Search trend "Президентські Вибори"

Джерело: Bloomberg.

У Замбії головному опозиційному лідеру Браяну Мундубіле висунули обвинувачення у державній зраді на тлі загострення політичної ситуації після спірних серпневих виборів. Разом із ним звинувачення отримав його колишній кандидат у віцепрезиденти Макебі Зулу, а також ще 16 людей.

За словами речника поліції Замбії Годфрі Чілабі, Мундубіле та Зулу взяли під варту 27 серпня, а офіційні обвинувачення їм висунули 29 серпня.

У чому саме полягає підозра у державній зраді, поліція наразі детально не пояснила. За законодавством Замбії обвинувачених у держзраді не можуть звільнити під заставу. Максимальне покарання за цей злочин – довічне ув’язнення.

Зазначимо, що арешт Мундубіле став одним із найрезонансніших епізодів після виборів, переможцем яких оголосили чинного президента Хакаїнде Хічілему. Опозиція оскаржує результати голосування. До і після виборів правоохоронці також затримали кількох членів команди Мундубіле.

Наступного дня після голосування ситуація загострилася ще більше. Під час перестрілки біля будинку опозиційного лідера в столиці Лусаці силовики застрелили колишнього міністра.

Обвинувачення проти Мундубіле має і політичну паралель із біографією самого Хічілеми. У 2017 році, коли нинішній президент ще перебував в опозиції, його також звинуватили у державній зраді. Він провів під вартою близько чотирьох місяців, після чого влада зрештою відмовилася від обвинувачень, зокрема на тлі міжнародного тиску.

• Після президентських виборів у Замбії силовики провели рейд у Лусаці, під час якого загинув колишній міністр і депутат Мутотве Кафвая. На тлі цього опозиція заявляє про фальсифікації результатів, а спостерігачі ЄС критикують процес підрахунку голосів.

Запис У Замбії головному опозиціонеру висунули обвинувачення у держзраді після спірних виборів спершу з'явиться на Букви.

Він назвав небезпечний сценарій, за якого окремі регіони можуть відмовитися визнавати результати та поставити під загрозу єдність держави.

Керівник Офісу Президента Кирило Буданов вважає, що організація виборів під час війни здатна поставити під сумнів легітимність голосування та створити ризики для цілісності країни.

Як повідомляє онлайн-медіа Укрінформ.

В інтерв’ю Наталці Мосейчук він пояснив: за воєнного стану неможливо забезпечити повноцінну участь у голосуванні для всіх громадян. Через це можуть виникнути суперечки щодо справедливості виборчого процесу та достовірності результатів.

Вибори під час війни ставлять під питання їхні результати. Це логічно, бо нормально всі проголосувати не можуть, і відразу починаються запитання: чому хтось проголосував, а хтось не зміг, а скільки тих, хто не зміг, і так далі. Це дає підґрунтя за не зовсім об’єднаного суспільства для того, щоб окремо взятий регіон сказав: ми за Україну, але оте все ми не визнаємо, і поки все не налагодиться, ми – така собі автономія. Це шлях на розрив держави.

– Кирило Буданов

Буданов про вибори в умовах війни

За словами Буданова, ключовим завданням для українського суспільства залишається збереження єдності. Спершу країна має завершити війну, а вже потім повертатися до проведення виборів та інших політичних процедур.

19 серпня Михайло Федоров заявив про необхідність знайти законний і безпечний механізм організації виборів в умовах війни.

Можливо, вам буде цікаво:

• Кирило Буданов заявив, що Росія не готова припинити війну найближчим часом. Він прогнозує переговори щодо технічних питань, але очікує продовження бойових дій узимку.
• Володимир Зеленський пояснив позицію щодо антикорупційного розслідування Ірини Мудрої, виборів під час війни та суперечностей навколо використання Starlink у Росії.
• Україна готується до повоєнних президентських виборів з урахуванням загроз з боку РФ, щоб забезпечити внутрішню та зовнішню легітимність виборчого процесу.

Виявлений на початку серпня вибуховий дрон біля українського літака в аеропорту Лейпцига є сигналом про можливість пряміших і жорсткіших ворожих дій на території Франції.

Про це заявила директорка Головного управління внутрішньої безпеки Франції (DGSI) Селін Бертон, повідомляє Reuters. Про загрозу вона розповіла на щорічному літньому форумі французької бізнес-федерації MEDEF, де керівники компаній та військове командування обговорюють питання національної безпеки.

