
Збірна Південної Кореї отримала нового керманича після провалу на чемпіонаті світу. Корейська футбольна асоціація офіційно оголосила про призначення 48-річного іспанця Роберта Морено новим головним тренером національної збірної. Щоправда, співпраця поки розрахована лише на спаринги у вересні та жовтні. Якщо результати будуть задовільними, то Морено отримає повноцінний контракт до Кубка Азії 2027.
Тренер-невдаха ЧС-2026 втік до США після провалу і звільнення – йому погрожували смертю
Південна Корея звільнила попереднього тренера Хон Мьон Бо після провалу на ЧС-2026. "Тигри" розпочали турнір з перемоги над Чехією, однак потім програли Мексиці та ПАР і не вийшли з групи. Далі ще й почалися скандали – Хон втік до США, оскільки отримував погрози смертю, а південнокорейську асоціацію звинуватили в наданні інтимних послуг арбітрам.
Морено також далекий від успіху останніми роками. Наразі головне досягнення його кар'єри – коротка робота на чолі збірної Іспанії, яку він вивів на Євро-2020, але у фінальній частині турніру "Фурію Роху" тренував уже Луїс Енріке. Тоді з нинішнім тренером ПСЖ виник конфлікт. Перед кваліфікацією Луїс Енріке пережив трагічну втрату доньки та фактично передав збірну своєму асистенту Морено. Роберт сподівався відпрацювати й фінальну частину Євро, проте бос несподівано повернувся. Вони посварилися та поставили крапку в 9-річній співпраці.
Потім Морено провально тренував Монако і Гранаду, а у 2023 – 2025 роках очолював Сочі, тобто працював на Росії вже в період повномасштабного вторгнення до України. У підсумку іспанця звільнили через серію слабких результатів, а потім ще й висміяли, стверджуючи, що він активно використовував ШІ для вибору тактики, режимів тренувань та трансферних рішень.
Тренер виграв "Хто хоче стати мільйонером", щоб попрацювати в МЮ, беруть гравців з ШІ – головна сенсація ЛЧ
Футбол 24
Футбол 24
Перейти на football24.ua
росія проводить інформаційну операцію на тимчасово окупованих територіях України під приводом підготовки до вересневих виборів до Держдуми. Окупаційні адміністрації організували масові обходи будинків у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях.
Про це повідомив Центр протидії дезінформації.
За даними ЦПД, агітатори та представники так званих "виборчих комісій" відвідують помешкання місцевих жителів, пояснюючи це необхідністю поінформувати населення про майбутні вибори.
Водночас у Центрі вважають, що під виглядом виборчої кампанії російські окупаційні структури можуть проводити перевірку даних про населення. Зокрема, йдеться про звірку демографічної інформації, виявлення порожніх помешкань та встановлення людей, які не отримали російські паспорти або уникають співпраці з окупаційною владою.
У ЦПД зазначають, що такі дії можуть використовуватися для посилення контролю над населенням та психологічного тиску на мешканців тимчасово окупованих територій.
Крім того, за оцінкою Центру, обходи можуть бути пов’язані з підготовкою до маніпуляцій із результатами так званого голосування. Представники окупаційних структур нібито заздалегідь збирають заявки на "голосування вдома" та дострокове голосування, що може використовуватися для забезпечення потрібних показників явки.
У ЦПД наголошують, що проведення російських виборів на тимчасово окупованих територіях України є незаконним.
Нагадаємо, що росія продовжує посилювати контроль над доступом до інтернету. За даними Центру протидії дезінформації, у липні 2026 року лише близько третини сеансів мобільного інтернету пройшли без обмежень.
Читайте також: росіяни масово закривають школи і дит'ясла на окупаній частині Донеччини – ЦПД
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Перейти на 5.ua
Цьогорічні проміжні вибори визначать, яка партія контролюватиме Конгрес США. Фото: Брендан Гоффман/Getty Images.
Віддалені райони Аляски, Південний Техас і штат Мен можуть несподівано визначити майбутню більшість у Вашингтоні після листопадового голосування. CNN пояснить, чому.
Канал Сі-Ен-Ен готує щотижневу інформаційну розсилку “20/26 Vision”, присвячену проміжним виборам до Конгресу США 2026 року. Вона виходитиме щочетверга від вересня і до дня голосування в листопаді.
Як вказує CNN
У фокусі розсилки будуть вирішальні виборчі кампанії за місця в Палаті представників і Сенаті США. Саме ці перегони визначатимуть, яка політична сила контролюватиме обидві палати Конгресу після виборів.
Що визначатимуть проміжні вибори у США
Голосування 2026 року може стати одним із головних політичних випробувань для президента Дональда Трампа в середині його каденції. Результати виборів здатні суттєво вплинути на баланс сил у Вашингтоні та можливості Білого дому просувати свої рішення через Конгрес.
Вирішальними у боротьбі за більшість у Сенаті можуть виявитися голоси дуже різних виборчих груп. Серед них – жителі віддалених районів Аляски, латиноамериканські громади Південного Техасу та виборці штату Мен, стурбовані торговельним протистоянням Дональда Трампа з Канадою.
Які теми висвітлюватиме “20/26 Vision”
Розсилка збиратиме найважливіші події виборчої кампанії та пояснюватиме, як вони впливають на боротьбу за Конгрес. Зокрема, йтиметься про:
Ключові перегони до Палати представників і Сенату, зміни в настроях виборців, результати соціологічних опитувань, позиції кандидатів і заяви політиків, а також тенденції, що можуть визначити підсумки голосування.
Проміжні вибори 2026 року стрімко наближаються. Їхній результат може змінити політичну рівновагу у Вашингтоні та визначити, наскільки вільно адміністрація Дональда Трампа зможе діяти протягом другої половини президентського терміну.
Корисне для прочитання:
- Майора ВПС США Джейсона Вотсона повторно взяли під досудове утримання після інтерв’ю CNN і нових закликів до імпічменту президента Дональда Трампа. Причини рішення поки не розкрили.
- Республіканці США сумніваються, що дводенний з’їзд у Далласі допоможе кандидатам перед проміжними виборами через витрати, незручний час і надмірну увагу до Трампа.
- Сенатор Річард Блюменталь закликав Палату представників США терміново підтримати законопроєкт про посилення санкцій проти Росії та її торговельних партнерів.
The post CNN готує розсилку про вирішальні вибори до Конгресу США 2026 року first appeared on Межа. Новини України..

Заступник голови обласного осередку ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН) у землі Саксонія-Ангальт Ханс-Томас Тіллшнайдер опинився у центрі гучного скандалу через символіку окупаційної армії РФ у власному робочому кабінеті. Після зйомок репортажу політик спробував задіяти адвокатів, щоб заборонити публікацію відеокадрів зі своїм атрибутом російських військових, повідомляє Bild.
Інцидент стався під час зйомок спеціального матеріалу віцешефа Bild Пауля Ронцхаймера про майбутні вибори до місцевого парламенту. 48-річний Тіллшнайдер особисто зустрів журналіста біля свого виборчого офісу у місті Кверфурт та запропонував провести екскурсію приміщенням. Під час показу робочого кабінету в кадр потрапив атрибут — чорна чашка із червоною зіркою та російським написом «Армія Росії». Жодних сувенірів Бундесверу (збройних сил ФРН) у кабінеті політика не виявилося, що викликало додаткові запитання щодо його політичної орієнтації.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Найпопулярніша партія Німеччини хоче повернутись до закупівель газу та нафти з РФ
Коли журналіст запитав депутата про причини розміщення символіки агресора, Тіллшнайдер заявив, що посуд просто лежить без діла, був подарований і не має для нього особливого значення. Однак надалі політик роздратовано закликав припинити розмову про це, а одразу після завершення зйомок звернувся до юристів з вимогою заборонити оприлюднення кадрів з його кабінету.
Деталі щодо походження атрибута:
Сувенір продається в офіційному армійському інтернет-магазині бренду «Армія Росії»;
Вартість становить приблизно вісім євро (близько 360 гривень);
Офіційним партнером магазину вказане міністерство оборони РФ;
Цільовою аудиторією товарів є прихильники російських військових.
Попри спроби заперечити солідарність із загарбниками, Тіллшнайдер є одним із ключових діячів радикального проросійського крила АдН. Через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну він відвідав Росію, хоча перервав візит через тиск керівництва партії, а у жовтні 2025 року взяв участь у святкуванні дня народження диктатора Владіміра Путіна в посольстві РФ у Берліні. У разі перемоги партії на виборах політик претендує на посаду міністра освіти та планує кардинально змінити викладання історії в німецьких школах.
Політичний контекст
Вибори до парламенту землі Саксонія-Ангальт призначені на 6 вересня 2026 року. Згідно з опитуваннями громадської думки, ультраправа АдН набирає не менше 40% голосів виборців. На тлі зростання впливу радикалів міністр оборони ФРН та глава уряду землі Баден-Вюртемберг вже закликали розпочати процедуру офіційної заборони осередків цієї партії одразу в чотирьох східних землях Німеччини.
