Тренд пошуку "Військова Допомога"

Литва закликала європейські країни суттєво посилити та прискорити військову допомогу Україні протягом найближчих шести-дев’яти місяців.
Відповідну заяву зробив міністр оборони Литви Робертас Каунас перед неформальною зустріччю міністрів оборони країн Європейського Союзу в Ірландії, передає «Укрінформ».
Очільник оборонного відомства наголосив, що союзники мають використати поточний момент для активізації постачання озброєння та збільшення оборонних інвестицій.
«У нас є вікно можливостей тривалістю шість-дев’ять місяців. Україна зараз дає відсіч Росії, завдає ударів по ній та контратакує. І ми, Європа, повинні прискорити надання підтримки Україні», — заявив Робертас Каунас.
За словами урядовця, європейська спільнота повинна значно швидше реагувати на критичні потреби українських сил оборони на полі бою.
Робертас Каунас. 1 вересня 2026 року. Фото: Укрінформ
Окремим важливим политичним та безпековим завданням для Європи міністр також назвав спільну боротьбу із функціонуванням російського тіньового флоту.
Робертас Каунас запевнив, що всебічна підтримка України залишатиметься ключовим пріоритетом під час майбутнього головування Литви в Раді ЄС, яке розпочнеться з 1 січня.

Посол України в Нідерландах Андрій Костін закликав уряд країни надати Україні 2 мільярди євро військової допомоги. Ці кошти необхідні для закупівлі ракет ППО та виробництва перехоплювачів дронів.
Про це пише De Volkskrant, цитує Рубрика.
Україна просить про допомогу насамперед для посилення протиповітряної оборони та захисту цивільного населення.
Костін заявив, що Україна потребує додаткових засобів для захисту від російських балістичних і гіперзвукових ракет. За його словами, російські удари дедалі частіше спрямовані не лише на військові об'єкти та енергетику, а й на торговельні центри, універмаги та інші місця.
Посол просить нідерландський уряд надати обіцяну на наступні роки допомогу вже зараз. Ці 2 мільярди євро Україна могла б використати, зокрема, для інвестицій у виробництво дронів-перехоплювачів.
Нідерланди й раніше ухвалювали рішення про дострокове використання зарезервованої допомоги. Зокрема, влітку міністерка оборони країни Ділан Єшільгоз-Зегеріус оголосила про спрямування 437 млн євро з коштів, передбачених на пізніший період.
Загалом уряд Нідерландів щороку виділяє з державного бюджету 3 млрд євро на військову підтримку України.
Нагадаємо, цього літа уряд Нідерландів зобов'язався придбати безпілотники та засоби протиповітряної оборони для України — на це виділять 580 мільйонів євро. За 250 мільйонів євро країна планує закупити дрони в нідерландських оборонних компаній. Іншу частину коштів мають витратити в межах ініціативи з постачання Україні американської зброї PURL.
Наразі Нідерланди закладають у бюджет близько 3 мільярдів євро військової допомоги Україні щороку, додали в De Volkskrant.
↓Читайте також





Зеленський та Прем'єр-міністр Нідерландів обговорили підтримку України та уклали угоду у форматі Drone Deal







Україна та Нідерланди розвиватимуть навички українців за кордоном для післявоєнного відновлення







Шмигаль: Нідерланди нададуть 178 млн євро на підготовку України до зими та декомісовані газові турбіни



The post Україна просить Нідерланди достроково надати €2 млрд військової допомоги на ППО та дрони-перехоплювачі appeared first on Рубрика.

Прохання, серед іншого, стосується ракет протиповітряної оборони

Посол України в Нідерландах Андрій Костін терміново звернувся до Нідерландів із проханням надати військову допомогу на суму 2 мільярди євро.

Словаччина відправить своїх військових із новими радіолокаційними станціями ELM-2084 M-MMR до Польщі та Румунії у межах оборонної операції НАТО Eastern Sentry («Східний вартовий»).
Відповідне рішення ухвалив уряд країни, передає Future Army.
Затверджений мандат передбачає залучення контингенту чисельністю до 101 військовослужбовця Збройних сил Словаччини.
Основним завданням словацьких військових стане виявлення повітряних загроз, зокрема ворожих безпілотників.
Словацькі фахівці моніторитимуть повітряний простір у межах Об’єднаної системи протиповітряної та протиракетної оборони НАТО (NATINAMDS).
Словацькі військові на території України під час навчань «Об’єднані зусилля – 2021» Фото: Генеральний штаб ЗСУ
Альянс розгорнув операцію Eastern Sentry після масованого прольоту російських дронів у повітряний простір Польщі у вересні 2025 року.
Для виконання завдань Словаччина залучає нові 3D-радіолокаційні станції ELM-2084 M-MMR розробки ізраїльської компанії Elta Systems, що входить до складу концерну Israel Aerospace Industries.
Система є багатофункціональним радаром із активною фазованою антенною решіткою (AESA), здатним одночасно виявляти та супроводжувати аеродинамічні й балістичні цілі, а також координувати вогонь засобів ППО.
Словацький варіант станції виявляє повітряні цілі на відстані до 350 км і на висотах до 30 км, а самі комплекси змонтовані на автомобільному шасі Tatra.
РЛС ELM-2084. Фото: Міністерство оборони Словаччини
Контракт на придбання 17 таких РЛС загальною вартістю близько €148 мільйонів Словаччина підписала з урядом Ізраїлю у 2021 році.
Перші комплекси ELM-2084 передали на озброєння 2-ї бригади Повітряних сил Словаччини цього місяця після затримок із постачанням.
Нагадаємо, що у квітні Словаччина отримала першу батарею ізраїльської системи протиповітряної оборони Barak MX.

