Тренд пошуку "Цензор"

Проєкт Національної оцінки ризиків у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму був підготовлений Україною ще у 2025 році та отримав позитивну оцінку міжнародних експертів. Тому тривала затримка з його ухваленням, найімовірніше, пов’язана не з якістю документа, а з внутрішнім міжвідомчим погодженням.
Про це пише політолог-міжнародник Юрій Подорожній у своїй колонці на «Цензорі».
Як пише Подорожній, його джерела у Раді Європи повідомили, що там здивовані інформаційним шумом навколо затримки документа, оскільки його текст був відомий європейським партнерам ще минулого року.
Експерт поділився сканами документа під назвою Technical Paper Ради Європи від листопада 2025 року — Review of Ukraine’s Draft National Risk Assessment 2025 against the revised FATF NRA Guidance and Toolkit, який був підготовлений експертом Ради Європи Девідом М. Пароді.
У висновку українську НОР названо комплексним і насиченим даними документом, який демонструє системне розуміння ризиків відмивання коштів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення в умовах війни.
За оцінкою Ради Європи, проєкт уже відповідав вимогам Рекомендації 1 FATF та Immediate Outcome 1. Запропоновані експертом зміни стосувалися переважно структури та редакційного оформлення і не вимагали повторного проведення самого аналізу.
«Тому інформаційний шум навколо нібито проблем із якістю НОР виглядає щонайменше дивно. У Раді Європи добре знають цей документ: він був готовий ще минулого року, пройшов експертну оцінку і отримав позитивний висновок. Те, що відбувалося після цього, більше схоже на тривале міжвідомче погодження, ніж на проблему із самим документом», — зазначає автор колонки.
Це підтверджується й офіційними українськими даними. У державному моніторингу виконання антикорупційної програми зазначено, що у листопаді 2025 року проєкт НОР обговорювався з представниками Ради Європи та Генерального директорату Європейської комісії з питань розширення та Східного сусідства — DG ENEST. За результатами консультацій документ отримав «у цілому позитивний відгук».
Після цього проєкт НОР був погоджений із понад 20 українськими відомствами. Зокрема, Мінфін повертав документ із зауваженнями, а міжвідомче погодження та доопрацювання тривали протягом наступних місяців.
Затримка має і фінансовий вимір. Проведення чергової НОР є одним із індикаторів Плану України в межах Ukraine Facility, який мав бути виконаний ще у IV кварталі 2025 року. Українські ЗМІ раніше повідомляли, що через невиконання цього індикатора під загрозою опинилося 67 млн євро фінансування ЄС.
«Виходить парадоксальна ситуація: документ був готовий ще у 2025 році, його бачили та позитивно оцінювали європейські партнери, однак усередині України його ухвалення місяцями гальмувалося на етапі погоджень. І це вже питання не лише бюрократії, а й ризику втрати або затримки коштів, яких держава потребує під час війни», — пише Подорожній.
Автор колонки також не виключає політичної складової затримки. На думку експерта, встановити реальні причини затримки можна лише після оприлюднення повної історії погодження НОР — зокрема, інформації про те, які відомства, коли та які саме зауваження подавали.
Очікується, що Національну оцінку ризиків нарешті винесуть на ухвалення профільної Ради вже 31 серпня.