"Ми повинні враховувати можливість пряміших, жорсткіших дій на нашій території", - сказала директорка DGSI.

Бертон рідко виступає публічно, однак цього разу вирішила зробити виняток.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Слідчі знайшли докази російського сліду в атаці на український літак у Лейпцигу

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кількість гібридних загроз, зокрема кібератак і актів насильства, здійснюваних через посередників, - зросла у Франції стрімко й суттєво.

Загрози найбільше стосуються оборонної та технологічної галузей Франції, але поширюються і на енергетику та комунікації.

За словами Бертон, спроби втручання регулярно спрямовані проти економічних, наукових та інституційних інтересів Франції, а також можуть використовуватися для підриву довіри до виборів. Ця тема особливо чутлива напередодні президентських виборів 2027-го. Хто саме міг стояти за лейпцизьким інцидентом, вона не уточнила.

На тому ж форумі виступив і очільник французьких збройних сил генерал Фаб'єн Мандон. Він визнав, що Франція відстає від потенційних супротивників у розробці недорогих дронів і систем захисту від них. Безпека домінувала в порядку денному зустрічі бізнес-еліти: компанії обговорювали, як пристосуватися до "воєнної економіки", якої прагне президент Еммануель Макрон.

За неофіційними оцінками, лінію фронту між Україною і Росією щоночі перетинають від 800 до 1000 дронів.

Китай допомагає Росії вдосконалювати ударні дрони Shahed, постачаючи для них важливі комплектуючі. Нові версії безпілотників отримали турбореактивні двигуни і тепер здатні розвивати швидкість близько 480 км/год. Китайські виробники постачають Росії комплектуючі, а через посередників в РФ потрапляють західні деталі.

Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) відмовиться від бойкоту турнірів під егідою Міжнародної федерації футболу (ФІФА), який було оголошено через скандальний інвестиційний проєкт.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ В УЄФА продовжують виступати за відставку Інфантіно з посади президента ФІФА

Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела в УЄФА.

Представники організації на зустрічі в Монако 27 серпня оголосять про виконання умов для відмови від бойкоту.

55 асоціацій УЄФА, включаючи Україну, були готові бойкотувати турніри, але ФІФА відкликала пропозицію про продаж частки турнірів, включаючи чемпіонат світу, приватним інвесторам. Комерційний проєкт викликав величезну хвилю критики з боку не лише УЄФА, а й інших конфедерацій, що входять до ФІФА.

Водночас Італійська футбольна федерація (FIGC) відкликала свою підтримку кандидатури Джанні Інфантіно на президентських виборах у ФІФА, запланованих на березень наступного року. УЄФА не відмовився від ідеї домагатися призначення нового керівника світового футболу.

"Це не поразка УЄФА, а скоріше реалія, яка полягає в тому, щоб не нашкодити молодим гравцям, у яких є унікальна можливість проявити себе. Дії та наполегливі вимоги змін триватимуть", — заявило джерело.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Трамп вперше публічно підтримав президента ФІФА Інфантіно на тлі гучних скандалів

Раніше шість футбольних асоціацій заявили про втрату довіри до президента ФІФА Інфантіно.

Оголошення пролунало із запізненням, а головна інтрига тепер пов’язана не лише з датами, а й із майбутньою роллю сербського лідера.

Як повідомляє zn.ua.

Дострокові парламентські вибори в Сербії мають відбутися 18 або 25 жовтня 2026 року. Таке рішення ухвалив чинний президент Александар Вучич, який раніше оголосив про намір залишити посаду. Водночас обіцянка визначитися з датою протягом кількох тижнів не була виконана: оголошення пролунало лише наприкінці серпня, майже через два місяці.

Натомість дата дострокових президентських виборів досі не названа. Така невизначеність породжує припущення, що Вучич не планує остаточно залишати владу до завершення свого другого президентського терміну в жовтні 2027 року.

З президентського крісла – до уряду

Один із можливих сценаріїв передбачає перехід Александара Вучича на посаду прем’єр-міністра Сербії. Це дозволило б йому зберегти контроль над виконавчою владою вже в іншому статусі та водночас формально виконати обіцянку піти з посади президента.

