Тренд пошуку "Кму"

Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки
Актуалізуйте Ваші інтереси
Також, Ви можете змінити вподобання в налаштуваннях Стрічки
Новини.Live на we.ua
Кандидати на військову службу в ЗСУ мають законне право детально вивчити контракт перед підписанням та отримати відповіді на всі запитання. Хоча документ є суворо стандартизованим і не підлягає змінам, майбутні військові можуть заздалегідь прочитати його текст.
Про це повідомили в Силах оборони України, передає Новини.LIVE.
Права кандидатів на службу: як прочитати контракт до підписання
Майбутні військовослужбовці не можуть вносити власні корективи до контракту про проходження служби у Збройних Силах України. Жоден пункт або умова документа не підлягає зміні, видаленню чи переписуванню за бажанням кандидата.
Ця форма є єдиною та повністю стандартизованою на рівні Кабінету Міністрів України, що закріплено відповідною урядовою постановою №768 від 12 червня 2026 року. Єдині змінні дані, які вписуються у порожні графи під час укладання угоди — це персональна інформація сторін та безпосередньо обраний термін перебування у війську.
Попри це держава гарантує кожній людині право на повне ознайомлення з текстом ще до моменту фіксації домовленостей на папері. Майбутні армійці можуть не лише прочитати всі умови, а й поставити будь-які уточнювальні запитання представникам ЗСУ, щоб уникнути непорозумінь під час подальшої служби.
Знайти офіційний текст документа можна у відкритому доступі від Сил оборони України. Користувачі мають можливість як переглянути його безпосередньо онлайн, так і завантажити файл на власний пристрій за відповідним посиланням. Крім того, для глибшого розуміння юридичних норм громадянам радять самостійно ознайомитися з оригінальним текстом згаданої постанови КМУ №768 від 12 червня 2026 року, де прописані всі деталі проходження служби за контрактом.
Новини.LIVE інформували, що статус у базі розшуку через неактуальну облікову інформацію не позбавляє військовозобов'язаного можливості добровільно піти на контракт. Потрапляння до лав війська через контракт автоматично знімає розшук, проте раніше виписані адміністративні стягнення не анулюються і залишаються обов'язковими для погашення.
Також для піхотних та штурмових підрозділів ЗСУ презентували оновлену модель контракту на проходження служби. Нові умови контракту передбачають грошове забезпечення розміром до 460 тисяч гривень на місяць і чітко визначений термін дії угоди. Додатково військовим гарантують тривалу поствійськову відстрочку за впровадженим накопичувальним принципом після виконання контрактних зобов'язань.
Перейти на novyny.live
Рубрика на we.ua
В Україні запускають експериментальний проєкт із підземного зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів. Йдеться про створення системи, у якій частину резервів пального зберігатимуть нижче рівня земної поверхні. З 2027 року під землею мають розміщувати щонайменше 20% загального обсягу дизельного палива зі складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.
Про це пише Рубрика, посилаючись на постанову Кабінету міністрів №1037 від 13 серпня 2026 року.
У чому проблема?
Мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів мають залишатися доступними для використання навіть під час воєнного стану та інших кризових ситуацій. Водночас зберігання таких запасів потребує достатнього рівня фізичної безпеки, щоб зменшити ризик їхнього ураження та втрати.
Ще одним завданням уряд називає запобігання ризикам ураження та втрат нафтопродуктів під час воєнного стану в Україні. Експеримент має дати можливість використовувати підземні сховища саме для зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів і сформувати розгалужену систему такого зберігання.
Яке рішення?
У постанові КМУ №1037 (від 13 серпня 2026 року) йдеться про "реалізацію експериментального проєкту щодо запровадження підземного зберігання нафтопродуктів зі складу мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в умовах правового режиму воєнного стану".
Такий експеримент, згідно з документом, триватиме впродовж дії воєнного стану (але не довше ніж впродовж двох років з моменту набрання цією постановою чинності). Він передбачає, що нафтопродукти зі складу мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів (МЗНН) будуть зберігатись під землею.
Координатором експериментального проєкту визначається при цьому Міністерство енергетики України. Тим часом акціонерне товариство "Укртранснафта" визначається "спеціалізованим відповідальним зберігачем".
Згідно з порядком експериментального проєкту, він реалізується з метою:
можливості використання підземних сховищ нафтопродуктів для цілей зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів;
забезпечення стійкості системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в умовах правового режиму воєнного стану та/або інших кризових ситуацій;
підвищення фізичної безпеки підземного зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів;
запобігання ризикам ураження та втрат нафтопродуктів під час воєнного стану в Україні.
Як це працюватиме?
До експериментального проєкту можуть бути залучені підземні сховища нафтопродуктів, які:
мають підтверджені технічні характеристики та проєктну документацію;
забезпечують герметичність, виявлення та запобігання витокам та їх фізичну доступність для відбору нафтопродуктів;
відповідають вимогам промислової та пожежної безпеки;
забезпечують ведення обліку обсягів та якості нафтопродуктів;
мають контроль доступу, охорону та можливість оперативного відбору продукту.
В цілому, згідно із затвердженим порядком, проєкт передбачає створення розгалуженої системи підземних сховищ для МЗНН.
Підземне сховище нафтопродуктів визначається як "сукупність резервуарів, трубопроводів, інженерного обладнання та інших пов'язаних елементів, розташованих нижче рівня земної поверхні та призначених для зберігання нафти або нафтопродуктів".
Йдеться про технологічний комплекс, створений:
у природній чи штучній ємності надр (соляних кавернах, виснажених нафтових чи газових родовищах, інших геологічних формаціях, штучних підземних резервуарах);
у підземних резервуарах;
у лінійній частині магістральних трубопроводів.
Ключова вимога для паливного ринку почне діяти з 2027 року ("з початку третього базового року").
Суб'єкти ринку й оператори повинні будуть зберігати у підземних сховищах не менш ніж 20% загального обсягу дизельного палива (від загальних обсягів цього виду нафтопродуктів зі складу МЗНН).
При цьому прогнозні строки введення сховищ в експлуатацію і кошториси їх реконструкції "Укртранснафта" має погодити з Міненерго впродовж двох місяців із дня набрання постановою чинності.
Всі учасники проєкту повинні:
окремо обліковувати фактичні обсяги МЗНН, розміщені під землею;
передавати відповідну інформацію до електронної системи репортингу;
забезпечити контроль якості нафтопродуктів впродовж усього періоду зберігання.
Фінансувати реалізацію проєкту планують за рахунок власних коштів його учасників та інших не заборонених законодавством джерел (зокрема й державного бюджету).
The post Підземні сховища для пального: в Україні запускають експеримент на час воєнного стану appeared first on Рубрика.
Перейти на rubryka.com
Новини.Live на we.ua
Наявність у співробітника військового документа з "Резерв ", роздрукованого ще минулого року, не є прямим порушенням. Даний документ вважається чинним протягом року, якщо за цей час у громадянина не змінився статус бронювання чи відстрочки від призову, тож проблем з центром комплектування не має виникнути.

Про це повідомляє Новини.LIVE, посилаючись на постанову КМУ від 16.05.2024 №559.

Штрафи від ТЦК: коли дійсна торішня роздруківка е-ВОД

Роботодавцям не загрожують штрафні санкції від територіальних центрів комплектування, якщо їхній працівник не надав оновлену роздруківку електронного військово-облікового документа з додатку "Резерв ".

Сам факт наявності паперового витягу, згенерованого ще у 2025 році, не вважається порушенням. Головна вимога під час перевірок ТЦК — це правильність інформації у списках військовозобов'язаних та наявність унікального QR-коду, який дозволяє відсканувати документ.

Якщо після зчитування "Резерв ID" система відкриває актуальні дані, підстави для притягнення до відповідальності відсутні.

