Тренд пошуку "Навальний"

Джерело: Ірина Ромалійська/Facebook

Українська журналістка Ірина Ромалійська розповіла деталі свого звільнення з телеканалу “Настоящєє врємя”, медіа-проєкту “Радіо Свобода” та “Голосу Америки”. Скорочення, за її словами, стало результатом багаторічного конфлікту довкола редакційної політики медіа.

Ромалійська працювала на каналі з 2014 року — спершу як кореспондентка у Києві, а з 2018 року в центральному офісі Радіо Свобода у Празі, де вела інформаційно-аналітичну програму “Вечер”.

За її словами, з часом почала помічати зміни в роботі редакції.

Ромалійська відзначила, що після зміни керівного складу канал поступово став більш російськоцентричним.

Журналістка зауважила, що у редакції все частіше наполягали на зменшенні кількості тем про війну в етерах, натомість збільшували кількість матеріалів про побутові проблеми росіян. У сітці мовлення з’являлися російські програми, тоді як окремі сюжети могли нагадувати російську пропаганду.

Ромалійська також заявила про проблеми з кадровою політикою, зокрема про перевагу лояльності до керівництва над професійними якостями.

Протягом років журналістка мала конфлікти всередині редакції. Зрештою, у квітні 2026 році вона повідомила про звільнення.

Водночас журналістка наголосила, що в редакції залишаються професійні журналісти, яких вона поважає, і подякувала колегам, з якими працювала протягом років. Водночас, додає, що шкодує про перемогу “хороших руських” у цій битві.

Довідка. “Настоящее время” — створений у 2017 році як спільний медіапроєкт “Радіо Свобода” та “Голосу Америки” російськомовний телеканал з редакцією у Празі.

Ірина Ромалійська стала ведучою програми “Вечер” на каналі у 2018 році. До цього вона працювала на “Громадському телебаченні”, “Громадському радіо” та у “Цензор.Нет”.

Росія внесла Ромалійську до реєстру “іноземних агентів” у 2025 році.

• Вдова російського опозиціонера Олексія Навального Юлія під час виступу в Європарламенті закликала підтримувати фінансово не “Радіо Свобода”, а російські медіа. Вона аргументує це тим, що “Радіо Свобода” — це американська корпорація.

Запис Російськоцентричність: Ромалійська про причини звільнення з каналу «Настоящее время» спершу з'явиться на Букви.

Масові затримання, паливний дефіцит і нові обмеження для емігрантів показали, як війна та репресії дедалі глибше змінюють життя в Росії.

Репресії, атаки на логістичні об’єкти, підготовка до нової мобілізації та тиск на опозицію стали головними темами тижня в російському опозиційному телеграм-середовищі. Серед найрезонансніших подій – затримання близько сотні людей на панк-фестивалі під Виборгом, загадкова смерть генерал-майора ФСБ у відставці та розширення ударів по складській інфраструктурі Росії.

Як повідомляє spravdi.org.

Затримання на панк-фестивалі та смерть генерала ФСБ

У Ленінградській області силовики затримали близько ста відвідувачів закритого панк-фестивалю. Причиною стали пісні на підтримку України. Подія стала одним із найпомітніших проявів репресивної політики, яка дедалі більше сприймається в російському інформаційному просторі як повсякденне явище.

Тиск поширюється і на публічних людей. Кандидата в Державну думу від КПРФ Миколу Бондаренка оштрафували на тисячу рублів за публікацію фотографії Олексія Навального. Формально незначне покарання може вплинути на його участь у виборах. Коміка Семена Слєпакова засудили до 400 годин обов’язкових робіт через пародійну пісню.

Окрему увагу привернула смерть 83-річного генерал-майора ФСБ у відставці Ігоря Лаптєва. Його знайшли мертвим у власній квартирі з вогнепальним пораненням голови. Російські медіа обережно припускають самогубство, однак офіційної версії події та детальних пояснень поки немає.

Удари по складах і паливна криза

Другим за масштабом сюжетом тижня стали атаки на логістичну інфраструктуру Росії. Українські безпілотники, за повідомленнями російських телеграм-каналів, уперше одночасно уразили склади маркетплейсу Ozon у Дагестані, Адигеї та Ставропольському краї.

