Український тиждень

Аномально талановиті чи академічно недоброчесні?

Восени минулого року професор Браунівського університету Роберто Серрано перевіряв проміжні роботи своїх студентів і виявив дивні результати. На перший погляд могло здатися, що професор мав справу із аномально талановитою групою студентів. Адже їхній середній бал за ці роботи становив 96 зі 100, при цьому майже половина групи отримала максимальні 100 балів. Викладач відзначив, що у розв’язаннях запропонованих завдань повторювався певний доволі заплутаний метод отримання результату. Роберт Серрано скопіював умову задачі в СhаtGРТ і у відповідь чатбот запропонував саме цей метод. Професор анулював результати та призначив повторний іспит очно, без гаджетів. Після цього 27 студентів відмовилися завершувати цей курс, а їхній середній бал упав до 48,6.Цей епізод якнайкраще демонструє масштаб процесів, з якими зіткнулась уся система освіти. Згідно із опитуванням Реw Rеsеаrсh Сеntеr, 59 % американських підлітків називають використання штучного інтелекту для списування звичною практикою. Інше дослідження, зроблене для британського Інституту політики вищої освіти, фіксує зростання частки студентів, які застосовують генеративний ШІ для виконання навчальних завдань. Якщо ШІ для цього використовували 53 % студентів у 2024 році, то в 2025 році їх частка зросла до 88 %. Опитування Веrkеlеy SЕRU Соnsоrtіum серед студентів університетів США показало, що понад 60 % опитаних користуються генеративним ШІ, а щонайменше 9 % зізналися, що використовували його саме для списування – причому найчастіше на гуманітарних, а не на природничих спеціальностях.В Україні динаміка нагадує загальносвітову. За спільним дослідженням Рrоjесtоr Сrеаtіvе & Тесh Іnstіtutе, Малої академії наук, Fасtum Grоuр та МОН, ще у 2023 році 59 % українських школярів використовували ШІ в навчанні. За оновленими даними МАН і освітнього проєкту «На Урок» за 2026 рік, про СhаtGРТ знають уже 90,1 % учнів, 81,2 % ним користувалися, а майже половина застосовує сервіси ШІ регулярно. Цікаво, що автори досліджень відзначають зміну мотиву використання ШІ: якщо у 2023-му учні найчастіше йшли до чат-бота саме за готовим домашнім завданням, то в 2026 році на першому місці – пошук інформації й пояснення матеріалу, тоді як допомога з домашніми завданнями (50,9 %) посідає друге місце.

Що показує наука про мозок

Але проблема не лише в тому, як часто студенти використовують ШІ і для чого саме. Не менш важливим є питання про те, що відбувається з навчанням і когнітивними процесами, коли частину інтелектуальної роботи людина передає машині.Учені останні роки намагаються дослідити когнітивні наслідки такого делегування. Дослідники Массачусетського технологічного інституту під керівництвом Наталії Космини протягом чотирьох місяців стежили за 54 учасниками, які писали есе трьома способами: за допомогою СhаtGРТ, за допомогою пошукових систем або без жодних інструментів. Їхні прилади аналізу мозкової активності фіксували нижчу нейронну активність у групи, яка працювала з чат-ботом, а 78 % користувачів ШІ в підсумковій сесії не змогли процитувати жодного речення з есе, яке вважали власним. Автори дослідження ввели для цього явища термін «когнітивний борг» – накопичення довгострокових втрат мислення в обмін на короткострокову економію зусиль.Опитування Асоціації американських коледжів та університетів восени 2025 року дало ще різкішу цифру: 90 % викладачів, які взяли участь у ньому, погодилися, що генеративний ШІ послаблює критичне мислення студентів. Автори дослідження зазначають, що ця ситуація активізує проблему критичного мислення, яке формувалося опосередковано, а не системно. Натомість тепер ШІ ще більше знищує цю важливу навичку.

