Тренд пошуку "Втрати ворога на 25 січня 2024 року"

Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки
Фільтр новин
Нові командувачі ЗСУ, які допомагають Сирському. Пояснюємо, хто вони та чим відомі
Еспресо розповість, хто є новими керівникам у ЗСУ та як ці призначення можна трактувати. Про що у статті: Чому сталася заміна Залужного на Сирського та що про це думають експерти; Олександр Павлюк: від командувача ООС, оборонця Києва до командира Сухопутних військ ЗСУ; Юрій Содоль: від командира бригади та командувача Морської піхоти до керманича Об'єднаних сил ЗСУ; Ігор Плахута: від роботи в МВС часів Януковича до командувача Сил територіальної оборони ЗСУ; Анатолій Баргилевич: від роботи в Генштабі й командування Силами територіальної оборони до керівника Генерального штабу ЗСУ; Ігор Скибюк: від командира бригади до командувача Десантно-штурмових сил. Чому сталася заміна Залужного на Сирського та що про це думають експерти Фото: телеграм-канал Валерія Залужного   Хоча чорна кішка між колишнім головнокомандувачем Залужним та Офісом президента пробігла ще в перші місяці повномасштабної війни, коли рейтинги "залізного генерала" (як його охрестили журналісти) почали дошкуляти команді Зеленського (про це неодноразово писали західні ЗМІ), однак відкрито про звільнення заговорити лише в кінці минулого року. Цьому посприяла невдала для України довгоочікувана кампанія по літньому контрнаступу. Через ряд причин, ЗСУ не змогли виконати поставлену задачу – дійти до Азовського моря. Це породило восени великий скептицизм щодо спроможності України відвоювати всі свої території, що Росія захопила починаючи з 2014 року. Валерій Залужний, мав свою позицію і відкрито її розповідав, зокрема, виданню The Economist, мовляв, сухопутна війна "зайшла в глухий кут" і треба "винайти новий порох". Це розлютило Офіс президента, який до останнього не бажав визнавати факт застою на фронті, що спричинило відкриті напади на адресу Залужного, зокрема, з боку провладної (на той момент) нардепки Мар’яни Безуглої. Однак по-справжньому чутки почали ставати реальністю в кінці січня, коли з різних сторін мова пішла, що президент Зеленський вже підготував указ про звільнення генерала Залужного і це лише питання часу. Справді, 8 лютого президент України таки звільнив з посади головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного, написавши, що зараз настав "саме час для такого оновлення". Генерал погодився з президентом, написавши, що "прийнято рішення про необхідність зміни підходів та стратегії". Наступного дня Валерій Залужний отримав з рук президента звання Героя України. Така важлива подія, звісно, спричинила хвилю думок у суспільстві про те, чи правильно вчинив президент? Ключові союзники України - Сполучені Штати - миттєво відреагували, сказавши, що це суверенне право президента України вирішувати, хто має очолювати армію. Ексрадник держсекретаря США Метью Брайза в ексклюзивному інтерв’ю Еспресо сказав, що Валерій Залужний правий у своїх вимогах (зокрема, щодо мобілізації більшої кількості громадян та зміни підходу ведення війни), але Зеленського також поважають у Вашингтоні і вважають героєм демократичного світу. Тому зміна головнокомандувача не вплине на підтримку Заходу, однак відтепер наступні можливі невдачі на полі бою будуть прямо покладатися саме на рішення президента, а в разі успіху – Зеленський зірве банк. Сергій Кривонос, генерал-майор запасу ЗСУ, сказав у етері Еспресо, що оновлення керівництва ЗСУ в цілому нічого не міняє, за винятком, що "триває боротьба – це боротьба не за перемогу, а за славу". Однак ряд експертів відзначають, що Валерія Залужного українське суспільство точно не забуде, тому можливим є його повернення в ролі політика. Політолог Олексій Кошель, голова Комітету виборців України, зауважив, що про Залужного тепер можна говорити, як "про політика з найбільшим рівнем довіри серед населення станом на сьогодні". Читайте також: "Залізний генерал" Залужний: ким став для України та світу головнокомандувач ЗСУ Та повертаючись до позиції Офісу президента щодо оновлення армії. Нпевно, найкраще і водночас найбільш у загальних рисах ротацю серед вищого керівництва армії пояснив сам президент Зеленський.  "Це не про прізвища. І тим більше не про політику. Це про систему нашої армії, про менеджмент у ЗСУ та про залучення досвіду бойових командирів цієї війни. Кожен солдат, кожен сержант і кожен офіцер, який бачить фронт, розуміє, які рішення потрібні. Суттєво більша технологічність дій армії. Перезавантаження генералітету. Штаби всіх рівнів мають знати й відчувати фронт так само, як солдати на "нулі". Бойові командири цієї війни, командири з "нуля" мають реалізувати свій особливий досвід на рівні всієї армії — у керівництві. Зараз Сили оборони України — це майже мільйон людей, які були призвані для захисту нашої держави. Станом на сьогодні більша частина з них не відчула фронту так, як меншість, яка реально на передовій, реально воює. Це означає, що потрібен інший підхід, зокрема, до ротацій. Інший підхід до управління фронтом. Інший підхід до мобілізації та рекрутингу. Усе це дасть більшу повагу до солдата й поверне чіткість діям у війні", - сказав Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 8 лютого, тим самим запустивши процес перетасовок в армії. Фото: t.me/militarymediacenter Звісно, звільнивши Залужного, потрібно було когось призначити на його місце. Ним став Олександр Сирський, який до того, з серпня 2019 року, був командувачем Сухопутних військ України. Тобто це не є людина про яку ніхто не чув, навпаки, Сирського до вищого керівництва армії привів ще експрезидент Петро Порошенко у 2017 році, коли призначив його командиром всієї Антитерористичної операції на сході України. За час повномасштабної війни Сирський був командувачем оборони Києва, згодом був одним із командувачів успішного контрнаступу ЗСУ на Харківщині, а після керував обороною Соледару та Бахмута. Тобто це справді бойовий генерал і точно не нове обличчя. Читайте також: Новий головнокомандувач ЗСУ: хто такий Олександр Сирський Через те, що новий головнокомандувач народився і вчився у Росії, ворожа пропаганда почала розганяти різні міфи про нього. На це відреагував радник очільника Офісу президента України Михайло Подоляк, який відзначив, що походження Сирського не обговорювалося, коли потрібно було планувати Київську і Харківські операції, а також дії армії за часів АТО і ООС. Також серед різного роду військових лунали заяви, що Сирський "м’ясник", тобто солдати для нього – це цифри на полі бою. Але сам генерал категорично спростував такі заяви. Він сказав, що українські командувачі не можуть ставитися до своїх солдатів, як росіяни: "Я краще залишу якусь позицію, але не допущу загибелі особового складу". Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець зазначив, що зміна головнокомандувача ЗСУ викликає певні сумніви, адже Сирський точно не матиме такого рівня довіри, який є в Залужного, а це може позначитися на обороноздатності. Натомість керівник політико-правових програм ГО "Український Центр суспільного розвитку" Ігор Рейтерович вважає, що бачення ведення війни нового головкома принципово не відрізняється від Валерія Залужного. "У Сирського, при всій повазі до нього і підтримці його на посаді головнокомандувача, в нього немає якогось альтернативного бачення того, як повинна розвиватися ситуація на полі бою. Тобто за великим рахунком, поставили людину, яка була в підпорядкуванні, але при цьому вона принципово не відрізняється значною мірою, принаймні у стратегічному такому сенсі, від тих підходів, які були у Залужного", - наголосив керівник політико-правових програм. Сам Сирський заявив про перехід війни у нову стадію, кажучи, що Україна перейшла від наступальних дій до оборонної операції. "Мета нашої оборонної операції - виснажити сили противника, завдати йому максимальних втрат, використовуючи наші укріплення, переваги в технічному плані - у плані безпілотної авіації, РЕБ, утримування підготовлених рубежів оборони", - сказав Олександр Сирський. Тобто цим самим Сирський підтвердив те, про що раніше говорив Валерій Залужний: що наявними можливостями не вдасться вибити ворога з української землі, потрібне впровадження нової філософії підготовки та ведення бойових дій, а також розробка нових безпілотних систем озброєнь і ряд інших оновлень. Олександр Павлюк: від командувача ООС, оборонця Києва до командира Сухопутних військ ЗСУ Фото: Facebook   Підвищивши Сирського з командира Сухопутних військ до посади головнокомандуючого ЗСУ, президент Зеленський 11 лютого вирішив призначити на посаду, що звільнилася,генерал-лейтенанта Олександра Павлюка. Олександр Павлюк народився в 1970 році в тому ж місті, що й Валерій Залужний – Новограді-Волинському, нині Звягелі (Житомирщина). Він професійний військовий. Закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище. Спершу служив командиром танкового взводу в Німеччині, а далі вже в Україні командиром танкової роти. Згодом став командиром українського миротворчого контингенту в Косові (2006—2007 роках). У 2010 році Олександра Павлюка призначили командиром 24-ї окремої механізованої бригади (Львівщина). На цій посаді він був до 2015 року. Олександр Павлюк з перших днів російського вторгнення у 2014 році був залучений до відбиття збройної агресії РФ проти України. Під його командуванням бригада брала участь в боях за звільнення Слов'янська, Красного Лиману, Краматорська, Лисичанська та інших міст Донецької та Луганської областей. У березні 2017 року закінчивши навчання в Національний університет оборони, став командувачем військ Оперативного командування "Захід " Сухопутних військ ЗСУ. У липні 2021 року указом президента Зеленського був призначений командувачем Операції об'єднаних сил. Перебуваючи на посаді командувача ООС, він керував обороною населених пунктів на сході України в перші дні повномасштабної війни. 