Російські атаки завдали значних втрат українським книговидавцям: склади та приміщення видавництв були знищені, а частина книжкових накладів згоріла.
Про це заявив Петро Порошенко.
Він перелічив низку видавництв і книгарень, які постраждали від російських ударів, серед них "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", Vivat, "Основи", Readeat, "Ранок", КнигоЛенд, "Наш Формат", "Фабула", "Жорж", "Ще Одну Сторінку", "Readberry", "Korali books", "Varvar", "Мамине Сонечко", "Уроборос" та "BookChef".
"Спалені наклади українських книг – це не випадковість, збіг чи помилка коригувальника. Росіяни точно знають, що вони роблять. Б’ючи по українських видавництвах, вони б'ють по українській культурі", – заявив Порошенко.
За його словами, знищення української книги є продовженням політики боротьби з українською культурою, яку росія проводила протягом історії.
Порошенко порівняв сучасні ракетні та дронові атаки з репресивними заходами минулого, коли українське слово обмежували цензурою, Валуєвським циркуляром та Емським указом.
"Якщо раніше у бік українського слова летіли заборони цензора, Валуєвські циркуляри та Емські укази, то сьогодні – летять ракети та дрони", – зазначив він.
Окремо Порошенко наголосив на важливості підтримки українських видавництв і книгарень. За його словами, для невеликих друкарень знищення складу може стати критичною втратою, оскільки вони не мають достатніх резервів для швидкого відновлення.
Водночас українські видавництва продовжують працювати попри блекаути, падіння попиту та скорочення аудиторії книгарень.
"Переконаний, що попри всі зусилля Москви українське слово, українська книжка точно житиме і важитиме більше. Тож закликаю сьогодні не проходити повз книгарню, а купити новеньку книгу до домашньої бібліотеки. Найменше, що ми можемо зробити, – купити те, що вони встигли врятувати", – закликав Порошенко.
Армія рф неодноразово завдавала ударів по українській культурі за останній час. Так, у Києві внаслідок російської атаки 27 серпня дрон влучив у складське приміщення, де зберігалася продукція книгарень Readeat, Book.ua та низки українських видавництв. Частина накладів згоріла.
Нещодавно ворог завдав удару по найбільшому книжковому осередку столиці. Під час ракетної атаки 16 серпня ворожі снаряди влучили у книжковий ринок на Почайній. Рятувальники боролися із пожежею майже добу. Від ударів постраждали також склад та офіси видавництв "Лабораторія" і "Наш формат".
Нагадаємо, у ніч на 19 липня внаслідок чергової російської атаки було повністю знищено складські приміщення та наклади навчальної літератури, підготовлені до нового навчального року. За попередніми оцінками Міністерства освіти і науки України, видавців та Інституту модернізації змісту освіти (ІМЗО), втрачено понад 410 тисяч примірників підручників. 
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

З 1 вересня в Україні завершується перехідний період для підприємств, які мають повторно підтвердити статус критично важливих. Якщо компанія не встигне цього зробити, її працівники можуть втратити бронювання від мобілізації.
Про це пише Бізнес Цензор із посиланням на адвоката Ігоря Чудовського.
Йдеться про підприємства, рішення про критичність яких були чинними станом на 2 червня 2026 року. Вони зберігають свій статус у межах встановленого строку, але не довше ніж до 1 вересня.
Для компаній, які до 10 серпня подали необхідні зарплатні документи, передбачили перехідний механізм, який дозволяє зберегти статус без перерви.
Однією з головних умов для підтвердження критичності залишається зарплата заброньованих працівників. У середньому вона має становити щонайменше 25 941 грн. Для підприємств на територіях бойових дій – від 21 618 грн.
При цьому враховують зарплату за останній завершений календарний місяць. Тобто якщо компанія подає документи у серпні, перевірятимуть переважно показники за липень. Тому просто підвищити зарплати наприкінці серпня, щоб встигнути до дедлайну, не вийде.
Ще один важливий момент – навіть після підтвердження статусу критичного підприємства бронювання працівників не продовжується автоматично. Компанія має окремо оформити або продовжити його через “Дію”.
Через це може виникнути перерва між старою та новою бронню. Уповноважені органи можуть розглядати документи підприємства до 10 робочих днів. Якщо компанія подасть їх наприкінці серпня, рішення можуть ухвалити вже після 1 вересня.
При цьому уряд не запроваджував загального “пільгового періоду” після дедлайну. Сам факт того, що компанія подала документи, не означає автоматичного продовження її статусу або бронювання працівників.
Водночас це не означає, що з 1 вересня в усіх працівників критичних підприємств одночасно зникне бронь. У кожному випадку потрібно дивитися на строк дії статусу підприємства та конкретної відстрочки працівника.
Якщо ж компанія втратить статус критично важливої, її працівникам можуть анулювати бронювання. Після цього військовозобовʼязаний більше не матиме відстрочки від призову та може підлягати мобілізації за загальною процедурою.
Окремого часу на те, щоб знайти нову роботу з можливістю бронювання, закон не передбачає.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Що зміниться у бронюванні з 1 вересня і хто ризикує втратити відстрочку appeared first on Прямий.

