Тренд пошуку "Слово І Діло"

Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки
Актуалізуйте Ваші інтереси
Також, Ви можете змінити вподобання в налаштуваннях Стрічки
Gazeta.ua на we.ua
Новий навчальний рік розпочався не лише для школярів, а й для їхніх батьків. Українські зірки показали, як 1 вересня проводжали дітей до школи та поділилися теплими сімейними моментами.
1 вересня українські школярі розпочали новий навчальний рік. До школи сьогодні вирушили й діти українських знаменитостей - зірки показали святкові фото з родинами та розповіли, як провели День знань.
Монатік
Співак Дмитро Монатік відвів до школи двох синів - Данила та Платона. На святкових фото артист позував із дітьми та дружиною Іриною.
"Усіх із Днем знань. Попри все йдемо в школу", - написав артист.
Для свята родина обрала стильні та оригінальні аутфіти: Дмитро з'явився у темно-сірому піджаку з коротким рукавом і широких чорних кюлотах, його дружина обрала елегантну чорну сукню з жилетом на зав'язці, а сини позували у шортах та вишиванках - білій і коричневій з цікавими візерунками
Джамала
Співачка Джамала цьогоріч має двох школярів. Її сини Емір та Селім пішли до школи. На фото артистка позувала разом із дітьми та чоловіком Сеїтом-Бекіром Сулеймановим.
"Ви й самі все знаєте. Ви вчите мене бути ще сильнішою. Дякую вам за вашу силу й терпіння. Гарного навчального року. А ми будемо робити все можливе, щоб ви все ж знали дитинство навіть у ці важкі часи", - побажала співачка.
Співачка вразила етнічним образом у вишиваній жилетці-топі та джинсах, чоловік обрав лаконічну темно-синю футболку та джинси, а їхні сини виглядали дуже святково в одинакових білосніжних вишиванках із червоним орнаментом.
Наталка Карпа
Донька співачки Наталки Карпи Злата пішла до першого класу. Артистка та її чоловік, військовий Євген Тєрєхов, разом відвели доньку до школи.
"Прошу вітати Злата Карпа офіційно школярка. Донечко, нехай Господь тебе благословить на добрий навчальний рік. Мудрості, терпіння та багато любові, нам усім у цьому процесі! Нехай усе вдається." - написала Наталка.
Співачка обрала вишуканий білосніжний образ із довгою сукнею та жакетом, її чоловік позував у світлому поло та джинсах, а першокласниця Злата виглядала як справжня принцеса у білосніжній шкільній формі зі спідницею-плісе та ніжним квітковим віночком на голові.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наталка Ярошенко (Денисенко) влаштувала пристрасну фотосесію з чоловіком біля моря: фото
Григорій Решетнік
Сини ведучого Григорія Решетніка Іван та Дмитро продовжили навчання у школі. Наймолодший син шоумена Олександр цьогоріч пішов у перший клас.
"Ну що, батьки, ви готові? У нас третій першокласник і третій раз, наче вперше, а у вас?" - написав ведучий.
Родина обрала вишуканий класичний стиль: Григорій позував у білосніжній сорочці та чорних штанях, його дружина Христина підкреслила фігуру темно-синьою сукнею-жакетом із білим комірцем, а троє синів виглядали мов справжні джентльмени у стильних сірих костюмах з краватками.
Наталка Ярошенко (Денисенко) та Андрій Федінчик
Син акторського експодружжя Наталки Денисенко та Андрія Федінчика пішов у третій клас. У святковий день екси прийшли підтримати сина та показалися на урочистостях із ним.
"Третій клас. Просвітлення розуму й серця, сили, старанності й розуміння до науки, сину!" - побажав Федінчик своєму сину.
"Перше вересня звичайно зустріли під тривогами. Так хочеться дарувати дітям справжнє дитинство, радість і пригоди, у наших умовах життя це стає все важче. Але як мама не здаюся! Люблю тебе, мій синочок", - додала Денисенко.
Наталка обрала ніжний молочний тотал-лук із довгою сукнею та вкороченим жакетом, прикрашеним квітковою вишивкою на рукавах, Андрій позував у блакитній безрукавці та джинсах у поєднанні з кепкою, а їхній син позував у білосніжній вишиванці з колосками.
Олена Світлицька
Акторка Олена Світлицька має двох доньок Віру та Марію. Цьогоріч діти разом пішли до школи.
"З Днем Знань, мої дорогі. У цьому році якось особливо складно дається це свято, з особливою обережністю вела малечу в школу. Я бажаю всім нам пройти цей непростий період і памʼятати, що життя - це найголовніше. Наші діти не знають дитинства без тривог та укриттів, але велика шана тим, хто продовжує створювати комфортні умови для навчання в Україні наскільки це можливо", - написала вона.
Олена з'явилася на свято у лаконічній білій футболці та темних джинсах-кльош, а її донечки були вбрані у світлі білі сукні та сорочки, доповнивши свої образи модним взуттям на масивній підошві та лоферами
У молодшого сина української акторки Анни Саліванчук Нікіти сьогодні подвійне свято. Першого вересня хлопчику виповнилося шість років, цього ж дня він уперше пішов до першого класу. З нагоди важливої події артистка влаштувала для сина святкування та показала, як прикрасила їхню оселю. На іменинника чекали святковий торт зі свічками, безліч кульок, подарунки та теплі обійми мами. Саліванчук присвятила синові зворушливий допис, у якому розповіла, наскільки важливим він був для неї в непрості періоди життя. За словами акторки, саме син допоміг їй легше пережити карантин і початок повномасштабної війни, адже вона намагалася залишатися сильною та усміхатися заради нього.
Перейти на gazeta.ua
Рубрика на we.ua
У День знань Президент України Володимир Зеленський в одній зі шкіл на Київщині привітав учнів із початком нового навчального року. Глава держави поспілкувався зі школярами та керівництвом закладу освіти.
Про це пише Рубрика, посилаючись на Офіс Президента.
«Я вітаю з 1 Вересня наших першачків, сміливих абсолютно, і батьків, і всіх школярів, нашу незламну державу. Дуже важливо, що діти пішли в школу, дуже важливо, що багато всього підготовлено», – сказав Президент.
Через російську повітряну атаку вчителям довелося проводити перші уроки в укритті. Зокрема, і всеукраїнський урок «Мова гідності: бачити людину за словами» для учнів 1–4 класів. Володимир Зеленський разом із дітьми розв'язав завдання квесту й побажав школярам вдалого навчального року.
Фото: Офіс Президента
«Навіть серед ворогів будь-яких є розуміння, що діти – це діти. А "рускіє" роблять дітей учасниками війни. Вони це роблять, робили, на жаль, і будуть робити до тих пір, поки не поставити їх на місце», – зазначив Глава держави.
Також Президент дав коментар журналістам телемарафону «Єдині новини», у якому наголосив, що протягом цих двох тижнів росіяни бʼють по інфраструктурі, зокрема й для того, щоб зірвати початок навчального року. Водночас більшість партнерів у цей час перебуває у відпустках і фактично не реагує на ці постійні російські обстріли.
Фото: Офіс Президента
«Я вважаю, що якщо б давали сигнали міжнародні, то і 1 вересня… "Рускіє", окрім наших Збройних Сил, потрошки бояться, коли гучно звучить дипломатія. Це дуже неприємно, що хтось відпочиває, а хтось бореться за життя», – зазначив Володимир Зеленський.
Президент подякував батькам, які попри тривоги та російські атаки залишаються на батьківщині та разом з учителями докладають зусиль, щоб наші діти навчалися вдома, в Україні.
Фото: Офіс Президента
«Я не дуже люблю казати "соціалізація", тому що до дітей хочеться говорити, що вони так товаришують, що серед своїх, серед таких самих веселих, дуже швидких. Приємно, що вони в діалозі, що в них усе є. Безумовно, дуже хочеться, щоб ми ці школи не будували заради того, щоб просто будувати. Дуже хочеться, щоб цією інфраструктурою діти могли користуватися», – додав Глава держави.
Президенту також продемонстрували виставку зі світлинами школи, яку росіяни зруйнували в березні 2022 року. Відновити її вдалося лише восени торік. Крім укриття, у школі забезпечено енергонезалежність на випадок відімкнення електропостачання, створено сучасні навчальні простори та спортивну інфраструктуру, а також оновлено їдальню. Харчування забезпечене в межах реформи, що реалізується під патронатом першої леді Олени Зеленської, і передбачає безоплатні гарячі обіди для всіх учнів. Глава держави подякував працівникам їдальні та колективу школи за роботу.
Фото: Офіс Президента
«У дітей повинно бути все. Я дуже радий, що сучасний харчоблок, що в дітей є все. Немає головного – миру. Це правда. Ми, безумовно, зробимо все, щоб це сталося», – сказав Володимир Зеленський.
Фото: Офіс Президента
Нагадаємо, у новому навчальному році в українських школах навчатимуться 3 мільйони дітей. До першого класу піде орієнтовно 240 тисяч учнів, що на 10% менше, ніж минулого року.
↓Читайте також





Через безпекову ситуацію на Київщині рекомендують відмовитися від масових урочистостей до 1 вересня







Уряд спрямував майже 77 млн грн на підготовку закладів освіти до зими







1 вересня в школах проведуть Всеукраїнський урок "Мова гідності: бачити людину за словами"



The post Зеленський поспілкувався з учнями в одній зі шкіл на Київщині та привітав їх із початком нового навчального року appeared first on Рубрика.
Перейти на rubryka.com
Букви на we.ua

Джерело: Sweden Herald

Шведський концерн Volvo Cars повідомив про закриття офісу у Стокгольмі з 1 березня 2027 року. Нині у ньому працюють близько 450 осіб.

Більшості працівників запропонують продовжити роботу в штаб-квартирі у Гетеборзі, повідомив пресменеджер Volvo Магнус Голст. Скільки саме співробітників отримають такі пропозиції, компанія поки не уточнює.

Це абсолютна більшість, — запевнив Голст.

Водночас працівники не зможуть погодитися на пропозицію і залишитися у Стокгольмі, працюючи дистанційно. Мовиться саме про переїзд до Гетеборга.