Фінляндія попросила у Швеції допомогу з захистом моря і неба на тлі посилення російської розвідувальної і військової активності. Про це заявив міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен, пише Yle.
Можливість залучення шведських військових Гельсінкі і Стокгольм обговорювали протягом кількох місяців. Тепер домовленість офіційно підтверджена. Очікується, що спільні операції триватимуть щонайменше до кінця року.
Шведські винищувачі Gripen зможуть виконувати завдання у повітряному просторі Фінляндії, зокрема на південному сході країни та над Фінською затокою. До патрулювання на морі планують залучити корвети Visby. У разі потреби Швеція також зможе надати Фінляндії підтримку сухопутними військами.
Очільник МО Фінляндії назвав участь шведських військових у захисті фінської території історичним кроком. Співпраця стосуватиметься не лише можливих інцидентів з дронами, а і спільної оборони двох країн як членів НАТО.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Іноді мир — це гра у терпіння" - президент Фінляндії Стубб дав ексклюзивне інтерв’ю "Ми-Україна"
Нагадаємо, ситуація на східному кордоні Фінляндії залишається напруженою. Від початку року в країні зафіксували кілька випадків, коли безпілотники залітали на фінську територію. Також були випадки порушення повітряного простору країни російськими військовими літаками.
Як писав "Ми-Україна" раніше, прем'єр Польщі Дональд Туск попередив, що найближчі сім-вісім місяців можуть стати вирішальними у протистоянні з росією. За його словами, Кремль готується до подальшої ескалації .

Армія, яка допомагала американцям боротися з ІДІЛ, залишиться без підтримки.

Франція прагне встановити обмеження на винятки, які дозволяють Україні закуповувати оборонну продукцію за межами ЄС за кошти європейського кредиту.
Про це повідомляє Euronews.
Як заявляється, метою таких дій є підтримка європейських і французьких виробників озброєння.
Україна домоглася можливості використовувати частину кредитних коштів ЄС обсягом 90 млрд євро (60 з яких передбачено на військову підтримку) для закупівлі військового обладнання за межами Європи.
Водночас Франція наполягає, щоб ці винятки мали обмежений термін дії. Париж прагне, щоб у подальшому більша частина коштів оборонного кредиту ЄС спрямовувалася на підтримку європейського, зокрема французького, оборонного виробництва.
Стрільба з САУ CAESAR Фото з Facebook-сторінки 55-ї окремої артилерійської бригади
Наразі Франція має одну з найбільших оборонних промисловостей у Європі: від виробництва сучасних бойових літаків Rafale до артилерійських систем Caesar.
Європейська комісія вже схвалила запити України на винятки для китайських компонентів безпілотників та американських ракет-перехоплювачів до Patriot, які необхідні для боротьби з російською балістикою.
Комісія визнала, що Європа наразі не має достатніх виробничих потужностей і залишається залежною від іноземних виробників.
Україна також зможе використовувати кошти позики для закупівлі оборонної продукції, виробленої у Великій Британії.
Британський зенітно-ракетний комплекс RapidRanger на базі іспанського бронеавтомобіля VAMTAC. Фото: Thales
Уряд України має надавати Європейській комісії інформацію про заплановані закупівлі, зокрема контракти із зазначенням обладнання, постачальника та термінів поставки. Єврокомісія виділяє кошти після перевірки цих документів.
Винятки необхідно поновлювати щоразу під час подання Україною запиту на новий платіж. Якщо на цей момент європейський виробник зможе запропонувати аналогічну продукцію за порівнянними обсягами, ціною та термінами поставки, Єврокомісія може не продовжити виняток і зобов’язати Україну здійснити закупівлю в ЄС.
У липні Європейська комісія виділила Україні 2,5 млрд євро на закупівлю 16 винищувачів Gripen E виробництва Швеції.

