Тренд пошуку "Міжнародний Валютний Фонд"
Стрічка оновлень
Коментарі
ІМІ рекомендує
17°
роберт фіцопогода завтрабезпілотний літальний апаратметро київселін діонмагазинголовнокомандувач збройних сил українипетиціямайкл дугласдемобілізаціяпринцльвівський порталхабарзалізниця9 жовтнязбірна угорщини з футболутанкерльвівядерна зброяденис підгурськийкриштиану роналдурівненська областьміжнародний валютний фондандреа мальдерамарін ле пенмозес ітаумас днем юристановини київмідьашанЩе..
31 Сер. 22:58 Економіка та Фінанси
У Києві почала роботу місія Міжнародного валютного фонду (МВФ). Її мета — оцінити, чи продовжувати підписану з Україною програму на 8,1 млрд доларів. Чи є підстави для хвилювання?
Про це в етері Громадського радіо говорили з головою Комітету економістів України Андрієм Новаком.
Він прогнозує, що МВФ не буде принциповим у питанні продовження кредитної програми для України. Економіст пояснив це тим, що навіть при всьому бажанні теоретично держава, на території якої відбувається повномасштабна війна, не може відповідати всім стандартним критеріям співпраці з Міжнародним валютним фондом, як у мирний час. Бюджетний процес в Україні в умовах війни також не може відбуватись за правилами мирного часу.
«Я не сумніваюся, що формально місія МВФ вказуватиме Україні, що нам треба зробити ті чи інші кроки з дохідною й витратною частиною бюджету та виконувати ті пункти програми, на які Україна підписалась. Але я не думаю, що від цієї місії можна очікувати відмови Україні у продовженні співпраці. Адже це рішення вже не стільки фінансове, скільки політичне. Ми повинні розуміти, що Міжнародний валютний фонд — це хоч і фінансова організація, але це також інструмент міжнародної глобальної політики. А міжнародна політика зараз полягає у продовженні підтримки України за принципом «Україна отримає стільки, скільки треба». Але нам точно вкажуть, над чим ще треба попрацювати», — сказав Андрій Новак.
Він зазначив, що більшість пунктів програми стосуються судової та правоохоронної системи (зокрема — призначення прокурорів.
Він також вважає, що МВФ також пригадає Україні останні корупційні скандали. Однак Андрій Новак додає, що Україна зможе відповісти тим, що підозрюваних у корупції арештовують.
Він також додав: програму точно буде продовжено, але невідомо, ціною яких поступок з боку України.
Також Андрій Новак обурений тим, що уряд показує проєкт держбюджету на 2027 рік не Верховній Раді, яка за нього голосуватиме, а представникам МВФ. Також економіст сумнівається в актуальності бюджетної декларації, яку уряд ухвалив у червні 2026 року.
Запис Економіст назвав проблеми України під час візиту до Києва місії МВФ спершу з'явиться на Громадське радіо.
Про це в етері Громадського радіо говорили з головою Комітету економістів України Андрієм Новаком.
Він прогнозує, що МВФ не буде принциповим у питанні продовження кредитної програми для України. Економіст пояснив це тим, що навіть при всьому бажанні теоретично держава, на території якої відбувається повномасштабна війна, не може відповідати всім стандартним критеріям співпраці з Міжнародним валютним фондом, як у мирний час. Бюджетний процес в Україні в умовах війни також не може відбуватись за правилами мирного часу.
«Я не сумніваюся, що формально місія МВФ вказуватиме Україні, що нам треба зробити ті чи інші кроки з дохідною й витратною частиною бюджету та виконувати ті пункти програми, на які Україна підписалась. Але я не думаю, що від цієї місії можна очікувати відмови Україні у продовженні співпраці. Адже це рішення вже не стільки фінансове, скільки політичне. Ми повинні розуміти, що Міжнародний валютний фонд — це хоч і фінансова організація, але це також інструмент міжнародної глобальної політики. А міжнародна політика зараз полягає у продовженні підтримки України за принципом «Україна отримає стільки, скільки треба». Але нам точно вкажуть, над чим ще треба попрацювати», — сказав Андрій Новак.
Він зазначив, що більшість пунктів програми стосуються судової та правоохоронної системи (зокрема — призначення прокурорів.
Він також вважає, що МВФ також пригадає Україні останні корупційні скандали. Однак Андрій Новак додає, що Україна зможе відповісти тим, що підозрюваних у корупції арештовують.
Він також додав: програму точно буде продовжено, але невідомо, ціною яких поступок з боку України.
Також Андрій Новак обурений тим, що уряд показує проєкт держбюджету на 2027 рік не Верховній Раді, яка за нього голосуватиме, а представникам МВФ. Також економіст сумнівається в актуальності бюджетної декларації, яку уряд ухвалив у червні 2026 року.
Запис Економіст назвав проблеми України під час візиту до Києва місії МВФ спершу з'явиться на Громадське радіо.
Перейти на hromadske.radio
Дипломатична напруга затьмарила економічний порядок денний ще до початку ключових дискусій. Європейські делегації відповіли демонстративним протестом проти Москви.
Особиста участь міністра фінансів Росії Антона Сілуанова у зустрічі провідних економічних посадовців країн Групи двадцяти (G20) спричинила протест європейських представників. Російський міністр прибув у понеділок до американського Ешвілла на запрошення адміністрації Дональда Трампа, хоча Вашингтон заздалегідь публічно не оголошував про його візит.
Як повідомляє The New York Times.
Міністри фінансів і керівники центральних банків зібралися в гірському місті штату Північна Кароліна. Зустріч планували присвятити глобальному економічному зростанню, інфляції, державним боргам, ланцюгам постачання та новим обмеженням проти Ірану. Однак на початку переговорів основна увага була прикута до присутності Сілуанова.
Це перший випадок від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли він особисто долучився до заходу такого рівня. Європейські учасники розцінили його приїзд як крок, що послаблює міжнародну ізоляцію Москви через війну.
Європейські представники виступили проти Сілуанова
Віцеканцлер і міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль заявив журналістам, що під час ранкового засідання розкритикував російського міністра через вторгнення в Україну. Він закликав Москву припинити війну та підтвердив подальшу підтримку Києва.
Прийом російського міністра фінансів тут надсилає сигнал, який я вважаю тривожним. Я хотів би побачити чітку позицію американської сторони, що його не прийматимуть як звичайного гостя.
– Ларс Клінгбайль
Представники України особисто на саміті не були присутні. Міністр фінансів України Сергій Марченко мав у понеділок долучитися через відеозв’язок до зустрічі міністрів фінансів Групи семи (G7). Переговори під керівництвом Франції, яка цього року головує у G7, запланували на полях ширшого заходу G20.
Європейські делегації також вимагали не допускати Сілуанова до традиційного спільного фотографування. За словами Клінгбайля, вони були готові бойкотувати церемонію, якби російський міністр з’явився в кадрі. Спільне фото зрештою зробили за участю європейців, але без представника Росії.
Посадовці США не анонсували приїзд Сілуанова. Представники Білого дому також не уточнили, чи отримував російський міністр офіційне запрошення.
Візит перед зустріччю в Киргизстані
Поява Сілуанова в Ешвіллі відбулася напередодні саміту в Киргизстані. До нього мали приєднатися президент Росії Володимир Путін, голова КНР Сі Цзіньпін і президент Ірану Масуд Пезешкіан.
На переговори G20 також прибули міністр фінансів Китаю та очільник китайського центрального банку. Китайські посадовці традиційно беруть участь у таких економічних зустрічах.
Відсутність Південної Африки спричинила нові суперечки
Європейські представники висловили невдоволення не лише через участь Росії, а й через відсутність Південної Африки. Міністерство фінансів США не запросило до Ешвілла представників цієї держави, яка давно входить до G20 та має найбільшу економіку на африканському континенті.
Минулого року Дональд Трамп пропустив саміт G20 у Південній Африці, а згодом оголосив про намір усунути країну від цьогорічних зустрічей. Своє рішення він обґрунтовував неправдивими заявами про нібито масові невибіркові вбивства білих південноафриканців і захоплення їхньої землі.
Американська адміністрація водночас запросила керівників компаній зі США, зокрема представників банківської та криптовалютної галузей. Організатори пояснили це наміром розширити контакти між державним і приватним секторами.
Пропозиції залучити підприємців з інших країн G20 американська сторона відхилила. Це рішення занепокоїло частину делегацій. Клінгбайль, імовірно, залишив перше засідання з керівниками компаній, щоб поспілкуватися з журналістами.
Економічний порядок денний зустрічі G20
Вітаючи учасників, міністр фінансів США Скотт Бессент заявив про намір Вашингтона повернути G20 до її початкового завдання – прискорення світового економічного зростання. На його думку, держави мають разом усувати глобальні дисбаланси, які шкодять багатьом економікам.
Стійка глобальна економіка не може спиратися на дії за принципом “розори сусіда”, які придушують чесну ринкову конкуренцію.
– Скотт Бессент
Під час зустрічі учасники планували розглянути зміцнення світових ланцюгів постачання сировини, включно з критично важливими мінералами.
Окрему увагу мали приділити можливостям для збільшення міжнародних інвестицій.
Ще одним напрямом переговорів стало скорочення або реструктуризація державних боргів.
Обговорення відбуваються на тлі прогнозу Міжнародного валютного фонду щодо уповільнення глобального економічного зростання та прискорення інфляції цього року. Удари США по Ірану в лютому порушили постачання нафти та спричинили подорожчання енергоносіїв, погіршивши перспективи світової економіки, яка вже зазнала наслідків воєн і пандемії.
Державний борг США і ситуація на фінансових ринках
Переговори розпочалися після того, як валовий державний борг Сполучених Штатів перевищив 40 трильйонів доларів. Це посилило занепокоєння власників облігацій та побоювання щодо подальшого зростання вартості запозичень.
Посилення фіскального тиску, про що свідчить зростання дохідності облігацій, і зупинка процесу зниження інфляції є джерелами занепокоєння як для ринків, так і для політиків.
– Крісталіна Георгієва
Особливо виразно ці ризики проявилися у США. Протягом останніх тижнів Бессент ініціював несподівані втручання у світові валютні ринки та американський ринок облігацій, намагаючись стримати подорожчання кредитів.
Вжиті заходи поки дали помірний результат. Вони також спричинили заперечення Європейського Союзу, оскільки частина рішень американського міністра негативно вплинула на європейську валюту.
Вашингтон посилює економічний тиск на Іран
Серед ключових тем зустрічі залишається американсько-ізраїльська війна з Іраном. Конфлікт спричинив підвищення цін на енергоносії, перебої у ланцюгах постачання та сповільнення економічного зростання.
Вашингтону складно сформувати спільну позицію G20 через невизначеність навколо торговельної політики Дональда Трампа, запроваджених ним високих імпортних мит і наслідків війни.
Адміністрація США закликала союзників долучитися до ініціативи “Операція економічного вигнання”. Вона передбачає посилення тиску на економіку Ірану та спробу врегулювати конфлікт за допомогою санкцій.
Минулого тижня Бессент попередив, що країни, які не припинять економічних зв’язків із Тегераном, також можуть потрапити під американські обмеження. Представник Міністерства фінансів США перед початком переговорів назвав іранське питання одним із центральних пунктів порядку денного.
Бессент дав зрозуміти, що терпіння Вашингтона щодо держав, які продовжують співпрацювати з Іраном, буде обмеженим. Водночас він висловив сподівання, що партнери виконають вимоги адміністрації Трампа й допоможуть уникнути ширшої глобальної економічної війни.
Навіщо мені підривати світову фінансову систему?
– Скотт Бессент
Частині журналістів відмовили в акредитації
Окрему суперечку спричинило рішення Міністерства фінансів США не акредитувати частину американських і міжнародних журналістів. Відмови отримали деякі репортери газети “Нью-Йорк таймс”.
Без акредитації також залишилися окремі журналісти газети “Волл-стріт джорнал”.
На зустріч не допустили й кореспондентів агентства “Блумберг ньюз” із кількох країн.
Міністерство фінансів Німеччини звернулося до американського відомства після початкової відмови журналістам “Нью-Йорк таймс” і “Блумберг”, які працюють у Німеччині та планували летіти до Ешвілла разом із Клінгбайлем.
Після втручання німецької сторони керівник берлінського бюро “Нью-Йорк таймс” отримав акредитацію. Кореспондентові “Блумберг” дозвіл так і не надали.
Дипломатичний посадовець, який говорив анонімно відповідно до практики своєї країни, заявив, що Німеччина вважає відмову міжнародному агентству “Блумберг” безпрецедентною та неприйнятною.
Подальші переговори в Ешвіллі мають охопити глобальне зростання, боргові проблеми, постачання стратегічної сировини та економічний тиск на Іран. Водночас початок зустрічі G20 уже позначився гострими розбіжностями через присутність Антона Сілуанова, усунення Південної Африки та обмеження роботи преси.
Схожі новини для вас:
Європейські представники відмовилися від спільного фото з російським міністром фінансів Антоном Сілуановим на зустрічі G20 у США, продемонструвавши незгоду з поверненням Москви до дипломатичного формату.
Прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що Росія готується до ескалації напруженості, а найближчі сім-вісім місяців будуть вирішальними для безпеки регіону.
Зеленський закликав Білорусь демонтувати ретранслятори, що допомагають РФ завдавати удари дронами по Україні, і попередив про можливі наслідки та зростання постачань пального.
The post Запрошення міністра фінансів РФ на зустріч G20 у США викликало обурення європейців first appeared on Межа. Новини України..
Особиста участь міністра фінансів Росії Антона Сілуанова у зустрічі провідних економічних посадовців країн Групи двадцяти (G20) спричинила протест європейських представників. Російський міністр прибув у понеділок до американського Ешвілла на запрошення адміністрації Дональда Трампа, хоча Вашингтон заздалегідь публічно не оголошував про його візит.
Як повідомляє The New York Times.
Міністри фінансів і керівники центральних банків зібралися в гірському місті штату Північна Кароліна. Зустріч планували присвятити глобальному економічному зростанню, інфляції, державним боргам, ланцюгам постачання та новим обмеженням проти Ірану. Однак на початку переговорів основна увага була прикута до присутності Сілуанова.
Це перший випадок від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли він особисто долучився до заходу такого рівня. Європейські учасники розцінили його приїзд як крок, що послаблює міжнародну ізоляцію Москви через війну.
Європейські представники виступили проти Сілуанова
Віцеканцлер і міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль заявив журналістам, що під час ранкового засідання розкритикував російського міністра через вторгнення в Україну. Він закликав Москву припинити війну та підтвердив подальшу підтримку Києва.
Прийом російського міністра фінансів тут надсилає сигнал, який я вважаю тривожним. Я хотів би побачити чітку позицію американської сторони, що його не прийматимуть як звичайного гостя.
– Ларс Клінгбайль
Представники України особисто на саміті не були присутні. Міністр фінансів України Сергій Марченко мав у понеділок долучитися через відеозв’язок до зустрічі міністрів фінансів Групи семи (G7). Переговори під керівництвом Франції, яка цього року головує у G7, запланували на полях ширшого заходу G20.
Європейські делегації також вимагали не допускати Сілуанова до традиційного спільного фотографування. За словами Клінгбайля, вони були готові бойкотувати церемонію, якби російський міністр з’явився в кадрі. Спільне фото зрештою зробили за участю європейців, але без представника Росії.
Посадовці США не анонсували приїзд Сілуанова. Представники Білого дому також не уточнили, чи отримував російський міністр офіційне запрошення.
Візит перед зустріччю в Киргизстані
Поява Сілуанова в Ешвіллі відбулася напередодні саміту в Киргизстані. До нього мали приєднатися президент Росії Володимир Путін, голова КНР Сі Цзіньпін і президент Ірану Масуд Пезешкіан.
На переговори G20 також прибули міністр фінансів Китаю та очільник китайського центрального банку. Китайські посадовці традиційно беруть участь у таких економічних зустрічах.
Відсутність Південної Африки спричинила нові суперечки
Європейські представники висловили невдоволення не лише через участь Росії, а й через відсутність Південної Африки. Міністерство фінансів США не запросило до Ешвілла представників цієї держави, яка давно входить до G20 та має найбільшу економіку на африканському континенті.
Минулого року Дональд Трамп пропустив саміт G20 у Південній Африці, а згодом оголосив про намір усунути країну від цьогорічних зустрічей. Своє рішення він обґрунтовував неправдивими заявами про нібито масові невибіркові вбивства білих південноафриканців і захоплення їхньої землі.
Американська адміністрація водночас запросила керівників компаній зі США, зокрема представників банківської та криптовалютної галузей. Організатори пояснили це наміром розширити контакти між державним і приватним секторами.
Пропозиції залучити підприємців з інших країн G20 американська сторона відхилила. Це рішення занепокоїло частину делегацій. Клінгбайль, імовірно, залишив перше засідання з керівниками компаній, щоб поспілкуватися з журналістами.
Економічний порядок денний зустрічі G20
Вітаючи учасників, міністр фінансів США Скотт Бессент заявив про намір Вашингтона повернути G20 до її початкового завдання – прискорення світового економічного зростання. На його думку, держави мають разом усувати глобальні дисбаланси, які шкодять багатьом економікам.
Стійка глобальна економіка не може спиратися на дії за принципом “розори сусіда”, які придушують чесну ринкову конкуренцію.
– Скотт Бессент
Під час зустрічі учасники планували розглянути зміцнення світових ланцюгів постачання сировини, включно з критично важливими мінералами.
Окрему увагу мали приділити можливостям для збільшення міжнародних інвестицій.
Ще одним напрямом переговорів стало скорочення або реструктуризація державних боргів.
Обговорення відбуваються на тлі прогнозу Міжнародного валютного фонду щодо уповільнення глобального економічного зростання та прискорення інфляції цього року. Удари США по Ірану в лютому порушили постачання нафти та спричинили подорожчання енергоносіїв, погіршивши перспективи світової економіки, яка вже зазнала наслідків воєн і пандемії.
Державний борг США і ситуація на фінансових ринках
Переговори розпочалися після того, як валовий державний борг Сполучених Штатів перевищив 40 трильйонів доларів. Це посилило занепокоєння власників облігацій та побоювання щодо подальшого зростання вартості запозичень.
Посилення фіскального тиску, про що свідчить зростання дохідності облігацій, і зупинка процесу зниження інфляції є джерелами занепокоєння як для ринків, так і для політиків.
– Крісталіна Георгієва
Особливо виразно ці ризики проявилися у США. Протягом останніх тижнів Бессент ініціював несподівані втручання у світові валютні ринки та американський ринок облігацій, намагаючись стримати подорожчання кредитів.
Вжиті заходи поки дали помірний результат. Вони також спричинили заперечення Європейського Союзу, оскільки частина рішень американського міністра негативно вплинула на європейську валюту.
Вашингтон посилює економічний тиск на Іран
Серед ключових тем зустрічі залишається американсько-ізраїльська війна з Іраном. Конфлікт спричинив підвищення цін на енергоносії, перебої у ланцюгах постачання та сповільнення економічного зростання.
Вашингтону складно сформувати спільну позицію G20 через невизначеність навколо торговельної політики Дональда Трампа, запроваджених ним високих імпортних мит і наслідків війни.
Адміністрація США закликала союзників долучитися до ініціативи “Операція економічного вигнання”. Вона передбачає посилення тиску на економіку Ірану та спробу врегулювати конфлікт за допомогою санкцій.
Минулого тижня Бессент попередив, що країни, які не припинять економічних зв’язків із Тегераном, також можуть потрапити під американські обмеження. Представник Міністерства фінансів США перед початком переговорів назвав іранське питання одним із центральних пунктів порядку денного.
Бессент дав зрозуміти, що терпіння Вашингтона щодо держав, які продовжують співпрацювати з Іраном, буде обмеженим. Водночас він висловив сподівання, що партнери виконають вимоги адміністрації Трампа й допоможуть уникнути ширшої глобальної економічної війни.
Навіщо мені підривати світову фінансову систему?
– Скотт Бессент
Частині журналістів відмовили в акредитації
Окрему суперечку спричинило рішення Міністерства фінансів США не акредитувати частину американських і міжнародних журналістів. Відмови отримали деякі репортери газети “Нью-Йорк таймс”.
Без акредитації також залишилися окремі журналісти газети “Волл-стріт джорнал”.