15 березня 2022 року знятий з посади командувача ООС, і призначений головою Київської ОВА. Саме Олександру Павлюку була доручена організація оборони столиці України. У кінці травня Павлюка зняли з посади голови Київської ОВА і він працював заступником командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександра Сирського. На початку 2023 року рішенням Кабінету міністрів України він був призначений першим заступником міністра оборони України. Після призначення Сирського головнокомандуючим, Павлюка звільнили з посади заступника міністра оборони і призначили командувачем Сухопутних військ з якими він до цього працював. Тобто генерал-лейтенант Павлюк – це також не нове обличчя в "оновленій команді". Олександр Павлюк має чимало відзнак та нагород, в тому числі і Героя України. Стосовно особистих поглядів, то генерал-лейтенант не боїться коментувати незручні теми, адже на роботі першим заступником міністра оборони неодноразово спілкувався з журналістами, пояснюючи різні випадки, що мали місце, в тому числі з роботою ТЦК й СП. Цікаво, що Олександр Павлюк вважає величезною помилкою відмову України від ядерного озброєння. Будучи вже на новій посаді, він написав, що усвідомлює весь спектр поставлених завдань і робитиме все можливе для посилення ввіреної йому частини українського війська. "Ціль та основна задача Сил оборони України — повне відновлення територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів ", - сказав Павлюк. Юрій Содоль: від командира бригади та командувача Морської піхоти до керманича Об'єднаних сил ЗСУ Фото: armyinform.com.ua Крім нового керівника Сухопутних військ, також нового керманича отримало командування Об'єднаних сил ЗСУ. Замість Сергія Наєва (який про своє звільнення дізнався зі ЗМІ) призначили Юрія Содоля. Генерал-лейтенант Юрій Содоль - одноліток Олександра Павлюка. Він також Герой України. Содоль з родини військових, тому з дитинства мріяв про цю професію. Навчався в Сумському вищому артилерійському командному училищі. Згодом закінчив Національну академію оборони України. Служив у десантних військах. У 2007-му був призначений командиром 25-ої повітрянодесантної бригади, з якою 5 місяців провів у активних боях в 2014 році. Бій за Рубіжне, штурм Ямполя, оборона Донецького аеропорту, прикриття виходу українських сил з Дебальцевого, і це далеко не повний перелік, де воювала 25-ка на чолі з Юрієм Содолем. З 2015 року — перший заступник командувача ДШВ ЗС України, а з березня 2018 року був призначений на посаду командувача Морської піхоти. З перших днів широкомасштабного вторгнення Росії керував обороною на одній з найважчих ділянок фронту на Донеччині. В 2023 році він був командиром оперативно-тактичного угруповання "Донецьк" (Вугледарський напрямок). А на початку лютого цього року став командувачем Об'єднаних сил ЗСУ. Обличчя Юрія Содоля також не є новим серед найвищих чинів у ЗСУ, адже він був командувачем Морської піхоти ще з часів президенства Порошенка. Юрій Содоль не часто дає інтерв’ю. В одному з них, у травні 2023 року, він заявив, що "у нас ще багато роботи, адже попереду Крим та Севастополь". Тобто притримується чіткої позиції президента Зеленського, що війна може закінчитися лише після повної деокупації України від російських військ. Ігор Плахута: від роботи в МВС часів Януковича до командувача Сил територіальної оборони ЗСУ Фото: з соцмереж   Напевно, що найбільш радикальним в плані "нового обличчя" і водночас суперечливим призначенням президента Зеленського стала заміна командувача Сил територіальної оборони ЗСУ на генерал-майора Ігоря Плахуту. Йому 56 років. Він також професійний військовий. Навчався в Алма-Атинському вищому загальновійськовому командному училищі (Казахстан). Згодом закінчив оперативно-стратегічний факультет національного університету оборони України. У 2004-2008 роках служив командиром Окремої президентської бригади.  У 2008-2012 роках Плахута очолював 169-й навчальний центр. А згодом у 2012 році став начальником управління Південного територіального командування Внутрішніх військ МВС України. Найбільше питань до нього виникло в часи Революції Гідності. Адже під час Євромайдану Плахута працював у системі МВС та керував силами Внутрішніх військ, які розганяли протестувальників. Така довідка в біографії викликала обурення громадськості. Лідер організації "Національний спротив", учасник Революції Гідності та війни з Росією Олексій Свинаренко (Сталкер) здивований, що Плахуту призначили командувачем Сил територіальної оборони. "Деякі кадрові зміни у війську я ніяк не можу зрозуміти. Як на мене, того, хто давав наказ своїм бійцям розганяти Майдан, ставити керувати ТрО, яка фактично була створена з добровольців, є нічим іншим як жестом приниження суспільства. У війську безліч інших посад, могли б його поставити очолити ВСП (Військову службу правопорядку, - ред.) або ж залишити на тій посаді, на якій він і був", - написав Свинаренко у себе в ТГ-каналі. Та як би там не було, після подій на Майдані Плахута пройшов люстраційні перевірки, які підтвердили відсутність складу злочину в його діях. В період каденції президента Петра Порошенка у 2015 році він прийшов на службу в Управління державної охорони України та займався підготовкою особового складу співробітників цієї служби. В 2018 - 2019 роках був заступником начальника Інституту Управління державної охорони України КНУ ім. Т. Шевченка. Під час повномасштабного вторгнення генерал-майор Плахута долучився до лав Збройних сил України. На початку березня, після того, як у складі ЗСУ було сформоване Командування Сил спеціальних дій Сил спеціальних операцій, був призначений на посаду заступника командувача Сил спеціальних дій. Брав участь у формуванні загонів, до складу яких в тому числі входили представники добровольчих батальйонів. "У стислі терміни організовував та здійснював керівництво заходами щодо створення та підготовки резервів ОСУВ Хортиця, ОТУ Лиман, ОТУ Соледар та здійснював керівництво їх діями під час виникнення загроз у визначених смугах оборони", - розповів про свій бойовий шлях Плахута. Згодом він був призначений на посаду заступника командира оперативно-стратегічного управління військ "Хортиця". Відомо, що Плахута особисто керував підготовкою та обороною міста Куп’янськ. 11 лютого 2024 року Президент України Володимир Зеленський призначив Ігоря Плахуту командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ. На цій посаді він змінив Анатолія Баргилевича, який став начальником Генерального Штабу ЗСУ. "Завжди був і залишаюся вірним українському народові, і для мене найвище завдання – захищати нашу державу і незалежність України у Великій Війні. Впевнений, зможемо досягти Українських цілей – всі разом", - так прокоментував своє призначення сам Плахута. Анатолій Баргилевич: від роботи в Генштабі й командування Силами територіальної оборони до керівника Генерального штабу ЗСУ Фото: armyinform.com.ua   Також президент України Володимир Зеленський, за пропозицією головнокомандувача Олександра Сирського, призначив керівником Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майора Анатолія Баргилевича. "Досвідчена людина – розуміє завдання цієї війни та українські цілі", - так прокоментував Володимир Зеленський це призначення. Анатолій Баргилевич родом з Житомирщини. Народився в 1969 році. Перебуває на військовій службі із 1987 року. Закінчив Ташкентське вище танкове командне училище (Узбекистан). Згодом вчився в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського. У 2014 році обіймав посаду начальника управління оперативної підготовки Головного оперативного управління Генштабу. Згодом працював у штабі Антитерористичної операції. У 2017 році отримав звання генерал-майора. З 2020-го працював заступником командувача СВ ЗСУ з територіальної оборони. На початку повномасштабного вторгнення Баргилевич став начальником штабу східного угруповання військ. З 9 жовтня 2023 року Анатолій Баргилевич був командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ та вже за кілька місяців 9 лютого 2024 року був призначений начальником Генерального штабу Збройних Сил України. Загалом генерал майор Барилгевич зробив чимало для створення й реформування територіальної оборони. Тому відстоює необхідність збереження, після завершення російсько-української війни, навчальних підрозділів Сил ТрО. Їх метою має бути підтримка навченості територіального резерву, який матиме бойовий досвід, а також підготовка молодих резервістів. "Історично доведено, що боротьба розпочинається з волі до неї. Оскільки жодна зброя не врятує, якщо відсутній ключовий елемент — готовність народу дати відсіч будь-якому ворогові. Саме це є базисом національного спротиву. Цей чинник став одним із визначальних 24 лютого 2022 року, коли готовність українців до спротиву стала фундаментом для нашої подальшої боротьби і відсічі російському агресору", - вважає Анатолій Барилгевич. Генерал майор Барилгевич не є новим обличчям у війську, адже вже десять років працює у різних структурах Генштабу. Однак вперше займає таку високу посаду, як начальник Генерального штабу Збройних Сил України. Ігор Скибюк: від командира бригади до командувача Десантно-штурмових сил Фото: Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України   Крім цього, президента Володимир Зеленський призначив нового командувачеа Десантно-штурмових сил ЗСУ, яким став бригадний генерал Ігор Скибюк. Він замінив на цій посаді Максима Миргородського. Серед вищезазначених військових, Скибюк наймолодший, він 1976 року народження. Свою службу почав у 1998 році у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді (Львів). Пройшов шлях від командира взводу до командира бригади (2022-2023 роки). Ігор Скибюк воював в АТО та ООС. У 2016 році Скибюк був командувачем українських частин у міжнародних навчаннях "Кленова арка-2016". Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну командував підрозділами 80-ї бригади, які звільнили низку населених пунктів на Харківщині. У 2022 році бойового командира було удостоєно звання Герой України. У 2023 році його звільнили від командування 80-ю бригадою і призначили начальником штабу – заступником командувача Десантно-штурмових військ Збройних сил України. 11 лютого 2024 року був призначений командувачем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Загалом кажучи, Скибюк – це бойовий командир, який рік пропрацював заступником командувача Десантно-штурмових військ, які тепер і очолив. Власне його призначення на високу керівну посаду – це дійсно нове обличчя в команді керівників ЗСУ. "Ворог не може бути спокійний, ми гнатимемо його з нашої землі. Звільнимо до останнього сантиметра. Я щоранку вставатиму, питиму каву і йтиму вбивати російських загарбників", – запевнив Скибюк в одному зі своїх інтерв’ю, підвереджуючи свій високий бойовий дух. Читайте також: Оборонний комітет ВР запросив Сирського й начальника Генштабу на зустріч: що обговорять
we.ua - Нові командувачі ЗСУ, які допомагають Сирському. Пояснюємо, хто вони та чим відомі
РФ завдала Україні втрат у сферах культури, релігії, туризму й спорту на $10,8 млрд, - очільниця ДАРТ
Про це під час підсумкової пресконференції повідомила голова Державного агентства розвитку туризму України Мар'яна Олеськів. Вона зауважила, що для майбутнього відновлення об’єктів розглядається допомога партнерів. "У нас колосальні втрати, ми їх фіксуємо разом з обласними організаціями. Частина об'єктів, можливо, ніколи не буде відновлена. Захист спадщини - одне з наших ключових завдань. Інформуючи про втрати, ми вже зараз шукаємо можливості (майбутнього) відновлення, зокрема за допомогою наших партнерів", - сказала Олеськів. Відомо, що від початку війни росіяни знищили або пошкодили 1804 об'єкти культури, 348 релігійних споруд та 164 об'єкти туризму. Збитки, які завдав ворог навколишньому середовищу України, оцінюють у $2 трлн, а втрати об’єктів туризму - $4,4 млрд. Було окуповано 13 національних парків, 8 природних та 2 біосферні заповідники. Станом на 25 січня 2024 року внаслідок російської агресії зазнали збитків щонайменше 1938 об’єктів культурної інфраструктури (без урахування пам’яток культурної спадщини).  Із них 314 (16%) – знищені.
we.ua - РФ завдала Україні втрат у сферах культури, релігії, туризму й спорту на $10,8 млрд, - очільниця ДАРТ
Збір коштів на FPV-дрони RUSORIZ

Активіст, YouTube-блогер та волонтер Сергій Стерненко проводить регулярні збори коштів для закупівлі партій FPV-дронів RUSORIZ:

https://send.monobank.ua/jar/dzBdJ3737

Завдяки його ініціативі на передові позиції ЗСУ було передано понад 8 000 FPV-дронів (законтрактовано понад 10 тис).