Склади в Адигейську та Невинномиську евакуювали, серед працівників, за попередніми даними, постраждалих не було. Повторний удар по об’єкту Wildberries у Котовську вивів із ладу вже вісім із десяти найбільших логістичних хабів компанії.

Україна атакувала одразу три склади Ozon – у Дагестані, Адигеї та Ставропольському краї. Склади в Адигейську та Невинномиську евакуювали, працівники не постраждали.

– телеграм-канал «Медуза»

Паралельно паливний дефіцит охопив щонайменше 24 російські регіони. У Геленджику бензин, за повідомленнями місцевих каналів, закінчився повністю.

На цьому тлі атаки по Ozon і Wildberries уже виглядають не як окремі удари по одному маркетплейсу, а як системний тиск на електронну торгівлю та логістику Росії. Наслідки можуть відчувати пересічні споживачі через затримки доставок, перебої в роботі складів і дефіцит товарів.

Російські удари по Україні цього тижня також спричинили значні втрати. У Кривому Розі загинули щонайменше 16 людей, понад 130 були поранені. Масована атака на Київ 20 серпня забрала щонайменше 12 життів.

Мобілізація, пропаганда та тиск на емігрантів

Третій великий блок тем стосувався виборів, мобілізації та еміграції. На з’їзді партії «Єдина Росія» Володимир Путін заявив про нібито “тотальну підтримку” війни населенням. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв назвав антивоєнних громадян і тих, хто виїхав із країни, “мерзотниками”.

Одночасно поширювалися припущення про можливу нову хвилю мобілізації після виборів. Кремль це заперечує, а британське видання «Гардіан» писало, що ознак ухваленого рішення про новий призов наразі немає.

Щонайменше 47 із 50 провідних російських університетів, за наведеними даними, агітують студентів підписувати контракти з Міністерством оборони. У Пензенській області з’явилися повідомлення про примусове укладання таких контрактів.

Міністерство юстиції Росії тим часом у тестовому режимі запустило реєстр емігрантів, щодо яких можуть застосовувати тимчасові обмеження. Йдеться, зокрема, про арешт майна та обмеження доступу до консульських послуг. Поки що записи в реєстрі мають демонстраційний характер, однак сам факт його створення свідчить про підготовку влади до посилення тиску на громадян за кордоном.

Міністерство юстиції запустило в тестовому режимі реєстр емігрантів, права яких обмежені. Відомство доповнило перелік реєстрів на своєму сайті новим списком осіб, щодо яких застосовуються тимчасові обмежувальні заходи. Поки що реєстр працює в тестовому режимі, а дані внесені для прикладу. З макета випливає, що влада незабаром може оприлюднити цілу низку персональних даних.

– телеграм-канал «Важные истории»

Скандал навколо концерту Каньє Веста

Соціально-розважальний порядок денний тижня сформували кілька міжнародних новин. Серед них – повідомлення про смерть Доллі Партон у віці 80 років, повернення принца Гаррі та Меган Маркл до Великої Британії після шести років у США, а також перемога команди «Тім Спірит» на турнірі «Інтернешнл».

Найбільший резонанс у Росії викликала історія з концертом Каньє Веста в Санкт-Петербурзі. Після продажу понад 100 тисяч квитків стадіон «Газпром Арена» заявив, що не має договору на проведення шоу. Організатори наполягають, що підготовка триває. Російські медіа пов’язали скасування концерту з втручанням влади, а видання «Фонтанка» написало, що виступ нібито прибрали з розкладу “за дзвінком згори”.

Таємний візит директора ЦРУ до Москви

Ще однією помітною темою став непублічний візит директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви. Його приїзд збігся з російським ударом по Одесі та підписанням Володимиром Путіним указу про зовнішнє управління інфраструктурою.

За даними американського видання «Аксіос», перед візитом Сполучені Штати нібито попросили Україну тимчасово призупинити удари по території Росії. Водночас жодна зі сторін не підтвердила цю інформацію, тому її оцінюють обережно.

До цього ж інформаційного блоку потрапили повідомлення про навчання на випадок мобілізації в Калінінградській області та можливе перекидання військових Північної Кореї до Росії. Обидві історії ґрунтуються на даних західних розвідок, які журналісти переказали з посиланням на свої джерела.