На зустріч не допустили й кореспондентів агентства “Блумберг ньюз” із кількох країн.
Міністерство фінансів Німеччини звернулося до американського відомства після початкової відмови журналістам “Нью-Йорк таймс” і “Блумберг”, які працюють у Німеччині та планували летіти до Ешвілла разом із Клінгбайлем.
Після втручання німецької сторони керівник берлінського бюро “Нью-Йорк таймс” отримав акредитацію. Кореспондентові “Блумберг” дозвіл так і не надали.
Дипломатичний посадовець, який говорив анонімно відповідно до практики своєї країни, заявив, що Німеччина вважає відмову міжнародному агентству “Блумберг” безпрецедентною та неприйнятною.
Подальші переговори в Ешвіллі мають охопити глобальне зростання, боргові проблеми, постачання стратегічної сировини та економічний тиск на Іран. Водночас початок зустрічі G20 уже позначився гострими розбіжностями через присутність Антона Сілуанова, усунення Південної Африки та обмеження роботи преси.
Схожі новини для вас:
Європейські представники відмовилися від спільного фото з російським міністром фінансів Антоном Сілуановим на зустрічі G20 у США, продемонструвавши незгоду з поверненням Москви до дипломатичного формату.
Прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що Росія готується до ескалації напруженості, а найближчі сім-вісім місяців будуть вирішальними для безпеки регіону.
Зеленський закликав Білорусь демонтувати ретранслятори, що допомагають РФ завдавати удари дронами по Україні, і попередив про можливі наслідки та зростання постачань пального.
The post Запрошення міністра фінансів РФ на зустріч G20 у США викликало обурення європейців first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net31 Сер. 12:54 Економіка та Фінанси
Представники Міжнародного валютного фонду розпочали нову місію в Україні. Делегацію очолює глава місії МВФ в Україні Гевін Грей.
Про це йдеться у пресрелізі місії МВФ в Україні, який є у розпорядженні ЕП.
Під час роботи вона проведе зустрічі з представниками української влади та іншими стейкхолдерами. Перемовини стосуватимуться:
- економічної ситуації та перспектив України,
- виконання українською владою зобов'язань у межах програми розширеного фінансування EFF.
Окремою темою стане проєкт державного бюджету України на 2027 рік. Представники Фонду планують обговорити його з українськими урядовцями.
Що відомо про програму від МВФ
Нова програма EFF, затверджена Радою виконавчих директорів МВФ 26 лютого, розрахована на 2026-2029 роки та враховує актуальні макроекономічні й безпекові виклики, з якими стикається Україна в умовах повномасштабної війни. Вона замінила попередню програму, що діяла з березня 2023 року.
Загальний обсяг фінансування за програмою становить 8,1 млрд доларів США, з яких перший транш у 1,5 млрд доларів уже надійшов до Державного бюджету України.
Згодом Україна 23 липня отримала другий транш у розмірі близько 690 млн доларів від Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Програма EFF залишається ключовим елементом підтримки макрофінансової стабільності держави та важливим сигналом для міжнародних партнерів щодо послідовності України у впровадженні реформ і забезпеченні відповідального управління державними фінансами.
Одним із центральних напрямів співпраці з МВФ є реалізація структурних реформ, необхідних для ефективного повоєнного відновлення та подальшого просування України до членства в Європейському Союзі. Йдеться, зокрема, про зміцнення фіскальних інституцій і податкового адміністрування, посилення систем врядування та антикорупційної політики, розвиток фінансової й ринкової інфраструктури для залучення приватного капіталу у відбудову країни, а також подальший розвиток ринкової економіки.
↓Читайте також Мораторій на тарифи залишається чинним: Міненерго пояснило положення меморандуму з МВФ МВФ пропонує поетапне підвищення тарифів на газ й електроенергію для населення з 2027 рокуThe post МВФ розпочав нову місію в Україні: обговорять реформи та бюджет на 2027 рік appeared first on Рубрика.
Перейти на rubryka.com
31 Сер. 11:13 Війна та Оборона
Місія Міжнародного валютного фонду у понеділок, 31 серпня, розпочинає переговори в Києві, пише «Інтерфакс-Україна». Місію очолює Гевін Грей.
У планах МВФ провести перемовини з українською владою та іншими зацікавленими сторонами.
«Обговорення будуть зосереджені на перспективах економіки, зобов’язаннях влади щодо макроекономічних та структурних реформ у рамках (програми розширеного фінансування) EFF МВФ, а також на проєкті бюджету на 2027 рік», — зазначили в МВФ.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Ситуація тривожна»: Гетманцев закликав Раду виконати зобов'язання перед МВФ та ЄС
Уряд і парламент збільшують перелік невиконаних зобов’язань перед міжнародними партнерами в межах програм підтримки. За останній квартал, за даними Forbes, сума потенційно пов’язаного фінансування зросла майже на €1 млрд.
Зокрема, МВФ висловив занепокоєння рішенням депутатів Верховної Ради скоротити термін застосування посиленого обов'язкового фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP) до 12 місяців. У Фонді сприйняли такі дії Верховної Ради, по-перше, як відступ від реформ і попередніх домовленостей. По-друге, на думку МВФ, це рішення суперечить стандартам фінансового моніторингу FATF.
До того ж президент досі не підписав законопроєкт №15111-д про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Цей документ є одним із структурних маяків у програмі співпраці України з МВФ. ВР ухвалила його ще на початку червня.
У планах МВФ провести перемовини з українською владою та іншими зацікавленими сторонами.
«Обговорення будуть зосереджені на перспективах економіки, зобов’язаннях влади щодо макроекономічних та структурних реформ у рамках (програми розширеного фінансування) EFF МВФ, а також на проєкті бюджету на 2027 рік», — зазначили в МВФ.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Ситуація тривожна»: Гетманцев закликав Раду виконати зобов'язання перед МВФ та ЄС
Уряд і парламент збільшують перелік невиконаних зобов’язань перед міжнародними партнерами в межах програм підтримки. За останній квартал, за даними Forbes, сума потенційно пов’язаного фінансування зросла майже на €1 млрд.
Зокрема, МВФ висловив занепокоєння рішенням депутатів Верховної Ради скоротити термін застосування посиленого обов'язкового фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP) до 12 місяців. У Фонді сприйняли такі дії Верховної Ради, по-перше, як відступ від реформ і попередніх домовленостей. По-друге, на думку МВФ, це рішення суперечить стандартам фінансового моніторингу FATF.
До того ж президент досі не підписав законопроєкт №15111-д про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Цей документ є одним із структурних маяків у програмі співпраці України з МВФ. ВР ухвалила його ще на початку червня.
Перейти на zn.ua
31 Сер. 10:53 Економіка та Фінанси
Міжнародний валютний фонд у понеділок, 31 серпня, розпочав у Києві нові перемовини із представниками української влади. Від успіху цих зустрічей залежить подальша підтримка партнерів. Повний текст новини
Перейти на 24tv.ua
31 Сер. 10:31 Економіка та Фінанси
Місія Міжнародного валютного фонду розпочала новий раунд консультацій з українською владою. Пресслужба представництва МВФ в Україні повідомила, що ці зустрічі стартували під керівництвом Гевіна Грея. Основні напрями консультацій МВФ У рамках візиту експерти Фонду зустрічаються не лише з представниками української влади, а й з іншими зацікавленими сторонами. Зустрічі проходять у межах регулярної місії та спрямовані...
Перейти на agroreview.comВашингтон втрутився у валютний ринок, але єна знову слабшає, змушуючи інвесторів оцінювати ризик нової глобальної фінансової кризи.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що безладні коливання японської єни можуть спричинити примусове закриття ринкових позицій, дестабілізувати світові фінансові ринки та зрештою підвищити вартість запозичень для американських домогосподарств і бізнесу.
Як повідомляє Reuters
Про це Бессент написав у листі від 27 серпня, який наступного дня опублікував у соцмережі X. Лист став відповіддю на вимогу сенаторки-демократки Елізабет Воррен пояснити спільну валютну інтервенцію Вашингтона і Токіо, проведену в липні.
Заява пролунала на тлі нового послаблення єни до долара, хоча ринки очікують, що Банк Японії може найближчим часом підвищити процентні ставки.
Спільна інтервенція США та Японії
31 липня США та Японія провели рідкісну спільну інтервенцію з купівлі єни. Цей крок мав стримати розпродаж японської валюти та державних облігацій Японії, щоб напруження не поширилося на міжнародні ринки.
Минулого місяця єна досягла приблизно 40-річного мінімуму – майже 164 єни за долар. Після інтервенції японська валюта зміцнилася до 155,20 єни за долар, однак згодом знову ослабла й наблизилася до позначки 160.
У п’ятницю курс ненадовго перевищив рівень 160 єн за долар, який учасники ринку вважають порогом, після якого ймовірність нової інтервенції зростає. На динаміку вплинули заяви голови Федеральної резервної системи Кевіна Ворша, що відновили очікування швидкого підвищення ставок у США.
У листі Бессент пояснив, що Міністерство фінансів США здійснило операцію, обмінявши валютні активи Фонду валютної стабілізації на єни.
Той самий принцип застосували в Аргентині, де Міністерство фінансів використало Фонд валютної стабілізації, щоб підтримати країну в період гострої короткострокової нестачі ліквідності та не допустити переростання проблеми в ширшу регіональну кризу.
– Скотт Бессент
Фонд валютної стабілізації та ризики для ринків
Фонд валютної стабілізації є резервом Міністерства фінансів США для екстрених заходів на валютних і внутрішніх фінансових ринках. Бессент наголосив, що участь Вашингтона в підтримці єни була спрямована на недопущення масштабнішої фінансової нестабільності.
Найкраще врегульована криза – це та, якої ніколи не сталося.
– Скотт Бессент
Торік Міністерство фінансів США вже залучало Фонд валютної стабілізації для підтримки ринку аргентинського песо. Тоді також було відкрито валютну своп-лінію на 20 мільярдів доларів для стабілізації національної валюти Аргентини.
На думку Бессента, різкі рухи єни можуть швидко вийти за межі японського ринку, посилити напругу в глобальній фінансовій системі та позначитися на вартості кредитів у США.
Вас можуть зацікавити такі матеріали:
- Міністр фінансів США Скотт Бессент на зустрічі G20 в Ешвіллі просуватиме санкції проти Ірану, скорочення торговельних дисбалансів і глобальне економічне зростання, водночас відповідаючи на занепокоєння щодо боргу США.
- Європейські центральні банкіри занепокоїлися непередбачуваними діями США після валютної інтервенції з єною та планів збільшити викуп довгострокових облігацій.
- Скотт Бессент втрачає довіру інвесторів: прибутковість держоблігацій США наближається до 5%, а бюджетний дефіцит і політичний тиск посилюють ризики для економіки.
Реклама
А Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма? Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.
То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.
Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.
Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.
Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.
Дізнатись подробиціЗа одним столом зберуться країни, які потерпають від американських рішень, але Вашингтон вимагатиме від них нових поступок.
Міністр фінансів США Скотт Бессент цього тижня постане перед серйозним випробуванням економічної дипломатії на зустрічі Групи двадцяти в Ешвіллі, штат Північна Кароліна. Він намагатиметься переконати представників найбільших економік світу скоротити глобальні торговельні дисбаланси, прискорити економічне зростання та розірвати ділові зв’язки з Іраном.
Як зазначає Reuters
Водночас Бессенту доведеться відповідати на занепокоєння партнерів через стрімке зростання державного боргу США та прибутковості американських облігацій. У понеділок і вівторок в Ешвіллі зберуться міністри фінансів і керівники центральних банків країн Групи двадцяти.
Минулого року Сполучені Штати не брали участі в процесі Групи двадцяти під головуванням Південної Африки. Тепер адміністрація Дональда Трампа прагне переорієнтувати роботу об’єднання відповідно до власного бачення економічної політики.
Іран, мита та тиск на учасників Групи двадцяти
Зустріч відбудеться на тлі невизначеності щодо наступних тарифних рішень Вашингтона, торговельного конфлікту США з Канадою та високих цін на енергоносії й сировину через війну з Іраном.
Неврегульований конфлікт призвів до закриття Ормузької протоки, що послаблює темпи зростання майже в усіх країнах Групи двадцяти. Бессент попереджав: держави, які продовжать купувати іранську нафту або сприятимуть іншим операціям із Тегераном, можуть потрапити під вторинні санкції США.
28 серпня США запровадили обмеження проти банку, що базується в Єгипті, через його зв’язки з Іраном через філії в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Поєднання цих чинників може посилити розбіжності в Групі двадцяти, до якої входять, зокрема, Китай і Росія. Учасникам форуму й без того складно домовлятися про спільні кроки, а геополітичні суперечності, включно з війною в Україні, часто залишаються поза межами колективних рішень.
Міністр Бессент прагнутиме винести Іран на перший план і говоритиме про посилення санкцій проти Ірану, тоді як чимало країн за столом Групи двадцяти захочуть обговорювати будь-що інше. Вони говоритимуть про мита.
– Джош Ліпскі
У лютому Верховний суд скасував масштабні глобальні мита Дональда Трампа, запроваджені на підставі закону про надзвичайні ситуації. Після цього адміністрація почала відновлювати тарифні заходи, спираючись на інші юридичні механізми.
У липні всі країни Групи двадцяти та Європейський Союз увійшли до переліку 60 економік, щодо яких США запровадили мита на рівні 10% або 12,5%. Вашингтон пояснив це недостатнім контролем за дотриманням заборон на примусову працю. Ще 16 найбільших торговельних партнерів США, понад половина з яких є членами Групи двадцяти, можуть зіткнутися з новими тарифами через розслідування щодо надмірних промислових потужностей.
Скорочення торговельних дисбалансів
Мита є ключовою складовою політики адміністрації Трампа щодо зменшення світових торговельних дисбалансів. Представник Міністерства фінансів США заявив, що Вашингтон вважає їх наслідком викривленої державної економічної політики, яка перешкоджає чесній конкуренції. Ця тема має стати однією з головних на зустрічі в Ешвіллі.
Європейські посадовці планують обговорити стрімке зростання китайського експорту, яке створює загрози для промисловості Європи, зокрема автомобільного сектору.
Через хронічно слабкий внутрішній попит Китай посилив ставку на експорт електромобілів, напівпровідників та інших товарів. У липні обсяг китайського експорту зріс на 23,9% у річному вимірі. Високі мита США та повна заборона на китайські автомобілі спрямували значну частину цих товарів до Європи, де дедалі гучніше лунають вимоги посилити обмеження на імпорт із Китаю.
Китай не демонструє готовності дослухатися до тривалих закликів скоротити промислові субсидії та переорієнтувати економіку з експорту на внутрішнє споживання. За оцінкою Міжнародного валютного фонду, китайський юань недооцінений на 21%.
Економісти водночас вказують, що США мало уваги приділяють іншій стороні проблеми – істотному зменшенню бюджетного дефіциту, яке могло б послабити попит на імпорт. 19 серпня загальний державний борг США перевищив 40 трильйонів доларів, подвоївшись із 2017 року за два президентські терміни Трампа та каденцію Джо Байдена між ними.
Борговий ринок і недовіра партнерів
Цього місяця прибутковість 30-річних державних облігацій США досягла найвищого рівня за 19 років. Ринки відреагували на заяву Бессента про подвоєння обсягу запланованих викупів довгострокових казначейських облігацій – до 4 мільярдів доларів за одну операцію. Після цього прибутковість тимчасово знизилася.
Таке рішення розкритикував колишній наставник Бессента на Волл-стріт Стенлі Дракенміллер. Центральні банкіри також висловлюють побоювання, що Міністерство фінансів США може вдатися до активнішого втручання в ринок, який традиційно функціонує за принципом регулярного та передбачуваного розміщення боргових зобов’язань.
Представник американського Міністерства фінансів заявив, що прибутковість довгострокових облігацій перевищила рівень, який у відомстві вважають справедливим. За його словами, міністерство має намір домагатися її зниження.
Дії Бессента на фінансових ринках не обмежилися облігаціями. 1 серпня США спільно з Японією провели валютну інтервенцію для підтримки єни, а в жовтні 2025 року Вашингтон купував аргентинські песо.
Міністри Групи двадцяти не повірять заспокійливим словам. Крім того, їхні економіки потерпають від війни Трампа з Іраном, якої їхні країни не підтримують. Жодна американська дипломатія не здатна змінити ці реалії.
– Марк Собел
США також хочуть зосередити дискусію Групи двадцяти на глобальному зростанні. Американська сторона пов’язує його з дерегуляцією, нарощуванням виробництва енергії та інноваціями приватного сектору.
Вашингтон намагається повернути форум до його початкової ролі. Південна Африка торік наполягала на спільній роботі над кліматичною кризою, а Бразилія у 2024 році просувала пропозиції щодо підвищення податків для заможних людей.
Група двадцяти почала працювати на рівні глав держав і урядів під час світової фінансової кризи 2008 року, коли країни шукали способи подолати найглибшу рецесію з 1930-х років. Останнім великим спільним рішенням стала реакція на кризу COVID-19 у 2020 році: тоді учасники домовилися спрямувати додаткові 5 трильйонів доларів у світову економіку для протидії втратам робочих місць і доходів.
Вас можуть зацікавити такі матеріали:
Кевін Ворш хоче змінити комунікацію ФРС із фінансовими ринками, однак активність міністра фінансів Скотта Бессента може спотворити сигнали ринку облігацій.
Іран визнає значні економічні втрати через війну зі США: торгівля скоротилася на 35%, інфляція сягнула 66%, а суперечки щодо Ормузької протоки тривають.
Канцлер ФРН Фрідріх Мерц закликав розпочати політичний валютний діалог з Китаєм через недооцінений юань і торговельні дисбаланси, виступаючи на відкритті Школи управління Аденауера.
The post Бессент спробує переконати G20 посилити тиск на Іран і скоротити торговельні дисбаланси first appeared on Межа. Новини України..
Міністр фінансів США Скотт Бессент цього тижня постане перед серйозним випробуванням економічної дипломатії на зустрічі Групи двадцяти в Ешвіллі, штат Північна Кароліна. Він намагатиметься переконати представників найбільших економік світу скоротити глобальні торговельні дисбаланси, прискорити економічне зростання та розірвати ділові зв’язки з Іраном.
Як зазначає Reuters
Водночас Бессенту доведеться відповідати на занепокоєння партнерів через стрімке зростання державного боргу США та прибутковості американських облігацій. У понеділок і вівторок в Ешвіллі зберуться міністри фінансів і керівники центральних банків країн Групи двадцяти.
Минулого року Сполучені Штати не брали участі в процесі Групи двадцяти під головуванням Південної Африки. Тепер адміністрація Дональда Трампа прагне переорієнтувати роботу об’єднання відповідно до власного бачення економічної політики.
Іран, мита та тиск на учасників Групи двадцяти
Зустріч відбудеться на тлі невизначеності щодо наступних тарифних рішень Вашингтона, торговельного конфлікту США з Канадою та високих цін на енергоносії й сировину через війну з Іраном.
Неврегульований конфлікт призвів до закриття Ормузької протоки, що послаблює темпи зростання майже в усіх країнах Групи двадцяти. Бессент попереджав: держави, які продовжать купувати іранську нафту або сприятимуть іншим операціям із Тегераном, можуть потрапити під вторинні санкції США.
28 серпня США запровадили обмеження проти банку, що базується в Єгипті, через його зв’язки з Іраном через філії в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Поєднання цих чинників може посилити розбіжності в Групі двадцяти, до якої входять, зокрема, Китай і Росія. Учасникам форуму й без того складно домовлятися про спільні кроки, а геополітичні суперечності, включно з війною в Україні, часто залишаються поза межами колективних рішень.
Міністр Бессент прагнутиме винести Іран на перший план і говоритиме про посилення санкцій проти Ірану, тоді як чимало країн за столом Групи двадцяти захочуть обговорювати будь-що інше. Вони говоритимуть про мита.
– Джош Ліпскі
У лютому Верховний суд скасував масштабні глобальні мита Дональда Трампа, запроваджені на підставі закону про надзвичайні ситуації. Після цього адміністрація почала відновлювати тарифні заходи, спираючись на інші юридичні механізми.
