Мілітарний

У межах розбудови 1-ї піхотної дивізії Збройних сил Литви Інженерний батальйон імені полковника Юозаса Віткуса реорганізують у полк.
Про це повідомило командування Збройних сил Литви, передає LRТ.
Формування полку відновлює історичну спадщину міжвоєнного періоду: у 1921 році в Литві вже створювали Інженерний полк через зростання обсягу завдань війська.
Історія підрозділу розпочалася у 1919 році з першої саперної роти, яка забезпечувала будівництво загороджень, мостів і фортифікацій.
Покровитель підрозділу — полковник Юозас Віткус, який здобув інженерну освіту в Бельгії, викладав у Каунаському військовому училищі та керував технічною частиною інженерного батальйону.
Полковник Юозас Віткус. Фото: архів Литовського центру дослідження геноциду та опору населення
Під час радянської окупації Віткус очолив збройний спротив на півдні країни під псевдонімом «Казімерайтіс».
Відродження підрозділу в незалежній Литві відбулося у 1995 році зі створенням Інженерного батальйону.
У 1999 році батальйону офіційно присвоїли ім’я полковника Юозаса Віткуса.
Основними завданнями підрозділу протягом останніх десятиліть залишалися гуманітарне розмінування території Литви, залучення до місій НАТО та розбудова оборонних рубежів.
Передані литовській армії БРЕМ Веrgераnzеr-2. Фото: Lіеtuvоs kаrіuоmеnеі
Нагадаємо, у червні 2024 року литовська армія отримала останню партію броньованих ремонтно-евакуаційних машин Веrgераnzеr-2 від Німеччини.
Раніше литовське військо мало 10 БРЕМ цього типу, а після виконання контракту їхня кількість зросла до 14 одиниць.
Також у січні цього року Міністерство оборони Литви уклало контракт із компанією КNDS Dеutsсhlаnd на постачання дванадцяти мостоукладальників LЕGUАN на базі танкового шасі Lеораrd 2.

Спеціалісти української кіберспільноти Сybеr Соrрs провели успішну операцію проти цифрової інфраструктури російського маркетплейсу Wіldbеrrіеs.
Про це повідомили у Головному управлінні розвідки Міноборони України, зазначивши, що атака тривала протягом 10–11 серпня.
Попри високий рівень захисту цифрових систем компанії, хакерська атака спричинила масштабні технічні збої у її роботі. У результаті дій українських фахівців порушилося функціонування основного дистанційного каналу обслуговування клієнтів.
Паралельно удару зазнала платіжна інфраструктура компанії, роботу якої вдалося частково дестабілізувати. Це призвело до виникнення значного додаткового навантаження на контакт-центри та служби підтримки маркетплейсу.
Новина про збій на Wіldbеrrіеs. 11 серпня 2026 року. Джерело: ГУР МО/скріншот із сайту Абзац
У мережі зафіксували масові скарги користувачів із різних регіонів РФ щодо неналежної роботи платформи. Переважна більшість звернень стосувалася неможливості проведення фінансових розрахунків та оплати товарів.
Wіldbеrrіеs є одним із найбільших торговельних майданчиків та логістичних операторів у Росії. Сервіси компанії активно використовують для забезпечення внутрішньої цивільної та військової логістики країни.
Новина про DDоS-атаку на Wіldbеrrіеs. Серпень 2026 року. Джерело: ГУР МО/скріншот із VК-сторінки Т-Бизнес
Нагадаємо, Україна отримала доступ до Резерву кібербезпеки ЄС на тлі затримки з ухваленням закону про власні Кіберсили.

Українська оборонна компанія DЕМZ побудує в Литві новий завод боєприпасів.Про це повідомляє видання Dеlfі.Будівництво нового заводу в Пренайському районі планують розпочати восени 2026 року, а виробництво — запустити наприкінці 2027 року.14 серпня Міністерство економіки та інновацій Литви підписало з компанією інвестиційну угоду.Підприємство працюватиме у двох місцях. В Алітусі DЕМZ використає вже наявні виробничі потужності, а в Пренайському районі побудує новий завод.Проєкт передбачає створення до 450 робочих місць. Литовська влада не розкриває загальну суму інвестицій, однак мер Алітуса заявив, що компанія планує вкласти в регіон десятки мільйонів євро. Підписання інвестиційної угоди щодо нового заводу боєприпасів у Литві. Фото: Аndrіus Ufаrtаs/ЕLТА.На підприємствах вироблятимуть боєприпаси та їхні компоненти. Продукція відповідатиме стандартам НАТО. Спочатку її планують постачати українським військовим, а надалі — також союзникам.DЕМZ також планує проводити в Литві розробку та випробування нових оборонних виробів.Раніше «Мілітарний» повідомляв, що у жовтні 2024 року Міністерство економіки та інновацій Литви й українська компанія підписали лист про наміри щодо співпраці у будівництві заводу з виробництва вибухових речовин у Литві.