Детальна інформація та численні звіти і відео з результатами роботи FPV - на сторінці Сергія в Facebook:
https://www.facebook.com/ssternenko/

we.ua - Збір коштів на FPV-дрони RUSORIZ
Мобілізація в лютому 2024 року: чи буде посилена та кого можуть призвати
Еспресо пояснить, кого по мобілізації можуть призвати вже у лютому, а хто має право на виїзд за кордон. Про що у тексті: Які зміни в новому закопроєкті від Кабміну? Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже в лютому Чи помолодшає мобілізація? Електронний реєстр військовозобов'язаних Хто має право на виїзд за кордон  Військовий облік жінок-медиків з 1 жовтня Що означають поняття "повна мобілізація" та "посилення мобілізації" на практиці Які бувають види повісток та де їх можуть вручати  Нові правила в процедурі вручення повісток  Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування  Хто не підлягає мобілізації через відстрочку  На тлі повномасштабного вторгнення в Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, за які вже вдев'яте було проголосовано Верховною Радою та продовжено строком на 90 днів – з 16 листопада 2023-го до 14 лютого 2024 року. Під поняттям "загальна мобілізація" розуміють систему швидкого доукомплектування Збройних Сил, яка діє одночасно по всій території України. Даний механізм дає змогу збільшити кількість військових для ведення оборони країни, а також створити резерв громадян, готових служити в армії у разі необхідності. Які зміни в новому закопроєкті від Кабміну? У Верховній Раді 25 грудня 2023 року зареєстрували законопроєкт Кабміну №10378, що стосується нових положень щодо мобілізації, військового обліку та служби в Збройних Силах. Цей документ активно обговорювався в Україні впродовж останнього місяця. Основна мета запропонованих змін полягає в удосконаленні процесу формування особового складу ЗСУ, демобізації, ротації та інших процесів, з урахуванням зростання загрози з боку агресора та його прагнення до подальшої окупації нових територій. Законопроєкт очікує обговорення у відповідному комітеті, доопрацювання, подальше голосування в залі Верховної Ради, а лише потім можливе ухвалення та підпис президента.  У проєкті закону йдеться про зменшення призовного віку – із чинних сьогодні 27 років до 25. Крім того, уряд пропонує скасувати систему строкової служби та звільнити призовників у запас. Натомість планується впровадження базової загальновійськової підготовки для громадян України віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах. Люди, які успішно пройшли цю підготовку, будуть поставлені на військовий облік у ТЦК за місцем проживання. Для тих, хто її не пройшов, планують запровадити базову військову службу за бажанням. Планується виключити з переліку висновків ВЛК "обмежену придатність", натомість залишиться дві категорії: придатні та непридатні. Тобто ті, хто раніше був визнаний обмежено придатним, коли відповідний закон з такою поправкою набуде чинності, зобов'язані будуть повторно пройти медкомісію. Відстрочку отримають лише військовозобов'язані з інвалідністю 1 або 2 групи. Зміни стосуватимуться процедури військового обліку призовників, а також процедури вручення повісток. Тепер повістку зможуть надіслати громадянину через його електронний кабінет у системі призовника, військовозобов'язаного або резервіста, або ж через е-пошту. Законопроєкт також містить вимогу: під час мобілізації громадяни України у віці 18-60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ і пред'являти його за вимогою представника ТЦК чи поліцейського. У разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, їх будуть вносити до Єдиного реєстру боржників. Тож, до боржника може застосовуватись ряд обмежень: заборона на виїзд за кордон та виконання операцій з майном, обмеження на право керування особистим транспортом та отримання водійського посвідчення, відмова в укладенні кредитних угод чи позик, призупинення пільг та послуг, що надаються державою. До того ж, у Верховній Раді зареєстровано ще один проєкт закону №10379, що стосується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Він спрямований на посилення відповідальності за порушення військового законодавства. Відповідно до цього документа, додаються нові категорії осіб, які матимуть право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації: люди з інвалідністю I-II групи або ті, хто відповідно до рішення ВЛК є тимчасово непридатними до служби через стан здоров'я на період до шести місяців; працівники, які заброньовані; люди, чия дружина/чоловік, один з батьків або батьків партнера належать до осіб із I або II групою інвалідності, за умови, що ці особи з інвалідністю обрали військовозобов'язаного для свого догляду; люди, які мають трьох чи більше неповнолітніх дітей або батьки-одинаки; людина, яка є опікуном особи з інвалідністю I-II групи, що за рішенням суду є недієздатною; ті, хто зайняті постійним доглядом за хворим членом родини (дружиною/чоловіком, дитиною, власними батьками), які згідно з висновком спеціальних медичних комісій потребують постійного догляду. близькі родичі (першого ступеню споріднення) людини, яка має інвалідність першої групи, забезпечує її постійний догляд (не більше 1 людини з сім'ї), може отримати відстрочку від військової служби, за умови обрання людиною з інвалідністю військовозобов’язаного для надання допомоги по догляду; близькі родичі (першого ступеню споріднення) людини, яка має інвалідність другої групи та за визначенням спеціальних медичних комісій потребує постійного догляду, забезпечує її постійний догляд (не більше 1 людини з сім'ї), може отримати відстрочку від військової служби, за умови обрання людиною з інвалідністю військовозобов’язаного для надання допомоги по догляду; якщо чоловік та дружина проходять військову службу та мають неповнолітню дитину, тоді один з батьків має право на відстрочку; вагітні жінки та ті, які перебувають в декреті з дитиною віком до трьох років (у деяких випадках до шести років); тільки чинні народні депутати України та Верховної Ради АР Крим; співробітники Міноборони, Держспецзв'язку, Служби зовнішньої розвідки України, СБУ та інші. Права на відстрочку не матимуть працівники Бюро економічної безпеки України та Державної виконавчої служби. Крім того, не підлягають призову люди, що здобувають вищий рівень освіти, ніж їх наявний, а також деякі категорії працівників наукових та науково-педагогічних закладів, що працюють на повну ставку.   Також у документі є пункти, що стосуються збільшення кількості днів відпустки для військовослужбовців - до 30 днів підряд, та 90 днів оплачуваної відпустки для військових, які вирішили продовжувати службу після полону. Розглядають можливість демобілізації після 36 місяців безперервної служби у війську. Станом на сьогодні проєкт № 10378 на сайті Верховної Ради має статус "відкликаний", це стало відомо після засідання погоджувальної ради, що відбулось 11 січня 2024 року. Давид Арахамія, голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді, оголосив, що законопроєкт щодо мобілізації було повернуто для додаткового опрацювання Кабінету Міністрів. Орієнтовно новий розгляд заплановано на початок лютого: "6 лютого буде проголосовано перше читання. Я б хотів, розуміючи, що армія чекає цього законопроєкту, проголосувати в першому і в цілому", – повідомив Арахамія під час обговорення на заході "2024: сценарії для країни". Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже у лютому З початку лютого, як і раніше, отримати повістки можуть чоловіки віком від 18 до 60 років, які є військовозобов'язаними, відповідають вимогам за станом здоров’я та не мають інших підстав для відтермінування служби. Загалом, військове керівництво країни зазначає, що насамперед для доукомлектації армії потрібні люди з бойовим досвідом – штурмовики, артилеристи тощо. Другорядно - фахівці з різних сфер: водії, IT-спеціалісти, зв'язківці. Адже мобілізаційні процеси здійснюються не лише для бойових дій на фронті, а також для виконання різноманітних завдань. Один із можливих напрямків служби у таких випадках - це робота у штабі. Це означає, що в армії є потреба в професіоналах різних спеціальностей. Так, мобілізації можуть підлягати такі групи військовозобов'язаних: чоловіки віком від 18 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони мають військовий досвід; чоловіки віком від 27 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони не мають досвід військової служби; чоловіки віком від 18 до 60 років, які зняті та виключені з військового обліку, однак визнані придатними або обмежено придатними через стан здоров'я в умовах воєнного стану на підставі рішення ВЛК. Граничний вік для мобілізації залишився незмінним та не застосовується до чоловіків, які досягли 60-річного віку. Добровільно прийняти рішення щодо вступу на військову службу можуть: жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров’я;  призовники віком від 18 до 27 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом; люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини, будуть служити за місцем проживання. Також на початку вересня в парламенті зареєстрували законопроєкт, що передбачає скасування права на відстрочку від військової служби для осіб, які здобувають вищу освіту, у віці старше 30 років. Доцільність введення такого рішення розглядається через те, що після початку повномасштабного вторгнення в рази зросла кількість чоловіків, які хочу здобувати вищу освіту. Але як зазначають адвокати, це рішення не може бути прийняте навіть у військовий час, адже суперечить нормам Конституції щодо права на освіту. До того ж у часі закон не має зворотної дії, тому таке рішення не буде стосуватися осіб, які вже навчаються. Крім того, наприкінці вересня до Верховної Ради внесли законопроект №10084, метою якого є внесення змін до закону про військовий обов'язок і військову службу, аби зняти вікове обмеження на добровільне проходження військової служби. Йдеться про військовослужбовців, які будуть визнані ВЛК придатними до служби, володіють значним рівнем професійної підготовки та практичним досвідом. Як зазначалось раніше, в Україні максимальний граничний вік мобілізації – 60 років. Автори проєкту Юрченко Олександр та Бурміч Анатолій зазначають, що цим документом вони усувають "вікову дискримінацію". Адже обов'язок захищати Батьківщину є закріпленим у Конституції і, відмова українцям у проходженні служби у віці старшому 60 років є порушенням їхніх конституційних прав. До того ж нардепи наголошують, що таким чином можна поповнити лави армії, вмотивованими та досвідченими військовими. Чи помолодшає мобілізація? У квітні 2023 року на сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт № 9281, який передбачає зменшення граничного призовного віку з 27 до 25 років. Таке рішення було обумовлено тим, що значну кількість чоловіків призовного віку не можуть мобілізувати, оскільки вони не досягли віку 27 років та не мають статусу «резервіста» та  «військовозобов’язаного», їх можу призвати лише на строкову службу, яка в умовах війни не проводиться. Тобто, чоловіки 18-27 років можуть бути мобілізовані лише за власним бажанням. Згодом, законопроєкт підтримав Кабмін та 5 травня 2023 року його було передано на підпис до Президента. З того часу ухвалений парламентом закон так і не був підписаний Володимиром Зеленським. В оборонному відомстві зазначають, що під час воєнного стану таке тривале перебування людей призовного віку на обліку є недоцільним. До того ж, це є прямим насідком того, до лав ЗСУ не можуть залучити значну частину придатних до служби чоловіків. Як зазначають військові, на фронті не вистачає молодих людей. Зі свого боку, в особистій колонці The Telegraph висловив думку колишній міністр оборони Британії Бен Воллес: "Середній вік бійців на фронті — понад 40. Я розумію бажання президента Зеленського зберегти молодь на майбутнє, але факт — Росія нишком мобілізує всю країну".  Бен Воллес підкріплює свою тезу тим, що він на власні очі бачив навчання молодих українських військових на базі за кордоном та визнає їх значний потенціал, уміння та наполегливість. Українська сторона відреагувала на заяву екс-міністра оборони Британії. "Кого призвати, ми вирішимо самі, а ви нам допоможіть більше зброєю, технічними засобами. А кого за цю зброю і засоби посадити, які вікові категорії, ми вирішимо самі з урахуванням наших соціальних зрізів, наших можливостей потенційних", - сказав голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко під час етеру марафону "Єдині новини". Насправді, причин такого рішення може бути багато. Тут потрібно враховувати всі фактори і не перетнути "тонку межу" між бажанням щодо захисту держави та перспективами майбутнього України після перемоги, зазначає історик та військовий експерт Михайло Жирохов. Йдеться про демографічні причини, настрої в суспільстві та рівень загальної підготовки юнаків. До того ж не варто забувати, що з початком повномасштабного вторгнення, до лав Збройних Сил добровільно приєдналась значна кількість молодих людей, яким ледь виповнилось 18 років, тому сьогодні у війську можна побачити всі вікові категорії. Електронний реєстр військовозобов'язаних Ще одним нововведенням вересня 2023 року став законопроект, що подали до Верховної Ради, який стосується створення електронного реєстру військовозобов'язаних. Народні депутати пропонують зібрати всю доступну особисту та службову інформацію про військовозобов’язаних і резервістів у електронних реєстрах і базах даних у єдиний е-реєстр. Тобто, передати Міністерству оборони інформацію з державних реєстрів: МВС, Податкової служби, МОЗ, Держміграційної служби та інших відомств. Відповідно до проєкту закону, в автоматичному режимі військове відомство буде отримувати інформацію та особисті дані про українців віком 18-60 років. Включно з номерами телефонів, електронною поштою, відомостями про сімейний стан, роботу військовозобов’язаних та інше. Сьогодні відомо, що повноцінно запрацювати е-реєстр "Оберіг" має до літа 2024 року. Таку інформацію висловила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко під час етеру телемарафону. Готовність у повній мірі може бути забезпечена, коли з’явиться особистий кабінет, де громадяни зможуть перевірити внесені дані та подати відомості до ТЦК. Врегулювати дані питання, що стосуються електронного кабінету покликаний законопроєкт №10062. На сьогодні документ прийнято, він готується до підписання. У свою чергу, Мінцифри хоче запустити проєкт "смарт-мобілізація", про що було анонсовано під час пресконференції в Медіацентрі Україна. З його допомогою військовозобов’язані зможуть самостійно обрати бажану для мобілізації спеціальність та підрозділ. Уникнення або мінімізація корупційних схем є однією з основних завдань, які вирішує дана  ініціатива. З іншого боку, новий підхід ґрунтується на максимальній прозорості та доступності інформації для кожного громадянина. Прийнявши рішення мобілізуватися, людина отримує можливість обрати таку спеціальність, яка відображає її унікальні здібності та особисті прагнення. До того ж, зникає фактор невідомості, адже подавши заявку, та успішно пройшовши відбір, вона має можливість пройти навчання та здобути посаду, що відповідає саме її вибору. Такий підхід дозволяє кожній особі реалізувати свій потенціал та отримати можливість працювати у сфері, яка найбільше відповідає її уподобанням та навичкам. "Ми хочемо запустити так звану "смарт-мобілізацію", коли людина самостійно обирає спеціальність, на яку вона хоче мобілізуватися, і не під примусом, а самостійно. Тобто людина вирішила, що вона хоче служити в Збройних силах України", – пояснив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю для "РБК-Україна".  