Тренд пошуку "Сніжний Місяць"

Пристань Вахвіап розташована на озері Пауелл у межах Національної рекреаційної зони «Глен-Каньйон», 15 липня 2026 року. Джон Лохер/AP

Водосховища, що лежать по обидва боки Великого каньйону, одночасно наближаються до меж, які можуть змінити життя всього регіону.
Як інформує CNN
Озеро Пауелл, яке є другим за величиною водосховищем у США, оновило історичний мінімум рівня води. Воно має ключове значення для водопостачання та виробництва електроенергії на американському Заході, тому новий антирекорд посилив побоювання щодо майбутнього басейну річки Колорадо.
Бюро мелиорації США зафіксувало рівень води на позначці 3519,91 фута над рівнем моря. Це на 0,01 фута нижче попереднього мінімуму, встановленого у квітні 2023 року, коли показник становив 3519,92 фута. До рівня, за якого дамба Глен-Каньйон втратить можливість виробляти гідроелектроенергію, залишається менш як 30 футів.
За дев’ять днів до цього рекордно низького рівня опустилося й озеро Мід – найбільше водосховище Сполучених Штатів. Озера Мід і Пауелл, між якими лежить Великий каньйон, разом зберігають трохи менше 60% водних запасів у басейні Колорадо.
Ми перебуваємо на незвіданій території.
– Jack Schmidt
Чому міліє озеро Пауелл
Річка Колорадо починається у Скелястих горах, поповнюється переважно талою водою та прямує до Каліфорнійської затоки в Мексиці. Її ресурси забезпечують водою близько 40 мільйонів людей і використовуються для зрошення понад 5 мільйонів акрів угідь у семи штатах:
Каліфорнії;
Аризоні;
Неваді;
Нью-Мексико;
Вайомінгу;
Колорадо;
Юті.
Від 2000 року стік річки Колорадо скоротився приблизно на 20%. На ситуацію вплинули тривала посуха, підвищення температури через зміну клімату та багаторічне надмірне використання води. Одна з найтепліших і найсухіших зим на Заході США не дала достатньої кількості снігу, щоб весняне танення помітно поповнило водосховище.
Озеро Пауелл утворилося після будівництва дамби Глен-Каньйон на кордоні Аризони та Юти. Його наповнення розпочали 1963 року, а для досягнення повного рівня у 3700 футів над рівнем моря знадобилося 17 років. У періоди нестачі води запаси водосховища спрямовують для міст, фермерських господарств і підприємств, розташованих нижче за течією.
Наскільки близькою є загроза для гідроенергетики
Потік води через дамбу Глен-Каньйон приводить у рух вісім турбін. Вони виробляють електроенергію, якої щороку вистачає майже для 500 тисяч домогосподарств. Ця генерація має значення для таких штатів:
Колорадо;
Юти;
Вайомінгу;
Нью-Мексико;
Аризони;
Невади;
Небраски.
Позначка “мінімального енергетичного резерву” для озера Пауелл становить 3490 футів над рівнем моря. Якщо вода опуститься нижче, турбіни більше не зможуть генерувати електрику. За відсутності екстрених рішень, зокрема обмеження скидів із верхньої частини басейну та самого озера Пауелл, цей рівень може бути досягнутий уже цього року.
Я очікував би драконівських кроків зі скорочення використання води, щоб не допустити цього. Але хто знає?
– Jack Schmidt
Ще серйознішою є межа “мертвого об’єму” на рівні 3370 футів. За такого сценарію вода не зможе проходити крізь дамбу та надходити вниз за течією. Бюро мелиорації США і Міністерство внутрішніх справ заявили, що мають намір не допустити падіння рівнів в озерах Пауелл і Мід нижче критичних показників.
Негайного припинення водопостачання міст фахівці не прогнозують. Водночас штати басейну Колорадо мають до 2028 року погодити обсяги скорочення споживання води. Навіть дуже сніжна зима, за оцінками експертів, не зможе самотужки усунути ризики, що накопичилися в регіоні.
Ще цікаві матеріали:
Озеро Пауелл у США зафіксувало найнижчий рівень води в історії спостережень. Падіння запасів річки Колорадо загрожує водопостачанню, сільському господарству та гідроенергетиці семи штатів.
Озеро Мід у США опустилося до рекордно низького рівня, посиливши загрозу для водопостачання понад 20 мільйонів людей і стабільності басейну річки Колорадо.
Рекордна весняна посуха охопила більшість континентальної частини США, загрожуючи водним запасам, гідроенергетиці та підвищуючи ризик масштабних пожеж у найближчі місяці.
The post Озеро Пауелл у США оновило історичний мінімум, гідроенергетика наближається до критичної межі first appeared on Межа. Новини України..