Більшість європейських правопопулістів після 2022 року принаймні змінили риторику щодо Росії. Але «Альтернатива для Німеччини» залишилася винятком. Що буде, якщо політична сила, яка відкрито виступає за зближення з Росією, одного дня визначатиме курс найбільшої економіки Європи? Це питання вже перестало бути теоретичним. Петро Герасименко у статті «"Альтернатива для Росії": чому німецька партія не відмовляється від підтримки Кремля?» пояснює, чим АдН відрізняється від інших європейських правих, аналізує її феномен та витоки проросійської позиції.
Перейти на zn.ua
Таку думку в етері Еспресо висловив журналіст Віталій Портников.Як зазначив Віталій Портников, Дональд Трамп уже переконався, що Сполучені Штати не можуть диктувати Китаю умови силою, оскільки американська економіка критично залежить від китайських поставок. Водночас журналіст вважає, що головне питання зараз полягає не стільки у переговорах Трампа із Сі, скільки в тому, як сам китайський лідер скористається ситуацією.Портников наголосив, що Росія та США вже продемонстрували обмеженість військової сили як інструменту досягнення глобальних цілей."Я взагалі вважаю, що головною перевагою наддержави є погрози, а не застосування сили. Шляхом погроз наддержава може добитися набагато більшого, ніж самим застосуванням сили", — сказав пан Віталій.На його думку, тепер аналогічний вибір стоїть перед Сі Цзіньпіном. Китай має значний ядерний потенціал і є другою економічною силою світу, тому Пекін може спокуситися ідеєю скористатися одночасним ослабленням США."Сі Цзіньпін може подумати про спокусу такого розвитку подій, тому що якщо йому все вдасться, у світі буде тільки одна сила — і це буде Китай, Комуністичний Китай", — заявив журналіст.Портников припустив сценарій, за якого одночасно виникають три великі конфлікти: у Європі, де Росія продовжує протистояння із Заходом, на Корейському півострові та навколо Тайваню. У такому разі, за його оцінкою, США можуть не мати достатньо ресурсів для одночасного реагування.Водночас журналіст наголосив, що Китай так само може переоцінити власні сили. Якщо Пекін зазнає невдачі на Тайвані, а Росія та Північна Корея не досягнуть своїх цілей, світ може опинитися без держави, здатної нав'язати власні правила силою."Немає жодної великої країни, яка здатна нав'язати свою волю силою, і немає ніякого порядку. Починається час вічної війни. Всіх з усіма. Більше нема кому бути арбітром", — зазначив Портников.На його думку, саме тому рішення Сі Цзіньпіна може стати одним із визначальних для майбутнього міжнародної системи."Якщо Китай не піддасться цим спокусам, то у нас є ще шанси, що Сполучені Штати і Росія десь у якийсь момент знайдуть якусь модель співіснування за рахунок відмови Росії від частини імперських амбіцій. Якщо Китай зараз буде реально активно втручатися у конфлікт — це кінець цієї цивілізації, яку ми знали", — підсумував журналіст. Наступна офіційна зустріч президента США Дональда Трампа та лідера КНР Сі Цзіньпіна запланована на 24 вересня 2026 року у Вашингтоні.
Перейти на espreso.tv
Масові затримання, паливний дефіцит і нові обмеження для емігрантів показали, як війна та репресії дедалі глибше змінюють життя в Росії.
Репресії, атаки на логістичні об’єкти, підготовка до нової мобілізації та тиск на опозицію стали головними темами тижня в російському опозиційному телеграм-середовищі. Серед найрезонансніших подій – затримання близько сотні людей на панк-фестивалі під Виборгом, загадкова смерть генерал-майора ФСБ у відставці та розширення ударів по складській інфраструктурі Росії.
Як повідомляє spravdi.org.
Затримання на панк-фестивалі та смерть генерала ФСБ
У Ленінградській області силовики затримали близько ста відвідувачів закритого панк-фестивалю. Причиною стали пісні на підтримку України. Подія стала одним із найпомітніших проявів репресивної політики, яка дедалі більше сприймається в російському інформаційному просторі як повсякденне явище.
Тиск поширюється і на публічних людей. Кандидата в Державну думу від КПРФ Миколу Бондаренка оштрафували на тисячу рублів за публікацію фотографії Олексія Навального. Формально незначне покарання може вплинути на його участь у виборах. Коміка Семена Слєпакова засудили до 400 годин обов’язкових робіт через пародійну пісню.
Окрему увагу привернула смерть 83-річного генерал-майора ФСБ у відставці Ігоря Лаптєва. Його знайшли мертвим у власній квартирі з вогнепальним пораненням голови. Російські медіа обережно припускають самогубство, однак офіційної версії події та детальних пояснень поки немає.
Удари по складах і паливна криза
Другим за масштабом сюжетом тижня стали атаки на логістичну інфраструктуру Росії. Українські безпілотники, за повідомленнями російських телеграм-каналів, уперше одночасно уразили склади маркетплейсу Ozon у Дагестані, Адигеї та Ставропольському краї.
Склади в Адигейську та Невинномиську евакуювали, серед працівників, за попередніми даними, постраждалих не було. Повторний удар по об’єкту Wildberries у Котовську вивів із ладу вже вісім із десяти найбільших логістичних хабів компанії.
Україна атакувала одразу три склади Ozon – у Дагестані, Адигеї та Ставропольському краї. Склади в Адигейську та Невинномиську евакуювали, працівники не постраждали.
– телеграм-канал «Медуза»
Паралельно паливний дефіцит охопив щонайменше 24 російські регіони. У Геленджику бензин, за повідомленнями місцевих каналів, закінчився повністю.
На цьому тлі атаки по Ozon і Wildberries уже виглядають не як окремі удари по одному маркетплейсу, а як системний тиск на електронну торгівлю та логістику Росії. Наслідки можуть відчувати пересічні споживачі через затримки доставок, перебої в роботі складів і дефіцит товарів.
Російські удари по Україні цього тижня також спричинили значні втрати. У Кривому Розі загинули щонайменше 16 людей, понад 130 були поранені. Масована атака на Київ 20 серпня забрала щонайменше 12 життів.
Мобілізація, пропаганда та тиск на емігрантів
Третій великий блок тем стосувався виборів, мобілізації та еміграції. На з’їзді партії «Єдина Росія» Володимир Путін заявив про нібито “тотальну підтримку” війни населенням. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв назвав антивоєнних громадян і тих, хто виїхав із країни, “мерзотниками”.
Одночасно поширювалися припущення про можливу нову хвилю мобілізації після виборів. Кремль це заперечує, а британське видання «Гардіан» писало, що ознак ухваленого рішення про новий призов наразі немає.
Щонайменше 47 із 50 провідних російських університетів, за наведеними даними, агітують студентів підписувати контракти з Міністерством оборони. У Пензенській області з’явилися повідомлення про примусове укладання таких контрактів.
Міністерство юстиції Росії тим часом у тестовому режимі запустило реєстр емігрантів, щодо яких можуть застосовувати тимчасові обмеження. Йдеться, зокрема, про арешт майна та обмеження доступу до консульських послуг. Поки що записи в реєстрі мають демонстраційний характер, однак сам факт його створення свідчить про підготовку влади до посилення тиску на громадян за кордоном.
Міністерство юстиції запустило в тестовому режимі реєстр емігрантів, права яких обмежені. Відомство доповнило перелік реєстрів на своєму сайті новим списком осіб, щодо яких застосовуються тимчасові обмежувальні заходи. Поки що реєстр працює в тестовому режимі, а дані внесені для прикладу. З макета випливає, що влада незабаром може оприлюднити цілу низку персональних даних.
– телеграм-канал «Важные истории»
Скандал навколо концерту Каньє Веста
Соціально-розважальний порядок денний тижня сформували кілька міжнародних новин. Серед них – повідомлення про смерть Доллі Партон у віці 80 років, повернення принца Гаррі та Меган Маркл до Великої Британії після шести років у США, а також перемога команди «Тім Спірит» на турнірі «Інтернешнл».
Найбільший резонанс у Росії викликала історія з концертом Каньє Веста в Санкт-Петербурзі. Після продажу понад 100 тисяч квитків стадіон «Газпром Арена» заявив, що не має договору на проведення шоу. Організатори наполягають, що підготовка триває. Російські медіа пов’язали скасування концерту з втручанням влади, а видання «Фонтанка» написало, що виступ нібито прибрали з розкладу “за дзвінком згори”.
Таємний візит директора ЦРУ до Москви
Ще однією помітною темою став непублічний візит директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви. Його приїзд збігся з російським ударом по Одесі та підписанням Володимиром Путіним указу про зовнішнє управління інфраструктурою.
