Тренд пошуку "Мар А Лаго"

Дон Кінг – найбільш упізнавана та колоритна постать серед промоутерів. Ще не так давно він був найвпливовішою персоною у світі профібоксу. Але час невблаганний, і сьогодні Дон став вже суто історичним героєм з міфів та байок.
Дон Кінг організував понад 500 боїв за титул чемпіона світу. Він установив безліч рекордів: платив нечувані раніше суми за вихід на ринг, влаштовував заходи, що збирали рекордну кількість глядачів біля екранів, заробляв на матчах небувалі гроші. Кінг працював з багатьма зірками боксу, деякі з яких звинуватили його у шахрайстві.
Його постать неможливо змалювати однією фарбою.
"Дон виглядає як чорний, живе як білий, а думає про зелень", – дуже влучно свого часу відзначив Ларрі Голмс.
Тим він і цікавий – адже його доля є просто сюжетом захоплюючої кінодрами. Власне, про нього і зняли декілька фільмів. Сам Кінг якось сказав журналістові:
"Реальне життя, хлопчику мій, куди незвичайніше за книжки. Хто міг уявити таке життя, як моє? Я сам не можу в це повірити. Я прокидаюсь щоранку – і в шоці, що живий!"
До тюрми
Дональд Кінг народився 20 серпня 1931 року у Клівленді, штат Огайо, у бідній афроамериканській родині. Він був п'ятим із шести братів, ще в сім'ї була одна донька. Коли Дону було 10 років, його батько Кларенс Кінг, робітник сталеливарного заводу Otis Steel, загинув під час вибуху ковша у цеху.
Мати Гетті Кінг отримала компенсацію у розмірі 10 тис. доларів, і це дозволило їй переїхати з родиною до району середнього класу Маунт-Плезант.
Гетті заробляла на життя, торгуючи пиріжками та смаженими горішками. Рознощиками товару працювали сини. Щоб збільшити продажі, хлопці вигадали хитрий хід: клали до кульків записки з цифрами, граючи на людській цікавості. Покупці навіть робили ставки, кому дістанеться більша цифра. Кінг та його старші брати зрештою залучилися до схеми ставок.
"Ми цим скористалися і почали займатися шахрайством. Це було незаконно, але хто знав про ті закони?", – згадував набагато пізніше наш герой.
Саме тоді закладалася ділова хватка майбутнього промоутера, поєднана з шахрайськими підходами. Після закінчення середньої школи (1951) Дон хотів вчитися на адвоката та вступив на юридичний факультет Кентського державного університету (місто Кент, штат Огайо), але його швидко звідти виключили.
Того ж року старший брат Конні підрядив його працювати у нелегальній букмекерській конторі. У роботі Дону дуже допомагала феноменальна пам'ять, за яку йому дали прізвисько "Цар чисел". Спочатку він збирав ставки, а згодом у нього з'явились власні точки з прийому ставок.
Коли денний дохід Кінга досягнув 15 тис доларів, місцевий мафіозо Алекс Бернс запропонував йому "дах". Згідно з умовою, Кінг мав платити Бернсу, а той мав позичати Дону гроші у разі необхідності. Коли така потреба виникла, мафіозо кинув Кінга, а той відмовився платити, за що йому підкинули в дім вибуховий пристрій, а його самого намагались застрелити.
А сам Дон у 1954 році застрелив такого собі Хіларі Брауна, який разом з двома поплічниками намагався пограбувати одну з його букмекерських точок. Оскільки перестрілка була взаємною, суд виправдав Кінга, визнавши вбивство як вимушене.


Дон Кінг у 1954 році після вбивства Хіларі Брауна


Getty Images



Загалом з 1951-го по 1967 роки Дона Кінга заарештовували понад 30 разів. 15 з них були за порушення правил дорожнього руху. Але 20 квітня 1966 року Кінг забив на смерть свого працівника Сема Гаррета, який заборгував йому 600 баксів. Гаррет помер через 4 дні від важкої травми голови, отриманої після численних ударів ногами. Хоча Дон заявив про самозахист, його було засуджено за вбивство другого ступеня. Адвокатам вдалося переконати присяжних, що то було ненавмисне вбивство, тож Кінга засудили до позбавлення волі на термін від одного до двадцяти років. У в'язниці Дон провів 3 роки 11 місяців і був звільнений достроково 30 вересня 1971 року.
Під час відбування строку у в'язниці "Меріон" він почав займатися самоосвітою і прочитав усе, що міг знайти у тюремній бібліотеці.
"Я навчився всього у в'язниці, читаючи все, що міг знайти. Це дало мені розуміння життя, яке полягає в тому, що "не злися, будь розумнішим", – згадував Кінг.
Вийшовши на свободу, він так і сипав цитатами і афоризмами – переважно з Біблії та Шекспіра. І без того красномовний хлопець, Кінг став неперевершеним оратором. Проте журналісти звертали увагу на те, що він протягом десятиліть промовляв одні й ті ж фрази, не оновлюючи репертуару.


