Тренд пошуку "грузія"

Грузини трималися до великої перерви

До вашої уваги гра чемпіонату Європи з баскетболу

Таку думку в етері Еспресо висловив журналіст Віталій Портников."Те, що ми побачимо у Пекіні, буде демонстрацією того, що є альтернативний світ впливу, який готовий змагатися із Заходом за правила гри у XXI сторіччі. Тому що це не буде просто зустріч Путіна із Сі Цзіньпіном, на якій вони, поза сумнівом, будуть обговорювати, як підірвати вплив США, користуючись перебуванням Трампа в Овальному кабінеті. Я думаю, що зацікавленість Сі Цзіньпіна саме у цьому підриві, тому він щиро буде радити Путіну продовжувати війну стільки, скільки це потрібно для того, щоб поразка України стала колективною поразкою Заходу. Це головний інтерес Китаю", - зауважив Віталій Портников.За його словами, на зустріч до Пекіна приїде вперше за багато років і Кім Чен Ин, тому буде можливість тристоронньої зустрічі, на якій обговорюватимуться спільні дії щодо знищення впливу Заходу. Також туди приїдуть і президент Ірану, і диктатор Бірми, і Лукашенко, і президент Азербайджану, і прем’єр-міністр Вірменії, і всі лідери країн Центральної Азії."Фактично всі лідери колишніх радянських республік, окрім України, Молдови й невідомо, на якому рівні буде представлена Грузія, будуть присутні на цьому параді. Це практично такий же рівень присутності як і у Москві 9 травня, тільки з тією різницею, що більшість цих лідерів орієнтується зараз на Сі Цзіньпіна. Можу вам сказати, що 3 вересня – це парад створення альтернативного політичного світу. Парад, який ще раз підкреслює, що США втратили той рівень економічного впливу та можливостей, які вони мали до того, як китайська економіка стала такою важливою для Заходу", - прокоментував журналіст.На його думку, це дуже небезпечна тенденція, яка підкреслює можливості Китаю у світовій політиці, а саме зростання впливу Китаю на світову економіку, зокрема на економіку Заходу. Оскільки у світі багато країн почали ігнорувати міжнародне право, виступати за війну, то ці країни конче потребують підтримки Китаю."Те, що водночас будуть лідери Ірану, Північної Кореї та Росії - трьох країн, які перебувають під серйозним санкціями Заходу, але виживають, дякуючи китайській підтримці – це свідчить про те, що Західні можливості, на превеликий жаль, серйозно послабилися за останнє десятиріччя. І Захід сам собі, якщо висловлюватися словами Леніна, сплів цю мотузку, на якій Сі Цзіньпін хоче його підвісити. Захід заради вигоди, заради суспільства споживання відмовився від політичних та економічних важелів впливу на диктатури і сам став заручником бажань диктатур", - резюмував Портников. 28 серпня у Reuters із посиланням на МЗС Китаю повідомили, що у військовому параді в Пекіні братимуть участь 26 іноземних лідерів, серед них: диктатор РФ Володимир Путін, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко та лідер КНДР Кім Чен Ин.

Команди демонстрували рівну боротьбу до великої перерви

Розпочався другий ігровий день на Євробаскеті-2025. Результати та звіт про матчі читайте на "Футбол 24+".

До вашої уваги гра чемпіонату Європи з баскетболу

Грузія наразі є єдиним шляхом, через який українські екс-засуджені можуть повернутися додому з окупованих територій чи після депортацій до Росії.

Відповідне клопотання прокуратури задовольнив Тбіліський міський суд

«Білгород-Дністровський морський порт» підписав меморандум з Batumi International Container Terminals LLC (BICT), що управляє контейнерними та поромними терміналами порту Батумі (Грузія).

Ніно Катамадзе - грузинська співачка, яку знає світ і яка понад двадцять років приїздить із концертами в Україну. Її голос звучить на престижних міжнародних сценах, але самій Катамадзе найближчі до серця Україна та Грузія.

Трьох українців, які 23 серпня прибули з росії до пункту пропуску «Даріалі» на грузинському кордоні, не пропустили в буферну зону.