У липні всі країни Групи двадцяти та Європейський Союз увійшли до переліку 60 економік, щодо яких США запровадили мита на рівні 10% або 12,5%. Вашингтон пояснив це недостатнім контролем за дотриманням заборон на примусову працю. Ще 16 найбільших торговельних партнерів США, понад половина з яких є членами Групи двадцяти, можуть зіткнутися з новими тарифами через розслідування щодо надмірних промислових потужностей.
Скорочення торговельних дисбалансів
Мита є ключовою складовою політики адміністрації Трампа щодо зменшення світових торговельних дисбалансів. Представник Міністерства фінансів США заявив, що Вашингтон вважає їх наслідком викривленої державної економічної політики, яка перешкоджає чесній конкуренції. Ця тема має стати однією з головних на зустрічі в Ешвіллі.
Європейські посадовці планують обговорити стрімке зростання китайського експорту, яке створює загрози для промисловості Європи, зокрема автомобільного сектору.
Через хронічно слабкий внутрішній попит Китай посилив ставку на експорт електромобілів, напівпровідників та інших товарів. У липні обсяг китайського експорту зріс на 23,9% у річному вимірі. Високі мита США та повна заборона на китайські автомобілі спрямували значну частину цих товарів до Європи, де дедалі гучніше лунають вимоги посилити обмеження на імпорт із Китаю.
Китай не демонструє готовності дослухатися до тривалих закликів скоротити промислові субсидії та переорієнтувати економіку з експорту на внутрішнє споживання. За оцінкою Міжнародного валютного фонду, китайський юань недооцінений на 21%.
Економісти водночас вказують, що США мало уваги приділяють іншій стороні проблеми – істотному зменшенню бюджетного дефіциту, яке могло б послабити попит на імпорт. 19 серпня загальний державний борг США перевищив 40 трильйонів доларів, подвоївшись із 2017 року за два президентські терміни Трампа та каденцію Джо Байдена між ними.
Борговий ринок і недовіра партнерів
Цього місяця прибутковість 30-річних державних облігацій США досягла найвищого рівня за 19 років. Ринки відреагували на заяву Бессента про подвоєння обсягу запланованих викупів довгострокових казначейських облігацій – до 4 мільярдів доларів за одну операцію. Після цього прибутковість тимчасово знизилася.
Таке рішення розкритикував колишній наставник Бессента на Волл-стріт Стенлі Дракенміллер. Центральні банкіри також висловлюють побоювання, що Міністерство фінансів США може вдатися до активнішого втручання в ринок, який традиційно функціонує за принципом регулярного та передбачуваного розміщення боргових зобов’язань.
Представник американського Міністерства фінансів заявив, що прибутковість довгострокових облігацій перевищила рівень, який у відомстві вважають справедливим. За його словами, міністерство має намір домагатися її зниження.
Дії Бессента на фінансових ринках не обмежилися облігаціями. 1 серпня США спільно з Японією провели валютну інтервенцію для підтримки єни, а в жовтні 2025 року Вашингтон купував аргентинські песо.
Міністри Групи двадцяти не повірять заспокійливим словам. Крім того, їхні економіки потерпають від війни Трампа з Іраном, якої їхні країни не підтримують. Жодна американська дипломатія не здатна змінити ці реалії.
– Марк Собел
США також хочуть зосередити дискусію Групи двадцяти на глобальному зростанні. Американська сторона пов’язує його з дерегуляцією, нарощуванням виробництва енергії та інноваціями приватного сектору.
Вашингтон намагається повернути форум до його початкової ролі. Південна Африка торік наполягала на спільній роботі над кліматичною кризою, а Бразилія у 2024 році просувала пропозиції щодо підвищення податків для заможних людей.
Група двадцяти почала працювати на рівні глав держав і урядів під час світової фінансової кризи 2008 року, коли країни шукали способи подолати найглибшу рецесію з 1930-х років. Останнім великим спільним рішенням стала реакція на кризу COVID-19 у 2020 році: тоді учасники домовилися спрямувати додаткові 5 трильйонів доларів у світову економіку для протидії втратам робочих місць і доходів.
Вас можуть зацікавити такі матеріали:
Кевін Ворш хоче змінити комунікацію ФРС із фінансовими ринками, однак активність міністра фінансів Скотта Бессента може спотворити сигнали ринку облігацій.
Іран визнає значні економічні втрати через війну зі США: торгівля скоротилася на 35%, інфляція сягнула 66%, а суперечки щодо Ормузької протоки тривають.
Канцлер ФРН Фрідріх Мерц закликав розпочати політичний валютний діалог з Китаєм через недооцінений юань і торговельні дисбаланси, виступаючи на відкритті Школи управління Аденауера.
The post Бессент спробує переконати G20 посилити тиск на Іран і скоротити торговельні дисбаланси first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.netСпівробітники сил безпеки Ірану стоять під великим портретом нового верховного лідера країни Моджтаби Хаменеї в Тегерані 9 квітня 2026 року. Majid Saeedi/Getty Images
Тегеран зберіг владу й ракетний потенціал, але один із його найсильніших інструментів міжнародного тиску поступово слабшає на очах.
Висновки про перемогу Ірану у війні є передчасними, вважає аналітик CNN із глобальних питань Бретт Макгерк. Він обіймав керівні посади у сфері національної безпеки за президентів Джорджа Буша-молодшого, Барака Обами, Дональда Трампа та Джо Байдена.
Як пише CNN
Прихильники тези про успіх Тегерана звертають увагу, що країна витримала кілька тижнів американських та ізраїльських ударів, не пішла на поступки, зберегла чинну владу й ракетний потенціал. Іран також має можливості загрожувати судноплавству в Ормузькій протоці, а отже – впливати на глобальний енергетичний ринок.
Втім, Макгерк вважає, що ситуація для Тегерана змінюється не на його користь. Від середини липня США відновили військову блокаду іранських портів та посилили тиск на нафтову торгівлю країни. Паралельно американські сили розчищають морські шляхи й сприяють захисту цивільних суден у протоці.
За даними Блумберг, вантажні перевезення через Ормузьку протоку відновилися приблизно до двох третин від довоєнного рівня. Водночас світові ціни на енергоносії залишаються відносно стабільними, що послаблює один із ключових інструментів тиску Ірану.
Четвертий етап війни: блокада Ірану та боротьба за Ормузьку протоку
Шестимісячну війну Макгерк поділяє на чотири етапи. Перший почався 28 лютого з масштабних авіаударів і тривав шість тижнів. Другий етап розпочався після перемир’я 7 квітня та переговорів, результатом яких став меморандум, підписаний 17 червня Дональдом Трампом і президентом Ірану Масудом Пезешкіаном.
Третя фаза конфлікту настала після нових іранських атак на торговельні судна в Ормузькій протоці. Нинішній, четвертий етап, за оцінкою Макгерка, є військово-економічним ембарго проти Ірану.
Після Ісламської революції 1979 року Іран уперше опинився в умовах фактичного перекриття головного економічного маршруту через Ормузьку протоку. Якщо Тегеран більше не зможе тримати міжнародне судноплавство під постійною загрозою, його вплив на перебіг війни та міжнародних партнерів помітно зменшиться.
Економічні втрати послаблюють позиції Тегерана
Воєнний тиск уже позначається на економіці Ірану. Міжнародний валютний фонд прогнозує скорочення іранської економіки цього року більш ніж на 5%, а інфляція може наблизитися до 70%.
Представник Міністерства праці Ірану заявив, що лише за перші три місяці війни країна втратила понад мільйон робочих місць. На тлі обмежень для нафтового експорту та ускладнення морської логістики ці втрати можуть ще сильніше вдарити по внутрішній стабільності країни.
Блокада та санкційний тиск приречені на провал, як і всі попередні кампанії, які не змогли змінити політику Ірану.
– Аббас Арагчі
Макгерк не відкидає нової ескалації. Іран може вдатися до атак на енергетичну інфраструктуру держав Перської затоки, а єменські хусити здатні поновити погрози судноплавству в Червоному морі, застосовуючи ракети та безпілотники.
Однак попередня стратегія Тегерана – тиснути на Сполучені Штати та світовий енергетичний ринок через небезпеку в Ормузькій протоці – поки не принесла очікуваного результату. Судноплавство поступово відновлюється, а економічні втрати Ірану накопичуються.
Командувач Центрального командування Збройних сил США адмірал Бред Купер цього тижня визначив завдання американських військових як забезпечення блокади Ірану та підтримку руху комерційних суден. На думку Макгерка, такий баланс сил зберігатиметься, доки Тегеран не відмовиться від претензій на контроль над Ормузькою протокою та не припинить програму збагачення урану.
За цих обставин Іран не здобуває стратегічної перемоги, а поступово втрачає головний важіль впливу – можливість використовувати Ормузьку протоку як інструмент глобального тиску.
Схожі новини для вас:
- В Ірані загострилася боротьба між прагматиками та консерваторами щодо угоди зі США після шести місяців війни. Остаточне рішення може визначити верховний лідер Моджтаба Хаменеї.
- Влада Ірану визнала значні економічні втрати від санкцій США, скорочення зовнішньої торгівлі та високої інфляції на тлі посилення тиску Вашингтона.
- Шрі-Ланка контролює пересування 11 підсанкційних іранських нафтових танкерів у міжнародних водах біля південного узбережжя країни.
Перейти на mezha.net
28 Сер. 15:48 Економіка та Фінанси
Рішення регуляторів і промислова експансія Китаю оголюють ризики, які вже виходять далеко за межі фінансових ринків.
Добірка матеріалів цього вікенду присвячена рішенням центральних банків, напрузі на ринку облігацій, критично важливим металам, енергетичній безпеці Австралії, технологічним амбіціям Meta та зростанню промислового впливу Китаю.
Як зазначають Reuters
Федеральна резервна система та суперечка про прогнозні сигнали
Майк Долан звернув увагу на нове дослідження Міжнародного валютного фонду про роль прогнозних сигналів у монетарній політиці центральних банків. Його оприлюднили в період, коли голова Федеральної резервної системи Кевін Ворш прямує на щорічну зустріч у Джексон-Голі з наміром відмовитися від такого інструменту в комунікації регулятора.
Автори дослідження захищають прогнозні сигнали, називаючи їх важливим способом пояснити реакцію центробанку на зміни в економіці. На їхню думку, йдеться не про спробу усунути невизначеність чи точно назвати майбутню процентну ставку, а про зрозуміле пояснення логіки політики.
Критичні метали та ризики для постачання алюмінію
Енді Гоум рекомендує звіт Агентства оборонної логістики США, присвячений результатам моделювання великого конфлікту, проведеного у липні минулого року. Дослідники перевіряли, наскільки стійким буде американський ланцюг постачання алюмінію у кризових умовах.
Матеріал демонструє підхід Пентагону до проблеми критично важливих металів і водночас пояснює, як використовують сценарне моделювання для оцінки економічних та оборонних ризиків.
Чому викуп облігацій не вирішує проблеми ринку
Джеймі Макгівер виділив аналіз Ребекки Паттерсон із Ради з міжнародних відносин щодо нещодавньої спроби Міністерства фінансів США знизити дохідність довгострокових державних облігацій через їхній викуп.
На думку Паттерсон, такого кроку недостатньо без додаткових змін у державній політиці або суттєвого сповільнення економіки.
Перше малоймовірне, а другого ніхто не хоче.
– Ребекка Паттерсон
Австралійський дизель і залежність від Близького Сходу
Клайд Расселл звернув увагу на дослідження XAnalysts про маршрути постачання дизельного пального до Австралії. Країна є найбільшим у світі імпортером дизеля, однак не закуповує його безпосередньо на Близькому Сході.
Водночас австралійський ринок усе одно вразливий до перебоїв у цьому регіоні. Причина полягає у глобальному характері торгівлі нафтопродуктами: порушення ключових маршрутів або скорочення переробки в одному регіоні можуть змінювати ціни та доступність пального далеко за його межами.
ШІ у Meta: амбітний план, що зіткнувся з реальністю
Анна Шиманскі відзначила розслідування про спроби Марка Цукерберга замінити частину працівників Meta системами штучного інтелекту. План, який мав радикально змінити роботу компанії, зрештою зіткнувся з практичними проблемами та провалився.
Ця історія показує, що впровадження штучного інтелекту в робочі процеси не зводиться до простої заміни людей алгоритмами. Навіть великі технологічні компанії стикаються з обмеженнями автоматизації, організаційними труднощами та потребою зберігати людський контроль над ключовими рішеннями.
Енергетичний перехід Китаю та нова промислова сила
Ґевін Маґвайр рекомендує подкаст компанії Aurora Energy Research про енергетичний перехід Китаю. У ньому розглядають виклики, що постають перед найбільшим у світі споживачем електроенергії під час інтеграції відновлюваної генерації у величезну енергосистему країни.
Рон Буссо, своєю чергою, звертає увагу на розмову Бреда Сетсера в програмі Езри Кляйна. Сетсер, старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин і колишній посадовець Міністерства фінансів та торгового представництва США, вважає, що світ перебуває на початку “другого китайського шоку”.
Йдеться про дедалі сильніші позиції Китаю у високотехнологічному виробництві. Поєднання промислових потужностей, розвитку чистої енергетики та контролю над виробничими ланцюгами може стати одним із визначальних факторів для світової економіки найближчими роками.
Рекомендуємо звернути увагу:
- Азійські фондові ринки торгувалися майже без змін перед звітом Nvidia. Нафта дешевшала, облігації дорожчали, а інвестори оцінювали перспективи витрат на штучний інтелект.
Перейти на mezha.net27 Сер. 23:54 Війна та Оборона
Через шість місяців після того, як США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, війна, яку президент США Дональд Трамп назвав «невеликою вилазкою», перетворилася на глибоко непопулярне протистояння без чіткого завершення. Іран не капітулював. Судноплавство Ормузькою протокою залишається серйозно порушеним, а чіткого шляху до завершення конфлікту, який Трамп колись обіцяв закінчити за чотири тижні, досі немає, повідомляє Reuters.
Війна коштує Трампу політичних очок. З її початку його рейтинг схвалення впав із 40% до 33%, свідчить опитування Reuters/Ipsos, а зростання цін на бензин підірвало передвиборчу обіцянку президента знизити витрати американців. Саму війну підтримують лише 31% громадян, що менше, ніж на аналогічному етапі мала війна в Афганістані, схвалення якої за даними Gallup роками трималося вище 50%.
Невдоволення виборців дорожнечею створює проблему для Республіканської партії напередодні листопадових проміжних виборів, коли їй потрібно буде захищати вузьку більшість в обох палатах Конгресу. Конфлікт також поглибив розкол між ізоляціоністськи налаштованими республіканцями, які прагнуть швидкого завершення війни, та тими, хто вважає, що Трамп має й надалі тиснути на Тегеран військовим шляхом.
Світова економіка відчула наслідки війни, хоча й менші, ніж очікувалося. Удари США та Ізраїлю одразу викликали тривогу, адже Ормузька протока, яка звужується приблизно до 34 кілометрів між Іраном і Оманом, забезпечує близько п'ятої частини світових поставок енергоносіїв. Її блокування спричинило різке зростання цін на нафту й побоювання глобального спаду.
Міжнародний валютний фонд двічі знижував прогноз світового зростання з початку війни і тепер очікує зростання світової економіки на 3% цього року, проти прогнозованих у січні 3,3%. Втім, за оцінками економістів, глобальна економіка виявилася стійкішою, ніж під час нафтових шоків 1970-х: провідні економіки менше залежать від енергоносіїв, а стабільні витрати та інвестиції, зокрема бум штучного інтелекту, пом'якшили удар.
Сам Іран зазнав важких втрат, але не переможений. У травні головнокомандувач збройних сил США на Близькому Сході адмірал Бред Купер заявив Конгресу, що американські сили знищили 161 іранський військово-морський корабель і вивели з ладу 82% систем протиповітряної оборони країни. За його словами, іранська авіація, яка раніше виконувала до 100 бойових вильотів на день, припинила операції.
Попри це, Іран зберігає безпілотники та ракети й неодноразово успішно атакував судноплавство та військові об'єкти США в регіоні. У березні Reuters повідомляло, що США можуть із впевненістю підтвердити знищення лише близько третини величезного ракетного арсеналу Ірану, тоді як статус ще однієї третини лишається невизначеним. Ймовірно, ці ракети пошкоджені, знищені або поховані в підземних тунелях і бункерах.
Війна забрала тисячі життів і поглибила економічну кризу в Ірані: у липні продовольча інфляція сягнула 128% у річному вимірі, повідомляє іранський статистичний центр. Конфлікт відсунув на другий план внутрішні політичні розбіжності та посилив тиск на дисидентів.
Постраждала й стабільність усього Близького Сходу. Іранські ракетні та безпілотні атаки по союзних США державах Перської затоки вразили військові й дипломатичні об'єкти та порушили авіасполучення. У поєднанні з блокадою хуситами судноплавства, спрямованою проти пов'язаних із Саудівською Аравією перевезень у Червоному морі, це підвищило страхові та транспортні витрати в регіоні, порушило ланцюги постачання та посилило невизначеність для економік країн Затоки.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
США шукають «креативні та нестандартні» способи посилити тиск на Іран — CNN
Невизначеним залишається і стан іранської ядерної програми. За оцінками американської розвідки, оприлюдненими у травні, час, необхідний Ірану для напрацювання достатньої кількості розщеплюваного матеріалу для бомби, зріс до одного року, проти періоду до пів року до початку війни.
Удари США та Ізраїлю під час попередньої атаки в червні 2025 року та на початку нинішньої війни серйозно пошкодили три відомі збагачувальні об'єкти Ірану, а ізраїльські удари забрали життя провідних ядерних науковців. Проте реальний стан програми лишається невідомим, оскільки інспектори ООН не поверталися на іранські ядерні об'єкти.
Міжнародне агентство з атомної енергії не може підтвердити місцезнаходження близько 440 кілограмів урану, збагаченого до 60%, з часу ударів 2025 року; цей запас теоретично можна додатково збагатити до збройового рівня на прихованому об'єкті. Іран послідовно заперечує намір створити атомну зброю.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Економічна війна Трампа проти Ірану може вдарити по відносинах США з Китаєм — Bloomberg
Дорого війна коштує і американській армії. Із її початку загинули 18 військовослужбовців США, ще понад 750 отримали поранення. Збройні сили втратили безпілотники та літаки, як через іранський вогонь, так і через аварії: за даними травневого звіту Дослідницької служби Конгресу, у конфлікті втрачено 42 військові літаки США.
Гострою проблемою стали й запаси боєприпасів: за даними Reuters, американська армія витратила «практично весь» світовий запас певних високоточних ракет. За оцінкою Центру стратегічних і міжнародних досліджень, до липня США використали близько 65% перехоплювачів Patriot і скоротили запаси перехоплювачів THAAD щонайменше на 38%.
Вашингтон перекинув на Близький Схід винищувачі, військові кораблі та інші засоби з Європи й Азійсько-Тихоокеанського регіону, продовживши терміни розгортання й поставивши під сумнів боєготовність на інших напрямках. Авіаносець USS Gerald R. Ford перебував у розгортанні понад рік, найдовше з часів В'єтнамської війни, а законодавці висловлювали занепокоєння умовами на борту USS Abraham Lincoln після 200 діб поспіль у морі; минулого тижня цей авіаносець замінили іншим, який раніше перебував у Тихому океані, що ще раз показало, наскільки війна виснажує ресурси США.
Наразі, схоже, у Вашингтоні визнають, що нові військові удари навряд чи змусять Іран піти на поступки. США повертаються до кампанії економічного тиску, сподіваючись і надалі послаблювати іранську владу. Держсекретар Марко Рубіо повідомив союзникам, що нових ударів «найближчим часом» не варто очікувати.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Масштаби руйнувань вражають: Іран завдав безпрецедентного удару по шпигунській інфраструктурі США
У серпні війна зайшла у глухий кут: Трамп не зміг змусити Тегеран капітулювати, а американські удари помітно сповільнилися. Вашингтон дедалі більше робить ставку на економічний тиск, погрожуючи санкціями не лише Ірану, а й країнам, які допомагатимуть йому обходити обмеження.
Ключовим важелем Тегерана залишається Ормузька протока. Іран намагається посилити контроль над маршрутом і вже заблокував 45 танкерів, яким загрожують штрафи, затримання та конфіскація вантажів. Наприкінці серпня Тегеран та Оман домовилися про поділ вод і доходів протоки, однак її повноцінне відкриття Іран пов'язує з виконанням своїх умов Вашингтоном.