Офіс у Стокгольмі створили для доступу до важливого досвіду і посилення ключових напрямів. Згідно з заявою компанії, він відіграв важливу роль у розвитку експертизи в таких галузях, як розробка програмного забезпечення, штучний інтелект та цифровий досвід обслуговування клієнтів. Станом на сьогодні, офіс виконав важливу функцію.

Перехід відбуватиметься поступово до закриття офісу в березні 2027 року. Компанія також повідомила, що працює над процесом спільно з профспілками та інформуватиме працівників про його перебіг.

Профспілка назвала рішення одностороннім

Крістіна Тулльгрен зі Шведської асоціації інженерів-випускників та голова секції Volvo Cars Шведської асоціації академіків назвала рішення “одностороннім”.

Багато хто перебуває на етапі життя, коли є сім’я, діти, житло та соціальні зв’язки, — заявила вона. За її словами, працівники тепер постали перед складним рішенням — чи хочуть і чи мають можливість переїхати до Гетеборга, щоб продовжити роботу в компанії.

Переговори з компанією тепер триватимуть.

Раніше автовиробник вантажівок AB Volvo оголосив про намір скоротити 250 робочих місць.

  • Виробник реактивних двигунів Rolls-Royce повідомив про плани скоротити до 2500 робочих місць.
  • Американський автовиробник Ford планує скоротити чотири тисячі робочих місць у Європі до 2027 року.
  • Volkswagen планує закрити кілька заводів і скоротити десятки тисяч робочих місць у Німеччині.

Запис Volvo закриває офіс у Стокгольмі спершу з'явиться на Букви.

 на we.ua
Новини.Live на we.ua
У Харкові новий навчальний рік розпочали у десятій підземній школі міста. Її відкрили в Немишлянському районі, де на лінійці зібралися учні, батьки та вчителі. Міський голова Ігор Терехов передав директору закладу ключ від школи. Тепер захищені простори для навчання є в кожному районі Харкова, а діти можуть навчатися очно у безпечнішому середовищі.

Про це повідомляє журналістка Новини.LIVE Вероніка Марченко.

Нова школа

У Харкові 1 вересня відкрили нову підземну школу в Немишлянському районі. Вона стала десятою підземною школою в місті. Відтепер такі заклади працюють у кожному районі Харкова. Під час святкової лінійки Ігор Терехов передав директору школи ключ від нового закладу. На відкритті були учні, батьки та педагоги.

Терехов передає ключ від школи. Фото: Новини.LIVE/Вероніка Марченко

Для школярів цей день став особливим, адже вони розпочинають навчання у просторі, який дає змогу проводити уроки під землею та бути захищеними під час повітряних загроз.

Діти на першому дзвонику. Фото: Новини.LIVE/Вероніка Марченко

Міський голова звернувся до першокласників, випускників, учителів і батьків. Він наголосив, що цьогорічний День знань знову проходить в умовах війни, але діти продовжують навчатися та залишатися в Харкові.

"Сьогодні свято для тих, хто перший раз пішов до першого класу, хто перший раз сяде за парти в такому безпечному просторі", — сказав Терехов.

Мер Харкова виступив перед учнями. Фото: Новини.LIVE/Вероніка Марченко

Привітання школярів та вчителів

Окремо мер звернувся до старшокласників, для яких цей навчальний рік стане останнім у школі. Він подякував їм за те, що вони залишаються в Харкові попри війну.

"Попереду у вас чудове життя, незважаючи на те, що сьогодні йде війна, ви залишилися в Харкові і моя велика подяка вам за це", — подякував мер Харкова.

Терехов спілкується зі школярами. Фото: Новини.LIVE/Вероніка Марченко

Не оминув Терехов і педагогів. Він подякував учителям за щоденну роботу з дітьми та за те, що вони продовжують навчати школярів у складних умовах.

"Щирі слова подяки вам за те, що ви робите, за те, що ви ховаєте наших дітей, вкладаєте в них душу, частину серця свого, даєте їм знання", — заявив Ігор Терехов.

Навчання на Харківщині

Новий навчальний рік на Харківщині розпочинають понад 317 тисяч дітей, учнів і студентів. Серед них — близько 10 тисяч першокласників та майже 9 тисяч першокурсників, які навчатимуться за державним замовленням.

Учні за партами. Фото: Новини.LIVE/Вероніка Марченко

В області вже працюють 17 підземних шкіл. Із 1 вересня відкриваються нові заклади у громадах Лозівського, Берестинського та Чугуївського районів. До кінця року планують відкрити ще 19 підземних шкіл. Очікується, що це дасть змогу охопити офлайн або змішаним навчанням близько 100 тисяч учнів. Цього року також придбали 56 шкільних автобусів. Ще 21 автобус планують поставити до кінця року. На Харківщині продовжують розвивати й безпечну дошкільну освіту. Влітку в Пісочині запрацював перший в Україні підземний дитячий садок. Ще два такі заклади планують створити у Дергачівській та Харківській громадах.

Їдальня в школі. Фото: Новини.LIVE/Вероніка Марченко

Окремо працюють над харчуванням школярів. У Лозовій із 2 вересня фабрика-кухня забезпечуватиме безкоштовним комплексним харчуванням понад 5 тисяч школярів із чотирьох громад. Це друга така фабрика в Україні.

Для родин першокласників діє ініціатива "Пакунок школяра". Батьки можуть отримати 5 тисяч гривень на необхідні речі для школи. Станом на 1 вересня подали майже 7 996 заяв, а 5 217 родин уже отримали виплати на загальну суму понад 26 мільйонів гривень.

Екран на стіні. Фото: Новини.LIVE/Вероніка Марченко

Як повідомляли Новини.LIVE, міський голова Ігор Терехов заявив, що бюджету Харкова недостатньо для одночасного фінансування відбудови, соціальних програм і будівництва підземних шкіл. Харків не отримував від держави субвенцій на відновлення та відбудову міста. 

Також Новини.LIVE писали, що мер Харкова Ігор Терехов заявляв, що підземні школи міста влітку не простоювали. В цей період ці об'єкти даюли дітям можливість бути у шкільних таборах.

Перейти на novyny.live
Межа на we.ua
Фото: Opora e.V.

Діти, які щодня звикають до життя в Німеччині, отримали місце, де українська мова звучатиме не лише вдома.

В Ессені напередодні 1 вересня розпочала роботу українська недільна школа, названа на честь Тараса Шевченка. Новий освітній простір створили для дітей з України, які нині живуть у Німеччині.

Про це повідомляє Amal News.

Головним предметом у школі стане українська мова. Також учні знайомитимуться з історією та культурою України. Надалі навчальну програму планують розширити, зокрема додати заняття з математики.

На відкриття школи завітала харківська дитяча письменниця Ольга Біда. Вона прочитала дітям фрагменти зі своєї книжки “Веселий звіринець”. Заняття з української мови проводитиме Тетяна Клименко.

Мені хочеться сьогодні говорити не стільки про школу, уроки й оцінки. Мені хочеться говорити про те, що ми повинні зберегти – українське слово.

– Тетяна Клименко

Українська школа в Ессені допомагатиме зберігати зв’язок із Батьківщиною

Тетяна Клименко наголосила, що українські діти в Німеччині адаптуються до нового середовища, навчаються у місцевих школах і вивчають німецьку мову. Водночас важливо, щоб вони не втрачали зв’язку з Україною та продовжували спілкуватися рідною мовою.

Ініціатором створення недільної школи стало українсько-німецьке об’єднання “Опора”. Після початку повномасштабного вторгнення Росії організація стала одним із центрів підтримки українців в Ессені, куди переїхали близько 10 тисяч біженців з України.

Наприкінці серпня об’єднання також провело в Польщі зустріч учителів української мови з Німеччини, Польщі та України. Педагоги обмінялися досвідом і навчальними напрацюваннями, які можуть стати корисними для роботи з українськими дітьми за кордоном.

