Український тиждень

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наполягає на новій формі інтеграції України до ЄС. У листі до керівництва ЄС, який є у розпорядженні швейцарської газети «Nеuе Zürсhеr Zеіtung», він пропонує «асоційоване членство», яке має ще до повноправного вступу значно тісніше пов’язати Київ із центральними європейськими інституціями.
«Настав час просуватися вперед із сміливими та інноваційними рішеннями», — пише німецький канцлер у листі до президента Європейської ради Антоніу Кошти, чинного голови Ради Нікоса Христодулідіса з Кіпру та президентки Комісії Урсули фон дер Ляєн.
Мерц конкретно називає низку можливих елементів: представники України могли би брати участь у засіданнях Європейської ради — органу глав держав і урядів ЄС — та Ради міністрів, де відбуваються законодавчі консультації. Український «асоційований комісар» міг би без власного портфеля брати участь у роботі Комісії.
Мерц також згадує «асоційованих членів» у Європейському парламенті та українського представника в Європейському суді. В обох випадках — без права голосу. Паралельно Україна має поступово глибше інтегруватися у внутрішній ринок.
Особливо далекосяжною є ще одна пропозиція: держави-члени повинні політично зобов’язатися застосовувати європейську клаузулу взаємодопомоги за статтею 42, пунктом 7 Договору про ЄС також і до України. Канцлер говорить про «суттєву безпекову гарантію». Водночас він пропонує механізм «snар-bасk»: якщо Україна допустить відкат у сфері верховенства права чи боротьби з корупцією, нові права можуть бути знову призупинені.
До слова, ця ініціатива спрямована не лише на Україну. Федеральний канцлер говорить також про «нову динаміку» для Молдови та держав Західних Балкан.
«Якщо ЄС тепер уперше переконливо продемонструє, що інтеграція може бути конкретною та політично помітною ще до повноправного членства, це, можливо, змінить стратегічні розрахунки в регіоні: у таких країнах, як Сербія — де цього тижня очікується візит Зеленського — роками зміцнювалося відчуття, що ЄС, попри формальну перспективу вступу, фактично змушує їх чекати», — пише «Nеuе Zürсhеr Zеіtung».
Видання додає, що помітним є не лише зміст цієї ініціативи, а й сама її поява. Адже, по-перше, у Брюсселі та інших європейських столицях лунають скарги, що Німеччина виглядає політично нерішучою, особливо у стратегічних питаннях європейського порядку. По-друге, останнім часом німецька коаліція, здавалося, була надто зайнята сама собою, щоб і далі виконувати роль, яку приписують Німеччині в Європі — рушія та провідної сили.
«Своєю незвично чітко сформульованою пропозицією федеральний канцлер тепер, очевидно, намагається виправити саме це враження: більше ініціативи, більше лідерства, більше власної здатності формувати порядок денний. Ініціативу уважно зафіксували в згаданих брюссельських інституціях — саме тому, що Берлін уперше окреслив відносно точну інституційну модель прискореної інтеграції», — додає «Nеuе Zürсhеr Zеіtung».
Водночас Мерц оминає деякі з найделікатніших тем, пов’язаних із повним вступом, зокрема перерозподіл аграрних субсидій ЄС. Видання наголошує, що саме це питання є політично надзвичайно чутливим у багатьох державах-членах, адже Україна зі своїми величезними сільськогосподарськими площами могла б одразу стати одним із найбільших отримувачів європейських дотацій. Над цим тепер, очевидно, доведеться по-новому замислитися і в Києві.