Такий крок відповідає політичному стилю Вучича, який упродовж кар’єри неодноразово демонстрував здатність пристосовуватися до внутрішніх обставин і міжнародного тиску. Його можливе переміщення до уряду нагадує політичні трансфери, зокрема шлях, який свого часу використовував чорногорський прем’єр-президент Міло Джуканович.

Вучич перебуває в політиці з 1998 року. За цей час він тричі обирався депутатом Народної скупщини Сербії, був градоначальником Белграда, першим віцепрем’єр-міністром і міністром оборони, відповідав за боротьбу з корупцією, а 2014 року очолив уряд. У квітні 2017 року його обрали президентом Сербії – тоді він отримав 55,08% голосів.

Економічні здобутки та політичні суперечності

До президентської влади Вучич прийшов у складний для Сербії період. Країна переживала економічну кризу, відчувала нестачу інвестицій, мала високий рівень безробіття та погіршення добробуту населення.

За час його правління Сербія, за оцінками прихильників президента, змогла вийти з кризи й перетворитися на одного з економічних лідерів регіону. Країна залучила стабільні інвестиції, покращила фінансові показники та посилила роль транспортного вузла Європи.

Серед позитивних змін називають зниження інфляції, фінансову стабілізацію, зменшення безробіття та поступове зростання доходів населення. Середня нетто-зарплата, за наведеними даними, збільшилася з 350–400 євро у 2010 році до 999–1100 євро у 2015-му. Середня пенсія зросла з 204 євро у 2012 році до 484 євро у 2026-му.

Водночас економічне зростання розподіляється нерівномірно. Найшвидше зарплати підвищуються в ІТ-секторі та Белграді. Окремі інвестиційні проєкти викликають питання через потенційні ризики для здоров’я людей і довкілля. Корупція залишається загрозою для безпеки та розвитку, а молодь продовжує виїжджати до країн Європейського Союзу.

Критики Вучича звинувачують його в системному послабленні демократичних інститутів, обмеженні свободи преси та інакодумства, а також у посиленні каральних органів. Реформи держави фактично загальмувалися, тоді як зв’язки політичної влади з організованою злочинністю залишаються предметом гострих дискусій.

Євроінтеграція та баланс між Заходом і Росією

На початку свого правління Вучич обіцяв наблизити Сербію до Європейського Союзу. Однак останніми роками необхідні реформи були заблоковані, а процес євроінтеграції фактично зупинився. При цьому 42% опитаних сербів підтримують зближення з ЄС, тоді як орієнтацію на Росію поділяють 30%.

Зовнішня політика Белграда не завжди узгоджується із загальним курсом Євросоюзу. Сербія намагається одночасно підтримувати відносини з ЄС, США, Китаєм і Росією. 17 липня було започатковано стратегічний діалог зі Сполученими Штатами, однак така політика балансування дедалі більше викликає втому та роздратування як на Заході, так і на Сході.

Окремим джерелом напруження залишаються повільні переговори щодо нормалізації відносин між Белградом і Приштиною. Додаткові побоювання в сусідів викликають ідеї “сербського миру”, заклики об’єднати всіх сербів незалежно від країни проживання та активізація перегонів озброєнь. У регіоні, який ще пам’ятає балканські війни, це сприймають як потенційну загрозу стабільності.

Політика Вучича щодо України також залишається неоднозначною. Сербія підтримувала проукраїнські резолюції в ООН, постачала Україні боєприпаси та надала 80 млн євро невійськової допомоги. Водночас Белград не приєднався до антиросійських санкцій.

15 липня Вучич уперше від початку повномасштабної війни відвідав Україну, де взяв участь у п’ятому саміті Україна-Південно-Східна Європа. Однак він став єдиним учасником, який не підписав підсумкову декларацію із закликом до Москви припинити агресію проти України. Після повернення до Белграда президент Сербії зустрівся з російським послом, а за кілька днів прийняв Володимира Зеленського, який прибув із першим від початку війни офіційним візитом до Сербії. У Москві такі контакти сприйняли негативно.

Чому Вучич оголосив про відставку

Заява про відставку та дострокові вибори з’явилася на тлі падіння суспільної підтримки президента й тривалих протестів. За наведеними оцінками, рівень підтримки Вучича зменшився з 60% у 2023 році до 40% у 2025-му та 35% у 2026 році. Водночас 67% сербів, а в червні – 62%, не схвалюють його автократичний стиль управління.