The post В Ессені відкрилася українська недільна школа імені Тараса Шевченка first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net
Новини.Live на we.ua
В Одесі 1 вересня школярі почали новий навчальний рік в умовах війни. Замість звичного подвір’я свято провели в укритті, щоб діти залишалися в безпеці. Першокласники та випускники разом почули перший дзвоник і змогли відчути святкову атмосферу попри тривоги та зміни в останній момент. Для багатьох це стало особливим початком.
Журналісти Новини.LIVE побували в одному із ліцеїв Одеси та зафільмували свято 1 дзвоника.
Свято змінили
В одному з одеських ліцеїв до 1 вересня готувалися заздалегідь. Планували провести урочистості в актовій залі, прикрасили приміщення та підготували виступи дітей. Однак через погіршення безпекової ситуації план довелося змінити буквально напередодні. Директорка ліцею Галина Андрійшина розповіла, що остаточне рішення провести свято в укритті ухвалили в останній момент. Окремої репетиції в такому форматі не було, тому частину заходу організовували вже на місці.
"До 1 вересня ми намагалися готуватися, як завжди, щоб максимально діти отримали свою частку щастя, отримали трошечки свята в цей день. Проте такі тривоги, які почастішили, внесли корективи, і ми вимушені були трошечки переформатувати. Спочатку ми вирішили, що відмовляємося від свята на вулиці взагалі, щоб якомога більше забезпечити нашим дітям спокійне проведення у зв’язку з безпековими умовами", — зазначила директорка.
Директорка про зміни. Фото: Новини.LIVE
Першокласники біля школи. Фото: Новини.LIVE
Цього року на свято запросили не всіх учнів. Участь взяли чотири перші класи та три одинадцяті. Для першачків це був перший крок у шкільне життя, а для випускників — один із останніх перших дзвоників у школі.
Діти на вулиці. Фото: Новини.LIVE
Учні в укритті. Фото: Новини.LIVE
Перший клас
Учителі також готували для дітей звичне святкування, але повітряні тривоги внесли свої корективи. Попри це, педагогиня каже, що головним завданням залишалося подарувати першокласникам позитивні емоції. Вчителька першого класу Катерина Олегівна зазначила, що діти дуже чекали на цей день. За її словами, навіть в укритті хотілося зберегти для них відчуття справжнього свята.
"Ми взагалі планували наше свято в актовій залі. Актова зала була вже прикрашена, дітки всі готували номери, ми готували танець. Але тривога вносить свої корективи і, на жаль, свято таке, як ми планували, не вдалося", — розповіла Катерина Олегівна.
Вчителька про підготовку. Фото: Новини.LIVE
Танцювальний номер. Фото: Новини.LIVE
Очікування батьків
Для батьків цей день також став важливою подією. Попри організаційні моменти та зміну формату святкування, мама одного з першокласників каже, що хвилюватися часу майже не було. Вона привітала дітей та їхніх батьків із початком нового етапу і зазначила, що всі чекали на цей день із радістю.
"Хочу привітати всіх першокласників, їхніх батьків з цим радісним етапом у житті. На жаль, сьогодні було перше вересня в укритті, було спекотно, але свято прийшло і всі дуже раді, що цей момент настав. Ніхто не хвилювався, всі були заклопотані різними організаційними питаннями, але всі раді, ніхто не встиг хвилюватися", — сказала Оксана.
Мама привітала дітей. Фото: Новини.LIVE
Школярі за партами. Фото: Новини.LIVE
Перші враження
Для першокласників цей день став особливим. Хтось напередодні хвилювався, хтось зовсім не боявся школи, а дехто більше переживав через ранній підйом. Діти розповіли, як готувалися до свого першого 1 вересня та з яким настроєм прийшли до ліцею.
Батьки з дітками. Фото: Новини.LIVE
Учні на сходах. Фото: Новини.LIVE
Сава зізнався, що перед початком навчання трохи переживав. До школи хлопчику допомагали збиратися батьки, але сам він теж долучався до підготовки. Приходити до ліцею йому було не страшно.
"Так, переживав перед цим днем. До школи збирався з допомогою батьків. Мені не було страшно приходити", — розповів першокласник Сава.
Сава про хвилювання. Фото: Новини.LIVE
Макс до першого дня у школі поставився значно спокійніше. Хлопчик каже, що не хвилювався перед початком навчання та з радістю прийшов до ліцею. Страху перед новим етапом у нього не було.
"Добре збирався до школи. Не переживав. Не страшно. Я радий до школи ходити", — сказав першокласник Макс.
Макс про підготовку. Фото: Новини.LIVE
Марго розповіла, що її ранок перед школою виявився трохи напруженим. Дівчинка хвилювалася, бо вони поспішали, а ще їй доведеться звикнути до нового режиму. Вставати рано щодня вона поки що не дуже готова.
"Я трохи переживала. Я готувалася, ми трохи спізнювалися, я хвилювалася. Мене мама розбудила. До того, щоб так рано вставати кожен день, я ще не дуже готова", — розповіла першокласниця Марго.
Марго про підйом до школи. Фото: Новини.LIVE
Олівія, навпаки, чекала на школу з гарним настроєм. Дівчинка заздалегідь підготувала необхідні речі та зовсім не боялася першого дня. Вона впевнена, що в школі буде цікаво, і вже готова до ранніх підйомів.
"Дуже класно збиралася до школи. Я хотіла в школу, бо думала, що буде класно. Взагалі не боялася, не переживала. Рюкзак, речі, ручки — все купили. І рано вставати кожен день я готова", — поділилася першокласниця Олівія.
Олівія про очікування. Фото: Новини.LIVE
Новий навчальний рік
Загалом сьогодні, 1 вересня, в Одесі розпочали роботу 116 зі 120 шкіл. Учні закладів, які не мають власних укриттів, тимчасово навчатимуться на базі інших міських шкіл.
Діти в укритті. Фото: Новини.LIVE
Вчителька спілкується з дітьми. Фото: Новини.LIVE
За рішенням уряду, новий навчальний рік починається без традиційних масових заходів. Усі формати першого дня мають відповідати безпековій ситуації, а заходи можна проводити лише з урахуванням місткості укриттів.
Батьки та учні в школі. Фото: Новини.LIVE
В Одесі цього року навчатимуться понад 84 тисячі школярів. Із них близько 32 тисяч обрали очний формат, приблизно 40,5 тисячі — змішаний, ще майже 10 тисяч навчатимуться дистанційно.
Діти на першому дзвонику. Фото: Новини.LIVE
Для 5,5 тисячі першокласників цей день став початком шкільного життя. Попри війну та повітряні тривоги, одеські школи знову наповнилися дитячими голосами.
Першокласники на святі. Фото: Новини.LIVE
Святковий клас. Фото: Новини.LIVE
Як повідомляли Новини.LIVE, в одеських школах змінили підхід до їжі, проте питання якості залишається відкритим. Окрім масштабної модернізації їдалень, навчальні заклади змушені підлаштовуватися під реалії війни та впроваджувати нові формати харчування навіть в укриттях. При цьому кожен випадок неякісної роботи постачальників має завершуватися жорсткою реакцією та розірванням контрактів.
Також Новини.LIVE писали, що в окупованому Криму росіяни шукають нових кандидатів для служби за контрактом серед студентів та абітурієнтів. Від керівників коледжів та вишів вимагають передати дані молодих чоловіків, які можуть бути відраховані, а також тих, хто цього року не склав вступні випробування.
Перейти на novyny.live
Українська правда на we.ua

1 вересня діти пішли до школи.

Діти є діти. Вони можуть заговоритися з один з одним, задуматися, вибігти на дорогу чи не подивитися в потрібний бік. Дорослий теж може бути неуважним або просто невиспаним після нічної тривоги.

Люди помиляються та хіба вони мають платити за це власними життями? Тим паче, коли містом летить автомобіль на швидкості 150 км/год, часу виправити помилку немає.

5 червня загинув наш 12-річний син Гріша. Та він не здійснив жодної помилки. Він повертався додому зі школи, користувався підземним переходом (кажуть, вони створені для безпеки пішоходів…) Автомобіль на швидкості 150 км/год влетів всередину підземного переходу і вбив чотирьох людей. В Києві, на Караваєвих Дачах, вся країна бачила це відео.

Після загибелі сина ми з дружиною домовилися про дві речі. Перша — зробити все, щоби домогтися справедливого покарання винуватцю. Відповідно до закону. Друга — зробити все, щоб змінити реальність на наших дорогах.

Бо загибель Гріши — це не просто жахливий збіг обставин. Вона сталася в країні, де небезпечні порушення правил дорожнього руху роками сприймаються майже як буденність.

Стало нормально їхати містом 70 км/год. Часто — 100. Хтось їде 150. Спробуйте їхати дозволені 50 — і дуже швидко хтось пояснить вам фарами, сигналом чи непристойними жестами, що ви всім заважаєте.

Так само ми звикли до статистики смертей на дорогах. Читаємо чергову новину про ДТП, співчуваємо і гортаємо далі. Аж поки черговою цифрою не стає твоя дитина. І тоді ти дивишся на аналогічну статистику Європи, і — сюрприз — вона в рази менша. В рази!

Читайте також: Трагедії на дорогах: де шукати крайнього?

Безкарність створює вседозволеність

Останнім часом я багато думаю про те, чому люди дозволяють собі так поводитися за кермом. Моя відповідь проста: тому що їм за це нічого не буде.

Можна постійно перевищувати швидкість, проїжджати на червоне, створювати аварійні ситуації — і ризикувати лише невеликим грошовим штрафом, якщо порушення взагалі зафіксують.

Поки ти когось не скалічив або не вбив, система знову і знову даватиме тобі можливість це зробити.

Для мене це і є безкарність. А безкарність створює вседозволеність.

Всі три місяці після загибелі Гріши я бачу одну резонансну аварію за іншою:

  • 4 липня — ДТП на трасі Одеса–Миколаїв із 12 загиблими.
  • 31 липня в Луцьку загинув 14-річний хлопець.
  • 17 серпня у центрі Києва два автомобілі знесли літню терасу ресторану, чудом без жертв.
  • 19 серпня — знову Караваєві Дачі, за кількасот метрів від місця загибелі Гріши, двоє загиблих на автобусній зупинці.
  • Розслідування нардепа Железняка про гонщика-стрімера під 300 км/год, який поки нікого не вбив. На авто матері. Зі знятими номерами. В прямому етері з двома тисячами глядачів.

І це лише те, що потрапило в новини.

Саме тому після загибелі Гріши ми з дружиною вирішили боротися не лише за справедливість у його справі, а й за зміни, які можуть попередити наступні смерті. Запобігти.

Я подав петицію до Президента з вимогою системних змін у сфері безпеки дорожнього руху. За 14 днів її підтримали понад 25 тисяч людей. Для нас це був важливий сигнал: проблема болить далеко не лише нашій родині.

Президент відповів на петицію і кілька разів публічно говорив про ситуацію на дорогах. 20 серпня питання безпеки дорожнього руху окремо обговорювали на нараді при РНБО за участі представників держави, парламенту та громадськості.

Я вдячний усім, хто не відмахнувся від цієї теми. Але після загибелі Гріші мене не цікавлять слова. Я хочу бачити реальні зміни.

Читайте також: 39 сигналів перед трагічною ДТП у Києві: як має змінитися суспільство

Нині рішення за Верховною Радою

3-го вересня 2026 року парламент має розглядати законопроєкти №15348 та №15348-1 щодо посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Ці законопроєкти різні, і навколо їхніх положень можна та потрібно дискутувати. До них можна вносити правки, їх можна посилювати між читаннями.

Жоден закон сам по собі не зробить українські дороги безпечними наступного ранку. Але сьогодні це необхідний крок, must have.

Тому моє прохання до народних депутатів дуже просте: 3 вересня прийдіть у зал і підтримайте зміни, щоб парламент нарешті міг рухатися далі.

Не відкладайте це питання до наступної резонансної ДТП.

Якщо людина раз за разом грубо порушує правила, очевидно, штрафу їй недостатньо. Вона має втратити право кермувати. А якщо сідає за кермо попри заборону — має сісти у вʼязницю.

Так само нам потрібно переглянути підхід, за якого відповідальність за перевищення швидкості сьогодні фактично починається лише після перевищення встановленого обмеження більш ніж на 20 км/год.