Редакційні стандарти видання пов’язують із генералом Ейзенхауером, а нинішні кадрові зміни знову загострили суперечку про межі військової цензури.
Як вказує CNN
Пентагон звільнив керівників військової газети Stars and Stripes, яка висвітлює події для американських військовослужбовців. Це кадрове рішення викликало занепокоєння серед організацій, що захищають свободу медіа та редакційну незалежність журналістів.
Про звільнення повідомив CNN. Групи із захисту свободи преси звернули увагу, що зміни в керівництві видання можуть вплинути на його незалежну редакційну політику.
Ерік Славін назвав причину звільнення
Головний редактор Stars and Stripes Ерік Славін заявив, що Пентагон пояснив його звільнення непокорою. Раніше в коментарі CBS News він застерігав, що запровадження цензури новин для військовослужбовців стане неприйнятним кроком.
будь-яка цензура новин для військовослужбовців стане “червоною лінією”.
– Ерік Славін
Славін також зазначив, що пишається стандартами роботи Stars and Stripes. За його словами, ці принципи були закладені генералом Dwight Eisenhower у період Другої світової війни та залишаються важливими для редакції.
Ситуація навколо звільнення керівників газети привернула увагу до питання того, наскільки вільно військове видання може повідомляти про події, що стосуються американських військовослужбовців.
Дивіться ще:
Пентагон оновив дані про втрати США у війні з Іраном: 757 військовослужбовців дістали поранення, 18 загинули, а переговори залишилися безрезультатними.
Іранський суд засудив фотожурналістку Ялду Моаєрі до 15 років ув’язнення за звинуваченням у діяльності проти національної безпеки. Вона планує оскаржити вирок.
Огляд еволюції медійної регуляції в Ізраїлі під час війни як військовий цензор забороняє прямі ефіри перехоплень і впливає на міжнародні медіа та регуляторні практики.
The post Пентагон звільнив керівників Stars and Stripes: редактор заявив про «непокору» first appeared on Межа. Новини України..

У Луцьку група людей напала на військовослужбовців обласного ТЦК та СП. Про це повідомляє "Суспільне". Інцидент стався привечір четверга, близько 20:20. У нападі брали близько тридцяти людей. 
Інцидент стався на блокпості біля місцевого ринку, там зупинили одного з водіїв для перевірки документів. Однак за словами речниці Волинського обласного ТЦК Дар'ї Стельмащук, шофер відмовився їх надати. 
Чоловік не назвав свого імені й поїхав. За ним рушили патрулі поліції. На одному з перехресть водій вийшло з машини і дався навтьоки. За ним побігли і поліцейські, і військові ТЦК. 
У дворах на них напали місцеві – їх було зо тридцятеро. За даними речниці ТЦК, двоє армійців зазнали тілесних ушкоджень. 
Нападники також пошкодили робочий автомобіль військовослужбовців. Група людей потрощила вікна, проколола шини, вибила фари. 
У повідомленні йдеться: одну із нападниць затримали і доставили до районного відділу поліції.
Нагадаємо, що від початку року поліція отримала від територіальних центрів комплектування 1,5 млн звернень про розшук ухилянтів. Про це у інтерв'ю виданню "Цензор нет" заявив т. в. о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе. 
Він також запитали, чи обговорюється питання зміни підходів до мобілізації. Тимчасовий чільник поліції додав, що насамперед дискусії тривають про аспекти, які перетинаються в роботі ЗСУ та правоохоронців.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
 

