Тренд пошуку "Стратегічна Авіація"

Джерело: The National Interest

Новопризначений міністр оборони Євгеній Хмара раніше очолював спецпідрозділ “Альфа” Служби безпеки та стояв за операціями, пов’язаними з далекобійними ударами по військових об’єктах Росії.

Хмара носить на руці браслет, кожна ланка якого містить ім’я побратима, котрий не повернувся з війни. Про значення він не розповідав, доки його не запитали під час зустрічі у Києві. Ця деталь стала символом досвіду, з яким він прийшов на посаду, де ухвалюватимуться рішення, що визначатимуть подальший перебіг війни.

Призначення Хмари відбулося після політичних і кадрових змін. Колишній очільник відомства Михайло Федоров, звільнення якого у липні спричинило найбільші за час повномасштабної війни протести, 18 серпня опублікував відео із закликом знайти спосіб провести вибори в Україні під час війни. Це була перша така вимога від великого політичного діяча після початку повномасштабного вторгнення. У Києві цю заяву багато хто сприйняв як можливий початок підготовки до президентської кампанії.

Наступного ранку Верховна Рада затвердила Хмару міністром оборони конституційною більшістю.

Одразу після призначення Хмара пообіцяв працювати над збільшенням кількості української зброї та підвищенням точності ударів.

Від спецоперацій до управління обороною

До призначення в Міноборони Хмара очолював “Альфу” — елітний підрозділ спеціальних операцій СБУ, а згодом керував самою Службою безпеки України.

Під час роботи у спецпідрозділі його команда брала участь в операції “Павутина” у червні 2025 року. Тоді українські оператори безпілотників вдарили по стратегічній авіації Росії на військових базах. Дрони вартістю близько $1 млн завдали російському стратегічному авіаційному флоту збитків на понад $5 млрд.

Одним із головних напрямів роботи Хмари в СБУ була кампанія ударів по російській нафтовій інфраструктурі. За час його керівництва українська кампанія далекобійних ударів набула більшого масштабу.

Головною особливістю стратегії було не ураження окремих об’єктів, натомість атаки на ключові елементи системи — нафтопереробні заводи, транспортні вузли та експортні маршрути.

Генеральний штаб України оцінює, що майже 43% потужностей російської нафтопереробки було виведено з ладу.

Хмара сформулював доктрину безжальної асиметрії витрат — ударні операції, вартість яких становить приблизно 2% від економічної шкоди, яку вони завдають, спрямовані не на окремі об’єкти, а на вузли системи: нафтопереробні заводи, транспортні вузли, експортні маршрути, третину російських промислових доходів, що живлять російську армію. Він сформулював цю філософію як моральну, так і оперативну відмінність: Росія завдає удару по тому, що тероризує мирних жителів; Україна б’є по тому, що фінансує війну.

Особовий склад групи “Альфа” становить мізерну частину Збройних сил. Тим не менш, їй приписують непропорційно велику частку збитків, завданих Росії – за власними підрахунками служби, до 20% усіх втрат ворожої піхоти.

Новий виклик

Попри військовий досвід, Хмара вперше очолює структуру такого масштабу. Міністерство оборони відповідає не за пряме командування військами, а за створення системи забезпечення армії — закупівлі, промислову координацію, бюджети, кадри та взаємодію між державними інституціями.

Сам він визнає, що управління такою великою системою стане новим викликом. Водночас вважає, що завдання держави — створити умови, за яких військові та виробники можуть швидко впроваджувати нові технології на полі бою.

Призначення відбулося одночасно з кадровими змінами у військовому керівництві. Новим головнокомандувачем Збройних сил став Михайло Драпатий. Його називають представником нового покоління командирів — професійним, вимогливим і відкритим до ініціативи знизу.

Погляд на війну

Хмара і Драпатий належать до однієї військової культури — із алергією до централізації радянського зразка.

Новопризначений міністр вважає, що Україна не може перемогти Росію, використовуючи підхід “маленької радянської армії проти великої радянської армії”. На його думку, країна має створити власний підхід до ведення війни, заснований на технологіях, точності та ефективному використанні ресурсів.

