Тренд пошуку "Мобілізація"

Подивитися ефір можна тут

Ефір Остаповець_LIVE

• Чи можлива жіноча мобілізація в Україні? На це питання вперше відповів очільник ОП Кирило Буданова. Кирило Олексійович не просто екс-голова української розвідки, він має багаторічний військовий досвід у боях та брав участь у достатньо ризикованих та гучних спецопераціях

• Війна економік. Росія посилює атаки шахедами по українському бізнесу та торговельних центрах. Під прицілом склади, логістичні центри, виробництва, торговельні мережі та великі торговельно-розважальні центри. Чи спровокує це продуктову кризу в Україні?  
• У світі, де звичні точки опори зникають одна за одною, у людей постає питання — а що допоможе мені вистояти? Саме про це говорили під час шостого Саміту перших леді та джентльменів, який організовує перша леді України — Олена Зеленська. А що ж особисто дозволяє залишатися стійкою першій леді, що тримає її у складні моменти і не дозволяє опускати руки.

Чи може ексміністр оборони України Михайло Федоров створити гідну політичну конкуренцію Володимиру Зеленському та як повернути до України мільйони біженців дивіться в інтервʼю Дмитра Кулеби, міністра закордонних справ України 2020-2024 років. 

Поміж тим Михайло Федоров в інтервʼю Financial Times заявив, що готовий допомогти США створити "армію дронів" в обмін на ракети для систем ППО Patriot для України. 

Росіяни щомісяця несуть більше втрат, ніж залучають нових мобілізованих до своєї армії

Кремль без публічного оголошення готує нову хвилю мобілізації. Чоловіки призовного віку в Росії намагаються виїхати з країни, побоюючись повторення подій осені 2022 року. Замість нового указу російська влада діє через роботодавців. Вона збирає дані про резервістів і запроваджує електронні повістки, які набувають чинності одразу після надсилання. Про ознаки прихованої мобілізації розповідає Politico.

Засновник правозахисної організації «Школа призовника» Алексєй Табалов заявив, що останніми місяцями побільшало звернень по юридичну допомогу від чоловіків призовного віку. «Переважно від тих, хто перебуває у військовому резерві», сказав він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Пріоритети очевидні»: Зеленський про російську мобілізацію

За словами Табалова, останніми місяцями російська влада активно збирає особисті дані резервістів через їхніх роботодавців.

«Вони навіть цікавляться адресами родичів», розповів він. За його словами, ці дані можуть використовувати для пошуку чоловіків, які спробують ухилитися від мобілізації, якщо її оголосять.

Таких чоловіків викликають до військкоматів. Там їм видають призначення із зазначенням підрозділу, до якого вони мають прибути у разі оголошення мобілізації.

Табалов вважає, що це створює умови для швидшого й непублічного призову.

«Просто підганяють, скажімо, 10 автобусів до якогось металургійного заводу і забирають наперед узгоджену кількість працівників прямо з робочих місць, викликаючи їх поіменно: Петров, Іванов, Сидоров, прошу на автобус, який потім їде на військову базу», пояснив він.

У березні Кремль зробив електронні повістки обов'язковими для процесу призову. Під час мобілізації 2022 року використовували паперові повістки, які набули чинності лише після підпису отримувача. Ця бюрократична лазівка тоді дозволила швидко виїхати з країни до мільйона росіян.

Такі повістки запровадили у 2023 році, а у 2025-му їх почали використовувати по всій країні на добровільній основі. Тепер така повістка набуває чинності одразу після оприлюднення онлайн. Прикордонна служба отримує повідомлення, а отримувачу автоматично забороняють виїзд із країни.

«Влада врахувала урок попередньої мобілізації», зазначив Табалов.

У липні російські ЗМІ повідомили, що Нацгвардія проводить навчання з підготовки особового складу, персоналу та об'єктів на випадок можливої мобілізації. З цією метою директор Нацгвардії Володимир Золотов підписав наказ, у якому прямо вказано, що структура має додатково забезпечувати захист «від небезпек, що виникають у період мобілізації, воєнного стану та у воєнний час». Ці зміни свідчать, що влада готується до жорсткішого, більш «репресивного» типу мобілізації із залученням силових структур, вважає український військовий експерт Олександр Коваленко.