Британський експерт Майкл Кларк назвав п’ять країн, яким загрожує російський вплив або агресія. У список потрапили Молдова, Грузія, Білорусь, Вірменія та Азербайджан.

У ніч на 19 серпня 1991 року в Москві група радянських політиків заснувала державний комітет із надзвичайного стану ДКНС. ГКЧП очолив віцепрезидент СРСР Геннадій Янаєв. До нього також увійшли перший заступник голови ради оборони СРСР Олег Бакланов, голова КДБ Володимир Крючков, прем'єр-міністр Валентин Павлов, міністр внутрішніх справ Борис Пуго, глава селянської спілки СРСР Василь Стародубцев, президент асоціації державних підприємств та об'єднань промисловості, транспорту та зв'язку Олександр Тізяков і міністр оборони Дмитро Язов. Ці політики підтримували консервативний курс управління СРСР і виступали проти президента СРСР Михайла Горбачова. На той момент декларації про державний суверенітет ухвалили Литва, Латвія, Естонія, Грузія, Вірменія, Молдова й Україна. ДКНС хотів зберегти СРСР у старому форматі. Напередодні Горбачова заблокували на дачі "Зоря" в кримському селищі Форос. Спецслужбовці вимкнули йому зв'язок. Заколотники заявили, що Горбачов не може керувати державою через стан здоров'я. О 06:00 за допомогою телебачення та радіо поширили заяву про створення ДКНС. Заявили, що обов'язки президента переходять Янаєву. У заяві критикували перебудову й закликали зміцнювати радянську владу. Противники збереження СРСР розпочали виступи проти ДКНС. На вулиці Москви вивели танки й БМП. Їх заблокували протестувальники. Не всі військові підтримали путч і не були готові до активних дій. Президент РСФСР Борис Єльцин закликав робітників до страйку. Під час путчу телебачення транслювало балет "Лебедине озеро". Він став одним із символів тих подій. В Україні рух спротиву ДКНС очолив Народний Рух України. Його підтримали інші демократичні організації. "Вранці мене розбудили стуком у двері й повідомленням про те, що стався путч. Не пригадую, хто це зробив, мабуть, хтось із журналістів, згадував В'ячеслав Чорновіл, який на той момент був у Запоріжжі. Я спокійно відповів, що, мабуть, путч несерйозний, раз тут я зараз досипаю, а не перебуваю в тюремній камері. Перед тим, як вилітати до Києва, ми снідали, а на радіо передавали звернення ДКНС. То ми навіть сміялися. Бо було відчуття несерйозності цього путчу. В аеропорту були цікаві ситуації. За нами стежили. Йшли аж до поля, а схопити не могли. Мабуть, указівки не було. До того ж мене захищало посвідчення депутата Верховної Ради. Я зв'язався зі Львовом, бо був тоді й головою Львівської обласної ради. Дав наказ негайно готувати гостру заяву. Після прибуття до Києва відразу погодив текст заяви й попросив її оприлюднити. Це була перша заява органів влади. У ній ми дали оцінку цьому путчу як імперському прокомуністичному заколоту". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Змова й розвал країни" Горбачов зробив заяву до 30-річчя серпневого путчу 20 серпня опівдні біля будинку рад Російської Федерації в Москві почався мітинг. Наступного дня в Москві, у тунелі на перетині вулиці Чайковського й Новий Арбат, юрба блокувала вісім БМП Таманської дивізії. Загинули три особи. Підкорятися указам ДКНС відмовилася більшість органів місцевої влади. Військо остаточно перейшло на бік протестувальників. 21 серпня 1991-го прокурор РРФСР Валентин Степанков оголосив постанову щодо арешту членів ДКНС. 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила "Декларацію про державний суверенітет". Вона стала одним із головних державницьких актів того часу. За основу Декларації взяли проєкт депутата-народорадівця Сергія Головатого й Президії Верховної Ради. Перед тим обговорювали аж 12 проєктів, які відкидали. За остаточну редакцію проголосували 355 народних депутатів, проти чотири, один утримався. Декларація проголосила державний суверенітет України як "верховенство, самостійність, повноту й неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх стосунках". У документі вперше в новітній національній історії в контексті офіційної назви держави вжили слово "Україна".