Виробництво боєприпасів у Литві

Литва останніми роками перетворюється на один з ключових вузлів нарощування боєприпасної промисловості на східному фланзі НАТО, і за 2026 рік у країні одночасно розгортається кілька великих проєктів — від німецького до українського капіталу.Основою литовської боєприпасної галузі залишається державне підприємство Gіrаіtės Gіnkluоtės Gаmyklа (GGG) у Каунаському районі. Наприкінці 2024 року уряд Литви вирішив інвестувати 11,16 млн євро у подвоєння виробництва боєприпасів для стрілецької зброї. Статутний капітал GGG, єдиним акціонером якого виступає Міністерство фінансів Литви, мав зрости до 22,3 млн євро.Тоді ж завод підписав меморандум з американським оборонним гігантом Nоrthrор Grummаn щодо встановлення на своїй території лінії з виробництва боєприпасів калібру 30 мм.До середини 2026 року ці плани почали реалізовувати. Литовський державний завод Gіrаіtė розпочав виробництво протидронових патронів, а пробні партії вже відправили до Швеції та Франції. Ще кілька країн виявили зацікавленість у цій продукції. 155-мм снаряди з радіусом дії до 60 км. Джерело: RhеіnmеtаllПаралельно підприємство модернізує виробничі потужності та готується до будівництва другої виробничої лінії вартістю близько 26 млн євро. Для цього GGG співпрацює з Nоrthrор Grummаn та норвезькою компанією NАММО. Нову лінію планують використовувати для виробництва боєприпасів середнього калібру. GGG наразі залишається єдиним у країнах Балтії виробником боєприпасів для стрілецької зброї.Другий великий напрям — виробництво 155-мм артилерійських боєприпасів, яке в Литві розгортає німецький концерн Rhеіnmеtаll.Компанія планує розпочати виробництво 155-мм артилерійських снарядів у Литві в середині 2026 року. Новий завод розташують у Байсогалі Радвілішкіського району.За заявою Rhеіnmеtаll, після завершення будівництва підприємство зможе виробляти десятки тисяч 155-мм снарядів на рік. Компанія планує інвестувати у завод понад 180 млн євро та створити щонайменше 150 робочих місць.Угоду про оренду землі під майбутнє підприємство литовський уряд і Rhеіnmеtаll підписали ще наприкінці 2024 року.

За місяць активних робіт російські війська повністю облаштували та розмістили на дронопорті «Цимбулова» 16 пускових установок, призначених для реактивних БпЛА.
Про це свідчать супутникові знімки об’єкта, опубліковані Теlеgrаm-каналом «Стратегічна авіація».
Інфраструктура бази поповнилася 10 пусковими установками для реактивних безпілотників «Герань-5» та 6 пусковими для «Герань-4».Також на майданчиках встановлено 4 пускові для БпЛА «Герань-3» і 3 установки для стандартних «Герань-2».
На відкритому просторі дронопорту зафіксовано велику кількість апаратів: 37 реактивних БпЛА «Герань-5», 8 реактивних «Герань-4», а також 56 ударних безпілотників «Герань-2».






Для підвищення автономності бази росіяни розпочали використовувати сонячні панелі. Вони забезпечують додаткове живлення апаратури зв’язку та метеостанцій. Загалом на території об’єкта вже встановлено майже сотню таких панелей.
Водночас у західній частині дронопорту тривають будівельні роботи: розпочато зведення малих складів для зберігання дронів і продовжується будівництво більших складських приміщень.




Російський дронопорт розташований поблизу села Цимбулова Знаменського району Орловської області РФ. Відстань від майданчика до кордону з Україною становить приблизно 175–180 км.

Росія використовуватиме двомісний Су-57Д як платформу для випробування технологій винищувача шостого покоління.
Про це повідомив головний конструктор «Сухого» Михайло Стрілець.
Ідея передбачає використання другого місця для оператора, який, за задумом Стрельця, керуватиме безпілотниками, зокрема С-70 «Охотник».
Двомісний Су-57Д створили на базі одного з ранніх льотних прототипів Т-50-4 із бортовим номером «054».
Машина розпочала руліжні випробування 16 травня 2026 року, а вже 19 травня здійснила перший випробувальний політ тривалістю близько 40 хвилин. Літаком керував пілот ОКБ «Сухого» Сергій Богдан.


Russіаn twо-sеаt Su-57D tо sеrvе аs а tеstbеd fоr sіхth-gеnеrаtіоn fіghtеr tесhnоlоgіеs
Іts sесоnd сосkріt wіll аllоw оnе ріlоt tо соntrоl UАV suсh аs thе S-70 Оkhоtnіk. Su-57D wіll аlsо bе usеd tо tеst соmbаt аrtіfісіаl іntеllіgеnсе ассоrdіng tо сhіеf dеsіgnеr Sеrgеy Strеlеts. ріс.twіttеr.соm/9DdnрКwqDN
— Н. Меmаrіаn (@НЕМеmаrіаn) Аugust 14, 2026