Фото: соцмережі Хто має право на виїзд за кордон  Заборона виїзду для військовозобов'язаних громадян України, які відповідають віковим обмеженням - чоловікам віком до 18 років та після 60 років, за певними винятками, залишилась незмінною. Це правило спрямоване на забезпечення безпеки та добробуту громадян України під час періодів, коли держава знаходиться в стані війни або мобілізації,  але враховує індивідуальні потреби людини. На час дії воєнного стану питання перетину кордону громадянами України регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 57. Згідно з цим правовим актом виїжджати за територію країни можуть такі військовозобов'язані чоловіки: ті, хто з медичних причин отримали дозвіл на виїзд (через стан здоров’я) за сімейними обставинами за професією з метою допомоги ЗСУ держслужбовці Щодо жінок, відповідно до закону громадянки України можуть вільно виїжджати за кордон. Проте не слід забувати, що існують винятки. Обмеження на виїзд розповсюджуються на жінок, які обіймають посади в уряді та народних депутатів. Важливим доповненням є те, що з 1 жовтня в Україні жінки-медики стали на військовий облік. Таким чином, українки, які перебувають на військовому обліку, мають ті ж самі зобов’язання, що і чоловіки. За повідомленням очільника пресслужби командування Сухопутних військ ЗСУ Володимира Фітьо, законодавство України не містить положень, які встановлюють умови виїзду за кордон для жінок, які є військовозобов’язаними, тому жінки можуть перетинами кордон. Військовий облік жінок-медиків з 1 жовтня З 1 жовтня 2023 року в Україні жінки з медичною та фармацевтичною освітою стали на військовий облік. Однак, у пресслужбі МОЗ пояснили, що постановка на облік у ТЦК не обов'язково передбачає їхню мобілізацію. Такий облік дає можливість побачити об’єктивні резерви медичного персоналу та дає змогу визначити наявний медичний потенціал серед жінок та готовність їх допомагати в умовах воєнного стану. "Тому з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Постановка на військовий облік не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків у державі", - зазначили у відомстві. До того ж, такі норми законодавчо закріплено ще 1992 року ч. 11 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу". Жінки медичних професій підлягають військовому обліку, якщо вони відповідають віковим (до 60 років) та медичним (визначається ВЛК) критеріям для проходження служби. Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. № 1487, жінки, які мають відповідну медичну та фармацевтичну освіту, але не перебувають на обліку у ТЦК, можуть влаштовуватись на роботу як невійськовозобов’язані ще протягом трьох років, тобто до кінця 2026 року, - як пояснила юристка Галина Токмач. Однак роботодавці зобов’язані повідомити ТЦК СП про те, що співробітниця їх організації/установи має медичну освіту, але не перебуває на військовому обліку. Якщо жінка працює не за фаховою спеціальністю та не надавала роботодавцю документ про наявну медичну освіту, то відповідно ТЦК СП ця інформація не стане доступною ніяким чином. Важливим доповненням є те, що українки, які перебувають на військовому обліку, зможуть перетинати кордон під час воєнного стану. Пресслужба МОН офіційно підтвердила інформацію: "Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок - не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади".  Що означають поняття "повна мобілізація" та "посилення мобілізації" на практиці Бойові дії тривають, і Україна не припиняє наступати для звільнення всіх своїх територій. Як зазначила заступниця міністра оборони Ганна Маляр, впродовж усього періоду наступальних дій на сході країни, втрати наших військових у вісім разів менші від загальних втрат ворога на цьому напрямку. Тоді як на півдні – втрати противника в п’ять разів більші, від наших. Незважаючи на такі значні цифри втрат серед окупантів, з української сторони теж існує потреба у поповнені резервів. Про прохання військових щодо необхідності збільшення обсягів мобілізації відверто сказав на пресконференції президент Володимир Зеленський, відповівши на питання кореспондентці ВВС: "Скажу відверто, військові звернулись до мене з цим, щоб дати можливість більше мобілізовувати. Все, більше поки що сказати про це не можу". Лідер держави утримався від розкриття детальних подробиць стосовно запиту військових. Крім того, він не виявив публічно своїх намірів щодо прийняття відповідних рішень у цьому питанні та не розголосив свої плани. В свою чергу, секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов у ефірі Українського радіо заявив, що, незважаючи на заклики до президента щодо розгляду можливості збільшення масштабів мобілізації, зміни в цій сфері навряд чи відбудуться.  Данілов також наголосив, що в Україні не існує серйозних труднощів щодо мобілізації громадян на військову службу і призив відбувається в установлених ще 24 лютого 2022 року межах "хвиль мобілізації". Якщо ж говорити про "повну мобілізацію", то в правовому полі України таке поняття взагалі відсутнє. Існують лише терміни – часткова і загальна мобілізація. Тож страхітливі історії про повну мобілізацію всіх чоловіків можна сприймати лише як добре продуману ІПСО. У своєму інтерв’ю "Українській правді", яке було оприлюднено 25 жовтня 2023 року, член парламентського комітету з питань оборони Сергій Рахманін заявив, що посилення мобілізації все ж можливе, адже сьогодні він бачить ознаки, що російська агресія перейшла на фазу війни на виснаження. В цьому сенсі він визначає мобілізаційний ресурс одним із ключових. "Коли планувалася велика наступальна операція (яка і зараз триває), то, починаючи з листопада і приблизно по квітень–травень мобілізаційні плани суттєво збільшувалися. Зараз, наскільки я розумію, додаткова потреба в ресурсах знадобиться і через втрати особового складу (через загиблих, поранених під час бойових дій) і, можливо, через необхідність формувати нові з'єднання, нові бригади", – повідомив він. Однак, як справедливо визначає Сергій Рахманін, підтверджуючи думки інших експертів, що мобілізувати громадян необхідно не лише до армії "штурмувати посадки", а брати фахівців, що будуть розвивати український ВПК (військово-промисловий комплекс). Від додав, що зараз працює над розробкою відповідного законопроєкту. Фото: gettyimages Які бувають види повісток та де їх можуть вручити  Сьогодні в Україні передбачено законом чотири види повісток. Однак, відповідно до доповнення статті 18−1 ЗУ про військовий обов’язок і військову службу, в період воєнного стану не відбувається призов на строкову військову службу.  У 2024 році чоловіки можуть отримати такі види повісток: Для уточнення облікових даних. Видаються з метою оновлення та уточнення інформації про стан здоров'я особи, склад сім'ї, місця роботи та інших важливих даних.  На проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця повістка підписана начальником Територіального військового комісаріату, вимагає пройти медичний огляд. Разом з повісткою додається спеціальна картка дослідження та медичного обстеження. У цій картці буде внесено висновок ВЛК щодо придатності до військової служби, непридатності або обмеженої придатності. Мобілізаційне розпорядження. Така повістка видається військовозобов'язаному після того, як медкомісія визнала його придатним для військової служби. Військовозобов’язаним чоловікам не можуть на руки видати повістку щодо проходження військово-лікарської комісії, адже процедура уточнення інформації передбачає можливість подання документів для отримання відстрочки від мобілізації, якщо такі документи наявні.  Нові правила в процедурі вручення повісток  Речниця територіального центру комплектування та соціальної підтримки Аліна Кривошея розповіла, хто має право вручати повістки: "Повістку може вручити не лише посадова особа ТЦК та СП, а й органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти". А з місцем вручення даного документу трохи важче. На практиці законодавством не встановлено конкретне місце для вручення повістки, тому фактично це може відбутися в будь-якому місці, як-от у парку, на блокпості чи в іншому громадському місці, або за місцем проживання.  Сьогодні юристи досі дискутують щодо заповнення повістки "на коліні". За їхніми словами, юридична практика свідчить про різні підходи судів та їх рішень щодо правомірності такого вручення повісток, тому кожен випадок в суді є унікальним. "Перевіряти документи у громадян, які, наприклад, не вчиняють жодного правопорушення і не викликають обґрунтованих підозр лише за тією підставою, що це є людина чоловічої статі віком від 18-60 років, вже є незаконними заходами", - повідомила адвокат Марина Бекало у матеріалі ТСН.ua.   Скоро можуть відбутися докорінні зміні, які збільшать повноваження працівників територіальних центрів комплектування. Як було зазначено вище, сьогодні працівники військкомату не мають повноважень зупиняти громадян призовного віку на вулиці для перевірки документів без наявних на те причин або виписувати повістки. Однак нова законодавча ініціативна, що буде розроблена за участі Генерального штабу ЗСУ та Міноборони, може це змінити. Такі дані озвучив народний депутат України Роман Костенко в етері Radio NV. Цей законопроект передбачає розширення прав ТЦК, що дасть змогу покращити організацію діяльності військових служб: "Вони зможуть вести аудіо і відеозаписи. Вони зможуть перевіряти приписні й документи, наскільки я пам’ятаю", — повідомив нардеп. Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування  Повторно чоловік може отримати повістку, якщо він не з’явився в ТЦК з першого разу (після першої повістки). Також після початку повномасштабного вторгнення деякі чоловіки отримали повістку або самостійно прийшли до ТЦК, але досі не були призвані на службу. Тим, кого комісія визнала придатними і вони не мають підстав для відтермінування служби, можуть знову вручити повістку. До того ж, відповідно до законів України, усі військовозобов’язані протягом семи днів після зміни будь-яких облікових даних мають повідомляти ТЦК. Це стосується зміни місця проживання, роботи, сімейного стану тощо. З цього виходить, що повістку можуть видати знову як для повторного проходження ВЛК (якщо минуло більше року з проходження огляду), так і для перевірки персональних даних чи обставин відстрочки. Щодо ігнорування повістки, як зазначає адвокат Ростислав Кравець, передбачена адміністративна відповідальність – у вигляді штрафу, та кримінальна відповідальність за ігнорування вказівок щодо мобілізації – обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до п’яти років. Але треба мати на увазі, що кожен з таких випадків розглядають індивідуально та з використанням цілого комплексу заходів. Хто не підлягає мобілізації через відстрочку  Список категорій людей, який мають право на відстрочку служби з серпня 2023 року був розширений і включає:  Працівники, які  мають бронь за державними органами, підприємствами, установами чи організаціями. Багатодітні батьки та батьки-одинаки. Особи з інвалідністю I-III груп, а також люди, що є опікунами осіб з інвалідністю/недієздатних осіб. Чоловіки та жінки, які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю I-II груп або з важкою хворобою, яка підтверджена спеціальною лікарсько-консультативною комісією. Особи, які взяли на себе відповідальність за дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, які ще не досягли 18-річного віку, включаючи опікунів, піклувальників, усиновителів та прийомних батьків. Особи, які доглядають за ріднею з тяжкими хворобами/інвалідністю I-II груп, та які потребують постійного догляду.  Чоловіки та жінки, чиї близькі родичі загинули чи вважаються зниклими безвісти під час виконання заходів з національної безпеки й оборони. Особи, які втратили (смерть / зникли безвісти) близьких родичів під час їхньої участі у Антитерористичній операції (військовослужбовці, люди, які мали відношення до забезпечення безпеки та оборони України та інші). Даний список не є вичерпним та не охоплює всі категорії та особливості випадків тих, хто звільняється від мобілізації відповідно статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
we.ua - Мобілізація в лютому 2024 року: чи буде посилена та кого можуть призвати
Запас міцності є на кілька тижнів: Defence Express про протистояння атакам ворога на лінії фронту
Про це він розповів у етері Еспресо. "Запас міцності є на кілька тижнів, тому що все-таки є певна можливість не вести всю необхідну вогневу роботу FPV-дронами, використовуючи допомогу, яка була поставлена західними союзниками. Якщо дослідники відкритих джерел говорять, що на влучання FPV-дронів припадає десь 40-50% російських втрат, то не складно здогадатися, що інші 50% втрат ворога, в тому числі по бронетехніці та живій силі, це робота артилеристів, армійської та тактичної авіації, навіть інженерних військ, які можуть вчасно ставити мінні загородження", - прокоментував військовий експерт Defence Express. За його словами, на кілька тижнів запас міцності є, але далі виникає питання – наскільки ритмічно буде надходити допомога від західних союзників, наприклад, німецькі снаряди, а також питання – що взагалі буде прийнято на 2024 рік по допомозі від США. "Є один неприємний момент, який досі не проговорювався, але маємо проговорити. Мало того, що ми в принципі зараз живемо на 50% коштом зовнішнього фінансування, так виходить, що ми й війну ведемо на 50% виключно зовнішніми ресурсами. Можемо пригадати, що за минулий рік тільки США на $30 млрд поставили воєнної допомоги, тобто снаряди, танки та необхідні машини, це виходить еквівалент нашого воєнного бюджету, який змогли зібрати коштом платників податків. На короткостроковій перспективі у нас в принципі позиції гарні, але щодо стратегічних, то треба думати", - резюмував Іван Киричевський. 26 січня у Генштабі ЗСУ повідомили, що росіяни протягом минулої доби ввели активні бойові дії на Мар'їнському напрямку Донецької області. Українські бійці відбили 25 атак ворога та знищили 990 окупантів. 27 січня у ранковому зведенні  Генерального штабу ЗСУ йшлося, що за минулу добу на фронті відбулося 98 бойових зіткнень. Силам оборони вдалося відбити 86 російських атак, найбільше - на Мар'їнському та Авдіївському напрямках, і ліквідувати ще 770 окупантів
we.ua - Запас міцності є на кілька тижнів: Defence Express про протистояння атакам ворога на лінії фронту
В ОВА прокоментували прогноз ISW щодо наступу рф на Куп’янському напрямку