За ці місяці ми прочитали, мабуть, тисячі коментарів про такі зміни. Здебільшого на підтримку, іноді нерозуміння: "Знову хочуть залізти водіям у кишеню". "Спочатку зробіть нормальні дороги". "Навіщо зменшувати 20 до 10?" "Камери потрібні тільки заради штрафів".

Іноді складається враження, що можливість безкарно порушувати ми захищаємо як якесь фундаментальне право людини.

Але право доїхати швидше не може бути важливішим за право дитини повернутися додому живою.

Коли ви вирішуєте їхати містом 100 км/год, ви ризикуєте не лише собою (ваше тіло — ваше діло). Він робите цей вибір і за пішохода на переході, за дитину на велосипеді, за пасажира іншого автомобіля, за маму з візочком, за людину, яка не виспалася після тривоги і на секунду втратила увагу.

Водій пошкодить авто. Пішохід втратить життя. Має значення, хто з них був неправий?

Я хочу сказати це депутатам особисто

Я прямо попросив Верховну Раду дати мені можливість виступити перед голосуванням. Сподіваюся, депутати мене почують і дадуть ці дві хвилини виступу.

Я хочу сказати їм те саме, що пишу зараз: не чекайте наступної трагедії, щоб повернутися до цього питання.

Бо 3 вересня це голосування буде не просто про розміри штрафів чи зміни до кодексів. Воно буде про те, яку поведінку на українських дорогах держава вважає допустимою.

Можна ще роками пояснювати водіям, що 100 км/год у місті — небезпечно, просити бути уважними, проводити інформаційні кампанії, а після чергової трагедії — висловлювати співчуття.

А можна зробити так, щоб небезпечна поведінка мала реальні наслідки до того, як вона когось уб'є.

Тому 3 вересня я прошу народних депутатів про дуже просту річ: прийдіть у зал і проголосуйте щодо посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху (№15348 та №15348-1). Вони вже у Верховній Раді. Якщо вони потребують посилення — посилюйте їх між читаннями. Але не залишайте все, як є.

І коли будете натискати кнопку, подумайте не про те, чи сподобається виборцям новий штраф. Подумайте про дітей цих виборців. Про наших дітей. Про людей, які просто переходять дорогу.

Грішу ми не повернемо.

Але наступну смерть ще можна не допустити.

Зі святом всіх, хто пішов сьогодні у школу!

Олексій Глушич, батько загиблого 12-річного Гріши Глушича, військовослужбовець 2 Корпусу НГУ "Хартія"

 на we.ua
Новини.Live на we.ua
Президент Володимир Зеленський приїхав до відбудованого після російських ударів ліцею на Київщині, але свято першокласників перервала повітряна тривога. Через реальну загрозу президенту та малечі довелося терміново ховатися під землю та сидіти в бомбосховищі. Окупанти знову намагалися зірвати початок навчального року та свідомо змусили дітей сидіти в укритті замість святкової лінійки.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на ТСН та на повідомлення голови держави.

Перше вересня під землею

Президент відвідав одну зі шкіл на Київщині, яку відбудували після того, як росіяни її повністю знищили у 2022 році.

"Сьогодні початок нового навчального року, і попри всі намагання ворога зірвати навчальний сезон наші діти розпочали навчання. Дуже важливо, що діти пішли в школу, дуже важливо, що багато всього підготовлено. Вітаю з 1 Вересня наших першачків, усіх школярів, батьків і всю нашу державу", — зазначив він. 

Також президент подякував всім працівникам школи за їхню роботу, та батькам, які попри тривоги та російські атаки залишаються в Україні та разом з учителями докладають зусиль, щоб наші діти навчалися вдома.

Цей ліцей росіяни розбили ще на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Будівлю нарешті капітально відновили, проте спокійно зайти до класів першачкам так і не вдалося.

Глава держави підкреслив, що у ворога немає жодного розуміння про межі, тому росіяни роблять маленьких українців прямими учасниками війни.

"На жаль, рускі просто кончені зовсім. Перше вересня, діти. Навіть серед ворогів будь-яких є розуміння, що діти – це діти. А рускі роблять дітей учасниками війни", — сказав він.

РФ хотіла зірвати початок навчального року

Володимир Зеленський заявив, що Росія протягом останніх двох тижнів активно атакувала інфраструктуру України, намагаючись зірвати початок нового навчального року.

Також під час спілкування з журналістами Зеленський висловив невдоволення реакцією міжнародної спільноти на російські атаки. Він зазначив, що в той час, коли Україна продовжує боротися за життя людей, частина міжнародних партнерів перебуває у відпустках.

 "Останні два тижні весь світ, Європа і світ, які нам допомагають – на канікулах. І це дуже такий неприємний присмак. Не можу ним не поділитися... відчуттям такого знаєте... "дипломатія по-плану". Тобто, коли відпустка, то відпустка", — зазначив президент.

Як писали Новини.LIVE раніше, цієї ночі під ударом опинився Київ, Бориспіль і інші міста Київщини. Внаслідок обстрілу було пошкоджено будинок та підприємство, і постраждали люди. В Києві через ворожу атаку загинули троє людей. Ще 5 постраждали.

Також ми писали, що за словами нардепа Руслана Горбенко, вже у вересні Київ та область отримати статус прифронтових територій. Роботу над відповідною постановою розпочали близько двох тижнів тому після перших атак РФ на продовольчі склади українських компаній.

Перейти на novyny.live
Еспресо на we.ua
В Україні розпочався новий навчальний рік. Головним запитанням для багатьох шкіл залишається – як вони мають працювати в умовах постійних загроз російських атак. Про це в етері "Що далі?" говорив ведучий Богдан Логунов разом із запрошеними експертами.  Початкова школа вчитиметься очно, а старша – дистанційноПрезидент Асоціації керівників шкіл України і директор одного зі столичних ліцеїв Євген Кушнір наголошує, що українська система освіти вже має досвід роботи в кризових умовах. Спочатку був ковід, потім – повномасштабна війна, тому для педагогів дистанційний формат не є чимось новим.Тобто початкова школа зможе вчитися очно в укриттях, а 5-11 класи –  дистанційно. Інші школи, де укриття достатньо великі, можуть організовувати очне навчання для всіх класів. Також в Києві практикують так звані "освітні переміщення". Це можливість тимчасово організувати навчання дітей у сусідніх школах, які мають укриття."Ми вже вміємо це робити, ми звикли. Ми пережили з вами ковід, вже пережили чотири роки війни, тому і вчителі, і діти, в принципі, готові до цього формату"Однак Кушнір говорить також і про практичні проблеми. Наприклад, частина вчителів живе на одному березі Дніпра, а працює на іншому. Якщо під час повітряної тривоги обмежується рух мостами, то їм складно дістатися до школи.1 вересня чи все ж безпека?Олена Парфьонова, голова ГО "Батьки SOS", каже, що головним побоюванням батьків напередодні Свята першого дзвоника була безпека.Але ситуація у сімей буває різною. До прикладу, є батьки, які працюють лікарями чи поліцейськими – чи в інших схожих сферах. Для них очне навчання може бути необхідністю, бо залишити маленьку дитину саму вдома протягом робочого дня не можуть."Як їм залишити вдома одну дитину? Їм дуже потрібна ця очна форма навчання, але вони будуть переживати, щоб там було дійсно укриття", — пояснила Парфьонова.Вона також звертає увагу на різницю між формальністю і реальністю. Бо укриття начебто є, але чи вони здатні забезпечити дітей усім необхідним?  За її словами, в окремих школах це можливо. Їхні укриття мають класи, туалети, медичні пункти, питну воду і навіть можливість поїсти. Але в багатьох інших випадках йдеться фактично про переобладнані підвали.Універсальних правил щодо організації навчання немаєОсвітня омбудсменка Надія Лещик звертає увагу на те, що в Україні немає універсальних правил для організації навчання для всіх шкіл в умовах постійних тривог."Не можна розробити загальний протокол для всіх. Цей протокол унікальний для кожного закладу освіти та кожної громади", – пояснила посадовиця.Безпека –  це не лише наявність укриття. Необхідно враховувати, де воно розташоване, чи можна швидко до нього потрапити, скільки дітей і вчителів воно може вмістити, а також чи не доведеться дітям під час тривоги виходити за межі школи.Зокрема, небезпечною Лещик називає ситуацію, коли заклад освіти використовує укриття іншої будівлі. Коли є балістична загроза або загроза атак шахедами, то сама дорога до нього може бути додатковим ризиком.Тому, за її словами, в окремих випадках школам доведеться розглядати перехід на дистанційне навчання як спосіб не ризикувати життям дітей.Київ готовий змінювати формат навчанняЗаступник голови КМДА Валентин Мондриївський запевняє, що столиця підготувала кілька сценаріїв роботи шкіл.За його словами, перший тиждень навчального року планують провести в очно-дистанційному форматі. Якщо учні можуть безпечно дістатися до школи, то вони навчатимуться очно. Інші зможуть підключатися до уроків онлайн. Ба більше, у випадку зміни ситуації школи мають бути готовими перейти на інший формат. Такий підхід відповідає оприлюдненому КМДА плану роботи шкіл."Ми готові до будь-яких форматів для того, щоб діти могли отримувати знання. І ми ставимо питання безпеки насамперед", – наголосив Мондриївський.Окрім цього, він додав, що місто продовжує облаштовувати укриття в закладах освіти з 2022 року. Найактивнішими роками розбудов і облаштувань є 2024, 2025 та 2026. Приміром, зараз створено 370 тисяч місць. Цього року на їхнє будівництво та облаштування передбачено понад 1,5 млрд грн.Водночас Мондриївський визнає, що в умовах війни не можна говорити про ідеальну готовність."Говорити про те, що все ідеально, неможливо. І це питання безпеки",  – сказав він.Навчання щосуботи і в червні?Народна депутатка та секретарка комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа вважає, що формат навчання може змінитися вже після першого тижня. Якщо скажімо повітряні тривоги в Києві, на Київщині та в Харкові й надалі триватимуть по кілька годин і лунатимуть 12 чи 18 разів на день, то школам, за її словами, доведеться переглядати чинні протоколи.Депутатка також не зовсім погодилася із заявою Валентина Мондриївського про готовність київських шкіл до навчального року."Школи, які я бачила, не готові. І різниця є велика між укриттям і бомбосховищами. На папері можна написати все, що хочеш. Я хочу подивитися, чи кожна дитина в Києві є точно захищена від балістики", – наголосила депутатка.Якщо ж через безпекову ситуацію школи не встигатимуть пройти навчальну програму, можливе продовження навчального року. Піпа зазначила, що одним із варіантів може стати навчання щосуботи або продовження занять на частину червня.Детальніше в етері "Що далі?" на Еспресо. 
Перейти на espreso.tv
we.ua на we.ua

Розкажіть про we.ua своїм друзям та знайомим! Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.