Дон Кінг у поліцейському відділку Клівленда, 1959 рік


Getty Images



Два вбивства за плечима – не краща характеристика та не надто добрий старт для успіху в житті. Але Дон Кінг зумів переламати долю і сягнути найбільших висот.
Зліт на чорних крилах
Після виходу з в'язниці 40-річний Дон Кінг вирішив стати спортивним промоутером. У шкільні роки він мав досвід занять аматорським боксом, а в рідному Клівленді мав товариша – Дона Ельбаума, здібного тренера та промоутера, який йому допомагав.
Дон відразу зробив геніальний крок: відомий естрадний співак Ллойд Прайс познайомив його з Мухаммедом Алі, і Кінг переконав великого чемпіона виступити на благодійному спортивному шоу – заради збору коштів для однієї з лікарень Клівленда. То був великий івент за участі чорношкірих зірок естради Марвіна Гея, Вілсона Пікетта, Лу Роулза, який у підсумку приніс 80 тис доларів прибутку.
Кінг виніс з цього два важливих уроки: на боксі можна заробляти великі гроші, і треба робити ставку на братів за кольором шкіри. Саме з расового боку він підкотив спочатку до Мухаммеда Алі, а потім і до інших великих чорних чемпіонів. Йому довіряли як своєму, він був єдиним провідним чорношкірим промоутером.
Мухаммед Алі тоді боровся за повернення на трон чемпіона світу – цього титулу його позбавили у 1967 році за відмову йти воювати у В'єтнамі. У 1974 році Кінг задумав безпрецедентну виставу – бій чинного чемпіона у важкій вазі Джорджа Формана з колишнім чемпіоном – Алі. За небувалий призовий фонд (близько $5 млн кожному) боксери погодилися. Кінг буквально вкрав Алі у тодішнього його промоутера Боба Арума – юриста з дипломом Гарварда, який раніше працював у міністерстві юстиції.


Дон Кінг і Мухаммед Алі оголосили про програму допомоги африканцям у посушливій смузі Сахель на пресконференції Організації Об'єднаних Націй у середу, 5 березня 1975 року


Getty Images



З Форманом вийшло ще цікавіше. У січні 1973 року Кінг був у свиті Джо Фрейзера, коли той приїхав на Ямайку битися з Форманом за звання абсолютного чемпіона світу у важкій вазі. Кінг навіть хвалився, що їхав у лімузині із самим Фрейзером. Але коли Форман відправив того в нокаут, Кінг вискочив на ринг, гаряче обійняв нового чемпіона і з Ямайки поїхав уже з ним.
Мільйонів на організацію бою Алі з Форманом у Кінга не було. Зате було вміння ладнати з людьми. Він умовив кілька компаній фінансувати захід, а головним досягненням стала домовленість із заїрським диктатором Мобуту Сесе Секо. Ідея проєкту була красномовною: дві чорні зірки змагаються в серці Африки за титул найсильнішого на планеті; ще й подалі від податкових органів США. То був класичний кейс спортсвошингу. Президент Заїру не лише дав грошей, а й наполіг, щоб бій пройшов у столиці його країни Кіншасі, для чого забезпечив проживання, стадіон та безпекові заходи.
Легендарний чемпіон, вірянин, бізнесмен: історія багатогранного Джорджа Формана
Кінг дав бою гучне ім'я The Rumble in the Jungle (Гуркіт у джунглях, а на сленгу звучить як Розбірка у джунглях). Під цей захід Кінг зареєстрував власну компанію Don King Productions.
Бій відбувся 30 жовтня 1974 року. Кінг знову влаштував ціле шоу, зокрема домовився про концерт знаменитого ансамблю Fania All-Stars. 32-річний Алі, який вважався андердогом, нокаутом у 8 раунді переміг 25-річного фаворита Формана, у якого за плечима на той момент було 40 боїв без жодної поразки. The Rumble in the Jungle переглянуло понад 1 млрд телеглядачів по всьому світу, це стало рекордом для тогочасного боксу. І вже 1975 року відбулася наступна гучна подія, організована Кінгом, – "Трилер у Манілі", бій Фрейзера та Алі.
Кар'єра Дона Кінга злетіла. Він ставив один рекорд в історії боксу за іншим. У 1975 році він заробив $1 млн на телеправах на матч Алі та Рона Лайла, а в 1977 році телеканал АВС купив права на показ бою Кена Нортона та Джиммі Янга вже за $2 млн. У 1980 році бій між Ларрі Голмсом і Алі в Лас-Вегасі приніс виручку $2 млн за квитки. Але в червні 1982 року бій Голмса і Джеррі Куні в тому ж Лас-Вегасі дав вже $8 млн виручки тільки на вхідних квитках. Права на трансляцію його запису було продано АВС за цілих $3 млн, теж нечувані гроші на ті часи.
У 1981 році Кінг став першим імпресаріо, який заплатив гонорар боксеру в $10 млн. Такі гроші дісталися Шугару Рею Леонарду за бій проти Роберто Дюрана. У 1982 році Дон поставив рекорд в організації боїв за титул чемпіона світу – 23 матчі за 12 місяців. У 1986 році він побив цей рекорд – 25 боїв, а 1994 році організував цілих 47 таких боїв.