На Куп'янському напрямку українські військові завдають відчутних втрат ворогу, на цей час наступальні дії російських окупантів уповільнились.

Про це розповів голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов в ефірі телемарафону.

"Ворог дійсно наступає на Куп'янському напрямку, веде активні штурмові дії. Лише за останній час відбили 7 ворожих атак. Наразі фіксуємо, що їх наступ трохи сповільнився.

Це пов'язано з тим, що наші військові завдають їм великого ураження через що вони повинні відходити й відновлювати свої втрати щодо живої сили й техніки. Такий наступ є постійно й хвилями", – розповів очільник військової адміністрації.

Як зауважив голова ОВА, очікують, що після відновлення, а також стабілізації погодних умов ворог повернеться до своїх намірів щодо наступу на населений пункт Синьківка Куп'янського району.

Останнє може дозволити окупантам створити умови для можливого блокування самого ж Куп'янську.

"Втім наразі намагання ворога, які тривають вже більше ніж 6 місяців, жодних результатів не принесли для росіян. Втрати території нами не допущено", – додав Синєгубов.

↓Читайте також
Розвідка Британії: на лівобережжі Херсонщини збиття трьох Су-34 вплинули на операції військ рф

Ситуація на Куп'янському напрямку

Нагадаємо, що Куп'янськ та частину прикордонних територій Харківської області була захоплена росіянами у перші тижні повномасштабного вторгнення. Ці території були звільнені під час контрнаступу ЗСУ восени 2022 року.

Наразі окупанти не полишають спроб знову захопити Куп'янськ, аби створити "буферну зону" навколо Луганської області. Наші військові не дають ворогу просуватися.

За даними Генштабу, минулої  доби, 5 січня, у зоні відповідальності ОСУВ "Хортиця" на Куп'янському напрямку українські захисники відбили 7 атак ворога в районі населеного пункту Синьківка Харківської області.

Як повідомляв на початку грудня голова Харківської ОВА Олег Синєгубов на Куп'янському напрямку російські війська через втрати живої сили та техніки змушені проводити ротації підрозділів, аби не припиняти штурмові дії.