18 та 19 вересня у Данії військовий комітет НАТО як найвищий військовий орган проведе засідання на рівні начальників генштабів, під час якого, зокрема, розглядатимуть питання військової допомоги Україні. Про це з посиланням на пресслужбу Альянсу повідомили у "Європейській Солідарності".
Очолюватиме засідання голова Військового комітету адмірал Джузеппе Каво Драгоне. А участь візьмуть, зокрема, верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич та верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО з трансформації адмірал П'єр Вандьє.
"Високе військове керівництво НАТО обговорить подальші кроки за підсумками саміту НАТО в Анкарі, зокрема подальше зміцнення колективного стримування й оборони Альянсу, інновації та технології, а також підтримку України", – повідомили у відомстві.
Нагадаємо, Сполучені Штати мають розподілити ресурси оборонної промисловості та безпекову допомогу між потребами Близького Сходу та України. Про це сказав колишній спецпосланець США в Україні, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог.
Крім того, колишній спецпосланець США зауважив, що Україна має значний потенціал у сфері інженерії та бізнесу, а США можуть сприяти його розвитку.
Читайте також: Італія готує новий пакет допомоги Україні та обіцяє посилити тиск на Москву.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Президент Володимир Зеленський не дав прямої відповіді щодо можливого відправлення українських військових на захист країн НАТО у разі агресії Росії. Він наголосив, що Україна наразі не є членом Альянсу, тоді як країни НАТО мають зобов’язання щодо колективної оборони. Водночас глава держави заявив про готовність України ділитися з країнами НАТО бойовим досвідом і технологіями.
Про це Володимир Зеленський сказав під час спілкування з журналістами разом із президентом Естонії Аларом Карісом у Києві у вівторок, 25 серпня, інформує Новини.LIVE.
Зеленський про можливу участь ЗСУ у захисті країн НАТО
Під час розмови журналісти запитали, чи може Україна відправити своїх військових на захист Естонії у разі можливої агресії з боку Росії. Зеленський не дав прямої ствердної відповіді, натомість звернув увагу на те, що Естонія є членом НАТО, а Україна наразі не входить до Альянсу.
Президент зазначив, що в разі загрози країні-члену НАТО її мають захищати інші союзники. За його словами, в Альянсі є понад 30 держав, які мають одночасно захищати будь-яку країну, що є його членом.
Відповідаючи на запитання про можливу участь українських військових, Зеленський пояснив позицію України та наголосив на важливості членства в Альянсі. Він також зазначив, що вступ України до НАТО був би вигідним і для нинішніх членів організації, оскільки українська армія могла б посилити спільну оборону.
"Що стосується наших військових, Україна не в НАТО, Естонія в НАТО. Згідно, якщо вірити в силу НАТО, то в Естонії, не дай Боже, але якщо будуть якісь ризики, у вас є більше 30 країн, які, на мій погляд, повинні одночасно захищати будь-яку країну, яка є союзником в НАТО.
І якщо чесно, якщо Україна буде в НАТО, то це вигідно для всіх країн, я думаю, які вже в НАТО, тому що менше ризиків у інших країн, що Росія буде починати агресію проти іншої країни НАТО, тому що в НАТО є країна з сильною армією, і для Росії це небезпечно. А поки ми не в НАТО — ми не в НАТО", — сказав український лідер.
Україна готова ділитися бойовим досвідом
Водночас Зеленський наголосив, що досвід ЗСУ у веденні сучасної війни та українські технології можуть посилити спроможності НАТО. Україна, за його словами, готова ділитися цими напрацюваннями з країнами Альянсу.
Зокрема, йдеться про співпрацю в межах ініціативи Drone Deal. Україна готова навчати фахівців і передавати навички своїх операторів безпілотників, а також допомагати партнерам в управлінні наявними системами захисту неба та радіоелектронної боротьби.
Новини.LIVE інформували, що прем’єр Естонії Крістен Міхал заявив, що наразі прямої загрози розширення агресії РФ на країни Балтії чи Північної Європи немає. Водночас він наголосив, що Росія вже веде гібридну війну по всій Європі. Міхал закликав НАТО та європейські країни посилювати оборону й інвестувати в українські технології та оборонну промисловість.
Новини.LIVE також писали, що Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий повідомив, що у жовтні Україну відвідає Військовий комітет НАТО. Під час розмови з його головою Джузеппе Каво Драгоне він обговорив ситуацію на фронті, удари на великі відстані, роботизацію та посилення ППО. Драпатий також наголосив, що Україна ділиться з союзниками унікальним бойовим досвідом, а НАТО продовжить військову підтримку України.

18-19 вересня Військовий комітет НАТО, який є найвищим військовим органом, проведе засідання на рівні начальників генштабів під час якого, зокрема, обговорюватимуть військову допомогу Україні.