Національна поліція в межах кримінальних проваджень перевіряє обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тис. військовозобов'язаних.
Найчастіше у матеріалах щодо можливого незаконного бронювання фігурують комунальні підприємства, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також підприємства критичної інфраструктури, зокрема паливно-енергетичного комплексу. Їхній статус може бути законною підставою для бронювання працівників. Про це заявив тимчасовий виконувач обов'язків голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе, повідомляє ЦЕНЗОР. НЕТ.
За його словами, у деяких випадках такі схеми за гроші організовують посередники, а до інформаційних систем і реєстрів вносять недостовірні відомості.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За $16 тис. "під ключ" або з міськради до кордону: викрито нові схеми ухилянтів
"Одна з поширених схем - фіктивне працевлаштування: особу оформлюють на підприємство, яке має право бронювати працівників, хоча фактично вона там не працює", - розповів Цуцкірідзе.
У поліції наголошують, що перевірка щодо незаконного бронювання не означає автоматичної відповідальності самого військовозобов'язаного. Слідство встановлює, яким чином було отримано бронювання, які документи подавалися, чи брав громадянин участь у незаконній схемі та хто її організував.
"Щодо відповідальності також не може бути автоматизму. Ми встановлюємо, як саме особа отримала бронювання, які документи подавала, чи брала участь у незаконній схемі та хто цю схему організував", - заявив голова Нацполіції.
Якщо буде встановлено, що законних підстав для бронювання не існувало, відстрочку анулюють. Водночас це не означає автоматичної мобілізації особи наступного дня: вона втрачає підставу для відстрочки і надалі може бути призвана в порядку, встановленому законом.
Заблокували вісім нових схем ухилення від мобілізації та затримали організаторів оборудок у різних регіонах України. За суми до $10 тис. ділки пропонували військовозобов'язаним уникнути призову через підроблені документи або допомагали втекти за кордон поза пунктами пропуску.