Згідно з урядовою постановою №559 від 16 травня 2024 року, електронний ВОД зберігає свою чинність протягом одного року з моменту його створення. Водночас термін дії документа обмежується датою закінчення відстрочки від призову або терміном бронювання на особливий період.

Документ за 2025 рік автоматично втрачає чинність раніше річного строку лише у випадку, коли облікові дані працівника оновилися, наприклад, після успішного продовження бронювання від мобілізації. За таких обставин стара роздруківка стає недійсною і потребує обов'язкової заміни.

Окрім того, Новини.LIVE писали про те, чому суд відмовився скасувати мобілізацію чоловіка, якого в серпні 2025 року визнали придатним до армії. Хоча в суді й зафіксували помилки з боку ТЦК, їх все ж наприкінці визнали несуттєвими, тож звільнитися з військової частини позивачу не дозволили.

А Міністерство оборони України пояснило, що статус "У розшуку" в "Резерв " може з'явитися навіть у тих, хто має законну відстрочку. Це означає, що за людиною числиться порушення військового обліку. У такому разі ТЦК має право ініціювати примусове доставлення для складання адмінпротоколу, попри наявний захист від мобілізації.

Перейти на novyny.live
Новини.Live на we.ua
Наявність відстрочки від призову не заважає чоловікам із третьою групою інвалідності виїжджати з України. Перетин кордону в такому випадку відбувається саме на підставі стану здоров'я. Водночас на кордоні треба надати перелік документів, без яких виїзд з України буде неможливим.
На цьому акцентував юрист Юрій Айвазян, якого цитує Новини.LIVE.
З чим випустять за кордон при інвалідності та оформленій відстрочці
Військовозобов'язані громадяни, які мають третю групу інвалідності та одночасно оформлену відстрочку від мобілізації за іншими статтями, можуть безперешкодно виїжджати за межі держави.
"Відповідно до пункту 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ № 57 під час воєнного стану право на перетин державного кордону мають особи з інвалідністю. Правила не обмежують це право I або II групою, тому III група також є самостійною підставою для виїзду. Те, що одночасно у чоловіка оформлена відстрочка за п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", цьому не перешкоджає. Це дві різні юридичні підстави: відстрочка регулює питання непризову під час мобілізації, а інвалідність у цьому випадку окремо надає право на перетин кордону", — пояснив юрист Юрій Айвазян.
Таким чином, третя група інвалідності є абсолютно самостійною і достатньою підставою.
Для безперешкодного проходження прикордонного контролю військовозобов'язаному чоловікові необхідно мати при собі чітко визначений перелік документів:
закордонний паспорт громадянина України;
військово-обліковий документ у належній формі (дійсний паперовий або сформований електронний із QR-кодом);
документ, що офіційно підтверджує факт встановлення інвалідності (пенсійне посвідчення, посвідчення особи з інвалідністю або посвідчення про призначення державної соціальної допомоги, де обов'язково зазначено групу та причину інвалідності);
довідку для отримання пільг, передбачену чинним законодавством (якщо посвідчення відсутнє).
Також Новини.LIVE писали про те, що означає, коли в Резерв є позначка, що відстрочка діє до кінця мобілізаційного періоду. Як довго діє таке відтермінування від мобілізації та що впливає на тривалість.
Юристи пояснили, що робити громадянам, в яких є право і на відстрочку і на бронювання. Які недоліки та переваги сьогодні має відстрочка та бронювання. 
Перейти на novyny.live
Лівий берег на we.ua

Окремим розпорядженням КМУ звільнив Хмару з посади заступника глави Міноборони.

Перейти на lb.ua
Дзеркало Тижня на we.ua
1 січня 2027 року в Україні має запрацювати Українське фармацевтичне агентство (УФА) — новий регулятор, покликаний змінити правила гри для всього фармринку: реєстрацію ліків, ліцензування, контроль якості. За словами директора Державного експертного центру (ДЕЦ) МОЗ Едема Адаманова, дедлайн «реальний і без шляху назад».
Але ДЕЦ — структура, яка сама увійде до складу нового органу, — вже зараз публічно пропонує змінити рішення уряду: замість ліквідації Держлікслужби, як передбачає постанова Кабміну №739, реорганізувати її.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Створення УФА до 2027 року: експерт пояснив, чому вчасно запустити Фармацевтичну агенцію буде вкрай складно


За лічені місяці до запуску відкритими залишаються й інші питання. Чи відбудеться конкурс на посаду керівника УФА без обходу правил — від цього залежить довіра бізнесу та міжнародних партнерів. Що насправді змусило піти у відставку заступницю міністра з питань євроінтеграції Марину Слободніченко, яка курувала цей напрям раніше. Скільки за державний контроль платитимуть аптеки та виробники — на тлі того, що сама Національна служба здоров’я України (НСЗУ) цього літа заборгувала аптекам 580 млн грн за програмою «Доступні ліки». І чи не перерветься для пацієнта доступ до звичних препаратів у момент переходу на нові правила реєстрації.
Ці та інші питання ZN.UA поставило Едему Адаманову — одному з головних кандидатів на посаду керівника нового органу.
Варто зауважити: на кілька прямих запитань — зокрема про мотиви його призначення чи про причини відставки Слободніченко — Адаманов охоче говорить про контекст і принципи, але уникає короткої конкретної відповіді. Наскільки переконливими є пояснення співрозмовника, читач оцінить сам.
Про конкурс і призначення
— Пане Едеме, у березні ви казали, що конкурс на посаду керівника УФА має бути відкритим і з міжнародними партнерами. Це все ще ваша позиція?
— Це моя позиція, я на ній наполягаю. Хоча, зізнаюся, було б навіть якось нецікаво, якби ця битва була легкою. Має бути жваво.
— І битва пожвавилась. «УП» пише, що МОЗ може спробувати провести вас в обхід конкурсу. Це виключено? Можете прямо сказати, що погодитеся тільки на відкритий конкурс із прозорими правилами?
— Призначення без конкурсу неможливе. Це пряма норма закону. Я просто не знаю, звідки «УП» бере такі дані. Робити щось без конкурсу нікому не цікаво — ні мені, ні МОЗ.
— Якщо конкурс буде, хто має входити до комісії? Чи повинні там бути міжнародні партнери? І коли мають оголосити умови?
— Постанова Кабінету міністрів (КМУ) від 4 червня 2026 року №739 визначає, що до складу мають увійти кілька представників від міжнародних партнерів і пацієнтської спільноти. Міжнародних кандидатів мають надати саме ті партнери, які найбільше допомагають Україні у сфері охорони здоров’я. Також має бути громадянський сектор. Від МОЗ, наскільки я розумію, у комісії не буде нікого — можливо, лише секретар, який забезпечує її роботу. Тобто до складу увійде доволі різна група не пов’язаних між собою людей — має бути цікаво. Умови постанови вже визначено. Якщо будуть уточнення, їх викладуть у новій редакції. Щойно міжнародні партнери та інші стейкхолдери нададуть кандидатури, склад комісії затвердить Кабмін — і одразу все опублікують на сайті КМУ.
— Чим ваша ситуація принципово відрізняється від логіки, за яку міністерство критикувало ексзаступницю міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Марину Слободніченко, — коли правила ніби пишуть під конкретну людину? Ваше призначення очільником ДЕЦ на старті підготовки до УФА — це збіг чи вас від самого початку готували саме на цю роль?
— Мені, навпаки, здається, що дехто з посадовців МОЗ, яких уже немає на посадах, намагався трохи підлаштувати документи під себе. Але не будемо про персоналії. В міністерстві (з жовтня 2024 року до січня 2026-го Едем Адаманов обіймав посаду заступника міністра охорони здоров’я України. — А.К.) я відповідав, зокрема, за фармацевтичний напрям і пішов звідти безпосередньо в ДЕЦ, аби на технічному рівні розуміти, як усе працює на місцях, а не лише стратегічно. Вважаю, що жодна людина, на посаді чи без неї, не повинна робити щось «під себе» — вона має працювати для системи.
Моя позиція завжди принципово відрізнялася від позиції Марини Слободніченко у питанні перехідного періоду. Вважаю, що ліквідовувати Держлікслужбу некоректно: її треба трансформувати чи реорганізувати. Це пов’язано з моїм досвідом — я створював нові державні інституції, я ж їх і об’єднував: коли працював у «Медзакупівлях», до них приєднали «Укрмедпостач», зараз до ДЕЦ приєднується «Політехмед».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Препарати, які не пройдуть біоеквівалентність, можуть зникнути з аптек: що відомо