Володимир Зеленський розкрив подробиці щодо військової допомоги та партнерства у сфері оборони.

Прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що його країна надаватиме Україні військову допомогу обсягом 3,5 млрд євро щороку, і це триватиме стільки часу, скільки буде потрібно.

РФ заявила, що британська військова допомога «підливає оливи до вогню».

Вашингтону необхідно збалансувати постачання зброї та ресурси оборонно-промислового комплексу між потребами Близького Сходу та України.

Норвегія планує зберегти підтримку України на рівні 85 млрд крон (9,15 млрд доларів США) у 2027 році. Більшу частину допомоги спрямують на військові потреби.
Про це стало відомо з пресрелізу Офісу прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре.
Уряд запропонує парламенту Норвегії зберегти у 2027 році надзвичайну підтримку України. Пропозицію уряду передали президенту України Володимиру Зеленському під час його зустрічі зі Стьоре в Києві з нагоди Дня Державного Прапора України.
«Норвегія продовжить підтримувати боротьбу України за свій захист. На Україну чекає важка зима. Зараз ми подаємо чіткий сигнал, що Норвегія й надалі підтримуватиме Україну як у цивільній, так і у військовій сферах», — заявив прем’єр-міністр Норвегії.
Прем’єр-міністр Йонас Гар Сьоре та президент України Володимир Зеленський, Київ 23 серпня 2026 року. Фото Javad Parsa NTB
Якщо парламент Норвегії схвалить цю бюджетну пропозицію на 2027 рік, країна збереже підтримку України на тому самому рівні, що й у 2025 та 2026 роках.
Норвегія надає підтримку через програму Нансена для України, спрямовуючи її як на цивільні, так і на військові потреби. Однак більшу частину коштів спрямують на військову підтримку, зокрема на закупівлі продукції української оборонної промисловості.

Бельгія з початку повномасштабної війни надала Україні 4,4 млрд євро допомоги та пообіцяла продовжити підтримку. Зокрема, йдеться про військову допомогу, відновлення енергетики, медицини та економіки та тиск на РФ

Про це в етері Еспресо та Slawa.TV розповів дипломат П’єр Франческо Дзадзо, колишній посол Італії в Україні (2021–2024 рр.).Італія вже надала Україні 12 пакетів військової допомоги, за словами експосла Італії в Україні Фрначеска Дзадзо, на загальну неофіційну суму у понад 3 млрд євро, і зараз триває робота над наступним пакетом допомоги. Водночас усередині країни зростає скептицизм щодо продовження військової підтримки Києва.Уряд Джорджії Мелоні залишається налаштованим на подальшу підтримку України. Водночас Дзадзо не виключає труднощів через позицію частини правлячої коаліції."У коаліції є політична партія "Ліга". Це партія сувереністів, і її лідер має певний скептицизм. Рано чи пізно вони відкрито виступатимуть проти надання військової допомоги Україні", – пояснив дипломат.За його словами, значно складнішою ситуація може стати через настрої самих італійців."За останніми опитуваннями, більшість італійців зараз проти продовження військової підтримки України. Вони не проти політичної, економічної та гуманітарної підтримки. Але коли мова заходить про військовий вимір, це дуже важливий і складний момент", – наголосив Дзадзо.Дипломат пов’язує такі настрої, зокрема, з історичними зв’язками Італії з Росією та впливом російської пропаганди."На превеликий жаль, в Італії російська пропаганда дуже сильна через історичні та політичні причини. У нас у минулому була найбільша комуністична партія у Західному світі, і досі залишається багато людей, які підтримують Радянський Союз", – сказав він.Проте, за словами Дзадзо, вплив має не лише російська пропаганда."У нас дуже багато пацифістів, які хочуть припинити війну за будь-яку ціну. Є також консерватори, які бачать Російську Федерацію як оплот традиції, релігії та іншого. Крім того, у нас дуже сильні економічні зв’язки з Росією", – зазначив дипломат.Він попереджає, що напередодні виборів 2027 року Москва може посилити інформаційний вплив."Я певен, що росіяни посилюватимуть кампанії дезінформації, щоб забезпечити успіх політичних партій, схильних до їхніх поглядів. Я бачу певний ризик, що росіяни можуть сильно вплинути на результати виборів 2027 року. Сподіваюся, що вони цього не досягнуть, але подивимося", – резюмував Дзадзо.Італія наразі не відмовляється від військової підтримки України, однак її майбутнє залежатиме не лише від позиції уряду, а й від суспільних настроїв та результатів виборів 2027 року. За оцінкою Дзадзо, Росія може спробувати використати цей період для посилення дезінформації та підтримки політичних сил, які виступають проти допомоги Києву.  2 серпня повідомлялося, що місія ЄС під проводом Італії висадилася на підсанкційний танкер "тіньового флоту" РФ у Середземному морі.