Ларрі Холмс, чемпіон світу за версією Всесвітньої боксерської ради (WBC), разом із боксерським промоутером Доном Кінгом, який тримає пояс чемпіона світу WBC, Лондон, Велика Британія, 30 червня 1978 року


Getty Images



У 1982 р. Кінг став першим промоутером, який заснував власний кабельний телеканал – Don King Sports and Entertainment Network. Наступного року губернатор штату Огайо Джим Родс помилував його за вбивство Сема Гаррета, серед тих, хто клопотав перед ним за Дона Кінга, були, зокрема, видатний афроамериканський політик Джессі Джексон та вдова Мартіна Лютера Кінга Коретта Кінг. То вже був приклад, так би мовити, персонального спортсвошингу.
У 1990-х Дон продовжив ставити рекорди. Наприклад, він був промоутером бою Майка Тайсона та Евандера Холіфілда (листопад 1996), який встановив рекорд за кількістю платних переглядів – $1,6 млн домогосподарств заплатили, щоб побачити трансляцію. Через рік ті ж боксери зустрілися в Лас-Вегасі, щоб битися більш ніж перед 16 300 глядачами, виручка за квитки склала черговий рекорд – $14,2 млн. То був той самий бій, під час якого Тайсон був дискваліфікований за те, що відкусив Холіфілду шматок вуха.
У листопаді 1999 року Кінг знову побив власний рекорд: на другий бій Холіфілда проти Леннокса Льюїса прийшло ще більше людей – близько 17 000 купили квитки, збори склали $16,86 млн.
Дон Кінг зробив щонайменше 90 боксерів мільйонерами. Багато в чому завдяки йому індустрія боксу стала такою, якою ми її знаємо. Серед найвеличніших боксерів, яких опікав Дон Кінг, окрім згаданих, були, зокрема, Роберто Дюран, Фелікс Трінідад, Бернард Гопкінс, Хуліо Сезар Чавес, Марко Антоніо Баррера, Кріс Бьорд, Вільфред Бенітес та інші. Як бачимо – далеко не лише важковаговики і не лише чорні.
Але ким він був для боксерів насправді – доброю феєю чи розважливим грабіжником?
"Дон Корлеоне"
Дон Кінг сумно відомий численними правопорушеннями. Спектр дуже широкий: підробка медичних даних, страхове та податкове шахрайство, маніпуляція рейтингами тощо.
Але головний кримінал Дона – це гонорари, які він не доплачував своїм боксерам, тобто обкрадав їх. Промоутер контракти з боксерами складав таким чином, що розірвати їх міг лише він сам. Бійці були впевнені, що, коли мине термін контракту, вони зможуть скинути ярмо. Але підходив час і з'ясовувалося, що в контракті заховано безліч умов, за якими боксеру доведеться платити Кінгу величезні неустойки за відмову продовжити контракт.
Ось лише три приклади його нечесної поведінки – із найбільшими зірками.
У 1982 році Мухаммед Алі подав на Кінга до суду за несплату йому 1,1 млн доларів за бій з Ларрі Голмсом (жовтень 1980). Кінг зв'язався зі старим другом Алі на ім'я Джеремі Шабазз і вручив йому валізу з готівкою у розмірі 50 тис. доларів і листа, в якому Алі відкликав позов проти Кінга. Дон попросив Шабазза відвідати Алі, який перебував у лікарні у зв'язку з погіршеним станом здоров'я, і вручити йому валізу з грошима, якщо той підпише лист. Алі, який був дуже хворий та мав потребу у грошах, підписав. Коли його адвокат дізнався про це, він заплакав.
Голмс стверджував, що Кінг, який вів майже всю його кар'єру, обдурив його на $10 млн, забираючи частину гонорарів, зароблених у боях, включаючи 25 відсотків призових як для прихованого менеджера. Голмс заявляв, що отримав лише $150 тис. із належних 500 тис. за його бій з Кеном Нортоном, і $50 тис. із 200 тис. за зустріч із Ерні Шейверсом. Він також говорив про крадіжку частини гонорару боїв з Мухаммедом Алі, Рендаллом Коббом та Леоном Спінксом, відповідно $2 млн, $700 тис. та $250 тис.