17 серпня віряни вшановують пам'ять святого мученика Мирона, пресвітера, який жив у III столітті.
Святий Мирон служив пресвітером в Ахаї. За переказами, він відзначався добротою та милосердям, захищав свою паству й не зрікся християнської віри навіть під час жорстоких переслідувань. За це його піддали тортурам, а згодом стратили.
У народній традиції 17 серпня називали Мироновим днем або "Удовиними помочами". Ця назва пов'язана з доброю традицією допомагати жінкам, які залишилися без чоловіка, сиротам, літнім людям та всім, хто самотужки не може впоратися з роботою.
Що варто зробити
Цей день вважали хорошим часом для допомоги іншим. Можна підтримати близьку людину, допомогти по господарству, зробити покупки для літнього родича чи просто приділити увагу тому, хто її потребує.
Саме допомога тим, хто її потребує, є центральною рисою народної традиції "Удовиних помочей". Не обов'язково робити щось велике: іноді достатньо допомогти по господарству, пригостити сусіда власною випічкою або просто зателефонувати самотній людині.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пʼять найочікуваніших церковних свят у серпні: що відзначаємо в останній місяць літа
Також 17 серпня наші предки починали активно готуватися до осені та робити запаси на зиму. У цей період консервували овочі, фрукти, компоти, займалися господарськими справами.
Що не радили робити
Не сваритися та не конфліктувати з близькими;
не ображати людей і тварин;
не відмовляти у допомозі тому, хто її потребує;
не ворожити;
не варто було піднімати речі із землі та ходити на цвинтар.
Окремо в народі радили з повагою ставитися до коней та іншої домашньої худоби. Вважалося, що цього дня не можна перевантажувати тварин важкою роботою.
Прикмети
Якщо дме сильний вітер або закручується вихор - зима може бути сніжною;
якщо на небі червонуваті зорі - варто чекати вітру та дощу;
якщо день видався ясним і теплим - погода невдовзі може змінитися;
низькі хмари віщують затяжні опади.
В останній місяць літа відзначаємо День Державного Прапора, День Незалежності, День пам'яті захисників, а також професійні свята військових авіаторів, будівельників, ветеринарів, пасічників, археологів і шахтарів.

Основною проблемою української протиповітряної оборони залишається дефіцит ракет для систем Patriot, а не нестача самих пускових установок.
Про це в етері Громадського радіо заявив військовий експерт, засновник благодійної організації «Реактивна пошта» Павло Нарожний.
«Наша проблема зі збиттям балістики добре відома — це нестача ракет для систем Patriot. Є дві системи: Patriot і SAMP/T. Але SAMP/T показала себе не дуже добре саме проти балістичних ракет, тому її переважно використовують для крилатих ракет і дронів. Для Patriot головна проблема — темпи виробництва ракет компаніями Raytheon і Lockheed Martin. Вони можуть випускати приблизно 600–620 ракет на рік, і це дуже мало», — каже Павло Нарожний.
За його словами, потреби України значно перевищують доступні обсяги.
«Наша потреба — понад 100 ракет на місяць, якщо ми хочемо збивати все, що летить по Україні. За останні кілька тижнів ми не збили жодної балістичної ракети — і причина банально проста. Ми не можемо отримати достатню кількість ракет. Причому проблема настільки серйозна, що зараз ми не можемо купити їх у США навіть за гроші», — наголосив експерт.
Він також прокоментував заяви про можливий одночасний запуск Росією 200 ракет.
«Теоретично у Росії є 40–60 пускових установок «Іскандер-М», комплекси С-400, носії «Калібрів» і літаки для запуску Х-101 та інших ракет. Тобто суто технічно пуск 200 ракет можливий. Але це не має великого сенсу. Перевантажити нашу систему боротьби з крилатими ракетами дуже складно. У нас працюють F-16, Міг-29, NASAMS, Hawk, радянські комплекси «Бук», і ми зазвичай збиваємо майже всі крилаті ракети. Проблема саме в балістиці через дефіцит ракет для Patriot. Тому цифра «200 ракет» звучить загрозливо, але в поточній ситуації вона мало що принципово змінює»,— додав Нарожний .
Окрім того, експерт прокоментував інформацію про українську ракету FP-7 компанії Firepoint.
«У публічному просторі згадується ракета FP-7 компанії Firepoint. Є відео, фотографії, пресрелізи компанії, де сказано, що вона використовує головку самонаведення німецької компанії Diehl Defence. Це означає, що ракета не є повністю українською: можливо, електроніка чи окремі вузли виробляються в Україні, але головка самонаведення — це фактично серце ракети, і вона німецького виробництва. Без інтеграції з європейським ВПК ми нікуди не подінемося»,— каже Павло Нарожний.
За словами експерта, ракета — лише частина системи.
«Для того щоб така ракета працювала як елемент протиракетної оборони, потрібен цілий комплекс. Насамперед — радар. В Україні виробництво радарів було у Сніжному Луганської області, яке окуповані ще з 2014 року, і чи збереглися там відповідні можливості — невідомо. Крім радара потрібна система управління, яка в реальному часі розраховуватиме траєкторію повітряних цілей», – пояснює засновник благодійної організації «Реактивна пошта».
Нарожний наголосив, що перехоплення балістичних цілей — надзвичайно складне завдання.
«Балістична ракета на кінцевій ділянці може маневрувати. Система має дуже швидко розрахувати її траєкторію, причому цілей може бути не одна, а десятки або навіть сотні. Потім ці дані треба передати в ракету, запрограмувати головку самонаведення, здійснити пуск і проконтролювати результат. Якщо перехоплення не відбулося — потрібно миттєво запускати другу ракету. Це надзвичайно складний технологічний комплекс, а не просто окрема ракета»,— підсумував засновник благодійної організації «Реактивна пошта».
Нагадаємо, що напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія отримала від КНДР балістику й планує розмістити на своїй території додатковий контингент.
Раніше Зеленський заявляв, що Росія планує залучити від 30 до 50 тисяч північнокорейців. А Головне управління розвідки Міністерства оборони повідомляло, що Росія планує розгорнути ракетний підрозділ з КНДР у Воронезькій області. Він налічуватиме 120 ракет, шість пускових установок та близько 90 солдатів. Представник ГУР Андрій Черняк заявив, що 40 ракет Росія вже отримала.
Запис Експерт пояснив, чому перехоплення балістики є одним із найскладніших завдань сучасної війни спершу з'явиться на Громадське радіо.