Війна коштує Трампу політичних очок. З її початку його рейтинг схвалення впав із 40% до 33%, свідчить опитування Reuters/Ipsos, а зростання цін на бензин підірвало передвиборчу обіцянку президента знизити витрати американців. Саму війну підтримують лише 31% громадян, що менше, ніж на аналогічному етапі мала війна в Афганістані, схвалення якої за даними Gallup роками трималося вище 50%.
Невдоволення виборців дорожнечею створює проблему для Республіканської партії напередодні листопадових проміжних виборів, коли їй потрібно буде захищати вузьку більшість в обох палатах Конгресу. Конфлікт також поглибив розкол між ізоляціоністськи налаштованими республіканцями, які прагнуть швидкого завершення війни, та тими, хто вважає, що Трамп має й надалі тиснути на Тегеран військовим шляхом.
Світова економіка відчула наслідки війни, хоча й менші, ніж очікувалося. Удари США та Ізраїлю одразу викликали тривогу, адже Ормузька протока, яка звужується приблизно до 34 кілометрів між Іраном і Оманом, забезпечує близько п'ятої частини світових поставок енергоносіїв. Її блокування спричинило різке зростання цін на нафту й побоювання глобального спаду.
Міжнародний валютний фонд двічі знижував прогноз світового зростання з початку війни і тепер очікує зростання світової економіки на 3% цього року, проти прогнозованих у січні 3,3%. Втім, за оцінками економістів, глобальна економіка виявилася стійкішою, ніж під час нафтових шоків 1970-х: провідні економіки менше залежать від енергоносіїв, а стабільні витрати та інвестиції, зокрема бум штучного інтелекту, пом'якшили удар.
Сам Іран зазнав важких втрат, але не переможений. У травні головнокомандувач збройних сил США на Близькому Сході адмірал Бред Купер заявив Конгресу, що американські сили знищили 161 іранський військово-морський корабель і вивели з ладу 82% систем протиповітряної оборони країни. За його словами, іранська авіація, яка раніше виконувала до 100 бойових вильотів на день, припинила операції.
Попри це, Іран зберігає безпілотники та ракети й неодноразово успішно атакував судноплавство та військові об'єкти США в регіоні. У березні Reuters повідомляло, що США можуть із впевненістю підтвердити знищення лише близько третини величезного ракетного арсеналу Ірану, тоді як статус ще однієї третини лишається невизначеним. Ймовірно, ці ракети пошкоджені, знищені або поховані в підземних тунелях і бункерах.
Війна забрала тисячі життів і поглибила економічну кризу в Ірані: у липні продовольча інфляція сягнула 128% у річному вимірі, повідомляє іранський статистичний центр. Конфлікт відсунув на другий план внутрішні політичні розбіжності та посилив тиск на дисидентів.
Постраждала й стабільність усього Близького Сходу. Іранські ракетні та безпілотні атаки по союзних США державах Перської затоки вразили військові й дипломатичні об'єкти та порушили авіасполучення. У поєднанні з блокадою хуситами судноплавства, спрямованою проти пов'язаних із Саудівською Аравією перевезень у Червоному морі, це підвищило страхові та транспортні витрати в регіоні, порушило ланцюги постачання та посилило невизначеність для економік країн Затоки.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
США шукають «креативні та нестандартні» способи посилити тиск на Іран — CNN
Невизначеним залишається і стан іранської ядерної програми. За оцінками американської розвідки, оприлюдненими у травні, час, необхідний Ірану для напрацювання достатньої кількості розщеплюваного матеріалу для бомби, зріс до одного року, проти періоду до пів року до початку війни.
Удари США та Ізраїлю під час попередньої атаки в червні 2025 року та на початку нинішньої війни серйозно пошкодили три відомі збагачувальні об'єкти Ірану, а ізраїльські удари забрали життя провідних ядерних науковців. Проте реальний стан програми лишається невідомим, оскільки інспектори ООН не поверталися на іранські ядерні об'єкти.
Міжнародне агентство з атомної енергії не може підтвердити місцезнаходження близько 440 кілограмів урану, збагаченого до 60%, з часу ударів 2025 року; цей запас теоретично можна додатково збагатити до збройового рівня на прихованому об'єкті. Іран послідовно заперечує намір створити атомну зброю.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Економічна війна Трампа проти Ірану може вдарити по відносинах США з Китаєм — Bloomberg
Дорого війна коштує і американській армії. Із її початку загинули 18 військовослужбовців США, ще понад 750 отримали поранення. Збройні сили втратили безпілотники та літаки, як через іранський вогонь, так і через аварії: за даними травневого звіту Дослідницької служби Конгресу, у конфлікті втрачено 42 військові літаки США.
Гострою проблемою стали й запаси боєприпасів: за даними Reuters, американська армія витратила «практично весь» світовий запас певних високоточних ракет. За оцінкою Центру стратегічних і міжнародних досліджень, до липня США використали близько 65% перехоплювачів Patriot і скоротили запаси перехоплювачів THAAD щонайменше на 38%.
Вашингтон перекинув на Близький Схід винищувачі, військові кораблі та інші засоби з Європи й Азійсько-Тихоокеанського регіону, продовживши терміни розгортання й поставивши під сумнів боєготовність на інших напрямках. Авіаносець USS Gerald R. Ford перебував у розгортанні понад рік, найдовше з часів В'єтнамської війни, а законодавці висловлювали занепокоєння умовами на борту USS Abraham Lincoln після 200 діб поспіль у морі; минулого тижня цей авіаносець замінили іншим, який раніше перебував у Тихому океані, що ще раз показало, наскільки війна виснажує ресурси США.
Наразі, схоже, у Вашингтоні визнають, що нові військові удари навряд чи змусять Іран піти на поступки. США повертаються до кампанії економічного тиску, сподіваючись і надалі послаблювати іранську владу. Держсекретар Марко Рубіо повідомив союзникам, що нових ударів «найближчим часом» не варто очікувати.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Масштаби руйнувань вражають: Іран завдав безпрецедентного удару по шпигунській інфраструктурі США
У серпні війна зайшла у глухий кут: Трамп не зміг змусити Тегеран капітулювати, а американські удари помітно сповільнилися. Вашингтон дедалі більше робить ставку на економічний тиск, погрожуючи санкціями не лише Ірану, а й країнам, які допомагатимуть йому обходити обмеження.
Ключовим важелем Тегерана залишається Ормузька протока. Іран намагається посилити контроль над маршрутом і вже заблокував 45 танкерів, яким загрожують штрафи, затримання та конфіскація вантажів. Наприкінці серпня Тегеран та Оман домовилися про поділ вод і доходів протоки, однак її повноцінне відкриття Іран пов'язує з виконанням своїх умов Вашингтоном.
Перейти на zn.ua
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти за основу та в цілому законопроєкти №15112-Д і №15460, які змінюють правила оподаткування товарів у міжнародних посилках.
Про це повідомили в Міністерстві фінансів.
До того ж пропонують скасувати пільгу для комерційних посилок вартістю до €150 та запровадити ПДВ на товари, придбані через маркетплейси, починаючи з вартості €0.
Що відомо про нові правила оподаткування посилок
Зараз посилки вартістю до €150 не обкладаються ПДВ. У законопроєкті пропонують змінити це правило та стягувати 20% ПДВ з товарів, які українці купують через маркетплейси, незалежно від їхньої вартості.
Сам покупець окремо податок не сплачуватиме. Маркетплейс включатиме ПДВ у ціну товару ще під час покупки.
Якщо платформою володіє іноземна компанія, вона повинна буде призначити посередника в Україні, який відповідатиме за розрахунки з бюджетом.
Водночас законопроєкти зберігають пільги для некомерційних посилок. Наприклад, фізичні особи й надалі зможуть надсилати одна одній товари вартістю до €45 без додаткового оподаткування, якщо така посилка не має комерційного характеру. Також без змін залишиться ліміт у €150 для товарів у несупроводжуваному багажі.
Другий законопроєкт має врегулювати митну частину нової системи. Він встановлює правила обліку маркетплейсів, декларування міжнародних відправлень й обміну даними між платформами, перевізниками та митницею.
Документ також передбачає фінансові гарантії для учасників системи в еквіваленті €100 000.
Обидва законопроєкти повʼязані з виконанням зобовʼязань України перед Міжнародним валютним фондом. За даними Мінфіну, нові правила можуть приносити приблизно 10 млрд грн щороку на потреби сектору безпеки та оборони.
У відомстві зазначають, що нові правила не запрацюють раніше за 1 січня 2027 року. Перед цим уряд має підтвердити готовність ІТ-систем митниці та маркетплейсів, а також ухвалити необхідні підзаконні акти.
Тепер законопроєкти мають розглянути народні депутати у Верховній Раді.
Читайте також: Операція PEP. Як у податковому законопроєкті про посилки намагалися «пом’якшити» фінмоніторинг колишніх посадовців
Перейти на ain.uaЄвропейський Союз розглядає можливість передбачити у своєму наступному довгостроковому бюджеті до 100 млрд євро на нову програму співпраці з Україною. Остаточні параметри фінансування ще мають узгодити держави-члени ЄС.
Про це президент Європейської Ради Антоніу Кошта розповів в інтервʼю "Укрінформу".
За словами Кошти, новий політичний сезон у ЄС розпочнеться у вересні. Серед ключових завдань на цей період він назвав:
затвердження наступного бюджету Євросоюзу,
подальший рух України, Молдови та країн Західних Балкан у процесі розширення ЄС.
Окремо президент Європейської Ради прокоментував майбутнє фінансування України. Він наголосив, що переговори між країнами-членами ще тривають, однак Європейська комісія вже внесла відповідну пропозицію.
"Зараз це питання обговорюється державами-членами, але пропозиція Європейської комісії включає нову програму співпраці з Україною вартістю до 100 мільярдів євро", зазначив він.
Йдеться про проєкт бюджету Європейського Союзу на 2028–2034 роки. Загальний обсяг видатків у ньому може становити близько 2 трильйонів євро, що стане рекордним показником для бюджету ЄС.
Що відомо про позику від ЄС на 2026-2027 роки
Як повідомляла Рубрика, 11 лютого Європейський парламент за терміновою процедурою ухвалив пакет пропозицій, спрямованих на підтримку України, зокрема надання кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро на 2026 та 2027 роки. За умовами позики, Україна повинна буде повернути її у випадку, якщо росія виплатить репарації за спричинені війною збитки.
У 2026 році Україна може отримати 45 млрд євро в межах цього кредиту. Значну частину коштів планують спрямувати на військові потреби.
Водночас надання цього кредиту ЄС пов'язане з виконанням вимог Міжнародного валютного фонду в межах програми фінансової підтримки України.
28 травня Глава держави Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про ратифікацію угоди з Європейським Союзом щодо кредитної підтримки України на суму до 90 млрд євро. Документ за основу та в цілому ухвалили 298 нардепів.
↓Читайте також
Рада ЄС схвалила зміни до механізму Ukraine Facility: Україна отримає додаткові 8,3 млрд євро у 2026 році
Стармер підписав угоду з ЄС: британські оборонні компанії отримають доступ до контрактів для України
Bloomberg: ЄС готує новий механізм підтримки України, британську зброю можна буде купувати за кредитні €60 млрд
The post Євросоюз може виділити Україні до 100 млрд євро у новому бюджеті: питання ще обговорюють appeared first on Рубрика.
Про це президент Європейської Ради Антоніу Кошта розповів в інтервʼю "Укрінформу".
За словами Кошти, новий політичний сезон у ЄС розпочнеться у вересні. Серед ключових завдань на цей період він назвав:
затвердження наступного бюджету Євросоюзу,
подальший рух України, Молдови та країн Західних Балкан у процесі розширення ЄС.
Окремо президент Європейської Ради прокоментував майбутнє фінансування України. Він наголосив, що переговори між країнами-членами ще тривають, однак Європейська комісія вже внесла відповідну пропозицію.
"Зараз це питання обговорюється державами-членами, але пропозиція Європейської комісії включає нову програму співпраці з Україною вартістю до 100 мільярдів євро", зазначив він.
Йдеться про проєкт бюджету Європейського Союзу на 2028–2034 роки. Загальний обсяг видатків у ньому може становити близько 2 трильйонів євро, що стане рекордним показником для бюджету ЄС.
Що відомо про позику від ЄС на 2026-2027 роки
Як повідомляла Рубрика, 11 лютого Європейський парламент за терміновою процедурою ухвалив пакет пропозицій, спрямованих на підтримку України, зокрема надання кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро на 2026 та 2027 роки. За умовами позики, Україна повинна буде повернути її у випадку, якщо росія виплатить репарації за спричинені війною збитки.
У 2026 році Україна може отримати 45 млрд євро в межах цього кредиту. Значну частину коштів планують спрямувати на військові потреби.
Водночас надання цього кредиту ЄС пов'язане з виконанням вимог Міжнародного валютного фонду в межах програми фінансової підтримки України.
28 травня Глава держави Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про ратифікацію угоди з Європейським Союзом щодо кредитної підтримки України на суму до 90 млрд євро. Документ за основу та в цілому ухвалили 298 нардепів.
↓Читайте також
Рада ЄС схвалила зміни до механізму Ukraine Facility: Україна отримає додаткові 8,3 млрд євро у 2026 році
Стармер підписав угоду з ЄС: британські оборонні компанії отримають доступ до контрактів для України
Bloomberg: ЄС готує новий механізм підтримки України, британську зброю можна буде купувати за кредитні €60 млрд
The post Євросоюз може виділити Україні до 100 млрд євро у новому бюджеті: питання ще обговорюють appeared first on Рубрика.
Перейти на rubryka.com26 Сер. 06:57 Економіка та Фінанси
Ринок дорогоцінних металів завмер перед важливими сигналами з Вашингтона, а інвестори оцінюють, чи отримає золото новий поштовх.
Ціни на золото 26 серпня залишалися майже незмінними після того, як напередодні метал подорожчав до найвищого рівня з середини травня. Увага інвесторів зосереджена на ключових даних щодо інфляції у США, які можуть вплинути на подальші рішення Федеральної резервної системи щодо процентних ставок.
Як пише Reuters
Станом на 01:50 за Гринвічем спотова ціна золота становила $4 652,39 за унцію. Ф’ючерси на золото у США додали 0,3% – до $4 709,20 за унцію.
У вівторок котирування сягнули максимуму більш ніж за три місяці. Зростання посилилося після суттєвого подорожчання минулого тижня, коли Міністерство фінансів США оголосило про викуп облігацій.
Ринок очікує на дані про інфляцію у США
Ключовою подією для ринку стане публікація липневого індексу цін на особисті споживчі витрати, який Федеральна резервна система використовує як один з основних показників інфляції. Дані мають оприлюднити о 12:30 за Гринвічем.
Також інвестори очікують на виступ голови Федеральної резервної системи Кевіна Ворша, запланований на п’ятницю в межах симпозіуму центрального банку в Джексон-Гоулі.
Для золота найсприятливішим сценарієм стали б слабші, ніж очікувалося, дані щодо інфляції в поєднанні з м’якою або виваженою позицією Ворша. Це зміцнило б очікування нижчої реальної дохідності та зменшило б альтернативні витрати на володіння активом, який не приносить доходу. Нове погіршення довіри до фінансової стійкості США також може мати значення для золота, особливо з огляду на нещодавні плани викупу облігацій Міністерством фінансів та їхній вплив.
– Ваель Макарем, керівник напряму стратегій фінансових ринків у Exness
На початку серпня статистика засвідчила неочікуване скорочення кількості нових робочих місць поза сільським господарством у США, тоді як споживча інфляція відповідала прогнозам. Це послабило очікування ринку щодо підвищення ставок у вересні.
За даними інструменту CME FedWatch, трейдери оцінюють імовірність збереження ставок Федеральною резервною системою на нинішньому рівні наступного місяця у 63,6%.
Геополітика та динаміка інших дорогоцінних металів
Іран заявив про відновлення переговорів із сусіднім Оманом щодо управління ситуацією в Ормузькій протоці. На тлі цього нафтові котирування знизилися.
Керівниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва зазначила, що світова економіка краще, ніж очікувалося, витримала енергетичний шок, спричинений війною з Іраном. Водночас вона висловила занепокоєння через погіршення бюджетної ситуації в окремих країнах.
Срібло на спотовому ринку подорожчало на 0,7% – до $69,09 за унцію. Платина додала 0,6% і коштувала $1 869,22, тоді як паладій зріс на 1,4% – до $1 345,30 за унцію.
Можливо, вам буде цікаво:
- Ціни на золото 24 серпня зросли до найвищого рівня за понад три місяці на тлі слабшого долара, технічних покупок і попиту на золоті ETF.
- AI-бум посилює бюджетні проблеми США: податкові стимули скорочують корпоративні надходження, а технологічні компанії конкурують із державою за довгостроковий борговий капітал.
- Звіт Nvidia та симпозіум ФРС у Джексон-Гоулі визначать настрої Волл-стріт на тлі високої прибутковості облігацій і невизначеності щодо ставок.
21 Сер. 15:12 Економіка та Фінанси
Ціна на електроенергію для побутових споживачів в Україні не змінюватиметься, адже тариф встановлено як фіксований. Про це під час години запитань до уряду заявив перший віцепрем'єр-міністр енергетики України Денис Шмигаль.
"Відповідно ціна для бізнесу є ринковою. Електроенергія – це ринковий продукт. Для людей ціна зафіксована. Це, відповідно, не порушна, зафіксована нами величина до фактично, я думаю, на цей опалювальний сезон, до наступного року у нас ціни на електроенергію будуть залишатись незмінними для людей", – зазначив він.
За словами Шмигаля, Україна сьогодні працює в межах європейського енергетичного ринку та має повний голос у системі ENTSO‑E, що означає функціонування в ринкових умовах.
Він також наголосив, що вартість води визначається місцевою владою, має ринковий характер і включає всі складові собівартості подачі та водовідведення.
"Відповідно, стосовно води, звісно ж, ми в плани стійкості включили захист водонапірних станцій, станцій водоочисних станцій, станцій водовідведення, все це комплекс і, звісно ж, розуміючи, що ворог буде бити, ми якраз і говоримо про концентрацію зосередження на цьому напрямку для того, щоб його захистити", – додав Шмигаль.
Нагадаємо, українська влада підтвердила наміри щодо поетапного підвищення тарифів на комунальні послуги для населення до економічно обґрунтованого рівня. Відповідні зобов'язання зафіксовані в оновленому Меморандумі про економічну та фінансову політику з Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Головна мета реформи – відновлення фінансової стійкості енергетичного сектору, скорочення прихованих витрат бюджету та залучення коштів для ремонту й відбудови пошкодженої інфраструктури.
Перехід до ринкового ціноутворення на газ, електроенергію та опалення відбуватиметься за чітко визначеним графіком підготовки нормативної бази.
Читайте також: податки, тарифи та антикорупція: МВФ погодив новий етап фінансування України.
- Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Перейти на 5.ua
20 Сер. 21:45 Економіка та Фінанси
Національний банк оновив курсу валют на п'ятницю, 21 серпня. Нові цифри регулятор оприлюднив на своєму сайті.
Отже, долав завтра коштуватиме 44,61 грн. Що на декілька копійон дешевше, ніж напередодні. Тут українська валюта потроху відвойовує позиції.
Про причини здешевлення долара у своїй колонці на NV пояснив член Ради НБУ Василь Фурман.
"Головний короткостроковий чинник – макроекономічні дані зі Сполучених Штатів. Останні звіти вказали на ознаки охолодження найбільшої економіки світу: липневі роздрібні продажі скоротилися, ринок праці дещо сповільнився, а темпи інфляції виявилися помірнішими", – написав експерт.
Чого не скажеш про євро. За курсом Національного банку валюта Євросоюзу завтра коштуватиме 52,13 грн. Ще рівно тиждень тому євро коштував практивно на 50 копійок менше. Тобто від завтра курс цієх валюти знову оновив історичний рекорд: так дорого вона ще не коштувала.
Нагадаємо, що Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду розгляде питання першого перегляду Програми розширеного фінансування для України. Про це пише агенція "Інтерфакс-Україна". Медіа пише, що це питання, а також запити від Києва про звільнення від відповідальності за недотримання критерію виконання та гарантії фінансування, є один із пунктів консультацій Фонду на цей рік.
