Перейти на uainfo.orgУ Лондоні попередили керівників оборонних компаній, що, зокрема, працюють на потреби України, про високу загрозу атак і диверсій з боку російських спецслужб. Про це повідомляє Daily Mail.
За інформацією ЗМІ зустріч за участі високопосадовців та представників компаній відбулася на початку літа. Хто саме був присутній наразі невідомо, однак джерела видання, повідомляють, що йдеться про компанії, які виготовляють зброю та дрони для України.
"Серед них – Ukrspecsystems, що базується поблизу авіабази Королівських ВПС Мілденголл у Західному Саффолку, і виготовляє безпілотники для України. Та дочірня компанія BAE Systems Callen-Lenz – її апарати нещодавно використовувалися для ударів по нафтопереробних заводах углибині території росії. Також концерн MBDA, який виготовляє крилаті ракети Storm Shadow, що також використовуються Україною для атак на рф", – пише видання.
ЗМІ повідомляє, що британські спецслужби посилили занепокоєння після того, як у Німеччині запобігли замахам на керівників двох великих оборонних підприємств.
Зокрема видання наводить у приклад Арміна Паппергера, який був серед потенційних жертв рф. Це генеральний директор оборонного гіганта Rheinmetall, який реалізує контракт на постачання артилерійських снарядів для українських військових на суму 4,2 млрд фунтів стерлінгів.
"Керівники оборонних компаній у Великій Британії та Європі починають думати про власну безпеку та безпеку об’єктів своїх компаній. росія дає зрозуміти, що кожен, хто бере участь в оборонному підприємстві, тепер вважається законною мішенню для росіян", - зазначила експертка з питань безпеки з аналітичного центру Atlantic Council Елізабет Броу.
Нагадаємо, росія, ймовірно, продовжить інтенсивні ракетно-дронові атаки по Україні, одночасно накопичуючи озброєння для осінньо-зимової кампанії. Повної паузи в ударах очікувати не варто, хоча окупанти можуть зменшити кількість ракет, які застосовують по одній цілі.
Читайте також: СБУ затримала російських агентів, які готували диверсії на залізниці
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Перейти на 5.uaПро це Олексій Потапенко написав в Instagram, передає Новини.LIVE.
У петиції просять ініціювати передбачену законодавством процедуру позбавлення Потапа звання "Заслужений артист України".
"Підставою для цього звернення є публічна діяльність Олексія Потапенка, яка, на думку авторів петиції, не відповідає статусу особи, удостоєної державної нагороди України, та містить ознаки популяризації російського культурно-мовного середовища і публічної взаємодії з представниками держави-агресора", — йдеться у документі.
Станом на 14:30 30 серпня зібрано 8 850 голосів з 25 000 необхідних. До кінця збору підписів залишився 91 день.
Петиція про позбавлення Потапа звання "Заслужений артист України". Фото: скриншот"Бачу, в країні вже вирішені всі проблеми. Залишилося найважливіше — забрати у Потапа звання "Заслуженого артиста України". Якщо це справді комусь допоможе, когось зробить щасливішим, наблизить перемогу чи поверне людям віру — я готовий. Добровільно віддам", — заявив Потап.
За його словами, наразі не потрібне "полювання на відьом" або пошук артиста, якого можна "символічно покарати". Співак наголосив, що має бути єдність, здоровий глуз та розуміння, хто насправді є ворогом.
Стосовно звання Потап повідомив, що народним артистом був задовго до "будь-яких указів та посвідчень". За його словами, звання дали йому люди — концертами, піснями, повними залами, 20 роками разом.
"Тому маю зустрічну пропозицію: "Заслуженого" готовий здати добровільно. В обмін на "Народного". Бо не ви мені народну любов давали — не вам її й забирати. Бережімо одне одного. Нам ще країну відбудовувати, дітей ростити, співати пісень і вчитися не жерти своїх", — додав Потап.
Допис Потапа. Фото: скриншотЯк писали Новини.LIVE, Потап пояснив, чи планує дует "Потап і Настя" випускати нові композиції повністю українською мовою. Артист також розповів, чому в репертуарі проєкту досі переважають російськомовні пісні.
Крім того, Потап на фестивалі латвійської співачки Лайми Вайкуле в Юрмалі повідомив, що продовжує вести бізнес в Україні. Водночас Каменських стверджує, що регулярно приїжджає до Києва.
Перейти на 24tv.ua
Перейти на nv.ua
Перейти на sport.uaРозкажіть про we.ua своїм друзям та знайомим! Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.
Так працює реферальна програма на Платформі we.ua: Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.
Розмістіть своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників на we.ua і буде більше бонусів на бонусному рахунку.
Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.
Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.
Якщо Ви - відомий(-а) insta-блогер, чи YouTube-інфлюенсер(-ка) з великою кількістю підписників, ми будемо зацікавлені у співпраці з Вами для популяризації Платформи we.ua у вашій аудиторії читачів, глядачів та фоловерів. Дайте про себе знати на info@we.ua , ми будемо дуже раді Вашій участі в популяризації we.ua.
ЩЕ БІЛЬШЕ БОНУСІВ
Перейти на life.nv.ua
Перейти на sport.uaПро це повідомляє кореспондентка Новини.LIVE Анастасія Жиденко.
Одна з постраждалих, адміністраторка готелю, розповіла, як пережила вибухи та евакуацію. За її словами, у момент першого вибуху вона перебувала на рецепції, де заселялися гості.
Спецслужби на місці атаки. Фото: Новини.LIVEПісля цього працівники побачили великий стовп диму неподалік. Згодом на складі почалися нові вибухи, через що людей терміново повели до підвального приміщення.
"Ми виходимо подивитись — великий стовп диму, і там, де горить, починає все вибухати. Ми збираємо всіх гостей, біжимо в підвал на мінус перший поверх", — згадала жінка.
Тимур Ткаченко. Фото: Новини.LIVEЗа її словами, під час перебування у підвалі почалися сильні вибухи. У приміщенні зникло світло, повилітали вікна та почала обвалюватися стеля. Люди провели там понад годину, а згодом відчули запах диму.
Наслідки російської атаки. Фото: Новини.LIVEГолова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко розповів про наслідки трагедії у селі Мила Бучанського району Київської області. За його словами, внаслідок події загинули 38 людей, а понад 380 мешканців евакуювали.
"Зараз відбувається робота з приводу ліквідації наслідків. Працює Державна служба з надзвичайних ситуацій, працюють психологи з населенням. Зараз зачищається територія для того, щоб можна було зайти і комісійно обстежити всі будинки, визначити ступінь пошкодження", — розповів Ткаченко.
Ткаченко повідомив, що попередньо пошкоджено близько 200 житлових об’єктів, зокрема 14 багатоквартирних будинків. За словами голови КОВА, у Милі вже працює штаб, де приймають заявки на відновлення житла та надання соціальної й фінансової допомоги.
Як повідомляли Новини.LIVE, Президент України Володимир Зеленський 29 серпня відреагував на трагедію у селі Мила Бучанського району Київської області, де після російського удару почалася детонація боєприпасів. Глава держави назвав ситуацію жахливою та наголосив, що зберігання вибухонебезпечних речовин поруч із житловими районами є неприпустимим.
Як повідомляли Новини.LIVE, у Київській області 30 серпня оголосили Днем жалоби за жертвами масованої російської атаки, що сталася напередодні. У регіоні вшановуватимуть пам’ять загиблих та висловлюватимуть щирі співчуття їхнім рідним і близьким.
Перейти на pravda.com.ua
Перейти на portaltele.com.ua
Перейти на sport.uaМіністр оборони України Євгеній Хмара заявив, що головним принципом закупівель є позиція Головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого - купувати будуть те, що треба війську.
Про це він повідомив під час спілкування з журналістами.
За його словами, головний принцип у закупівлях - купувати саме те, що потрібно Силам оборони. Критерієм оцінки є позиція Головнокомандувача: якщо він визначає, які боєприпаси, дрони чи артилерійські системи потрібні війську, Міноборони має забезпечити закупівлю і постачання.
Хмара також заявив, що потрібно захищати, підтримувати і розвивати ОПК.
"ОПК має бути здатним забезпечувати Сили оборони необхідними і актуальними засобами — зараз і в довгостроковій перспективі. Важливо посилювати оборонно-промисловий комплекс і вибудовувати якісну роботу з експортом. Це частина спроможності України виробляти більше і працювати з партнерами ефективніше", - сказав він.
Як інформував "Ми-Україна" раніше, Хмара запропонував Михайлу Федорову знайти будь-яку модель чи формат для продовження спільної роботи.
Перейти на weukraine.tv
Перейти на unian.ua
Перейти на sport.ua
Перейти на unian.ua
Перейти на nv.ua
Перейти на sport.ua
Перейти на 24tv.ua
Перейти на sport.uaУ розділі новин про науку й освіту ви знайдете повну картину тенденцій в Україні та за кордоном: від резонансних відкриттів і університетських ініціатив до змін у правилах вступу, міжнародних партнерств і технологій навчання. Тут публікуються аналітичні матеріали, репортажі з конференцій, роз’яснення для абітурієнтів та викладачів, а також добірки можливостей для дослідників і студентів. Мета розділу — допомогти читачам орієнтуватися у швидкоплинному світі знань і приймати інформовані рішення.
Ми висвітлюємо події у провідних університетах країни — від КПІ, КНУ імені Тараса Шевченка та ЛНУ до ХПІ й СумДУ — та уважно стежимо за партнерствами з відомими центрами Європи й Північної Америки. На сторінках розділу ви зустрінете публікації про програми обміну, спільні лабораторії, участь українських груп у проєктах Horizon Europe, Erasmus+, COST, а також про те, як університетські команди з України долають виклики війни й зберігають наукову активність.
Окремий фокус — прикладні дослідження. Ми пишемо про розробки в енергетиці, кібербезпеці, агротехнологіях, біомедицині, матеріалознавстві та робототехніці. Наприклад, пояснюємо, як дослідники з Івано-Франківська тестують сенсори для моніторингу якості води, або як харківські інженери разом із європейськими колегами калібрують моделі для прогнозування навантажень на електромережі. Розкладаємо складні концепції на зрозумілі елементи й даємо приклади застосувань у бізнесі та державному секторі.
Студентам і вступникам пропонуємо практичні гіди. Розповідаємо про особливості НМТ, цільові пропозиції для пільгових категорій, вимоги до електронних кабінетів, дедлайни, а також зміни у вагових коефіцієнтах. Публікуємо поради щодо вибору спеціальності, пояснюємо відмінності між бакалаврськими та інтегрованими програмами, аналізуємо рейтинги, вартість контракту, можливості дуальної освіти та стажувань. Матеріали містять рекомендації, як збирати портфоліо для творчих конкурсів і мотиваційні листи для міжнародних заявок.
Щоб полегшити навігацію, ми структуруємо контент за темами і форматами. Новини дають швидкий огляд фактів, аналітика показує причинно-наслідкові зв’язки, а інтерв’ю відкривають бачення експертів зсередини. Регулярно публікуємо підсумкові дайджести з головними подіями тижня: прийняті рішення МОН, результати конкурсів НФДУ, старт набору на стажування в лабораторіях ЄС, відкриття реєстрацій на літні школи.
Світова наука також у фокусі. Ми пишемо про результати місій NASA та ESA, новини Великих прискорювачів, тлумачимо важливі відкриття телескопа JWST, обговорюємо публікації у Nature чи Science, але завжди добираємо ракурс, корисний для української аудиторії. Якщо глобальна тема може стати поштовхом для локальних проєктів — вкажемо на приклади і підкажемо, де шукати партнерів.
Ми дбаємо про якість: перевіряємо факти за кількома джерелами, звертаємося по коментарі до практиків, додаємо посилання на офіційні документи або публічні анонси. Коли йдеться про попередні результати, прямо позначаємо статус і пояснюємо, що ще потрібно для підтвердження. Такий підхід дає змогу читачам отримувати актуальну, відповідальну інформацію без зайвих сенсацій.
Редакція приділяє увагу темам, де наука і освіта змінюють щоденне життя. Це запровадження нових методик у школах, сучасні лабораторії в ліцеях, розвиток STEM-освіти для дівчат, інклюзивні практики, цифрові підручники, а також кейси впровадження VR/AR у демонстраційних експериментах. Показуємо, як університетські стартапи запускають пілоти з промисловими партнерами, як студенти перемагають на олімпіадах і хакатонах, як коледжі готують фахівців для відбудови інфраструктури.
Для тих, хто шукає фінансування, ми систематизуємо інформацію про конкурси і строки подачі. Пояснюємо, як готувати заявку, формувати бюджет, обґрунтовувати наукову новизну та вплив, збирати листи підтримки і переліки ризиків. Окреслюємо ключові критерії оцінювання, типові помилки, формат звітності та правила етики. Надаємо приклади успішних заявок (структура, зміст, додатки), щоб читачі бачили реальні підходи, а не абстрактні поради.
Важлива тема — академічна доброчесність. Ми розповідаємо про інструменти перевірки текстів, політики закладів, роз’яснюємо питання цитування, авторства, роботи з даними. Окремі матеріали присвячені відкритій науці: репозитарії, пререєстрація досліджень, відкриті набори даних, preprint-сервери, ліцензії для поширення результатів.
Освітні технології змінюють звички навчання. Ми тестуємо інтерактивні середовища, платформи для масових курсів, симулятори лабораторних робіт, асистенти зі штучним інтелектом для підготовки до іспитів. Пояснюємо, як поєднати дистанційні і аудиторні формати, як будувати мікрокреденшіали і визнавати результати неформального навчання. Публікуємо добірки цифрових інструментів для викладачів: системи управління навчанням, аналітика прогресу, візуалізація експериментів.
Ми також слідкуємо за простором поза аудиторіями: науково-популярні фестивалі, публічні лекції, музейні проєкти, шкільні гуртки, робототехнічні ліги, конкурси юних дослідників. Розповідаємо, як організувати шкільну олімпіаду, знайти наставника для проектної роботи, сформувати команду стартапу при факультеті. Такі історії показують, що наука — це не лише статті й лабораторії, а спільноти, які підтримують інтерес до знань.
Щоб не пропустити важливе, скористайтеся фільтрами за темами та містами, увімкніть сортування за датою або популярністю. Підбірки за ключовими словами дозволяють швидко знайти матеріали про вступ, гранти, конференції, рейтинги або технологічні тренди. Якщо потрібна глибина, відкривайте аналітичні огляди та лонгріди з графіками, цитатами і коментарями експертів.
Ми враховуємо контекст країни: безпекові загрози, релокація університетів, потреби відновлення інфраструктури. Пишемо про тимчасові освітні центри, міжнародну підтримку обладнанням, психологічну допомогу студентам і викладачам, стипендіальні фонди для переміщених осіб. Паралельно показуємо приклади, як заклади повертаються до нормальної роботи, розвивають англомовні програми, приваблюють іноземних вступників.
У світових трендах ми висвітлюємо декарбонізацію, кліматичні моделі, перехід до відновлюваних джерел енергії, розвиток біоінженерії, персоналізованої медицини, квантові технології, синтетичні дані, перспективи автономного транспорту. Пояснюємо етичні аспекти застосування штучного інтелекту, захист приватності, управління алгоритмічними ризиками та регуляторні підходи в різних країнах.
Редакційний стандарт передбачає зрозумілу мову і пояснення термінів. Якщо трапляється складне поняття, ми даємо приклад із життя або просту аналогію. Якщо публікуємо цифри — додаємо контекст: що вони означають, як порівнюються з минулим роком, чому різняться між регіонами або дисциплінами. Це допомагає читачам оцінити вагу новини і використати її у своїх рішеннях.
Приєднуйтеся до спільноти читачів: діліться матеріалами з колегами, обговорюйте статті з однокурсниками, надсилайте інформацію про локальні події та перемоги студентських команд. Якщо ви дослідник — розкажіть про свої результати. Якщо ви абітурієнт — поставте питання, і ми підготуємо пояснення у форматі Q&A. Мета — з’єднати класні ідеї з людьми, здатними їх втілити.
Цей розділ створений, щоб кожен — школяр, студент, викладач, науковець, підприємець або батьки — швидко знаходив релевантні новини, розумів їх значення і бачив наступні кроки. Тут ви отримаєте не просто стрічку подій, а навігатор можливостей, інструментів і партнерств. Заохочуємо зберігати сторінку у закладках та заходити регулярно: наука та освіта розвиваються щодня, а вчасна інформація допомагає бути на крок попереду.