Хмара також наголошує, що мотивація людей служити залежить від умов у війську та впевненості в тому, що їхня участь має значення.

Новий міністр оборони хоче перемогти — і в нього є власне бачення того, як це зробити. Частиною цього бачення є Америка: він говорить про ці стосунки так, як солдати говорять один про одного — як про братерство, яке зміцнюється завдяки тому, що кожен у нього привносить, — резюмує автор.

Довідка. Євгеній Леонідович Хмара – бойовий офіцер із 20-річним досвідом служби у спецпідрозділах.

Вищу освіту здобув у профільних навчальних закладах сектору безпеки й оборони України. Неодноразово проходив підготовку у закордонних навчальних закладах.

У 2006 році розпочав службу в загоні спецпризначення «Омега». З 2011 року служив у спецпідрозділі СБУ «Альфа».

З початком російської агресії у 2014 році виконував бойові завдання на Донеччині. Після повномасштабного вторгнення брав участь у звільненні Київщини від російських окупантів. Згодом виконував бойові завдання на Сході України.

З 2023 року очолював Центр спеціальних операцій «А» СБУ. Цей підрозділ стабільно входить до трійки найрезультативніших підрозділів Сил оборони за знищенням ворожої техніки та живої сили противника.

24 серпня 2023 року Євгенію Хмарі присвоєно звання бригадного генерала, а 23 червня 2024 року – генерал-майора.

З 5 січня 2026 року – виконувач обов’язків голови СБУ.

За дорученням Президента України, з 20 липня 2026 року, Євгеній Хмара виконував обов’язки Міністра оборони України.

​19 серпня 2026 року Верховна Рада підтримала кандидатуру Євгенія Хмари на посаду Міністра оборони.

Запис Перший міністр оборони, котрий воював проти РФ: The National Interest про Євгенія Хмару спершу з'явиться на Букви.

Розкажіть про we.ua своїм друзям та знайомим! Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.

Так працює реферальна програма на Платформі we.ua: Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.

Розмістіть своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників на we.ua і буде більше бонусів на бонусному рахунку.

Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.

Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.

Якщо Ви - відомий(-а) insta-блогер, чи YouTube-інфлюенсер(-ка) з великою кількістю підписників, ми будемо зацікавлені у співпраці з Вами для популяризації Платформи we.ua у вашій аудиторії читачів, глядачів та фоловерів. Дайте про себе знати на info@we.ua , ми будемо дуже раді Вашій участі в популяризації we.ua.

Москві пропонують натиснути "стоп", доки у неї ще є можливість. Медіа повідомляють нові деталі таємного візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. Тим часом українська розвідка звітує про обвал російського експорту, зупинку великого НПЗ і фактичну блокаду Чорноморського флоту. СБУ дістається стратегічної авіації ворога просто на аеродромі Енгельс. У ворога мінус ще один стратегічний бомбардувальник Ту-95. Докладніше про події 1647-го дня великої війни – в огляді від Олексія Пасака.

"Зупиняйтеся, доки не пізно". Саме з таким посланням директор ЦРУ Джон Реткліфф, за даними The New York Times, міг приїхати до Москви. Мета – показати росіянам, якою американська розвідка бачить перспективу цієї війни. І що буде, якщо Москва вирішить продовжувати. За даними американського видання, директор ЦРУ змалював доволі невтішну картину. Про неї Реткліфф раніше говорив і на загал: наголошував на величезних втратах та загальмованому просуванні на фронті. Натомість у тилу на кремль чекають економічні проблеми, які буде дедалі складніше приховувати.

Реткліфф – не випадковий вибір посланця. У ЦРУ давно сумніваються, чи отримує путін від власних радників чесну оцінку ситуації у війні. А Реткліфф як колишній розвідник, за задумом американської адміністрації, мав знайти слова для іншого колишнього розвідника – кремлівського диктатора. Перед зустріччю в Москві директор ЦРУ поспілкувався і з Києвом. Запевнив: він їде з'ясовувати російські позиції, а не робити поступки від імені України. Дональд Трамп натомість публічно пояснює ситуацію з поїздкою: значно простіше.

