону котел можна включати лише на ніч, злегка протоплюючи приміщення. Для котлів з програмованими функціями можна задавати температуру теплоносія залежно від часу доби. Коли вдень усі мешканці на роботі, тоді і немає сенсу протоплювати високою температурою. Окремо можна встановити термостат і налаштувати температурні режими, що стане гарантом економії. Теплоізоляція будинку Правильна теплоізоляція приміщення є фактором економії. При утепленні стін на рівні 10-15 см можна заощадити до 30% ресурсів, а в конкретному випадку - це газ. Додатково потрібно виконувати утеплення даху, бо там пропадає до 25-30% тепла. Коли вибирається потужність котла, обов'язково враховуються теплові втрати, залежно від площі. Крім того, потужність розраховується як 10 кв. м = 1 кВт потужності. Це усереднені значення, але багато залежить від клімату. Де придбати газовий котел Чудовим місцем для вибору та оформлення покупки стане магазин техніки Vencon. Окремий каталог із газовими котлами дозволить попередньо зробити оцінку рішень та відібрати те, що дійсно необхідно. Детальний опис із характеристиками та фотографіями допоможе зробити ідеальний вибір. У деяких містах компанія пропонує послуги з встановлення та монтажу газового котла. Такий формат взаємодії під ключ дозволить вирішити проблеми з обігрівом того чи іншого об'єкта. Згодом залишається лише замовляти сервісне обслуговування, за допомогою якого підтримуватиметься ефективність та продуктивність. Часте включення і виключення газового котла може мати негативний вплив на його роботу і термін служби. Якщо у вас немає потреби постійно вмикати і вимикати котел, рекомендують підтримувати стабільну температуру в приміщенні, регулюючи термостат. Це допоможе зменшити частоту циклів роботи котла і продовжить його термін служби.

Американський зріджений газ уже надходить в УкраїнуНа початку березня польська компанія ORLEN і "Нафтогаз" уклали меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері LNG (liquefied natural gas, або зріджений природний газ). Тоді компанії також підписали договір купівлі-продажу приблизно 100 млн куб. газ. Сировина буде надходити з вантажу LNG, який надходитиме на термінал у Клайпеді (Литва). Після регазифікації (перетворення його з рідкого стану знову в газ) цей газ йтиме через трубопровід GIPL, що з’єднує Литву та Польщу, а потім через територію Польщі до інтерконектора на українському кордоні в Дроздовичах, де його прийматиме Нафтогаз. 18 березня Нафтогаз повідомив про укладення ще однієї угоди на купівлю 100 млн куб. газу з партії американського LNG в ORLEN. За даними Нафтогазу, цей газ буде надійде в Україну вже у квітні. Його використають для створення стратегічного резерву палива на наступний опалювальний сезон.У грудні 2024 року про надходження першої партії LNG зі США заявили у компанії ДТЕК. Вантаж, який надійшов з Луїзіани у порт у Греції викупила D.TRADING, дочірня компанія ДТЕК.  Далі цей газ транспортували так званим вертикальним коридором між Грецією, Болгарією, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Молдовою та Україною.танкер зі зрідженим газом зі США, Фото: ДТЕК"Зараз усі кинулись говорити, що купуватимемо LNG-газ американський. Але і й інші конкурентні постачальники, з якими можна працювати. Однак тут збіглись кілька факторів: і газ нам треба, і показати лояльність до Трампа треба, – каже Еспресо Юрій Корольчук, cпівзасновник Фонду енергетичних стратегій. – Першою компанією, яка придбала американський газ, була ЕРУ (Енергетичні ресурси України).  Вони його купили, привезли в Свіноуйсьце, там його розвантажили та регазифікували. Звичайно, в Україну потрапив той газ, який був в системі, і 100% то був російський газ. Але річ не в цьому. ЕРУ привезли 70 мільйонів кубів. ДТЕК привіз 100 млн кубометрів. У ДТЕК договір на 2 млн тонн – це трохи більше, ніж 2 млрд кубометрів газу. Але це контракт на 20 років. Нафтогаз підписав попередній договір з ORLEN – також 100 млн в рік. Це надто малі обсяги. З такими обсягами – ми нецікавий клієнт". Довідково: LNG ( liquefied natural gas) –  той самий природний газ, який під дією низьких температур переводять у рідкий стан. Так він займає у 600 разів менше об’єму і його легко транспортувати танкерами до терміналів, де його знову регазифікують і трубопроводами постачають до споживачів.Скільки імпортного газу потрібно УкраїніЗа словами Юрія Корольчука, нині Україна споживає приблизно 20 млрд кубометрів газу на рік. Левову частку складає газ, видобутий в Україні, але без імпортного нам все ж не обійтись."Минулого року ми закачали у сховища 13 млрд кубометрів, а треба було б 16. Ця зима була теплою і промисловість скоротила роботу (навіть Черкаський Азот, який є одним з найбільших споживачів у лютому не працював), але ми  ледве пройшли цей сезон – по краю леза. Якби були морози, ситуація була б зовсім іншою", – каже експерт.