Тренд пошуку "Вибори Президента України"

Керівник Офісу Президента Кирило Буданов вважає, що Росія може продовжувати удари реактивними безпілотниками по Україні щонайменше до парламентських виборів у РФ, які відбудуться 18-20 вересня.

Керівник Офісу Президента Кирило Буданов вважає, що Росія може продовжувати удари реактивними безпілотниками по Україні щонайменше до парламентських виборів у РФ, які відбудуться 18-20 вересня.

Колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк з іронією розповів про політичні здібності Петра Порошенка та пригадав жарт, який пов’язує його перемогу на президентських виборах 2014 року з одним тортом "Рошен".Арсеній Яценюк заявив, що Петро Порошенко під час Революції Гідності продемонстрував здатність швидко знаходити спільну мову з суспільством та використовувати політичний момент. Яценюк пригадав популярний політичний жарт, який обігрує зв’язок Порошенка з кондитерською корпорацією "Рошен", заснованою задовго до його президентства. У своїй розповіді експрем’єр використав цю історію як іронічну характеристику політичного таланту п’ятого президента."Це ж треба мати такі надзвичайні здібності: принести на Майдан всього один торт - і за це тебе всі підтримали й обрали президентом!" - з колишній прем’єр.Яценюк також наголосив на комунікаційних та політтехнологічних здібностях Порошенка. На його думку, вони допомогли політику сформувати високий рівень підтримки в суспільстві у період після втечі Віктора Януковича та початку російської агресії.Нагадаємо, що тоді президентські вибори в Україні відбулися 25 травня 2014 року. Петро Порошенко здобув перемогу в першому турі, де отримав 54,7% голосів виборців. Вибори проходили в умовах глибокої політичної кризи, анексії Криму Росією та бойових дій на Донбасі.Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що китайські соцмережі підхопили жарт про Епштейна та Порошенка.Також "Коментарі" писали, що колишній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк запропонував провести вибори в Україні.

Президент Дональд Трамп приземляється в аеропорту Еллінгтон у Х’юстоні 27 серпня. Кент Нісімура/AFP/Getty Images.

Президент США хоче активно підтримати однопартійців у поїздках країною, однак цифри опитувань ставлять під сумнів його головний аргумент.

Дональд Трамп уже намагається пояснити, чому Республіканська партія може втратити позиції на проміжних виборах 2026 року. Він перекладає можливу відповідальність на республіканців у Конгресі, водночас наполягаючи, що особисто має більше підтримки, ніж партія. Проте останні соціологічні дослідження не підтверджують такої версії.

Як повідомляє CNN

В інтерв’ю Трею Гауді на телеканалі Фокс Ньюз, що вийшло в ефір у неділю, Трамп заявив, що збирається активно долучитися до кампанії республіканців і їздити країною.

Я поїду країною і проводитиму кампанію так, як робив це для себе. Але деяким людям я подобаюся більше, ніж партія. Не варто на це ображатися. Із цим нічого не вдієш.

– Дональд Трамп

Раніше в серпні Трамп заявив виданню Панчбоул Ньюз, що виборці “злі на республіканців, але не злі на мене”. Однак показники його схвалення та ставлення до Республіканської партії свідчать про інше.

Опитування про рейтинги Трампа і Республіканської партії

Липневе дослідження Сі-Ен-Ен показало, що 52% американців негативно ставляться до Республіканської партії, а 31% – позитивно. Водночас роботу Трампа не схвалювали 66% опитаних, тоді як позитивно її оцінювали 34%.

За результатами опитування Сі-Бі-Ес Ньюз у серпні, негативне ставлення до Республіканської партії висловили 60% респондентів, а позитивне – 40%. У липні діяльність Трампа не схвалював 61% учасників дослідження, тоді як 39% її підтримували.

Схожі висновки містить липневе опитування Школи права Університету Маркетта. Діяльність республіканців у Конгресі не схвалювали 63% американців, а роботу Трампа – 60%. Негативно до президента ставилися 60% респондентів, до Республіканської партії – 58%.

Проміжні вибори 2026 року можуть стати голосуванням проти Трампа

Липневе опитування Сі-Ен-Ен серед зареєстрованих виборців також засвідчило ризики для республіканців. 40% учасників заявили, що хотіли б використати голосування на проміжних виборах для висловлення незгоди з Трампом. Лише 18% сказали, що їхній голос буде знаком підтримки президента.

