Тренд пошуку "19 Вересня Свято"

Джерело: Букви

2 вересня в Одесі відзначатимуть День міста. Українські захисники звернулися до посадовців із закликом переглянути цю дату через її зв’язки з російською пропагандою.

Оперативно-тактичне угруповання “Одеса” і його командир полковник Денис Носіков звернулися з листами до в.о. міського голови Ігоря Коваля, начальника Одеської МВА Сергія Лисака та начальника Одеської ОВА Олега Кіпера.

Військові сумніваються в історичній обґрунтованості офіційно встановленої дати заснування міста Одеси – 2 вересня 1794 року.

“Упродовж тривалого часу, сформованого під впливом російської імперської історіографії, відлік віку Одеси фактично пов’язувався з періодом окупації Російською імперією міста. Відповідно, офіційно закріплена дата 2 вересня 1794 року є частиною російського-імперського міфу”, – йдеться в документі.

Так, наприклад, в Статуті міста вже вказано, що перша письмова згадка про місто-порт (під історичними назвами Коцюбіїв, Качибей, Хаджибей) датується 19 травня 1415 року, що спростовує вигадану Російською імперією дату.

В ОТУ “Одеса” переконані, що російські імперські наративи, зокрема закріплені в символічних датах та історичних трактуваннях, не повинні визначати сучасну ідентичність міста та впливати на формування світогляду майбутніх поколінь.

Захисники підкреслюють, що РФ активно використовує історичні міфи, маніпуляції та концепцію так званої “спільної історії” як один з інструментів когнітивної війни проти України.

Тож, військові пропонують провести фахове обговорення та дійти єдиного рішення щодо справжньої історичної дати заснування Одеси.

• В останню неділю серпня в Донецьку традиційно відзначають День міста. Цьогоріч свято припадає на 30 серпня. Уже понад 12 років Донецьк перебуває під російською окупацією, однак до початку агресії РФ місто було одним із найбільших промислових і фінансових центрів України.

Запис Військові закликали владу переглянути дату «Дня Одеси», пов’язану з російською пропагандою спершу з'явиться на Букви.

Про це повідомляє журналістка Новини.LIVE Вероніка Марченко.

Нова школа

У Харкові 1 вересня відкрили нову підземну школу в Немишлянському районі. Вона стала десятою підземною школою в місті. Відтепер такі заклади працюють у кожному районі Харкова. Під час святкової лінійки Ігор Терехов передав директору школи ключ від нового закладу. На відкритті були учні, батьки та педагоги.

Для школярів цей день став особливим, адже вони розпочинають навчання у просторі, який дає змогу проводити уроки під землею та бути захищеними під час повітряних загроз.

Міський голова звернувся до першокласників, випускників, учителів і батьків. Він наголосив, що цьогорічний День знань знову проходить в умовах війни, але діти продовжують навчатися та залишатися в Харкові.

"Сьогодні свято для тих, хто перший раз пішов до першого класу, хто перший раз сяде за парти в такому безпечному просторі", — сказав Терехов.

Привітання школярів та вчителів

Окремо мер звернувся до старшокласників, для яких цей навчальний рік стане останнім у школі. Він подякував їм за те, що вони залишаються в Харкові попри війну.

"Попереду у вас чудове життя, незважаючи на те, що сьогодні йде війна, ви залишилися в Харкові і моя велика подяка вам за це", — подякував мер Харкова.

Не оминув Терехов і педагогів. Він подякував учителям за щоденну роботу з дітьми та за те, що вони продовжують навчати школярів у складних умовах.

"Щирі слова подяки вам за те, що ви робите, за те, що ви ховаєте наших дітей, вкладаєте в них душу, частину серця свого, даєте їм знання", — заявив Ігор Терехов.

Навчання на Харківщині

Новий навчальний рік на Харківщині розпочинають понад 317 тисяч дітей, учнів і студентів. Серед них — близько 10 тисяч першокласників та майже 9 тисяч першокурсників, які навчатимуться за державним замовленням.

В області вже працюють 17 підземних шкіл. Із 1 вересня відкриваються нові заклади у громадах Лозівського, Берестинського та Чугуївського районів. До кінця року планують відкрити ще 19 підземних шкіл. Очікується, що це дасть змогу охопити офлайн або змішаним навчанням близько 100 тисяч учнів. Цього року також придбали 56 шкільних автобусів. Ще 21 автобус планують поставити до кінця року. На Харківщині продовжують розвивати й безпечну дошкільну освіту. Влітку в Пісочині запрацював перший в Україні підземний дитячий садок. Ще два такі заклади планують створити у Дергачівській та Харківській громадах.