За даними американського видання «Аксіос», перед візитом Сполучені Штати нібито попросили Україну тимчасово призупинити удари по території Росії. Водночас жодна зі сторін не підтвердила цю інформацію, тому її оцінюють обережно.
До цього ж інформаційного блоку потрапили повідомлення про навчання на випадок мобілізації в Калінінградській області та можливе перекидання військових Північної Кореї до Росії. Обидві історії ґрунтуються на даних західних розвідок, які журналісти переказали з посиланням на свої джерела.
Тиск на «Яблоко» посилюється в регіонах
Витіснення партії «Яблоко» з виборчого процесу не обмежилося федеральним рівнем. За позовом партії «Родина» суд скасував реєстрацію списку «Яблока» на виборах до Законодавчих зборів Псковської області.
Тим часом у Казахстані на перших виборах до нового однопалатного парламенту президентська партія «Адилет» здобула понад 71% голосів. Опозиційні телеграм-канали навели цей результат без розгорнутих коментарів, залишивши читачам можливість самостійно оцінити його правдоподібність.
Що показав тиждень
Удари по складах Ozon і Wildberries, а також паливний дефіцит створюють для Росії відчутний економічний тиск у тилу. Порушення логістики поступово перетворюється на окремий вимір війни, який безпосередньо впливає на споживачів і роботу великих компаній.
Водночас російська влада готує інструменти для нового посилення контролю: активізує вербування студентів до армії, переслідує антивоєнних громадян і створює реєстр емігрантів, що може стати основою для подальших обмежень.
Показово, що численні випадки репресій дедалі частіше подаються як звичайна частина новинного потоку. Штраф за фотографію Навального, вирок за пародійну пісню, масові затримання на музичній події та усунення опозиційного списку з виборів складаються в картину системного тиску, який у Росії намагаються зробити буденністю.
Схожі новини для вас:
- «Чорний серпень» знову оголив проблеми Росії: війна, паливна криза, падіння рубля та репресії посилюють тривогу, тоді як Кремль намагається применшити масштаби труднощів.
- Сили оборони України уразили російський «Бук-М3» орієнтовною вартістю 45 мільйонів доларів, командний пункт, склади та шість пунктів управління безпілотниками.
- ГУР і СЗР заявили, що Росія може провести нову хвилю мобілізації у 2026–2027 роках, призвавши до 600 тисяч людей для війни проти України.
The post Репресії та удари по логістиці посилюють тиск на Росію: що показав тиждень first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net
Таку думку в етері Еспресо висловив журналіст Віталій Портников.Про справжню мету неанонсованого візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, на думку Віталія Портникова, можна лише будувати версії. Також журналіст закликав не переносити автоматично логіку адміністрації Джо Байдена на команду Дональда Трампа. Портников нагадав, що попередній директор ЦРУ Вільям Бернс відвідував Москву перед початком повномасштабного вторгнення РФ, коли США вже знали про підготовку Росії до нападу на Україну. Однак нинішній візит зовсім не обов'язково має аналогічну причину."Якщо ми вважаємо, що Трамп діє рівно так, як Байден, то ж бачимо, що Трамп у переважній більшості політичних питань діє протилежним чином", — зазначив журналіст.Він не виключає, що Реткліфф міг обговорювати з російською стороною питання, які безпосередньо відповідають політичним інтересам Трампа напередодні виборів до Конгресу восени 2026 року.Перший можливий напрям — ціни на пальне. За словами Портникова, Вашингтону важливо покращити економічні показники перед виборами, зокрема на тлі високих цін на бензин та невизначеності навколо війни з Іраном."Для цього потрібно відкрити Ормузьку протоку. Я не виключаю, що директор Центрального розвідувального управління міг обговорювати з росіянами моменти, як вони можуть цьому посприяти", — припустив він.Другим питанням могли стати американські громадяни, яких утримують за кордоном. Портников вважає, що їхнє звільнення стало б для Трампа помітним політичним успіхом.Ще один можливий меседж — прохання до Путіна не вдаватися до масштабної ескалації до американських виборів."Якщо Трамп знає, що Путін готовий до якихось радикальних дій, просити його ці дії не робити до виборів, не погрожувати, а говорити Путіну: "Послухайте, якщо я програю вибори, вам буде гірше, ніж якщо я їх виграю. Тож не заважайте мені виграти", — зазначив журналіст.Портников наголосив, що це лише можливі сценарії, адже реальний порядок денний зустрічі невідомий."Ми можемо тільки створювати якісь версії щодо поїздки директора ЦРУ до російської столиці, і обов'язково помилимося", — підсумував він. Візит директора ЦРУ США Реткліффа до Москви: що відомоУ вівторок, 25 серпня, у московському аеропорту "Внуково" приземлився транспортний літак ВПС США Boeing C-17 Globemaster III, який летів з військової бази Ендрюс під Вашингтоном через Ригу. За даними джерел CBS News, саме цим бортом до Москви прилетів директор ЦРУ Джон Реткліфф для зустрічей у російській столиці — жодна зі сторін офіційно особу посадовця чи мету його візиту не підтвердила, в ЦРУ від коментарів відмовилися, а речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що жодних зустрічей із представниками адміністрації США цього тижня не планувалося. Того ж вечора борт вилетів з Москви в бік кордону з Латвією.За даними Axios, ще напередодні поїздки Реткліффа США повідомили Україну про візит високопоставленої делегації до Москви й попросили призупинити удари до її від'їзду.Президент США Дональд Трамп назвав візит "напіврутинним" і заявив, що директор ЦРУ — "фантастичний хлопець", який приїздив не з тих причин, про які запитували журналісти, — зокрема спростувавши версії про перевірку рішучості НАТО чи попередження щодо можливого удару по Британії. За словами Трампа, візит може принести "певні результати", адже Вашингтон продовжує працювати над завершенням війни в Україні.Водночас президент Литви Гітанас Науседа заявив, що країна була заздалегідь поінформована про несподіваний візит директора ЦРУ США Джона Реткліффа до Москви.
Перейти на espreso.tv
Армія рф втрачає на фронті більше військових, ніж кремлю вдається набрати до війська. Розрив між втратами та темпами вербування становить близько 6 тисяч людей щомісяця. На тлі проблем із поповненням особового складу москва посилює удари по цивільній та енергетичній інфраструктурі України.
Про це пише The Guardian.
Західні посадовці зазначають, що росія досі зберігає високі темпи набору нових військових. Йдеться приблизно про тисячу людей на день. Однак упродовж останніх двох місяців цього вже недостатньо, щоб перекрити кількість втрат російської армії на полі бою.
"За нашими оцінками, розрив між втратами росії та кількістю людей, яких їй вдається завербувати, наразі становить близько 6 тисяч осіб на місяць", зазначив один із західних урядовців.
За його словами, через нестачу живої сили російський диктатор путін обрав шлях подальшої ескалації.
Одним із проявів цієї тактики стали масовані ракетні атаки. Від початку липня російські війська запустили понад 360 ракет. Москва, зокрема, користується обмеженою кількістю засобів, які Україна має для протидії балістичному озброєнню.
Західні урядовці вважають, що окремою ціллю росії є українська енергетика напередодні зими.
"Очевидно, що Москва має намір спробувати підірвати бойовий дух українців, знищивши цієї зими їхню енергетичну інфраструктуру", зазначив посадовець.
За словами західних представників, можливості росії компенсувати фронтові втрати за рахунок нової мобілізації залишаються обмеженими. Чергова кампанія з примусового залучення людей до війська могла б створити для Кремля серйозні політичні та економічні проблеми.
Попередня мобілізація, яку росія провела восени 2022 року, спричинила масштабний виїзд населення за кордон. Тоді країну залишили близько мільйона росіян, переважно висококваліфікованих спеціалістів. При цьому повернулася менш ніж половина з них.
Є й інша проблема – спроможність самої армії прийняти кілька сотень тисяч нових військовослужбовців. Російським силам бракує техніки та офіцерів, тому масштабне збільшення кількості призовників може створити додаткове навантаження на військову систему.
Західні урядовці вважають, що головна стратегічна мета путіна залишається незмінною – вести тривалу війну на виснаження. Москва розраховує на те, що з часом її західні противники втомляться від підтримки України та почнуть скорочувати допомогу Києву, побоюючись російських погроз.
"Важливо пам'ятати, що в цьому немає нічого нового. Протягом останніх років Росія неодноразово вдавалася до погроз можливого застосування ядерної зброї, намагаючись залякати нас і змусити припинити підтримку України", додав інший західний посадовець.
Водночас у новому матеріалі Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що у росії продовжується підготовка до можливої мобілізації. Так, у російському міноборони хочуть внести зміни до законодавства.
"Міністерство оборони росії може прагнути розширити доступ до особистої інформації росіян, що стосується їхньої здатності служити в армії, щоб створити умови для швидшої примусової мобілізації, яку, як повідомляється, путін розглядає для проведення після виборів до державної думи у вересні. Цей проєкт не є показником того, що путін остаточно вирішив провести мобілізацію, а радше вказує, що міністерство оборони готується на випадок, якщо він ухвалить таке рішення", – зазначили в ISW.