Окрім того, в кінці грудня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський розповів, що війська рф продовжують інтенсивні наступальні дії на Куп'янському напрямку.

У ЗСУ не виключають, що путінська армія хоче захопити Куп'янськ, зокрема вийти на нього з півночі та сходу, щоб використовувати як плацдарм для подальшого наступу.

Як писали аналітики Інституту вивчення війни (ISW), російсько-окупаційні війська не готові до широкомасштабних наступальних операцій у Харківській області, проте можуть активізувати зусилля із захоплення Куп'янська на Харківщині протягом найближчих тижнів.

↓Читайте також
Гуменюк прокоментувала удар по пункту управління під Севастополем: хай понервують
Наєв побував на Київщині та перевірив опорний пункт українських оборонців
У ЗСУ підтвердили знищення ще одного пункту управління в Криму

The post В ОВА прокоментували прогноз ISW щодо наступу рф на Куп’янському напрямку appeared first on Рубрика.

we.ua - В ОВА прокоментували прогноз ISW щодо наступу рф на Куп’янському напрямку
Forbes: На лівому березі Дніпра армія Росії вдається до горезвісних «атак в стилі Жукова»

Протягом 10 тижнів десятки тисяч російських військових безуспішно намагаються витіснити кілька сотень українських морських піхотинців, що утримують плацдарм у Кринках, розташованих на лівому березі Дніпра на півдні України.

Західні ЗМІ писали про битву під Кринками як про «місію самогубців» для українських військових. Але саме росіяни сотнями гинуть у приречених атаках через мінні поля навколо брудного рибальського селища і прилеглих лісових насаджень, - пише в статті для Fobres американський військовий журналіст Девід Акс.

Він називає «неймовірними» зусилля українських морських піхотинців, які чисельно поступаються ворогу. Їм вдалося досягти місцевої переваги в артилерії і безпілотниках, вони приземляють російські БПЛА за допомогою радіоперешкод, а потім запускають свої власні для полювання на російські гаубиці та ракетні установки.

«Російські атаки продовжують завдавати важких ударів по Кринках. Одна з них фактично досягла прориву через ліс, дозволивши закріпитися в місті. Але українська артилерія підірвала руїни будинків, які зайняли росіяни. І Україна відновила всі свої оборонні рубежі», - написав аналітик Дональд Хілл 1 січня.

[see_also ids="567870"]

Акс вказує на одну з нещодавніх російських атак в Кринках, яка навіть в очах блогера з окремого повітряно-десантного корпусу Росії закінчилася жахливо. Можливо, саме про неї і згадував Хілл.

«Хоча погода була на нашому боці, тактична перевага противника в артилерії зберігається. Був відданий наказ знищити ворога зухвалим маневром Жукова, як і 80 років тому», - цитує Акс російського блогера, який посилався на радянського генерала Гєоргія Жукова, який командував військами в часи Другої світової війни. Американський журналіст пояснює, що радянський генерал «справедливо чи ні, але став сумнозвісним через розповіді про те, що він розміновував німецькі мінні поля, наказуючи своїм солдатам просто йти по них». За словами Хілла, українці посилюють мінні поля навколо Кринок по ночах.

«Українські безпілотники вночі мінують дороги і виводять з ладу вантажівки і легкові автомобілі. Вранці, до того, як транспорт вдається відремонтувати, безпілотники добивають їх, скидаючи боєприпаси», - зауважив аналітик.

[see_also ids="576641"]

Російський блогер також писав, що в результаті нещодавньої «атаки в стилі Жукова» через щільні мінні поля російська 104-а десантно-штурмова дивізія «втратила унікальних фахівців, але ситуація на полі бою не змінилася».

«З кожним невдалим штурмом російські втрати накопичуються, сприяючи більшій перевазі України в тому, що перетворюється на довготривалу війну на виснаження. З 14 жовтня росіяни втратили 143 одиниці важкої техніки навколо Кринок. Українці втратили 25», - зауважує Акс.

we.ua - Forbes: На лівому березі Дніпра армія Росії вдається до горезвісних «атак в стилі Жукова»
Forbes: на масований удар 2 січня рф витратила близько 620 мільйонів доларів

2 січня відбулася одна з наймасштабніших масованих ворожих ракетних атак по Україні, яка обійшлась російській федерації в близько 620 мільйонів доларів.

Про це свідчать розрахунки Forbes на основі даних Повітряних сил ЗСУ, пише Рубрика.

Як зазначили у виданні, за попередніми даними, вночі та зранку 2 січня російські війська застосували проти України загалом 99 ракет різних типів та ударних безпілотників:

  • у першій хвилі ворог атакував БПЛА Shahed-136/131 – усі 35 вони були знищені;
  • вранці ворог застосував стратегічну авіацію – бомбардувальники Ту-95МС, які запустили не менше 70 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55;
  • також ворог запустив десять аеробалістичних ракет Х-47М2 "Кинджал" із винищувачів МіГ-31К;
  • три крилаті ракети "Калібр";
  • 12 ракет Іскандер-М/С-300/С-400;
  • 4 протирадіолокаційні ракети Х-31П.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що українські захисники знищили:

  • 10 із 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 "Кинджал",
  • 59 із 70 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55,
  • три з трьох крилатих ракет "Калібр".

"З огляду на те, що точний розподіл ракет за типами залишається невідомим, Forbes оцінює їхню вартість у приблизно 620 млн дол", наголошують у виданні.

Для розрахунку використовували такі оцінки:

  • вартість ракети Х-101 – 13 млн дол,
  • "Калібр" – 6,5 млн дол,
  • "Іскандер" – 3 млн дол,
  • "Онікс" – 1,25 млн дол,
  • Х-22 – 1 млн дол,
  • "Точка-У" – 0,3 млн дол,
  • Х-55 – 2 млн дол,
  • Х-555 – 4 млн дол,
  • Х-47 "Кинджал" – 15 млн дол,
  • Shahed-136 – 50 тис дол.

Окрім того, у вересні Forbes повідомляв,що за 18 місяців російської агресії в Україні прямі військові витрати та вартість втраченої техніки російської федерації становлять близько 167,3 млрд доларів.

Нагадаємо, що до цього збитий Україною російський крейсер "Москва" був найдорожчою військовою втратою рф у війні з Україною.

Як відомо, у ніч на 14 квітня дві українські ракети "Нептун" вразили флагман Чорноморського флоту Росії з найпотужнішим озброєнням. Крейсер "перекинувся і почав тонути", каже офіцер оперативного командування "Південь" ЗСУ Владислав Назаров.

Forbes розрахував приблизну вартість, порівнявши "Москву" з крейсером того ж классу "Україна", який у 1995 році коштував 720 млн доларів.

Як писала Рубрика, 26 грудня українські Сили оборони атакували великий десантний корабель Чорноморського флоту рф "Новочеркаськ" у районі Феодосії.

При чому начальниця Об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Гуменюк припустила, що у Феодосії могли пошкодити ще один корабель.

↓Читайте також
Sea Baby та "Мамай": СБУ для проведення операцій у Чорному морі використовує два надводні дрони
Росія майже всі великі кораблі Чорноморського флоту сховала в Новоросійську: супутникові знімки
Усі ракети, які були збиті вночі українською ППО, коштували росії щонайменше 120 млн доларів

The post Forbes: на масований удар 2 січня рф витратила близько 620 мільйонів доларів appeared first on Рубрика.