– Пане президенте, чому путін погодився або зобов'язався не нападати на територію НАТО?

– Я провів з ними плідні переговори. Він не планує нападати на територію НАТО.

– Чи покараєте ви путіна чи росію, якщо вони продовжуватимуть?

– Це залежатиме від обставин. Наразі, на мою думку, росія поводиться досить добре щодо Ормузької протоки. І ви маєте зрозуміти: на все, що роблять вони – ми робимо те саме. Знаєте, хтось запитував про Китай: а як щодо Китаю? Ми чуємо, що вони шпигують. Ми теж шпигуємо за ними, так воно і є.

Вашингтон говорить про переговори, Москва – скиглить, а Україна продовжує ефективні дипстрайки

Але доки Вашингтон говорить про переговори, Москва продовжує скиглити і звинувачувати США у допомозі Україні.

"Адміністрація Трампа допомагає Україні. Новими фінансовими асигнуваннями, озброєннями, наданням розвідувальних даних тощо. Таких три або чотири випадки було за останні кілька місяців, коли така інформація з'являється. Ми спокійно дипломатичними каналами направляємо її до Державного департаменту і просимо підтвердити, чи це правда. Нам ще жодного разу не відповіли", – заявив Лавров. 

Відповідь завжди має українська розвідка. За доповіддю керівника ГУР Олега Іващенка, тільки за цей місяць окремі складові російського експорту скоротилися на 80 відсотків. Це означає менше грошей не лише для федерального бюджету, а й для російських регіонів, які і без того перебувають на межі банкрутства. Ще одна проблема – Чорноморський флот. росія сама визнає: її кораблі фактично заблоковані у Новоросійську українськими дронами і не здатні повноцінно діяти в морі.

Але ще болючіше для Москви – те, що відбувається з її військовим виробництвом.

ГУР підтверджує ефективність дипстрайків. Після ударів по "Комбінату Каменському" в Ростовській області росіяни втратили значну частину спроможностей з виробництва твердопаливних двигунів для ракет.

З'явилися і нові дані щодо НПЗ у Кстово, що в Нижньогородській області. Кілька днів тому туди звітали далекобійні дрони. Пошкоджені установки первинної та вторинної переробки. За даними OSINT-спільнот, на місці вже працюють крани, які намагаються бодай щось полАгодити. Утім, станом на зараз четвертий за потужністю в Росії НПЗ, який раніше виробляв 17 мільйонів тонн нафти на рік, повністю зупинився.

У ніч на 28 серпня українські дрони продовжили шукати цілі ще глибше. Під ударом – НПЗ у Ярославському регіоні. Відстань – близько тисячі кілометрів від лінії фронту.

У ворога мінус стратегічний бомбардувальник

Але набагато цікавіша ціль на Саратовщині. Там, де розташоване військове летовище, назву якого, на жаль, знають усі українці – аеродром "Енгельс".

Місцеві спостерігають за польотами дронів. Дивляться в небо. Знімають те, що ще нещодавно для росіян було картинкою десь далеко від них. А ще підтверджують удари по "льотці". Відео промовисті, але супутникові знімки – точніші. СБУ заявляє: її далекобійні безпілотники подолали близько восьмисот кілометрів і уразили стратегічний Ту-95МС. Саме такі літаки регулярно запускають по Україні крилаті ракети.

За попередніми даними, разом із літаком підбиті також склади боєприпасів і пально-мастильних матеріалів. Для СБУ це вже не перший такий результат. Під час атаки 17 липня інший Ту-95МС зазнав критичних пошкоджень – у нього була повністю відірвана хвостова частина. Тепер розбитий ще один стратегічний бомбардувальник.

А якщо росіяни думали, що проблема закінчується на аеродромах і НПЗ, є ще енергетика окупованих територій.