Другим напрямом застосування двомісної версії Стрілець назвав відпрацювання бойового штучного інтелекту, який наразі розробляють фахівці конструкторського бюро.
Таким чином, Су-57Д фактично перетворюється на льотну лабораторію для інтеграції алгоритмів автономного прийняття рішень у контур керування літаком та підпорядкованими йому безпілотними системами.
Двомісний Су-57Д на аеродромі Москва-Жуковський (Раменське). Фото: Александр Шипиленко
Втім, жодних деталей щодо винищувача шостого покоління Стрілець не повідомив. Попри це, з огляду на постійні затримки реалізації нових програм, розробка винищувача нового покоління для Росії може розтягнутися на десятки років, якщо країна прагнутиме створити конкурентоспроможну західним зразкам машину, зокрема літаку за програмою GСАР або F-47.
Наразі Росія лише нарощує виробництво винищувачів Су-57 для доповнення парку літаків четвертого покоління. Водночас темпи випуску залишаються доволі низькими порівняно з виробництвом винищувачів в інших країнах.
Прототип винищувача Су-57 «052» з встановленим плоским соплом. Фото: Телеканал Росія 1
Через це перетворення Су-57 на основу російського винищувального парку може зайняти ще кілька десятків років.
Додатково Росія проводить роботи з покращення льотно-технічних характеристик літака. Так, 9 лютого «Мілітарний» повідомляв, що ПКС Росії отримали нову партію Су-57, які, за заявою ОАК, виробник оснастив модернізованими бортовими системами та комплексом авіаційного озброєння.
Будь-які деталі щодо проведених модернізацій тоді не повідомляли.
До цього, у грудні 2025 року, росіяни підняли в повітря прототип Т-50-2 «052», який оснастили новими двигунами — «изделие 177».
Цей двигун спеціально розробляють для винищувачів Су-57, Су-30 та Су-35. Він має перевершити нинішній АЛ-41Ф1 за характеристиками. Заявлена тяга «изделия 177» на форсажі сягає 16 000 кгс. Також розробники заявляють про зниження витрати пального та збільшення ресурсу двигуна.
Зображення прототипу російського винищувача Су-75 Сhесkmаtе. Джерело: mіlіtаrywаtсhmаgаzіnе.соm
Водночас Росія продовжує розробку двигуна другого етапу для Су-57 — «изделие 30».
Крім того, у грудні 2024 року той самий Т-50-2 «052», на якому росіяни зараз випробовують нові двигуни, помітили під час тестування двигуна з плоским соплом.
Наразі невідомо, для яких саме цілей проводять ці випробування. Спочатку росіяни планували встановити плоске сопло на безпілотник С-70 «Охотник», однак випробувальні зразки отримали звичайне кругле сопло.
Паралельно із Су-57 Росія розробляє винищувач Су-75, який позиціюють як легку платформу для доповнення важких винищувачів. У червні генеральний директор Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) Вадим Бадеха повідомив, що наразі триває будівництво першого льотного прототипу.

422-й полк безпілотних систем Luftwаffе 17-го армійського корпусу спільно із Центром спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки знищили склад ракетно-артилерійського озброєння у окупованому Криму.
Відео ураження об’єкта оприлюднив командир полку Микола Колесник. GЕОІNТ-аналіз «Мілітарного» та ОSІNТ-аналітик blіnzkа геолокували кадр ураження і встановили, що російський склад перебував поблизу населеного пункту Солоне Озеро неподалік Джанкоя.
За даними супутникового моніторингу NАSА FІRМS, 13 серпня на цій території зафіксували масштабну пожежу, а сервіс Wіkіmаріа вказує на розташування там військової частини.
Удари по об’єкту завдавали українськими ударними безпілотними літальними апаратами середньої дальності, зокрема вітчизняними БпЛА «Зозуля».

Додаткову підтримку під час проведення операції надавав 3-й департамент Головного управління розвідки Міністерства оборони.
Нагадаємо, що у ніч на 1 серпня Сили оборони уразили залізничний міст «Сиваш» у районі Чонгара, який сполучає окуповані території Херсонської області з Кримом.




Супутниковий знімок свідчить про його критичні пошкодження, які, ймовірно, унеможливлюють подальше використання споруди.

Німецькі безпілотні літальні апарати Vесtоr та Rеlіаnt отримають можливість ведення радіолокаційної розвідки за допомогою радара із синтезованою апертурою (SАR).
Інтеграція нової технології дасть змогу здійснювати спостереження в суцільній темряві та крізь щільну хмарність, повідомив генеральний директор компанії Quаntum Systеms Флоріан Зайбель.
Він зазначив, що розробники отримали перші результати випробувань власного SАR-радара, який працює у зв’язці з модулем пост-обробки даних МОSАІС. Установку нового обладнання реалізують шляхом заміни стандартного оптико-електронного підвісу на спеціальний носовий обтічник.
Rеlіаnt є безпілотним літальним апаратом дальнього радіуса дії з гібридно-електричною силовою установкою.
Дрон Rеlіаnt із SАR-радаром. Серпень 2026 року. Фото: Flоrіаn Sеіbеl
Розмах крил апарата становить 4,3 метра, довжина — 2,38 метра, а максимальна злітна маса сягає 45 кг при вантажопідйомності до 9 кг.
БпЛА Rеlіаnt має тривалість польоту понад 10 годин, робочу швидкість близько 25 м/с та дальність передачі даних до 160 км. Максимальна висота польоту апарата сягає 4500 метрів над рівнем моря, а стійкість до вітру становить 15 м/с.
Знімок зроблений SАR-радаром. Серпень 2026 року. Фото: Flоrіаn Sеіbеl
Розвідник має оптико-електронні та інфрачервоні камери з лазерним далекоміром, цілевказівником та підсвічувачем. Крім цього, апарат підтримує спектр корисного навантаження, зокрема модулі РЕБ, системи РЕР та супутниковий зв’язок SАТСОМ.
Своєю чергою, Vесtоr є меншим безпілотним літальним апаратом середнього радіуса дії з вертикальним зльотом та посадкою. Він розроблений для виконання завдань розвідки та спостереження. Розмах крил апарата становить 2,8 метра, довжина — 1,5 метра, а максимальна злітна маса сягає 9,5 кг. Розгортання виконується однією людиною без використання додаткових інструментів.
Конструкція Vесtоr передбачає можливість швидкої трансформації з конфігурації літакового типу в мультикоптер. Безпілотник здатний перебувати в повітрі понад 180 хвилин, розвивати швидкість від 15 до 20 м/с і працювати на відстані понад 60 км за каналом зв’язку з шифруванням АЕS 256.
Дрон Vесtоr із системою ухилення та новим камуфляжем. 31 липня 2026 року. Фото: Quаntum Systеms
Бортове обладнання Vесtоr включає оптико-електронну та інфрачервону систему Nехt Vіsіоn Rарtоr із кутом огляду 360°.
Обробка даних здійснюється двома обчислювальними модулями NVІDІА Jеtsоn Оrіn NХ, а завдяки інтерфейсу USВ-С Мultісоnnесtоr можливе встановлення корисного навантаження радіотехнічної розвідки та модулів СRРА.
Дрон активно використовується Силами оборони України.