Минулого тижня прем’єр-міністр України Сергій Корецький повідомив про свою першу міжнародну телефонну розмову. Чільник уряду провів її з першим заступником директора-розпорядника МВФ Деном Кацем. Обговорили підготовку до засідання Виконавчої ради МВФ про перший огляд програми Розширеного кредитного механізму для України.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Отже, долав завтра коштуватиме 44,61 грн. Що на декілька копійон дешевше, ніж напередодні. Тут українська валюта потроху відвойовує позиції.
Про причини здешевлення долара у своїй колонці на NV пояснив член Ради НБУ Василь Фурман.
"Головний короткостроковий чинник – макроекономічні дані зі Сполучених Штатів. Останні звіти вказали на ознаки охолодження найбільшої економіки світу: липневі роздрібні продажі скоротилися, ринок праці дещо сповільнився, а темпи інфляції виявилися помірнішими", – написав експерт.
Чого не скажеш про євро. За курсом Національного банку валюта Євросоюзу завтра коштуватиме 52,13 грн. Ще рівно тиждень тому євро коштував практивно на 50 копійок менше. Тобто від завтра курс цієх валюти знову оновив історичний рекорд: так дорого вона ще не коштувала.
Нагадаємо, що Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду розгляде питання першого перегляду Програми розширеного фінансування для України. Про це пише агенція "Інтерфакс-Україна". Медіа пише, що це питання, а також запити від Києва про звільнення від відповідальності за недотримання критерію виконання та гарантії фінансування, є один із пунктів консультацій Фонду на цей рік.
Минулого тижня прем’єр-міністр України Сергій Корецький повідомив про свою першу міжнародну телефонну розмову. Чільник уряду провів її з першим заступником директора-розпорядника МВФ Деном Кацем. Обговорили підготовку до засідання Виконавчої ради МВФ про перший огляд програми Розширеного кредитного механізму для України.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Перейти на 5.ua
20 Сер. 06:04 Війна та Оборона
Коли закінчиться війна в Україні і чому вже під час війни доцільно було би провести вибори Президента та у Верховну Раду — в інтервʼю Новини.LIVE розповів міністр закордонних справ України 2020-2024 років — Дмитро Кулеба.
В які точці країна перебуває зараз через 4,5 років війни? Бо видається, що суспільна атмосфера по країні негативна.
— З точки зору війни, ми перебуваємо в точці, яку ми не здатні на сьогодні осягнути. Скільки нам ще часу до завершення війни — на сьогодні не скаже ніхто. З точки зору внутрішнього стану ми перебуваємо в точці найвищого гніву суспільства, яке шукає вихід.
І оскільки суспільство розуміє, що в усьому винен Путін, а до нього дотягнутися не може, воно починає шукати винних серед ближчих. Така природна реакція людини. А це хто? Це сусід, голова громади, мер, уряд, Президент, погані генерали? Гнів сьогодні перебуває на піку. І взимку він, напевно, ще проб'є стелю.
З точки зору міжнародної підтримки ми досягнули стелі. Більше, ніж ми отримуємо зараз, ми отримати не зможемо. Наша базова задача — зберегти те, що є.
А чому вони не можуть дати нам більше?
— Підтримка України і так надзвичайно масштабна. Вона триває п'ять років і це десятки мільярдів євро та доларів.
Дуже добре памʼятаю розмову із директоркою Міжнародного валютного фонду у травні 2022 року, яка вже тоді сказала мені, що не знає, де ще брати гроші для України. Тому треба бути вдячними, бо вони зробили для нас дуже багато.
Зустріч у форматі коаліції охочих у Києві, травень 2025 року. Фото: Офіс президента
У Європі політична турбулентність, у великих гравців економічні негаразди, у США немає бажання спонсорувати Україну — через все це маємо бути надзвичайно уважними в розрахунках зовнішньої допомоги.
Відповідно, це має повністю нас розвернути всередину. Маємо ставати ефективнішими. Це досягається двома шляхами. Перше— це підвищення продуктивності. Умовно кажучи, ми маємо краще працювати. Не обов'язково більше. Наприклад, є теплотраса. По ній йде 100 кубічних сантиметрів тепла. Але через те, що система теплотраси стара і неефективна, втрачається 50 від 150 кубічних сантиметрів.
Наша з вами задача не в тому, щоб проганяти 150 кубічних сантиметрів старою трубою, а зробити її кращою. Ось про що йдеться. Це не про більше, це про краще.
Ну і друге, вибачте, не красти. Тобто звести до мінімуму всі супутні втрати, пов'язані з тим, що хтось намагається десь щось собі прибрати.
Бачите такі можливості, щоби ми працювали ефективніше в умовах постійних ударів та психологічного виснаження? Ну і, корупційні апетити теж поки не зменшуються.
— У нас є один стимул, сильнішого за який немає. І це інстинкт самозбереження. Якщо ми хочемо вижити, а моя гіпотеза в тому, що ми хочемо, то просто маємо це робити. У нас же завжди як діється?
Всі в щось грають, щось роблять, поки нас не припирає до стінки. І ми такі: "ой, а зараз нам гайки". І так ми все починаємо робити інакше. І починати є чим. Ось Україна зараз пишається дронами. А як ця програма виникла? У 22-му ми зрозуміли, що або ми все робимо інакше або помираємо. Зараз той самий момент переживає великий український бізнес. Малий і середній пережив його ще минулої зими: або помираємо або діємо інакше.
Новий виклик на сьогодні – балістика по великих містах — Київ, Запоріжжя, Дніпро, Харків. Ви у своїх інтерв'ю говорите, що рішення по антибалістиці цього року не очікуєте.
— Не очікую. Просто не бачу, звідки воно візьметься. Хоча завжди треба залишати 10% на дипломатичне диво. Трамп зранку прокинувся, хтось до нього зайшов в кабінет і каже, слухай, ну давай, люди гинуть, все погано, от картинка, подивись. Або японці зранку прокинулись і такі "ну, ми, в принципі, багато зробили для України, але знову ж таки, люди гинуть, все погано, у нас от на складах лежать ці ракети, давайте придумаємо як нам їх передати".
Удар Росії по Київщині 5 червня. Фото: ДСНС Київщини
Проте навіть таке рішення, на які ми даємо 10%, вирішить проблему в моменті, але не довгостроково. Чому? Бо виробництво балістичних ракет в Росії перевищує виробництво перекоплювачів.
Як мінімум удвічі.
— Тому це буде постійна гонитва. Щоби збити 20 ракет — Київ має мати 40 перехоплювачів. Це щоб гарантовано збити. А таких обстрілів на тиждень може бути 2-3. Тобто на 10 тижнів нам потрібно 400 ракет. Це лише на 2,5 місяці. А загальне виробництво цих ракет на сьогодні в рік десь 600-700 штук. То про що ми говоримо? Так, нам можуть зробити якийсь подарунок, ми ще тиждень переживемо.
Загалом нам потрібно проявляти креативність. І тут ми чуємо сигнали, що от давайте атакувати місця запусків ракет. Ось була наша операція в Новоросійську, ще певні наземні операції. Так, це послаблює тиск, але не усуває його.
Чи можемо знищити пускові Іскандерів, якщо Маск дасть дозвіл використовувати Старлінк на території РФ?
— Маск — це складна історія і ми тут в Україні переоцінюємо його турботу про нас. Навіть його рішення про відключення Старлінку росіянам на наших окупованих територіях було обумовлене ширшим переліком міркувань, ніж просто допомогти нам захищатися. Я би розглядав це в контексті його стосунків із ЄС, як важливого для нього ринку.
Що ми знаємо на сьогодні? Маск зробив щось, щоб Україні було легше захищатися на своїй території. Але абсолютна інша справа, щоб Маск дозволив зробити щось, що дозволить нам краще знищувати російську економіку. І, як на мене, він ще не там. І не знаю, чи він туди прийде. Скоріш за все, ні.
Ну і росіяни будують свою систему. Тобто ми маємо готуватись до того, якщо ці супутники почнуть працювати — ситуація на фронті погіршиться.
В тилу, очевидно теж. Адже тоді росіяни зможуть керувати дронами в онлайн-режимі майже по всій території України.
— Трагедія цієї війни в тому, що на етапі, який ми з вами проживаємо, ми займаємося взаємним знищенням, абсолютно не пришвидшуючи закінчення війни. Через низку факторів, розмір країн, стійкість економіки, силу оборони України, нас неможливо змусити до капітуляції. Але так само неможливо змусити до капітуляції і Росію, теж через набір факторів.
https://t.me/novynylive/209285
Куди це все рухається? Ми з вами щоранку будемо читати, як ми щось спалили в Росії, що росіяни спалили за ніч у нас, і війна триватиме.
І цей маховик буде повторюватися, бо і у нас, і у них є потенціал для взаємного знищення. Ми не зможемо відступити, бо ми вважаємо, що це для нас кінець, а вони не відступлять, бо вважають, що це кінець для них.
Замкнуте коло і глухий кут?
— Насправді це і є позиційна війна XXI століття. Відмінність тільки в тому, що тепер поняття тилу розмите через наявність технологій. Але за великим рахунком ніхто нікуди не рухається. Ми просто знищуємо один одного для підтримання балансу взаємного знищення.
Що має статися такого, аби ситуація змінилася?
— Війни завжди закінчуються в результаті ось такої тріади.
Для того, щоб одна зі сторін була змушена вийти з війни або змінити свої очікування від війни — із тріади має випасти якийсь один елемент. Або має зламатися воля до боротьби. Або у війну зайде третій гравець, який схилить шальки терезів. Це як Америка у Першій і Другій світовій війні. Або втрачається підтримка союзників. Умовно кажучи, якщо китайці скажуть "Владімір, хватить". Або якщо європейці кажуть "Володимире, грошей більше нема, ми відходимо, вибач". Тобто з'являється зовнішній чинник, який на тисне. Трамп пробував бути цим чинником в доволі незграбний спосіб.
І третій фактор — це гроші. Тобто, у нас банально закінчились гроші на війну. От коли один із цих елементів випаде для нас або для них — ми побачимо наближення до кінця війни на швидкості Формули 1. Поки цього не видно.
Відповідно, війна триватиме ще Х часу?
— Я за те, щоб ми чітко усвідомлювали реальність і планували своє життя. Але на сьогодні кінця війни не видно.
Очевидно, з осені будуть активовані нові контакти щодо перемовин про закінчення війни. Це наблизить нас до цього чи ні?
— Я вважаю, що можливість переговорного процесу була вичерпана була місяць тому. У Трампа були проблеми в Ірані. Ну, в принципі, вони залишаються. Гіпотеза полягала в тому, що йому була потрібна якась зовнішньо-політична перемога. Але воно все відмоталось на прикладі історії із наданням Україні ліцензій на виготовлення ракет до Патріотів. І момент втрачено.
Це ж була історія не просто про "дамо ракети". Це були ознаки підготовки американцями до зсуву позицій. Але все затихло. Тому звідти тепер цим переговорам братися? Путін йде на вибори у Держдуму із войовничими гаслами, після чого він хоче піти на мобілізацію.
Ну і третє. Ми завдаємо дуже великої шкоди російській економіці і режиму Путіна, але він не та людина, яка скаже: "ой, стало гірше, давайте йти на якісь поступки". Ну і Трамп заходить у свої вибори. Навіщо йому зараз активізувати переговорний процес, який не дасть результату? Щоб його потім на виборах мочили, що він пробує, але нічого не виходить? Трампу легше сказати, що от вони там обоє оскаженіли (мається на увазі Україна та Росія. - ред), хай ще нап’ються крові, а ми подивимося. Тому я не бачу, звідки може взятися ця історія.
Хоча так, будуть гасла, дзвінки, розмови, якісь зустрічі. Але завжди треба дивитися на структурні речі та передумови. Наразі цього немає.
Ну а ми тим часом входимо у складну зиму. Якою ви уявляєте її для себе?
— Я зараз, наприклад, опікуюся питанням, де можна буде безперебійно купувати дизель для генератора. Адже Росія цілеспрямовано б'є по АЗС і по логістичним кампаніям, які перевозять бензин.
https://t.me/novynylive/206519
Тому я особисто, як мешканець Києва, думаю, де брати дизель, якщо буде проблема із його купівлею. Просто прораховую ризики. І вважаю, що так має робити кожен для себе, хто живе в Україні в цій війні.
Загалом, щось має робити уряд, щось місцева влада і зрештою кожен має дбати про себе і про свою сім'ю. Маємо знати як контролювати ризики, з якими нам, можливо, доведеться зіштовхнутися.
Насправді так. Ми нікого не хочемо лякати в цій історії, але ми всі живемо в щоденній війні, і, як на мене, маємо просто знати, що робити у кожній із ситуацій.
— Ну, проблему дизеля я описав. Також у мене постійно стоїть 20 літрів питної води. Вчора дружина попросила купити круп.
У моїх батьків є невеличкий будинок під Києвом, вони купили кілька машин днів — то для нас це резервний варіант, якщо вже зовсім буде погано. Поїдемо, будемо пічку топити.
Ну і ще одна дуже цінна порада: навчіться поменше зависати в інформаційному просторі. Насамперед на анонімних телеграм-каналах. Це дуже сильно розхитує і вимотує. Купіть книжок. Це точно буде корисно для вашого ментального здоров'я.
В мене от нема телеграму. Є прості дві історії, які показують, як телеграм-канали і соцмережі руйнують нашу з вами психіку. Перша — це відчуття Третьої світової війни. Постійно. Хоча я постійно говорю, що ніякої війни не буде, заспокойтеся. Друга — історія із завозом до України нелегальних мігрантів. Три місяці тому країна захлиналася у новинах з цього приводу і де ті мігранти зараз? Про це перестали писати і проблема зникла.
Ще один виклик для нас – це постійні удари по українському півдню. Наші порти практично призупинили як експорт, так і імпорт. Як будемо це долати?
— У нас невдалий збіг обставин, бо цього року ще й обмілів Дунай. Тому нам знову потрібно повторити трюк із тим зерновим коридором, який ми успішно побудували 2023 році, але за гірших зовнішніх обставин. Ця проблема зберігатиметься. Ще раз повторюсь, у війні України з Росією ударні сили обох сторін переважатимуть захисні. Відповідно, завжди буде більше руйнувань і тиск на економіку ставатиме більшим. І в Україні, і в Росії.
Відбувається процес обопільного знищення. Ми вибиваємо їх, вони вибивають нас. Все це спрямовано на те, щоб зламалася воля або закінчилися гроші.
Але портами, очевидно, ми не зможемо користуватися в найближчі тижні?
— Я не думаю, що їхнє відкриття — це найближча перспектива.
Ще один виклик — це удари по логістиці та нашим маркетплейсам. Як уряд може допомогти гігантам української економіки?
— Так, ці бізнеси становлять хребет нашої економіки. Питання тільки в тому, що в уряду є умовно тисяча гривень, яку він вже розписав. А підтримка такого великого бізнесу — це треба мати три тисячі гривень. Звідки взяти додаткові дві тисячі — це задача нашого уряду. Їх можна завжди взяти з двох місць — підвищення внутрішньої ефективності або із зовнішнього джерела.
Як ми вже говорили — зовнішнє джерело втомилося, відповідно, маємо шукати гроші всередині.
Ще важливе питання, яке обговорює суспільство, це вибори. Їх немає, але про них говорять. От у нас недавно був оприлюднений рейтинг довіри українців, де перше місце у Залужного, останнє — у Зеленського. На другому-третьому — Федоров та Буданов. Що думаєте про це?
— Рейтинги в нашій воєнній реальності – це дуже відносна категорія. Не тому, що в нас погані соціологи. От півроку тому у рейтингах був Василь Малюк, ексголова СБУ. І де він зараз?
Зараз в усіх наших рейтингах Михайло Федоров. Я бажаю Михайлові успіху, щоб він собі в житті не обрав політику чи бізнес. Але ці спалахи, вони ж від нашого відчаю. Адже будь-яке суспільство дуже просте, воно побудоване на двох образах. Образ героя і образ антигероя.
Українське суспільство обирає собі героя і повністю емоційно в нього вкладається. Ми прослідковуємо це в рейтингах. Є Валерій Залужний, якого обрали героєм ще в 23-му році. Це заслужена людина, питань нема.
Проходить час — підскочив Буданов, Малюк. У Зеленського теж рейтинг то росте, то падає. От у листопаді 2024 року у нього були низькі цифри, а у березні 2025, після зустрічі із Трампом в Овальному кабінеті, вони полетіли в космос. Тому рейтинги на сьогодні не більше, ніж орієнтир поточної ситуації — хто герой, а хто антигерой.
Зараз Федоров, всі за нього. Але реальні вибори — це концентрація зусиль та здатність продати свою історію. Тому я вважаю, що рейтинги на сьогодні річ відносна. Але вибори в Україні потрібні. Бо якщо у нас довга війна — маємо перебудувати економіку і політичну систему. Адже модель 2019 року емоційно виснажена. У людей є запит на нових депутатів Верховної Ради, дайте таку можливість, щоб Рада відповідала очікуванням людей.
Під час війни можна структурувати кампанію, обмежити певні теми, які не можна дискутувати. Можна досягнути консенсусу еліт, що нам потрібно спокійно пройти виборчий процес і перезавантажити ключові органи влади. Люди відчуватимуть відповідальність. Бо після війни такого не буде. Всі жадатимуть помсти і влади і ніхто ні про що інше думати не буде.
Тому моя позиція, що проводити вибори під час війни — це великі ризики, але не проводити вибори під час війни — ще більші.
Чи може Михайло Федоров створити гідну політичну конкуренцію Володимиру Зеленському, як повернути до України мільйони біженців і коли нормалізуються стосунки із поляками — читайте у другій частині інтервʼю Дмитра Кулеби на Новини.LIVE.
Нагадаємо, командир Російського Добровольчого Корпусу (РДК) Денис Капустін розповів, чи відважаться росіяни на протести після виборів у Держдуму 20 вересня і чи буде закінчення війни цього року.
Він також припустив, що нова мобілізація росіян, на яку Путін може піти після виборів, може дозволити йому відкрити ще один фронт проти України — з боку Чернігівщини та Сумщини.
В які точці країна перебуває зараз через 4,5 років війни? Бо видається, що суспільна атмосфера по країні негативна.
— З точки зору війни, ми перебуваємо в точці, яку ми не здатні на сьогодні осягнути. Скільки нам ще часу до завершення війни — на сьогодні не скаже ніхто. З точки зору внутрішнього стану ми перебуваємо в точці найвищого гніву суспільства, яке шукає вихід.
І оскільки суспільство розуміє, що в усьому винен Путін, а до нього дотягнутися не може, воно починає шукати винних серед ближчих. Така природна реакція людини. А це хто? Це сусід, голова громади, мер, уряд, Президент, погані генерали? Гнів сьогодні перебуває на піку. І взимку він, напевно, ще проб'є стелю.
З точки зору міжнародної підтримки ми досягнули стелі. Більше, ніж ми отримуємо зараз, ми отримати не зможемо. Наша базова задача — зберегти те, що є.
А чому вони не можуть дати нам більше?
— Підтримка України і так надзвичайно масштабна. Вона триває п'ять років і це десятки мільярдів євро та доларів.
Дуже добре памʼятаю розмову із директоркою Міжнародного валютного фонду у травні 2022 року, яка вже тоді сказала мені, що не знає, де ще брати гроші для України. Тому треба бути вдячними, бо вони зробили для нас дуже багато.
Зустріч у форматі коаліції охочих у Києві, травень 2025 року. Фото: Офіс президента
У Європі політична турбулентність, у великих гравців економічні негаразди, у США немає бажання спонсорувати Україну — через все це маємо бути надзвичайно уважними в розрахунках зовнішньої допомоги.
Відповідно, це має повністю нас розвернути всередину. Маємо ставати ефективнішими. Це досягається двома шляхами. Перше— це підвищення продуктивності. Умовно кажучи, ми маємо краще працювати. Не обов'язково більше. Наприклад, є теплотраса. По ній йде 100 кубічних сантиметрів тепла. Але через те, що система теплотраси стара і неефективна, втрачається 50 від 150 кубічних сантиметрів.
Наша з вами задача не в тому, щоб проганяти 150 кубічних сантиметрів старою трубою, а зробити її кращою. Ось про що йдеться. Це не про більше, це про краще.