Аналітики додали, що доступ до перерахованої персональної інформації піде на користь російським механізмам призову та формування сил незалежно від примусового призову резервістів.
Нагадаємо, що росія опрацьовує плани проведення додаткової хвилі мобілізації у 2026–2027 роках. За задумом російського керівництва, цього року планують набрати 300 тисяч осіб, а наступного – ще 300 тисяч.
↓Читайте також
"Вони воюють не гірше за чоловіків": Келлог виступив за мобілізацію жінок в Україні
У Раді обговорюють зміни у процесі мобілізації, зокрема щодо призовного віку, – Костенко
The post Росія набирає тисячу військових щодня, але цього недостатньо: що змінює Кремль у війні проти України appeared first on Рубрика.
Перейти на rubryka.com
Армія рф втрачає на фронті більше військових, ніж кремлю вдається набрати до війська. Розрив між втратами та темпами вербування становить близько 6 тисяч людей щомісяця. На тлі проблем із поповненням особового складу москва посилює удари по цивільній та енергетичній інфраструктурі України.
Про це пише The Guardian.
Західні посадовці зазначають, що росія досі зберігає високі темпи набору нових військових. Йдеться приблизно про тисячу людей на день. Однак упродовж останніх двох місяців цього вже недостатньо, щоб перекрити кількість втрат російської армії на полі бою.
"За нашими оцінками, розрив між втратами росії та кількістю людей, яких їй вдається завербувати, наразі становить близько 6 тисяч осіб на місяць", зазначив один із західних урядовців.
За його словами, через нестачу живої сили російський диктатор путін обрав шлях подальшої ескалації.
Одним із проявів цієї тактики стали масовані ракетні атаки. Від початку липня російські війська запустили понад 360 ракет. Москва, зокрема, користується обмеженою кількістю засобів, які Україна має для протидії балістичному озброєнню.
Західні урядовці вважають, що окремою ціллю росії є українська енергетика напередодні зими.
"Очевидно, що Москва має намір спробувати підірвати бойовий дух українців, знищивши цієї зими їхню енергетичну інфраструктуру", зазначив посадовець.
За словами західних представників, можливості росії компенсувати фронтові втрати за рахунок нової мобілізації залишаються обмеженими. Чергова кампанія з примусового залучення людей до війська могла б створити для Кремля серйозні політичні та економічні проблеми.
Попередня мобілізація, яку росія провела восени 2022 року, спричинила масштабний виїзд населення за кордон. Тоді країну залишили близько мільйона росіян, переважно висококваліфікованих спеціалістів. При цьому повернулася менш ніж половина з них.
Є й інша проблема – спроможність самої армії прийняти кілька сотень тисяч нових військовослужбовців. Російським силам бракує техніки та офіцерів, тому масштабне збільшення кількості призовників може створити додаткове навантаження на військову систему.
Західні урядовці вважають, що головна стратегічна мета путіна залишається незмінною – вести тривалу війну на виснаження. Москва розраховує на те, що з часом її західні противники втомляться від підтримки України та почнуть скорочувати допомогу Києву, побоюючись російських погроз.
"Важливо пам'ятати, що в цьому немає нічого нового. Протягом останніх років Росія неодноразово вдавалася до погроз можливого застосування ядерної зброї, намагаючись залякати нас і змусити припинити підтримку України", додав інший західний посадовець.
Водночас у новому матеріалі Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що у росії продовжується підготовка до можливої мобілізації. Так, у російському міноборони хочуть внести зміни до законодавства.
"Міністерство оборони росії може прагнути розширити доступ до особистої інформації росіян, що стосується їхньої здатності служити в армії, щоб створити умови для швидшої примусової мобілізації, яку, як повідомляється, путін розглядає для проведення після виборів до державної думи у вересні. Цей проєкт не є показником того, що путін остаточно вирішив провести мобілізацію, а радше вказує, що міністерство оборони готується на випадок, якщо він ухвалить таке рішення", – зазначили в ISW.
Аналітики додали, що доступ до перерахованої персональної інформації піде на користь російським механізмам призову та формування сил незалежно від примусового призову резервістів.
Нагадаємо, що росія опрацьовує плани проведення додаткової хвилі мобілізації у 2026–2027 роках. За задумом російського керівництва, цього року планують набрати 300 тисяч осіб, а наступного – ще 300 тисяч.
↓Читайте також
"Вони воюють не гірше за чоловіків": Келлог виступив за мобілізацію жінок в Україні
У Раді обговорюють зміни у процесі мобілізації, зокрема щодо призовного віку, – Костенко
The post Втрати рф випередили темпи вербування на 6 тисяч людей щомісяця: кремль змінює тактику ведення війни appeared first on Рубрика.
Перейти на rubryka.comА Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма?
Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.
То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.
Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.
Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.
Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.
Дізнатись більше
Керівник офісу президента України Кирило Буданов заявив про те, що на сьогодні Україна не здатна зупинити війну з Росією.
"Не тому, що ми не хочемо, просто зараз це нереалістично", — сказав Буданов в ефірі телемарафону. Він пояснив, що війна взимку 2026-2027 не закінчиться.
Буданов також додав, що Україна намагалася досягти домовленостей з Росією про взаємне припинення далекобійних ударів, проте ця ініціатива не спрацювала.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
CNN: І Трамп, і Путін постали перед однаковими викликами — вони не можуть закінчити війни, які самі ж почали
"Повірте, ми це пробували. Я вам прямо скажу, я це особисто пробував. Зараз поки що не йде, ну давайте чесно скажемо", — зазначив Буданов.
Він додав, що ситуація непроста, всі пішли шляхом ескалації, тому Україна змушена відповідати всіма засобами, які має.
"Це болісно. Болісно для всіх. Для них (росіян, - ред.) також болісно. Але станом на зараз вибору немає. Ми маємо думати, як ми будемо виживати в цих умовах", — наголосив він.
Раніше Буданов заявляв про можливе пожвавлення переговорів з РФ у вересні. Крім того, директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив візит до Москви, щоб застерегти Путіна зупинити війну.
Перейти на zn.ua
Через пункт пропуску Верхній Ларс на кордоні Росії та Грузії за тиждень виїхали понад 113 тисяч росіян на тлі побоювань щодо нової мобілізації. Російська влада посилила заходи з обліку резервістів, а силові структури готуються до можливого періоду мобілізації.
Про це повідомляє Politico.
За даними видання, останнім часом російська влада активізувала збір персональних даних резервістів, посилила вербування та розширила повноваження Росгвардії. Це відбувається на тлі побоювань щодо можливого нового призову до російської армії.
Засновник правозахисної організації School of the Conscript Олексій Табалов повідомив про зростання кількості запитів на юридичну допомогу від чоловіків призовного віку, передусім із числа військового резерву. За його словами, останніми місяцями російська влада активно збирає через роботодавців персональні дані резервістів, зокрема адреси їхніх родичів.
Резервістів також викликають до військкоматів та повідомляють, до яких підрозділів вони мають прибути у разі оголошення мобілізації. Табалов вважає, що це може створювати основу для швидшого та менш публічного проведення нового призову.
Окремі рішення російської влади також можуть свідчити про підготовку до мобілізації. У березні в Росії зробили електронні повістки обов’язковими для призовних процедур. Тепер після їхнього оформлення через онлайн-систему інформація автоматично передається прикордонній службі, а особі можуть заборонити виїзд із країни.
У липні російські ЗМІ повідомляли, що Росгвардія проводить підготовку особового складу, персоналу та об’єктів на випадок можливої мобілізації. Відповідний наказ передбачає додаткові заходи безпеки під час мобілізаційного періоду, воєнного стану та війни.
На цьому тлі Росія також намагається компенсувати нестачу нових військовослужбовців за рахунок контрактної кампанії. Зокрема, влада планувала залучити близько 80 тисяч людей до новостворених “Військ безпілотних систем”, однак до липня вдалося набрати лише близько 8 тисяч осіб.
У червні в російській Пензі з’явилися повідомлення про масові перевірки чоловіків, яких правоохоронці та військові доставляли до військкоматів. Місцева влада заперечила причетність до викрадень та примусової мобілізації.
За даними Politico, Міністерство оборони Росії поставило завдання залучити 409 тисяч контрактників до кінця 2026 року. Водночас спроби компенсувати нестачу особового складу за рахунок добровольців і контрактників стають дедалі складнішими.
Український військовий експерт Олександр Коваленко вважає, що сукупність цих заходів може свідчити про підготовку Росії до жорсткішої мобілізаційної кампанії.
При цьому Кремль продовжує заперечувати підготовку нової мобілізації. Посол Росії при ООН Василь Небензя заявив, що масштабний призов наразі не планується, а речник Кремля Дмитро Пєсков назвав повідомлення про мобілізацію інформацією, яку нібито поширює українська влада.