Читайте також :


Чак Вепнер: має українське коріння, відправляв у нокдаун Мухаммеда Алі та став прототипом Роккі Бальбоа






Голмс позивався на промоутера до суду за звинуваченням у недоплаті йому гонорару за бій із Джеррі Куні у розмірі від 2 до 3 млн доларів. Також він подав позов за бій із Майком Тайсоном, у якому не дорахувався $300 тис. Голмс тоді улагодив усі деталі з Кінгом за $150 тис. і також підписав легальну угоду про нерозповсюдження негативної інформації у бік Кінга.
Майк Тайсон довгий час цілком сліпо довіряв Кінгу. Тільки за 1995-1997 роки він заробив за його допомогою 140 млн доларів, проте коли вирішив перевірити свої банківські рахунки, на свій подив, з'ясував, що у нього практично нічого немає. Переглянувши папери, Тайсон виявив, що 25% платив Кінгу за контрактом, а ще 25% пішли менеджерам, призначеним Доном. Якось розчинилися й інші гроші. Розлючений Майк при зустрічі, як стверджують, дав Кінгу потужний стусан під зад, але той вважав це дрібною неприємністю: епоха Тайсона добігала кінця, і Кінг вирішив наостанок обібрати його по-справжньому. Тайсон ​​подав до суду, сума позову становила $100 млн, але Кінгу до цього було не звикати. Адже він на той час витримав вже більше 100 процесів і всі або виграв, або відбувся сплатою невеликих грошей. Позов Тайсона було врегульовано поза судом, ціна питання склала $14 млн.
Невигадані історії. Тайсон прийшов до Трампа і запитав: "Ти спав з моєю дружиною?"
Тайсон якось сказав, що Дон Кінг наробив чорним боксерам більше зла, ніж будь-який білий промоутер в історії.
"Чому я став працювати з Доном? Тому що знав, що зароблю з ним більше, ніж будь з ким іншим. Чесний промоутер пообіцяє тобі три мільйони, і у підсумку саме ці три мільйони ти й заробиш. А Дон Кінг пообіцяє тобі десять мільйонів, п'ять украде, але тобі все ж залишиться не три, а п'ять. Отже з ним працювати вигідніше", – пояснював свою співпрацю з Кінгом Ларрі Голмс.


Зліва – направо: Дон Кінг, Доналдь Трамп і Ларрі Голмс


Getty Images



У 1996 році у братів Кличків вистачило розуму відхилити пропозицію Дона Кінга, який хотів залучити перспективних українських важковаговиків до своєї стайні."Ми розуміли, що Кінг, якщо йому це буде вигідно, не вагаючись пожертвує нашими боксерськими кар'єрами, – згадував Віталій Кличко. – У нього був тільки один друг, якого зображено на зеленому папірці – його звуть Франклін. З людськими ж якостями у Дона завжди було не дуже".
"Дон Трамп"
В особистому житті, як це нерідко буває, Дон Кінг зовсім не відповідає своєму публічному іміджу. Він був добрим сім'янином, люблячим чоловіком, дбайливим батьком та дідусем.
У 1959 році Дон Кінг одружився з Генрієттою. То був його другий шлюб (вперше він одружився ще у 20 років, але цей шлюб тривав недовго). Дон і Генріетта виховували трьох дітей – рідних доньку Деббі та сина Еріка, та прийомного сина Карла, майбутнього партнера Дона у боксерському бізнесі. У Дона є п'ять онуків та правнуки.