we.ua - Forbes: на масований удар 2 січня рф витратила близько 620 мільйонів доларів
Підсумки російсько-української війни у 2023 році: карти і цифри
Втрати окупантів: порівняння 2 років війни Протягом 2023 року ЗСУ знищили менше танків і БМП, ніж 2022-го: на 10% і 20% відповідно. Ворог не тільки перестав ходити колонами, а й не встигає відновлювати раніше втрачений бронепарк. Водночас наші воїни ліквідували майже вдвічі більше загарбників, довівши загальну цифру до 350 тисяч знищених і як мінімум ще стількох же поранених росіян. Офіційної статистики про втрати ЗСУ немає, втім представники Генштабу не раз заявляли, що вони у 5-7 разів менші. Фото: інфографіка Справжнє сафарі цього року Сили оборони відкрили на артилерію і ППО, темпи знищення яких зросли втричі, до 6 тис. та 390 одиниць відповідно. Експерти підрахували, що за час війни росіяни втратили половину всієї наявної у них артилерії, в тому числі й тієї, що зберігається на складах. Якщо темпи знищення артилерії в 2024 році будуть хоча б такими ж як в 2023-му, то ерефія залишиться без арти, а без неї вони воювати не вміють взагалі. Фото: інфографіка Також ми збили 4300 тактичних безпілотників, що вдвічі більше, ніж попереднього року. Ці цифри дають реальне уявлення про характер бойових дій 2023-го: менше бронетехніки – більше дронів і снарядів. Карта зміни лінії фронту та найбільші битви 2023-го На лінії фронту відбулися дві суттєві зміни. Росіянам вдалося окупувати Бахмут і територію на схід від міста, тобто близько 530 км кв., натомість ЗСУ пробили дві великі дірки в обороні рашистів на південному фронті загальною площею близько 270 км кв., а також ще 43 км кв. відбили в ході контрнаступу біля Бахмута.  Росія провалила наступ на Луганщині Упродовж усього 2023 року росіяни намагалися розпочати масштабний наступ на Луганщині, щоб відкинути ЗСУ за річку Оскіл і за межі Луганської області, а також повернути втрачене і стратегічно важливе для битви за Донеччину місто Лиман. Бої точилися на всій 100-кілометровій лінії фронту з найбільшими акцентами на напрямок Куп’янська, Борової та Лимана. Кожне з цих міст розташоване на відстані понад 10 км від лінії фронту, однак росіяни за рік зуміли в окремих і дуже обмежених ділянках пробитися на 1-1,5 км. До того ж ЗСУ, контратакуючи, повернули частину втрачених позицій, як це було влітку в районі сіл Новоєгорівка та Надія, а також зараз відбувається регулярно біля Першотравневого та Ягідного. Знаковою подією на Луганщині стало повернення на фронт бригади "Азов", яка зайняла позиції в Серебрянському лісі на Кремінському напрямку.   Історична битва за Бахмут Повна окупація Донеччини залишається пріоритетною метою Росії. З наступу на Бахмут стартував новий етап реалізації цього плану. Битва розпочалася в серпні 2022 року і триває досі, однак найдраматичніші події відбулися у січні – травні 2023 року. Спочатку ми втратили кілька сіл біля Соледара, а через два тижні й сам Соледар, що стало загрозою не тільки для Бахмута, а й для нашого плацдарму біля Сіверська. Однак ЗСУ зуміли ліквідувати загрозу наступу росіян північніше від Бахмута. Вуличні бої ворог вів шляхом тотального знищення міської забудови. Крім Соледара й Бахмута, рашисти взимку окупували ще 24 села. В межах літньої кампанії контрнаступу ЗСУ повернули Кліщіївку й Андріївку, південніше Бахмута, а також наблизилися впритул до Ягідного та Берхівки, на півночі від міста. Втім під час розпочатого у грудні нового масованого наступу окупантам вдалося відкинути наших героїв знову до околиць Богданівки й Іванівського. У підсумку битви Росія втратила понад 60 тис. солдатів знищеними та пораненими, а ЗСУ в 7,5 раза менше. Росіянам вдалося окупувати Бахмут завдяки зосередженню армії, яка переважала кількісно, та збільшенню переваги в артилерії до пропорції 1:8. Карта масштабного наступу по всьому фронту Донеччини та битва за Вугледар Вугледарський плацдарм дуже муляє росіянам, бо загрожує роботі залізниці Маріуполь – Волноваха – Донецьк. На початку 2023 року рашисти пішли на другий потужний штурм міста і змогли наблизитися до нього на відстань 2 км. Втім, дорогою ЗСУ за три тижні розбили їм половину всієї бронетехніки – понад 200 шт. Відтоді росіяни не робили серйозних спроб знову атакувати Вугледар, аж поки в грудні не розпочали новий наступ широким фронтом на всій Донеччині. Унаслідок цього наступу їм вдалося завершити окупацію повністю знищеного міста Мар’їнка, яке до цього на 90% було зайняте росіянами. Вже зараз рашисти заявляють, що після взяття Мар’їнки їм відкрився оперативний простір на місто Курахове. Хоча насправді дорога до Курахового давно перетворена на багаторівневу систему оборони. В останні тижні грудня ворог активував наступ в зоні між Мар’їнкою і Вугледаром та зумів підійти впритул до околиць сіл Побєда і Новомихайлівка, де відбувся найглибший прорив фронту в 2023 році з часу бахмутівської битви – близько 5 км. У разі продовження цих тенденцій наступною ціллю для ворога знову стане Вугледар, над яким нависне загроза напівоточення. Битва за Авдіївку по втратах росіян може перевершити битву за Бахмут Уже за два місяці росіяни втратили в ній 13 тис. солдатів і понад 210 одиниць бронетехніки. При цьому вороги пробиваються по сотні метрів у тиждень. Село Степове окупанти штурмують майже 80 днів, а дійшли тільки до його середини. Їхнє просування на підступах біля Новокалинового, Новобахмутівки, що на північ від міста, та біля Сєверного і Первомайського на півдні є ще скромнішим. І хоча для перерізання логістики до напівоточеної Авдіївки загарбникам залишилося пробити менш ніж 10 км, однак ЗСУ будують тут 2-гу і 3-тю лінії оборони. Тож із такими темпами рашисти можуть надірватися й за 1-2 місяці втратити свій наступальний потенціал. Валерій Залужний, тим часом, заявив про готовність ЗСУ тримати оборону Авдіївки ще 2-3 місяці. 2023 рік почався з битви за Бахмут, а закінчується битвою за Авдіївку. Обидві увійдуть в історію як найбільш кровопролитні. Але за цей час ЗСУ зуміли наростити вогневу міць. Якщо в січні-лютому в день у середньому знищували 740 росіян, то в листопаді-грудні – 950. Натомість Росія, яка на початку війни могла наступати по всьому фронту, зараз має потенціал лише на окремі кілометрові ділянки. Мапа контрнаступу ЗСУ на південному фронті Наступ почався 4–6 червня одночасно на Мелітопольському, Токмацькому та Бердянському напрямках. У перші місяці наступу, долаючи мінні поля та лінії захисту, наші військові зуміли здобути три плацдарми. Найбільший – у районі Великої Новосілки, де вони пройшли понад 10 км углиб і 25 км завширшки та звільнили 9 сіл (Нескучне, Урожайне, Старомайорське, Благодатне, Макарівка, Сторожове, Рівнопіль, Новодарівка, Левадне). На Токмацькому напрямку Сили оборони звільнили 100 кв. км навколо села Роботине, а на Мелітопольському зуміли пробитися на 2,5 км вглиб і звільнили 3 села (Степове, Лобкове, П'ятихатки). Далі наступ загальмував і в підсумку не виконав початкових цілей – дійти до Азовського моря. Однак підготував добре підґрунтя для контрнаступу 2024 року. Зокрема вдалося зберегти підготовлений кістяк нових бригад, а також понад 80% бронетехніки. На лівобережжі Херсонщини ЗСУ зуміли закріпитись як мінімум на двох плацдармах – біля Антонівського мосту та села Кринки. Також розвивають інші перспективні ділянки, біля Голої Пристані та Олешок. Унікальність цієї операції полягає в тому, що тисяча наших героїв за підтримки артилерії і дронів з правого берега тримають у напрузі 65-тисячну армію ворога, яка вже кілька місяців не здатна вирішити цю ситуацію. На щорічній пресконференції Путін згадав про Кринки. Того самого тижня New York Times написав про Кринки статтю із використанням російських наративів, мовляв, безперспективний це задум. Обидва ці меседжі демонструють, наскільки великого успіху вдалося тут досягнути нашим Героям. Наступним кроком для ЗСУ має стати розширення цього плацдарму, а для цього потрібно зняти загрозу з повітря. Наприкінці грудня наша ППО почала розв’язувати цю проблему, збивши одним махом 3 новітні винищувачі-бомбардувальники Су-34, а через кілька днів ще один Су-30, який перед тим ударив ракетою по Одещині з акваторії Чорного моря. Зараз російські літаки не почуваються в безпеці ні на окупованій території, ні в Росії. Це вагомий крок до зміни домінування російських повітряних сил. Ми в очікуванні F-16, які остаточно зруйнують повітряну перевагу окупантів. Українські перемоги в повітрі та на Чорному морі У 2023 році Сили оборони постійно збільшували свою далекобійність. Наші дрони почали долітати до Москви, а також бити по летовищах. Завдавши понад 20 ударів по аеродромах по всій території Росії, ЗСУ, ймовірно, влаштували умовні змагання: де більше знищать літаків – у небі чи на землі. Україна виграла цей раунд битви за Чорне море, змусивши російські кораблі відступити із Севастополя в Новоросійськ, де їх також дістають наші морські дрони. Удари ракетами та дронами по доках у Севастополі, де знищили перший підводний човен, ліквідація великого десантного корабля "Новочеркаськ" у порту Феодосії, знищення ремонтних доків у Керчі, врешті удар по Новоросійську, де пошкодили ще один десантний корабель ("Оленегорський горняк"). Тільки за останні 4 місяці ЗСУ знищило 20% Чорноморського флоту РФ. Усі ці перемоги змусили російський флот відступити з української акваторії. Втім, і ближче до російських берегів вони не почуваються в безпеці.  Повернення контролю над так званими вишками Бойка та проведення двох наземних операцій на східному узбережжі Криму продемонстрували перспективи деокупації півострова, яка може відбуватися не тільки виключно через перешийок.  У 2023 році ЗСУ допомогли повністю зняти проблему зернового коридору та продемонстрували іншим партнерам по НАТО, що шантаж зс РФ у Чорному морі потрібно зруйнувати. Побачивши наші спроможності, британці та норвежці вже зараз пообіцяли допомогти з гарантіями безпеки комерційних рейсів у Чорному морі – це перемога і визнання! Війна на території РФ У 2023 році війна перетнула російсько-український кордон не тільки в повітрі, а й на землі. Влітку спеціально сформований із росіян Легіон "Свобода Росії" здійснив кілька рейдів углиб РФ у межах Білгородської області. Згодом практика цих рейдів не використовувалася, начебто через критику з боку західних партнерів. Відтак гарним знаком є відновлення рейдів вже наприкінці грудня – "свободівці" знову провели серію боїв на Білгородщині. Рейди на території Росії демонструють асиметричні можливості українців, які ми можемо використовувати у цій війні. Ще однією асиметричною відповіддю на російський терор став підрив двох гілок залізниці на стратегічно важливій Байкало-Амурській магістралі. Кримський міст чекає своєї черги у 2024 році!
we.ua - Підсумки російсько-української війни у 2023 році: карти і цифри
Залужний прокоментував низку питань щодо мобілізації та бойових дій: головне з брифінгу

Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний провів брифінг після того, як Кабінет міністрів зареєстрував законопроєкт «щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби». Генерал відповів на низку запитань, пов’язаних із цим документом, а також прокоментував поточну ситуацію на фронті, плани щодо подальших військових дій і підтримку з боку Заходу.

Мобілізація та служба

Залужний виступив проти винесення в публічне обговорення цифри щодо потреб у мобілізації. Раніше президент Володимир Зеленський озвучив пропозицію Генштабу мобілізувати ще 450-500 тисяч громадян України в армію. 

За словами головнокомандвача, при створенні потреби враховуються наявні втрати особового складу та прогнозування втрат у наступному році, люди, які треба для формування частин і підрозділів. Також на число впливають заплановані завдання на 2024 рік. 

“Це не значить, що ця цифра завтра має бути поставлена. Звісно, все це розбивається на певні періоди. Хтось буде мобілізований у січні, а хтось — у грудні”, — додав він.

[see_also ids="575296"]

Генерал наразі не задоволений роботою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП — колишніх військкоматів). Водночас, додав, що можливості по прийому особового складу ТЦК не втрачено. Продовжується також заміна деяких керівників “військкоматів”.

Щодо потенційної появи електронних повісток, Генштаб буде радий “будь-якому способу, який забезпечить нашу потребу в людях”. Там погодяться й на інший ефективний шлях.

Як зазначив Залужний, ще влітку 2023-го командування не хотіло звільняти строковиків, але восени саме Генштаб запропонував це зробити. Таких військовослужбовців планують відпустити для відпочинку. У законопроєкті Кабміну прописані можливості щодо їхньої подальшої мобілізації. Саме ЗСУ запропонували відмовитися від строкової служби та замінити її базовою загальновійськовою підготовкою.

Головнокомандувач також наголосив, що військове керівництво не пропонувало запроваджувати обмеження для ухилянтів, які прописані в проєкті закону. Генеральний штаб не прагне втручатися в життя цивільних, зокрема за кордоном, це може робити уряд.

