Тренд пошуку "Вккс"

Про це сказав народний депутат від "Слуги Народу" Руслан Горбенко у програмі "Європейський простір" з Юрієм Фізером на Еспресо."Вища Рада Правосуддя запрацювала в 22-му році. Ця рада призначила 16 представників Вищої кваліфікаційної комісії судоустрою і, в принципі, де-факто ВККС почав працювати в 23-му році. Чи маємо ми результати за півтора року роботи ВККС? Так, маємо. Ще раз особиста думка і, в принципі, думка тих людей, з якими я спілкуюсь, покращення судочинства в Україні йде, так, дуже повільно, але воно йде", - зазначив він.Народний депутат додав, що у ЄС бачать результати діяльності тих інституцій, куди призначають такі ради, куди залучені незалежні європейські експерти."Це бачить і суспільство - дійсно якість підбору цих кадрів, і роботи, і KPI, які виконуються цими представниками. Він дійсно вже відповідає європейським нормам. А для того, щоб щось реформувати, ми не можемо завдяки старій освіті і людей, які отримали ще радянську освіту і в тому числі юридичну щось реформувати. Дійсно треба залучати і це не тільки побажання, а вже запит і суспільства, тобто на справедливість для того, щоб швидко це змінювати. А під час воєнного стану це взагалі дуже важливо, щоб ми боролися і з корупцією, і щоб у нас були чесні і справедливі суди",- заявив Горбенко.

Посли країни «Групи семи» вважають призначення нового члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України позитивним кроком для зміцнення довіри до судової системи.

Посли країн Групи семи (G7) назвали призначення Ігоря Кушніра на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів позитивним кроком до відбору суддів і зміцнення довіри до судової системи.

12 серпня посол ЄС в Україні Катаріна Матернова прокоментувала рішення Вищої ради правосуддя призначити Ігоря Кушніра членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Джерело: "Європейська правда" з посиланням на допис Матернової у соцмережі Х Деталі: Глава представництва ЄС у Києві відзначила, що вітає призначення нового члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів Вищою радою правосуддя.

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова 12 серпня відреагувала на призначення Вищою Радою правосуддя нового члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів – Ігоря Кушніра.

Вища рада правосуддя призначила 16-го члена ВККС.

Участь міжнародних експертів у конкурсах до ключових органів правосуддя - один із найважливіших запобіжників для забезпечення їхньої незалежності. У червні 2025 року завершилися повноваження першого складу Конкурсної комісії, яка обирала членів ВККС, і за чинним законом міжнародники більше не братимуть участі.

Як зазначає Конституційний суд України Голова комітету з правової політики Верховної Ради України, Денис Маслов, висловив думку, що участь міжнародних експертів у конкурсній комісії для відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) не є частиною жодних євроінтеграційних зобов’язань. У своєму коментарі Маслов зазначив, що присутність міжнародних експертів у цій комісії є “тимчасовим рішенням”. “Наразі […] The post Роль міжнародних експертів у ВККС та виклики євроінтеграції України first appeared on Межа. Новини України..

Нардеп Денис Маслов заявив, що участь міжнародних експертів у конкурсній комісії добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) "не передбачена жодним євроінтеграційним зобов’язанням"

Тестування знань з історії української державності у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду і суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, не склали 1193 учасники.

Вища рада правосуддя формує конкурсну комісію ВККС без міжнародних експертів

Вища рада правосуддя оголосила початок формування нової Конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС), але там не буде жодного міжнародного експерта.

Антикорупційний суд підтримав частково клопотання прокурора САП про продовження зобов'язань члену ВККС.

Термін повноважень попередніх сплив й червня.

Суд підтримав клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового слідства у справі посадовця ВККС.