Людина з практичним досвідом розуміє, скільки в центральному органі виконавчої влади, що існує роками, невикористаних відпусток, майнових та інших питань — цю бюрократичну машину неможливо просто зупинити. Коли кажуть про «просту ліквідацію», не усвідомлюють комплексу чинників, які можуть ускладнити цей процес настільки, що він розтягнеться років на десять. Друге — наскільки сильно від цього постраждає бізнес: подав заявку наприкінці грудня — має отримати документ в установлений термін уже від нового органу в січні. Ліквідацією цього не забезпечити.
Ще одна принципова відмінність стосувалася кадрового питання. Дехто вважав: ліквідація — єдиний спосіб повністю перезавантажити команди в ДЕЦ, Держлікслужбі та підпорядкованих їй підприємствах (Центральна лабораторія, ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів» тощо).
Я вважаю, що оновлення команд справді потрібне — це процес незворотний. Але людей із необхідною експертизою — інспекторів GMP, GDP — просто фізично немає в достатній кількості, їх не візьмеш «із космосу». Якщо до когось є питання, можна провести перевірку чи перепідготовку. Але завдання номер один цієї реформи — зберегти кадровий та експертний потенціал, а не віддати його фармкомпаніям. Вони будуть лише раді, якщо всіх звільнять одним днем: заберуть найкращих до себе, а Україна залишиться без кадрів регуляторного рівня.
— Чи бачите ви для себе особисто кар’єрний або фінансовий інтерес у тому, щоб очолити УФА?
— Якщо бути відвертим, кар’єрний інтерес зараз видається привабливішим за фінансовий. Я ще не знаю, якою буде зарплата в органі державного контролю: закон установлює нижню межу, але не верхню — багато залежатиме від Мінфіну, від бюджету, який ухвалять депутати, від розміру внесків і зборів. Загальне правило таке: у центральних органах виконавчої влади зарплати завжди гірші, ніж на державних підприємствах чи в установах іншої форми власності. Дуже сподіваюся на зважене рішення щодо фонду оплати праці — без цього реформа неможлива. Якщо зарплати будуть стандартними, як в органі без спецстатусу, тоді основним стимулом залишиться кар’єрний інтерес і можливість просто «пофіксити систему».
Мені здається, що з часів Революції гідності було кілька реформ, і небагато з них дожили до сьогодні. Медична реформа — одна з тих, що дожила й триває. І треба ще трошечки зробити, щоб у медицині все було просто прекрасно. Там, де можу трохи впливати — у ланцюжку постачання лікарських засобів, — намагатимуся це зробити.







Майже половина українців готові рятувати людей, але лише 13% вміють це робити: результати дослідження




— Прямо-таки трошечки?
— Мені здається, що процес бюджетування — суперпрозорий. І хоч би хто на якій посаді зараз був, вже дуже складно вплинути на процес закупівель. Керівники медичної закупівельної агенції змінюються, але не підходи.
Треба перезавантажити регулятора: процедури реєстрації, видачу ліцензій і GMP-сертифікатів, контроль обігу медичних виробів. Якщо це полагодити на рівні системи, а не прізвищ, — усе в галузі буде гаразд.
Про терміни
— 1 січня 2027 року — усе ще реальний дедлайн запуску УФА чи вже йдеться про зсув на липень?
— Це реальний дедлайн. Я не чув про жодне зволікання — ані від народних депутатів, ані від МОЗ. Може бути так, що деякі допоміжні функції, без яких можна прожити протягом тижнів чи місяців, запустять трохи пізніше. Але новий орган запуститься 1 січня. Шляху назад немає.
— Що саме можуть запустити пізніше, наприклад?
— Якщо є сервісні функції, які можна делегувати підпорядкованим установам, поки ті існують і працюють, — це варто робити. Наприклад, у сфері управління Держлікслужби є кілька державних підприємств — закрити їх одним днем складно, з огляду на законодавство. Так само Державний експертний центр, де працює багато людей і виконують багато функцій. У будь-якому разі всі такі сервісні партнери мають перебувати у сфері управління органу державного контролю (ОДК), а не МОЗ чи іншої структури, — щоби для бізнесу залишалося єдине вікно, а відповідальність була закріплена за однією структурою, а не залежала від окремої політичної фігури. Суть реформи — не в красивій назві, а в тому, щоби був єдиний орган, який ухвалює рішення й несе відповідальність за реєстрацію, якість та обіг лікарських засобів. Яким буде внутрішній дизайн — чи виконуватиме орган усі функції самостійно з січня, чи делегує частину сервісних функцій партнерам, — це вже, вважаю, рішення майбутнього керівника.
Бізнесу, пацієнтам не дуже цікаво, які там будуть форми власності та які державні підприємства. Пацієнту важливо, щоб лікарський засіб був якісний, безпечний. Бізнесу — щоб усе було прозоро, а правила гри — зрозумілі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чесні програють: як система НСЗУ стимулює викривлення даних


Про Держлікслужбу
— Ліквідація Держлікслужби перетворюється на реорганізацію. Це ще та сама реформа чи вже інша модель? Чи не ризикує все звестися просто до нової таблички без зміни суті?
— Наразі постанова №739 передбачає ліквідацію. Ми як ДЕЦ пропонуємо МОЗ це змінити. Чи буде можливість це зробити — дізнаємося незабаром. Але навіть якщо стейкхолдерам вдасться довести свою позицію і в постанову внесуть зміни, це не зведеться до банальної зміни таблички. По-перше, новий закон, що набирає чинності з 1 січня 2027 року, концептуально змінює підхід до роботи регулятора та його функції. Усю підзаконну базу вже пишуть під нові функції й реалії, з великою кількістю євроінтеграційних норм — вороття назад просто не буде, хоч би хто виграв конкурс. Забагато стейкхолдерів залучено до цього процесу — ринок, бізнес, пацієнти, — щоб можна було просто «переклеїти табличку».
— Як нинішній статус ліквідації Держлікслужби впливає на її роботу просто зараз — на перевірки, ліцензії, управлінські рішення?
— Робота триває. У реєстрах може бути зазначено, що орган перебуває у стані ліквідації, але працівників не звільняють: вони отримують зарплату, виконують свої функції. Мотивація, звісно, страждає — коли людина не знає, чи запропонують їй перехід до нового органу і на яких умовах, це впливає на її ставлення до роботи. Але станом на сьогодні пацієнт чи бізнес від статусу ліквідації Держлікслужби не потерпають.
Про конфлікт у МОЗ
— Що насправді стало причиною відставки Марини Слободніченко? І як цей конфлікт уплинув на темпи роботи над УФА?
— Я не думаю, що там був конфлікт у прямому сенсі. Ті, хто працював на державній службі чи обіймав політичні посади, мене зрозуміють: коли у тебе як у керівника 250 напрямів роботи, ти делегуєш їх заступникам. Заступник, який бере проєкт на себе, веде його від А до Я і звітує за встановленим протоколом. Ніхто фізично не має ресурсу мікроменеджити кожен процес.
Керівник сам визначає дедлайни, за якими перевірятиме прогрес. Наскільки я розумію, часу до запуску залишається дедалі менше — дедлайни за багатьма напрямами вже «підсвітилися» в менеджері завдань чи протоколах нарад, — і постало багато практичних питань без готових відповідей. Умовно: якщо 26 грудня подаються документи до Держлікслужби і на нараді тебе прямо питають — хто конкретно 5 січня підпише документ, як це фінансуватимуть, кого звільнять, як переводитимуть працівників, яким буде формат конкурсу, — а чіткої відповіді немає, то рухатися далі складно.