Водночас офіційного оголошення про нову мобілізацію в Росії до вересня не очікують. У цей період країна має провести парламентські вибори, а новий призов може негативно позначитися на політичних позиціях Володимира Путіна.
Побоювання нової мобілізації вже спричинили зростання потоку людей через Верхній Ларс. У вересні 2022 року, після оголошення Путіним часткової мобілізації на 300 тисяч осіб, через цей напрямок до Грузії за тиждень виїхали понад 100 тисяч росіян.
За оцінкою правозахисників, Кремлю дедалі складніше набирати нових військових за рахунок добровольців, тоді як втрати Росії, за оцінками української сторони, перевищують кількість охочих уперше вступити до армії. Це може збільшувати тиск на владу щодо нового мобілізаційного рішення.
До слова, російське військово-політичне керівництво опрацьовує можливість проведення нової хвилі мобілізації у 2026–2027 роках. За даними української розвідки, Москва може планувати призвати близько 300 тисяч людей у 2026 році та ще 300 тисяч — у 2027-му.
Раніше, політичний експерт Тарас Загородній заявив, що на тлі ударів України по російських НПЗ та найбільшому маркетплейсу Wildberries, всередині РФ збільшується соціальна напруга та формуються протестні настрої. Ці процеси стають особливо помітними напередодні виборів до Думи, які заплановані на осінь.
Нагадаємо, що росіяни починають на окупованих територіях України масштабну пропагандистську кампанію до так званих виборів до Державної думи, які відбудуться 20 вересня.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Росіяни тікають за кордон через підготовку Кремля до мобілізації: з країни виїхали понад 113 тисяч людей appeared first on Прямий.

Кремль без публічного оголошення готує нову хвилю мобілізації. Чоловіки призовного віку в Росії намагаються виїхати з країни, побоюючись повторення подій осені 2022 року. Замість нового указу російська влада діє через роботодавців. Вона збирає дані про резервістів і запроваджує електронні повістки, які набувають чинності одразу після надсилання. Про ознаки прихованої мобілізації розповідає Politico.
Засновник правозахисної організації «Школа призовника» Алексєй Табалов заявив, що останніми місяцями побільшало звернень по юридичну допомогу від чоловіків призовного віку. «Переважно від тих, хто перебуває у військовому резерві», сказав він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Пріоритети очевидні»: Зеленський про російську мобілізацію
За словами Табалова, останніми місяцями російська влада активно збирає особисті дані резервістів через їхніх роботодавців.
«Вони навіть цікавляться адресами родичів», розповів він. За його словами, ці дані можуть використовувати для пошуку чоловіків, які спробують ухилитися від мобілізації, якщо її оголосять.
Таких чоловіків викликають до військкоматів. Там їм видають призначення із зазначенням підрозділу, до якого вони мають прибути у разі оголошення мобілізації.
Табалов вважає, що це створює умови для швидшого й непублічного призову.
«Просто підганяють, скажімо, 10 автобусів до якогось металургійного заводу і забирають наперед узгоджену кількість працівників прямо з робочих місць, викликаючи їх поіменно: Петров, Іванов, Сидоров, прошу на автобус, який потім їде на військову базу», пояснив він.
У березні Кремль зробив електронні повістки обов'язковими для процесу призову. Під час мобілізації 2022 року використовували паперові повістки, які набули чинності лише після підпису отримувача. Ця бюрократична лазівка тоді дозволила швидко виїхати з країни до мільйона росіян.
Такі повістки запровадили у 2023 році, а у 2025-му їх почали використовувати по всій країні на добровільній основі. Тепер така повістка набуває чинності одразу після оприлюднення онлайн. Прикордонна служба отримує повідомлення, а отримувачу автоматично забороняють виїзд із країни.
«Влада врахувала урок попередньої мобілізації», зазначив Табалов.
У липні російські ЗМІ повідомили, що Нацгвардія проводить навчання з підготовки особового складу, персоналу та об'єктів на випадок можливої мобілізації. З цією метою директор Нацгвардії Володимир Золотов підписав наказ, у якому прямо вказано, що структура має додатково забезпечувати захист «від небезпек, що виникають у період мобілізації, воєнного стану та у воєнний час». Ці зміни свідчать, що влада готується до жорсткішого, більш «репресивного» типу мобілізації із залученням силових структур, вважає український військовий експерт Олександр Коваленко.
Кремль уже кілька місяців публічно заперечує чутки про нову мобілізацію. Постійний представник Росії при ООН Василій Небензя заявив журналістам: «Наразі масова мобілізація нам не потрібна, вона не планується і не очікується, наскільки мені відомо».
Речник Кремля Дмитро Пєсков зі свого боку заявив, що будь-які розмови про мобілізацію «насаджуються українською владою».
Проте ситуація на фронті для Москви залишається складною. Колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що втрати Росії вперше перевищили кількість добровольців, які готові вступити до армії.
Юрист правозахисної організації Russian Peace Plea, яка допомагає чоловікам ухилятися від військової служби, також підтвердив проблеми з набором. Видання не називає його імені з міркувань безпеки.
«Кремлю стає дедалі складніше залучати нових людей», сказав юрист. За його словами, «суспільний договір» між російською владою та населенням «помітно руйнується».
Попри те що всі ознаки вказують на зростання ймовірності нової мобілізації, Путін, схоже, прагне її уникнути. Офіційна мобілізація «означала б, що на фронті справи йдуть погано, що Путін — поганий головнокомандувач», каже Табалов. Тому Кремль уже випробував кілька агресивних стратегій набору особового складу, щоб її обійти: у березні 2026 року російські ЗМІ повідомили, що Міноборони планує набрати близько 80 тисяч людей, переважно студентів, до новостворених «Військ безпілотних систем». Ініціативу супроводжували масштабна пропагандистська кампанія та тиск на виші. Ще одна стратегія проявилася пізніше, у червні, після того як соцмережі наповнилися відео рейдів у Пензенській області. Однак, за словами Табалова, «ця ініціатива може обернутися проти влади… Жителі Пензи вже почали самоорганізовуватися, створюючи загони самооборони, і це, чесно кажучи, рівнозначно виклику, кинутому державній владі».
Військовий резерв Росії переважно складається з чоловіків віком до 55 років, які пройшли строкову службу. Вона є обов'язковою для чоловіків від 18 до 30 років, за винятком тих, хто має відповідні проблеми зі здоров'ям або навчається.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Зеленський: Розвідка фіксує підготовку великої мобілізації в Росії
У 2022 році тодішній міністр оборони Росії Сергій Шойгу оцінював чисельність резервістів приблизно у 25 мільйонів людей.
За словами Табалова, «саме ці люди найімовірніше потраплять під мобілізацію першими у разі її оголошення».
Попри нестачу новобранців, офіційного оголошення про можливу мобілізацію не очікують до вересня, коли в Росії відбудуться парламентські вибори. Жодній антивоєнній партії не дозволили брати участь у виборах, однак і сам Путін, і правляча партія «Єдина Росія» стикаються з падінням підтримки, тож офіційна мобілізація не піде на користь політичним позиціям російського лідера. Утім Кремлю дедалі важче уникати мобілізації. «Я думаю, що знищення України — це [Путіна] нав'язлива ідея, а для її реалізації потрібні люди… Єдиний ресурс, що залишився, з огляду на провал інших спроб, — це мобілізація», — сказав Табалов.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Грошей уже недостатньо: FT розповіло про проблеми Росії з мобілізацією
Росії дедалі важче набирати людей до армії через великі втрати на фронті. Дефіцит добровольців змушує владу посилювати тиск на потенційних військових і шукати способи поповнювати армію без нової масової мобілізації. Після мобілізації 2022 року Кремль змінив правила вручення повісток. Ці повістки дозволяють владі швидше знаходити військовозобов'язаних та обмежувати їм виїзд із країни. Тоді ж після оголошення мобілізації Росію залишили сотні тисяч чоловіків. Масовий виїзд росіян став однією з причин, чому Кремль тепер намагається діяти без нового публічного оголошення.