Окремо працюють над харчуванням школярів. У Лозовій із 2 вересня фабрика-кухня забезпечуватиме безкоштовним комплексним харчуванням понад 5 тисяч школярів із чотирьох громад. Це друга така фабрика в Україні.

Для родин першокласників діє ініціатива "Пакунок школяра". Батьки можуть отримати 5 тисяч гривень на необхідні речі для школи. Станом на 1 вересня подали майже 7 996 заяв, а 5 217 родин уже отримали виплати на загальну суму понад 26 мільйонів гривень.

Як повідомляли Новини.LIVE, міський голова Ігор Терехов заявив, що бюджету Харкова недостатньо для одночасного фінансування відбудови, соціальних програм і будівництва підземних шкіл. Харків не отримував від держави субвенцій на відновлення та відбудову міста. 

Також Новини.LIVE писали, що мер Харкова Ігор Терехов заявляв, що підземні школи міста влітку не простоювали. В цей період ці об'єкти даюли дітям можливість бути у шкільних таборах.

1 вересня діти пішли до школи.

Діти є діти. Вони можуть заговоритися з один з одним, задуматися, вибігти на дорогу чи не подивитися в потрібний бік. Дорослий теж може бути неуважним або просто невиспаним після нічної тривоги.

Люди помиляються та хіба вони мають платити за це власними життями? Тим паче, коли містом летить автомобіль на швидкості 150 км/год, часу виправити помилку немає.

5 червня загинув наш 12-річний син Гріша. Та він не здійснив жодної помилки. Він повертався додому зі школи, користувався підземним переходом (кажуть, вони створені для безпеки пішоходів…) Автомобіль на швидкості 150 км/год влетів всередину підземного переходу і вбив чотирьох людей. В Києві, на Караваєвих Дачах, вся країна бачила це відео.

Після загибелі сина ми з дружиною домовилися про дві речі. Перша — зробити все, щоби домогтися справедливого покарання винуватцю. Відповідно до закону. Друга — зробити все, щоб змінити реальність на наших дорогах.

Бо загибель Гріши — це не просто жахливий збіг обставин. Вона сталася в країні, де небезпечні порушення правил дорожнього руху роками сприймаються майже як буденність.

Стало нормально їхати містом 70 км/год. Часто — 100. Хтось їде 150. Спробуйте їхати дозволені 50 — і дуже швидко хтось пояснить вам фарами, сигналом чи непристойними жестами, що ви всім заважаєте.

Так само ми звикли до статистики смертей на дорогах. Читаємо чергову новину про ДТП, співчуваємо і гортаємо далі. Аж поки черговою цифрою не стає твоя дитина. І тоді ти дивишся на аналогічну статистику Європи, і — сюрприз — вона в рази менша. В рази!

Читайте також: Трагедії на дорогах: де шукати крайнього?

Безкарність створює вседозволеність

Останнім часом я багато думаю про те, чому люди дозволяють собі так поводитися за кермом. Моя відповідь проста: тому що їм за це нічого не буде.

Можна постійно перевищувати швидкість, проїжджати на червоне, створювати аварійні ситуації — і ризикувати лише невеликим грошовим штрафом, якщо порушення взагалі зафіксують.

Поки ти когось не скалічив або не вбив, система знову і знову даватиме тобі можливість це зробити.

Для мене це і є безкарність. А безкарність створює вседозволеність.

Всі три місяці після загибелі Гріши я бачу одну резонансну аварію за іншою:

• 4 липня — ДТП на трасі Одеса–Миколаїв із 12 загиблими.
• 31 липня в Луцьку загинув 14-річний хлопець.
• 17 серпня у центрі Києва два автомобілі знесли літню терасу ресторану, чудом без жертв.
• 19 серпня — знову Караваєві Дачі, за кількасот метрів від місця загибелі Гріши, двоє загиблих на автобусній зупинці.
• Розслідування нардепа Железняка про гонщика-стрімера під 300 км/год, який поки нікого не вбив. На авто матері. Зі знятими номерами. В прямому етері з двома тисячами глядачів.

І це лише те, що потрапило в новини.