За його словами, у сховища можна закачати до 5 млрд кубометрів газу, який видобуває Укргазвидобування, ще до 5 млрд газу, який видобувають приватні компанії. Ще 4 млрд нам треба купити на зовнішньому ринку. Це – мінімум, за умови, що ми готуємось до звичайної зими.  Але проблема у тім, що Європі теж потрібен газ, а його нема де купити, – каже Юрій Корольчук. – Крім того, є питання ціни.  У нас немає довгострокових контрактів, за якими ціна дешевша, тож ми купуємо газ на біржах. Тому в кращому разі ціна буде доларів 400, але я б орієнтувався на 500. От помножте 4 млн кубометрів, які нам потрібні, на 500 доларів, виходить 2 млрд доларів. Це величезна сума. Я навіть не можу сказати, де вони їх візьмуть". На думку Юрія Корольчука, компанії, які купують газ з Турецького потоку теоретично можуть поставляти Україні певні обсяги через Угорщину і Румунію. Крім того, є LNG. За даними International Energy Agency, зупинка транзиту через Україну призведе до скорочення поставок російського газу у 2025 році на 15 млрд кубометрів порівняно з 2024. Ці обсяги Європа має перекрити поставками зрідженого газу.І тут найцікавіше – одним з найбільших постачальників зрідженого газу до ЄС є Росія. Відповідно до звіту  IEEFA, у 2024 році 46% європейського імпорту СПГ припадало на США, 16% на Росію, 11% на Алжир, 10% на Катар, 5% на Норвегію та 4% на Нігерію. З огляду на потенційну переорієнтацію на зріджений газ замість трубопровідного, країни ЄС, що мають вихід до моря, впродовж останніх років активно розвивали LNG-інфраструктуру. Зокрема польський оператор GAZ-SYSTEM на початку цього року відзвітував про збільшення потужності регазифікації LNG-терміналу в Свіноуйсьце з 5 до 8,3 мільярда кубічних метрів щорічно. І саме з цього терміналу газ може надходити в українські сховища для зберігання.LNG-термінал у Свіноуйсце, Фото: GAZ-SYSTEMЩо відомо про східноєвропейський газовий хабУ березні минулого 2024 року Україна та Польща підписали Меморандум про співпрацю для покращення взаємодії між українським та польським ринками газу з метою їх інтеграції. Вона передбачала встановлення довгострокових гарантованих потужностей на міждержавних з’єднаннях між Польщею та Україною, усунення будь-яких бар’єрів для транскордонної торгівлі газом, а також перспективи транспортування зрідженого природного газу між Польщею та Україною з можливим використанням українських сховищ для посилення регіону.У грудні міністра енергетики України Микола Колісник під час онлайн-дискусії Енергетичного клубу "Правові аспекти диверсифікації газопостачання в Польщі" заявив про те, що Україна та Польща працюють над створенням Східноєвропейського газового хабу."Завершення транзиту формує початок конкуренції нових маршрутів і ресурсів, серед яких LNG, що активно збільшує відсоток у загальному балансі ЄС. Інтеграція газових ринків на базі наявної інфраструктури, збільшення доступної міждержавної потужності дають поштовх розвитку торгівлі та можливість замістити російський газ незалежною молекулою”, – наголосив Микола Колісник.Українська сторона офіційно звернулася до партнерів з пропозицією підписати документи для початку розвитку міждержавних точок "входу-виходу” ГТС між Україною та Польщею, а також для збільшення встановленої потужності: "Це допоможе зробити цю східну частину Європи ще більш ліквідною, ніж це можна уявити сьогодні".У польських медіа, які писали про співпрацю України та Польщі у газовій сфері, акцентували увагу саме на українських сховищах. Мовляв, обсяг усіх польських сховищ PGNiG становить трохи більше, ніж 3,3 млрд кубометрів. Це вп’ятеро менше, ніж обсяг сховищ у Львівській області. Обсяг Більче-Волицького сховища, що у Стрийському районі Львівщини – 17 млрд кубометрів.Більче-Волицько-Угерське сховище, Фото: Львівська районна державна адміністрація "Величезний потенціал, особливо після припинення транзиту російського газу територією України, ми бачимо в можливості закупівлі LNG-газу у Сполучених Штатів Америки.  Ви знаєте, що Україна має надзвичайно потужні підземні газові сховища, і тут теж ми маємо спільні точки для взаємовигідного співробітництва, одночасно посилюючи енергетичну безпеку Європи. Тому що цього газу буде достатньо у разі його закачування в наші сховища для відігравання Україною ролі гаранта енергетичної безпеки в Європі", – заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на спільній пресконференції з очільником МЗС Великої Британії. "Хаб – це давня ідея, яка з’явилась ще десь у 2006 році, тобто майже 20 років тому. Тоді на європейському ринку почали з’являтись не лише фізичні хаби, а й віртуальні, де відбуваються лише торги, – каже Юрій Корольчук. – Для створення східноєвропейського газового хабу потрібна політична воля та реальний вплив на фінансові інституції, які у свою чергу впливали б на бізнес і змушували б бізнес закачувати газ тут, торгувати цим газом тут. Тоді і  біржу можна створити.  