Такий розрив між настроями проти чинного президента та його прихильниками востаннє спостерігали напередодні проміжних виборів 2006 року, коли президентом був Джордж В. Буш.

Проміжні вибори традиційно є перевіркою суспільного ставлення до президента та його політики. Наявні рейтинги вказують, що Трамп не має помітно сильнішої позиції, ніж Республіканська партія, а його спроба заздалегідь покласти провину за можливу поразку на конгресменів-республіканців не знаходить переконливого підтвердження в даних опитувань.

Дивіться ще:

• Велике журі США викликало радника Джеймса Комі у справі про можливе передання журналістам службових записок ексдиректора ФБР після зустрічей із Трампом.
• Верховний суд США дозволив адміністрації Дональда Трампа частково виконувати указ про обмеження голосування поштою, але не визначив його законність. Штати та опоненти рішення можуть оскаржити нові правила до проміжних виборів 2026 року.
• Республіканські комітети, підтримані Дональдом Трампом, просять Верховний суд США дозволити партіям купувати телерекламу за пільговими тарифами. Суперечка може вплинути на фінансування кампаній і проміжні вибори до Конгресу 2026 року.

The post Трамп агітуватиме за республіканців, але опитування спростовують його перевагу над партією first appeared on Межа. Новини України..

Таку думку в етері Еспресо висловив журналіст Віталій Портников.Російський диктатор Володимир Путін, ймовірно, розраховує продовжувати війну проти України, на думку Віталія Портникова, щонайменше до президентських виборів у США восени 2028 року. Після цього він оцінюватиме політику нового американського лідера і вирішуватиме, чи завершувати війну, чи продовжувати її.За його словами, стратегія Кремля від початку повномасштабного вторгнення залишається незмінною — домогтися капітуляції України військовим шляхом."Я думаю, що Путін робить те саме, що він робить з 2022 року. Він намагається силою примусити Україну до капітуляції. Захід його абсолютно не цікавить. Перемовини його абсолютно не цікавлять", — зазначив Портников.Журналіст вважає, що головним орієнтиром для Кремля є політичні зміни у США. Путін, за його словами, хоче дочекатися виборів 2028 року, щоб зрозуміти, чи матиме Білий дім намір активно підтримувати Україну."Йому потрібно дотягти цю ситуацію до листопада 2028 року, подивитися, хто буде переможцем виборів і вирішувати, чи варто йому завершувати війну з Україною, чи варто її продовжувати", — пояснив Портников.Водночас першим важливим сигналом для Кремля може стати осінь 2027 року. Тоді, на думку журналіста, Путін оцінюватиме результати виборів до конгресу США та те, наскільки ефективно адміністрація Дональда Трампа взаємодіятиме з конгресом.Наступний ключовий момент — президентські вибори у США у 2028 році. Якщо новий глава Білого дому буде активно підтримувати Україну, Путін може розглядати завершення війни як можливість для Трампа представити це як власний зовнішньополітичний успіх."Якщо новий президент Сполучених Штатів готовий бути активним прихильником України, він може подарувати Дональду Трампу, умовно кажучи, на пенсію замість пенсійного страхування закінчення війни, щоб Трамп виглядав великим миролюбцем", — припустив Портников.Якщо ж наступним президентом США стане політик, близький до Трампа за поглядами, Кремль може вирішити, що продовження війни залишається вигідним."Якщо він побачить, що наступним президентом буде трампіст, він може думати, що треба війну продовжити — принаймні до закінчення повноважень цього трампізму. Орієнтуватися потрібно спочатку на осінь 2027 року — Путін буде дивитися, як складатимуться стосунки Трампа з конгресом, а потім на осінь 2028 року — як буде розвиватися ситуація з новим американським президентом. Оце його, в принципі, наміри", — підсумував Портников.  Нещодавно у Bloomberg оглядач Макс Гастінгс писав, що диктатор Володимир Путін більше не сподівається здобути перемогу над Україною на полі бою — натомість він робить головну ставку на витривалість, розраховуючи, що росіяни витримають тягар затяжного протистояння довше, ніж українці.