Блекаут від "Мадяра"

За три доби, від 26 до 28 серпня – українські підрозділи Сил безпілотних систем уразили 21 енерговузол та Луганську ТЕС. У переліку – підстанції в Луганську, Алчевську, Генічеську, на Донеччині та в Криму. А також газорозподільні станції на окупованих територіях. Командувач Роберт "Мадяр" Бровді зауважив, що тепер операція "Кримський рубильник off" – отримала філію "Схід Вйо". Зима для ворога буде ранньою і темною – каже Мадяр.

Олексій Пасак, 5 канал.

Нагадаємо, Збройним Силам України необхідно мобілізовувати щонайменше 30 тисяч громадян щомісяця, щоб підтримувати нинішню чисельність війська. Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов. 

Він також зазначив, що призначення Євгенія Хмари міністром оборони не змінить кількісної потреби в мобілізації.

За словами Буданова, навіть зміна підходів до призову не вплине на необхідну кількість мобілізованих, а отже, не усуне невдоволення частини суспільства.

Читайте також: Упродовж дня росія атакували Україну "Бандеролями" та 96 ударними дронами, більшість із яких – реактивні

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Сили оборони України провели чергову успішну операцію у глибокому тилу противника. У ніч на 28 серпня було уражено територію військового аеродрому "Енгельс-2" у Саратовській області Росії. За попередніми даними, внаслідок удару був пошкоджений стратегічний бомбардувальник Ту-95МС.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

"В російському Енгельсі воїни "Альфи" СБУ уразили ракетоносій ТУ-95МС. Саме такі літаки завдають ударів по Україні", - повідомив президент.

OSINT-аналітики оприлюднили супутникові знімки аеродрому "Енгельс-2", однієї з ключових баз російської дальньої авіації. На фото, яке опублікував Telegram-канал "Стратегічна авіація", розпізнаються сліди вибухів та локальні пошкодження російського стратегічного бомбардувальника Ту-95МС.

OSINT-спільнота "Exilenova " уточнює, що внаслідок удару зазнало пошкоджень праве крило літака.

Також зазначено, що станом на 28.08 об 11:26 на російському аеродромі перебували два Ту-160 та два уражені Ту-95МС.

"Удар прийшовся по крилу бомбардувальника, який використовувався для тренувальних польотів. Ремонту літак не підлягає", - пише "Стратегічна авіація"

Окремий супутниковий знімок аеродрому опублікував осінтер "Absolutely reliable source".

За його оцінкою, у пошкодженого 28 серпня Ту-95МС сильно пошкоджене праве крило. На знімку також видно Ту-95МС, пошкоджений під час попереднього удару.

Про це повідомила Служба безпеки України, передає Новини.LIVE.

СБУ уразила російський стратегічний бомбардувальник

Ту-95МС становлять основу стратегічної авіації Росії та є одними з основних носіїв крилатих ракет, які російські війська використовують для ударів по українських містах.

Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на військовому аеродромі "Енгельс" у Саратовській області Росії.

У результаті операції було уражено стратегічний бомбардувальник Ту-95МС. Для атаки СБУ використала далекобійні безпілотники, які подолали близько 800 кілометрів до визначеної цілі.

Відомо, що під час операції ураження зазнав не лише літак. Також було уражено склад боєприпасів та склад із паливно-мастильними матеріалами.

У СБУ зазначили, що це вже другий стратегічний бомбардувальник, уражений службою за останні місяці.

Під час атаки 17 липня критичних пошкоджень зазнав інший Ту-95МС. За даними СБУ, у літака була повністю відірвана хвостова частина.

У Службі безпеки України наголосили, що продовжують завдавати ударів по об'єктах російської воєнної машини.

"СБУ продовжує методично бити по ключових об’єктах російської воєнної машини. Ураження стратегічної авіації ворога означає менше носіїв ракет, здатних завдавати ударів по Україні. Також для росії — це багатомільйонні втрати та черговий доказ того, що навіть найбільш віддалені військові об’єкти є досяжними для українських сил", — заявили в СБУ.