Перейти на zn.ua
Про це в етері Еспресо та Slawa.TV розповів Анатоль Шалару, міністр оборони Молдови (2015-2016).Росія наразі не має достатніх сил у Придністров'ї, щоб створити серйозну військову загрозу Молдові. Однак, за словами Анатоля Шалару, Москва може спробувати посилити своє угруповання після виборів у країні. Відомо, що на території невизнаного Придністров'я перебуває близько 300 російських офіцерів, тоді як значну частину угруповання становлять місцеві жителі."В них немає бажання вмирати за Путіна. Тому зараз це угрупування не становить такої військової загрози, як це представляє Москва", - зазначив колишній міністр оборони Молдови.Шалару також вважає перебільшеними заяви російської пропаганди про надзвичайну небезпеку складу боєприпасів у Колбасній. За його словами, Росія роками використовувала цей об'єкт як аргумент для збереження своїх військ у регіоні."Цей склад не становить такої небезпеки, як говорить російська пропаганда. Вони нагнітають обстановку, розповідаючи, що Україна хоче почати війну проти Придністров'я і що це буде кінець світу для мільйонів людей. Це неправда", - прокоментував експосадовець.Він наголосив, що військовий потенціал придністровських формувань обмежений. За його словами, молдовська армія зараз сильніша за сили, що розміщені в регіоні. Водночас найбільший ризик Шалару бачить у можливому збільшенні російського контингенту. Москва, за його оцінкою, може скористатися цивільними авіарейсами для перекидання військових у Молдову в разі сприятливих політичних умов."Уся надія Росії — перемогти на виборах у Республіці Молдова, відкрити повітряні ворота і збільшити це угрупування до 20–30, а то й 50 тисяч військових", - Шалару припускає, що російські військові можуть прибувати під виглядом цивільних пасажирів із Вірменії, Грузії чи Туреччини.Водночас він наголосив, що Москва вже веде проти Молдови гібридну війну, намагаючись впливати на політичну ситуацію та дестабілізувати країну: "Ця гібридна війна проти Молдови йде. Вона набрала нових форм. Але ми справляємося — і за допомогою України, і за допомогою Європейського Союзу". 14 серпня у The New York Times повідомили, що наприкінці 2025 року російський диктатор Путін на закритій нараді назвав керівникам своєю метою на 2026 рік "розвал НАТО і ЄС зсередини", і саме Молдова, за даними західної розвідки, посідає другу після України позицію в ієрархії пріоритетів Кремля для досягнення цього.

Росія почала залучати до війни проти України громадян Індонезії. Українська розвідка отримала документи щонайменше на вісьмох індонезійців, яких завербували до російської армії.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
За даними розвідки, росіяни діють за вже знайомою схемою. Іноземцям обіцяють високі зарплати, соціальні гарантії, російське громадянство та роботу далеко від лінії фронту. Однак після підписання контракту вони можуть опинитися безпосередньо на передовій.
Раніше Росія саме так вербувала громадян Непалу, Куби, Кенії та Індії. Частину з них відправляли на фронт без належної підготовки, а деякі завербовані іноземці гинули вже в перші тижні.
У СЗРУ пояснюють, що за допомогою іноземців Росія намагається поповнити армію на тлі скорочення кількості охочих підписувати контракти в межах країни.
Водночас Кремль використовує іноземців і для пропаганди, намагаючись створити враження, що російську війну проти України нібито підтримують у різних країнах світу.
Раніше, політичний експерт Тарас Загородній заявив, що на тлі ударів України по російських НПЗ та найбільшому маркетплейсу Wildberries, всередині РФ збільшується соціальна напруга та формуються протестні настрої. Ці процеси стають особливо помітними напередодні виборів до Думи, запланованих на осінь.
Нагадаємо, російське військово-політичне керівництво опрацьовує можливість проведення нової хвилі мобілізації у 2026–2027 роках. За даними української розвідки, Москва може планувати призвати близько 300 тисяч людей у 2026 році та ще 300 тисяч — у 2027-му.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Росія почала вербувати громадян Індонезії на війну проти України appeared first on Прямий.
Перейти на prm.ua
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що після подій 2022 року є підстави не вважати росію стратегічним партнером країни. У новій програмі уряду Вірменії на 2026–2031 роки рф більше не називається стратегічним партнером.
Про це Пашинян заявив під час брифінгу для журналістів 27 серпня, передає Arka News Agency.
Йому задали питання, чому в документі росія більше не фігурує як стратегічний партнер Вірменії. У відповідь Пашинян нагадав про загострення на вірменсько-азербайджанському кордоні у вересні 2022 року та позицію рф і Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ).
"Після подій вересня 2022 року говорити, що є стратегічне партнерство... це ж має означати стратегічне партнерство... Якщо зараз напишемо стратегічне партнерство, ви запитаєте, чому росія та ОДКБ у вересні 2022 року не виконали зобов'язання у сфері безпеки. Що я маю вам відповісти?" - заявив він.
Як відомо, у вересні 2022 року азербайджанські війська просунулися на територію Вірменії в районі міста Джермук. Тоді начальник Генштабу ЗС Вірменії Едвард Асрян повідомляв про просування азербайджанських сил на 7,5 км.
США, ЄС і Китай попереду росії - як Вірменія змінила пріоритети
В свіжій програмі вірменського уряду на 2026–2031 роки замість формулювання про стратегічне партнерство йдеться про продовження діалогу з рф і перебудову двосторонніх відносин. Зокрема, Єреван декларує продовження "взаємовигідного багатогалузевого співробітництва з російською федерацією" з урахуванням нових умов у регіоні та курсу Вірменії на збалансовану зовнішню політику.
Таким чином, з цього року росія, яка у попередній урядовій програмі перебувала на першому місці серед зовнішньополітичних напрямів, опинилася приблизно на восьмому. Перед відносинами з рф в програмі згадуються мир з Азербайджаном, нормалізація відносин з Туреччиною, а також зв'язки з Іраном, Грузією, Євросоюзом, США, Францією і Китаєм.
Раніше, представляючи програму уряду в парламенті, Пашинян пояснював, що трансформація відносин з Москвою стала "природним процесом". За його словами, упродовж двох століть відносини Вірменії і росії значною мірою будувалися на сприйнятті рф як гаранта безпеки.
"Я не сумнівався у відданості росії у виконанні цих функцій, але події 2021, 2022, 2023 років показали, що Росія, виходячи з власних проблем із безпекою, може мати обмеження у виконанні цієї функції", – заявляв Пашинян.
Як писав "Ми-Україна" раніше, у серпні Кремль поставив Вірменії дедлайн щодо вибору між ЄС і ЄАЕС.
Перейти на weukraine.tv
Про це повідомляє Arka News Agency з посиланням на заяву прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна.Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що після подій вересня 2022 року та невиконання ОДКБ і Росією зобов'язань у сфері безпеки важко говорити про стратегічне партнерство.У затвердженій програмі уряду Вірменії на 2026–2031 роки зазначається, що Єреван має намір трансформувати та поглибити партнерські відносини з Росією, але як стратегічний союзник РФ не згадується."Усе відбувалося на ваших очах. Якщо я напишу "стратегічне партнерство", ви запитаєте: "Що сталося у вересні 2022 року? ОДКБ і Росія не виконали свої зобов'язання у сфері безпеки?". Не виконали. Що мені відповісти?", — зазначив Пашинян на брифінгу в четвер, 27 серпня.Видання нагадує, що у 2024 році Вірменія заявила про заморожування участі в ОДКБ. Прем'єр-міністр РА Нікол Пашинян назвав причиною невиконання Організацією своїх зобов'язань перед Вірменією у сфері безпеки.МЗС Вірменії також заявляло, що Єреван утримається від участі у фінансуванні діяльності ОДКБ у межах бюджету організації на 2024 рік.Як Росія посилила економічний тиск на Вірменію На початку червня партія Нікола Пашиняна впевнено перемогла проросійські сили на парламентських виборах і здобула право самостійно сформувати уряд, набравши 49,81% голосів. Курс на Європу Вірменія тримає вже понад рік: у квітні 2025-го країна законодавчо закріпила рух до євроінтеграції, а на початку травня Єреван вперше прийняв повноцінний саміт Вірменія - ЄС. Тоді ж Пашинян відкрив залізничне сполучення Вірменії з Європою через Туреччину і заявив, що розраховує на безвіз з ЄС протягом двох років.Москва на це зближення відповіла дедалі жорсткіше: ще у травні Путін погрожував Вірменії "українським сценарієм" через її прагнення до інтеграції з ЄС, а невдовзі Кремль перейшов від погроз до конкретних обмежень на вірменський експорт.На тлі цих подій ЄС відкрив для Вірменії майже повністю безмитний доступ до власного ринку, аби компенсувати втрати від економічного тиску Росії.
Перейти на espreso.tv
Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф 25 серпня відвідав Москву та зустрівся з представниками російських спецслужб. Напередодні візиту Вашингтон звертався до української сторони з проханням не атакувати Росію, поки там перебуватиме очільник їхньої розвідки.
У Кремлі заявили, що візит Реткліффа пов'язаний начебто із "контактами між спецслужбами Росії і США", а Дональд Трамп називав поїздку "рутинним візитом". Схоже, це не зовсім так.
Керівник Головного управління розвідки Міноборони в 2015−2016 роках, генерал-лейтенант Валерій Кондратюк у коментарі УП припустив, що Реткліфф приїхав до Росії, щоби зробити попередження Кремлю та самому Путіну.