Експерт розповів, яка в Україні ситуація зі стратегічним запасом важливих ліків 




Гадаю, причина радше в готовності чи неготовності процесів, аніж у конфлікті. Але це моя особиста оцінка — я не брав участі у фінальній розмові, як, наскільки мені відомо, і хтось із зовнішніх спостерігачів.
Що ми бачимо збоку: євроінтеграційний процес складний, особливо у сфері охорони здоров’я, — з’являються напрями, яких раніше не було (наприклад, ліцензування крові, транскордонна медицина), і на них теж потрібен фокус, а не лише на створенні ОДК. Новому заступнику міністра з євроінтеграції буде непросто — потяг уже їде, шляху назад немає.
— Чи правда, що положення про УФА, підготовлені Мариною Слободніченко, тепер доведеться переписувати?
— Річ не у персоналіях. Коли створюють щось нове, неможливо відразу передбачити все ідеально — такого не буває ніде у світі. Чи можна критикувати наявні положення? Можна. Чи є за що? Є. Але чи коректно робити це зараз? Ні — бо над документом працювала не одна людина, і добре, що його вже ухвалили: документ побачив широкий загал, стейкхолдери, експерти, які тепер можуть надати зауваження чи пропозиції. До 1 січня частину цього ще можна врахувати й покращити.
Про фінансування
— Модель, за якою бізнес покриває 70% витрат УФА, на вашу думку, робоча? «УП» стверджує, що фармбізнес нею незадоволений. А найбільше не згодні із сумами внесків аптеки, яким НСЗУ цього літа заборгувала 580 мільйонів гривень за програмою «Доступні ліки».
— Почну з аптек. Справді, майже немає країн, де вони платять окремі внески за контроль, — зазвичай це вже закладено у вартість ліцензії. У нас є дві національні особливості. По-перше, вартість ліцензії у нас невисока. По-друге, кількість аптек в Україні величезна — набагато більше, ніж потрібно.
Коли внески й збори розраховують на кожну точку провадження, а точок забагато, навіть мізерні внески в сумі сприймаються як «дуже багато». Через це викривлення ринку й національні особливості здається, що аптеки мають заплатити колосальні гроші.
Чи можна знайти шляхи зменшити суми? Так, я вважаю, їх варто пошукати (так само, як і для імпортерів та виробників), бо в довгостроковій перспективі бізнес завжди перекладає додаткові витрати на клієнтів.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Скарга на якість ліків: які інструменти має пацієнт, щоб перевірити препарат, та як перевіряє ліки держава


Є й психологічний бар’єр: в українському фармсекторі ще не було прецеденту, щоб за контроль платив той, кого контролюють. Не буває ж різниці, наприклад, в оплаті роботи поліції по районах. Ми всі сплачуємо однакові податки. Якщо у виробника сто реєстраційних посвідчень і великий завод — він платить більше за контроль якості; якщо посвідчень п’ятдесят і завод менший — платить менше. Оскільки культури «платити за контроль» в Україні раніше не існувало, потрібен певний час, аби цей підхід став зрозумілим ринку.
— Якою, на вашу думку, має бути модель оплати для бізнесу — фіксований внесок чи оплата за конкретні регуляторні послуги? І за які?
— Є речі, які можна стандартизувати, і саме їх можна оплачувати через внесок чи збір. Наприклад, якщо на перевірку аптеки середньою площею 20 квадратних метрів потрібно, скажімо, п’ять людино-годин, вартість можна розрахувати. Те саме стосується виробників і дистриб’юторів. А все, що вимагає індивідуального підходу і є складним для стандартизації, має бути платною послугою з індивідуальним визначенням вартості. Гадаю, що логіка має бути така. І в законодавстві, плюс-мінус, її закладено. Треба кілька разів — і не два, і не десять, — зустрітися з бізнесом, проговорити і показати, як саме рахують внески й на що підуть їхні кошти. Тоді бізнес сприйматиме це значно легше.
— Модель передбачає, що кількість аптек найближчим часом не скорочуватимуть. Навіть у великих містах, де їх і так забагато?
— Так, аптек багато, і ті, хто працює в аптечному ритейлі, теж це розуміють. Причому їх багато у великих містах, тоді як у невеликих населених пунктах і окремих регіонах аптек бракує. Тому треба радитися з колегами, стейкхолдерами, асоціаціями. Але швидкого шляху тут немає: закон не має зворотної сили. Навіть якщо завтра ухвалять норму, яка заборонятиме відкривати аптеку в радіусі 300 метрів від іншої, вона не діятиме на заклади, які вже працюють, — їх завжди можна перепродати чи здати в оренду. Статус-кво з великою кількістю аптек, на жаль чи на щастя, вже склався.
У проєкті постанови, наскільки пам’ятаю, йшлося про 10–12 тисяч гривень з аптеки на рік — для бізнесу загалом невелика сума, хоча для мережі з тисячею точок це вже відчутно. Передбачено й диференціацію: для аптеки в маленькому місті чи селі сума має бути символічною, у прифронтовій зоні — взагалі нульовою, для великого міста — вищою.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





В Україні деякі препарати продаються в аптеках нелегально: у ДЕЦ МОЗ назвали причину 


— Ви бачите зараз якісь шляхи зміни моделі 70/30?
— Є багато варіантів і опцій. Одна з моделей, яка, напевно, могла б зараз бути кращою для нас, існує в деяких країнах ЄС: регулятор повністю фінансується з держбюджету, з конкурентними зарплатами, але внески й збори повертаються в бюджет — за джентльменською домовленістю: скажімо, з кожних 100 гривень зборів 80 гарантовано виділяють на утримання регулятора.
Чому в нашому випадку це може бути найкращим варіантом саме на старті? Коли запускають новий орган, внески і збори надходять нерівномірно — не щомісяця однаковою сумою, а радше поквартально. А працівнику не скажеш: «Почекай три місяці без зарплати, зате в червні отримаєш за пів року». Так не працює. Тож на перші рік-два-три, можливо, варто розглянути гарантовану суму з бюджету, а збори повертати в казну.
Платні послуги — інша історія: якщо їх не прив’язати до конкретного показника швидкості та якості, у людей не буде мотивації виконувати їх швидко.
Про Нацкаталог
— Яку практичну роль у новій архітектурі контролю має відігравати Національний каталог — це справді інструмент прозорості й контролю чи просто ще одна база даних?
— Уся IT-архітектура будуватиметься на одній базі даних, яку наповнюватимуть різні відомства, а візуалізація вже підлаштовуватиметься під те, кому яка інформація потрібна. Каталог має залишитися щонайменше для інформування широкого кола стейкхолдерів і пацієнтів про орієнтовну максимальну вартість лікарського засобу. Добре, що в нас є Tabletki.ua та інші сервіси, але вони недержавні. Не можна бути впевненими, що завтра вони працюватимуть чи завжди будуть безкоштовними.
У багатьох країнах ЄС під час реєстрації препарату заявник одразу декларує ціну. В Україні такого практично ніколи не було, хоча різні форми каталогу існували й раніше, просто не були прив’язані до реєстраційного посвідчення.
У цьому є й практична користь для регулятора — у держави має бути власна аналітична база. Якщо сьогодні захочемо проаналізувати, наприклад, скільки коштував умовний ібупрофен минулого року, то можемо подивитися на графіку, як змінювалася ціна, а не звертатися до Proxima Research, SMD, IQVIA й просити їх надати ці дані. Захочуть — нададуть, ні — держава не має власної аналітики.