Тиск на «Яблоко» посилюється в регіонах

Витіснення партії «Яблоко» з виборчого процесу не обмежилося федеральним рівнем. За позовом партії «Родина» суд скасував реєстрацію списку «Яблока» на виборах до Законодавчих зборів Псковської області.

Тим часом у Казахстані на перших виборах до нового однопалатного парламенту президентська партія «Адилет» здобула понад 71% голосів. Опозиційні телеграм-канали навели цей результат без розгорнутих коментарів, залишивши читачам можливість самостійно оцінити його правдоподібність.

Що показав тиждень

Удари по складах Ozon і Wildberries, а також паливний дефіцит створюють для Росії відчутний економічний тиск у тилу. Порушення логістики поступово перетворюється на окремий вимір війни, який безпосередньо впливає на споживачів і роботу великих компаній.

Водночас російська влада готує інструменти для нового посилення контролю: активізує вербування студентів до армії, переслідує антивоєнних громадян і створює реєстр емігрантів, що може стати основою для подальших обмежень.

Показово, що численні випадки репресій дедалі частіше подаються як звичайна частина новинного потоку. Штраф за фотографію Навального, вирок за пародійну пісню, масові затримання на музичній події та усунення опозиційного списку з виборів складаються в картину системного тиску, який у Росії намагаються зробити буденністю.

Схожі новини для вас:

• «Чорний серпень» знову оголив проблеми Росії: війна, паливна криза, падіння рубля та репресії посилюють тривогу, тоді як Кремль намагається применшити масштаби труднощів.
• Сили оборони України уразили російський «Бук-М3» орієнтовною вартістю 45 мільйонів доларів, командний пункт, склади та шість пунктів управління безпілотниками.
• ГУР і СЗР заявили, що Росія може провести нову хвилю мобілізації у 2026–2027 роках, призвавши до 600 тисяч людей для війни проти України.

Від дефолту до воєнних провалів: минулі серпневі потрясіння досі формують страхи росіян, а нинішні труднощі додають їм нових причин для тривоги.

Як вказує CNN

Серпень у Росії десятиліттями має репутацію місяця великих потрясінь. Його називають “Чорним серпнем” або “серпневим прокляттям”, пов’язуючи цей період не з дефіцитом новин у сезон відпусток, а з війнами, політичними зламами та фінансовими кризами.

Підстав для таких настроїв у російській історії чимало. У серпні 1991 року провалився путч прихильників жорсткої комуністичної лінії проти Михайла Горбачова, що стало одним із ключових чинників розпаду СРСР. Через сім років Росія оголосила дефолт за внутрішнім боргом, а рубль різко знецінився.

У серпні 1999 року вторгнення бойовиків до Дагестану поклало початок Другій чеченській війні та сприяло стрімкому політичному злету Володимира Путіна. Уже за його правління, у 2000 році, затонув атомний підводний човен “Курськ”, на борту якого перебували 118 моряків. У серпні 2008 року Росія розпочала війну проти Грузії.

Росія влітку: війна, дефіцит пального та ослаблення рубля

Цього літа проблеми для Росії знову накопичилися одночасно в кількох сферах. Російські війська не змогли досягти помітних успіхів на фронті в Україні, водночас українські удари уражали нафтопереробні підприємства та логістичні об’єкти в містах РФ.

Для росіян наслідки війни дедалі частіше проявляються у повсякденному житті. У різних регіонах з’явилися черги на автозаправних станціях, пальне подорожчало, а рубль продовжив слабшати. Додаткове напруження створюють чутки про можливе проведення нової хвилі мобілізації.

Російський коментатор Ілля Варламов, який перебуває у вигнанні, вважає серпневі катастрофи збігом обставин. Водночас він звернув увагу, що цього року багато жителів Росії зустрічають серпень із особливим занепокоєнням.

Багато росіян чекають на серпень із тривогою. Особливо зараз, коли країна справді перебуває у кризі. Паливна криза повернулася, ціни зростають і не мають наміру зупинятися, рубль падає, наближаються вибори, та й Бог знає що ще.

– Ілля Варламов

Варламов також звернув увагу на попередження одного з провідних російських економістів щодо можливої “соціальної кризи”. Серед інших проблем він назвав технологічне й економічне відставання Москви, а також неспроможність Росії здобути перемогу у війні на виснаження проти України, яку підтримує Захід.