Ну і друге, вибачте, не красти. Тобто звести до мінімуму всі супутні втрати, пов'язані з тим, що хтось намагається десь щось собі прибрати.
Бачите такі можливості, щоби ми працювали ефективніше в умовах постійних ударів та психологічного виснаження? Ну і, корупційні апетити теж поки не зменшуються.
— У нас є один стимул, сильнішого за який немає. І це інстинкт самозбереження. Якщо ми хочемо вижити, а моя гіпотеза в тому, що ми хочемо, то просто маємо це робити. У нас же завжди як діється?
Всі в щось грають, щось роблять, поки нас не припирає до стінки. І ми такі: "ой, а зараз нам гайки". І так ми все починаємо робити інакше. І починати є чим. Ось Україна зараз пишається дронами. А як ця програма виникла? У 22-му ми зрозуміли, що або ми все робимо інакше або помираємо. Зараз той самий момент переживає великий український бізнес. Малий і середній пережив його ще минулої зими: або помираємо або діємо інакше.
Новий виклик на сьогодні – балістика по великих містах — Київ, Запоріжжя, Дніпро, Харків. Ви у своїх інтерв'ю говорите, що рішення по антибалістиці цього року не очікуєте.
— Не очікую. Просто не бачу, звідки воно візьметься. Хоча завжди треба залишати 10% на дипломатичне диво. Трамп зранку прокинувся, хтось до нього зайшов в кабінет і каже, слухай, ну давай, люди гинуть, все погано, от картинка, подивись. Або японці зранку прокинулись і такі "ну, ми, в принципі, багато зробили для України, але знову ж таки, люди гинуть, все погано, у нас от на складах лежать ці ракети, давайте придумаємо як нам їх передати".
Удар Росії по Київщині 5 червня. Фото: ДСНС Київщини
Проте навіть таке рішення, на які ми даємо 10%, вирішить проблему в моменті, але не довгостроково. Чому? Бо виробництво балістичних ракет в Росії перевищує виробництво перекоплювачів.
Як мінімум удвічі.
— Тому це буде постійна гонитва. Щоби збити 20 ракет — Київ має мати 40 перехоплювачів. Це щоб гарантовано збити. А таких обстрілів на тиждень може бути 2-3. Тобто на 10 тижнів нам потрібно 400 ракет. Це лише на 2,5 місяці. А загальне виробництво цих ракет на сьогодні в рік десь 600-700 штук. То про що ми говоримо? Так, нам можуть зробити якийсь подарунок, ми ще тиждень переживемо.
Загалом нам потрібно проявляти креативність. І тут ми чуємо сигнали, що от давайте атакувати місця запусків ракет. Ось була наша операція в Новоросійську, ще певні наземні операції. Так, це послаблює тиск, але не усуває його.
Чи можемо знищити пускові Іскандерів, якщо Маск дасть дозвіл використовувати Старлінк на території РФ?
— Маск — це складна історія і ми тут в Україні переоцінюємо його турботу про нас. Навіть його рішення про відключення Старлінку росіянам на наших окупованих територіях було обумовлене ширшим переліком міркувань, ніж просто допомогти нам захищатися. Я би розглядав це в контексті його стосунків із ЄС, як важливого для нього ринку.
Що ми знаємо на сьогодні? Маск зробив щось, щоб Україні було легше захищатися на своїй території. Але абсолютна інша справа, щоб Маск дозволив зробити щось, що дозволить нам краще знищувати російську економіку. І, як на мене, він ще не там. І не знаю, чи він туди прийде. Скоріш за все, ні.
Ну і росіяни будують свою систему. Тобто ми маємо готуватись до того, якщо ці супутники почнуть працювати — ситуація на фронті погіршиться.
В тилу, очевидно теж. Адже тоді росіяни зможуть керувати дронами в онлайн-режимі майже по всій території України.
— Трагедія цієї війни в тому, що на етапі, який ми з вами проживаємо, ми займаємося взаємним знищенням, абсолютно не пришвидшуючи закінчення війни. Через низку факторів, розмір країн, стійкість економіки, силу оборони України, нас неможливо змусити до капітуляції. Але так само неможливо змусити до капітуляції і Росію, теж через набір факторів.
https://t.me/novynylive/209285
Куди це все рухається? Ми з вами щоранку будемо читати, як ми щось спалили в Росії, що росіяни спалили за ніч у нас, і війна триватиме.
І цей маховик буде повторюватися, бо і у нас, і у них є потенціал для взаємного знищення. Ми не зможемо відступити, бо ми вважаємо, що це для нас кінець, а вони не відступлять, бо вважають, що це кінець для них.
Замкнуте коло і глухий кут?
— Насправді це і є позиційна війна XXI століття. Відмінність тільки в тому, що тепер поняття тилу розмите через наявність технологій. Але за великим рахунком ніхто нікуди не рухається. Ми просто знищуємо один одного для підтримання балансу взаємного знищення.
Що має статися такого, аби ситуація змінилася?
— Війни завжди закінчуються в результаті ось такої тріади.
Для того, щоб одна зі сторін була змушена вийти з війни або змінити свої очікування від війни — із тріади має випасти якийсь один елемент. Або має зламатися воля до боротьби. Або у війну зайде третій гравець, який схилить шальки терезів. Це як Америка у Першій і Другій світовій війні. Або втрачається підтримка союзників. Умовно кажучи, якщо китайці скажуть "Владімір, хватить". Або якщо європейці кажуть "Володимире, грошей більше нема, ми відходимо, вибач". Тобто з'являється зовнішній чинник, який на тисне. Трамп пробував бути цим чинником в доволі незграбний спосіб.
І третій фактор — це гроші. Тобто, у нас банально закінчились гроші на війну. От коли один із цих елементів випаде для нас або для них — ми побачимо наближення до кінця війни на швидкості Формули 1. Поки цього не видно.
Відповідно, війна триватиме ще Х часу?
— Я за те, щоб ми чітко усвідомлювали реальність і планували своє життя. Але на сьогодні кінця війни не видно.
Очевидно, з осені будуть активовані нові контакти щодо перемовин про закінчення війни. Це наблизить нас до цього чи ні?
— Я вважаю, що можливість переговорного процесу була вичерпана була місяць тому. У Трампа були проблеми в Ірані. Ну, в принципі, вони залишаються. Гіпотеза полягала в тому, що йому була потрібна якась зовнішньо-політична перемога. Але воно все відмоталось на прикладі історії із наданням Україні ліцензій на виготовлення ракет до Патріотів. І момент втрачено.
Це ж була історія не просто про "дамо ракети". Це були ознаки підготовки американцями до зсуву позицій. Але все затихло. Тому звідти тепер цим переговорам братися? Путін йде на вибори у Держдуму із войовничими гаслами, після чого він хоче піти на мобілізацію.
Ну і третє. Ми завдаємо дуже великої шкоди російській економіці і режиму Путіна, але він не та людина, яка скаже: "ой, стало гірше, давайте йти на якісь поступки". Ну і Трамп заходить у свої вибори. Навіщо йому зараз активізувати переговорний процес, який не дасть результату? Щоб його потім на виборах мочили, що він пробує, але нічого не виходить? Трампу легше сказати, що от вони там обоє оскаженіли (мається на увазі Україна та Росія. - ред), хай ще нап’ються крові, а ми подивимося. Тому я не бачу, звідки може взятися ця історія.
Хоча так, будуть гасла, дзвінки, розмови, якісь зустрічі. Але завжди треба дивитися на структурні речі та передумови. Наразі цього немає.
Ну а ми тим часом входимо у складну зиму. Якою ви уявляєте її для себе?
— Я зараз, наприклад, опікуюся питанням, де можна буде безперебійно купувати дизель для генератора. Адже Росія цілеспрямовано б'є по АЗС і по логістичним кампаніям, які перевозять бензин.
https://t.me/novynylive/206519
Тому я особисто, як мешканець Києва, думаю, де брати дизель, якщо буде проблема із його купівлею. Просто прораховую ризики. І вважаю, що так має робити кожен для себе, хто живе в Україні в цій війні.
Загалом, щось має робити уряд, щось місцева влада і зрештою кожен має дбати про себе і про свою сім'ю. Маємо знати як контролювати ризики, з якими нам, можливо, доведеться зіштовхнутися.
Насправді так. Ми нікого не хочемо лякати в цій історії, але ми всі живемо в щоденній війні, і, як на мене, маємо просто знати, що робити у кожній із ситуацій.
— Ну, проблему дизеля я описав. Також у мене постійно стоїть 20 літрів питної води. Вчора дружина попросила купити круп.
У моїх батьків є невеличкий будинок під Києвом, вони купили кілька машин днів — то для нас це резервний варіант, якщо вже зовсім буде погано. Поїдемо, будемо пічку топити.
Ну і ще одна дуже цінна порада: навчіться поменше зависати в інформаційному просторі. Насамперед на анонімних телеграм-каналах. Це дуже сильно розхитує і вимотує. Купіть книжок. Це точно буде корисно для вашого ментального здоров'я.
В мене от нема телеграму. Є прості дві історії, які показують, як телеграм-канали і соцмережі руйнують нашу з вами психіку. Перша — це відчуття Третьої світової війни. Постійно. Хоча я постійно говорю, що ніякої війни не буде, заспокойтеся. Друга — історія із завозом до України нелегальних мігрантів. Три місяці тому країна захлиналася у новинах з цього приводу і де ті мігранти зараз? Про це перестали писати і проблема зникла.
Ще один виклик для нас – це постійні удари по українському півдню. Наші порти практично призупинили як експорт, так і імпорт. Як будемо це долати?
— У нас невдалий збіг обставин, бо цього року ще й обмілів Дунай. Тому нам знову потрібно повторити трюк із тим зерновим коридором, який ми успішно побудували 2023 році, але за гірших зовнішніх обставин. Ця проблема зберігатиметься. Ще раз повторюсь, у війні України з Росією ударні сили обох сторін переважатимуть захисні. Відповідно, завжди буде більше руйнувань і тиск на економіку ставатиме більшим. І в Україні, і в Росії.
Відбувається процес обопільного знищення. Ми вибиваємо їх, вони вибивають нас. Все це спрямовано на те, щоб зламалася воля або закінчилися гроші.
Але портами, очевидно, ми не зможемо користуватися в найближчі тижні?
— Я не думаю, що їхнє відкриття — це найближча перспектива.
Ще один виклик — це удари по логістиці та нашим маркетплейсам. Як уряд може допомогти гігантам української економіки?
— Так, ці бізнеси становлять хребет нашої економіки. Питання тільки в тому, що в уряду є умовно тисяча гривень, яку він вже розписав. А підтримка такого великого бізнесу — це треба мати три тисячі гривень. Звідки взяти додаткові дві тисячі — це задача нашого уряду. Їх можна завжди взяти з двох місць — підвищення внутрішньої ефективності або із зовнішнього джерела.
Як ми вже говорили — зовнішнє джерело втомилося, відповідно, маємо шукати гроші всередині.
Ще важливе питання, яке обговорює суспільство, це вибори. Їх немає, але про них говорять. От у нас недавно був оприлюднений рейтинг довіри українців, де перше місце у Залужного, останнє — у Зеленського. На другому-третьому — Федоров та Буданов. Що думаєте про це?
— Рейтинги в нашій воєнній реальності – це дуже відносна категорія. Не тому, що в нас погані соціологи. От півроку тому у рейтингах був Василь Малюк, ексголова СБУ. І де він зараз?
Зараз в усіх наших рейтингах Михайло Федоров. Я бажаю Михайлові успіху, щоб він собі в житті не обрав політику чи бізнес. Але ці спалахи, вони ж від нашого відчаю. Адже будь-яке суспільство дуже просте, воно побудоване на двох образах. Образ героя і образ антигероя.
Українське суспільство обирає собі героя і повністю емоційно в нього вкладається. Ми прослідковуємо це в рейтингах. Є Валерій Залужний, якого обрали героєм ще в 23-му році. Це заслужена людина, питань нема.
Проходить час — підскочив Буданов, Малюк. У Зеленського теж рейтинг то росте, то падає. От у листопаді 2024 року у нього були низькі цифри, а у березні 2025, після зустрічі із Трампом в Овальному кабінеті, вони полетіли в космос. Тому рейтинги на сьогодні не більше, ніж орієнтир поточної ситуації — хто герой, а хто антигерой.
Зараз Федоров, всі за нього. Але реальні вибори — це концентрація зусиль та здатність продати свою історію. Тому я вважаю, що рейтинги на сьогодні річ відносна. Але вибори в Україні потрібні. Бо якщо у нас довга війна — маємо перебудувати економіку і політичну систему. Адже модель 2019 року емоційно виснажена. У людей є запит на нових депутатів Верховної Ради, дайте таку можливість, щоб Рада відповідала очікуванням людей.
Під час війни можна структурувати кампанію, обмежити певні теми, які не можна дискутувати. Можна досягнути консенсусу еліт, що нам потрібно спокійно пройти виборчий процес і перезавантажити ключові органи влади. Люди відчуватимуть відповідальність. Бо після війни такого не буде. Всі жадатимуть помсти і влади і ніхто ні про що інше думати не буде.
Тому моя позиція, що проводити вибори під час війни — це великі ризики, але не проводити вибори під час війни — ще більші.
Чи може Михайло Федоров створити гідну політичну конкуренцію Володимиру Зеленському, як повернути до України мільйони біженців і коли нормалізуються стосунки із поляками — читайте у другій частині інтервʼю Дмитра Кулеби на Новини.LIVE.
Нагадаємо, командир Російського Добровольчого Корпусу (РДК) Денис Капустін розповів, чи відважаться росіяни на протести після виборів у Держдуму 20 вересня і чи буде закінчення війни цього року.
Він також припустив, що нова мобілізація росіян, на яку Путін може піти після виборів, може дозволити йому відкрити ще один фронт проти України — з боку Чернігівщини та Сумщини.
Перейти на novyny.live
18 Сер. 22:36 Економіка та Фінанси
Джерело: Reuters.
Конгрес Болівії проголосував за осуд міністра економіки Хосе Габріеля Еспіноси, що відповідно до місцевих правил змушує його залишити посаду.
Рішення стало серйозною проблемою для президента Родріго Паса, оскільки Еспиноса був одним із головних авторів економічної політики уряду та відігравав ключову роль у переговорах із міжнародними кредиторами.
Депутати підтримали вотум недовіри після того, як міністр не з’явився до парламенту, де мав відповідати на запитання щодо управління економікою, монетарної політики та макроекономічного планування. Сам Еспиноса пояснив, що був змушений поїхати до Санта-Круса через проблеми з постачанням дизельного пального, а після цього мав вирушити до Бразилії.
Зазначимо, що голосування відбулося у складний момент для адміністрації Паса. Уряд намагається заручитися підтримкою Конгресу для пакета економічних реформ, а також для фінансової програми, яку в липні погодили з Міжнародним валютним фондом.
Ця програма ще потребує схвалення як болівійського парламенту, так і Виконавчої ради МВФ. Влада розраховує, що вона допоможе стабілізувати економіку та послабити хронічний дефіцит пального й іноземної валюти.
Окремо варто додати, що Еспиноса працював в уряді Паса від моменту вступу нової адміністрації на посаду в листопаді. Він також був одним із головних публічних представників влади у переговорах із багатосторонніми фінансовими установами.
Останніми тижнями міністр опинився і в центрі окремого скандалу через повідомлення про купівлю автомобіля Audi за задекларованою ціною, значно нижчою за ринкову. Еспиноса пояснив різницю помилкою в документах.
- Президент Болівії Родріго Пас оголосив надзвичайний стан після кількох тижнів протестів і дорожніх блокад. Влада заявляє, що цей крок має відновити рух країною та подолати дефіцит пального й базових товарів.
Запис У Болівії парламент висловив недовіру міністру економіки спершу з'явиться на Букви.