Так працює реферальна програма на Платформі we.ua: Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.

Розмістіть своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників на we.ua і буде більше бонусів на бонусному рахунку.

Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.

Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.

Якщо Ви - відомий(-а) insta-блогер, чи YouTube-інфлюенсер(-ка) з великою кількістю підписників, ми будемо зацікавлені у співпраці з Вами для популяризації Платформи we.ua у вашій аудиторії читачів, глядачів та фоловерів. Дайте про себе знати на info@we.ua , ми будемо дуже раді Вашій участі в популяризації we.ua.

ЩЕ БІЛЬШЕ БОНУСІВ
Новини.Live на we.ua
Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов 1 вересня, в День знань, заявив, що українські діти розпочинають новий навчальний рік в умовах війни — у класах, укриттях та підземних школах. Він наголосив, що навчання залишається важливою складовою майбутнього України, а держава робить все для того, щоб повернути дітей до нормального життя.
Про це Кирило Буданов повідомив у своєму зверненні з нагоди початку нового навчального року, передає Новини.LIVE.
Буданов: Україна працює заради мирного майбутнього дітей
У День знань Кирило Буданов заявив, що сьогодні тисячі українських школярів повертаються до навчання. Частина дітей навчатиметься у звичайних класах, тоді як інші проводитимуть уроки в укриттях або підземних школах через безпекову ситуацію.
Керівник ОП зазначив, що така реальність є наслідком повномасштабної війни, яку Росія розв’язала проти України. Він наголосив, що кожен урок, який діти продовжують відвідувати попри повітряні тривоги та загрозу обстрілів, демонструє прагнення українців зберегти освіту й майбутнє країни.
"Кожна розв’язана задача в бомбосховищі й кожен урок під звуки сирен – це ляпас агресору. Росія прагне позбавити наших дітей майбутнього. Та наші діти, що гартуються в найскладніших умовах, – це сильне покоління України майбутнього", — написав Буданов.
Очільник Офісу Президента заявив, що Росія намагається позбавити українських дітей можливості жити нормальним життям. Водночас, покоління школярів, яке зростає в умовах війни, формується сильнішим і загартованішим.
Кирило Буданов запевнив, що українська влада робить усе можливе для досягнення справедливого миру та повернення дітей до нормального життя.
Допис Кирила Буданова. Скріншот: Facebook
Новини.LIVE писали, що новий 2026–2027 навчальний рік в українських школах розпочнуть зі спеціального уроку про толерантність і безбар’єрне спілкування. Міністерство освіти і науки пропонує провести заняття "Мова гідності: бачити людину за словами", мета якого — допомогти учням протидіяти стигматизації, приймати різноманіття та будувати поважну комунікацію.
Новини.LIVE інформували, що заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко в ефірі "Київського часу" заявив, що цьогоріч в Україні очікують близько 240 тисяч першокласників, які вперше підуть до школи. Це приблизно на 10 тисяч менше, ніж минулого року, і майже вдвічі нижче за показник 2018–2019 навчального року. Точну кількість дітей, які розпочнуть навчання, а також формат освітнього процесу визначать після 5 вересня, коли школи внесуть оновлені дані до електронної системи "АІКОМ".
Перейти на novyny.live
Новини.Live на we.ua
Держава має перейти від формального обліку внутрішньо переміщених осіб та окремих виплат до комплексної системи, яка супроводжуватиме людину від евакуації до інтеграції у нову громаду або безпечного повернення додому. Відповідний законопроєкт презентував мер Харкова, очільник Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов під час онлайн-зустрічі з народними депутатами міжфракційного об’єднання "ВПО України".
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Асоціацію прифронтових міст і громад.
Терехов представив новий підхід до підтримки переселенців
Документ, розроблений АПМГ, передбачає єдиний маршрут підтримки переселенців — від забезпечення житлом та соціальними послугами до працевлаштування, перекваліфікації, освіти дітей і медичної допомоги.
"Держава має не просто зафіксувати статус ВПО і призначити переселенцю окрему виплату, а провести людину по всьому маршруту від моменту евакуації до нормального життя, з житлом, роботою, освітою для дітей, соціальними та медичними послугами", — наголосив Терехов.
Серед ключових змін — запровадження поняття "вимушено внутрішньо переміщена особа" та надання статусу ВПО дітям, які народилися вже після евакуації родини. Як зазначив очільник АПМГ, не може бути ситуації, коли діти з однієї сім’ї мають різний обсяг прав лише через те, що одна дитина народилася до переміщення, а інша — після.
Окремий блок стосується житла. Законопроєкт передбачає соціальне та комунальне житло, компенсації за втрачену нерухомість, пільгові кредити та субсидії на оренду. Для людей, чиє житло залишилося на окупованій території або в зоні бойових дій, пропонується можливість добровільно відмовитися від нього на користь держави та отримати компенсацію для придбання нового в безпечному регіоні.
Змінити пропонують і систему фінансової підтримки. Розмір допомоги ВПО має зрости до рівня базової соціальної допомоги — 4500 грн. Протягом перших шести місяців після переміщення виплати пропонується призначати без урахування доходів родини.
Як повідомляли Новини.LIVE з посиланням на Терехова, за тиждень, з 24 по 30 серпня, російські війська 38 разів атакували Харків, під ударом опинилися вісім із дев’яти районів міста. Внаслідок обстрілів загинули троє людей, ще 23 дістали поранення, а пошкоджень зазнали житлові будинки, магазини, підприємства та інші цивільні об’єкти.
Також Терехов заявив про необхідність змін у мобілізаційних процесах. За його словами, силові затримання громадян не допомагають армії, а дискредитують ЗСУ та підривають довіру до держави. Терехов наголосив, що такі методи негативно впливають на імідж як українського війська, так і країни загалом.
Перейти на novyny.live
Еспресо на we.ua
В ефірі проєкту "Що далі?" на "Еспресо" розповіла освітня омбудсменка Надія Лещик. За словами омбудсменки, універсальних правил щодо організації навчального процесу для всіх шкіл країни не існує — адже в різних регіонах безпекова ситуація є різною. Умови для областей, які роками живуть під постійними обстрілами — Запорізької, Херсонської та Чернігівської — будуть відрізнятися від Закарпатської чи Чернівецької. "Кожна громада, кожна військова адміністрація ухвалює певні рішення, проводити масові заходи чи не проводити. Але я рекомендую батькам, якщо таке рішення було прийнято, щоб вони поцікавилися, скільки є місць в укритті, чи прийме укриття учнів, педагогів і батьків, які прийшли на масовий захід, які шляхи евакуації до цього укриття. І варто було б провести інструктаж, що робити у разі повітряної тривоги. Тому що до нас неодноразово зверталися батьки, де у закладах освіти продовжували масові заходи, незважаючи на повітряну тривогу", — розповіла Надія Лещик. Омбудсменка нагадала, що деякі регіони мають досвід організації освітнього процесу в умовах фактично безперервної повітряної тривоги. Тепер його треба вивчити і опрацювати для інших областей. Організовувати очне навчання потрібно з урахуванням того, скільки місць є в укриттях. Наприклад, учні початкових класів, які погано засвоюють знання дистанційно, можуть займатися в школі в укритті, решта класів — переходити на інші форми навчання.  Разом з тим, в умовах війни служба освітнього омбудсмена продовжує отримувати скарги не тільки щодо безпеки. Звернення стосуються реорганізації і ліквідації закладів освіти, обʼєднання класів, а також випадків булінгу. 
Перейти на espreso.tv
Ми Україна на we.ua

У Херсонській громаді діти не підуть на навчання у школи через безпекову ситуацію, тому навчатимуться дистанційно.

Про це повідомив начальник Херсонської МВА Ярослав Шанько в ефірі телеканалу "Ми-Україна".

"Безпекова ситуація в Херсонській громаді не дозволяє повернути дітей до очного навчання, тому цього навчального року школярі знову навчатимуться дистанційно. У деяких районах міста через постійні атаки люди фактично не можуть вийти на вулицю без загрози для життя. За таких умов повернення до очних навчань навіть не обговорюється, адже йдеться про життя та безпеку дітей і всіх учасників освітнього процесу", - сказав він.

За його словами, влада робить усе можливе, щоб діти могли продовжувати навчання, навіть перебуваючи за межами громади. Цього року освітній процес у школах дистанційно продовжать близько 17 000 учнів.

Шанько додав, що евакуація з небезпечних районів Херсонської громади триває на постійній основі. Наразі різкого збільшення кількості звернення щодо евакуації не спостерігається, але з наближенням зими ситуація може змінитися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З 1 вересня 2026: красиві привітання школярам, батькам і вчителям

Як інформував "Ми-Україна" раніше, у Києві розглядають кілька варіантів організації навчання з 1 вересня. Пеший тиждень школярі навчатимуться в очно-дистанційному форматі.