Навіть прокремлівський таблоїд “Московский комсомолец” використав традиційні серпневі страхи, пов’язавши потенційні суспільні потрясіння з місячним затемненням.

Путін применшує масштаби проблем

На тлі паливної кризи, ударів по інфраструктурі та економічних труднощів Путін публічно демонструє впевненість. Коментуючи атаки на склади великого онлайн-ритейлера Wildberries, він визнав наявність збитків, однак заявив, що наслідки не будуть критичними. Він також зазначив, що логістичні об’єкти відновлять за підтримки держави.

Само собою зрозуміло, що ці атаки не матимуть, не спричиняють і не можуть спричинити жодних критичних наслідків. Звісно, вони завдають шкоди – це очевидно, і ми це розуміємо, бачимо та усвідомлюємо.

– Володимир Путін

Однак війна дедалі сильніше позначається на рівні життя в Росії. Водночас в Україні не припиняються політичні дискусії. Нещодавно звільнений міністр оборони Михайло Федоров закликав провести вибори в умовах війни, створивши новий політичний виклик для Володимира Зеленського.

П’ятирічний президентський термін Зеленського мав завершитися у 2024 році, проте вибори не проводили через воєнний стан, запроваджений після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Кадрові зміни у Києві та масштабні антиурядові протести свідчать, що механізми громадянського суспільства і демократії в Україні продовжують працювати.

Придушення опозиції в Росії

У самій Росії політична ситуація має протилежний вигляд. Опозиційного політика Льва Шлосберга засудили до 11 років ув’язнення за виступи проти війни. Крім того, Верховний суд Росії заборонив його партії “Яблоко” брати участь у майбутніх парламентських виборах.

Після початку повномасштабної війни проти України російська влада фактично знищила внутрішню опозицію. Смерть Олексія Навального в ув’язненні в лютому 2024 року стала одним із найпомітніших символів остаточного згортання незалежної політики в країні.

Чи є “Чорний серпень” закономірністю, чи лише серією збігів, залишається відкритим питанням. Проте цього року останній місяць літа знову оголив для Росії воєнні, економічні та внутрішньополітичні проблеми, які Кремль намагається применшити.

Схожі новини для вас:

• У російському Сочі виник дефіцит бензину: біля автозаправок утворилися багатокілометрові черги, а водії чекають на можливе постачання пального.
• Генштаб ЗСУ повідомив про орієнтовні втрати російської армії у війні станом на 22 серпня 2026 року та назвав техніку, знищену за добу.
• Суд у Пскові засудив опозиційного політика Льва Шлосберга до 11 років і одного місяця ув’язнення за виступи проти війни Росії проти України.

Підтримувати цю партію агітувала Юлія Навальна, хоча в самій політсилі від такої допомоги відхрестилися. 

Джерело: Reuters

Криптовалютна біржа Binance передала російським силовикам інформацію про користувача, чиї перекази на підтримку українських зборів стали частиною доказової бази у справі про “фінансування тероризму”, свідчать документи, які отримало Reuters.

Мовиться про російського IT-фахівця Юрія Бєлєнького, котрого затримали у вересні 2025 року. У жовтні слідчий комітет РФ поінформував, що чоловік переказав понад $700 на підтримку українських військових, зокрема “Азову”.

Російські слідчі звернулися до Binance із запитом щодо історії операцій Бєлєнького. Біржа у відповідь надала інформацію про транзакції, а також персональні дані клієнта — дату народження, адресу, номер телефону, паспортні дані та копії документів.

Зрештою, відомості включили до матеріалів кримінальної справи. Російські силовики використали дані про криптоперекази як підставу для висунення звинувачень.

Бєлєнький має паспорт РФ та дозвіл на проживання у Болгарії. Наразі він перебуває у російському СІЗО в очікуванні суду.

Binance посилається на законні запити

У Binance заявили, що компанія не визначає склад злочину, не висуває звинувачення та не контролює, як державні органи використовують отриману інформацію.

Як і інші глобальні фінансові установи, ми співпрацюємо з правоохоронними органами в усьому світі, відповідно до чинних правових, конфіденційних та регуляторних вимог. Ці рішення приймаються виключно відповідними органами влади, — заявили у компанії.