Дон Кінг з родиною, 1975 рік


cleveland.com



У 2010 році Генрієтта Кінг померла від раку у віці 87 років. Дон сказав, що зі смертю дружини він втратив найкращого друга."Вона є жінкою, яка стоїть за всіма моїми успіхами та досягненнями".
Подружжя Кінг активно займалось благодійністю. Дон неодноразово зазначав, що часто робив пожертви анонімно – як належить порядним вірянам. Проте злі язики стверджували, що то було настільки анонімно, що невідомо – чи було взагалі.
Ставши світовим селебріті, Кінг зустрічався з багатьма відомими людьми поза сферою боксу – Нельсоном Манделою, Леонідом Брежнєвим, Михайлом Горбачовим, Іоанном Павлом II і Бенедиктом XVI, Тоні Блером, Жаком Шираком, Сільвіо Берлусконі, Фіделем Кастро та сімома президентами США.
Видається коректним порівняти Дона Кінга не лише з доном Корлеоне, але й з іншим Дональдом – Трампом. Як і двічі президент США, Кінг уславився екстравагантною зачіскою та епатажною поведінкою; він також має погану репутацію, яка не завадила досягти найбільших висот.
До речі, обидва Дональди добре знайомі ще з кінця 1980-х років, коли вони кружляли навколо Майка Тайсона (Трамп тоді кілька місяців був радником Тайсона та здер з нього за свої поради 2 млн доларів). Кінг розповідав в інтерв'ю виданню Politiko, що багато разів відвідував маєток Трампа у Мар-а-Лаго, що має телефон президента та може вільно дзвонити йому. Втім, Кінг у своєму житті багато чого розповідав. Але його підтримка Трампа під час президентської кампанії 2016 року є безперечним фактом: Кінг агітував за Трампа у своїй газеті Call and Post, виступав на Республіканській національній конвенції та представляв Трампа публіці на зустрічі з виборцями у церкві в Огайо.


Зліва – направо: Ларрі Голмс, Мухаммед Алі, Дон Кінг і Генріетта Кінг



Цілком природно, що Дон Кінг перебував у сфері уваги кіно і телебачення – і в якості самого себе, і як персонаж, якого грали актори. У 1997 році про нього зняли телевізійний байопік під назвою "Тільки в Америці", відомий актор Вінг Реймс за виконання ролі Дона отримав Золотий глобус.
У квітні 2016 року місто Клівленд назвало ділянку бульвару Шейкер, розташовану поблизу штаб-квартири газети King's Call and Post, вулицею Дона Кінга – на честь видатного земляка. У вересні 2016 року міська рада Клівленда запропонувала надати цю назву частині дороги на Сідар-авеню. Пропозиція виглядала суперечливою, оскільки саме на Сідар-авеню Кінг у 1966 році вбив Сема Гарретта. Зрештою, перейменування було скасовано, але ділянка бульвару Шейкер залишається названою на честь Дона Кінга.
Серед професійних нагород Дона Кінга – введення до Міжнародної Зали слави боксу у 1997 році.
Цікаво, що до списку топ-100 найвеличніших афроамериканців в історії, який 2002 року склали в університеті Темпл (Філадельфія), увійшли троє боксерів – Джек Джонсон, Джо Луїс і Мухаммед Алі, але для Дона Кінга там місця не знайшлось. І це цілком зрозуміло – репутація: недарма колись жартували, що у Дона така зачіска, щоб приховувати чортячі ріжки.

Поки міністри, керівники компаній і члени родини президента Трампа сідали на борт Air Force One перед тривалим перельотом до Китаю, на літаку з'явився Ілон Маск. Про це пише The Wall Street Journal. Майже рік тому Маск публічно спалив мости у своїх стосунках із Трампом. Але в травні, коли вони летіли до Пекіна, все виглядало цілком дружньо, розповіли люди, які перебували на борту.
Керівник Tesla і SpaceX, який на той момент був за крок від того, щоб стати першим у світі трильйонером, розповідав президенту про плани будівництва нових заводів у США. Трамп говорив про відео космічного запуску, яке нещодавно дивився, і розпитував про одного з маленьких синів Маска. А Маск разом із радниками Білого дому згадував, як весело було брати участь у президентській кампанії 2024 року.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Геній чи ризик для інвесторів? Ілон Маск став першим у світі трильйонером


Потім Маск повідомив новину, на яку команда Трампа чекала вже кілька місяців: він має намір допомогти республіканцям на проміжних виборах у листопаді. За словами людей, знайомих зі стратегією, Маск дав зрозуміти, що планує витратити щонайменше $100 млн на кампанію з мобілізації виборців, щоб допомогти Республіканській партії зберегти контроль над Конгресом.