18 Сер. 17:02 Економіка та Фінанси
Головне завдання нового уряду — примножити те, що було позитивним і не повторити помилок попередників. Питання про черговий Уряд завжди вселяє нові надії на краще, або ще більш примножує песимізм. Попередній Кабмін довів здатність підтримувати функціонування держави, але не зміг запропонувати переконливого механізму її економічної трансформації.Що одержує новий урядПопередній уряд можна вважати офісом без повноцінного політичного мандата. Уряд не повинен працювати без затвердженого парламентом політичного контракту, Це не робить його рішення незаконними, однак без схваленої програми розмивається відповідальність: парламенту складніше вимагати виконання конкретних індикаторів, а уряд може наприкінці каденції самостійно визначати, що вважати своїм досягненням. Проблема стала ширшою за один документ. За сьогоднішньої моделі зміна прем’єра мало що дає, якщо новий глава уряду також не отримує достатньої автономії, кадрових повноважень і можливості координувати міністерства. Тому каденція нового уряду буде насамперед тестом не персональних якостей, а здатності Кабінету Міністрів бути урядом, а не виконавчим секретаріатом. Цей тест попередній уряд не пройшов. Це урок і для наступного уряду — чи це буде Кабінет Міністрів України, чи Виконавчий офіс (ВО).Назвати уряд Свириденко безрезультатним було б несправедливо. За даними Міністерства фінансів, у 2025 році доходи державного бюджету становили 3,84 трлн грн, на безпеку й оборону було спрямовано 3,83 трлн грн, або 42,9% ВВП. Соціальні зобов’язання виконувалися, пенсії були проіндексовані на 11,5%, а фактичний дефіцит бюджету виявився нижчим за граничний показник, встановлений законом. У фінальному звіті Кабінет Міністрів відніс до своїх результатів залучення $47,8 млрд міжнародної фінансової допомоги, погодження нової програми МВФ на $8,1 млрд, виконання 86 заходів Ukraine Facility та відкриття переговорів із ЄС за двома кластерами. Це важливі досягнення переговорної й фінансової команди уряду. Без зовнішнього фінансування Україна не змогла б повноцінно функціонувати. Читайте також: Доктрина воєнної економіки: як розвивати економіку в умовах війниПріоритети для дійНовому уряду потрібно сконцентруватися на пріоритетах. У першу чергу — позитивним результатом стало розширення українського оборонного виробництва. Це потрібно примножувати. За урядовими даними, частка зброї українського виробництва на фронті досягла 60%, а українських безпілотних систем - 95%.Було також запроваджено механізм контрольованого експорту озброєнь за умови пріоритетного забезпечення українського війська. Ці показники потребують незалежної деталізації, проте загальний розвиток оборонно-технологічного сектору беззаперечний. Новому уряду треба зберегти керованість держави в умовах надзвичайного тиску. Проте збереження функціональності — це необхідна умова існування країни, а не достатня умова її розвитку.По-друге – залучення фінансових ресурсів для розвитку країни. Найсильнішою стороною попереднього уряду була здатність залучати й розподіляти ресурси. Але, в першу чергу, – це заслуга президента. Найслабшою — створювати умови для їх самостійного відтворення всередині країни. Це має взяти на озброєння новий уряд. У 2025 році реальний ВВП України зріс лише на 1,8% після 3,2% у 2024-му. У першому кварталі 2026 року економіка вже скоротилася на 0,6% у річному вимірі та на 0,7% порівняно з попереднім кварталом. НБУ прогнозує на весь 2026 рік зростання лише на 1,3%, а ОЕСР — приблизно на 1%. Частину слабких результатів 2025 року уряд Свириденко успадкував, оскільки був призначений у середині року. Скорочення на початку 2026-го також значною мірою пояснюється російськими ударами та енергетичним дефіцитом. Але загальна картина свідчить: економіка залишилася в режимі дорогого виживання, а не структурного відновлення. По-третє – активізувати зовнішньоторговельну діяльність, у першу чергу — диверсифікувати експорт. Особливо показовим є зовнішній сектор. У 2025 році дефіцит поточного рахунку подвоївся — із $16,9 млрд до $33,4 млрд, або 15,6% ВВП. Дефіцит торгівлі товарами та послугами збільшився до $59,2 млрд. Експорт зменшився на 4,4%, тоді як імпорт товарів зріс на 16,8%, передусім через закупівлю машин та обладнання. Значна частина цього імпорту була необхідною: Україна купувала енергетичне обладнання, паливо, техніку та продукцію для оборони. ОЕСР оцінює, що вартість імпорту машин і обладнання у 2025 році зросла на 36%, переважно для енергетичного та оборонного секторів. Але саме необхідність масово імпортувати засоби відновлення демонструє слабкість власної виробничої бази. По-четверте – залучення інвестицій. Чистий приплив прямих іноземних інвестицій у 2025 році становив лише $1,7 млрд, тоді як 85% припливу капіталу за фінансовим рахунком забезпечив державний сектор — переважно кредити міжнародних партнерів. НБУ також встановив, що 38,3% припливу ПІІ у 2025 році без урахування реінвестованих доходів становили операції повернення українського капіталу через іноземні юрисдикції, а ще $0,4 млрд припало на перетворення боргів підприємств на капітал. Маємо ситуацію, при якій попередньому уряду вдалося підтримувати довіру державних кредиторів і донорів, але не вдалося досягти аналогічної довіри приватного інвестора. Це принципово різні результати. Читайте також: Новий економічний курс: що означає прогноз МВФ для України"Зроблено в Україні": корисна підтримка замість реіндустріалізаціїПо-п’яте. Вироблення ефективної політики нової індустріалізації України. Головною економічною вітриною залишалася політика "Зроблено в Україні". За урядовим звітом, її внесок у зростання ВВП у 2025 році становив 0,95 відсоткового пункту. У межах програми "5–7–9%" було видано 21 тис. кредитів на 101 млрд грн, а в індустріальних парках збудовано або будувалося 37 заводів. Розширювалася локалізація державних закупівель, було запущено окремі механізми страхування воєнних ризиків. Ці інструменти допомагали підприємствам зберігати ліквідність, підтримували внутрішній попит і частково компенсували воєнні ризики. Проблема в тому, що набір програм підтримки так і не став повноцінною промисловою політикою. Промислове виробництво у 2025 році скоротилося на 2,4%. Переробна промисловість показала невелике зростання на 0,9%, однак воно не компенсувало падіння видобування та енергетики. У січні–травні 2026 року промисловий випуск усе ще був на 0,2% нижчим, ніж за відповідний період попереднього року. Держава кредитувала підприємців, а також повертала частину вартості українських товарів і підтримувала індустріальні парки, але не сформувала зрозумілої системи секторальних пріоритетів. Не було завершено технологічного аудиту країни, не з’явилися потужні секторальні фонди розвитку, не запрацювала цілісна система локалізації критичних компонентів, а програми державних закупівель не були повністю підпорядковані завданню створення нових виробничих ланцюгів.Системна альтернатива передбачає Національну стратегію реіндустріалізації, спеціалізовані інститути розвитку, секторальні фонди, технологічний аудит, промислові кластери та поєднання закупівель, освіти, науки й інфраструктури навколо пріоритетних виробництв. Саме такий порядок денний сформульовано в концепті нової промислової політики, однак за каденції попереднього уряду він не перетворився на завершену державну систему. Тому "Зроблено в Україні" має стати механізмом зміни структури економіки.Енергетика: вистояли, але системної стійкості не досяглиПо-шосте — енергетична безпека країни. Підготовка і проходження зими має стати пріоритетом. Попередньо було відновлено 4,2 ГВт генерувальних потужностей, відремонтовано ще 11,8 ГВт і введено в експлуатацію 1,8 ГВт нової генерації. Понад 35 млрд грн спрямували на допомогу населенню, громадам і бізнесу. Цю роботу не можна применшувати. Енергетики та бізнес справді втримали систему під безперервними російськими атаками. Але фактична ціна проходження зими ставить під сумнів урядову тезу про перехід від кризового реагування до системної перебудови. Новому Уряду на це треба звернути особливу увагу. У січні та лютому 2026 року попит на електроенергію приблизно на 30% перевищував доступну пропозицію. За пікового споживання 16,4 ГВт країна могла виробити лише 12,3 ГВт та імпортувала електроенергію. За опитуванням, наведеним Reuters, відключення позначилися на 80% підприємств. Окремі великі виробники повідомляли про скорочення випуску до 50%, а недоотримані бюджетом у січні податки й митні платежі уряд оцінював приблизно у 12 млрд грн. (Reuters). Головна відповідальність за цей дефіцит лежить на Росії, яка системно руйнує українську енергетику. Проте уряд має сферу свої відповідальності. Кабмін допоміг системі вистояти, але не встиг зробити її достатньо децентралізованою і стійкою. Це важливий результат, однак не завершена реформа, яку потрібно довести до логічного наслідку.Євроінтеграція: технічний поступ і політичні суперечностіПо-сьоме — збереження європейського курсу. Виконання заходів Ukraine Facility, відкриття переговорних кластерів, адаптація законодавства і домовленості про довгострокове фінансування підтримували зв’язок між економічною стійкістю та майбутнім членством у ЄС. У даний час європейська інтеграція просувалася технічно, але інституційна поведінка влади часом суперечила самій суті європейських критеріїв.Соціальна політика: виконання зобов’язань, а не зміна моделіПо-восьме – нова соціальна політика та створення цілісної політики людського капіталу. Попередній уряд забезпечив соціальні виплати, індексацію пенсій, підтримку внутрішньо переміщених осіб, сімей із дітьми, ветеранів та прифронтових територій. У воєнних умовах це є суттєвим управлінським результатом. Однак соціальна політика переважно залишалася компенсаційною. Держава допомагала громадянам переживати наслідки війни, але повільніше створювала умови для повернення людей до продуктивної економічної діяльності. Тим часом ОЕСР уже називає дефіцит кваліфікованих працівників одним із головних обмежувачів економічного зростання України. Проблему визнавали, програми готували, але за рік Кабмін не створив цілісної політики людського капіталу для воєнної та повоєнної економіки.По-дев’яте. Новому уряду України прийдеться вибудовувати нові стосунки із Національним банком України. Після 2022 року для НБУ почалася піар компанія керівництва для створення власного іміджу який ховався за вивісками незалежності інституції. Маємо ситуацію коли, в економіці та банківській системі накопичені значні обсяги заощаджень (майже 10 трлн грн), але їх трансформація у кредити та інвестиції залишається мінімальною із-за жорсткої процентної політики та ризиків невизначеності. Інфляційний таргет монетарної політики є заниженим. НБУ надмірно концентрується на інфляційній цілі в 5%, яка в даних умовах є недосяжною. Така ситуація не відповідає економічним умовам України та створює фундаментальні перешкоди для економічного відновлення. Вартість кредитів є непідйомною для бізнесу. Ринкові кредити пропонуються під 20-25% річних. Очікувані темпи приросту виробництва не покривають вартість запозичень. Це демотивує бізнес розширювати кредитне плече, послаблює його конкурентні позиції, спричиняє розширення пільгових кредитів, що субсидуються державою. Вартість ОВДП є непідйомною для держави. Ефективна ставка портфеля ОВДП перевищує 13% річних на тлі "нульових" темпів реального приросту макроекономічної бази доходів та високих оборонних потреб. Читайте також: Про що говорить аналіз фінансової звітності НБУ за 2025 рікТому уряд мінімізує залучення позик з внутрішнього боргового ринку задля зниження ризиків боргової стійкості. Жорстка монетарна політика себе не виправдала — монетарна політика не впливає на інфляцію в поточних умовах. Приріст інфляції драйвиться витратними та ситуативно-сезонними чинниками і не залежить від монетарних інструментів НБУ. Канали монетарної трансмісії залишаються слабкими, а висока банківська маржа (10–12 в.п.) додатково знижує ефективність трансмісії облікової ставки НБУ. Це має значний вплив і на темпи економічного зростання. Монетарна політика не вплинула на послаблення валютного попиту. Населення слабо довіряє гривневим активам і продовжує кратно віддавати перевагу заощадженням в іноземній валюті, а режим гнучкого курсоутворення додатково підживлює валютний попит у періоди турбулентності. Витрати на реалізацію монетарної політики вже перевищили 340 млрд грн коштів платників податків за роки війни. Банки стали основними бенефіціарами жорсткої монетарної політики. Прибутки банків зросли втричі, частка державних коштів у процентних доходах банків збільшилась вдвічі, а рівень фінансового посередництва банків залишається нижчим довоєнного.За незалежністю НБУ фактично після 2023 року приховується безконтрольність: Голови Ради НБУ немає, а 3 члени Ради із 6 мають явний конфлікт інтересів. Цю тенденцію треба здолати новому уряду. Попередній уряд приніс ще один рік платоспроможності держави, безперервного фінансування оборони, збереження соціальних виплат і міжнародної підтримки. Уряд сприяв розширенню оборонного виробництва, ремонту енергетичних об’єктів, продовженню переговорів із ЄС і збереженню базової макрофінансової стабільності. Це не нульовий результат і в умовах війни він має значну ціну.Новий Кабмін має представити Україні нову модель розвитку: як перетворити політику підтримки виробників на реіндустріалізацію, забезпечити інвестиційний прорив. Потрібно перейти від функцій уряду кризового адміністрування до уряду структурних змін, від можливостей залучення і розподілу зовнішніх ресурсів до створення умов для появи внутрішнього приватного капіталу; від реагування на наслідки руйнувань, усунення довгострокових вразливостей до запобігання можливим катастрофам; від презентації окремих програм до об’єднання їх у цілісну стратегію. Уряд Свириденко купив Україні час, однак він не зумів повною мірою перетворити цей час на нові інституції, виробничі потужності та економічну самодостатність. Саме тому головне завдання нового уряду – стати Кабінетом Міністрів України, а не офісом латання дір, забезпечити можливість переходу від виживання до розвитку.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Перейти на espreso.tv14 Сер. 22:37 Економіка та Фінанси
Національний банк України залишається однією з найвпливовіших інституцій, що визначають економічні процеси в державі. Водночас його нинішня політика значною мірою зосереджена на макрофінансовій стабільності та стримуванні інфляції. Тоді як економічне зростання не є серед пріоритетів.
Про це в етері Громадського радіо розповів Андрій Длігач, доктор економічних наук, український підприємець та генеральний директор Advanter Group.
За словами економіста, проблема полягає не лише в рішеннях НБУ, а й у відсутності єдиної національно-економічної стратегії, яка б визначала спільний курс для уряду, Національного банку та інших державних органів.
«Голова НБУ, я нагадаю, що НБУ незалежна інституція, вона вільна ухвалювати рішення, виходячи з того, що ухвалює Рада НБУ, не одноосібна голова. І у НБУ є власна стратегія, власні показники. Звичайно, хотілося б, щоб ці показники стали результатом національно-економічної стратегії — єдиної стратегії, яка б задавала курс і для Кабінету Міністрів, і для НБУ, і для інших органів влади. Але за відсутності такої стратегії кожен діє як може», — сказав Длігач.
Економіст зазначив, що Національний банк визначив для себе низку пріоритетів, серед яких першочерговими є макрофінансова стабільність і таргетування інфляції.
«Національний банк для себе визначив певні пріоритети. В цих пріоритетах економічного зростання немає. Ну, верніше, воно є, але далеко не на перших позиціях. Ключові позиції — це макрофінансова стабільність, це таргетування інфляції. Власне, чим займається Національний банк? Намагається тримати курс гривні, намагається стримувати інфляцію в межах планових, які визначені бюджетом. Хоча вже очевидно, що на цей рік це буде неможливо. Ні втримати середній курс гривні, ні втримати інфляцію», — пояснив Длігач.
Водночас він наголосив, що НБУ має значно ширший вплив на економіку, оскільки визначає правила роботи банківського, страхового та фінансового ринків.
«Національний банк є регулятором. Національний банк визначає правила гри банківського ринку, страхового ринку, фінансового ринку в цілому. Національний банк має певні інструменти. Це, звичайно, супровідні резерви, які може Національний банк продавати. Національний банк може спільно з Міністерством фінансів визначати і давати можливість банкам і громадянам України інвестувати в цінні папери держави. Власне, у Національного банку багато інструментів і зараз це одна з найвпливовіших установ, яка реально впливає на економіку», — сказав він.
На думку Длігача, Україні необхідно змінювати економічну та фінансову політику, зокрема створювати умови для розвитку експорту та доступнішого кредитування.
«Зараз як виглядає економіка в нас? Бізнес працює, збирається з бізнесу податки. Частина бізнесу в тіні. Офіційний бізнес платить податки, які абсолютно не відповідають чинному економічному розвитку і взагалі тій логіці, якою мала піти держава. Податки надто високі, особливо на працю», — зазначив економіст.
Він наголосив, що одним із ключових завдань має стати стимулювання експорту.
«Розвиватися в Україні має експорт. Експорт потребує кредитування, потребує таких реальних інструментів стимуляції. Ну, наприклад, девальвація гривні сприяє посиленню експорту. У нас, натомість, гривня тримається невиправдано економічно. Експорт не зростає, імпорт зростає суттєво. Платіжний баланс і торговельний баланс України погіршуються, суттєво погіршуються», — сказав Длігач.
За його оцінкою, українському бізнесу зараз необхідно близько 300 млрд грн для відновлення, створення нових виробничих потужностей та поповнення обігових коштів.
«Бізнес потребує грошей. Бізнесу зараз потрібно оперативно близько трьохсот мільярдів гривень. Для відновлення, для будівництва нових виробничих потужностей, для поповнення обігових коштів. Але банкам, за чинних умов, вигідніше купувати сертифікати Міністерства фінансів, цінні папери державні, ніж кредитувати бізнес», — пояснив економіст.
Водночас, за його словами, вартість кредитів залишається надто високою для більшості підприємців.
«Бізнесу дорогі кредити через те, що ключова ставка Національного банку підвищується. А бізнес не може сплачувати довгострокові кредити 17–18% річних. Для бізнесу максимум — це 7–10%. Це максимум, який бізнес може тягнути. Але чинні нормативи і підходи Національного банку не дають такої можливості», — заявив Длігач.
При цьому економіст не вважає, що вся відповідальність за нестачу фінансування лежить на НБУ.
«Я не хочу сказати, що Національний банк веде себе проти інтересів України. Національний банк дивиться на все, що коїться: на відсутність національно-економічної стратегії, на відсутність якоїсь логічної дії інших інституцій. І тоді він каже: ви не можете сформулювати стратегію, то ми будемо обороняти те, що нам дали. Нам дали гривню — ми її обороняємо, вона стійка. Нам дали інфляцію — ми робимо все, щоб інфляція суттєво не зростала», — сказав він.
Водночас Длігач відзначив кроки НБУ, спрямовані на відновлення кредитування.
«Насправді Національний банк за останні тижні зробив багато позитивних кроків, розморожуючи кредитування в аграрній, наприклад, сфері і в інших сферах. Тому я б не сказав, що вся провина за те, що в країні не вистачає грошей і не зростає експорт, лежить на Національному банку. Навпаки, зовсім не так», — наголосив економіст.
За словами Длігача, нині кредитування зростає переважно там, де в ньому немає найбільшої потреби. Натомість виробництво та машинобудування залишаються без достатнього фінансування.
«Коли ми розбираємося, а де ж зростає кредитування, воно переважно зростає там, де, насправді, особливо кредити й не потрібні. Там є гроші. Насправді, в селі є гроші. Де немає грошей? Немає в машинобудуванні, бо воно закредитоване. Немає у виробництві, переробці. Більше того, якщо в тебе є виробничі потужності і вони знищені, і ти йдеш до банку і кажеш: дай гроші, банк каже, що в тебе немає застави. В тебе ж вона знищена, і немає нормативів у державі, які б це враховували», — пояснив він.
На думку економіста, значну частину коштів можна було б спрямувати з державних цінних паперів у реальний сектор.
«200–300 мільярдів мали б перейти з депозитних сертифікатів, з державних активних паперів, на кредитування реального сектору. Для цього потрібна та справа, яку має робити навіть не Національний банк, а Комітет Верховної Ради з фінансової політики», — сказав Длігач.
Він також пов’язав небажання банків кредитувати бізнес із податковою політикою держави.
«Іноземні банки, дивлячись на те, що заднім числом можуть підняти податки, відмовляються давати своїм українським підрозділам фінансовий ресурс. Банки приватні, українські, дивляться на всю цю історію, кажуть: краще не ризикувати, краще купувати державні папери, замість того, щоб займатися кредитуванням реального сектору економіки. Тому тут провина більше якраз пана Гетьманцева і цієї політики, яку він просуває, а не Національного банку», — заявив економіст.
Економіст вважає, що гривня має поступово девальвувати, а НБУ варто розглянути можливість зниження облікової ставки.
«Національний банк, навпаки, намагається зараз вирішити цю проблему, йому не вдається. Тому, чи потрібно девальвувати гривню? Звичайно, поступово вона б мала девальвувати, бо накопичені негативи призводять не тільки до скорочення експорту, а й до майбутніх неприємних шоків. Чи потрібно знижувати облікову ставку, а не підіймати? На жаль, Національний банк діє тут, скоріше, по-книжному, реагуючи на зростання інфляційних процесів», — сказав він.
За словами Длігача, нинішня природа інфляції не дозволяє подолати її лише підвищенням ключової ставки.
«У нас природа інфляції, вона не долається збільшенням ключової ставки Національного банку. Потрібно якраз в інший спосіб з нею впоратися. Можливо, потрібно прийняти, що вона є, і, незважаючи на інфляцію, знижувати ключову ставку, для того, щоб дати можливість бізнесу більше інвестувати зараз», — зазначив економіст.
Він наголосив, що інвестиції потрібні, зокрема, у виробництво, переробку та логістику.
«Бізнесу потрібно інвестувати в логістичний центр, у нову принципову логістику, переробку. Ми не можемо експортувати стільки зерна. Значить, потрібно його переробити тут, в Україні. І на це потрібні сотні мільярдів гривень», — сказав Длігач.
На думку економіста, для зміни ситуації потрібна спільна політика ключових державних інституцій.
«Звичайно, так і буде. Тому потрібен баланс. Тому потрібно, щоб працювали спільно Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Нацбанк і комітети Верховної Ради економічної та фінансової політики, щоб цей баланс був знайдений», — наголосив Длігач.
Економіст також закликав не сприймати вимоги Міжнародного валютного фонду як загрозу для України.
«МВФ не є ворогом України, навпаки. МВФ допомагає нам не робити помилок, які б ми зробили в угоду популістичному підходу. Тому я розумію, що в нас така демонізація є МВФ і переконаний, що і у президента є відчуття, що іноді вимоги МВФ звужують можливість внутрішньоукраїнського маневру. Але з МВФ можна домовлятися», — сказав Длігач.
Він зазначив, що Україна вже має приклади успішних переговорів із Фондом.
«Ми спромоглися, я витратив на це багато зусиль, але ми експертним середовищем змогли переконати МВФ відкласти введення ПДВ для ФОПів. Переконали технічних експертів МВФ і далі на політичному рівні це рішення змогло б бути реалізовано. Можна говорити по всіх темах. МВФ, як і інші міжнародні інституції, не зацікавлені в занепаді України. Навпаки», — зазначив економіст.
Коментуючи можливу зміну керівництва Національного банку, Длігач заявив, що не бачить у цьому катастрофи. Водночас він наголосив на необхідності професійності нового керівника.
«Що стосується Сергія Ніколайчука, це високий професіонал, реально людина, один з найкращих аналітиків в країні і найкращих макрофінансистів. І я переконаний, що він точно був би технократом на цій позиції, а не політиком. Чи реалістична заміна, чи на благо Україні, я не бачу катастрофи від заміни голови Національного банку в чинних умовах», — сказав Длігач.
Водночас він зазначив, що не вважає нинішнього голову НБУ Андрія Пишного таким, що провалив роботу.
«До пана Пишного є багато питань від різного середовища, різних питань. Сказати, що він провалив цю роботу, ми не можемо. Сказати, що він реалізував якусь проривну нову логіку, нову ідею роботи Національного банку, що Національний банк став дійсно драйвером українського розвитку, теж ми не можемо. Відповідно, сподіваємося, що заміна може стати на краще», — наголосив економіст.
За словами Длігача, міжнародні партнери також не сприймають можливу зміну голови НБУ як катастрофічний сценарій.
«Вони не люблять замін, тим більше вони вже здивовані тим, що відбулося по перезавантаженню Кабінету міністрів, яке для багатьох виявилося незрозумілим. Але не будуть горювати по заміні голови Національного банку. Чому? Тому що, наскільки я розумію, на персональному рівні інтелект і людські якості пана Пишного зробили свою справу і ставлення до нього позитивне», — розповів економіст.
Водночас, за його словами, міжнародні інституції мають питання саме до економічної політики України.