За останні 10 років це лише четверта поїздка глави ЦРУ до російської столиці. У 2016 році тодішній очільник Джон Бреннан приїжджав, щоб обговорити події в Сирії. Через рік новий глава ЦРУ Майк Помпео прибув у Москву на тлі скандалу з російським втручанням в американські вибори.
Останній візит керівника американської розвідки відбувся в листопаді 2021 року, і він був найвагомішим для України. Вільям Бернс, який був головою ЦРУ, приїжджав до Москви попередити про наслідки повномасштабного вторгнення в Україну, яке планувала Росія.
Якою могла бути справжня причина візиту Реткліффа, чи пов'язаний він із загрозою країнам НАТО та що є найважливішим для України в цій історії – читайте в новому форматі "УП. Коротко".
Про що міг говорити Реткліфф із росіянами
Цього разу приїзд очільника ЦРУ до російської столиці мав схожу мету з тією, що була в 2021 році, припускає ексглава Головного управління розвідки Валерій Кондратюк.
За інформацією Кондратюка, Реткліффу вдалося донести російському президенту те, що він планував.
Пряма мова Кондратюка: "Найважливіше повідомлення Путіну могли передати безпосередньо телефоном (Кремль заявляв, що особистої зустрічі не було – УП), а детальні питання вже обговорити з керівництвом російських спецслужб".
І цим найважливішим повідомленням, ймовірно, було попередження з боку США про наслідки можливої ескалації війни, повідомляє Politico. Йдеться про загострення відносин з НАТО, зокрема з країнами Балтії – Естонією, Латвією та Литвою.
Ще на початку серпня американська розвідка повідомляла про плани Кремля – Росія може завдати удару по одній з країн НАТО ще до закінчення війни в Україні.
За словами Кондратюка, Реткліфф міг сказати російській стороні: якщо нинішній курс не зміниться, Росія рухатиметься до стратегічної поразки.
Пряма мова Кондратюка: "Вони (російська розвідка – УП) можуть доповідати Путіну те, що він хоче почути, але самі добре розуміють справжню ціну продовження війни.
Сигнал міг бути дуже простим – якщо Путін не здатен змінити курс, спецслужбам доведеться обирати: або далі обслуговувати його політику, або почати думати, як врятувати Росію".
Чому розмовляли не дипломати і як візит вплине на Україну
Колишній глава Міністерства закордонних справ та експосол України у Великій Британії Вадим Пристайко наголосив, що розвідники їдуть з візитом, якщо тема торкається безпеки агентів та є конфіденційною.
Пряма мова Пристайка: "Керівника розвідки надсилають говорити, коли основу обговорення складає закрита інформація, зібрана його відомством. І ця інформація настільки чутлива, що її не можна передовірити нікому, навіть колегам із Держдепу".
Ексглава ГУР Кондратюк підкреслив, наскільки важливим є те, що Реткліфф у цій місії замінив спецпредставника президента США Стівена Віткоффа. Бо зазвичай дипломатія – це загальні обіцянки, водночас розвідники говорять конкретніше – мовою даних, реальних можливостей і наслідків.
На думку Кондратюка, роль Реткліффа у цьому візиті грає на руку Україні. За його словами, глава ЦРУ приїхав у Москву, щоби сказати Кремлю: якщо РФ не змінить свої плани, Україна стане значно сильнішою.
Дії ЦРУ будуть рішучими, якщо Росія не візьме до уваги попередження американської розвідки, як це і відбулось у 2021 році.
Пряма мова Кондратюка: "У разі провокацій Росії щодо НАТО Україна отримає набагато більше речей (озброєння – УП). Налякати Путіна можна лише одним – якщо Україна отримає не лише ракети для протиповітряної оборони, але й ракети для ударів по Росії. І це дійсно для них вагомо. Вони зараз вже сильно стражають, але поки що лише від дронів. При наявності ще технологій або самих далекобійних ракет – це будуть серйозні речі. Це може зупинити Росію".
Ексглава ГУР підкреслив, що Україна розробляє власні далекобійні ракети, тому партнери можуть допомогти технологіями – навіть у такому разі ситуація росіян у рази погіршиться.
Не виключено, що Кремль міг сам спровокувати візит представників ЦРУ до Москви, підвищуючи градус напруги біля країн НАТО. Зокрема, у липні 2026 року Росія провела навчання з мобілізації у Калінінградській області, яка межує з двома країнами Європейського Союзу: Польщею та Литвою.
"Коли росіяни в патовій ситуації, їм треба змінити ландшафт реальності для того, щоб з'явилися нові можливості. Росія підштовхнула Захід не просто дивитися, а реагувати", – сказав ексглава ГУР Кондратюк.
Загалом візит Реткліффа до Москви виходить за межі звичайних контактів між спецслужбами, хоча в Кремлі акцентували саме на цьому.
Для України важливо, що цього разу сигнал Кремлю передавав саме керівник американської розвідки, що трапляється вкрай рідко.
Чи змінить це розрахунки російського керівництва і чи дієвими будуть попередження, покажуть подальші дії Росії не лише щодо України, а й у регіоні країн Балтії.
Тетяна Кривішин, УП
Перейти на pravda.com.ua
Вижити після зими та зберегти далекобійні можливості може бути недостатньо для перемоги, але саме це здатне змінити розрахунки Кремля.
Як повідомляє The Atlantic.
Володимир Путін може розглянути можливість завершення війни проти України в середині 2027 року, якщо складуться певні умови. Такий сценарій описав експерт Brookings Томас Райт.
Які умови можуть вплинути на рішення Кремля
На думку Райта, Україна має успішно пройти зимовий період і зберегти спроможність завдавати далекобійних ударів по території Росії. Саме ці фактори можуть змусити російське керівництво переглянути подальшу стратегію війни.
Експерт припускає, що Москва може спробувати досягти домовленостей на вигідних для себе умовах ще під час адміністрації Дональда Трампа. Одним із мотивів для такого кроку може стати побоювання Кремля щодо зміни політичного курсу США після президентських виборів 2028 року. Зокрема, у 2029 році главою Білого дому може стати політик із більш проукраїнською позицією.
Що може передбачати потенційна угода
За прогнозом Томаса Райта, можлива домовленість могла б містити більшість положень 28-пунктного плану Трампа. Водночас Україна не мала б відводити ЗСУ з територій, які нині перебувають під її контролем.
У разі укладення такої угоди Росія могла б розраховувати на послаблення або скасування санкцій, повернення до G7, а також відновлення відносин зі Сполученими Штатами.
Прогноз, а не підтверджений план Кремля
Водночас експерт наголошує, що наразі Володимир Путін не демонструє готовності зупинити війну проти України. Тому сценарій із можливим завершенням війни в середині 2027 року є аналітичним прогнозом Томаса Райта, а не підтвердженою інформацією про наміри російського керівництва.
Йдеться саме про середину 2027 року, без уточнення конкретного місяця.
Можливо, вам буде цікаво:
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закличе держсекретаря США Марко Рубіо активніше долучитися до дипломатичного врегулювання війни в Україні.
ISW вважає, що вимоги Путіна щодо захоплення всієї Донецької області не відповідають можливостям російської армії, а контроль над усім Донбасом до кінця 2026 року малоймовірний.
Війна Росії проти України змінює європейську політику безпеки, посилює НАТО та підвищує стратегічне значення Туреччини в новій архітектурі оборони.
The post Путін може погодитися завершити війну у 2027 році через ризик зміни влади у США first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net
росія опрацьовує плани проведення додаткової хвилі мобілізації у 2026–2027 роках. За задумом російського керівництва, цього року планують набрати 300 тисяч осіб, а наступного – ще 300 тисяч.
Про це повідомляє пресслужба Офісу президента з посиланням на дані Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Служби зовнішньої розвідки України, передає Рубрика.
"Україна має інформацію, що російський Генштаб уже підготував варіант додаткової мобілізації 600 тис. осіб у визначені терміни цього й наступного року. Передусім планують доукомплектовувати з'єднання і військові частини, що воюють проти українців, а також підрозділи російських військ, які зараз формуються", – йдеться у повідомленні.
За даними української розвідки, проведення додаткової хвилі мобілізації російське політичне керівництво розглядає як реакцію на втрату державою-агресоркою ініціативи у війні, постійне зростання втрат особового складу на фронті та помітне уповільнення темпів рекрутингу контрактників у регіонах.
Втрати росії в особовому складі за січень–липень 2026 року, за оцінкою розвідки, становили близько 240 тисяч осіб. Із них щонайменше 140 тисяч є безповоротними втратами. Водночас за контрактом до російського окупаційного контингенту за цей період залучили менш як 232 тисячі осіб.
Підготовка до нової хвилі мобілізації
У межах підготовки додаткової хвилі мобілізації та залучення кримінальних елементів на контрактну службу в Росії розпочався процес внесення відповідних змін до законодавства та підзаконних актів.
Водночас суттєво посилюється контроль за військовим обліком, створюються механізми додаткового рекрутингу людей, які відбувають покарання в системі російських тюрем і таборів, а також розробляються додаткові заходи примусу.