Кремль уже кілька місяців публічно заперечує чутки про нову мобілізацію. Постійний представник Росії при ООН Василій Небензя заявив журналістам: «Наразі масова мобілізація нам не потрібна, вона не планується і не очікується, наскільки мені відомо».

Речник Кремля Дмитро Пєсков зі свого боку заявив, що будь-які розмови про мобілізацію «насаджуються українською владою».

Проте ситуація на фронті для Москви залишається складною. Колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що втрати Росії вперше перевищили кількість добровольців, які готові вступити до армії.

Юрист правозахисної організації Russian Peace Plea, яка допомагає чоловікам ухилятися від військової служби, також підтвердив проблеми з набором. Видання не називає його імені з міркувань безпеки.

«Кремлю стає дедалі складніше залучати нових людей», сказав юрист. За його словами, «суспільний договір» між російською владою та населенням «помітно руйнується».

Попри те що всі ознаки вказують на зростання ймовірності нової мобілізації, Путін, схоже, прагне її уникнути. Офіційна мобілізація «означала б, що на фронті справи йдуть погано, що Путін — поганий головнокомандувач», каже Табалов. Тому Кремль уже випробував кілька агресивних стратегій набору особового складу, щоб її обійти: у березні 2026 року російські ЗМІ повідомили, що Міноборони планує набрати близько 80 тисяч людей, переважно студентів, до новостворених «Військ безпілотних систем». Ініціативу супроводжували масштабна пропагандистська кампанія та тиск на виші. Ще одна стратегія проявилася пізніше, у червні, після того як соцмережі наповнилися відео рейдів у Пензенській області. Однак, за словами Табалова, «ця ініціатива може обернутися проти влади… Жителі Пензи вже почали самоорганізовуватися, створюючи загони самооборони, і це, чесно кажучи, рівнозначно виклику, кинутому державній владі».

Військовий резерв Росії переважно складається з чоловіків віком до 55 років, які пройшли строкову службу. Вона є обов'язковою для чоловіків від 18 до 30 років, за винятком тих, хто має відповідні проблеми зі здоров'ям або навчається.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Зеленський: Розвідка фіксує підготовку великої мобілізації в Росії

У 2022 році тодішній міністр оборони Росії Сергій Шойгу оцінював чисельність резервістів приблизно у 25 мільйонів людей.

За словами Табалова, «саме ці люди найімовірніше потраплять під мобілізацію першими у разі її оголошення».

Попри нестачу новобранців, офіційного оголошення про можливу мобілізацію не очікують до вересня, коли в Росії відбудуться парламентські вибори. Жодній антивоєнній партії не дозволили брати участь у виборах, однак і сам Путін, і правляча партія «Єдина Росія» стикаються з падінням підтримки, тож офіційна мобілізація не піде на користь політичним позиціям російського лідера. Утім Кремлю дедалі важче уникати мобілізації. «Я думаю, що знищення України — це [Путіна] нав'язлива ідея, а для її реалізації потрібні люди… Єдиний ресурс, що залишився, з огляду на провал інших спроб, — це мобілізація», — сказав Табалов.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Грошей уже недостатньо: FT розповіло про проблеми Росії з мобілізацією

Росії дедалі важче набирати людей до армії через великі втрати на фронті. Дефіцит добровольців змушує владу посилювати тиск на потенційних військових і шукати способи поповнювати армію без нової масової мобілізації. Після мобілізації 2022 року Кремль змінив правила вручення повісток. Ці повістки дозволяють владі швидше знаходити військовозобов'язаних та обмежувати їм виїзд із країни. Тоді ж після оголошення мобілізації Росію залишили сотні тисяч чоловіків. Масовий виїзд росіян став однією з причин, чому Кремль тепер намагається діяти без нового публічного оголошення.

Понад 113 тисяч осіб залишили РФ через пункт пропуску «Верхній Ларс».

Керівник офісу президента Кирило Буданов заявив, що ця цифра — мінімум, без якого фронт не втримати. За його словами, менше 30 тисяч на місяць мобілізовувати не можна. Про це Буданов сказав в інтерв'ю телемарафону, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

«Не можна мобілізувати менше за 30 тисяч людей на місяць. Це мінімальна необхідна кількість для підтримки того, що є», сказав Буданов.