Прорив у галузі медицини: клітини нирок і печінки вперше надрукували у космосі




В Україні офіційно зареєстровано 12 тисяч готових лікарських засобів, але не всі вони сьогодні представлені в Національному каталозі цін. Частину реєстрацій уже фактично не використовують: компанія свого часу зареєструвала препарат, але надалі його не постачає і не продовжує реєстрацію.
Якщо ціну на препарат не задекларовано в каталозі, продавати його не можна. Регулятор може бачити, які сегменти ринку втрачають привабливість, і заздалегідь прогнозувати дефіцит, звертаючись до компаній із проханням збільшити постачання. Для бізнесу це може бути певним обмеженням, оскільки задекларована чи зареферована ціна фіксується мінімум на пів року. З іншого боку, пацієнт і держава отримують гарантію: щонайменше пів року ціна не зростатиме.
Такі інструменти в будь-якому разі потрібні. Чи каталог у майбутньому поєднуватиме й контрольну функцію — про це можна дискутувати.
— Чи є прогрес у питанні біоеквівалентності, яке гостро обговорювали минулого разу?
— Ми зустрілися з кількома асоціаціями, підготували план переходу — які вимоги вводитимуть і коли, як компаніям до цього готуватися. Цього тижня розіслали підготовлений документ Європейській бізнес-асоціації, Американській торговельній палаті, Асоціації виробників інноваційних ліків, нашим українським — Асоціації «Виробники ліків України», Спілці українських підприємців для опрацювання й коментарів.
Ми завжди підтримуватимемо українських виробників, аби цей перехідний період для них минув максимально безболісно. І надалі наполягатимемо, щоб вимоги до біоеквівалентності відповідали редакції нашого наказу 2015–2016 років, яка вже узгоджувалася з тодішньою директивою ЄС. Усе, що було раніше за цей період, справді варто переглянути, а зміни, внесені пізніше, здебільшого мінорні. Так само, як свого часу для Хорватії чи Польщі передбачали перехідний період після вступу, він має бути й для наших виробників.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вчені знайшли нове “гаряче місце мутацій”: як виникають генетичні захворювання


Частину українських генериків свого часу реєстрували з референтним препаратом із Великої Британії — тоді ще країни-члена ЄС. Після Brexit і переорієнтації нового законодавства виключно на референтні препарати країн ЄС статус таких реєстрацій під питанням.
Якщо є препарат, що 20 років перебуває на ринку без жодних проблем із фармаконаглядом, ми лобіюватимемо, щоб він залишився доступним в Україні, навіть якщо для виходу на ринок ЄС він не підійде. За умови підтвердженої якості, безпеки та ефективності його вилучення може боляче вдарити по пацієнтах, які до нього звикли. Для таких випадків є конкретний європейський механізм — підхід Well Established Use, який передбачає можливість реєстрації добре вивчених препаратів на підставі тривалого досвіду їх медичного застосування.
Про довіру ЄС
— Чи були реальні звернення міжнародних партнерів щодо ризику втрати довіри Єврокомісії через можливе перенесення термінів запуску Укрфармагентства?
— Звернень міжнародних партнерів до Державного експертного центру не було. Чи були вони до МОЗ — не знаю, але з мого досвіду роботи в міністерстві, де міжнародна співпраця була в моєму периметрі, і з неформального спілкування я не відчув якогось шаленого занепокоєння. Важливо розуміти: розмова на рівні конкретних прізвищ — це суто український контекст. У країнах зі сталою демократією проблему майже завжди обговорюють на рівні системи, стратегії, ризиків — не персоналій. Міжнародним партнерам важливо, щоб реформа не зупинялася, щоб узяті Україною зобов’язання виконувалися, щоб регулятор працював прозоро й без шкоди для пацієнтів, а люди в ньому не мали поганої репутації чи зв’язків із корупційними історіями. І щоб правила гри на ринку були однаковими для всіх.
Я завжди за конструктивну критику. Але якщо можна підтримати уряд, то підтримаймо. Бо йому реально важко.
Що ближче буде до конкурсу на посаду очільника УФА чи до дати його запуску, то більше з’являтиметься різної інформації. Одні когось підтримуватимуть, інші — критикуватимуть чи намагатимуться дискредитувати. Дуже хочеться, щоб принаймні видання, які розуміються на медицині, враховували думку різних стейкхолдерів з різних джерел і максимально намагалися підтримати уряд. (Це пряме звернення до медіа щодо лояльнішого висвітлення — рідкісний момент, коли співрозмовник прямо озвучує очікування від преси. — А.К.)
Створювати новий регуляторний орган непросто навіть у мирних умовах, а ми робимо це під час війни, коли не знаємо, що буде за кілька місяців — чи буде в січні світло, опалення й вода. Звісно, всі державні установи готуються до найгіршого сценарію. Для міжнародних партнерів це виглядає сюрреалістично: в умовах війни ми готуємо до запуску новий орган і радимося з ними, як забезпечити конкретні регуляторні процедури. Вони кажуть, що це дуже круто.
Перейти на zn.ua
КоментаріUA на we.ua
В Україні змінили правила виїзду за кордон чоловіків мобілізаційного віку. Про це повідомили у Державній прикордонній службі України на офіційний запит порталу “Коментарі”. Зазначили, що відповідно до постанови КМУ від 15.07.2026 № 954 “Деякі питання набуття та позбавлення статусу верифікованої гуманітарної організації” пункт 2-8 Правил перетинання державного кордону громадянами України викладено у наступній редакції:У разі введення в Україні воєнного стану пропуск працівників верифікованої гуманітарної організації – громадян України чоловічої статі віком від 23 до 60 років, крім осіб, визначених пунктом 2-14 цих Правил, які прямують для перевезення вантажів гуманітарної допомоги, здійснюється уповноваженими службовими особами ДПСУ за умови виконання такими особами цих Правил та наявності:військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі);даних в автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги про прізвище, власне ім’я, серію та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дату народження;роздрукованого витягу з QR-кодом, сформованого засобами автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги, з відомостями про працівника, верифіковану гуманітарну організацію, строк дії витягу та накладеним кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом керівника верифікованої гуманітарної організації або уповноваженої особи (якщо організація є міжнародною, іноземною гуманітарною організацією (без утворення юридичної особи), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.Зазначають, що у разі відсутності в автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги даних про працівника верифікованої гуманітарної організації, зазначених в абзаці третьому цього пункту, уповноважена службова особа Держприкордонслужби відмовляє такій особі в перетині державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль”.Чоловіки вказаної категорії можуть безперервно перебувати за кордоном не більше ніж 60 календарних днів з дня перетину державного кордону.