Рік тому Європейський Союз затвердив програму Ukraine Facility. Вона без перебільшення є рятівним колом для української економіки. Але народні депутати досі не проголосували за неї. Механізм програми видається простим. Йдеться про 50 мільярдів євро в обмін на конкретні реформи від України, об'єднані в три блоки: базові, економічні та реформи секторального розвитку. Усі - з чіткими термінами виконання. За отримані гроші потрібно не просто звітувати, а реально, швидко й системно впроваджувати зміни За отримані гроші потрібно не просто звітувати, а реально, швидко й системно впроваджувати зміни. Будь-які затримки в ухваленні необхідних законів матимуть прямі фінансові наслідки. За своєчасне виконання зобовʼязань, звісно, відповідає вся владна верхівка, але чимала частина з них безпосередньо в зоні відповідальності Верховної Ради. Проте чи встигає парламент за стратегічним темпом змін, навіть якщо пройшов уже цілий рік? Якщо говорити про політичну волю, то вона на рівні гасел. Відповідно й інституційної спроможності критично бракує. Реформи з-під батога Український парламент справді демонструє здатність ухвалювати важливі закони. Та переважно - коли тисне суспільство та донори. Так було, наприклад, із законом про віднволення е-декларування, яке блокували аж доки в 2023 році не стався суспільний резонанс. Нагадаємо, тоді декларування за попередні роки відбувалося добровільно, а звітності політичних партій не було вже понад три роки. Керівництво антикорупційних органів України, громадський сектор, ЗМІ, а також посли G7 та ЄС наполягали на відновленні електронного декларування та звітності політичних партій. Це одна з умов, що її озвучив МВФ, перед тим як дати нам черговий транш допомоги. Маючи голоси монобільшості, готову законодавчу ініціативу просто не виносили на розгляд Хоча законопроєкт щодо відновлення електронного декларування у ВРУ був, але на момент невдоволення суспільства та донорів він більше, ніж пів року очікував розгляду та ухвалення парламентом. Маючи голоси монобільшості, готову законодавчу ініціативу просто не виносили на розгляд. Так само було і з законом про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), без якого неможливо було просувати судову реформу і який відкрив шлях до запуску очищення суддівського корпусу. Лише після тривалої тяганини та під загрозою втратити частину коштів ухвалили закон про реформування державної служби, що встановлює прозорі конкурсні процедури та справедливу оплату праці. Всі ці кейси демонструють одне: парламент може, але лише коли немає вибору. І поки що не йдеться про сталість чи стратегічне бачення це тактична реакція на зовнішній тиск. Ціна безвідповідальності Тепер щодо еконмічно вигідної для України програми Ukraine Facility. Кожен її індикатор має свою "вартість". Невиконання будь-якого з них у встановлений термін призводить до пропорційного зменшення відповідного траншу фінансування. Тому, коли тиску на парламент недостатньо, це має не лише політичні, а й цілком відчутні фінансові наслідки. Напркилад, Україна втратила 560 мільйонів євро фінансової допомоги ЄС за програмою Ukraine Facility через невиконання індикатора коли до 1 квітня не ухвалили законопроєкт № 13150 про забезпечення законності діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, або альтернативний. Це свідчить про те, що за відсутності системного контролю та політичної волі парламентська бездіяльність безпосередньо дорівнює втраті коштів, яких Україні критично бракує в умовах війни. Пережити дедлайн Де-юре в парламенті є профільний Комітет із євроінтеграції. Але де-факто він не виконує роль координаційного центру, який би спрямовував нардепів на виконання зобов'язань перед ЄС. Немає публічної відповідальності за зірвані дедлайни Немає інтеграційного календаря. Немає публічної відповідальності за зірвані дедлайни. Немає системної взаємодії з урядом, який також буксує в частині технічної підготовки законопроєктів. І це в умовах війни! Коли подібна хаотичність є вкрай небезпечною, адже вона не лише гальмує гроші, а й б'є по довірі до України як партнера, який здатен реалізовувати складні реформи. Треба хотіти Не один раз говориться про те, що парламент має вести, а не наздоганяти. Щоб грати на випередження, про що неодноразово говорили експерти, - варто створити в Раді постійну інтеграційну робочу групу з представників усіх фракцій, яка б моніторила виконання Ukraine Plan. І з метою моніторингу потрібно взяти приклад з… уряду. Він почав публічно відстежувати всі зобов'язання у форматі інтеграційної "дашборд-панелі". Ну і очевидна потреба посилення кадрової спроможності комітетів. Там мають бути аналітики, юристи, представники громадських експертних середовищ. І головне змінити підхід. Бо Ukraine Facility це не лише про 50 мільярдів. Це стрес-тест не лише для уряду чи економіки. Це випробування для парламенту як інституції. Це перевірка спроможності української Ради виконувати роль рушія змін, а не лише реєстратора законопроєктів. Це про те, чи здатна Україна діяти не тоді, коли змушують, а тоді, коли потрібно. Україна вже заплатила надто велику ціну, щоб залишитися "перспективною країною". Ми або стаємо системною демократією, або втрачаємо довіру, шанс і кошти. Верховна Рада не виняток, не тягар, не виконувач чиїхось забаганок, а центральний елемент трансформації України та її органів влади.

Зокрема, не всі процедури, успішні за кордоном, можуть бути успішними в Україні.

Термін роботи комісії спливає 1 червня.

У червні ВККС надасть оцінку діям Луганського та Омельяна.

Асланян вказує, що проводити співбесіди на доброчесність із кандидатами до місцевих судів має ВРП.