Новини.LIVE писали, що Президент України Володимир Зеленський заявив 26 серпня, в середу, що українські війська завдали удару 16 об’єктам на території Росії. Було завдано далекобійних ударів по нафтових об’єктах — російському нафтовому сектору, який фінансує війну. Також ураження зазнали аеродроми, ракетний підрозділ та інфраструктура, яку Росія систематично використовує для завдання ударів по Україні.

Також, Сили Оборони повідомляли, що було уражено винищувач МіГ-29 на аеродромі "Міллерово" у Ростовській області РФ. Серед інших цілей були — комплекси радіоелектронної боротьби, станція придушення супутникового зв’язку, а також склади противника.

Вранці 28 серпня українські безпілотники вдарили по нафтопереробному заводу «Славнефть-ЯНОС» у російському місті Ярославль.

Про це повідомляє моніторинговий ресурс Exilenova .

На кадрах від очевидців видно, що на території підприємства розпочалася масштабна пожежа.

Для цього удару Сили оборони України задіяли вітчизняні безпілотники типу FP-1, прольоти яких зняли місцеві жителі.

Російська протиповітряна оборона намагалася збити українські дрони над містом.

Ярославський НПЗ

«Славнефть-ЯНОС» є найбільшим нафтопереробним підприємством у Центральному федеральному окрузі РФ. Потужності НПЗ дозволяють переробляти до 15 млн тонн нафти на рік. Завод розташований за понад 700 кілометрів від державного кордону України. Підприємство виробляє широку номенклатуру нафтопродуктів: від автомобільного бензину до палива для реактивних двигунів та мастил.

Серед споживачів продукції — практично всі великі підприємства Центрального та Північно-Західного регіонів Росії, а також аеропорти, Управління Північної залізниці та об’єкти військово-промислового комплексу.

Українські дрони неодноразово атакували «Славнефть-ЯНОС» раніше. Зокрема, вранці 16 липня безпілотники вдарили по резервуарному парку на території НПЗ, після чого там розпочалася пожежа.

Крім того, жителі російського Енгельса Саратовської області всю ніч і зранку повідомляли про вибухи та велику кількість дронів над містом.

Тут розташована авіабаза російської стратегічної авіації «Энгельс-2», на якій базуються бомбардувальники-ракетоносці Ту‑95МС і Ту‑160, які регулярно атакують Україну крилатими ракетами Х-101.

На базі розміщені склади боєприпасів, пального, обладнання та засоби технічного обслуговування літаків.

Минулого року росіяни почали роботи з розширення на цій авіабазі, зокрема будувати додаткові паркомісця, призначені для розміщення більшої кількості літаків.

У російському Ярославлі вранці 28 серпня безпілотники атакували місцевий нафтопереробний завод, внаслідок чого на території підприємства виникла масштабна пожежа.

Про це повідомляє Exilenova .

За інформацією моніторингового каналу, під час атаки жителі міста чули серію вибухів. Російські системи протиповітряної оборони намагалися збити безпілотники, однак влучань уникнути не вдалося.

Ярославський НПЗ (ЯНОС) належить до структури “Славнефти” – спільного підприємства компаній “Роснефть” і “Газпром нефть”. Він є одним з найстаріших та найбільших НПЗ у росії з потужністю переробки близько 15 мільйонів тонн нафти на рік. Підприємство виготовляє бензин, дизельне та авіаційне паливо, мазут, бітум і нафтохімічну сировину.

Завод має стратегічне значення для паливної інфраструктури держави-агресора. Продукція ЯНОС забезпечує паливно-мастильними матеріалами Міністерство оборони росії, силові структури та підприємства оборонно-промислового комплексу Центрального федерального округу рф. Зокрема, вироблене авіаційне пальне використовується для потреб російської військової авіації.

Нагадаємо, що в ході атаки 6 серпня вже зазнавав ураження нафтопереробний завод "Славнефть-ЯНОС", на території підприємства виникла пожежа.

Як повідомляв "Ми-Україна" раніше, українська кампанія середніх та дальніх ударів по території рф спрямована на виведення з ладу нафтопереробних заводів, знищення об'єктів ВПК, Wildberries та Ozon.