Від початку року поліція отримала від територіальних центрів комплектування 1,5 млн звернень про розшук ухилянтів. Про це у інтерв'ю виданню "Цензор нет" заявив т. в. о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе. 
"Лише упродовж поточного року від ТЦК та СП до поліції надійшло понад півтора мільйона звернень щодо розшуку громадян, які ухиляються від призову за мобілізацією", – заявив він. 
Цуцкірідзе також запитали, чи обговорюється питання зміни підходів до мобілізації. Тимчасовий чільник поліції додав, що насамперед дискусії тривають про аспекти, які перетинаються в роботі ЗСУ та правоохоронців.
"Це велика спільна робота, де важливі постійний обмін інформацією і чітка взаємодія між усіма, хто за неї відповідає. Так само ми працюємо разом, коли виявляємо можливі зловживання з боку посадовців ТЦК, ВЛК чи інших структур, залучених до мобілізаційних процесів", – сказав Максим Цуцкірідзе. 
Нагадаємо, що у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає розширення переліку громадян, що можуть отримати відстрочку від мобілізації.
Про це повідомляють на сайті парламенту. Документ пропонує нові підстави, пов'язані з загибеллю або зникненням безвісти близьких через російську агресію, а також із тривалим перебуванням одного з батьків за кордоном.
Пропонується поширити право на відстрочку на громадян, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти не лише безпосередньо під час бойових дій. Йдеться також про випадки, коли близька людина загинула або зникла безвісти під час волонтерської діяльності в районах бойових дій, а також унаслідок ракетних ударів, бомбардувань чи безпосередніх бойових дій. Автори ініціативи пояснюють це необхідністю врахувати втрату близьких, спричинену російською агресією, незалежно від конкретних обставин загибелі.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Леніє Умерова — кримська татарка. На момент повномасштабного вторгнення перебувала в Києві. Але в окупованому Криму залишався її батько, який потребував піклування. На початку грудня 2022 року Леніє вирішила поїхати до нього в Крим, але її викрали на грузинсько-російському кордоні, а потім переводили з одного місця несвободи в інше та згодом звинуватили у «шпигунстві». Додому в Україну вона повернулася 13 вересня 2024 року в рамках 56-го обміну полоненими. Після звільнення відвідує низку міжнародних заходів, де порушує питання політв’язнів. Громадське радіо розповідає її історію в рамках проєкту «Повернення».
Життя до полону
З 2015 року кримськотатарська правозахисниця й активістка Леніє Умерова живе в Києві, куди переїхала з Євпаторії. Початок повномасштабної війни зустріла в українській столиці. Раніше вона розповідала, що для неї та її друзів повномасштабне вторгнення стало шоком. Дівчина вирішила не залишатись у столиці та разом з друзями переїхала на захід України, а потім — за кордон. Проте вже в червні 2022 року вона повернулась до Києва.
У грудні 2022 року вона виїхала з Києва, щоб через територію Росії потрапити до окупованого Криму й провідати тяжкохворого батька. На російсько-грузинському кордоні дівчину затримали. Після кількох сфабрикованих адміністративних справ російські силовики звинуватили її у шпигунстві.
До останнього не вірила, що щось іде не так
Коли Леніє затримали, вона до останнього не вірила, що щось іде не так, хоча до цього чула безліч історій про те, як російські силовики викрадали людей. Каже: їдучи в Крим — готувалась до найгіршого. Але про те, що щось йде не так, почала розуміти, коли четверо цивільних заштовхали її в автомобіль.
«Вони кажуть: зараз ми тебе запитаємо і ти поїдеш назад. І ти сидиш у цій машині й сподіваєшся, що вони тебе відпустять. Фінально я вже була впевнена, що все йде не туди», — ділиться спогадами колишня політув’язнена.
Після цього затримання відбулося судове засідання, на якому Леніє дізналася, що її зупинили, бо вона перетинала кордон без спеціальної перепустки. Тому кримську татарку притягнули до адміністративної відповідальності.
Читайте також: У якому становищі перебувають кримські політв’язні: розповідає Рефат Чубаров
Більше контексту
В автобусі з Грузії в Росію Леніє була єдиною громадянкою України. Побачивши кримську реєстрацію, дівчину запитали, чи є у неї російський паспорт. Коли вона відповіла, що російський паспорт вона ніколи не отримувала, у дівчини вилучили телефон і затримали, за словами російських прикордонників, «для додаткової перевірки». Через десять годин затримання Леніє відпустили, порадивши переночувати в готелі й люб’язно викликали таксі, водій якого мав відвезти її до готелю.
За законодавством Північної Осетії — регіону, де затримали кримчанку — іноземці не можуть перебувати в прикордонній зоні без спеціального дозволу. Леніє затримали знову. Так вона потрапила під «карусель адміністративних арештів». Всього на неї склали 5 адміністративних протоколів.
Читайте також: Кожне фото — свідчення воєнних злочинів Росії: три роки великої війни (фоторепортаж)
«Перші пів року мене перекидали з однієї в’язниці в іншу»