Нелегітимний президент Росії Володимир Путін хоче ввести в Україні тимчасове зовнішнє керування "під егідою ООН, США, європейських країн і "російських партнерів", щоб провести вибори українського найвищого керівництва

Голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заявив, що підозри, які оголошують найближчому оточенню Зеленського підривають довіру суспільства та легітимність самого президента. Про це він сказав у програмі "Рандеву" з Яніною Соколовою.
"Ми маємо говорити, що ситуація погана, вона небезпечна, тому що все це підриває суспільну довіру, безумовно. Це підриває легітимність президента, безумовно. І в умовах війни, коли ми не можемо провести легітимні вибори", – зазначив він.
Потураєв також повідомив, що технічно нині провести вибори – можна. Однак вони не будуть легітимними.  
"Я вважаю, що технологічно вибори провести під час війни можна, за умови змін в законодавстві, звичайно. І тут я, скажімо, з Михайлом Федоровим, який заговорив про вибори під час війни. Технологічно, як само по собі голосування організувати, я, наприклад, знаю. А що стосується того, чи будуть ці вибори легітимні, то відповідь – ні, тому що в результат ніхто не повірить. І оце проблема", – зазначив він.
 Водночас, щодо підозри Ірині Мудрій, Потураєв зазначив, що відчуває сором.
"Щоб завершити про Ірину Мудру... Дивіться, що я особисто відчуваю? Ну, сором", – повідомив він.
Повне інтерв'ю дивіться вже сьогодні, о 20:00 в "Рандеву" з Яніною Соколовою на Youtube 5 каналу.
Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у межах масштабної спецоперації проводять слідчі дії в низки високопосадовців, політиків та представників бізнесу. Крім того, як зазначають співрозмовники ZN.UA у правоохоронних органах, у межах цього кримінального провадження фігурують також посадовці Міністерства юстиції України та представники "Сенс Банку".
НАБУ повідомляє, що під час обшуків у межах операції "Форест Гамп" НАБУ та САП виявили документ, який містить план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
Фігуранти операції "Форест Гамп" займалися рейдерством у Києві, а допомагали їм у цьому Печерський та Господарський суд, а також Міністерство юстиції. Це випливає з другої порції плівок, які оприлюднило НАБУ. Напередодні екснардепу Максиму Микитасю та ексзаступниці ОП Ірині Мудрій повідомили про підозру. 
Читайте також: Колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра могла приховувати значні тіньові доходи та отримувати десятки тисяч доларів поза офіційними виплатами.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Керівник Офісу президента Кирило Буданов вважає, що проведення виборів в Україні під час війни може поставити під питання їхні результати та створити підґрунтя для подальшого розколу суспільства і держави.

Голова Офісу президента Кирило Буданов вважає, що нинішня політична ситуація в Україні є напругою, але ще не кризою, він закликав не допускати внутрішнього розколу і відкласти вибори на післявоєнний час.
Джерело: Буданов в інтерв'ю, яке транслювалося у п'ятницю в ефірі єдиного телемарафону
Пряма мова: "Вибори під час війни, окрім технічних проблем, несуть за собою серйозну загрозу… Вибори під час війни ставлять під певне питання їх результати. Бо нормально всі проголосувати не можуть (починають ставитися питання: хтось проголосував, а хтось не зміг, а скільки тих, хто не зміг і т.д.)
І це дає підгрунтя при не зовсім об'єднаному суспільстві, щоб наприклад окремо взятий регіон просто міг сказати: "вибачте, ми за Україну, але оте все ми не визнаємо, і поки все не налагодиться, побудемо автономією. Оце шлях на розрив держави".
Деталі: Очільник ОП нагадав події 1918 року, коли українці "одномоментно втратили державу".
Нинішні події в Україні Буданов схильний вважати не "кризою", а "напругою".
Буданов закликав усі сторони протистояння - "трохи заспокоїтися і дивитися на ситуацію в Україні більш широко", додавши, що вихід завжди є.
За словами керівника ОП, війну потрібно завершувати, а після того організовувати усі процеси перезавантаження.
Знати більше: "Чи реально провести голосування під час війни: як команда Федорова пояснює його слова про вибори"

Італія відмовилася від підтримки кандидатури Джанні Інфантіно на майбутніх виборах президента ФІФА.

Відповідну заяву сьогодні опублікувала Італійська федерація футболу.