Завжди Білорусь вважалася країною, де у аграрній сфері істотно переважає картопля. Однак останній рік білоруси самі змушені купувати картоплю, щоб уникнути дефіциту. Повний текст новини

Грузія стала головним постачальником картоплі для Росії та Білорусі на тлі рекордного дефіциту.

Про це в ефірі Еспресо сказав голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко."Нас дуже-дуже-дуже близько чекає ще один етап російсько-грузинської війни. Річ у тім, що тоді росіяни не досягли результату. Зараз вони спробували шляхом складних, і не дуже, політичних комбінацій завести проросійський уряд у Грузію. Путіну, який зазнав поразки в Україні, потрібна якась невеличка переможна війна, оскільки Грузія - і політично, і, найімовірніше, військово - нині ослаблена.Це може дозволити Путіну суттєво посилити свої позиції, налякати інші країни й показати, що він здатен воювати на два фронти", – вважає Тимочко.За словами голови Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ, історична тенденція показує, що Росія, Російська імперія та Радянський Союз ніколи не відмовлялися від агресії, якщо не досягали цілей з першого разу. І Україна – яскравий приклад цього."Під час АТО їм не вдалося досягнути мети, тож вони взяли паузу, намагалися поширити в Україні свою агентурну мережу, встановити контроль. Ми бачимо, у якому стані зараз перебуває Осетія – це руїни після тих боїв. Ніхто нічого там не відновлював і не ремонтував. Єдине - частина осетинів опинилася на війні проти України", – зауважив Тимочко.Також він додав, що наразі Грузія розглядається Росією як країна для швидкої окупації."Не забуваймо, що тоді Грузії допомагала саме Україна - і добровольці, і державні структури. Пригадуємо, хто евакуйовував їхніх біженців, хто надавав гелікоптери, тоді як весь світ обмежився лише хвилюваннями та турботами.Але та ситуація також показала інше: якщо країна готова чинити спротив, якщо армія готова воювати з російською навалою, то кінцевого й остаточного результату, який Росія має у своєму стратегічному уявленні, досягнути їй не вдається. Росія не вміє ефективно воювати в сучасних умовах, сучасними тактиками та стратегіями. Вона завжди намагається брати масою та кількістю", – наголосив Тимочко.Нас зовсім скоро чекає ще один етап російсько-грузинської війни, - ТимочкоРосія може розпочати новий етап війни проти Грузії, використовуючи політичну нестабільність у країні та ослаблення її обороноздатності. На тлі поразок в Україні Кремль може шукати швидкої перемоги на… pic.twitter.com/9N7Yvl5Pl4— Еспресо (@EspresoTV) August 8, 2025 Міністерство закордонних справ Грузії 8 серпня у 17-ту річницю російсько-грузинської війни закликало Росію скасувати незаконне рішення про визнання так званої незалежності окупованих регіонів та вивести війська.

З нагоди 17-х роковин військової агресії Росії проти Грузії, Тбілісі офіційно закликало Москву скасувати визнання "незалежності" окупованих регіонів і вивести з них свої війська. Запис Грузія закликала РФ скасувати визнання «незалежності» окупованих регіонів і вивести війська спершу з'явиться на Букви.