Нагадаємо: портал “Коментарі” писав, через який кордон найчастіше намагаються втекти чоловіки.
Перейти на society.comments.ua
Новини.Live на we.ua
Наявність відстрочки від мобілізації після завершення військового контракту не відкриває автоматично кордони для колишніх військовослужбовців. Залишити територію України вони зможуть лише за умови, якщо підпадають під спеціальні категорії, які передбачені загальними правилами перетину.
Про це повідомляє Міністерство оборони України, посилаючись на Постанову КМУ №768, передає Новини.LIVE.
На яких підставах колишні контрактники-військові можуть виїхати за кордон
Українські військовослужбовці, які завершили дію свого контракту та отримали законну відстрочку від подальшого призову, не набувають автоматичного дозволу на виїзд за межі країни. Звільнення від мобілізаційних процесів після тривалої служби не є перепусткою через державний кордон.
Процедура надання післяконтрактної відстрочки чітко регулюється урядовою постановою № 768. Дія цього документа поширюється виключно на питання призову всередині держави. Відповідно, сам факт наявності такого відпочинку від армії жодним чином не впливає на можливості громадянина покинути Україну в період дії воєнного стану.
Для перетину державного кордону колишні військові, як і решта громадян, мають керуватися іншим нормативним актом — постановою Кабінету Міністрів № 57. Вона встановлює загальні правила та вимоги до виїзду.
Щоб легально опинитися за кордоном, особа повинна належати до однієї з визначених законодавством категорій. Наявність відстрочки у зв'язку із закінченням контракту до цього переліку не входить і не може використовуватися як підстава для виїзду.
Хто має право на виїзд за кордон
Право покинути країну мають чоловіки з певними сімейними обставинами, зокрема ті, хто самостійно виховує дітей, або є батьками трьох і більше неповнолітніх.
Також законодавство дозволяє перетинати кордон водіям, представникам визначених професій та людям, які здійснюють постійний догляд чи супроводжують осіб з інвалідністю.
Для представників інформаційної сфери та медіа держава прописала окремий алгоритм дій. Журналісти не можуть виїхати за загальними правилами, але вони зобов'язані пройти спеціальну процедуру оформлення закордонного відрядження. Головною вимогою для цієї категорії є документальне підтвердження того, що їхня поїздка має виключно професійну мету. 
Такі ж правила діють й для заброньованих підприємств, якщо мета їхньої поїздки пов'язана з професійною діяльністю чи робочими задачами.
Як писали Новини.LIVE, військовозобов'язані громадяни, яким встановлено третю групу інвалідності, звільняються від необхідності отримувати спеціальні довідки від військкомату для виїзду за межі України. Проте правознавці наголошують, що для успішного та швидкого проходження прикордонного контролю таким особам обов'язково потрібно пред'явити інспекторам три основні підтвердні документи.
Громадяни, що самотужки виховують неповнолітніх нащадків та мають офіційно оформлене звільнення від мобілізації, наділені законним правом покидати країну навіть без супроводу своїх синів чи доньок. Згідно з урядовими правилами воєнного часу, для самостійного виїзду чоловіку доведеться надати на пункті пропуску суворо визначений пакет паперів.
Перейти на novyny.live
Дзеркало Тижня на we.ua
Деякі громадяни в Україні отримують певні пільги та соцвиплати. Зокрема, держава надає підтримку родинам пільговиків, які потрапили в полон або зникли безвісти за особливих обставин. У Головному управлінні Пенсійного фонду України (ПФУ) в Одеській області розповіли, чи можна змінити одержувача житлово-комунальних пільг.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Отримання пільг: коли треба подавати заяву про зміну даних


Хто може звернутися за переофрмленням пільг
У ПФУ пояснили, що відповідно до постанови Кабміну 13.12.2024 № 1420, члени їхніх сімей мають право змінити одержувача виплат на оплату ЖКП, щоб кошти продовжували надходити та забезпечували потреби родини.
Подати заяву на зміну одержувача коштів може один із членів сім'ї пільговика (чоловік, дружина, непрацездатні батьки, законний представник дитини (до 18 років), неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги), який фактично проживає в житловому приміщенні за адресою, на яку нараховуються пільги та має підтвердження, що сам пільговик перебуває у полоні держави-агресора або визнаний зниклим безвісти за особливих обставин.
Так, для переоформлення виплати необхідно подати два основні документи:
Заява (складається у довільній формі).
Витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни (оформлюється згідно з вимогами пункту 15 Положення, затвердженого Постановою КМУ від 14.08.2019 № 700).
Скільки може тривати переоформлення пільг
У ПФУ зауважили, що перерахування коштів оновленому одержувачу розпочинається з місяця, наступного за місяцем звернення члена родини, безпосередньо на його власний банківський рахунок.
«Виплата пільги на рахунок члена сім'ї передбачена до місяця звільнення пільговика з полону, визнання судом безвісти зниклим чи оголошення судом померлим», — йдеться у повідомленні.
Так, умовами для виплати грошових коштів члену сім'ї пільговика є:
визнання пільговика безвісти зниклим або таким, що потрапив у полон держави-агресора;
фактичне проживання за адресою надання пільг;
надання витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
подання заяви;
наявність рахунку в банку заявника.
Нагадаємо, в чому полягає різниця між субсидіями та пільгами.
Перейти на zn.ua
Еспресо на we.ua
1. Реформа КМУ та адміністративна реформа. Перегляд функціоналу міністерств (компактні міністерства які формують політики, а не розпоряджають майном), створення проєктних і регуляторних агентств під реалізацію політик (тобто перетворити КМУ з органу ручного управління на центр вироблення політик та координації). Запровадження Центру Уряду. Запровадження Економічного штабу і Координаційного центру розвитку людського капіталу.2. Енергетична стійкість до зими 2026/27. Більшість рішень вже підготовлено. Але необхідна комплексна реформа енергетичної системи й зміщення акцентів державної підтримки (децентралізація на рівень мікрорайонів).3. Національна економічна стратегія. Відхід від екстраполяційного підходу та архаїчної побудови стратегії без урахування радикальної зміни технологій і трансформації ринків. Запровадження проривних економічних рішень. Запровадження регуляторної гільйотини. Створення в Україні найпривабливішого середовища для розвитку бізнесів, інвестування. Значний акцент на зростанні продуктивності праці як основи Національної економічної стратегії.4. Фіскальна стійкість і фінансування. Дефіцит — головне екзистенційне обмеження. Передбачувана лінія з МВФ, закриття розриву бюджету-2026/27, синхронізація з партнерами. Сприяння розвитку фондового ринку. Пенсійна реформа як важіль розвитку фондового ринку. Забезпечення бізнесу довгим здешевленим, економічного обґрунтованим фінансуванням.Читайте також: Чи є візія в України?5. Експортна орієнтація. Посилення експортної стратегії та сприяння швидкій модернізації економіки в орієнтації на експорт. В тому числі: допомога у сертифікації, створення торгових представництв, залучення фінансів для масштабування експортоорієнтованих виробництв. Поступова дестимуляція експорту сировини, перехід до експорту продукції й сервісів з високою доданою вартістю.6. Детінізація як розширення податкової бази, а не підвищення ставок. Виводити економіку зі тіні через поведінкову архітектуру, а не тиском ставок. Проведення податкової реформи: запровадження ПнВК, зниження ставок податків на персональні доходи, збільшення акцизів і ставок на активи.7. Людський капітал і демографічна стабілізація. Баланс "мобілізація vs економіка" (запровадження системи бронювання критичного персоналу), реінтеграція ветеранів, політика повернення, керована трудова міграція. Комплексна стратегія розвитку людського капіталу. Автономія університетів. Модернізація шкільної освіти (якість — пріоритет). Реформа системи здоровʼя з пріоритетом на превентивну, персоналізовану медицину.8. ОПК як драйвер зростання. Дрони, ракети, роботизовані комплекси, counter-Shahed експертиза як експортний продукт і ланцюг доданої вартості (локалізація виробництва компонентів). Перетворити ОПК на один із головних драйверів технологічної модернізації економіки та майбутнього високотехнологічного експорту. Розвиток експорту зброї та безпекових сервісів.9. Євроінтеграція. Перехід від статусу кандидата до повного відкриття переговорних кластерів. Використати графік вступу як зовнішній дисциплінуючий інструмент для внутрішніх реформ, а не стільки як самоціль.10. Прямі іноземні інвестиції, відбудова та мобілізація приватного капіталу. De-risking для інвесторів (war-risk страхування, прозорий пайплайн проєктів), виконання Ukraine Facility тощо. Держава не розпорядник, а платформа.11. Інституційна довіра й антикорупція. Незалежність антикорупційних органів, цифрова прозорість, реформа держзакупівель, прискорена приватизація. AI-first Government.12. Інституціалізований форсайт і сценарне планування. Держава має перестати бути реактивною. Вбудувати ссистему стратегічного і сценарного аналізу, макроекономічного і поведінкового аналізу в систему ухвалення стратегічних рішень. Антисипація як функція уряду.А також:0. Інклюзивність інституцій. Інституціоналізувати регулярний діалог уряду з репрезентативними об’єднаннями бізнесу, громадянського суспільства та аналітичних центрів. Налагодження ефективної співпраці не з окремими бізнесменами чи think-tank, а з Коаліцією бізнес-спільнот, що обʼєднує понад 100 асоціацій українського бізнесу та з Альянсом аналітичних центрів (15 thinks-tanks).ДжерелоПро автора. Андрій Длігач, доктор економічних наук, український підприємець, генеральний директор Advanter GroupРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Перейти на espreso.tv
Український тиждень на we.ua

У Києві розгорівся скандал довкола зеленої зони на Теремках, де вже кілька тижнів триває вирубка дерев для будівництва резервної тепломережі, що має забезпечувати теплом житлові масиви «Теремки-1» та «Теремки-2». Місцева влада називає ці заходи «планом енергетичної стійкості», кияни тим часом протестують, адже цій місцевості ще у 2019 році надали статус парку відпочинку, а частині дерев уже понад сто років. За даними активістів, загалом на цій ділянці планують вирубати близько 600 дерев.