Перейти на weukraine.tv
КоментаріUA на we.ua
Кремлівський
правитель Володимир Путін та лідер Китаю Сі Цзіньпін 31 серпня провели
переговори у Киргизстані на полях саміту Шанхайської організації
співробітництва. Сторони знову продемонстрували прагнення поглиблювати
партнерство та просувати власне бачення світового порядку, однак війна Росії
проти України, за версією Кремля, не стала центральною темою розмови.Як
повідомляє The Japan Times, зустріч Путіна і Сі відбулася вперше з травня.
Обидва лідери використали саміт ШОС для демонстрації близькості Москви та
Пекіна і просування концепції багатополярного світу, яка має стати
альтернативою західній моделі міжнародних відносин.Сі
Цзіньпін під час зустрічі тепло привітав російського президента та заявив про
подальше зміцнення відносин між двома державами. Китайський лідер наголосив, що
зв'язки Пекіна і Москви стали "міцнішими", а перспективи їхньої співпраці
назвав ще більш оптимістичними.Водночас
Сі звернув увагу на зростання глобальної нестабільності. За його словами, у
міжнародних відносинах значно побільшало "невизначеності та
непередбачуваності".Путін
відповів аналогічними заявами про стратегічне партнерство. Він запевнив, що
співпраця Росії та Китаю нібито успішно розвивається в усіх напрямках. Таким
чином Москва та Пекін вкотре продемонстрували політичне зближення на тлі
напружених відносин із Заходом.Однак
окрема увага була прикута до того, чи обговорювали лідери війну проти України.
У Кремлі заявили, що ця тема прозвучала лише частково. Речник Путіна Дмитро
Пєсков стверджує, що президенти "побіжно" торкнулися українського питання, не
розкривши деталей розмови.Нагадаємо, портал "Коментарі" вже писав,
що російські війська в ніч проти 1 вересня завдали чергового удару по Києву.
Під атакою опинилися одразу кілька районів столиці, є загиблі та поранені,
зокрема діти. На місцях влучань і падіння уламків продовжують працювати
рятувальники та екстрені служби.
Перейти на world.comments.ua
Прямий канал на we.ua
Петро Порошенко закликав владу ухвалити швидкі рішення, які дозволять українцям, бізнесу, школам та критичній інфраструктурі працювати в умовах цілодобових повітряних тривог і російських атак. Він наголосив, що країні потрібні нові правила життя в умовах нового етапу війни.
Про це Порошенко заявив у відеозверненні.
За його словами, постійні повітряні тривоги та атаки реактивних “Шахедів” уже впливають не лише на прифронтові міста, а й на Київ, Дніпро, Суми, Чернігів, Харків, Херсон та Запоріжжя.
Окремо Порошенко звернув увагу на початок нового навчального року. За його словами, напередодні 1 вересня багато батьків досі не розуміють, як навчатимуться діти у школах без належних укриттів та що робити, якщо протягом навчального дня повітряну тривогу оголошуватимуть багато разів.
“Це вже не просто незручності війни. Це ситуація, яка ризикує стати неконтрольованою”, – наголосив він.
Порошенко вважає, що Росія намагається виснажити Київ постійними тривогами та фактично зупинити нормальне життя столиці. Тому, за його словами, уряд, військові, міська влада, транспортники та бізнес мають разом розробити чіткі правила роботи міста.
Йдеться, зокрема, про роботу метро, громадського транспорту та мостів під час тривог, пересування медиків і працівників критичної інфраструктури, роботу підприємств, а також доставку продуктів і ліків.
Другим питанням Порошенко назвав організацію навчання. Він закликав владу визначити зрозумілі правила для шкіл, зокрема тих, які не мають належних укриттів, та встановити, за яких умов діти навчатимуться очно, а за яких – дистанційно.
Також Порошенко закликав повернути Києву 8 млрд грн та надходження від ПДФО. За його словами, столиці ці кошти необхідні для облаштування укриттів, захисту шкіл, лікарень та інших обʼєктів.
Він наголосив, що в умовах тривалих повітряних тривог потрібно змінити сам підхід до укриттів.
“Якщо люди змушені проводити там години, це вже не може бути сирий підвал із двома лавками. Там має бути світло, вода, звʼязок. Там повинна мати можливість навчатися дитина. Там лікарня має продовжувати лікувати. Фактично нам треба будувати ще один рівень міста – захищений”, – заявив Порошенко.
Ще одним пріоритетом він назвав підтримку бізнесу. Порошенко закликав запровадити страхування воєнних ризиків, забезпечити підприємцям доступ до коштів для швидкого відновлення після російських ударів та створити нові логістичні рішення.
Також він запропонував створити законний механізм, який дозволив би бізнесу вкладати власні кошти у захист підприємств, зокрема у приватні системи ППО там, де це можливо.
Окремо Порошенко закликав Верховну Раду повернутися до повноцінної роботи, вести переговори з МВФ та ухвалювати необхідні для фінансової стабільності закони. Водночас він запропонував створити спільну робочу групу для перевірки відповідних законопроєктів на корупційні норми.
Пʼятим ключовим питанням Порошенко назвав підготовку енергетики до холодів. За його словами, уже зараз необхідно встановлювати маневрену генерацію, когенераційні установки та резервне живлення для лікарень, водоканалів і систем звʼязку.
“Кожен район повинен знати, що він робитиме, якщо великої енергетики просто не буде день, два, три”, – зазначив він.
Порошенко також звернувся до ОСББ, підприємців, волонтерів та мешканців багатоповерхівок із закликом перевірити укриття, подбати про резервне живлення та запаси води, а також допомогти літнім людям, які не можуть самостійно дістатися безпечних місць.
За його словами, держава зі свого боку могла б запровадити кредитні програми для людей, ОСББ та підприємців, які самостійно вкладають кошти у свою безпеку.
Порошенко наголосив, що Києву та іншим українським містам зараз потрібні не лише заклики до стійкості, а чіткий план роботи в умовах постійних російських атак.
“Стійкість – це коли держава організувала життя так, щоб люди могли жити навіть тоді, коли ворог робить усе, аби вони не могли. Тому сьогодні Києву потрібні не чергові слова про незламність. Києву потрібен чіткий план, як жити”, – заявив він.
На завершення Порошенко заявив про готовність опозиції співпрацювати з урядом та місцевою владою для законодавчого забезпечення необхідних рішень. Він також знову виступив за створення коаліції Національного порятунку та уряду національної єдності.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
The post Петро Порошенко: людям потрібні відповіді, як жити далі appeared first on Прямий.
Перейти на prm.ua
Gazeta.ua на we.ua
Цілодобові повітряні тривоги і атаки реактивних шахедів змушують запроваджувати нові протоколи для функціонування економіки, логістики та соціальної сфери. Влада має прийняти швидкі рішення, які допоможуть громадянам і бізнесу пережити поточні виклики.
Про це у відеозверненні заявив пʼятий президент та лідер "Європейської солідарності" Петро Порошенко.
"Сьогодні країна живе в абсолютно ненормальному режимі через терор росіян проти цивільних. І головне питання, яке я сьогодні чую: а що нам робити далі? Як у цьому жити? Це питання не лише зі Слов'янська чи Краматорська - це питання із Києва, Дніпра, Сум, Чернігова, Харкова, Херсона, Запоріжжя. Завтра 1 вересня. Тисячі батьків досі не розуміють, як навчатимуться їхні діти, особливо там, де немає нормальних укриттів. Це вже не просто незручності війни. Це ситуація, яка ризикує стати неконтрольованою", - застеріг політик.
За його словами, мета Путіна зрозуміла - він хоче вимкнути Київ, виснажити столицю постійними тривогами, і недостатньо просто закликати людей потерпіти, треба організувати життя столиці.
"Перше. Місто не може безкінечно зупинятися. Якщо тривоги стають постійними, значить, мають змінюватися і правила роботи міста. Уряд, військові, міська влада, транспортники, бізнес мають сісти за один стіл і дати людям зрозумілий алгоритм. Як працює метро? Як працює громадський транспорт? Як працюють мости? Як добираються на роботу медики і працівники критичних підприємств? Як бізнес перебудовує зміни. Як завозяться продукти і ліки?", - говорить п'ятий президент.
"Друге. Початок навчального року. Що робити школі, яка не має укриття? Коли діти навчаються очно, а коли онлайн? Що робити, якщо за навчальний день п'ять, а інколи десять тривог? Дайте людям правила. Візьміть на себе відповідальність. Для цього і існує влада і держава", - зазначив Порошенко.
"Третє. Поверніть Києву 8 мільярдів, поверніть ПДФО, бо цього тижня Київ вперше вимушений на своїй сесії проводити секвестр бюджету. Це означає скорочувати більшість видатків лікарям, вчителям, соціально незахищеним для того, аби захистити місто. Гроші Києву потрібні не для політичних ігор, вони потрібні для укриттів, шкіл, лікарень, для захищених просторів. І взагалі настав час інакше подивитися на укриття. Якщо люди змушені проводити там години, це вже не може бути сирий підвал із двома лавками. Там має бути світло, вода, зв'язок. Там повинна мати можливість навчатися дитина. Там лікарня має продовжувати лікувати. Фактично нам треба будувати ще один рівень міста - захищений", - констатував лідер опозиції.
"Четверте. Бізнес. Не можна одночасно вимагати від підприємця працювати під ракетами, платити зарплати, податки, утримувати економіку - і приходити до нього з перевірками та новими проблемами. Потрібне страхування воєнних ризиків. Гроші на швидке відновлення після ударів. Нова логістика. Можливість бізнесу вкладати кошти у власний захист, включно з приватними системами ППО там, де держава може створити для цього законний механізм", - вважає Порошенко.
"Парламент нарешті має нормально працювати. Треба вести переговори з МВФ, ухвалювати закони, від яких залежить фінансова стабільність країни. Але давайте одразу створимо спільну робочу групу і повикидаємо з тексту законів всі корупційні "хотєлки", які чиновники вже встигли туди понапихати, прикриваючись євроінтеграцією і грошима", - зазначив Порошенко.
"П'яте. Енергетика. До холодів залишилося зовсім небагато часу, а Путін вже заявив, що його основною ціллю у вересні є енергетика Києва, захист якої українська влада чомусь залишила без фінансування. Мала бути маневрена генерація, когенерація, резервне живлення лікарень, водоканалів, зв'язку врешті - решт. Всі ці об'єкти, мають уже встановлюватися. Кожен район повинен знати, що він робитиме, якщо великої енергетики просто не буде день, два, три. Хоча з минулорічної зими мають бути зроблені висновки", - говорить Порошенко.
"Я звертаюся зараз до ОСББ, підприємців, волонтерів, сусідів: перевірте свої укриття. Подумайте про резервне живлення. Про воду. Про літніх людей у вашому будинку, яким під час тривоги нікуди йти і які самі не впораються. А владі треба подумати про кредити для людей, які вирішили піклуватися про себе самі. І наша команда точно буде поруч. Я хочу подякувати всім, хто сьогодні не дає цьому місту зупинитися. В першу чергу рятувальникам, пожежникам, медикам, особливо швидкій допомозі. Комунальникам. Водіям. Енергетикам. Підприємцям. Людям, які після чергової безсонної ночі все одно відкривають магазини, аптеки, підприємства. Окремо і особливо хочу подякувати вчителям, бо завтра вони мають зустріти наших дітей у дуже непростий День знань", - сказав Порошенко.
"Путін хоче, щоб Київ втомився. Щоб люди махнули рукою, зібрали валізи і поїхали. Щоб столиця перестала нормально жити. Цього ми Путіну точно не подаруємо. Стійкість - це не коли людям влада каже - тікайте. Або взагалі нічого не каже. Стійкість - це коли держава організувала життя так, щоб люди могли жити навіть тоді, коли ворог робить усе, аби вони не могли. Тому сьогодні Києву потрібні не чергові слова про незламність. Києву потрібен чіткий план, як жити. І це стосується кожного українського міста, а не лише Києва", - констатував лідер партії.
"Ми - опозиція, але точно готові і налаштовані на співпрацю з урядом, з місцевою владою у законодавчому забезпечення усіх необхідних рішень, аж до створення коаліції національного порятунку і уряду національної єдності. Не заради посад, а заради відповідальності на початку нового етапу війни - ще однієї битви за столицю. Кияни і Київ не підведуть свою країну. Як не підвели у 2022. Але потрібні швидкі і відповідальні дії", - резюмував п'ятий президент.
Перейти на gazeta.ua
Ми Україна на we.ua
Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 31 серпня заявив, що дані української та партнерських розвідок свідчать про небажання Володимира Путіна завершувати війну. Водночас вересень, за його словами, може стати важливим для подальших мирних зусиль США та партнерів України.
Глава держави також розповів про підготовку нових українських далекобійних ударів у відповідь на російські атаки, домовленості з партнерами перед зимою та майбутні контакти представників президента США Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з російською стороною і Україною.
Звернення президента 31 серпня - головні заяви Зеленського
 