Трамп погрожує Маску «дуже серйозними наслідками», якщо той підтримає демократів




Ця сцена стала кульмінацією майже річних зусиль із примирення Трампа і Маска після розриву одного з найбільш незвичайних і значущих політичних союзів у сучасній американській історії.
Для цього знадобилися телефонні дзвінки неофіційними каналами, вмовляння спільних друзів, запрошення до Мар-а-Лаго та на вечір у Білому домі. Неочікуваним поштовхом до примирення стала й трагедія — вбивство консервативного активіста Чарлі Кірка, який протягом кількох місяців перед смертю намагався налагодити стосунки між ними.
За словами помічників президента, у приватних розмовах Трамп каже, що вони з Маском уже ніколи не будуть настільки близькими, як раніше. Проте вони знову спілкуються — приблизно раз на місяць — і обговорюють штучний інтелект, Китай та світові події, розповіли люди, обізнані зі змістом цих розмов.
Відновлення відносин може бути вигідним обом. Якщо демократи отримають контроль над Конгресом, вони готові розпочати цілу низку розслідувань щодо президента та його родини. Під ударом може опинитися і Маск, який залежить від прибуткових державних контрактів.
Представники Маска не відповіли на прохання про коментар. У Білому домі заявили, що Трамп «створив найвеличнішу коаліцію в історії американської політики, до якої входять такі патріоти, як Ілон Маск, глибоко віддані збереженню всіх історичних досягнень цієї адміністрації».
«Велика бомба»
Трамп і Маск швидко зблизилися під час передвиборчої кампанії 2024 року. Невдовзі після того, як Трамп удруге вступив на посаду президента, Маск фактично перебрався до комплексу Білого дому — часом навіть ночував там — щоб керувати зусиллями президента зі скорочення федерального уряду.
Однак нетрадиційні методи Маска привертали негативну увагу ЗМІ та дратували членів кабінету Трампа, які вважали, що повинні мати більше контролю над власними відомствами. Скорочення програм, якими користувалися мільйони американців, також викликало критику. Помічники нарікали на Маска, але Трамп упродовж кількох тижнів наполягав, що їхні стосунки залишаються міцними.
Усе розвалилося в червні минулого року, коли приховані до того суперечності виплеснулися в інтернет.
«Час скинути справді велику бомбу», — написав Маск своїм 240 млн підписників у X у розпал конфлікту.
За його словами, ім'я Трампа фігурувало в матеріалах розслідування щодо Джеффрі Епштейна. «Саме тому їх насправді й не оприлюднили».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Ілон Маск потрапив у пастку з Джефрі Епштейном


Трамп, маючи у своєму розпорядженні платформу Truth Social, пригрозив скасувати державні контракти Маска й звинуватив його в тому, що той виступає проти ключового законопроєкту про податки та державні видатки через скасування пільг для електромобілів. Маск назвав цей законопроєкт «огидною мерзотою» і заявив, що він ще більше збільшить борги країни.
«Без мене Трамп програв би вибори», — написав Маск, який витратив майже $300 млн, щоб допомогти Трампу переобратися у 2024 році. — «Отака невдячність».
Пропозиція миру
Публічно Білий дім применшував значення нападок Маска на президента, називаючи їх «прикрим епізодом». Але за лаштунками високопосадовці адміністрації поспішали відновити стосунки, розповіли люди, знайомі із ситуацією.
Наступного дня після публічного конфлікту між двома чоловіками віцепрезидент Джей Ді Венс і керівниця апарату Білого дому Сьюзі Вайлз непублічно зв'язалися з Маском, намагаючись знизити напруження. Вони вирішили, що ситуація настільки погана, що спробою щось виправити вони вже нічим не ризикують. За словами обізнаних співрозмовників, розмова пройшла добре.
На початку наступного тижня Маск зателефонував Трампу, і їхня розмова також була позитивною. Після цього Маск опублікував у соцмережі допис, у якому висловив жаль щодо деяких своїх заяв і визнав, що зайшов надто далеко.
Однак до повноціннішого відновлення стосунків залишалося ще багато місяців. У вересні Трамп сказав одному з високопоставлених представників Білого дому, що поки не готовий повернути Маска до свого найближчого оточення.
Венс відіграв центральну роль у примиренні двох чоловіків, підтримуючи канали зв'язку з бізнесменом та його союзниками. Наприкінці минулого літа Маск відмовився від планів створити нову політичну партію. Деякі радники Трампа сприйняли це як мирний жест. За словами обізнаних людей, однією з причин було бажання Маска зберегти стосунки з Венсом, якого багато хто вважає ймовірним кандидатом у президенти у 2028 році.
Венс вважав Маска надто важливою фігурою, щоб його можна було просто ігнорувати. Остаточний розрив із адміністрацією міг мати далекосяжні наслідки з огляду на значення контрактів SpaceX для оборони та національної безпеки. Під час піку конфлікту Маска з Трампом дехто в NASA справді запанікував, коли Маск пригрозив припинити підтримку місій до Міжнародної космічної станції.
Після червневої сварки з Трампом адміністрація розпочала перевірку контрактів SpaceX із федеральним урядом. Вона встановила, що більшість із них мають критичне значення для Міністерства війни та NASA, як раніше повідомляла The Wall Street Journal. Відтоді компанія стала ще глибше інтегрованою в американську військову систему.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Адміністрація Трампа хотіла розірвати контракти SpaceX. Важливість для нацбезпеки завадила це зробити