Саме тому після загибелі Гріши ми з дружиною вирішили боротися не лише за справедливість у його справі, а й за зміни, які можуть попередити наступні смерті. Запобігти.

Я подав петицію до Президента з вимогою системних змін у сфері безпеки дорожнього руху. За 14 днів її підтримали понад 25 тисяч людей. Для нас це був важливий сигнал: проблема болить далеко не лише нашій родині.

Президент відповів на петицію і кілька разів публічно говорив про ситуацію на дорогах. 20 серпня питання безпеки дорожнього руху окремо обговорювали на нараді при РНБО за участі представників держави, парламенту та громадськості.

Я вдячний усім, хто не відмахнувся від цієї теми. Але після загибелі Гріші мене не цікавлять слова. Я хочу бачити реальні зміни.

Читайте також: 39 сигналів перед трагічною ДТП у Києві: як має змінитися суспільство

Нині рішення за Верховною Радою

3-го вересня 2026 року парламент має розглядати законопроєкти №15348 та №15348-1 щодо посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Ці законопроєкти різні, і навколо їхніх положень можна та потрібно дискутувати. До них можна вносити правки, їх можна посилювати між читаннями.

Жоден закон сам по собі не зробить українські дороги безпечними наступного ранку. Але сьогодні це необхідний крок, must have.

Тому моє прохання до народних депутатів дуже просте: 3 вересня прийдіть у зал і підтримайте зміни, щоб парламент нарешті міг рухатися далі.

Не відкладайте це питання до наступної резонансної ДТП.

Якщо людина раз за разом грубо порушує правила, очевидно, штрафу їй недостатньо. Вона має втратити право кермувати. А якщо сідає за кермо попри заборону — має сісти у вʼязницю.

Так само нам потрібно переглянути підхід, за якого відповідальність за перевищення швидкості сьогодні фактично починається лише після перевищення встановленого обмеження більш ніж на 20 км/год.

За ці місяці ми прочитали, мабуть, тисячі коментарів про такі зміни. Здебільшого на підтримку, іноді нерозуміння: "Знову хочуть залізти водіям у кишеню". "Спочатку зробіть нормальні дороги". "Навіщо зменшувати 20 до 10?" "Камери потрібні тільки заради штрафів".

Іноді складається враження, що можливість безкарно порушувати ми захищаємо як якесь фундаментальне право людини.

Але право доїхати швидше не може бути важливішим за право дитини повернутися додому живою.

Коли ви вирішуєте їхати містом 100 км/год, ви ризикуєте не лише собою (ваше тіло — ваше діло). Він робите цей вибір і за пішохода на переході, за дитину на велосипеді, за пасажира іншого автомобіля, за маму з візочком, за людину, яка не виспалася після тривоги і на секунду втратила увагу.

Водій пошкодить авто. Пішохід втратить життя. Має значення, хто з них був неправий?

Я хочу сказати це депутатам особисто

Я прямо попросив Верховну Раду дати мені можливість виступити перед голосуванням. Сподіваюся, депутати мене почують і дадуть ці дві хвилини виступу.

Я хочу сказати їм те саме, що пишу зараз: не чекайте наступної трагедії, щоб повернутися до цього питання.

Бо 3 вересня це голосування буде не просто про розміри штрафів чи зміни до кодексів. Воно буде про те, яку поведінку на українських дорогах держава вважає допустимою.

Можна ще роками пояснювати водіям, що 100 км/год у місті — небезпечно, просити бути уважними, проводити інформаційні кампанії, а після чергової трагедії — висловлювати співчуття.

А можна зробити так, щоб небезпечна поведінка мала реальні наслідки до того, як вона когось уб'є.

Тому 3 вересня я прошу народних депутатів про дуже просту річ: прийдіть у зал і проголосуйте щодо посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху (№15348 та №15348-1). Вони вже у Верховній Раді. Якщо вони потребують посилення — посилюйте їх між читаннями. Але не залишайте все, як є.

І коли будете натискати кнопку, подумайте не про те, чи сподобається виборцям новий штраф. Подумайте про дітей цих виборців. Про наших дітей. Про людей, які просто переходять дорогу.

Грішу ми не повернемо.

Але наступну смерть ще можна не допустити.

Зі святом всіх, хто пішов сьогодні у школу!