За словами керівника ОП, суттєвих змін у темпах мобілізації не варто очікувати навіть після призначення міністром оборони Євгенія Хмари.

«Наберуся сміливості і скажу вам: ні, сильно нічого не зміниться. Тому що запит є не менше, ніж 30 тисяч, а це величезна кількість людей. Тому, якби ми не казали, що зараз будемо по-іншому призивати, від того кількісні показники не зміняться», пояснив він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Зеленський заявив про реформу армії: нові контракти, нові зарплати та "спецпропозиції" для піхоти

Буданов також відкинув думку, що мобілізацію можна замінити технологіями.

«Розповіді про те, що мобілізацію можна замінити «чарівними андроїдами», це казки. Так не буде», заявив керівник ОП.

Буданов зазначив, що підходи до роботи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) можна змінювати. Зокрема, йдеться про боротьбу з неправомірними діями та примусовими методами мобілізації.

«Сподіваюся, що можна змінити трохи підходи з цією силовою «бусифікацією», яка інколи існує. Це не поголовно, але такі факти є. З цим треба боротися», заявив він.

Керівник ОП підкреслив, що навіть після усунення таких проблем зробити так, щоб усі були задоволені мобілізацією, неможливо.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ СЗЧ, дезертирство та ухилянтство під час війни: карати чи прощати?

У квітні 2026 року Буданов називав потребу ЗСУ в людях критичною і зазначав, що проблеми з мобілізацією неможливо повністю вирішити, доки триває війна. Наприкінці 2025 року командувач Штурмових військ Валентин Манько говорив, що для повного укомплектування всіх бригад потрібно до 70 тисяч новобранців на місяць.

Питання комплектування армії залишається ширшим за самі темпи мобілізації. Йдеться також про умови служби, підготовку військових та здатність утримувати людей у війську. Про проблеми військової реформи у статті «Армія найманців і... кріпаків. Чи вирішила військова реформа проблеми ЗСУ» розповідає кандидат фізико-математичних наук, юрист, директор «Інституту міста» Олександр Сергієнко.

Пропагандисти видали згенероване ШІ зображення за фото з медзакладу, намагаючись підкріпити чергову маніпуляцію про українок та їхню нібито примусову мобілізацію.

Про це повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО у Facebook.

Центр протидії дезінформації при РНБО спростував черговий російський фейк про нібито мобілізацію жінок в Україні. Для поширення маніпуляції пропагандисти використали зображення, створене за допомогою штучного інтелекту.

Фейковий плакат про “мобілізацію жінок”

У соцмережах з’явилася світлина, яку видавали за фото з жіночої консультації. На ній нібито був розміщений плакат із військовою ЗСУ та фразою про самореалізацію жінок. Російські пропагандисти намагалися подати це як доказ того, що українок буцімто закликають вирушати на фронт безпосередньо в медичних закладах.

Центр протидії дезінформації при РНБО у Facebook зазначив, що це зображення не є справжнім. Перевірка спеціалізованими сервісами підтвердила використання технологій штучного інтелекту для його створення.

Першими фейкове фото опублікували анонімні ворожі Telegram-канали. Надалі його поширили для підтримки дезінформаційної кампанії про нібито примусову мобілізацію українок.

Чи буде мобілізація жінок в Україні

В Україні немає обов’язкової мобілізації жінок, і її запровадження не планується. Жінки можуть вступати до Сил оборони України лише добровільно.

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки не готує законодавчих ініціатив, які передбачали б мобілізацію жінок. Твердження російської пропаганди про протилежне є частиною систематичних спроб залякати та деморалізувати українське суспільство.

Ще цікаві матеріали:

• Комітет Верховної Ради спростував чутки про підготовку законопроєктів щодо мобілізації жінок. Участь жінок у Силах оборони залишається виключно добровільною.
• Добірка головних подій тижня в Україні: призначення командувача Сил логістики, удари по військових об’єктах РФ, наслідки обстрілів, напад у Польщі, фейк і кінопрем’єри.
• Опитування CBOS показало, що поляки найчастіше пов’язують погіршення ставлення до українців з історичними суперечками, соціальними виплатами та російською пропагандою.