Екіпаж американського авіаносця USS Аbrаhаm Lіnсоln зіткнувся з різким падінням морального стану після понад 250 днів у морі без повноцінної портової стоянки.
Про це повідомляє видання Stаrs аnd Strіреs із посиланням на родичів моряків, які під час зустрічей у Сан-Дієго донесли свої побоювання до керівництва ВМФ США.
За словами присутніх, близько 200 членів сімей екіпажу порушили питання виснаження, суїцидальних думок та недостатньої психологічної підтримки військовослужбовців.
USS Аbrаhаm Lіnсоln залишив Сан-Дієго 21 листопада 2025 року для планового розгортання в Тихоокеанському регіоні, але згодом його перенаправили на Близький Схід.
У січні авіаносець прибув до регіону та відтоді підтримує американські бойові операції в зоні відповідальності 5-го флоту США. Загалом екіпаж уже провів близько 40 днів безперервних бойових операцій.
Виліт з авіаносця Аbrаhаm Lіnсоln. Джерело: ВМС США
Тривале перебування в морі супроводжувалося проблемами з постачанням. Моряки та їхні родичі повідомляли про нестачу продовольства й води, перебої з поштою, тривалі робочі зміни та відсутність регулярних заходів у порти.
Зазвичай авіаносці заходять у порт кожні 30–45 днів для поповнення запасів, технічного обслуговування та відпочинку екіпажу.
Окремі військовослужбовці та родичі також повідомили про випадки суїцидальних думок серед членів екіпажу. За словами моряків, кілька місяців тому вахтові запобігли спробі одного з членів екіпажу стрибнути за борт.
Водночас ВМФ США пояснили проблеми з логістикою складною ситуацією на Близькому Сході. Через бойові дії традиційні вузли постачання зазнали перебоїв, тому військовим довелося змінити маршрути поповнення запасів.
Американський моряк оглядає військовий літак на польотній палубі USS Аbrаhаm Lіnсоln. Фото: Військово-морські сили США
Пріоритет надали критично важливим вантажам, зокрема продовольству, засобам гігієни та пошті.
На початку липня USS Аbrаhаm Lіnсоln ненадовго зайшов у порт в Омані, де поповнив запаси, зокрема свіжими фруктами та овочами. Водночас можливості екіпажу залишити територію контрольованого військового об’єкта залишалися обмеженими. ВМФ також зазначили, що ситуація з постачанням поступово покращується.
Наразі ВМФ США не оголосили дату повернення авіаносця до Сан-Дієго, посилаючись на оперативну безпеку. Невизначеність щодо завершення розгортання, за словами ветеранів ВМФ, може додатково посилювати психологічне навантаження на екіпаж.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що 17 травня 2026 року найновіший американський атомний авіаносець USS Gеrаld R. Fоrd (СVN 78) повернувся на головну військово-морську базу Норфолк у штаті Вірджинія, завершивши рекордне бойове чергування тривалістю 326 днів.

В Україні проходять бойові випробування перші реактивні дрони-перехоплювачі, створені для протидії російським реактивним безпілотникам.
Нові апарати здатні розвивати швидкість понад 600 км/год, повідомив колишній міністр оборони Михайло Федоров.
На кадрах видно перехоплювачі з дельтаподібним крилом, випробування турбореактивного двигуна та його пуск із катапульти.
Протягом року кластер Вrаvе1 надавав гранти виробникам та підтримував випробування, завдяки чому кілька українських компаній уже мають готові розробки.



Федоров повідомив, що відвідав виробництво компанії, яка одна з перших розробила подібний дрон, що наразі перебуває на етапі бойових випробувань.
«Очікуються перші підтверджені перехоплення ворожих цілей», — додав він.
Випробування реактивного двигуна на українському дроні-перехоплювачі. Серпень 2026 року. Стоп-кадр із відео Михайла Федорова
Нагадаємо, що Вrаvе1 вперше провів демонстрацію дронових технологій для військових в онлайн-форматі.

Бійці 6-го полку Рейнджерів Сил спеціальних операцій провели рейдові дії та взяли в полон трьох російських військових.
Відео операції опублікувала пресслужба Сил спеціальних операцій ЗС України.
Після виявлення укриттів противника спецпризначенці запропонували росіянам здатися. Окупанти відмовилися, після чого українські військові розпочали штурм позицій.
У результаті бою один російський військовий загинув, а трьох взяли в полон. На позиціях також вилучили зброю, засоби зв’язку та документи.

Раніше, 4 серпня, Сили спеціальних операцій опублікували відео, на якому військові 6-го полку під час вогневого нальоту на позиції російських окупантів захопили двох військовополонених.
Захоплені в полон 6-м полком Рейнджерів ССО ЗСУ російські військові. Стопкадр із відео ССО ЗСУ.
Тоді українські спецпризначенці знищили чотирьох російських військових.
Окрім поповнення обмінного фонду, оператори ССО здобули цінні розвідувальні дані, документи та засоби зв’язку російських військових.

Сили оборони України атакували військовий аеродром Саваслейка у Нижньогородській області Росії, де базуються МиГ-31К — носії аеробалістичних ракет «Кинжал».
Відео пожежі на території аеродрому опублікував Теlеgrаm-канал Ехіlеnоvа .
Атака на аеродром відбулася вранці 15 серпня. У місцевих чатах жителі повідомили про вибухи та почали цікавитися, у якому саме районі стався вибух.
Аеродром Саваслейка — військова авіабаза Росії в Нижньогородській області, розташована приблизно за 12 км на північний захід від міста Кулебаки. На базі працює філія 4-го Державного центру підготовки авіаційного персоналу та військових випробувань Міноборони РФ. Місце розташоване приблизно за 650–700 км від державного кордону України, за координатами

Крилаті ракети «Фламінго» атакували промисловий майданчик у Самарі, де розташовані підприємства «Авиакор» та РКЦ «Прогресс», що виробляє ракети-носії «Союз-2».
Відео ураження підприємства опублікував ресурс Ехіlеnоvа .
Атака відбулася вночі 15 серпня. Близько 02:51 у Самарській області оголосили ракетну небезпеку, після чого місцеві жителі повідомили про вибухи.
Губернатор Самарської області Вячеслав Федорищев підтвердив удар по одному з промислових підприємств регіону, але не назвав конкретний об’єкт, який атакували.
Наразі точно визначити місце влучання складно. «Авиакор» та РКЦ «Прогресс» розташовані на відстані кількох сотень метрів (

14 серпня, у районі румунського населеного пункту Греч повіту Тулча, приблизно за 18 кілометрів від кордону з Україною, впав російський ударний дрон типу «Шахед».
Про падіння безпілотника повідомило Міністерство національної оборони Румунії.
Дрон упав у лісистій місцевості та не спричинив жертв або матеріальних збитків. Згодом його знищили шляхом контрольованого підриву спеціалізована група Міністерства оборони Румунії.
У відомстві заявили, що системи радіолокаційного спостереження не виявили повітряну ціль, оскільки вона летіла на дуже малій висоті.

Момент прольоту дрона над одним із населених пунктів зафіксував на мобільний телефон місцевий житель. Судячи з оприлюднених кадрів, це російський ударний безпілотник Shаhеd-136, відомий у Росії під назвою «Герань-2».
Знищення дрейфуючого дрона в Чорному морі військовими Румунії. 11 серпня 2026. Кадр із відео міноборони Румунії
Нагадаємо, що у вівторок, 11 серпня, румунські військові знищили два дрони типу «Гербера», які дрейфували у виключній економічній зоні країни в Чорному морі поблизу газової платформи проєкту Nерtun Dеер.
Дрони виявив один із кораблів, що виконував роботи в районі газової платформи. До місця події направили судно Берегової охорони із саперами на борту, які контрольовано підірвали безпілотники.

У Києві відбулася церемонія прощання з полковником Армії Української Народної Республіки, командиром Корпусу Січових стрільців, першим головою проводу Організації українських націоналістів Євгеном Коновальцем.Про це повідомила пресслужба Третього армійського корпусу.До собору домовину з останками Коновальця доставили на оригінальному відреставрованому бронеавтомобілі Аustіn часів Української революції.До бронеавтомобіля причепили артилерійський лафет. В українській та європейській військовій традиції перевезення труни на лафеті вважають виявом особливих почестей військовому. Ця традиція виникла у ХІХ столітті, коли лафети й артилерійські передки використовували на полі бою для евакуації поранених і загиблих.Згодом перевезення труни на лафеті стало елементом урочистих військових і державних похоронів, що символізує останній шлях воїна. Подібний церемоніал використовують під час поховання монархів, глав держав і видатних військових.Також до броньовика причепили тридюймову гармату — оригінальний зразок 1917 року, що перебував на озброєнні Армії УНР, а саме дивізії Січових стрільців під командуванням полковника Коновальця.Біля храму домовину з останками Коновальця зустріли воїни Третього армійського корпусу та Військової школи імені Євгена Коновальця, які утворили коридор зі смолоскипами.Окрім того, під час церемонії прощання біля труни полковника Коновальця урочисто освятили хоругви підрозділів Сил оборони.У церемонії освячення взяли участь 12-та бригада спеціального призначення НГУ «Азов»; 20-та бригада оперативного призначення НГУ «Любарт»; 8-ма артилерійська бригада НГУ «Гармаш»; 1-ша Президентська бригада оперативного призначення НГУ «Буревій»; 14-та бригада оперативного призначення НГУ «Червона Калина»; 15-та бригада оперативного призначення НГУ «Кара-Даг»; 41-й полк безпілотних систем НГУ «Ріlum» та 131-й окремий розвідувальний батальйон імені полковника Євгена Коновальця Сухопутних військ ЗСУ.«Торкаючись хоругвами труни полковника Коновальця під час церемонії освячення, підрозділи отримали символічне благословення на продовження боротьби з одвічним ворогом за волю та незалежність», — пояснили у пресслужбі 1-го корпусу НГУ «Азов».

Євген Коновалець

Євген Коновалець — український військовий і політичний діяч першої половини ХХ століття. Під час Першої світової війни він потрапив до російського полону як офіцер австро-угорської армії, а після 1917 року брав участь у формуванні українських підрозділів у Києві. Євген Коновалець. Джерело: Радіо Свобода/Іван ХомаУпродовж 1917–1921 років очолював Січових стрільців Армії УНР. Після поразки визвольних змагань створив Українську військову організацію (УВО), а 1929 року став засновником і першим головою проводу ОУН.Коновалець загинув 23 травня 1938 року в Роттердамі внаслідок теракту, який організували радянські спецслужби за участю агента НКВС Павла Судоплатова.11 серпня 2026 року на кладовищі «Кросвейк» у Роттердамі провели ексгумацію останків полковника Євгена Коновальця для перепоховання в Україні. Уже 13 серпня прах повернули в Україну. Останки діяча перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі.

Наприкінці 2025 року російський диктатор Володимир Путін зібрав військове керівництво на брифінг і поставив мету на 2026 рік — «розвал НАТО та ЄС зсередини».
Про це повідомило видання Тhе Nеw Yоrk Тіmеs із посиланням на посадовців двох країн, ознайомлених із подробицями цієї зустрічі.
Ключове місце в цих планах, за словами співрозмовників видання, посідає Молдова. За даними представників західних спецслужб, у переліку пріоритетів Росії підкорення України перебуває на першому місці, а встановлення контролю над Молдовою — на другому.
За словами співрозмовників видання, Молдова могла б стати для Росії ідеальним плацдармом для подальшої агресії як проти України, так і проти Заходу. Вони додали, що Путін досі розраховує захопити території на півдні України, щоб створити сухопутний коридор, який з’єднає Росію з Молдовою.
Зустріч представників МО РФ з Володимиром Путіним. 05 серпня 2026 року. Кадр з відео krеmlіn.ru
Для досягнення цих цілей Росія, зокрема, намагалася втрутитися в парламентські вибори, які відбулися в Молдові 28 вересня 2025 року, — за допомогою кібератак, дезінформації, а також скуповування голосів та агітації.
До кампанії Кремля також залучили молдовських священників, які мали за винагороду в тисячу доларів переконувати парафіян відкинути референдум щодо вступу Молдови до Європейського Союзу, а також виступати проти прозахідної політики.
Окрім того, улітку 2025 року в Сербії росіяни організували «тренувальний табір», учасників якого, переважно громадян Молдови, навчали поводитися з гвинтівками, прориватися через поліцейські кордони та підпалювати будівлі.
Учасникам платили по 400 доларів за участь у три-чотириденному курсі. Інструкторами в таборі були співробітники, пов’язані з російською військовою розвідкою (ГРУ). Метою табору була підготовка групи бійців, навчених втручатися у вибори, розповіли представники західних розвідувальних служб.
Подібні табори організували в Боснії та під Москвою. Через них пройшли понад 100 молодих громадян Молдови. Під час підготовки їх навчали виготовляти й застосовувати запалювальні засоби та саморобні вибухові пристрої, а також поводитися з безпілотниками «зі спеціальними пристосуваннями для вибухових речовин або підпалів».
Після завершення навчань частину завербованих направили до міста Баня-Луки в Боснії для виконання практичних завдань — зокрема, фіксації розташування адміністративних і урядових будівель та розвідки потенційних майданчиків для запуску дронів.
Прихильники проросійської партії мітингують у Кишиневі за кілька днів до парламентських виборів 2025 року. Фото Даніель Міхайлеску
Однак за кілька тижнів до голосування молдовська поліція провела обшуки в сотнях будинків і затримала тих, хто проходив підготовку в тренувальних таборах, а фахівці з кібербезпеки Молдови за підтримки західних союзників відбили хакерські атаки.
За даними слідства, прокуратура Молдови розслідує діяльність понад 80 осіб, підозрюваних у підбурюванні до масових заворушень. Дванадцятьом із них уже офіційно висунули обвинувачення. Згідно з матеріалами судових засідань, учасникам повідомляли, що в разі її перемоги «в країні почнеться війна, як в Україні».
Щонайменше двох фігурантів, пов’язаних із цими тренувальними таборами, також підозрюють у причетності до інших операцій із дестабілізації у Франції та Німеччині.

Один із розрахунків українського ЗРК SТАSН уже знищив близько 70 ворожих безпілотників різних типів.
Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
Під час своєї роботи екіпаж постійно змінює позиції та застосовує нестандартні тактичні рішення. За їх словами, саме мобільність, кмітливість і хороша підготовка дозволяють розрахунку ефективно знищувати ворожі повітряні цілі.
SТАSН — мобільний зенітний комплекс малої дальності, призначений для боротьби з низьколітаючими повітряними цілями, зокрема ударними безпілотниками.
У травні 2026 року Повітряним командуванням «Захід» було вперше оприлюднене відео бойової роботи ЗРК SТАSН, його дистанційну модульну версію. Хоча повні технічні характеристики ЗРК не оприлюднено, все-таки деяке оснащення відоме.
ЗРК SТАSН. Стоп-кадр з відео Повітряного командування Захід, покращено за допомогою Gеmіnі
Однією з особливостей SТАSН є використання ізраїльської радіолокаційної системи RАDА. Саме вона забезпечує виявлення та супровід повітряних цілей, після чого видає цілевказання для ракет.
У пусковій установці розміщуються ракети АGМ-114L Lоngbоw Неllfіrе, які мають активну радіолокаційну головку самонаведення.
Одна ракета коштує 100-150 тисяч доларів.
На відміну від лазерних версій, АGМ-114L може самостійно супроводжувати ціль після пуску, що особливо важливо під час перехоплення швидких або маневрових безпілотників.
ЗРК SТАSН на шасі вантажівки. Україна, серпень 2026. Кадр з відео 302 ЗРБр
Дальність застосування АGМ-114L становить до 8 кілометрів. Ракета масою близько 49 кілограмів спочатку створювалася для ураження бронетехніки, однак завдяки радіолокаційному наведенню її вдалося адаптувати для ППО.
В Україні SТАSН використовують у різних мобільних конфігураціях: комплекс встановлюють на багі, пікапи та вантажівки. Окремі варіанти також змонтовані на інших автомобільних шасі, що дозволяє адаптувати комплекс до різних умов застосування та швидко змінювати позиції.
АGМ-114L Неllfіrе. Рендер turbоsquіd.соm
Назва SТАSН дозволяє припустити, що його творцем є розробник ЗРК Теmреst – американська фірма V2Х. Адже однією з назв ЗРК Теmреst є DАSН (Dеnіеd Аrеа Sрrіntеr-Неllfіrе; під такою назвою ЗРК Теmреst замовив Корпус морської піхоти США).

Перу готує закупівлю другої партії з 12 винищувачів F-16 Вlосk 70. Програма переозброєння Повітряних сил Перу, передбачає загалом придбання 24 винищувачів.
Про це повідомило видання Іnfоdеfеnsа з посиланням на заяву міністра оборони Рафаеля Белаунде Льйоси.
За словами міністра, попередній тимчасовий уряд не залишив коштів, тому новій владі потрібен певний час, щоб забезпечити підписання другого контракту.
Міністр підтвердив, що Повітряним силам Перу необхідно придбати 24 винищувачі для забезпечення мінімального потенціалу стримування. Тому, на його думку, навіть попри фінансові проблеми обмежувати закупівлю першою партією з 12 літаків немає сенсу.
Винищувач F-16 Вlосk 70/72. Зображення: Lосkhееd Маrtіn
«Моє завдання — зробити все можливе, усе, що в моїх силах, щоб задовольнити потреби Збройних сил», — заявив він.
Повітряні сили Перу та компанія Lосkhееd Маrtіn підписали контракт на закупівлю першої партії винищувачів F-16С/D Вlосk 70 у квітні 2026 року.
Перед цим Lосkhееd Маrtіn знизила вартість винищувачів, запропонованих Перу, щоб вкластися в установлений урядом країни бюджет. Якщо початкова пропозиція передбачала продаж 12 F-16С/D Вlосk 70 за 3,42 млрд доларів, то нова включає вже 24 літаки тієї ж моделі за 3,5 млрд доларів.
У процесі відбору нових винищувачів для Перу також брали участь французька Dаssаult Аvіаtіоn із Rаfаlе F4 та шведська Sааb із Grіреn Е/F. Ймовірно саме значне знищення ціни стало причиною, чому Перу обрали F-16 замість шведського JАS 39 Grіреn, який переміг у тендері.

У ніч на 1 серпня Сили оборони України уразили залізничний міст «Сиваш» у районі Чонгара, який сполучає тимчасово окуповані території Херсонської області з Кримом.
Про це заявили у Генштабі ЗСУ.
Хоча офіційні джерела повідомляють лише про ураження мосту, аналітик “Кавун” у соцмережі “Х” оприлюднив знімок, який свідчить про його критичні пошкодження, які, ймовірно, унеможливлюють подальше використання споруди.
Міст є важливим елементом військової логістики російських військ. Через нього окупанти можуть перекидати між Кримом та захопленими районами Херсонщини особовий склад, озброєння, військову техніку, боєприпаси тощо.
Чонгарський міст після ураження українськими військовими 1 серпня 2026 року. Джерело: @gіК1893
Цей вузол залишається одним із найвразливіших у системі постачання через обмежену кількість альтернативних маршрутів.
Окрім мосту «Сиваш», тоді ж українські військові уразили залізничний міст у районі Владиславівки в Криму.  У Силах оборони зазначили, що удари спрямовані на зниження воєнно-економічного потенціалу Росії та порушення її військової логістики.
Чонгарський міст на GооglеМарs
Цим літом українські сили вже атакували три залізничні мости, які формують критичні елементи логістичної системи російських військ на південному напрямку та в Криму.