Чеферін зняв свою кандидатуру з виборів президента ФІФА – обіцяє Інфантіно іншого конкурента

"Рішення покликане чітко й прозоро висловити позицію FIGC у повній солідарності з УЕФА та його президентом Александером Чеферіном щодо нещодавніх ініціатив, висунутих президентом ФІФА стосовно управління міжнародними змаганнями та їхнього розвитку", – йдеться в заяві FIGC.

"Ми продовжимо співпрацювати з УЕФА та іншими європейськими федераціями, щоб просувати бачення футболу, засноване на заслугах, солідарності, стійкості та центральній ролі вболівальників. Нам близька модель діалогу, вміння слухати та спільної відповідальності, яка досі дозволяла футболу рости, впроваджувати інновації й водночас захищати свої основоположні принципи", – сказав очільник федерації Джованні Малаго.

Нагадаємо, наприкінці липня стало відомо про плани ФІФА створити FIFA Forward Enterprise (FFE) – нову комерційну структуру для продажу прав на чемпіонат світу. Згодом Інфантіно вирішив відмовитися від цієї ідеї на тлі критики з боку футбольних конфедерацій та загрози бойкоту ЧС країнами – членами УЕФА.

Шевченко підтримав бунт проти Інфантіно – Україна має окремі рахунки з ФІФА через Росію

Футбол 24Футбол 24

Отже, дострокові парламентські вибори у Сербії відбудуться 18 або 25 жовтня, вирішив чинний президент Александар Вучич, який раніше заявив про свою відставку. Щоправда, чекати на оголошення дати довелося не кілька тижнів (як він обіцяв), а майже два місяці.
Однак Вучич ніяк не наважується сказати: «Вибори президента відбудуться…». Невже він, гравець за натурою, навмисно тримає в напрузі всіх зацікавлених у країні та за кордоном, не маючи наміру йти з посади до жовтня наступного року, коли закінчується його другий президентський термін?
У будь-якому разі думати про завершення епохи Вучича ще зарано. Залишаючи посаду президента, він сподівається пересісти в крісло прем’єр-міністра Сербії, що дасть йому змогу цілком легально зосередити всю виконавчу владу у своїх руках. Як того й вимагає Конституція.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Ми повністю підтримуємо Україну»: Вучич змінив риторику


Політична кар’єра чинного президента Сербії свідчить про силу та вміння Вучича вести політичну боротьбу й досягати своїх цілей, балансуючи як усередині країни, так і на міжнародній арені.
Нагадаю, що Вучич у політиці з 1998 року. Тричі був депутатом Народної скупщини Сербії, градоначальником Белграда, першим віцепрем’єром — міністром оборони, відповідав за боротьбу з корупцією; 2014 року очолив уряд. А у квітні 2017 року був обраний президентом Сербії, набравши 55,08% голосів.
Вучич опинився на вершині влади у важкий для Сербії час: економічна криза, відсутність інвестицій, зростання безробіття, погіршення рівня життя населення, політична нестабільність.
Президентство Вучича було суперечливим і неоднозначним. За 10 неповних років мандата йому вдалося вивести Сербію з кризи та перетворити на економічного лідера регіону, забезпечити стабільні інвестиції та їхнє ефективне використання. Зниження інфляції й досягнення фінансової стабільності створили умови для поступового поліпшення рівня життя населення, підвищення зарплат (середня нетто-зарплата зросла від 350–400 євро 2010 року до 999–1100 євро 2015-го) та пенсій (середня пенсія зросла від 204 євро 2012-го до 484 2026-го). Знизився рівень безробіття. Інвестиції перетворили Сербію на важливий європейський транспортний хаб.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вучич неочікувано заявив, що йде у відставку: у Сербії наближаються позачергові вибори


Звісно, геть не все так «рожево» в країні: зарплати швидше зростають в ІТ-секторі та Белграді, інвестиційні проєкти часом небезпечні для здоров’я громадян та екології, корупція загрожує безпеці й розвитку, а молодь виїжджає у пошуках кращого життя до країн Євросоюзу.
Увійшовши до неформального клубу авторитарних лідерів, Вучич системно обмежував основи демократії — права людини, свободу преси, інакодумство, посилюючи каральні органи. Реформування держави зупинялося, а зв’язки влади з організованою злочинністю зміцнювалися.
Почавши своє правління з обіцянки привести країну до ЄС, президент останніми роками заблокував необхідні в цьому контексті реформи та фактично зупинив євроінтеграцію. Хоча 42% опитаних сербів підтримують зближення з Євросоюзом і лише 30% — із Росією.
Зовнішня політика Сербії не узгоджується з єдиною зовнішньою політикою ЄС. Від лавірування між ЄС, США (з якими 17 липня розпочато стратегічний діалог), Китаєм та Росією вже втомилися на Заході та Сході. Невдоволення викликають мляві переговори щодо нормалізації відносин між Белградом і Приштиною (вина обопільна). Політика «сербського миру» та заклики об’єднати всіх сербів, хоч би де вони жили, лякають сусідів і підривають стабільність регіону. Та й розв’язані Сербією перегони озброєнь змушують знову згадувати про недавні балканські війни.
Неоднозначним є ставлення президента Сербії й до України. Тут — підтримка проукраїнських резолюцій в ООН, постачання Україні боєприпасів, 80 млн євро невійськової допомоги та відмова приєднатися до антиросійських санкцій. Несподіваним став перший від початку війни візит президента Сербії до України 15 липня для участі у п’ятому саміті Україна—Південно-Східна Європа. Але Вучич є Вучич: узяв участь у саміті, але був єдиним, хто відмовився підписати підсумкову декларацію із закликом до Москви припинити агресію проти України. Повернувшись до Белграда, одразу зустрівся з російським послом (для доповіді?). А за кілька днів уже зустрічав президента Володимира Зеленського, який прибув із першим від початку війни офіційним візитом, що вкрай не сподобалось у Москві.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Мені там не місце»: як Вучич у пошуках «ворога» зруйнував діалог на Балканах


Ось на такому тлі й пролунала заява Вучича про відставку та дострокові президентські й парламентські вибори. Заява породила кілька запитань, на які я й пропоную відповіді.
Важливо зазначити, що «розведення» парламентських і президентських виборів відбулось у Сербії вперше. І це стало важливою поступкою Вучича опозиції та студентам.
Якими є причини відставки? Першочергова з них — прагнення Вучича зберегти авторитарну владу, замінивши протокольне крісло президента на прем’єрське, і тим самим легітимізувати контроль над виконавчою владою.
Підштовхнуло Вучича до такого рішення й неприємне відкриття щодо падіння рівня підтримки: 2023 рік — 60%, 2025-й — 40, 2026-й — 35, а 67% (у червні — 62%) сербів не сприймають автократичний стиль його правління.
Наступна причина — прагнення заспокоїти студентські протести, які розпочалися понад півтора року тому після обвалу частини вокзалу в Нові-Саді й перетворилися на потужний політичний рух, що загрожує владі Вучича. Якби вибори відбулися сьогодні, то керівна Сербська прогресивна партія (СПП) отримала б 35,7% (-9 порівняно з червнем), Соціалістична партія, союзник СПП, — стабільні 3,8%, а сформований Студентський список — 44,9% ( 8,2).
Поразка Віктора Орбана та крах його системи також підштовхнули Вучича до дій щодо збереження влади. Тому в дусі політичних трансферів — за прикладом чорногорського прем’єр-президента Міло Джукановича — і був обраний Вучич-трансфер із президентського в прем’єрське крісло. Таке рокірування, напевно, вважає Вучич, і його особисту владу збереже, і стане відповіддю на запит суспільства щодо зміни влади й водночас виконанням обіцянки студентам «піти».
Зрештою, причина ще й у конституційних обмеженнях обіймати посаду президента Сербії більш як двічі. У жовтні 2027 року саме закінчується термін другого президентського мандата Вучича.
Варто наголосити, що Євросоюз не зацікавлений у відставці Вучича, і це дає йому змогу зволікати з оголошенням президентських виборів.
На думку європейських чиновників, лише він може зберегти стабільність у країні та забезпечити вступ до Євросоюзу. І тому вони заплющують очі на трансфер із крісла в крісло та наявні проблеми з демократією.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вучич оцінив перспективи вступу України до ЄС: «Не очікуйте дива»


То яким є календар найближчих подій? У червні на багатолюдному мітингу СПП під гаслом «Сербія — одна сім’я» лідер партії Мілош Вучевич урочисто попросив Вучича обійняти посаду прем’єр-міністра й очолити партійний список на майбутніх парламентських виборах. Вучич милостиво погодився і заявив, що до «кінця липня» офіційно оголосить про відставку та «виконає свій останній президентський обов’язок» — назве дату позачергових парламентських виборів. Це сталося лише наприкінці серпня.
Згідно з Конституцією, після відставки президента його функції тимчасово перейдуть до спікерки Скупщини Ани Брнабич, яка офіційно оголосить дату позачергових президентських виборів, і вони мають відбутися протягом 90 днів. Але наразі залишаються невідомими дата й те, хто стане кандидатами. Зрозуміло одне: Вучич хоче бачити президентом таку собі лояльну особисто до нього персону без значних політичних амбіцій. На парламентських виборах основними гравцями стануть СПП, соціалісти, опозиція різного політичного забарвлення та студенти.
Студентський список, що набирає сили, може завдати чимало клопоту на виборах, ускладнивши трансфер Вучича з одного крісла в інше. Якщо, звісно, студенти здобудуть більшість місць у парламенті.
Непокоять спроби Росії посилити вплив на студентський рух, де набирають сили великосербство та проросійськість. Та й Путін особисто раніше закликав підтримувати «патріотично налаштованих» студентів Сербії.
Тож виборча кампанія буде короткою (що грає на руку Вучичу та СПП) і жорсткою — із масовим підкупом виборців (він уже розпочався у формі різних соціальних виплат), фальсифікаціями виборчих списків та підсумків голосування, залякуванням членів виборчих комісій, завезенням сербів із Республіки Сербської. Одним із механізмів фальсифікацій, схоже, стане поява двох списків на парламентських виборах: одного для керівної СПП, а іншого — для решти партій. Ось таке нововведення.
Ставки високі — або збереження влади Вучича (у разі перемоги СПП) іще на п’ять років, або початок докорінних змін у Республіці Сербія, які визначатимуть динаміку зближення (або віддалення) Сербії та ЄС. Не можна виключати й третій варіант — повернення Сербії в орбіту Кремля.

У Кремлі відреагували на заяви президента України Володимира Зеленського, дані української розвідки та західних медіа щодо мобілізації у Росії після виборів у Державну думу 18-20 вересня 2026 року. Речник диктатора Путіна Дмитро Пєсков запевнив, що мобілізації не буде і що українці поширюють фейки, щоб налякати росіян. Яких наслідків інформації про мобілізацію у РФ побоюються у Кремлі?

Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що проведення виборів під час воєнного стану та активної фази війни з Росією викликає у нього серйозні питання.
Буданов зазначив, що ексміністр оборони Михайло Федоров має право перейти в політику та виступати за проведення голосування. Водночас він не розуміє, як забезпечити повноцінне волевиявлення військових на передовій, мешканців прифронтових громад та українців на окупованих територіях, сказав керівник ОП в інтерв'ю La Stampa.
"Як може проголосувати солдат на передовій, якому загрожують безпілотники? Як можуть проголосувати сотні тисяч людей, які проживають на окупованих територіях? Як працює виборча дільниця в Харкові, де тричі на день лунає тривога? Хто гарантує, що результати будуть визнані всіма?" - заявив Буданов.
Керівник ОП додав, що не коментуватиме звільнення Федорова чи головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Водночас він наголосив, що обидва посадовці зробили багато для оборони України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАБУ і САП перевіряють Ірину Мудру у справі про відмивання 150 млн
Буданов також поставив під сумнів можливість забезпечити довіру до виборів у разі переходу на електронне голосування. На його думку, технологічні можливості самі по собі не гарантують прозорості виборчого процесу.
"Можна організувати найтехнологічніші вибори у світі: через смартфон, за годину, з елегантним інтерфейсом. Але голосування - це не просто технологічна формула, це питання довіри до прозорості процедури", - підсумував він.
Ексміністр оборони Михайло Федоров заявив про необхідність відновлення демократичного процесу в Україні через проведення виборів після внесення президентом Володимиром Зеленським кандидатури Євгенія Хмари на посаду глави Міноборони.
Федоров наголосив, що Україна має напрацювати законний, безпечний і реалістичний механізм для проведення повноцінного демократичного процесу навіть за умов тривалої війни.

Про це він сказав в ефірі Sky News.Він назвав виборчий процес внутрішньою справою України та навів приклад Великої Британії під час Другої світової війни. За словами Полларда, тоді в країні також не проводили вибори, поки в Європі тривала війна.Британський міністр також розповів, що спілкувався з президентом України Володимиром Зеленським і колишнім очільником Міноборони Михайлом Федоровим. Він зазначив, що обидва демонструють відданість захисту України та прагненню завершити війну мирним шляхом.Нардеп та глава міжфракційного обʼєднання "Розумна політика" Дмитро Разумков вважає, що Україні необхідні вибори, але під час воєнного стану їх проводити неможливо, оскільки багато українців перебувають закордоном, а також захищають державу на фронті. 

Інтерв’ю керівника Офісу Президента Кирила Буданова італійській La Stampa показує комплексний підхід до ключових викликів для України — від ситуації на фронті та перспектив миру до можливості проведення виборів під час війни.

Влітку 2026 року одна за одною відбулось кілька подій в Україні, які можуть переконати українців у необхідності виборів, ідеться у матеріалі медіа The Economist. При цьому закриті опитування показали, що чинного президента України "підпирають" ексголовнокомандувач Валерій Залужний та ексміністр оборони Михайло Федорова. Яка ситуація склалась в Україні після скандалу зі справами "Форест Гамп" та "Феміда"?

Александер Чеферін запевнив, що не буде претендувати на крісло президента ФІФА. Очільник УЄФА поділився своїми планами на майбутнє, і боротьба за керування всім світовим футболом до них не входить.
УЄФА і ще 2 континентальні асоціації закликали до розслідування проти ФІФА та Інфантіно – хочуть змін у керівництві
"Мені це нецікаво з двох причин. Одна з причин полягає в тому, що я люблю УЄФА і мені подобається тут працювати. Я думаю, що в певний момент настане час також трохи насолоджуватися життям. А друга причина полягає в тому, що довіра до мене набагато, набагато вища, якщо я не зацікавлений у цій посаді.
Щодо майбутніх виборів президента ФІФА можу сказати – речі змінюються щодня. Я не розмовляв з Інфантіно, але є два варіанти. Перший – він усвідомлює, що не має підтримки. І це не лише політична підтримка тих, хто голосує, а й політична підтримка футбольної спільноти, політична підтримка вболівальників, політична підтримка гравців, колишніх гравців, тренерів. А другий варіант – Інфантіно піде на вибори в березні, але в такому разі, я думаю, у нього буде кандидат проти нього. Я ще не знаю, хто саме", – розповів Чеферін у подкасті The Rest Is Politics.
Нагадаємо, Інфантіно зазнав серйозної критики після спроби продати частину прав на чемпіонат світу. Президент ФІФА робив це без попередніх консультацій з регіональними асоціаціями. У підсумку угоду було скасовано, але це не врятувало Інфантіно від репутаційних втрат і ризику вперше за багато років програти вибори.
Шевченко підтримав бунт проти Інфантіно – Україна має окремі рахунки з ФІФА через Росію
Футбол 24
Футбол 24

За даними ЦВК, понад 71 відсоток голосів здобуває партія «Аділет» («Справедливість»), яка називає себе політичною опорою курсу президента Касим-Жомарта Токаєва

Нова парламентська система вже дала перший результат, який може суттєво змінити розподіл політичного впливу в Казахстані.
Про це повідомляє регіональна служба Радіо Свобода «Азаттик Азія».
Центральна виборча комісія Казахстану 24 серпня представила попередні підсумки парламентських виборів, що відбулися 23 серпня. Це було перше голосування після набуття чинності новою Конституцією країни. Виборців допускали до голосування лише за партійними списками.
Лідером перегонів стала провладна партія “Аділет” (“Справедливість”), яка, за даними ЦВК, здобуває понад 71% голосів. Політична сила позиціонує себе як підтримка курсу президента Касим-Жомарта Токаєва.
“Аділет” створили в середині червня цього року. Згодом вона об’єдналася з владною партією “Аманат”, що раніше мала назву “Нур Отан”. Очолює партію колишній керівник адміністрації президента Айбек Дадебай, звільнений із посади перед початком виборчої кампанії. До політради “Аділет” також увійшла племінниця президента Дана Медеуова.
За попередніми розрахунками, партія “Аділет” може отримати 105 із 145 депутатських мандатів у новому Курултаї.
Які партії проходять до Курултаю
Виборчий бар’єр у 5% також подолали ще чотири політичні сили:
“Ауил” – 6,26% голосів;
Respublica – 5,56%;
“Ак жол” – 5,21%;
Загальнонаціональна соціал-демократична партія – 5,11%.
Народна партія Казахстану набрала 3,11%, а партія зелених “Байтак” – 1%, тому до парламенту вони не проходять. Варіант “проти всіх” обрали 2,5% учасників голосування. Явка на виборах перевищила 74%.
Усі партії, які брали участь у виборах, вважаються лояльними до президента Касим-Жомарта Токаєва. Спостерігачі ОБСЄ у проміжному звіті звертали увагу на стан політичної конкуренції, свободу медіа та проблему самоцензури напередодні голосування. Влада Казахстану не погоджується з такою оцінкою.
Як змінилася система парламенту Казахстану
Новий однопалатний Курултай формують за Конституцією, підготовленою з ініціативи та за участю Токаєва. Основний закон почав діяти 1 липня. Після конституційних змін у Казахстані ліквідували двопалатний парламент, до якого входили мажиліс і сенат.
Конституція також скасувала самовисування кандидатів, тому парламентські вибори відбулися винятково за партійними списками. Водночас новий Основний закон обнулив попередні президентські терміни Касим-Жомарта Токаєва.
У день голосування в Астані президент, відповідаючи на запитання журналістів про можливе повторне висування, назвав обговорення цього питання передчасним. Касим-Жомарт Токаєв заявив, що повідомить про своє рішення наступного року.
Інші новини, які можуть вас зацікавити:
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв виступив за законодавче закріплення шлюбу як союзу чоловіка і жінки, підкреслюючи захист традиційних цінностей і протидію аморальним моделям поведінки.
Президент Вірменії 2 серпня підписав указ про призначення Нікола Пашиняна прем’єр-міністром, уряд подав відставку після парламентських виборів, на яких перемогла партія Громадянський договір.
The post Провладна партія Казахстану здобуває понад 71% голосів на виборах first appeared on Межа. Новини України..

Президент
Володимир Зеленський навряд чи сам ініціюватиме проведення виборів в Україні
під час війни, однак ситуація може змінитися під впливом західних партнерів.
Таку думку висловив політолог Олексій Голобуцький, коментуючи заяви президента
щодо можливості виборчого процесу.За
словами експерта, організація голосування в нинішніх умовах створює низку
складних питань — від участі військовослужбовців та мільйонів українців за
кордоном до безпеки самого процесу."Варіант
із проведенням виборів в одну хвіртку, так би мовити, з виграшем Зеленського —
він відкинутий. І, звичайно, ніяких розмов про добровільний вихід на вибори.
Ті, хто бачить у виборах якийсь вихід для України, — Зеленський на це не піде",
— вважає Голобуцький.Водночас
політолог припускає, що вирішальним фактором може стати позиція партнерів
України. За його оцінкою, саме фінансова залежність Києва від зовнішньої
підтримки дає Європі та іншим союзникам суттєві важелі впливу."Наші
західні партнери повинні чітко артикулювати, що вони хочуть виборів. Але
великого сенсу європейцям іти на серйозний ризик проведення виборів, які можуть
дійсно різко розколоти країну, немає", — зазначив експерт. Голобуцький
звернув увагу й на те, що Україна потребує значних коштів для продовження війни
та функціонування держави. Саме тому, на його думку, позицію європейських
партнерів Києву буде складно ігнорувати. "Європейці
можуть конкретно впливати на прийняття рішень. Нам потрібні десятки мільярдів
доларів, щоб закінчити цей рік і розпочати наступний. Нам уже чітко пояснюють:
ви голосуєте — і тоді отримуєте гроші", — заявив Голобуцький.Окремо
політолог прокоментував мобілізацію. На його думку, це одна з найболючіших тем
для української влади, яку неможливо вирішити одним рішенням президента."З
мобілізацією не може впоратися одна людина. Це непопулярна тема. Але це повна
політична відповідальність Зеленського, і він повинен озвучити людям правду. У
них немає варіанту проведення іншої мобілізації, ніж та, яка зараз є", —
підсумував Голобуцький.
Портал
"Коментарі" вже писав,
що Державний секретар США Марко Рубіо привітав українців із 35-ю річницею
проголошення незалежності та запевнив у подальшій підтримці суверенітету
України. У Вашингтоні також заявили, що продовжують працювати над дипломатичним
врегулюванням російсько-української війни. Відповідну заяву оприлюднив
Державний департамент США з нагоди Дня Незалежності України.