Як і Венс, старший син президента Дональд Трамп-молодший зберіг дружні стосунки з Маском, розповіли обізнані співрозмовники. Приблизно в той самий час, коли стався розрив, його венчурна компанія 1789 Capital інвестувала в xAI, SpaceX і Neuralink Маска. Близькі стосунки з Маском має також Кеті Міллер, дружина заступника керівника апарату Білого дому Стівена Міллера, яка працювала з Маском під час його перебування в Білому домі.







Розслідування CNN: Трамп рекламував компанії, у які інвестував




Кадрові зміни та трагедія
Чарлі Кірк, молодий консервативний активіст із великою аудиторією, також намагався примирити Трампа і Маска, розповіли близькі до нього люди. Він підтримував зв'язок із Маском, коли їхня сварка вийшла в публічну площину.
У вересні Кірка застрелили. Трамп і Маск були присутні на церемонії пам'яті на футбольному стадіоні в Аризоні. Девід Сакс, радник Трампа з технологій і союзник Маска, запропонував Вайлз спробувати звести їх разом, розповіли люди, знайомі з подіями.
Маск підійшов до президентської ложі Трампа і коротко поговорив із ним. Коли підприємець ішов, Трамп поплескав його по ліктю. Пізніше, вже на борту Air Force One, Трамп обговорював цю зустріч, назвав її цікавою і запитував інших, що вони про неї думають, розповів співрозмовник, знайомий із ситуацією.
Того вечора Маск опублікував фотографію своєї розмови з президентом на меморіальній церемонії.
«Заради Чарлі», — написав він.
Тим часом зниженню напруження сприяли й дві кадрові зміни.
У Білому домі Маск неодноразово конфліктував із давнім помічником Трампа Серджіо Гором. Під час однієї із зустрічей на початку другого президентського терміну Трамп заявив, що незадоволений тим, що DOGE Маска недостатньо швидко просувається з деякими ініціативами. Маск звинуватив Гора, який відповідав за перевірку кандидатів на посади в адміністрації, після чого президент влаштував Гору прочуханку, розповіла людина, знайома із ситуацією.
У серпні минулого року Трамп призначив Гора послом США в Індії — відправивши його за понад 12 тисяч км від Вашингтона.
У листопаді Трамп також здійснив надзвичайний розворот і знову висунув союзника Маска Джареда Айзекмана на посаду керівника NASA. За словами людей, знайомих зі стосунками між Трампом і Маском, останній оцінив цей крок.
Боротьба за посаду була запеклою, і Айзекман зрештою переміг міністра транспорту Шона Даффі, який виконував ці обов'язки після того, як Трамп усунув Айзекмана в червні на тлі розриву з Маском.
У листопаді, що стало ще однією ознакою примирення, Маск повернувся до Білого дому на вечерю, яку Трамп влаштував для саудівського спадкоємного принца Мухаммеда бін Салмана.
Останніми місяцями Трамп публічно хвалив Маска. Після того як Маск став трильйонером, президент надіслав йому привітальну записку.
На проміжних виборах Маск планує фінансувати America PAC — структуру, яку він створив для підтримки Трампа у 2024 році. За словами співрозмовника, знайомого з деталями, Маск планує вкласти щонайменше $100 млн у кампанію з мобілізації виборців у ключових штатах. Раніше про ці плани повідомляли Axios і The New York Times.
America PAC координуватиме свої дії з MAGA Inc. — головним суперкомітетом політичних дій Трампа, який уже має понад $400 млн.
Водночас Маск дав зрозуміти, що цього разу не буде настільки помітною фігурою, як на попередніх виборах і під час своєї поляризуючої та часто хаотичної роботи на чолі DOGE.
«Гадаю, я надто сильно занурився в політику», — сказав Маск минулого місяця в інтерв'ю The Economist.
«Якщо відверто, трохи захопився».    