Що розвідка повідомляє про плани Путіна
За даними української розвідки та партнерів, Путін наразі не демонструє готовності зупинити війну. Зеленський заявив, що сигнали з рф свідчать про намір продовжувати бойові дії.
"Треба, щоб настрій був відповідний в Москві, у Путіна, - настрій завершувати, а не воювати. Зараз поки що, на жаль, усі свідчення розвідок  і наших, і партнерів, –- усі сигнали з росії такі, що особисто російський лідер хоче війни ще", – сказав президент.
При цьому, за словами Зеленського, більшість російського суспільства вже могла б погодитися на припинення війни по нинішній лінії зіткнення.
"Навіть уже тоді, коли абсолютна більшість його - до речі - суспільства погодилась би із зупинкою війни по лінії зіткнення", - додав він.
Переговори США з росією: Зеленський заявив, що вересень може багато змінити
Перед вечірнім зверненням Зеленський провів телефонну розмову з Віткоффом і Кушнером. Вони готуються до зустрічі та комунікації з російською стороною, а також до візиту в Україну.
Президент повідомив їм про зміни ситуації на фронті і російські атаки. Також сторони говорили про тиск на Кремль, щоб змусити його рухатися в бік припинення війни.
"Ми обговорили, що може бути зроблено, щоб спонукати росію вийти на курс до завершення війни... Ми побачимо, що вдасться представникам президента Америки. Вересень може змінити багато. І треба, щоб ми разом з партнерами зробили все для захисту людей, для захисту життя і для миру", - сказав глава держави. 
Україна готує нові далекобійні удари 
31 серпня Зеленський заслухав доповіді головнокомандувача ЗСУ і СБУ щодо українських діпстрайків у відповідь на російські обстріли. Президент повідомив, що Україна вже працює над наступними операціями.
"Ми готуємо наші кроки, нові кроки", - сказав Зеленський.
Допомога Україні: які домовленості з партнерами мають реалізувати у вересні
Україна у вересні планує прискорити виконання домовленостей з партнерами і союзниками стосовно оборони і енергетики. За словами Зеленського, конкретні рішення вже погоджені на політичному рівні з Канадою, ЄС, Британією, Норвегією і США. Вагомі домовленості також є з Францією, ФРН і іншими ключовими партнерами.
"Потрібен чіткий аудит того, що вже досягнуто на політичному рівні, але досі не реалізовано фактично. У кожного міністерства повинен бути звіт щодо цього, і це також стосується державних компаній, перш за все енергетичних компаній", – заявив Зеленський.
Президент наголосив, що міжнародні зустрічі та переговори мають давати Україні конкретний результат - посилення оборонних можливостей і додаткові енергетичні пакети.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський визначив три ключові завдання для дипломатії на найближчі тижні: Потрібні реальні результати
Підготовка до зими: Зеленський закликав максимально мобілізувати підтримку
Ще одним завданням на вересень стане посилення підготовки до опалювального сезону 2026-2027. Зеленський заявив, що перед зимою Україна має максимально залучити доступну допомогу партнерів.
"Перед зимою підтримку треба мобілізувати максимально", – наголосив президент.
Він також повідомив про рішення РНБО щодо планів стійкості областей і громад.
Як писав "Ми-Україна" раніше, прем'єр Сергій Корецький розповів, як в Україні розпочнеться новий навчальний рік. Він пояснив, де можна проводити лінійки на 1 вересня, як навчатимуться діти в регіонах з різною безпековою ситуацією, як годуватимуть школярів і на скільки зростуть зарплати освітян.
Перейти на weukraine.tv
Український тиждень на we.ua
Звичайний росіянин будь-якого стану, спільноти, освіти, віку досі такий, яким його показав майже двісті років тому Володимир Даль в образі денщика Яківа.
Для Яківа світ поділявся на «ми» і не «ми». «Ми» – це були його пан, рота, батальйон, полк і далі, аж до самого царя-батюшки. У цій частині світу він вважав за належне поводитись більш-менш по-людськи. А там, де «не ми», від його людяності не залишалось і сліду.
Таким у Даля був і уральський козак Проклятов. Калмики, киргизи й казахи, з якими йому доводилося мати справу, для нього не були людьми. А «мати справу» означало передусім грабувати. Йому було шкода вбити свого старого пса, але коли він захопив пару киргизьких верблюдів і почув, що у в’юках щось жалібно пищить, то «не призадумавшись, выкинул двух голых ребятишек на снег и спокойно, без оглядки отправился своим путём».
Примітно, що за це його все ж вилаяв офіцер, але лише «для порядку». «Ничего, ваше благородие, – отвечал казак. – Ничего: уснули».
Курсивом слово «уснули» виділив Даль.
Це той Володимир Даль, або «Казак Луганский», який залишив після себе «Толковый словарь живого великорусского языка». Мандруючи Росією, він зібрав понад 200 тисяч її слів, а заодно вивчив росіян так, як ніхто ні до нього, ні після нього. Свої нариси про них він, лікар за фахом, називав «фізіологічними» – іншими словами, такими, що претендують на наукову точність. Його шанував Пушкін, з ним дружив Шевченко, залишив його акварельний портрет.
Саме Даль був тим лікарем, який сидів біля Пушкіна до останньої хвилини його життя. Збирався створити і словник живої української, заготовив гору відповідної сировини для цього заміру, який мав показати, що українська – така ж самостійна, як російська і решта слов’янських. Це добро пішло в подарунок Борису Грінченку. Так з’явився його «Словник української мови».
За всім тим… Навіщо згадувати сьогодні якогось росіянина Яківа, коли точно знаєш, що хтось вже готовий розказати тобі про українця Сірка, та не якогось денщика, а справжнього отамана? І отамана теж козаків, тільки не уральських, а запорізьких. Як він наказав молодятам свого загону зарубати біля Чорної могили цілий гурт українців з жінками і дітьми… За що? Та за те, що вони передумали повертатись на Гетьманщину після років під кримськими татарами. Близько трьох тисяч колишніх православних душ, всіх до одного…
Коли наказ було виконано, він встав над трупами і, якщо вірити «Літопису Самійла Величка», звернувся до них з промовою: «Простіть нас, брати, а самі спіть тут до страшного суду Господнього, ніж би мали розмножуватися в Криму між бусурманами на наші християнські молодецькі голови і на свою вічну безхрещенну погибель».
А згадав я все це, щоб зайвий раз показати собі, що тодішні «ми» і «не ми» були такими на Дніпрі, як і на Уралі – і щоб краще усвідомити сучасну різницю. Сьогодні перед нами два світи. Російський – усе той самий. Як тоді він вважав, що «не ми» – це насамперед «англичанка», яка споконвіку «нам гадит» і саме від неї всі «наши» негаразди, так і зараз. З ранку до вечора це чуєш, а вірити важко. Ті ж самі слова, що в часи Пушкіна, Шевченка і Даля, та ж сама люта і гірка, або навпаки, приречено спокійна впевненість, що їм всі на світі заважають жити, а заважають тому, що заздрять, а заздрять тому, що вони, росіяни, кращі за всіх.
«Мы – русские. Какой восторг!». – «Наша матушка Расея всему свету га-ла-ва». – «Удручённый ношей крестной/ всю тебя, земля родная/ в рабском виде Царь Небесный/ исходил благословляя». Вірша Тютчева з цією строфою Шевченко схвально переніс у свій «Щоденник». Встояти байдужим перед справжньою поезією нелегко, та й чи варто?
Люди-то руські, і їхній захват собою не роблений, та чомусь ніяк вони не можуть дати собі ради. «Идут года, текут века, вот как река, как облака», а вони (не «облака», а «люди русские») досі не налагодили своє існування так, щоб нікому не заздрити і не шукати винних у своїй неспроможності, а точніше – недосконалості.
А що з українським сучасним «не ми»? Що за країни і племена в цьому переліку? Строго кажучи, там одна Росію, та й то тільки по її натяку 2014 року. Ось як воно склалось, пане отамане. До суду Господнього ще не дійшло, а на голови ваших нащадків у вас не вистачило б шабель.
«Загадка сия велика есть».
Чому «великорусским» настроєм не перейнялись українці? Чому вони не втішаються і не страждають від усвідомлення своєї величі, яку світ ніяк не спроможеться визнати? Стільки всього безцінного внесли в російську культуру, історію, долю, а головного – руської схильності до туги і пихи чомусь не перейняли. Чому?!
Відповідей стільки, що кортить зупинитись на одній: тому що вони українці. Вони мабуть не випадково величають один одного панами. Хто б ти не був, київський старшина чи охтирський сантехнік, ти – пан. Сьогодні, до речі, сантехніку шани більше. А якщо ти змалечку пан і навкруги тебе тільки пані і пани, то у тебе не може виникнути підозри, що хтось десь тебе і твій рід недостатньо цінує і має бути покараний.
Набалакати можна ще багато чого навіть розумного і переконливого, а то й дотепного, щоб врешті-решті залишитись на тому ж: з українцями все так, як є, бо вони українці. По-російському впадати від цього у восторг, а значить і в схожу тугу-печаль – не панське діло.
Перейти на tyzhden.ua
Еспресо на we.ua