Леніє розповідає: після затримання її переводили з одного місця несвободи в інше. Леніє знайшла адвокатку, яка могла її навідувати, спілкуватися й підтримувати контакт ув’язненої з зовнішнім світом. І для того, щоб ускладнити цей процес, були організовані такі переведення. Утім, адвокатці щоразу вдавалося знаходити ув’язнену.
Так тривало, допоки дівчині не висунули обвинувачення. З 5 травня 2023 року й до обміну (тобто рік і трохи більше як чотири місяці) вона перебувала в московському СІЗО «Лефортово».  На той момент Леніє Умеровій було 25 років.
«Я їхала дуже сильно накручена ФСБшником, який попередньо мені сказав, що ти їдеш в Москву в перший відділок. Ну і у «Лефортово» така, знаєте, дурна слава. Історично так склалося. Але сказати, що щось змінилося [після переведення до Москви] не можна: камера, що там, що там — це камера. Ти не бачиш світу», — розповідає кримська татарка.
Вона пригадує жарт від сусідки по камері, яка сказала: «коли їхатимеш на судове засідання — поглянь у вікно й побачиш якийсь собор, якому дуже багато років. Ніби на екскурсію з’їздиш».
Читайте також: Понад 2 роки у російській депортації: історія 13-річного Кирила з Херсона
Зібралося дуже багато українців на маленькій території
Леніє сподівалася на обмін і каже, що за кілька днів до нього були певні натяки. Але найбільшим з них стало вивезення її зі слідчого ізолятора без жодних документів.
«Мене вивезли з Лефортово, етапували в інший СІЗО без жодних документів. Зазвичай, коли тебе етапують з одного закладу утримання в інший, то дають якісь документи. Тут не надали жодних документів, не пояснили, що відбувається. Запхали в автозак, а там — чотири камери. Дві одиночних і дві таких величезних, напевно на 12 людей. Везли нас у чотирьох. Кожного у своїй камері. Везли дуже довго», — розповідає дівчина.
Коли їх вивели, як вона каже, «по гігієнічних потребах», то люди з автозака почали знайомитись між собою. Виявилося, що всі, кого вивозять — українці та українки. Крім кількох жінок, серед них був чоловік — український військовий, який захищав Маріуполь.
«Це таке, знаєте, дивне відчуття, чого нас в різних камерах везуть, чого нас всіх українців везуть. І ніхто не знає, куди нас везуть. Може обмін? Можливо, ми почали запитувати один одного», — ділиться спогадами Леніє Умерова.
Проте військовий з Маріуполя не був таким оптимістичним. Він розповів, що його вже п’ятий раз так етапують. І щоразу він сподівався на обмін, але потрапляв у нову в’язницю.
«Щоразу я з надією сподіваюся, що мене обміняють. І щоразу це нова в’язниця», — процитувала дівчина слова військовослужбовця.
Леніє дуже засмутили ці слова. Адже вона вже встигла набудувати собі різних планів. А історія військового «навіть мертвого зачепити може», знаючи, в яких умовах Росія тримає українських полонених та політв’язнів. «І коли надія обривається, то це величезний удар», — каже кримська татарка.
Зрештою українців привезли у Брянськ, де помістили до слідчого ізолятора. Там вони провели ніч, день та ще одну ніч. А вже наступного ранку всіх тих, що приїхали автозаками з Лефортово, вивели на шикування.
«Ближче до обіду нас всіх вивели, пошикували й почали називати прізвища. І вони всі так характерно закінчувались на «ко» та «юк». Дуже багато українців на дуже маленьку територію зібралося. І повели нас до цивільних автобусів. Ми з дівчатами та військовим почали дивитися одне на одного, розуміти, що відбувається, що це скоріш за все обмін, адже нікого не етапують у красивих цивільних автобусах. Ми почали посміхатися», — ділиться спогадами про той момент Леніє Умерова.
До речі, військового, якого перед цим п’ять разів етапували, теж звільнили в рамках цього обміну.
«Він виявився дуже мужньою людиною. Не хочу називати його прізвище, бо він непублічний. Але якщо він раптом побачить це відео, то величезна вам шана», — додала дівчина.
«Перший час я не розуміла, якого біса повернулася»
Леніє Умерова в парку / Фото: Громадське радіо
Пройшло вже майже два роки з того часу, як Леніє Умерова повернулася у вільну Україну. Зараз вона згадує, що після повернення спочатку взагалі не розуміла, чому вона повернулася, а інші політв’язні та полонені досі там.
«Перший час у мене взагалі не було розуміння, якого біса я повернулася, а дівчата, з якими я дружила, досі залишаються там. Це так несправедливо, на мій погляд», — розповіла дівчина.
Утім, після того, як вона отримала від своєї подруги, яка також перебуває в неволі листа, думка Леніє змінилася. В тому листі подруга писала, що звільнення дівчини її надихає й вона вірить, що решту в’язнів теж повернуть. Цей лист став для Леніє знаком того, що потрібно щось робити для звільнення решти політв’язнів.
Леніє розповіла, що адвокація звільнення політв’язнів для неї дуже важлива, адже вона власним прикладом показує, що вихід з російської неволі є.
«Якщо працювати, якщо про це говорити, якщо кричати, стукати — то вихід звідти є», — сказала кримська татарка.
З іншого боку, зазначила вона, там залишилися жінки, з якими вона зустрічалась та спілкувалась, і які в тяжкі та критичні моменти допомагали їй психологічно й емоційно.
«Роблю все, щоб повернути своїх дівчат, повернути загалом якомога більше наших політв’язнів. Бо люди там сидять просто об’єктивно за свої погляди. Більшість людей, які зараз перебувають у неволі з політично вмотивованих причин, насправді сидять не тому, що вони щось зробили, а тому, що вони в конкретний момент проявили свій характер і за це вони мають сидіти десятки років», — наголосила кримськотатарська правозахисниця.
Вона закликає писати листи політв’язням, але наголошує: робити це потрібно російською мовою, оскільки у в’язницях є цензори, які ці листи цензурують. Сама Леніє долучилась до ініціативи представництва президента в Автономній Республіці Крим, Центру прав людини ZMINA та ПЕН Україна під назвою «Листи до вільного Криму» [детальніше про неї — тут]. А ще дівчина регулярно виступає в різних міжнародних організацій, порушуючи тему політв’язнів.
Леніє часто спілкується з політиками. Попри це, вона досі не розуміє, як з ними говорити.
«Я ніколи не можу зрозуміти, як правильно спілкуватися з політиками. Бо інколи буває так, що ти вивертаєш душу, а люди поводяться абсолютно флегматично, не зацікавлено. А після того, через тиждень ти дізнаєшся,
що прийняті дуже важливі рішення. А інколи навпаки: вони максимально включаються в розмову, а через два тижні ви зустрічаєтесь знову й вони не впізнають тебе», — розповідає правозахисниця.
Читайте також: Що відбувається з людьми після звільнення з полону?
«Поки не отримаю справедливості, серце на місце не стане»
Безпосередньо після звільнення Леніє Умерова отримала медичну допомогу. Держава допомогла з медичним оглядом та з тим, щоб дещо підлікувати. Критичних проблем зі здоров’ям у неї не було, та вона каже: якби було щось критичне — тут би держава не допомогла. Це перегукується з розповідями інших героїв проєкту «Повернення» Юрія Шаповалова та Дмитра Хилюка, які розповідали, що після виписки з лікарні, куди звільнених доставляють після обміну, лікування відбувається у плановому порядку, а проблем зі здоров’ям за час полону більшає. В результаті цивільні, які повернулися з полону, мусять лікувати зуби або якісь важкі захворювання за власні гроші або ж за кошти роботодавців чи благодійників.
Та найбільше дівчину непокоїть відсутність справедливості. Вона прагне покарання для тих, хто її затримав та тримав в ув’язненні.
«Я вважаю, що моє затримання було несправедливим. Якщо якоюсь мірою я цю справедливість не отримаю, то серце на місце не стане. Кожен, хто спричинив мені та іншим зло, має нести відповідальність», — наголосила колишня політув’язнена.
Вона також вважає, що її затримання було абсолютно випадковим, а не цілеспрямованим.
Читайте також: «Я не могла написати своє прізвище», — історія звільненої з полону Світлани Головань
«Якщо перестану боротися — це буде зрада»
Відповідаючи на запитання про те, як на неї вплинув досвід перебування в російському ув’язненні, дівчина каже: стала категоричнішою щодо деяких питань.
«Наприклад, стосовно мого дому. Я до цього була впевнена, що мій дім — це мій дім. Але після проходження такого шляху перестати боротися, змиритися з ситуацією, для мене особисто це буде такою зрадою внутрішньою себе. Можливо, багато хто зі мною не погодиться, особливо чий досвід більш-менш збігається з моїм, але я можу сказати, що я вже стільки багато пройшла і ми не можемо зупинитися на чомусь», — наголосила Леніє.
Дівчина пояснює: вона знала, що Крим — це її Батьківщина й вона точно мусить там жити. Але ці знання, за її словами, були якимись теоретичними.
«Я не те, що не розуміла. Мені було складно усвідомити мотивацію старших людей. Наприклад, моїх родичів, яких вислали з Криму в 44-му, які пройшли такий тернистий шлях. Моя бабуся розповідала, що вона була вислана в Узбекистан. І вона завжди казала, що фрукти там не такі смачні, як у Криму. Вона ніколи не мирилася з тим, що Узбекистан може бути її домом. Це був такий тимчасовий прихисток з вірою, що рано чи пізно ми повернемося додому. Уявіть собі: жодної можливості вивчити мову, максимальна асиміляція, пригнічення, травля одного народу з іншим. Але от я не могла собі в голові усвідомити, як так вони витримали це все, зберегли мову, культуру і повернулися додому. […] І я тепер розумію оце відчуття, що ми мусимо повернутися додому», — наголосила Леніє Умерова.
До речі, кримськотатарську мову дівчина знає саме завдяки бабусі: саме вона наполягала на тому, щоб Леніє говорила з нею кримськотатарською.
«Вона мені казала: не спілкуйся російською. Вона заставляла мене говорити з нею кримськотатарською», — пригадала дитинство Леніє.
Вона каже: батьки її не були такими категоричними, але також дотримувалися думки, що російську можна буде вивчити в садочку чи у школі, а їхнє завдання — навчити кримськотатарської.
Проєкт впроваджується за підтримки Федерального уряду Німеччини
Запис «Поки не отримаю справедливості, серце на місце не стане», — колишня політув’язнена Леніє Умерова спершу з'явиться на Громадське радіо.