Двічі подумайте, перш ніж ділитися розвідданими з легковажними й пожадливими людьми, які керують Сполученими Штатами
Згідно з поки що не підтвердженим повідомленням від надійних джерел, глава ФБР Кеш Патель вирушає до Москви для зустрічі з російською службою безпеки — ФСБ. Загалом, нічого поганого: за часів попередньої адміністрації тодішній глава ЦРУ Білл Бернс регулярно виступав посланцем до Кремля. Однак новина про цей візит з’явилася на тлі повного занепаду довіри союзників до американських спецслужб.
Однією з причин є сам керівник ФБР. Унаслідок сумнозвісної тонкошкірості, зарозумілості й пафосності, він, зокрема, категорично відмовляється визнати, що Росія втручається в політичну систему США. Це викликає занепокоєння, адже ФБР — не лише правоохоронний орган; воно також відповідає за викриття шпигунів і запобігання операціям іноземних урядів, націленим на вплив на внутрішні справи США.
Колишня директорка Національної розвідки Тулсі Ґаббард зайняла аналогічну дивну позицію, принаймні публічно. Її тимчасове заміщення надзвичайно некомпетентним Біллом Пулте аж ніяк не заспокоїло союзників. (Очікується, що незабаром буде затверджено набагато більш надійного кандидата — Джея Клейтона). Сам президент Дональд Трамп задає тон цьому примхливому, прихильному до Кремля підходу. Його недбале ставлення до таємної інформації вилилося в те, що він зберігає розвіддані в незахищеному місці у своїй спальні на віллі «Мар-а-Лаго» або просто вибовкує таємниці відвідувачам, зокрема росіянам.
Імперія таємниць зазнає краху. Протягом десятиліть США очолювали глобальний альянс розвідки. Основою цього альянсу були «П’ять очей»: англомовні союзники часів Другої світової війни — Велика Британія, Канада, Австралія і Нова Зеландія. Наступним рівнем були «Дев’ять очей» — Данія, Франція, Нідерланди і Норвегія; а далі «Чотирнадцять очей» або «Sigint Seniors Europe», до яких додалися Німеччина, Бельгія, Італія, Іспанія і Швеція. Інші асоціації і відносини — деякі вільніші, деякі тісніші — не оприлюднюються.
У рамках цих альянсів союзники регулярно йшли на ризик заради американців, витримували приниження й розчарування, а також мирилися з егоїзмом і ненадійністю, оскільки вигоди від співпраці з розвідкою США переважали втрати. Двадцять років тому Литва, Польща і Румунія, разом з іншими країнами, допомагали США викрадати й катувати підозрюваних у тероризмі. Данська служба військової розвідки допомагала Агентству національної безпеки (АНБ) шпигувати за данськими і європейськими політиками. Коли колишній підрядник АНБ Едвард Сноуден, який переметнувся на бік противника, оприлюднив ці подробиці, вибухнув величезний скандал. Відповідальні керівники данської розвідки заплатили високу ціну за свій атлантизм: зазнали арешту, стежень, переслідувань і ганьби.
Неможливо уявити, щоб нині керівники данських спецслужб пішли на порушення правил заради своїх американських колег. Дійсно, після погроз Трампа щодо Гренландії і неодноразового застосування економічного тиску на союзників Данія офіційно віднесла США до загрози для національної безпеки. Політика «Америка понад усе» має свою ціну.
В інших країн теж виникають побоювання. У березні 2025 року чотири колишні британські посли у Вашингтоні, виступаючи перед британським парламентом, наголосили на ризиках обміну розвідданими. У жовтні нідерландські урядовці заявили, що більше не діляться з американськими колегами розвідданими щодо Росії. Серед інших занепокоєнь: незаконні дії (наприклад, використання військово-морських сил для атак на судна, підозрювані у контрабанді наркотиків).
Понад усе змінилося сприйняття доброчесності США. Попри всі гадані скандали, викриті Сноуденом п’ятнадцять років тому (спецслужби займаються шпигунством — шок контент!), ніщо не вказувало на те, що розвідувальні заходи США використовувалися для надання комерційної переваги приватним компаніям. У той час, як державна політика США дедалі більше перетинається з особистими інтересами клану Трампа, мало хто узявся б робити ставку на те, що цей принцип довго протримається.
Звідси й побоювання щодо візиту Пателя до Москви. Які угоди він укладе? Яку інформацію може розкрити? Країни, які раніше довіряли США будь-які таємниці, пов’язані з Росією, хвилюватимуться, і цілком виправдано. Довіра накопичується десятиліттями. А втрачається дуже швидко.