Всі останні актуальні новини України

Пересопниця за 24 кілометри від Рівного має унікальну історію, музей і пам’ятки давнини

У селі Острівки на Волині поховали останки 55 людей, загиблих під час Волинської трагедії 1943 року. Їх знайшли під час ексгумаційних робіт, які проводили цього літа. На церемонію прийшли родини загиблих, представники польської влади та українська делегація. Майже половина знайдених останків належала жінкам і дітям. Наймолодшій дитині було лише кілька місяців, повідомляє Rzeczpospolita.

Ексгумацію проводили з 13 липня до 7 серпня у трьох місцях. Їх виявили під час пошукових робіт у квітні.

На території колишнього господарства Олександра Стражиця у Волі Островецькій знайшли останки 48 людей. Серед них 24 дитини, 17 жінок і троє чоловіків. Стать ще чотирьох загиблих встановити не вдалося через сильне пошкодження скелетів. Більшість дітей, похованих тут, були молодшими за 12 років.

Біля колишньої школи в Острівках виявили останки ще шістьох людей. Це були двоє дітей, дві жінки та двоє чоловіків. Раніше під час лісових робіт тут також знайшли останки жінки.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Україна понад рік чекає дозволу на ексгумаційні роботи в Польщі

«Цей надзвичайно високий відсоток дітей і жінок свідчить про те, що це було просто сплановане і з холодною кров'ю здійснене геноцидне діяння», – заявив заступник голови Інституту національної памʼяті Польщі Кароль Полейовський.

Поховання провели до 83-ї річниці знищення Острівок і Волі Островецької. Це один із найтрагічніших епізодів Волинської трагедії.

Вранці 30 серпня 1943 року курінь УПА Івана Климчака «Лисого» та сотня Івана Заречнюка «Ворона» за підтримки місцевих українців оточили два села. За цей день загинуло близько 1050 людей.

У церемонії взяли участь віцемаршалок Сейму Пйотр Зґоржельський, міністр культури Польщі Марта Ценковська, колишній глава уряду Матеуш Моравецький та голова сеймової комісії із закордонних справ Павел Коваль.

Україну представляв заступник міністра культури Іван Вербицький.

«Волинська трагедія — це складна, сумна і трагічна частина нашої історії. Для нас важливо пам'ятати про ці події, оскільки це для нас урок на майбутнє», — сказав він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Україна дозволила Польщі провести нову ексгумацію жертв Волинської трагедії

У січні 2025 року Київ надав дозвіл на ексгумацію у Пужниках на Тернопільщині, а вже у квітні українські та польські фахівці розпочали роботи. У травні вони завершили експедицію, під час якої виявили останки 42 людей. Перші ексгумації після 2017 року стали важливим кроком у відновленні діалогу між двома країнами.

Наступний етап пошукових робіт запланований на вересень. Фахівці польського Інституту національної пам’яті (IPN) готуються до ексгумації в Гуті Пеняцькій на Львівщині.

А Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма? Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.

То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.

Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.

Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.

Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.

Кадрові зміни відбуваються у період, коли Північна Корея залишається під міжнародними санкціями через свою ядерну програму

Досвідчений баскетболіст не допоможе «синьо-жовтим» у відборі до Чемпіонату світу

Реактивні дрони-камікадзе "Шахед" можуть летіти до Києва одним маршрутом через потребу постійно підтримувати зв'язок із мобільними мережами Білорусі, що дозволяє отримувати координати та передавати телеметрію оператору.

Радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов із позивним "Флеш" звернув увагу, що безпілотники під час польоту тримаються поблизу білоруського кордону замість прямого маршруту до столиці. Він припустив, що LTE-модеми дронів підключаються до базових станцій білоруських операторів.

"Я зупинився на тому, що LTE-модеми на "Шахедах" за такого маршруту польоту працюють із базовими станціями мобільного зв'язку Білорусі", - зазначив Бескрестнов.

За його версією, зв'язок із білоруськими мобільними вежами допомагає дронам отримувати точні координати та підтримувати телеметрію з оператором до моменту зміни курсу в бік Києва. Фахівці з радіоелектронної боротьби та зв'язку зазначають, що сигнал 4G/LTE може поширюватися на 1525 км углиб сусідньої території.

Реактивний "Шахед-238" здатен розвивати приблизно 450-600 км/год. Для порівняння, швидкість гвинтового "Шахеда-136" становить близько 180 км/год.

"Реактивна модифікація "Шахед-238" розганяється орієнтовно до 450600 кілометрів на годину - значно швидше за гвинтовий "Шахед-136", який летить зі швидкістю близько 180 кілометрів на годину, але водночас витрачає паливо набагато інтенсивніше й здатен перебувати в повітрі лише 1,52 години. Це, за тими самими оцінками, змушує оператора шукати не найкоротший, а найбільш стабільно прикритий зв'язком коридор", - пише видання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україні складно боротися з реактивними Shahed: Бескрестнов пояснив чому

Бескрестнов також розглядав версію використання MESH-мереж для підтримки зв'язку. Водночас він вважає її менш імовірною, оскільки такі пункти управління розташовані значно далі від кордону, ніж траєкторія польоту безпілотників.

"Що скажете?" - написав Бескрестнов, наголосивши, що його пояснення є лише припущенням, а не підтвердженим фактом.

Під дописом радника користувачі запропонували власні пояснення маршруту реактивних "Шахедів". Частина припускає, що дрони обирають найкоротший і відносно безпечний коридор до Києва, інші вважають, що вони можуть летіти над руслом Дніпра, де їх складніше уражати.

Водночас деякі коментатори звернули увагу на висоту польоту реактивних "Шахедів". За їхніми словами, дрони можуть перебувати на висоті 78 км, що ставить під сумнів версію про використання русла Дніпра як основного орієнтира маршруту.

Президент Володимир Зеленський на нараді назвав протидію реактивним "Шахедам" одним із пріоритетних завдань. Радник президента Сергій "Флеш" Бескрестнов повідомив, що провів день на полігоні, тестуючи нові засоби РЕБ проти цих дронів. За його словами, найбільшу небезпеку реактивні "Шахеди" становлять саме в режимі онлайн-керування через МЕШ-мережу, тож основні зусилля спрямовані на протидію саме їй.