Середня заробітна плата в Україні станом на червень 2026 року майже досягла 33 000 грн. Натомість робота в Польщі вигідніша, оскільки орієнтовний прибуток за місяць доходить до 10 000 злотих, що еквівалентно 120 000 грн. Іншими словами, середній дохід більший майже в чотири рази. Водночас офіційна статистика не завжди відображає реальну ситуацію.

Про це розповідає Новини.LIVE з посиланням на видання "Бізнес Цензор".

Яка середня зарплата в Польщі

Згідно з даними Головного статистичного управління (GUS), які проаналізували фахівці міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal, середня заробітна плата в Польщі майже досягла 10 000 злотих. Однак це не означає, що половина працівників отримують таку суму щомісяця.

"Насправді половина людей заробляє значно менше. Рівень оплати праці дедалі сильніше залежить від конкретної галузі, масштабу бізнесу, дефіцитності професії та кваліфікації працівника", — пояснив засновник Gremi Personal Євген Кіріченко.

Так, близько 40% співробітників мали дохід не більше 6 802 злотих (81 000 грн), ще 30% — щонайменше 10 257 злотих (122 000 грн), а близько 10% — від 17 111 злотих (205 000 грн).

При цьому середня зарплата в Україні станом на червень 2026 року перебувала на рівні 32 783 грн, згідно з даними Державної служби статистики. Показник піднявся на 5,9% порівняно з травнем.

В яких сферах найбільші зарплати

Станом на лютий поточного року одні з найвищих доходів працівників концентрувалися у видобувній промисловості, де медіанна зарплата становила 13 794 злотих (165 000 грн). Також на піку — цифрова сфера: види діяльності, пов’язані з комп'ютерною інфраструктурою та обробкою інформації, пропонували середній заробіток 14 745 злотих (176 000 грн).

Найнижчі медіанні доходи зафіксували в детективних та охоронних послугах — 5 547 злотих (66 000 грн). При цьому важливим фактором залишається вік співробітника: статистика показала, що роботодавці мінімально платять підлеглим до 25 років, але не шкодують грошей на зарплати працівників старше 65 років.

Звісно, важливим фактором при порівнянні заробітних плат є рівень життя населення, споживчі ціни в країні, витрати на базові потреби, як от комунальні послуги, оренду квартири, мобільний зв'язок тощо. Плюс варто врахувати, що суми "на руки" не співпадають зі статистичними даними, оскільки вони включають обов’язкові податки і збори.

Що ще варто знати українцям

Раніше Новини.LIVE писали, чому українців можуть депортувати з Польщі та Німеччини. Причини бувають різні — від закінчення терміну дії дозвільного документа до кримінального правопорушення. Ми зібрали найбільш поширені підстави для примусового видворення.

Також Новини.LIVE розповідали, що зарплати вчителів в Україні зростуть з 1 вересня 2026 року. Передбачається підвищення посадових окладів педагогічних працівників на 20%. Ми порахували, якими можуть бути мінімальні доходи вчителів у новому навчальному році.