«Питання до України і в тому числі до політики Національного банку — чи є вона політикою незалежної інституції, чи це політична позиція Національного банку і відстоювання якихось політичних інтересів, а не інтересів макрофінансової стабільності. Мої знайомі в міжнародних інституціях переконані, що можна було діяти інакше в нашій сфері. Так само від багатьох банкірів я чув, що потрібні зміни, потрібні зміни державної політики, політики Національного банку», — зазначив Длігач.
Запис Економіст назвав головну проблему політики НБУ для бізнесу спершу з'явиться на Громадське радіо.
Про це в етері Громадського радіо розповів Андрій Длігач, доктор економічних наук, український підприємець та генеральний директор Advanter Group.
За словами економіста, проблема полягає не лише в рішеннях НБУ, а й у відсутності єдиної національно-економічної стратегії, яка б визначала спільний курс для уряду, Національного банку та інших державних органів.
«Голова НБУ, я нагадаю, що НБУ незалежна інституція, вона вільна ухвалювати рішення, виходячи з того, що ухвалює Рада НБУ, не одноосібна голова. І у НБУ є власна стратегія, власні показники. Звичайно, хотілося б, щоб ці показники стали результатом національно-економічної стратегії — єдиної стратегії, яка б задавала курс і для Кабінету Міністрів, і для НБУ, і для інших органів влади. Але за відсутності такої стратегії кожен діє як може», — сказав Длігач.
Економіст зазначив, що Національний банк визначив для себе низку пріоритетів, серед яких першочерговими є макрофінансова стабільність і таргетування інфляції.
«Національний банк для себе визначив певні пріоритети. В цих пріоритетах економічного зростання немає. Ну, верніше, воно є, але далеко не на перших позиціях. Ключові позиції — це макрофінансова стабільність, це таргетування інфляції. Власне, чим займається Національний банк? Намагається тримати курс гривні, намагається стримувати інфляцію в межах планових, які визначені бюджетом. Хоча вже очевидно, що на цей рік це буде неможливо. Ні втримати середній курс гривні, ні втримати інфляцію», — пояснив Длігач.
Водночас він наголосив, що НБУ має значно ширший вплив на економіку, оскільки визначає правила роботи банківського, страхового та фінансового ринків.
«Національний банк є регулятором. Національний банк визначає правила гри банківського ринку, страхового ринку, фінансового ринку в цілому. Національний банк має певні інструменти. Це, звичайно, супровідні резерви, які може Національний банк продавати. Національний банк може спільно з Міністерством фінансів визначати і давати можливість банкам і громадянам України інвестувати в цінні папери держави. Власне, у Національного банку багато інструментів і зараз це одна з найвпливовіших установ, яка реально впливає на економіку», — сказав він.
На думку Длігача, Україні необхідно змінювати економічну та фінансову політику, зокрема створювати умови для розвитку експорту та доступнішого кредитування.
«Зараз як виглядає економіка в нас? Бізнес працює, збирається з бізнесу податки. Частина бізнесу в тіні. Офіційний бізнес платить податки, які абсолютно не відповідають чинному економічному розвитку і взагалі тій логіці, якою мала піти держава. Податки надто високі, особливо на працю», — зазначив економіст.
Він наголосив, що одним із ключових завдань має стати стимулювання експорту.
«Розвиватися в Україні має експорт. Експорт потребує кредитування, потребує таких реальних інструментів стимуляції. Ну, наприклад, девальвація гривні сприяє посиленню експорту. У нас, натомість, гривня тримається невиправдано економічно. Експорт не зростає, імпорт зростає суттєво. Платіжний баланс і торговельний баланс України погіршуються, суттєво погіршуються», — сказав Длігач.
За його оцінкою, українському бізнесу зараз необхідно близько 300 млрд грн для відновлення, створення нових виробничих потужностей та поповнення обігових коштів.
«Бізнес потребує грошей. Бізнесу зараз потрібно оперативно близько трьохсот мільярдів гривень. Для відновлення, для будівництва нових виробничих потужностей, для поповнення обігових коштів. Але банкам, за чинних умов, вигідніше купувати сертифікати Міністерства фінансів, цінні папери державні, ніж кредитувати бізнес», — пояснив економіст.
Водночас, за його словами, вартість кредитів залишається надто високою для більшості підприємців.
«Бізнесу дорогі кредити через те, що ключова ставка Національного банку підвищується. А бізнес не може сплачувати довгострокові кредити 17–18% річних. Для бізнесу максимум — це 7–10%. Це максимум, який бізнес може тягнути. Але чинні нормативи і підходи Національного банку не дають такої можливості», — заявив Длігач.
При цьому економіст не вважає, що вся відповідальність за нестачу фінансування лежить на НБУ.
«Я не хочу сказати, що Національний банк веде себе проти інтересів України. Національний банк дивиться на все, що коїться: на відсутність національно-економічної стратегії, на відсутність якоїсь логічної дії інших інституцій. І тоді він каже: ви не можете сформулювати стратегію, то ми будемо обороняти те, що нам дали. Нам дали гривню — ми її обороняємо, вона стійка. Нам дали інфляцію — ми робимо все, щоб інфляція суттєво не зростала», — сказав він.
Водночас Длігач відзначив кроки НБУ, спрямовані на відновлення кредитування.
«Насправді Національний банк за останні тижні зробив багато позитивних кроків, розморожуючи кредитування в аграрній, наприклад, сфері і в інших сферах. Тому я б не сказав, що вся провина за те, що в країні не вистачає грошей і не зростає експорт, лежить на Національному банку. Навпаки, зовсім не так», — наголосив економіст.
За словами Длігача, нині кредитування зростає переважно там, де в ньому немає найбільшої потреби. Натомість виробництво та машинобудування залишаються без достатнього фінансування.
«Коли ми розбираємося, а де ж зростає кредитування, воно переважно зростає там, де, насправді, особливо кредити й не потрібні. Там є гроші. Насправді, в селі є гроші. Де немає грошей? Немає в машинобудуванні, бо воно закредитоване. Немає у виробництві, переробці. Більше того, якщо в тебе є виробничі потужності і вони знищені, і ти йдеш до банку і кажеш: дай гроші, банк каже, що в тебе немає застави. В тебе ж вона знищена, і немає нормативів у державі, які б це враховували», — пояснив він.
На думку економіста, значну частину коштів можна було б спрямувати з державних цінних паперів у реальний сектор.
«200–300 мільярдів мали б перейти з депозитних сертифікатів, з державних активних паперів, на кредитування реального сектору. Для цього потрібна та справа, яку має робити навіть не Національний банк, а Комітет Верховної Ради з фінансової політики», — сказав Длігач.
Він також пов’язав небажання банків кредитувати бізнес із податковою політикою держави.
«Іноземні банки, дивлячись на те, що заднім числом можуть підняти податки, відмовляються давати своїм українським підрозділам фінансовий ресурс. Банки приватні, українські, дивляться на всю цю історію, кажуть: краще не ризикувати, краще купувати державні папери, замість того, щоб займатися кредитуванням реального сектору економіки. Тому тут провина більше якраз пана Гетьманцева і цієї політики, яку він просуває, а не Національного банку», — заявив економіст.
Економіст вважає, що гривня має поступово девальвувати, а НБУ варто розглянути можливість зниження облікової ставки.
«Національний банк, навпаки, намагається зараз вирішити цю проблему, йому не вдається. Тому, чи потрібно девальвувати гривню? Звичайно, поступово вона б мала девальвувати, бо накопичені негативи призводять не тільки до скорочення експорту, а й до майбутніх неприємних шоків. Чи потрібно знижувати облікову ставку, а не підіймати? На жаль, Національний банк діє тут, скоріше, по-книжному, реагуючи на зростання інфляційних процесів», — сказав він.
За словами Длігача, нинішня природа інфляції не дозволяє подолати її лише підвищенням ключової ставки.
«У нас природа інфляції, вона не долається збільшенням ключової ставки Національного банку. Потрібно якраз в інший спосіб з нею впоратися. Можливо, потрібно прийняти, що вона є, і, незважаючи на інфляцію, знижувати ключову ставку, для того, щоб дати можливість бізнесу більше інвестувати зараз», — зазначив економіст.
Він наголосив, що інвестиції потрібні, зокрема, у виробництво, переробку та логістику.
«Бізнесу потрібно інвестувати в логістичний центр, у нову принципову логістику, переробку. Ми не можемо експортувати стільки зерна. Значить, потрібно його переробити тут, в Україні. І на це потрібні сотні мільярдів гривень», — сказав Длігач.
На думку економіста, для зміни ситуації потрібна спільна політика ключових державних інституцій.
«Звичайно, так і буде. Тому потрібен баланс. Тому потрібно, щоб працювали спільно Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Нацбанк і комітети Верховної Ради економічної та фінансової політики, щоб цей баланс був знайдений», — наголосив Длігач.
Економіст також закликав не сприймати вимоги Міжнародного валютного фонду як загрозу для України.
«МВФ не є ворогом України, навпаки. МВФ допомагає нам не робити помилок, які б ми зробили в угоду популістичному підходу. Тому я розумію, що в нас така демонізація є МВФ і переконаний, що і у президента є відчуття, що іноді вимоги МВФ звужують можливість внутрішньоукраїнського маневру. Але з МВФ можна домовлятися», — сказав Длігач.
Він зазначив, що Україна вже має приклади успішних переговорів із Фондом.
«Ми спромоглися, я витратив на це багато зусиль, але ми експертним середовищем змогли переконати МВФ відкласти введення ПДВ для ФОПів. Переконали технічних експертів МВФ і далі на політичному рівні це рішення змогло б бути реалізовано. Можна говорити по всіх темах. МВФ, як і інші міжнародні інституції, не зацікавлені в занепаді України. Навпаки», — зазначив економіст.
Коментуючи можливу зміну керівництва Національного банку, Длігач заявив, що не бачить у цьому катастрофи. Водночас він наголосив на необхідності професійності нового керівника.
«Що стосується Сергія Ніколайчука, це високий професіонал, реально людина, один з найкращих аналітиків в країні і найкращих макрофінансистів. І я переконаний, що він точно був би технократом на цій позиції, а не політиком. Чи реалістична заміна, чи на благо Україні, я не бачу катастрофи від заміни голови Національного банку в чинних умовах», — сказав Длігач.
Водночас він зазначив, що не вважає нинішнього голову НБУ Андрія Пишного таким, що провалив роботу.
«До пана Пишного є багато питань від різного середовища, різних питань. Сказати, що він провалив цю роботу, ми не можемо. Сказати, що він реалізував якусь проривну нову логіку, нову ідею роботи Національного банку, що Національний банк став дійсно драйвером українського розвитку, теж ми не можемо. Відповідно, сподіваємося, що заміна може стати на краще», — наголосив економіст.
За словами Длігача, міжнародні партнери також не сприймають можливу зміну голови НБУ як катастрофічний сценарій.
«Вони не люблять замін, тим більше вони вже здивовані тим, що відбулося по перезавантаженню Кабінету міністрів, яке для багатьох виявилося незрозумілим. Але не будуть горювати по заміні голови Національного банку. Чому? Тому що, наскільки я розумію, на персональному рівні інтелект і людські якості пана Пишного зробили свою справу і ставлення до нього позитивне», — розповів економіст.
Водночас, за його словами, міжнародні інституції мають питання саме до економічної політики України.
«Питання до України і в тому числі до політики Національного банку — чи є вона політикою незалежної інституції, чи це політична позиція Національного банку і відстоювання якихось політичних інтересів, а не інтересів макрофінансової стабільності. Мої знайомі в міжнародних інституціях переконані, що можна було діяти інакше в нашій сфері. Так само від багатьох банкірів я чув, що потрібні зміни, потрібні зміни державної політики, політики Національного банку», — зазначив Длігач.
Запис Економіст назвав головну проблему політики НБУ для бізнесу спершу з'явиться на Громадське радіо.
Перейти на hromadske.radioПриєднуйтесь до Платформи
Слово і Діло3.5 тис новин
Суспільне82.4 тис новин
New Voice77.3 тис новин
Громадське радіо8.6 тис новин
Бабель8.6 тис новин
Радіо Свобода16.3 тис новин
Еспресо21.6 тис новин
Український тиждень1.3 тис новин
Українська правда25.2 тис новин
Дзеркало Тижня22.1 тис новин
Texty.org.ua1.9 тис новин
Останні коментарі
Польські посадовці обурилися комунікацією Володимира Зеленського щодо ракет для Patriot
Болгарія погрожує заблокувати 21-й пакет санкцій ЄС проти РФ, якщо з нього не приберуть главу РПЦ Кирила та співзасновника "Лукойла"
Vitalii3 Лип. 20:02В політиці шлюхи не переведуться ніколи.
Двоетапна перевірка у месенджерах: як налаштувати WhatsApp, Telegram, Signal, Viber і Messenger- Росія завдала ракетно-дронового удару по Україні, ППО збило 82 безпілотники
Білорусь втратила частину можливостей допомагати рф атакувати Україну - ЛещенкоVitalii27 Чер. 21:22Хтось ще слухає що каще СерЛещ?!
Механіки застерігають від купівлі цих дорогих автомобілів
samohodbox.com.ua22 Чер. 16:26Найбільша проблема дорогих автомобілів починається не з купівлі, а з першого серйозного ремонту.На практиці власники часто стикаються не лише з високою вартістю робіт, а й з пошуком правильних запчастин. Особливо коли мова йде про Range Rover, Mercedes-Benz, BMW або Porsche.Саме тому перед покупкою будь-якого преміального авто варто заздалегідь перевірити доступність та вартість основних вузлів і запчастин. Багато корисної інформації про OEM-номери та підбір деталей можна знайти на SamohodBox.Надійність автомобіля — це не лише бренд на капоті, а й вартість його утримання.- Голова Пентагону вперше за тривалий час прибув на міністерський саміт НАТО: не стримувався у критиці союзників та зробив заяви щодо України – подробиці (Відео)Vitalii18 Чер. 17:19When morons are in charge of the USA. :(
- Центр протидії дезінформації викрив російську кінопропаганду як системну загрозу
Українців попередили про штрафи за камуфляж: коли «піксель» може стати проблемою
Нейт9 Тра. 14:09Військова і вважаю що носіння форми цивілами це аморально, для мене це на рівні як начепити чужі ордени (ну тобто тіпа приписуєш собі заслуги і досягнення яких ніколи не мав). Виняток - тактичний одяг у волонтерів, вони хоч і не воюють але роблять для перемоги не менше. Ну тобто або працюй на перемогу або не допускай щоб про тебе думали що ти працюєш на перемогу коли це не так- Втрати військ рф перевищують їхнє поповнення - Жмайло
- СБУ розслідує вербування «злодієм в законі» мешканців Львівщини для роботи на спецслужби РФ
Музей збройних сил у німецькому Кобленці заборонив українцям відвідувати експозицію
Ihor Chaban14 Кві. 16:13Бояться що би що???😅
Угорці обрали свободу, це добра новина для України і Європи - Мерц- На Закарпатті озброєний чоловік викрав жінку з дитиною, при спробі затримання стріляв у поліцейськогоIhor Chaban14 Кві. 15:59Ужас, народ божеволіє!
«Сяйво» обходить конкурентів: Українці обрали назву національної LLM
Alexander30 Бер. 21:47Це просто крінж- Для важкої роботи. Renault планує запустити 350 людиноподібних роботів на своїх заводахIhor Chaban25 Бер. 13:25350 людей залишуться без роботи! жесть!
- Передача МіГ-29 Україні була хибним рішенням – президент Словаччини
SR-Team8 Лют. 10:58цитата-Жодна інша країна не вчинила так, щоб після передачі власного озброєння стала покладатися виключно на допомогу своїх сусідів", хочу нагадати ,а Україна за Будапештом як позбулася своєї зброї ,ядерної,літаків ТУ-160 ,теж надіялась на так звані "гарантії" !Щось слабонькі у нас дипломати ,не вміють 'дипломатично"по морді врізати!!! 
Військові показали, як нині виглядає Куп'янськ
Підтримка (Support)30 Гру. 2025 15:48Сумно ((- Зеленський обговорив з Мерцом підготовку до зустрічі з Трампом
Леонід Биков26 Гру. 2025 19:45Балакай не балакай, а путлєр на своїй хвилі... - Російські спецслужби вербують агентів через TelegramНейт1 Гру. 2025 06:35особисто стикалась ще з іншими методами, військова але думаю цивіли теж можуть зіткнутись з чимось схожим. коли десь в публічних чатах пишеш про свої проблеми (думаю особливо коли це невдоволення своїм командуванням, невдоволення владою або невдоволення роботою правоохоронних органів) то в особисті пишуть люди які тіпа тебе підтримують, більшість наші і пишуть щиро але серед них є і русня. так от з тих хто мені писав один одразу почав з того що він кацап і пропонує перейти до них, звісно одразу послала і заблокувала. а другий довго прикидався нашим (можливо навіть з окупації) і його видавало тільки те що якось надміру цікавили такі речі як де я, де мій підрозділ, скільки нас тут і так далі.. звісно я йому ніхєра не казала і теж залокувала але по факту він тупо намагався маніпулювати і цілком можливо що є лохи які через брак досвіду через отаких от нахаляву нададуть кацапам інфу самі того не розуміючи. самим цим ситуаціям мабуть більше року але можливо кацапи продовжать отак вишукувати людей у яких є певні проблеми які в теорії можуть зробити їх вразливими до маніпуляцій, при тому деякі все ж вміють прикидатися своїми тому все шо нам залишається це звертати увагу на підозрілі моменти типу надмірної цікавості і не довіряти нікому
Ранкова звичка, яка підсилює мозок і допомагає отримати підвищення — що показало дослідження
Village UA23 Лис. 2025 23:52пити каву?- Небезпечна рослина сусіда почала "захоплювати" чужий двір: відео вразило МережуVillage UA22 Лис. 2025 11:19кропива?
- Топ-7 собак, які ніколи не втомлюються: породи для по-справжньому активних сімейVillage UA22 Лис. 2025 11:14там 100% є хаскі)
- Трамп зробив гучну заяву про втрату Україною територійVillage UA22 Лис. 2025 11:12голодний дєдок, вже мікрофон жере)
- Яка зброя реально змінить ситуацію на фронті: експерт відповівVillage UA21 Лис. 2025 18:55якісна)
- Трамп оголосив дедлайн для погодження Україною мирного плануVillage UA21 Лис. 2025 18:54трамп гнилий дєд, який постійно забуває випити таблетки)
- Анджеліна Джолі в ТЦК: Мережа вибухнула мемамиVillage UA5 Лис. 2025 22:22такі новини мені подобаються!
- Орбан розкритикував "невдячність" Києва за підтримку від УгорщиниVillage UA4 Лис. 2025 23:02коли його вже викинуть у вікно?
- Квіти, що захищають оселю від зла й негативуVillage UA4 Лис. 2025 19:00валерянка?
Фіналісти конкурсу кумедних фото природи 2025 — коли переможець неважливий
Miro Baida3 Лис. 2025 19:22Дійсно хороша новина- Чому не можна віджимати пакетик чаю: багато хто не знаєVillage UA2 Лис. 2025 13:56в кого?
- Новорічний зворотний відлік: скільки днів до зустрічі 2026 рокуVillage UA1 Лис. 2025 12:10а хто зустрічатись має?
- Розвідка США розкрила несподівані постачання для війни РФ: що приховують Китай і МоскваVillage UA30 Жов. 2025 11:57моцква пишеться з маленької)
- Туск розніс Орбана: лідер найбіднішої країни в ЄС "зачарований Москвою"Village UA28 Жов. 2025 21:44фото супер!🤣
- Навіщо досвідчені господарі залишають кореневища від капусти після збору врожаю на городіVillage UA24 Жов. 2025 14:14щоб поламати об них ноги.
- Зеленський прибув з візитом до Лондона: з ким зустрінеться президент УкраїниVillage UA24 Жов. 2025 14:13з кимось)
- Росія створила фейковий Telegram, який стежить за користувачами — ЦПДПідтримка (Support)21 Жов. 2025 23:33А оригінальний тоді що робив? ))
- Рада продовжила воєнний стан і мобілізацію, а Бережну призначили міністеркою культури. Головне за день
Лютий Махновець21 Жов. 2025 22:12"міністерка"?... а якби чоловік, то - "мініструк"?...