Тодішній президент РФ Дмитро Медведєв та прем'єр-міністр Володимир Путін ввели війська на територію Грузії, виправдовуючи це "захистом громадян Росії" і називаючи агресивну війну "змушення до миру". Війна тривала всього 5 днів, а її наслідком стала  втрата контролю владою Грузії над Абхазією та Південною Осетією.Передумови війниУ 1991 році Грузія проголосила незалежність, що спричинило конфлікти з сепаратистами в Південній Осетії та Абхазії, яких підтримувала Росія. Після кількох воєн та заморожених конфліктів, у регіоні були розміщені російські так звані "миротворчі сили".Напруженість між Росією і Грузією загострилася після прозахідної революції в Тбілісі у 2003 році. У серпні 2008 року бойові дії спалахнули з новою силою: 1 серпня сепаратисти обстріляли грузинські села, а 7 серпня Грузія почала операцію в Південній Осетії, з метою відновити конституційний лад на частині території Грузії, взявши під контроль Цхінвалі.У відповідь Росія 8 серпня розпочала повномасштабне вторгнення під приводом "примусу до миру", атакуючи як Південну Осетію, так і інші території Грузії, Блокада Чорного моря, кібератаки й інформаційна війна супроводжували бойові дії. Конфлікт завершився 12 серпня після втручання президента Франції Ніколя Саркозі, який домовився про припинення вогню.Еспресо поговорив з грузинським журналістом, який у ті дні висвітлював війну  – Темуром Кігурадзе. У перший день збройного протистояння він працював у епіцентрі подій – Цхінвалі. Там російські бойовики на очах Темо убили двох його колег. Сам він був поранений, а згодом полонений."Росіяни 24 години на добу поширювали брехню про грузинські танки, що чавлять дітей"Чи розуміли особисто ви, що підвішений стан, у якому перебувають Абхазія та Осетія з початку 90-их, з так званими "російськими миротворцями" рано чи пізно призведе до війни?Звичайно, всі знали, що заморожені конфлікти рано чи пізно вибухнуть.Ні в кого в Грузії не було жодних ілюзій того, що так звані російські "миротворці", під якою б там егідою вони не були, СНД чи ООН зможуть запобігти конфлікту і щоб території були повернуті під юрисдикцію Грузії. Періодично напруження на кордонах цих регіонів, Цхінвальського регіону (так у Грузії називають Південну Осетію – ред.) та Абхазії загострювалося, з того моменту, як війна і закінчилася начебто формально.  І наприкінці дев'яностих, і на початку двохтисячних теж був невеликі конфлікти.І вже навіть у 2006 році, ситуація стала напружуватися дедалі більше, коли Грузія чітко і ясно дала зрозуміти Москві, що ми обираємо прозахідну політичну орієнтацію, вступ в НАТО, вступ до Євросоюзу.Було накачування зброєю, накачування артилерійськими системами, бронетехнікою, живою силою російських військових, щоб проводити військову підготовку з осетинскими збройними формуваннями. "Миротворці" ж не робили нічого, щоб присікти, а навпаки сприяли цим процесам. Ведуть дискусії, в який саме день почалась війна – 7 чи 8 серпня, то все ж коли?2 серпня у Північній Осетії закінчилися великомасштабні російські навчання "Кавказ 2008" і Росія залишає війська, які нібито були стягнуті для навчань біля входу до Рокського тунелю, що з'єднує Північну та Південну Осетію. 6 серпня з баз Чорноморського флоту тепер уже в тимчасово окупованому Криму, у бік Грузії висувається військово-морський флот Росії, зокрема десантні кораблі. Отже, ми навіть не говоримо про 7 серпня, а за кілька днів до цього.За іншою інформацією вже 5 та 6 серпня через гірські перевали до Південної Осетії перекинуто російські артилерійські системи. Розпочинається в'їзд добровольців на територію Цхінвальського регіону. Це ми говоримо знову ж таки до 7 серпня. Тому, коли мене запитують сьомого чи восьмого серпня розпочалась війна, я кажу – за кілька днів до цього розпочалася активна фаза конфлікту. А власне сам вогонь було відкрито в ніч з 7 на 8 серпня.Наскільки ретельно РФ готувала цю війну? Якими були ознаки невідворотності?