Водночас за словами фахівця з крипторегулювання Майка Бистрова, якщо Бєлєнький був зареєстрований у Binance як резидент Європейського Союзу, на нього повинні були поширюватися правила GDPR щодо захисту персональних даних. Тобто, криптобіржа не мала права розголошувати його дані без судового рішення та дотримання суворих положень. Він пояснив, що передача даних до Росії є “дуже делікатним питанням”, оскільки РФ не вважається країною з достатнім рівнем захисту персональної інформації за стандартами ЄС.

Вихід із Росії

Водночас документи, які опинилися у розпорядженні Reuters, свідчать, що російські правоохоронці все ж змогли отримати доступ до інформації про клієнта через канал комунікації Binance.

Також стало відомо, що у 2021 році регіональний керівник Binance зустрічався з представниками російського фінансового моніторингу, котрі хотіли отримати допомогу в ідентифікації користувачів, що робили пожертви на підтримку російського політика Олексія Навального.

• За даними медіа, найбільша у світі криптовалютна біржа Binance протягом кількох тижнів може втратити дозвіл на надання послуг клієнтам Європейського Союзу.

Запис Reuters: Криптобіржа Binance надала силовикам РФ дані про донати на підтримку України спершу з'явиться на Букви.

Видання The New Yorker розповіло про українок, які опинилися в російському СІЗО-1 в місті Ростов, умови в ув’язненні та те, як жінки підтримували одна одну в непростих обставинах.

Лілія Прутян

Лілія Прутян, медикиня батальйону “Айдар”, потрапила в полон поблизу села Петрівське. Того дня її, матір трьох дітей, зґвалтував російський окупант. Спочатку жінка потрапила у в’язницю в Донецьку, де пройшла серію жорстоких допитів.

Умови у в’язниці в Донецьку були настільки жахливими, що у жінок на руках, ногах і кистях з’явилися гнійні рани.

Згодом її перевели в СІЗО-1: в’язниця в Ростові була “менш варварською, але не менш жахливою”. Там вона провела рік.

Якось Прутяній та іншим наказали роздягнутися до спідньої білизни. Медичний персонал оглядав їх на наявність синців чи інших ознак жорстокого поводження. Якщо вони щось виявляли, ув’язнену змушували підписати заяву про те, що вона не має скарг на ставлення до неї всередині. Для жінок раптовий інтерес до їхнього добробуту був бажаним знаком – готується обмін.

Після звільнення вона повернулася до батальйону “Айдар”, але через травматичний досвід у в’язниці більше не служить поблизу лінії фронту.

Ірина Навальна

Навесні 2022 року Ірина Навальна втекла з Маріуполя разом зі своєю матір’ю Олександрою, оселившись у Бердичеві в Житомирській області. Але її бабуся залишилась в окупованому місті. Якось Навальна повернулася до Маріуполя, щоб допомогти їй. У день, коли вона мала покинути місто, жінку заарештували за звинуваченнями у підготовці теракту. Її побили та вдарили електрошокером, погрожували нашкодити її матері та бабусі, якщо вона не співпрацюватиме. Зрештою вона погодилася свідчити проти себе.

У в’язниці в Донецьку Навальна зблизилася з іншими жінками. Час від часу бабуся Навальної, яка все ще жила в Маріуполі, приходила, щоб залишити передачу.

Ірину засудили до восьми років позбавлення волі. Зараз жінка перебуває у таборі для військовополонених у селі поблизу кордону Росії з Казахстаном.

Наталія Власова

Власову заарештували у 2019 році в Донецьку. Вона була однією з тих українських цивільних в’язнів, які найдовше перебували під вартою в Росії. Її єдиній доньці було чотири роки, коли Власову затримали за нібито участь у змові з метою вбивства.

Вона невдовзі опинилася в сумнозвісній “Ізоляції” в Донецьку, яку жінка називала в суді “фабрикою смерті”, якою керували “безжальні бандити” з “очевидною патологією”.

“Вони були садистами у строгому клінічному сенсі цього слова. Вони роздягали мене, обв’язували скотчем, обливали водою та били струмом. Якщо я недостатньо кричала, вони посилювали струм, і удари ставали шаленішими“, – сказала вона.