Олексій Глушич, батько загиблого 12-річного Гріши Глушича, військовослужбовець 2 Корпусу НГУ "Хартія"

Православна церква України (ПЦУ) у вересні 2023 року здійснила перехід на новоюліанський календар. Це призвело до того, що дати всіх неперехідних свят змінилися. Тепер парафіяни ПЦУ відзначають їх на 13 днів раніше.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Покрова Пресвятої Богородиці: коли відзначатимуть у 2026 році

Коли буде Михайлів день

Щороку християни східного обряду відзначають Спогад чуда Архистратига Михаїла в Хонах або Михайлове чудо. Його також ще називають Михайлів день.

Раніше свято, що присвячене Архангелу Михаїлу, відзначали 19 вересня. Оскільки ПЦУ перейшла на новий календар, тепер віряни відзначатимуть Михайлове чудо на 13 днів раніше — 6 вересня.

За біблійними переказами, чудо сталося у місті Колоси неподалік Ієраполя. Там знаходився храм, який збудував один із мешканців міста і присвятив його Михаїлу на знак подяки за те, що той зцілив його доньку.

Архип Херопський почав молитися Архангелу Михаїлу про порятунок. У відповідь на його молитви з'явився сам Архангел, він ударив мечем по скелі. Від удару з'явилася розщелина, в яку й потекла вода. Храм був врятований, а язичники втекли. Надалі будова одержала назву «Хони», що означає розщелина.

Християни східного обряду мають традицію поминати померлих близьких та родичів. Щороку для цього є поминальні дні, які також називають батьківськими суботами. Нагадаємо, коли будуть поминальні дні в цьому році.

Джерело: Букви 

6 серпня в Україні та світі відзначають Міжнародний день “Лікарі світу за мир”, День вдячності працівникам сільського господарства та Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї. За церковним календарем сьогодні Преображення Господнє. 

Міжнародний день “Лікарі світу за мир”: день запроваджено організацією “Лікарі світу за запобігання ядерній загрозі”, члени якої щодня рятують сотні тисяч життів по всьому світу. 6 серпня вшановується хвилиною мовчання на честь людей, які невинно загинули внаслідок військових дій. В цей день медики з всіх куточків Землі об’єднуються в закликах проти воєн, збройних конфліктів та пролиття крові. 

День вдячності працівникам сільського господарства: день, присвячений підвищенню обізнаності про важливість роботи, яку виконують працівники сільського господарства. День вдячності працівникам сільського господарства – міжнародна неофіційна подія, що повʼязана з боротьбою за права працівників агросектору в США у 60-х роках 20 століття. 

Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї: саме цього дня у 1945 році на японське місто Хіросіма було скинуто атомну бомбу, яка призвела до жахливих руйнувань міста і численних жертв. Це було перше у світі використання ядерної зброї під час військових дій наприкінці Другої світової війни. Запровадження цього дня має на меті нагадати світовій спільноті про небезпеку, яку несе ядерна зброя, та необхідність її повної заборони.  

У різних країнах світу сьогодні відзначають: 

• Аргентина – День дитини
• Барбадос – День незалежності
• Болівія – День незалежності
• ОАЕ – Прихід до влади правителя емірату Абу-Дабі шейха Заєда аль Нахайяна, президента країни
• Ямайка – День незалежності
• Японія – Хіросімська меморіальна церемонія миру

Цього дня у світі: 