Ще одним фактором стали студентські протести, які почалися понад півтора року тому після обвалу частини вокзалу в Нові-Саді. Згодом вони переросли в потужний політичний рух, здатний серйозно вплинути на майбутнє влади.

Якби голосування відбулося найближчим часом, результати основних політичних сил могли б бути такими:

• Сербська прогресивна партія – 35,7%, що на 9 пунктів менше, ніж у червні;
• Соціалістична партія, союзник СПП, – 3,8%;
• Студентський список – 44,9%, що на 8,2 пункту більше, ніж раніше.

На рішення Вучича також могла вплинути поразка Віктора Орбана та криза його політичної системи. Для сербського президента це стало сигналом, що авторитарна модель не гарантує довічного збереження влади. Перехід на посаду прем’єра може стати спробою одночасно втримати вплив, продемонструвати суспільству готовність до змін і виконати обіцянку студентам “піти”.

Окреме значення мають конституційні обмеження: президент Сербії не може обіймати посаду більш як два терміни. Другий мандат Вучича завершується в жовтні 2027 року, тому перехід до уряду дозволив би йому залишатися центральною фігурою сербської політики без прямого порушення Конституції.

Що чекає на Сербію після відставки президента

Після відставки президента його повноваження тимчасово перейдуть до спікерки Скупщини Ани Брнабич. Вона має офіційно оголосити дату президентських виборів, які повинні відбутися протягом 90 днів. Наразі невідомо ні коли саме відбудеться голосування, ні хто стане основними кандидатами.

Імовірно, Вучич прагнутиме привести до президентського крісла лояльну до себе людину без значних політичних амбіцій. Сам він, найімовірніше, очолить партійний список на парламентських виборах і претендуватиме на посаду прем’єр-міністра.

Про такий сценарій у червні заявив лідер Сербської прогресивної партії Мілош Вучевич. На багатолюдному мітингу СПП він закликав Александара Вучича очолити уряд і партійний список. Вучич погодився та пообіцяв до кінця липня оголосити про відставку й назвати дату позачергових парламентських виборів. Фактично це відбулося лише наприкінці серпня.

Вперше в Сербії парламентські та президентські вибори планують провести окремо. Це може розглядатися як поступка опозиції та студентському руху, які вимагали політичних змін. Водночас розділення виборчих кампаній дає Вучичу більше простору для маневру.

Студенти, російський вплив і ризики виборчої кампанії

Студентський список, який набирає популярності, здатен ускладнити плани президента. Якщо його представники отримають більшість місць у парламенті, формування уряду за участю Вучича може опинитися під питанням.

Окреме занепокоєння викликають спроби Росії посилити вплив на студентський рух. У ньому дедалі помітнішими стають настрої великосербства та проросійські погляди. Раніше Володимир Путін закликав підтримувати “патріотично налаштованих” студентів Сербії.

Очікується, що виборча кампанія буде короткою та жорсткою. Стислі терміни вигідні Вучичу і СПП, адже опозиція матиме менше часу на організацію. Серед ризиків називають підкуп виборців через соціальні виплати, маніпуляції з виборчими списками, фальсифікацію результатів, тиск на членів виборчих комісій і залучення сербів із Республіки Сербської.

Одним із можливих нововведень може стати висунення двох окремих списків на парламентських виборах: одного від керівної СПП та іншого – від решти політичних сил. Такий підхід здатен додатково заплутати виборців і ускладнити оцінку реальної підтримки партій.

Результат виборів визначить не лише майбутнє Александара Вучича, а й зовнішньополітичний напрям Сербії. Перемога СПП може забезпечити йому ще приблизно п’ять років фактичного контролю над владою. Поразка, навпаки, здатна започаткувати глибокі зміни та вплинути на подальше зближення Белграда з Євросоюзом. Не можна виключати й інший сценарій – посилення орієнтації Сербії на Кремль.

Ще цікаві матеріали:

• Президент Сербії Александар Вучич заявив у Києві про підтримку суверенітету і євроінтеграції України, пообіцяв гуманітарну допомогу, участь у відбудові міста та підтримку енергетичного сектору.
• Президентка Косова Вйоса Османі призначила дострокові вибори на 28 грудня через політичну кризу та неможливість сформувати уряд.
• Міністр освіти Індії Дхармендра Прадхан подав у відставку після масових протестів через витік завдань NEET та скасування результатів, що спричинило повторне тестування.