Як викладачі намагаються обійти ШІ

Поява ШІ та його використання студентами викликали очевидну реакцію з боку викладацької спільноти – пошуком методів навчання та перевірки знань, в яких використання ШІ для студентів принаймні ускладнене. Одним з найпопулярніших стало фізичне повернення до контрольованого середовища та відмова від гаджетів, тобто перевірки знань, де у студента немає можливості консультуватися із ШІ. До прикладу, у США повертаються до паперових «синіх зошитів» для письмових робіт. Викладачі Сіракузького університету дедалі частіше проводять такі роботи прямо на заняттях, а не задають їх додому. Юридична школа Чиказького університету цієї осені запроваджує заборону на використання гаджетів на профільних курсах першого року навчання.Іншим підходом є створення завдань, які допоможуть викладачам «зловити» ШІ на помилці. Прикладом такого підходу може вважатись конкурс Сhеаt-а-thоn, який навесні 2025 року провів Центр соціально відповідального штучного інтелекту Пенсильванського університету. Свої завдання на нього подали 37 викладачів із 18 дисциплін – від бухобліку до фізики, – які, на їхню думку, мали становити труднощі для генеративного ШІ. 33 студенти намагалися розв’язати ці завдання виключно за допомогою чатботів. Переможець серед викладачів, професор інженерії Вікаш Гайя, розповів, що тепер створює домашні завдання так, щоб студенти мали формулювати й пояснювати власні припущення, а не просто видавати готову відповідь. Організатори конкурсу відзначили: складніше за все ШІ давалися завдання з графічними елементами й інженерні задачі, що вимагають просторового мислення, тоді як текстові завдання з гуманітарних дисциплін для чатботів не становили труднощів.Ще один приклад описав історик Вілл Тіг. Він приховав у завданні для першокурсників інструкцію для ШІ написати роботу «з марксистської точки зору». Перевіривши роботи, професор виявив, що із 122 робіт студентів 33 були написані за допомогою ШІ, ще 14 студентів зізналися у використанні чатботів згодом. У підсумку майже 39 % робіт були створені з використанням ШІ-інструментів.У всіх цих методів перевірки на ШІ є головна проблема – ШІ-детектори, які з’явилися на ринку відразу після зростання популярності ШІ-чатботів, дають забагато хибних спрацювань, тобто їхнє використання, по суті, не має сенсу. До прикладу, дослідники ще у 2024 році виявили, що поширені ШІ-детектори точно ідентифікують лише 26 % тексту, справді написаного ШІ, і водночас неправильно приписують ШІ авторство 9 % текстів, написаних людиною. Інші окремі експерименти з іншими сервісами фіксували ще вищу частку хибнопозитивних результатів. Саме тому низка закладів уже заборонила покладатися на такі системи як на єдиний доказ порушення.Найсвіжіше й найсистемніше визнання масштабу проблеми з’явилося 13 серпня 2026 року: спеціальний комітет Массачусетського технологічного інституту в підсумковому звіті констатував, що генеративний ШІ вже здатен «переконливо виконати» майже будь-яке письмове завдання бакалаврської програми – есе, математичні задачі, доведення, код – і прямо порадив університету не покладатися на детектори ШІ, назвавши боротьбу з ними «гонкою озброєнь», у якій програють усі сторони. Натомість комітет рекомендує усні іспити, семестрові портфоліо та роботу над чернетками безпосередньо в аудиторії, а також вводить термін «когнітивна капітуляція» (соgnіtіvе surrеndеr) – момент, коли студент вдається до ШІ за першої ж ознаки труднощів у навчанні.

Що це означає для системи освіти

Сукупність цих кейсів вказує на спільний напрям трансформації, і це не набір ізольованих технічних заходів проти списування. Домашнє завдання у форматі есе, тесту чи презентації втрачає педагогічну цінність, тому що його виконання більше не потребує розуміння матеріалу – воно потребує лише вміння сформулювати запит. Ті види діяльності, які раніше становили основне навантаження поза аудиторією – переказ матеріалу, механічне тренування, підготовка стандартних текстів, – саме ті завдання, що найлегше делегувати великій мовній моделі, втрачають сенс. Натомість аналіз, синтез і застосування знань у новій ситуації залишаються перевіркою, яку складно виконати за учня чи студента.Логічний наслідок цих змін – не заборона технології, а перерозподіл: лекційний виклад матеріалу, пояснення, підготовка до теми частково переносяться в позааудиторний формат, де великі мовні моделі показують непогані результати саме як репетитор, а аудиторний час звільняється для усного захисту, дискусії й розв’язання задач під контролем викладача.Попри це жодна з описаних практик не працює як самостійне й остаточне рішення. Усне опитування вимагає часу викладача, якого об’єктивно бракує у великих групах; повернення до паперових контрольних підвищує навантаження на перевірку; заборона гаджетів на іспиті нічого не каже про підготовку вдома.Показово, що навіть переможці Сhеаt-а-thоn визнають: близько половини відповідей, згенерованих студентами за допомогою ШІ на спеціально складені «пасткові» завдання, виявилися прийнятними з першого разу. Технологія еволюціонує швидше, ніж методики її обходу, тому кожен конкретний прийом має обмежений термін придатності і потребуватиме заміни, щойно наступне покоління моделей навчиться долати саме цю перешкоду.Британська письменниця й педагог Кетрін Рандел формулює цю ідею через метафору бігуна: студент, який їде автобусом замість того, щоб пробігти дистанцію, потрапляє в ту саму точку – але не отримує ні витривалості, ні сили, яку давав сам біг; так само есе не має цінності як продукт, цінність має мислення й читання, що стоять за ним.Отже, питання для університету тепер звучить не так: як зробити так, щоб студент не користувався ШІ? Значно важливіше зрозуміти, що саме студент має вміти робити самостійно, навіть якщо правильну відповідь за секунду може дати машина. І саме навколо цієї здатності – читати, мислити, аналізувати, ставити запитання, аргументувати й робити власні висновки – доведеться перебудовувати і навчання, і оцінювання.