Одного дня протестувальники перекрили натовпом дорогу до будмайданчика, фактично зупинивши роботи й не даючи будівельній техніці заїхати чи виїхати. На тлі цього на об’єкті посилилася присутність поліції, яка, за словами активістів, у випадках, коли мітингувальників небагато, застосовувала до них силу і силоміць витягувала з парку.

«Невідомі люди у чорному з шевронами поліції фізично витягли нас з території парку. На незліченні вимоги показати документи — мовчання. На фото “людина” (Пилипенко Руслан Миколайович), яка наставила мені купу синців просто за те, що я стояла в парку. 102 не реагує. У відділку продовжують перебувати двоє неповнолітніх, яких затримали півтори години тому», — ділиться режисерка «Чесного театру» Катерина Чепура.

Зважаючи на закупівлі проєктних робіт у Prozorro, про необхідність будівництва цієї тепломережі було відомо ще у 2023 році. Однак донедавна втілити це у життя було юридично неможливо, бо законодавство безпосередньо забороняло це робити. Все змінилося, коли уряд ухвалив постанову №393 від 2026 року, якою Кабмін дозволив будувати подібні об’єкти без дозвільних документів та відведення земельної ділянки. Для початку робіт тепер достатньо отримати тільки письмове погодження використання землі від КМДА або КМВА, а землю можна оформити з часом, або спойлер — не оформити.

Співзасновниця і лідерка громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів зазначає, що такі дії тягнуть за собою низку загроз, зокрема легалізацію зловживань.

«”Плани стійкості”, які такі дії благословляють, ніхто реально не перевіряє. Більше того, уряд дозволив реалізовувати навіть ті заходи, яких у цих Планах немає. Тепер під прикриттям енергобезпеки будь-який приватний забудовник може зекономити власні кошти, прокладаючи комунікації до своїх ЖК прямо через парки чи ліси», — зазначає вона.

Крім того, йдеться про ігнорування Генплану та ТЗ. «Отримавши урядовий карт-бланш, столичні посадовці та КП “Київтеплоенерго”, які три роки пасивно спостерігали за ситуацією, вирішили прикрити власну бездіяльність найшвидшим способом. У тендерній специфікації маршрут мав йти вздовж вулиці Теремківської (як передбачає Генплан), але після дозволу Кабміну проєкт “тихо” перемалювали на лісосмугу», — додає Ірина Федорів.

Також серед загроз — маніпуляції з відновленням.

«Обіцянки Департаменту захисту довкілля КМДА висадити нові дерева після ремонту є безглуздими. ДБН В.2.5-39:2008 (пп. 11.23, 11.25) суворо забороняє висаджувати дерева в охоронній зоні тепломережі. Тепломережа місту потрібна, але не ціною варварської вирубки нашвидкоруч 662 дерев, серед яких 100-річні дуби. Рішення Кабміну — це результат втілення політики “Біг по граблях”. Уряд, в якому немає міндовкілля, просто вчергове б’є в штангу», — зазначає вона. У «Голці» також наводять приклад схожої ситуації через позицію влади — під ризиком знищення зараз перебуває й інша цінна зелена зона Києва: коса у затоці Собаче Гирло.

Військовослужбовиця, депутатка Київради Аліна Михайлова пише, що у цій ситуації йдеться не лише про алею, а довіру між державою і людьми.

«Якщо держава вважає, що силове вирішення конфлікту є єдиною відповіддю на мирний протест проти вирубки дерев, вона має розуміти і наслідки такого рішення. Кожне таке відео бачать не лише кияни. Його бачать військові на передовій. І для багатьох із них це стає додатковим ударом, бо складається враження, що замість діалогу з власними громадянами держава демонструє силу. Саме тому апелювати до почуттів словами “це заради тепла”, “це заради держави” чи “це заради перемоги” недостатньо. Якщо держава хоче зберігати довіру людей, вона повинна насамперед показати, що зробила все можливе для діалогу, прозорості та пошуку альтернатив. Лише коли ці можливості вичерпані, можна говорити про складний вибір», — зазначає вона.

У коментарі Тижню юристка ГО «Лісові ініціативи і суспільства» Наталія Капля заявляє, що Постанова КМУ була ухвалена з грубим порушенням чинного законодавства, і її треба оскаржувати.

«Незважаючи на це, потрібно погодити вирубку дерев, отримати дозвільні документи, але я так розумію їх немає, тому це недбальство посадовців КМДА. Необхідно зареєструвати заяву про злочин у НПУ і домогтися відкриття кримінального провадження. Ситуація з вирубкою дерев — це грубе порушення законодавства. Постанови КМУ не повинні ухвалюватися всупереч його вимогам», — каже вона.

Звісно, йдеться і про значні екологічні наслідки, адже дерева для міської екосистеми — це не просто елемент благоустрою. Дорослі насадження формують тінь, впливають на температуру повітря, затримують частину пилу, допомагають утримувати вологу та створюють середовище для птахів, комах і інших живих організмів. Особливо важливим це стає в районах із щільною забудовою.

«Якщо порахувати об’єм, то це втрачено вуглецю з дерева 300 куб.м. Це непоправна втрата, молоді дерева таку кількість дадуть через 50 років. При зміні клімату сьогодні це дуже негативно відібʼється на стані довкілля у місті», — каже Тижню Наталія Капля.