За кілька днів до початку конфлікту, на території Цхінвальського регіону було розпочато евакуацію мирних жителів. За різними оцінками, від 40 до 60 тисяч. Це дуже маленький регіон і велика частина цього цивільного населення була вивезена спеціальними автобусами, що знову ж таки доводить, що Росія готувалася там до військової операції.Але виїхали не всі цивільні. Ми побачили, що в місті залишається частина цивільного населення, яка не змогла, або ж не захотіла їхати. обстріл російськими ракетами колони грузинських військ, фото: gettyimagesВи, власне, були свідком початку війни, бачили все на власні очі. Розкажіть про поїздку в Цхінвалі, які тоді були емоції?Я тоді був ще зовсім молодим репортером, працював у щоденній газеті у Тбілісі. Коли ми дізнались, що почалась війна, то на автівці поїхали у бік Цхінвалі. Нас було четверо – двоє грузинів, українець і американець. Заїхали в саме місто, де вже була чутна робота арти і виднілись сліди боїв.Попри те, що у нас були маркування "Преса", російські військові двох моїх колег розстріляли. Вони по нас просто відкрили кулеметний вогонь. Мене поранили і забрали в полон. Приблизно за два тижні, після зусиль журналістів і міжнародних організацій, включаючи Червоний Хрест, мені вдалося виїхати.За межами Південної Осетії було захоплено кілька грузинських сіл і міст, військові бази, на яких також були і грабежі, і мародерство, і ці знамениті кадри, коли в буквальному сенсі туалети знімали з різних установ і забирали з собою. Такий відомий випадок був, коли російські солдати викрадали кондиціонери, але не знали, що кондиціонери складаються з двох блоків внутрішнього та зовнішнього і крали лише те, що всередині.Російську грузинську війну ще називають першою війною, в якій паралельно йшла кібервійна, атака хакерів, блокування сайтів. Що можете про це розповісти? Чи справді так було?Це перша війна гібридного типу, напевно, в історії людства. Принаймні така повномасштабна агресія, коли використовувалися інформаційні, цифрові технології. Це та війна, коли вже були телеканали на кшталт "Росії 24", які передавали пропаганду 24 години на добу. Коли вони відкритим текстом заявляли про те, що грузини нібито вбили в Південній Осетії понад 2 тисячі мирних жителів за пару днів, чавили дітей танками, а вони були змушені були втрутитися. Звісно,  це була абсолютна брехня, яка не підтвердилась ні міжнародною спільнотою, ні навіть згодом росіянами.Росія випробовувала нові технології на прикладі Грузії, тоді у 2008 році, що й допомогло потім їм готувати напад на Україну в 2014 році."Війна в Грузії стала репетицією вторгнення в Україну"Якраз маю питання, чи можна вважати взагалі війну в Грузії репетицією війни в Україні? Я абсолютно певен, що так і є. Серпень 2008 року був полігоном тестування власних сил для Росії. Військових сил, пропагандистських сил, власних сил впливу в пострадянському просторі, а також, що дуже важливо, це була перевірка реакції західної спільноти. Чи буде відповідь на те, що Росія робить ось у такому маленькому регіоні? На жаль, як ми побачили у 2008 році на російську агресію не було адекватної відповіді ні з боку Сполучених Штатів Америки, ні з боку європейської спільноти. Були засудження, підтримка, особливо з країн Східної Європи, маю на увазі країни Балтії, Польщу, Україну, звичайно, але не було санкцій проти Росії. Не було жодної військової відповіді. Навпаки, вже через кілька місяців президент Обама а, вірніше, держсекретар США Гілларі Клінтон і міністр закордонних справ Росії Лавров запускають так зване перезавантаження відносин США і Росії.Тоді грузинське вище керівництво кричало – наступною буде Україна, а далі Молдова. Однак тоді, у прямому значенні, з цих застережень сміялись.Які, власне, уроки грузинської війни мали б почерпнути українці і навпаки уроки з теперішньої російсько-української війни можуть собі взяти грузини? Російські солдати встановлюють російський прапор на своєму танку в місті Цхінвалі 11 серпня 2008 року, фото: gettyimages Це настільки зараз важке питання… Уроки, думаю, швидше за все, повинен був весь світ винести. Адже не має значення – маленька чи велика країна, коли відбувається несправедливість, коли відбувається військова агресія, реакція має бути жорсткою та негайною від усіх країн, які вважають себе цивілізованими. На жаль, цього не сталося.