До категорій засуджених, яких планують залучати до військової служби в окупаційному контингенті, додали людей із незнятою або непогашеною судимістю за 11 статтями Кримінального кодексу рф.
Йдеться, зокрема, про:
- засуджених за контрабанду отруйних, радіоактивних та вибухових речовин, зброї, наркотичних речовин тощо;
- бандитизм та організацію або участь у злочинному угрупованні (банді);
- організацію незаконної міграції; порушення вимог безпеки об'єктів паливно-енергетичного комплексу;
- незаконне поводження, викрадення або вимагання ядерних матеріалів чи радіоактивних речовин тощо.
Російське керівництво також погодило поширення процесів мобілізації або контрактування на окремі кількісно значущі категорії жінок, які відбувають покарання у тюрмах і таборах.
Крім того, триває підготовка квот для правоохоронних органів – МВС, ФССП, ФСВП, СК та інших. Ідеться про направлення їхніх працівників на військову службу за мобілізацією.
Залежно від рівня підготовки та передбачуваного строку "живучості" мобілізованих росією людей їхня підготовка може тривати від 15 до 60 діб. Також не виключене проведення підготовки частини мобілізованих на полігонах Республіки Білорусь.
рф готується до можливих соціальних наслідків
За даними українських спецслужб, російське керівництво готує комплекс заходів силового реагування на можливі негативні соціальні та економічні наслідки переведення міст і регіонів на жорсткіший воєнний режим.
У внутрішніх російських документах необхідність додаткової хвилі мобілізації обґрунтовують значним зростанням у регіонах невдоволення війною. За даними розвідки, показники невдоволення сягають 69%. Одночасно скорочується кількість людей, готових добровільно укладати контракт.
Проблеми з контрактуванням найбільше проявляються в Орловському та Володимирському регіонах, а також у Дагестані. У Курганському регіоні від початку цього року місячні плани виконують на 57–69%.
У Волгоградському регіоні порівняно з 2025 роком кількість потенційних контрактників скоротилася на 40%. Тенденцію до подальшого зниження показників фіксують і в багатьох інших російських регіонах.
Порівняно з 2025 роком у частині регіонів на 30–40% скоротилася кількість боржників, спецконтингенту з-поміж засуджених і кримінальних елементів, мігрантів та інших категорій, які тривалий час були основною базою контрактування для служби в російській армії та участі у війні.
Окремо у розвідці зазначили, що провалилася кампанія з рекрутингу студентів, до якої була залучена абсолютна більшість російських вишів.
Посилення примусу та мобілізаційного обліку
Крім того, російське керівництво планує посилити персональну відповідальність регіональних органів влади та розширити повноваження правоохоронних органів.
У росії вже запроваджено систему вручення електронних мобілізаційних приписів. Водночас розробляється розширення заходів примусу. Серед них:
- заборона виїзду за межі росії,
- обмеження можливості отримувати позики,
- купувати або продавати нерухомість,
- анулювання водійського посвідчення,
- блокування коштів на банківських рахунках.
На підприємствах також розширюється комплектування відділів, відповідальних за мобілізаційну роботу та військовий облік.
Станом на кінець липня 2026 року на електронних платформах із працевлаштування вже зафіксували понад 2,5 тисячі нових вакансій для комплектування зазначених мобілізаційних підрозділів підприємств.
За оцінкою українських спецслужб, найімовірніше, рішення щодо проведення мобілізації російський диктатор володимир путін ухвалить після проведення "виборів" до Держдуми рф, запланованих на 18–20 вересня цього року.
Що відомо про мобілізацію в росії
У Службі зовнішньої розвідки України раніше повідомили, що у росії сповільнилися темпи набору контрактників для війни проти України. На початок липня російські вербувальники не виконали навіть половини річного плану, а для поповнення втрат Кремль дедалі активніше залучає студентів, жителів окупованих територій та іноземних мігрантів.
Також російська федерація планує залучити ще близько 30 тисяч військових із Північної Кореї, а у Воронезькій області вже облаштовують місця для їх розміщення. Також йде підготовка нових поставок північнокорейського ракетного озброєння для рф.
На тлі нестачі особового складу в російській армії додаткові підрозділи з КНДР можуть стати для росії одним зі способів компенсувати проблеми з набором військових. Адже, росія протягом першого півріччя 2026 року підготувала близько 8 тисяч фахівців для військ безпілотних систем — приблизно чверть від планового показника у 34,4 тисячі осіб.
Нагадаємо, наприкінці травня в ISW зазначали, що Україна зламала російську стратегію чисельної переваги: дрони та удари середньої дальності дозволяють знищувати живу силу і техніку швидше, ніж москва встигає їх поповнювати.
А в кінці липня очільник кремля володимир путін підписав указ про чергове збільшення штатної чисельності російської армії. Від 1 серпня кількість військовослужбовців у ЗС рф зросте ще на 25 тисяч.
↓Читайте також У Раді зробили офіційну заяву щодо мобілізації жінок в Україні У Раді обговорюють зміни у процесі мобілізації, зокрема щодо призовного віку, – Костенко
The post росія готує додаткову мобілізацію на 600 тисяч людей у 2026–2027 роках, – розвідка appeared first on Рубрика.
Перейти на rubryka.com
У ГУР і СЗР зазначили, що найбільш імовірно, що рішення щодо мобілізації російський очільник Володимир Путін ухвалить після проведення виборів до Держдуми РФ, запланованих на 18-20 вересня цього року
Українські розвідники назвали умови, які можуть підштовхнути Кремль до непопулярного рішення. Водночас Москва вже посилює підготовку до можливих примусових заходів.
Про це повідомляє Офіс президента України.
Російська влада може провести нову хвилю мобілізації у 2026–2027 роках і щороку призивати до 300 тисяч людей. Загалом ідеться про можливе залучення 600 тисяч осіб за два роки. Такі оцінки 27 серпня оприлюднили Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Служба зовнішньої розвідки України.
За даними розвідок, поповнення планують використати для доукомплектування російських з’єднань та військових частин, що воюють проти України. Також мобілізованих можуть спрямувати до нових підрозділів, які зараз створює армія РФ.
Втрати РФ і темпи набору контрактників
ГУР і СЗР вказують, що підготовка мобілізації пов’язана зі зниженням можливостей Росії утримувати ініціативу у війні, зростанням втрат на фронті та сповільненням набору контрактників у регіонах.
Проведення додаткової хвилі мобілізації російське політичне керівництво розглядає як реагування на втрату державою-агресоркою ініціативи у війні, постійне зростання рівня втрат особового складу на фронті й відчутне уповільнення темпів рекрутингу контрактників у регіонах.
– ГУР МО України і Служба зовнішньої розвідки України
За оцінками українських розвідок, упродовж січня–липня 2026 року Росія втратила близько 240 тисяч військових. Щонайменше 140 тисяч із них становили безповоротні втрати. Водночас за сім місяців РФ змогла залучити за контрактом 232 тисячі осіб.
Російська влада не оприлюднює офіційної статистики втрат у війні проти України та публічно не коментує такі дані.
Посилення військового обліку та примусові заходи
Паралельно з імовірною мобілізацією Кремль готує зміни до законів і підзаконних актів, посилює контроль за військовим обліком та розширює можливості вербування ув’язнених. Окремо російське керівництво опрацьовує силові сценарії на випадок невдоволення через соціальні й економічні наслідки переходу міст та регіонів на суворіший воєнний режим.
У межах підготовки додаткової хвилі мобілізації й залучення кримінальних елементів на контракти розпочався процес відповідних змін російського законодавства і підзаконних актів, суттєво посилюється контроль за військовим обліком, створюються механізми додаткового рекрутингу осіб, що відбувають покарання в системі російських тюрем і таборів, розробляються додаткові заходи примусу.
– ГУР МО України і Служба зовнішньої розвідки України
Частину майбутніх мобілізованих Росія може готувати на білоруських полігонах. У ГУР і СЗР припускають, що Володимир Путін, імовірно, ухвалить остаточне рішення після виборів до Держдуми РФ, які мають відбутися 18–20 вересня 2026 року.
Станом на 27 серпня російська влада офіційно не оголошувала про проведення нової хвилі мобілізації.
Інші новини, які можуть вас зацікавити:
Андрій Мельник попередив громадян Росії про можливу мобілізацію до 500 тисяч осіб після 20 вересня та закликав їх виїжджати з країни.
Підрозділ ГУР Ferrata поєднує штучний інтелект, безекіпажні платформи та досвід спецпризначенців, щоб посилити бойові можливості й зберегти вирішальну роль людини.
СЗР фіксує масовий відтік капіталу з Росії: багатії виводять активи і інвестують у криптовалюту, закордонну нерухомість і приватні фонди на тлі падіння ринку.
The post Розвідка попереджає: Росія може провести нову хвилю мобілізації у 2026–2027 роках first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net