Але Залужний “буде дуже радий” через деякий час побачити у військах чоловіків, які виїхали за кордон, “і з великим задоволенням” організує їм підготовку, “навіть за кордоном”.

Щодо права на відстрочку, то він підтримав пропозицію залишити категорії “придатних” і “непридатних”, але хотів би відмовитися від поділу на ступені інвалідності. Хоча, як сказав Залужний, командування не втручається в питання, хто може мати відстрочку.

[see_also ids="575841"]

Демобілізація

Командування ЗСУ погодилося на введення можливості звільнення з військової служби в разі безперервної служби під час воєнного стану протягом 36 місяців, але за двох умов: “Перше — що не буде загострення на фронті. Друге, найголовніше, — що цих людей через 36 місяців буде ким замінити”.

Залужний висловив надію, що державі вдасться замінити бійців у зоні бойових дій. Буде достатньо часу, до 2025 року, щоб підготувати особовий склад з цією метою, але розпочати процес призову та підготовки, ймовірно, треба вже в 2024-му. 

Було прокоментовано й норму щодо ротації через пів року: “Звісно, хотілося б, щоб вона була. Але наші люди не на змаганнях, і не на турнірі. Це не шоу, за яким спостерігає весь світ. Ситуація на фронті залежить від дій противника. Ми не можемо спрогнозувати, буде це 6-5-3 місяці”.

Залужний підтримав те, щоб військові відпочивали. За його словами, він вимагає  від командирів на місцях робити все можливе для ротації у військових частинах. Але така законодавча норма, на думку генерала, — “обман” і “нереально у нинішніх умовах”

Також він указав на потребу збільшити близько в два рази бойовий комплект військ у разі ротації через шість місяців. У цьому питанні важливо звернути увагу на фінансовий аспект.

[see_also ids="575750"]

Ситуація на фронті

Головнокомандувач Збройних Сил України розповів, що захисники наразі відійшли на околицю Мар’їнки Донецької області, а в деяких місцях облаштували позиції за межами міста, якого “більше немає” через руйнування. Бійці підготували оборонний рубіж за населеним пунктом, але ще перебувають у його північній частині. На думку генерала, це не має створювати резонанс у суспільстві. 

“Ми захищаємо кожен клаптик нашої землі. Але коли на цьому вузенькому клаптику ворожі снаряди починають перекопувати це місце разом із камінням, із землею, із нашими бійцями, життя наших бійців нам важливіше … Ми будемо оборонятися рівно стільки, скільки в нас вистачить сил. Якщо сил буде недостатньо, ми таке рішення приймемо і збережемо людей. А потім відвоюємо”, — наголосив Залужний.

Він також закликав не робити шоу з бойових дій у районах певних міст, зокрема Авдіївки, Бахмуту та Мар’їнки. Додав, що ведення боїв “підпорядковується законам військовим”, а не “тому, що чогось там хочуть політики чи журналісти”. 

Генерал вважає, що російські окупанти можуть упродовж двох-трьох місяців зробити з містом “те, що зробили з Бахмутом”. Зокрема, йдеться про руйнування Авдіївки та Мар’їнки.

Було прокоментовано й плани на 2024 рік, який “має відрізнятися від 2023-го”. “Бо інакше нас чекає те, про що я писав у статті (для The Economist — ред.). Ми проблеми знайшли, і знайшли уже десь 90% розв'язання. Їх потрібно буде обов’язково вирішити, щоб у наступному році діяти більш ефективно і найголовніше – зберегти людей. Над цим працюємо. З нами абсолютно погодилися наші партнери”, — зазначив Залужний.

[see_also ids="575685"]

Він визнав потужне протистояння з окупаційними військами РФ із застосуванням різних технологій. 

Своєю головною помилкою головнокомандувач назвав те, що вважав можливим зупинити Росію завданою кількістю втрат. Але обсяги втрат для ворога треба далі збільшувати, до завершення війни.

Як наголосив генерал, керівництво Збройних Сил робить усе, щоб адекватно реагувати на дії РФ у наступному році. Він також прокоментував прогнози західних експертів щодо дій агресора.

Західна допомога

Залужний висловив упевненість, що країни Заходу залишаться з Україною. 

“Всі інші внутрішні потреби, які не залежать від західних партнерів, — усі вони сформовані і знаходяться в Міністерстві оборони. Вони обговорюються, і деякі реалізовуються”, — додав він.

Головнокомандувач також зазначив, що не розчарувався рівнем забезпечення у 2023 році, хоча воно й було неповним.

[see_also ids="575513"]

Кабінет міністрів України 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби». ZN.UA виокремило основні зміни, які пропонуються документом, проаналізувавши пояснювальну записку до нього. Там же публікувалися повний проєкт закону та текст пояснювальної записки.

we.ua - Залужний прокоментував низку питань щодо мобілізації та бойових дій: головне з брифінгу
Втрати РФ за добу війни в Україні: 390 солдатів, 6 бойових бронемашин та 11 артсистем
Про це повідомив у facebook Генштаб ЗСУ. Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 29.07.23 орієнтовно становили: особового складу ‒ близько/ about 245220 (+390) осіб ліквідовано, танків ‒ 4191 (+1) од, бойових броньованих машин ‒ 8167 (+6) од, артилерійських систем – 4786 (+11) од, РСЗВ – 698 (+0) од, засоби ППО ‒ 458 (+0) од, літаків – 315 (+0) од, гелікоптерів – 311 (+0) од, БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4007 (+0), крилаті ракети ‒ 1347 (+0), кораблі /катери ‒ 18 (+0) од, автомобільної техніки та автоцистерн – 7247 (+7) од, спеціальна техніка ‒ 710 (+1). Дані уточнюються. Зведення від Генштабу: На фронті упродовж доби відбулося 27 бойових зіткнень, ЗСУ знищили 2 станції радіоелектронної боротьби РФ Зазначається, що протягом доби відбулось 27 бойових зіткнень. Також відомо, що ЗСУ за минулу добу завдали 3 удари по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника. Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом доби уразили 8 артилерійських засобів на вогневих позиціях, 2 станції радіоелектронної боротьби, склад боєприпасів, а також склад пально-мастильних матеріалів противника. Армія РФ завдала 11 авіаційних ударів та  здійснила 38 обстрілів з РСЗВ по позиціях ЗСУ та населених пунктах За добу ворог завдав 11 авіаційних ударів, здійснив 38 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. "На жаль, є постраждалі серед цивільного населення, руйнувань зазнали житлові будинки, інша цивільна та адміністративна інфраструктура. Ймовірність завдання ракетних та авіаційних ударів по всій території України залишається високою", - йдеться у дописі. Ситуація на напрямках Волинський та Поліський напрямки: оперативна обстановка без суттєвих змін.  Сіверський та Слобожанський напрямки: противник завдав авіаційних ударів в районах Галаганівки і Леонівки Чернігівської області та Іскрисківщини і Волфиного Сумської області. Здійснив мінометні та артилерійські обстріли понад 20 населених пунктів, зокрема це Івашки, Гур'їв Козачок, Уди, Стрілеча, Зелене, Охрімівка Харківської області. Куп’янський напрямок: противник завдав авіаційного удару в районі Дружелюбівки Харківської області. Артилерійських і мінометних обстрілів противника зазнали Колодязне, Дворічна, Западне, Синьківка, Кислівка Харківської області. Лиманський напрямок: ворог вів безуспішні наступальні дії в районах Серебрянського лісництва та Білогорівки Луганської області. Завдав авіаційного удару біля Григорівки Донецької області. Артилерійських обстрілів зазнали населені пункти Невське, Білогорівка Луганської області та Торське, Верхньокам’янське, Спірне Донецької області. Бахмутський напрямок: від ворожих артилерійських обстрілів постраждали понад 15 населених пунктів, серед них Міньківка, Богданівка, Часів Яр, Іванівське, Предтечине, Біла Гора Донецької області. Авдіївський напрямок: ворог завдав авіаційного удару в районі Авдіївки. Артилерійських обстрілів зазнали понад 10 населених пунктів, зокрема Авдіївка, Первомайське та Карлівка Донецької області. Мар’їнський напрямок: сили оборони продовжують стримувати наступ російських військ в районі міста Мар’їнка. Противник здійснив обстріли понад 10 населених пунктів, серед них Красногорівка, Мар’їнка, Новомихайлівка, Побєда, Георгіївка Донецької області. Шахтарський напрямок: ворог здійснив обстріли населених пунктів Одрадне, Благодатне, Макарівка, Зелене Поле та Новодарівка Донецької області. Запорізький та Херсонський напрямки: противник зосереджує основні зусилля на недопущенні подальшого просування наших військ. Артилерійських обстрілів зазнали понад 25 населених пунктів, серед них Червоне, Гуляйполе, Чарівне, Новоандріївка та Степове Запорізької області та Золота Балка, Михайлівка, Козацьке, Тягинка, Іванівка і Садове Херсонської області. Також зазначається, що ЗСУ продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, закріплюються на досягнутих рубежах, завдають вогневого ураження артилерією по виявлених цілях противника, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби. Окупанти продовжують примусову паспортизацію на Донеччині На тимчасово захоплених територіях триває примусова паспортизація громадян України. Зазначається, що з метою посилення морального тиску на мешканців тимчасово окупованої Горлівки Донецької області, та примушення їх до отримання громадянства РФ, окупанти розіслали на місцеві підприємства всіх форм власності розпорядження щодо надання до "міністерства державної безпеки ДНР" списків працівників, які не отримали російський паспорт. Відомо, що кінцевий термін виконання "розпорядження" є 1 січня 2024 року. Разом з тим, окупаційна адміністрація населеного пункту Благовіщенка Запорізької області проводить заходи щодо заохочення місцевих мешканців за отримання російського громадянства. Зокрема, пропонує пенсіонерам грошову винагороду у 50 тисяч російських рублів.  Збройні сили України 28 липня проводили контрнаступальні операції щонайменше на 3-х ділянках фронту і просунулися вперед під Бахмутом.
we.ua - Втрати РФ за добу війни в Україні: 390 солдатів, 6 бойових бронемашин та 11 артсистем
П'ятниця 23 Лютого

8

°

Хмарно

7° - 8°

81 %

1003 мм

7.1 м/с

  • 19:00

    8°
  • 22:00

    8°
  • 01:00

    8°
  • 04:00

    7°
  • 07:00

    8°

Що не так з цим дописом?

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил