Тренд пошуку "Президентські Вибори"

Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки
Актуалізуйте Ваші інтереси
Також, Ви можете змінити вподобання в налаштуваннях Стрічки
КоментаріUA на we.ua
Колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк з іронією розповів про політичні здібності Петра Порошенка та пригадав жарт, який пов’язує його перемогу на президентських виборах 2014 року з одним тортом "Рошен".Арсеній Яценюк заявив, що Петро Порошенко під час Революції Гідності продемонстрував здатність швидко знаходити спільну мову з суспільством та використовувати політичний момент. Яценюк пригадав популярний політичний жарт, який обігрує зв’язок Порошенка з кондитерською корпорацією "Рошен", заснованою задовго до його президентства. У своїй розповіді експрем’єр використав цю історію як іронічну характеристику політичного таланту п’ятого президента."Це ж треба мати такі надзвичайні здібності: принести на Майдан всього один торт - і за це тебе всі підтримали й обрали президентом!" - з колишній прем’єр.Яценюк також наголосив на комунікаційних та політтехнологічних здібностях Порошенка. На його думку, вони допомогли політику сформувати високий рівень підтримки в суспільстві у період після втечі Віктора Януковича та початку російської агресії.Нагадаємо, що тоді президентські вибори в Україні відбулися 25 травня 2014 року. Петро Порошенко здобув перемогу в першому турі, де отримав 54,7% голосів виборців. Вибори проходили в умовах глибокої політичної кризи, анексії Криму Росією та бойових дій на Донбасі.Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що китайські соцмережі підхопили жарт про Епштейна та Порошенка.Також "Коментарі" писали, що колишній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк запропонував провести вибори в Україні.
Перейти на vector.comments.ua
UAinfo на we.ua
За вісім місяців до президентських виборів у Франції лідерка парламентської фракції ультраправого «Національного об’єднання» Марін Ле Пен зберігає перше місце у рейтингу кандидатів і наразі перемагає у всіх змодельованих сценаріях другого туру.
Перейти на uainfo.org
Еспресо на we.ua
Таку думку в етері Еспресо висловив журналіст Віталій Портников.Російський диктатор Володимир Путін, ймовірно, розраховує продовжувати війну проти України, на думку Віталія Портникова, щонайменше до президентських виборів у США восени 2028 року. Після цього він оцінюватиме політику нового американського лідера і вирішуватиме, чи завершувати війну, чи продовжувати її.За його словами, стратегія Кремля від початку повномасштабного вторгнення залишається незмінною — домогтися капітуляції України військовим шляхом."Я думаю, що Путін робить те саме, що він робить з 2022 року. Він намагається силою примусити Україну до капітуляції. Захід його абсолютно не цікавить. Перемовини його абсолютно не цікавлять", — зазначив Портников.Журналіст вважає, що головним орієнтиром для Кремля є політичні зміни у США. Путін, за його словами, хоче дочекатися виборів 2028 року, щоб зрозуміти, чи матиме Білий дім намір активно підтримувати Україну."Йому потрібно дотягти цю ситуацію до листопада 2028 року, подивитися, хто буде переможцем виборів і вирішувати, чи варто йому завершувати війну з Україною, чи варто її продовжувати", — пояснив Портников.Водночас першим важливим сигналом для Кремля може стати осінь 2027 року. Тоді, на думку журналіста, Путін оцінюватиме результати виборів до конгресу США та те, наскільки ефективно адміністрація Дональда Трампа взаємодіятиме з конгресом.Наступний ключовий момент — президентські вибори у США у 2028 році. Якщо новий глава Білого дому буде активно підтримувати Україну, Путін може розглядати завершення війни як можливість для Трампа представити це як власний зовнішньополітичний успіх."Якщо новий президент Сполучених Штатів готовий бути активним прихильником України, він може подарувати Дональду Трампу, умовно кажучи, на пенсію замість пенсійного страхування закінчення війни, щоб Трамп виглядав великим миролюбцем", — припустив Портников.Якщо ж наступним президентом США стане політик, близький до Трампа за поглядами, Кремль може вирішити, що продовження війни залишається вигідним."Якщо він побачить, що наступним президентом буде трампіст, він може думати, що треба війну продовжити — принаймні до закінчення повноважень цього трампізму. Орієнтуватися потрібно спочатку на осінь 2027 року — Путін буде дивитися, як складатимуться стосунки Трампа з конгресом, а потім на осінь 2028 року — як буде розвиватися ситуація з новим американським президентом. Оце його, в принципі, наміри", — підсумував Портников.  Нещодавно у Bloomberg оглядач Макс Гастінгс писав, що диктатор Володимир Путін більше не сподівається здобути перемогу над Україною на полі бою — натомість він робить головну ставку на витривалість, розраховуючи, що росіяни витримають тягар затяжного протистояння довше, ніж українці.
 на we.ua
Межа на we.ua
Фото: http://lvci.hautetfort.com

До президентських виборів у Франції ще вісім місяців, але перші моделі другого туру вже демонструють несподівано впевнену перевагу Ле Пен.
Марін Ле Пен очолює президентський рейтинг у Франції за вісім місяців до виборів глави держави. Лідерка парламентської фракції ультраправого “Національного об’єднання” має найвищу підтримку серед потенційних учасників першого туру та перемагає кожного з основних суперників у змодельованому другому турі.
Згідно з повідомленням La Tribune Dimanche.
Дослідження компанії Elabe для BFMTV і La Tribune Dimanche свідчить, що за Ле Пен у першому турі готові віддати голоси від 34% до 35,5% виборців. Рівень її підтримки змінюється залежно від переліку кандидатів, які братимуть участь у перегонах.
Такий результат Ле Пен демонструє попри оскарження вироку у справі про розтрату коштів Європейського парламенту.
Рейтинги потенційних кандидатів у президенти Франції
Серед представників лівих і центристських сил підтримка розподілилася так:
Лідер “Нескореної Франції” Жан-Люк Меланшон набирає від 14% до 14,5%. Лідер партії “Публічна площа” Рафаель Глюксманн може розраховувати на 11,5–14% голосів.
Колишній президент Франсуа Олланд має від 7,5% до 8%, а Франсуа Руффен – близько 6%. Перший секретар Соціалістичної партії Олів’є Фор отримує 3,5%, тоді як лідерка “Екологістів” Марін Тондельє – від 3% до 4%.
Найкращий результат серед потенційних кандидатів центристського табору має колишній прем’єр-міністр Едуар Філіпп – від 17% до 20,5%. Підтримка колишнього прем’єр-міністра Габріеля Атталя сягає 12%.
Філіпп може вийти до другого туру
Едуар Філіпп має найвищі шанси вийти до другого туру серед представників центристського блоку. Якщо він стане єдиним кандидатом від цього табору, то випереджатиме Жана-Люка Меланшона на 3–5,5 відсоткового пункту.
Водночас висунення Габріеля Атталя зменшує підтримку Філіппа до 14,5%. У такому варіанті рейтинг Атталя становить 6,5%.
Ле Пен перемагає у всіх сценаріях другого туру
За моделлю Elabe, Марін Ле Пен здобула б перемогу над кожним із головних опонентів у другому турі. У протистоянні з Жаном-Люком Меланшоном вона отримала б 69,5% голосів проти 30,5%.
У парі з Рафаелем Глюксманном або Габріелем Атталем Ле Пен мала б по 57% підтримки, тоді як її суперники – по 43%.
Найбільш конкурентним для неї був би сценарій з Едуаром Філіппом: Ле Пен набрала б 52,5%, а Філіпп – 47,5%.
Опитування провели онлайн 26–28 серпня серед 1501 повнолітнього жителя материкової Франції. Під час оцінювання електоральних намірів врахували відповіді 1378 зареєстрованих виборців, які заявили про готовність голосувати. Статистична похибка дослідження становить від 1,4 до 3,1 відсоткового пункту.
Схожі новини для вас:
Опитування Ifop-Fiducial показало, що Марін Ле Пен перемагає в усіх змодельованих сценаріях другого туру президентських виборів у Франції 2027 року.
Смерть крайнього правого активіста Квентіна Деранка у Франції загострила політичну поляризацію напередодні виборів і викликала міжнародну критику.
Апеляційний суд Парижа розглядає справу Марін Ле Пен щодо використання коштів Європарламенту, що може вплинути на її участь у президентських виборах 2027 року.
The post Марін Ле Пен очолює президентський рейтинг Франції та перемагає суперників у другому турі first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net
Букви на we.ua

Джерело: Bloomberg.

У Замбії головному опозиційному лідеру Браяну Мундубіле висунули обвинувачення у державній зраді на тлі загострення політичної ситуації після спірних серпневих виборів. Разом із ним звинувачення отримав його колишній кандидат у віцепрезиденти Макебі Зулу, а також ще 16 людей.

За словами речника поліції Замбії Годфрі Чілабі, Мундубіле та Зулу взяли під варту 27 серпня, а офіційні обвинувачення їм висунули 29 серпня.

У чому саме полягає підозра у державній зраді, поліція наразі детально не пояснила. За законодавством Замбії обвинувачених у держзраді не можуть звільнити під заставу. Максимальне покарання за цей злочин – довічне ув’язнення.

Зазначимо, що арешт Мундубіле став одним із найрезонансніших епізодів після виборів, переможцем яких оголосили чинного президента Хакаїнде Хічілему. Опозиція оскаржує результати голосування. До і після виборів правоохоронці також затримали кількох членів команди Мундубіле.

Наступного дня після голосування ситуація загострилася ще більше. Під час перестрілки біля будинку опозиційного лідера в столиці Лусаці силовики застрелили колишнього міністра.

Обвинувачення проти Мундубіле має і політичну паралель із біографією самого Хічілеми. У 2017 році, коли нинішній президент ще перебував в опозиції, його також звинуватили у державній зраді. Він провів під вартою близько чотирьох місяців, після чого влада зрештою відмовилася від обвинувачень, зокрема на тлі міжнародного тиску.

  • Після президентських виборів у Замбії силовики провели рейд у Лусаці, під час якого загинув колишній міністр і депутат Мутотве Кафвая. На тлі цього опозиція заявляє про фальсифікації результатів, а спостерігачі ЄС критикують процес підрахунку голосів.

Запис У Замбії головному опозиціонеру висунули обвинувачення у держзраді після спірних виборів спершу з'явиться на Букви.

 на we.ua
Дзеркало Тижня на we.ua
Глава Пентагону Піт Гегсет спростував інформацію ЗМІ про те, що він може взяти участь у президентських виборах у США у 2028 році. На своїй сторінці у X він наголосив, що ці повідомлення «на 100% неправдиві».
100% false. We told NBC that, but they just lie w/ anonymous “sources.”My only job: Make @DeptofWar Great Again.Carry on Patriots, and enjoy your Friday night. https://t.co/OxwekfSAjy
— Pete Hegseth (@PeteHegseth) August 28, 2026
«Ми повідомили про це NBC, але вони просто брешуть, посилаючись на анонімні "джерела". Моє єдине завдання — зробити Пентагон знову великим», — йдеться у його повідомленні. 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп назвав своїх наступників у президенти США


Нагадаємо, у NBC News із посиланням на власні джерела повідомляли, що Гегсет у приватних розмовах обговорює можливість участі у президентських виборах 2028 року. За інформацією двох співрозмовників, які знають про ці розмови, протягом останніх кількох місяців тему можливого висунення Гегсета обговорювали як він сам, так і його дружина Дженніфер у розмовах із близькими друзями та соратниками.
Крім того, політичні плани Гегсета знову опинилися в центрі уваги на початку цього місяця, коли він відвідав ярмарок штату Айова та агітував за конгресмена-республіканця Зака Нанна. Інтерес до цієї поїздки пояснюється особливою роллю Айови в президентських виборах США. Саме цей штат традиційно першим проводить голосування республіканців за кандидата від партії, тому поява там міністра війни привернула додаткову увагу.
Перейти на zn.ua
WE.UA на we.ua

А Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма? Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.

То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.

Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.

Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.

Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.

Дізнатись подробиці
Європейська правда на we.ua
Глава Пентагону Піт Гегсет заперечив свою можливу участь у президентських виборах у США у 2028 році, про що раніше написали ЗМІ.
Перейти на eurointegration.com.ua
Дзеркало Тижня на we.ua
Міністр війни США Піт Гегсет у приватних розмовах обговорює можливість балотуватися в президенти у 2028 році, повідомляє NBC News із посиланням на власні джерела. 
За словами двох людей, обізнаних із цими розмовами, протягом останніх кількох місяців і сам міністр оборони, і його дружина Дженніфер Гегсет порушували тему можливого балотування у розмовах із близькими друзями та соратниками. 
Політичні амбіції колишнього ведучого Fox News знову привернули увагу на початку цього місяця, коли Гегсет поїхав на ярмарок штату Айова, щоб агітувати за конгресмена-республіканця Зака Нанна.
Айова традиційно посідає важливе місце в американських президентських перегонах як перший штат, де республіканці проводять внутрішньопартійне голосування за кандидата. Тому поява там міністра оборони викликала додатковий інтерес.
Однак у коментарі NBC News Пентагон категорично відкинув ці повідомлення, назвавши їх «безглуздими».
«Міністр Гегсет не балотується в президенти, і його головним пріоритетом є керівництво Міністерством війни. Всі інші припущення — безглузді», — заявили у відомстві.
Гегсет також публічно вихвалявся згортанням у Пентагоні програм різноманітності, рівності та інклюзивності (DEI) та інших політик, які він називав «воук-сміттям», водночас безпосередньо доносячи ці меседжі культурної війни до політичної бази Трампа.
Один із республіканських політтехнологів, залучених до проміжних виборів, сказав NBC News:
«Гегсет добре заходить чоловікам, виборцям ядра партії. Він уособлює ту маскулінність, яку Трамп зумів використати у 2024 році».
Кандидатура Гегсета могла б безпосередньо зіштовхнути його з двома політичними важковаговиками адміністрації Трампа, яких широко розглядають як потенційних претендентів на президентство у 2028 році: віцепрезидентом Джей Ді Венсом і державним секретарем Марко Рубіо.
Однак на республіканські праймеріз Гегсет прийшов би і з чималим політичним багажем. Зокрема, йдеться про критику його дій під час нинішньої війни з Іраном та минулорічний скандал Signalgate.
Один із прихильних до Трампа політтехнологів, близький до Білого дому, заявив телеканалу, що хоча MAGA справді дуже любить Гегсета, йому доведеться «показати результат».
«Якщо хочеш бути міністром війни, треба вигравати війни», — сказав він.
Водночас деякі представники правого політичного табору вже закликають Гегсета подумати про участь у виборах.
Голова Американського консервативного союзу Метт Шлапп заявив NBC News:
«Піту Гегсету варто подумати про балотування в президенти. Він вражаюча людина і має величезний запас енергії».
Після публікації матеріалу NBC News Гегсет категорично заперечив інформацію про свої президентські плани.
«На 100% неправда», — написав він у X. «Ми сказали про це NBC, але вони просто брешуть, посилаючись на анонімні "джерела"».    
Перейти на zn.ua
Межа на we.ua
Фото: Телеграм / Кирило Буданов

Він назвав небезпечний сценарій, за якого окремі регіони можуть відмовитися визнавати результати та поставити під загрозу єдність держави.

Керівник Офісу Президента Кирило Буданов вважає, що організація виборів під час війни здатна поставити під сумнів легітимність голосування та створити ризики для цілісності країни.

Як повідомляє онлайн-медіа Укрінформ.

В інтерв’ю Наталці Мосейчук він пояснив: за воєнного стану неможливо забезпечити повноцінну участь у голосуванні для всіх громадян. Через це можуть виникнути суперечки щодо справедливості виборчого процесу та достовірності результатів.

Вибори під час війни ставлять під питання їхні результати. Це логічно, бо нормально всі проголосувати не можуть, і відразу починаються запитання: чому хтось проголосував, а хтось не зміг, а скільки тих, хто не зміг, і так далі. Це дає підґрунтя за не зовсім об’єднаного суспільства для того, щоб окремо взятий регіон сказав: ми за Україну, але оте все ми не визнаємо, і поки все не налагодиться, ми – така собі автономія. Це шлях на розрив держави.

– Кирило Буданов

Буданов про вибори в умовах війни

За словами Буданова, ключовим завданням для українського суспільства залишається збереження єдності. Спершу країна має завершити війну, а вже потім повертатися до проведення виборів та інших політичних процедур.

19 серпня Михайло Федоров заявив про необхідність знайти законний і безпечний механізм організації виборів в умовах війни.

Можливо, вам буде цікаво:

  • Кирило Буданов заявив, що Росія не готова припинити війну найближчим часом. Він прогнозує переговори щодо технічних питань, але очікує продовження бойових дій узимку.
  • Володимир Зеленський пояснив позицію щодо антикорупційного розслідування Ірини Мудрої, виборів під час війни та суперечностей навколо використання Starlink у Росії.
  • Україна готується до повоєнних президентських виборів з урахуванням загроз з боку РФ, щоб забезпечити внутрішню та зовнішню легітимність виборчого процесу.
The post Буданов попередив: вибори під час війни можуть поставити під сумнів легітимність голосування first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net
Фокус на we.ua
Російський диктатор зробить це не з найкращих мотивів, а щоб встигнути погодитися на угоду з адміністрацією Дональда Трампа до наступних президентських виборів у США та домогтися для себе певних послаблень у санкціях.
Перейти на focus.ua
Еспресо на we.ua
Про це повідомила Вірменська служба Радіо Свобода.Суд під головуванням судді Саргіса Дадояна повністю задовольнив клопотання слідства й обрав політику запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.Напередодні Кочаряна доставили до суду з лікарні, де він перебував після операції на серці та стентування, проведених близько двох тижнів тому. Під час розгляду справи його стан погіршився, і вночі політика знову доправили до лікарні.Про це журналістам повідомив його молодший син Левон Кочарян. За його словами, лікарі рекомендували, щоб експрезидент перебував у медичному закладі, його адвокати залишилися в суді, а слухання продовжили без Кочаряна.Кочаряна звинувачують у зловживанні службовими повноваженнями, отриманні хабаря в особливо великому розмірі та відмиванні грошей. У межах цієї ж справи раніше заарештували його старшого сина Седрака Кочаряна.Роберт Кочарян уже тричі опинявся під арештом із 2018 року. Тоді його звинувачували у поваленні конституційного ладу у зв’язку з подіями після президентських виборів 2008 року.Кримінальне провадження також стосується третього президента Вірменії Сержа Саргсяна. Щодо нього застосували запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою.Наразі Роберт Кочарян перебуває в лікарні. Подальше виконання рішення суду про тримання його під вартою залежатиме від стану здоров’я політика та відповідних медичних висновків.25 серпня в Єревані затримали другого президента Вірменії Роберта Кочаряна та його сина Седрака. Загалом у справі затримано шістьох людей, яких слідство пов'язує зі схемами з державною нерухомістю та активами
Перейти на espreso.tv
Главком на we.ua
В УЄФА мають намір знайти єдиного кандидата для участі у майбутніх президентських виборах ФІФА
Перейти на glavcom.ua
Gazeta.ua на we.ua

Виявлений на початку серпня вибуховий дрон біля українського літака в аеропорту Лейпцига є сигналом про можливість пряміших і жорсткіших ворожих дій на території Франції.

Про це заявила директорка Головного управління внутрішньої безпеки Франції (DGSI) Селін Бертон, повідомляє Reuters. Про загрозу вона розповіла на щорічному літньому форумі французької бізнес-федерації MEDEF, де керівники компаній та військове командування обговорюють питання національної безпеки.

"Ми повинні враховувати можливість пряміших, жорсткіших дій на нашій території", - сказала директорка DGSI.

Бертон рідко виступає публічно, однак цього разу вирішила зробити виняток.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Слідчі знайшли докази російського сліду в атаці на український літак у Лейпцигу

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кількість гібридних загроз, зокрема кібератак і актів насильства, здійснюваних через посередників, - зросла у Франції стрімко й суттєво.

Загрози найбільше стосуються оборонної та технологічної галузей Франції, але поширюються і на енергетику та комунікації.

За словами Бертон, спроби втручання регулярно спрямовані проти економічних, наукових та інституційних інтересів Франції, а також можуть використовуватися для підриву довіри до виборів. Ця тема особливо чутлива напередодні президентських виборів 2027-го. Хто саме міг стояти за лейпцизьким інцидентом, вона не уточнила.

На тому ж форумі виступив і очільник французьких збройних сил генерал Фаб'єн Мандон. Він визнав, що Франція відстає від потенційних супротивників у розробці недорогих дронів і систем захисту від них. Безпека домінувала в порядку денному зустрічі бізнес-еліти: компанії обговорювали, як пристосуватися до "воєнної економіки", якої прагне президент Еммануель Макрон.

За неофіційними оцінками, лінію фронту між Україною і Росією щоночі перетинають від 800 до 1000 дронів.

Китай допомагає Росії вдосконалювати ударні дрони Shahed, постачаючи для них важливі комплектуючі. Нові версії безпілотників отримали турбореактивні двигуни і тепер здатні розвивати швидкість близько 480 км/год. Китайські виробники постачають Росії комплектуючі, а через посередників в РФ потрапляють західні деталі.

Перейти на gazeta.ua
Бабель на we.ua
Двадцять третього серпня 46-річний Рафаель Глюксманн — французький лівоцентристський політик — оголосив про свою участь у президентських виборах у Франції в 2027 році. Для України це хороша новина: Глюксманн виступає за збільшення поставок зброї, жорсткіші санкції проти Росії, передачу Україні заморожених російських активів і вступ до ЄС. На тлі двох інших кандидатів у президенти — Марін Ле Пен, яка хоче скоротити допомогу Україні, та Жана-Люка Меланшона, який виступає за значно м’якший підхід до Росії, — Глюксманн виглядає гарною альтернативою. Причина — його давні відносини з Україною, досвід Помаранчевого майдану і цікава родинна історія. «Бабель» розказує біографію Рафаеля Глюксманна — кандидата, за якого вболіватимуть українці.
Перейти на babel.ua
Дзеркало Тижня на we.ua

Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) відмовиться від бойкоту турнірів під егідою Міжнародної федерації футболу (ФІФА), який було оголошено через скандальний інвестиційний проєкт.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ В УЄФА продовжують виступати за відставку Інфантіно з посади президента ФІФА

Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела в УЄФА.

Представники організації на зустрічі в Монако 27 серпня оголосять про виконання умов для відмови від бойкоту.

55 асоціацій УЄФА, включаючи Україну, були готові бойкотувати турніри, але ФІФА відкликала пропозицію про продаж частки турнірів, включаючи чемпіонат світу, приватним інвесторам. Комерційний проєкт викликав величезну хвилю критики з боку не лише УЄФА, а й інших конфедерацій, що входять до ФІФА.

Водночас Італійська футбольна федерація (FIGC) відкликала свою підтримку кандидатури Джанні Інфантіно на президентських виборах у ФІФА, запланованих на березень наступного року. УЄФА не відмовився від ідеї домагатися призначення нового керівника світового футболу.

"Це не поразка УЄФА, а скоріше реалія, яка полягає в тому, щоб не нашкодити молодим гравцям, у яких є унікальна можливість проявити себе. Дії та наполегливі вимоги змін триватимуть", — заявило джерело.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Трамп вперше публічно підтримав президента ФІФА Інфантіно на тлі гучних скандалів

Раніше шість футбольних асоціацій заявили про втрату довіри до президента ФІФА Інфантіно.

Перейти на zn.ua
Еспресо на we.ua
Про це розповів професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий радник фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань в етері проєкту "Що далі?" на Еспресо."Безумовно слідкують. І, на жаль, ми бачимо, що деякі рішення Зеленського пояснюються, зокрема, рейтингами потенційних, як він вважає, конкурентів. Це правда", – сказав Гарань.Водночас політолог наголосив, що зараз зарано прогнозувати результати майбутніх виборів. Поки невідомо, коли вони відбудуться, хто братиме в них участь і якою на той момент буде ситуація в Україні.Гарань навів дані одного із соцопитувань, у якому змоделювали можливий другий тур президентських виборів. За його словами, зараз у таких парах Зеленський програв би Валерію Залужному, Михайлу Федорову та Кирилу Буданову. Водночас він переміг би Петра Порошенка й Андрія Білецького.Однак Гарань застеріг, що ці цифри не означають, що саме так завершилися б реальні вибори."Для того, щоб говорити про перемогу в другому турі, треба вийти в другий тур. Ми не знаємо, хто вийде в другий тур", – пояснив політолог.На його думку, рейтинг Зеленського надалі може знижуватися. Одна з причин – скандали навколо влади."Я думаю, що рейтинг Зеленського буде падати. Тим більше на тлі нинішніх скандалів. Поки що йому вдається триматися, але все одно ця тенденція поступово наростає", – зазначив політолог.Також Гарань прокоментував можливе політичне майбутнє командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького. За його словами, Білецький уже має політичний досвід і в майбутньому може повернутися в політику. Однак зараз говорити про його шанси на виборах зарано. Політолог наголосив, що нині Білецький зосереджений передусім на війні.За даними опитування соціологічної групи "Рейтинг", проведеного 5-6 серпня 2026 року, рівень довіри до президента Зеленського зріс до 59% після падіння до мінімальних 46% восени минулого року. Найвищим, за даними "Рейтингу", рівень довіри до Зеленського за весь період спостережень був торік навесні - 68% у березні й травні 2025 року. Найнижчим - у листопаді 2025-го, коли довіряли лише 46% опитаних, а не довіряли - рекордні 50%.
Перейти на espreso.tv
Главком на we.ua
До президентських виборів у Франції залишається не так багато часу, і Україні варто вже діяти
Перейти на glavcom.ua
Межа на we.ua

Оголошення пролунало із запізненням, а головна інтрига тепер пов’язана не лише з датами, а й із майбутньою роллю сербського лідера.

Як повідомляє zn.ua.

Дострокові парламентські вибори в Сербії мають відбутися 18 або 25 жовтня 2026 року. Таке рішення ухвалив чинний президент Александар Вучич, який раніше оголосив про намір залишити посаду. Водночас обіцянка визначитися з датою протягом кількох тижнів не була виконана: оголошення пролунало лише наприкінці серпня, майже через два місяці.

Натомість дата дострокових президентських виборів досі не названа. Така невизначеність породжує припущення, що Вучич не планує остаточно залишати владу до завершення свого другого президентського терміну в жовтні 2027 року.

З президентського крісла – до уряду

Один із можливих сценаріїв передбачає перехід Александара Вучича на посаду прем’єр-міністра Сербії. Це дозволило б йому зберегти контроль над виконавчою владою вже в іншому статусі та водночас формально виконати обіцянку піти з посади президента.

Такий крок відповідає політичному стилю Вучича, який упродовж кар’єри неодноразово демонстрував здатність пристосовуватися до внутрішніх обставин і міжнародного тиску. Його можливе переміщення до уряду нагадує політичні трансфери, зокрема шлях, який свого часу використовував чорногорський прем’єр-президент Міло Джуканович.

Вучич перебуває в політиці з 1998 року. За цей час він тричі обирався депутатом Народної скупщини Сербії, був градоначальником Белграда, першим віцепрем’єр-міністром і міністром оборони, відповідав за боротьбу з корупцією, а 2014 року очолив уряд. У квітні 2017 року його обрали президентом Сербії – тоді він отримав 55,08% голосів.

Економічні здобутки та політичні суперечності

До президентської влади Вучич прийшов у складний для Сербії період. Країна переживала економічну кризу, відчувала нестачу інвестицій, мала високий рівень безробіття та погіршення добробуту населення.

За час його правління Сербія, за оцінками прихильників президента, змогла вийти з кризи й перетворитися на одного з економічних лідерів регіону. Країна залучила стабільні інвестиції, покращила фінансові показники та посилила роль транспортного вузла Європи.

Серед позитивних змін називають зниження інфляції, фінансову стабілізацію, зменшення безробіття та поступове зростання доходів населення. Середня нетто-зарплата, за наведеними даними, збільшилася з 350–400 євро у 2010 році до 999–1100 євро у 2015-му. Середня пенсія зросла з 204 євро у 2012 році до 484 євро у 2026-му.

Водночас економічне зростання розподіляється нерівномірно. Найшвидше зарплати підвищуються в ІТ-секторі та Белграді. Окремі інвестиційні проєкти викликають питання через потенційні ризики для здоров’я людей і довкілля. Корупція залишається загрозою для безпеки та розвитку, а молодь продовжує виїжджати до країн Європейського Союзу.

Критики Вучича звинувачують його в системному послабленні демократичних інститутів, обмеженні свободи преси та інакодумства, а також у посиленні каральних органів. Реформи держави фактично загальмувалися, тоді як зв’язки політичної влади з організованою злочинністю залишаються предметом гострих дискусій.

Євроінтеграція та баланс між Заходом і Росією

На початку свого правління Вучич обіцяв наблизити Сербію до Європейського Союзу. Однак останніми роками необхідні реформи були заблоковані, а процес євроінтеграції фактично зупинився. При цьому 42% опитаних сербів підтримують зближення з ЄС, тоді як орієнтацію на Росію поділяють 30%.

Зовнішня політика Белграда не завжди узгоджується із загальним курсом Євросоюзу. Сербія намагається одночасно підтримувати відносини з ЄС, США, Китаєм і Росією. 17 липня було започатковано стратегічний діалог зі Сполученими Штатами, однак така політика балансування дедалі більше викликає втому та роздратування як на Заході, так і на Сході.

Окремим джерелом напруження залишаються повільні переговори щодо нормалізації відносин між Белградом і Приштиною. Додаткові побоювання в сусідів викликають ідеї “сербського миру”, заклики об’єднати всіх сербів незалежно від країни проживання та активізація перегонів озброєнь. У регіоні, який ще пам’ятає балканські війни, це сприймають як потенційну загрозу стабільності.

Політика Вучича щодо України також залишається неоднозначною. Сербія підтримувала проукраїнські резолюції в ООН, постачала Україні боєприпаси та надала 80 млн євро невійськової допомоги. Водночас Белград не приєднався до антиросійських санкцій.

15 липня Вучич уперше від початку повномасштабної війни відвідав Україну, де взяв участь у п’ятому саміті Україна-Південно-Східна Європа. Однак він став єдиним учасником, який не підписав підсумкову декларацію із закликом до Москви припинити агресію проти України. Після повернення до Белграда президент Сербії зустрівся з російським послом, а за кілька днів прийняв Володимира Зеленського, який прибув із першим від початку війни офіційним візитом до Сербії. У Москві такі контакти сприйняли негативно.

Чому Вучич оголосив про відставку

Заява про відставку та дострокові вибори з’явилася на тлі падіння суспільної підтримки президента й тривалих протестів. За наведеними оцінками, рівень підтримки Вучича зменшився з 60% у 2023 році до 40% у 2025-му та 35% у 2026 році. Водночас 67% сербів, а в червні – 62%, не схвалюють його автократичний стиль управління.

Ще одним фактором стали студентські протести, які почалися понад півтора року тому після обвалу частини вокзалу в Нові-Саді. Згодом вони переросли в потужний політичний рух, здатний серйозно вплинути на майбутнє влади.

Якби голосування відбулося найближчим часом, результати основних політичних сил могли б бути такими:

  • Сербська прогресивна партія – 35,7%, що на 9 пунктів менше, ніж у червні;
  • Соціалістична партія, союзник СПП, – 3,8%;
  • Студентський список – 44,9%, що на 8,2 пункту більше, ніж раніше.

На рішення Вучича також могла вплинути поразка Віктора Орбана та криза його політичної системи. Для сербського президента це стало сигналом, що авторитарна модель не гарантує довічного збереження влади. Перехід на посаду прем’єра може стати спробою одночасно втримати вплив, продемонструвати суспільству готовність до змін і виконати обіцянку студентам “піти”.

Окреме значення мають конституційні обмеження: президент Сербії не може обіймати посаду більш як два терміни. Другий мандат Вучича завершується в жовтні 2027 року, тому перехід до уряду дозволив би йому залишатися центральною фігурою сербської політики без прямого порушення Конституції.

Що чекає на Сербію після відставки президента

Після відставки президента його повноваження тимчасово перейдуть до спікерки Скупщини Ани Брнабич. Вона має офіційно оголосити дату президентських виборів, які повинні відбутися протягом 90 днів. Наразі невідомо ні коли саме відбудеться голосування, ні хто стане основними кандидатами.

Імовірно, Вучич прагнутиме привести до президентського крісла лояльну до себе людину без значних політичних амбіцій. Сам він, найімовірніше, очолить партійний список на парламентських виборах і претендуватиме на посаду прем’єр-міністра.

Про такий сценарій у червні заявив лідер Сербської прогресивної партії Мілош Вучевич. На багатолюдному мітингу СПП він закликав Александара Вучича очолити уряд і партійний список. Вучич погодився та пообіцяв до кінця липня оголосити про відставку й назвати дату позачергових парламентських виборів. Фактично це відбулося лише наприкінці серпня.

Вперше в Сербії парламентські та президентські вибори планують провести окремо. Це може розглядатися як поступка опозиції та студентському руху, які вимагали політичних змін. Водночас розділення виборчих кампаній дає Вучичу більше простору для маневру.

Студенти, російський вплив і ризики виборчої кампанії

Студентський список, який набирає популярності, здатен ускладнити плани президента. Якщо його представники отримають більшість місць у парламенті, формування уряду за участю Вучича може опинитися під питанням.

Окреме занепокоєння викликають спроби Росії посилити вплив на студентський рух. У ньому дедалі помітнішими стають настрої великосербства та проросійські погляди. Раніше Володимир Путін закликав підтримувати “патріотично налаштованих” студентів Сербії.

Очікується, що виборча кампанія буде короткою та жорсткою. Стислі терміни вигідні Вучичу і СПП, адже опозиція матиме менше часу на організацію. Серед ризиків називають підкуп виборців через соціальні виплати, маніпуляції з виборчими списками, фальсифікацію результатів, тиск на членів виборчих комісій і залучення сербів із Республіки Сербської.

Одним із можливих нововведень може стати висунення двох окремих списків на парламентських виборах: одного від керівної СПП та іншого – від решти політичних сил. Такий підхід здатен додатково заплутати виборців і ускладнити оцінку реальної підтримки партій.

Результат виборів визначить не лише майбутнє Александара Вучича, а й зовнішньополітичний напрям Сербії. Перемога СПП може забезпечити йому ще приблизно п’ять років фактичного контролю над владою. Поразка, навпаки, здатна започаткувати глибокі зміни та вплинути на подальше зближення Белграда з Євросоюзом. Не можна виключати й інший сценарій – посилення орієнтації Сербії на Кремль.

Ще цікаві матеріали:

  • Президент Сербії Александар Вучич заявив у Києві про підтримку суверенітету і євроінтеграції України, пообіцяв гуманітарну допомогу, участь у відбудові міста та підтримку енергетичного сектору.
  • Президентка Косова Вйоса Османі призначила дострокові вибори на 28 грудня через політичну кризу та неможливість сформувати уряд.
  • Міністр освіти Індії Дхармендра Прадхан подав у відставку після масових протестів через витік завдань NEET та скасування результатів, що спричинило повторне тестування.
The post Вучич оголосив дострокові вибори в Сербії, але дату президентських не назвав first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net
Дзеркало Тижня на we.ua
Отже, дострокові парламентські вибори у Сербії відбудуться 18 або 25 жовтня, вирішив чинний президент Александар Вучич, який раніше заявив про свою відставку. Щоправда, чекати на оголошення дати довелося не кілька тижнів (як він обіцяв), а майже два місяці.
Однак Вучич ніяк не наважується сказати: «Вибори президента відбудуться…». Невже він, гравець за натурою, навмисно тримає в напрузі всіх зацікавлених у країні та за кордоном, не маючи наміру йти з посади до жовтня наступного року, коли закінчується його другий президентський термін?
У будь-якому разі думати про завершення епохи Вучича ще зарано. Залишаючи посаду президента, він сподівається пересісти в крісло прем’єр-міністра Сербії, що дасть йому змогу цілком легально зосередити всю виконавчу владу у своїх руках. Як того й вимагає Конституція.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Ми повністю підтримуємо Україну»: Вучич змінив риторику


Політична кар’єра чинного президента Сербії свідчить про силу та вміння Вучича вести політичну боротьбу й досягати своїх цілей, балансуючи як усередині країни, так і на міжнародній арені.
Нагадаю, що Вучич у політиці з 1998 року. Тричі був депутатом Народної скупщини Сербії, градоначальником Белграда, першим віцепрем’єром — міністром оборони, відповідав за боротьбу з корупцією; 2014 року очолив уряд. А у квітні 2017 року був обраний президентом Сербії, набравши 55,08% голосів.
Вучич опинився на вершині влади у важкий для Сербії час: економічна криза, відсутність інвестицій, зростання безробіття, погіршення рівня життя населення, політична нестабільність.
Президентство Вучича було суперечливим і неоднозначним. За 10 неповних років мандата йому вдалося вивести Сербію з кризи та перетворити на економічного лідера регіону, забезпечити стабільні інвестиції та їхнє ефективне використання. Зниження інфляції й досягнення фінансової стабільності створили умови для поступового поліпшення рівня життя населення, підвищення зарплат (середня нетто-зарплата зросла від 350–400 євро 2010 року до 999–1100 євро 2015-го) та пенсій (середня пенсія зросла від 204 євро 2012-го до 484 2026-го). Знизився рівень безробіття. Інвестиції перетворили Сербію на важливий європейський транспортний хаб.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вучич неочікувано заявив, що йде у відставку: у Сербії наближаються позачергові вибори


Звісно, геть не все так «рожево» в країні: зарплати швидше зростають в ІТ-секторі та Белграді, інвестиційні проєкти часом небезпечні для здоров’я громадян та екології, корупція загрожує безпеці й розвитку, а молодь виїжджає у пошуках кращого життя до країн Євросоюзу.
Увійшовши до неформального клубу авторитарних лідерів, Вучич системно обмежував основи демократії — права людини, свободу преси, інакодумство, посилюючи каральні органи. Реформування держави зупинялося, а зв’язки влади з організованою злочинністю зміцнювалися.
Почавши своє правління з обіцянки привести країну до ЄС, президент останніми роками заблокував необхідні в цьому контексті реформи та фактично зупинив євроінтеграцію. Хоча 42% опитаних сербів підтримують зближення з Євросоюзом і лише 30% — із Росією.
Зовнішня політика Сербії не узгоджується з єдиною зовнішньою політикою ЄС. Від лавірування між ЄС, США (з якими 17 липня розпочато стратегічний діалог), Китаєм та Росією вже втомилися на Заході та Сході. Невдоволення викликають мляві переговори щодо нормалізації відносин між Белградом і Приштиною (вина обопільна). Політика «сербського миру» та заклики об’єднати всіх сербів, хоч би де вони жили, лякають сусідів і підривають стабільність регіону. Та й розв’язані Сербією перегони озброєнь змушують знову згадувати про недавні балканські війни.
Неоднозначним є ставлення президента Сербії й до України. Тут — підтримка проукраїнських резолюцій в ООН, постачання Україні боєприпасів, 80 млн євро невійськової допомоги та відмова приєднатися до антиросійських санкцій. Несподіваним став перший від початку війни візит президента Сербії до України 15 липня для участі у п’ятому саміті Україна—Південно-Східна Європа. Але Вучич є Вучич: узяв участь у саміті, але був єдиним, хто відмовився підписати підсумкову декларацію із закликом до Москви припинити агресію проти України. Повернувшись до Белграда, одразу зустрівся з російським послом (для доповіді?). А за кілька днів уже зустрічав президента Володимира Зеленського, який прибув із першим від початку війни офіційним візитом, що вкрай не сподобалось у Москві.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Мені там не місце»: як Вучич у пошуках «ворога» зруйнував діалог на Балканах


Ось на такому тлі й пролунала заява Вучича про відставку та дострокові президентські й парламентські вибори. Заява породила кілька запитань, на які я й пропоную відповіді.
Важливо зазначити, що «розведення» парламентських і президентських виборів відбулось у Сербії вперше. І це стало важливою поступкою Вучича опозиції та студентам.
Якими є причини відставки? Першочергова з них — прагнення Вучича зберегти авторитарну владу, замінивши протокольне крісло президента на прем’єрське, і тим самим легітимізувати контроль над виконавчою владою.
Підштовхнуло Вучича до такого рішення й неприємне відкриття щодо падіння рівня підтримки: 2023 рік — 60%, 2025-й — 40, 2026-й — 35, а 67% (у червні — 62%) сербів не сприймають автократичний стиль його правління.
Наступна причина — прагнення заспокоїти студентські протести, які розпочалися понад півтора року тому після обвалу частини вокзалу в Нові-Саді й перетворилися на потужний політичний рух, що загрожує владі Вучича. Якби вибори відбулися сьогодні, то керівна Сербська прогресивна партія (СПП) отримала б 35,7% (-9 порівняно з червнем), Соціалістична партія, союзник СПП, — стабільні 3,8%, а сформований Студентський список — 44,9% ( 8,2).
Поразка Віктора Орбана та крах його системи також підштовхнули Вучича до дій щодо збереження влади. Тому в дусі політичних трансферів — за прикладом чорногорського прем’єр-президента Міло Джукановича — і був обраний Вучич-трансфер із президентського в прем’єрське крісло. Таке рокірування, напевно, вважає Вучич, і його особисту владу збереже, і стане відповіддю на запит суспільства щодо зміни влади й водночас виконанням обіцянки студентам «піти».
Зрештою, причина ще й у конституційних обмеженнях обіймати посаду президента Сербії більш як двічі. У жовтні 2027 року саме закінчується термін другого президентського мандата Вучича.
Варто наголосити, що Євросоюз не зацікавлений у відставці Вучича, і це дає йому змогу зволікати з оголошенням президентських виборів.
На думку європейських чиновників, лише він може зберегти стабільність у країні та забезпечити вступ до Євросоюзу. І тому вони заплющують очі на трансфер із крісла в крісло та наявні проблеми з демократією.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вучич оцінив перспективи вступу України до ЄС: «Не очікуйте дива»


То яким є календар найближчих подій? У червні на багатолюдному мітингу СПП під гаслом «Сербія — одна сім’я» лідер партії Мілош Вучевич урочисто попросив Вучича обійняти посаду прем’єр-міністра й очолити партійний список на майбутніх парламентських виборах. Вучич милостиво погодився і заявив, що до «кінця липня» офіційно оголосить про відставку та «виконає свій останній президентський обов’язок» — назве дату позачергових парламентських виборів. Це сталося лише наприкінці серпня.
Згідно з Конституцією, після відставки президента його функції тимчасово перейдуть до спікерки Скупщини Ани Брнабич, яка офіційно оголосить дату позачергових президентських виборів, і вони мають відбутися протягом 90 днів. Але наразі залишаються невідомими дата й те, хто стане кандидатами. Зрозуміло одне: Вучич хоче бачити президентом таку собі лояльну особисто до нього персону без значних політичних амбіцій. На парламентських виборах основними гравцями стануть СПП, соціалісти, опозиція різного політичного забарвлення та студенти.
Студентський список, що набирає сили, може завдати чимало клопоту на виборах, ускладнивши трансфер Вучича з одного крісла в інше. Якщо, звісно, студенти здобудуть більшість місць у парламенті.
Непокоять спроби Росії посилити вплив на студентський рух, де набирають сили великосербство та проросійськість. Та й Путін особисто раніше закликав підтримувати «патріотично налаштованих» студентів Сербії.
Тож виборча кампанія буде короткою (що грає на руку Вучичу та СПП) і жорсткою — із масовим підкупом виборців (він уже розпочався у формі різних соціальних виплат), фальсифікаціями виборчих списків та підсумків голосування, залякуванням членів виборчих комісій, завезенням сербів із Республіки Сербської. Одним із механізмів фальсифікацій, схоже, стане поява двох списків на парламентських виборах: одного для керівної СПП, а іншого — для решти партій. Ось таке нововведення.
Ставки високі — або збереження влади Вучича (у разі перемоги СПП) іще на п’ять років, або початок докорінних змін у Республіці Сербія, які визначатимуть динаміку зближення (або віддалення) Сербії та ЄС. Не можна виключати й третій варіант — повернення Сербії в орбіту Кремля.
Перейти на zn.ua
Прямий канал на we.ua
Євродепутат і лідер лівоцентристської партії Place publique Рафаель Глюксманн заявив, що братиме участь у президентських виборах у Франції 2027 року.
Про це повідомляють Le Monde та «Грузія Online».
Про своє рішення політик оголосив 23 серпня в ефірі телеканалу TF1. Перед цим Глюксманн планує взяти участь у праймеріз, які восени проведуть французькі соціал-демократи для визначення спільного кандидата.
Його кандидатуру вже підтримала частина французьких лівих. Зокрема, колишній кандидат у президенти від «зелених» Яннік Жадо заявив, що підтримує Глюксманна.
Рафаель Глюксманн став одним із помітних представників поміркованих лівих після виборів до Європарламенту 2024 року, де список під його керівництвом посів третє місце.
Українській аудиторії політик також відомий роботою в Грузії. У 2009–2013 роках він був радником президента Міхеіла Саакашвілі та підтримував європейську інтеграцію країни. Згодом Глюксманн неодноразово виступав на захист Саакашвілі та закликав до його звільнення.
На виборах 2027 року він може стати одним із головних кандидатів від лівоцентристського табору. Водночас Глюксманну доведеться конкурувати як з іншими представниками лівих сил, зокрема Жаном-Люком Меланшоном, так і з кандидатами від правого та ультраправого політичних таборів.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Колишній радник Саакашвілі оголосив про намір балотуватися у президенти Франції appeared first on Прямий.
Перейти на prm.ua

Приєднуйтесь до Платформи

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил

Повернутись до авторизації

Останні коментарі

Що не так з цим дописом?