Перейти на tyzhden.ua
Новини.Live на we.ua
Військовозобов'язані, які мають третю групу інвалідності, звільнені від проходження військово-лікарської комісії та не підлягають призову, навіть якщо їхній статус ще офіційно не внесений до військових баз. Але зволікати з формальностями законознавці все-таки не рекомендують та радять оформити відстрочку, причому йти до ТЦК не обов'язково.
Про це повідомляє Новини.LIVE, посилаючись на пояснення юриста Владислава Дерія.
Чому людям з інвалідністю 3 групи не рекомендовано ходити без відстрочки
Громадяни України з третьою групою інвалідності не підлягають мобілізації, а територіальні центри комплектування позбавлені законних підстав виписувати їм направлення на військово-лікарську комісію, незалежно від того, чи встигла людина оформити відстрочку.
За словами юриста, захист цієї категорії осіб від примусового медичного огляду чітко прописаний у законодавстві. Зокрема, пункт 8-1 урядової постанови №932 визначає, що у разі отримання даних про інвалідність через електронну інформаційну взаємодію реєстрів, таких громадян заборонено відправляти на ВЛК, у тому числі для взяття на військовий облік. Цю ж норму дублює пункт 69 постанови КМУ №560, де вказано, що особи, які в установленому порядку визнані особами з інвалідністю, є винятком і не підлягають повторним або загальним медкомісіям.
Попри прямі законодавчі заборони на мобілізацію, фахівці наполегливо рекомендують офіційно зафіксувати право на відстрочку. Найшвидше для цього скористатися оновленою версією застосунку "Резерв ".
Щоб подати запит дистанційно, військовозобов'язаному потрібно перевірити актуальність своїх даних, після чого на головній сторінці "Резерв ID" натиснути на іконку з трьома крапками біля свого імені. У меню слід обрати опцію подачі запиту на відстрочку, вказати причиною наявність інвалідності та підтвердити дію. Якщо програма успішно синхронізується з Реєстром Мінсоцполітики та знайде там відповідні записи, сповіщення про оформлену відстрочку надійде впродовж 24 годин.
Є інвалідність, але Резерв не підтягує такі дані — що робити
У випадку, коли електронні бази не підтягують інформацію і застосунок видає відмову, громадянину доведеться звернутися до найближчого Центру надання адміністративних послуг. Процедура подачі паперів у ЦНАП зараз змінена: адміністратор сам заповнює необхідну заяву, а оригінали медичних висновків, наприклад, витяг з рішення експертної команди, у заявника не забирають. Працівник установи лише сканує їх та надсилає в електронному форматі на розгляд комісії ТЦК.
Замість оригіналів заявник отримує офіційний опис вхідних документів. Юрист наголошує, що опис вхідних документів дуже важливо мати на руках. Наявність цього паперу гарантує повну недоторканність на весь період перевірки, яка триває від 7 до 15 днів. На час розгляду звернення, а також після схвалення відстрочки, жодні мобілізаційні заходи чи направлення на ВЛК щодо такої людини вчинятися не можуть. Після того як ТЦК затвердить документи, відомості про відстрочку автоматично з'являться в базі та відобразяться у застосунку "Резерв ".
Щобільше, як інформували Новини.LIVE, посилаючись на заяви юристів, особи з інвалідністю не втрачають законного права виїзду за кордон у період воєнного стану через те, що вони перебувають на військовому обліку. А для перетину кордону їм потрібно лише показати прикордонникам будь-який із трьох офіційних документів.
Водночас юрист пояснив, чи можуть мобілізувати людину, яка проходить замісну підтримувальну терапію від наркозалежності. Остаточне звільнення та виключення з обліку можливі лише за умови, що ВЛК визнає особу повністю непридатною до служби.
Перейти на novyny.live
Новини.Live на we.ua
Працівник критичного підприємства з офіційною бронею та третьою групою інвалідності має законне право на виїзд за кордон, проте на пункті пропуску може зіткнутися з ризиками через суперечливість чинних норм щодо службових відпусток і статусів. Наявність бронювання не позбавляє чоловіка з інвалідною групою права на перетин державного кордону, роз'яснили українські юристи, якщо дотримати порядок оскарження можливої письмової відмови прикордонників.
Що робити, якщо відмовили у перетині заброньованому чоловіку з інвалідністю роз'яснили на порталі Юрист.ua, передає Новини.LIVE.
Чи можливий перетин кордону при бронюванні та інвалідності
Адвокат Юрій Айвазян зазначив, що громадянин має повне право на виїзд як особа з інвалідністю, проте існує гіпотетична ймовірність отримати відмову на кордоні через наявність оформленого бронювання.
Фахівець пояснив, що саме по собі бронювання не скасовує право виїхати за пунктом 2-1, але заброньовані особи мають право на перетин кордону лише у відпустку або у відрядження.
На кордоні відмовили в перетині — як діяти 
У разі негативного рішення прикордонники зобов'язані видати письмову відмову, при цьому законодавство не обмежує кількість спроб перетину на різних пунктах пропуску.
"Громадянин, який не згодний з рішенням про відмову у перетині державного кордону, має право звернутися зі скаргою на це рішення до начальника органу охорону державного кордону, назва та адреса яких зазначені у рішенні", — наголосив адвокат.
Документ подається протягом одного року з моменту ухвалення, але не пізніше одного місяця з дня ознайомлення, і має містити дані заявника, суть скарги із зазначенням підстав і наданих під час контролю документів, а також вимогу про скасування рішення. Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", скаргу розглядають протягом місяця або невідкладно (до п'ятнадцяти днів), якщо не потрібне додаткове вивчення.
Оскаржити відмову можна і в адміністративному суді на вибір позивача за його місцем проживання чи за місцезнаходженням відповідача, подавши позов протягом шести місяців з дня отримання рішення.
Надалі суддя вирішує питання про відкриття провадження протягом п'яти днів, після чого розглядає справу за правилами спрощеного провадження максимум 60  днів. Рішення набирає чинності через 13 днів після проголошення за відсутності апеляційних скарг.
Своєю чергою, юрист Владислав Дерій додав, що якщо громадянин працює не в органах держвлади чи місцевого самоврядування, він зможе виїхати без проблем, маючи при собі закордонний паспорт, пенсійне посвідчення та е-ВОД з "Резерв ".
Чому краще змінити тип відстрочки при бронюванні осіб з інвалідністю
Водночас експерт попередив про майбутні нюанси: "В майбутньому Вас можуть зобов'язати змінити тип відстрочки, адже відповідно до пункту 3 постанови КМУ 76 не підлягають бронюванню військовозобов’язані, які згідно із законом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. А відповідно до пункту 2 частини 1 статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю".
Як повідомляли раніше Новини.LIVE, педагоги, які мають законну відстрочку та не перебувають у розшуку, стикаються з певними законодавчими обмеженнями на виїзд з України, проте існують чіткі винятки, коли їм не можуть відмовити у перетині кордону.
Водночас сам факт перебування громадян на військовому жодним чином не обмежує законне право людей з інвалідністю на виїзд за кордон під час воєнного стану, для чого їм достатньо показати на пункті пропуску будь-який із трьох офіційно затверджених документів. 
Перейти на novyny.live
Новини.Live на we.ua
Якщо у штаті критично важливої для економіки компанії перебуває лише один військовозобов'язаний, на нього не поширюється дія 50% квоти на бронювання від мобілізації. У такому разі підприємство має законне право оформити відстрочку для цього єдиного працівника.
Таку відповідь надали юристи на порталі Юристи.ua, передає Новини.LIVE.
Як забронювати єдиного працівника від мобілізації 
Статус критично важливого підприємства дозволяє роботодавцям бронювати співробітників, навіть коли в компанії працює лише один військовозобов'язаний. Юристи пояснюють, що загальні обмеження щодо квот у такій специфічній ситуації не діють, а стан здоров'я самого фахівця жодним чином не впливає на процес отримання броні.
Щоб отримати можливість захистити персонал від призову, українські компанії та організації повинні спершу набути статусу критично важливих для вітчизняної економіки. За загальним правилом, такі установи не можуть оформити відстрочку для всього штату, адже законодавство передбачає жорсткий ліміт: забронювати дозволяється лише половину від загальної кількості військовозобов'язаних.
Проте існують винятки, за яких правило 50-відсоткової квоти повністю скасовується. Деталі такої процедури роз'яснив юрист Владислав Дерій, відповідаючи на запит представника одного з економічно важливих підприємств. Фахівця запитали про ситуацію, коли у штаті компанії числиться лише один працівник, який підлягає військовому обліку.
За словами правозахисника, у цьому рідкісному випадку квотування втрачає силу і людину гарантовано забронюють.
Відповідь юриста. Фото: скриншот
"Відповідно до пункту 13 постанови КМУ №76 у випадку, коли на критично важливому підприємстві, в критично важливій установі працює один військовозобов’язаний працівник, який відповідно до закону підлягає бронюванню, встановлені обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, не застосовуються", — пояснив експерт.
Раніше Новини.LIVE повідомляли, що статус заброньованого автоматично анулюється після звільнення співробітника. Юрист пояснив, як довго триває цей процес.
Також нині серйозною перешкодою для отримання нового бронювання за місцем роботи може стати повідомлення про перебування в розшуку, статус якого військовозобов'язані найчастіше отримують через неврегульовані проблеми з військово-обліковими документами та несвоєчасне оновлення своїх даних.
Перейти на novyny.live

Приєднуйтесь до Платформи

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил

Повернутись до авторизації

Останні коментарі

Що не так з цим дописом?