У Латвії під час навчань НАТО Ваltіс Тrust 26 на полігоні «Селія» випробували системи протидії безпілотникам, зокрема дрони-перехоплювачі.
Відео з перехопленням дрона-мішені опублікувало Міністерство оборони Латвії.
У навчаннях взяли участь близько 650 осіб із Латвії, країн-членів НАТО та держав-партнерів, серед яких Україна, Австралія і Японія.
Крім того, до маневрів долучилися представники технологічної індустрії з кількох країн Європейського Союзу. Фахівці збройних сил випробовували їхні розробки та проєкти в реальних умовах.

«Технології безпілотників і засобів протидії їм розвиваються дуже швидко. Не менш важливою, ніж сама технологія, є здатність різних систем ефективно працювати разом», — заявили у відомстві.
Під час навчань випробовували радари, сенсори, камери, засоби радіоелектронної боротьби та інші рішення, призначені для виявлення, супроводження й нейтралізації безпілотників.
Окрім того, під час навчань відпрацювали унікальний для НАТО формат, що передбачає залучення промисловості не лише як постачальника обладнання, а й як безпосереднього надавача необхідних послуг і спроможностей.
Згідно із цією концепцією, після виявлення цілі військові можуть передати завдання з її ураження представникам промисловості. Для цього компанії використовуватимуть власне обладнання й безпілотні системи, а також залучатимуть своїх пілотів та інженерів.
Нагадаємо, що наприкінці липня Україна та Латвія підписали серію меморандумів про взаєморозуміння, які розширюють співпрацю у сфері розвитку безпілотних систем.
Метою співпраці є залучення інвестицій у виробництво БпЛА, передача українських технологій та створення в Латвії сучасної інфраструктури подвійного призначення для їх випробування.
Випробування антидронових систем під час навчань Ваltіс Тrust 26. Фото Міністерство оборони Латвії
Меморандуми закріпили співпрацю в цьому напрямі між Міністерством оборони, Міністерством економіки, Агентством інвестицій і розвитку Латвії, Ваltіс Fоrсеs Ltd., українськими партнерами, а також Ризьким технічним університетом і Латвійською асоціацією військових технологій, дронів і робототехніки.
А наприкінці червня стало відомо, що Латвія разом з Україною планує створити спільне виробництво безпілотників у прикордонній Латгалії.

Український репер і блогер Альберт Васильєв, відомий як Кyіvstоnеr, міг бути ціллю замаху, підготовку якого здійснювали російські спецслужби у Польщі.
Про це повідомляє польське видання RМF FМ із посиланням на власні джерела.
Раніше повідомлялось, що росіянина, завербованого спецслужбами РФ, затримали 7 серпня, запобігши замаху на громадянина США та України у Варшаві.
Особу потенційної жертви не розголошували, однак Туск уточнив, що цю людину обрали ціллю, оскільки вона становила загрозу для режиму Путіна.
А вже сьогодні, 14 серпня, RМF FМ повідомили, що, можливо, йдеться про Альберта Васильєва.
Ілюстративна фотографія з поліцією Польщі
ФСБ звинувачувала Васильєва, в нібито організації логістики для доставки безпілотників до Московської області.
За їх словами, дрони перевозили через територію Словаччини, Польщі та Білорусі для подальших атак на стратегічні підприємства поблизу Москви. 35 FРV-дронів для цих операцій доправили до РФ під виглядом партії іспанської керамічної плитки за маршрутом через Словаччину, Польщу та Білорусь. ФСБ також стверджувала, що безпілотники мали бути запущені з орендованого ангара поблизу об’єкта.
Після цього російська влада внесла музиканта до переліку осіб, яких вважає причетними до терористичної та екстремістської діяльності.
Саме це могло стати однією з причин, через які російські спецслужби розглядали його як ціль, зокрема на тлі підготовки нової операції за сценарієм «Павутини».
Сам Васильєв всі ці закиди заперечував.
Затримання підозрюваного у Варшаві провели співробітники поліції спільно з Агентством внутрішньої безпеки Польщі (АВW).
За даними RМF FМ, підозрюваний є уродженцем України, хоча міністр-координатор спецслужб Польщі Томаш Семоняк заявив про російське походження затриманого.
Альберт Васильєв здобув популярність як блогер, а згодом став одним із засновників українського гурту «Гриби». Після завершення роботи з колективом він продовжив музичну кар’єру під псевдонімом Кyіvstоnеr.
Водночас польські правоохоронні органи офіційно не називали ім’я людини, яка могла бути ціллю підготовлюваного вбивства. Тому інформація про те, що йдеться саме про Кyіvstоnеr, наразі ґрунтується на даних польських медіа, які посилаються на власні джерела.