Ми тоді отримали величезну підтримку від України, підтримки на рівні міжнародного співтовариства. Це залишило великий слід на українсько-грузинських відносинах.І ви зараз знаєте, що величезна кількість добровольців, грузинів, воюють у ЗСУ.Усіма цими військовими рухає лише одне – це бажання воювати проти нашого спільного ворога. Росія показала своє обличчя і ще раз довела, це ворог грузинів,  українців, молдаван, жителів країн Балтії. Хоча в однієї країни, з якою межує Росія, від Фінляндії, до Японії, з ким у Росії не було війни? І ця історія повторюватиметься.А як так сталося, що після таких болючих подій у Грузії таки прийшли до влади проросійські сили? Вони не прийшли одного дня. Саакашвілі залишив дуже багато людей у Грузії скривдженими, злими. Була якась несправедливість за його правління і люди вирішили обрати собі іншу владу. А особливо коли й побачили, що міжнародна реакція на агресію Росії проти Грузії не була такою жорсткою, як нам хотілося б.У 2012 році пройшли парламентські вибори, де обрано партію "Грузинська мрія", яка в жодному разі не позиціонувала себе як проросійську партію, навпаки. Вони позиціонували себе (і досі, до речі, так кажуть), як партію, яка приведе Грузію до Євросоюзу.Але вони говорили про прагматичний підхід, про те, що ми повинні мати хороші відносини із Заходом і не допустити війни з Росією. І народу, який розумів, що наступні війни проти Росії вже не витримає, принаймні частині населення така позиція імпонувала. З кожним роком "Грузинська мрія" ставала дедалі більше проросійською партією. З партії почали виходити прозахідні люди, які були її членами. Це тривало десь десятиліття, і вже після пандемії, після 2020-го, а особливо 2023-го року, грузинський уряд складався з проросійськи орієнтованих політичних діячів. І вони вирішили фактично повністю зараз привести Грузію під негласний контроль Росії, який зміцнюється російськими інвестиціями та торгівлею з Росією. Населення якось цього не помічало, але зараз частина протестує, зокрема воюючи з тією ж Росією у складі українських Збройних сил. Ситуація дуже і дуже важка. Російський солдат пробігає повз тіло грузинського солдата на околиці Цхінвалі 11 серпня 2008 року, фото: gettyimagesЗважаючи на ці всі нюанси, яким бачите майбутнє Грузії?Думаю, що все буде погано. У найближчий, принаймні, рік на Грузію чекають дуже великі потрясіння та події. Нікуди не зникне та напруга, і нікуди ця влада не піде за власним бажанням. Ми залежимо від того, що станеться в Україні.Якщо ця війна закінчиться справедливо і Росія понесе заслужене покарання за свою агресію, злочини в Україні  – це позначиться і на Грузії. Якщо Росія вийде сухою з цієї води, якщо зусилля Трампа не призведуть до справедливого вирішення цього конфлікту, то я не думаю, що Грузію чекає на світле майбутнє в найближчій перспективі. У далекій перспективі я абсолютно впевнений, що все буде добре. Грузинській державі 2500 років. Ми пережили і монголів, і арабський халіфат, переживемо, звісно ж, і це. Але в короткій перспективі, на жаль, у мене тривожний настрій.

Міністерство закордонних справ Грузії звернулося до російської федерації із вимогою скасувати протиправне рішення про визнання так званої незалежності окупованих грузинських регіонів, вивести свої збройні сили з території країни та припинити перешкоджати поверненню внутрішньо переміщених осіб і біженців до їхніх домівок. Про це повідомляє Рубрика з посиланням на заяву МЗС Грузії. Зазначається, що через 17 років […] The post Грузія вимагає від росії скасувати незаконне визнання “незалежності” окупованих регіонів та вивести свої війська appeared first on Рубрика.

Міністерство закордонних справ Грузії закликало РФ скасувати незаконне рішення про визнання так званої незалежності окупованих регіонів, вивести свої війська з території Грузії та припинити перешкоджання поверненню внутрішньо переміщених осіб та біженців до своїх домівок.