• 1181 – Китайські і японські астрономи фіксують спалах наднової зірки.
• 1497 – до Бристоля повернулася експедиція Джона Кабота, що відкрила Канаду. Втім, всі були впевнені, що це Китай.
• 1588 – непереможна Армада кинула якір перед містом Кале. Початок історичної битви з англійським флотом, що обернеться великою катастрофою для іспанського короля Філіпа II, який втратить за 2 місяці 80 суден та 16 000 людей.
• 1806 – Священна Римська імперія після відмови імператора Франца II від німецької корони припинила своє існування.
• 1807 –  Російська імперія, Королівство Пруссія і Французька імперія підписали Тільзитський мир – були визнані завоювання Наполеона в Центральній Європі.
• 1807 – у Петербурзі видано правлячий указ про відкриття друкарень при губернських правліннях (у Києві, Житомирі, Кам’янець-Подільському, Харкові, Полтаві, Чернігові, Катеринославі, Херсоні та Сімферополі).
• 1807 – з Кронштадта під командуванням В. Головніна вирушив у навколосвітнє плавання шлюп “Діана” з метою гідрографічних описів і географічних відкриттів.
• 1889 – у Лондоні відкритий готель “Савой”, перший у світі готель з ванною в кожному номері.
• 1890 – вбивця Вільям Кеммлер став першою людиною, страченою на електричному стільці
• 1914 – Австро-Угорська імперія оголосила війну Російській імперії, а Королівство Сербія оголосила війну Німецькій імперії.
• 1914 – у Львові створено легіон Українських січових стрільців, який став першим українським національним бойовим підрозділом після битви під Полтавою в червні 1709 р.
• 1926 – 19-річна Гертруда Едерле стала першою жінкою, що перепливла Ла-Манш.
• 1932 – відкрився перший Венеційський кінофестиваль.
• 1940 – Естонію, що після Пакту Молотова – Ріббентропа ввійшла в “зону інтересів Радянського Союзу”, окуповано й анексовано СРСР
• 1940 – у СРСР арештований президент Ленінської академії сільгоспнаук відомий генетик Микола Вавилов.
• 1945 – американський бомбардувальник “Енола Ґей” скинув ядерну бомбу на японське місто Хіросіма, спричинивши загибель 90– 140 тисяч осіб.
• 1963 – вигравши в півфіналі в алматинського “Кайрата” з рахунком 2:1, донецький “Шахтар” утретє поспіль вийшов у фінал Кубка СРСР, встановивши рекорд для радянських клубів – 15 кубкових перемог поспіль.
• 1995 – хорватська влада оголосила про ліквідацію Республіки Сербська Країна.
• 1997 – літак авіакомпанії Boeing 747 південнокорейських авіаліній зазнав катастрофи над островом Гуам, у Тихому океані, загинуло 226 людей.
• 2016 – початок “стрілянини на півночі Криму” – в ніч на 7 серпня на окупованій Росією території Криму збройна сутичка між російськими військовиками. Або провокаційна “спецоперація”, видана пізніше російською спецпропагандою як “напад українського диверсійного загону”.

Яке сьогодні церковне свято: 

6 серпня віряни відзначають одне з дванадцяти головних християнських свят – Преображення Господнє. Воно присвячене євангельській події, коли Ісус Христос явив свою божественну славу трьом учням на горі Фавор.

Традиція святкування бере початок ще з IV століття – після того, як рівноапостольна цариця Олена звела на горі Фавор храм на честь цієї події.

У народі свято більше відоме під назвою Яблучний Спас – від слова “Спаситель”.

Прикмети: 

• Похолодало – до прохолодного вересня.
• Якщо стоїть спека, то буде довге бабине літо.
• Йде дощ – до дощової осені.

Традиції:

• У народі свято називають Яблучний Спас, Другий Спас або Великий Спас. Його головними звичаями були освячення фруктів і меду в церкві, приготування яблучних страв, посиденьки з рідними. Перед трапезою можна з’їсти по освяченому яблуку і при цьому загадати бажання.
• Народні традиції забороняють цього дня працювати в полі та городі – слід знайти час для молитви та благих справ. Не можна займатися прибиранням, пранням, ремонтом, небажано шити, в’язати, вишивати. Не прийнято шумно святкувати, зловживати спиртним, переїдати.

Іменини сьогодні святкують: 

Лев, Спас.  

• Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 5 серпня.

Запис 6 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.

У вересні 2023 року Православна церква України (ПЦУ) здійснила перехід на новий календар свят. Так, дати деяких православних свят змінилися. Тепер парафіяни ПЦУ на 13 днів раніше.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Спас 2026: коли буде цього року

Коли буде Яблучний Спас цього року

Кожного року християни східного обряду відзначають свято Преображення Господнього. Інша назва свята – Яблучний Спас.

За біблійним переказом, в цей день Христос та його учні піднялися на гору Фавор. Ісус почав молитися і його обличчя освітило неземне світло, а одяг перетворився на білий.

Раніше Яблучний Спас святкували 19 серпня. Але через перехід ПЦУ на новоюліанський календар, у 2025 році віряни відзначатимуть це свято раніше – 6 серпня.

В цей день прийнято йти до церкви на Божественну літургію. Преображення Господнє вважається третім великим святом після Великодня і Різдва. На свято прийнято освячувати яблука та інші сезонні фрукти.

Нагадаємо, християни східного обряду в Україні тепер відзначають День успіння праведної Анни.