Але у нас всього цього немає - є лише сховища. Тож ми можемо просто здавати їх в оренду, що ми і робимо".  Чому нам потрібен газ європейських трейдерів у сховищахУ меморандумі про співпрацю між Україною та Польщею передбачена побудова додаткових газопроводів-інтерконекторів між країнами. Однак експерти скептично ставляться до таких інвестицій – у Польщі наразі  немає стільки газу, аби була потреба у додаткових газопроводах.У 2020 році тодішній керівник Оператора ГТС України Сергій Макогон заявляв, що в України є два з’єднання з ГТС Польщі – Дроздовичі і Германовичі, через які можна приймати в Українську ГТС до 6,6 млрд кубометрів газу в рік. При цьому основна частка імпортного газу надходить в Україну через територію Словаччини (газопровід Вояни – Ужгород, пропускна здатність якого 11,5 млрд куб. м на рік). Однак Україні важливий не лише імпорт газу для власних потреб, але й аби іноземні трейдери зберігали газ у наших сховищах. І річ не лише у тому, що за відсутності транзиту російського газу, це чи не єдиний спосіб заробити на нашій ГТС."Нам важливо, аби іноземні компанії зберігали свій газ у наших сховищах, аби там утворювався тиск у системі. Транзиту немає, і це створює проблеми. Той газ, який ми видобуваємо, треба відразу розподіляти між споживачами. Той газ, що в сховищах, треба також качати з заходу на схід та південь. Це складна робота", – каже Юрій Корольчук. Більче-Волицько-Угерське сховище, Фото: Львівська районна державна адміністрація Насправді до початку повномасштабного вторгнення європейські компанії активно користувались українськими сховищами. Вони купували газ влітку, коли ціна на ринку була найдешевшою, зберігали його в українських сховищах, в під час опалювального сезону підіймали його. Частина трейдерів продовжували зберігати газ в Україні навіть після початку повномасштабного вторгнення, хоча Нафтогаз перестав оприлюднювати ці дані на своєму сайті. Ситуація змінилась після того, як торік РФ почала атакувати ракетами та шахедами ПСГ на заході України."Обстріли зіграли значну роль. Це ж бізнес. Європейська комісія не підтвердила фінансові гарантії компенсації можливих втрат трейдерів у випадку зберігання газу в ПСГ України. На сезон 23/24 року ЄК дала гарантії, а вже на сезон 25/25 – ні. Тому міжнародні компанії не захотіли сюди йти, – каже Юрій Корольчук. – Але якщо переговорний процес якось викристалізується, то трейдери можуть піти сюди навіть без гарантій ЄК. Нині вони більше бояться, що у випадку ситуації, коли в Україні не вистачатиме газу, Укртрансгаз підійматиме газ для своїх споживачів, а не буде давати їм вивозити його назад в Європу. От вони чого бояться і це логічно". 

Ціни на газ у Європі зазнали зниження на тлі покращення погодних умов та запланованої розмови між президентом США Дональдом Трампом і російським лідером Володимиром Путіним. Очікування можливих змін у постачанні викликали певний оптимізм на ринку, повідомляє Bloomberg. У понеділок ф'ючерси на газ подешевшали на 3,1%, тимчасово опустившись нижче рівня 41-42 за МВт·год., в якому вони трималися більшу частину минулого тижня. Аналітики припускають, що спроби досягти домовленостей щодо припинення війни в Україні можуть відкрити шлях до часткового відновлення поставок російського газу трубопроводами. Путін вже натякнув на таку можливість, тоді як Трамп анонсував переговори на вівторок. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціна нафти Urals впала до мінімуму: Росія на межі економічної кризи Водночас експерти не очікують швидких змін. Головний аналітик Global Risk Management Арне Ломанн Расмуссен зазначив, що наразі обговорення зосереджені лише на припиненні вогню, а остаточна угода може залишитися поза межами досяжності протягом кількох місяців або навіть року. Крім політичних чинників, вплив на ціни має і погода. Похолодання, яке нещодавно охопило Європу, має завершитися до середини тижня, що зменшить споживання газу. Запаси в сховищах наразі заповнені лише на 35%, тому Європа гостро потребує додаткових поставок. Ослаблення попиту на газ в Азії також позитивно позначилося на ринку, збільшивши обсяги імпорту скрапленого природного газу (СПГ) до Європи. Головний газовий індикатор регіону - голландські ф'ючерси TTF - на 13:13 понеділка зафіксував зниження на 2,5%, до 41,22 за МВт·год. на біржі в Амстердамі. Ціна російської нафти марки Urals впала до $54 за барель, що є найнижчим показником за останні 14 місяців, що ставить під загрозу стабільність бюджету РФ, оскільки більше тридцяти відсотків доходів держави залежить від експорту нафти та газу.