Під час багатьох із цих сеансів тортур був присутній лікар. Коли вона втрачала свідомість, він реанімував її. Після цього її на ніч закували у вузьку камеру з піднятими руками.

Вона впізнала чоловіка, на ім’я Василь Євдокимов, як наглядача “Ізоляції”.

“Він особисто підпилив мені зуби металевим напилком, скручував соски і намагався запхати пляшку мені в піхву“, – говорила жінка.

У певний момент, коли тортури стали нестерпними, вона благала своїх викрадачів влаштувати спробу втечі та застрелити її. Вони відмовилися, бо Євдокимов сказав їм, що жінка має страждати.

Власова прибула до СІЗО-1 в Ростові у червні 2023 року. Вона поділилась, що це стало певним полегшенням.

У Ростові Власова ставилася до кожного судового засідання як до можливості одягнутися – це був прояв гордості та гідності, подібний до “виходу в суспільство”. Сусідки по камері ділилися будь-якою косметикою, одягом, влаштовували “показ мод”.

Зрештою російський суд визнав Власову “винною” та засудив її до вісімнадцяти років позбавлення волі. Цієї весни її відправили до виправної колонії в Кемерово, вугільно-шахтному регіоні Сибіру.

Ірина Куліш

Ірина Куліш родом з маленького села в Запорізькій області, де продавала овочі на місцевому ринку. Після того як регіон окупували росіяни, на неї “донесли” окупаційній владі за її проукраїнські погляди. Російські прокурори звинуватили її у підготовці вибуху.

Куліш близько п’ятдесяти років, і в неї хвороба Паркінсона. У в’язниці її стан погіршився. Тремор у її руках настільки сильний, що вона має проблеми зі сном. Куліш майже безперервно перевозили між більш ніж двадцятьма місцями утримання, зараз вона у в’язниці в Криму.

“Будь ласка, не думайте, що вони мене зламали. Коли і куди мене переведуть наступного разу, я досі не знаю. Поки що я сиджу тут і чекаю“, – написала жінка в листі журналістам.

Катерина Коровіна

29-річна Катерина Коровіна родом з міста Старобільськ Луганської області. Її заарештували за серію невеликих пожертв на українські рахунки. Коровіна сказала, що вони були призначені для гуманітарних цілей, щоб допомогти мирним жителям, постраждалим від війни. Однак ФСБ, заявила, що гроші пішли військовим, і звинуватила її у “фінансуванні тероризму”.

Вона прибула до Ростова у 2024 році і зрештою була засуджена до десяти років позбавлення волі.

Коровіна розповіла у листі, що в ростовській в’язниці вона та її співкамерниці були “чимсь на кшталт трохи божевільної родини”. Вони могли бути кумедними, веселими, навіть радісними, співаючи народні пісні та танцюючи по камері. З часом, за її словами, “люди тут змінюються, віддаляються від цивілізації та будують свій власний маленький комфортний світ, якнайкраще можуть”.

В ув’язненні вона почала писати вірші, що відображали заплутану ситуацію, в якій вона опинилася.

Марина Текін

Одна з кухарок “Азова” Марина Текін потрапила в полон у 2022 році. Спочатку вона потрапила у в’язницю в Донецьку, яка була настільки переповненою, що багатьом ув’язненим доводилося спати позмінно або навіть по черзі стояти.

Охоронці змушували її та інших жінок з “Азова” лягати на землю та повзти по бетонній підлозі до своєї камери – підвалу, меншого за однокімнатну квартиру, з маленьким вікном трохи вище рівня землі. Приміщення було темним і брудним. На підлозі було шість розкладачок і кілька матраців, заплямованих і з неприємним запахом. Там вже утримували понад десять інших українських жінок.

Вони сказали новоприбулим швидко запам’ятати слова російського національного гімну. Охоронці незабаром мали повернутися і вимагати, щоб усі встали та співали. Сусіди по камері попереджали, що за одну помилку охоронці били.

Щодня жінок будили о шостій годині. Одного ранку жінка почула, як охоронець скаржився своїм колегам: “Я, чорт забирай, втомився бити стількох їх“.

В ув’язненні жінки робили менструальні прокладки, розриваючи власні футболки, і передавали одна одній шматочки мила, хоча охоронці рідко водили жінок у душ. Через тиждень у багатьох з них з’явилися гнійні рани на руках, ногах і кистях.

За в’язнями наглядала місцева донеччанка Людмила Валеріївна, яка часто душила в’язнів пакетом на голові. Як і Людмила Валеріївна, охоронці тюрми були з Донецька. Марина Текін одного разу запитала їх: “Чому ви це з нами робите? Ви теж українці“. Вони відмовилися відповідати.

Згодом і її перевели у в’язницю в Ростові. Зрештою Текін вийшла на волю після обміну, зараз вона працює у квітковому магазині у торговому центрі в Києві.

Валентина Заярна

Вчительку англійської мови з Донеччини затримали за переховування українського військового.

Через два місяці після початку повномасштабної війни Валентині Заярній зателефонував старий знайомий, колишній український прикордонник приблизно віку її сина, якого вона знала лише як Діму. Він сказав, що його будинок зруйновано і що він застряг у Маріуполі, тож та вирішила йому допомогти. Чоловік залишився в неї на рік.

Коли ФСБ викрило “Діму”, виявилось, що він насправді Денис Сторожук – військовий, який потай вийшов з облоги Азовсталі.

Після цього обоє потрапили у російську неволю. Заярна потрапила у СІЗО-1 у Ростові. Там вона у вільний час викладала співкамерницям англійську.

Сторожук вийшов на волю після обміну, а ось Валентину Заярну засудили до 12 років позбавлення волі.

• В Організації Об’єднаних Націй повідомили, що понад 16 000 цивільних осіб, яких захопила Росія під час вторгнення в Україну, досі перебувають у неволі.
• 34-річного жителя Івано-Франківська Івана Столбова, який приїхав у Росію до родичів, засудили до 13 років колонії суворого режиму через буцімто донати для України.

Запис Всередині російських концтаборів: журналісти розповіли історії полонених українок спершу з'явиться на Букви.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на російські ЗМІ.

Що стало причиною скасування участі партії у виборах

Зауважимо, що кілька днів тому партію "Яблоко" офіційно допустили до виборів в Держдуму РФ, які мають відбутися 18-20 вересня. Ця політична сила мала бути другою за списком у виборчих бюлетенях, але тепер участь вже під питанням.

Формальним приводом для позову проти партії стали "порушення в агітації", нібито використання ШІ-картинок без авторських прав та закиди в іноземному фінансуванні. Так, 10 серпня у Москві відбувся суд і було ухвалено рішення про зняття партії "Яблоко" з виборів. Проте рішення ще не остаточне, і політична сила має 5 днів, щоб його оскаржити.

До речі, після цих подій у мережі були відео про те, як силовики в РФ погрожують росіянам, які вийшли на підтримку партії.

Варто зазначити, що партія "Яблоко" була єдиною легальною структурою в Росії, яка йшла на вибори з гаслом "За мир і свободу!" та закликом до припинення вогню. У свою чергу прокуратура РФ та інші політичні сили розцінили це як "екстремізм та заклики до порушення територіальної цілісності РФ".

Окрім того, Кремль повністю нейтралізував ключових лідерів партії за допомогою кримінальних та адміністративних справ. Наприклад:

• голову партії Миколу Рибакова позбавили права балотуватися через штраф за пост із портретом Олексія Навального;
• його заступника Максима Круглова засудили до 7 років колонії за пости про воєнні злочини росіян у Бучі та Маріуполі;
• ще один заступник, Лев Шлосберг, перебуває в СІЗО за звинувачення у "дискредитації" армії РФ.

При цьому важливо додати, що попри антивоєнну риторику, програма партії "Яблоко" передбачала лише припинення вогню та початок дипломатичних перемовин з Києвом. У ній не було згадок про виведення військ РФ, повернення окупованих територій чи виплату репарацій Україні.

Як повідомляли Новини.LIVE, кілька нещодавно Президент України Володимир Зеленський поставив перед українськими дипломатами завдання створити умови, щоб Росія припинила війну вже восени. Для цього планують задіяти ударів, більш жорсткі обмеження і не тільки.

Також ми писали, що у МЗС Росії виключили ймовірність "заморозки" війни, якщо не буде усунено "першопричини" її початку.