Про це Кирило Буданов написав у Telegram.За його словами, за роки повномасштабної війни безвісти зникли тисячі українців — військові і цивільні, дорослі і діти. За кожним із них стоїть родина, яка роками живе в невизначеності, чекаючи на звістку про близьку людину. "Ми шукаємо, знаходимо й повертаємо наших людей. Щодня. Готуємо наступні обміни. І будемо робити це доти, доки не дізнаємося долю кожного", — написав Буданов.Тих, кого повернути живими вже не вдасться, в Офісі президента пообіцяли гідно вшанувати та зберегти пам'ять про їхній чин. Буданов подякував родинам зниклих безвісти за мужність, терпіння, силу та спільну роботу. "Боремось за кожну нашу людину і працюємо далі", — резюмував він.Нагадаємо, у День Незалежності Україна провела спеціальний етап обміну і повернула через Білорусь 10 захисників — військовослужбовців Збройних Сил і Національної гвардії, які роками вважалися зниклими безвісти після боїв на Донецькому напрямку.
Перейти на espreso.tv
Еспресо на we.ua
Реформа шкільного харчування, яку проводять за ініціативи першої леді Олени Зеленської, переходить на новий етап. Якщо досі гаряче харчування у школах безплатно отримували лише учні початкових класів, то уже з нового навчального року – усі учні комунальних шкіл з 1 по 11 клас, які вчаться на очній чи змішаній формі навчання.  Ідея безплатно годувати усіх школярів, безперечно, чудова, але чи буде вона реальною до виконання? Адже у великих містах є школи, у яких їдальням доведеться видавати більш як тисячу порцій щодня. І чи не стане це однією з причин, коли при відключеннях світла школи частіше переводитимуть дітей на дистанційку, бо не зможуть забезпечити їх гарячим харчуванням.Зміни у розкладах уроків і харчування в холіЯк пояснила у коментарі Еспресо ексміністрка освіти і науки Лілія Гриневич, щоб запровадити харчування для учнів усіх класів школам доведеться серйозно адаптовуватися. Перша проблема – кількість посадочних місць у їдальнях."Шкільні їдальні не розраховані на те, що гаряче харчування буде абсолютно для всіх учнів. Це означає, що школи, особливо з великою кількістю учнів, повинні будуть узгодити харчування дітей в декілька змін. Це може вплинути на розклад уроків, адже перерва для гарячого харчування повинна бути довшою", – каже Лілія Гриневич.Тобто школам доведеться збільшити кількість великих перерв, аби учні мали час поїсти. Відповідно, це може призвести до того, що уроки в школах закінчуватимуться пізніше.Як пояснив директор департаменту освіти і науки ЛОДА Олег Паска, аби вирішити проблему з пропускною здатністю їдалень, МОН цього року дозволило годувати учнів також в інших приміщеннях."Міністерство врахувало пропозиції департаментів освіти і дозволило харчування учнів в інших пристосованих приміщеннях. Це збільшило відразу пропускну здатність їдалень. Раніше саме фізичні розміри їдалень, які були розраховані в основному на 60– 80 –100 учнів, були перепоною для організації харчування для великої кількості учнів", – каже Олег Паска.Тобто тепер учні можуть їсти не тільки в їдальнях, а й в холах чи навіть у класах.  На одного учня  – 50-60 грн на деньНа забезпечення програми безплатного харчування у школах  держава спрямувала додатково 7,4 мільярда гривень субвенції.  На учня початкових класів передбачено 50 грн на день, учня 5 - 11 класів - 60 грн."Сума в масштабах країни виділена дуже велика, але у розрахунку на одного учня, на мою думку, недостатня для забезпечення якісного  і смачного харчування, – каже Лілія Гриневич. – Лише на практиці можна буде побачити, скільки дітей реально будуть харчуватися. Тому що мало їм запропонувати харчування, але важливо, щоб діти це з'їли. Тому ця їжа повинна бути здорова і смачна, щоб діти нею не нехтували".За її словами, варто також врахувати, що є категорія дітей, для яких можливість поїсти у школі – єдиний шанс взагалі отримати гарячу страву."Нам треба пам'ятати, що є діти з родин, які мають доступ до якісної їжі постійно. Але є діти, яким дуже потрібна допомога. І насправді важливо, щоб ці діти отримували якісне харчування, тому що, можливо, тільки в школі вони і мають можливість поїсти щось гаряче. На жаль, в Україні також є такі діти, які саме в школі харчуються. У зв'язку з цим важливо тримати у фокусі уваги тих дітей, які в особливих життєвих обставинах", – каже Лілія Гриневич.Економіст Олег Пендзин вважає, що замість розподілити кошти на забезпечення безплатного харчування між усіма учнями порівну, варто було б скерувати їх на харчування тих, хто цього справді потребує. Тоді на одного учня припадала б більша сума, і можна було б говорити про поживнішу і якіснішу їжу."Навіщо давати харчування учням в преміальних школах, де навчаються діти батьків, які мають абсолютно інакшу систему харчування, і вони в стані фінансувати своїх дітей абсолютно в іншому асортименті. Зрештою, ці учні просто їсти того не будуть, це будуть викинуті гроші. При тому, що є велика кількість людей, які дійсно ледь зводять кінці з кінцями, і для них безплатне харчування дітей в школі є життєво необхідним", – каже економіст.Він наголошує на тому, що різні види підтримки мають бути адресними, лише тоді вони виконуватимуть соціальну роль. А спроба роздати потрохи усім - це черговий вияв передвиборчого популізму.У разі блекаутів школи частіше йтимуть на дистанційкуЗа словами Олега Паски, насправді на Львівщині майже всі громади готові до запровадження харчування для всіх учнів. Труднощі були лише у трьох громадах області, яким не вистачало коштів на співфінансування. "Держава повністю дає кошти на самі продукти. А громада має забезпечити логістику, тобто приготування їжі, чи, наприклад, кейтеринг. Відповідно, це також електроенергія для їдальні, бо як правило у школах все на електриці", – пояснює керівник департаменту освіти.Тобто навантаження на бюджети громад, які були затверджені ще наприкінці 2025 року і навряд чи враховувати ці видатки, суттєво зростає. Адже якщо у школі є їдальня, де безпосередньо готують їжу, то це автоматично призведе до зростання витрат на електроенергію. Також, ймовірно, доведеться збільшити кількість працівників їдальні. Ще одне питання – робота їдалень у період відключень світла  "Як буде організовано харчування під час відключення світла, це уже питання стійкості школи. У нас, як правило, школи забезпечені двома-трьома генераторами. Але є питання потужності цих генераторів. Не завжди її вистачає на все. Як правило, генератори закуповували для того, щоб підтримувати котельню, освітлення чи  роботу комп'ютерів і обладнання, яке потрібне для навчального процесу", – каже він.Утім, навіть якщо школа має генератор, потужності якого вистачить на роботу плит у їдальні, виникає питання закупівлі пального. Адже у такому разі школі потрібні будуть тонни дизелю на зиму. Відтак, є ризик, що громади частіше ухвалюватимуть рішення про дистанційне навчання, якщо почнуться відключення електрики.За словами Лілії Гриневич, у більшості прифронтових громад школи і так здебільшого на дистанційному навчанні або у кращому разі на змішаному. Тому там насправді небагато учнів зможуть скористатись цією ініціативою. Гроші на продукти є лише до кінця листопадаНа думку ексміністрки, наразі важливо, аби рішення про безплатне харчування для всіх учнів було правильно імплементоване, щоб діти справді скористалися цим харчуванням. "Думаю, думаю, пройде якесь пілотування цього рішення. І коли буде зрозуміло що, наприклад, за цю суму неможливо підготувати якісне гаряче харчування або значна частина його залишається, тобто діти насправді не їдять можливо, буде якийсь перегляд цього рішення і його удосконалення", – каже вона.До слова, у Кабміні також ставляться до цього нововведення, як до експерименту. При цьому, відповідно до урядової постанови, ці 7,4 млрд грн субвенції на харчування – це кошти лише на вересень, жовтень та листопад. До 1 грудня обласні адміністрації повинні підготувати обґрунтовані пропозиції щодо доцільності подальшого спрямування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів. Утім, Олег Пендзин звертає увагу на ще один аспект експерименту – закупівлі продуктів. Адже ці 7,4 млрд грн на три місяці треба якось освоїти."Уявіть собі, який обсяг закупівель продуктів має бути, хто це все має готувати, і скільки це буде коштувати для влади. І головне – скільки в цій ситуації з'явиться корупційних скандалів чергових. Навіщо це робити, для мене є абсолютно незрозумілим", – каже він.  Водночас для місцевих громад найскладнішим є питання, а що робити, якщо з 1 грудня уряд передумає годувати усіх? Продовжувати це робити своїм коштом навряд чи вони зможуть. Також виникає питання, а що робити школам, які за той час адаптують приміщення їдалень чи наймуть додаткових працівників, сформують відповідні розклади уроків?
 на we.ua

Приєднуйтесь до Платформи

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил

Повернутись до авторизації

Останні коментарі

Що не так з цим дописом?